Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика СВК «Агрофірма «Україна».
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Україна» є юридич ною особою згідно українського законодавства. Кооператив діє на основі Статуту, Установчого договору, інших угод між засновниками та чинного законодавства України.
Знаходиться кооператив в с. Воскресенка , вулиця Леніна, 40. Приазовського р-н., Запорізької обл.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Україна» (надалі СВК) створений на підставі Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». Земельного Кодексу України шляхом об`єднання фізичних осіб (надалі членів) у іншу юридичну особу на засадах членства, об`єднання пайових внесків, коштів для спільної діяльності задоволення потреб членів в СВК з обов`язковою трудовою участю в його діяльності.
СВК створене його засновниками на добровільних засадах в процесі реорганізації «Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» Приазовського району ,Запорізької обл. (надалі КСП) є його правонаступником в формі перетворення.
Членами СВК можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні.
Рішення про створення СВК приймається його установчими зборами.
Чисельність членів СВК не може бути меншою ніж 3 особи.
СВК є юридичною особою,діє на підставі чинного законодавства України статуту і Установочного договору. СВК набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації проведеної в порядку, встановленому чинним законодавством України.
СВК має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установчих банку, кутовий та інші штампи, печатки, із своїм найменуванням, товарний знак та інші реквізити.
СВК є власником майна, яке йому належить, може набувати майнових и немайнових, прав орендувати майно і землю, відчужувати майно, бути позивачем в суді, Арбітражному суді.
СВК несе відповідальність в межах свого майна, на яке, відповідно до чинного законодавства України, може бути звернуто стягнення.
СВК не відповідає за зобов`язаннями членів СВК. Члени несуть відповідальність в межах своїх пайових внесків.
СВК здійснює зовнішньо-економічну діяльність, відповідно до до чинного законодавства України.
Члени СВК не користуються будь-якими уособленими правами на об`єкти, передані СВК.
СВК може на добровільних засадах утворювати вищого рівня об`єднання за галузевими чи територіальними ознаками.
СВК має право виступати засновником різних видів підприємств, організацій, об`єднань, мати представництво в різних регіонах України та за її межами.
Вступний внесок члена СВК вноситься і сплачується в грошовій формі для організаційного забезпечення діяльності СВК. Він зараховується в неподільний фонд і у разі виходу СВК не повертається.
Пайовий внесок члена СВК направляється на розвиток СВК. Він може проводитися шляхом передачі СВК майна, грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Членом СВК може вноситись також додатковий пай, який зараховується до пайового фонду.
При перетворенні КСП «Україна» в СВК, до останнього переходять також усі майнові права і обов`язки на колективну власність колишнього підприємства, яка включаєтьсь до пайового фонду.
Засновники погоджуються, що після державної реєстрації та передачі майна та землі у власність СВК, вони забезпечують розроблення та отримання коштів членами КСП Державних Актів на право приватної власності на землю з послідуючим обов`язковим заключенням договору оренди на ці земельні ділянки на термін, обумовлений в статті її Установчого договору «Про асоційоване членство в СВК».
Зміни до цого Стату вносяться за одноголосним рішенням зборів членів СВК, на яких присутні всі члени СВК. Повідомлення про зміну та доповнення до Статуту надсилаються до органу що зареєстрував СВК у тижневий термін з часу їх внесків.
Управлінський апарат складається з генерального директора, головного бухгалтера, зам. гол. бухгалтера та бухгалтерів. МТФ має ведучого зоотехніка, головного ветлікаря, 4 доярок та 6 скотарів. Щодо СТФ, то там знаходяться завідуючий ферми, 4 свинарок та скотарів.
Галузева структура підприємства має такий вид (схема 1):
Організаційна структура.
В СВК є 2 бригади.
В СВК середньооблікова чисельність всіх працівників - 136 чоловік. З них: працівники зайняті в с.г. виробництві - 98 чоловік, в т.ч. постійних робітників – 112 чоловік, сезонних і тимчасових робітників - 24 чоловіки, службовців 12 чоловік, з них 1 чол. – керівник і 11 спеціалістів. 2 працівника торгівлі та громадського харчування. На будівництві господарським способом зайняті 4 працівники. СВК „Грузевиця забезпечене трудовими ресурсами на 100 %.
Всього землі у власності 2770 га.
Щоб врахувати ступінь розвитку всіх товарних галузей на підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації:
Кс = 100 / Σ[р (2і-1)], (1)
де, р - питома вага окремої галузі в структурі товарної продукції, %;
і - порядковий номер окремої галузі в ранжированому ряді.
Щоб чітко визначити напрям спеціалізації підприємства і виявити причини в зміні спеціалізації, необхідно провести аналіз складу і структури товарної продукції підприємства.
На основі існуючої в таблиці інформації визначимо коефіцієнт спеціалізації Кс2007 = 0,36 і Кс2009 = 0,35 - в цьому році рівень спеціалізації на підприємстві середній. Кс2008 = 0,28 - коефіцієнт дещо нижчий, ніж в інші роки, але рівень спеціалізації середній.
1.2. Структура товарної продукції СВК «Агрофірма «Україна»
|
Показники |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|||
|
тис. грн. |
в % до під сумку |
тис. грн. |
в % до підсумку |
тис. грн. |
в % до підсумку |
|
|
1. Рослинництво, всього |
1653,9 |
32,8 |
2352,8 |
82,4 |
3254,4 |
90,0 |
|
з них пшениця озима |
1154,0 |
22,9 |
829,5 |
29,1 |
882,4 |
24,4 |
|
ячмінь |
499,9 |
9,9 |
7,7 |
27,0 |
171,3 |
4,7 |
|
Соняшник |
1735,9 |
34,3 |
1116,9 |
39,1 |
2197,9 |
60,8 |
|
овес |
- |
- |
- |
1 |
0,1 |
0,003 |
|
Проду.тваринництва |
5 |
0,1 |
407,0 |
14,3 |
352,7 |
9,8 |
|
Інша продукція рослин ництва |
2,5 |
0,04 |
3,1 |
0,1 |
2,7 |
0,07 |
|
2. Послуги в с-г. |
5,6 |
0,1 |
61,7 |
2,2 |
6,4 |
0,7 |
|
Разом по господарству |
5447,5 |
100 |
2854,3 |
100 |
3613,5 |
0,18 |
Проаналізувавши показники розміру та діяльності господарства, перейдемо до розгляду фінансового стану СВК «Агрофірма «Україна».
Для того, щоб розглянути показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності побудуємо таблицю 2.3.
Оцінюючи таблицю Обсяг та структура товарної продукції
СВК «Україна»» за 2008-2010 роки видно, що найбільше зернових та зернобобових було зібрано саме у 2010 році на суму 3254,4 тис. грн, що на 1618,5 тис.грн більше ніж у 2008 році, і на 901,6 тис.грн більше ніж у 2009 році. Ячмінь майже не дав ніяко дохоуц агрофірмі у 2009 році, а ось у 2008 році дохід становив 499,9 тис. грн. Соняшнику найбільше було отримано у 2010 році на 2197,9 тис.грн. а найменше у 2009 році на 1116,9 тис. грн. М'ясо свиней вирощували у 200 та 2010 році, у 2008 році дохід становив 2 тис.грн., а у 2009 році 407,0 тис.грн, це свідчить про занепад свинарства у господарстві. Усього по господарству найбільший прибуток було отримано у 2008 році і становить 5447,5 тис. грн, у 2009 році становить 2854,3 тис.грн, у 2010 році становить 3613,5 тис.грн. Таким чином, господарству необхідно займатися виробництвом не тільки зернових культур та соняшника, а й інших видів продукції рослинництва. Також потрібно збільшувати продукцію рослинництва за рахунок поліпшеня сортового складу, внесення більшої кількості мінеральних та органічних добрив. Все це призведе до збільшення товарної продукції, а отже, і до прибутку підприємства.
Для характеристики розміру господарства необхідно привести динаміку підприємства за останні три роки (табл.2.1).
