Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
МІЛЬТО ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 371.132
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
13.00.04 – теорія та методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
Пушкарьова Тамара Олексіївна,
Сумський державний педагогічний університет
ім. А.С.Макаренка, завідувач кафедри методики початкового навчання
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, дійсний член АПН України,
професор
Бех Іван Дмитрович,
Інститут проблем виховання АПН України,
директор
кандидат педагогічних наук, доцент
Мартиненко Світлана Миколаївна,
Київський міжрегіональний інститут вдосконалення вчителів ім. Б.Грінченка,
завідувач кафедри педагогіки
Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет
ім. Г.С.Сковороди, кафедра педагогіки, Міністерство
освіти і науки України
Захист відбудеться 31 травня 2001 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корп. №3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.
Автореферат розісланий 28 квітня 2001 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Формування творчої індивідуальності диктується кардинальними змінами, які відбуваються в українській освіті. У суспільстві з'явилися нові цінності - самоактуалізація, самореалізація, самопроектування особистості, що стали основою нової гуманістичної парадигми в педагогіці особистісно зорієнтованої освіти. Традиційна система професійної підготовки учителів уже недостатня для задоволення запитів сучасної педагогічної практики. Соціально-педагогічні умови сучасної України вимагають учителя з яскравою творчою індивідуальністю, здатного до формування гуманістичної творчої особистості учня, тому що кожна неповторна особистість, реалізуючи свій творчий потенціал, сприяє урізноманітненню, а, отже, гармонізації світу.
В.Г. Кремень, характеризуючи сучасну освіту в контексті реформування, визначає, що їй потрібна ідеологія самовизначення особистості, яка б забезпечувала проектування вірогідної моделі соціальної та індивідуальної поведінки людини в ситуації невизначеності. Час освіти, яка полягає лише в пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе, свого “Я”, своїх прагнень і можливостей для самовизначення та кращої реалізації своїх сил – нове, гідне гуманізму, завдання і навчання, і виховання.
Згідно з “Концепцією 12-річної середньої школи” гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання особистісно зорієнтованою. Сучасними ознаками цих змін є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей.
Тому важливе місце як у теоретичному, так і в практичному аспектах посідає проблема формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
Психолого-педагогічні аспекти проблеми індивідуальності розкриваються в роботах Б.Г. Ананьєва, Н.В. Вишнякової, І.Ф. Гончарова, В.А. Кан-Калика, В.О. Моляко, Ю.М. Орлова, М.П. Осухової, Н.Ю. Посталюк, О.М. Пєхоти, І.Ф. Харламова та інших.
Аналіз наукових публікацій (В.Г. Кремень, М.П. Осухова, А.А. Орлов, Н.Ю. Посталюк, В.А. Сластьонін і ін.) і проведене нами опитування молодих учителів свідчать про те, що більшість педагогів зі стажем роботи до п'яти років не змогли на підставі отриманих у вузі знань сформувати власне ставлення до педагогічних проблем сучасної школи. Значна частина вчителів утруднюються сформулювати значущі для них педагогічні задачі і знайти свій оптимальний варіант їх розв'язання, у багатьох не сформований індивідуальний стиль педагогічної діяльності.
Дослідження, проведене на базі Сумського педагогічного університету, показало, що багато труднощів студентів пов'язані з їхньою неготовністю до самостійного прийняття рішень, з некритичним наслідуванням стереотипних моделей поведінки, спілкування, з авторитарними установками. Так, 70% опитаних першокурсників вважають, що успішне навчання і виховання неможливе без значної дистанції між вчителем і учнями. Гуманістичний стиль спілкування в поєднанні з самостійним пошуком творчих рішень виявлено лише серед 15% першокурсників.
Ці факти свідчать про те, що студенти педвузів, не менш, ніж учителі, мають потребу в глибокій “внутрішній перебудові”, що передбачає самоусвідомлення, коригування ставлення до себе і до іншої людини.
Незважаючи на декларації про вирішальну роль творчої індивідуальності вчителя у вихованні і навчанні школярів, про необхідність її розвитку, у теоретичних педагогічних роботах практично не розглядаються проблеми сутності і змісту творчої індивідуальності, шляхи і способи її діагностики і формування в період професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя у вузі.
Сам по собі термін “творча індивідуальність учителя” (а не тільки “творча особистість”) став останнім часом вживатися в педагогічних публікаціях, що обумовлено, на наш погляд, розумінням того, що вчитель - не тільки “інструмент” для забезпечення технологічних дій, але і самоцінність, як для педагогічного процесу, так і для учня. Однак використання поняття часто не веде до розкриття його сутності.
Таким чином, наявна гостра суперечність між усвідомленою потребою в опорі на творчу індивідуальність вчителя в педагогічному процесі і відсутністю наукових уявлень про сутність цього феномена, нерозробленістю засобів і способів формування творчої індивідуальності в практиці підготовки майбутнього вчителя.
Творчий характер педагогічної діяльності об'єктивно передбачає наявність творчої індивідуальності вчителя. Однак, у ході дослідження нами встановлені невідповідності:
- між масовим характером учительської професії і потребою школи в самобутніх, творчо працюючих учителях;
- між типовою системою підготовки вчителя і необхідністю особистісно зорієнтованих технологій навчання, що забезпечують виявлення і формування якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і методологічна розробка в теорії і практиці підготовки вчителя в період його вузівського навчання, обумовили вибір теми дослідження: “Формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки”.
