Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
Завдання для самостійного контролю знань
студентів усіх спеціальностей
ПОЛТАВА 2007
Автори: Гончаренко Н.І., доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України
Артеменко В.М., доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України
Повне чи часткове відтворення, тиражування,
передрук та розповсюдження даної розробки без дозволу
Полтавського університету споживчої кооперації України
ЗАБОРОНЕНО
ВСТУП
У сучасних умовах розбудови в Україні суверенної, правової держави надзвичайно важливого значення набуває формування у громадян, особливо молоді, демократичної політичної культури. Саме цьому і покликано слугувати викладання політології у вищих навчальних закладах.
Одним з основних методів здобуття знань з політичної науки повинна стати самостійна робота студентів над джерелами та літературою. Перевірити ж те, як засвоєний категоріальний апарат, зясована суть політичних явищ та процесів, закономірностей та тенденцій розвитку політичної сфери, допоможуть тестові завдання з кожної теми курсу.
У кінці даної навчально-методичної розробки дається список літератури, яка допоможе опанувати навчальний матеріал, а також перелік правильних відповідей на питання тестів.
а) у Стародавньому світі; б) за доби Відродження;
в) у ХІХ ст.; г) у ХХ ст.
а) структурно функціональний; б) діалектичний;
в) метод політичного прогнозування; г) аналогія.
а) політична сфера суспільства;
б) політична система суспільства;
в) політичні інститути суспільства;
г) політичні партії.
а) політика; б) влада;
в) держава; г) суспільство.
а) сукупність подій, що відбулися у світі за період існування людства;
б) сферу суспільної діяльності, повязану з відносинами між великими соціальними групами, політичними інститутами суспільства, політичними обєднаннями, ядром якої є питання завоювання, утримання та реалізації влади;
в) сфера людських відношень, що повязана із перерозподілом матеріальних благ;
г) сукупність уявлень про суспільство, змістом яких є політичне життя, інтереси субєктів політичної діяльності, політичні ідеали, норми, цілі великих соціальних груп.
а) соціологія політики; б) новітня історія;
в) історія політичних вчень; г) соціальна психологія.
а) виховна; б) теоретично-пізнавальна;
в) аналітична; г) світоглядна.
а) держава; б) законодавча влада;
в) політична партія; г) нація.
а) теологічний підхід; б) географічний детермінізм;
в) антропологічний детермінізм; г) неофрейдизм.
1. Засновником патріальхально-патерналіського підходу є:
а) Шань Ян; б) Кун Фу Дзи;
в) Мао Дзе Дун; г) Кім Ір Сен.
2. Таємничість намірів і дій правителя є необхідною умовою успіху політики згідно вчення:
а) конфуціанства; б) легізму;
в) даосизму; г) буддизму.
3. З усіх типів держав ідеальною Аристотель вважав:
а) тиранію; б) аристократію;
в) політію; г) демократію.
4. За Платоном в ідеальній державі мають керувати:
а) раби; б) воїни;
в) демос; г) філософи.
5. Утопічний соціалізм бере свої витоки з учень:
а) Платона та Аристотеля; б) Т. Мора та Т. Кампанели;
в) Р. Оуена та Ш. Фурє; г) К. Маркса та Ф. Енгельса.
6. Томасом Мором описано ідеальну державу острова:
а) Буян; б) Авалон;
в) Утопія; г) Британія.
7. Ф. Аквінський вважав, що народ має право на повстання проти свавілля, тому що:
а) у ХІІІ ст. назріли обєктивні передумови скасування феодального ладу шляхом революції;
б) народ взагалі має право на повстання;
в) перевищуючи владні повноваження, правитель першим порушить встановлений Богом закон, і тому повстання проти нього не є злочином;
г) народ прагне скасування світської влади і встановлення повної теократії.
8. Описав державу через протиставлення “града земного” “граду небесному”:
а) Августин Блаженний; б) Ф. Аквінський;
в) Н. Макіавеллі; г) Т. Кампанела.
9. Для політичних поглядів італійського відродження властивим був:
а) теоцентризм; б) антропоцентризм;
в) шовенізм; г) атеїзм.