2.1Динаміка показників розміру СВК «Агрофірма «Україна»
за 2008-2010 рр.
|
Показники |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
2010 р. у % до |
|
|
2008 р. |
2009 р. |
||||
|
Валова продукція в порывняних цінах 2005р., тис. грн. |
3239 |
2242,8 |
1565,1 |
48,3 |
69,6 |
|
Товарна продукція, тис. грн. |
3402,7 |
1974,7 |
3613,5 |
106,2 |
183,0 |
|
Площа с.-г. угідь |
3746 |
3203 |
2980,0 |
79,6 |
93,0 |
|
У т.ч. рілля |
3721 |
3198 |
2945,0 |
94,1 |
96,0 |
|
Середньорічна чисельність працівників, чол. |
51 |
50 |
48 |
79,1 |
96,0 |
|
в тому числі в рослинництві |
40 |
42 |
40 |
100 |
95,2 |
|
в тваринництві |
9 |
8 |
8 |
88,9 |
100 |
|
Середньорічна вартість активів, тис. грн. |
3844,5 |
1889,5 |
3588 |
93,3 |
189,9 |
По даним таблиці 2.1 можна зробити висновок, що в 2010 році порівняно з двома попередніми, спостерігається поступове зменшення результатів виборчої діяльності. Вартість валової продукції 2010 року порівняно з 2008 роком спала на 48,3%, порівняно з 2009 роком – на 69,6%..Товарної продукції більше ніж валової, це можна пояснити тим, що при розрахунку обсягів валової продукції бралася лише вироблена продукція основного виробництва, а показник товарної продукції відображає загальну суму виручки від реалізації не лише продукції, а й робіт, послуг, товарів та іншої реалізації. Її розмір зріс в 2010 році на 106,2% та на 183,0%, порівняно з 2008 і 2009 роками відповідно. Аналізуючи земельні площі господарства, бачимо, що їх розмір в 2010р. в порівнянні з 2008 і 2009 зменшився на 79,6% та93,0 % відповідно.Аналогічно зменшувалась і ралля у 2010 році порівняно з 2008 і 2009 роках на :94,1% та 96,0% відповідно. Ця нестабільність пояснюється тим, що за цей період було то більше орендовано земель,то менше.Середньорічна чисельність працюючих, порівняно з 2008 роком, зменшилась від 3 в порівнянні з 2010р. і складає 48 чоловік, а порівняно з 2009 зменшилось на 1 чоловіка і становило 50. Майже всі працівникі зайняті в рослинництві. Одночасно спостерігаємо, що середньорічна вартість активів порівняно з 2008 роком зменшилась на 1955 тис.грн в 2009 р., та на 256,5 тис.грн в порівнянні з 2010р. Це пов’язано з тим, що придбано нову техніку. Найбільше вироблено товарної продукції на 100 га. с.-г. угідь в 2010р.-3613,5 тис.грн. Підприємство все ж таки є збитковим та нерентабельним.
Для характеристики діяльності господарства у сфері реалізації продукції, тобто визначення товарності культур, розмір продажу, доцільність вирощування тієї чи іншої культури, побудуємо наступну таблицю 2.2.
Дивлячись на товарність продукції слід сказати, що в 2008 році основною товарною продукцією є рослинництво, а саме по соняшнику. В даній культурі спостерігається найвищий рівень товарності на протязі 2008 року.. В 2008р. найбільшу питому вагу товарної продукції складає соняшник, також з`явилися послуги в с-г.
2.2. Структура товарної продукції СВК «Агрофірма «Україна»
|
Показники |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|||
|
тис. грн. |
в % до під сумку |
тис. грн. |
в % до підсумку |
тис. грн. |
в % до підсумку |
|
|
1. Рослинництво, всього |
1653,9 |
32,8 |
2352,8 |
82,4 |
3254,4 |
90,0 |
|
з них пшениця озима |
1154,0 |
22,9 |
829,5 |
29,1 |
882,4 |
24,4 |
|
ячмінь |
499,9 |
9,9 |
7,7 |
27,0 |
171,3 |
4,7 |
|
Соняшник |
1735,9 |
34,3 |
1116,9 |
39,1 |
2197,9 |
60,8 |
|
овес |
- |
- |
- |
1 |
0,1 |
0,003 |
|
Проду.тваринництва |
5 |
0,1 |
407,0 |
14,3 |
352,7 |
9,8 |
|
Інша продукція рослин ництва |
2,5 |
0,04 |
3,1 |
0,1 |
2,7 |
0,07 |
|
2. Послуги в с-г. |
5,6 |
0,1 |
61,7 |
2,2 |
6,4 |
0,7 |
|
Разом по господарству |
5447,5 |
100 |
2854,3 |
100 |
3613,5 |
0,18 |
Проаналізувавши показники розміру та діяльності господарства, перейдемо до розгляду фінансового стану СВК «Агрофірма «Україна».
Для того, щоб розглянути показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності побудуємо таблицю 2.3.
Оцінюючи таблицю Обсяг та структура товарної продукції
СВК «Україна»» за 2008-2010 роки видно, що найбільше зернових та зернобобових було зібрано саме у 2010 році на суму 3254,4 тис. грн, що на 1618,5 тис.грн більше ніж у 2008 році, і на 901,6 тис.грн більше ніж у 2009 році. Ячмінь майже не дав ніяко дохоуц агрофірмі у 2009 році, а ось у 2008 році дохід становив 499,9 тис. грн. Соняшнику найбільше було отримано у 2010 році на 2197,9 тис.грн. а найменше у 2009 році на 1116,9 тис. грн. М'ясо свиней вирощували у 200 та 2010 році, у 2008 році дохід становив 2 тис.грн., а у 2009 році 407,0 тис.грн, це свідчить про занепад свинарства у господарстві. Усього по господарству найбільший прибуток було отримано у 2008 році і становить 5447,5 тис. грн, у 2009 році становить 2854,3 тис.грн, у 2010 році становить 3613,5 тис.грн. Таким чином, господарству необхідно займатися виробництвом не тільки зернових культур та соняшника, а й інших видів продукції рослинництва. Також потрібно збільшувати продукцію рослинництва за рахунок поліпшеня сортового складу, внесення більшої кількості мінеральних та органічних добрив. Все це призведе до збільшення товарної продукції, а отже, і до прибутку підприємства.
Розділ 2. Бухгалтерський облік на підприємстві
2.1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
Ведення обліку передбачає поєднання методологічних та організаційних його принципів. методологічні принципи ведення обліку однакові для всіх, а організаційні принципи кожне підприємство вирішує самостійно, враховуючи його структуру, особливість технологій та інші конкретні обставини.
Організація бухгалтерського обліку у ТОВ АФ «Слобожанська» здійснюється на основі Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” стаття 8. Згідно цього закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе керівник підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер приймається на роботу керівником підприємства і йому безпосередньо підкоряється. При звільненні головний бухгалтер передає справи новому бухгалтеру. В цьому випадку перевіряється стан бухгалтерського обліку та достовірності звітних даних, що відображається в Акті передачі справ, який підписує бувший і новий бухгалтери та затверджується керівником підприємства.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.
Підприємством самостійно визначено облікову політику, яка закріплена в Наказі «Про облікову політику» (дод. 1). Розроблена система і форма внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначені права працівників на підписання бухгалтерських документів. Вся первинна документація надходить до бухгалтерії, де й обробляється.
У ТОВ АФ «Слобожанська» обрана журнально-ордерна форма ведення обліку як певна система регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених відповідно до Закону. При ній аналітичний і синтетичний облік здійснюють одночасно в спеціальних бухгалтерських регістрах — журналах-ордерах і відомостях. До окремих журналів-ордерів ведуть "Аналітичні дані", в яких деталізують проведені записи. Хронологічний і систематичний запис у журналах-ордерах поєднано. Звідси і назва цих регістрів — вони одночасно є журналами і ордерами.
Журнал-ордер являє собою нагромаджувальний регістр, який побудований за кредитовою ознакою. Призначений він для відображення записів відповідних господарських операцій за місяць за кредитом одного або декількох синтетичних рахунків в дебет кореспондуючих з ними рахунків.
У зв'язку з використанням принципу реєстрації облікових даних за кредитовою ознакою записи за кредитом кожного синтетичного рахунку здійснюють у одному журналі-ордері. Дебетові обороти за відповідним синтетичним рахунком виявляються в різних журналах-ордерах. Після перенесення підсумків із всіх журналів-ордерів у головну книгу в ній підраховують обороти за дебетом кожного рахунку.
Журнали-ордери призначені для відображення взаємопов'язаних та однорідних за економічним змістом операцій, тому в деяких з них записують операції по декількох синтетичних рахунках. В цьому випадку для кожного з них в регістрі відведений розділ.
Шахова побудова журналів-ордерів дозволяє значно скоротити в них кількість записів, не порушуючи подвійного запису, бо кожна зафіксована один раз цифра одночасно відноситься до дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.
