Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МАЗУР ІРИНА ІВАНІВНА
УДК 330.101:316.422
ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ
В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ СУСПІЛЬСТВАХ
08.00.01 –Економічна теорія та історія економічної думки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки
БАЗИЛЕВИЧ Віктор Дмитрович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан економічного факультету
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
академік НАН України
ПАХОМОВ Юрій Миколайович,
Інститут світової економіки та
міжнародних відносин НАН України,
директор;
доктор економічних наук, професор
член-кореспондент НАН України
КВАСНЮК Борис Євгенович,
ДУ “Інститут економіки та прогнозування
НАН України”, заступник директора;
доктор економічних наук, професор
член-кореспондент НАН України
МУНТІЯН Валерій Іванович,
Міністерство економіки України,
заступник міністра
Захист відбудеться 27 вересня 2007 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022. м. Київ, вул. Васильківська, 90 - а,
ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12.
Автореферат розісланий 27 серпня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Л. Осецький
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми. Поширення тінізації економіки, глибина її вкоріненості в трансформаційних суспільствах зумовлює макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку, що призводить до різкого зниження ефективності державної політики, визнання тіньової економіки однією з загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері. Це зумовлює об’єктивну необхідність розробки теоретико-методологічної концепції щодо практичної реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Тіньова економіка, маючи об’єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої актуальності. Адже недооцінка, неврахування обсягу тіньової економіки призводять до значних помилок у визначенні макроекономічних показників, економічних і фінансових пропорцій, а відтак реалізації економічної політики в цілому. Саме тому теоретико-методологічні підходи до визначення сутності, причин існування та оцінки обсягу тіньової економіки, а також пропозицій щодо істотного її скорочення є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень.
Тінізація економіки істотно впливає не лише на економічну діяльність, але й на соціальні процеси, що відбуваються в трансформаційному суспільстві. В умовах ринкових перетворень тіньова економічна діяльність притаманна багатьом суб’єктам господарювання. Це пояснюється зіткненням новітніх та застарілих прав, правил і норм, готовністю суб’єктів підприємницької діяльності діяти в умовах правової невизначеності з метою задоволення власних потреб. За таких обставин поступово сформувались неформальні правила, інфраструктура, ставки й тарифи на бюрократичні послуги, а відтак - інституціоналізація тіньової економіки.
В Україні, як і в інших пострадянських країнах з перехідною економікою, тіньова економіка відрізняється від її аналогів у розвинених країнах не лише за обсягом, але й за якісними характеристиками. Так, у розвинених країнах тіньову економіку розглядають з точки зору порушення чинного законодавства, а в трансформаційних суспільствах її визначають не лише як девіантну поведінку суб’єктів економічної діяльності, але й як інституційну структуру суспільства, що виявляється в законодавчій, виконавчій і судовій владі у формі тіньових інституцій. Процес тінізації економіки гальмує процеси державотворення в країні, демократизації та побудови громадянського суспільства, інтеграції України у світове співтовариство. Тому детінізація економіки є пріоритетним завданням як для України, так і для країн, що перебувають на етапі трансформаційних процесів.
Детінізація економіки передбачає застосування державою стимулюючих методів, які не маючи репресивного характеру щодо суб’єктів тіньової економіки, створюють умови для ефективної діяльності у легальній економіці, тобто створення такого інституційного середовища, де тіньова економічна діяльність стала б неефективною. Тому важливою є не лише боротьба з тіньовою економікою, а її регламентація з боку держави на основі легалізації тих її складових, які не мають кримінального підґрунтя. Поряд з цим обов'язковими є заходи правоохоронних органів з метою викорінення кримінальної складової тіньової економіки та корупції.
Комплексний аналіз теоретичних і методологічних основ соціально-економічної природи тінізації економіки зумовив розв’язання проблеми щодо розробки концептуальних засад детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Стан наукової розробки проблеми. Перші спроби осмислення гносеологічних коренів тіньової економіки мають місце вже у творах давньогрецьких мислителів (Ксенофонт, Платон, Аристотель), які вважали, що економіка, спираючись на морально-етичні та релігійні обмеження й заборони, поділяється на добросовісну та недобросовісну економіку, перетворюється на хремастику під “руйнівним” впливом грошей, що в сучасному розумінні можна трактувати як поняття “тіньова економіка”. Проте це були лише перші спроби.
Б.Мандевіль став попередником такої течії економічної теорії, як економічна теорія злочину й покарання, яку в другій половині ХХ ст. запропонував неоінституціоналіст Г.Беккер. Головна проблема, обгрунтована Б.Мандевілем –аморальність дій окремих осіб може виступати основою добробуту суспільства в цілому, згодом набула назви “парадокс Мандевіля”. Він дійшов висновку, що злочинна жага до наживи й нормальне ринкове господарство мають одне й те саме джерело походження, а тому їх викорінення є неможливим без руйнації економіки. Г.Беккер, досліджуючи економічну теорію злочину й покарання, аналізує причини, сутність і соціально-економічні наслідки підпільного (кримінального) сегменту тіньової економіки.
Значний внесок у дослідження тіньової економіки та її детінізації належить таким відомим зарубіжним ученим, як: Г.Абадінскі, Дж.Арвай, Д.Блейдс, П.Гутманн, Б.Даллаго, Е.Де Сото, Л.Ебергард, Р.Клітгаард, П.Мауро, С.Роз-Аккерман, С.Роттенберг, В.Танзі, У.Тіссен, Е.Фейг, Ф.Шнайдер та ін.
Творчий внесок у розробку проблеми детінізації економіки зробили вітчизняні науковці: В.Базилевич, О.Барановський, В.Бородюк, А.Базилюк, З.Варналій, О.Гаврилюк, А.Гальчинський, В.Геєць, П.Єщенко, Я. Жаліло, В.Засанський, Б.Кваснюк, М.Кім, Т.Ковальчук, В.Мандибура, Р.Моторин, В.Мунтіян, О.Пасхавер, Ю.Пахомов, В.Попович, Т.Приходько, О.Турчинов, С.Тютюнникова, А.Чухно та ін. Цим проблемам належну увагу приділяли російські дослідники: Л.Абалкін, С.Барсукова, С.Глінкіна, Ф.Глісін, С.Єчмаков, В.Ісправніков, Т.Корягіна, Л.Косалс, В.Куліков, Ю.Латов, В.Радаєв, Р.Ривкіна, Л.Тимофєєв, Л.Фітуні та ін.
Досліджуючи проблему тіньової економіки, мотиви та причини її виникнення, її роль і місце у сучасному ринковому господарстві, науковці висувають свої аналітичні оцінки і висновки, пропонуючи певні шляхи та способи обліку тіньових економічних явищ та механізми державної протидії їх розвитку. Незважаючи на активне вивчення науковцями проблеми тіньової економіки й до нині не існує єдиного загальноприйнятого визначення поняття “тіньова економіка”,
що ускладнює дослідження цього явища, а відтак не дає можливості віднайти найефективніше вирішення проблеми щодо детінізації економіки. Певною мірою це ускладнюється ще й тим, що фахівці з таких наук як правознавство, соціологія, психологія, політологія досить по-різному трактують поняття “тіньова економіка”. Слід зазначити, що і фахівці-економісти також пропонують різні підходи щодо його визначення.
Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних підходів до проблеми детінізації економіки з одного боку, результатів такого дослідження для забезпечення соціально-економічного зростання країни завдяки детінізації економіки –з іншого, свідчать про об’єктивну необхідність подальшого дослідження даної проблеми. Саме цим зумовлене обрання теми дисертаційної роботи й саме це підтверджує її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою комплексних науково-дослідних держбюджетних тем: економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (реєстраційний номер 0101U006977 № 01БФ040-10), кафедри економічної теорії “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (ТЗ НДР № 06БФ040-01). Особистий внесок автора у рамках організації і проведення досліджень зазначених тем полягає в розробленні теоретико-методологічних засад детінізації економіки України, аналізі впливу тіньової економіки на офіційну економіку та соціально-економічних наслідків такого впливу. Проведене дослідження й сформульовані висновки є певним внеском у розвиток економічної теорії.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є системно-концептуальне дослідження теоретичних і практичних основ соціально-економічної природи процесу тінізації економіки, а також визначення концептуальних засад і розробка пропозицій щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.
Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку, сформулювання та вирішення таких завдань:
- дослідити теоретичні засади та сутність тіньової економіки на основі аналізу наукових поглядів й творчого осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;
- вдосконалити науковий інструментарій, конкретизувати економічні категорії, подати авторське визначення тіньової економіки з позицій політекономії;
- виявити й обґрунтувати причини виникнення тіньових економічних відносин у трансформаційних економіках з метою обмеження їхнього негативного впливу;
- визначити критеріальні ознаки тіньової економіки з метою її структурування та класифікації;
- проаналізувати спонукальні мотиви тіньової економіки й виявити суперечливість цього процесу;
- проаналізувати методологічні та методичні підходи щодо визначення
масштабів тіньової діяльності в трансформаційних економіках;
- провести порівняльний аналіз тінізації економіки й на його основі подати характеристику особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою з метою визначення загальних і особливих
відмінностей тіньової економіки в різних умовах суспільного розвитку;
- проаналізувати соціально-економічні наслідки тінізації економіки на сучасному етапі розвитку трансформаційних суспільств;
- дослідити вплив ринкових перетворень на тінізацію економіки, довести необхідність створення конкурентного середовища з метою детінізації економіки;
- визначити роль, функції та методи впливу держави на процес детінізації економіки, а також фінансові важелі детінізації економіки, розробити пропозиції щодо реформування податкової системи трансформаційних суспільств як однієї з вирішальних умов для детінізації економіки;
- визначити найперспективніші антикорупційні заходи в контексті детінізації економіки;
- дослідити вплив глобалізації на процеси детінізації в трансформаційних економіках;
- розкрити фінансові джерела тіньової економіки в умовах глобалізації, з’ясувати причини та наслідки відтоку капіталу з трансформаційних суспільств;
- подати практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження є сукупність економічних і соціальних відносин, які виникають між суб’єктами економічної діяльності в процесі функціонування тіньової економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи тіньової економіки й концептуальні засади детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження є наукове й творче осмислення досягнень зарубіжних та вітчизняних учених у галузі теорії й практики економічних відносин, теорії тіньової економіки. Методика дисертаційного дослідження ґрунтується на системному підході до теорії тіньової економіки, структурно-трансформаційних змін в економічній діяльності, глобалізаційних процесах щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.
Для досягнення поставленої в роботі мети використані загальнонаукові і спеціальні методи пізнання явищ і процесів у сфері тіньових економічних відносин. Використання діалектичного методу дозволило розкрити зв’язок базових економічних відносин з політичною та правовою надбудовою та відповідними їй формами суспільної свідомості (розділи: 1, 2). Єдність загального і часткового проявляється в універсальних причинах тіньової економіки та її особливостях в трансформаційних економіках (п. 1.3, 1.4). Історико-генетичний метод дозволив прослідкувати еволюцію поглядів на тіньову економіку як відбиття закономірного процесу, що відбувається в межах ринкового господарства (п. 1.1, 1.2, 1.4). Для оцінки кількісного аналізу параметрів тіньової економічної діяльності були використані статистичні методи (п. 1.5). Метод соціального моніторингу (формальні і неформальні інтерв’ю, експертні опитування, анкетування) був використаний для тіньової економіки (п. 2.4.). На основі методу порівняльного аналізу розкрито вплив тіньової економіки на розвиток легальної економіки у розвинених країнах і в трансформаційних суспільствах (розділи: 2, 3, 4, 5). Системний підхід дав можливість розглядати тіньову економіку як емерджентність ринкового господарства (п. 2.1, 2.2). На основі синергетичного методу обґрунтовано самовідтворення і самоорганізацію тіньової економіки (розділ 2).
Завдяки методу аналізу й синтезу зроблені висновки щодо необхідності регламентації та можливості практичного обмеження тіньової економіки. (розділи: 3, 4, 5).
Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти України з питань легалізації та детінізації тіньової економіки, а також антикорупційних заходів, аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного інституту стратегічних досліджень, Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, дані Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України і міжнародних інституцій. У дослідженні використані монографії, збірники, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, економічних і політичних оглядів, тижневиків, ресурси Інтернету, періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інститутів.
Наукова новизна одержаних результатівполягає в комплексному дослідженні розвитку теоретичних положень, обґрунтуванні методологічних засад і методичних підходів до аналізу проблем тінізації економіки, а також розробки концептуальних засад щодо детінізації економіки з урахуванням специфіки трансформаційних суспільств. Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:
вперше:
- запропоновано новий методологічний підхід щодо дослідження тіньової економіки, який ґрунтується на нелінійному мисленні, дозволяє розширити її трактування як політекономічної категорії. Тіньова економіка - складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих як протиправних, так і законних, але переважно аморальних економічних відносин, що виникають між суб’єктами економічної діяльності з метою отримання надприбутку за рахунок приховування доходів і ухилення від сплати податків. Запропонований підхід дає можливість виявити закономірності розвитку тіньової економіки в трансформаційних суспільствах, а також сформулювати визначення ряду категорій: тіньові економічні відносини –відносини, що складаються між людьми в процесі використання та розпорядження офіційними правовими статусами керівника чи господарника за рахунок не притаманної цим статусам ролі ринкових з метою задоволення приватного інтересу. Обґрунтовано, що такі економічні відносини створюють умови для корупції. Корупція –в широкому розумінні –це складне соціально-економічне (насамперед асоціальне) явище, що виникає в процесі реалізації тіньових економічних відносин між посадовими особами та іншими суб’єктами з метою задоволення особистих інтересів через комерціалізацію суспільних благ і цінностей; корупція –у вузькому розумінні –це комерціалізація посадовими особами їх функціональних обов’язків. Уведено до теоретичного обігу поняття комунікаційна тінь - економічна діяльність, зумовлена новітніми технологічними досягненнями інформаційного суспільства, яка не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, оскільки є віртуальною, але й подібно до факторів виробництва “третьої хвилі”, не може бути оцінена в межах певного механізму ціноутворення, а відтак і податкові надходження від такої діяльності складно (а іноді неможливо) визначити. Доведено, що комунікаційна тінь притаманна і трансформаційному суспільству;
- обґрунтовано концептуальні засади формування інноваційних процесів, що, як правило, розпочинаються в тіньовій економіці трансформаційних суспільств з метою ресурсного забезпечення творчої активності, джерелом яких є незаконно набуті та “відмиті” гроші через офшори або СЕЗ, отже легалізовані доходи у вигляді як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій;
- доведено, що в умовах несформованості інституційного середовища в трансформаційних економіках активізується інтитуціоналізація тіньової економіки - закріплення поведінки суб’єктів тіньового сектора в певних організаційно стійких формах, що визнаються всіма учасниками такої діяльності з метою отримання надприбутків шляхом приховування доходів. Доведено, що дія економічних законів без належних умов є неефективною, тому в трансформаційних суспільствах, де немає розвиненого інституційного середовища, вони розпочинають більш ефективно діяти в “тіні”, де відсутні необґрунтовані заборони й обмеження, окрім моральних і релігійних;
удосконалено:
- методологічні підходи щодо систематизації й доповнення визначення соціально-економічної сутності детінізації економіки, яка полягає у створенні такого інституційного середовища в країні, де тіньова економіка стала б неефективною та економічно невигідною. Запропоновані підходи на відміну від попередніх, забезпечать інституційні перетворення в трансформаційних економіках шляхом максимального врахування інтересів суб’єктів господарювання з метою створення сприятливих умов для легальної економічної діяльності;
- науковий інструментарій обґрунтування об’єктивного характеру тіньової економіки, яка виникає водночас з виникненням товарно-грошових відносин. Доведено, що недосконалості ринкової економіки, які виявляються у суперечностях та існуванні специфічних ризиків, пов’язаних із посиленням адміністративного впливу у процесі розвитку ринкових відносин, сприяють удосконаленню та самовідтворенню тіньових економічних відносин, загостренню суперечностей між легальними і тіньовими економічними відносинами;
- структурування тіньової економіки шляхом визначення трьох її складових: неформальної економіки; прихованої економіки; підпільної (кримінальної) економіки. Доведено наявність у структурі тіньової економіки нового виду - комунікаційної тіні, притаманної усім її складовим.
- класифікацію чинників формування тіньової економіки, які на відміну від уже відомих визначають мету, доповнюють і систематизують мотиви та соціально-економічні наслідки тіньової економіки;
- методичні рекомендації щодо оцінювання та визначення ефектів від легалізації та детінізації економіки шляхом застосування критеріальної ознаки спонукальних мотивів тінізації економіки. Доведено, що мотивацією суб’єктів економічної діяльності не лише у легальній економіці, але і в тіньовій є раціональна поведінка людини. До основних спонукальних мотивів суб’єктів тіньової економіки віднесено: потужний податковий прес, правова незахищеність суб’єктів економічної діяльності від зловживань, відсутність стабільного й збалансованого законодавства, яке б регламентувало економічну діяльність, правовий нігілізм представників влади й населення, відсутність інвестиційної альтернативи “тіньовим” капіталам, міждержавна інтеграція тіньового сектора й суб’єктів тіньової економічної діяльності, втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, які лежать в основі поваги до приватної власності;
- визначення й трактування понять: “детінізація економіки” та “легалізація економіки”. Доведено, що “легалізація” - перший етап виходу з “тіні”; а “детінізація економіки” –завершальний;
- різноплановість впливу глобалізації на процеси тінізації та детінізації в трансформаційних суспільствах. Глобалізація потоків капіталу справляє неоднозначний вплив на динаміку світових господарських процесів. З одного боку, експорт капіталу сприяє транснаціоналізації виробництва, з іншого –відплив капіталу негативно позначається на національному економічному розвиткові;
набуло подальшого розвитку:
- методологічні основи щодо оцінки масштабів тіньового сектора економіки в трансформаційних суспільствах, зокрема за рахунок введення окремих самостійних підрахунків “економіки для себе”. Це “офіс”, представлений персональним комп'ютером у власній оселі. Виконання робіт у такому “офісі” має здійснюватись на підставі прозорості й контролю з урахуванням виявлення комунікаційної тіні з метою звітності перед податковими органами;
- концептуальні засади характерних особливостей тінізації економіки в розвинених країнах та в країнах з трансформаційною економікою, які полягають у такому: головною причиною переходу економічної діяльності в “тінь” у розвинених країнах світу є порушення чинного законодавства, тому тіньова економіка там представлена значною мірою кримінальною її складовою. Головною причиною поширення тінізації економіки в трансформаційних суспільствах є не лише порушення чинного законодавства, але й тінізація діяльності в межах дії Закону, оскільки він не відповідає вимогам часу;
- напрями регуляторної політики з метою детінізації економіки, поглиблені такими заходами, як: забезпечення неухильного дотримання принципів державної регуляторної політики усіма без винятку органами влади; впорядкування дозвільної системи на основі європейських стандартів; подальша оптимізація реєстраційних процедур для суб’єктів господарювання; забезпечення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, реєстрації та дозвільної системи; урегулювання питань контролю та перевірок суб’єктів господарювання з боку органів влади усіх рівнів; подальше впорядкування окремих видів підприємницької діяльності з метою захисту прав як суб’єктів господарювання, так і забезпечення інтересів інших громадян;
- визначення факторів мотивації та спонук щодо відпливу капіталу з України за кордон, які полягають у загальній політичній нестабільності та постійних змінах умов господарювання, а шляхом реалізації цього процесу стають не порушення чинного законодавства, а легальні форми вивезення фінансових ресурсів за рахунок певних “прогалин” у законодавстві;
- пропозиції щодо удосконалення податкової системи як однієї з вирішальних умов детінізації економіки шляхом удосконалення законодавчої бази розширити базу оподаткування за рахунок впровадження податку на нерухомість, повернутись до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Це сприятиме більш раціональному розподілу податкового тиску; удосконаленню системи спрощеного оподаткування для підприємців; формуванню й впровадженню прозорого комплексу податкових стимулів при жорсткому контролі за їх цільовим використанням; започаткуванню впровадження єдиного соціального податку та зниженню рівня оподаткування фонду оплати праці.
Практичне значення одержаних результатів. Комплексний аналіз наукових підходів щодо економічної природи тіньової економіки з метою розробки концептуальних засад і практичних рекомендацій детінізації економіки надає можливість використовувати науково-практичні висновки в економічній політиці держави у трансформаційних суспільствах для регламентації та обмеження обсягу тіньової економіки. Запропоновані методологічні та методичні підходи до оцінки обсягу і масштабів тіньової економіки сприятимуть підвищенню ефективності процесів детінізації економіки.
Основні результати дисертаційного роботи використані при підготовці проектів законів та експертно-аналітичних записок Комітетами Верховної Ради України (довідка від 07.07.2005 р. № 145/-л-к).
Наукові результати дисертаційної роботи щодо організації інформаційного забезпечення комплексу заходів, реалізація яких сприяє залученню до легальної економіки грошей, що перебувають в обігу поза банками з метою удосконалення законодавчого підґрунтя боротьби з економічними злочинами використані Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією Верховної Ради України (довідка від 07.11.2006 № 06-18/12-727).
Наукові розробки та практичні пропозиції щодо теоретико-методологічних та практичних аспектів детінізації економіки впроваджені при підготовці тематичної доповіді “Стратегія детінізації української економіки” Послання Президента України до Верховної Ради України у 2003 р. та Стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 рр.) “Шляхом європейської інтеграції” (акт про впровадження від 16.05.2005 р. № 293/393).
Теоретичні розробки та практичні рекомендації дисертаційної роботи щодо аналізу основних чинників тінізації економіки України та її детінізації як однієї з першочергових дій Уряду використано Національним інститутом стратегічних досліджень та Центром антикризових досліджень при підготовці аналітичної доповіді “Економіка України в післявиборчий період та порядок денний для Уряду у 2005 –І кварталі 2006 рр.” для програмних дій Уряду, утвореного парламентською коаліцією більшості (лист від 19.06.2006 р. № 293/172-м).
Основні науково-практичні рекомендації дисертаційної роботи щодо детінізації економіки в Україні використані при розробці дослідної моделі моніторингу цінової інформації з мережі Інтернет для змістових кореляцій та цінових тенденцій і аномалій на декількох секторах товарних ринків і впроваджені у практичну діяльність Антимонопольного комітету України (довідка від 25.09.2006 р. № 10-29. 1/10 –).
Науково-практичні висновки щодо залучення до легальної економіки України грошей, що перебувають в обігу поза банками, шляхом усунення недоліків монетарної, податкової та бюджетної політики, а також щодо внесення змін до ЗУ “Про банки і банківську діяльність” (в частині запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом), ЗУ “Про систему оподаткування” (щодо визначення загальних принципів побудови системи оподаткування в Україні, видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, а також прав, обов’язків і відповідальності платників податків), до ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму”, Концепції реформування податкової системи України, Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, проекту Програми розвитку національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) на 2006-2008 роки використані у спільній роботі Робочих груп Українського Кредитно-Банківського Союзу та Національного банку України з питань нормативно-правового забезпечення банківської діяльності при підготовці проектів внесення змін до відповідних актів чинного законодавства України (довідка від 03.10.2006 № 162).