Дослідження входить до тематичного плану і наукової комплексної програми Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка “Творча і духовна самореалізація особистості”.
Об'єкт дослідження - формування творчої індивідуальності педагога.
Предмет дослідження - сутність і методи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі його педагогічної освіти.
Мета дослідження - на основі виявлення особливостей творчої індивідуальності вчителя теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити комплекс методів, що дозволяють активізувати формування цієї інтегральної якості майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки.
Завдання дослідження:
- визначити сутність поняття творчої індивідуальності вчителя, її основні ознаки і якості;
- виділити й охарактеризувати рівні сформованості основних якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя, розробити критерії їх сформованості;
- розкрити методи і прийоми вивчення і діагностики провідних якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя;
- розробити зміст і обгрунтувати методи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя у процесі професійної педагогічної підготовки;
- експериментально перевірити ефективність розроблених змісту і методів формування основних якостей творчої індивідуальності студента у процесі вивчення курсу “Основи педагогічної творчості і майстерності”.
Методологічну основу дослідження становлять: діалектична аксіологія, яка розкриває сутність ціннісного підходу, що розглядає людину як вищу цінність суспільства; динамічний принцип вивчення особистості, що враховує діалектику зовнішніх і внутрішніх умов її розвитку; особистісно зорієнтований, синергетичний підходи до формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
Теоретичною основою дослідження стали ідеї видатних вітчизняних педагогів із проблем становлення особистості (К.Д. Ушинський, В.А. Сухомлинський, А.С. Макаренко), філософські роботи, у яких розглядається сутність індивідуальності (А.А. Резвицький,
Е.В. Ільєнков, М.М. Бахтін, В.С. Біблер і ін.); психологічні концепції про індивідуальність і особистість (К.А. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, А.Г. Асмолов, І.Д. Бех, Л.І. Божович, Д.А. Леонтьєв, С.А. Рубінштейн і ін.); про творчість (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Я.А. Пономарьов та ін.); педагогічну творчість і її аспекти(В.І. Андрєєв, В.И. Загвязинський, В.А. Кан-Калик, М.О. Лазарєв, Н.А. Никандров, Н.Ю. Посталюк, М.М. Поташник, С.А. Сисоєва та ін.).
Методи дослідження:
- теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення наукових джерел з проблеми) дали змогу виявити і систематизувати дослідницькі матеріали з проблеми творчої індивідуальності педагога, спрогнозувати процес її формування;
- емпіричні (тести, інтерв'ю, анкетування, цілеспрямоване спостереження, самооцінка особистості) дозволили одержати інформацію про мотивацію, ціннісні орієнтації, впевненість студентів в собі, задоволення від діяльності, допомогли дослідженню педагогічної спрямованості, сприяли створенню умов ефективного формування їх творчої індивідуальності; аналіз продуктів творчої діяльності допоміг визначити ступінь новизни та оригінальності студентів у розв'язанні педагогічних задач;
- статистичне і математичне опрацювання результатів експерименту сприяло уточненню висновків та основних положень дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- уточнені зміст і структура поняття творчої індивідуальності, специфіка її прояву у процесі педагогічної діяльності; розширено теоретичне уявлення про сутність творчої індивідуальності вчителя; запропонована система основних критеріїв оцінки рівня сформованості якостей творчої індивідуальності та методів їх формування;
- розроблено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено діагностичний інструментарій визначення рівня сформованості основних якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя; обгрунтовано комплекс методів формування творчої індивідуальності студента в процесі професійної педагогічної підготовки.
Теоретичне значення одержаних результатів:
- уточнено сутність понять “індивідуальність”, “творча індивідуальність”, “творча індивідуальність педагога”, теоретично обгрунтована і реалізована модель формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки; виокремлено основні якості творчої індивідуальності майбутнього вчителя і показники їх сформованості; розроблені основні психолого-педагогічні методи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
Практичне значення дослідження полягає у створенні методики формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки. Визначено методику виміру й оцінки рівня сформованості основних якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Матеріали теоретичного та експериментального розділів дослідження, висновки і рекомендації відображені в публікаціях і можуть бути використані в процесі професійної педагогічної підготовки майбутніх вчителів, у системі післядип
ломної освіти, а вчителями середніх шкіл - для самооцінки і виявлення шляхів професійного самовдосконалення. Керівниками навчальних закладів і органів освіти - для виявлення творчих, оригінально мислячих педагогів.
Вірогідність результатів забезпечено методологічною обгрунтованістю основних теоретичних позицій, використанням методів, адекватних предмету і завданням дослідження, репрезентативністю матеріалів, необхідних для якісної та кількісної оцінки результатів дослідження, апробацією отриманих результатів експериментальної роботи.
На захист виносяться такі положення:
- теоретичне обгрунтування сутності творчої індивідуальності педагога;
- методи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя у процесі вивчення курсу “Основи педагогічної творчості і майстерності”.
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Сучасна освіта і проблеми виховання творчої особистості” (Суми, 1994), “Культура педагогічного спілкування як фактор гуманізації сучасної освіти” (Суми, 1996); на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 110-й річниці з дня народження А.С.Макаренка (Суми-Харків-Полтава, 1998). Результати дослідження дістали схвалення на засіданнях кафедри педагогічної творчості Сумського педагогічного університету ім. А.С.Макаренка; на шкільних педагогічних радах і семінарах учителів із проблем формування творчої особистості педагога в школах м. Суми; на щорічних конференціях, присвячених Дням науки, які проводились у Сумському педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка протягом 1995-2000 рр.
