Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1 Які несприятливі явища для с/г угідь.
*посухи і суховії, *хуртовини і холодні вітри, * пилові бурі, * вітрова ерозія.
Посуха- поєдн.нестачі опадів і підвищення випаров.,які спричиняють невідповідність між потребою р-н у волозі і надходж. її з гр.,що веде до зниження врожаю. (атмосферна –до 200дн. , грунтова , загальна.)
Суховії – сухий гарячий вітер, виникають на перефирії антициклону внаслідок трансформації повітр.мас, переважно при Сх,Пд-Сх, Пн вітрах при них відбирається інтенсивність випаров.вологи з поверхн.гр.(степ.юокр.р-н лісостепу)
Хуртовині вітри- вітри зимового періоду,мають шв.вітру понад 5-10м/с, підхоплюють і переносять маси снігу.
Холодні вітри- пов.маси темп.яких нижча від середньоар. темп.пов.для даного р-ну і вдану пору року.
Пилові бурі- катаст.прояв вітр. ероз.гр.,найчастіше бувають в степу(Пд-Сх ч-на),виникають при велик.швидк.вітру 12-15м/с,(велика розорюваність терит.,посуш.клімату, сухий грунт, тривалий бездощовий період)
Вітрова ерозія(дефляція)- вимивання верхнього шару грунту(видування, засипання)
2 Фіз.та метереолог. х-ки суховійних вітрів.
*низька відносна вологість(до 30%) * висока температура пов.(<250) * швидк.вітру понад 5м/c на висоту флюгера * випаров.з відкритої водної поверхні більше 8мм в добу * сер.к-ть днів затеплий період25-30 днів, а в зимні роки 50-60 днів.
3 Види посух. Метеор. та фіз. властив.
1)атмосферна- тривала відсутн.опадів 10-200днів.
*надмірне надходж.сонячн.радіації за добу в сер.на 4-7%більше, за сер.багаторічну величину.
*темп. на 2-40за місяць більша за серед. багатор.
*повторюваність від 4 до1 року в кожні 10 років
2)грунтова- нестача опад.при збільш.сумарному випаровуванню на посівах з порушеною агротехнічною (невдалі поредники, шаблоний обробіток грунту, внасл.надмірних доз)
4 При яких показниках відбуваються хуртовинні вітри
Хуртовинні вітри – це вітри зимового періоду, що мають швидкість понад 5-10м/с. Це можливо за умови, що сніг сухий і окремі сніжинки не злипаються
5 Показники для визначення холод.вітрів
*t нижча від середньоріч.t пов.даного р-ну і вдану пору року.
*спричиняє перехолодження і обезводнення тканин р-ну, призв.до загибель.
*загибель врожаїв в садів і ягідників, якщо час дії збіг.із цвітінням.
*вимирзання озимих посівів.
*при них дії можуть виникати заморозки радіаційний заморозок.
6 Різниця між ОК і ГТК.
К=ОС/І, ОС- сер.к-ть опадів, І-максим.можливе випаров.
Полісся-1,33-1,1; Степ-0,67-0,33-0,25-0,1; Лісостеп-1,0-0,9;
ГТК=ƩО*10/ƩТ , ƩО- опади за 05-07; ƩТ- сума серед.t за ці місяці, надмірна зона зволож. ГТК>1,5, помірна 1,1-1,5, недостат. 0,8- 1,0, сухий 0,5-0,7, пустелі<0,5
7Скільки агролісомеліоративних районів на території України виділяє Б.Й. Логгінов?Вирішальні показники при визн.агролісомеліор. р-ну.
На основі багаторічних даних метеорологічних станцій, ґрунтових досліджень Українського НДІ землеробства та Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації вся територія України поділена на 15 агролісомеліоративних районів [41]. Ґрунтово-кліматична характеристика районів наведена в табл. 4.3.
