Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ТА ІСТОРІЇ НАУКИ імені Г.М.ДОБРОВА
НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД
ІМЕНІ М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ:
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
07.00.07 –історія науки і техніки
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
2007
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано у відділі історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор
РУДА Світлана Петрівна,
потенціалу та історії науки
ім. Г.М. Доброва НАН України,
провідний науковий співробітник
відділу історії науки і техніки
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
ПИЛИПЧУК Олег Ярославович,
Київський університет економіки і
технологій транспорту МОН України,
завідувач кафедри екології та безпеки
життєдіяльності на залізничному
транспорті
кандидат історичних наук, доцент
КРЕЦУЛ Наталія Іванівна,
Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет
ім. Г. Сковороди, кафедра біології
Провідна установа: Східноукраїнський національний
університет ім. В.Даля МОН України
Захист відбудеться “23” травня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.189.02 в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України за адресою: 01001, Київ, вул. Грушевського, 4, к. 615.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України (01001, Київ, вул. Грушевського, 4, к. 623)
Автореферат розісланий “14” квітня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат історичних наук В.Г. Гармасар
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Актуальність теми. Сьогодні Національний ботанічний сад (НБС) ім. М.М. Гришка НАН України є головною в Україні науково-дослідною установою в галузі інтродукції та акліматизації рослин і одним з найбільших ботанічних садів світу. НБС очолює Раду ботанічних садів і дендропарків, координує їх діяльність, готує наукові кадри з інтродукції та акліматизації рослин, проводить широку природоохоронну і просвітницьку діяльність, але історія цієї установи вивчена поки що недостатньо. Створення музею історії саду, яке зараз завершується, є актуальним, бо сприятиме збереженню історичних експонатів, пам’яті про перші кроки будівництва саду, самовіддану працю співробітників, серед яких багато видатних вчених, селекціонерів та вихованню у молоді поваги до природи. Стан наукової розробки проблеми поки що недостатній. Зустрічались лише поодинокі публікації, які не розкривали суть проблеми. Досі не було здійснено всеохоплюючого історико-наукового дослідження.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах плану науково-дослідних робіт НБС ім. М.М. Гришка НАН України “Розробка наукових основ та практичні рекомендації з оптимізації структури й таксономічного складу колекційно-експедиційних ділянок Національного ботанічного саду НАН України у зв’язку з їх реконструкцією”.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є всебічне висвітлення історії НБС ім. М.М. Гришка НАН України, біографій та творчих здобутків вчених Ботанічного саду, та створення концепції музею історії ботанічного саду.
Досягнення означеної мети здійснювалося шляхом вирішення таких завдань:
Об’єктом дослідження є історія НБС імені М.М. Гришка НАН України.
Предметом дослідження є процеси наукового, виробничого та соціального характеру, що обумовили створення та розвиток в Києві академічного ботанічного саду; діяльність вчених, що внесли значний вклад у його будівництво і становлення як провідної науково-дослідної установи.
Методологічною основою дисертації є універсальні принципи науковості, історизму та об’єктивності. У дослідженні використані такі методи: історико-науковий, порівняльний, описовий, що передбачає вивчення та узагальнення архівних матеріалів, публікацій, наукових праць учених, що працювали в НБС ім. М.М. Гришка НАН України у різні періоди його існування.
Хронологічні межі дослідження включають період від виникнення ідеї заснування в Києві академічного ботанічного саду до розвитку структури саду як самостійної наукової установи та окреслення перспектив розвитку на майбутнє (від 1918 р. до початку ХХI століття).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше:
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертаційного дослідження дозволяють оцінити значення НБС НАН України як науково-дослідної установи та нелегкий шлях створення цієї установи. Результати дослідження можуть бути корисними при написанні путівників по Ботанічному саду та вже використовуються в екскурсійній роботі. Матеріали дослідження стали основою для створення концепції та розробки плану розміщення експонатів музею Історії ботанічного саду, що створюється. Матеріали дослідження були використані Науковим центром заповідної справи Мінекоресурсів України при розробці проекту організації території НБС ім. М.М. Гришка НАН України та кураторами експозиційних ділянок при розробці планів їх реконструкції.
Особистий внесок здобувача. Всі положення та висновки дисертації, винесені на захист, одержані автором самостійно і висвітлені у працях, представлених у переліку публікацій. 9 із них є одноосібними (у тому числі всі публікації у фахових виданнях, затверджених ВАК України). 7 публікацій написані у співавторстві, але всі вони створені на основі матеріалів та за концептуальною схемою Н.В. Чувікіної. Здобувач провела основну роботу для складання каталогу сортів рослин, створених у НБС ім. М.М. Гришка НАН України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались на 7 наукових конференціях: Перші Всеукраїнські читання, присвячені пам’яті академіка М.М. Гришка “Роль ботанічних садів у формуванні наукового світогляду майбутніх біологів” (Полтава, 24-25 вересня 2001 р.); Перша конференція молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки та техніки в Україні” (30 травня 2002 р., Київ); Міжнародна наукова конференція, присвячена 45-річчю Запорізького міського дитячого ботанічного саду “Роль ботанічних садів та дендропарків в науково-просвітній діяльності та інтродукції рослин” (9-12 вересня 2003 р., Запоріжжя); Четверта Добровська конференція з наукознавства та історії науки (3-11 березня 2004 р., Київ); Дев’ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки (23 квітня 2004 р., Київ); Міжнародна науково-краєзнавча конференція “Житомир в історії Волині і України” (15-18 вересня 2004 р., Житомир); Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена пам’яті академіка М.М. Гришка –видатного генетика, ботаніка та громадського діяча “Наукова спадщина академіка М.М. Гришка” (12-13 квітня 2005 р., Глухів).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 16 публікаціях. З них 4 розміщено у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України із спеціальності “історія науки і техніки”, 6 –у збірниках матеріалів наукових конференцій, 5 –у журналах, затверджених ВАК України із інших спеціальностей.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, який вміщує 196 позицій та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, з яких 153 сторінки основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подаються відомості про апробацію дисертаційної роботи.
