Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПРАКТИКУМ З ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Наукове дослідження-це процес дослідження певного об*єкта за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
-психічні явища треба вивчати в їх розвитку, взаємозв*язку та взаємозалежності;
Обраний метод психологічного дослідження має відповідати предметові дослідження , розкривати істотні, а не випадкові, не другорядні особливості предмета дослідження – психічного процесу, стану або властивості;
Головним принципом психологічного дослідження є його об*активність
Процес психологічного дослідження складається з ряду етапів: підготовки, збирання, обробки, інтерпретації фактичних даних та формулювання висновків
Виявлення дефіциту інформації .
Усвідомлення потреби в усуненні цього дефіциту
Опис проблемної ситуації на природній мові.
Формування проблеми в наукових категоріях і термінах.
Основні методи: спостереження, опит, експеримент, тестування, моделювання.
Допоміжні: контент аналіз, біографічний метод, вивчення продуктів діяльності, графічний метод, аналіз незалежних характеристик.
Методи обробки даних-розуміють проведення кількісного (статистичного) та якісного аналізу первинних даних(диференціація матеріалу по групах, зіставлення, порівняння тощо)
Інтерпретаційні методи-різні прийоми пояснення виявлених в результаті обробки даних закономірностей та їх зіставлення з раніше встановленими фактами.
В ході спостереження екпериментатор не втручається в психічне явище, що вивчається, а тільки фіксує. Є 2 важливі вимоги до спостереження: 1) наявність продуманого плану, 2) фіксація результатів спостереження в щоденнику.
Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якостей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості: бути об*активним при фіксації, словесному описі та класифікації спостережень, володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні якості не повинні впливати на спостереження та позначатися на ньому та висновках; не бути тенденційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків; не піддаватися першим враженням про піддослідного, не бути поблажливим щодо піддослідного; не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції.
Види спостережень:
Є 2 важливі вимоги до спостереження: 1) наявність продуманого плану, 2) фіксація результатів спостереження в щоденнику.
Основний метод для отримання нових психологічних фактів. Основна відмінність і гідність експерименту в тому, що дослідник може за бажанням викликати якийсь психічний процес або властивість, прослідкувати залежність психічного явища від зовнішніх умов. Класифікується експеримент на 2 види: природний і лабораторний. Природний організовується і проводиться в звичайних життєвих умовах, де експериментатор практично не втручається в хід подій. Лабораторний експеримент припускає створення деякої штучної ситуації, в якій властивість, що вивчається, можна краще всього вивчити.
Природний експеримент має декілька різновидів:
Це метод отримання інформації про індивідуальні особливості розвитку окремих властивостей психіки конкретної людини. Тестування-це спеціалізований метод психодіагностичного дослідження, застосовуючи яке можна отримати точну кількісну характеристику явища, що вивчається.
16.ВИДИ ТЕСТІВ. Залежно від предмету вимірювання розрізняють наступні тести:
- інтелекту, що забезпечують вивчення рівня розвитку мислення і пізнавальних процесів в цілому;
- здібностей, що оцінюють можливість і легкість оволодіння певними знаннями, уміннями та навичками;
- досягнення, що визначають рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками в якій-небудь галузі;
- особливості, спрямовані на дослідження різних аспектів особистісного розвитку, таких як інтереси, мотиви, емоції тощо;
- міжособистісні, які передбачають оцінку людських взаємин в групі, виявлення специфіки комунікативних процесів;
За характером тестових завдань розрізняють наступні види тестів:
-вербальні, матеріал яких представлений у словесній формі;
- образні, робота досліджуваних проводиться з малюнками;
- практичні, виконують в процесі маніпулювання реальними об*єктами;
-комбіновані, поєднують в собі як вербальний, так і невербальний матеріал завдань.
17. УМОВИ ПРАВИЛЬНОГО ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ:
- певну увагу слід приділити вибору приміщення для тестування(ізольоване від надмірного шуму, світле, провітрене, зі зручним робочим місцем). Для забезпечення тиші на дверях встановлюється спеціальний знак який попереджає про те, що йде тестування , закриваються двері, або ставиться біля дверей помічник, який не дозволяє нікому заходити.