10. Постулат: “Для досягнення мети володар має право використовувати будь-які засоби” обґрунтував у своєму трактаті:
а) Ч. Борджіа; б) Н. Макіавеллі;
в) Л. Медічі; г) Лев ІХ.
11. Розподіл влади згідно Ш.Монтеск є необхідний через те, що:
а) це була практика європейських країн ще з часів середньовіччя;
б) це дозволяє запобігти концентрації влади в одних руках;
в) це ліквідує монархію;
г) світська влада має вийти з-під опіки церкви.
а) стан “війни всіх проти всіх”;
б) міжнаціональну ворожнечу;
в) залишки феодального ладу в ранньобуржуазних країнах;
г) поділ суспільства на стани.
а) Ш. Монтескє; б) Ж.-Ж. Руссо;
в) Д. Дідро; г) Вольтер.
а) Л. Гумпловича; б) А. Шопенгауера;
в) А. де Токвіля; г) А. де Гобіно.
а) марксизм; б) соціал-демократія;
в) соціал-дарвінізм; г) анархізм.
а) військовий та громадянський;
б) громадянський та теократичний;
в) теократичний та громадянський;
г) громадянський та олігархічний.
а) перемоги пролетарської революції та встановлення довічної диктатури пролетаріату;
б) перемоги пролетарської революції та встановлення диктатури пролетаріату як перехідної тимчасової форми влади;
в) шляхом класової співпраці буржуазії і пролетаріату;
г) шляхом скасування всіх політичних інститутів і обєднань.
а) Г. Моска та В. Парето; б) К. Маркс та Ф. Енгельс;
в) Дж. Хоманс та П. Блау; г) Р. Міхельс та М. Острогорський.
1. Для політичної думки Київської Русі властива думка про:
а) необхідність заміни світської влади владою церкви;
б) необхідність збереження державної єдності Русі;
в) необхідність підтримати сепаратистські настрої удільних князів;
г) необхідність суттєво розширити кордони Київської Русі за рахунок інших країн Європи.
2. У своєму “Повчанні” наставляє синів, як має правити справедливий князь:
а) Данило Галицький; б) Володимир Великий;
в) Володимир Мономах; г) Ярослав Мудрий.
3. До памяток політичної думки Київської Русі не належить:
а) “Повість минулих літ”; б) “Слово про закон і благодать”;
в) “Руська правда”; г) “Історія Русів”.
4. Вперше принцип поділу влади було проголошено в конституційному проекті:
а) Конституція УНР;
б) Велика Хартія Вольностей;
в) Конституція прав і свобод війська Запорізького;
г) Декларація прав людини і громадянина.
5. Автор Конституції прав і свобод війська Запорізького є:
а) Б. Хмельницький; б) П. Орлик;
в) І. Мазепа; г) С. Ленгтон.
6. На думку більшості членів Кирило-Мефодіївського братства, досягти перебудови Російської Імперії на засадах федералізму, впровадження громадянський прав і свобод, виборності органів влади та ін. можна досягти шляхом:
а) революції;
б) заколоту;
в) поступових реформ згори.
7. Ідеологію Кирило-Мефодіївського братства можна охарактеризувати як:
а) панславістську; б) пантуркістську;
в) царепапістську; г) сіоністську.
8. Лише шляхом селянської революції можна скинути самодержавство, вважав член Кирило-Мефодіївського братства:
а) П. Куліш; б) Т. Шевченко;
в) М. Гулак; г) В. Білозерський.
9. М. Драгоманов був прихильником створення федерації:
а) всіх народів, що входять до Російської імперії;
б) всіх словянських народів;
в) всіх словянських народів Російської імперії;
г) всіх народів Європи.
10. Максималістське гасло “Україна для українців” належить:
а) М. Грушевському; б) Д. Донцову;
в) В. Липинському; г) М. Міхновському.
11. Автором концепції інтегрального національному був:
а) М. Хвильовий; б) Д. Донцов;
в) В. Липинський; г) М. Міхновський.
а) плутократія; б) охлократія;
в) олігархія; г) анархія.