У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” з’ясовано стан наукової розробки теми. Одним з перших зацікавився історією Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (ЦРБС) академік Андрій Михайлович Гродзінський (директор ЦРБС АН УРСР у 1965-1988 рр.). Він збирав літературу про В.І.Липського, вивчав його працю “Ботанічний сад Української академії наук у Києві”. Перу А.М.Гродзінського належать численні статті про ЦРБС АН УРСР в різних енциклопедичних виданнях, де, однак, зважаючи на невеликий обсяг цих публікацій, історія представлена кількома фразами, а головна увага надається структурі та науковим здобуткам. Окремо стоїть робота “Этапы развития Центрального республиканского ботанического сада АН УССР”2, написана до 50-річчя Ботанічного саду (його святкували у 1986 р.), де він коротко проаналізував завдання ботанічних садів та вперше виділив етапи розвитку ЦРБС АН УРСР: довоєнний період (1935-1941 рр.), роки окупації (1941-1943 рр.) і, більш детально, будівництво Ботанічного саду під керівництвом академіка М.М. Гришка.
Саме за дорученням А.М.Гродзінського юрисконсульт Ботанічного саду І.П.Доленко провів дослідження деяких документів, що стосуються історії створення Ботанічного саду в Державному архіві м. Києва та архіві Президії НАН України, і опублікував статтю в цьому ж випуску журналу “Интродукция и акклиматизация растений”, де вперше було доведено, що заснування Ботанічного саду на Звіринці відбулося у вересні 1935 р. Раніше роком заснування ЦРБС АН УРСР вважали 1936 рік. І.П.Доленко першим оприлюднив деякі посилання на архівні документи з історії Ботанічного саду як підрозділу Інституту ботаніки АН УРСР 1935-1941 рр., чим дуже полегшив роботу подальших дослідників. В цьому ж ювілейному випуску є низка статей, присвячених підсумкам роботи окремих підрозділів Ботанічного саду, написаних керівниками цих підрозділів. Нині ці публікації є цінними джерелами для вивчення історії Ботанічного саду.
Про будівництво Ботанічного саду, як підрозділу Інституту ботаніки АН УРСР є відомості в дослідженні К.М.Ситника, що присвячується історії Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України3. В цій статті він вперше оприлюднив деякі документи з архіву Інституту ботаніки, що стосуються втрат колекцій та споруд Ботанічного саду під час німецько-фашистської окупації 1941-1943 рр.
Окремо стоять дослідження біографій та наукової діяльності видатних вчених –академіків В.І.Липського, О.В.Фоміна, М.М.Гришка, А.М.Гродзінського. Оскільки їх життя і діяльність невід’ємно пов’язані з ідеєю заснування та будівництва Ботанічного саду, біографи не могли оминути цей факт.
Про видатного знавця ботанічних садів світу, академіка, Президента АН УРСР у 1922-1928рр. Володимира Іполитовича Липського написано багато. Але найбільш ґрунтовні дослідження належать А.І.Барбаричу4 та Д.М.Доброчаєвій5.
У 2005 р. в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України була захищена дисертація Н.І.Крецул, присвячена життю і діяльності академіка В.І.Липського.
Про видатного ботаніка академіка О.В.Фоміна масштабних досліджень, на жаль, немає. В нечисленних біографічних публікаціях його вклад в розробку наукового плану нового Ботанічного саду висвітлено ще недостатньо.
Серед численних публікацій, присвячених пам’яті академіка, будівничого та першого повоєнного директора ЦРБС АН УРСР М.М.Гришка заслуговують на увагу біобібліографічний покажчик “Микола Миколайович Гришко”6 із вступною статтею Л.Л.Коханової та монографія “Микола Миколайович Гришко”, яку написали небіж вченого Б.К.Гришко-Богменко та О.Я.Пилипчук7.
В публікаціях, присвячених пам’яті директора ЦРБС АН УРСР у 1965-1988 рр. академіка А.М.Гродзінського, багато уваги приділено його дослідженням з алелопатії рослин та роботі створеного ним однойменного відділу, і набагато менше іншим підрозділам Ботанічного саду.
Величезне значення для дослідників мають мемуари співробітників першого покоління (40-х років 20-го століття) –будівничих Ботанічного саду. На жаль, такі спогади написали лише Д.Ф.Лихвар8 та І.М.Шайтан9. Як доповнення до архівних матеріалів в цьому дослідженні широко використовувалися інтерв’ю з ветеранами Ботанічного саду. Нечисленні публікації, присвячені біографіям та діяльності вчених, що належать до цього повоєнного покоління, теж допомагають у вивченні періоду будівництва Саду та створення його колекцій.
