І доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України Артеме

Работа добавлена на сайт samzan.net:

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ І ПОЛІТОЛОГІЇ

ПОЛІТОЛОГІЯ

Завдання для самостійного контролю знань

студентів усіх спеціальностей

ПОЛТАВА 2007

Автори: Гончаренко Н.І., доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України

Артеменко В.М., доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України

Повне чи часткове відтворення, тиражування,
передрук та розповсюдження даної розробки без дозволу
Полтавського університету споживчої кооперації України

ЗАБОРОНЕНО

ВСТУП

У сучасних умовах розбудови в Україні суверенної, правової держави надзвичайно важливого значення набуває формування у громадян, особливо молоді, демократичної політичної культури. Саме цьому і покликано слугувати викладання політології у вищих навчальних закладах.

Одним з основних методів здобуття знань з політичної науки повинна стати самостійна робота студентів над джерелами та літературою. Перевірити ж те, як засвоєний категоріальний апарат, з’ясована суть політичних явищ та процесів, закономірностей та тенденцій розвитку політичної сфери, допоможуть тестові завдання з кожної теми курсу.

У кінці даної навчально-методичної розробки дається список літератури, яка допоможе опанувати навчальний матеріал, а також перелік правильних відповідей на питання тестів.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА

1.  Політологія як наука утворилася:

а) у Стародавньому світі;     б) за доби Відродження;

в) у ХІХ ст.;         г) у ХХ ст.

1.  До специфічних методів політології належить:

а) структурно – функціональний;   б) діалектичний;

в) метод політичного прогнозування; г) аналогія.

1.  Загальним предметом політології є:

а) політична сфера суспільства;

б) політична система суспільства;

в) політичні інститути суспільства;

г) політичні партії.

1.  Центральною категорією політології як науки є категорія:

а) політика;          б) влада;

в) держава;          г) суспільство.

1.  Під терміном “політика” сучасна політологія розуміє:

а) сукупність подій, що відбулися у світі за період існування людства;

б) сферу суспільної діяльності, пов’язану з відносинами між великими соціальними групами, політичними інститутами суспільства, політичними об’єднаннями, ядром якої є питання завоювання, утримання та реалізації влади;

в) сфера людських відношень, що пов’язана із перерозподілом матеріальних благ;

г) сукупність уявлень про суспільство, змістом яких є політичне життя, інтереси суб’єктів політичної діяльності, політичні ідеали, норми, цілі великих соціальних груп.

1.  До галузей політології належить:

а) соціологія політики;      б) новітня історія;

в) історія політичних вчень;    г) соціальна психологія.

1.  Дозволяє правильно оцінити співвідношення людських, державних, національних, групових, особистих інтересів та визначити своє місце в політичному житті суспільства така функція політології, як:

а) виховна;          б) теоретично-пізнавальна;

в) аналітична;         г) світоглядна.

1.  Центральним суб’єктом політичної діяльності є:

а) держава;          б) законодавча влада;

в) політична  партія;       г) нація.

1.  У ролі детермінант політики ставить територіальні, природні, фізико-кліматичні явища:

а) теологічний підхід;     б) географічний детермінізм;

в) антропологічний детермінізм;  г) неофрейдизм.

ТЕМА 2. ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

1. Засновником патріальхально-патерналіського підходу є:

а) Шань Ян;        б) Кун Фу Дзи;

в) Мао Дзе Дун;       г) Кім Ір Сен.

2. Таємничість намірів і дій правителя є необхідною умовою успіху політики згідно вчення:

а) конфуціанства;       б) легізму;

в) даосизму;        г) буддизму.

3. З усіх типів держав ідеальною Аристотель вважав:

а) тиранію;         б) аристократію;

в) політію;         г) демократію.

4. За Платоном в ідеальній державі мають керувати:

а) раби;          б) воїни;

в) демос;          г) філософи.

5. Утопічний соціалізм бере свої витоки з учень:

а) Платона та Аристотеля;    б) Т. Мора та Т. Кампанели;

в) Р. Оуена та Ш. Фур’є;    г) К. Маркса та Ф. Енгельса.

6. Томасом Мором описано ідеальну державу острова:

а) Буян;          б) Авалон;

в) Утопія;         г) Британія.

7. Ф. Аквінський вважав, що народ має право на повстання проти свавілля, тому що:

а) у ХІІІ ст. назріли об’єктивні передумови скасування феодального ладу шляхом революції;

б) народ взагалі має право на повстання;

в) перевищуючи владні повноваження, правитель першим порушить встановлений Богом закон, і тому повстання проти нього не є злочином;

г) народ прагне скасування світської влади і встановлення повної теократії.

8. Описав державу через протиставлення “града земного” “граду небесному”:

а) Августин Блаженний;    б) Ф. Аквінський;

в) Н. Макіавеллі;       г) Т. Кампанела.

9. Для політичних поглядів італійського відродження властивим був:

а) теоцентризм;       б) антропоцентризм;

в) шовенізм;        г) атеїзм.

10. Постулат: “Для досягнення мети володар має право використовувати будь-які засоби” обґрунтував у своєму трактаті:

а) Ч. Борджіа;        б) Н. Макіавеллі;

в) Л. Медічі;        г) Лев ІХ.

11. Розподіл влади згідно Ш.Монтес’к є необхідний через те, що:

а) це була практика європейських країн ще з часів середньовіччя;

б) це дозволяє запобігти концентрації влади в одних руках;

в) це ліквідує монархію;

г) світська влада має вийти з-під опіки церкви.