В основу побудови журналів-ордерів взято кредитову ознаку, тому що вона більше, ніж дебетова відповідає характеру господарських операцій. Кредит здебільшого показує початок руху засобів, тобто звідки вони надходять, а дебет — його закінчення, тобто куди вони надходять (використовуються).
Більшість журналів-ордерів та відомостей до них поєднують синтетичний та аналітичний облік. Тому відпадає необхідність вести аналітичний облік в окремих регістрах. Синтетичний та аналітичний облік здійснюється в одному обліковому процесі.
Журнально-ордерна форма обліку передбачає використання таких принципів:
Записи в журнали-ордери і відомості здійснюють в хронологічному порядку на підставі первинних документів. При великій їх кількості, які відображають однорідні операції, використовують накопичувальні (допоміжні) відомості, підсумки яких в кінці місяця переносять у журнали-ордери.
Підсумки із журналів-ордерів щомісяця записують в головну книгу, яка, на відміну від журналів-ордерів, побудована за дебетовою ознакою. Аналітичний облік ведуть в журналах-ордерах та відомостях. За окремими рахунками для аналітичного обліку використовують книги або картки.
В загалі ж керівником підприємства створені всі необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку подання до обліку первинних документів та їх реєстрації.
2.2. Облік касових операцій
До касових операцій відносяться операції, пов’язані з одержанням і витратою готівки безпосередньо із каси підприємства. Касові операції (надходження до каси готівки і видача) здійснюються відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 та Постановою Правління Національного банку України від 29.04.09 №252 «Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим протягом дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10000 (десять тисяч) гривень. Десятитисячне обмеження введено Постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку від 09.02.05р. №32.
Зберігати в касі готівку дозволяється в межах лімітів, які установлюються підприємством самостійно на підставі розрахунку. Розрахунок залишку ліміту готівки в касі підписується головним бухгалтером та керівником підприємства і затверджується внутрішнім наказом (дод. 2).
Приймання готівки в касу ТОВ АФ «Слобожанська» проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (дод. 3). При прийманні підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Видача готівки з каси ТОВ АФ «Слобожанська» проводиться за видатковим касовим ордером (дод. 4).
Усі прибуткові і видаткові ордери та документи, що їх замінюють, виписують у бухгалтерії чітко і ясно чорнилом або пастою кулькових ручок. Жодних виправлень, навіть застережених, у цих документах робити не дозволяється, забороняється також видавати прибуткові і видаткові документи особам, які вносять або одержують гроші. Усі прибуткові і видаткові касові ордери та документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструють у бухгалтерії в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов’язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.
Надходження і видачу грошей обліковують у Касовій книзі, записи до якої робить касир відразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером чи документом, який його замінює. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день, визначає залишок грошей у касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданими прибутковими і видатковими касовими документами, як звіт касира, під розписку в касовій книзі. ТОВ АФ «Слобожанська» веде тільки одну касову книгу. Вона пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною печаткою. На останній сторінці касової книги вказують кількість пронумерованих сторінок, яка завіряється підписами керівника господарства та головного бухгалтера господарства. Операції, що їх відображають на рахунку №30, записують до Журналу-ордера №1 с.-г. та до відомості підсумків за день на підставі звітів касира з доданими до них документами. З лицьового боку Журналу-ордера №1 с.-г. та відомості відображають кредит рахунка 30, а зі зворотного – дебетові обороти по касі.(дод. 5).
Кореспонденція рахунків:
1. Видано суму у підзвіт
Д-т 372 К-т 301
2. Внесено готівку в банк на поточний рахунок
Д-т 311 К-т 301
3. Оприбутковано до каси залишок невикористаних грошей
Д-т 301 К-т 372
4. Видана з каси допомога з догляду за дітьми до трьох років
Д-т 652 К-т 301
5. Надійшла виручка в касу від покупців за реалізовану продукцію
Д-т 301 К-т 361
2.3. Облік розрахунків з дебіторами
Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошей, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Важливим питанням обліку дебіторської заборгованості є її оцінка. Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання викладеного о у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV одного з основних принципів фінансової звітності – обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена. На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ТОВ АФ «Слобожанська» веде узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи ф послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства і банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).
Покупці і замовники у своїй діяльності можуть видавати аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (надання послуг). Облік розрахунків за виданими авансами ведуть в ТОВ АФ «Слобожанська» на балансовому рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами». Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір. Видані постачальникам та підрядчикам аванси відображаються сільськогосподарським підприємством за дебетом рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами» і кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках». За кредитом субрахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами» і дебетом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» відображаються сума заліку за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності або прийняті від підрядника повністю виконані роботи.
У господарська-фінансовій діяльності підприємства ТОВ АФ «Слобожанська» неминучі операції, пов’язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та ін.., які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів підзвітними особами. Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебітора», субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Нормативними документами, які регулюють здійснення витрат на службові відрядження в межах країни та за кордоном є: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон», «Інструкція про службові відрядження в межах України ти закордон», затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 р. №146); Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.04 р. №827 «Про затвердження змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон».
Залежно від конкретних обставин грошові кошти підзвітним особам можуть бути видані з рахунків у банку (311,312,313,314), отримані ними від різних організацій ( з рахунка 37). Крім грошових Коштів, підзвітним особам можуть бути видані грошові документи (різні марки, сертифікати, векселі та ін.) з рахунка 33 «Інші кошти». Підзвітна особа подає звіт про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт. Для відображення розрахунків з підзвітними особами в реєстрах журнально-ордерної форми обліку призначено Журнал-ордер №7 с.-г.(дод. 9). Після закінчення записів усіх операцій за розрахунку з підзвітними особами за звітний місяць у Журнал-ордері №7 с.-г. підраховують підсумки за всіма графами і кредитові обороти переносять у Головну книгу.
Кореспонденція рахунків з відображення розрахунків з підзвітними особами:
Д-т 372 К-т 301
Д-т 372 К-т 685
Д-т 301 К-т 372
Д-т 311 К-т 372
Д-т 331 К-т 372
Облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюється на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» субрахунка 373 «Розрахунки за нарахованими доходами». На цьому субрахунку відображається облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.
Акції або частки в статутному капіталі інших підприємств є активами, які утримуються підприємством – інвестором з метою збільшення прибутку. Збільшення вартості капіталу або інших вигод для інвестора (в тому числі за рахунок дивідендів). Сума нарахованих дивідендів, що належать підприємствам першої групи, зменшує балансову вартість акцій асоційованих, дочірніх або спільних підприємств. Для узагальнення інформації про одержані дивіденди від підприємств другої групи, які не є асоційованими, дочірніми або спільними підприємствами призначено субрахунок 731 «Дивіденди одержані». В ТОВ АФ «Слобожанська» прибуток не розподіляється, а іде як нерозподілений прибуток. Але в ТОВ АФ «Слобожанська» всі сільськогосподарські землі є орендованими до 2015 року, тому підприємство виплачує пай щорічно власникам землі.
2.4. Облік розрахунків за зобов’язаннями
Для обліку розрахунків з кредиторами Планом рахунків передбачені такі рахунки: 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”; 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”; 64 “Розрахунки за податками й платежами”; 65 “Розрахунки за страхуванням”; 66 “Розрахунки з оплати праці”; 67 “Розрахунки з учасниками”; 68 “Розрахунки за іншими операціями”.
На названих рахунках ведеться облік зобов’язань, під якими розуміють заборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями. Рахунок 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов’язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу.
Рахунок 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” має такі субрахунки:
611 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті”;
612 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті”.
За кредитом рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” відображається та частина довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.
На субрахунку 611 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті” ведеться облік частини довгострокових зобов’язань, заборгованість за якими виражена в національній валюті.
На субрахунку 612 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті” ведеться облік частини довгострокових зобов’язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.
Відображення в обліку віднесення частини довгострокової заборгованості до складу короткострокової розглянемо на конкретному прикладі.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками. Постачальники (підрядники) - це підприємства, що відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям. По відношенню до постачальників підприємства-споживачі завжди виступають покупцями їхніх товарно-матеріальних цінностей, різних послуг, включаючи отримання електроенергії, газу, води, автопослуг, послуг зв’язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.
Надходження товарів від постачальників на ТОВ АФ «Слобожанська» оформляється на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо. ТТН виписують при доставці товарів автомобільним транспортом.