Нові теоретичні підходи та результати дисертації використовуються в педагогічній діяльності при викладанні курсу “Економічна теорія” та спецкурсу “Тіньова економіка” для студентів економічного факультету за спеціальністю “Економічна теорія” Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 05.04.2007 №040/841).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить авторські розробки щодо комплексного теоретичного й практичного аналізу соціально-економічної природи тіньової економіки, концептуальних засад реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах, сформульованих за результатами аналізу досвіду України та розвинених країн. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які напрацьовані особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри економічної теорії, а також на засіданнях Вченої ради економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 2004-2007 рр. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення й результати дисертаційної роботи доповідались автором та отримали позитивну оцінку на міжнародних та загальнонаціональних наукових та науково-практичних конференціях і методологічних семінарах, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції “Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку” (22.03. 2003 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Недержавне пенсійне забезпечення в контексті розвитку ринку фінансових послуг” (22.05. 2003 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль” (20.06. 2003 р., м. Київ); Науково-практичній конференції “Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження” (14-15.10. 2003 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми американознавства” (25-26.03. 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні”(26.03. 2004 р., м. Київ); Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” (27-28.04. 2004 р., м. Київ); Науково-практичній конференції “Основні засади розвитку вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу” (20.10. 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19.11. 2004 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції “Парадигма економічної теорії: суть та протиріччя” (17.03. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації”(15-16.04. 2005 р., м. Київ); Відеоконференції “Тіньова економіка та корупція”(09.09. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Творча спадщина М.І.Зібера: основні напрямки економічних досліджень в контексті еволюції економічного знання та сучасної економічної науки” (10-11.11. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (17-18.11. 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування нової парадигми у страхуванні”(1-2.12. 2005 р., м. Київ); Методологічному семінарі “Капіталізація економіки України” (22.03.2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (14-15.04. 2006 р., м. Київ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації” (6-7.12. 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток фінансового моніторингу в умовах глобалізації світової економіки” (13.12. 2006 р. м. Київ); УІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (23-24.03. 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток менеджменту в сучасних умовах” (16-17.05. 2007 р. м. Київ).
Науково-практичні результати дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях шістнадцяти “круглих столів”: “Тінізація економіки та шляхи її подолання” (26.03. 2003 р., м. Київ); “Економіка України у 2000-2003 роках: становлення інвестиційної моделі економічного зростання” (04.02. 2004 р., м. Київ); Фахова дискусія з проблем легалізації капіталів і доходів в Україні (27.02. 2004 р., м. Київ); “Особливості та пріоритети боргової політики України” (11.11. 2004 р., м. Київ); “Адміністративно-територіальна реформа: завдання, шляхи реалізації, критерії ефективності” (16.05. 2005 р., м. Київ); “Сучасні економічні тенденції та нова парадигма економічної стратегії України” (14.06. 2005 р., м. Київ); “Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України” (23.11. 2005 р., м. Київ); “Проблеми та пріоритети зовнішньої політики України на сучасному етапі” (15.12. 2005 р., м. Київ); “Соціально-економічна політика держави” обговорення Доповіді Президента України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” (23.12. 2005 р., м. Київ); “Удосконалення податкової системи –чинник детінізації економіки” (22.03. 2006 р., м. Донецьк); “Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації” (29.03. 2006 р., м. Київ); “Економіка України у післявиборчий період та порядок денний уряду” (20.04. 2006 р., м. Київ); “Першочергові завдання соціально-економічної політики держави: пріоритети 2007 року” (19.10. 2006 р., м. Київ); “Регіональна політика та розвиток місцевого самоврядування” (15.11. 2006 р., м. Київ); “Корупція в освітній сфері: проблеми та шляхи протидії” (24.11. 2006 р., м. Львів); “Економічний діалог: партнерство заради успіху” (08.02. 2007 р., м. Київ).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи опубліковано в 57 наукових працях загальним обсягом 42,4 друк. арк., у тому числі в одноосібній монографії “Детінізація економіки України: теорія та практика” (19,3 обл.-вид. арк.); розділи у 3 колективних монографіях (особисто автору належить 4,9 друк. арк.); 30 статтях у провідних фахових наукових журналах і збірниках наукових праць (особисто автору належать 14,6 друк. арк.); 23 праці у наукових збірниках, тезах доповідей і виступів на міжнародних і загальнонаціональних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і засіданнях “круглих столів” (особисто автору належать 8,9 друк. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і 8 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 425 сторінках комп’ютерного тексту, що містять 14 таблиць, 11 рисунків, 6 формул.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми детінізації економіки в трансформаційних суспільствах, проаналізовано стан розробки проблеми, її значення для економічного розвитку України, обґрунтовано об’єктивну необхідність дослідження даної теми, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та зв’язок роботи з науковими програмами, наведено дані про апробацію одержаних наукових результатів дослідження.
У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження тіньової економіки” - досліджений генезис поглядів наукових економічних шкіл на соціально-економічну природу тіньової економіки, що стало теоретичним підґрунтям аналізу сучасних тіньових економічних відносин і процесів, визначення загальних і специфічних причин виникнення й розвитку тіньової економічної діяльності, характерних її ознак і рис, а також методології оцінювання її масштабів. Узагальнено теоретико-методологічні підходи щодо прогнозування ризиків у процесі детінізації економіки трансформаційних суспільств.
За результатами проведених досліджень встановлено, що тіньова економіка виникла як прихована економічна діяльність водночас з виникненням товарно-грошових відносин. Сформувавшись як недобросовісна економічна діяльність, тіньова економіка керувалась критеріями релігійних заповітів, що трактувалося як певні обмеження й заборони; пізніше –як порушення юридичних і моральних норм.
У даній дисертаційній роботі вказано на відсутність в науковому обігу загальноприйнятого визначення поняття “тіньова економіка” як у вітчизняній науці, так і в науці інших країн з трансформаційною економікою. Проведено аналіз категоріального апарату щодо тіньової економіки, запропонованого як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями й встановлено, що зарубіжні дослідники надають переваги так званому операційному визначенню, для якого характерне трактування тіньової економіки через види тіньової діяльності та дії щодо її виміру. Вітчизняні фахівці тяжіють до теоретичного підходу, згідно з яким тіньова економіка є економічною категорією, яка відображає складну систему соціально-економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Точка зору дисертанта є такою: тіньові економічні відносини –це відносини, що виникають між людьми у процесі використання та розпорядження ними офіційними правовими статусами керівника чи господарника за рахунок не притаманної цим статусам ролі ринкових з метою задоволення приватного інтересу. Саме такі тіньові економічні відносини зумовлюють виникнення корупції як певного явища.
Дисертантом запропонований новий методологічний підхід до розгляду тіньової економіки як політекономічної категорії, представленої підсистемою відносин в ринковому господарстві, спрямованих на досягнення надприбутків незаконним, аморальним шляхом, що суперечить загальноприйнятим принципам економічної конкуренції, яка зумовлена як економічними так і неекономічними чинниками.
Дослідження, проведені на основі загальнонаукових методів наукового пізнання (аналізу і синтезу, індукції та дедукції, формалізації та систематизації) дозволили дисертанту здійснити класифікацію тіньової економіки за характером діяльності її суб’єктів (див. таблицю).
Аналіз сутності поняття “тіньова економіка” на основі виявлених класифікаційних ознак, зумовив подальший розвиток її класифікації та структури (рис.1).
Дисертантом визначена структура тіньової економіки, яка передбачає наявність трьох складових: неформальна економіка, прихована економіка, підпільна (кримінальна) економіка. Доведена наявність у кожній з трьох складових нового поняття - комунікаційна тінь - економічна діяльність, зумовлена новітніми технологічними досягненнями, яка не лише не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, але й подібно до факторів
Таблиця
Класифікація тіньової економіки за характером діяльності її суб’єктів*
|
Класифікаційні ознаки |
Види тіньової економічної діяльності |
|
Характер діяльності |
Неформальна економічна діяльність |
Прихована економічна діяльність |
Підпільна (кримінальна) економічна діяльність |
|
Мета |
Іноді пов'язана з виживанням |
Пов'язана з виживанням і розвитком |
Спрямована на збагачення |
|
Мотив |
За бажанням |
Вимушена |
Навмисна |
|
Наслідки |
Безпечна для суспільства |
Позалегальна, суспільства |
Антисоціальна, |
* Класифікація запропонована дисертантом
виробництва “третьої хвилі”, не може бути оцінена за певним механізмом ціноутворення, а відтак і податкові надходження від такої діяльності складно визначити. Це підтверджується процесом поширення інтелектуалізації праці, зокрема у сфері інформатизації, що виявляється у формі нелегального використання програмного забезпечення, а також купівлі-продажу через мережу Інтернет. Удосконалене теоретичне обґрунтування щодо визначення категорій: тіньова економіка –це складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих як протиправних, так і законних, але аморальних економічних відносин між суб’єктами економічної діяльності, спрямованих на досягнення надприбутку за рахунок приховування доходів і ухилення від сплати податків; неформальна економіка –це сегмент тіньової економіки, що виявляється в дозволеній, але формально не зареєстрованій, а відтак і не включеній до статистичної звітності економічній діяльності. До такої категорії віднесене домашнє господарство у частині ринкового перерозподілу створеної продукції, а також легальна, але незареєстрована зайнятість населення в будь-якій галузі економіки. Ця частина тіньової економіки у трансформаційних суспільствах в окремих випадках може мати позитивний характер, тобто не є загрозою для суспільства й спрямована на виживання населення; прихована економіка –легальна економічна діяльність, результати якої частково або зовсім не фіксуються у статистичній звітності, а відтак, через приховування доходів ухиляється від сплати податків. До такої віднесена позалегальна, аморальна, але така, що не є загрозою для суспільства, має вимушений характер в трансформаційних суспільствах і зумовлена необхідністю щодо виживання й розвитку власного бізнесу; підпільна (кримінальна) економіка - це виробництво психотропних і наркотичних товарів, наркоторгівля, торгівля людьми тощо Ця частина тіньової економіки формується навмисно й спрямована на збагачення, має антисоціальний, злочинний, а відтак виключно деструктивний характер й віднесена до компетенції правознавців.
При визначенні обсягу й змісту заходів, спрямованих на детінізацію економіки в трансформаційних суспільствах слід враховувати такі теоретичні
Рис.1. Організаційна структура сучасної тіньової економіки
аспекти, як рівень економічної небезпеки, що супроводжується тінізацією економіки та зумовлюється погіршенням соціально-економічного становища країн. З огляду на це слід зазначити, що в трансформаційних суспільствах, де економіка має слабоінституціоналізований характер, низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, а також недостатній рівень захисту прав власника, неформальна і прихована економіка не досягають такого рівня небезпеки, як підпільна. Тому детінізації економіки має бути притаманним насамперед стимулюючий характер, ніж репресивний.
У результаті проведених наукових досліджень набула подальшого розвитку методологія оцінки масштабів тіньового сектора економіки в трансформаційних економіках, зокрема –це введення окремих самостійних підрахунків “економіки для себе”. Мова йде не про домогосподарство, яке вже включене до методології СНР-1993 р., а про “офіс”, представлений персональним комп'ютером у власній оселі. Виконання робіт у такому “офісі” має здійснюватись на підставі прозорості й контролю з урахуванням виявлення комунікаційної тіні з метою звітності перед податковими органами.
Враховуючи латентний характер тіньової економіки, користуючись запропонованою ООН методологією СНР-1993 р., в Україні використовують інтегральний коефіцієнт тінізації економіки, який становив 29% від ВВП у першому кварталі 2006 р. (рис.2).
При цьому в Україні тіньова економіка має тенденцію до зниження своїх показників у ВВП. Такі зміни можна пояснити певними заходами, що не мали комплексного підходу, й проводились державою у 2005 на початку 2006 рр.
Розрахунок здійснений на основі таких методів: фінансового, монетарного, електричного, методу порівняння витрат домогосподарств –обсягів роздрібної торгівлі. Одержані показники свідчать про наявність різних за напрямками тенденції, які при цьому не вступають у протиріччя, оскільки аналізуються різні чинники. На основі фінансового методу аналізувалась фінансова діяльність підприємств, а монетарного - частка готівки поза банками у структурі грошової маси, яка охоплює як підприємства, так і населення. Результати зазначених розрахунків зведені до середньозваженого індексу на основі інтегрального методу.
У другому розділі - “Особливості функціонування тіньової економіки в просторовому та часовому вимірі” - проаналізовано специфіку тінізації економіки в розвинених країнах і особливості тіньової економічної діяльності в трансформаційних економіках, що виявляються у наступності та набутті нею сучасних ознак і швидкому її поширенні в глобалізованому світі за умов компресії простору та часу; розкриті проблеми, пов’язані з інституціоналізацією тіньової економіки; проведено системний аналіз соціально-економічних наслідків функціонування тіньової економіки. Доведено необхідність детінізації економіки з метою економічної безпеки держави.
