Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
На правах рукопису
УДК 658.5.012
Кендюхов Олександр Володимирович
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і
організація виробництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк - 2000 р.
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), на кафедрі економіки і маркетингу.
Науковий керівник - Заслужений працівник народної освіти України, доктор
технічних наук, професор
Євдокимов Федір Іванович, Донецький державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри економіки і маркетингу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник
Булєєв Іван Петрович,
Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), провідний науковий співробітник відділу проблем регіональної економіки;
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Гордань Валентина Іванівна,
Інститут економічного прогнозування НАН України (м. Київ), старший науковий співробітник відділу інституційних змін і розвитку форм господарювання
Провідна установа - Національна гірнича академія України Міністерства освіти і
науки України (м. Дніпропетровськ), кафедра економічного аналізу і фінансів.
Захист відбудеться “29” червня 2000р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк - 48, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, Донецьк - 48, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий 26 травня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Поклонський Ф.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Трансформація економіки України в ринкові умови господарювання вимагає удосконалення організації й управління виробництвом. Особливо це відноситься до промислових підприємств. Хоча й мають місце тенденції щодо росту обсягів виробництва, але вони не стабільні. Більш половини промислових підприємств є збитковими. Процес входження підприємств у ринкову систему господарювання відбувається вкрай повільно і суперечливо, що не дозволяє налагодити ефективне функціонування самої економічної системи.
Серед головних чинників, на які роблять наголос у своїх працях провідні вітчизняні вчені-економісти, - неефективність системи управління підприємством, багато в чому обумовлена нераціональністю структури управління, низьким кваліфікаційним рівнем кадрового складу і відсутністю чітких критеріїв оцінки ефективності праці управлінців підприємств.
Разом з тим управління виробництвом і адаптаційні можливості організаційної структури управління сьогодні перетворюються у стратегічні чинники успіху. В умовах переходу до ринку, коли кардинально змінюються принципи координації виробничо-господарської діяльності, різко зростає динамізм усіх економічних процесів, а критерієм розвитку підприємства є спроможність своєчасно адаптуватися до змiн у зовнішньому маркетинговому середовищi, стає очевидним, що застосовані на вітчизняних підприємствах методи формування організаційних структур управління і планування штату управлінського персоналу, які найчастіше економічно не обгрунтовані, себе не виправдовують, не враховують зростаючої динаміки зовнішнього та внутрішнього середовища, появи нових управлінських функцій, відторгнення старих. Тому питання, пов’язані з удосконаленням організаційних структур управління підприємствами, визначенням кількісних і якісних параметрів кадрового складу управлінського персоналу та оцінкою ефективності його праці потребують критичного перегляду накопиченого досвіду.
У роботі основну увагу націлено на ті головні моменти удосконалення організаційної структури управління підприємством, методи оцінки ефективності діяльності і методи планування штату управлінського персоналу, що можуть забезпечити підвищення ефективності виробництва.
Розробці теоретичних положень у сфері підвищення ефективності управління промисловим підприємством присвячено багато праць науково-дослідних інститутів і окремих вчених-економістів: І.І. Лукінова, М.Г. Чумченка, В.М. Геєця, О.М. Алимова, А.А. Бакаєва, М.І. Долішнього, О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, І.П. Булєєва, В.І. Гордань, Ф.І. Євдокимова, М.І. Іванова, Ю.В. Макогона, В.Є. Нейєнбурга, Ф.Ю. Поклонського, М.Д. Прокопенка, А.М. Федоріщевої.
Водночас у ринковій єкономіці перехідного періоду залишаються недостатньо повно вирішеними проблеми підвищення ефективності управління промисловим підприємством. Тому необхідність формування нових підходів щодо підвищення ефективності управління, подальшого поглиблення теоретичних і науково-прикладних аспектів, пов'язаних із вирішенням цих проблем, є об'єктивною, що й визначає актуальність теми даної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконувалася згідно з планами досліджень Донецького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України по державній темі Н-3-95 “Аналіз і розробка системи модулів економічних дисциплін для різного кваліфікаційного рівня на 1999-2000 навчальні роки”.
Мета і задачі дослідження.