Залежно від особливостей товарів і згідно з умовами договору до ТТН або рахунку-фактури (дод. 10-11) можуть бути додані документи, що підтверджують кількість товарів та їхню якість (свідоцтва про якість, сертифікати, довідки про результати лабораторних аналізів тощо).
Приймання виконаних підрядником робіт і послуг оформляється актами прийому робіт (послуг) (дод. 12), у яких наводяться відомості про обсяг, якість і терміни виконаних робіт (послуг) та їхню вартість.
Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.
Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” має такі субрахунки:
631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;
632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”;
633 “Розрахунки з учасниками ПФГ”.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться в журналі-ордері № 6 с.-г. та відомості аналітичного обліку, Реєстрі операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками № 6.1 с.-г.
Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками у ТОВ АФ «Слобожанська» та підрядниками ведеться на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. На зазначеному рахунку відображаються розрахунки з підприємствами, організаціями та особами за отримані товарно-матеріальні цінності, прийняті (виконані) роботи та надані послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також послуги з доставки або переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи, на які надійшли, і з невідфактурованих поставок.
На рахунку 63 бухгалтери ТОВ АФ «Слобожанська» обліковують розрахунки з підприємствами транспорту і зв’язку за отримані послуги з перевезень, у тім числі розрахунки по недоборах і переборах тарифу (фрахту), а також розрахунки за всі види послуг зв’язку.
Усі операції, пов’язані з розрахунками за придбані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги, знаходять відображення на рахунку 63 незалежно від того, одночасно чи заздалегідь проводилася оплата пред’явленого рахунку.
По дебету рахунку 63 відображаються суми оплати рахунків і заліків по заздалегідь виданих у встановленому порядку авансах. Відфактуровані та оплачені товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, враховують як дебіторську заборгованість.
По кредиту рахунку 63 відображається вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг у кореспонденції з дебетом рахунків обліку цих цінностей або відповідних затрат.
У синтетичному обліку рахунок 63 кредитують на суму розрахункових документів постачальника. Суми нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природних втрат проти відфактурованої кількості, а також невідповідність цін цінам, обумовленим договором (або у зв’язку з допущенням арифметичних помилок), відображаються по кредиту рахунку 63 і дебету субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”.
Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть по кожному окремо пред’явленому рахунку, а розрахунки в порядку планових платежів - по кожному постачальнику і підряднику. Облік повинен забезпечити можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахункових документах, термін оплати яких (визначений умовами договору) не настав, по не оплачених у термін розрахункових документах, невідфактурованих поставках.
Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари (роботи, послуги) наводиться в активі “Балансу підприємства” (ф. № 1), кредитове сальдо - у пасиві “Балансу підприємства” (ф. № 1), тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто (дод. 13).
Розрахунки з постачальниками і підрядниками у податковому обліку відображаються у складі валових витрат по події, яка відбулася першою: або оплата авансу (передоплата) за товари (роботи, послуги), або отримання товарів (робіт, послуг).
Розрахунки з постачальниками і підрядниками можуть здійснюватися покупцями (замовниками) шляхом заліку взаємної заборгованості у випадку, коли покупець (замовник), у свою чергу, виступає постачальником (підрядником) товарів (робіт, послуг) своєму постачальнику (підряднику). Стаття 217 Цивільного кодексу передбачає момент припинення зобов’язань у разі заліку зустрічної однорідної вимоги, по якій термін виконання настав, або не вказаний, або не визначений моментом затребування. Для здійснення заліку необхідно, щоб вимоги були зустрічними, тобто такими, які випливають з різних двох зобов’язань між двома особами з тим, щоб той, хто є боржником одного, був кредитором іншого. Наявність перелічених умов дає право будь-якій зі сторін провести залік у сумарному вираженні, заявивши про це іншій стороні.
Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого клієнта чинним законодавством не допускаються.
Облік розрахунків за податками й платежами. Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.
Сільськогосподарські товаровиробники сплачують фіксований сільськогосподарський податок з одиниці площі, який не змінюється протягом визначеного Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» терміну. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених чинним законодавством України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом ( вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства.
У разі, коли показник не перевищує 75% від загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
Об’єктом оподаткування ФСП є площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, в тім числі на умовах оренди.
В ТОВ АФ «Слобожанська» питому вагу виручки від реалізації сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу складає 96,2%. Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку показаний в додатку 14.
Ставка ФСП з одного гектара сільгоспугідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки: для ріллі – 0,15, для багаторічних насаджень – 0,09.
В ТОВ АФ «Слобожанська» рілля складає всі сільськогосподарські угіддя, тому тільки на неї нараховується ФСП. Оплата податку проводитися щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в наступних розмірах: в І кварталі – 10%, в ІІ – 10%, в ІІІ – 50%, в ІV – 30%.
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями від 3.04.1997 р. № 168, податок на додану вартість (ПДВ) виплачують товаровиробники, у тому числі і сільгоспвиробники, об'єм оподаткованих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом 12 місяців перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів.
При нарахуванні і розподілу ФСП складаються бухгалтерські проводки:
1. На суму нарахованого ФСП дебетується окремий субрахунок рахунка 91 «Загально виробничі витрати» і кредитується рахунок 641 «Розрахунки за податками».
2. На суму ФСП, розподілену між об’єктами обліку витрат дебетується рахунок 23 «Виробництво», субрахунок 231 «Рослинництво» і кредитується рахунок 91 «Загально виробничі витрати».
Перелік платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, які постійно вносяться після його прийняття Верховною Радою 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.
Платником податку є особа (в тім числі і сільськогосподарський товаровиробник), обсяг оподатковуваних операцій за поставки товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300000 грн.
На підприємстві щомісячно заповнюється податкова декларація по ПДВ, яка подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом (дод. 15). Обсяг оподатковуваних операцій в ТОВ АФ «Слобожанська» складає за 12 місяців більше 300000 грн.(без урахування ПДВ), тому звітний податковий період тут дорівнює одному календарному місяцю.
Для обліку розрахунків з бюджетом використовують Журнал-ордер №3Г с.-г. і відомість аналітичного обліку за рахунком №64 (ф.№3.5Г с-г.), де зобов’язання записують за їх видами за місяць і з початку року. У відомості на кожний вид платежів відводять рядок. Підсумки відомості заносять у Журнал-ордер №3Г с.-г., з якого загальний підсумок переносять у Головну книгу. Перевищення суми податкового зобов’язання над сумою податкового кредиту з ПДВ відображається за дебетом аналітичного субрахунка 641 з кредитом 70 «Доходи від реалізації». Перевищення суми податкового кредиту з ПДВ над сумою податкового зобов’язання з ПДВ відображається у звітному періоді за дебетом рахунка 90 «Собівартість реалізації» і кредитом аналітичного рахунка субрахунка 641 «Розрахунки за податками».
Облік розрахунків за страхуванням. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавець), громадянам, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Облік розрахунків з органами страхування підприємства ведуть на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”, який має такі субрахунки:
651 “За пенсійним забезпеченням”
652 “За соціальним страхуванням”
653 “За страхуванням на випадок безробіття”
654 “За індивідуальним страхуванням”
655 “За страхуванням майна”
656 “За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання”
2.5. Облік виробничих запасів
Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є певна наявність частини оборотних активів в матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щоб здійснювати процес виробництва, підприємство повинно мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, міндобрив та засобів захист рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів.
Для вірного визначення кількісних та якісних показників господарської діяльності підприємства велике значення мають методи їх обчислення, особливо оцінки запасів.
Придбані запаси від постачальників оцінюються за первісною вартістю, яка складається з таких фактичних витрат:
Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначається собівартість їх виробництва.
Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість.
Первісна вартість одиниці запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.
Первісна вартість запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.
Підприємство оцінку запасів на етапах їх руху здійснює за методом середньої вартості. За цим методом витрачені та реалізовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів на початок звітного періоду та їх надходження за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів.
Надходження матеріалів від постачальників оформляється рахунками-фактурами, накладними (дод. 11). Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням в журналі обліку вантажів, що надходять. Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації експедитору бухгалтерія виписує довіреність, яка підписується керівником та головним бухгалтером і засвідчується печаткою господарства.
Придбані матеріальні цінності підзвітними особами за готівку в магазинах, на ринку або у населення передають завскладом, який виписує накладну (внутрігосподарського призначення). При складанні авансового звіту про витрачені суми на придбання матеріалів прикладаються первинні документи, що підтверджують факт купівлі.
