Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 5. Закупівля матеріальних ресурсів
1. Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів.
2. Вивчення ринку матеріальних ресурсів.
3. Види господарських зв’язків з постачання матеріальних ресурсів.
1. Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів
Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів здійснюється в наступній послідовності:
Вивчення ринку матеріально-технічних ресурсів. Конкурентоспроможність продукції підприємства значною мірою залежить від властивостей та якості матеріально-технічних ресурсів, тому перед прийняттям рішення щодо закупівлі визначеного на плановий період обсягу сировини, матеріалів, обладнання та ін., підприємство повинно вивчити ринок цих ресурсів.
Вивчення ринку сировини та матеріалів передбачає збір та аналіз інформації щодо потенційних постачальників та цін на їх продукцію, асортименту матеріальних ресурсів, нових технологій виготовлення. Джерела інформації при цьому можуть бути наступні:
Формування даних про ринок матеріально-технічних ресурсів, ефективна політика закупівель дозволяє оптимізувати витрати на їх придбання.
Аналіз можливостей підприємства щодо виробництва окремих видів матеріально-технічних ресурсів.
На цьому етапі підприємство повинно проаналізувати свої виробничі можливості щодо самостійного виготовлення матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріально-технічних ресурсів. Визначається перелік найменувань таких ресурсів, можливі обсяги виготовлення та собівартість виробництва. Здійснюється порівняльний аналіз вартості власного виробництва та ціни постачальника, якісних характеристик продукції.
Крім власного виробництва джерелом формування матеріально-технічних ресурсів на підприємстві є мобілізація внутрішніх ресурсів, а саме:
Прийняття рішення про закупівлю.
На основі отриманих даних аналізу ефективності використання матеріально-технічних ресурсів та резервів її підвищення, можливостей щодо власного виробництва приймається рішення про закупівлю решти матеріально-технічних ресурсів за асортиментом та обсягами.
Складання плану закупівель матеріально-технічних ресурсів.
План закупівель матеріальних ресурсів складається на основі балансів матеріально-технічних ресурсів, у яких містяться дані про розмір очікуваного залишку на початок планового періоду, потребу в ресурсі, джерела її задоволення, кількість матеріалів, що підлягають закупівлі.
Абсолютний розмір очікуваних залишків матеріальних ресурсів на початок планового року визначається на основі даних про наявність фактичного запасу матеріалів на момент розробки плану матеріально-технічного забезпечення, про надходження і витрати матеріалів, що очікуються до кінця поточного року:
Зоч = Зфакт + Поч – Воч (5.1),
де Зоч – очікуваний залишок певного матеріалу;
Зфакт – фактичний запас (залишок) матеріалу на момент розробки плану МТЗ;
Поч, Воч – відповідно очікуване надходження й очікувана витрата матеріалу за період часу від дати, на яку взятий фактичний залишок, до кінця поточного року (початку планового періоду).
Надходження матеріально-технічних ресурсів, що очікуються до кінця поточного року включають: обсяг ресурсів, які постачальники повинні відвантажити до кінця року; ресурси, що знаходяться вже на шляху до даного підприємства в момент складання їм плану МТЗ.
Витрати матеріально-технічних ресурсів, що очікуються до кінця поточного року включають: ресурси, що будуть витрачені на основне виробництво; ресурси, що будуть реалізовані на сторону, списані і т.ін.
Необхідний залишок на початок планового періоду (перехідний залишок) має також бути ретельно обґрунтованим, так як від цього залежить виконання виробничої програми та ефективність діяльності підприємства. Визначається він наступним чином:
Зпх = Н * Опл/Д, (5.2)
де Н – норма перехідного запасу і-го матеріалу, дн.;
Опл – потреба в і-ому матеріалі на товарний випуск4
Д – кількість днів у плановому періоді.
Баланс для кожного виду матеріально-технічного ресурсу може бути представлений формулою:
МТРп = Зпоч + ВВ + ОЗ, (5.3)
Де МТРп – потреба в певному виді ресурсів для виконання виробничої програми;
Зпоч – очікуваний залишок на початок планового періоду;
ВВ – обсяг власного виробництва та мобілізація внутрішніх ресурсів підприємства;
ОЗ – величина планових закупок.
На основі даного балансу визначається величина планових закупівель ресурсів як різниця між загальною потребою в них, внутрішніми джерелами надходження ресурсів, залишком на початок року.
План закупівлі матеріально-технічних ресурсів складається на рік та поквартально.
2. Вивчення ринку матеріальних ресурсів.
В умовах ринку постачання матеріально-технічних ресурсів здійснюється на основі різноманітних форм і методів:
Всі вони мають свої особливості, переваги та недоліки, які необхідно врахувати з метою економії коштів і часу при їх постачанні.
Вивчення ринку матеріальних ресурсів передбачає:
Формуючи політику закупок підприємство повинне вирішити: буде воно самостійно виробляти матеріали, деталі, напівфабрикати чи купувати їх.
При вирішенні цього питання визначними факторами є: стан ринку матеріальних ресурсів, рівень цін, виробничі можливості самого підприємства.
Розробка «політики забезпечення» здійснюється на основі порівняльного вартісного аналізу.
Закупки «на стороні» і відмова від власного виробництва пояснюється економічними перевагами, які може одержати підприємство, купуючи ресурси у вузькоспеціалізованих підприємствах за відносно низькими цінами.