За результатами проведених досліджень теоретично обґрунтовано причини виникнення тіньової економіки. Виявлено, що головною причиною поширення тінізації економіки в сучасних умовах є посилення заборон і обмежень з боку держави як в розвинених країнах, так і в трансформаційних економіках. У трансформаційних суспільствах найвагомішими чинниками тінізації економіки є, по-перше, невідповідність чинного законодавства реаліям економічного життя, по-друге, надмірна зарегульованість з боку органів державної влади та місцевого самоврядування через втручання в господарську діяльність, а також незлагодженість їх дій. Дана ситуація зумовлює пошук суб’єктами економічної діяльності шляхів ухилення від оподаткування та інших обов’язкових платежів. З огляду на це запропоновані концептуальні засади детінізації економіки спрямовані на сформування системи заходів, яка включає легалізацію (амністію) тіньових доходів, що не мають кримінального походження, а також перманентні якісні зміни у законодавстві, що сприятимуть створенню конкурентного середовища, активізації інноваційно-інвестиційних процесів у підприємницькій сфері.
Рис. 2. Рівень тінізації економіки України за різними методами розрахунку, 2000-2006 рр.*
Доведено, що поширення й масштабність тінізації економічної діяльності в трансформаційних економіках зумовлюються відсутністю усталених норм і правил у легальній сфері економічної діяльності, їх постійними змінами та невідповідністю вимогам часу, а також швидким пристосуванням тіньової економічної діяльності до нових умов, її здатністю до самовідтворення, певною мобільністю тощо. Це дає підстави дістати висновку, що дія економічних законів в трансформаційних суспільствах в умовах слабоінституціоналізованого ринкового середовища легальної сфери економіки є менш ефективною ніж у розвинених країнах.
Визначено, що більшість соціально-економічних проблем, пов'язаних з тіньовою економікою, лежать у площині невизначеності аналізу її методологічної бази. Тому тіньова економіка повинна розглядатись з боку якісних змін –її інституціоналізації як трансформація інституцій, представлена закріпленням поведінки суб’єктів тіньового сектора в межах певних організаційно стійких форм, що визнаються всіма учасниками такої діяльності. Сучасний етап інституціоналізації тіньової економіки в Україні потребує складної та водночас виваженої соціально-економічної політики з боку держави, представленої в дисертаційній роботі у формі концептуальних засад детінізації економіки.
Результати проведених наукових досліджень засвідчили неоднозначність соціально-економічних наслідків тінізації економіки. В країнах з високим рівнем майнового розшарування населення, у нестабільних політичних, правових, економічних і соціальних умовах тіньова складова виступає тим амортизатором, який надає можливості виживати найбіднішим верствам населення й знижувати рівень соціальної напруги. Це стосується лише неформальної й певною мірою прихованої тіньової економіки. Тому доходи, що не мають кримінального походження, повинні бути легалізованими без перешкод з боку держави та виступати в якості інвестицій у вітчизняній економіці. Водночас підпільна (кримінальна) економіка, в якій криється лише соціально-економічна небезпека для суспільства, повинна викорінюватись, а не детінізуватись.
Науковий аналіз соціально-економічної природи тінізації економіки й розробка концептуальних засад детінізації економіки у трансформаційних суспільствах проводились не лише з метою оздоровлення та зростання економіки, але й для зміцнення держави в контексті її економічної та національної безпеки.
У третьому розділі - “Вплив ринкового механізму на процеси детінізації в трансформаційних економіках” - визначено мотивацію суб’єктів тіньової економічної діяльності; обґрунтовано необхідність створення конкурентного середовища з метою більш ефективної легальної економічної діяльності; доведено, що розвиток інституту банкрутства у трансформаційних економіках може стати ефективним захистом власника; виявлено, що латентний характер факторних доходів зумовлюється несформованістю інституційного середовища.
Обґрунтовано, що поведінка суб’єкта тіньової економічної діяльності зумовлена не лише девіацією від чинного законодавства, що значною мірою є притаманним розвиненим країнам світу, але й девіацією в межах Закону, що є притаманним трансформаційним економікам. Це пояснюється: по-перше, невідповідністю чинного законодавства вимогам часу; по-друге, так званими “прогалинами” у законодавстві, що виникають внаслідок лобіювання корпоративних інтересів певних груп у ході прийняття законів. Така ситуація зумовлює загострення суперечностей в трансформаційних економіках.
Проведений аналіз опортуністичної поведінки суб’єктів тіньової діяльності дає підстави дійти висновку, що такі суб’єкти поводять себе так само як і звичайний законослухняний суб’єкт. Відтак, рішення про опортуністичну поведінку суб’єкт приймає на підставі співвідношення “чисті витрати –вигоди”. У формулі*, виведеній представником економічної теорії злочину й покарання Г.Беккером, визначено очікувану корисність від здійснення порушення, (до такого ми відносимо ухилення від оподаткування) :
EU = (1 -p) x U (Y) + p x U (Y - f) = U (Y –p x f),
де EU –очікувана корисність від порушення, p –вірогідність покарання
правопорушника, Y –дохід від порушення чинного законодавства, U –функція
корисності порушника, f –покарання за правопорушення.
Зазначена формула є універсальною, тобто вона може бути використаною при обчисленні доходу за будь-якої девіантної поведінки суб’єкта економічної діяльності. Використовуючи її потрібно знати, що головним є правильний облік втрат від покарання (f). Якщо до покарань віднести штрафи, то формула буде легше використовуватись. Але за умови, якщо покаранням стане позбавлення волі, оцінка доходу від порушення розраховуватиметься на підставі альтернативних витрат з урахуванням потенційно втрачених середніх можливостей в умовах легальної діяльності, які б суб’єкт економічної діяльності міг би отримати за період, що він перебуватиме у місцях позбавлення волі. Потім з цієї середньої величини слід відрахувати той доход, що суб’єкт може отримати під час покарання, наприклад, створюючи продукт під час ув’язнення. В підсумку ми отримаємо певну суму доходу від можливо здійсненого правопорушення. В моделі Г.Беккера розрахунку очікуваного доходу від правопорушення передбачається, що суб’єкт повинен враховувати альтернативні витрати, тобто доход, який би він отримав від такої діяльності в легальній економіці. Відтак, за умов опортуністичної поведінки EU > 1, очікувана корисність була б більшою, а в легальному секторі - EU < 1, меншою. Це дає підстави дійти висновку, що тіньова економічна діяльність, маючи менші трансакційні витрати, дає можливість отримати більшу вигоду.
Доведено, що відсутність конкурентного середовища у трансформаційних економіках створює підстави для особливої конкуренції, суть якої полягає в силових методах боротьби за найповнішу реалізацію власних інтересів і “клієнтизмі”, тобто коли для “своїх” створюються більш сприятливі умови ніж для усіх інших суб’єктів економічної діяльності. На противагу цьому реалізація державою прозорої конкурентної політики, створення та гарантія “правил гри” на національному ринку та ефективне забезпечення гарантій прав власності створять умови для невигідного існування економічних суб’єктів у “тіні”.
Важливе місце у реалізації процесів детінізації економіки посідає розвиток інституту банкрутства. У трансформаційних економіках і, зокрема в українській, процедура банкрутства має відігравати чи не найважливішу роль, що дозволить здійснити перерозподіл власності й захистити права власника в процесі детінізації економіки. Банкрутство слід розглядати в цілісному інституційному середовищі, оскільки банкрутство є частиною ринкових інституцій, які забезпечують фінансову дисципліну підприємств. Відтак, банкрутство неконкурентоспроможних галузей та підприємств має справити позитивний вплив на трансформаційну економіку, оскільки для кожної країни є економічно вигідним виробляти продукцію згідно з порівняльними (ціновими) перевагами.
У трансформаційних економіках здійснюється становлення факторної моделі доходів населення. У ринкових економіках ця модель ефективно працює, створюючи ресурсний та інвестиційний потенціал для гідного життя населення. В умовах несформованості інституційного середовища поширюється латентний характер факторних доходів через їх роздвоєння на офіційну та тіньову складові, а також поглиблення майнового розшарування населення. Тому неврахування реально існуючих тіньових доходів не лише знижує макроекономічні показники, але й нівелює ефективність соціального захисту населення. Така ситуація створює загрозу виникнення суспільного вибуху, а тому потребує реалізації концепції детінізації доходів населення, яка може запроваджуватись через інституціоналізацію факторних доходів у трансформаційних економіках. Це зумовлює необхідність реформування: оплати праці на ринкових засадах; ринку праці з метою приведення якості праці у відповідність до існуючого попиту; системи соціального захисту населення. Розв'язання проблеми детінізації доходів населення потребує узгоджених зусиль держави в різних сферах, а саме - у поєднанні економічного й соціального, що знаходить реалізацію у побудові соціально-орієнтованої ринкової економіки.
У четвертому розділ - “Державне регулювання детінізації економіки у трансформаційних умовах” - обґрунтовано доцільність організаційно-правових, адміністративних та економічних заходів державного впливу на процеси тінізації економічної діяльності з метою детінізації економіки в трансформаційних суспільствах. Результатом став висновок: роль держави полягає в регламентації та обмеженні негативного впливу тінізації економіки на легальну економіку, а не в її подоланні, як вже зазначалося, тіньова економіка має об’єктивний характер. Викорінювати необхідно кримінальну частину тіньової економіки. Це є можливим завдяки інституційному забезпеченню детінізації економіки.
Такий підхід дав можливість обґрунтувати необхідність прискорення податкової реформи в трансформаційних економіках з метою зниження тиску на платників податків і підвищення ефективності підприємницької діяльності в легальній економіці. Це передбачає створення умов для зниження сукупного рівня фіскального навантаження із одночасним збільшенням його рівномірного розподілу. Відтак можна дійти висновку щодо необхідності затвердження на законодавчому рівні Концепції податкового реформування, яка повинна мати стимулюючий характер і виступати одним з головних чинників детінізації економіки.
Доведена необхідність розбудови фінансової системи у трансформаційних економіках для забезпечення детінізації економічної діяльності. Вважається, що найбільша загроза щодо відмивання “брудних” грошей виходить від країн з трансформаційною економікою, оскільки недосконалість законодавчих актів та їх невідповідність міжнародним стандартам дійсно може створити умови для відмивання “брудних” грошей. Отже, є очевидною суперечність між розвиненими країнами та країнами з трансформаційною економікою, що ведуть боротьбу з відмиванням “брудних” грошей. Саме тому ця проблема потребує виваженого підходу, який має передбачати, насамперед, блокування перепливу “відмитих” коштів до їх замовників з метою максимального збереження їх капітальної форми для включення до офіційної економіки власної країни. Залучення тіньових капіталів до легальної економіки у трансформаційних суспільствах шляхом їх детінізації та амністії доходів некримінального походження є суттєвим джерелом внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Для цього необхідно законодавчо врегулювати легалізацію тіньових капіталів некримінального походження за умови правових гарантій їх власникам. Амністія тіньових доходів повинна відбуватися протягом певного періоду, в межах якого будуть створені умови для унеможливлення тінізації капіталу. Доведено, що завданням уряду стане надання офіційних державних гарантій, можливо, через прийняття нової стратегії детінізації економіки. Пріоритетним напрямом діяльності держави має стати спрямування фінансових ресурсів в легальне русло.
Обґрунтована необхідність проведення першочергових заходів щодо удосконалення регуляторної політики у підприємницькій сфері з метою детінізації економіки, які полягають у: забезпеченні неухильного дотримання принципів державної регуляторної політики усіма без винятку органами влади; впорядкуванні дозвільної системи на основі європейських стандартів; подальшій оптимізації реєстраційних процедур для суб’єктів господарювання, зокрема, остаточне сформування реєстраційної системи, проведення безпосередньої процедури реєстрації в межах одного дня; підвищенні якості обслуговування суб’єктів господарювання; збереженні доступу малого та середнього бізнесу до спрощеної системи оподаткування; забезпеченні державного контролю та нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, реєстрації та дозвільної системи; урегулюванні питань контролю та перевірок суб’єктів господарювання з боку органів влади всіх рівнів; подальшому упорядкуванні окремих видів підприємницької діяльності з метою захисту прав як суб’єктів господарювання, так і забезпеченні інтересів інших громадян; сприянні впровадженню нових ефективних механізмів державної підтримки підприємництва.
