Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство охорони здоров’я України
імені О.О.Богомольця
Козікова Ольга Анатоліївна
УДК 36:616-08-036.83:621.039.353.5
Дослідження здоров’я та способу життя сімей,
які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС,
та розробка моделі профілактичних заходів
14.02.03.- соціальна медицина
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бесполудіна Галина Василівна,
Луганський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри соціальної медицини, організації
та економіки охорони здоров’я
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Пономаренко Віктор Михайлович,
Український інститут громадського здоров’я МОЗ України, директор
доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна,
Інститут урології та нефрології АМН України, головний науковий співробітник
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
кафедра управління охороною здоров’я, МОЗ України
м. Київ
Захист відбудеться “ 3 ” жовтня 2002 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус Національного медичного університету, аудиторія № 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ –, вул. Зоологічна, 3.
Автореферат розісланий “ 2 ” вересня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Яворовський О.П.
Актуальність теми. За медико-демографічними, соціально-економічними та екологічними наслідками аварія на Чорнобильській АЕС увійде в історію як одна з найбільших природно-техногенних катастроф ХХ століття, ліквідація наслідків якої, незважаючи на закриття атомної електростанції, ще довготривалий час буде залишатися одним з важливих векторів загально-державної політики щодо медичного забезпечення та соціального захисту населення, постраждалого від аварії (В.Г.Бебешко, 2001; А.М.Сердюк, 1998; А.М.Нагорна, 1998).
Особливо тяжкими виявилися медико-соціальні наслідки в сім’ях ліквідаторів та пере-селенців, відселених із забруднених територій (Є.Г.Гончарук та співавт., 1996; В.Г.Ковешніков та співавт., 2001).
Означена трагедія порушила звичайний ритм сімейного життя, негативно позначилася на суспільно важливих функціях та стані здоров’я родини (Л.А.Чепелевська, 2000; А.М.Нагорна, 2000, В.М.Пономаренко, 2000). Під загрозою опинилися санологічна, сімейно-шлюбна, соціальна та ряд інших функцій сім’ї (В.Ф.Москаленко, 2000; О.М.Лук’янова, 1999).
Разом з тим існують лише поодинокі роботи, присвячені дослідженню здоров’я та способу життя постраждалих сімей, а також практично відсутні реабілітаційно-профілактичні програми для них, побудовані з урахуванням інформативної значущості факторів ризику.
Особливого значення такі програми набувають в умовах запровадження сімейної медицини, коли лікарю доводиться самостійно вирішувати питання організації та проведення профілактичних та реабілітаційних заходів. Відсутність означених програм суттєво ускладнює роботу в цьому напрямку і не дозволяє ефективно та цілеспрямовано досягати покращення показників здоров’я у таких родинах, запобігати тяжким наслідкам аварії. Саме це визначає актуальність проведеного дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я Луганського державного медичного університету та є фрагментом планової комплексної роботи “Розробка міжсекторальної програми оптимізації здоров’я населення великого регіону Донбасу” (№ держреєстрації 0197U14061). Означений фрагмент стосується вивчення стану здоров’я та способу життя сімей, які зазнали наслідків Чорнобильської катастрофи.
Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої комплексної програми реабілітаційно-профілактичних заходів у сім’ях, постраждалих від Чорнобильської аварії, на підставі вивчення закономірностей стану здоров’я, способу життя й організації медико-соціальної допомоги.
Задачі дослідження витікають із поставленої мети, підпорядковані її досягненню, передбачають вирішення наступних питань:
- аналіз науково-інформаційного потоку щодо сучасного уявлення про здоров’я, спосіб життя та медичне забезпечення сімей, котрі постраждали від аварії;
- медико-демографічна та соціально-гігієнічна характеристика сімей ліквідаторів, евакуйованих та переселенців з радіоактивно забруднених територій, що оселилися у Луганській області, з урахуванням основних функцій родини;
- оцінка рівня організації медичної допомоги означеним контингентам;
- визначення інформативної значущості факторів ризику, котрі впливають на здоров’я сімей та визначають потребу в медико-соціальних заходах;
- наукове обґрунтування комплексної реабілітаційно-профілактичної програми ліквідації віддалених наслідків аварії та поліпшення валеологічного ресурсу сім’ї.