1.  За Т. Гоббсом укладання суспільного договору дає можливість подолати:

а) стан “війни всіх проти всіх”;

б) міжнаціональну ворожнечу;

в) залишки феодального ладу в ранньобуржуазних країнах;

г) поділ суспільства на стани.

1.  Засновником концепції народного суверенітету є:

а) Ш. Монтеск’є;       б) Ж.-Ж. Руссо;

в) Д. Дідро;         г) Вольтер.

1.  Проблемам демократії присвячені праці:

а) Л. Гумпловича;       б) А. Шопенгауера;

в) А. де Токвіля;       г) А. де Гобіно.

1.  Ідею про те, що всі політичні інститути і, перш за все, держава мають бути скасовані, теоретично обґрунтовує:

а) марксизм;        б) соціал-демократія;

в) соціал-дарвінізм;      г) анархізм.

1.  Г. Спенсором описано такі два типи політичних режимів:

а) військовий та громадянський;

б) громадянський та теократичний;

в) теократичний та громадянський;

г) громадянський та олігархічний.

1.  Згідно марксизму перехід до комуністичного ладу можливий шляхом:

а) перемоги пролетарської революції та встановлення довічної диктатури пролетаріату;

б) перемоги пролетарської революції та встановлення диктатури пролетаріату як перехідної тимчасової форми влади;

в) шляхом класової співпраці буржуазії і пролетаріату;

г) шляхом скасування всіх політичних інститутів і об’єднань.

1.   До представників теорії олігархізації належать:

а) Г. Моска та В. Парето;  б) К. Маркс та Ф. Енгельс;

в) Дж. Хоманс та П. Блау;  г) Р. Міхельс та М. Острогорський.

ТЕМА 3. ПОЛІТИЧНА ДУМКА УКРАЇНИ

1. Для політичної думки Київської Русі властива думка про:

а) необхідність заміни світської влади владою церкви;

б) необхідність збереження державної єдності Русі;

в) необхідність підтримати сепаратистські настрої удільних князів;

г) необхідність суттєво розширити кордони Київської Русі за рахунок інших країн Європи.

2. У своєму “Повчанні” наставляє синів, як має правити справедливий князь:

а) Данило Галицький;   б) Володимир Великий;

в) Володимир Мономах;  г) Ярослав Мудрий.

3. До пам’яток політичної думки Київської Русі не належить:

а) “Повість минулих літ”;  б) “Слово про закон і благодать”;

в) “Руська правда”;    г) “Історія Русів”.

4. Вперше принцип поділу влади було проголошено в конституційному проекті:

а) Конституція УНР;

б) Велика Хартія Вольностей;

в) Конституція прав і свобод війська Запорізького;

г) Декларація прав людини і громадянина.

5. Автор Конституції прав і свобод війська Запорізького є:

а) Б. Хмельницький;    б) П. Орлик;

в) І. Мазепа;      г) С. Ленгтон.

6. На думку більшості членів Кирило-Мефодіївського братства, досягти перебудови Російської Імперії на засадах федералізму, впровадження громадянський прав і свобод, виборності органів влади та ін. можна досягти шляхом:

а) революції;     

б) заколоту;

в) поступових реформ згори.

7. Ідеологію Кирило-Мефодіївського братства можна охарактеризувати як:

а) панславістську;     б) пантуркістську;

в) царепапістську;    г) сіоністську.

8. Лише шляхом селянської революції можна скинути самодержавство, вважав член Кирило-Мефодіївського братства:

а) П. Куліш;        б) Т. Шевченко;

в) М. Гулак;        г) В. Білозерський.

9. М. Драгоманов був прихильником створення федерації:

а) всіх народів, що входять до Російської імперії;

б) всіх слов’янських народів;

в) всіх слов’янських народів Російської імперії;

г) всіх народів Європи.

10. Максималістське гасло “Україна для українців” належить:

а) М. Грушевському;     б) Д. Донцову;

в) В. Липинському;     г) М. Міхновському.

11. Автором концепції інтегрального національному був:

а) М. Хвильовий;      б) Д. Донцов;

в) В. Липинський;     г) М. Міхновський.

ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ТА ФОРМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

1.  Синонімом слова “безвладдя” є термін:

а) плутократія;       б) охлократія;

в) олігархія;       г) анархія.

1.  До трьох гілок влади не належить:

а) муніципальна влада;    б) судова влада;

в) виконавча влада;     г) законодавча влада.

1.  Судову владу в Україні не представляє:

а) господарський суд;    б) Конституційний суд;

в) суди загальної юрисдикції;  г) суд Шаріату.

1.  Теократичний тип влади представлено в державі:

а) Люксембург;      б) Ліхтенштейн;

в) Ватікан;        г) Пакістан.

1.  За М. Вебером капіталістичному суспільству притаманний тип влади:

а) традиційний;      б) раціонально-бюрократичний;

в) харизматичний;     г) нелегітимний.

1.  Термін “легітимність влади” означає:

а) реалізацію баналітетних прав середньовічного сіньйора;

б) реалізацію принципу поділу влади;

в) характеристику соціального порядку, наділеного престижем, в силу якого він диктує обов’язкові вимоги і встановлює зразки поведінки;

г) визнання існуючої влади з боку певної особи. соціальної групи та ін.