База дослідження: Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка.
Організація дослідження:
На першому етапі (1995-1997) проводився вибір і теоретичне обгрунтування проблеми дослідження, визначення його науково-методичного апарату. Вивчався стан досліджуваної проблеми у філософській, педагогічній, психологічній і спеціальній літературі. Був сформульований об'єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження і конкретизовані його задачі, розроблено загальний зміст і методику дослідно-експериментальної роботи.
На другому етапі (1997-1999) розроблено: програму і методику формуючого експерименту; модель формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки; визначено оптимальні умови її застосування, проведено експериментальні випробування та апробацію моделі.
На третьому етапі (1999-2000) здійснено комплексний аналіз одержаних результатів, виявлено психолого-педагогічні умови ефективного формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки, розроблено методичні рекомендації. Проводився аналіз і теоретичне узагальнення здобутих даних.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 одноосібних робіт, у тому числі і навчально-методичний посібник, що отримав гриф “Рекомендовано Міністерством освіти України”
(1/11-675 від 17.04.2000 р.), 5 статей у фахових збірниках наукових праць та тези доповідей науково-практичних конференцій.
Структура дисертації та обсяг зумовлені метою і завданнями дослідження і мають такий вигляд: вступ, два розділи, висновки до розділів, список використаних джерел, загальні висновки, додатки. Повний обсяг дисертації становить - 165 сторінок. Текст містить 9 таблиць, 3 рисунки. Список використаних літературних джерел складається з 206 найменувань. Додатки - 23 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі дається обгрунтування актуальності проблеми і ступеня її вивчення; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і гіпотезу, методологічні і теоретичні основи, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, достовірність та обгрунтованість одержаних результатів; сформульовано положення, що виносяться на захист, методи дослідження.
Розділ перший “Творча індивідуальність як наукова проблема” присвячено теоретичному аналізу категорій “індивідуальність”, “індивідуалізація”, “соціалізація”, “творча індивідуальність”, “творча індивідуальність учителя”, “педагогічна індивідуалізація”, “педагогічна соціалізація”. Кожна досліджувана категорія (чи процес) розглядається з філософської, психологічної та педагогічної точки зору. Такий принцип побудови (від загального до конкретного) дозволяє усвідомити сутність, суттєві якості й ознаки творчої індивідуальності вчителя.
Теоретичні основи дослідження складають: особистісний (Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, Л.И. Божович, А.Г. Ковальов, К.К. Платонов, О.Я. Савченко) і діяльнісний (А.І. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн) підходи до аналізу професійного становлення вчителя; розроблений С.Л. Рубінштейном і його послідовниками (К.А. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв та інші) динамічний принцип вивчення особистості, що враховує діалектику зовнішніх і внутрішніх умов її розвитку, історію і життєвий шлях; гуманістичний підхід, що розглядає особистість як складну, індивідуальну цілісність, неповторність і вищу цінність, що має потребу в самоактуалізації (А.Маслоу, К. Роджерс, В.В. Давидов, В.П. Зінченко, А.В. Петровський та ін.).
Незважаючи на різні дослідницькі підходи до індивідуальності, традиційну загальну парадигму можна звести до такої: індивідуальність розглядається як якість особистості і являє собою заключний підсумок, результат у становленні особистісних структур, стадію, на якій особистість досягає рівня своєї цілісності і неповторності.
Проведене дослідження індивідуальності спиралося на філософську концепцію про наявність у людському розвитку двох
взаємозалежних, хоча і суперечливих тенденцій: соціалізації (засвоєння загальнокультурних норм, соціального досвіду, входження в
нього) та індивідуалізації, що пов'язана з відокремленням особистості, із проявом і розвитком її неповторності, унікальності її
творчих обдарувань, з формуванням її уявлень про себе. У
результаті процесу індивідуалізації вибудовується внутрішній світ особистості.
Вивчення досліджень, присвячених внутрішньому змісту особистості (І.І. Резвицький, Р. Бернс, В. Франкл, К.Роджерс, С.Л. Рубінштейн, Ю.М. Орлов та інш.), показує, що індивідуалізація досить самостійний процес.
Сформованість внутрішніх відчуттів волі, відповідальності і духовності як якостей особистості - основний показник наявності в людині яскраво вираженої індивідуальності.
Соціалізація формує структуру соціального досвіду особистості, індивідуалізація - внутрішній, суб'єктивний світ. Соціалізація й індивідуалізація - це дві сторони єдиного процесу формування і розвитку особистості.
Аналіз досліджень проблеми індивідуальності і творчості (В.І. Андрєєв, І.Д. Бех, В.А. Моляко, Н.Ю. Посталюк, Н.В. Вишнякова та ін.) дали можливість розкрити загальне значення поняття творчої індивідуальності як певної якості особистості, яка полягає в її “самості”, цілісності, самобутності, спрямованості на творче перетворення навколишнього і готовність змінювати себе відповідно до тих цінностей, служінню яким присвячує себе людина.
Провідними для розкриття сутності творчої індивідуальності вчителя послужили дослідження з психології творчості (Д.Б. Богоявленська, Я.О. Пономарьов, А.Ф. Есаулов і ін.), педагогічної творчості (В.І. Загвязинський, В.А. Кан-Калик, М.О. Лазарєв, М.Д. Нікандров та ін.).