Об’єкт дослідження: сім’ї ліквідаторів, евакуйованих та переселенців з радіоактивно забруднених територій, що постраждали від Чорнобильської аварії та мешкають у Луганській області, їх медико-соціальна характеристика, організація реабілітаційно-профілактичної допомоги.
Предмет дослідження багатоплановий, комплексний, відображає всі основні властивості й сутність об’єкту дослідження та включає: а) сучасні уявлення про здоров’я, спосіб життя, організацію медичної допомоги родинам, що постраждали від аварії; б) медико-соціальні наслідки у сім’ях ліквідаторів, евакуйованих та переселенців, що прибули з радіоактивно забруднених територій; в) моделювання потреби в профілактичних та реабілітаційних заходах з урахуванням інформативної значущості факторів ризику; г) розробку програми реабілітаційно-профілактичного моніторингу щодо ліквідації віддалених медико-соціальних наслідків аварії у сім’ях.
Методи дослідження: семантичний аналіз науково-інформаційного потоку; для вивчення рівнів захворюваності, інвалідності та смертності використовувались медико-статистичний метод та оцінки тимчасових рядів із визначенням прогнозних тенденцій; для вивчення способу життя та визначення інформативної значущості факторів ризику для стану здоров’я постраждалих –соціологічний метод та факторний аналіз; для визначення якості надання медичної допомоги –метод експертних оцінок; для відпрацювання моделі профілактичних заходів –метод організаційного експерименту.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що програма реабілітаційно-профілактичних заходів, орієнтована на ліквідацію віддалених наслідків впливу радіаційного фактору серед сімей, може бути ефективною за умов:
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні:
Теоретичне значення дослідження полягає у вивченні основних функцій (санологічної, сімейно-шлюбної, соціальної та ін.) у сім’ях, котрі постраждали внаслідок аварії; у визначенні інформативної значущості факторів ризику відносно здоров’я та способу життя означених сімей, що може бути основою моделювання реабілітаційно-профілактичних програм.
Практичне значення одержаних результатів визначається прикладним характером роботи, що конкретно реалізовано через використання її результатів при:
Результати дослідження були використані під час укладання “ Регіональної програми заходів щодо комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2001 рік”, що підтверджується відповідними документами.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету, методологію та програму наукового дослідження; проведено вивчення стану здоров’я, способу життя та медичного забезпечення сімей, що постраждали від аварії на ЧАЕС; виконана статистична обробка, науковий аналіз отриманих результатів дослідження; проведена класифікація факторів ризику здоров’я з урахуванням їх інформативної значущості, що визначило потребу в медико-соціальних заходах. Розроблено комплексну програму реабілітаційно-профілактичного моніторингу поліпшення санологічного ресурсу сімей, систематизовані, узагальнені результати та сформульовані основні висновки.
Апробація результатів дисертації, зокрема основних її положень та результатів досліджень, здійснювалась на міжнародному рівні (VIII Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських товариств, Львів-Трускавець-2000); на республіканському рівні (республіканській науково-методичній конференції, Луганськ-2000); на регіональному рівні (науково-практичній конференції студентів та молодих вчених із проблем сімейної медицини, Луганськ-2000).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 10 друкованих роботах, 5 з яких – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, чотири розділи досліджень, узагальнення, висновки, впровадження результатів у практику, список використаних джерел, який містить 182 вітчизняні та 20 зарубіжних робіт, додатки. Основний текст дисертації викладено на 123 сторінках машинописного тексту, містить 35 таблиць, 15 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження схематично показані в таблиці 1, де шляхи досягнення мети наукового дослідження представлені через виконання його основних завдань.
Програма дослідження побудована з урахуванням вимог етапності наукового пошуку та системного підходу як сучасної методології наукового пізнання, а її основу складають мета, загальна концепція роботи, вихідні гіпотези та логічна структура операцій для їх перевірки.
Для проведення досліджень обрано найбільш сучасні, адекватні методи вивчення окремих об’єктів і предметів та вирішення завдань наукової роботи.