а) муніципальна влада; б) судова влада;
в) виконавча влада; г) законодавча влада.
а) господарський суд; б) Конституційний суд;
в) суди загальної юрисдикції; г) суд Шаріату.
а) Люксембург; б) Ліхтенштейн;
в) Ватікан; г) Пакістан.
а) традиційний; б) раціонально-бюрократичний;
в) харизматичний; г) нелегітимний.
а) реалізацію баналітетних прав середньовічного сіньйора;
б) реалізацію принципу поділу влади;
в) характеристику соціального порядку, наділеного престижем, в силу якого він диктує обовязкові вимоги і встановлює зразки поведінки;
г) визнання існуючої влади з боку певної особи. соціальної групи та ін.
а) інтегративна; б) регулятивна;
в) пізнавальна; г) стабілізаційна.
а) біхевіоризм; б) структурний функціоналізм;
в) марксизм; г) волюнтаризм.
а) деспотія; б) анархія;
в) охлократія; г) демократія.
а) сукупність методів і способів управління суспільством;
б) форма політичного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади;
в) система інститутів, відносин, дій, ідей повязаних з формуванням і практичним здійсненням політики, тобто влади і управління в суспільстві;
г) сукупність дій різноманітних політичних сил, течій, котрі прагнуть здійснення певних політичних цілей, програм.
а) держава; б) засоби масової інформації;
в) партія; г) церква.
а) мораль; б) політична організація суспільства;
в) політична культура; г) правові норми.
а) інституційна; б) нормативна;
в) комунікативна; г) політико-ідеологічна.
а) інституційна; б) нормативна;
в) комунікативна; г) політико-ідеологічна.
а) вироблення політичного курсу держави;
б) соціальної інтеграції;
в) політичної соціалізації;
г) легітимізації.
а) вироблення політичного курсу; б) соціальна інтеграції;
в) політичної соціалізації; г) легітимізації.
а) англо-американська;
б) континентально-європейська;
в) доіндустріальна та частково індустріальна;
г) тоталітарна.
а) англо-американська;
б) континентальна-європейська;
в) доіндустріальна та частково індустріальна;
г) тоталітарна.
а) наявність багатопартійності;
б) виборність органів місцевого самоврядування;
в) вільні вибори, що забезпечують людині рівні можливості обирати і бути обраними до органів влади;
г) гарантії прав та свобод особи.
а) патріархальна; б) теократична;
в) марксистська; г) насилля.
а) форму державного правління;
б) форму політичного режиму;
в) форму державного устрою.
а) на монархію; б) на республіку;
в) на демократичний режим; г) на федерацію.
а) в державі є президент;
б) президент не має права розпускати парламент;
в) президент є главою держави і уряду;
г) президент не може бути притягнутий до відповідальності.
а) абсолютна монархія;
б) парламентська республіка;
в) президентська республіка.
а) уряд підпорядкований парламенту;
б) парламент підпорядкований уряду;
в) уряд підпорядкований президенту;
г) уряд не несе відповідальності перед парламентом.
а) унітарною державою;
б) федерацією;
в) конфедерацією.
8. Сутність якої функції держави полягає у задоволенні потреб людей у роботі, житлі, наданні соціальних гарантій престарілим, інвалідам, безробітним, молоді?
а) економічна; б) соціальна;
в) правова; г) культурно-виховна.
9. Яке з суджень найбільш повно розкриває суть поняття “правова держава”?
а) правова держава така політична організація, діяльність якої обмежена законом;
б) у правовій державі ніхто не має права визнати людину винною в порушенні закону, крім суду;
в) правова держава передбачає реалізацію принципу розподілу влад;
г) правова держава система органів, що здійснюють владні повноваження, отримані від народу, на основі верховенства закону, розподілу влад і визначення рівності і свободи за всіма учасниками демократичного процесу.
а) всі державні органи можуть судити про те, чи людина є злочинцем;
б) особа має обовязки перед державою, держава ж не відповідає перед особою;
в) заборонено все , що не дозволено законом;
г) кожний державний орган повинен діяти в рамках закону.