При зверненні до сутності творчої індивідуальності вчителя на основі проведеного нами аналізу виділена змістовна сторона індивідуальності (внутрішній план). Це, по-перше, індивідуальне своєрідне поєднання властивостей різних ієрархічних рівнів біохімічних, морфологічних, фізіологічних, властивостей темпераменту особистості; по-друге, це унікальний, неповторний результат індивідуальної діяльності і відношень учителя: професійна самосвідомість, індивідуаль
ний досвід, ціннісні орієнтації, усвідомлення своїх обов'язків учителя; ефективність педагогічної діяльності вчителя, його авторитет. Формальна сторона (зовнішній план) - це поведінковий, операційно-технічний прояв “плану внутрішнього”. Ця сторона виявляється у формі індивідуального стилю педагогічної діяльності, індивідуального стилю педагогічного спілкування та інших можливих форм.
Дане уявлення знайшло відображення у відповідній моделі прояву індивідуальності вчителя як суб'єкта професійної діяльності, що представлена в дисертаційній роботі.
На основі проведеного аналізу були визначені сутнісні ознаки творчої індивідуальності вчителя:
- сформованість “педагогічного Я” (уявлення про мету своєї діяльності як високу місію розвитку людини, духовний настрій; домінування основного педагогічного відношення в життєвих смислах і цінностях, гуманістична домінанта особистісних цінностей; наявність цінностей, переконань і ідей, складовий внутрішній стрижень особистості і діяльності, що вчитель виробив самостійно; високий особистісний зміст всього, що відбувається в процесі професійної діяльності; яскраво виражене прагнення до самоактуалізації, що і є основною рушійною силою професійної активності і передумовою задоволеності від діяльністі; цілісність ідей, переконань, діяльності і напрямків самовдосконалення; воля і цілеспрямованість у перетворенні діяльності і власної особистості);
- сформованість педагогічної “Я-концепції” (включеність у “Я-образ”, “саморозуміння”, уявлення, знання і відчуття своєї унікальності і неповторності як педагога. Вчитель усвідомлює не тільки те, що зближує його з іншими педагогами, але і свою відмінність від них);
- активне ставлення до педагогічної діяльності (широта інтересів при загальному позитивному відношенні до світу: почуття причетності до всіх явищ і подій, що характеризується як багатство зв'язків людини; високий рівень творчої мотивації, що виражається в постійному прагненні до вдосконалення навколишньої дійсності, пошук ефективних способів її зміни, удосконалення у прагненні “вийти за межі своєї професії”, перетворити її досвід, збагатити професію особистим творчим внеском; самовизначення, як визначення тієї частини дійсності і виду діяльності, в якому людина вільна і здатна виявляти активність і реалізувати своє “Я” відповідно до “Я-концепції”).
Аналіз теоретичних досліджень даної проблеми дозволив дійти до висновку, що формування творчої індивідуальності вчителя можливе при наявності двох основних умов. По-перше, педагогічна індивідуалізація (як індивідуалізація друга) можлива тільки тоді, коли процес першої індивідуалізації відбувся: у людини без яскраво вираженої індивідуальності як якості особистості, без сильного “Я” не може формуватися і педагогічна індивідуальність.
У педагогічній індивідуалізації можна виділити етапи: становлення емоційно-ціннісного відношення до педагогічної діяльності; самовизначення (формування “педагогічного Я” і народження власного “бачення” педагогічної дійсності); самореалізація.
Паралельно відбувається і процес педагогічної соціалізації - формування професійної майстерності. У процесі соціалізації також можна виділити три етапи. Перший пов'язаний з освоєнням професійної діяльності і рольової поведінки; другий - з утвердженням у професійній діяльності; третій - етап професійної зрілості.
Таким чином, ми дійшли висновку, що педагогічна індивідуалізація і педагогічна соціалізація - взаємообумовлені процеси: без становлення професіонала не може сформуватися і цілком проявитися творча індивідуальність педагога.
Розділ другий “Формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя” присвячений загальній характеристиці, методологічному та науково-методичному обгрунтуванню створеної моделі та методів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки, розгляду питання вивчення і діагностики якостей творчої індивідуальності студента, а також аналізові проведення і результатів педагогічного експерименту.
Формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя проходило в процесі вивчення курсу “Основи педагогічної творчості і майстерності”. Даний курс включав розділи, спрямовані на здійснення необхідної професійно-педагогічної підготовки, знайомство з особистісно зорієнтованими методами навчання, шляхами здійснення особистісного підходу в процесі становлення творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Включення даного матеріалу виявилося виправданим, оскільки мета експериментальної роботи - створити комплекс психолого-педагогічних методів, що дозволяють студентам пізнати себе, свою індивідуальність і забезпечити свідому участь майбутнього вчителя в становленні своєї педагогічної індивідуальності.
Головною умовою досягнення зазначеної мети стала реалізація гуманістичного підходу до особистості в організації навчально-виховного процесу.
Була створена дружня, доброзичлива атмосфера, що об'єктивно сприяла створенню почуттів впевненості в собі і захищеності, творчої розкутості, яка сприяла прояву самобутньої індивідуальності кожного студента. Специфічною рисою занять було збереження за кожним студентом індивідуального характеру і стилю.