Мета роботи полягає у розвитку теоретичних основ і розробці методичних положень, практичних рекомендацій щодо планування штату управлінського персоналу та оцінки ефективності управління підприємством в умовах переходу до ринкових відносин.
Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі розглянуто і вирішено такі основні задачі:
проведено аналіз особливостей функціонування підприємств в різноманітних економічних системах, визначено зовнішні і внутрішні чинники маркетингового середовища, що дало змогу виявити силу їх впливу на ефективність управління підприємством в умовах переходу до ринку;
досліджено еволюцію і загальносвітові тенденції трансформації організаційних структур управління в процесі історичного розвитку ринкових відносин;
проаналізовано організаційні структури управління підприємством в сучасних умовах господарювання, виявлено розходження у формуванні організаційних структур і функцій управління;
розроблено концептуальні положення функціональної моделі управління підприємством в умовах перехідної економіки;
узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід у галузі розробки і реалізації методів планування управлінського персоналу і обгрунтовано необхідність застосування методів планування управлінського персоналу на підставі функціонального підходу;
розроблено методологічні положення і методику планування чисельності штату управлінського персоналу через розподіл функцій на постійні (традиційні) і змінні, обумовлені кон’юнктурою ринку;
запропоновано використовувати нові критерії оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу підприємства на підставі співвідношення суми індексів економічніх параметрів ефективності роботи підприємства підприємства до суми індексів параметрів, що характеризують діяльність управлінського персоналу у сфері маркетингу;
обгрунтовано підхід до визначення необхідного рівня економічної освіти управлінців відповідно до службових посад та функцій, які вони виконують.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні підходи, практика планування штату управлінського персоналу підприємства, сучасні методи оцінки ефективності управлінської діяльності в умовах переходу до ринку.
Об'єктом дослідження є організаційні структури управління промисловим підприємством, функції управління, методи планування штату управлінського персоналу промислового підприємства, професійний рівень і критерії оцінки ефективності управлінської діяльності.
Методологія і методи дослідження.
У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи пізнання: синтез, зіставлення, систематизація й узагальнення; методологія функціонального, системного і ситуаційного підходів. Методи: експертних оцінок, техніко-економічного аналізу, математичного моделювання, математичної статистики, функціонально-вартісного аналізу.
Як джерело інформації використовувалися праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, матеріали спеціалізованих наукових центрів і науково-практичних конференцій, спеціальна економічна література, офіційні документи органів державної влади, дані статистичної звітності і документація окремих підприємств, результати авторських досліджень.
Наукова новизна результатів дослідження.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у такому:
досліджено еволюцію організаційних структур управління промислових підприємств, проаналізовано їх класифікації, що дало змогу визначити сучасні тенденції їхньої трансформації в країнах із розвиненою ринковою та перехідною економікою;
установлено, що основними чинниками, які впливають на вибір організаційної структури управління в умовах ринку, є: стратегія компанії, корпоративна культура, система контрактів, динамізм і диференціація продукту і ринку, функціональний динамізм і функціональна синергія, рівень фахової підготовки управлінського персоналу;
доведено зростаюче значення контрактів як бази для планування обсягу виробництва в умовах ринку;
обгрунтовано граничне значення обсягів виробництва продукції за довгостроковими контрактами (80%);
узагальнено і систематизовано класифікації функцій управління, запропоновано концептуальні положення функціональної моделі управління підприємством у ринкових умовах, яка базується на розподілі функцій на постійні і змінні, обумовлені кон’юнктурою ринку;
аргументовано застосування методів планування управлінського персоналу на основі функціонального підходу, розроблено методологічні положення і методику планування чисельності управлінського персоналу за цим підходом;
обгрунтовано показникі оцінки ефективності роботи управлінського персоналу в умовах перехідної економіки: ріст обсягів виробництва і рівня збуту продукції за довгостроковими контрактами, ріст рівня оплати контрактів, рівня прибутку за контрактами, рентабельність контрактного забеспечення попиту та інші. Розроблено інтегральний критерій оцінки, який базується на співвідношенні суми індексів економічних параметрів ефективності роботи підприємства до суми індексів параметрів, що характеризують діяльність управлінського персоналу у сфері маркетингу;
обгрунтовано необхідність підвищенння рівня економічної освіти сучасних управлінців відповідно до нових службових функцій, які їм слід виконувати.
