Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
12.Польська культура в період політ. роздробленості
Роздробленість П сприяла культурному розвитку регіонів та уділів. У 13 ст. П активно включалась в загальноєвроп. Процес, культурне збагачення Європи. Помітні зміни відбулись в освіті: збільшилася к-ть кафедральних шкіл, виникають колегіатські, приходські школи,продовжували діяти монастирські. У школах викладався тривіум(граматика,діалектика,риторика),потім почали викладати ще квадривіум(музику, арифметику,геометрику,астрономію),що склало 7 вільних мистецтв.
Література: Книги, світські і духовні, надалі писалися тільки латиною: Польська хроніка Віцентія Кадлубека ,Великопольська хроніка. Сілезько-польська хроніка, Краківський капітульний річник. Пол. мовою скл. пісні, що їх співало рицарство перед початком битви. Видатною пам'яткою є рицарська пісня, яка починається зі слів "Богородиця Діва".
Наука: Вітелло - природознавець, астроном, філософ,його праця «Perspektiva»,Миколай з кракова- автор двох медичних праць.
Архітектура: .храми споруджувались у романському стилі(кафедральні собори у Вроцлаві,Плоцьку). На поч..ХІІІ ст..почав проникати готичний стиль. Розвивалось також барельєфне м-во. Визначною пам’яткою мистецтва також були 29 мініатюр,що прикрашають Біблію полоцького кафедрального собору.
31. Криза політ. Та економ. Устрою РП у 2 пол.17ст.
У середині XVII ст. відбувся перелом в історії Речі Посполитої, яка вступила в смугу політичних та військових конфліктів, що призвело до економічної та фінансової кризи, занепаду міст, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, до виникнення інших негативних явищ у різних сферах життя країни. Одним із визначальних чинників, які підірвали військово-політичну та економічну стабільність Польсько-Литовської держави, була національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648—1657). Згодом ситуацію погіршили війни з Швецією, Кримським ханством, Трансильванією та Московською державою. Вони спричинили не тільки політичну кризу та економічний занепад, а й значні територіальні втрати РП .Отже кризу У РП на цьому періоді спричинилі численні війни та народні повстання, які підривали економічний та політичний устрій держави.
50. Польські землі у ,,весні народів’’.
Революційні події в європейських країнах не могли не заторкнути пол. справи. Демократичні кола європейських країн з симпатією ставилися до поляків та їхніх зусиль у відбудові незалежності. На звістку про революції у Відні та Берліні тисячі польських емігрантів рушили на батьківщину. Але тут вони зустрілися з новою реальністю: серйозним соц-політ поділом пол с-тва, яке не відповідало ідеальній картині нац єдності. Незабаром вони були змушені знову шукати пристанища за кордоном.
Від поч революції пол еміграція робила спроби монтувати "єдиний центр" незалежницького руху, але зіткнулася з опором аристократично-шляхетських і радикально-демократичних кіл в пол землях, які брали на себе ініціативу розв'язання насамперед "життєвих" справ кожної частини колишньої РП. Князь А.Чарторийський був змушений звернути погляд на Італію, де починалася боротьба з Австрією за об'єднання країни. У березні 1848 р., у Римі Адам Міцкевич підписав акт про ств пол легіону, який взяв участь у боях з австрійською армією за Тіроль, однак ці бої зак поразкою і легіон був переведений до Риму, де взяв участь в обороні цього ж міста від франц військ. Після поразки італійців легіон був розформований.
Навесні 1849 пол еміграція в Парижі почала видавати франц мовою газету ,,Трибуна народів’’, її редактором став А. Міцкевич, а до складу редколегії увійшли франц, нім, італ, ісп та рос демократи. Газета повинна була зміцнити солідарність європейських народів у боротьбі за свободу, демократію і поступ. Вона відбивала ідеологію утопічного соціалізму, пропагувала побудову в Європі с-ва, в якому всі права належатимуть працюючим верствам робітників і селян. Сам А. Міцкевич вмістив у ній понад 90 статей. Восени 1849 р. видання було закрите французькою владою.
Також не другорядну роль відіграли поляки у повстаннях у Відні (жовтень 1848 p.), Дрездені (травень 1849 p.), Бадені (травень 1849 р.) та Палатинаті (травень 1849 р.). На жаль, кожне з них було жорстоко придушене австрійськими і прусськими військами.
Отож, дух "Весни Народів", подих свободи, соціальні зміни, що відбулися під час революцій, не могли минутися без наслідків. Відбулося прискорення формування національних суспільств, в яких все відчутнішим ставав голос нових соціальних верств і політичних програм.
69. Варшавське повстання 1944р.
Варшавське повстання 1944 року — Повстання, організоване Армією Крайовою у Варшаві проти Третього Райху, що тривало від 1серпня - 2жовтня 1944 року. Метою повстання було звільнення Варшави й відновлення некомуністичної П. Повстанці розраховували на допомогу СРСР, але СРСР не зробив цього, бо не хотів відновлення некомуністичної П, до ліквідації якої був сам причетний.
Повстання поч 1 серпня 1944в рамках розвитку операції «Буря», плану загальнонаціонального захоплення влади в країні, перед радянським наступом. Основною метою повсталих було витіснення німецьких окупантів з міста і підтримка подальшої боротьби проти гітлерівської коаліції. Побічним політичним завданням було прагнення звільнити Варшаву до підходу радянських військ, щоб підкреслити незалежність польської держави, привести до влади підпільний уряд у вигнанні і не допустити насадження Радянською владою Польського комітету національного визволення. Крім того, до непрямих причин можна віднести загрозу облав працездатного населення і радіо-заклик до початку заколоту з Москви.
Точна кількість жертв повстання залишається невідомою, вважається, що близько 16 000 учасників польського опору загинуло і близько 6000 було важко поранено.
79. Політика шокової терапії в Польщі та її наслідки.
Новий уряд запропонував програму кардинальної реорганізації економіки, яка базувалася на швидкому переході до ринкової економіки, зміцненні фінансової системи, рівності всіх форм власності та умов їх розвитку.
Нова економічна політика, що здійснювалась під керівництвом міністра фінансів Лешека Бальцеровича, дістала назву "шокової терапії". Було ліквідовано державний контроль над цінами, розпочалася приватизація державної власності, в економіку почали залучати іноземний капітал. Ці заходи привели до стабілізації ринку: магазини наповнювалися різноманітними товарами, зникло поняття дефіциту! злотий став стабільним.
Перебудова економіки стикалася з серйозними труднощами: впав життєвий рівень населення, виникло масове безробіття. Слабка соціальна захищеність трудящих призвела до акцій протесту.. Особливо погіршилося становище робітників текстильної промисловості, а також вугільної та металургійної .Рівень життя сільських жителів знизився на 30—40%.
І все ж таки, незважаючи на досить похмуру загальну картину, Польща рухалась уперед. Вона була першою з країн Східної Європи, яка до 1993 р. Вийшла із кризи.. Інфляція за 1992 р. впала до рівня 48%. Польща спромоглася стабілізувати свою валюту, не використовуючи коштів, виділених для цієї мети МВФ. (Міжнародний валютний фонд)Зростання обсягу виробництва ВНП, (валовий національний продукт)що почалось у 1992 р., тривало і прискорилось у наступні роки.