Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
28
Херсонський державний аграрний університет
ТРИБРАТ Руслан Олександрович
УДК 636.4.082.26
Продуктивні якості та закономірності
формування ліній та родин свиней породи
дюрок української селекції
06.02.01 –розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон –5
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України Топіха Віра Сергіївна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії
Офіційний опонент –доктор сільськогосподарських наук, професор Войналович Сергій Антонович, південний філіал "Кримський агротехнологічний університет” НАУ, кафедра технології виробництва, зберігання та переробки продукції тваринництва
Офіційний опонент –кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Лісний Віктор Анатолійович, Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільськогосподарських тварин
Провідна установа –Інститут тваринництва степових районів
ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова” УААН,
смт. Асканія-Нова
Захист дисертації відбудеться „ 17 ” травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.
Автореферат розісланий „ 17 ” квітня 2005 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ____________ В.Д. Карапуз
Подальше збільшення виробництва дешевої, біологічно повноцінної свинини з високою харчовою цінністю вирішується за рахунок удосконалення генетичного потенціалу порід, умов годівлі, утримання та ін. В цьому плані великого значення вчені Л.К. Гребень (І977), В.О. Медведєв (1989), В.П. Коваленко, В.I. Яременко (1992) надають використанню найбільш продуктивних тварин вітчизняного і світового генофонду, а М.Д. Березовський (1978), І.В. Соловйов (1990), В.П. Рибалко (I996) удосконаленню наявних порід і виведенню нових генотипів.
В реалізації вищевказаних завдань чинне місце належить породі дюрок м’ясного напрямку продуктивності, яка сьогодні має міцну племінну базу на півдні України і нараховує більше 6000 голів свиней. Але поряд з підвищеною інтенсивністю росту, високою оплатою корму, міцністю конституції та пристосованістю до сучасної технології виробництва свинини, порівняно з вітчизняними, вихідна порода імпортної селекції не конкурентноспроможна за відтворювальними якостями. В цьому напрямку для самозатвердження породи в Україні необхідне подальше її удосконалення, збільшення ареалу, що залежить від розробки цілеспрямованих методів її поліпшення.
Великий внесок у справу адаптації, збереження і забезпечення прогресу породи в нашій країні було зроблено В.С. Топіхою, А.А. Волковим. В їх роботах при удосконаленні породи були використані популяції свиней американської та чеської селекції. В даний час створено нові генотипи свиней породи дюрок української селекції, з використанням не лише вище згаданих популяцій але й тварин англійської та датської селекції, які періодично надходили у ВАТ „Племзавод „Степной”. Використовуючи нові генотипи в господарстві створили новий заводський тип свиней породи дюрок української селекції з підвищеними відтворювальними якостями. Тому актуальним питанням стало вивчення якісно нової ситуації генотипової структури даної популяції тварин, проведення поглибленого аналізу генеалогічної структури племінного стада і визначення продуктивних якостей та закономірностей формування ліній та родин свиней породи дюрок української селекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в період 2000-2004 рр. відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету, республіканської програми „Розробити єдину в країні науково-обґрунтовану систему відродження ведення галузі свинарства у господарствах різних за розміром і формою власності” тематичного плану Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, до якого входить завдання 01.01.08. „Завершити селекційну програму по створенню заводського типу в породі дюрок та розробити селекційно-технологічну програму по використанню породи дюрок в схрещуванні” (№ державної реєстрації 0101V00354)
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчення закономірностей формування ліній та родин свиней породи дюрок української селекції та продуктивних якостей нових генеалогічних структур: ліній та родин, з урахуванням імуногенетичних показників крові тварин різних структурних елементів породи, в умовах ВАТ „Племзавод „Степной” Запорізької області, який є основним в Україні репродуктором свиней породи дюрок.
Для досягнення цієї мети передбачалось здійснити:
Об’єкт досліджень. Свині нового заводського типу породи дюрок української селекції різних ліній та родин ВАТ „Племзавод „Степной”.
Предмет досліджень. Генеалогічна структура стада, імуногенетичні показники крові тварин різних ліній та родин, відтворювальні, відгодівельні якості та м’ясна продуктивність тварин, комбінаційна здатність ліній та родин.
Методи досліджень. Оцінку відтворювальних, відгодівельних та м’ясних якостей тварин проводили згідно зоотехнічних методів. Обробку даних здійснювали генетико-статистичними та біометричними методами із застосуванням дисперсійного та кореляційного аналізу. Дослідження імуногенетичних показників крові проводили за загальноприйнятими методиками.
Наукова новизна одержаних результатів. На завершальному етапі створення селекційного досягнення вперше узагальнено та вивчено результати багаторічних досліджень і практичної селекції свиней породи дюрок при чистопорідному розведенні в процесі створення нових ліній і родин.
Встановлено, що підвищення відтворювальних якостей обумовлене цілеспрямованим поєднанням свиней породи дюрок різних популяцій, та використанням у якості материнської форми в основному тварин чеської селекції. Лінія Далекого сформована на основі поєднання генотипів американської та чеської селекції, Бистрого - в результаті поєднання чеської, американської та англійської селекції, Степного - на основі поєднання генотипів чеської, американської та англійської популяцій, Вітаміна –на основі генотипів чеської, американської і датської селекції, Дерзкого –в результаті поєднання генотипів чеської, англійської та датської популяцій. За багатоплідністю свиноматки нових ліній перевищують вихідні на 0,8...1,2 гол. і кращі світові аналоги на 0,5...1,1 гол.
Вперше проведений імуногенетичний аналіз свиней нових генеалогічних структур заводського типу свиней породи дюрок української селекції. Встановлено, що лінія Дерзкого має високу генетичну відокремленість, що дозволить підвищити ступінь гетерозиготності у нащадків.
Практичне значення. Результати досліджень є частиною роботи по створенню нового заводського типу свиней породи дюрок української селекції (ДУС) в умовах ВАТ “Племзавод “Степной” Запорізької області.
Визначені особливості імуногенетичних показників крові тварин різних ліній та родин, які були використані для цілеспрямованого підбору з метою підвищення гетерозиготності тварин стада.
