Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2. Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності
Економічні відносини, пов'язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообороту.
Значення товарообороту потрібно розглядати на рівні держави та на рівні конкретного торгового підприємства.
На державному рівні значення показника '' обсяг та структура товарообороту" полягає у такому.
Роздрібний товарооборот одним із важливих показників соціально-економічного розвитку країни, який характеризує заключний етап руху товарів у сферу споживання. Саме через роздрібний товарооборот відбувається зміна форм вартості споживчих товарів, створеної в процесі виробництва.
Роздрібний товарооборот характеризує обсяг залучення купівельних фондів споживачів у вигляді грошових доходів, отриманих як оплата праці, які обмінюються в роздрібній торгівлі на товари відповідно до попиту населення.
Роздрібний товарооборот є одним із важливих показників рівня життя, матеріального та культурного благополуччя населення країни.
На підставі роздрібного товарообороту визначається система аналітичних показників. Це обсяг споживання окремих видів продовольчих та непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам тощо.
Роздрібний товарооборот певною мірою впливає на стан грошового обігу в державі, стійкість національної валюти, оскільки обіг грошових коштів значною мірою пов'язаний з обслуговуванням роздрібного товарообороту.
Обсяг товарообороту є основним показником діяльності торгового підприємства, який характеризує результат його діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів; саме реалізація певної маси товарів створює економічне підґрунтя для отримання певного обсягу доходів та прибутку, тобто формує передумови для реалізації стратегічних цілей діяльності підприємства.
Значення показника товарообороту на рівні окремого підприємства залежить від типу економічної системи.
В умовах ринкової економіки обсяг товарообороту залишається одним із основних показників діяльності торговельного підприємства, проте суттєво змінюються його роль та функції.
В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого підприємства. Його обсяг визначається, виходячи з ринкових позицій підприємства. План роздрібного товарообороту є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг та структура товарообороту визначає вимоги щодо ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства.
3. Склад і структура роздрібного товарообороту
Рух товарів до споживача здійснюється у вигляді множини актів купівлі-продажу. Роздрібний товарооборот віддзеркалює сукупність усіх одиничних актів купівлі-продажу, що здійснюється протягом певного періоду.
Роздрібний товарообіг за складом можна розглядати у трьох основних аспектах:
1. Як систему суспільних відносин відтворення.
2. Як систему відносин обміну грошових доходів населення на товари народного споживання.
3. Як систему зворотного зв'язку з виробництвом. Ефективність зв'язків між виробництвом, розподілом і споживанням реалізується у структурних показниках і показниках обсягу.
У роздрібному товарообороті відображають суспільні відносини розподілу, що стосується не тільки грошових доходів населення, але й товарної маси, яка направляється для обміну на грошові доходи. Близько 80 % матеріальних благ населенню надходить через торгівлю. В умовах товарно-грошових відносин вироблений продукт отримує суспільне визнання не в самому споживанні, а вже у ході його реалізації кінцевому споживачу.
Відповідно до "Інструкції про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів", затвердженої наказом Міністерства статистики України від 28,12.96 № 389, до складу товарообороту включається виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу, всіма діючими підприємствами, незалежно віл відомчої підпорядкованості, форми власності та господарювання, а також виручка, одержана через касу торговельного підприємства, організації, установи від продажу безпосередньо товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних за бартером (враховується як продаж лоза торговельною мережею).
До складу роздрібного товарообороту включається реалізація товарів за безготівковим розрахунком із роздрібної мережі, мережі підприємств громадського харчування окремим категоріям установ.
У роздрібному товарообороті враховується продаж як нових, так і товарів, які вже перебували у сфері споживання, куплених у населення і прийнятих торговими підприємствами на комісію.
Роздрібний товарооборот визначається у фактичних цінах на момент продажу товарів покупцю незалежно від часу оплати грошей.
Роздрібний товарооборот виступає одним із основних показників діяльності торгового підприємства. Він є основою для визначення потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах. Але в умовах ринку він займає підпорядковане місце відносно прибутку.