Такий зміст курсу зажадав розробки відповідних методів педагогічної діяльності. Були використані творчі, особистісно зорієнтовані методи формування, зокрема, тренінги самоусвідомлення й особистісного росту; рольові педагогічні ігри; розв'язання педагогічних за
дач; групова дискусія з аналізом конкретних ситуацій і їх самоаналізом. Особливістю застосування цих методів є те, що всі вони органічно поєднуються один з одним. Кожний з цих методів пов'язаний з вирішенням педагогічних задач і виконує діагностичні функції, що дає можливість систематичної діагностики і самооцінки змін особистості безпосередньо на заняттях, не порушуючи при цьому природної течії навчального процесу.
Вибір даних методів був обгрунтований тим, що вони забезпечують активну творчу діяльність студентів, підвищують інтерес до професії педагога, підводять студентів до самостійного прийняття рішень. Метою даних методів є становлення індивідуальності, її саморозвиток і самореалізація.
Успішність застосування цих методів забезпечувалась у процесі навчання суб'єкт-суб'єктними відносинами, демократичністю комунікативних позицій викладача і студента, активністю сторін, при якій кожна не тільки відчуває вплив, але й сама в однаковій мірі впливає на іншу.
Проведені тренінги спрямовані на поглиблення самоусвідомлення, на самоаналіз та аналіз інших людей. У кожній ситуації тренінгу утворюється своєрідний цикл: “дію-відчуваю-одержую зворотній зв'язок-аналізую ...”.
Суттєва роль у процесі формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя належить рольовим методам, тому що вони органічно поєднані з внутрішнім, психологічним характером індивідуальності особистості. Ігровий процес у зазначених вище умовах - це прояв і формування таких важливих якостей творчої індивідуальності як самостійність, творча ініціатива, самовираження, самоаналіз, самореалізація.
Педагогічні рольові ігри при оволодінні всіма їх операційними елементами сприяють подоланню конформності мислення, дають можливість в оптимальній формі поєднати масовий характер і індивідуалізацію підготовки майбутнього вчителя.
Дискусії допомагають зрозуміти студентам власну індивідуальність, створити позитивну “Я - концепцію”. З одного боку, вони навчають студентів вести себе коректно по відношенню один до одного, враховувати думку іншого, з другого - критично, самостійно мислити, оволодівати уміннями толерантно відстоювати свою думку, переконання.
Розв'язання педагогічних задач формує особистісні цінності студентів і виступає як творчий процес.
Таким чином, особистісно зорієнтовані методи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя допомагають студентам краще зрозуміти себе як індивідуальність, прийняти себе зі своїми сильними і слабкими сторонами, створити позитивну
“Я-концепцію”, формують педагогічну спрямованість особистості студентів, активізують творчу діяльність.
З метою активізації формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя під час дослідження був розроблений навчально-методичний посібник “Методика розв'язання педагогічних задач”. В його основу покладена система професійних задач та альтернативних методів їх розв'язання. В посібнику представлені різноманітні задачі, спрямовані на виявлення, розвиток та формування якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Крім того, ми виділили чотири рівні складності педагогічних задач: репродуктивні задачі з підказкою; репродуктивні задачі без підказки; евристичні задачі; творчі задачі.
Такий підхід дає можливість для фактично невичерпного різноманіття педагогічних задач та забезпечує повноцінний розвиток таких якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя, як ціннісні орієнтації, професійна спрямованість, індивідуальний стиль, самостійне діалектичне мислення, критичне самопізнання тощо.
Для самооцінки студентами творчої індивідуальності при розв'язанні педагогічних задач нами запропоновані наступні рівні:
1) творчий рівень (творча спрямованість особистості студента, варіативне розв'язання педагогічних задач, нерідко оригінальне. Пошук нових творчих способів роботи);
2) репродуктивний рівень (студент не виходить у своїй діяльності за межі відомих йому правил і інструкцій, працюючи за підказками, за перевіреними зразками і стандартами);
3) інтуїтивний рівень (студент приймає рішення на основі інтуїції; низька варіативність прийнятих рішень; невміння відстоювати свою думку).
У дисертації розглядається питання вивчення і діагностики творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Визначено принципи і методи вивчення і діагностики творчої індивідуальності майбутнього вчителя, створений психолого-педагогічний діагностичний інструментарій, що дозволяє адекватно визначати наявність і рівень найбільш значимих для професійної діяльності особистісних якостей учителя, у тому числі і його творчої індивідуальності.
Загальна стратегія, як показав експеримент, вимагає при вивченні творчої індивідуальності грунтуватися на наступних принципах:
- принцип наближення до індивідуальності, який полягає у виявленні наявності творчого потенціалу студента, що визначає його професійну придатність до педагогічної діяльності, можливість індивідуального розвитку;
- принцип відмови від кількісного вираження (рівні, бали, категорії) самого поняття творчої індивідуальності;
- принцип суб'єктивної відносності; феномен творчої індивідуальності виявляється лише в процесі міжособистісного спілкування.
Дослідження показали, що структура діагностики може бути
представлена як ієрархізовані рівневі наближення до повного опису творчої індивідуальності:
- установлення наявності педагогічної спрямованості майбутнього вчителя;
- виявлення індивідуально-творчого потенціалу особистості студента;
- зовнішні прояви творчої індивідуальності в діяльності.
Модель процесу формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя представлено на рисунку 1.
Представлена модель, базуючись на системно-структурному підході до діяльності, включає такі взаємопов'язані компоненти: особистісний, методологічний, організаційний, методичний.
Науково-методична новизна моделі стосується, перш за все, змістовних та методологічних аспектів діяльності і полягає у створенні цілісної системи принципів та методів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя, а також у визначенні оптимальних умов формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Модель має практичну спрямованність, оскільки пропонує конкретну структуру методів діяльності.