Історію розарію Ботанічного саду детально дослідила О.Л.Рубцова.10
Серед путівників найбільший інтерес викликає “Сад над Славутичем” (автори –В.В.Кваша, М.А.Кохно, В.Г.Собко, Т.К.Майко), де наведено дані про будівництво Саду та склад колекційних і експозиційних ділянок. Але путівники –це, в першу чергу, масові видання, мета яких допомогти відвідувачам при самостійному огляді Саду. Тому такі видання не можна вважати науковими дослідженнями. У 2005 р. вийшло з друку широко ілюстроване науково-довідкове видання “Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка” (автор проекту В.Кваша), де наведені короткі відомості про історію Ботанічного саду, наукові напрямки досліджень і стан колекційних та експозиційних ділянок.
Джерельна база.
Дисертаційне дослідження було б неможливим без використання архівних джерел. Серед них Протоколи Спільних Зібрань УАН за 1918-1921 рр., що зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, матеріали фонду академіка О.В.Фоміна –в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, протоколи Засідань Президії АН УРСР за 1935-1941 рр. –в Архіві Президії НАН України та документи щодо організації нового Ботанічного саду –в Державному архіві м. Києва та Державного архіву вищих органів влади та державного управління України.
Широко використовувалися матеріали архіву НБС ім. М.М.Гришка та фонди музею Історії Ботанічного саду: документи щодо будівництва та формування структури і колекцій, інвентарні списки рослин, звіти з науково-дослідної тематики, авторські свідоцтва, особові справи наукових співробітників.
Окремо стоять дослідження з історії НАН України. В усіх цих публікаціях обов’язково є згадки про Ботанічний сад Академії наук України, як одну з академічних установ. В першу чергу, це публікації архівних матеріалів11. Крім вищенаведених матеріалів в дослідженні широко використовувалися статті про перспективи розвитку та здобутки Ботанічного саду різних років, каталоги рослин Ботанічного саду тощо.
Широкого дослідження, де з посиланнями на архівні матеріали були б висвітлені усі етапи будівництва НБС ім. М.М.Гришка, показано вклад різних особистостей у створення його наукової концепції та здобутки вчених за всі роки його існування, досі не було оприлюднене. Дуже мало уваги приділялося раніше передумовам створення Ботанічного саду –періоду 1918-1935 рр. та передвоєнному періоду його існування, як відділу Інституту ботаніки АН УРСР.
У другому розділі “Передісторія Академічного ботанічного саду в Києві” наведені відомості про роль ботанічних та акліматизаційних садів та дендропарків у збереженні біологічного різноманіття, інтродукції рослин та просвітницької діяльності, показано роль В.І.Липського та О.В.Фоміна у розробці ідеї та наукового проекту створення академічного ботанічного саду в Києві.
Початок інтродукційної діяльності в Україні губиться у глибині віків. В давнину люди цікавилися переважно корисними рослинами, а вирощування таких рослин було пов’язане з монастирськими садами. Славився своїми садами і Видубицький Михайлівський монастир, що розташований поруч із НБС ім. М.М.Гришка. А вже у другій половині ХХ століття науковці Ботанічного саду знайшли на цій території сорт яблуні, аналогів якої не було описано, і назвали його ‘Видубицька плакуча’.
Одним з перших медичних садів Європи, що не належали монастирям був, вірогідно, Празький медичний сад, що виник у XIVстолітті. Ботанічні сади при університетах Європи з’явилися у першій половині XVI століття. Всі вони були розсадниками лікарських рослин та використовувалися для практичних занять студентів-медиків. На території України лікарські рослини вирощувалися переважно в аптекарських городах, які виникли тут у другій половині XVIII ст. Багато декоративних рослин були інтродуковані в Україну власниками великих парків.
На початку XIX ст. в Україні було засновано ряд важливих, згодом широковідомих, акліматизаційних і дендрологічних садів, які розгорнули велику інтродукційну діяльність. В Україні існувала низка ботанічних садів, але жоден з них не мав достатньої площі для проведення масштабної наукової роботи. Ботанічним садом, спроможним вирішувати широкі наукові задачі та бути великим просвітницьким центром мав стати сад при Українській академії наук.
Ще до першого, установчого зібрання Української академії наук Міністерство народної освіти та мистецтва під керівництвом М.П.Василенка при уряді Скоропадського підшукувало місце в околицях Києва для обсерваторії, ботанічного та акліматизаційного садів. На найперших засіданнях новоствореної Української академії наук також обговорювалось питання про установи, якими буде опікуватись академія, і серед них обов’язково мав бути ботанічний сад. Директором на той час ще не існуючого саду 30 грудня 1918 р. на засіданні ІІ (фізико-математичного) відділення УАН одноголосно був обраний видатний ботанік, флорист та систематик, блискучий знавець ботанічних садів Світу В.І.Липський. 1 лютого Липський був обраний на цю посаду Спільним Зібранням УАН. 21 червня 1919 р. Академія отримала мандат на Голосіївський ліс, негайно було утворено “Комісію Китаєво-Голосіївського лісу”. Її очолив історик Д.І.Багалій, секретарем був В.І.Липський. Перше засідання комісії відбулося 13 червня, але зібратися вона встигла лише чотири рази. Роботі перешкодили події громадянської війни, коли відвідувати Голосіївський ліс стало небезпечно. Дуже енергійно розпочаті роботи, як писав згодом В.І. Липський, припинилися, співробітники розбіглися, а потім і “Голосіївський ліс якось вислизнув з рук Академії”. Ботанічний сад, як окрема установа при Академії наук, складався з ряду відділів (бібліотека, гербарій, музей, колекція живих рослин, лабораторії), частина з яких розпочала роботу вже у 1919 р. У 1920-1923 рр. Ботанічний сад на чолі з В.І.Липським за відсутністю земельної ділянки змушений був обмежуватися збиранням матеріалу для гербарію та музею і написанням наукових праць.