1.  До функцій політичної влади не належить:

а) інтегративна;     б) регулятивна;

в) пізнавальна;      г) стабілізаційна.

1.  Як відносини нерівноправних суб’єктів, поведінка яких обумовлена їх неоднаковими статусами і ролями, владу розглядає:

а) біхевіоризм;      б) структурний функціоналізм;

в) марксизм;      г) волюнтаризм.

1.  До авторитарних форм влади належить:

а) деспотія;       б) анархія;

в) охлократія;      г) демократія.

ТЕМА 5. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

1.  Що собою являє політична система суспільства?

а) сукупність методів і способів управління суспільством;

б) форма політичного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади;

в) система інститутів, відносин, дій, ідей пов’язаних з формуванням і практичним здійсненням політики, тобто влади і управління в суспільстві;

г) сукупність дій різноманітних політичних сил, течій, котрі прагнуть здійснення певних політичних цілей, програм.

1.  Який з перелічених інститутів не відноситься до політичної системи суспільства?

а) держава;       б) засоби масової інформації;

в) партія;       г) церква.

1.  Який з перелічених компонентів не входить до структури політичної системи?

а) мораль;       б) політична організація суспільства;

в) політична культура;   г) правові норми.

1.  Яку з підсистем політичної системи становлять правові, політичні норми суспільства?

а) інституційна;     б) нормативна;

в) комунікативна;     г) політико-ідеологічна.

1.  Яку з підсистем політичної системи утворюють держава, політичні партії, громадські організації?

а) інституційна;     б) нормативна;

в) комунікативна;     г) політико-ідеологічна.

1.  Яка з функцій політичної системи лежить в досягненні відповідності політичного життя правовим нормам?

а) вироблення політичного курсу держави;

б) соціальної інтеграції;

в) політичної соціалізації;

г) легітимізації.

1.  Яка з функцій політичної системи лежить у включенні людини в політичне життя суспільства?

а) вироблення політичного курсу;  б) соціальна інтеграції;

в) політичної соціалізації;     г) легітимізації.

1.  Для якого типу політичних систем (за Г.Алмондом) характерний високий ступінь розподілу політичних ролей і функцій між учасниками політичного процесу: державою, партіями, групами тиску тощо?

а) англо-американська;

б) континентально-європейська;

в) доіндустріальна та частково індустріальна;

г) тоталітарна.

1.  Для якого типу політичних систем (за Г. Алмондом) характерним є концентрація влади в руках бюрократичного апарату, монополія на владу правлячої партії, ідеологізація суспільного життя?

а) англо-американська;

б) континентальна-європейська;

в) доіндустріальна та частково індустріальна;

г) тоталітарна.

1.  Яка ознака є головною умовою існування демократичної політичної системи?

а) наявність багатопартійності;

б) виборність органів місцевого самоврядування;

в) вільні вибори, що забезпечують людині рівні можливості обирати і бути обраними до органів влади;

г) гарантії прав та свобод особи.

ТЕМА 6. ДЕРЖАВА – ОСНОВНА ЛАНКА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

1.  Якій з концепцій походження держави відповідає таке твердження: “Держава є органом класового панування, органом гноблення одного класу іншим”?

а) патріархальна;        б) теократична;

в) марксистська;        г) насилля.

1.  Під способом організації верховної державної влади розуміють...

а) форму державного правління;

б) форму політичного режиму;

в) форму державного устрою.

1.  Переважно, на що вказує наявність двопалатного парламенту в державі?

а) на монархію;        б) на республіку;

в) на демократичний режим;    г) на федерацію.

1.  Визначіть, яке судження виражає зміст президентської форми правління:

а) в державі є президент;

б) президент не має права розпускати парламент;

в) президент є главою держави і уряду;

г) президент не може бути притягнутий до відповідальності.

1.  Якій формі правління відповідає наступне твердження: “Уряд формується з представників партій, що отримали більшість на парламентських виборах”:

а) абсолютна монархія;

б) парламентська республіка;

в) президентська республіка.

1.  Які принципи взаємовідносин між законодавчою та виконавчою владою існують в парламентській республіці?

а) уряд підпорядкований парламенту;

б) парламент підпорядкований уряду;

в) уряд підпорядкований президенту;

г) уряд не несе відповідальності перед парламентом.

1.  За формою державного устрою Україна є:

а) унітарною державою;

б) федерацією;

в) конфедерацією.

8. Сутність якої функції держави полягає у задоволенні потреб людей у роботі, житлі, наданні соціальних гарантій престарілим, інвалідам, безробітним, молоді?

а) економічна;         б) соціальна;

в) правова;          г) культурно-виховна.

9. Яке з суджень найбільш повно розкриває суть поняття “правова держава”?

а) правова держава – така політична організація, діяльність якої обмежена законом;

б) у правовій державі ніхто не має права визнати людину винною в порушенні закону, крім суду;

в) правова держава передбачає реалізацію принципу розподілу влад;

г) правова держава – система органів, що здійснюють владні повноваження, отримані від народу, на основі верховенства закону, розподілу влад і визначення рівності і свободи за всіма учасниками демократичного процесу.

1.  Яке з наведених тверджень відповідає концепції правової держави?

а) всі державні органи можуть судити про те, чи людина є злочинцем;

б) особа має обов’язки перед державою, держава ж не відповідає перед особою;

в) заборонено все , що не дозволено законом;

г) кожний державний орган повинен діяти в рамках закону.

ТЕМА 7. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ

1.  Що собою являє політичний режим?