Встановлено ефективність нових ліній і родин при внутрішньопорідній селекції. Використання тварин різних структурних елементів породи забезпечило подальше удосконалення породи при чистопорідному розведенні без залучення інших популяцій. Розроблено науково-обґрунтовані пропозиції виробництву щодо використання наявної генеалогічної структури стада. Внаслідок впровадження результатів наукових досліджень прибуток від реалізації додатково отриманого приплоду в розрахунку на 1 основну свиноматку становить 1200 грн. (довідка ВАТ “Племзавод “Степной” від 02.12.2004р.).
Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, безпосередній організації і проведенні досліджень, опрацюванні матеріалів отриманих експериментальних даних, виробничій перевірці результатів досліджень, формулюванні висновків та пропозицій виробництву, в підготовці до друку наукових праць, а також участі в наукових конференціях.
Уточнення методичних підходів і теоретичних положень проведено разом з науковим керівником, доктором сільськогосподарських наук, професором, Заслуженим працівником сільського господарства України В.С. Топіхою.
Апробація результатів дисертації. Основна частина результатів наукових досліджень доповідалася й отримала позитивний відзив на науково-практичних конференціях викладачів Миколаївського державного аграрного університету (2001-2004 рр.), міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми свинарства” (Миколаїв, 2002), міжнародній науково-практичній конференції „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2003).
Публікація результатів досліджень. Матеріали дисертації викладено у 5 наукових працях, які опубліковано у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 133 сторінках комп’ютерного тексту і включено: вступ, огляд літератури, матеріали і методика досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел літератури, 32 таблиці, 11 рисунків, 1 додаток. Список літератури налічує 185 джерел, з них 34 - іноземною мовою.
Матеріал та методика досліджень
Науково-виробничі дослідження виконані в період 2000-2004 рр. в умовах ВАТ „Племзавод Степной” Запорізької області, в лабораторіях кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету, а також лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”.
ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ
ЛІНІЙ ТА РОДИН СВИНЕЙ ПОРОДИ ДЮРОК УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ
Рис. 1. Схема досліджень
Робота полягала у проведенні аналізу продуктивності свиней породи дюрок різних географічних популяцій: чеської, американської, англійської і датської та їх поєднань, на основі яких була сформована та досліджена, з використанням імуногенетичних показників, нова генеалогічна структура стада: лінії і родини та визначені показники їх продуктивності.
Аналіз генеалогічної структури стада проводили на основі даних родоводів тварин. Було також використано матеріали результатів бонітування свиней стада племзаводу „Степной” за 1989-2003 рр.
Вивчення породи дюрок проводилося на основі оцінки відтворювальних, відгодівельних, м’ясних якостей, імуногенетичних показників крові. При створенні заводського типу свиней породи дюрок були використані традиційні селекційні методи відбору і підбору.
Щорічно проводилось індивідуальне бонітування племінних кнурів і свиноматок, молодняку старше 4-місячного віку шляхом безпосереднього огляду, переважування і взяття промірів тварин. Оцінка селекційних ознак свиней проводилась відповідно до інструкції по бонітуванню (Київ, 2003).
Оцінку відтворювальних якостей свиноматок проводили за загальноприйнятими методиками з урахуванням таких показників: багатоплідність, гол.; великоплідність, кг; молочність свиноматок, кг; кількість поросят при відлученні, гол.; жива маса 1 поросяти при відлученні, кг; маса гнізда при відлученні, кг.
Комплексний показник свиноматок за відтворними якостями визначали за методикою В.А. Коваленка (1981):
КПВЯ = 1,1х + 0,3х+ 3,3х+0,35х,
де х –багатоплідність, гол.;
х –молочність, кг;
х –кількість поросят у віці 2 міс., гол.;
х–маса гнізда у віці 2 міс., кг.
Оцінка за якістю потомства (відгодівельних та м’ясних ознак) проводилась за методикою ВІТ (1976).
Контрольний забій і розрубку туш здійснювали за методикою ВІТа (1976) забійні показники та м’ясні якості дослідних тварин визначали за загальноприйнятими методиками, розробленими А.М. Поливодою та ін. (1977), та згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987).
Зразки найдовшого м’яза спини (400 г) відбирали після 48 годинного дозрівання напівтуші в холодильній камері при температурі +2 +4 С, між 9-12 грудними хребцями згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987).
Визначення антигенів еритроцитів проводили за допомогою моноспецифічних сивороток-реагентів у лабораторії імуногенетики Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”. Дослідження імуногенетичних показників проводилось за 27 еритроцитарними антигенами, що контролюються 9-ма генетичними системами груп крові (А, В, Е, F, G, Н, К, L, М). Антигени еритроцитів визначали загальноприйнятими методами за реакцією аглютинації, пробою Кумбса та гемолітичним тестом. Частоту алелей розраховували виходячи з рівняння Харді-Вайнберга. При оцінці ступеня генотипового та алельного різноманіття використовували також показники –“ефективне число алелей” (ne) та „середню кількість генотипів на локус” (к). Вірогідність різниці в частоті зустрічання окремих алелей та генотипів між дослідними групами тварин оцінювали методом кута “φ” Фішера.
Генний баланс вивчали шляхом порівняння виявленого та теоретично очікуваного розподілу генотипів щодо “закритих” генетичних систем з використанням критерія відповідності “χ”. Індекси генетичної подібності між дослідними групами розраховували за методом Л.А. Животовського. Генетичну дистанцію між дослідними групами визначали за формулою:
,
де –індекс генетичної подібності між дослідними групами.
Для ординації окремих вибірок використовували метод багатовимірного шкалювання (MDS) на підставі матриці відстаней, розрахованих за методикою Л.А. Животовського.
Результати досліджень оброблені за допомогою генетико-статистичних методів, викладених у роботах М.О. Плохінського, Н.Ф. Рокицького, а також обчислені методом варіаційної статистики комп’ютерної обробки за шаблоном для програми MS OFFICE 2000 EXCEL та з використанням пакету прикладних програм STATISTICA v.5.5.
результати власних досліджень
Методичні основи створення нового типу свиней породи дюрок української селекції та параметри продуктивності цільового стандарту. Основні генотипи, що були використані при створенні нового селекційного досягнення. До України періодично завозили свиней породи дюрок чеської (ДЧ) у 1983, 1984, 1986 роках, американської (ДА) у 1986 році, англійської (ДАН) у 1996 році та датської селекції (ДД) у 1998, 2002 роках.