Тільки у 1927 р. у збірнику, присвяченому ювілею академіка Д.І.Багалія, було надруковано фундаментальну працю В.І.Липського “Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання”, написану ще 1919 р. За задумом Липського, за своїми розмірами, чудовим місцем розташування та іншими прикметами цей сад мав бути одним із найкращих. Створити такий сад Володимиру Іполитовичу, на жаль, не вдалося. У 1928 р. він переїхав до Одеси та обійняв посаду директора ботанічного саду Одеського університету. У 1936 р. він здійснив свою останню експедицію до Узбекистану та Таджикистану. Більшість зібраних там матеріалів поповнили колекції Одеського ботанічного саду, який став рідним для вченого. В інвентарних списках рослин наукових ділянок Ботанічного саду 1936-1939 рр., що збереглися в архіві НБС ім. М.М.Гришка НАНУ, можна знайти докази вкладу В.І.Липського і в створення колекцій київського Ботанічного саду. У списку насіння, що надійшло 1936 р., проти чотирьох назв в графі “хто зібрав” можна прочитати “Липський”, а місця збору співпадають з маршрутом його останньої експедиції.
Дуже багато зробив для створення нового ботанічного саду і видатний ботанік О.В.Фомін. За дорученням Комісії по підготовці законопроекту про заснування Української Академії наук він написав доповідну записку “Про Ботанічний Сад при Українській Академії Наук”, яка датована 21 серпнем 1918 р. В ній він дав докладне уявлення про те, яким має бути майбутній сад, сформулював мету його створення та задачі, які стоять перед новим ботанічним садом. Він мріяв створити в Києві потужну ботанічну науково-дослідну установу. І хоча наказ про заснування Ботанічного саду Академії наук як відділу Інституту ботаніки вийшов у рік смерті Фоміна (1935), але саме він на початку 30-х років неодноразово привертав увагу владних структур до необхідності вирішити нарешті це питання і саме під його керівництвом був розроблений попередній план будівництва нового саду.
Отже, ми бачимо, що ще задовго до Постанови Ради Народних Комісарів (РНК) УРСР від 22 вересня 1935 р. про заснування в Києві нового ботанічного саду при Інституті ботаніки АН УРСР видатними вченими В.І.Липським та О.В.Фоміним був детально продуманий науковий проект будівництва академічного ботанічного саду в Києві та його завдання і покладено багато зусиль для його здійснення.
У третьому розділі “Ботанічний сад на Звіринці –один з наукових підрозділів Інституту ботаніки АН УРСР (1935-1944)” висвітлено маловідомий досі період в історії НБС ім. М.М.Гришка НАН України. Після постанови РНК, за якою Інститут ботаніки Академії наук отримав ділянку землі в районі Звіринцю в Печерському районі Києва для будівництва ботанічного інституту та організації ботанічного саду, Президією АН УРСР була створена комісія з питання організації будівництва. Головою комісії був академік Є.О. Патон, а членами вчені Інституту ботаніки. Для пристосування наукового проекту Ботанічного саду, який був розроблений під головуванням О.В.Фоміна до конкретної ділянки землі на Звіринці, було вирішено запросити кращих фахівців, зокрема академіка В.І.Липського.
Проект нового ботанічного саду на Звіринці був надрукований в журналі київської міської ради “Соціалістичний Київ” у 1937 р. (автор –архітектор І.Довгалюк). За замовленням Інституту ботаніки АН УРСР проект дендрарію майбутнього саду виконав М.В.Дубовик. Консультантом-дендрологом при розробці Генерального плану будівництва ботанічного саду був М.О.Птіцин. Є відомості, що він же керував будівництвом цього саду у 1935-1938 рр. Загалом на площі в 117 га передбачалося створити дендрарій, систему трав’янистих рослин, ділянку культурної флори та невеликі ботаніко-географічні ділянки рослинності Кавказу, Середньої Азії та Далекого Сходу.
Вже у 1936 р. з різних ботанічних установ світу було отримано 2328 зразків насіння різних деревних рослин, які негайно були висіяні. Збирали насіння і співробітники саду в околицях Києва. В книзі інвентаризації рослин 1939 р. є 1366 назв. Багато рослин, зокрема лікарських, було перенесено з Акліматизаційного саду академіка М.Ф.Кащенка, який після 1934 р. став підрозділом Інституту ботаніки.