Найчастіше в дослідженнях використовувався медико-статистичний метод під час оцінки у сім’ях впливу віддалених наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Одночасно здійснювався факторний аналіз та аналіз тимчасових рядів із визначенням прогнозних тенденцій.
Достовірність одержаних даних, що були покладені в основу розробки системи реабілітаційно-профілактичних заходів, спрямованих на ліквідацію віддалених наслідків, ґрунтується на застосуванні адекватних методів та репрезентативної вибірки матеріалів дослідження.
Для характеристики здоров’я, способу життя та для оцінки організації медичної допомоги обстеженню піддано відібраних випадковим способом 388 сімей ліквідаторів, евакуйованих та переселенців з радіоактивно забруднених територій, котрі мешкають у Луганській області.
Як групу зіставлення взято аналогічну за кількістю сукупність не постраждалих від аварії сімей.
Шляхом анкетування сімей та викопіювання даних з первинних медичних документів сформовано інформаційний масив з 72944 облікових ознак, що дало змогу скласти об’єктивну картину відносно об’єкту та предмету дослідження.
Таблиця 1
Програма, предмет та методи дослідження
|
Мета дослідження |
Наукове обґрунтування програми реабілітаційно-профілактичних заходів щодо ліквідації віддалених медико-соціальних наслідків впливу радіаційного фактору у сім’ях ліквідаторів, евакуйованих та переселенців із забруднених територій |
|
Об’єкт дослідження |
Сім’ї ліквідаторів, евакуйованих та переселенців, що переїхали з радіоактивно забруднених територій і мешкають у Луганській області |
|
Предмет досліджень |
Сучасні уявлення про здоров’я, спосіб життя, організацію медичної допомоги особам, що постраждали від аварії |
Медико-соціальні наслідки у сім’ях ліквідаторів, евакуйованих та переселенців, що прибули з радіоактивно забруднених територій |
Моделювання потреби в профілактичних та реабіліта-ційних заходах в залежності від ступеня ураження фак-торів ризику, що впливають на здоров’я та виконання сім’єю основних соціальних функцій |
Програмування реабілітаційно-профілактичних заходів щодо ліквідації віддалених медико-соціальних наслідків у сім’ях |
|
Методи досліджень |
Метод аналізу науково – інформаційного потоку |
|
|
|
|
Об’єм первинного матеріалу |
Використані 202 джерела літератури. |
Звіт про захворюваність та причини інвалідності та смертності серед населення, що підлягає занесенню до Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС з 1992 по 2000 рік. Звіт про діяльність лікувально-профілактичного закладу з 1992 по 2000 рік. карт поглибленого медико-соціального дослідження сім’ї, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. карт поглибленого медико-соціального дослідження сім’ї (група співставлення). |
||
|
Результати |
Аналіз сучасної науково-інформаційної бази щодо обґрунтування проблеми дослідження |
Фактографічні дані та їх аналіз щодо характеристики віддалених медико-соціальних наслідків аварії |
Побудова технологічної моделі щодо корекції факторів ризику, що впливають на сім’ю та на її функції |
Розробка алгоритмів про- філактичної та реабілітаційної допомоги у ліквідації віддалених наслідків аварії |
Завдяки порівняльному аналізу основної групи та групи зіставлення встановлено найбільш характерні закономірності та особливості здоров’я та способу життя досліджуваних родин. На підставі цього розроблено програму реабілітаційно-профілактичних заходів для сімей, що постраждали від даної природно-техногенної катастрофи і тим самим досягнуто мету дослідження.
Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу представлено сучасні уявлення про здоров’я та спосіб життя сімей, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, та стан медичного забезпечення даних контингентів. Одночасно окреслено основні тенденції у формуванні окремих видів патології у потерпілих та зміст оздоровчо-профілактичних заходів, котрі проводяться серед них з метою запобігання захворюваності, інвалідності та передчасної смерті.