а) зв’язок центральних і місцевих державних органів, відносини окремих частин держави між собою і з державою в цілому;

б) способи організації верховної державної влади, принципи взаємовідносин її органів;

в) сукупність засобів і методів здійснення державної влади.

1.  Для якого політичного режиму є характерним принцип: “Заборонено все, крім того, що наказано владою”?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Для якого політичного режиму характерним є ідеологізація всього життя суспільства?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Для якого політичного режиму характерною рисою є однопартійність?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Який політичний режим характеризується принципом: “Дозволено все, що не заборонено законом”?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Характерною рисою якого режиму є те, що носієм влади є одна людина?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Невід’ємною рисою якого режиму є політичний плюралізм?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Який політичний режим характеризується принципом: “Дозволено все, крім політики”?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Який політичний режим характеризується формуванням правлячої еліти на основі особистих зв’язків та відданості вождю?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Який політичний режим характеризується високим ступенем реалізації прав людини?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Характерною рисою якого політичного режиму є розподіл влад?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

1.  Різновидом якого політичного режиму є фашизм?

а) демократичний;

б) тоталітарний;

в) авторитарний.

ТЕМА 8. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ

1.  Яка з ознак визначає суть політичної партії як елементу політичної системи?

а) спільні інтереси членів;

б) довготривалість існування;

в) боротьба за завоювання та здійснення влади;

г) спільні погляди на устрій суспільства.

1.  Яке з наведених визначень відповідає суті політичної партії?

а) “Партія – це об’єднання людей, що мають спільні інтереси”;

б) “Партія – це найбільш активна частина класу”;

в) “Партія – це добровільна організація, що заснована на певній ідеології та бореться за  здобуття влади”.

1.  Суть якої функції політичних партій полягає у включенні людини в політичне життя, передачі політичного досвіду, традицій, культури наступним поколінням?

а) соціального представництва;  б) політичної соціалізації;

в) боротьби за владу;     г) політичного рекрутування.

1.  Суть якої функції політичних партій полягає у підборі, підготовці, висуванні кадрів як для самої партії, так і для інших елементів політичної організації суспільства?

а) соціального представництво;  б) політичної соціалізації;

в) боротьби за владу;      г) політичного рекрутування.

1.  Якому критерію відповідає класифікація політичних партій на комуністичні, соціал-демократичні, ліберальні, консервативні, фашистські?

а) ідеологічна спрямованість;

б) засоби та методи діяльності;

в) відмінності в структурі та організації внутрішнього життя партій;

г) ставлення до існуючого політичного режиму.

1.  Якому критерію відповідає класифікація політичних партій на кадрові та масові?

а) ідеологічна спрямованість;

б) засоби та методи діяльності;

в) відмінності в структурі та організації внутрішнього життя партій;

г) ставлення до існуючого політичного режиму.

7. Якому критерію відповідає класифікація політичних партій на авангардні та парламентські?

а) ідеологічна спрямованість;

б) засоби та методи діяльності;

в) відмінності у структурі та організації внутрішнього життя партій;

г) ставлення до існуючого політичного режиму.

8. Для якої партійної системи характерним є заборона існування опозиційних партій?

а) однопартійна;       б) двопартійна;

в) політичного домінування;   г) обмеженого плюралізму.

9. Для якої партійної системи характерним є існування значної кількості партій, з яких тільки деякі представлені в парламенті, а уряд формують лише кілька партій, представлених в парламенті?

а) однопартійна;       б) двопартійна;

в) політичного домінування;   г) обмеженого плюралізму.

10. Для якої партійної системи характерним є існування однієї партії значно потужнішої за інші при збереженні політичної боротьби?

а) однопартійна;       б) двопартійна;

в) політичного домінування;   г) обмеженого плюралізму.

ТЕМА 9. ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РУХИ

1. Що є об’єктивною причиною утворення суспільних організацій?

а) боротьба за владу;

б) прагнення змінити суспільно-політичний лад;

в) прагнення певної групи людей реалізувати свої специфічні інтереси;

г) розвиток духовної сфери суспільства.

2. Яка з ознак не є характерною для суспільної організації?

а) задоволення потреб та інтересів  переважно в сфері громадського суспільства;

б) створюється для боротьби за державну владу;

в) досягнення конкретних інтересів;

г) відсутність розвинутої ідеології.

3. Яка з характеристик не стосується суспільно-політичного руху (на відміну від організацій)?

а) добровільність об’єднання;   б) спільна мета;

в) колективна діяльність учасників; г) чітка структура.

4. Яка з функцій громадських організацій полягає в залученні громадян до активної громадської та політичної діяльності?

а) представництво інтересів;   б) політичної соціалізації;

в) виховання;        г) інструментальна.

5. Яка з характерних рис не стосується громадської організації (на відміну від суспільного руху)?

а) більш-менш чітка структура;

б) єдність та згуртованість;

в) гетерогенність (різнорідність) соціальної бази;

г) добровільність об’єднання.

6. Метою яких суспільних рухів є прагнення до змін в системі потреб та цінностей у свідомості людей?

а) робітничі рухи;       б) нові (альтернативні) рухи;

в) антифашистські рухи;    г) національно-визвольні рухи.

7. За яким критерієм суспільні рухи поділяються на класові, національні, релігійні, культурні, жіночі, молодіжні тощо?

а) цілі і засоби діяльності;

б) коло інтересів та основні носії рухів;

в) територіальний вплив;

г) суспільна та політична вага.