Науково-дослідна і селекційно-племінна робота з породою дюрок була направлена на планомірне використання тварин чеської селекції і поєднань ДЧ ДА; ДЧ ДАН; ДД ДЧ, що стало ефективним методом створення високопродуктивного племінного стада свиней дюрок української селекції з підвищеними репродуктивними якостями.
Племінна робота базувалась на чистопорідному розведенні в умовах повноцінної годівлі. Внутрішньопородна мінливість забезпечувалась наявністю вищезгаданих географічних популяцій породи, тобто генетичною різнорідністю особин. Цілеспрямованим відбором та підбором генотипів цих популяцій у стаді формували нову генеалогічну структуру, створюючи нові лінії та родини.
Методичні основи створення селекційного досягнення. На початковому етапі роботи з породою дюрок при їх чистопородному розведенні вченими ставилась задача зберегти спадкові ознаки і бажаний тип тварин а, крім того, використовуючи внутрішньопородну мінливість по ряду важливих господарсько-корисних ознак формувати нові якості в породі.
Основною позитивною характеристикою свиней породи дюрок є їх відгодівельні, м’ясні якості і добрі акліматизаційні властивості. Тому при створенні нових генотипів в породі необхідно було зберегти потенційні можливості породи за відгодівельними та м’ясними якостями і, враховуючи низькі, порівняно з іншими породами, репродуктивні якості маток, покращити їх багатоплідність на 0,7...1,0 поросят, що забезпечить підвищення інших репродуктивних ознак.
Для закріплення характерних особливостей тварин різних географічних популяцій, з метою їх подальшого ефективного і тривалого використання при чистопорідному розведенні без залучення інших популяцій, в породі дюрок проводили формування нових заводських ліній.
Як наслідок були сформовані нові заводські лінії Далекого, Степного, Вітаміна, Бистрого і Дерзкого. Так, лінія Далекого сформована на основі поєднання генотипів американської та чеської селекції, лінії Бистрого - в результаті поєднання чеської, американської та англійської селекції, Степного - на основі поєднання генотипів чеської, американської та англійської популяцій, Вітаміна –на основі генотипів чеської, американської і датської селекції, Дерзкого –в результаті поєднання генотипів чеської, англійської та датської популяцій.
Відсоткове співвідношення різних ліній таке: Дерзкий - 29%; Бистрий - 18,5% ; Вітамін - 13,8%; Степной - 15,9%; Далекий - 22,8%.
Маточне поголів'я селекційного стада ВАТ „Племзавод „Степной” представлене 10 родинами: Ромашка - 18,5%; Вишня - 11,6%; Росинка - 9,3%, Гастелла - 10,3%; Роза - 7,8%; Августа - 9,3%; Венера - 8,8%; Лілія - 6,9%, Музила - 11,7%; Лама - 5,8%.
Цільовим стандартом нового заводського типу свиней породи дюрок української селекції (ДУС) передбачено досягнення таких параметрів продуктивності: багатоплідність маток - 10,8...11,0 поросят, вік досягнення 100 кг живої маси - 170...180 днів, середньодобовий приріст - 750...800 г, товщина шпику –мм, маса окістя - 11,8 кг.
Імуногенетичний аналіз свиней породи дюрок української селекції. В результаті визначення частот зустрічання алелей і генотипів, а також деяких параметрів генофонду по генетичних системах еритроцитарних антигенів у різних статевовікових групах свиней стада ВАТ „Племзавод „Степной” визначено, що типовими для породи були генотипи A-/A-, Ba/Ba, Fb/Fb, Gb/Gb, Ha/H-, Kace/K-, La/Lb. При порівняльному аналізі особливостей генофонду свиней різних статево-вікових груп встановлено, що в групі основних кнурів (n=35) не виявлено тварин, гомозиготних по алелю Еaeg, хоча в групі основних свиноматок частка таких тварин складала 9% (р>0,99). У основних свиноматок не виявлено гетерозигот Еaeg/Ebdg, досить розповсюджених у основних кнурів (р>0,99). Тому можна припускати, що плідники породи дюрок з такими генотипами елімінуються в процесі інтенсивного штучного добору.
Для нових ліній заводського типу свиней породи дюрок української селекції типовими були генотипи А-/А- (за винятком тварин лінії Далекого), Ва/Ва (за винятком тварин лінії Бистрого), Fb/Fb (80,6...100,0%), Gb/Gb, Ha/H-.
По генетичній системі E-груп крові лише тварини лінії Дерзкого мали алелі Eaeg/Eaeg, Eaeg/Eedf, Ebdg/Eedf. За генетичною системою G-груп крові лише серед тварин лінії Степного виявлено гомозигот за алелем Ga (частка таких тварин склала 40%).
Для більш детального уявлення про характер філогенетичних зв’язків між тваринами генеалогічних груп всередині породи було розраховано індекси генетичних дистанцій (табл. 1).
|
Таблиця 1 - Генетична різниця свиней різних ліній нового типу породи дюрок української селекції за системами B, E, F, G, L груп крові |
|
Лінія |
Дерзкий |
Бистрий |
Далекий |
Степний |
Вітамін |
|
Дерзкий |
0 |
||||
|
Бистрий |
,3982 |
||||
|
Далекий |
1,1176 |
,2482 |
|||
|
Степний |
1,4168 |
,6407 |
,3579 |
||
|
Вітамін |
1,0287 |
,3135 |
,2451 |
0,9701 |
Серед тварин різних ліній нового заводського типу найвищою генетичною різницею за комплексом груп крові характеризувалися представники лінії Дерзкого. Пояснюється це тим, що на завершальному етапі створення даної лінії було використане поголів’я датської популяції останнього завозу. Найменшою генетичною дистанцією відрізняються тварини при поєднанні ліній Бистрого і Далекого, Бистрого і Вітаміна, Далекого і Вітаміна.