Встановлено, що медико-соціальні заходи, котрі нині проводяться, є недостатньо ефективними і не дають змогу призупинити негативні тенденції показників здоров’я серед даних осіб та надійно захистити їх від тяжких наслідків впливу радіаційного фактору. Причина полягає в тому, що в основу існуючих програм оздоровлення та реабілітації покладено принцип індивідуального підходу і вони у переважній більшості не орієнтовані на сім’ю, як важливий соціальний осередок, в надрах якого в основному формується суспільне здоров’я і виконуються соціально важливі функції, котрі під впливом негативних чинників, в тому числі й радіоактивного, нерідко порушуються й потребують проведення профілактично-відновлювальних заходів. Особливого значення набуває використання саме таких підходів в умовах сімейної медицини.
Всебічна оцінка сучасного науково-інформаційного потоку дозволила систематизувати та окремо виділити низку малодосліджених та не розв’язаних питань з проблем, котрі представляють неабиякий науково-практичний інтерес і мають важливе народногосподарче значення, є пріоритетними на сьогоднішній день і підлягають вирішенню. У зв’язку з цим розроблено класифікацію віддалених наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням функцій сім’ї, конкретизовано основні гіпотетичні положення і сформовано узагальнену концептуальну модель дослідження.
За станом на 01.01.2001 рік у Луганській області мешкало 19225 постраждалих від наслідків означеної катастрофи серед них ліквідаторів аварії - 12581, евакуйованих –, переселенців –, дітей –. У переважній більшості (74,0%) вони оселилися у містах, тоді як решта (26,0%) –у сільській місцевості.
У загальній структурі постраждалих діти віком 0-14 років складають 17,1%. Аналіз розподілу постраждалої категорії дітей за віком свідчить, що найбільшу питому вагу 74,1% має вікова група 3-11 років, це діти, народжені після 1986 року від ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
За основними класами рівень захворюваності серед постраждалих дітей значно від-різняється від тих, хто не підпав під наслідки аварії, зокрема, за хворобами органів дихання - в 2,4 рази, органів травлення –у 2,0 рази, нервової системи –в 3,6 рази. Це зумовлено тим, що абсолютна більшість постраждалих має послаблену імунну систему, внаслідок чого у них відзначається такий високий рівень захворюваності. Тому дана категорія в найбільшій мірі потребує санаторно-курортного лікування та оздоровлення.
Аналогічна ситуація спостерігається й серед дорослих осіб, серед яких перше місце посідають хвороби органів травлення –,0 випадків на 1000 постраждалих, друге –серцево-судинна патологія –,8, третє –хвороби нервової системи –,6. На відміну від осіб, віднесених до першої категорії спостереження, рівень захворюваності в цілому у другій категорії вищий в 1,3 рази. В свою чергу порівняно з особами, що не постраждали від наслідків аварії, у постраждалих показники захворюваності вищі в 1,4 рази. Більш наочно розподіл основних класів захворювань та їх динаміка представлені на рис.1.
Рис.1. Захворюваність постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС
Луганської області за основними класами хвороб у 1996-2000 рр. (‰)
Аналіз свідчить, що за останні п’ять років первинний вихід на інвалідність знизився з 23,5‰ у 1996 році до11,6‰ у 2000. У структурі осіб, визнаних інвалідами, 97,6% припадає на ліквідаторів, 1,9% - на евакуйованих і тільки 0,5% - на переселенців із радіоактивно забруднених територій.
Серед постраждалих у 87,4% випадках визначається третя група інвалідності, у 10,7% - друга і у решти (1,9%) –перша група. Щодо причин стійкої втрати працездатності, то найбільша питома вага належить захворюванням системи кровообігу –,3% випадків, патології нервової системи – 23,8%, захворюванням органів травлення –,2%.
Особливо значні економічні збитки в Луганській області спричиняє передчасна смертність осіб працездатного віку, на долю яких серед усіх померлих (30-49 років) припадає 69,2%. В цілому ж показник смертності серед дорослих складає 15,3 ‰.
Основними причинами передчасної смерті є травми та отруєння, захворювання системи кровообігу, злоякісні новоутворення, на долю яких в сукупності припадає - 74,8% випадків.