8. До яких рухів належать пацифістські, антиядерні, феміністські рухи, рухи за альтернативний спосіб життя?

а) робітничі рухи;       б) нові соціальні рухи;

в) національно-визвольні рухи;  г) антифашистські рухи.

ТЕМА 10. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

1. Що собою являє категорія “громадянське суспільство”?

а) сукупність великих соціальних та етнічних груп;

б) політична спільність, що має певну структуру, певну організацію політичної влади та управління соціальними процесами на певній території;

в) сфера самовияву вільних індивідів та асоціацій, організацій громадян, які добровільно сформувалися і захищені законом від прямого втручання і довільної регламентації з боку органів державної влади.

2. В умовах якого політичного режиму можливе існування повноцінного громадянського суспільства?

а) демократичний політичний режим;

б) авторитарний політичний режим;

в) тоталітарний політичний режим.

3. Яке з соціальних явищ не можна вважати причиною виникнення та функціонування громадянського суспільства?

а) виникнення та існування інституту приватної власності;

б) наявність ринкової економіки;

в) існування інституту держави;

г) наявність багатоманітних інтересів громадян.

4. Який з елементів не входить до економічної сфери громадянського суспільства?

а) акціонерні товариства;      б) комерційні банки;

в) державні промислові підприємства;  г) приватні підприємства.

5. Який з елементів не входить до соціально-політичної сфери громадського суспільства?

а) державні органи;

б) суспільно-політичні організації та рухи;

в) органи громадського самоуправління за місцем проживання;

г) недержавні засоби масової інформації.

6. Хто з представників української соціально-політичної думки найбільш повно розробив проблему співвідношення держави та громадянського суспільства?

а) М. Грушевський;        б) Д. Донцов;

в) В. Липинський;        г) В. Винниченко.

7. Які взаємовідносини повинні існувати між державою та громадянським суспільством?

а) громадянське суспільство підпорядковане державі;

б) держава контролює громадянське суспільство;

в) держава і громадянське суспільство знаходяться у діалектичному взаємозв’язку.

8. Яка риса не характеризує громадянське суспільство?

а) існування різноманітних форм недержавної власності;

б) існування розвинутої соціальної структури суспільства;

в) забезпечення свободи совісті;

г) існування однієї ідеології.

ТЕМА 11. ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ ПОЛІТИКИ

1. Що собою являє процес політичної соціалізації особи?

а) реальні практичні стосунки соціальних суб’єктів, у яких відбиваються їхні інтереси і здійснюється політична діяльність;

б) сукупність процесів становлення політичної свідомості й поведінки особистості, прийняття й виконання політичних ролей, вияву політичної активності;

в) специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп.

2. Яка з фаз політичної соціалізації особи являє собою засвоєння індивідом політичних цінностей і настанов, норм і взірців політичної поведінки, властивої тій чи іншій соціальній спільності?

а) політична адаптація;     б) політична інтеріоризація.

3. Суть якої функції політичної соціалізації полягає у передачі знань про владу й політику?

а) інформаційна;       б) ціннісно-орієнтовна;

в) установчо-нормативна;    г) діяльнісна.

4. Для якого типу політичної соціалізації характерним є негативне ставлення людини до будь-яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”?

а) гармонійний;       б) гегемоністський;

в) плюралістичний;      г) конфліктний.

5. Який вид політичної діяльності полягає у забезпеченні участі політичних інститутів (державних органів, політичних партій, громадських організацій) в управлінні суспільством?

а) політична участь;

б) абсентеізм;

в) політичне функціонування.

6. До якого типу суб’єктів політичного життя (за М. Вебером) можна віднести людину, що час від часу бере участь у виборах, висловлює свою думку на референдумах тощо?

а) політики за випадком;

б) політики за сумісництвом;

в) політики за професією.

7. Які дії особи в сфері політики не можна вважати політичною поведінкою в повному розумінні?

а) участь у мітингу;

б) здійснення військового перевороту;

в) безальтернативні вибори;

г) голосування на референдумах.

8. До якого типу лідерів у відповідності до цілей, які вони ставлять, можна віднести лідерів, що прагнуть до збереження існуючої суспільної системи?

а) лідер-консерватор;

б) лідер-реформатор;

в) лідер-революціонер.

9. Який тип політичного лідерства (за М. Вебером) заснований на вірі у виключні якості конкретної особи?

а) традиційний;

б) харизматичний;

в) раціонально-легальний.

10. Якому типу лідера у відповідності до його особистих рис притаманна орієнтація на своїх прихильників і намагання виступати у ролі виразника їх інтересів?

а) лідер –“прапороносець”;      б) лідер –“служитель”;

в) лідер –“торговець”;       г) лідер –“пожежник”.

ТЕМА 12. ВИБОРЧІ СИСТЕМИ

1. Що собою являє виборча система?

а) умови політичного функціонування і розвитку суспільства, які виражаються у співвідношеннях політичних сил щодо оволодіння, утримання й використання політичної влади;

б) сукупність правил, прийомів та процесів, що забезпечують і регулюють легітимне становлення державних представницьких органів влади;

в) система засобів і методів здійснення політичної влади;

г) система взаємовідносин державних та недержавних соціальних інститутів.

2. Які обмеження існують щодо пасивного виборчого права в демократичних країнах?

а) обмеження за соціальним становищем;

б) обмеження за національністю;

в) обмеження за віком;

г) обмеження за статтю.