Робота по створенню саду затримувалась тим, що дві третини відведеної для нього території займали чисельні приватні садиби. Кошти на освоєння дільниці поступали нерегулярно, і їх не вистачало навіть на компенсацію мешканцям. Приміщення колишньої школи зайняли наукові відділи Інституту ботаніки: генетики, хімічної фізіології, нових культур з хімічною лабораторією, частина відділу загальної фізіології. Тут же розміщувалася лабораторія ботанічного саду. У 1936 р. був створений відділ рослинної сировини. Крім цього в кінці 1938 р. вже була побудована теплиця для дослідів з фізіології, літній павільйон та вегетаційний будинок.
У 1938-1940 рр. директором ботанічного саду Інституту ботаніки працював відомий український вчений в галузі лісівництва В.Е.Шмідт. Збереглася його пояснювальна записка до ескізного проекту ботанічного саду, де він проаналізував мету створення та рослинний склад кожної ділянки саду, але будучи переобтяжений викладацькою роботою, не зумів реально розпочати будівництво.
У 1939 р. директором Інституту ботаніки АН УРСР був призначений М.М.Гришко, який опікувався і будівництвом Ботанічного саду. У жовтні 1940 р. на посаду директора Саду був призначений Я.К.Гоцик, у якого був великий досвід керівної роботи.
В роки німецької окупації 1941-1943 рр. директором Ботанічного саду був О.М.Бурачинський. Про це свідчить документ, виданий німецькою владою, який зберігається у музеї Історії Ботанічного саду. Він використовував усі можливості щоб зберегти співробітників саду та мешканців цієї території від примусової роботи в Німеччині, охороняв від переслідувань з боку німецької влади багатьох людей, зберігав майно та колекції саду. Незважаючи на це насадженням в роки німецької окупації було нанесено непоправної шкоди, і після закінчення війни довелося розпочинати створення колекції заново.
У четвертому розділі “Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР в 1944-1964 рр.” висвітлений період активного будівництва ботанічного саду під керівництвом М.М.Гришка, який закінчується відкриттям саду для масового відвідування у травні 1964 р.
Ще до закінчення війни, у відповідності з постановою № 243 РНК УРСР від 23 березня 1944 р. відновилося будівництво Ботанічного саду, який з липня 1944 р. був виділений з Інституту ботаніки АН УРСР як самостійна науково-дослідна установа. Директором ЦРБС АН УРСР був призначений видатний вчений та організатор науки академік АН УРСР М.М.Гришко.
На протязі двох перших років (1944-1945) була проведена підготовча робота, а саме: звільнена від приватної забудови та освоєна територія, відбудовано лабораторний корпус, побудовані майстерні тощо.
Розпочалося формування структури Ботанічного саду –створення його наукових відділів та колекцій рослин. Вже у 1944 р. сотні одиниць посадкового матеріалу деревних рослин було отримано з розсадників московського Ботанічного саду АН СРСР. Поступав посадковий матеріал і із розсадників України та інших Радянських республік. Завдяки енергії та зв’язкам М.М.Гришка у 1946-1947 рр. були організовані експедиції до Радянської окупаційної зони (Німеччини, Угорщини, Румунії, Польщі) де було придбано десятки тисяч одиниць посадкового матеріалу. Саме ті саджанці бузку, що були привезені з Німеччини разом із одержаними у 1945 р. із Мліївського розсадника, стали основою знаменитого саду бузку НБС.
Для створення ботаніко-географічних ділянок було організовано ряд експедицій. Лише до 1959 р. було здійснено чотири експедиції на Кавказ, дві –на Далекий Схід, чотири –у Середню Азію, п’ять –у Карпати, три –у степові райони і Крим. Ці експедиції дали можливість ознайомитись з типами рослинності різних регіонів, а також зібрати насіння для закладання не тільки ботаніко-географічних груп, а й дендрарію.
Загалом за 5 повоєнних років будівництва Ботанічного саду було проведено величезний обсяг робіт із планування території, переселення з території Саду понад 280 приватних господарств, висаджено понад 400 тис. дерев та кущів, понад 100 тис. багаторічних трав’янистих рослин, створено понад 20 га газонів. Кількість видів, гібридів, форм та сортів на 1.01.1952 р. становила 9569 назв.
Площу, відведену під сад, було збільшено майже до 200 га. В зв’язку з цим, а також враховуючи нові завдання, в Інституті ботаніки АН УРСР під керівництвом М.М.Гришка та академіка архітектури О.В.Власова було розроблено новий генеральний план будівництва. В його розробці брали участь М.Г.Попов, П.С.Погребняк, О.Л.Липа, Л.І.Рубцов, Д.Ф.Лихвар, О.І.Соколовський, С.І.Лебедєв, О.М.Бурачинський та інші видатні вчені Інституту ботаніки та Ботанічного саду.
У 1944 р. були розроблені основні ідеї та сформульовані основні завдання Ботанічного саду АН УРСР як республіканського центру науково-дослідної роботи з теорії та практики інтродукції рослин, розробки питань зеленого будівництва, декоративного садівництва і квітникарства, селекції нових для України культур. За розмірами території, складом колекцій рослин, обсягом наукової роботи Сад мав стати одним з найбільших ботанічних садів СРСР та світу. Ботанічний сад мав здійснювати науково-методичне керівництво ботанічних садів та заповідників України та проводити широку науково-просвітницьку роботу і стати зразком декоративно-садового мистецтва.
