Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
БЕЗЛЮДІВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ЛІЦЕЙ
Харківської районної ради
Харківської області
2-А клас
2009 р
Тема. Ми – діти України
Мета. Розширити та закріпити знання учнів про Україну, національний одяг
українців. Розвивати творчі здібності дітей. Виховувати почуття
патріотизму, любов до рідного краю.
Обладнання. Український національний одяг, вірші, ілюстрації, магнітофон,
роздатковий матеріал.
Тип уроку. Урок - свято Ми всі – діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!
Хід уроку
І. Організація класу
Любі гості! Не вагайтесь,
В нашому класі всі збирайтесь!
Гостей зустрічаємо щиро,
З любов’ю, з хлібом, із миром!
Добрий день, мої любі діти,
Я щаслива вітати вас
Хай вам радісно сонечко світить,
Будем вчитися… В добрий час!
ІІ. Актуалізація опорних знань
- Сьогодні з вами ми продовжуємо подорожувати Країною Добра і Справедливості. А головне завдання, яке ми сьогодні повинні вирішити – це закріпити знання з теми «Ми – діти України».
Наближається до кінця ваш перший рік навчання. Ви багато дізналися, навчилися читати і писати.
А ще нам випала нагода вивчати правознавство з першого класу, бо ми з вами навчаємось в юридичному ліцеї.
На цих уроках ми дізналися багато нового і цікавого, а про що саме дізналися, ми сьогодні з вами разом і поговоримо.
Маю надію, що ця розмова буде цікава і вам і нашим гостям.
До слова запрошую наших чарівних україночок:
Та в нас закон є і права.
І ми навік запам’ятаємо
Із Декларації слова.
Декларація – це просто
Оголошення всіх прав.
Є права й в дітей, звичайно,
Треба, щоб усяк їх знав.
І треба всім нам дружно жить.
Тож ми ще змалечку вчимося
Всіх поважати і любить.
Бо право нам таке дано,
Там ми усі дружити будем
І мирно жити будем все одно!
- Діти, так, про які ж права говорили наші україночки? (Право на життя, на освіту, на повагу до кожної дитини, на любов і піклування про нас, дітей)
1-й учень
Я маю право жити на землі,
Творити, дихати, учитись,
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.
2-а учениця
Я маю право Україну восхвалять,
Боротися за неї і за честь стоять,
Безкрайнії поля її любити,
І щовесни журавликів із вирію зустріти.
3-я учениця
Я маю право на веселку й на весну,
На щедру осінь і на тепле літо,
На зиму, так безмежно чарівну,
І на лани із стиглим житом,
На золотаве сонце в небесах,
Що щедро Україну зігріває,
На соловейка спів в гаях
І на любов батьків, безмежну і безкраю.
4-а учениця
Про свої права ми знаєм:
На освіту право маєм,
Маєм право на ім’я,
Яке нам дає сім’я.
І таланти проявляти,
Особисту думку мати.
Та найперша справа –
Це на рівність право.
Рівність у правах –
Не лише слова.
Це державна справа:
Рівність – перше право!
Знати всі повинні –
Ми в правах всі рівні.
- Добре, діти, молодці.
- Дякую вам.
- Діти, а зараз уважно – уважно послухайте вірш, який я вам прочитаю, бо вам треба буде відповідати на питання.
(Звучить мелодія)
На землі великій
Є одна країна:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина,
І живуть тут люди.
Добрі, працьовиті,
І скажу до речі,
Ще й талановиті.
Землю засівають
І пісні співають.
На бандурі грають
І вірші складають
Про ліси і гори,
І про синє море,
Про людей і квіти…
То ж скажіть же, діти.
Що це за країна?
(Наша Україна)
- Як можна по іншому назвати нашу Україну? (Батьківщина, рідний край)
- Діти, а може хтось про це віршиком може сказати.
1-а учениця
У всьому світі кожен зна
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина -
Це наша славна Україна.
2-й учень
Ненька наша Україна,
Мова рідна, рідний спів,
Це земля свята – єдина
Наших прадідів-дідів.
- Діти, а чим для вас є наша Батьківщина?
1-а учениця
Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна.
2-й учень
Моя Батьківщина – це наша сім’я,
Затишний куточок і хата.
Це мама і тато, бабуся й дідусь,
Всі рідні і друзів багато.
3-я учениця
Моя Батьківщина – це злагода й мир,
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
4-й учень
Моя Батьківщина – ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
- Так, діти, Україна наша ненька, це отча земля, де ми народилися і живемо.
- А зараз слова просить Аліна.
Є щось святе в словах «мій рідний край».
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене – це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любов’ю.
Й пісень людські прозорі ручаї
Усе, що серцю рідне невимовно.
Дидактична гра «Хто знає більше?»
Пісня – це душа нашого народу. А що це так – ми зараз почуємо.
Пісня «Українка я маленька»
Українка я маленька,
Україна – моя ненька.
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
Вірна я дочка народу,
Бо козацького я роду.
Щиро я свій край кохаю,
Роду іншого не знаю.
Так я завжди буду жити,
Рідний край буду любити.
Українцям помагати,
Україна – моя мати!
1-а учениця
Я народилась в Україні
І почала життя своє.
Тут небеса високі й сині,
На що не глянеш – все моє!
Трава для мене зеленіє,
Для мене світлі дні ясні.
І сонце пестить та леліє,
Летять до серденька пісні.
Тут кожна квіточка співає,
Струмочок весело біжить.
І краю кращого немає,
Де б я могла так вільно жить!
2-а учениця
Я люблю кожну квіточку в полі
І струмок, що до річки біжить.
І високі, до неба, тополі,
Й чисту-чисту небесну блакить.
І у синьому небі лелеки,
Й журавлину осінню печаль.
Й споришеві стежки, що далеко
Розійшлись по землі в синю даль.
У маленькі свої долоньки
Я промінчики сонця ловлю.
Україну мою, рідну неньку,
Я усім своїм серцем люблю.
(Виходить хлопчик)
- Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України – неньки!
Українцем я зовуся –
Й тою назвою горджуся!
- А по чім тебе пізнаю?
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
(Виходить дівчинка)
- Хто ти, дівчинко маленька?
Доня України – неньки.
Українкою зовуся –
Й тою назвою горджуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку –
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути,
Ще й васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути?
А на ноги чоботята
Червоненькі сап’янові!
Я маленька українка –
Будьте всі мені здорові.
Учень
Ми всі – діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!
Учениця
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе!
Учень
Присягаєм: наш край рідний.
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
Україночка
Хліб – сіль на рушнику ми вам несем.
Любов свою несем безмірну.
Ми гостей добрих любим над усе!
Як любим рідну Україну!
Гості наші дорогенькі
Добра вам бажаємо
І за звичаєм вкраїнським
Хлібом пригощаємо!
Український танок
«Рушничок»
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша – солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Вчитель
Будьте всі щасливі, діти,
З усмішкою в світ ідіть,
Хай вам щиро сонце світить,
Всі здоровими ростіть,
Бо держава Україна
Завжди піклується про вас.
Пісня
Всі ми діти України
Хлопці і дівчата,
Хоч слабі у нас ще руки,
Та душа завзята.
Приспів:
Бо козацького ми роду,
Славних предків діти,
І в ліцеї всі вчимося
Рідний край любити.
Ми – одна родина,
А найбільша наша мати –
Рідна Україна