3. Який тип виборчої системи характеризується тим, що обраним вважається кандидат, який отримав більшість голосів у виборчому окрузі?

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) змішана виборча система.

4. При якій виборчій системі розподіл мандатів між партіями, які виставили своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів?

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) змішана виборча система.

5. Перевагами якого типу виборчої системи є закладена в ній можливість формування ефективно працюючого, стабільного уряду, безпосередній зв’язок між кандидатом та виборцями?

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) змішана виборча система.

6. Перевагами якого типу виборчої системи є те, що у сформованих за її допомоги органах влади представлена реальна картина політичного життя суспільства, розстановки політичних сил?

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) змішана виборча система.

7. Недоліками якого типу виборчої системи є складності у формуванні уряду, слабкий зв’язок між депутатами та виборцями?

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) змішана виборча система.

8. Недоліками якого типу виборчої системи є те, що значна частина виборців країни залишається не представленою в органах влади, виникає диспропорція між набраними голосами та отриманими мандатами?

а) мажоритарна виборча система;

б) пропорційна виборча система;

в) змішана виборча система.

9. За допомогою яких заходів при пропорційній системі не допускається проникнення в парламент багатьох країн невпливових політичних партій?

а) заборона брати участь у виборах партіям, чисельність яких менша, ніж 1 тис. членів;

б) встановлення певної норми отриманих голосів виборців для проходження в парламент;

в) подання заяви, яка підписана не менше, ніж 200 виборцями даного округу.

10. Який тип виборчої системи сприяє формуванню в країні двопартійної системи?

а) мажоритарна система абсолютної більшості;

б) мажоритарна система відносної більшості;

в) пропорційна система.

ТЕМА 13. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ТА ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА

1. Що собою являє політична свідомість?

а) процес залучення індивідів до наявних соціальних норм і культурних цінностей;

б) система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот, суспільства в цілому;

в) система засобів і методів здійснення політичної влади;

г) сукупність правил, прийомів та процедур, що забезпечують та регулюють легітимне становлення державних представницьких органів влади.

2. Що є головною детермінантою політичної свідомості?

а) економічне життя;       б) політична культура;

в) політичне буття;       г) національні особливості.

3. Для якого рівня політичної свідомості характерним є формування поглядів, уявлень про політику на ґрунті повсякденного практичного досвіду людей, безпосередньої політичної поведінки?

а) емпірична політична свідомість;

б) політико-теоретична свідомість;

в) ідеологія.

4. Який рівень політичної свідомості являє собою сукупність ідей, поглядів, знань, які виникають на базі наукових досліджень політичних відносин, процесів, глибокого вивчення їх сутності, суперечностей, закономірностей розвитку?

а) емпірична політична свідомість;

б) буденна політична свідомість;

в) політико-теоретична свідомість;

г) ідеологія.

5. У результаті якого процесу відбувається формування індивідуальної політичної свідомості?

а) політичної соціалізації;     б) легітимізації;

в) інтитуціоналізації;      г) політичної інтеграції.

6. Що собою являє політична культура?

а) система ідей та відносин з приводу боротьби за завоювання та здійснення влади;

б) сукупність цінностей, настанов, переконань, орієнтацій та символів, що їх виражають, які є загальноприйнятими та слугують регулюванню політичної поведінки в суспільстві;

в) система відносин розподілу та використання державної влади.

7. Хто з вчених вперше використав термін “політична культура”?

а) Т. Гоббс;         б) Ж.-Ж. Руссо;

в) І. Гердер;         г) К. Маркс.

8. Для якого типу політичної культури характерним є визнання сили як головного засобу політики, безконтрольність влади, усунення мас від активної участі в політичному житті?

а) демократична політична культура;

б) авторитарна політична культура;

в) тоталітарна політична культура.

9. Для якого типу політичної культури (за класифікацією Г. Алмонда та С. Верби) характерним є незацікавленість членів суспільства функціонуванням політичної системи, відсутність у них конкретних політичних ролей?

а) патріархальна;

б) підданська;

в) політичної участі (активістська).

10. Суть якої функції політичної культури полягає в забезпеченні зв’язку громадянина з політичною системою, з іншими членами суспільства?

а) нормативно-регулятивна;   б) виховна;

в) комунікативна;       г) прогностична.

ТЕМА 14. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

1.  Як “великі соціальні групи людей, що різняться за їх місцем в системі суспільного виробництва, за їх відношенням щодо засобів виробництва… і за способом та розміром тієї долі суспільного багатства, яким вони володіють” В. Ленін визначив:

а) соціальні класи;      б) соціальні страти;

в) соціальні верстви;      г) касти.

1.  Сучасний конфліктний підхід до визначення класу представлено працями:

а) К. Маркса;        б) П. Блау;

в) Л. Козера;        г) Л. Уорнера.

1.  Серед ознак соціальних страт М. Вебер не виділяв:

а) місце в системі виробничих відносин;

б) доход;

в) престиж;

г) відношення до влади.

1.  К. Маркс та Ф. Енгельс зазначали, що класового поділу не має:

а) первісне суспільство;

б) рабовласницьке суспільство;

в) феодальне суспільство.

1.  Запорукою соціальної стабільності суспільства є існування багаточисельного:

а) вищого класу;

б) середнього класу;

в) нижчого класу;

1.  До соціальних конфліктів не належить:

а) селянське повстання;     б) громадянська війна;

в) соціалістична революція;   г) соціальна реформа.