Ботанічний сад АН УРСР було вирішено будувати за ботаніко-географічним принципом. Географічні групи було розміщено за екологічним принципом відповідності умовам місцезростання. Були побудовані “Степи України” (1 га), “Ліси рівнинної частини України (11 га), “Карпати” (5,8 га), “Середня Азія” (3,5 га), “Кавказ” (5,75 га), “Крим” (2,5 га), “Алтай і Західний Сибір (1.8 га), “Далекий Схід” (6.25 га). Задум створення цих ділянок та їхні розміри унікальні та в таких масштабах не зустрічаються в інших ботанічних садах. Інтродукція рослин відразу в рослинні угрупування також була новим словом у науці.
В цей час до проектування Ботанічного саду активно долучився видатний ландшафтний архітектор, доктор біологічних наук, професор Л.І.Рубцов. Саме завдяки йому дендрарій ботанічного саду став зразком садово-паркового мистецтва, а створений за його проектом “Сад бузку” став одним з найкращих у світі.
До 1959 р. були побудовані також “Сад троянд” (3 га), “Квітникова гірка” (2 га), система трав’янистих рослин (2 га), “Гірка декоративних сукулентів” (0,3 га), колекційний розсадник багаторічних та однорічних рослин (2 га), ділянки технічних, харчових, та кормових рослин (4 га), колекційні плодоягідні сади і виноградники (10 га), колекції тропічних та субтропічних рослин в оранжереях та теплицях.
У період з 1959 по 1965 рр. будівництво Саду продовжувалося під керівництвом чл.-кор. АН УРСР професора Є.М.Кондратюка. До 1964 р. будівництво першої черги ЦРБС було завершено. Ботаніко-географічні ділянки, дендрарій, експозиційні ділянки господарських та квітниково-декоративних рослин були прийняті урядовою комісією і 29 травня 1964 р. урочисто відкриті для масового відвідування. На кінець 1964 р. у складі ЦРБС було 5 наукових відділів.
Отже, перший період діяльності Ботанічного саду –від початку його будівництва і до відкриття для масового відвідування –характеризується як період зеленого будівництва і розгортання науково-дослідної роботи, в результаті якої закладено основи для всебічних і глибоких досліджень з акліматизації та селекції рослин.
У п’ятому розділі “НБС ім. М.М. Гришка НАН України –провідна наукова та природоохоронна установа у галузі інтродукції та акліматизації рослин в Україні” представлені основні здобутки вчених ботанічного саду та окреслені напрямки наукових досліджень.
З 1965 по 1988 рр. директором ЦРБС АН УРСР був академік А.М.Гродзінський. З його ім’ям пов’язаний новий етап у розвитку Ботанічного саду, що виявився в суттєвому поглибленні та розширенні фундаментальних наукових досліджень, зокрема заснуванні відділів алелопатії, медичної ботаніки, тропічних і субтропічних рослин, нових культур, лабораторії цитології. Значно розширилися міжнародні наукові зв’язки. Одним з головних напрямків роботи ЦРБС стала розробка теоретичних основ і методів інтродукції та акліматизації рослин. У 1965 р. ЦРБС АН УРСР затверджено головною науково-дослідною установою в Україні і Молдові з проблеми інтродукції та акліматизації рослин в ботанічних садах та дендропарках регіону. Головою Ради ботанічних садів України та Молдови з 1967 до 1988 (до кінця життя) був А.М.Гродзінський. Працюючи на цій відповідальній посаді, він розробив перспективи розвитку системи ботанічних садів України. За ініціативою А.М.Гродзінського в ЦРБС була створена Спецрада з спеціальностей “ботаніка” (1976) та “фізіологія рослин” (1982).
З 1965 р. у відділі фізіології рослин (з 1988 р. –відділ алелопатії) А.М.Гродзінський продовжив розпочаті ще у Інституті ботаніки АН УРСР дослідження з хімічної взаємодії рослин при їх спільному зростанні у фітоценозах (алелопатії). Академік А.М.Гродзінський та його учні сформулювали ряд фундаментальних принципів, визнаних вітчизняною і світовою наукою. Вперше обґрунтувавши поняття алелопатії та вивчивши фізіолого-біохімічні особливості взаємодії рослин у різних типах фітоценозів, вони пояснили причини ґрунтовтоми, показали роль мікроорганізмів в алелопатії. Справу А.М.Гродзінського продовжили його учні: професор, доктор біол. наук Е.А.Головко, доктор біол. наук П.А.Мороз, доктор с.-г. наук Л.Д.Юрчак та багато інших. За роки існування відділу алелопатії НБС ім. М.М. Гришка (єдиного у світі) тут було підготовлено 46 кандидатів і 13 докторів біологічних і сільськогосподарських наук.
У 1967 р. ЦРБС АН УРСР надано статус науково-дослідного інституту АН УРСР, а у 1972 р. Державний комітет з охорони природи при Раді Міністрів УРСР оголосив ЦРБС АН УРСР пам’яткою природи республіканського значення. У 1983 р. згідно з постановою Ради Міністрів УРСР його віднесено до об’єктів природно-заповідного фонду УРСР, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України в 1992 р. затверджено як об’єкт природно-заповідного фонду, що охороняється як державне надбання. У 1991 р. постановою Кабінету Міністрів України йому присвоєно ім’я М.М.Гришка. Указом Президента України в 1999 р. йому присвоєно статус національного і відтоді він іменується Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України (НБС). Статус національного надбання мають також колекція тропічних та субтропічних рослин, колекція півоній та монокультурні сади “Розарій” та “Сад бузків”.