- на тестові показники може помітно впливати знайомство дослідника і досліджуваного
- велике значення має налагодження взаєморозуміння з досліджуваним. Специфічні прийоми для встановлення контакту змінюються в залежності від характеру тесту, віку та інших особливостей досліджуваних.
18. ВИМОГИ ДО ТЕСТІВ
1- валідність методу-це комплексна характеристика, яка визначається як параметрами засобу та процедури вимірювання, так і властивостями ознаки, яка досліджується. Отже це відповідність того, що вимірюється даним методом, тому що потрібно вимірювати.
2-надійність тестування-під надійністю контрольного завдання розуміють ступінь точності, з якою може бути вивчена та чи інша ознака. Тобто визначено, на скільки можна довіряти результатам даного тесту.
3-ефективність тестування-порівняльний критерій, що дозволяє порівняти тести. Ефективним можна назвати тест, за допомогою якого краще, ніж за допомогою інших тестів вимірюються знання студентів потрібного рівня підготовки, з меншим числом завдань, якісніше, швидше, дешевше, і все це-по можливості одночасно.
20. ПРОЕКТИВНІ МЕТОДИКИ
Психологічне вимірювання із застосування проектних методик здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності досліджуваного за допомогою слабо структурованого матеріалу, який людина доповнює, проектуючи таким чином свою особистість. Існує кілька видів проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретаційні, катартичні, експресивні, імпресивні, адитивні, семантичні.
21. ВИДИ ПРОЕКТИВНИХ МЕТОДИК
-1. Конститутивні проективні методики.
Вони передбачають структуризацію, оформлення стимулів і надання їм певного значення. До конститутивних методик належать : «Тест Рормаха»-проектування особистості через бачення образів у нечітких чорнильних плямах; «Тест ранжування картин»-розташування картинок у певній послідовності і складання розповіді.
-2. Конструктивні проективні методики.
Ці методики спрямовані на створення з оформлених деталей осмисленого цілого, ними є: «Тест Світу»; «Q-класифікація»-дослідження уявлень про власне Я і оточуючих людей-сортування картинок із рисами за близькістю до рис оцінюваного обличчя.
-3. Інтерпретаційні проективні методики.
Досліджуваним пропонують прокоментувати будь-яку подію або ситуацію. До таких методик належать : тест «Склади картину-історію», «Тест на інтуїцію»; «Методика керованої проекції»-дослідження особливостей само ставлення.
-4. Катартичні проективні методики.
Вони передбачають здійснення ігрової діяльності в організованих умовах. Однією з катартичних методик є психодрама. Прикладами таких методик є: «Відкрий себе через музику» (призначене для визначення того, як вперше прослуханий твір впливає на дитину, які почуття, емоції, переживання у неї викликає), «В гостях у казки» (дає змогу з*ясувати рівень досягненя катарсиса через створення учнями казки за прослуханою розповіддю).
-5. Імпресивні проективні методики.
Грунтуються ці методики на виявлені переваги одних стимулів над іншими. До таких методик належать «Тест Санди» (ціль якого являється виявлення деяких проявів психічного порушення і порушення поведінки).
-6. Адитивні проективні методики.
Визначають вони техніку аналізу процесу завершення речення, розповіді, історії або ситуації.
-7. Семантичні проективні методики.
Ці методики виявляють емоційне ставлення людини до досліджуваного об*єкта як вираз особистісного значення.
22. ПОНЯТТЯ ПРО УСНІ МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ
Опитування-це метод збору соціальної інформації про дослідження об*єкт під безпосереднього або опосередкованого спілкування. Також використовується для вимірювання громадської думки з різних питань. Опитування можна розглядати як один з найпоширеніших методів отримання інформації про суб*єкт-респондент опиту (учасник соціологічного опитування).
23. ВИДИ ОПИТУВАННЯ
Існує два основних типи опитувальних методів : анкетне опитування (анкетування) та інтерв*ю.
24. ПОНЯТТЯ ПРО АНКЕТУ.
Анкета-основний документ у анкетному опитуванні-це впорядкованим певним чином перелік питань за допомогою яких збирається первинна інформація.