Теоретично обґрунтоване й подане авторське визначення поняття “корупція”. Корупція –в широкому розумінні –це складне соціально-економічне (насамперед асоціальне) явище, яке виникає в процесі реалізації тіньових економічних відносин між посадовими особами та іншими суб’єктами з метою задоволення ними особистих інтересів через комерціалізацію суспільних благ і цінностей. Корупція –у вузькому розумінні –це комерціалізація посадовими особами їх функціональних обов’язків. Інструментом здійснення корупції є хабар, економічна природа якого полягає в регулюванні ціни за незаконність або заборону дій.
Досліджена проблема “клієнтизму”, яка полягає в тому, що “патрон” надає привілеїв окремим клієнтам залежно від наявності особистісних і приватних стосунків між ними, замість використання критеріїв, яких вимагає закон, вводяться певні принципи чи інституційні процедури. Тому “клієнтизм” в трансформаційних економіках веде до неефективності, кумівства, а відтак –до корупції. Вивчення зазначених процесів дало можливість удосконалити методологічний підхід до визначення суті детінізації економіки.
Розкрито причини корумпованості у трансформаційних економіках. До загальних причин корумпованості слід віднести: двоїсту природу людини, яка зумовлює постійне внутрішнє протиборство між добром і злом у душі особистості; нерівномірність розвитку ринкового господарства; розшарування суспільства на бідних і багатих; суперечність між швидкоплинними змінами у ринковому господарстві та чинним законодавством; суперечність між законодавчою та морально-етичною нормами підприємництва; суперечності в політичній системі, які представлені владою і бізнесом.
До соціально-економічних наслідків корумпованості слід віднести: підрив соціальної довіри й верховенства права; руйнацію соціальної моралі та почуття справедливості в народі; створення перепон функціонуванню ринку та деформацію нормальних систем розподілу; зниження громадської відповідальності й т. ін.
Дисертантом запропонований ряд антикорупційних заходів, спрямованих не лише подолання корупції, але й на детінізацію економіки, тобто на створення умов для невигідного її існування. За рекомендаціями ПАРЄ для забезпечення координації дій у процесі боротьби з корупцією Україні необхідно розробити Національну стратегію і План дій щодо боротьби з корупцією й забезпечити ефективну їх реалізацію, а також слід створити Національне бюро розслідування, на яке можна покласти функції розслідування найбільш резонансних справ і корупційних злочинів. Доведено, що боротьба з корупцією повинна мати комплексний характер, який передбачає соціальний, економічний, правовий і міжнародний виміри.
У п’ятому розділі - “Роль глобалізації в процесах детінізації в трансформаційних економіках” - виявлено неоднозначність впливу глобалізаційних процесів на детінізацію економіки. Через глобалізаційні процеси, виникненню нових форм комунікацій відбувається компресія простору й часу, що сприяє транснаціоналізації та інтернаціоналізації тіньової економіки. Тіньова економіка постійно мімікрує та заповнює недостатньо контрольовані або зовсім неконтрольовані неосвоєні ніші світового простору. Її мобільність і здатність до самовідтворення в таких умовах зумовлює необхідність створення міжнаціональних контролюючих інститутів, які б забезпечували інтеракційний підхід до розв’язання проблеми тінізації економіки країн світу через її детінізацію. Проте аналіз діяльності міжнародних правових інституцій дає підстави дійти висновку, що в умовах глобалізації вони переживають глибоку кризу, відтак недостатньо сприяють детінізації тіньової економіки. Оскільки тінізацію економіки стимулює не лише деструктивна економічна політика національних урядів, але й виклики та загрози глобалізації, можна твердити, що в умовах недостатності регулятивних важелів глобального рівня та низького рівня розвитку ринкового інституційного середовища трансформаційних економік захист національної економіки визначається можливістю гнучко адаптуватись до стрімких змін на світовому ринку. При цьому держава за таких умов вже не може самостійно визначати форми й методи реалізації національних інтересів, оскільки процеси глобалізації формують комплекс перепон щодо цього. Відтак однією з визначальних рис сучасності стає уніфікація економічної політики з метою створення й поширення міжнародних “правил гри” щодо економічного регулювання національних економік.
Визнаючи необхідність такої політики, слід зазначити, що вона не є однозначно позитивом. Згідно вимог уніфікації економічної політики щодо вступу до СОТ відповідно принципу режиму найбільшого сприяння, курс на постійне зниження ставок імпортного мита вступає в суперечність із засобами тарифного захисту внутрішнього ринку країн з трансформаційною економікою. Така суперечність має місце, оскільки уніфікація економічної політики для країн з трансформаційною економікою радикально відрізняється від економічної політики розвинених країн світу. Як наслідок –обмеженість дієвості національної економіки держави на світовому ринку та значні трансакційні витрати на економічну діяльність, що зрештою призводить до реальної тінізації не лише економічної діяльності, але й витоку капіталу за кордон. Водночас кошти, набуті від детінізації економіки відіграли б значну роль в інноваційно-інвестиційних процесах власної країни.
Аналіз процесу витоку капіталу за кордон свідчить про те, що це негативне явище розвивається на основі незадовільних макроекономічних показників –високого рівня інфляції, значного дефіциту бюджету, низького рівня реальних відсоткових ставок, а також нерозвиненості відповідних інститутів. Слід зазначити, що, на відміну від відпливу капіталу, експорт капіталу є нормальним економічним процесом, який уже за визначенням підлягає регулюванню з боку держави та за певних обставин не становить загрози для національної економіки. Проте складні процеси транснаціоналізації виробництва й фінансової глобалізації, політичні, господарські та соціальні процеси в трансформаційних суспільствах створюють певного роду умови, через які необхідно розв'язувати проблему співвідношення між ризиком і рівнем прибутку. На відміну від експорта капіталу, відплив капіталу свідчить про критичний стан національної економіки, низьку ефективність та безперспективність внутрішнього інвестування, що й призводить до скорочення можливостей інвестування, а відтак, до подальшого погіршення перспектив економічного розвитку. Доведено, що поліпшення макроекономічних показників в Україні та зміцнення організаційно-правової бази (стабілізація політичної ситуації, захист прав власників, відокремлення влади від бізнесу, верховенство закону) зможуть припинити відплив капіталу з України.
Дисертантом проаналізовано поняття “легалізація тіньової економіки”. Доведено, що воно визначається двома складовими - “легалізація брудних грошей” і “легалізація тіньових доходів”. Це дало можливість розширити їх трактування. Якщо легалізація (відмивання) “брудних” грошей передбачає правове переслідування, то для легалізації тіньових доходів, набутих шляхом ухилення від сплати податків, слід гарантувати правові, економічні та організаційні умови, з метою стимулювання тіньових капіталів до їх капіталізації в легальній економічній діяльності.
Проведений дисертантом аналіз впливу глобалізаційних процесів на поширення тіньової економіки у світі дозволив дійти висновку, що завданням кожної держави насамперед є створення ліберальних умов у сфері легальної економіки для того, щоб так звана “тінь” не мала жодного позитиву ані в економічній, ані в соціальній сферах.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у розробці теоретико-методологічних засад і практичній реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах. Результати авторських досліджень найгостріших проблем щодо передумов і причин виникнення тіньової економічної діяльності, специфіка її функціонування в просторово-часовому вимірі, інституціоналізація тіньової економіки, корупційні дії суб’єктів економічної діяльності та антикорупційні заходи, легалізація тіньових доходів некримінального походження та необхідність детінізації економіки дозволили сформувати висновки, пропозиції та узагальнення концептуально-теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, які відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети:
. Доведено, що мотивація суб’єктів економічної діяльності як у легальній, так і в тіньовій економіці є раціональна поведінка людини, тобто за принципом “витрати - вигода”. Звідси витікає, що економічний інтерес (вигода) суб’єктів тіньової економічної діяльності задовольняється через співвідношення між “ціною легальності” і “ціною позалегальності” на користь останньої, оскільки порушення закону (несплата податків), а також маловитратність внаслідок використання тіньовою економікою фізичного капіталу легальної економіки створює підстави для ефективної економічної діяльності у “тіні”. Тіньова економіка, якій не притаманні соціально-економічні зобов’язання й суспільно-політичне навантаження, може спрямовувати отримані від своєї діяльності надприбутки не на розширення виробництва, а на лобіювання власних інтересів. Це дає можливість сформулювати новий методологічний підхід до визначення поняття “детінізація економіки”, що полягає у створенні такого інституційного середовища, сутність якого є гарантованість і визначеність прав власності, де тіньова економіка була б неефективною. Для цього слід застосовувати методи переважно стимулюючого, а не репресивного характеру.
2. Встановлено, що відсутність загальноприйнятого понятійного апарату щодо визначення проблем тіньової економіки в Україні зумовила використання ряду різних понять, наприклад: “іллегальна”, “невидима”, “неформальна”, “нелегальна економіка” тощо. При цьому кожне з цих понять несе власне онтологічне навантаження, яке залежить від суб’єктивних оціночних суджень. Відтак є об’єктивною необхідність введення єдиного поняття - “тіньова економіка”, об’ємного за змістом і всеохоплюючого щодо прихованих умов сформування певних видів діяльності, прихованого характеру створення доходів, а саме –діяльність з порушенням норм закону, що здійснюється внаслідок несплати податку, діяльність без ліцензії і т. ін., а також кримінальна діяльність. Це можна пояснити: по-перше, тим, що завжди існують поряд –легальна й тіньова економіка; по-друге, “тінь” завжди є віддзеркаленням світла, але у викривленому вигляді. Тобто тіньова і є “викривленою” легальною економікою. Проведений дисертантом комплексний аналіз передумов і причин виникнення тіньової економіки дозволив дійти висновку, що лише в діалектичному поєднанні таких складових економічної системи, як офіційна й тіньова економіка, можливий суспільний розвиток. Єдина умова –слід визначити критичну межу рівня тіньової економіки, за якою конструктивізм перетворюється на деструктивізм.
Аналіз існуючого категоріального апарату зазначеної проблеми зумовлює нові підходи до визначення категорії “тіньові економічні відносини” - відносини, що складаються між людьми в процесі використання та розпорядження ними офіційних правових статусів керівника чи господарника за рахунок не властивої цим статусам ролі ринкових відносин з метою задоволення приватного інтересу. Такі тіньові економічні відносини зумовлюють корупцію; комунікаційна тінь –економічна діяльність, зумовлена новітніми технологічними досягненнями, яка не лише не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, але й подібно до факторів виробництва “третьої хвилі”, не може бути оціненою за якимось вже знаним механізмом ціноутворення, а відтак податкові надходження від такої діяльності складно визначити; корупція –в широкому розумінні –це складне соціально-економічне (насамперед асоціальне) явище, що виникає в процесі реалізації тіньових економічних відносин між посадовими особами та іншими суб’єктами з метою задоволення особистих інтересів через комерціалізацію суспільних благ і цінностей. Корупція –у вузькому розумінні –це комерціалізація посадовими особами їх функціональних обов’язків. Такий підхід набув подальшого розвитку у визначенні шляхів і способів обліку тіньової економіки та зумовив удосконалення методологічного підходу до визначення суті детінізації економіки, яка полягає у створенні інституційного середовища, у якому тіньова економічна діяльність була б неефективною.
. Дисертант, не виключаючи важливого внеску інституційного підходу до розгляду тіньової економіки, твердить, що політекономічний підхід дозволяє розкрити: по-перше, об’єктивний характер тіньової економіки; по-друге, активну роль держави в регулюванні процесів регламентації масштабів і обсягу тіньової економіки; по-третє, вплив громадянського суспільства на тіньову економіку. Використання філософії господарства дає підстави для комплексного підходу до розкриття проблеми тінізації економіки в трансформаційних суспільствах, оскільки цей підхід реалістично й цілісно представляє тіньову економіку як сегмент господарського життя країн з трансформаційною економікою.