Серед тварин різних родин найменшою генетичною різницею характеризувались представники родин Ромашки та Росинки, а найвищою –родини Рози (табл. 2).
|
Таблиця 2 - Генетична різниця свиней різних родин нового заводського типу за системами B, E, F, G, L груп крові |
|
Родина |
Роза |
Росинка |
Лілія |
Музила |
Гастела |
Ромашка |
Августа |
Вишня |
|
Роза |
0 |
|||||||
|
Росинка |
0,3445 |
|||||||
|
Лілія |
0,3204 |
,3113 |
||||||
|
Музила |
0,3027 |
,1782 |
,2048 |
|||||
|
Гастела |
0,3941 |
,1054 |
,3328 |
,2017 |
||||
|
Ромашка |
0,2653 |
,1613 |
,0898 |
,0892 |
,1603 |
|||
|
Августа |
0,1656 |
,1345 |
,1622 |
,1514 |
,1842 |
,1097 |
||
|
Вишня |
0,3463 |
,2172 |
,1300 |
,1400 |
,2681 |
,0892 |
,1243 |
Досить велика генетична різниця поєднання свиней родини Рози з тваринами інших генеалогічних родин, у порівнянні з іншими поєднаннями пояснюється відносною відокремленістю даної родини. При її формуванні було використано тварин датської популяції після останнього їх завезення на Україну.
На основі розрахованих індексів проведено кластерний аналіз з наступною побудовою дендрограми (рис.2).
Рис. 2 Дендрограма генетичних взаємовідносин між сформованими лініями свиней породи дюрок української селекції
Згідно дендрограми, найбільшу генетичну подібність мають свині ліній Бистрого, Вітаміна та Далекого. Генеалогічна лінія Дерзкого утворює окрему гілку дендрограми, що свідчить про значну її генетичну відокремленість від решти генеалогічних ліній. Це може стати передумовою створення нової заводської лінії в породі.
На основі кластерного аналізу було побудовано дендрограму генетичних взаємовідносин між генеалогічними родинами свиней нового типу породи дюрок (рис. 3). За родинами встановлена менша відстань в кластерах порівняно з лініями. До одного кластеру входять тварини родини Ромашки, Вишні і Лілії. Відокремленою від інших родин є родина Рози, у формування якої взяли участь тварини датської популяції.
Рис. 3 Дендрограма генетичних взаємовідносин між генеалогічними родинами свиней породи дюрок ВАТ „Племзавод „Степной”
Оцінка нових генотипів за відтворювальними, відгодівельними та м’ясними якостями. В результаті аналізу відтворювальних якостей тварин нового типу свиней породи дюрок української селекції, встановлено, що в розрізі ліній багатоплідність свиноматок складала 11,13 гол. (табл. 3). Вірогідної різниці за показником між лініями не виявлено. Найбільшою багатоплідністю характеризувалися матки лінії Далекого - 11,61 гол. Свиноматки мали високу молочність на рівні 52,0 кг. Тварини лінії Бистрого поступалися середнім показникам, а свиноматки лінії Вітаміна вірогідно перевищували середнє значення по лініям (р>0,95).
Таблиця 3 - Відтворювальні якості свиноматок ліній
нового заводського типу за 2001 р.,
|
Назва ліній та родин |
Кіль-кість тварин, гол. |
Багато- плідність, гол. |
Молочність, кг |
У віці 2 місяці |
КПВЯ, балів |
|
|
кількість поросят, гол. |
маса гнізда, кг |
|||||
|
Бистрий |
18 |
,78±0,27 |
,3±0,68* |
,28±0,23 |
±2,5 |
,2±1,48 |
|
Дерзкий |
20 |
,80±0,25 |
,2±1,12 |
,17±0,31 |
±3,8 |
,2±2,09* |
|
Вітамін |
16 |
,34±0,39 |
,8±1,25* |
,72±0,47 |
±4,6 |
,9±2,67 |
|
Далекий |
22 |
,61±0,19 |
,1±1,57 |
,81±0,21 |
±1,9 |
,9±1,85 |
|
Степний |
20 |
,06±0,32 |
,1±0,58 |
,51±0,37 |
±2,3 |
,4±1,16* |
|
В серед. |
96 |
,13±0,10 |
,0±0,35 |
,50±0,12 |
±1,3 |
,2±0,71 |
Середня кількість поросят у віці 2 міс. становила 10,50 гол. Вірогідної різниці в показниках тварин різних структурних одиниць стада не виявлено. Тварини нового заводського типу відзначаються високою масою гнізда при відлученні - 214,9 кг.
Середнє значення індексу КПВЯ по лініям становило 138,2±0,71 балів. Найменше значення показника відмічено у свиноматок лінії Дерзкого - 133,2 балів (р>0,95), а найбільше у тварин лінії Степного - 141,4 балів (p>0,95).
В результаті визначення відтворювальних якостей свиноматок вихідних та створених ліній, яке було проведено у 2003 році, встановлено, що порівняно з кращими вихідними лініями у свиноматок нових ліній багатоплідність більша на 0,83 гол., великоплідність - на 0,04 кг, кількість поросят у 2 міс. віці –на 0,81 гол., маса гнізда в 2 міс. віці –на 9 кг. Найбільшу багатоплідність мають свиноматки нових ліній Далекого і Вітаміна (табл. 4).