Якісну характеристику роздрібного товарообороту складає його асортиментна структура. Під збільшеною структурою роздрібного товарообороту мають на увазі співвідношення в його складі між продовольчими і непродовольчими групами товарів.
Розширену структуру товарообороту складає співвідношення між реалізацією окремих товарних груп у розрізі номенклатури ф. 3-торг статистичної звітності, що включає 92 товари.
При характеристиці роздрібного товарообороту використовують такі показники, як: загальний обсяг у чинних і порівняльних цінах, середньо-душовий роздрібний товарооборот, питома вага окремих товарних груп у загальному обсязі товарообороту, питома вага окремих товарів у межах продовольчих і непродовольчих товарів.
У сучасних умовах спостерігається викривлення в розвитку його асортиментної структури, коли частка непродовольчих товарів у споживчій кооперації займає 10 % від загального обсягу товарообороту.
У розвинутих країнах частка непродовольчих товарів займає близько 70 % від загального обсягу товарообороту.
Загалом роздрібний товарооборот характеризує результати діяльності не тільки торговельних підприємств. У ньому відображається стан економіки в цілому, а саме ефективність виробництва, ступінь розвину-тості ринку та кон'юнктура його розвитку.
3. Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств
Залежно від специфіки операцій з купівлі-продажу товарів у складі товарообороту торгового підприємства виділяють такі види:
1. Роздрібний товарооборот, який характеризує обсяги продажу товарів безпосередньо населенню для власного користування. Тут виділяють товарооборот торговельної мережі, у складі якого є:
—товарооборот роздрібної торгівлі, який здійснюється через спеціалізовано організовану торговельну мережу (магазини, намети, кіоски, аптеки, автозаправні станції тощо);
—товарооборот підприємств громадського харчування (їдальні, кафе, кафетерії, бари, ресторани тощо).
2. Окремо виділяють продаж населенню товарів власного виробництва поза торговою мережею, закуплених "на стороні" або отриманих за бартером через каси неторгових підприємств, організацій, установ.
3. Потрібно також виділити продаж товарів із спеціалізованої торговельної мережі окремим категоріям організацій та підприємств як дрібного опту.
Залежно від форми грошових розрахунків виділяють:
— реалізацію товарів за готівку: грошові кошти, отримані безпосередньо від покупців або перераховані зі спеціальних рахунків вкладників (фізичних осіб) за їх дорученням;
—за розрахункові чеки установ банків;
—продаж товарів за безготівковим розрахунком.
4. Залежно від термінів розрахунку за реалізовані товари у складі роздрібного товарообороту виділяють:
—продаж товарів з негайною оплатою;
—продаж товарів з відстрочкою платежу (в кредит) на встановлений термін або шляхом здійснення узгоджених періодичних платежів.
Незалежно від часу сплати грошей роздрібний товарообіг визначається в цінах фактичної реалізації на момент передачі товарів покупцям.
5. Залежно від характеру реалізованих товарів у складі товарообігу виділяють:
—продаж традиційних товарів: —продаж нових товарів;
—продаж товарів, що були у використанні—скуплених у населення, прийнятих торговими підприємствами від населення на комісію.
При здійсненні скупівлі товарів у населення підприємства сплачують їх вартість за узгодженими цінами на момент передачі товарів або в узгоджений термін.
Товар, що скуповується, переходить у власність підприємства та реалізується ним від свого імені.
При прийнятті товарів на комісію торговельне підприємство виконує послуги щодо реалізації за комісійну винагороду (у процентах від ціни товару). У випадку не реалізації комісійних товарів протягом ЗО днів, вони підлягають уцінці або поверненню комітентові з відшкодуванням торговельному підприємству витрат на зберігання непроданих товарів.