Прогноз захворюваності серед постраждалих до 2005 року свідчить, що при існуючому положенні справ в організації медичної допомоги і в соціальній сфері можливий розвиток подій відносно основних форм патології не тільки збережеться, але й набуде вкрай негативного характеру. Її рівень, згідно прогнозу, збільшиться з 3024,2‰ до 5147,7‰ серед ліквідаторів наслідків аварії, з 3514,4‰ до 7322,6‰ серед евакуйованих та переселенців (рис.2), зокрема, хвороб системи кровообігу з 680,6‰ до 1140,3‰, органів травлення відповідно з 700,5‰ до 1144,1‰, ендокринної системи з 194,3‰ до 498,1‰. Аналогічною буде картина відносно смертності, рівень якої серед постраждалих збільшиться за той же період з 14,9‰ до 22,0‰.
На медичному обліку знаходиться 13449 осіб дорослого населення (95,6%). З обстежених практично здоровими визнано –осіб, що склало - 15,7%.
Матеріали проведеного дослідження доводять, що потребують оздоровлення 12769 дорослих та 3970 дітей, тоді як фактично оздоровлено відповідно 76,3% і 85,7%, що говорить про недостатній рівень організації оздоровчо-профілактичної роботи і необхідність її посилення.
Важливе місце у формуванні здоров’я відводиться сім’ї та проведенню в ній комплексних реабілітаційно-профілактичних заходів. Виконуючи основні суспільні функції, сім’я виступає тим соціальним осередком, у якому при налагодженні відповідної системи медико-соціальної підтримки можна досягати помітних результатів й успішно запобігати віддаленим наслідкам Чорнобильської катастрофи.
Обстеження постраждалих сімей показало, що, в залежності від тривалості подружнього життя, 68,2 ± 2,4% припадає на шлюбні пари, у котрих сімейний союз складає від 15 до 25 та більше років. У таких сім’ях, як доводять результати дослідження, певної стійкості набули стереотипи взаємовідносин та форми поведінки серед подружжя, сформувався свій особливий мікроклімат та погляд на життя та на виконання сім’єю суспільних функцій. При цьому важливо враховувати, в якій мірі проявляються ці стосунки, наскільки вони єдині, обопільні й доброзичливі, що в сукупності й визначає міцність сімейно-шлюбних відносин та спільну готовність подружніх пар долати існуючі труднощі та перешкоди, забезпечуючи собі тим самим належний рівень життя та добробуту.
Третину сімей, постраждалих від наслідків аварії (30,4 ± 2,3%), складають подружжя віком 40-49 років. Це найбільш відповідальний у соціальному та в біологічному відношенні період життя, коли максимальне навантаження щодо соціально-виробничої активності поєднується з початком інволютивних процесів, пов’язаних з перебудовою нейрофізіологічної та імуно-гуморальної систем, внаслідок чого підвищується ризик розвитку патологічних станів, що вимагає активізації оздоровчо-профілактичних та реабілітаційних заходів з метою запобігання захворюванням. При цьому прямий або опосередкований вплив радіаційного фактору може виступати як каталізатор і навіть пусковий механізм подібних процесів, що важливо брати до уваги при формуванні та впровадженні означених програм.
Немаловажне значення для сім’ї та її адаптації до умов соціального середовища має освіта, від якої в значній мірі залежать не тільки рівень санітарної культури й гігієнічної свідомості родини, але й суспільно-виробнича активність та ряд інших функцій, котрі виконуються сім’єю. Між тим встановлено, що 29,9±2,3% постраждалих від аварії сімей мають неповну середню, 33,0±2,4% - середню, 23,8±2,0% - середню-спеціальну і лише 13,3±1,7% - неповну вищу та вищу освіту. Висока питома вага родин з низьким рівнем освіти є значною перешкодою для профілактики інвалідності, для перенавчання та наступного раціонального працевлаштування осіб при існуючих у них захворюваннях, що може здійснюватися в рамках заходів соціальної підтримки та медико-соціального захисту постраждалих від катастрофи контингентів. Саме цим можна пояснити зростаючий рівень первинної та загальної інвалідності серед ліквідаторів та евакуйованих, що має негативні економічні та соціально-психологічні наслідки та ускладнює процес соціальної реадаптації.