Модель можна представити такою схемою:
Як педагогічна система модель спирається на відомі загальнодидактичні принципи (науковості, проблемності, наочності, самостійності навчання, доступності у поєднанні з достатньо високим рівнем складності і т.п.), а також базується на провідних методологічних підходах: культурологічному, особистісно зорієнтованому, сінергетичному та індивідуально творчому.
Особистістно зорієнтований підхід сприяє становленню саморозуміння, самоповаги, саморозвитку.
Культурологічний підхід розглядає динаміку педагогічних ідей та теорій в контексті розвитку світової культури і дає можливість кожному студенту визначити прийнятні ідеї і теорії, котрі в майбутньому стануть фундаментом його особистого педагогічного кредо, а також технології професійної діяльності.
Індивідуально творчий підхід дозволяє включити механізм загального і професійного саморозвитку майбутнього вчителя, передбачає врахування мотивації студентів в процесі професійної підготовки, навчання саморуху до кінцевого результату. Цей підхід створює умови для діагностики і розвитку творчих можливостей студента, авторської педагогічної позиції, неповторної педагогічної технології.
Сінергетичний підхід застосовано на принципах самоорганізації: взаємодії і взаємообміну інформацією; прояву ініціативи, спрямованості на самовдосконалення, самореалізацію; здібності знаходити шляхи розвитку без зовнішнього тиску; вступати в діалогічну взаємодію.
Побудована модель припускає подальше вивчення процесу становлення творчої індивідуальності майбутнього вчителя. В цьому ми вбачаємо прогностичне значення дослідження.
Аналіз концепції творчої індивідуальності в психолого-педагогічних науках, проведений нами в першому розділі дослідження, змусив звернутися до розгляду творчої індивідуальності як відкритої системи, що прагне до самоактуалізації, яка володіє здатністю до самоорганізації (відтворення активності в розкритті творчого потенціалу). Усе це припускає виділення системних якостей (тобто невід'ємних властивостей), аналіз яких дозволив нам діагностувати і формувати творчу індивідуальність майбутнього вчителя.
Основними діагностованими в ході дослідження якостями (параметрами) творчої індивідуальності стали виділені в ході теоретичного аналізу - творча активність, самоусвідомлення, свобода самовираження, морально-ціннісні орієнтації, самореалізація і педагогічна спрямованість.
Нами були визначені чотири рівні сформованості якостей творчої індивідуальності:
1 рівень - непродуктивний (низький);
2 рівень - продуктивний (середній);
3 рівень - евристичний (достатній);
4 рівень - креативний (високий).
Рівні сформованості окремих якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя діагностувалися різними методами, але у фіксації результатів визначальну роль мала експертна оцінка, яка дозволяла зробити ряд висновків щодо ефективності запропонованих моделі та методів: 1) зміни торкнулися всіх основних якостей творчої індивідуальності; 2) усі зміни мають позитивну спрямованість, тобто відзначаються позитивним розвитком.
Узагальнені результати експерименту представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Рівні сформованості якостей творчої індивідуальності студентів (56 досліджуваних - експериментальні групи,
46 досліджуваних - контрольна група)
(у чисельнику - кількість, у знаменнику - %)
Якості творчої індивідуальності Початок експериментальної роботи Кінець експериментальної роботи
Контр. гр. Експер. гр. Контр. гр. Експер. гр.
1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4
Творча активність 5 –– 10,8 11 ––27 22 ––47,8 8 ––17 5 ––8,9 16 ––28,6 27 ––48,2 8 ––14,3 3 ––6,5 10 ––21,7 25 –– 54,4 8 –– 17,4 3 ––5,3 13 ––23,2 18 ––32,1 22 ––39,4
Самоусвідомлення 6 –– 13 12 ––26,1 16 ––34,8 8 ––17,4 2 ––3,6 8 ––14,3 28 ––50 18 ––32,1 4 ––8,7 12 –– 26,1 15 ––32,6 15 –– 32,6 – 6 ––10,7 20 ––35,7 30 ––53,6
Свобода самовираження 12 –– 26,1 3 ––6,5 25 ––54,3 6 ––13 15 ––26,8 6 ––10,7 27 ––48,2 8 ––14,3 10 –– 21,7 6 –– 13 26 ––56,5 4 ––8,7 7 ––12,5 8 ––14,3 20 ––35,7 21 ––37,5
Самореалізація – 6 ––13 28 ––60,9 12 ––26,1 – 10 ––17,8 31 ––55,4 15 ––26,8 – 5 ––10,9 28 ––60,9 13 ––28,3 – 6 ––10,6 23 ––48,2 27 ––48,2
Морально-ціннісні орієнтації – 1 ––2,2 3 ––6,5 42 ––91,3 – 2 ––3,6 3 ––5,3 51 ––91,1 – – 2 ––4,4 44 ––95,6 – – 6 ––10,7 50 ––89,3
Педагогічна спрямованість 2 12 ––26,1 21 ––45,6 11 ––23,9 – 12 ––21,4 29 ––51,8 15 ––26,8 2 –– 4,4 9 ––19,6 24 –– 52,2 11 ––23,9 3 ––5,4 7 ––12,5 26 ––46,4 20 ––35,7
Аналіз результатів експериментальних даних дозволяє зробити висновок: студенти, що навчалися за експериментальною методикою, мають більш високий рівень сформованості якостей творчої індивідуальності. Є підстави стверджувати, що розроблений зміст і мето
ди можуть стати об'єктивною основою для формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки.