Облік продукції і матеріалів на складах здійснює матеріально-відповідальна особа.
Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати на спеціально обладнаних нафтоскладах. Матеріали на складах розміщують по секціях, а в них за окремими групами і типо-сорто-розмірами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. В місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характеристикою певного виду продукції та матеріалів.
Облік на складі ведуть в книзі складського обліку, яку видають матеріально-відповідальній особі під розписку.
Записи в книзі складського обліку завідувач складу робить щодня окремо по кожному разовому документу; після кожного запису виводять залишок. Дані відомості витрачання кормів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджу вальних документів завскладом заносить в книгу в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяцем.
Щомісяця матеріально-відповідальна особа на підставі первинних документів складає Звіт про рух матеріальних цінностей (дод. 16) у двох примірниках і подає його в бухгалтерію разом із документами, що підтверджують надходження та витрачання матеріалів. До звіту включають лише ті види продукції і матеріалів, по яких був рух у звітному періоді.
У зв’язку зі значною кількістю назв запасних частин і ремонтних матеріалів до тракторів, автомобілів, комбайнів та інших сільгоспмашин за наявності твердих договірних цін з метою зменшення трудомісткості обробки відповідальні особи подають звіт про рух запасних частин і ремонтних матеріалів тільки у сумарному вираженні.
Для обліку виробничих запасів у ТОВ АФ «Слобожанська» передбачено рахунок №20 „Виробничі запаси” з викорисанням таких субрахунків:
201 “Сировина й матеріали”;
203 “Паливо”;
205 “Будівельні матеріали”;
207 “Запасні частини”.
Облік МШП ведуть на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети ”.
На субрахунку №203 „Паливо” обліковуються всі види пального і мастильних матеріалів – бензин за марками, гас, дизельне паливо, солідол, мастила тощо. Облік нафтопродуктів ведеться за їх видами матеріально-відповідальними особами. Пальне зі складу відпускається по лімітно-забірних картках на яких стоїть підпис керівника як дозвіл на видачу, а підставою для списання пального на витрати виробництва є звіт про рух пального та мастил (дод. 17), заправочна відомість (дод. 18), шляховий лист вантажного або легкового автомобіля (дод. 19).
Облік будівельних матеріалів ведеться на субрахунку №205 „Будівельні матеріали”, де обліковуються будівельні матеріали за групами прийнятими в народному господарстві. Облік ведеться за видами матеріалів.
Для обліку запасних частин призначений субрахунок №207 „Запасні частини”, на якому ведеться облік запасних частин призначених для ремонту різних машин і механізмів. Тут же обліковується гума, що є в запасі.
Видача запчастин зі складів проводиться по лімітно-забірних картках або накладних.
Для обліку матеріалів сільськогосподарського призначення на підприємстві ТОВ АФ «Слобожанська» застосовується субрахунок 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”, на якому відображаються мінеральні добрива, засоби захисту рослин, біопрепарати, медикаменти.
Біопрепарати, медикаменти і хімікати в бухгалтерії підприємства обліковуються тільки в грошовому виразі. Кількісний облік ведуть працівники ветеринарної служби підприємства.
Добрива, засоби захисту рослин списуються на витрати виробництва за Актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (дод. 20)
Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в Оборотній відомості на підставі перевірених документів та протаксованих звітів про рух матеріальних цінностей.
А синтетичний в журналі-ордері №10.1 с.-г., який об´єднано з відомістю. Для записів по субрахунках використовують вкладні аркуші. Кредитові обороти переносяться в Головну книгу.
Облік виробничих запасів в господарстві ведеться згідно з П(с)БО №9 „Запаси”. Оцінюється вибуття запасів за методом середньої вартості. Облік ведеться на пристосованих бланках, але документи заповнюються своєчасно, звіт своєчасно подається в бухгалтерію.
2.6. Облік біологічних активів
Молодняк тварин і тварин на відгодівлі складають особливу групу матеріальних оборотних засобів.
Для обліку тварини на вирощуванні і відгодівлі використовують рахунок №21 „Поточні біологічні активи”, на якому узагальнюється інформація про наявність та рух тварин, що перебувають на вирощуванні і відгодівлі (велика рогата худоба та свині).
При одержанні приплоду (телят поросят) завідувач ферми складає у двох примірниках Акт на оприбуткування приплоду тварин. Записи в ньому здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби, а по свинях загалом із зазначенням статі.
Обидва примірники акта передають у бухгалтерію: один на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі „Звітом про рух худоби та птиці на фермі” (дод. 26) Після того як на його підставі будуть зроблені записи в Книзі обліку руху худоби та птиці на фермі та в реєстрах зоотехнічного обліку, а також нарахована заробітна плата тваринникам.
Приплід великої рогатої худоби оцінюється за плановою собівартістю однієї голови приплоду. В кінці року планова собівартість доводиться до рівня фактичної.
Молодняк та відгодівельне поголівя великої рогатої худоби, свиней обовязково зважують щомісяця, а також при переведенні у наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при вибракуванні з основного стада, у момент продажу, забою. Дані про масу тварин записують у відповідні документи. Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі, що залишаються в групі тварин на кінець звітного періоду, відображають у Відомості зважування тварин (дод. 27), яку складає бригадир при щомісячних , періодичних і вибіркових зважування тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки.
Приріст живої маси визначають на підставі Розрахунку визначення приросту. Його складає бригадир щомісяця на підставі даних відомостей зважування тварин та документів по надходженню та вибуттю тварин загалом по фермі та за видами та обліковими групами та за особами за якими закріплені тварини.
При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худоби та птиці певної групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби, що вибула з даної вікової групи протягом звітного періоду, а з одержаного підсумку віднімають масу худоби, яка надійшла в цю вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу худоби, що була в групі на початок звітного періоду.
Для визначення середньодобового приросту необхідно одержати приріст по групі за звітний період , поділити на кількість кормо-днів в цьому періоді.
Кількість кормо-днів визначається шляхом множення середнього поголівя за звітний період на кількість днів у цьому періоді.
Приріст живої маси в худоби господарстві оцінюється за плановою собівартістю 1ц приросту живої маси, яка в кінці року доводиться до фактичної.
В усіх випадках переведення телят, поросят з однієї групи в іншу, складають Акт на переведення тварин з групи в групу. Акт заповнює бригадир в день переведення тварин. Ці документи підписують також працівники , які приймали худобу та птицю для подальшого догляду, і затверджує керівник підприємства.
Вибракування тварин з основного стада оформляється Актом на вибракування тварин з основного стада. Оцінюється дане вибуття за балансовою вартістю вибракуваної худоби.
Рух тварин на підприємстві оцінюється за плановою собівартістю 1ц живої маси, яка в кінці року доводиться до рівня фактичної.
Тварини придбані в інших сільськогосподарських підприємств за грошові кошти, оприбутковують на підставі Товарно-транспортних накладних, Рахунків-фактур, а в разі придбання племінних тварин заповнюють Племінне свідоцтво.
Вибуття тварин в інші господарства, продаж переробним підприємствам, обліковують у Товарно-транспортній накладній, в якій зазначають тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, масть, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують бригадир, зоотехнік, ветлікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник.
Переробні підприємства приймають тварин у встановленому порядку і на прийняту продукцію виписують Приймальну квитанцію.
У разі забою тварин, знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником господарства, складає Акт на вибуття тварин і птиці, на кожен випадок окремо. В акті вказується причина та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції.
Акт складає в день вибуття комісія. Після оформлення, акт передається керівнику господарства на розгляд і затвердження .
У випадках, коли молодняк тварин відпускають працівникам господарства у рахунок заробітної плати або як натуральну оплату праці, оформляють накладну (внутрігосподарського призначення). В ній вказують кількість голів, їх живу масу, вартість, інвентарний номер, стать, вік.
Вибуття тварин на вирощуванні і відгодівлі оцінюється за плановою собівартістю 1ц живої маси, яка в кінці року доводиться до рівня фактичної.
Для обліку тварин використовують Журнал-ордер №9с.-г. і записи в ньому виконують на підставі: Звітів про рух тварин і птиці на фермі.
Записи проводять окремо по кожній статево-віковій групі, в розрізі ферм. По кожній групі підраховують підсумки за місяць з початку року. Місячні дані за кожним видом тварин і статевих груп і вартісному виразі за наявності худоби на початок і кінець місяця, їх руху відповідними каналами переносять до оборотної відомості №9 с.-г. аналітичного обліку.