Теоретичне значення одержаних результатів.
Теоретичне значення роботи полягає в удосконаленні методології економічної оцінки ефективності управління підприємством в умовах перехідної економіки через систему показників, які свідчать про плідну його роботу; розробці методичних рекомендацій по визначенню чисельності управлінського персоналу через розподіл управлінських функцій на постійні (традиційні) і змінні, які обумовлені кон’юнктурою ринку; обгрунтувано необхідний рівень економічноі освіти управлінського персоналу.
Практичне значення отриманих результатів.
Розроблено та апробовано у виробничих умовах (на вуглевидобувних підприємствах Державної холдингової компанії “Добропіллявугілля”, Державної холдингової компанії “Донвугілля”, виробничого об’єднання “Донецьквугілля”, Державному відкритому акціонерному товаристві “Шахта “Южнодонбаська №1”) методичні рекомендації по плануванню управлінського персоналу, оцінці ефективності його діяльності і визначенню необхідного кваліфікаційного рівня. Рекомендації призначено для використання при плануванні управлінського персоналу підприємства і оцінки ефективності його роботи в умовах переходу до ринку.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення, висновки і рекомендації виконаних досліджень доповідались на восьми міжнародних, чотирьох республіканських і регіональних науково-практичних конференціях: “Менеджмент в економіці перехідного періоду”: I міжнародна наукова конференція молодих вчених-економістів (Донецьк, 1997р.), Науково-практичний семінар “Промислово-фінансові групи в паливно-енергетичному комплексі і економічна безпека держави” (Курахово, 1999р.), “Машинобудування і техносфера на рубежі ХХI сторіччя”: міжнародна науково-технічна конференція (Севастополь, 1999р.), “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність”: міжнародна наукова конференція (Київ-Трускавець, 1999р.), “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації”: Міжнародна науково-практична конференція (Дніпропетровськ, 1999р.), Регіональна науково-практична конференція “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” (Донецьк, 1999р.) та інших.
Публікації. По темі дослідження опубліковано 17 друкованих робіт загальним обсягом 5,7 д.а., з яких особисто автору належить 4,4 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 244 найменуваннь; 9 додатків. Вона викладена на 270 сторінках машинописного тексту, містить 19 таблиць і 37 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. Трансформація організаційної структури промислового підприємства в умовах ринкових відносин.
Умови роботи підприємства визначаються насамперед типом сформованої економічної системи господарювання.
Багатоваріантність моделей ринкової економіки надає безліч різних можливостей для функціонування підприємства. Якщо в умовах централізовано-планової системи основна мета роботи підприємства полягала у виконанні регламентованих валових, головним чином, натуральних показників, то цілі функціонування підприємства в умовах ринку різноманітні. Цілі компанії, що працює на ринок, можуть бути об'єднані в дві основні групи: економічні і соціальні.
Досягнення підприємством поставлених цілей, його діяльність в умовах ринку обумовлює безліч різноманітних чинників як зовнішніх, так і внутрішніх, виробничих і невиробничих.
Між чинниками, що впливають на ефективність функціонування підприємства, існує достатньо тісний діалектичний взаємозв'язок. У результаті глобалізації й інтернаціоналізації економіки, науково-технічного прогресу, адміністративної перебудови управління, розвитку інформаційної технології, посилення конкуренції, якісних і кількісних зрушень на ринку праці, поширення нових технологій, посилюється структурна адаптаційна трансформація підприємств, відбуваються зміни у системі управління, що, у свою чергу, визначає нові вимоги до кадрового складу, рівню його економічної освіти.
Основним чинником економічного розвитку як окремого підприємства, так і в цілому національної економіки визнано науково-технічний прогрес, що знаходиться у тісному діалектичному взаємозв'язку з рівнем підготовки персоналу, системою освіти. У числі внутрішніх чинників сьогодні особливо помітним є посилення ролі управлінського персоналу й організаційних структур управління. Зміни у вимогах до кількісних і якісних параметрів управлінського персоналу підприємства, що працює в умовах ринку, багато в чому визначаються трансформаціями організаційної структури управління.