ВИСНОВКИ
Результати проведеного нами дослідження дали можливість сформулювати ряд загальних висновків:
1. Феномен “творча індивідуальність” має істотне суспільне та особистісне значення. Здійснений у ході дослідження теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури дозволив зробити висновки про те, що загальну парадигму індивідуальності можна звести до такої: індивідуальність розглядається як своєрідність психіки особистості і являє собою підсумок, певний результат у становленні особистісних структур.
2. Аналіз різноманітних підходів у дослідженні індивідуальності засвідчив пріоритет тлумачення індивідуальності як базової для педагогіки і психології. Саме проблема вчителя як суб'єкта професійної діяльності в системі суб'єкт-суб'єктних відносин детермінувало ідею суб'єктивного розвитку вчителя, здатного розвивати учня і здійснювати творчий саморозвиток.
3. Виявлені та охарактеризовані сутнісні ознаки творчої індивідуальності педагога, визначені принципи і методи вивчення та діагностики творчої індивідуальності майбутнього вчителя, створено психолого-педагогічний інструментарій, що дозволяє визначати наявність і рівень якостей творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
4. Теоретичний аналіз концепцій творчої індивідуальності в психологічно-педагогічних працях дозволив виділити найбільш значущі для майбутнього вчителя якості творчої індивідуальності: творча активність, самоусвідомлення, воля самовираження, морально-ціннісні орієнтації, самореалізація, педагогічна спрямованість, а також розробити критерії сформованості означених якостей.
5. Ефективне формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя передбачає створення оптимальних педагогічних умов, найважливіші з яких:
- діагностика особистості студентів у навчально-виховному процесі з позиції взаємозв'язку особистісних особливостей і прояву якостей творчої індивідуальності;
- реалізація особистісного підходу, що грунтується на емоційно-позитивній спрямованості до студентів;
- застосування в навчальному процесі завдань творчого характеру, спрямованих на виявлення якостей творчої індивідуальності студента;
- розробка і використання педагогічних ситуацій, що сприяють
формуванню якостей творчої індивідуальності студентів.
Ці умови становлять основу оптимальної моделі формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя.
6. Практичне впровадження розробленої моделі довело, що найбільш ефективний шлях формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя полягає у створенні та використанні комплексу інтерактивних методів формування, якими є тренінги самоусвідомлення, розв'язання педагогічних задач, рольові педагогічні ігри, групова дискусія з аналізом і самоаналізом конкретних ситуацій.
7. У цілому результати формуючого експерименту дозволили зробити висновок про ефективність запропонованих педагогічних умов і методів формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя в процесі професійної педагогічної підготовки.
Слід визначити, що у межах дисертаційного дослідження розглянуто лише деякі аспекти проблеми формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Доцільним є поглиблення та подальша розробка питань діагностики і розвиток якостей творчої індивідуальності, оскільки сучасна школа має початкову потребу у яскравій творчій індивідуальності вчителя.
Разом з цим дані дослідження виявили необхідність подальшої розробки проблеми формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя не тільки у вузівській практиці, але й у системі перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Основний зміст дисертації викладено в публікаціях:
1. Мільто Л.О. Методика розв'язання педагогічних задач. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2000. - 130 с.
2. Мільто Л.О. Творче становлення індивідуальності майбутнього вчителя // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - Вип.2.- Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999.- С. 47-50.
3. Мільто Л.О. Гуманістична модель особистісно зорієнтованих технологій// Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики.- Вип.3. – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999. – С. 55-61.
4. Мільто Л.О. Про сутність творчої індивідуальності вчителя // Педагогічні науки. Збірник наукових праць.- Суми: СДПУ ім. А.С. Макаренка, 1999.- С. 173-180.
5. Мільто Л.О. Способи формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики.- Вип.4 – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000.- С. 47-50.
6. Мільто Л.О. Особистісно зорієнтоване навчання як умова творчого становлення майбутнього вчителя // Нові технології навчання. - Вип.26.- Київ: НМЦ ВО, 2000.- С. 78-87.
7. Мильто Л.А. Организация контроля на занятиях по основам педтворчества //Сучасна освіта і проблеми виховання творчої особистості.- Суми , 1994.- С.113- 116.
8. Мильто Л.А. Роль коммуникативной культуры преподавателя вуза в творческом развитии будущего учителя // Культура педагогічного спілкування як фактор гуманітаризації сучасної освіти.- Суми, 1996.- С. 113-114.
Анотація
Мільто Л.О. Формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя у процесі професійної педагогічної підготовки.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. - Київ, 2001.
Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Виокремлено сутність і суттєві якості, ознаки творчої індивідуальності вчителя, розкрито загальне значення поняття “творча індивідуальність”. Виявлено педагогічні умови (реалізація особистісного підходу, діагностика особистості студентів, використання в процесі навчання завдань творчого характеру), які необхідно створити у навчальному процесі для формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя. Обгрунтовано модель її формування і становлення.
Для оцінки рівня сформованості основних якостей творчої індивідуальності студента (творча активність, самоусвідомлення, свобода самовираження, морально-ціннісні орієнтації, самореалізація і педагогічна спрямованість) використовувався основний діагностичний засіб - педагогічне спілкування, що включало в себе цілеспрямоване спостереження, бесіди, інтерв'ю, особистісне осмислення, самооцінку. Психолого-педагогічне тестування й анкетування студентів виконувало допоміжну функцію. Доведено, що застосування моделі сприяє самоактуалізації особистості студентів, орієнтує їх на творче розв'язання педагогічних задач, допомагає в формуванні індивідуального стилю педагогічної діяльності, підвищує інтерес до професії педагога.
Експериментально перевірено, що застосування системи творчих, особистісно зорієнтованих методів формування сприяє тому, що майбутній вчитель виступає як суб'єкт діяльності, суб'єкт становлення своєї творчої індивідуальності.
Ключові слова: індивідуальність, індивідуалізація, соціалізація, творча індивідуальність, творча індивідуальність вчителя, педагогічна індивідуалізація, педагогічна соціалізація, особистісно зорієнтовані методи формування.
Аннотация
Мильто Л.А. Формирование творческой индивидуальности будущего учителя в процессе профессионально-педагогической подготовки. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины. - Киев, 2001.
Диссертационная работа посвящена проблеме теории и практики формирования творческой индивидуальности будущего учителя в процессе профессионально-педагогической подготовки. В работе осуществлен анализ сущности и сущностных качеств, признаков творческой индивидуальности педагога. Рассмотрены наиболее устоявшиеся психолого-педагогические подходы к сущности индивидуальности и творчества, раскрыто общее значение понятия “творческая индивидальность”.
Основными диагностируемыми качествами творческой индивидуальности явились выделенные в ходе теоретического анализа творческая активность, самосознание, свобода самовыражения, нравственно-ценностные ориентации, самореализация, педагогическая направленность.
В диссертации представлена экспериментально проверенная модель формирования творческой индивидуальности будущего учителя, которая опирается на известные общедидактические принципы, а также на культурологический, личностно-ориентированный, индивидуально-творческий и синергетический подходы.
Личностно-ориентированный подход в процессе формирования творческой индивидуальности будущего учителя гарантирует самопонимание, самоуважение, саморазвитие личности. Студенты становятся полноправными партнерами педагога по совместной работе, их отношения основаны на положительных эмоциях. Это помогает сохранить неповторимость личности будущего учителя и активизировать формирование качеств его творческой индивидуальности.
Основным результатом применения модели формирования явилась возможность для студентов проявить себя, оценить свои способности, сформировать свой адекватный образ "Я", ощутить себя индивидуальностью, ответственной за свои поступки, свою человеческую и профессиональную судьбу.
Предложенная модель включает в себя комплекс творческих,
личностно-ориентированных методов формирования (тренинги, ролевые педагогические игры, решение педагогических задач, дискуссии и т.д.), которые способствуют самоактуализации личности студентов; ориентирует их на творческое решение педагогических задач; помогает осознать необходимость формирования индивидуального стиля педагогической деятельности; повышает интерес к будущей профессии.
Рассмотрены основные условия формирования творческой индивидуальности будущего учителя: диагностика личности студентов в учебно-воспитательном процессе с позиции взаимосвязи личностных особенностей и проявления качеств творческой индивидуальности; реализация личностного подхода, основанного на эмоционально-положительной направленности к студентам; применение в учебном процессе заданий творческого характера, направленных на проявление качеств творческой индивидуальности студента; разработка и использование педагогических ситуаций, способствующих формированию творческой индивидуальности будущего учителя.
Анализ динамики результатов исследования подтверждает, что при использовании представленной модели обеспечивается не только повышение качества знаний, умений и навыков, но одновременно актуализируются процессы самопознания, самоанализа, саморазвития, самоорганизации личности студента.
Экспериментально подтверждено, что применение системы творческих, личностно-ориентированных методов формирования (тренинги, ролевые педагогические игры, решение педагогических задач, дискуссии и т.д.), способствует тому, что будущий учитель выступает как субъект деятельности, субъект становления своей творческой индивидуальности.
Ключевые слова: индивидуальность, индивидуализация, социализация, творческая индивидуальность, творческая индивидуальность учителя, педагогическая индивидуализация, педагогическая социализация, личностно-ориентированные методы формирования, психолого-педагогическая диагностика.
Annotation
Milto L.О. The formation of creative individuality of a future teacher in the process professional-pedagogical training. – Manuscript.
The dissertation to the Competition of the Scientific Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences by speciality 13.00.04 – Theory and Methodic of Profession Education.- The Central Institute of Postgraduate Pedagogical Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.- Kyiv, 2001.
The dissertation is devoted to the problem of formation of creative individuality of a future teacher. The essence and the most impokant qualities, the signs of creative individuality of the teacher are distinguished, the common meaning of the notion "creative individuality" is created. The pedagogical conditions are revealed, which are necessary to create in the educational process for formation of creative individuality of the future teacher.
The model of formation of creative individuality of the future teacher is substantiated. For the valuation of the level of formation of the main qualities of creative individuality of the students (creative activity, self awareness, the will of self expression, moral value orientations, self realization and pedagogical sense of purpose) was used the main diagnostic method - pedagogical communication, it included goal-orientated observation, dialogues, interviews, individual comprehension, self-appreciation.
The analysis of the dynamics of the results investigation proves that the employments of the elaborated model provides not only improvement of the quality of the knowledge, skills and habits, but at the same time makes actual the process of self-awareness, self-analysis, self-development, self-organization of the individuality of the student.
Key words: individuality, individualization, socialization, creative individuality, creative individuality of a teacher, pedagogical individualization, pedagogical socialization, a personally-orientated methods of formation.