. Дисертантом аргументовано, що складність щодо впровадження інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку в Україні супроводжується переважно відсутністю інвестиційних ресурсів. Аналіз тіньової економічної діяльності дозволив обґрунтувати концептуальні засади формування інноваційних процесів, що, як правило, розпочинаються і втілюються в тіньових секторах економіки трансформаційних суспільств, оскільки там вільно використовуються “відмиті” в офшорах і спеціальних економічних зонах незаконно набуті або неоподатковані доходи й легалізовані як капіталовкладення –це так звані іноземні інвестиції. Пояснити це можна відсутністю сприятливого інвестиційного клімату у легальному секторі економіки, оскільки відсутні політичні, економічні та соціальні гарантії для ефективної економічної діяльності, недостатня забезпеченість страхування інвестиційних ризиків, а також тим, що в тіньовій економіці використовується переважно людський та інтелектуальний, а не фізичний капітал, що вже існує в легальній економіці, який тіньова економіка використовує нелегітимно. Тому для економіки в цілому це явище може бути позитивним, оскільки, не зважаючи на злочинне (але не кримінальне) походження коштів, процес капіталізації прискорюється, а відтак не припиняється інвестиційний процес.
. Обґрунтовано, що в умовах несформованого інституційного середовища в трансформаційних економіках активно здійснюється процес інституціоналізації тіньової економіки, представлений закріпленням поведінки суб’єктів тіньового сектора в певних організаційно стійких формах, що визнаються всіма учасниками такої діяльності. Сучасний етап інституціоналізації тіньової економіки в Україні потребує складної та водночас обережної соціально-економічної політики з боку держави у вигляді запропонованої концепції детінізації економіки.
Запропонований комплексний підхід до визначення поняття “тіньова економіка”, її структурування та класифікація причин існування дає можливість використати в трансформаційних економіках ефективну систему детінізації економіки, яка б включала політичні, економічні, правові та інституційні умови для суб’єктів підприємництва, які були б набагато вигіднішими у легальній, ніж у тіньовій економічній діяльності.
. Аналіз теоретико-методологічних засад проблеми тінізації економіки в трансформаційних суспільствах засвідчив, що тіньова економіка має об’єктивний характер, який пояснюється рядом причин:
- недосконалістю ринкових відносин, через суперечливість та стихійність характеру ринку, що підтверджується еволюцією розвитку ринкової економіки. Тому кожний вид ринку має в своїй структурі як складову тіньовий ринок, дії якого спрямовані на отримання максимальної вигоди за умов, як правило, менших трансакційних витрат, що полягають у “ціні позалегальності” або завдяки кримінальним засобам, тобто у порушенні чинного законодавства;
- відставанням формування підприємницького права від еволюції ринкових відносин, що створює передумови для виходу в “тінь”. Нині недостатньо імпортувати законодавчі та нормативні інституції з розвинених країн світу, які забезпечують нормальні умови для підприємництва. Їх слід не лише перманентно змінювати згідно з трансформаціями ринкових відносин, але й адаптувати відповідно до усталених неформальних інституцій (традицій, культури, менталітету населення і т. ін.);
- помилками й прорахунками у державній політиці. Держава повинна віднайти баланс між економічними й соціальними проблемами, щоб чітко визначити, чому надати пріоритету - економічним чи соціальним важелям у кожний конкретний момент. Якщо держава збільшує фінансування соціальної допомоги незаможним верствам населення, вона повинна збільшувати доходну частину державного бюджету, що автоматично призводить до посилення фіскальної політики, а саме до зростання податків, що й є аргументом для виходу в “тінь”. Проте скорочуючи фінансування соціальної допомоги, створення економічних і правових умов для нормального розвитку підприємництва, ще не означає автоматичного зменшення обсягу тіньової економіки. Тому що все залежить від трансакційних витрат - це та ціна, яку платить господарюючий суб’єкт за збалансування різних інтересів;
- двоїстою природою людини, як такої, яка може стати причиною для існування “тіні”, оскільки постійна внутрішня боротьба між добром і злом в душі особистості провокує її йти шляхом найменших витрат, порушуючи чинне законодавство, “ціна за виконання” якого набагато вища, ніж “ціна невиконання” Закону, з метою набуття найбільшого прибутку.
. Дисертантом удосконалено підхід до трактування поняття “тіньова економіка” –це складне соціально-економічне явище, представлене сукупністю неконтрольованих і нерегульованих як протиправних, так і законних, але аморальних економічних відносин між суб’єктами економічної діяльності з метою отримання надприбутку за рахунок приховування доходів і ухилення від сплати податків.
Комплексний підхід до визначення критеріальних ознак тіньової економіки дав можливість включити до її структури три складові: неформальну економіку –це сегмент тіньової економіки, що виявляється в дозволеній, але формально не зареєстрованій, а відтак не включеній до статистичної звітності економічній діяльності. До неформальної економіки відносять домашнє господарство у частині ринкового перерозподілу створеної продукції, а також легальну, але незареєстровану зайнятість. Ця частина тіньової економіки у трансформаційних суспільствах в окремих випадках може мати позитивний характер, тому що здійснюється з метою виживання населення, й не є загрозою для суспільства; приховану економіку –це легальна економічна діяльність, яка частково або зовсім не фіксується у статистичній звітності, а відтак, через приховування доходів ухиляється від сплати податків. До такої слід відносити позалегальну, аморальну, але таку, що не є загрозою для суспільства, має необхідністю вимушений характер в умовах трансформаційних суспільств і пов’язана з виживанням й розвитком власного бізнесу; підпільну (кримінальну) економіку - це виробництво психотропних і наркотичних товарів, наркоторгівля, торгівля людьми тощо. Ця частина тіньової економіки здійснюється навмисно, спрямована на збагачення, має антисоціальний, злочинний, а відтак виключно деструктивний характер і віднесена до компетенції правознавців.
. Дисертантом акцентована тіньова економіка, з якої приховується дохід і не сплачуються податки, а саме –неформальна й прихована економіка. Пояснюється це тим, що кримінальна економіка, по-перше, більш досліджена як економістами (Б.Мандевіль, Г.Беккер, Ю.Латов, В.Мандибура та ін.), так і юристами (В.Попович та ін.); по-друге, підпільну (кримінальну) економіку легше відслідковувати як злочин, який за будь-яких обставин повинен каратись; по-третє, проблема тіньової економіки, з якої приховується дохід і не сплачуються податки є актуальною, але мало дослідженою. Такий підхід дав можливість дійти висновку, що детінізація економіки у трансформаційних суспільствах стосується неформальної і прихованої частин тіньової економіки, які не містять криміналу в своєму походженні, а тому безкарно можуть виводити свої доходи у легальну економічну діяльність у формі інвестицій з метою зростання економіки. Щодо кримінальної складової тіньової економіки то її слід викорінювати адміністративно-каральними методами з метою оздоровлення економіки.
. Аналіз використання термінології тіньової економіки у просторовому вимірі приводить до висновку, що відмінності в її назвах і тлумаченні полягають у специфіці національних особливостей країн. Якщо зарубіжні дослідники значною мірою використовують термін “невидима економіка”, запропонований Робочою групою Євростату і підтриманий Європейською системою рахунків (ЄСР), критеріальною ознакою якої є статистично-правовий підхід, то в пострадянських країнах переважно використовується категорія “тіньова економіка”, критеріальною ознакою якої є віддзеркалення легальної економічної діяльності у “тіні”, що здійснюється не лише з порушенням чинного законодавства, але й в межах його дії, оскільки Закон у трансформаційних економіках не завжди відповідає вимогам часу. Такий підхід дав можливість дійти висновку, що у зарубіжних і вітчизняних науковців існують відмінності у підходах не лише до понятійного апарату щодо проблеми тіньової економіки, але й щодо її визначення. Дане наукове дослідження дає підстави твердити, що зарубіжні дослідники використовують операційний підхід щодо визначення невидимої економіки, який визначає її через види діяльності та дії щодо її виміру. Вітчизняні науковці використовують теоретичний підхід, що розглядає тіньову економіку як економічну категорію, що відбиває складну систему соціально-економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг.
. На основі дослідження передумов виникнення тіньової економіки й причин її поширення в сучасних умовах зроблено висновок про те, що всі причини, які зумовлюють виникнення тіньової економіки можна представити у вигляді загальних, тобто таких, що виникають водночас із виникненням людства і специфічних, таких, що є притаманними окремим країнам. До загальних причин виникнення тіньової економіки слід віднести заборони й обмеження, представлені спочатку морально-етичними й релігійними заборонами та обмеженнями, згодом - державою та її інституціями. До специфічних причин слід віднестипричини, критеріальні ознаки яких представлені відмінностями залежно від розвиненості ринкових відносин у країнах, а також стабільністю та усталеністю інституційного середовища. У розвинених країнах світу головною причиною виходу економічної діяльності в “тінь” є порушення чинного законодавства, тому тіньова економіка там представлена переважно підпільною (кримінальною) її складовою.
Головною причиною поширення тінізації економіки в трансформаційних суспільствах є не стільки порушення чинного законодавства, скільки його недосконалість, невідповідність реаліям життя, що набуло назви “прогалини” у законодавстві. Якщо в радянські часи виходу в “тінь” значною мірою сприяли не податкові тягарі, а бюрократичні та ідеологічні заборони, то в трансформаційних умовах причиною поширення тінізації економіки стає недосконалість інституційного середовища, зокрема відсутність нормальних “правил гри” для підприємців внаслідок лобіювання корпоративних інтересів власного бізнесу у ході прийняття законів. У трансформаційних умовах слід проводити зміни в системі економічних відносин так, щоб вони (ці відносини) були не лише прозорими (можливо з меншою кількістю посередників), але й збалансованими й вигідними як для підприємців, так і для держави. Такі зміни є можливими за умови створення стимулюючого інституційного середовища, яке можна створити на основі детінізації економіки.
. Дисертантом доведено, що масштаби й ступінь розвитку неформальної економічної діяльності залежать від рівня управління з боку держави господарськими процесами. Ця закономірність відстежується на протистоянні неформальної економіки в командно-керованих і децентралізованих державах. В умовах командно-керованих економічних систем неформальна економіка розширює свої масштаби, покриваючи дефіцит, оскільки витрати цього сектора є меншими за рахунок несплати податків, а відтак, ціни на ці товари є нижчими. Неформальна економіка за своєю природою має ринковий конкурентний характер: суб’єкти малого підприємництва, які приховуються від контролюючих органів, орієнтуються лише на платоспроможний попит таких же покупців. Масштаби неформальної економічної діяльності змінюються, як правило, у ході певних трансформацій в економічному житті.
Обґрунтовано, що неформальна економіка в трансформаційних умовах є найбільш продуктивним і корисним для суспільства сектором тіньової економіки, оскільки створює можливості для виживання найбідніших верств населення в нестабільних економічних умовах.
. У трансформаційних суспільствах тіньова економіка має не лише негативні наслідки, але й виконує роль своєрідного амортизатора. По-перше, тіньова економіка створює додаткові робочі місця; по-друге, вона створює товари, які є доступними для споживання найбіднішими верствами населення через низькі ціни, що складаються внаслідок використання суб’єктами тіньової економіки легального фізичного капіталу, а також нижчої “ціни позалегальності” від “ціни підпорядкованої закону”. Це той позитив, який у нестабільних політичних, правових, економічних і соціальних умовах дав можливість для виживання найбіднішим верствам населення. Аналізуючи інституції тіньової економіки доходимо висновку, що в трансформаційних умовах вони є більш ефективними, ніж легальні інституції, тому що створюють більш сприятливі умови для розв’язання проблем виживання завдяки низьким трансакційним витратам. Неформальна економіка у трансформаційних суспільствах виступає як база для підприємницької діяльності, тому стає гарантією зайнятості населення й створення середнього класу в суспільстві.