Таблиця 4 - Відтворювальні якості свиноматок різних ліній за 2003 р.,
|
Назва ліній |
n |
Багатоплід ність, гол. |
Великоплідність, кг |
Молочність (маса гнізда в 30 днів), кг |
У віці 2 місяці |
|
|
кількість поросят, гол. |
маса 1 поросяти, кг |
|||||
|
Лінії нового заводського типу |
||||||
|
Далекий Вітамін Степний Дерзкий Бистрий |
11 |
,61±0,22* ,32±0,24 ,30±0,25 ,91±0,16 ,78±0,26 |
,29 ,30 ,34 ,31 ,36 |
,1 ,8 ,7 ,2 ,3 |
,94±0,16** ,70±0,17 ,65±0,19 ,40±0,17 ,20±0,13 |
,4±0,23** ,5±0,32 ,6±0,41 ,7±0,22 ,2±0,28 |
|
В серед. |
47 |
,21±0,17 |
,32 |
,5 |
,61±0,12 |
,9±0,22 |
|
Вихідні лінії |
||||||
|
Флешу Вельвет Індекс Коломбус |
11 |
,28±0,16 ,15±0,19 ,10±0,24 ,70±0,18 |
,24 ,26 ,30 ,20 |
,7 ,8 ,0 ,4 |
,74±0,17 ,65±0,12 ,58±0,13 ,12±0,15 |
,6±0,30 ,4±0,24 ,2±0,29 ,4±0,20* |
|
В серед. |
43 |
,38±0,14 |
,24 |
,4 |
,83±0,11 |
,8±0,21 |
За багатоплідністю матки ліній Дерзкого відповідали вимогам цільового стандарту нового заводського типу, а свиноматки ліній Степного, Вітаміна і Далекого навіть перевищували його на 0,30 гол., 0,32 гол. і 0,61 гол., відповідно. Лише тварини лінії Бистрого мали багатоплідність на рівні 10,78 гол., що на 0,02 гол. нижче вимог цільового стандарту. За показником кількості поросят при відлученні найкращі результати мали тварини лінії Далекого (10,94 гол.), які переважали середній показник по стаду на 0,62 гол. (р>0,99).
При визначенні відтворювальних якостей свиноматок різних родин нового селекційного досягнення найкращими показниками характеризувались тварини родин Лілії та Августи - 11,50 та 11,41 гол., відповідно (табл. 5). В середньому багатоплідність свиноматок становить 11,18 гол., що вище вимог класу еліта на 1,18 гол., та на 0,18 гол. перевищує вимоги цільового стандарту нового заводського типу. Матки характеризуються високою масою гнізда у 2 міс. віці, яка в середньому складає 216 кг, що на 36 кг перевищує вимоги класу еліта. Свиноматки родини Гастели за багатоплідністю та масою 1 голови у 2 міс. вірогідно (p>0,999) поступалися середнім показникам оцінених тварин.
Таблиця 5 - Відтворювальні якості свиноматок різних родин
заводського типу „Степной” за 2003 р.,
|
Назва ліній та родин |
n |
Багатоплід ність, гол. |
Великоплідність, кг |
Молочність (маса гнізда в 30 днів), кг |
У віці 2 месяці |
|
|
кількість поросят, гол. |
маса 1 поросяти, кг |
|||||
|
Вишня Ромашка Росинка Августа Гастела Лілія Лама Музила Венера Роза |
28 |
,19±0,13 ,20±0,18 ,02±0,13* ,41±0,13 ,80±0,12*** ,50±0,18 ,34±0,23 ,14±0,17 ,80±0,19** ,20±0,16 |
,30 ,29 ,29 ,27 ,28 ,29 ,34 ,27 ,27 ,27 |
,6 ,8 ,6 ,8 ,0 ,4 ,3 ,0 ,6 ,0 |
,70±0,13 ,30±0,18 ,43±0,16 ,67±0,15 10,50±0,14 10,61±0,16 ,70±0,21** ,84±0,19 ,02±0,16 ,84±0,45 |
,0±0,19 ,5±0,24 ,2±0,55 ,4±0,31 ,5±0,22*** ,5±0,24 ,3±0,20 ,5±0,26* ,3±0,24 ,5±0,21* |
|
В серед. |
200 |
,41±0,09 |
,28 |
,1 |
,42±0,12 |
,8±0,21 |
В результаті проведеного дисперсійного аналізу по визначенню комбінаційної здатності нових ліній за відтворювальними якостями не було встановлено вірогідного впливу генотипів на відтворювальні якості маток сформованих ліній. Можливо це пояснюється високою консолідованістю породи, незначними відхиленнями у продуктивності тварин різних ліній та особливостями імуногенетичних показників крові.
В результаті визначення відтворювальних якостей кнурів нових ліній встановлено, що об’єм еякуляту складав у середньому 204,4 мл, концентрація сперміїв - 0,335 млрд./мл, прямолінійно-поступальна рухливість - 95,5%, середній бал - 4,9.
Результати оцінки кнурів створеного племінного стада за відгодівельними ознаками наведено у таблиці 6.
Таблиця 6 - Результати оцінки кнурів нового типу за відгодівельними якостями в умовах ВАТ „Племзавод Степной” за 2003 р. ()
|
Кличка і № кнура |
Кількість потомків |
Вік досягнення маси 100 кг, днів |
Середньо-добовий приріст, г |
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. |
|
Бистрий 9735 |
12 |
175±7,3 |
792±13,5 |
3,56 |
|
Дерзкий 1739 |
12 |
179±9,4 |
780±9,7 |
3,63 |
|
Вітамін 9617 |
12 |
177±3,8 |
793±14,5 |
3,50 |
|
Далекий 6329 |
12 |
178±4,7 |
774±5,2 |
3,64 |
|
Степной 9961 |
12 |
181±9,8 |
747±10,7 |
3,69 |
|
Степной 9971 |
12 |
178±8,1 |
783±6,7 |
3,54 |
|
В середньому |
72 |
178±7,1 |
778±12,3 |
3,59 |
|
± до вимог класу еліта |
- |
-9,0 |
- |
-0,18 |
В середньому за період з 1989 по 2000 рік на контрольній відгодівлі отримано такі результати: вік досягнення 100 кг у потомків кнурів склав 178 днів (min - 167 днів), середньодобовий приріст 745 г (max - 830 г), витрати корму на 1 кг приросту 3,65 корм.од. ( min - 3,60 корм, од.); згідно шкали для оцінки кнурів і свиноматок за відгодівельними і м'ясними якостями II групи порід (Інструкція по бонітуванню свиней, 2003), перевищення вимог класу еліта за віком досягнення 100 кг складало 3,4...9,0 днів, а зменшення витрати корму –,08...0,15 к.од.
Дані таблиці 7 показують високі забійні та м’ясні якості молодняку. Так, забійний вихід складає 79,5 % (max - 81,7%), площа „м’язового вічка” -38,0 см (max 39,5 см), товщина шпику над 6-7 грудним хребцем 22,2 мм (min 20 мм), довжина тулуба 96,5 см (max 99 см), маса заднього окосту 11,73 кг (мах - 12,0 кг). Ці ознаки в період 1989 - 2000 pp. були такі: 79,2%; 37,8 см; 22,8 мм; 96,2 см; 11,62 кг. Як бачимо, товщина шпигу нижче на 5,8 мм вимог класу еліта, а довжина тулуба перевищує його на 2,5 см.
