У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

з курсу хімії Частина перша вміщує завдання з тем теоретичної частини курсу

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 8.6.2025

ВСТУП

Нинішні методичні вказівки вміщують завдання по проведенню поточного контролю знань студентів з курсу хімії.

Частина перша вміщує завдання з тем теоретичної частини курсу. Кожній темі надано номер: 1, 2, 3 і т.п. Посередині тем маються розділи та підрозділи, які нумеруються шляхом додавання відповідно однієї чи двох цифр до номеру теми. Так, у темі 2 маються розділи 2.1, 2.2, 2.3 і т.п. та підрозділи 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 і т.п.

В одному розділі (підрозділі ) міститься 30 завдань. Якщо посередині розділу немає завдань, то вказується, що конкретні приклади треба взяти в одному з попередніх розділів. Так, наприклад, виконати завдання 10 розділу 1.2 означає: скласти емпіричні та графічні формули можливих оксидів елементу, вказаного у розділі 1.1 за № 10, тобто мангану.

Кожний студент групи на протязі семестру виконує завдання різних тем, позначених номерами від 01 до 30.

1. КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

  1.  Перелічіть стійкі ступені окислення елементу:

01 – Нітроген; 02 – Магній; 03 – Натрій; 04 – Хлор; 05 – Сульфур; 06 – Титан; 07 –Карбон; 08 – Цинк; 09 – Купрум; 10 – Манган; 11 – Хром; 12 – Бром; 13 – Кальцій; 14 – Алюміній; 15 – Калій; 16 – Аргентум; 17 – Барій; 18 – Силіцій; 19 – Кадмій; 20 – Літій; 21 – Нікол;

22 -  Гідроген; 23 – Літій; 24 – Станум; 25 – Фосфор; 26 – Стибій; 27 – Бор; 28 – Ферум;

29 - Меркурій ; 30 – Іод.

1.2. Складіть емпіричні та графічні формули можливих оксидів елементу, вказаного у розділі 1.1, і назвіть ці оксиди.

1.3.  Визначте тип оксидів (солетворний, несолетворний, основний, кислотний або амфотерний), вказаних у розділі 1.2.

1.4. Напишіть рівняння реакцій солеутворення, що доводять характер оксидів (основний, кислотний або амфотерний),  визначений у розділі 1.3.

1.5. Напишіть емпіричні, графічні формули та назву гідроксидів оксидів, складених за розділом 1.2.

1.6. Дайте назву сполук за міжнародною номенклатурою:

01-; 02-; 03-; 04-; 05 - ; 06 - ; 07 - ; 08 - ; 09 - ; 10 - ; 11 - ; 12 - ; 13 - ; 14 - ; 15 - ; 16 - ; 17 - ; 18 - ; 19 - ; 20 - ; 21 - ; 22 - ; 23 - ; 24 - ; 25 - ; 26 - ; 27 - ; 28 - ; 29 - ; 30 - .

 1.7. Визначте ступінь окислення елементів, утворюючих сполуки, зазначені у розділі 1.6.

 

1.8. Напишіть емпіричну та графічну формули кислоти:

01 – борної; 02 – карбонатної; 03 – нітритної; 04 – фосфатної; 05 – сульфатної; 06 – нітратної; 07 – сульфідної; 08 – оцтової; 09 – силікатної; 10 – сульфітної; 11 – хлоридної; 12 – нітратної; 13 – фосфатної; 14 – силікатної; 15 – карбонатної; 16 – бромводневої; 17 – фтороводневої; 18 – хромової; 19 – борної; 20 – манганової; 21 – сульфатної; 22 – фосфатної; 23 – бромоводневої; 24 – сульфітної; 25 – нітритної; 26 – йодоводневої; 27 – хромової; 28 – нітратної; 29 – оцтової; 30 – манганової.

1.9. Напишіть емпіричну та графічну формули основи:

01 – нікол (ІІІ) гідроксид; 02 – кальцій гідроксид; 03 – ферум (ІІІ) гідроксид; 04 – стронцій гідроксид; 05 – натрій гідроксид; 06 – ферум (ІІ) гідроксид; 07 – бісмут (ІІІ) гідроксид; 08 – купрум (І) гідроксид; 09 – нікол (ІІІ) гідроксид; 10 – кобальт (ІІІ) гідроксид; 11 – калій гідроксид; 12 – цезій гідроксид; 13 – барій гідроксид; 14 – кадмій гідроксид; 15 – магній гідроксид; 16 – манган (ІІ) гідроксид; 17 – францій гідроксид; 18 – купрум (ІІ) гідроксид; 19 – бісмут (ІІІ) гідроксид; 20 – нікол (ІІІ) гідроксид; 21- меркурій (ІІ) гідроксид; 22 – літій гідроксид; 23 – барій гідроксид; 24 – радій гідроксид; 25 – цирконій (ІІІ) гідроксид; 26 – купрум (ІІ) гідроксид; 27 – хром (ІІ) гідроксид; 28 – ітрій (ІІІ) гідроксид; 29 – рубідій гідроксид; 30 – талій (ІІІ) гідроксид.

1.10. Напишіть емпіричну та графічну формули солі:

01 – літій нітрат; 02 – кальцій карбонат; 03 – калій сульфат; 04 – натрій нітрат; 05 – цинк сульфіт; 06 – літій хлорид; 07 – натрій силікат; 08 – берилій фторид; 09 – барій сульфід;

10 – натрій дихромат; 11 – магній гідрогенсульфід; 12 – кальцій дигідрогенфосфат; 13 – ферум (ІІІ) гідрогенсульфат; 14 – алюміній гідроксосульфат; 15 – хром (ІІІ) дигідроксонітрат; 16 – калій цинкат; 17 – алюміній дигідрогенфосфат; 18 – стронцій дихромат; 19 – алюміній дигідроксосульфат; 20 -  калій гідрогенкарбонат; 21 - ферум (ІІІ) гідроксохлорид; 22 - кальцій гідрогенфосфат; 23 – алюміній дигідроксохлорид; 24 -  натрій гідрогенфосфат; 25 – кадмій карбонат; 26 - стронцій гідрогенсульфат; 27 - меркурій (ІІ) нітрат; 28 – барій хлорид; 29 – станум (ІІ) сульфат; 30 - аргентум хромат.

2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНИ ХІМІЇ

2.1. Атомна маса, молекулярна маса, моль, мольна маса .

2.1.1. Визначте  масу в г та в а.о.м. атома елемента:

01 – Титану; 02 –Карбону; 03 – Цинку; 04 – Купруму; 05 – Мангану; 06 – Хрому; 07 – Брому; 08 – Кальцію; 09 – Алюмінію; 10 – Калію; 11 – Аргентуму; 12 – Барію; 13 – Силіцію; 14 – Літію; 15 – Ніколу; 16 – Меркурію ; 17 – Іоду; 18 -  Гідрогену; 19 – Літію; 20 – Стануму; 21 – Фосфору; 22 – Стибію; 23 – Бору; 24 – Феруму; 25 – Нітрогену; 26 – Магнію; 27 – Натрію; 28 – Хлору; 29 – Сульфуру; 30 – Кадмію.