В адміністративно-територіальному плані названі райони • включають (районування проводиться з півдня і південного сходу на північний захід):
район І — Нижньодніпровські піски в Цюрупинському, Го-лопристанському і Каховському районах Херсонської області;
район II — Присивашшя, берегова смуга Азовського моря і Каркинської затоки Чорного моря як з боку Херсонської і Запорізької областей, так і з боку АР Крим;
район III — опоясує район II з півдня в АР Крим, а з півночі в Запорізькій і Херсонській областях з виходом в Херсонській і Одеській областях на узбережжя Чорного моря;
район IV — південна третина Одеської області, південна половина Миколаївської та Запорізької областей, північна частина Херсонської, південні райони Дніпропетровської і центрально-степові АР Крим;
район V — центральна частина Одеської області, північна частина Миколаївської, південна половина Кіровоградської, північно-східна Запорізької, південна половина Донецької областей, а також Дніпропетровська область (за винятком північно-східних районів);
район VI — північно-східна частина Луганської області;
район VII — Донецький кряж на північному сході Донецької та півдні Луганської областей;
район VIII — північно-східний байрачний Степ — північні райони Дніпропетровської і Донецької областей, південно-східні райони Харківської і західні райони Луганської областей;
район IX — лівобережний Лісостеп в межах Харківської, Полтавської, Сумської, південної частини Чернігівської і східних частин Київської та Черкаської областей;
район X — правобережний Лісостеп в межах Київської, Черкаської, північної частини Кіровоградської і Одеської областей, східної половини Вінницької області та південні райони Житомирської області;
район XI — західний Лісостеп, у який входять Хмельницька і Тернопільська області, західна половина Вінницької, північна половина Львівської, а також частково Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська і Рівненська області;
район XII — східне Полісся в межах північно-західних районів Сумської, північної половини Чернігівської і Київської областей;
район XIII — західне і центральне Полісся — Волинська, Рівненська, Житомирська (північні райони) області;
район XIV — гірська і передгірська зони Карпат в межах Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, а також південні райони Львівської області;
район XV — гірська і передгірська зони Криму.
*ступень зволоження(баланс і забезпеч.вологи)
*теплові ресурси
*грунтові умови, тобто на основі даних метереолог.станцій, гр.досліджують і агролісомеліорації под..на 15 р-нів.
8При яких швидк.вітру ймовірні пилові та піщ.бурі.
Пилові (чорні ) бурі – швидк.вітру більше 12-15м/c
9 Назвіть грун.-клім.зони Укр.
Рівнина зона-Полісся,Лісостеп,Степ -95%, Гірська з-на Крим,Карпати- 5%
10.З якою метою виділяються земельні фонди?
З метою протиерозійної організації землекористування виділяються: ерозійні фонди привододільний, присітковий, гідрографічний. Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використовується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язковою участю багаторічних трав). Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.
12Як характеризується та використовується привододільний фонд?
Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Перша ТГЗ — зона інтенсивного землеробства (зерно-просапні сівозміни, інтенсивні технології) — має крутість схилів 0—3°, нееродовані і слабоеродо-вані ґрунти, використовується під польову сівозміну (культивуються зернові культури — озимі і ярові, цукрові буряки, кукурудза; просапні культури висіваються упоперек схилів).
13.Як характеризується та використовується присітковий фонд? Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використовується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язковою участю багаторічних трав). Друга ТГЗ — зона біологічного землеробства (зерно-трав'яні та трав'яно-зернові сівозміни, ґрунтозахисні технології) — має крутість схилів 3—7°, переважають середньозмиті ґрунти (в наявності можуть бути незначні площі незмитих, слабо- і силь-нозмитих ґрунтів), використовується під ґрунтозахисну сівозміну без просапних культур; останні можуть висіватися лише під захистом смуг із багаторічних трав або озимих
14.Як характеризується та використовується гідрографічний фонд?
Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.Третя ТГЗ — зона природних фітоценозів (постійне залуження травосумішами, смуго-грунтозахисні технології) — має крутість схилів понад 7°, переважають сильнозмиті грунти, використовується під суцільне залуження бобово-злаковими сумішами з періодичною їх зміною черезсмуговим перезалу-женням та заліснення; такий агрофітоценоз повинен максимально наближатися до природного.
15 Основні ф-ї головних,супутн.порід та кущів у лісом.насадж.
Головні пород.-повині забезп.найб.висоту, довговічність, стійка проти вітровалу і захворювання. Сумісність та біологічну стійкість за даних гр.-гідрологічних умов. Супутні пор.-сприяють росту гол.порід покращують гр..умови- перспективні форм.конструкції для даного р-ну.
16.Описати тип зміш. та відс.за просв. для продувної конст
Деревно-чагарн., з участю чагарн.до 50%. Деревно-тіньовий, сильно продувна, без чагарників. Комбінований, кущів до 30%.