Таблиця 7 - Оцінка кнурів породи дюрок нового заводського типу за м’ясними якостями потомків в умовах ВАТ „Племзавод Степной” ()
|
Кличка і № кнура |
n |
Забійний вихід, % |
Площа „м’язового вічка”, см |
Товщина шпику над 6-7 грудним хребцем, мм |
Довжина тулуба, см |
Маса заднього окосту, кг |
|
Бистрий 9735 |
4 |
,5±0,83 |
37,2±0,83 |
22,2±0,46 |
95,4±0,75 |
11,75±0,72 |
|
Дерзкий 1739 |
4 |
,0±1,17 |
38,2±1,15 |
22,0±0,68 |
96,3±0,81 |
11,93±1,05 |
|
Вітамін 9617 |
4 |
,7±1,15 |
38,3±0,84 |
22,4±0,07 |
97,7±1,3 |
11,40±0,66 |
|
Далекий 6329 |
4 |
,7±1,50 |
37,8±0,79 |
22,4±0,88 |
96,7±1,43 |
11,60±0,72 |
|
Степной 9961 |
4 |
,7±0,63 |
38,0±0,35 |
22,5±0,97 |
97,0±0,53 |
11,75±0,68 |
|
Степной 9971 |
4 |
,7±1,32 |
39,0±0,86 |
21,5±0,72 |
96,0±0,25 |
12,00±0,78 |
|
В середньому |
24 |
,5±1,25 |
38,0±0,80 |
22,2±0,63 |
96,5±0,81 |
11,73±0,77 |
|
± до вимог класу еліта |
- |
- |
- |
-5,8 |
+ 2,5 |
- |
Таким чином, за весь час ефективного використання породи на фоні підвищення репродуктивних ознак вдалося зберегти високі відгодівельні та м’ясні якості породи, за якими свині української селекції відповідають рівню кращих світових аналогів; вік досягнення живої маси 100 кг – днів, витрати корму на 1 кг приросту 3,59 корм. од., товщина шпику на рівні 6-7 грудним хребцем –,2 мм, площа “м’язового вічка” –,0 см, довжина тулуба –,5 см, маса заднього окосту –,73 кг.
Характеристика стада свиней породи дюрок української селекції ВАТ "Племзавод "Степной". Значна кількість батьківського поголів’я і висока класність ремонтного і племінного молодняку (на рівні 81,2% класу еліта за даними бонітування 2003 року) дають можливість відбирати і використовувати для подальшого удосконалення стада кнурів, які оцінені за класом еліта та еліта-рекорд - 100% проти 95,8% за період 1989-2000 рр.
В середньому по стаду жива маса кнурів нових ліній у 12-місячному віці становить 187±16,1 кг, що відповідає вимогам класу еліта, в 24-місячному віці - 290 кг (відповідно до вимог). Максимальні параметри - 220 кг, 320 кг та 410 кг у віці старше 36 міс., що, вище вимог класу еліта на 52 кг, 30 кг, 110 кг, відповідно.
Аналізуючи розвиток маточного поголів’я відмічаємо, що в середньому по тваринам нового типу жива маса маток у віці 18-23 місяці становить 229 кг, що на 9 кг вище вимог класу еліта, у віці 30-35 місяців - 235 кг - вище на 5 кг, у віці 36 місяців і старше - 241 кг - вище на 6 кг. Максимальні параметри відповідно за віковими групами - 300 кг, 360 кг, 380 кг, що вище вимог класу еліта на 90 кг, 127 кг, 145 кг. Таких потенційних можливостей живої маси можна досягнути тільки при повноцінній збалансованій годівлі.
При порівнянні показників середньої довжини тулуба визначили, що у тварин нового заводського типу цей показник перевищує середній показник вихідного поголів’я на 2 см як по кнурам, так і по свиноматкам.
Середня жива маса ремонтних кнурців нового селекційного досягнення в 4-х місячному віці становить 57 кг, що вище вимог класу еліта на 7 кг, в 6 місяців молодняк відповідає класу еліта (перевищує на 1 кг) і в 9 місяців перевищує вимоги на 11 кг.
Кореляційні зв’язки між показниками продуктивності свиней породи дюрок української селекції. Встановлено високий від’ємний зв’язок між середньодобовим приростом тварин на відгодівлі та витратами корму на 1 кг приросту, середній зв’язок між віком досягнення живої маси 100 кг та витратами корму на 1 кг приросту, середній від’ємний зв’язок між забійним виходом та товщиною шпигу над 6-7 грудним хребцем. Найменший кореляційний зв’язок (-0,06) встановлено між віком досягнення живої маси 100 кг та забійним виходом тварин.
Встановлено залежність відгодівельних якостей нащадків з відтворювальними показниками свиноматок: середньодобовий приріст тварин на відгодівлі на середньому рівні (+0,41) корелює з живою масою 1 поросяти при відлученні.
Фізичні і хімічні показники м’яса свиней нових ліній породи дюрок української селекції. В результаті проведення оцінки хімічних властивостей свинини було визначено вміст вологи, сухої речовини, протеїну, жиру, золи у м’ясі тварин ліній заводського типу свиней породи дюрок української селекції (табл. 8).
Найменший вміст загальної вологи у порівнянні з середніми показниками відмічено у м’ясі тварин ліній Вітаміна (73,07%, р>0,95) та Дерзкого (73,13%). Також, для свиней вище зазначених ліній характерний підвищений вміст протеїну, а для тварин лінії Вітаміна ще й вміст жиру. Але вірогідність отриманих результатів низька, що пояснюється незначною кількістю оцінених тварин.