10. Облік праці та її оплати
Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів України про працю, Законом України “Про оплату праці” від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, зі змінами і доповненнями; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5; Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889-IV; Законом України “Про відпустки” від 15.11.99. р. Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266. Нарахування, виплата та облік оплати праці мають проводити згідно з чинним законодавством нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.
Законом України “Про оплату праці” визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Завданнями обліку праці та її оплати є:
При прийманні працівника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини є трудовий договір або контракт.
Трудовий договір – це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою). За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.
Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Трудові книжки заповнюються на всіх працівників, які пропрацювали на підприємстві понад п’ять днів, форма власності підприємства значення не має.
При влаштуванні на роботу працівник подає трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу особи, які працевлаштовуються вперше; трудова книжка виписується роботодавцем не пізніше тижня з дня прийняття працівника на роботу.
В трудовій книжці вказуються такі відомості про працівника: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; попередні місця роботи; переведення на іншу постійну роботу, звільнення; нагородження та заохочення; відкриття, на які видані дипломи, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та виплачені у зв’язку з цим винагороди.
З обліку особового складу затверджені такі форми:
П-1 “Наказ (розпорядження) про прийом на роботу”;
П-2 “Особова картка”;
П-3 “Алфавітна картка”;
П-4 “Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи”;
П-5 “Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу”;
П-6 “Наказ (розпорядження) про надання відпустки”;
П-7 “Список №__ про надання відпустки”;
П-8 “Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)”.
Для обліку працівників, прийнятих на роботу, застосовується “Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу” (ф. П-1). Цей документ заповнюється у відділі кадрів на всіх працівників і підписується керівником підприємства.
При прийманні на роботу ВАТ «Хліб» заповнює записку про прийняття на роботу, а потім складається наказ про прийняття.
Підписаний керівником підприємства наказ оголошується працівнику під розписку. На підставі підписаного наказу про прийняття на роботу відділ кадрів заповнює форму П-2 “Особова картка” і робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок.
Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надаються працівникам, складається “Наказ (розпорядження) про надання відпустки” (ф. П-6) у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. На підставі цього наказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (ф. П-2), а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за період відпустки.
При наданні відпустки без оплати праці поруч із кількістю днів відпусток зазначається “без оплати”.
ВАТ «Хліб» для надання відпустки виписує записку про надання відпустки, і в якій вказується кількість днів відпустки, посада, заробіток за місяці, які передують періоду відпустки.
При звільненні працівників складається “Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)” (ф. П-8), який заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, а другий передається до бухгалтерії. Наказ підписується керівником підприємства та керівником структурного підрозділу. На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок з працівником.
Для звільнення з робочого місця відділ кадрів ВАТ «Хліб» виписує записку про звільнення, в якій вказується місце роботи, посада, з якого дня звільняється та причину звільнення.
Матеріальну відповідальність працівники несуть за шкоду, заподіяну підприємству через порушення покладених на них трудових обов’язків. Відповідальність встановлюється тільки за пряму дійсну шкоду в межах і порядку, передбачених законодавством. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди.
Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними витратами, на підставі бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за вирахуванням зносу (згідно з установленими нормами).
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). з 01.07.2009 до 30.09.2009 рр. – 630 грн. згідно ЗУ від 26.12.2008р. №835 – IV.
Залежно від способу виміру оплати праці (кількості праці або часу) розрізняють дві форми оплати праці: відрядну і погодинну.
Розмір оплати праці залежить від складності і умов виконуваних робіт, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці.
Основним документом по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу на ВАТ «Хліб» є Табель обліку робочого часу (ф. № 64).
Табельний облік у відділках, у бригадах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні, дні хвороби, відрядження, відпустка. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.
Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрасту України від 07.08.1996 р. № 228/253. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. № 1 (міжнародна); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. № 2 (що діє у межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис.
ВАТ «Хліб» для первинної транспортної документації використовує Подорожний лист вантажного автомобіля. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному – виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Подорожний лист після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.
Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані по кожному працівнику господарства для організації розрахунків з ними.
Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику ВАТ «Хліб» проводить у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу, Наряд на відрядну роботу.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплат компенсації за невикористані відпустки провадиться з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникам, які працюють на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
При обчисленні середньої заробітної плати працівникам ВАТ «Хліб» у всіх випадках її збереження враховуються: основна заробітна плата; доплати та надбавки (за понаднормову роботу в нічний час; за суміщення професії і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками з погодинною оплатою; за високі досягнення в роботі; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років тощо); винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу; при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарних місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку додаванням до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів тощо.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності на ВАТ «Хліб» є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:
Сума допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від середньоденного (середньоденного) заробітку і страхового стажу.
Страховий стаж – це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності та сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законодавством.
До страхового стажу зараховується період тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, а також одержання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів.
Крім того, при обчисленні страхового стажу враховують трудовий стаж до 28.02.2001 р. (дата набрання чинності Законом про страхування від непрацездатності).
Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам в залежності від страхового стажу встановлена в таких розмірах:
Законом України “Про загаль нообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату працез датності” від 23.09.99 р. № 1105-XIV встановлено нарахування допомоги в розмірі 100% середнього заробітку. Перші п’ять днів цієї допомоги сплачує підприємство, а з шостого дня непрацездатності сплачується за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Підставою для надання цієї допомоги є два документи – листок непрацездатності та акт про нещасний випадок (акт розслідування професійного захворювання) за встановленою формою.
Розрахунковим періодом для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, є останні шість календарних місяці (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці. У разі, коли працівник захворів, попрацювавши менше календарного місяця, розрахунок здійснюють за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.
Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається з встановленої місячної тарифної ставки (посадового окладу) на момент настання страхового випадку.
За неповного робочого дня (робочого тижня) середня заробітна плата обчислюється з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
Щорічні основну та додаткову відпустки надають працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
Щорічні відпустки на другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідно робочого року. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим органом, і доводиться до відома усіх працівників. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Оплата відпусток розраховується виходячи із середньої заробітної плати, обліченої за 12 місяців, що передують місяцю відпустки. Одержана сума заробітку за 12 місяців ділиться на кількість календарних днів за цей період, за виключенням святкових і неробочих днів, установлених законодавством України. Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, які приходяться на період відпустки, при розрахуванні тривалості відпустки не ураховуються і не оплачуються.
Із заробітної плати працівників ВАТ «Хліб» утримуються такі платежі:
Загальнодержавне соціальне страхування – це система прав, обов’язків, гарантій, які передбачають надання соціального захисту громадянам. У випадку хвороби, повній або тимчасовій втраті працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості і інших випадків, передбачених законодавством. Основним джерелом грошових коштів загальнодержавного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб.
Порядок утримання податку з доходів фізичних осіб регулює Закон України від 22 травня 2003 р. № 889-IV зі змінами і доповненнями.
Об’єктом оподаткування є загальний місячний оподаткований дохід, зменшений на суму збору до Пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Загальний місячний оподаткований дохід у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги.
Аліменти із заробітної працівників ВАТ «Хліб» стягуються згідно з виконавчого листа.
Виконавчий лист є виконавчим документом, направленим на примусове виконання рішення суду. Стягнення сум із заробітної плати працівника здійснює бухгалтерія підприємства на підставі надісланого виконавчого листа державним виконавцем.
Державний виконавець, крім виконавчого листа, надсилає підприємству розпорядження, в якому зазначається особа (юридична або фізична), на користь якої здійснюється стягнення. Копію цього розпорядження отримує також і боржник. При отриманні виконавчого листа і розпорядження підприємство повинно повернути державному виконавцю Повідомлення про його отримання, що є частиною розпорядження. Зазначене повідомлення підписується головним бухгалтером підприємства. Підпис завіряється печаткою.
У разі одержання виконавчих листів бухгалтерія реєструє їх у Відомості із зазначенням часу їх надходження. Аліменти також можуть утримуватися на основі поданої заяви працівника. Утримання за виконавчими документами на неповнолітніх дітей не повинні перевищувати 70% суми заробітної плати після утримання податків і зборів, а для інших аліментних стягнень – 50%.
Платників по виконавчим листам реєструють у Відомості утримань по виконавчим листам (аліменти). В ній записують платника аліментів, істіца, суму заробітної плати для нарахування аліментів, кількість днів, суму податків, суму заробітної плати без податків, суму або відсоток нарахування, суму аліментів всього та скільки буде перераховано, суму всього утримань.