Відповідно до Статуту та покладених на нього завдань НБС проводить наукові дослідження за такими напрямками: інтродукція, акліматизація та селекція рослин; збереження біологічної різноманітності та охорона рослин ex situ (поза природного місцезростання, наприклад, інтродуковані в ботанічних садах) та in situ (в природі); біологічні основи паркознавства та озеленення міст і сіл; збільшення видової різноманітності культурфітоценозів; хімічна взаємодія рослин (алелопатія); комплексне використання лікарських рослин; біоіндикація та екологічний моніторінг забруднення навколишнього природного середовища; біотехнологія. В НБС проводиться велика селекційна робота. На основі зібраних генофондів в результаті аналітичної і синтетичної селекції було створено 262 сорти. Всього до Державного Реєстру сортів України на 2004 р. занесено 211 сортів НБС. Нині НБС, у складі якого є 8 відділів та 2 лабораторії, є провідною науково-дослідною установою в Україні в галузі інтродукції та акліматизації рослин. Сад очолює Раду ботанічних садів і дендропарків України, координує їх діяльність, готує наукові кадри з ботаніки, екології та фізіології рослин для університетів і ботанічних установ України.
На площі 129,86 га в Ботанічному саду створено унікальні за якісним та кількісним складом колекції квітниково-декоративних, лікарських, плодових, овочевих, пряно-смакових, кормових і технічних рослин, які нараховують понад 10 тис. видів, форм і сортів. Створено інтродукційні популяції рослин, що є основою селекційного процесу.
В оранжереях зібрано унікальні колекції тропічних та субтропічних рослин (близько 3 тис. видів, форм, сортів та гібридів), серед яких одна з найбільших –колекція тропічних орхідей (600 видів, форм, сортів та гібридів). Вперше в Радянському Союзі було розроблено метод насіннєвого та клонального мікророзмноження ряду тропічних і субтропічних рослин.
На основі всебічного вивчення зібраних колекцій інтродукованих рослин науковцями Ботанічного саду було зроблено теоретичне узагальнення біологічних основ і закономірностей інтродукції рослин та сформульовані теоретичні основи збереження біологічного різноманіття в ботанічних садах.
У висновках викладено положення, які виносяться на захист:
Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:
Анотація
Чувікіна Н.В. Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАН України: історія створення, становлення та розвитку. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 –Історія науки і техніки. –Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. –К., 2007.
Дисертацію присвячено дослідженню історії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Проведене повне ґрунтовне дослідження передумов створення та подальшої історії Ботанічного саду.
На основі вивчення архівних, наукових та літературних джерел простежено основні етапи розвитку Ботанічного саду та проаналізовано внесок окремих вчених у створення наукового проекту будівництва Ботанічного саду, формування його колекцій та його розвиток як наукової установи.
Представлено основні здобутки вчених Ботанічного саду та окреслено напрямки наукових досліджень.
Ключові слова: ботанічний сад, створення, Українська Академія наук, Київ, науково-дослідна установа, ботаніка, колекція рослин, інтродукція та акліматизація рослин, сорти, селекційна робота.
Аннотация
Чувикина Н.В. Национальный ботанический сад имени Н.Н.Гришко НАН Украины: история создания, становления и развития. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 –история науки и техники. –Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН Украины. –К., 2007.
Диссертация посвящена изучению истории Национального ботанического сада (НБС) им. Н.Н.Гришко НАН Украины, который ныне является ведущим в Украине научно-исследовательским учреждением в области интродукции и акклиматизации растений и одним из самых больших ботанических садов мира.
В диссертации показана роль ботанических, акклиматизационных садов и дендропарков Украины в истории интродукции растений, сохранении биологического разнообразия и просветительской работе.
На основании архивных документов показано, что идея создания в Киеве академического ботанического сада при Украинской академии наук возникла еще в 1918 г. Директором сада, который собирались создавать на базе Голосеевского леса, был избран выдающийся ботаник В.И. Липский.
Очень много сделал для создания нового ботанического сада выдающийся ботаник А.В.Фомин. Именно под его руководством был разработан научный план строительства ботанического сада уже на новом месте –на Печерске.
сентября 1935 г. был выделен участок земли на Печерске, в районе Зверинца для строительства ботанического сада и института ботаники АН УССР. Немедленно началось разработка проекта и создание коллекций растений. В годы немецкой оккупации растениям и строениям ботанического сада был нанесен огромный ущерб.
В 1944 г. Ботанический сад был выделен из Института ботаники, как самостоятельное учреждение, директором был назначен академик Н.Н. Гришко, который возглавил строительство. Были организованы экспедиции для сбора посадочного материала в Советскую оккупационную зону (Германия, Венгрия, Румыния, Польша) и по территории Советского Союза. Под руководством академика архитектуры А.В. Власова и Н.Н. Гришко был разработан новый проект строительства сада. Было решено строить сад по ботанико-географическому принципу. В 1964 г. было завершено строительство первой очереди ЦРБС, и экспозиционные участки сада были открыты для посетителей.