Що стосується думки членів сімей відносно характеру впливу аварії на стан здоров’я, то 59,1±2,3% респондентів вважають її як одну з головних причин розвитку хронічного захворювання, тоді як 26,4±2,2% схиляються до того, що вона сприяє формуванню гострих хвороб з наступним переходом останніх у хронічні форми.
Однією з основних соціально-гігієнічних характеристик сім’ї є виконання нею репродуктивної функції та підтримка на належному рівні репродуктивного здоров’я як одного з головних чинників відтворення здорового покоління. Між тим дані показують, що у 4,1±1,0% постраждалих родин вагітність закінчувалася передчасно, а в 10,5±1,6% народжувалися надто слабкі діти, внаслідок чого, починаючи вже з перинатального періоду, у них виникали різні захворювання, котрі повторювалися й у старшому віці.
Значна роль у попереджені віддалених наслідків Чорнобильської катастрофи відводиться організації медичної допомоги постраждалим. Від її якості та своєчасного проведення оздоровчо-профілактичних та лікувально-реабілітаційних заходів в значній мірі залежить збереження здоров’я та суспільно-важливих функцій у сім’ї, до яких належать санологічна, сімейно-шлюбна, соціальна, психологічна та ін.
В той же час матеріали експертної оцінки доводять, що в результаті недоліків у диспансерній, профілактичній та реабілітаційній роботі, обумовлених різними причинами, і, насамперед, організаційного характеру, діагноз захворювання серед постраждалих у 18,9±1,9% випадках встановлюється у пізні періоди, коли клінічна картина хвороби набуває помітного характеру, а загострення хронічної патології, внаслідок несвоєчасного проведення диспансерних заходів, вдається перевести у стадію ремісії лише після тривалого проведення курсу лікування в стаціонарних умовах.
Реабілітаційні заходи несвоєчасно та в неповному обсязі проводяться в 63,8±1,1% випадків, а їх характер не враховує вид та ступінь порушених функцій. У першу чергу це стосується сімей постраждалих, серед яких тільки у 12,2±0,7% усіх членів пройшли відповідний курс оздоровчого лікування лише раз, без повторення та закріплення реабілітаційного ефекту.
Не менш важливою залишається проблема своєчасних звернень за медичною допомо-гою. Як показав аналіз, при виникненні захворювань чітко окреслюються три типи поведін-кових установок сімей, а саме: звернення за медичною допомогою в усіх випадках - 34,1±2,4%; звернення лише тоді, коли це необхідне - 38,6±2,5%, і нарешті, звернення тільки в екстрених випадках за невідкладною допомогою - 27,3±2,3%.
Відомо, що пізні звернення мають важливе не тільки медико-соціальне, але й економічне значення, оскільки вони, як правило, супроводжуються розвитком стадії декомпенсації хвороби, коли виникає потреба у проведенні інтенсивних заходів з великим обсягом медичної допомоги та подовженням терміну перебування хворих на лікарняному ліжку.
Санологічний характер поведінки сім’ї визначається тим, в якій мірі виконуються поради та рекомендації лікаря відносно режиму та прийому лікувальних засобів. Виявлено, що 70,0±2,3% постраждалих сімей завжди і в повному обсязі виконують поради; 26,8±2,2% - дотримуються рекомендацій в залежності від того, в якій мірі вважають за необхідне, і решта, 3,2±0,9%, в усіх випадках негативно ставляться до лікарських рекомендацій і не виконують їх.
Особливого значення питання партнерських відносин між родиною та лікарем набувають в умовах упровадження сімейної медицини. Від поєднаних зусиль обох сторін у повній мірі залежить своєчасність проведення медико-соціальних заходів у сім’ї та досягнення необхідного профілактичного й реабілітаційного ефекту.
Між тим тісно співпрацюють з дільничними лікарями та медсестрами в питаннях медичних оглядів, диспансерного нагляду та проходження оздоровчо-реабілітаційних курсів лише 52,7±2,5%, тоді як 6,8±1,3% сімей не виявляють будь-якого інтересу до такого співробітництва, 31,4±2,4% постраждалих сімей зазначають, що дільничні лікарі не цікавляться та не беруть до уваги їх побажання, нарешті, 9,1±1,5% обстежених підкреслили, що вони не відчувають підтримки з боку медичних працівників і тому у відносинах поміж ними існує відчуження.