Основним напрямком розвитку організаційних структур великих промислових підприємств в процесі розвитку ринкових відносин є децентралізація управління, яка обумовлюється характером управлінських функцій, що змінюються, і пов'язана з підвищенням динамічності ринків, конкуренції, розширенням диверсифікації виробництва, швидкими змінамі в технології.
Еволюція організаційних структур полягає не тільки у появі нових форм організації, але й у розвитку існуючих.
В еволюції функціональної структури можна виділити три основних етапи: орієнтація на виробництво, на продаж та на маркетинг (рис. 1).
На першому етапі, коли найбільш важливу роль грає виробництво, дослідження ринку, планування збуту, просування товару не мають великого значення, а розробка продукту входить у задачі виробничого підроздилу.
На другому етапі, коли виникнення проблем із збутом призвело до істотних змін в управлінні підприємством, у структуру управління впроваджуються деякі елементи маркетингу.
Третій етап еволюційного процесу характеризується появою спеціалізованого структурного підроздилу, виконуючого маркетингові функції, рівноправні з іншими функціями підприємства. Маркетинг-підрозділ відповідає за планування, розвиток і просування продукту, зовнішнє оформлення, упаковування, назву продукту, а також за ціноутворення. Визначена діяльність у рамках маркетингу виходить за межі підприємства.
У постіндустріальний період розвитку економіки структурно сформувався блок функцій, пов’язаних із задоволенням запитів споживачів. Питання маркетингу стали невід’ємною потребою у підготовці управлінського персоналу. Різноманіття купівельних переваг і високий динамізм ринку обумовили необхідність розвитку в управлінців творчого підходу до управління виробництвом і реалізацієй продукту.
В умовах ринкової економіки головними чинниками, що обумовлюють вибір організаційної структури, є: стратегія підприємства, корпоративна культура, динамізм і диференціація продукту і ринку, функціональний динамізм і функціональна синергія, рівень підготовки і кваліфікації управлінського персоналу, система контрактів.
В умовах сучасної ринкової економіки ринок не є єдиним механізмом децентралізованого регулювання. Мережа довгострокових контрактів забезпечує сталість роботи промислових підприємств, їх кооперацію і створює необхідну базу для перспективного і поточного планування виробництва (особливо це відноситься до підприємств по видобутку корисних копалин). Контракти - це основний засіб для захисту цін і витрат, а також продаж і постачань за цими цінами.
Робота з контрактами викликає необхідність вирішення багатьох проблем спеціалістами середньої ланки управління. Економічні служби підприємства повинні реагувати на зміну маркетингового середовища, насамперед через коливання попиту і пропозиції. Зміна в попиті обумовлює необхідність корегування виробничої програми, перегляду портфеля замовлень, зміни фінансової політики.
Діалектичний взаємозв’язок між трансформацією організаційних структур управління і появою нових управлінських задач та функцій повинен знайти свій відбиток в визначенні кількісних і якісних параметрів кадрового складу управлінців, оцінки ефективності їх діяльності, обгрунтуванні рівня їхньої професійної економічної підготовки.
Розділ 2. Методи планування і оцінки ефективності роботи управлінського персоналу промислового підприємства.
Аналіз нових організаційних структур, складу функцій управління підприємством дозволяє стверджувати, що в залежності від орієнтації виробництва на ринок, зміни форми власності, входження або, навпаки, виходу підприємств із складу різноманітних об'єднань, трансформації організаційних структур управління, усі конкретні функції управління слід розділити на постійні і змінні, обумовлені маркетинговою стратегією підприємства.
Постійні і змінні функції управління повинні формувати і відповідну структуру штату управлінського персоналу як кількісно, так і за рівнем кваліфікації.
За результатами досліджень ринку німецькими економістами, сьогодні на ринку знаходяться в обігу біля 1,7 мільйона промислових та споживчих товарів, 80% з яких мають тривалість життєвого циклу не більш чотирьох років. Це примушує склад та кількість управлінських функцій визначати для кожного підприємства індивідуально, залежно від галузі виробництва, виду продукції, ринкової кон’юнктури, розміру підприємства. У складі управлінських функцій в умовах переходу до ринку особлива роль приділяється укладанню контрактів.
Склад функцій управління й організаційна структура управління визначають вихідне положення для планування кількісного і кваліфікаційного штату управлінського персоналу.