За останній період у зв’язку зі зростанням світової конкуренції, тенденції на зниження витрат, розукрупнення компаній взято курс на пошук зовнішніх постачальників тих товарі і послуг, які раніше вироблялись підприємством.
Сучасний маркетинг рекомендує вивчати ринок матеріальних ресурсів за допомогою наступних методів:
Прямий метод передбачає одержання інформації про кон’юнктуру ринку безпосередньо від резидентів із чотирьох джерел:
- контакти з постачальниками;
- контакти з посередниками;
- відвідування ярмарків і виставок, що дає багату інформацію про технічні розробки, ціни, якість товарів і можливість використати каталоги ярмарок та виставок;
- поїздки на підприємства-постачальники, що дозволяє визначити їх можливості із забезпечення ресурсами.
Непрямий метод вивчення ринку матеріальних ресурсів передбачає використання інформації біржових бюлетенів, журналів, газет, каталогів, брошур, проспектів та інформації радіо й телебачення.
При вивченні ринку матеріальних ресурсів на підприємствах обов’язкова наявність архіву, структурно орієнтованого за видами матеріалів і постачальниками. Поряд з цим досить корисною є карткова система, в яку б були занесені постачальники, номенклатура та ціни на ресурси.
Вивчення ринку сировини і матеріалів дозволяють відповісти на такі запитання:
- хто і що поставляє на ринок;
- які можливості постачальників;
- яка конкуренція між покупцями;
- чи є можливість заміни матеріалів; - які можливі види транспортування?
При вивченні ринку матеріальних ресурсів проробляються варіанти закупки ресурсів з імпорту. Найбільш доцільно закуповувати матеріальні ресурси за кордоном лише тих видів сировини і матеріалів, які переробляються у великій кількості і придбання яких обходиться дешевше.
Аналіз роботи з постачальниками
Аналіз групи факторів, пов’язаних із співвідносинами з постачальниками, дуже часто ігнорується українськими підприємствами на підставі того, що підприємство в поточний період може не мати проблем із забезпеченням виробничого процесу сировиною, устаткуванням тощо. Проте, навіть за умови наявності найкращих постачальників, співпраця з ними містить значну кількість резервів, які можуть дати змогу не лише підвищити ефективність роботи підприємства, а й стати джерелом нових ідей та інновацій продукту.
Основним напрямком змін у взаємовідносинах між підприємством та його постачальниками повинен стати перехід на партнерські, довгострокові стосунки. Так, під час розробки нової продукції або під час пошуку напрямків модифікації вже існуючої, співпраця з постачальниками дає змогу винайти нові рішення, удосконалити товар та його виробництво.
Коли підприємство прагне орієнтувати свою діяльність на споживача, налагодити новий тип стосунків із клієнтами, так ж ініціатива повинна бути спрямована і на роботу з постачальниками. Ефективність на кінці ланцюга означає, перш за все, ефективність кожної ланки.
Важливо переглянути ефективність процедури відбору потенційних постачальників, зокрема схему складання їх рейтингу.
3. Види господарських зв’язків з постачання матеріальних ресурсів
Для організації поставок матеріальних ресурсів підприємство формує різні господарські зв’язки, що являють собою сукупність економічних, організаційних і правових взаємовідносин, які виникають між постачальниками і споживачами засобів виробництва. Господарські зв’язки між підприємствами можуть бути прямими і непрямими (опосередкованими), тривалими і короткостроковими.
Прямі зв’язки являють собою відносини, що виникають безпосередньо між підприємствами-виробниками продукції і підприємствами-постачальниками матеріально-технічних ресурсів.
Непрямі зв’язки передбачають наявність між цими підприємствами хоча б одного посередника, в якості якого можуть виступати торгові агенти, дистриб’ютори, брокери.
На багатьох промислових підприємствах широко використовують змішані господарські зв’язки. При цьому частина матеріально-технічних ресурсів надходить на підприємство напряму, а частина – через посередників.
Прямі господарські зв’язки є найбільш економічними і прогресивними порівняно з непрямими. Тому що при цьому скорочується час доставки матеріальних ресурсів, зменшуються затрати обертання і документообіг, зміцнюються взаємини між постачальниками і споживачами. Однак, використання прямих господарських зв’язків доцільне тільки за умов споживання матеріальних ресурсів у великих масштабах.
Непрямі господарські зв’язки менш економічні менш економічні, тому що вимагають додаткових затрат на покриття витрат діяльності посередників між підприємствами-споживачами і підприємствами-виробниками. Сфера ефективного використання непрямих господарських зв’язків обмежується умовами споживання сировини і матеріалів у незначних кількостях, що не досягають транзитної норми відвантаження.
Як прямі, так і непрямі зв’язки можуть мати короткостроковий (до одного року) і тривалий характер (понад один рік). Короткострокові зв’язки встановлюються в основному по продукції одиничного і дрібносерійного виробництва, тривалі, як правило, - по продукції серійного і масового виробництва.
Тривалі господарські зв’язки встановлюються головним чином у сфері постачання таких видів продукції, що є елементами оборотних фондів підприємства (сировина, матеріали, напівфабрикати і т.ін.).
Встановлення прямих тривалих господарських зв’язків є основою гарантованого матеріально-технічного забезпечення і створення умов для впровадження заходів щодо зниження матеріалоємності виробленої продукції.
Виробник
Споживач
Споживач
Виробник
Посередник
Виробник
Споживач
Посередник