а) звязок центральних і місцевих державних органів, відносини окремих частин держави між собою і з державою в цілому;
б) способи організації верховної державної влади, принципи взаємовідносин її органів;
в) сукупність засобів і методів здійснення державної влади.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) демократичний;
б) тоталітарний;
в) авторитарний.
а) спільні інтереси членів;
б) довготривалість існування;
в) боротьба за завоювання та здійснення влади;
г) спільні погляди на устрій суспільства.
а) “Партія це обєднання людей, що мають спільні інтереси”;
б) “Партія це найбільш активна частина класу”;
в) “Партія це добровільна організація, що заснована на певній ідеології та бореться за здобуття влади”.
а) соціального представництва; б) політичної соціалізації;
в) боротьби за владу; г) політичного рекрутування.
а) соціального представництво; б) політичної соціалізації;
в) боротьби за владу; г) політичного рекрутування.
а) ідеологічна спрямованість;
б) засоби та методи діяльності;
в) відмінності в структурі та організації внутрішнього життя партій;
г) ставлення до існуючого політичного режиму.
а) ідеологічна спрямованість;
б) засоби та методи діяльності;
в) відмінності в структурі та організації внутрішнього життя партій;
г) ставлення до існуючого політичного режиму.
7. Якому критерію відповідає класифікація політичних партій на авангардні та парламентські?
а) ідеологічна спрямованість;
б) засоби та методи діяльності;
в) відмінності у структурі та організації внутрішнього життя партій;
г) ставлення до існуючого політичного режиму.
8. Для якої партійної системи характерним є заборона існування опозиційних партій?
а) однопартійна; б) двопартійна;
в) політичного домінування; г) обмеженого плюралізму.
9. Для якої партійної системи характерним є існування значної кількості партій, з яких тільки деякі представлені в парламенті, а уряд формують лише кілька партій, представлених в парламенті?
а) однопартійна; б) двопартійна;
в) політичного домінування; г) обмеженого плюралізму.
10. Для якої партійної системи характерним є існування однієї партії значно потужнішої за інші при збереженні політичної боротьби?
а) однопартійна; б) двопартійна;
в) політичного домінування; г) обмеженого плюралізму.
1. Що є обєктивною причиною утворення суспільних організацій?
а) боротьба за владу;
б) прагнення змінити суспільно-політичний лад;
в) прагнення певної групи людей реалізувати свої специфічні інтереси;
г) розвиток духовної сфери суспільства.
2. Яка з ознак не є характерною для суспільної організації?
а) задоволення потреб та інтересів переважно в сфері громадського суспільства;
б) створюється для боротьби за державну владу;
в) досягнення конкретних інтересів;
г) відсутність розвинутої ідеології.
3. Яка з характеристик не стосується суспільно-політичного руху (на відміну від організацій)?
а) добровільність обєднання; б) спільна мета;
в) колективна діяльність учасників; г) чітка структура.
4. Яка з функцій громадських організацій полягає в залученні громадян до активної громадської та політичної діяльності?
а) представництво інтересів; б) політичної соціалізації;
в) виховання; г) інструментальна.
5. Яка з характерних рис не стосується громадської організації (на відміну від суспільного руху)?
а) більш-менш чітка структура;
б) єдність та згуртованість;
в) гетерогенність (різнорідність) соціальної бази;
г) добровільність обєднання.
6. Метою яких суспільних рухів є прагнення до змін в системі потреб та цінностей у свідомості людей?
а) робітничі рухи; б) нові (альтернативні) рухи;
в) антифашистські рухи; г) національно-визвольні рухи.
7. За яким критерієм суспільні рухи поділяються на класові, національні, релігійні, культурні, жіночі, молодіжні тощо?
а) цілі і засоби діяльності;
б) коло інтересів та основні носії рухів;
в) територіальний вплив;
г) суспільна та політична вага.
8. До яких рухів належать пацифістські, антиядерні, феміністські рухи, рухи за альтернативний спосіб життя?
а) робітничі рухи; б) нові соціальні рухи;
в) національно-визвольні рухи; г) антифашистські рухи.
1. Що собою являє категорія “громадянське суспільство”?