Таблиця 8 - Хімічні властивості м’яса свиней нових ліній
породи дюрок української селекції,
|
Лінія |
Кількість тварин, гол. |
Показник, % |
|
загальна волога |
суха речовина |
жир |
протеїн |
зола |
||
|
Бистрий |
3 |
,95±0,46 |
,05±0,46 |
,00±0,25 |
,93±0,58 |
,12±0,07 |
|
Дерзкий |
3 |
,13±0,32 |
,87±0,32 |
,90±0,29 |
,87±0,61 |
,10±0,05 |
|
Вітамін |
3 |
,07±0,03* |
,93±0,03* |
,07±0,15 |
,80±0,11 |
,07±0,01 |
|
Далекий |
3 |
,03±0,33 |
,97±0,33 |
,83±0,09 |
,98±0,45 |
,16±0,08 |
|
Степний |
3 |
,78±0,16 |
,22±0,16 |
,87±0,20 |
,24±0,43 |
,11±0,07 |
|
В серед. |
15 |
,59±0,16 |
,41±0,16 |
,93±0,08 |
,36±0,20 |
,11±0,02 |
Найбільшою вологоутримуючою здатністю характеризувалось м’ясо тварин лінії Дерзкого - 56,13%, що на 1,32% перевищувало середнє значення. В цілому ж, за цією ознакою м’ясо, згідно шкали оцінки, відповідало нормальній якості.
У м’ясі піддослідних тварин кислотність була слабокислою і становила 5,55 з коливаннями від 5,50 у тварин лінії Дерзкого до 5,60 у свиней лінії Степного.
Таким чином, встановлено, що м’ясо тварин нового селекційного досягнення - свиней заводського типу породи дюрок української селекції (ДУС) за шкалою оцінки відповідає високій та нормальній якості.
Економічна ефективність результатів досліджень. Внаслідок впровадження результатів наукових досліджень прибуток від реалізації додатково отриманого приплоду в розрахунку на 1 основну свиноматку нового заводського типу свиней породи дюрок української селекції (ДУС) з підвищеними відтворювальними якостями за рік становить 1200 грн.
Висновки
У результаті проведених досліджень по визначенню продуктивних якостей і закономірностей формування ліній та родин свиней породи дюрок української селекції можна зробити такі висновки:
1. В результаті цілеспрямованої селекційно-племінної роботи, шляхом відбору та підбору за відтворювальними якостями поряд із збереженням високих відгодівельних та м’ясних якостей в умовах ВАТ „Племзавод „Степной” сформовано 5 нових ліній, в основу яких закладено генотипи тварин американської, чеської, англійської та датської селекції. Сформовані лінії склали генеалогічну структуру нового заводського типу свиней породи дюрок (ДУС) і за показниками продуктивності відповідають рівню кращих світових аналогів, а за багатоплідністю перевищують їх.
2. Лінія Далекого сформована на основі поєднання генотипів американської та чеської селекції, лінії Бистрого - в результаті поєднання чеської, американської та англійської селекції, Степного - на основі поєднання генотипів чеської, американської та англійської популяцій, Вітаміна –на основі генотипів чеської, американської і датської селекції, Дерзкого –в результаті поєднання генотипів чеської, англійської та датської популяцій.
. В результаті імуногенетичного тестування встановлено, що для нових ліній заводського типу свиней породи дюрок української селекції типовими були генотипи А-/А- (за винятком тварин лінії Дерзкого), Ва/Ва (за винятком тварин лінії Бистрого), Fb/Fb (80,6-100,0%), Gb/Gb, Ha/H-. Відсутність гомозиготних по алелю Еaeg кнурів вказує на те, що плідники породи дюрок з такими генотипами елімінуються в процесі інтенсивного штучного добору.
4. Парування між собою тварин з високим ступенем генетичної дистанції може бути передумовою виникнення в потомства ефекту гетерозису, тому результати досліджень повинні бути враховані в подальшій племінній роботі зі стадом. З цією метою слід інтенсивно використовувати кнурів лінії Дерзкого ( частка крові датської селекції).
5. За відтворювальними якостями тварини сформованих ліній переважали свиней вихідних ліній: за багатоплідністю на 0,83 гол., за кількістю поросят при відлученні на 0,81 гол. Серед нових ліній найвищі показники мали свиноматки лінії Далекого (багатоплідність 11,61 гол., % збереженості 93,1%, р>0,95).
6. За відгодівельними якостями вірогідної різниці між показниками тварин різних ліній нового типу не встановлено. Вік досягнення 100 кг у потомків кнурів склав 178 днів, середньодобовий приріст 745 г, витрати корму на 1 кг приросту 3,65 корм. од. За м’ясними якостями вірогідної різниці між показниками тварин різних ліній нового типу не визначено. Встановлено зменшення товщини шпику над 6-7 грудним хребцем у тварин нового типу (ДУС) порівняно з тваринами вихідного поголів’я на 0,6 мм (р<0,95).
7. Встановлено високий від’ємний зв’язок між середньодобовим приростом тварин на відгодівлі та витратами корму на 1 кг приросту, середній зв’язок між віком досягнення живої маси 100 кг та витратами корму на 1 кг приросту, середній від’ємний зв’язок між забійним виходом та товщиною шпигу над 6-7 грудним хребцем. Найменший кореляційний зв’язок (-0,06) встановлено між віком досягнення живої маси 100 кг та забійним виходом тварин. Визначено коефіцієнти кореляції: між кількістю поросят на час відлучення з багатоплідністю (+0,72), між молочністю свиноматок та масою гнізда при відлученні (+0,81).
8. Встановлено, що м’ясо свиней нового селекційного досягнення за шкалою оцінки відповідає високій та нормальній якості. Так, у середньому вміст протеїну у м’ясі тварин сформованих ліній становив 21,36%, а жиру - 3,93%, що свідчить про високу його якість.
9. Прибуток від реалізації додатково отриманого приплоду в розрахунку на 1 основну свиноматку нового заводського типу свиней породи дюрок української селекції (ДУС) з підвищеними відтворювальними якостями при 2,05 опоросах за рік становить 1215 грн.
10. Для підвищення ефективності племінної роботи з новим заводським типом ДУС та з породою в цілому при підборі необхідно використовувати тварин отриманих в результаті поєднання різних географічних популяцій, що забезпечує гетерогенний підбір при чистопорідному розведенні та підвищує продуктивність тварин.