. Дисертантом аргументовано, що тіньова економіка у трансформаційних суспільствах набула такого розвитку й поширення, що у поєднанні із загальною криміналізацією суспільства почала становити загрозу економічній і національній безпеці держави. Відтак науковий аналіз концепції детінізації економіки у трансформаційних суспільствах був спрямований не лише на оздоровлення та зростання економіки, але й на зміцнення держави в контексті її економічної та національної безпеки.
. З метою комплексного підходу до проблеми мотивації суб’єктів тіньової економічної діяльності були використані не лише економічний, але й психологічний і соціологічний підходи. Аналіз генезису цих підходів дозволив дійти висновку про відсутність різниці у мотивації суб’єктів легальної і тіньової економічної діяльності, бо вона зумовлена раціональною поведінкою.
При цьому наукове дослідження засвідчило, що різниця існує в поведінці суб’єктів тіньової економічної діяльності, причиною якої є рівень економічного розвитку країн. У високорозвинених країнах поведінка суб’єктів тіньової діяльності пояснюється девіацією від норми, а в трансформаційних економіках, крім девіації від норми, ще й девіацією в межах норми, тобто причиною останньої є “прогалини” у чинному законодавстві, що дають можливість виходити у “тінь”, не порушуючи чинного законодавства (прикладом цього може бути рейдерство). Відтак, рішення про опортуністичну поведінку суб’єкт приймає на підставі співвідношення “чисті витрати –вигоди”, а саме - тіньова економічна діяльність, маючи менші трансакційні витрати, дає можливість досягнути більшої вигоди. При збільшенні трансакційних витрат у тіньовому секторі економіки існує вірогідність бути покараним за девіантну поведінку. Такий підхід дає можливість концептуально вирішити проблему створення інституційного середовища у трансформаційних економіках за рахунок детінізації економіки у разі створення більш вигідних умов працювати відкрито (легально), максимізуючи прибутки без девіантної поведінки.
. Доведено, що у трансформаційній економіці в умовах господарювання з корпоративно-монополістичним регулюванням складається досить своєрідна конкуренція,в якій провідна роль належить кланово-корпоративним групам –суб’єктам, відмінним за моделлю особистої поведінки від традиційного раціонального підприємця, що стикаються між собою у “війні проти всіх” (Гоббс). Головними чинниками такої конкуренції стаютьне витрати і ціна, а рівень і обсяг корпоративної влади та контролюза ринком, виробництвом і соціальними процесами, статус підприємства,наближення до ресурсів, ступінь особистісного злиття з державним апаратом, а в певних сферах –корупція і пряме насилля. Проведений аналіз такої конкуренції дозволив дійти висновку, що неформальні виробники, економлячи на витратах “підпорядкування чинному законодавству”, отримують низькі ціни та якісний товар, тому успішно конкурують на ринках. Оскільки тіньова економіка є низьковитратною, або зовсім невитратною, можна твердити, що вона є конкурентоспроможною щодо легальної економіки, а відтак спотворює конкурентне середовище легальної економіки. Тому необхідно надавати пріоритету прозорості конкурентному середовищу через забезпечення деполітизації й демонополізації, а також повністю перейти до ринкових механізмів регулювання підприємницької діяльності.
16. Рівень доходів у трансформаційних суспільствах залишається досить низьким, щоб забезпечити громадянам якість життя, відповідну до якості життя громадян розвинених країн світу. Тому для досягнення мінімально прийнятного рівня життя значна частина населення вдається до додаткової зайнятості, яка часто не реєструється офіційними установами, а відтак є неформальною зайнятістю, доходи від якої не оподатковуються.
У разі значного податкового навантаження й внесків на соціальне страхування серед роботодавців поширюється практика виплати незареєстрованої заробітної плати. Наймана робоча сила, не реєструючи свою зайнятість, також може працювати на кількох робочих місцях, приховуючи свої доходи. Відтак, набагато вигідніше займатись неформальною економічною діяльністю, ніж легальною. Аналізуючи таку ситуацію, слід зазначити, що неформально зайнятим працівникам, при виході на пенсію досить складно отримувати соціальні послуги від держави, оскільки вони офіційно не працювали й не були зареєстровані як безробітні; крім того податкове навантаження перерозподіляється з неформально зайнятих на легально працюючих у бік збільшення. Це дає підстави для висновку, що тіньова економіка дає підстави для встановлення досить високого рівня оподаткування, оскільки відсутність довіри населення до державних інституцій впливає на їх рішення про ухилення від оподаткування. Аналіз існуючої ситуації засвідчує необхідність прискорення реформування податкової системи, суть якого полягає у спрощенні адміністрування податків, вирівнювання та зниження загального рівня податкового тиску. Тому є об’єктивним висновок щодо необхідності затвердження на законодавчому рівні Концепції податкового реформування, яка повинна стати чинником детінізації економіки й мати стимулюючий характер. Це передбачає створення умов щодо зниження сукупного рівня фіскального навантаження із одночасним збільшенням його рівномірного розподілу.
. Дисертантом аргументовано, що недосконалість, надмірність та невпорядкованість нормативно-правової бази державного регулювання, непередбачуваність, неузгодженість і безсистемність практики створення нових регуляцій є одним із головних чинників, що перешкоджають розвитку підприємницької діяльності та пригнічують приватну ініціативу в Україні та її регіонах. Аналіз світової практики свідчить про багатий досвід успішного подолання кризи державного регулювання підприємницької діяльності. Відтак є об’єктивною необхідність підвищення ефективності регуляторної політики як одного з важелів детінізації економіки на основі реформування процесів та процедур розробки й прийняття регуляторних актів; впровадження ефективних механізмів аналізу та коригування чинних регуляторних актів; створення державного органу для координації та контролю за здійсненням регуляторної політики; обмеження й чітка регламентація регуляторних повноважень державних органів влади.
. Дисертантом констатовано, що всі урядові рішення, парламентські слухання, програми з подолання тіньової економіки в державі не дали очікуваних результатів. Це означає, що обрані заходи для виходу з “тіні” були неефективними. Проблему тінізації економічної діяльності не можна розв’язати одноразовими актами, кампаніями тощо. Копіювання європейських законів і стандартів трансформаційними економіками, зокрема Україною, без відповідної адаптації до національних умов спричинило тенденції до ухилення від оподаткування у значному обсязі. Здійснений дисертантом науковий пошук нових теоретичних і практичних механізмів впливу на тіньову економічну діяльність з метою обмеження її негативного впливу встановив, що пріоритетними напрямами діяльності органів державної влади у процесі детінізації економіки повинна стати легалізація фінансових, людських та організаційних ресурсів тіньової економіки з метою їх використання в реальному секторі економіки. Обґрунтовано, що головною умовою для зниження рівня тінізації економіки є розвинене інституційне середовище, яке забезпечить сталість розвитку легальної економіки у трансформаційних суспільствах.
. Доведено, що неефективне державне регулювання фінансової сфери у трансформаційних економіках створює умови для порушення чинного законодавства, внаслідок чого значна частина фінансових ресурсів перетікає у “тінь”. За оцінками ДПА України, тіньова складова становить близько половини реального чистого прибутку фінансово-кредитних установ. Не до кінця перекрито канали вивозу капіталу з України з використанням банківської системи, яка до того ж й досі використовується як інструмент для “відмивання” тіньових доходів. Така ситуація дозволяє твердити, що не лише прогалини в законодавчо-правовій сфері створюють умови для виходу в “тінь”, але й недосконалість фінансових систем трансформаційних економік.
. Складність і багатозначність проблеми “легалізації тіньової економіки” вимагає виокремлення та розширення категорій “легалізація брудних грошей” і “легалізація тіньових доходів”. Якщо легалізація (відмивання) “брудних” грошей передбачає переслідування винних у карному порядку, то для легалізації тіньових доходів, отриманих шляхом ухилення від сплати податків, слід створювати правові, економічні та організаційні умови з метою стимулювання тіньових капіталів до їх капіталізації в легальній економічній діяльності. Позитивним є те, що Україна наблизила свою законодавчо-правову базу у фінансовій сфері до міжнародних стандартів, які мають сферою свого застосування саме криміногенне середовище у фінансовій сфері. Відтак можна констатувати, що в Україні в основному створено систему протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
. Не зважаючи на те, що за даними міжнародної організації “Transparency International” за 2006 р. Україна в рейтингах щодо корумпованості покращила своє становище, проте 99 місце з 163 країн зовсім не відповідає очікуванням. Доведено, що таке складне асоціальне явище як корупція впливає на всі сфери суспільного життя, а тому потребує комплексного її вирішення, що передбачає реалізацію системи заходів, яка ставить на меті не лише покарання цього злочину, але й створення умов для неефективного її існування. Зокрема, така система антикорупційних заходів має узгоджувати між собою нормативно-правові акти щодо удосконалення чинного законодавства в Україні.
22. В епоху Давосу (фінансової цивілізації), що розпочалася у 80-х роках минулого століття з економічного форуму фінансово незалежних представників найрозвиненіших країн світу у швейцарському місті Давос, урахування сучасних потреб постіндустріального суспільства набагато розширили можливості щодо тінізації економіки. Це можна пояснити поширенням фінансових потоків в умовах глобалізації через Інтернет-мережу в країнах світу, яка дає підстави перепливу капіталів у “тінь” новими методами. Проведений дисертантом аналіз впливу глобалізаційних процесів на поширення тіньової економіки у світі дозволив дійти висновку, що завданням держави в таких умовах є прискорене створення ліберальних умов у сфері легальної економіки для того, щоб “тінь” не мала жодного позитиву ані в економічній, ані в соціальній сферах.
23. У зв’язку з глобалізаційними процесами, використанням нових комунікацій відбувається компресія простору й часу, що сприяє транснаціоналізації та інтернаціоналізації тіньової економіки. Тіньова економіка постійно мімікрує та заповнює недостатньо контрольовані або зовсім неконтрольовані неосвоєні ніші світового простору. Її мобільність і здатність до самовідтворення в таких умовах зумовлює необхідність створення міжнаціональних контролюючих інститутів, які б забезпечували інтеракційний підхід до розв’язання проблеми тінізації економіки країн світу через її детінізацію. Проте аналіз діяльності міжнародних правових інституцій дає підстави дійти висновку, що в умовах глобалізації вони переживають глибоку кризу, а відтак недостатньо сприяють детінізації економіки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографія
1. Мазур І.І. Детінізація економіки України: теорія та практика : Монографія / К: ВПЦ “Київський університет”, 2006. –с. –,3 обл. вид арк.
(Рецензія: Економічна теорія, 2007. - № 1. –С. 113-115).
Розділи у колективних монографіях:
2. Політико-правове регулювання підприємництва в Україні: теорія і практика: Монографія / Варналій З.С., Кампо В.М., Мазур І.І.К.: Знання України, 2005. - 380 с. (автору належить розділ: “Проблеми детінізації та легалізації підприємницької діяльності в Україні” - 2,0 д.а.);
3. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: Монографія / За ред. З.С.Варналія К.: Знання України, 2005. - 498 с. (автору належить розділ: “Пріоритети детінізації економіки регіонів України” - 0,9 д.а.);
. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації : Монографія / За заг. ред. З.С. Варналія К.: НІСД, 2006. - 576 с. (автору належить 2,0 д.а. у т. ч.: розділ 1 “Сутність та структура тіньової економіки” - автором досліджено теоретичні підходи до поведінки суб’єкта економічної діяльності за умов ризику, а також методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки - 0,75 д.а.); розділ 2 “Основні чинники тінізації економічної діяльності” (автором обґрунтовано та систематизовано чинники тінізації економіки - 0,75 д.а.); розділ 10 “Сутність та стратегічні пріоритети детінізації української економіки” (автором досліджено концептуальні засади детінізації економічної діяльності, визначено антикорупційні дії з боку держави - 0,5 д.а.).