За допомогою ймовірного факторного аналізу побудовано модель залежності факторів ризику та їх впливу на здоров’я сімей, постраждалих внаслідок природно-техногенної катастрофи. Визначено найбільш вагомі серед них та окреслено ймовірні межі зміни здоров’я родини під час застосування комплексних медико-соціальних і, зокрема, реабілітаційно-профілактичних заходів.
Проведені розрахунки доводять, що провідні місця у поліпшенні здоров’я родини посідають морально-психологічний клімат у сім’ї (0,84), рівень організації та обсяг проведення реабілітаційно-профілактичних заходів (0,82), матеріальний добробут сім’ї (0,82), відсутність шкідливих звичок (0,87), дотримання розпорядку дня, режиму харчування, сприятливі умови праці та правильна організація дозвілля (0,83), наявність сімейних звичаїв та традицій щодо підтримки здоров’я (0,66).
Рис. 3. Концептуальна модель реабілітаційно-профілактичного моніторингу сімей,
що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії
На підставі інформативної значущості викладених чинників та використання методу соціального проектування розроблено концептуальну модель реабілітаційно-профілактичного моніторингу сімей, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії (рис.3), спрямовану на підтримку здоров’я сім’ї та на відновлення порушених соціальних функцій.
Завдяки аналізу тимчасових рядів складено прогнозну оцінку можливостей розвитку статистики захворюваності сімей під час впровадження розробленої програми в охорону здоров’я.
Основні положення даної програми введені до “Регіональної програми санаторно-курортного лікування та оздоровлення постраждалого населення Луганської області на 2000 рік ” та до “Регіональної програми заходів щодо комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2001 рік”, прийнятих Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Управлінням охорони здоров'я і затверджених Луганською обласною державною адміністрацією.
Означена програма впроваджена в діяльність 9 лікувально-профілактичних установ Луганської області.
Висновки
У дисертації вирішена одна з актуальних медико-соціальних задач, пов’язаних з удосконаленням медичного обслуговування та поліпшення здоров’я родин, котрі постраждали від аварії на ЧАЕС, завдяки науковому обґрунтуванню системи організації профілактико-реабілітаційних заходів, які відповідають основним напрямкам загальнодержавної політики щодо соціального захисту даних контингентів.
Список опублікованих праць за темою дисертації
У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:
В інших наукових виданнях:
Козікова О.А. Дослідження здоров’я та способу життя сімей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та розробка моделі профілактичних заходів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 –соціальна медицина. - Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, Київ, 2002.
Дисертація присвячена вивченню віддалених медико-соціальних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серед сімей ліквідаторів, евакуйованих та переселенців з радіоактивно забруднених територій та обґрунтуванню системи реабілітаційно-профілактичних заходів щодо поліпшення валеологічного ресурсу та поновлення основних соціальних функцій в означених сім’ях. На підставі імітаційного моделювання поведінки соціальних систем визначено інформативність чинників, котрі впливають на здоров’я постраждалих сімей. Завдяки побудові тренду тимчасових рядів складено прогноз відносно поліпшення здоров’я та корекції соціально-адаптивних можливостей у даних контингентів. Завдяки використанню метода соціального проектування, науково обґрунтовано програму реабілітаційно-профілактичних заходів щодо ліквідації віддалених наслідків впливу радіаційного фактору, основні положення якої увійшли в комплексну регіональну програму оздоровлення та медико-соціальної підтримки осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС.
Ключові слова: сім’я, ліквідатор, віддалені медико-соціальні наслідки, здоров’я, комплексна реабілітаційно-профілактична програма, аварія на Чорнобильській АЕС.
Козикова О.А. Исследование здоровья и образа жизни семей, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, и разработка модели профилактических мероприятий. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 –социальная медицина. - Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 2002.
Диссертация посвящена изучению отдаленных медико-социальных последствий аварии на Чернобыльской АЭС среди семей ликвидаторов, эвакуированных и переселенцев с радиоактивно загрязненных территорий, и обоснованию системы реабилитационно-профилактических мероприятий по улучшению валеологического ресурса и восстановлению социальных функций в указанных семьях.