11. Подальше удосконалення породи дюрок можливе при цілеспрямованому використанні тварин нових ліній заводського типу, за умови обов’язкового врахування їх генетичної подібності. Особливого значення при цьому набуває використання тварин лінії Дерзкого, науково-обґрунтоване застосування яких дасть можливість підтримувати достатньо високий відсоток генетичного поліморфізму як у стаді, так і у породі в цілому без залучення крові тварин інших географічних популяцій.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Трибрат Р.О. Продуктивні якості та закономірності формування ліній та родин свиней породи дюрок української селекції. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 –розведення та селекція тварин. –Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2005.
Дисертація присвячена визначенню особливостей формування генеалогічної структури стада свиней породи дюрок української селекції (ДУС) та їх продуктивних якостей.
Узагальнено результати селекції свиней породи дюрок при чистопорідному розведенні в процесі створення нової генеалогічної структури племінного стада ВАТ „Племзавод „Степной” та нового типу породи дюрок української селекції в цілому. Встановлена ефективність нових ліній і родин при внутрішньопорідній селекції.
Виконаними дослідженнями розширені теоретичні уявлення про механізм породоутворюючого процесу та формування генеалогічної структури і константності породи. Визначені особливості імуногенетичних показників крові тварин різних ліній та родин, що було використано для аналізу структури породи.
Проведено зоотехнічну та економічну оцінку використання тварин різних ліній та родин, та визначено їх роль у подальшому удосконаленні породи, розроблено науково-обґрунтовані пропозиції виробництву щодо використання наявної генеалогічної структури стада.
Використання сформованої генеалогічної структури забезпечує ефективність ведення селекційно-племінної роботи з новим типом породи, що не потребує залучення інших популяцій породи.
Ключові слова: порода, селекція, генеалогічні лінії та родини, відтворювальні якості, відгодівельні якості, м’ясні якості, імуногенетичні показники крові, генетична подібність.
Трибрат Р.О. Продуктивные качества и закономерности формирования линий и семейств свиней породы дюрок украинской селекции. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 –разведение и селекция животных. –Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2005.
Диссертация посвящена определению особенностей формирования генеалогической структуры стада свиней породы дюрок украинской селекции (ДУС) и их продуктивных качеств.
Обобщены результаты селекции свиней породы дюрок при чистопородном разведении в процессе создания новой генеалогической структуры племенного стада ОАО „Племзавод „Степной” и нового типа породы дюрок украинской селекции в целом. Линия Далекого сформирована на основе сочетанния генотипов американской и чешской селекции (многоплодие свиноматок составляет 11,64 гол.), линии Быстрого - в результате сочетания чешской, американской и английской селекции (многоплодие - 10,74), Степного - на основе сочетания генотипов чешской, американской и английской популяции (многоплодие - 11,00 гол.), Витамина –на основе генотипов чешской, американской и датской селекции (многоплодие - 11,30 гол.), Дерзкого –в результате сочетания генотипов чешской, английской и датской популяции (многоплодие - 10,82 гол.).
Проведенными исследованиями расширены теоретические понятия о механизме породотворного процесса и формирования генеалогической структуры, а также о константности породы.
Определены особенности иммуногенетических показателей крови животных различных линий и семейств, которые были использованны для анализа структуры породы. Установленно, что животные линии Дерзкого имеют высокую генетическую отдаленность от других генеалогических линий, которая может стать основой для создания заводской линии в породе, а также планомерного использования животных данной линии для повышения степени гетерозиготности у потомков.
В сравнении с исходными линиями многоплодие у свиноматок новых линий больше на 0,8...1,2 гол. и превышает лучшие мировые аналоги на 0,5...1,1 гол., количество поросят в 2 мес. возрасте - на 0,81 гол., масса гнезда в 2 мес. возрасте - на 9 кг.
По откормочным и мясным качествам свиньи породы дюрок украинской селекции стада ОАО „Племзавод „Степной”, соответствуют уровню лучших мировых аналогов: возраст достижения живой массы 100 кг –дней, затраты корма на 1 кг прироста - 3,59 корм. ед., толщина шпика на уровне 6-7 грудного позвонка –...24 мм, площадь “мышечного глазка” –,0 см, длина туловища –...97 см, масса заднего окорока –,73 кг.
Проведены зоотехническая и экономическая оценка использования животных разных линий и семейств, определена их роль в дальнейшем усовершенствовании породы, разработаны научно-обоснованые предложения производству относительно использования генеалогической структуры стада.
Использование сформированой генеалогической структуры обеспечивает эффективность ведения селекционно-племенной работы с новым типом породы, без привлечения других популяций породы.
Ключевые слова: порода, селекция, генеалогические линии и семейства, воспроизводительные качества, откормочные качества, мясные качества, иммуногенетические показатели крови, генетическая схожесть.
Tribrat R.O. Productive qualities and objective a laws of formation male and female pigs of duroc breed the Ukrainian selection. - Manuscript.
The thesis for a scientific rank of candidate’s degree in agricultural sciences in speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - the Kherson state agrarian university, Kherson, 2005.
The thesis it is devoted to definition of features of formation of genealogic structure of pigs of duroc breed the Ukrainian selection and their productive qualities.
Results of selection of pigs of duroc breed are generalized at thoroughbred cultivation during creation of new genealogic structure of breeding herd of Open Society „Plemzavod „Steppe” and new type of duroc breed the Ukrainian selection as a whole. It established on efficiency of new lines and families on selection in breed.
The carried out researches expand theoretical concepts about the mechanism creation of breed and formation of genealogic structure, and also about constant of breeds. Features immunological parameters of blood of animal various lines and families which were used for the analysis of structure of breed are certain.
Are carried out zootechnical and the economic estimation of use of animal different lines and families, is determined their role in the further improvement of breed, offers to manufacture concerning use existing genealogic structure of herd are developed scientific - proved.
Use of formation genealogic structure provides efficiency of conducting selection breeding work with new type of breed in general and is direct with herd.
Key words: breed, selection, genealogic lines and families, reproductive qualities, feeding qualities, meat qualities, immunological parameters of blood, genetic similarity.
Підписано до друку 06.04.2005р. Формат 60х90/16
Обс. друк. арк. 0,9 примірник 100
Віддруковано редакційно-видавничим відділом „Колос”
Херсонського державного аграрного університету
, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ
тел. 26-32-89