Як підкреслюють фахівці, побудова анкети вимагає особливого мистецтва від соціологів. Логіка поставлених у ній запитань має відповідати основним цілям дослідження та слугувати зібранню тієї інформації, що перевіряє гіпотези, висунуті програмою дослідження.
25. ВИДИ АНКЕТИ
1. анкетування індивідуальне-вид анкетування, що не передбачає спільності місця та часу при заповненні анкети для всієї сукупності респондентів.
2. анкетування групове- вид анкетування, котрий передбачає одночасне заповнення анкети групою людей, зібраною в одному приміщені.
3. поштове анкетування-вид анкетування, який передбачає розповсюдження анкеті поштою та очікування її повернення після заповнення респондентом.
4. пресове анкетування-вид анкетування, що адресується специфічному континенту: читачам газети, слухачам радіо, телеглядачам.
5. експертне анкетування-вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, що є предметом вивчення.
27. ПОНЯТТЯ ПРО ІНТЕРВ*Ю
Інтерв*ю-це метод здобуття соціологічної інформації, що полягає в безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента.
28. ВИДИ ІНТЕРВ*Ю
-1. Фіксоване (стандартизоване)-різновид інтерв*ю, що суворо регламентований питальником.
-2. Фокусоване-різновид інтерв*ю, при якому респондента заздалегідь знайомлять із проблематикою бесіди
-3. Вільне (не стандартизоване, неформалізоване) – різновид інтерв*ю, у якому тему визначено заздалегідь, а інтерв*юер має певну свободу при ведені бесіди.
-4. Квазі-інтерв*ю у фокус-групах-ретельно спланована дискусія, націлена на збір думок респондентів за неформальних обставин.
29. ПОНЯТТЯ ПРО БЕСІДУ
Бесіда-чи не найскладніший з усіх жанрів усного фахового спілкування, оскільки значною мірою це експромт, а для експромту треба мати значний життєвий досвід, величезний запас теоретичних знать, а також досконало володіти мовним етикетом.
30. ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ БЕСІДИ
1. ретельно готуватись до бесіди
2. бути уважним і тактовним до співрозмовника
3. постійно стимулювати у співрозмовника зацікавленість розмовою
4. вміти слухати співбесідника, враховувати його погляди, думки і докази
6. стежити за реакцією партнера й відповідно корегувати свої дії
7. створювати атмосферу довіри, щоби привернути до себе співрозмовника
31. РОЗКРИЙТЕ СУТЬ СОЦІОМЕТРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Цей метод застосовується для дослідження міжособистісних стосунків і між групових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо неофіційних стосунків.
32. ПОБУДОВА СОЦІОМЕТРИЧНОЇ МАТРИЦІ
Першим етапом обробки соціометричного опитування є побудова соціаматриці, тобто зведення всіх результатів опитування індивідів один до одного зазвичай позначається нулем або взагалі не позначається (тоді клітинка в таблиці залишається порожньою). На основі даних соціоматриці визначають індивідуальні і групові індекси, за допомогою яких здійснюється характеристика статусу індивіда в групі і його ставлення до інших членів групи, а також групова інтеграція, групова стійкість і групова експансивність.
33. СОЦІОГРАМА
Соціограма-(спеціальне графічне зображення результатів соціометричного дослідження взаємовідносин людей, проведеного за одним або кількома тестовими критеріями)
Схематичне зображення реакції піддослідних один на одного при відповідях на соціометричний критерій. Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури взаємин у групі в просторі на деякій площині за допомогою деяких знаків.
37. МЕТОД ВИВЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ
Один з найпоширеніших методів психологічного дослідження-вивчення продуктів діяльності. Метод являє собою систему дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності людини. Центральним моментом структури методу ж поняття його визначення. Так під продуктом діяльності особистості розуміються реально практичні та ідеальні за формою вияви активності даної особливості щодо явищ об*активного та суб*активного світу. Пізнавальні або перетворюючі за зммістом, вони виявляють індивідуальність конкретної людини в кожному з її діянь, спрямованих на пізнання або перетворення елементів довколишньої реальності.