а) сукупність великих соціальних та етнічних груп;
б) політична спільність, що має певну структуру, певну організацію політичної влади та управління соціальними процесами на певній території;
в) сфера самовияву вільних індивідів та асоціацій, організацій громадян, які добровільно сформувалися і захищені законом від прямого втручання і довільної регламентації з боку органів державної влади.
2. В умовах якого політичного режиму можливе існування повноцінного громадянського суспільства?
а) демократичний політичний режим;
б) авторитарний політичний режим;
в) тоталітарний політичний режим.
3. Яке з соціальних явищ не можна вважати причиною виникнення та функціонування громадянського суспільства?
а) виникнення та існування інституту приватної власності;
б) наявність ринкової економіки;
в) існування інституту держави;
г) наявність багатоманітних інтересів громадян.
4. Який з елементів не входить до економічної сфери громадянського суспільства?
а) акціонерні товариства; б) комерційні банки;
в) державні промислові підприємства; г) приватні підприємства.
5. Який з елементів не входить до соціально-політичної сфери громадського суспільства?
а) державні органи;
б) суспільно-політичні організації та рухи;
в) органи громадського самоуправління за місцем проживання;
г) недержавні засоби масової інформації.
6. Хто з представників української соціально-політичної думки найбільш повно розробив проблему співвідношення держави та громадянського суспільства?
а) М. Грушевський; б) Д. Донцов;
в) В. Липинський; г) В. Винниченко.
7. Які взаємовідносини повинні існувати між державою та громадянським суспільством?
а) громадянське суспільство підпорядковане державі;
б) держава контролює громадянське суспільство;
в) держава і громадянське суспільство знаходяться у діалектичному взаємозвязку.
8. Яка риса не характеризує громадянське суспільство?
а) існування різноманітних форм недержавної власності;
б) існування розвинутої соціальної структури суспільства;
в) забезпечення свободи совісті;
г) існування однієї ідеології.
1. Що собою являє процес політичної соціалізації особи?
а) реальні практичні стосунки соціальних субєктів, у яких відбиваються їхні інтереси і здійснюється політична діяльність;
б) сукупність процесів становлення політичної свідомості й поведінки особистості, прийняття й виконання політичних ролей, вияву політичної активності;
в) специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп.
2. Яка з фаз політичної соціалізації особи являє собою засвоєння індивідом політичних цінностей і настанов, норм і взірців політичної поведінки, властивої тій чи іншій соціальній спільності?
а) політична адаптація; б) політична інтеріоризація.
3. Суть якої функції політичної соціалізації полягає у передачі знань про владу й політику?
а) інформаційна; б) ціннісно-орієнтовна;
в) установчо-нормативна; г) діяльнісна.
4. Для якого типу політичної соціалізації характерним є негативне ставлення людини до будь-яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”?
а) гармонійний; б) гегемоністський;
в) плюралістичний; г) конфліктний.
5. Який вид політичної діяльності полягає у забезпеченні участі політичних інститутів (державних органів, політичних партій, громадських організацій) в управлінні суспільством?
а) політична участь;
б) абсентеізм;
в) політичне функціонування.
6. До якого типу субєктів політичного життя (за М. Вебером) можна віднести людину, що час від часу бере участь у виборах, висловлює свою думку на референдумах тощо?
а) політики за випадком;
б) політики за сумісництвом;
в) політики за професією.
7. Які дії особи в сфері політики не можна вважати політичною поведінкою в повному розумінні?
а) участь у мітингу;
б) здійснення військового перевороту;
в) безальтернативні вибори;
г) голосування на референдумах.
8. До якого типу лідерів у відповідності до цілей, які вони ставлять, можна віднести лідерів, що прагнуть до збереження існуючої суспільної системи?
а) лідер-консерватор;
б) лідер-реформатор;
в) лідер-революціонер.
9. Який тип політичного лідерства (за М. Вебером) заснований на вірі у виключні якості конкретної особи?
а) традиційний;
б) харизматичний;
в) раціонально-легальний.