Розглянемо більш детально роздрібний товарооборот від продажу товарів населенню за готівку. Він включає продаж товарів з роздрібної торгової мережі за готівку, розрахункові чеки, за перерахуванням з рахунків вкладників установ банків (за їх дорученням), продаж товарів через підприємства та секції посилкової торгівлі при універмагах та інших магазинах; а також продаж товарів на борту літаків та пасажирських поїздів. Продаж товарів населенню за розрахункові чеки установ банків, за перерахуваннями з рахунків вкладників (за їх дорученням) розцінюється як продаж за готівку.
Вартість товарів, включаючи вартість посилочних ящиків, що відправляються через підприємства посилочної торгівлі, включається до обсягу товарообороту на момент здачі їх підприємством торгівлі підприємству зв'язку. Продаж товарів на борту літаків та в пасажирських поїздах враховується в роздрібному товарообороті магазину, складу на момент здачі йому грошової виручки бортпрацівниками та провідниками поїздів.
Тут враховується:
1. Вартість розфасованих у магазинах продовольчих товарів у роздрібному товарообороті, включаючи вартість пакування.
2. Продаж населенню товарів тривалого використання за зразками на момент фактичної видачі (доставки) їх покупцю незалежно від часу сплати грошей.
3. Продаж населенню товарів у кредит з відстрочкою платежів товарів, прийнятих від населення на комісійній основі. Включається повна вартість товарів за роздрібними цінами на момент фактичного отримання їх покупцями.
4. Продаж цукру з цукрових заводів, соняшникової олії з заводів, що виробляють рослинну олію, та масложиркомбінатів при закупівлі сільськогосподарської продукції від населення, вартість концентрованих кормів та інших товарів, реалізованих населенню за зустрічним продажем.
5. Виручка пунктів-магазинів вторинної сировини від продажу населенню товарів за здану вторинну сировину.
6. Продаж друкованих видань, а також за передплатою на момент фактичної видачі видань.
7. Продаж робітникам та службові іям форменого одягу як з роздрібної торгівлі, так і зі складів організацій, установ та підприємств на момент фактичної видачі речей у сумі, що належить сплаті робітниками та службовцями.
8. Продаж споживчих товарів за іноземну валюту (у встановленому чинним законодавством порядку) включається до роздрібного товарообороту в перерахуванні в гривні за курсом Національного банку України на момент продажу.
9. Продаж сільськогосподарських продуктів, худоби, птиці та інших товарів сільськогосподарськими підприємствами через торговельну мережу та зі складів господарств, що належать організаціям, установам та підприємствам.
10. Продаж населенню будівельних матеріалів та інших споживчих товарів власного виробництва та отриманих за рахунок товарообмінних операцій.
11. Продаж населенню лісоматеріалів, дров з лісових ділянок, лісу на корені лісозаготівельними підприємствами.
12. Роздрібний продаж товарів пільговим категоріям населення в частині, сплаченій безпосередньо з бюджету або організаціями соціального забезпечення, лікувальними, профілактичними установами.
До складу роздрібного товарообороту з продажу товарів установам, організаціям, підприємствам за безготівковим розрахунком включається:
1. Продаж продуктів харчування з роздрібної торгової мережі та мережі підприємств громадського харчування окремим установам охорони здоров'я, соціального забезпечення та освіти для організації харчування певного контингенту населення.
2. Продаж продовольчих товарів суднам морського та річкового флоту, риболовецьким промисловим суднам для харчування екіпажів суден, туристів та пасажирів у ресторанах, геологорозвідувальних партіях для харчування працівників експедицій, а також—окремих непродовольчих товарів на поточні потреби (мило, сірники тощо) для реалізації членам екіпажів.
3. Продаж товарів подарункового асортименту до свят та новорічних подарунків для дітей.
4. Продаж молока та соків, вироблених підприємствами, для робітників та службовців, зайнятих у цехах із шкідливими умовами праці.
5. Продаж непродовольчих товарів суднам морського та річкового флоту для реалізації в барах, буфетах та кіосках, оскільки бари, буфети та кіоски суден не дають звітності про роздрібний товарооборот.
6. Продаж (відпуск) з роздрібної торгової мережі товарів культурно-побутового та господарського призначення пунктам, спеціалізованим магазинам, які надають населенню товари для комплектування баз прокату спортивного та культурно-побутового інвентарю.