За травень місяць з працівників ВАТ «Хліб» були проведені утримання у розмірах:
Загальна сума утримань із заробітної плати дорівнює 78354,22 грн.
Також на заробітну плату працівників ВАТ «Хліб» роблять нарахування на такі фонди і в розмірі:
Розрахунки з оплати праці ВАТ «Хліб» веде на синтетичному рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунки:
661 “Розрахунки за заробітною платою”;
662 “Розрахунки з депонентами”.
На першому субрахунку відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до не облікового складу. По кредиту субрахунка 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці.
На другому субрахунку відображають суми не виплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунку, якщо працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому суми.
По дебету субрахунка 661 відображають виплачені суми, включаючи вартість натуральної оплати, всі види утримань із оплати праці, депонування сум не виплаченої заробітної плати.
По рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства по заробітній платі, а дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству по заробітній платі.
2.9. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань
Джерелами формування активів підприємства є власні засоби (власний капітал), позичені кошти (позичений капітал). Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема, зареєстрована його частка – статутний капітал. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. У зв’язку з таким визначенням власного капіталу можна стверджувати, що в момент створення підприємства його власний (стартовий) капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками і оцінюється за вартістю майна підприємства. Тому на стартовому етапі основна облікова модель набуває вигляду А=К.
Статутний капітал характеризує сукупність внесків (у грошовому вимірнику) власників (учасників) у майно при утворенні підприємства для забезпечення його діяльності, визначеної установчими документами, а саме статутом (дод. 32).
Агрофірма «Слобожанська» має форму товариства з обмеженою відповідальністю. Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники ТОВ несуть відповідальність у межах своїх вкладів, які внесені при створенні статутного капіталу. Розмір статутного капіталу повинен становити не менше суми, яка відповідає розміру, встановленому чинним законодавством України, що діє на момент створення ТОВ. До моменту реєстрації ТОВ кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 50% зазначеного в установчих документах вкладу, а решту суми не пізніше року після реєстрації товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Рішення про зміну розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до Державного реєстру. Збільшення статутного капіталу може бути здійснене лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення ТОВ про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніше як через три місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку. Облік коштів статутного капіталу ведеться на рахунку 40 «Статутний капітал». Внески засновників та учасників ТОВ обліковуються на рахунку 40 «Статутний капітал». Аналітичний облік внесків кожного члена товариства ведеться у відомості до Журналу-ордера №7 с.-г., в якій зазначається прізвище, ім’я, по батькові, дата вступу до товариства і номер протоколу загальних зборів, сума внеску. Сальдо рахунка 40 «Статутний капітал» повинно відповідати розміру статутного капіталу, зазначеного в статуті товариства. Формування статутного капіталу після державної реєстрації товариства, на всю суму, зазначену в статуті, відображають записом:
Д-т 46 «Неоплачений капітал»
К-т 40 «Статутний капітал»
Фактичне надходження активів у рахунок внесків до статутного капіталу товариства відображають за дебетом рахунків: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 21 «Поточні біологічні активи», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» тощо та за кредитом рахунка 46 «Неоплачений капітал». Збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку відображають записом за дебетом субрахунка 443 «Прибуток», використаний у звітному періоді» та за кредитом 40 «Статутний капітал». На рахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковуються інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків. Зокрема на цьому субрахунку в реформованих сільськогосподарських підприємствах обліковується додатковий капітал, що відображає вартість житлового фонду підприємства, об’єктів соціальної сфери та майна, що не підлягає паюванню.
При передаванні таких об’єктів з балансу сільськогосподарських підприємств на баланс місцевого бюджету дебетується субрахунок 425 «Інший додатковий капітал» і кредитується рахунок 10 «Основні засоби». Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Наявність нерозподіленого прибутку свідчить, що активи підприємства будуть збільшені за рахунок операцій, за якими одержано прибуток. Кредитове сальдо субрахунка «Прибуток нерозподілений» також не означає, що грошові кошти або будь-який інший конкретний вид активів реінвестоване в підприємство. Прибуток вважається реінвестованим, якщо активи підприємства в цілому збільшились. Для узагальнення інформації про формування і використання прибутку підприємства використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки» За кредитом рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом – збитки та використання прибутку.
2.10. Облік формування доходів, витрат і результатів діяльності
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Його норми стосуються підприємств, організацій та інших осіб незалежно від форм власності.
Процес реалізації сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг, як уже зазначалося, відображають на кількох балансових рахунках: 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут", 70 "Доходи від реалізації".
Реалізація продукції ТОВ АФ «Слобожанська» – це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.
Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 "Доходи від реалізації". Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.
Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки:
701 "Дохід від реалізації готової продукції";
702 "Дохід від реалізації товарів";
703 "Дохід від реалізації робіт і послуг";
704 "Вирахування з доходу";
705 “Перестрахування”.
За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".
На субрахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.
На субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.
На субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" підприємства і організації, що виконують і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.
Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства поряд з реалізацією готової сільськогосподарської продукції і тварин на вирощуванні та відгодівлі можуть надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так і на сторону. Поряд з виробничою діяльністю в статутах деяких сільськогосподарських підприємств передбачається також торговельна діяльність. Тому в цих підприємствах будуть задіяні всі названі вище субрахунки рахунка 70 "Доходи від реалізації". Багатогалузевий характер сільськогосподарського виробництва вимагає надання інформації про одержання доходу від окремих галузей господарства. Тому доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації.
Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:
Окремими напрямами одержання доходів від реалізації готової продукції доцільно виділити:
Дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з кредитом рахунків:
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками",
64 "Розрахунки за податками і платежами",
68 "Розрахунки за іншими операціями",
79 "Фінансові результати".
Кредит рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з дебетом рахунків:
14 "Довгострокові фінансові інвестиції",
15 "Довгострокова дебіторська заборгованість",
30 "Каса",
31 "Рахунки в банках",
34 "Короткострокові векселі одержані",
36 "Розрахунки з покупцями і замовниками",
37 "Розрахунки з різними дебіторами",
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",
66 "Розрахунки з оплати праці",
68 "Розрахунки за іншими операціями",
69 "Доходи майбутніх періодів",
79 "Фінансові результати",
97 "Інші витрати".
Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт та послуг призначено рахунок 90"Собівартість реалізації".
За дебетом цього рахунка відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду – 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".
Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:
901 "Собівартість реалізованої готової продукції",
902 "Собівартість реалізованих товарів",
903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг";
904 “Страхові виплати”.
При організації аналітичного обліку по рахунку 90 "Собівартість реалізації" необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 "Доходи від реалізації" тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг повинні бути тотожними.
Дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" кореспондує з кредитом рахунків: 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари".
Для обліку витрат на збут у ТОВ АФ «Слобожанська» передбачено ведення рахунка 93 "Витрати на збут", на якому сільськогосподарські підприємства відображають витрати, пов’язані з реалізацією продукції: тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, вантаження в автомобілі, вагони та інші транспортні засоби; комісійні збори, сплачені збутовим та іншим посередницьким організаціям, ввізне і вивізне мито; утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації, оплата праці продавців, рекламні витрати, інші аналогічні за призначенням витрати.
Дебет рахунка 93 "Витрати на збут" кореспондує з кредитом таких рахунків: 20 "Виробничі запаси" – на вартість матеріальних цінностей, використаних при відвантаженні продукції, а також при її зберіганні в місцях реалізації; 23 "Виробництво" – на вартість послуг по транспортуванню продукції до місця реалізації; 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" – на вартість робіт та послуг по транспортуванню продукції до місць реалізації; 37 "Розрахунки з різними дебіторами" – на суму витрат службових відряджень працівників збуту; 66 "Розрахунки з оплати праці" – на суму нарахованої оплати праці працівникам зайнятим на реалізації продукції; 65 "Розрахунки за страхуванням" – на суму нарахувань на соціальні заходи, що відносяться на збут та ін.
Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають по кредиту рахунка 93 "Витрати на збут" і дебету рахунка 79 "Фінансові результати".
Таким чином зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 "Доходи від реалізації" та собівартості реалізованої продукції, яка відображається на рахунку 90 "Собівартість реалізації" дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати.
Слід ще раз наголосити, що собівартість незавершеного виробництва, готової та реалізованої продукції, яка відображається відповідно на рахунках 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" та 90 "Собівартість реалізації" визначається за виробничою собівартістю.