 2.1.2. . Визначте  масу в г та в а.о.м. молекули речовини:

01 – карбонатної кислоти; 02 – сульфатної кислоти; 03 – нітритної кислоти; 04 – амоній  гідроксиду; 05 – цинк гідроксиду; 06 – калій сульфату; 07 – літій сульфат; 08 – нітратної кислоти; 09 – барій сульфіду; 10 – кальцій гідрогенсульфату; 11 – алюміній гідрогенсульфату; 12 – натрій гідрогенкарбонату; 13 – аргентум гідроксиду; 14 – сульфітної кислоти; 15 – сірководневої кислоти; 16 – барій гідроксиду; 17 – купрум (ІІ) гідроксиду; 18 – натрій силікату; 19 – магній гідрогенсульфіду; 20 – аргентум хромату;

21 – натрій хлориду; 22 – кальцій нітрату; 23 – калій сульфіту; 24 – ферум (ІІІ) гідрогенсульфату; 25 – амоній нітриту; 26 – алюміній фосфату; 27 – хром (ІІІ) дигідроксохлориду; 28 – натрій хромату; 29 – алюміній сульфату; 30 – кальцій карбонату.

 

2.1.3. Обчисліть, скільки атомів вміщується в :

01 –  15 г титану; 02 –  0,3 г вуглецю; 03 –  17 г цинку; 04 –  24 г міді; 05 – 0,01 г мангану; 06 –  7 г хрому; 07 –  5 г брому; 08 –  10 г кальцію; 09 –  50 г алюмінію; 10 –  15 г калію;

11 –  24 г срібла; 12 –  22 г барію; 13 –  16 г  силіцію; 14 –  0,9 г літію; 15 –  27 г  нікелю;

16 –  41,2 г  ртуті ; 17 –  12,7 г  іоду; 18 –  25,7 г водню; 19 –  24,3 г літію; 20 –  16,8 г  олова; 21 –  35,1 г фосфору; 22 –  33,5 г  стибію; 23 –  20,6 г бору; 24 –  33,9 г заліза; 25 –  36,8 г азоту; 26 –  43,6 г магнію; 27 –  0,66 г натрію; 28 –  1,23 г  хлору; 29 –  2,27 г сірки; 30 –   23,2 г кадмію.

2.1.4. Обчисліть, скільки молекул вміщується в :

01 – 100 г  кальцій карбонату; 02 – 54 г хром (ІІІ) дигідроксохлориду; 03 –  22 г натрій хромату; 04 –  82 г алюміній сульфату; 05 – 4,8 г ферум (ІІІ) гідрогенсульфату; 06 – 30 г амоній нітриту; 07 – 58 г алюміній фосфату; 08 – 0,64 г натрій хлориду; 09 – 53 г кальцій нітрату; 10 – 21 г калій сульфіту; 11 – 87 г аргентум хромату; 12 – 5,21 г купрум (ІІ) дигідроксиду; 13 – 15,8 г натрій силікату; 14 – 5,4 г магній гідрогенсульфіду; 15 –  73 г сульфітної кислоти; 16 – 10,2 г сірководневої кислоти; 17 – 16,7 г барій гідроксиду; 18 – 22,5 г алюміній гідрогенсульфату; 19 – 36,2 г натрій гідрогенкарбонату; 20 – 42,8 г  аргентум гідроксиду; 21 – 51,3 г нітратної кислоти; 22 – 66,3 г  барій сульфіду; 23 – 72,2 г кальцій гідрогенсульфату; 24 –23,6 г  амоній  гідроксиду; 25 – 44,6 г  цинк гідроксиду; 26 – 85,3 г калій сульфату; 27 – 44,9 г літій гидроксиду; 28 – 1,3 г карбонатної кислоти; 29 – 0,66 г сульфатної кислоти; 30 –  36,8 г  нітритної кислоти;

2.1.5. Скільки молей складає кількість речовини, вказаної у розділі 2.1.4.

2.1.6. . Визначте  масу в г :

01 – 2 молей натрій хромату; 02 – 0,3 моля алюміній сульфату; 03 – 3,4 моля кальцій карбонату; 04 – 6,3 моля алюміній фосфату; 05 – 5,1 моля хром (ІІІ) дигідроксохлориду;

06 – 3 молей калій сульфіту; 07 – 2,5 моля  ферум (ІІІ) гідросульфату; 08 –  3,2 моля амоній нітриту; 09 – 6 молей натрій хлориду; 10 – 2,8 моля  кальцій нітрату; 11 –  10 молей аргентум хромату; 12 – 7,3 моля купрум (ІІ) гідроксиду; 13 – 0,43 моля натрій силікату; 14 – 3,8 моля магній гідрогенсульфіду; 15 –  11,5 моля сульфітної кислоти; 16 – 6,22 моля сірководневої кислоти; 17 – 0,7 моля барій гідроксиду; 18 – 3 молей  алюміній гідрогенсульфату; 19 – 1,4 моля натрій гідрогенкарбонату; 20 – 22 молей  аргентум гідроксиду; 21 – 1,8 моля нітратної кислоти; 22 – 2,27 моля  барій сульфіду; 23 – 1,3 моля кальцій гідрогенсульфату; 24 – 2,9 моля амоній  гідроксиду; 25 –0,22 моля цинк гідроксиду; 26 – 112 молей калій сульфату; 27 – 44 молей літій сульфату; 28 – 39 молей карбонатної кислоти; 29 – 0,88 моля сульфатної кислоти; 30 –  5 молей нітритної кислоти;

 2.2. Еквівалент, молярна маса еквівалента речовини

2.2.1. Обчисліть еквівалент та молярну масу еквіваленту елементу, вказаного у розділі 1.1.

2.2.2. Обчисліть еквівалент та молярну масу еквіваленту оксиду, вказаного у розділі 1.2.

2.2.3. Обчисліть еквівалент та молярну масу еквіваленту кислоти, вказаної у розділі 1.8.

2.2.4. Обчисліть еквівалент та молярну масу еквіваленту основи, вказаної у розділі 1.9.

2.2.5. Обчисліть еквівалент та молярну масу еквіваленту солі, вказаної у розділі 1.10.

2.2.6. Визначте масу у г вказаного числа еквівалентів речовини:

01 – 3 – сульфатної кислоти; 02 – 0,4 – барій гідроксиду; 03 – 6 – натрій гідроксиду; 04 – 0,8 – хлоридної кислоти; 05 – 5,1 – натрій карбонату; 06 – 2,1 – станум (IV) хлориду; 07 – 1,4 – води; 08 – 6,2 – алюміній хлориду; 09 – 18 – фосфатної кислоти; 10 – 10,2 – кальцій хлориду; 11 – 5 – цинк оксиду; 12 – 6,2 – нітратної кислоти; 13 – 0,41 – стронцій гідроксиду; 14 – 4,5 – амоній нітрату; 15 – 5,5 – калій хромату; 16 – 0,28 – натрій сульфіту; 17 – 0,38 – барій сульфіду; 18 – 2,9 – калій сульфату; 19 – 3,6 – плюмбум (ІІ) бромиду; 20 – 2,2 – плюмбум (ІІ)сульфату; 21 – 8,2 – аргентум карбонату; 22 – 1,3 – нікол (ІІ)   іодиду; 23 – 0,84 – натрій сульфіду; 24 – 11,5 – ферум (ІІІ) гідроксиду; 25 – 0,2 – цинк гідроксиду; 26 – 7,2 – алюміній сульфату; 27 – 5,2 – цинк нітриту; 28 – 3,2 – магній хлориду; 29 – 0,7 – сульфур триоксиду; 30 – 0,5 – нітроген диоксиду.