7. Продаж продовольчих товарів та речей першої необхідності з роздрібної торгової мережі виправно-трудовим установам.
8. Продаж продовольчих товарів військовим частинам для поліпшення харчування військовослужбовців за рахунок коштів, зароблених особовим складом у підсобних господарствах, на сільгоспроботах і зарахованих на окремий рахунок військових частин.
9. Продаж організаціям, установам та підприємствам друкованих видань за передплатою, продаж книг бібліотекам, підручників загальноосвітнім школам магазинами та бібліотечними колекторами, вартість літератури, яка відправлена окремими примірниками накладною платою підприємствам та організаціям за їхнім замовленням.
До роздрібного товарообороту не включають:
1. Продаж товарів за безготівковим розрахунком організаціям, установам та підприємствам (крім перерахованих вище).
2. Відпуск товарів власного виробництва робітникам підприємствами, організаціями, установами за рахунок оплати праці.
3. Вартість тари, яка повернена постачальникам.
4. Внутрішній відпуск товарів у межах торговельної організації, а також іншим торговельним організаціям у порядку передачі; відпуск товарів промисловим підприємствам для переробки на давальницьких засадах.
5. Відпуск продовольчих товарів військовим частинам, школам міліції, виправно-трудовим таборам, лікувально-трудовим профілакторіям та іншим (крім продажу вказаного вище).
6. Продаж медичного обладнання, інструменту, спеціальних медичних меблів та медикаментів лікувальними закладами, дитячими садками та іншими організаціями та підприємствами.
7. Продаж роздрібними торговельними підприємствами населенню проїзних квитків та талонів на всі види міського пасажирського транспорту, лотерейних квитків.
8. Продаж населенню поштових марок, конвертів з маркою, поштових листівок відділеннями зв'язку.
9. Продаж сільськогосподарськими підприємствами товарів на ринках.
10. Вартість скляного посуду, що має заставну ціну, проданого з товаром.
11. Виручка, яка враховується в платних послугах, в тому числі побутових, пошив та ремонт речей власного використання, ремонт предметів тривалого використання, будівництво та ремонт житла, квартир, послуги пралень, перукарень, хімчисток, фотографій, ритуальні послуги.
Виключаються з торгової виручки та не включаються до обсягу роздрібного товарообороту вартість товарів, повернених населенню, що не витримали гарантійних термінів служби.
Фактори, що визначають обсяги, структуру та перспективи розвитку роздрібного товарообороту підприємства
1. Класифікація факторів
Процес формування роздрібного товарообороту здійснюється під впливом соціально-психологічних факторів, національних особливостей, звичаїв та традицій населення.
Обсяг, структуру та перспективи розвитку товарообороту конкретного підприємства визначає певна сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Серед факторів зовнішнього середовища найважливіше значення мають:
1. Обсяги та структура споживчого ринку. Цей фактор визначає можливість загального обсягу та потрібну асортиментну структуру товарообороту. Досягнення відповідності між обсягом та структурою товарообороту й обсягом та структурою попиту є необхідною передумовою успішної реалізації товарів.
2. Обсяг та структура пропозиції споживчих товарів. Цей фактор обумовлює можливості підприємства щодо закупівлі товарів, які пропонуються для реалізації, а отже, забезпеченість товарообороту товарними ресурсами. Без наявності достатньої товарної пропозиції споживчих товарів вітчизняних та іноземних товаровиробників, забезпечення їх високої якості, оновлення та розширення асортименту відповідно до вимог попиту, досягнень науково-технічного прогресу неможливо забезпечити зростання обсягу роздрібного товарообороту.