17.Описати тип зміш. та відс.за просв. для ажкрної конст
Змішаний тип змішування, відсоток просвітності:між стовбурами та в кроах 15-35%
18.Описати тип зміш. та відс.за просв. для щільної конст
Тип змішування – деревно чагарниковий, змішаний; відсоток просвітності між стовбурам та в кронах становить:0-10%
26.Принципи розмішення ПЛС.
Розм.ПЛС визн.3 умовами: умовами рельєфу, відалю між ПЛС та їх напрямками.
1.ПЛС розм.на сг землях в рівнин.умовах і на схилах до 2град.
2.Відстань між осн. ПЛС не повина перевищ 300м у степу і 400м у поліс і лісостепу.на піщаних і серед грунтах. Поперечні ПЛС розм Перепенд.осн.і не перевищ.2000м у степу 1000-1500,на піщаних 1000м.
3.Напрямок осн.ПЛС. перпенд до основного напряму шкідлив вітрів.
25. 10000\а*в.
27.Як вирах відстань між осн ПЛС.
Відстань між осн. ПЛС не повина перевищ 300м у степу і 400м у поліс і лісостепу.на піщаних і серед грунтах. Всі осн ПЛС на глин і суглин грунтах розм на відстань що неперевищ 30 висот насадж у 30р віці ця відстань знаходиться в межах 300-700м.
28.Розташування та роль допоміжних ПЛС. Відстань між поперечними (допоміжними) лісовими смутами, які розмішуються перпендикулярно до основних, визначається довжиною поля, яка забезпечує продуктивне використання сільськогосподарської техніки. Поперечні лісові смуги розміщуються на віддалі, яка не перевищує 2000 м; у південному Степу цю відстань не бажано перевищувати за 1000—1500 м; на піщаних і супіщаних фунтах — 1000 м (незалежно від ґрунтово-кліматичної зони).
29.Обгрунтування розривів у ПЛС і СЛС. При розробці проектів створення полезахисних насаджень розміщення лісосмуг повинно бути погоджене з дорожньою мережею. На стиках основних, допоміжних і граничних полезахисних смуг влаштовуються розриви для проїзду с-г техніки, які на плані позначаються умовними знаками на їх перетині. Величина розривів: основний – 25 м, Т-подібний – 20 м, додаткові розміщуються через 500-600 м, шириною 6 м. в стокорегулюючих смугах влаштовуються розриви у вододільній частині, які теж позначаються на плані.
30. принципи рощзміщення слс
За умови наявності важких водонепроникних грунтів смуиги розміщують на схилах стрімкістю 1,5-2 градуси, а за небезпеки формування значного поверхневого стоку – на землях грунтозахисої сівозміни2-7 градусів,а також інших угіддях із стрімкістю 7-10 град. Найбільш ефективна дія смуг проявляється у випадку, коли їх розміщувати перепендикулярно лініям стоку.
31. як здійснюється розрахунок захисної полелісистостіПолезахисна лісистість Укераїни становить 1,4%. Оптимальна лісистість має становити 3,0 %.
Полезахисна лісистість розраховується за формулою: де:
– полезахисна лісистість;
– площа полезахисних лісових смуг;
– площа стокорегулюючих лісових смуг;
– площа полів основної сівозміни;
– площа полів ґрунтозахисної сівозміни
32.опишіть вимоги до підбору порід у ПЛС??
довговічність, стійкість проти вітровалу, мумісність та біологічна стійкість
34.вплив плс на польові угіддя
Лісові смуги нагромаджують сніг на полях,накопиченням снігу збільшується волога до 40 мм,врожайність с-г культур під захистом ПЛС збільшується
35. дальність захисного впливу плс різних конструкцій
ПРОДУВНА конструкція має захисний вплив 35Н, а АЖУРНА – 30Н
Н – розрахункова висота лісосмуги.
36.проектна віддаль між плс у різних лісорослинних зонах залежно від грунтових умов
Полісся 400 (дерново- підзолисті грунти) , Лісостеп 600, Степ 500, Пд Степ Пн Крим 250, Карпати Зак-ття Сх П-сся та Зх По-сся 700 (сірі лісові грунти).Відстань між осн смугами визначаємо за Ф для продувної к-ції L=35*H для ажурної L=30*H