10. Якому типу лідера у відповідності до його особистих рис притаманна орієнтація на своїх прихильників і намагання виступати у ролі виразника їх інтересів?
а) лідер “прапороносець”; б) лідер “служитель”;
в) лідер “торговець”; г) лідер “пожежник”.
1. Що собою являє виборча система?
а) умови політичного функціонування і розвитку суспільства, які виражаються у співвідношеннях політичних сил щодо оволодіння, утримання й використання політичної влади;
б) сукупність правил, прийомів та процесів, що забезпечують і регулюють легітимне становлення державних представницьких органів влади;
в) система засобів і методів здійснення політичної влади;
г) система взаємовідносин державних та недержавних соціальних інститутів.
2. Які обмеження існують щодо пасивного виборчого права в демократичних країнах?
а) обмеження за соціальним становищем;
б) обмеження за національністю;
в) обмеження за віком;
г) обмеження за статтю.
3. Який тип виборчої системи характеризується тим, що обраним вважається кандидат, який отримав більшість голосів у виборчому окрузі?
а) мажоритарна виборча система;
б) пропорційна виборча система;
в) змішана виборча система.
4. При якій виборчій системі розподіл мандатів між партіями, які виставили своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів?
а) мажоритарна виборча система;
б) пропорційна виборча система;
в) змішана виборча система.
5. Перевагами якого типу виборчої системи є закладена в ній можливість формування ефективно працюючого, стабільного уряду, безпосередній звязок між кандидатом та виборцями?
а) мажоритарна виборча система;
б) пропорційна виборча система;
в) змішана виборча система.
6. Перевагами якого типу виборчої системи є те, що у сформованих за її допомоги органах влади представлена реальна картина політичного життя суспільства, розстановки політичних сил?
а) мажоритарна виборча система;
б) пропорційна виборча система;
в) змішана виборча система.
7. Недоліками якого типу виборчої системи є складності у формуванні уряду, слабкий звязок між депутатами та виборцями?
а) мажоритарна виборча система;
б) пропорційна виборча система;
в) змішана виборча система.
8. Недоліками якого типу виборчої системи є те, що значна частина виборців країни залишається не представленою в органах влади, виникає диспропорція між набраними голосами та отриманими мандатами?
а) мажоритарна виборча система;
б) пропорційна виборча система;
в) змішана виборча система.
9. За допомогою яких заходів при пропорційній системі не допускається проникнення в парламент багатьох країн невпливових політичних партій?
а) заборона брати участь у виборах партіям, чисельність яких менша, ніж 1 тис. членів;
б) встановлення певної норми отриманих голосів виборців для проходження в парламент;
в) подання заяви, яка підписана не менше, ніж 200 виборцями даного округу.
10. Який тип виборчої системи сприяє формуванню в країні двопартійної системи?
а) мажоритарна система абсолютної більшості;
б) мажоритарна система відносної більшості;
в) пропорційна система.
1. Що собою являє політична свідомість?
а) процес залучення індивідів до наявних соціальних норм і культурних цінностей;
б) система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот, суспільства в цілому;
в) система засобів і методів здійснення політичної влади;
г) сукупність правил, прийомів та процедур, що забезпечують та регулюють легітимне становлення державних представницьких органів влади.
2. Що є головною детермінантою політичної свідомості?
а) економічне життя; б) політична культура;
в) політичне буття; г) національні особливості.
3. Для якого рівня політичної свідомості характерним є формування поглядів, уявлень про політику на ґрунті повсякденного практичного досвіду людей, безпосередньої політичної поведінки?
а) емпірична політична свідомість;
б) політико-теоретична свідомість;
в) ідеологія.
4. Який рівень політичної свідомості являє собою сукупність ідей, поглядів, знань, які виникають на базі наукових досліджень політичних відносин, процесів, глибокого вивчення їх сутності, суперечностей, закономірностей розвитку?
а) емпірична політична свідомість;
б) буденна політична свідомість;
в) політико-теоретична свідомість;
г) ідеологія.
5. У результаті якого процесу відбувається формування індивідуальної політичної свідомості?
а) політичної соціалізації; б) легітимізації;
в) інтитуціоналізації; г) політичної інтеграції.