3. Стан конкуренції на конкретному регіональному товарному ринку. Якщо купівельні фонди населення певного регіону умовно визначити як константу, то її обсяг, що припадає на торгове підприємство, залежить від кількості суб'єктів спеціалізованого споживчого ринку, тобто кількості підприємств (суб'єктів господарювання), що діють на ньому та спеціалізуються на роздрібному продажу споживчих товарів. Розподіл купівельних фондів між окремими торговельними підприємствами відбувається не централізовано та пропорційно, а відповідно до конкурентних переваг окремих підприємств. Останні визначаються місцезнаходженням підприємства, його товарною, ціновою, маркетинговою політикою, якістю торговельного та після продажного обслуговування та іншими факторами. Таким чином, не тільки сучасний, але й перспективний обсяг товарообороту підприємства залежить від стану конкуренції та конкурентних переваг підприємства на певному регіональному ринку.
4. Державне регулювання торгової діяльності. Обсяг товарообороту підприємства значною мірою залежить від державної політики з таких питань:
—регулювання доходів населення на рівні оплати пращ як передумови формування купівельних фондів, що використовуються для оплати товарів;
— регулювання максимальної межі торговельної надбавки та максимальних цін соціально значущих товарів;
— регулювання переліку та розмірів податків, що формують ціни закупівлі та реалізації, і, відповідно, визначають рівень відпускних цін.
5. Загальна макроекономічна ситуація в країні. Основою реалізації споживчих товарів є наявність відповідного обсягу купівельних фондів, платоспроможного попиту.
Обсяги купівельних фондів населення залежать не стільки від державного регулювання їх розміру, скільки від загальної ситуації економіки країни — обсягів валового продукту, національного доходу та темпів їх зростання, рівня платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, стадії макроекономічного циклу, в якому перебуває країна, рівня інфляційних очікувань, стадії ринкових реформ та розбудови економіки держави.
Торгове підприємство перебуває під впливом розглянутих факторів, але в більшості випадків немає змоги суттєво вплинути на них. Знання дії факторів цієї групи є необхідною умовою розробки товарної стратегії підприємства.
До основних факторів внутрішнього середовища підприємства, що обумовлюють обсяги, структуру та перспективи зростання роздрібного товарообороту належать:
1. Загальна стратегія діяльності підприємства на споживчому ринку, яка розробляється, виходячи із стадії життєвого циклу підприємства, зовнішнього середовища, конкурентних переваг підприємства на певному сегменті споживчого ринку.
Загальна стратегія діяльності підприємства визначає: —орієнтацію на отримання прибутку; —завоювання ринкової ніші;
— цільову питому вагу обороту підприємства на регіональному або товарному споживчому ринку;
—цільовий рівень задоволення потреб споживачів певного регіонального або товарного ринку.
2. Спеціалізація (товарний профіль) підприємства. Цей фактор, насамперед, обумовлює асортиментну структуру товарообороту підприємства, тобто обсяги реалізації окремих груп товарів та співвідношення між ними. У той же час має місце і більш глибока залежність між спеціалізацією підприємства та обсягом його товарообороту.
Розвиток споживчого попиту та культури споживання, загальна макроекономічна ситуація обумовлюють зміни пріоритетів споживачів, які є основним фактором мотивації при здійсненні купівлі того чи іншого товару. Це, відповідно, обумовлює попит на певний товар та на можливі обсяги його реалізації.
Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів
Забезпечення умов для досягнення запланованого обсягу товарообороту значною мірою залежить від ефективності асортиментної політики торгового підприємства з підбору для реалізації окремих видів та різновидів товарів, планування та регулювання асортиментної структури товарообороту. Поняття "асортимент" характеризує склад товарної маси, що реалізується торговим підприємством та являє собою повний перелік товарів у розрізі груп, видів, різновидів, артикулів та інших якісних відмінних ознак.
Формування асортиментної політики підприємства спрямоване на найбільш повне задоволення попиту споживачів та забезпечення умов для прибуткової діяльності підприємства.
Підбір, планування та регулювання асортименту товарів базується на таких принципах:
1. Відповідності структури попиту споживачів району діяльності підприємства.
2. Комплексності задоволення попиту споживачів у межах вибраної ніші сегмента споживчого ринку.
3. Забезпечення потрібної широти, глибини та сталості асортименту.
4. Забезпечення умов для отримання цільового розміру прибутку.