Це означає, що значна частина сільськогосподарських витрат не включається до складу собівартості продукції. Для обліку таких загальногосподарських та інших операційних витрат виділено рахунки 92 "Адміністративні витрати" (організація обліку по рахунку 92 наведена в попередніх розділах), 93 "Витрати на збут" і 94 "Інші витрати операційної діяльності".
Для обліку операцій, пов’язаних з отриманням доходів і витрат від реалізації інших оборотних активів призначені субрахунки 712 і 943.
На субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" узагальнюється інформація про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо).
В міру реалізації виробничих запасів їх балансова вартість відображається по дебету субрахунка 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів".
При реалізації виробничих запасів складаються бухгалтерські проводки:
На суму доходу від реалізації виробничих запасів:
дебет субрахунка 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"
кредит субрахунка 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"
На суму нарахованого ПДВ, включеного до вартості реалізації запасів (на субрахунок 643, якщо реалізації передувала передоплата від покупця, або на субрахунку 641, якщо реалізація запасів – перша подія):
дебет субрахунка 712 "Доходи від реалізації оборотних активів"
кредит субрахунка 641"Розрахунки за податками", або 643 "Податкові зобов’язання".
На собівартість реалізованих виробничих запасів, віднесену на операційні витрати:
дебет субрахунка 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"
кредит субрахунків 201-209 "Виробничі запаси".
Для обліку доходів і витрат від списання активів використовуються субрахунки 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".
На субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодувань підприємству вартості раніше списаних активів. Для цих цілей Планом рахунків передбачено субрахунок 947 "Нестачі і втрати від псуванні цінностей", на якому ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від списання цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час установлення нестачі винуватця не встановлено. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи".
Для обліку штрафних санкцій підприємством застосовуються субрахунки 715 і 948.
Субрахунок 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" призначено для узагальнення інформації про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником, або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування завданих збитків.
Аналогічні санкції можуть бути пред’явлені підприємству за невиконання ним законодавства та умов договору. Для відображення таких санкцій на рахунках бухгалтерського обліку застосовується субрахунок 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки".
На суму визнаних боржником штрафів, пені, неустойки дебетуються рахунки обліку грошових коштів або рахунки 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредитується субрахунок 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки".
При визнанні підприємством штрафних санкцій по відношенню до нього (штрафи, пені, неустойки) дебетується субрахунок 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" і кредитуються рахунки обліку грошових коштів або рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями".
Для цих цілей передбачені субрахунки 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" і 944 "Сумнівні і безнадійні борги".
Субрахунок 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" призначено для узагальнення інформації про доходи від списання кредиторської заборгованості по закінченому строку позивної давності. При списанні кредиторської заборгованості по закінченні строку позивної давності кредитується субрахунок 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" і дебетуються рахунки: 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і 68 "Розрахунки за іншими операціями".
Згідно із законом України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) платників податків у зв’язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств", від 16 березня 2000 р. із сільськогосподарських підприємств, які реформувалися, списано заборгованість зі сплати податків та зборів станом на 1 травня 2000 р.
Списання цієї заборгованості відображено по кредиту субрахунка 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" і по дебету рахунків: 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням".
Якщо списання кредиторської заборгованості позитивно впливає на фінансові результати підприємства, то протилежну роль відіграють списання поточної дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною і нарахування резерву сумнівних боргів за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги.
Узагальнення цієї інформації відбувається на субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги".
При створенні резерву сумнівних та безнадійних боргів дебетується рахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги" і кредитується рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів".
При списанні поточної дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною та утворення якої не було пов’язано з реалізацією продукції, робіт та послуг дебетується субрахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги" і кредитують рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами",
Розділ 3. Фінанси підприємства
3.1. Грошові розрахунки підприємства
Здійснюючи господарську діяльність, підприємство стикається з необхідністю проводити грошові розрахунки, які здійснюються за розподілу та перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.
Грошовий оборот – це виявлення сутності грошей у русі. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві впливають стадії виробництва та споживання.
Грошові розрахунки можна класифікувати на внутрішні – пов’язані з виплатою заробітної плати та підзвітних сум працівникам, дивідендів акціонерам та ін.; та зовнішні – обумовлені фінансовими взаємовідносинами у процесі реалізації продукції (робіт, послуг), закупівлі сировини та матеріалів, сплати податків та платежів до позабюджетних фондів, отримання та повернення кредиту та ін.
Грошовий оборот класифікується на безготівковий та готівковий. Це розмежування грошового обороту стає інструментом регулювання об’єкта грошового обороту – грошової маси.
Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин. Безготівковий оборот, як правило, здійснюється через банківські установи.
На підприємстві ТОВ АФ «Слобожанська» ведеться як готівкова так і безготівкова форма розрахунків. При готівковій формі розуміється як видача готівки з каси підприємства на потреби, так і надходження готівки до каси.
Приймання готівки в касі ТОВ АФ «Слобожанська» проводиться за прибутковими касовими ордерами (дод. 3), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (дод. 4). Видаткові та прибуткові касові ордера до передачі їх в касу реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. Якщо кошти видаються на відрядження, то оформляється також авансовий звіт після повернення з відрядження. Надходження і видачу грошей обліковують в Касовій книзі
ТОВ АФ «Слобожанська» використовує також безготівкову форму розрахунків з іншими підприємствами. ТОВ АФ «Слобожанська» має рахунок в банку для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій. На відкриття якого було подана заява на відкриття рахунку, а також картка із зразками підписів та відбитком печатки засвідчені нотаріусом. Для здійснення безготівкового розрахунку підприємство використовує платіжне доручення, розрахунковий чек (дод. 7-8). Платіжне доручення приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. Банк приймає до виконання платіжне доручення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.
Проаналізувавши таблицю можна сказати, що ТОВ АФ «Слобожанська» має менші показники дебіторської заборгованості в порівнянні з кредиторською за всі три аналізуючи роки. Кредиторська заборгованість в 2009 році збільшилась на 481 тис. гри. в порівнянні з 2008 роком, і зменшилася на 258 тис. грн. в порівнянні з 2007 роком. Дебіторська заборгованість в 2009 році збільшилась на 159 тис. гри. в порівнянні з 2008 роком, і на 534 тис. грн. в порівнянні з 2007 роком.
2.3. Показники платоспроможності (фінансової стійкості)
СВК «Агрофірма» «Україна» за 2010 рік, тис.грн.
|
Показники |
На початок року |
на кінець року |
Зміни (+/-) |
|
1.Платіжні засоби |
|||
|
Грошові кошти в національній валюті |
10 |
129 |
119 |
|
Готова продукція |
133 |
228 |
95 |
|
дебіторська заборгованість |
100 |
34 |
-66 |
|
разом платіжних засобів |
249 |
391 |
167 |
|
2.Платіжні забовязання |
|||
|
короткострокові кредити банків |
- |
- |
|
|
розрахунки з кредиторами |
2 |
1 |
|
|
поточна заборгованість за розрахунками |
142 |
98 |
-44 |
|
разом платіжних забовязань |
144 |
99 |
-45 |
|
4.Перевищення платіжних засобів |
99 |
292 |
193 |
|
5.коефіцієнт платоспроможності |
0.07 |
1,3 |
1,23 |
Оцінюючи таблицю показники платоспроможності СВК «Україна» за 2010 рік і зміни які відбулись по господарству в платіжних засобах, то зміни на кінець року по всіх показниках збільшилися: грошові кошти в національній валюті зросли на 8 разів, готова продукція збільшилась на один пункт, дебіторська заборгованість зменшилась на 47 пунктів, разом платіжних засобів відносно на початок року і кінець року зменшилось на 1.Розглядаючи платіжні забовязання то показники на початку року значно більші за показники на кінець року: поточна заборгованість на початок року становила 2 тис.грн , а на кінець року становило 1 тис.грн це свідчить про те , що на кінець року підприємство погасило майже всю поточну заборгованість, аналогічним є і разом платіжні забовязання. Перевищення платіжних засобів на початок року становило – 222 тис.грн , а на кінець року становило 390 тис.грн , це свідчить що на початок року не вистачало платіжних засобів, а на кінець року вони збільшились на 168 тис.грн. Коефіцієнт платоспроможності на початок року становив 0,07тис.грн а на кінець року зріс до 1,3 тис.грн