6. Що собою являє політична культура?
а) система ідей та відносин з приводу боротьби за завоювання та здійснення влади;
б) сукупність цінностей, настанов, переконань, орієнтацій та символів, що їх виражають, які є загальноприйнятими та слугують регулюванню політичної поведінки в суспільстві;
в) система відносин розподілу та використання державної влади.
7. Хто з вчених вперше використав термін “політична культура”?
а) Т. Гоббс; б) Ж.-Ж. Руссо;
в) І. Гердер; г) К. Маркс.
8. Для якого типу політичної культури характерним є визнання сили як головного засобу політики, безконтрольність влади, усунення мас від активної участі в політичному житті?
а) демократична політична культура;
б) авторитарна політична культура;
в) тоталітарна політична культура.
9. Для якого типу політичної культури (за класифікацією Г. Алмонда та С. Верби) характерним є незацікавленість членів суспільства функціонуванням політичної системи, відсутність у них конкретних політичних ролей?
а) патріархальна;
б) підданська;
в) політичної участі (активістська).
10. Суть якої функції політичної культури полягає в забезпеченні звязку громадянина з політичною системою, з іншими членами суспільства?
а) нормативно-регулятивна; б) виховна;
в) комунікативна; г) прогностична.
а) соціальні класи; б) соціальні страти;
в) соціальні верстви; г) касти.
а) К. Маркса; б) П. Блау;
в) Л. Козера; г) Л. Уорнера.
а) місце в системі виробничих відносин;
б) доход;
в) престиж;
г) відношення до влади.
а) первісне суспільство;
б) рабовласницьке суспільство;
в) феодальне суспільство.
а) вищого класу;
б) середнього класу;
в) нижчого класу;
а) селянське повстання; б) громадянська війна;
в) соціалістична революція; г) соціальна реформа.
а) інтеграція; б) девіація;
в) архаїзація; г) маргиналізація.
а) інтеграція; б) девіація;
в) архаїзація; г) маргиналізація.
а) племя; б) народність;
в) нація; г) етнос.
а) племя; б) народність;
в) нація; г) етнос.
а) племя; б) народність;
в) нація; г) етнос.
4. Один із проявів націоналізму завдячує своєю назвою французькому військовому, якого звали:
а) Наполеон І Бонапарт; б) Н. Шовен;
в) А.-Ф. Петен; г) Ш. де Голь.
5. В. І. Ленін визначив націоналізм великих панівних націй, що придушують національну самобутність інших етнічних груп, як:
а) “квасний патріотизм”;
б) ”дрібнобуржуазний націоналізм”;
в) “великодержавний шовінізм”;
г) “шароварництво та хуторянство”.
6. Найбільш одіозним проявом нетерплячості до інших етнічних груп є:
а) шовінізм; б) етноцентризм;
в) расизм; г) нацизм.
7. Підсвідомо-негативне ставлення до чужинців називають:
а) етноцентризм; б) ксенофобія;
в) юдофобія; г) русофобія.
8. Відокремлення проживання різних рас, аргументоване різницею в їх культурі, називають:
а) сегрегація; б) шовінізм;
в) інтеграція; г) маргіналізація.
9. Політика апартеїду була властива для:
а) СРСР; б) фашистської Німеччини;
в) ПАР до 90-х рр. ХХ ст.; г) Камбоджі за полпотівського режиму.
10. Головними засадами національної політики України є:
а) примусове насаджування української мови в усіх сферах суспільного життя;
б) сприяння розвитку економічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів;
в) сприяння розвитку економічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин;
г) прагнення до повної українізації всіх етнічних меншин.
11. Згідно діючої Конституції державна мова в Україні обовязково використовується:
а) в приватних розмовах;
б) в усіх творах художньої літератури;
в) в офіційному діловодстві;
г) на телебаченні.
а) суспільно-політичний процес;
б) суспільно-політична течія;
в) суспільно-політична доктрина;
г) громадсько-політичне обєднання.
а) Ф. Шатобріан; б) Л. Бональд;
в) Ж. Местр; г) Ф. Новаліс.
а) утримання і обстоювання давніх або віджилих звичаїв та традицій;
б) стриманість у підході до новацій в усіх суспільних сферах;
в) звільнення економічної діяльності з-під опіки держави;
г) розвиток тих галузей виробництва, які вже довели свою прибутковість і надійність.
а) обстоювання традицій;
б) проголошення підприємництва без активного втручання держави;
в) пріоритет морально-правових засад існуючого ладу;
г) зміна існуючого ладу радикальним, насильницьким шляхом.
а) міра втручання держави в економічні справи;
б) свобода особистості;
в) парламентських дебатів;
г) заохочення ініціативи індивіда.
а) лібералізм та неоконсерватизм;
б) консерватизм та неолібералізм;
в) анархізм та анархо-синдикалізм;
г) неофашизм та неонацизм.
а) протоконсерватизм; б) неоконсерватизм;
в) постконсерватизм; г) антиконсерватизм.
а) Б. Констан; б) А де Токвіль;
в) К. Каутський; г) М. Драгоманов.
а) К. Маркс; б) Є. Бернштей;
в) В. Ленін; г) Є. Берк.
а) зовнішньої політики; б) економіки;
в) соціальної політики; г) врегулювання етнічних конфліктів.
а) ліберали; б) неоліберали;
в) соціал-демократи; г) анархісти.
а) анархізм; б) комунізм;
в) фашизм; г) тероризм.
а) анархізм; б) анархо-синдикалізм;
в) фашизм; г) тероризм.
а) анархізм; б) фашизм;
в) неофашизм; г) неонацизм.
а) анархізм; б) комунізм;
в) фашизм; г) нацизм.
1. Статут ООН було підписано:
а) на Тегеранській конференції;
б) на Ялтинській конференції;
в) на конференції в Сан-Франциско;
г) на Берлінській конференції.
2. Офіційною датою заснування ООН є:
а) 26 червня 1945 р.; б) 2 вересня 1945 р.;
в) 24 жовтня 1945 р.; г) 4 листопада 1946 р.
3. До організаційної структури ООН не належить:
а) ЮНЕСКО; б) ЮНІДО;
в) ОПЕК; г) МАГАТЕ.
4. Крім Радянського Союзу, членство в ООН мали:
а) Росія та Україна;
б) Росія та Білорусія;
в) Україна та Білорусія;
г) Єврейська Автономна область та Хабаровський край.
5. У 1949 р. США, Великобританія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Норвегія, Данія та Ісландія створили військово-політичний блок:
а) Організацію Варшавського Договору; б) НАТО;
в) СЕАТО; г) СЕНТО.
а) заснування Європейського Обєднання вугілля і сталі;
б) заснування Північно-Атлантичного альянсу;
в) заснування Ради економічної взаємодопомоги;
г) заснування Організації обєднаних націй по промисловому розвитку.
а) це створює напруження у зовнішньополітичних стосунках колишніх соціалістичних країн через їх різну позицію щодо входження до НАТО;
б) країни-члени НАТО прагнуть збройної експансії проти країн Азії;
в) країни-члени НАТО не змогли вдало провести операцію “Буря в пустелі”;
г) збройні сили НАТО втрутилися в російсько-чеченський конфлікт;
а) Фінляндія; б) Швеція;
в) Данія; г) Україна.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЗМІСТ
Вступ 3
Тестові завдання контролю знань студентів 4
Тема 1. Політологія як наука 4
Тема 2. Етапи розвитку світової політичної думки 5
Тема 3. Політична думка України 7
Тема 6. Держава основна ланка політичної системи суспільства 10
Тема 9. Громадські організації та рухи 15
Тема 10. Громадянське суспільство 16
Тема 11. Особа як субєкт політики 17
Тема 12. Виборчі системи 18
Тема 13. Політична свідомість та політична культура 20
Тема 14. Соціальна політика 21
Тема 15. Національна політика 22
Тема 16. Суспільно-політичні доктрини та течії сучасності 23
Тема 17. Міжнародні відносини та міжнародна політика 25
Список рекомендованої літератури 26
PAGE 27