2.2.7. Скільки еквівалентів вміщують:     

01 – 10 г ферум (ІІІ) гідроксиду; 02 – 20,3 г цинк гідроксиду; 03 – 3,6 г  плюмбум (ІІ) бромиду; 04 – 22,8 г плюмбум (ІІ)сульфату; 05 – 13 г сульфатної кислоти; 06 – 24 г барій гідроксиду; 07 – 6,5 г  натрій гідроксиду;  08 – 28,6 г хлоридної кислоти; 09 – 52,1 г натрій карбонату; 10 – 21,2 г  станум (IV) хлориду; 11 – 1,4 г  води; 12 –16,2 г  алюміній хлориду; 13 – 11,8 г  фосфатної кислоти; 14 – 1,2 г  кальцій хлориду; 15 – 15,3 г  цинк оксиду;

16 – 6,2 г  нітратної кислоти; 17 – 2,41 г  стронцій гідроксиду; 18 – 14,5 г  амоній нітрату; 19 – 25,5 г  калій хромату; 20 – 22,9 г  натрій сульфіту; 21 – 3,38 г  барій сульфіду; 22 – 12,9 г  калій сульфату;  23 – 28,2 г  аргентум карбонату; 24 –  8,6 г нікол (ІІ) іодиду;

25 – 84 г натрій сульфіду; 26 – 7,9 г  алюміній сульфату; 27 – 25,2 г  цинк нітриту; 28 – 13,2 г  магній хлориду; 29 – 2,7 г  сульфур триоксиду; 30 – 3,5 г  нітроген диоксиду.

2.3. Закон еквівалентів

 2.3.1. Визначте  молярну  масу еквівалента та атомну масу трьохвалентного металу, при горінні m1 г, якого утворюється m2 г оксиду метала. Значення  m1 та m2 відповідно дорівнюють:

2.3.2 Визначте  молярну  масу еквівалента та атомну масу двохвалентного металу, якщо при з’єднанні m1 г металу і хлору було одержано  m2 г солі. Молярна  маса еквівалента хлору дорівнює 35,45 г/моль. Величини m1 та m2 відповідно дорівнюють:

01

- 2,16; 8,46

11

- 19,44; 76,14

21

- 24,48; 95,88

02

- 0,72; 2,86

12

- 20,88; 81,78

22

- 22,32; 87,42

03

- 25,2; 98,7

13

- 21,60; 84,60

23

- 18,72; 73,32

04

- 23,04; 90,24

14

- 9,36; 36,66

24

- 16,56; 64,86

05

- 17,28; 67,68

15

- 7,92; 31,02

25

- 13,68; 53,58

06

- 12,96; 50,76

16

- 10,08; 39,48

26

- 5,76; 22,56

07

- 7,20; 28,20

17

- 8,64; 33,84

27

- 6,48; 25,38

08

- 3,60; 14,10

18

- 14,40; 56,40

28

- 5,04; 19,74

09

- 20,16; 78,96

19

- 15,84; 62,04

29

- 4,32; 16,92

10

- 8,35; 32,46

20

- 15,12; 59,22

30

- 2,88; 11,28

2.3.3. Визначте  молярну  масу еквівалента та атомну масу двохвалентного металу, якщо m г його витісняють із сульфатної кислоти V л водню, заміряного при нормальних умовах. Маса металу m та об’єм водню V відповідно дорівнюють:

01

- 4,90; 1,68

11

- 9,48; 3,25

21

- 7,52; 2,58

02

- 5,23; 1,79

12

- 9,15; 3,14

22

- 7,19; 2,46

03

- 5,66; 1,90

13

- 8,82; 3,02

23

- 6,86; 2,36

04

- 1,96; 0,67

14

- 4,58; 1,57

24

- 6,54; 2,24

05

- 2,29; 0,78

15

- 4,25; 1,46

25

- 6,20; 2,13

06

- 2,61; 0,90

16

- 3,92; 1,34

26

- 5,88; 2,02

07

- 7,84; 2,69

17

- 3,59; 1,25

27

- 3,27; 1,12

08

- 8,17; 2,80

18

- 0,98; 0,34

28

- 2,94; 1,01

09

- 8,50; 2,91

19

- 0,65; 0,22

29

- 1,63; 0,56

10

- 9,80; 3,36

20

- 0,33; 0,11

30

- 1,31; 0,45

2.3.4. Визначте  молярну  масу еквівалента металу, який знаходиться у з’єднанні з елементом, якщо відомо, що ця сполука вміщує А % елементу, молярна  маса еквівалента якого Еm  г/моль. Значення А та Еm  для відповідних елементів дорівнюють:

                                        01 – 06 – Сульфур;  48,04;  16

        07 – 12 – Хлор;  79,78;  35,45

        13 – 18 – Флор; 45,24;  19

        19 – 24 – Бром;  80;  80

        25 – 30 – Іод;  94,84;  126,9

2.4. Закон Авогадро

2.4.1. Визначте масу речовини, що вміщується при нормальних умовах:

01 – у 3 л амоніаку; 02 – у 3,8 л неону; 03 – у 3 л кисню; 04 – у 0,9 л сульфур диоксиду;

05 – у 0,4 л вуглекислого газу; 06 – у 112 л кисню; 07 – у 0,5 л нітроген диоксиду; 08 – у

1 л нітроген (IV) оксиду; 09 -  у 0,6 л  карбон (IV) оксиду; 10 – у 3,2 л  фтору; 11 – у 1,8 л водню; 12 – у 2,9 л нітроген (ІІ) оксиду; 13 – у 1,4 л гелію; 14 – у 1,5 л  азоту; 15 – у 2,5 л метану; 16 – у 6,72 л аргону; 17 – у 21,5 л неону; 18 – у 2,8 л гідроген фториду; 19 – у 3,7 л ксенону; 20 – у 2,3 л хлору; 21 – у 2,5 л хлоридної кислоти; 22 – у 0,6 л сульфур диоксиду; 23 – у 2,6 л сірководневої кислоти; 24 – у 2,8 л метану; 25 – у 5 л нітроген диоксиду; 26 – у 15 л водню; 27 – у 10,7 л амоніаку; 28 – у 20 л кисню; 29 – у 15 л гелію; 30 – у 0,8 л неону.

2.4.2. Визначте обєм, який займають при нормальних умовах:

01 – 36 г нітроген диоксиду; 02 – 4,9 г сірководневої кислоти; 03 – 42 г карбон (ІІ) оксиду; 04 – 5 г водню; 05 – 2,3 г фтороводневої кислоти; 06 – 3,4 г кисню; 07 – 6,8 г азоту; 08 – 5,2 г нітроген (ІІ) оксиду; 09 – 7,3 г гелію; 10 – 8,6 г аргону; 11 – 72 г  сульфур триоксиду; 12 – 9,2 г сірководневої кислоти; 13 – 78 г амоніаку; 14 – 5,4 г карбон диоксиду; 15 – 5,8 г водню; 16 – 68 г сірководневої кислоти; 17 – 98 г гелію; 18 – 12 г нітроген диоксиду; 19 – 25г гідроген іодиду; 20 – 67 г гідроген броміду; 21 – 8 г сульфур диоксиду; 22 – 16 г ацетилену; 23 – 15 г азоту; 24 – 20 г кисню; 25 – 11,6 хлору; 26 – 18 г метану; 27 – 17 г нітроген оксиду; 28 – 25 г ксенону; 29 – 0,7 г нітроген (І) оксиду; 30 – 5 г карбон (ІІ) оксиду.

3. ХІМІЧНА РІВНОВАГА

3.1. Обчисліть константу рівноваги та вихідні концентрації реагуючих речовин у системі (рівноважні концентрації, моль/л, речовин вказані під відповідною формулою у рівнянні реакції)*:

3.1.1. 2NO  +  O2  2NO2

3.1.2   СО + Cl2COCl2

01

- 0,2

0,1

0,1

06

- 1,0

1,5

1,4

02

- 0,3

0,2

0,1

07

- 0,3

0,4

0,2

03

- 0,4

0,1

0,2

08

- 2,0

1,8

1,6

04

- 1,5

0,7

0,6

09

- 3,0

2,0

2,0

05

- 2,0

1,4

1,6

10

- 0,5

0,4

0,1

3.1.3.            N2O4        2NO2

3.1.4.     H2 + I2    2HI

11

- 2,0

6,0

16

- 2,4

1,6

0,8

12

- 0,3

0,4

17

- 0,04

0,02

0,01

13

- 0,5

0,7

18

- 1,5

1,2

1,1

14

- 1,2

1,4

19

- 0,1

0,2

0,3

15

- 2,5

1,6

20

- 3,2

1,6

1,8

 3.1.5    2CO + O2    2CO2

3.1.6.   2NO + Cl2 2NOCl

21

- 1,2

1,4

1,4

26

- 0,03

0,02

0,01

22

- 0,3

0,5

0,7

27

- 0,4

0,6

0,6

23

- 0,01

0,02

0,03

28

- 0,6

0,2

0,1

23

- 2,2

1,8

1,4

29

- 2,6

1,8

1,6

25

- 1,6

0,3

0,4

30

- 4,0

2,2

2,6

*) Вихідні концентрації продуктів реакції дорівнюють 0.

3.2. Обчисліть рівноважні концентрації усіх речовин та константу рівноваги реакції (вихідні концентрації, моль/л,  реагуючих речовин та рівноважна концентрація , моль/л,  одного з продуктів вказані під відповідними формулами):

3.2.1. 2NO2  2NO + O2  

3.2.2   2SО2 + O22SO3

01

- 0,5

0,1

06

- 0,8

0,6

0.2

02

- 0,4

0,01

07

- 2,4

1,8

0,6

03

- 2,5

1,4

08

- 0,8

0,4

0.1

04

- 2,8

0,6

09

- 1,2

0,8

0.4

05

- 0,08

0,02

10

- 3,6

2,2

0,8

3.2.3.           2 NO2        N2O4

3.2.4. CO + Cl2    2COCl2

11

- 2,2

0,4

16

- 4,8

2,2

1,2

12

- 1,8

0,2

17

- 0,08

0,04

0,01

13

- 0,08

0,01

18

- 1,3

0,8

0,3

14

- 1,6

0,3

19

- 6,2

4,4

2,8

15

- 2,8

1,4

20

- 0,2

0,08

0,04

 3.2.5    2HI   H2   +   I2

3.2.6.   2CO + O2     2CO2

21

- 0.8

0,2

26

- 1,4

0,6

0,2

22

- 0,4

0,1

27

- 2,7

0,5

0,1

23

- 1,5

0,8

28

- 0,8

0,3

0,1

23

- 2,6

1,2

29

- 4,2

2,2

1,6

25

- 3,6

2,2

30

- 3,4

2,1

1,8

3.3. Обчисліть рівноважні концентрації реагуючих речовин (вихідні концентрації, моль/л,  речовин вказані під відповідними формулами у рівнянні реакції):

3.3.1.  А +  В     АВ

3.3.2.    H2    +     I2     2HI

01

- 0.6

0.2

(Кр = 1)

06

- 1.5

0.7

 (Кр = 2)

02

- 2.2

0.8

07

- 2.4

1.6

03

-1.6

1.2

08

- 1,6

0,6

04

- 1,4

0,6

09

- 1,4

0,4

05

- 1,2

0,8

10

- 1,6

0,2

3.3.3. 2HCl   H2 + Cl2

3.3.4. CO +  Cl2    2COCl2

11

- 0,6

             р = 0,1)

16

- 1,4

8,8

 (Кр= 0,02)

12

- 0,8

17

- 0,4

0,1

13

- 1,4

18

- 1,2

0,4

14

- 0,2

19

- 1,8

1,6

15

- 1,8

20

- 2,4

3,2

3.3.5.  А   +    В     C +     D

3.3.6. 2NO  +  O2  2NO2

21

- 2,0

4,0

       (Кр = 3)

26

- 1,2

0,8

(Кр = 4)

22

- 3,0

6,2

27

- 0,6

0,4

23

- 4,2

4,4

28

- 3,8

2,2

24

- 1,2

1,0

29

- 4,6

1,2

25

- 6,0

2,2

30

- 2,6

0,2

 

3.4. Зміщення хімічної рівноваги.

У якому напрямі зміститься рівновага при вказаних змінах тиску (Р), концентрації (С) однієї з реагуючих речовин, теператури (То)  для наступних зворотних реакцій:

3.4.1.       2SО2 + O22SO3;         Но298 = - 196,6 кДж

01

- Р

- підвищиться,

[SO3]

- зменшиться

02

- Р

- знизиться,

[SO2]

- збільшиться

03

-  [O2]

- збільшиться,

То

- підвищиться

04

-  [O2]

- зменшиться,

То

- знизиться

05

- [SO3]

- збільшиться,

[SO2]

- зменшиться

3.4.2. .       N2 + O22NO;         Но298 = - 180,6 кДж

06

-  [N2]

- збільшиться,

То

- знизиться

07

-  [NО]

- зменшиться,

То

- підвищиться

08

-  [O2]

- збільшиться,

Р

- підвищиться

09

-  [O2]

- зменшиться,

Р

- знизиться

10

-  [NО]

- збільшиться,

[N2]

- зменшиться

3.4.3. COCl2   CO + Cl2;     Но298 = - 112,5 кДж

11

-  [CОCl2]

- збільшиться,

То

- підвищиться

12

-  [CОCl2]

- зменшиться,

То

- знизиться

13

-  [CО]

- збільшиться,

Р

- знизиться

14

-  [Cl2]

- зменшиться,

Р

- підвищиться

15

-  [CО]

- зменшиться,

[Cl2]

- збільшиться

3.4.4.     2H2 + O22H2O;          Но298 = - 483,6 кДж

16

-  [H2]

- зменшиться,

То

- підвищиться

17

-  [O2]

- збільшиться,

То

- знизиться

18

-  [H2]

- збільшиться,

[H2O]

- зменшиться

19

-  [O2]

- зменшиться,

Р

- підвищиться

20

-  [H2O]

- збільшиться,

Р

- знизиться

3.4.5.    2CO + O2     2CO2;  Но298 = - 566  кДж

21

-  [CО]

- збільшиться,

[СО2]

- зменшиться

22

-  [CО]

- зменшиться,

То

- підвищиться

23

-  [O2]

- зменшиться,

То

- знизиться

24

- [СО2]

- зменшиться,

Р

- знизиться

25

-  [O2]

- збільшиться,

Р

- підвищиться

3.4.6.     N2 + 3Н2   2NH3;    Но298 = - 92,4 кДж

26

-  [N2]

- збільшиться,

Р

- знизиться

27

-  [H2]

- зменшиться,

То

- підвищиться

28

-  [N2]

- зменшиться,

Р

- підвищиться

29

- [NH3]

- збільшиться,

То

- знизиться

30

-  [H2]

- збільшиться,

[NH3]

- зменшиться

4. КОНЦЕНТРАЦІЯ РОЗЧИНІВ

 4.1. Скільки грамів, молей та еквівалентів розчиненої речовини вміщується в :

01 – 250 г 8 % розчину калій карбонату;    02 –  200 г 20 % розчину сульфатної кислоти; 03 – 150 г 15 % розчину соляної кислоти;   04 – 180 г 17,5 % розчину калій гідроксиду;  05 – 100 г 3 % розчину аргентум нітрату;       06 –  270 г 10 % розчину натрій дихромату;   07 –  50 г 5 % розчину калій перманганату; 08 – 300 г 10 % розчину літій хлориду;      09 – 120 г 7 % розчину манган (ІІ) сульфату; 10 – 400 г 12 % розчину натрій хлориду; 11 – 160 г 20 % розчину амоній гідроксиду; 12 – 170 г 2 % розчину барій нітрату; 13 – 210 г 11 % розчину натрій нітрату; 14 – 180 г 5 % розчину натрій гідроксиду; 15 – 190 г 11 % розчину калій іодиту; 16 – 110 г 30 % розчину соляної кислоти; 17 – 75 г 5 % розчину калій перманганату; 18 – 210 г 27 % розчину сульфатної кислоти; 19 – 700 г 3 % розчину фосфатної кислоти; 20 – 90 г 45 % розчину бромводневої кислоти; 21 – 40 г 32 % розчину іодоводневої кислоти; 22 – 70 г 90 % розчину сульфатної кислоти; 23 – 170 г 11 % розчину калій карбонату; 24 – 400 г 53 % розчину соляної кислоти; 25 – 160 г 3 % розчину сірководневої кислоти; 26 – 30 г 5 % розчину нітритної кислоти; 27 – 180 г 3 % розчину бісмут (ІІІ) нітриту; 28 – 145 г  8 % розчину магній хлориду; 29 – 250 г 1 % розчину бороної кислоти; 30 – 115 г 3 % розчину  натрій сульфату.

4.2. Скільки грамів, молей та еквівалентів розчиненої речовини вміщується в :

01 – 250 мл 20 % розчину амоній гідроксиду (*= 0,923); 02 – 175 мл 8 % розчину алюміній хлориду ( = 1,071); 03 – 310 мл 50 % розчину натрій гідроксиду ( = 1,525); 04 – 160 мл 40 % розчину кальцій хлориду ( = 1,395); 05 – 220 мл 4 % розчину натрій карбонату ( = 1,039); 06 – 50 мл 8 % розчину оцтової кислоти ( = 1,010); 07 – 300 мл 5 % розчину калій гідроксиду ( = 1,045); 08 – 190 мл 27 % розчину  хлоридної кислоти ( = 1,135); 09 - 40 мл 50 % розчину калій карбонату ( = 1,540); 10 – 420 мл 8 % розчину калій дихромату ( = 1,055); 11 – 165 мл 20 % розчину аргентум нітрату ( = 1,194); 12 – 69 мл 4,2 % розчину купрум (ІІ) сульфату ( = 1,040); 13 - 170 мл 60 % розчину цинк хлориду ( = 1,568); 14 – 150 мл  35,5 % розчину фосфатної кислоти ( = 1,220); 15 – 115 мл 8 % розчину натрій сульфату ( = 1,072); 16 – 56 мл  50 % розчину калій іодиду ( = 1,545); 17 – 250 мл  4 % розчину ферум (ІІІ) сульфату ( = 1,033); 18 – 620 мл 4 % розчину барій хлориду ( = 1,034); 19 – 160 мл 27 % розчину нітратної  кислоти ( = 1,160); 20 – 170 мл 8 % розчину купрум (ІІ) сульфату ( = 1,084); 21 – 360 мл 50 % розчину ферум (ІІІ) хлориду ( = 1,551); 22 – 112 мл 4 % розчину літій гідроксиду ( = 1,043); 23 – 170 мл 5 % розчину кадмій сульфату ( = 1,047); 24 – 370 мл 13,5 % розчину соляної кислоти ( = 1,066); 25 – 450 мл  40 % розчину калій броміду ( = 1,374); 26 – 107 мл 8 % розчину цинк хлориду ( = 1,071);  27 – 210 мл 50 % розчину аргентум нітрату ( = 1,608); 28 – 650 мл 20 % розчину алюміній сульфату ( = 1,226); 29 – 340 мл 5 % розчину літій гідроксиду ( = 1,047); 30 – 1 700 мл 4 % розчину калій дихромату ( = 1,026).

* = г/мл

4.3. Скільки грамів, молей та еквівалентів розчиненої речовини вміщується в :

01 – 0,5 л 0,3 М розчину соляної кислоти; 02 – 4,2 л 0,16 М розчину амоній хлориду; 03 – 6,2 л 0,35 М розчину стронцій нітрату; 04 – 0,25 л 0,18 М розчину калій дихромату; 05 – 3,2 л 0,21 М розчину літій гідроксиду; 06 – 1,5 л 0,8 М розчину натрій карбонату; 07 – 10 л 0,01 М розчину борної кислоти; 08 – 10,5 л 0,1 М розчину натрій сульфіду; 09 – 0,5 л

0,25 М розчину калій броміду; 10 – 1,5 л 0,7 М розчину соляної кислоти; 11 – 8 л 1 М розчину кобальт нітрату; 12 – 4,6 л 0,5 М розчину аргентум нітрату; 13 – 6 л 12 М розчину сульфатної кислоти; 14 – 20 л 2 М розчину калій іодиту; 15 –3 л 1,25 М розчину амоній гідроксиду; 16 – 16 л 10,5 М розчину нітратної  кислоти; 17 – 14 л 2 М розчину калій карбонату; 18 – 15 л 2,5 М розчину амоній карбонату; 19 – 7 л 0,18 М розчину натрій сульфату; 20 – 2,4 л 0,15 М розчину сульфітної кислоти; 21 – 1,25 л 0,4 М розчину алюміній хлориду; 22 – 1,75 л 2 М розчину сульфідної кислоти; 23 – 1,96 л 0,17 М розчину магній сульфату; 24 – 2,6  л 0,002 М розчину калій броміду; 25 – 0,5 л 0,7 М розчину купрум (ІІ) сульфату; 26 – 3,7 л 0,75 М розчину цезій сульфату; 27 – 5,2 л 0,2 М розчину літій іодиду; 28 – 3,73 л 0,14 М розчину нікол (ІІ) хлориду; 29 – 2,8 л 0,7 М розчину калій сульфату; 30 – 16 л 0,3 М розчину ферум (ІІІ) сульфату.

4.4. Визначте молярну, нормальну та моляльну концентрації розчину, процентна концентрація  та густина якого вказані в розділі 4.2.

4.5. Визначте молярну концентрацію розчину:

01 – 2 н ферум (ІІІ) хлориду; 02 – 1,5 н фосфатної кислоти; 03 – 6 н амоній гідроксиду; 04 – 1,2 н натрій карбонату; 05 – 0,02 н барій хлориду; 06 – 0,17 н цинк сульфату; 07 – 1,5 н сульфатної кислоти; 08 – 3 н натрій гідроксиду; 09 – 4 н хлоридної кислоти; 10 – 1,7н амоній хлориду; 11 – 0,2 н сульфітної кислоти; 12 – 0,11 н амоній сульфату; 13 – 0,6 н калій хлориду; 14 – 0,04 н калій нітрату; 15 – 0,15 н натрій фосфату; 16 – 0,05 н купрум (ІІ) сульфату; 17 – 0,01 н натрій гідроксиду;  18 – 0,3 н ферум (ІІ) хлориду; 19 – 0,5 н кальцій хлориду; 20 – 0,2 н алюміній нітрату; 21 – 0,7 н нітритної  кислоти; 22 – 0,25 н сульфітної кислоти; 23  - 2,2 н кальцій броміду; 24 – 2,8 н літій іодиду; 25 – 0,3 н барій гідроксиду; 26 – 2,4 н  алюміній сульфату; 27 – 0,5 н нітратної  кислоти; 28 – 0,01 н літій карбонату; 29 – 1,75 н рубідій сульфату; 30 – 0,82 н калій перманганату.

4.6. Визначте нормальну концентрацію розчину:

01 –2 М сульфатної кислоти; 02 – 1,5 М фосфатної кислоти; 03 – 0,21 М ферум (ІІІ) хлориду; 04 – 0,5 М алюміній сульфату; 05 – 7,4 М нітратної  кислоти; 06 – 0,32 М цинк хлориду; 07 – 1,7 М калій броміду; 08 – 3 М оцтової кислоти; 09 – 0,14 М фтороводневої кислоти; 10 – 0,2 М сульфідної кислоти; 11 – 0,2 М ферум (ІІ) сульфату; 12 – 0,4 М калій перманганату; 13 – 0,4 М калій сульфату; 14 – 2,1 М амоній хлориду; 15 – 3 М фосфатної кислоти; 16 – 1,7 М нітритної  кислоти; 17 – 0,002 М плюмбум (ІІ) хлориду; 18 – 0,02 М алюміній сульфату; 19 – 1,7 М натрій хлориду; 20 – 0,3 М калій карбонату; 21 – 0,75 М амоній гідроксиду; 22 – 1,8 М кальцій іодиду; 23 – 0,5 М купрум (ІІ) сульфату; 24 – 0,1 М кадмій сульфату; 25 – 0,35 М натрій хромату; 26 – 0,8 М станум (ІІ ) хлориду; 27 – 0,8 М барій нітрату; 28 – 0,33 М натрій сульфіду; 29 – 0,13 М цинк сульфату; 30 – 0,7 М магній броміду.

5. ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ НЕЕЛЕКТРОЛІТІВ

5.1. Визначте осмотичний тиск розчину, що вміщує в V л  m г неелектроліту при

t oC. Значення m ,V, та t відповідно дорівнюють :

5.1.1. (  глюкоза   С6Н12О6   )

01

- 24;

1,5;

20,2

04

- 36;

1,2;

14,0

02

- 44;

2,2;

37,0

05

- 12;

0,8;

22,9

03

- 62;

4,6;

32,6

06

- 16;

1,1;

18,0

5.1.2. (гліцерин С3Н8О3)

07

- 12,4;

1,2;

16,0

10

- 3,2

1,2;

14,0

08

- 8,4;

0,8;

5,6

11

- 4,8;

2,2;

18,0

09

- 4,6;

0,6;

12,9

12

- 5,2;

4,2;

20,0

5.1.3. (цукор С12Н22О11)

13

- 2,22;

0,8;

16,2

16

- 2,44;

1,4;

20,9

14

- 3,28;

0,6;

18,0

17

- 4,22

1,6;

14,9

15

- 1,46;

1,2;

22,6

18

- 3,12;

0,8;

12,2

5.1.4. (анілін С6Н5NH2)

19

- 10,2;

0,8;

20,0

22

- 8,6;

1,26;

14,0

20

- 12,6;

1,2;

10,6

23

- 9,8;

1,6;

18,2

21

- 14,4;

1,4;

12,0

24

- 13,2;

1,8;

16,9

5.1.5. (метиловий спирт  СН3ОН)

25

- 3,2;

1,0;

18,2

28

- 5,2;

0,8;

10,2

26

- 4,6;

1,2;

12,3

29

- 5,6;

1,4;

15,2

27

- 2,8;

1,6;

14,5

30

- 4,2;

1,8;

17,4

 

5.2. Визначте температуру кипіння та замерзання А % розчину неелектроліту у відповідному розчиннику. Значення А дорівнює:

5.5.2.1.( нітробензол С6Н5NО2 у бензолі, Кз = 5,1о/моль; Кк = 2,57о/моль; tз= -5,4оС; tк = 80,2оС)

01

- 5,0

 04

- 12,4

07

- 8,6

10

- 5,2

13

- 2,4

02

- 7,2

05

- 8,3

08

- 6,8   

11

- 4,8

14

- 3,6

03

- 10,8

06

- 9,6

09

- 7,6

12

- 3,6

15

- 4,2

5.5.2.2.( гліцерин С3Н8О3 у ацетоні, Кз = 2,4 о/моль; Кк = 1,48 о/моль; tз= -94,6оС; tк = 56,0оС)

16

- 1,2

19

- 4,2

22

- 7,8

25

- 14,4

28

- 6,8

17

- 4,8

20

- 5,8

23

- 10,2

26

- 16,8

29

- 7,2

18

- 6,6

21

- 3,6

24

- 12,4

27

- 10,8

30

- 8,4

6. ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ СИЛЬНИХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ.

ІЗОТОНІЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ. СТУПІНЬ ДИСОЦІАЦІЇ

ЕЛЕКТРОЛІТУ

6.1. Обчисліть ізотонічний коефіцієнт См розчину електроліту, осмотичний тиск якого при t oC дорівнює Р кПа. Значення См , Р та t відповідно дорівнюють:

6.1.1. ZnSO4 ; См = 0,1 М

6.1.2. Ca(NO3)2; См = 0,2 М

01

- 159;

0

04

- 167;

14

06

09

02

- 160;

2

05

- 165;

10

07

- 581;

9

10

- 575;

6

03

- 162;

5

08

- 590;

13

6.1.3. HNO3; См = 1 М

6.1.4.Ca(OH)2; См = 0,1 М

11

- 4130;

0

14

- 4267;

9

16

- 299;

8

19

- 303;

12

12

- 4367;

15

15

- 4372;

16

17

- 295;

4

20

- 310;

19

13

- 4237;

7

18

- 294;

3

6.1.5. BaCl2; См = 0,01 М

6.1.6. HCl; См = 0,5 М

21

- 328;

13

24

- 326

11

26

- 2238;

15

29

- 2184;

7

22

- 335;

19

25

- 320

6

27

- 2254;

17

30

- 2200;

10

23

- 318;

4

28

- 2192;

8

6.2. Обчисліть ізотонічний коефіцієнт  розчину, який вміщує а г електроліту у

1000 г води та кипить при t oC ( Кк = 0,156 о/моль). Значення а та t відповідно дорівнюють:

           6.2.1.

           6.2.2.

01

- 8;

100,184

06

- 180;

101,330

02

- 13;

100,299

07

- 210;

101,550

03

- 17;

100,390

08

- 150;

101,110

04

- 25;

100,574

09

- 140;

101,030

05

- 41;

100,940

10

- 130;

103,960

           6.2.3.

          6.2.4.

11

- 20;

100,076

16

- 210;

102,530

12

- 24;

100,091

17

- 215;

102,590

13

- 38;

100,144

18

- 225;

102,710

14

- 45;

100,170

19

- 230;

102,770

15

- 32;

100,122

20

- 248;

102,980

          6.2.5.

         6.2.6.

21

- 6;

100,063

26

- 8;

100,137

22

- 12;

100,037

27

- 15;

100,257

23

- 4;

100,068

28

- 20;

100,342

24

- 10;

100,093

29

- 17;

100,291

25

- 15;

100,140

30

- 6;

100,103

6.3. Обчисліть ступінь дисоціації електроліту, ізотонічний коефіцієнт  розчину якого дорівнює і. Значення і дорівнює:

01

- HBr;

1,89

11

- NaOH;

1,73

21

- CaCl2;

2,76

02

- HCl;

1,78

12

- KCl;

1,85

22

- Lі2SO4;

2,90

03

- HF;

1,07

13

- KI;

1,93

23

- CsCl;

1,85

04

- HI;

1,90

14

- K2S;

1,98

24

- RbCl;

1,93

05

- HNO3;

1,80

15

- BaCl2;

2,76

25

- NaI;

1,85

06

- H3PO4;

1,51

16

- LiCl;

1,85

26

- NaBr;

1,97

07

- H2SO4;

2,00

17

- Na2SO4;

2,76

27

- ZnCl2;

2,38

08

- Ba(OH)2;

2,38

18

- MgSO4;

1,43

28

- CrCl3;

2,95

09

- Ca(OH)2;

2,56

19

- MnSO4;

1,66

29

- Rb2SO4;

2,74

10

- KOH;

1,77

20

- K3PO4;

2,92

30

- Cs2SO4;

2,86

6.4. Обчисліть ступінь дисоціації електроліту, у водяному розчині якого вміщується n молей речовини на V л води, якщо температура замерзання розчину дорівнює t oC (Кз = 1,86 о/моль)  . Значення V та t відповідно дорівнюють:

6.4.1. HNO3; n = 0,25

6.4.2. MgSO4; n = 0,1

01

- 1,7;

- 0,51

04

- 3,5;

- 0,25

06

- 3,4;

- 0,008

09

- 2,0;

- 0,13

02

- 2,2;

- 0,40

05

- 4,6;

- 0,10

07

- 2,6;

- 0,10

10

- 3,0;

- 0,09

03

- 2,5;

- 0,35

08

- 1,8;

- 0,15

6.4.3. Ba(OH)2; n = 1,5

6.4.4. LiCl;  n = 0,2

11

- 2,7;

- 2,45

14

- 1,5;

- 4,4

16

- 3,6;

- 0,19

19

- 4,4;

- 0,16

12

- 3,8;

- 1,74

15

- 3,2;

- 2,06

17

- 5,0;

- 0,14

20

- 3,1;

- 0,22

13

- 1,2;

- 5,50

18

- 2,0;

- 0,34

6.4.5. K3PO4; n = 0,3

6.4.6. Na2SO4;  n = 0,04

21

- 2,5;

- 0,65

24

- 5,2;

- 0,31

26

- 0,8;

- 0,26

29

- 4,0;

- 0,05

22

- 4,5;

- 0,36

25

- 3,8;

- 043

27

- 1,2;

- 0,17

30

- 2,2;

- 0,09

23

- 3,0;

- 0,56

28

- 0,5;

- 0,41

6.5. Обмінні реакції між електролітами у розчині. Напишіть у молекулярній та молекулярно – іонній формі рівняння реакції взаємодії наступних речовин:

01

- KCN + HCl

16

- Zn(OH)2 + KOH

02

- Na2S + FeSO4 

17

- Ba(OH)2 + HCl

03

- NaCN + HNO3 

18

- Al(OH)3 + NaOH

04

- CH3COONa + HNO3

19

- Cu(OH)2 + H2SO4

05

- Na2S + HCl

20

- CH3COOK + HCl

06

- H2SO4  + KOH

21

- LiCN + H2SO4

07

- Pb(NO3)2 + NaI

22

- Na2CO3 + HNO3

08

- Cu(NO3)2 + Na2SO4 

23

- K2S + H2SO4 

09

- BaCl2 + K2SO4 

24

- (NH4)2SO4 + KOH

10

- KNO3 + NaCl

25

- Ag NO3 + Na2S  

11

- AgNO3 + KCl

26

- CdCO3 + HNO3

12

- CaCO3 + HCl

27

- AlCl3 + NaOH

13

- Ba(OH)2 + HNO3 

28

- CuSO4 + Na2CO3 

14

- SrSO4 + BaCl2

29

- CuCl2 + K2S

15

- NH4Cl + Ca(OH)2

30

- H2SO4 + Ca(OH)2 

6.6. Іонний добуток води. Водневий показник.