1.  Стан суспільства перехідного типу, де руйнуються старі соціальні групи, а нові не набули остаточного оформлення називають:

а) інтеграція;        б) девіація;

в) архаїзація;        г) маргиналізація.

1.  Антисоціальну поведінку називають:

а) інтеграція;        б) девіація;

в) архаїзація;        г) маргиналізація.

ТЕМА 15. НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА

1.  Вищою формою етнічної спільності є:

а) плем’я;         б) народність;

в) нація;          г) етнос.

1.  Спільність людей, об’єднаних загальноісторичним, генетичним корінням, якій притаманні стабільні особливості культури і ментальності називають:

а) плем’я;         б) народність;

в) нація;          г) етнос.

1.  Як “політичну етнічність” визначають:

а) плем’я;         б) народність;

в) нація;          г) етнос.

4. Один із проявів націоналізму завдячує своєю назвою французькому військовому, якого звали:

а) Наполеон І Бонапарт;     б) Н. Шовен;

в) А.-Ф. Петен;       г) Ш. де Голь.

5. В. І. Ленін визначив націоналізм великих панівних націй, що придушують національну самобутність інших етнічних груп, як:

а) “квасний патріотизм”;

б) ”дрібнобуржуазний націоналізм”;

в) “великодержавний шовінізм”;

г) “шароварництво та хуторянство”.

6. Найбільш одіозним проявом нетерплячості до інших етнічних груп є:

а) шовінізм;     б) етноцентризм;

в) расизм;      г) нацизм.

7. Підсвідомо-негативне ставлення до чужинців називають:

а) етноцентризм;    б) ксенофобія;

в) юдофобія;     г) русофобія.

8. Відокремлення проживання різних рас, аргументоване різницею в їх культурі, називають:

а) сегрегація;     б) шовінізм;

в) інтеграція;     г) маргіналізація.

9. Політика апартеїду була властива для:

а) СРСР;       б) фашистської Німеччини;

в) ПАР до 90-х рр. ХХ ст.; г) Камбоджі за полпотівського режиму.

10. Головними засадами національної політики України є:

а) примусове насаджування української мови в усіх сферах суспільного життя;

б) сприяння розвитку економічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів;

в) сприяння розвитку економічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин;

г) прагнення до повної українізації всіх етнічних меншин.

11. Згідно діючої Конституції державна мова в Україні обов’язково використовується:

а) в приватних розмовах;

б) в усіх творах художньої літератури;

в) в офіційному діловодстві;

г) на телебаченні.

ТЕМА 16. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ
ТА ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ

1.  Життєдіяльність певних політичних сил, які об’єднані в організаційні структури і мають певну систему політичних поглядів, називають:

а) суспільно-політичний процес;

б) суспільно-політична течія;

в) суспільно-політична доктрина;

г) громадсько-політичне об’єднання.

1.  Термін “консерватизм” вперше використав:

а) Ф. Шатобріан;       б) Л. Бональд;

в) Ж. Местр;        г) Ф. Новаліс.

1.  До ідеологічних засад консерватизму не належить:

а) утримання і обстоювання давніх або віджилих звичаїв та традицій;

б) стриманість у підході до новацій в усіх суспільних сферах;

в) звільнення економічної діяльності з-під опіки держави;

г) розвиток тих галузей виробництва, які вже довели свою прибутковість і надійність.

1.  Принциповою відмінністю неоконсерватизму порівняно із консерватизмом є:

а) обстоювання традицій;

б) проголошення підприємництва без активного втручання держави;

в) пріоритет морально-правових засад існуючого ладу;

г) зміна існуючого ладу радикальним, насильницьким шляхом.

1.  Неолібералізм порівняно із класичним лібералізмом змінює пріоритети в питанні:

а) міра втручання держави в економічні справи;

б) свобода особистості;

в) парламентських дебатів;

г) заохочення ініціативи індивіда.

1.  За активне втручання держави в економіку виступають такі суспільно-політичні течії:

а) лібералізм та неоконсерватизм;

б) консерватизм та неолібералізм;

в) анархізм та анархо-синдикалізм;

г) неофашизм та неонацизм.

1.  Оновлений, переосмислений консерватизм ХХ ст. отримав назву:

а) протоконсерватизм;     б) неоконсерватизм;

в) постконсерватизм;     г) антиконсерватизм.

1.  До ідеологів лібералізму не належить:

а) Б. Констан;        б) А де Токвіль;

в) К. Каутський;       г) М. Драгоманов.

1.  До засновників соціал-демократичної ідеології належить:

а) К. Маркс;        б) Є. Бернштей;

в) В. Ленін;         г) Є. Берк.

1.   Найбільших успіхів соціал-демократи досягли в сфері:

а) зовнішньої політики;  б) економіки;

в) соціальної політики;  г) врегулювання етнічних конфліктів.

1.   Ідею держави благоденства першими почали обстоювати:

а) ліберали;      б) неоліберали;

в) соціал-демократи;   г) анархісти.

1.   Не належить до суспільно-політичних доктрин, але належить до суспільно-політичних течій:

а) анархізм;      б) комунізм;

в) фашизм;      г) тероризм.

1.   Політична практика, в основі якої лежить систематичне залякування, провокації, дестабілізація суспільства насильством, має назву:

а) анархізм;      б) анархо-синдикалізм;

в) фашизм;      г) тероризм.