Проте, на сьогодні, штатний розклад того або іншого органа управління на багатьох підприємствах це не враховує. Визначення структури апарату управління, кількості працівників, їхнього складу, кваліфікації - складний процес, у якому необхідно брати до уваги дуже багато чинників.
Застосовані методи планування штату не завжди дозволяють обгрунтовано визначити потребу підприємства в управлінському персоналі. Рівень вимог до нього, як правило, обмежується переліком традиційних функцій.
Аналіз вітчизняних і закордонних зособів дозволяє виділити в розробці методів планування штату управлінського персоналу чотири основних напрямки: пряме нормування управлінської праці; математичне моделювання; експертні методи; структурно-функціональний аналіз управлінської діяльності.
В останні роки за кордоном найбільш популярним стає метод “benchmarking” (бенчмаркінг - порівняння з показниками кращих підприємств). Застосування цього методу сприяє прийняттю оптимальних рішень у ризикових ситуаціях, дає можливість підприємству орієнтуватись на досвід кращих фірм, напрацьовувати досвід проведення організаційних змін і, таким чином, створювати базу для подальшого удосконалення організації управління.
Базуючись на аналізі досвіду управління підприємствами в умовах змішаної економіки, у дисертації розроблено механізм планування чисельності штату управлінського персоналу і метод оцінки ефективності його роботи, суть якого полягає в розподілі управлінських функцій на постійні і змінні. Постійний штат розраховується традиційно (в залежності від чисельності робітників, обсягів виробнитства), змінний є динамічним у часі, що ітеративно наближається до ідеального (гіпотетичного). В цьому разі загальна чисельність штату визначається по формулі:
, (1)
де - відповідно загальний та постійний склад управлінців, чол.;
- питома вага змінних функцій у загальному їх складі, долі од.
Питома вага змінних функцій визначається на основі аналізу постійних та змінних функцій управління підприємством, їх важливості. Остання розраховується по рекомендованій у роботі методиці. Перелік постійних та змінних функцій установлен через узагальнення складу видів робіт економічних служб 80 промислових підприємств.
Запропонована методика визначення чисельності штату управлінського персоналу, яку засновано на функціональному розподілі штату на постійний і змінний, дозволяє застосувати комбіновану систему оплати праці, що складається з двох частин: оплата по штатному розкладу плюс розмір премії, встановлений у відсотках від суми довгострокових контрактів.
Ця методика дає змогу удосконалити зміст навчального рівня економічної підготовки спеціалістів та магістрів за спеціальністю “Економіка підприємства” у частині посилення дисциплін маркетингової та господарсько-правової орієнтації.
На рис. 2 наведено існуючу і запропоновану структуру навчального плану, яку складено на основі опрацювання чотирьохсот анкет експертів, працівників економічних служб вісімдесяти промислових підприємств.
У наведеній структурі зроблено наголос на посилення вивчення дисциплін, спрямованних на здобуття поширенних теоретичних та практичних знань іноземної мови, комп’ютерної технології, господарського права та ринкової економіки.
Для оцінки ефективності управління підприємством обгрунтовано систему показників, в основу якої покладені такі параметри, як зростання обсягу продаж за довгостроковими контрактами, ріст рівня оплати контрактів, рівня прибутку за контрактами, рентабельність контрактного забезпечення попиту, відношення дебіторської заборгованності до кредиторської, витрати на утримання змінної частини управлінського персоналу, витрати на виробництво продукції за контрактами.
За інтегральний показник оцінки ефективності управління підприємством прийнято співвідношенні суми індексів економічних параметрів ефективності роботи підприємства до суми індексів параметрів, що характеризують діяльність управлінського персоналу у сфері маркетингу:
1 , (2)
де - інтегральний показник ефективності управління підприємством, долі од.;
Рq - ознака, що оцінює зіставленість параметрів оцінки ефективністі управління підприємством у динаміці; приймає значення 1 при наявності параметру, 0 - при його відсутності;
- індекс i-го економічного параметру ефективності роботи підприємства;
- індекс j-го параметру, що характеризує діяльність управлінського персоналу у сфері маркетингу;
N - кількість економічніх параметрів ефективності роботи підприємства;
М - кількість параметрів, що характеризують діяльність управлінського персоналу у сфері маркетингу;
Q - кількість параметрів N + M.