6.6.1. Обчисліть рН См розчину сильної кислоти ( = 1). Значення См, моль/л, дорівнює:

6.6.1.1. H2SO4

6.6.1.2. HNO3

01

- 2,210 -2

04

- 1,210 -3

06

- 1,610 -3

09

- 2,310 -1

02

- 5,610 -4

05

- 7,210 -4

07

- 2,410 -2

10

- 5,810 -3

03

- 4,210 -3

08

- 1,710 -3

6.6.1.3. HCl

6.6.1.4. HClO4

11

- 2,910 -3

14

- 1,410 -2

16

- 7,710 -3

19

- 3,510 -2

12

- 5,710 -4

15

- 7,810 -3

17

- 8,110 -6

20

- 4,410 -4

13

- 9,210 -5

18

- 2,510 -3

6.6.1.5. 

6.6.1.6. HBr

21

- 2,510 -5

24

- 5,710 -3

26

- 0,810 -6

29

- 4,010 -3

22

- 4,510 -3

25

- 3,810 -5

27

- 1,210 -7

30

- 2,210 -5

23

- 3,010 -4

28

- 0,510 -5

6.6.2. Обчисліть рН та рОН См розчину лугу ( = 1). Значення См, моль/л, дорівнює:

6.6.2.1. NaOH

6.6.2.2. Ca(OH)2

01

- 5,210 -2

04

- 6,210 -3

06

- 1,910 -3

09

- 8,310 -1

02

- 9,610 -4

05

- 3,610 -4

07

- 6,410 -2

10

- 3,810 -3

03

- 4,310 -3

08

- 7,710 -3

6.6.2.3. LiOH

6.6.2.4. Вa(OH)2

11

- 2,610 -3

14

- 5,410 -2

16

- 7,810 -3

19

- 6,510 -2

12

- 3,710 -4

15

- 7,810 -3

17

- 5,110 -6

20

- 4,910 -4

13

- 3,210 -5

18

- 2,810 -3

6.6.2.5. KOH

6.6.2.6. RbOH

21

- 6,510 -5

24

- 5,310 -3

26

- 5,810 -6

29

- 4,310 -3

22

- 5,510 -3

25

- 3,410 -5

27

- 6,210 -7

30

- 2,610 -5

23

- 3,510 -4

28

- 4,510 -5

6.6.3. Розрахуйте концентрацію іонів Н+ та ОН у розчині, рН якого дорівнює:

01

- 1,28

11

- 3,86

21

- 13,17

02

- 2,34

12

- 4,56

22

- 12,89

03

- 11,07

13

- 8,12

23

- 4,68

04

- 10,12

14

- 3,14

24

- 3,08

05

- 2,52

15

- 7,18

25

- 8,35

06

- 7,34

16

- 9,28

26

- 9,12

07

- 12,83

17

- 2,67

27

- 5,63

08

- 5,46

18

- 12,84

28

- 3,89

09

- 11,28

19

- 13,58

29

- 6,54

10

- 5,18

20

- 11,23

30

- 7,38

6.7. Гідроліз солей.

6.7.1. Складіть молекулярне та іонне рівняння гідролізу солі сильної кислоти та слабкої основи:

01

- CuSO4

11

- NH4Br

21

- CdCl2

02

- Fe(NO3)2

12

- CuCl2

22

- Ni(NO3)2

03

- (NH)2SO4

13

- Al2(SO4)3

23

- AlI3

04

- ZnCl2

14

- NiI2

24

- NiBr2

05

- CuI2

15

- ZnSO4

25

- Fe2(SO4)3

06

- Al(NO3)3

16

- Fe(NO3)3

26

- CdI2

07

- NH4NO3

17

- NH4Cl

27

- NiSO4

08

- ZnBr2

18

- CuBr2

28

- NiCl2

09

- CdSO4

19

- FeSO4

29

- AlBr3

10

- FeCl3

20

- FeCl2

30

- Co (NO3)2

6.7.2. Складіть молекулярне та іонне рівняння гідролізу солі слабкої кислоти та сильної основи:

01

- NaNO2

11

- Ca(CN)2

21

- Rb2CO3

02

- CaCl2

12

- Li2S

22

- CaSO3

03

- Ba(CN)2

13

- K2SO3

23

- CsNO2

04

- Li3PO4

14

- NaCN

24

- LiCN

05

- Na2SO3

15

- Rb2S

25

- Cs2S

06

- Li2CO3

16

- K3PO4

26

- Na2SO3

07

- KNO2

17

- K2S

27

- CsCN

08

- Cs2CO3

18

- RbCN

28

- Ca(NO2)2

09

- BaSO3

19

- Na3PO4

29

- LiNO2

10

- Na2S

20

- RbNO2

30

- Li2SO3

6.7.3. Складіть молекулярне та іонне рівняння гідролізу солі слабкої кислоти та слабкої основи:

01 – 05

- Cr2S3

16 – 20

- Cr2(SO3)3

06 – 10

- Al(CH3COO)3

21 – 25

- Al2S3

11 – 15

- Al2(CO3)3

26 – 30

- Fe2(SO3)3

7. БУДОВА АТОМА

7.1. Напишіть електронну формулу атома та покажіть до  s-, p-, d- або f- елементів він відноситься:

01

- Радон

11

- Титан

21

- Арсен

02

- Бісмут

12

- Сульфур

22

- Ербій

03

- Плюмбум

13

- Ферум

23

- Германій

04

- Гафній

14

- Стибій

24

- Магній

05

- Осмій  

15

- Ніобій

25

- Прометій

06

- Барій

16

- Селен

26

- Нікол

07

- Платина

17

- Родій

27

- Індій

08

- Ітрій

18

- Кобальт

28

- Ксенон

09

- Хром

19

- Бром

29

- Цинк

10

- Стронцій

20

- Станум

30

- Менделевій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАВДАННЯ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПО ДИСЦИПЛІНІ «ХІМІЯ»

для студентів усіх спеціальностей

ч.І

                                                                           Затверджено на засіданні

                                                                            кафедри хімії.

                                                                             Протокол №

                                                                               від                 04 р.  

Дніпропетровськ

2004

Методичні вказівки і завдання до самостійної роботи по дисципліні «Хімія» для студентів усіх спеціальностей / Укл: В.Д. Мешко, О.І. Темченко. – Дніпропетровськ: НГУ, 2004 –     с.   

Укладачі:

В.Д. Мешко, канд. хім. наук, доцент

О.І. Темченко, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск:

завідуючий кафедрою хімії П.О. Єгоров, канд. хім. наук, професор




1. вопросы жизни 60е гг
2. Тема 6. Трансмиссия
3. тематический аппарат теории надежности основан на таких разделах современной математики как теория вероятн
4. Авторитаризм. Основные отличия авторитаризма от тоталитаризм
5. Бизнес план спорт бара Настоящим бизнеспланом предусматривается открытие питейноразвлекательног
6. 89 марта 2014 года в городе Mikoljki Polnd состоятся открытые международные соревнования по спортивному танцу по
7. На тему- Публій Овідій Назон виконала студентка групи ФФП11
8. Азотсодержащие органические соединения природного чаще всего растительного происхождения со свойствам
9. в течение одного дня ldquo;Букваря ~ В
10. Первомайская сош Первомайского района Тамбовской области Халяпина Л