На основе комплексного социально-гигиенического исследования установлены особенности заболеваемости, инвалидности и смертности, а также образа жизни семей ликвидаторов, эвакуированных и переселенцев с радиоактивно загрязненных территорий.
Анализ заболеваемости пострадавших в результате аварии по ведущим классам болезней, проведенный за последние пять лет, показывает тенденцию ее нарастания и особенно выраженный рост по группе болезней органов пищеварения, с 384,2‰ до 626,0‰, и системы кровообращения, с 358,5‰ до 601,8‰ соответственно. Более интенсивный рост отмечен среди эвакуированных и переселенцев. Значительно вырос уровень смертности среди пострадавших, основными причинами являются травмы и отравления, сердечно-сосудистая патология и новообразования.
Проведен расчет прогностических показателей заболеваемости, инвалидности и смертности с выявлением тенденций их развития до 2005 года. Материалы прогнозной оценки позволили более четко определить основные закономерности в развитии демографической ситуации в Луганской области и выявить возможные изменения на ближайшую перспективу. В соответствии с полученным прогнозом среди пострадавших уровень заболеваемости по всем болезням возрастет к 2005 году среди ликвидаторов в 1,5 раза и среди эвакуированных и переселенцев в 1,7 раза. Наибольший рост ожидается по группе заболеваний эндокринной системы (2,6 раза). На втором месте по интенсивности роста согласно прогнозу –новообразования (2,0 раза).
На основе факторного анализа определена информативная значимость факторов, влияющих на здоровье пострадавших семей. Наиболее значимыми среди них являются: морально-психологический климат в семье, материальное благосостояние, отсутствие вредных привычек, соблюдение распорядка дня, режима питания, условий труда и организации досуга, семейные традиции по поддержанию здоровья и ряд других факторов.
Методом социального проектирования научно обоснована программа реабилитационно-профилактических мероприятий по ликвидации отдаленных последствий влияния радиационного фактора, основные положения которой вошли в комплексную региональную программу оздоровления и медико-социальной поддержки лиц, пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС. Предложенная модель представляет систему последовательных, структурно-логически связанных между собой мер профилактического и реабилитационного характера. Она направлена на решение многовекторных задач и ориентирована на повышение эффективности проводимых мер среди пострадавших семей. В основу данной модели положены основные функции семьи и пути их оптимизации с целью повышения здоровья и нормализации образа жизни.
В комплексе разработанная программа носит системно-функциональный, гибкий и универсальный характер, что позволяет ее применять в рамках межсекторального подхода на всех уровнях, а именно: службы первичной медико-социальной помощи, диагностических и реабилитационных центров, специализированных кабинетов, отделений и служб, предназначенных для пострадавших от Чернобыльской аварии.
Ключевые слова: семья, ликвидатор, отдаленные медико-социальные последствия, здоровье, комплексная реабилитационно-профилактическая программа, авария на Чернобыльской АЭС.
Kozikova O.A. The study of health and mode of life of families being the Chernobyl catastrophe victims, and the development of prophylactic measures.- Manuscript.
Dissertation for the academic degree of candidate of Medical Sciences on speciality 14.02.03 –social medicine. - The A.A. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2002.
Dissertation is dedicated to: study of remote medico-social consequences of Chernobyl Nuclear Power Plant disaster among liqudators’families, evacuees and those who had to be migrated from the radio-active polluted territories; to the basing of the system of rehabilitation and preventive measures with the goal of improvement of valeological resource and renewal of principal social functions in the indicated families. On the basis of initational stimulation of social systems behaviour the information factors affecting the disaster were defined. Due to the creation of trend of temporal lines the programsis concerning health improvement and correction of socio-adaptive abilities in given individuals was made up. Using the method of social projection the programme of rehabilitational and preventive measures on liquidation of remote consequences of the influence of was scientifically grounded, the principal points of which were included in complex regional programme of restoration and medico-social supporting of those who had suffered from Chernobyl Nuclear Power Plant disaster.
Key words: family, liquidator, remote medico-social consequences, health, complex rehabilitational preventive programme, Chernobyl Nuclear Power Plant disaster.