Урахування першого принципу передбачає, що розробка асортиментної політики підприємства повинна базуватися на матеріалах вивчення попиту, як задоволеного, так і незадоволеного, та того, що формується.
Тільки відповідність між структурою товарообороту та структурою попиту забезпечує успішну реалізацію товарів.
Необхідність комплексного задоволення попиту споживачів обумовлюється потребою забезпечення високої якості торговельного обслуговування, створення умов для скорочення часу покупців на пошук товарів та здійснення покупки.
Забезпечення відповідної широти, глибини та сталості асортименту товарів є обов'язковою умовою підтримки конкурентоздатності підприємства у певному сегменті споживчого ринку. Широта асортименту характеризує кількість товарних груп та підгруп, які реалізує підприємство, глибина— кількість різновидів товарів за окремими споживчими або якісними ознаками (фасонами, моделями, розмірами, сортами та іншими показниками).
Стійкість асортименту визначається співвідношенням кількості різновидів товару, який постійно перебуває в реалізації, з кількістю різновидів, передбачених асортиментним переліком. Забезпечення стійкості асортименту створює передумови для закріплення покупців, скорочення їх часу на пошук потрібного товару.
Формування асортименту покликане створити умови для отримання підприємством необхідного прибутку. Це обумовлено тим, що рішення стосовно підбору асортименту визначають обсяг доходів підприємства від торгової діяльності, величину витрат обігу (в зв'язку з різною товарною витратоємністю), потребу в обіговому капіталі (у зв'язку з різною оборотністю запасів окремих товарів) та інших найважливіших господарсько-фінансових показників підприємства.
Взаємозв'язок асортиментної політики з іншими політиками вимагає конкретних дій з процесом формування товарного забезпечення.
Формування асортименту товарів, що реалізуються торговим підприємством передбачає проведення таких етапів роботи:
1. Визначення переліку основних груп та підгруп товарів, що реалізуються, виходячи з обраної товарної спеціалізації підприємства та потреб його потенційних споживачів.
2. Розподілу окремих груп та підгруп товарів між споживчими комплексами постійного та сезонного характеру. При проведенні цієї роботи слід врахувати розмір торгової площі підприємств, а також спеціалізацію підприємств-конкурентів, розташованих у районі діяльності цього підприємства, особливо вузькоспеціалізованого.
3. Визначення кількості видів та різновидів товарів у межах окремих споживчих комплексів, тобто глибини товарного асортименту. Основою для проведення цієї роботи є розмір торгової площі та стан пропозиції товарів на регіональному споживчому ринку.
4. Розробка конкретного асортиментного переліку товарів, що пропонуються до реалізації контингенту покупців, який обслуговує підприємство.
Основою розробки асортиментного переліку товарів є матеріали, вивчення попиту та аналіз обіговості товарних запасів з окремих видів та різновидів товарів.
Розроблений асортиментний перелік є стандартом ширини та глибини асортименту товарів та використовується в якості нормативного документа при проведенні комерційної діяльності з закупівлі товарів та планування структури товарообороту підприємства.
Економічні межі діяльності підприємства в умовах ринку
Економіка і право. Статті та аналітика - Торгова справа
Відносно торгового підприємства під точкою беззбитковості розуміється такий об'єм товарообігу, при якому сума одержаного валового доходу без ПДВ рівна сумі поточних витрат, тобто досягається самоокуповування.
Під точкою мінімальної рентабельності розуміють такий ТЕ, при якому сума валового доходу (без ПДВ) не тільки покриває поточні витрати, але і створює прибуток, розмір якої після сплати податків задовольняє уявлення власника про мin рівень рентабельності на вкладений капітал.
Визначення максимальної межі діяльності торгового підприємства базується на використовування теорії рівноваги фірми збільшення об'ємів діяльності є доцільним з економічної точки зору по відношенню до об'єму діяльності, яке забезпечує максимізацію прибутку, подальше збільшення об'єму діяльності є економічно не виправданим, оскільки веде до зменшення прибутку.