С 1965 по 1988 гг. директором ботанического сада был академик А.М.Гродзинский. С его именем связан новый этап развития ботанического сада. Были значительно расширены фундаментальные научные исследования, созданы новые научные отделы, расширены международные научные связи.
НБС проводит научные исследования по таким направлениям: интродукция, акклиматизация и селекция растений; сохранение биоразнообразия и охрана растений ex situ (вне природного ареала, интродуцированные в ботанических садах) и in situ (в природе); биологические основы парковедения и озеленения городов и сел; увеличение видового разнообразия культурфитоценозов; химическое взаимодействие растений (аллелопатия); комплексное использование лекарственных растений, биоиндикация и экологический мониторинг загрязнения окружающей среды; биотехнология. В НБС проводится селекционная работа. На основе собранных генофондов в результате аналитической и синтетической селекции было создано 262 сорта. Ныне НБС, в структуре которого 8 отделов и 2 лаборатории, является ведущим научно-исследовательским учреждением в Украине по интродукции и селекции растений. НБС возглавляет Совет ботанических садов и дендропарков Украины, координирует их работу, готовит научные кадры по ботанике, экологии и физиологии растений для университетов и ботанических учреждений Украины.
На площади 129,86 га в НБС созданы уникальные коллекции цветочно-декоративных, лекарственных, плодовых, овощных, кормовых и технических растений, насчитывающих более 10 тыс. видов, форм и сортов. Созданы интродукционные популяции растений, которые стали основой селекционной роботы.
На основе всестороннего изучения собранных коллекций интродуцированных растений учеными НБС было сделано теоретическое обобщение биологических основ и закономерностей интродукции растений и сформулированы теоретические основы сохранения биологического разнообразия в ботанических садах.
Ключевые слова: ботанический сад, создание, Украинская Академия наук, Киев, научно-исследовательское учреждение, ботаника, коллекция растений, интродукция и акклиматизация растений, сорта, селекционная работа.
Annotation
Chuvikina N.V. M.M.Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine: the history of creation, formation and development. – Manuscript.
The dissertation is for the degree of Candidate of Historical science. Speciality 07.00.07 –The history of science and technique. G.M.Dobrov Center of investigation of scientific and technological potential and history science, NAS of Ukraine, Kyiv, 2007.
The dissertation is dedicated to investigation of the history of M.M.Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine. The complete and substantial investigation of precondition for the Garden creation and following development was carried out.
The main stages of the Botanical gardens development was traced by an examination of archive, scientific and literary sources. The contribution of some prominent researches into creation of scientific project of the Botanical Gardens contribution, collection formation and it development as scientific institution were analyzed.
The main achievements of the Botanical Gardens’scientists are presented and the directions of scientific investigations are outlined.
Key words: botanical gardens, creation, Ukrainian Academe of Science, research institution, botany, plant collection, plant introduction and acclimatization, varieties and cultivars, plant selection and breeding.
2 Гродзинский А.М. Этапы развития Центрального республиканского ботанического сада АН УССР // Интродукция и акклиматизация растений. – 1986. – Вып. 6. – С.3-7;
3 Ситник К.М. Поступ Інституту ботаніки в 30-40-ві роки: нові імена, нові напрямки, досягнення, труднощі, втрати // Укр. ботан. журнал. – 1995. – Т. 52. – № 3. – С. 333-353;
4 Барбарич А.І. Володимир Іполитович Липський. – К.:Вид-во АН УРСР, 1958. – 40 с.
5 Доброчаева Д.М., Мокрицкий Г.П. Владимир Ипполитович Липский. – К.: Наук.думка, 1991. – 216 С.
6 Микола Миколайович Гришко. – К.:Наук.думка, 1977. – 55 с.
7 Гришко-Богменко Б.К., Пилипчук О.Я. Микола Миколайович Гришко. – К.:Наук.думка, 1995. – 120 с.
8 Лихвар Д.Ф. Агрономічна хроніка // Професор Лихвар Данило Федорович – (1902-1986):Бібліогр. покажчик наук. праць /УААН.ЦНСГБ; Уклад.: В.А.Вергунов, А.С.Щиголь; Наук. ред. В.А.Вергунов – К.: Аграрна наука, 2002. – С. 56-217;
9 Шайтан И.М. Акклиматизация и селекция южных и новых плодовых растений в условиях Лесостепи Украины. 50 лет работы в Центральном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины. – К.,1998. – 200 с.
10 Рубцова О.Л., Мешкова В.І. Історія створення розарію Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАНУ // Історія і філософія науки і техніки. Вісник Дніпропетровського університету. – Вип. 10. – 2003, С.81-89; Рубцова О.Л. Роль М.М. Гришка у створенні колекції і експозиції троянд у Національному ботанічному саду НАН України // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка. Матеріали конференції, присвяченої пом’яті академіка М.М. Гришка – видатного селекціонера, генетика, ботаніка та громадського діяча. – Глухів: ГДПУ, 2005. – С.31-32.
11Історія Академії наук України. 1918-1923: Документи і матеріали. – К.: Наук.думка. – 1993. – 376 с.; Історія НАН України. 1929-1933: Документи і матеріали. – К.:НБУВ, 1998. – С.154; Історія НАН України. 1934-1937: Документи і матеріали. – К.:НБУВ, 2003. – 832 с.; Історія НАН України. 1938-1941: Документи і матеріали. – К.:НБУВ, 2003. – 920с.;