Запропонований підхід дозволяє оцінити ефективність діяльності по управлінню підприємством в динаміці.
Розділ 3. Оцінка ефективності управління вуглевидобувним підприємством на основі структурно-функціонального підходу.
До однієї з галузей промисловості зі складною структурою організації управління відноситься вугільна (рис. 3). Тут перманентно здійснюються заходи щодо удосконалення організаційної структури управління вугільними підприємствами. Водночас при визначенні штату управлінського персоналу підприємств економічні показники все ще не є визначальними.
Сьогодні штат управлінського персоналу вугледобувного підприємства визначається на основі нормативів, що містяться в наказі Міністерства вугільної промисловості України №36 від. 28.01.99р. Типові структури управління, штатні розклади та нормативи кількості робітників є граничними. Під час розроблення структури управління і штатних розкладів управлінського персоналу конкретних підприємств, згідно з даним наказом, необхідно керуватися типовими структурами та виходити з необхідності зниження витрат на управління підприємством, запроваджувати не всі елементи структури та посади, а тількі ті, які необхідні. Гранична загальна кількість працівників апарату управління для шахт установлена залежно від планового річного обсягу вуглевидобутку та кількості робітників. При цьому, як і в період роботи підприємств в умовах централізовано-планової системи, увесь штат управлінського персоналу визначається як постійний, що не враховує необхідність орієнтації виробництва на ринок, зростаючу динаміку маркетингового середовища. Як і раніше, основний критерій - мінімізація витрат на управління. Крім цього не зрозуміло, особливо для частки управлінського персоналу, діяльність якого повинна забеспечити орієнтацію виробництва на ринок, як визначити, які посади необхідні, а які ні.
У дисертації розроблено й пройшли апробацію методичні рекомендації щодо визначення чисельності і оцінки економічної ефективності роботи управлінського персоналу вугільних підприємств, що входять до складу холдингових компаній (об'єднань). Методичні рекомендації є подальшим розвитком методу “benchmarking” , адаптованого до умов вугільної галузі.
Обгрунтовано необхідність підвищенння рівня економічної освіти сучасних управлінців. Проведене в цьому плані дослідження показало, що майже 100% опитаних співробітників економічних служб підприємств (всьго опрацьовано понад 400 анкет з 80 підприємств) вважає за необхідне для керівників цих служб мати вищу економічну освіту, причому біля 9% з них притримується думки, що поряд з економічним, керівники економічних служб повинні мати і вищу юридичну освіту. Вища економічна освіта залишається домінуючою і для рядових співробітників економічних відділів. Так, у відношенні співробітників планового відділу цієї думки притримується 85% опитаних, а для відділу праці і заробітної плати - 67%. Середню економічну освіту вважає достатньою тільки 13% і 11% відповідно. Причому з тих, хто висловився за вищу освіту для співробітників планового відділу й відділу праці і заробітної плати, 12,8% та 12,6% відповідно вважають за необхідне мати поряд з економічною і вищу юридичну освіту, а 9,7% для співробітників відділу праці і заробітної плати - вищу технічну.
Очевидно, що домінуюче значення в підготовці кадрового резерву для економічних служб підприємств належить фахівцям з вищою економічною освітою. Зростає значення юридичної підготовки, іноземної мови та комп’ютерної технології.
Висновки
Посилення ролі економічних показників у формуванні штату управлінського персоналу потребує удосконалення системи економічної підготовки працівників цієї сфери. Запропоновані рекомендації щодо удосконалення рівня економічної підготовки засновано на результатах виконаного аналізу анкет працівників економічних відділів промислових підприємств.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
За темою дисертації опубліковані такі наукові праці:
Особистий внесок: аналіз організаційних структур управління підприємствами вугільної промисловості в Україні і за кордоном, аналіз ефективності трансформації виробничих об'єднань в державні холдингові компанії.
Особистий внесок: обгрунтовано необхідність зміни підходів до оцінки ефективності роботи підприємств в умовах переходу до ринкових відносин.
Особистий внесок: показано зростаючу роль вугільної промисловості у складі паливно-енергетичного комплексу України, виконано аналіз систем управління вугільною промисловістю Німеччини і Франції.
Особистий внесок: пропозиції щодо упорядкування рівнів навчання управлінського персоналу.
Особистий внесок: результати аналізу проведених автором досліджень по складових економічної безпеки підприємства, кваліфікаційно-освітньому рівню управлінського персоналу і структурі навчального плану підготовки фахівця за спеціальністю “Економіка підприємства”.
11.Кендюхов А.В. Совершенствование структуры управления предприятием // Социально-гуманитарные проблемы менеджмента: Международная научная конференция. - Донецк: ДонГАУ. - 1997. - С. 197 - 200.
Кендюхов А.В. Гуманизация профессионального знания при подготовке инженера нового качества // Философия и гуманистические ценности в современном инженерном образовании: Межрегиональная научно-практическая конференция - Донецк: ДонГТУ. - 1998. - С. 171-175.
Кендюхов А.В. Роль управленческого персонала как фактора, влияющего на эффективность работы предприятий // Проблемы теории и практики управления в современной экономике: II Международная научная конференция молодых ученых-экономистов. 28 - 29 января 1999г. - Донецк: ДонГТУ. - 1999. -Т.2. - С. 117 - 127.
Кендюхов А.В. Повышение эффективности управления как необходимое условие развития украинского машиностроения // Машиностроение и техносфера на рубеже ХХI века: Сборник научных трудов международной научно-технической конференции в г. Севастополе 13 - 18 сентября 1999 г. - Донецк: ДонГТУ. - 1999. -С. 16 - 19.
Дементьев В.В., Кендюхов А.В. Проблемы классификации функций управления и пути их решения // Управлiння органiзацiєю: дiагностика, стратегiя, ефективнiсть: Матерiали V Мiжнародної наукової конференцiї. 8 - 9 квiтня 1999 р. - Київ - Трускавець: КНЕУ. - 1999. - С. 166 - 168.
Особистий внесок: пропозиції щодо удосконалення класифікації функцій управління
Кендюхов А.В. Человеческий аспект интеллектуального потенциала Украины // Наука, релiгiя, суспiльство: Збiрник доповiдей V Мiжнародної науково- практичної конференцiї “Роль науки, релiгiї та суспiльства у формуваннi моральної особистостi” Україна, Донецьк, 21 травня 1999р. - Донецьк: Донецька обласна державна адмiнiстрацiя, ДонДIШI. - 1999. - С. 71 - 73.
Кендюхов О.В. Оцінка ефективності управління підприємством в умовах перехідної економіки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк - 2000.
Проведено аналіз особливостей функціонування підприємства в сучасних умовах перехідної економіки, виявлено зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на ефективність роботи підприємства в умовах ринку. Досліджено еволюцію і загальносвітові тенденції трансформації організаційних структур управління у процесі розвитку ринкових відносин. Проаналізовано класифікацію організаційних структур управління підприємством, виявлено розходження в їхньому формуванні, що відповідають виробничій і ринковій орієнтації. Узагальнено і систематизовано існуючі класифікації функцій управління, розроблено концептуальні положення функціональної моделі управління підприємством. Досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід розробки і реалізації методів планування управлінського персоналу. Показано відсутність мотивації і економічної відповідальності управлінського персоналу в нових умовах господарювання. У цьому зв'язку обгрунтовано необхідність і запропоновано новий підхід планування управлінського персоналу на основі структурно-функціонального аналізу. Розроблено критерії оцінки ефективності управління і методика планування чисельності управлінського персоналу, виходячи з ринкових цілей підприємства, показано необхідність підвищення рівня економічної підготовки управлінців і запропоновано відповідні заходи.
Результати досліджень оформлено у виді методичних рекомендацій, які апробовано на конкретних промислових підприємствах і одержано позитивну оцінку.
Ключові слова: підприємство, перехідна економіка, управлінський персонал, організаційні структури управління, функції управління, функціональна модель управління, методи планування, мотивація, структурно-функціональний аналіз, ефективність управління, рівень економічної підготовки управлінців.
Kendiukhov A. V. The estimation of enterprise’ management effectiveness under conditions of transitional economy. - Manuscript.
Dissertation on the competition of candidate’s degree of economic sciences by the specialty 08.06.01 - Enterprise economics and production organization – Industrial Economics Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk - 2000.
The enterprise’s peculiarities of functioning under modern transitional economy conditions were analyzed; the external and internal factors affecting enterprise’s work effectiveness under market conditions were revealed. The evolution and global tendencies of organizational management structures’ transformation during the process of market relations development were explored. The classifications of enterprise’ organizational management structures were analyzed and the distinctions in their formation conforming to production and market orientation were exposed. The existing management functions’ classifications were generalized and systematized, the general conceptual guidelines of enterprise’s functional management model were worked up. Both domestic and foreign experience in the field of elaboration and realization of administrative personnel planning methods was analized. The lack of motivation and economic responsibility of administrative personnel under new economic conditions was shown. In this way the necessity was grounded and new approach toward administrative personnel planning was offered on the basis of structurally-functional analysis. The management effectiveness estimation criteria and administrative personnel quantity planning methods, originating from market-based enterprise aims, were worked out, a necessity of managers’ level of economic background improvement was shown and the proper measures were offered.
The research results were formulated as methodical recommendations, which were approved on concrete industrial enterprises and were estimated positively.
Key words: enterprise, transitional economy, administrative personnel, organizational management structure, management functions, functional management model, planing mrthods, motivation, structurally-functional analysis, management effectiveness, managerial economic background.
Кендюхов А.В. Оценка эффективности управления предприятием в условиях переходной экономики. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика предприятия и организация производства – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк – 2000.
Проведен анализ особенностей функционирования предприятия в современных условиях переходной экономики, выявлены внешние и внутренние факторы, влияющие на эффективность работы предприятия в условиях рынка. Показана возрастающая роль контрактов в планировании производства. Исследованы эволюция и общемировые тенденции трансформации организационных структур управления в процессе развития рыночных отношений.
В постиндустриальный период развития экономики структурно оформился блок функций, связанных с удовлетворением запросов потребителей. Проанализированы классификации организационных структур управления предприятием, выявлены различия в их формировании, соответствующие производственной и рыночной ориентации. Определены факторы, влияющие на выбор организационной структуры управления в условиях командно-административной и рыночной экономических систем. В условиях рыночной экономики главными из них являются: стратегия предприятия, корпоративная культура, динамизм и дифференциация продукта и рынка, функциональный динамизм и функциональная синергия, уровень подготовки и квалификации управленческого персонала, система контрактов. Обобщены и систематизированы существующие классификации функций управления, разработаны концептуальные положения функциональной модели управления предприятием, выделен постоянный и переменный состав управленческих функций. Исследован отечественный и зарубежный опыт разработки и реализации методов планирования управленческого персонала. Показано отсутствие мотивации и экономической ответственности управленческого персонала в новых условиях хозяйствования. В этой связи обоснована необходимость и предложен новый подход планирования управленческого персонала на основе функционального разделения штата на постоянный и переменный. Разработана методика планирования численности управленческого персонала исходя из рыночных целей предприятия. Предложенная методика определения численности управленческого персонала позволяет применить комбинированную систему оплаты труда: оплата по штатному расписанию плюс размер премии, установленный в процентах от суммы долгосрочных контрактов. Для оценки эффективности управления предприятием обоснована система показателей, в основу которой положены такие параметры, как рост объема продаж по долгосрочным контрактам, уровень стоимости контрактов, уровень оплаты контрактов, уровень прибыли по контрактам, рентабельность контрактного обеспечения спроса. Разработан интегральный показатель оценки управленческой деятельности, который базируется на соотношении суммы индексов экономических параметров, характеризующих эффективность работы предприятия к сумме индексов параметров, характеризующих деятельность управленческого персонала в области маркетинга. Показана необходимость повышения уровня экономической подготовки управленцев и предложены соответствующие меры.
Результаты исследований оформлены в виде методических рекомендаций, которые апробированы на конкретных промышленных предприятиях и получили положительную оценку.
Ключевые слова: предприятие, эффективность управления, управленческий персонал, организационные структуры управления, функции управления, функциональная модель управления, методы планирования, мотивация, сруктурно-функциональный анализ, критерии оценки эффективности управления, уровень экономической подготовки управленцев.