1.   До течій правого екстремізму не належить:

а) анархізм;      б) фашизм;

в) неофашизм;     г) неонацизм.

1.   Ідею бездержавного регулювання суспільства обстоює:

а) анархізм;      б) комунізм;

в) фашизм;      г) нацизм.

ТЕМА 17. МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА

1. Статут ООН було підписано:

а) на Тегеранській конференції;

б) на Ялтинській конференції;

в) на конференції в Сан-Франциско;

г) на Берлінській конференції.

2. Офіційною датою заснування ООН є:

а) 26 червня 1945 р.;   б) 2 вересня 1945 р.;

в) 24 жовтня 1945 р.;   г) 4 листопада 1946 р.

3. До організаційної структури ООН не належить:

а) ЮНЕСКО;     б) ЮНІДО;

в) ОПЕК;      г) МАГАТЕ.

4. Крім Радянського Союзу, членство в ООН мали:

а) Росія та Україна;

б) Росія та Білорусія;

в) Україна та Білорусія;

г) Єврейська Автономна область та Хабаровський край.

5. У 1949 р. США, Великобританія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Норвегія, Данія та Ісландія створили військово-політичний блок:

а) Організацію Варшавського Договору;  б) НАТО;

в) СЕАТО;            г) СЕНТО.

1.  Першим кроком на шляху створення ЄС було:

а) заснування Європейського Об’єднання вугілля і сталі;

б) заснування Північно-Атлантичного альянсу;

в) заснування Ради економічної взаємодопомоги;

г) заснування Організації об’єднаних націй по промисловому розвитку.

1.  “Проблема просування НАТО на Схід” полягає в тому, що:

а) це створює напруження у зовнішньополітичних стосунках колишніх соціалістичних країн через їх різну позицію щодо входження до НАТО;

б) країни-члени НАТО прагнуть збройної експансії проти країн Азії;

в) країни-члени НАТО не змогли вдало провести операцію “Буря в пустелі”;

г) збройні сили НАТО втрутилися в російсько-чеченський конфлікт;

1.  До нейтральних країн, що проголосили себе без’ядерними і не входять до жодного військово-політичного блоку, не належать:

а) Фінляндія;           б) Швеція;

в) Данія;             г) Україна.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Основи політичної науки. Курс лекцій /За ред. Б. Кухти. – Львів: Світ, 1997. – Ч. II. – 334 с.
2.  Основи політології. Навчальний посібник /Керівник авторського колективу Ф.М. Кирилюк. – К.: Либідь, 1995. – 336 с.
3.  Політологія /За ред. О.І. Семківа. – Львів: Світ, 1994. – 592 с.
4.  Політологія. Курс лекцій /За ред. І.С. Дзюбка. – К.: Либідь, 1993. – 271 с.
5.  Політологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 1998. – 368 с.

 ЗМІСТ

Вступ 3

Тестові завдання контролю знань студентів 4

Тема 1. Політологія як наука 4

Тема 2. Етапи розвитку світової політичної думки 5

Тема 3. Політична думка України 7

Тема 4. Політична влада та форми її реалізації 8

Тема 5. Політична система суспільства 9

Тема 6. Держава – основна ланка політичної системи суспільства 10

Тема 7. Політичні режими 12

Тема 8. Політичні партії та партійні системи 13

Тема 9. Громадські організації та рухи 15

Тема 10. Громадянське суспільство 16

Тема 11. Особа як суб’єкт політики 17

Тема 12. Виборчі системи 18

Тема 13. Політична свідомість та політична культура 20

Тема 14. Соціальна політика 21

Тема 15. Національна політика 22

Тема 16. Суспільно-політичні доктрини та течії сучасності 23

Тема 17. Міжнародні відносини та міжнародна політика 25

Список рекомендованої літератури 26

PAGE  27

1. На аукционах определяются например цены международной торговли пушниной чаем лесоматериалами цветами ш
2. СИРОТ И ДЕТЕЙ ОСТАВШИХСЯ БЕЗ ПОПЕЧЕНИЯ РОДИТЕЛЕЙ НА ВОСПИТАНИЕ В СЕМЬИ Правительство Российской Феде
3. Судовыу энергетические установки
4. К СОЮЗУ НАУКИ И РЕЛИГИИ
5. I. Измерение силы тока
6. Тема- Microsoft Excel Создание и форматирование таблиц Цель- Научиться создавать и редактировать таблицы в Excel
7. лечения экономики предлагаются всеобщая и поголовная национализация и переход к ранее существовавшей сист
8. за тонкой структуры и выпуклых деталей петель махровые изделия нельзя пережимать выжимать и тереть
9. Курманджан-датка - мать кыргызской нации.html
10. Курсовая работа- Понятие доказательства в гражданском процессе
11. Технологія та структура лінії пакування гипсокартоних аркушів
12. Опыты со смесью Армстронга
13. тематики. Свойства умножения и деления.
14. Тема- Предмет и метод экономической теорииТакими категориями как совокупная добавленная стоимость сред
15. Постановка проблемы и ее актуальность
16. яркая страница в истории национальной литературы оно позволяет понять специфику литературного процесса в
17. Держава як політична організація суспільства- сутність, походження та функції
18. биологических дисциплин Динамика изменения биохимических показателей яблок в зависимости от сроков х
19. Комбинат питания Нефтяник 27 2
20. ФИЛОСОФИЯ Укажите наиболее характерные черты европейской философии Средневековья

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе