Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Аутогенні тренування — один з методів лікування неврозів. (Невроз - Це нервово-психічний розлад, викликане тривалими психотравмуючими факторами, емоційним або розумовою перенапруженням.) Самонавіяння виникає завдяки слідовому збудженню — роздратуванням, зробленим за допомогою внутрішніх зв’язків, асоціацій. При самонавіянні діє інформація, що раніше надійшла і далі відтворена самим хворим. Самонавіяння може впливати на психічні і вегетативні процеси в організмі, у тому числі на непідвладні довільній регуляції.
Самонавіяння давно застосовується медиками Індії і ряд прийомів розроблений йогами. До самонавіянь відноситься й аутогенне тренування. При аутогенному тренуванні спочатку шляхом самонавіяння викликається відчуття ваги в тілі й у такий спосіб досягається стан м’язового розслаблення -і релаксація. Потім проводиться самонавіяння спрямоване на різні функції організму.
Класична техніка тренування проста. Хворому розповідається техніка і ті зміни, що може викликати аутогенне тренування, почуття ваги в тілі, тепло, приємні відчуття.
Повторення формул самонавіяння проводиться зі спокійною концентрацією уваги на них, без якої-небудь напруги.
Сеанси самонавіяння проводяться 2—3 рази в день по 1—2 хвилині протягом 3 тижнів, потім 2—3 рази в день від 2 до 7 хвилин усі наступні тижні.
У процесі тренування хворому необхідно опанувати шістьма вправами.
Оволодіння кожним з них займає від 10 до 14 днів, тобто усього для засвоєння всієї техніки тренування буде потрібно від 1,5 до 3 місяців.
Після цього тренування продовжують 1—2 рази в день 4—6 місяців, іноді рік. Сеанси проводяться в спокійній обстановці, чи сидячи лежачи на спині. Якщо хворий сидить, то руки вільно лежать на підлокітниках крісла, хворий сидить зручно, розслабивши. Якщо хворий сидить на стільці, то він повинний прийняти "позу кучерів " тобто голова вільно опущені вперед, руки лежать на стегнах, кисті звисають з колін, ноги зручно розставлені. Знаходячись у стані спокою виконують наступні вправи:
1. Викликання відчуття ваги, думкою повторюють фрази:
«Права (у лівш -і ліва) рука важка» -і 6 разів. «Я зовсім спокійний» -і 1 раз.Вправу повторюють 10—14 днів. Після перших 4—6 днів вага поширюється на іншу руку, потім на ноги й усіх тулуб. Тоді відповідно повторюють «обидві руки… обидві ноги… усе тіло стало важким».
2. Викликання відчуття тепла.
Думкою повторюють: "Тепло важке"(викликається відчуття ваги і релаксації) 1—2 рази.
"Я зовсім спокійний «-1 раз. «Права (у лівш — ліва) рука тепла» — 5 разів.
У процесі тренування, коли тепло виникає в обох руках і ногах, варто говорити: «Обидві руки… обидві ноги… усе тіло… теплі».
Вправа вважається освоєним, коли відчуття тепла викликається легко і вільно.
3. Регуляція ритму серцевої діяльності.
Викликається відчуття ваги спокою, тепла, повторюючи вправу 1 і 2 по 1 разу. Потім думкою 5—6 разів повторити: «Серце б’ється спокійно і могутньо». Навчитеся думкою вважати серцебиття, якщо це не виходить, те перші дні рекомендується класти руку на область серця, під лікоть руки підкладати подушечку, щоб рука лежала вільно. Вправа вважається засвоєним, якщо ви відчуваєте, що впливаєте на ритм серцевої діяльності.
4. Вправа для регуляції подиху.
Повторюються перші 3 вправи, потім думкою 5—6 разів повторюють формулу: «Подих спокійне» чи: «Дихається спокійно».
5. Вплив на органи черевної порожнини.
Хворий визначає в себе сонячне сплетення (знаходиться посередині між краєм грудини, мечоподібним відростком і пупком). Викликаються відчуття, як при перших чотирьох вправах, потім повільно 5—6 разів повторюють фразу. З появою виразного відчуття тепла в епігастральній області вправа вважається засвоєною.
6. Викликання відчуття прохолоді в області чола.
Викликаються, відчуття властиві 5 першим вправам. Потім 5—6 разів повторюється формула: «Чоло приємно прохолодний» чи: «Чоло злегка прохолодний». Коли хворий навчиться викликати прохолодь в області чола, то вправа вважається освоєним. Коли вправа гарна освоєно, довгі формули заміняються короткими: «Спокій», «Вага», «Тепло», «Серце і подих спокійні», «Сонячне сплетення тепле», «Чоло прохолодний». Після закінчення вправ сидять спокійно перші 2 тижня 30—60 секунд, далі скільки захочеться. Після тренування дають «відбій». Виводять себе зі стану спокою, дають собі команду: «Зігнути руку» і роблять 2—3 рази згинаючих рухів, потім іншою рукою. Дають собі команду: «Глибоко зітхнути», «Відкрити ока».
Не дозволяється говорити «Голова гаряча» чи, «Чоло холодний» щоб уникнути різкого припливу крові до чи голови навпаки, її переохолодження, що викликає судинні спазми. Можна у вправі 3 після того як відчули вага і тепло в руках, ногах вимовити формулу «Груди тепла», потім приступати до уповільнення серцевого ритму. Тренування можна супроводжувати зоровими образами для посилення ефекту вселяння, можна додавати наприкінці лікувальне самонавіяння, що стосується органів і систем. Аутогенне тренування можна застосовувати при порушенні засипання, не виходячи з її, спокійно зануритися в сон, давши собі наказ заснути. Застосовується вона також при неврозах чекання, неврозі страху, фобіях.
При гіпотонії вселити собі в стані релаксації ті відчуття, що викликає адреналін чи норадреналин, (відчуття ознобу «гусячої шкіри», прохолоді), потім різко, поштовхоподібно вивести себе зі стану спокою командою «устати». Викинути вперед руки і встати.
Аутогенне тренування - це одне з прекрасних засобів подолання нервових напружень і стресів, зміцнення здоров'я. Завдання аутогенного тренування полягає у досягненні релаксації, глибокого розслаблення і концентрації, фокусування у свідомості на те, що вам хочеться змінити.
Потрібно займатися аутогенним тренуванням щодня, якщо ви хочете домогтися успіху. Гарантією буде не проста цікавість, а переконлива мотивація, впевненість у кінцевому успіху і своїх силах. У чому полягає техніка проведення аутогенного тренування (самонавіювання), можна дізнатися з цього матеріалу.
Три етапи проведення тренування.
1 етап - розслаблення м'язів тіла і кінцівок.
Заняття треба проводити у відокремленому, злегка затемненому, тихому приміщенні у відсутності зовнішніх подразників. Вправи з самонавіювання слід проводити, перебуваючи в розслабленій позі. Можна прийняти положення лежачи на килимку, розслабити всі м'язи, трохи розсунути ноги, носки злегка нарізно, руки залишити вільно лежати уздовж тіла, м'язи шиї розслабити, при цьому голову природно повернути в ліву чи праву сторону. Якщо ви займаєтеся перед сном, то можна робити вправи на ліжку, але голову не треба класти на подушку. Можна прийняти розслаблену позу в положенні сидячи у зручному кріслі, при цьому потилицю і спина спираються на спинку крісла, розслаблені руки лежать на підлокітниках, ноги теж розслаблені і зігнуті під кутом більше 90 градусів, носки трохи розсунуті.
Закрийте очі. Налаштуйте себе на те, що ви зараз поринете в атмосферу абсолютного розслаблення, яке буде приносити вам лише приємні відчуття спокою, комфорту і відпочинку. Навіюйте подумки себе:
"Моя права рука поступово стає важче ... Моя права рука вже важка" (якщо ж ви лівша, то почніть з лівої руки).
- При цьому уявляйте, що кожен м'яз вашої руки повільно розслабляється;
- рука від самих кінчиків пальців до плеча наповнюється важким свинцем;
- вона лежить безсило, як батіг;
- вам не хочеться нею рухати, немає ніяких сил. Далі переходите до навіювання: "Моя права рука потроху теплішає ... Вона тепла". При цьому в думках уявляйте собі, що ваша рука накривається легким пуховою ковдрою або, що ваша рука нерухомо лежить у джерелі з теплою водою. Перша трактування розслаблює м'язи, а друга - розширює кровоносні судини.
Добившись відчуття тепла й важкості в правій руці, так само Повторюйте собі формули стану тепла і тяжкості для частин тіла в такій послідовності: ліва рука, права нога, ліва нога, все тіло і шия.
Потім переходьте до розслаблення м'язів обличчя. Починайте собі вселяти: "М'язи обличчя розслаблені". Відчувайте, що м'язи лоба розгладилися, ваше обличчя стало м'яким, щелепу розслаблена, трохи відвисла, кінчик язика розташовується на межі злиття верхнього неба і зубів. Вії не тремтять. Потім переконуйте формулу: "Лоб прохолодний". Уявляйте, що в літній жаркий день особа обдуває прохолодний вітер або ви вмиваєте його прохолодною водою. Спочатку важко буде уникати порушень концентрації, мимовільного відволікання уваги на несподівані думки і спогади. Якщо ви відволікаєтеся, не дратуючись, терпляче, не вдаючись до вольових зусиль, повертайте думки до формули самонавіювання.
На цьому перший етап тренування добігає кінця. Для виходу із занурення дайте собі подумки команду: "Руки напружилися. Дихання глибоке. Я відкриваю очі ", і виконуйте її. Якщо ви робили вправи в ліжку перед сном, то вони допоможуть вам заснути, якщо ви досі не заснули. Треба, не застосовуючи тактики виходу з аутогенних занурень, покласти подушку під голову і продовжити лежати на спині або в позі, зручною для вас, зберігаючи стан розслабленості.
Для того щоб оволодіти першим етапом тренування, вам знадобиться 1-4 тиждень занять.
2 етап - розслаблення свідомості.
Після того, як ваше тіло розслабилося, треба "розслабити" ваша свідомість, щоб воно фокусувалася на потрібні вам установки. Для цього після 1 етапу не треба виходити з аутогенного занурення, а продовжуйте подумки собі вселяти: "Я спокійний ... Спокій ... Я їм насолоджуюся". При цьому уявляйте собі картину, що асоціюється у вас із спокоєм. Наприклад, можна уявляти, що ви на зеленому лузі, лежите, а над вами блакитне чисте небо, ви насолоджуєтеся ароматом трав. А може, ви на березі синього безкрайнього моря, яке зливається з таким же безкраїм синім небом на обрії, сидите в зручному шезлонгу і вдихаєте аромат водоростей. Сидіть в такому стані емоційного комфорту, як мінімум на 5 хвилин, потім переходите до третього етапу.
3 етап - навіювання установок.
Ви увійшли в стан спокою, розслабили своє тіло. У такому стані вже можна готувати себе до успішного вирішення всіх ваших проблем, пов'язаних зі стресами. Для цього потрібно вселяти установки мети (адже в такому стані ваша підсвідомість більш підготовлено до їх сприйняття). Формули та установки повинні бути короткими, безпосередньо відносяться до проблеми і сформульованими у вигляді позитивних тверджень. Установки підбирайте заздалегідь, після того, як ви зробите аналіз і вникнете в суть сильно турбують вас проблеми.
Наприклад, якщо ваша проблема пов'язана з вашою роботою, то для самонавіювання підходить така техніка проведення: "Я впевнений в собі ... Я справляюся зі своєю роботою ... У мене все добре виходить ... Я уважний і зосереджений ... З блиском виходжу абсолютно з усіх складних ситуацій ... Вмію спілкуватися зі своїми начальниками ... Я абсолютно спокійний і холоднокровний ".
Після того, як вам вдалося переконати себе необхідні формули, потрібно правильно вийти з занурення. Формула виходу залежить від того, що ви переконували себе. У будь-якому разі її треба вимовляти (звичайно ж, подумки) дуже енергійно, після цього відразу ж відкривайте очі. Наприклад, якщо ви вселили собі формулу на роботу, то установка виходу повинна бути такою: "Я відмінно відпочив. Я спокійний, упевнений у собі. Настрій чудовий. Я сповнений енергії і сил. Я встаю і зараз почну плідно працювати. Один, два, три ". Кожну формулювання цієї установки треба вимовляти все енергійніше, як тільки дійдете до "трьох", відкривайте очі і вставайте.
АНТИСТРЕСОВІ ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ ЗІ
СНОМ І СНОВИДІННЯМИ
Людина проводить у сні 1/3 частину свого життя. Сон відновлює фізіологічні функції, а сновидіння виконують захисну (З. Фрейд), інтегруючу (Ф. Перлз) і компенсуючу (К. Юнг) роль.
Сон і сновидіння відіграють дуже важливу роль у підтримці гомео4 стазу і захисту від стресу.
Тому,якщо вас долають стреси, то можна викликати на допомогу свої сновидіння, якими можна керувати. Про можливість управління своїми сновидіннями свідчить практика йогів і сучасні дослідження, що доводять взаємозв’язок між образами у сні, фізіологічними реакціями і соматичною регуляцією. Отже, робота над власними снами є унікальною можливістю адаптивної саморегуляції стресу, можливістю оздоровлення, зцілення і досягнення контролю над своєю психікою.
Адаптивна саморегуляція стресу включає:
1. Нормалізацію сну.
2. Роботу зі сновидіннями.
1. Нормалізація сну
Для нормалізації сну слід дотримуватися наступних правил:
1. Режим сну. Необхідно лягати спати і просипатися в той самий час.
2. Денний сон для здорових людей є нормальною частиною режиму дня. Однак якщо вас долає нічне безсоння, то вдень спати не рекомендується.
3. Не доцільно перед сном приймати алкоголь, важку їжу і продукти, що містять кофеїн.
4. Не рекомендується перед сном виконувати інтенсивні фізичні вправи.
5. Обстановка в спальні має бути максимально комфортна з погляду температури, освітлення і шуму. Перед сном слід провітрювати приміщення.
6. Ліжко треба використовувати тільки для сну і сексу.
Для нормалізації сну ідеально підходять заняття релаксацією й аутогенним тренуванням. Можна для цього використовувати також інші методи, викладені в цьому посібнику.
Робота зі сновидіннями.
На сьогодні відомо достатня кількість технік роботи зі сновидіннями. До них належать:
1. Шаманські техніки.
2. Психоаналітичні техніки.
3. Юнгіанскі техніки.
4. Психодраматичні техніки.
5. Гештальт4техніки.
6. Онтопсихологічні техніки.
7. Психосинтетичні техніки.
8. Техніки усвідомлених сновидінь.
2. ГештальтGтехніки роботи зі сновидіннями
Відповідно до гештальт психології сни повідомляють нам про наші незавершені ситуації, зокрема про те, чого ми не помічаємо в житті, чого ми уникаємо робити, і які сторони ми заперечуємо у своїй особистості. Сни не тлумачаться, як це робиться в психоаналізі, а програються, проживаються заново. Сон програється таким чином, щоб він став частиною нас самих, перетворився з «воно» в «я».
Ф. Перлз вважає, що кожен образ сновидіння, – це проекція. До них належать всі предмети, явища чи живі фігури, стихійні явища, фрагменти пейзажу, люди. Все це упредметнені, оформлені часто в фантас4
тичну форму проекції. Це може бути проекція емоцій і почуттів, соціальної ролі чи особистісної властивості. Техніки роботи зі сновидіннями спрямовані на усвідомлення такої проекції. Передусім, слід
сформувати установку на запам’ятовування снів. Установка на запам’ятовування снів. Прийміть рішення про те, щоб записувати свої сни після пробудження. Приготуйте ручку чи олівець, покладіть щоденник поруч з ліжком і відкрийте його на потрібній сторінці. Як тільки прокинетеся, запишіть усе, що тільки зможете згадати.
Вправа «Вивчення своїх сновидінь».
Запишіть сновидіння і складіть список усіх деталей свого сну. Запишіть кожну людину, кожну річ, ко жен настрій і потім поступово намагайтеся стати кожною з цих деталей сну. Програвайте їх, дійсно перетворюючись в кожну з них. По справжньому станьте цією річчю; чим би вона не була, станьте нею. Використовуйте своє чарівництво. Перетворіться в цю потворну жабу чи в що небудь, що було там, – у неживі предмети, живих істот, демона – і припиніть думати. Потім, узявши кожний з цих персонажів сну, дайте
їм зштовхнутися один з одним. Запишіть сценарій. Під «записом сценарію» мається на увазі діалог між двома протилежними ролями. Ви знайдете, що вони завжди починають із суперечки один з одним.
Після того, як ви попрацюєте над сном чи фрагментом сну, як пропонує Перлз, запитайте себе: «Чи не ухилявся я від чого4небудь у сні? Чи не тікав? Чи не ховався? Не міг зрушити з місця чи закричати? Що ще?».
Якщо так, чи не нагадує це мені те, чого я уникаю в дійсному житті?
Вправа «Проживання сновидіння».
Вам необхідно злегка змінити попередню вправу. Прийміть зручну позу, прикрийте очі, розслабтеся.
Згадайте свій сон. Увійдіть у свій сон, у його простір, кольори, звуки, відчуття...
Спрямуйте сон силою своєї фантазії. Ідіть за своєю уявою. Дуже важливо не обмежувати свою фантазію ніякими заборонами. Це дуже значимий момент на шляху до гармонійного співіснування із самим собою.
Вправа «Програвання сновидінь».
Для виконання цієї техніки зазвичай необхідний ведучий, але вона доступна і для самостійної роботи.
Увійшовши у свій сон, проживіть його від імені одного з персонажів сновидіння. Від імені цього персонажа ввійдіть у діалог із собою. Слід зіграти роль персонажа зі сну, рухатися і говорити від його імені.
Діалог являє собою можливість спілкування з несвідомим через побачений сон. Коли ви впораєтеся з цим завданням, нескладно буде перейти до діалогу безпосередньо уві сні.
Вправа «Діалог з відсутнім сном».
Це робота зі зниклим сном. Спочатку зверніться до зниклого сну. Скажіть йому, що ви думаєте з приводу
того, що не можете його згадати. Скажіть йому, чого ви від нього хочете. Побудьте в ролі сну. Можливо, вам захочеться виправдовуватися, обвинувачувати сплячого, сказати йому, що він сам не хоче вас (сон)
пам’ятати тощо. Відпустіть себе, нехай розмова триває сама собою.
Вправа «Робота зі сном як із проекцією».
Необхідно:
• згадати і розповісти сон від «першої особи»;
• пережити його заново, усвідомлюючи свої емоції;
• поступово переходити від персонажа до персонажа, від проекції до проекції;
• ідентифікуватися з кожним елементом сну, з кожною проекцією сну. При цьому можна рухатися, говорити вголос з характерною інтонацією;
• вимовити монолог від кожного персонажа, кожної проекції;
• перевагу віддавати тим проекціям, що викликають інтенсивні емоції;
• намалювати ілюстрацію до епізодів сновидіння.
Вправа «Придумування сну».
Придумайте сон, що міг би вам приснитися. Потім попрацюйте з цим «сном», начебто він приснився вам
насправді.
Вправа «Індивідуальна інтерпретація сну».
Протлумачте ваш сон. Відкидайте будь яку інтерпретацію, що не буде співзвучна вашій душі. Тільки ви самі можете розшифрувати власні сни. За Ф. Перлзом, кожна частина сну є представником якоїсь частини особистості. Тому примірте на себе роль кожної людини, кожного предмета, кожного елемента вашого сну.
Вправа «Робота над сном».
Перетворіться в персонаж (предмет, елемент) вашого сну, ідентифікуйтеся з ним. Тепер нехай він розповість про себе. Як зазвичай говорив Перлз: «Розкажи нам свою історію».
• Що ти робиш у цьому сні?
• Що відчуваєш?
• Які твої взаємини з іншими персонажами сну чи з іншими предметами?
• Що ти хочеш?
Поговоріть з іншими персонажами чи елементами сну.
Цю вправу корисно проробити вголос. Добре, щоб при цьому була присутня людина, якій ви довіряєте. Вона потім розповість вам про особливості вашої поведінки, яких ви самі могли не помітити: про те, як
мінялися сила і тембр вашого голосу, якою була ваша поза, як ви м’яли носовичок і стискали кулаки, як один раз перехопило ваше дихання, який був загальний тон вашої розповіді. Можете виконувати вправу мовчки. Тоді діалог краще записати. Програючи кожну роль, звертайте увагу на всі асоціації з вашого повсякденного життя, із прочитаної книги, з телепрограми чи вчорашньої розмови, що ви не встигли осмислити.Які з цих асоціацій дають ключ до правильного розуміння сну зазвичай можна довідатися за специфічним внутрішнім відчуттям: «А4га! Це воно».
Ви можете ототожнити себе з будьяким елементом вашого сну.
1. Станьте пейзажем чи усім, що навколо, – будинком, повітрям, дощем, пустелею.
2. Побудьте всіма людьми, яких ви бачили в сні.
3. Станьте будь-яким предметом, що щось з’єднує, – мостом, телефоном, дорогою.
4. Побудьте будь-яким незвичайним предметом, що з’явився у вашому сні, – ременем безпеки, що прироблений чомусь із зовнішньої стороні вашої машини; літаючою кішкою; предметом, який чарівно зникає і знову з’являється.
5. Перетворіться в будь-який таємничий предмет, що інтригує –пакунок, нерозкритий лист чи непрочитану книгу.
6. Побудьте будь-яким предметом чи явищем природи, що мають могутню енергію, наприклад, приливною хвилею, автомобілем, електричним генератором.
7. Побудьте будь-яким предметом культу, який з’явився уві сні – від розп’яття до статуї Будди.
8. Побудьте предметом (чи людиною), в якого права частина відрізняється від лівої. Станьте спочатку правою половиною, потім лівою. Спробуйте провести діалог між цими половинами.
9. Станьте двома предметами (чи людьми), що різко відрізняються –наприклад, новим і потертим килимом, молодою жінкою і бабою.
10. Побудьте будь-яким утраченим предметом чи відсутньою деталлю. Це може бути щось, що ви втратили уві сні і що завзято шукаєте. Це може бути відсутня частина дорожнього покажчика. Іноді ви можете
просто не зауважувати відсутності якогось важливого елемента у вашому сні. Саме в таких випадках виявляється корисним присутність під час роботи зі сном вашого друга.
Звертайте увагу на всі стійкі словосполучення і каламбури. Якщо ви бачили у сні хліб, то, може бути, це мрія про нову, добре оплачувану роботу, що дала б вам надійний «шматок хліба». А, можливо, ви просто
скучили за друзями, з якими колись ділили «хліба окраєць і той навпіл».
Це ваші сни, і тому тільки ваші асоціації мають значення. Зауважуйте будь4які цифри, що з’являються у сні. Це може бути номер будинку, цифра рулетки, чийсь вік, ціна речі тощо. Проаналізуйте асоціації, що виникають у вас у зв’язку з цими цифрами. Відзначайте почуття, з яким ви просипаєтеся. Це емоційний стан – будь то страх чи радість, смуток чи гнів, безвихідь чи здивованість.Це може виявитися кращою підказкою до розгадування змісту сновидіння.
Звертайте увагу на кольори у ваших снах. Чи пригадується щось особливе, що пов’язане для вас з тим чи іншим кольором? Можливо, вам захочеться замалювати деякі фрагменти вашого сну. Якщо уві сні
був якийсь незвичайний колір, спробуйте точніше підібрати для нього фарби.
Якщо після такої роботи над сном не прояснився зміст сновидіння, необхідно вступити зі сном у пряму розмову. Запитайте в сновидіння (чи в Джерела Снів, що знаходиться у середині вас), у чому зміст
послання, що в ньому міститься для розвитку вашої особистості й адаптивної саморегуляції. Потім поміняйтеся місцями з вашим співрозмовником, станьте Джерелом Снів і дайте відповідь самому собі.
Коли ви закінчили роботу над сном, спробуйте перевести її результати в конкретну дію, яку можна почати зараз. Як і в роботі з фантазіями, слід «заземлити» всі виниклі при тлумаченні сну ідеї.
Якщо сон говорить вам: «Дай собі час подумати», виділіть в розпорядку вашого дня годину, коли ви дозволите собі спокійно поміркувати.
Складіть свій персональний сонник, куди можна записувати символи ваших снів і їх особливе, саме для вас важливе значення.
Для індукування усвідомлених сновидінь необхідно:
• Перед сном сформувати в себе установку на запам’ятовування і фіксацію сну.
• У процесі засипання формувати критичну рефлексивну установку за допомогою запитання: «Чи сплю я зараз?». Задавати це запитання собі потрібно якнайчастіше.
Для саморегуляції стресу особливо корисними є техніки зцілювальних сновидінь і техніки роботи з кошмарами.
Так, для зцілювального сновидіння рекомендується:
• Сформувати в себе установку побачити уві сні щось страшне, огидне.
• Бути у сні відважним і сміливим поки не зіллєтеся зі страшною істотою. Сказати собі: «Сьогодні я сміло зустріну загрозу у своїх снах».
• Увійти в усвідомлене сновидіння.
• Знайти уві сні труднощі. Зайти в моторошні місця, печеру, цвинтар.
• Вступити в діалог із страшною істотою.
• Після цього дозволити собі в сновидінні усе, що захочете.
Для роботи з кошмарним сновидінням рекомендується:
• Усвідомлювати, що це сон і що ви в повній безпеці.
• Наблизитися віч на віч до предмета страху.
• Побитися з ворогом і перемогти його.
• Якщо це пов’язано з падінням, то м’яко упасти і м’яко приземлитися.
• Примиритися в сновидінні з ворогами.
• Переглянути кошмарний сон у бадьорому стані.
Слід наголосити, що для того, щоб засвоїти ці техніки необхідно спочатку докладно ознайомиться з відповідною літературою і лише потім приступати до їх опановування.