Статті у наукових фахових виданнях:
. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Знання як фактор виробництва / Вісник
КНУ ім. Т. Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2000. - Випуск 44. - С. 26-27 (0,3 д.а.);
6. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Теоретичні засади дослідження тіньової економіки / Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Випуск 63. - С. 37-38 (0,5 д.а.);
7. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Вплив глобальних світових процесів на економіку України / Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Випуск 64-65. - С. 118-121 (0,5 д.а.);
8. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Тенденції тінізації української економіки та шляхи її детінізації / Зб. наук. праць МОН України. Теорії мікро- макроекономіки. К.: Академія муніципального управління, 2003. - Випуск 12. - С.29-38 (0,5 д.а.);
9. Мазур І.І. Передумови виникнення та функціонування тіньової економіки / Вісник КНУ ім. Т .Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Випуск 67. - С. 26-38 (0,5 д.а.);
10. Мазур І.І. Державний вплив на обмеження процесів тінізації економіки в умовах ринкової трансформації / Вісник КНУ ім. Т. Шевченка, серія “Актуальні проблеми міжнародних відносин”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Випуск 41. –Ч. 1. - С. 221-230 (0,5 д.а.);
11. Мазур І.І. Протидія функціонуванню тіньової діяльності в банківській системі // Банківська справа, 2003. - № 4. - С. 35-45 (0,5 д.а.);
12. Базилевич В.Д., Мазур І.І. Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки // Економіка України, 2004. - №8. - С. 36-44 (автором обґрунтовано необхідність використання в Україні запропонованої ООН Методології СНР-93 з метою виявлення обсягів тіньової економіки, 0,3 д.а.);
13. Мазур І.І. Детінізація економіки в контексті економічної безпеки / Зб. наук. праць. Теоретичні та прикладні питання економіки. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - Вип. 4. - С. 155-164 (0,5 д.а.);
14. Мазур І.І. Деякі соціально-економічні наслідки тіньової економіки в країнах з перехідною економікою / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - № 68. - С. 17-18 (0,5 д.а.);
15. Мазур І.І. Розбудова фінансової системи України як фактор детінізації економіки / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - № 69. - С. 25-27 (0,5 д.а.);
16. Мазур І.І. Вплив глобалізації на процеси детінізації економіки / Зб. наук. праць. Економіка. Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці: Рута, 2005. - Вип. 233. - С. 3-7 (0,5 д.а.);
17. Мазур І.І. “Втеча капіталу” з України у системі глобального перерозподілу фінансових ресурсів // Банківська справа, 2005. - № 2. - С. 24-29 (0,5 д.а.);
18. Мазур І.І. Глобалізація та тіньовий капітал / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Актуальні проблеми міжнародних відносин”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - № 51, - ч.1. - С. 85-89 (0,5 д.а.);
19. Мазур І.І. Детінізація доходів населення в умовах трансформаційних перетворень / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - № 75-76. - C. 70-74 (0,5 д.а.);
20. Мазур І.І. Специфіка тінізації в трансформаційних економіках та її детінізації / Зб. наук. праць. Теоретичні та прикладні питання економіки. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип. 7. - С. 148-158 (389 с.) (0,5 д.а.);
21. Мазур І.І. Корупція як інститут тіньової економіки // Економіка України, 2005. - № 8. - С. 68-75 (0,5 д.а.);
22. Мазур І.І. Детінізація економіки України в сучасних умовах / Зб. наук. праць. МОН України. Теорії мікро-макроекономіки. К.: Академія муніципального управління, 2005. - Вип. 21. - С. 30-35 (198 с.) (0,5 д.а.);
23. Мазур І.І. Фінансові джерела формування тіньових оборотів у системі зовнішньоекономічних операцій / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка” ВПЦ “Київський університет”, 2005. - № 80. - С. 15-17 (0,5 д.а.);
24. Мазур І.І. Інституціоналізація тіньової економіки / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - № 86. –С. 14-18 (0,5 д.а.);
25. Мазур І.І. Тіньова економіка як об’єкт економіко-теоретичних досліджень / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - № 87. - С. 73-77 (0,5 д.а.);
26. Мазур І.І. Страхування як засіб детінізації економіки / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка” К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - № 81-82. - С. 91-92 (0,5 д.а.);
27. Мазур І.І. Роль детінізації економіки в інвестиційних процесах / Зб. наук. праць. Теоретичні та прикладні питання економіки. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - Вип. 9. –С. 204-213 (425 с.) (0,5 д.а.);
28. Мазур І.І. Вплив тіньової економіки на капіталізацію економіки в Україні. За матеріалами методологічного семінару від 22 березня 2006 р. / Економічна теорія, 2006. - № 2. - С. 104-106 (0,5 д.а.);
29. Мазур І.І. Удосконалення податкової системи як засіб детінізації економіки / Вісник Донецького університету, Серія В Економіка і право, 2006. - № 1. - Т.2. - С. 414-423 (0,5 д.а.);
30. Мазур І.І. Особливості тінізації економіки в розвинених країнах: просторово-часовий аспект / Вісник КНУ ім. Т.Шевченка, серія “Економіка” К.:ВПЦ “Київський університет”, 2006. - Вип. 88. –С. 37-41 (0,5 д.а.);
. Мазур І.І. Розвиток інституту банкрутства як ефективний захист власника в умовах детінізації економіки // Стратегічна панорама, 2006. - № 4. - С. 129-132 (0,5 д.а.);
32. Мазур І.І. Мотивація суб’єктів тіньової економічної діяльності // Економічна теорія, 2006. - № 4. - C. 40-54 (0,5 д.а.);
33. Мазур І.І. Створення конкурентного середовища як шлях детінізації економіки / Вісник Львівської комерційної академії, 2006. - №23. –С. 108-114 (0,5 д.а.);
34. Мазур І.І. Регуляторна політика підприємницької діяльності як ефективний важіль детінізації економіки / Зб. наук. праць. Теоретичні та прикладні питання економіки. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Вип. 12. - С. 262-273 (427 с.) (0,5 д.а.);
За матеріалами конференцій і круглих столів:
35. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Детінізація економіки України в контексті розвитку ринку фінансових послуг / Зб. матеріалів міжнарод. наук.-практ. конференції “Недержавне пенсійне забезпечення в контексті розвитку ринку фінансових послуг. К.: Міжвідом. комісія з питань фін. безпеки при РНБОУ, Укр. агентство фін. розвитку, 2003. - С. 113-118 (0,5 д.а.), (162с.);
36. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Шляхи впливу держави на тіньову економіку / Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль”. К.: МААК Комітет ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 2003. - С. 33-38 (0,5 д.а.), (198 с.);
37. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Механізми функціонування тіньової діяльності в банківській системі / Зб. матеріалів науково-практичної конференції “Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження”. К.: Міжвідомча комісія з питань фін. безпеки при РНБОУ, Укр. агентство фінансового розвитку, 2003. - С. 122-125 (0,3 д.а.), (174с.);
. Тінізація економіки та шляхи її подолання. / Матеріали “круглого столу” від 26 листопада 2003 р. К.: НІСД, 2003. –С.42-46 (автором розроблено критеріальні підходи до визначення причин тінізації економіки - 0,5 д.а.), (80 с.);
. Фахова дискусія з проблем легалізації капіталів і доходів в Україні./ Матеріали “круглого столу” від 24 березня 2004 р. К.: Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова, 24 березня, 2004. –С. 9-13 (автором доведена необхідність легалізації капіталів і доходів некримінального походження - 0,3 д.а.), (98с.);
40. Мазур І.І. Сучасний стан і головні чинники тінізації підприємницької діяльності в Україні / Зб. наук. праць. Актуальні проблеми права і державної політики у сфері підприємницької діяльності в Україні. К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2004. - С. 95-109 (1,0 д.а.), (187с.);
. Особливості та пріоритети боргової політики України / Матеріали “круглого столу” від 10 листопада 2004 р. К.: НІСД, 2004. –С. 98-99 (автору належить визначення проблеми “втечі капіталу” як умови для тінізації економіки власної країни - 0,2 д.а.), (104с.);
. Адміністративно-територіальна реформа: завдання, шляхи реалізації, критерії ефективності / Матеріали “круглого столу” від 16 травня 2005 р. К.: НІСД, 2005. –С. 51-54 (автором запропоноване наукове обґрунтування адміністративно-територіальної реформи в Україні - 0,3 д.а.), (73 с.);
. Сучасні економічні тенденції та нова парадигма економічної стратегії України / Матеріали “круглого столу” від 14 червня 2005 р. К.: Знання України, 2005. –С. 68 -70 (автором проаналізовано особливість причин тіньової економіки в Україні - 0,3 д.а.), (96 с.);
. Інноваційна модель розвитку економіки України: пріоритети та шляхи реалізації / Матеріали “круглого столу” від 23 листопада 2005 р.: “Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України”. За ред. Я.А.Жаліло, С.І.Архієреєв, Я.Б.Базилюк та ін. К.: НІСД, 2006. –С. 115-117 (автору належить гіпотеза щодо вигідності вкладання “іноземних” - відмитих вітчизняних доходів у власний бізнес 0,3 д.а.), (120 с.);
. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації: Матеріали “круглого столу” від 29 березня 2006 р. (автором аргументовано доведено, що конкурентне середовища є чинником детінізації економіки - 0,2 д.а.)/ http://www.niss.gov.ua;
46. Мазур І.І. Економіка України у післявиборчий період та порядок денний уряду / Я.А. Жаліло, Я.Б.Базилюк, Я.В. Белінська та ін.- К.: НІСД, 2006. –С. 108-109 (0,3 д.а.), (114 с.);
. Економічний діалог: партнерство заради прогресу / Я.А. Жаліло, І.М.Акімова, Д.В.Ляпін та ін. - К.: НІСД, 2007. –с. (автором запропоновано відокремити бізнес від влади і вести прозорий діалог між ними) С. 106-108 (0,2 д.а.).
В інших наукових виданнях:
. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Правове забезпечення розвитку
маркетингу в Україні / Закон і підприємець. –Київ-Донецьк: Ін-т приватного права і підприємництва АПрН України, Донецький інститут підприємництва, 1998. –С. 156 -160 (0,5 д.а.), (180 с.);
49. Солодовникова І.І. (Мазур І.І.) Правове забезпечення формування промислово-фінансових груп в Україні / Правова культура і підприємництво. –Київ-Донецьк: Ін-т приватного права і підприємництва АПрН України, Донецький інститут підприємництва, 1999. –С. 259-262 (0,3 д.а.), (280 с.);
50. Мазур І.І., Варналій З.С .Тіньова економіка / Навчально-методичний комплекс. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - 23 с. (автором розроблено 9 тем, включаючи ключові слова, словник економічних термінів, питання для обговорення, теми для рефератів, 0,9 д.а.);
. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році, розділ “Стратегія детінізації української економіки”. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - С. 141-155 (автором запропоновано нові шляхи детінізації економіки, 0,5 д.а.), (472 с.);
. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році, розділ “Детінізація економіки та залучення некримінальних капіталів в інвестиційні процеси”. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. –С. 101-102 (автором запропоновано новий підхід до визначення поняття “детінізація” економіки, 0,3 д.а.), (182 с.);
. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році, розділ “Формування соціально орієнтованої ринкової економіки”. К.: ПІІ “Інтертехнологія” ТОВ, 2006. –С. 153-160 (автором запропоновано новий підхід щодо довгострокової політики легалізації тіньових капіталів некримінального походження; 0,3 д.а.), (256 с.);
54. Мазур І.І. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні / Дзеркало тижня, 2004. - № 18-19 (0,1 д.а.);
55. Мазур І.І. Сучасний стан і головні чинники тінізації підприємницької діяльності в Україні / Зб. наук. праць. Актуальні проблеми права і державної політики у сфері підприємницької діяльності в Україні. К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2004. - С. 95-109 (0,5 д.а.);
56. Мазур І.І. Слід розрізняти легалізацію тіньових капіталів і відмивання “брудних” коштів // Національна безпека і оборона. Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова, 2004. - №2 (50). - С. 21 (0,2 д.а.).
АНОТАЦІЯ
Мазур І.І. Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 –Економічна теорія та історія економічної думки. –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.
У дисертаційній роботі на основі комплексного аналізу досліджені теоретико-методологічні засади тіньової економіки, розроблені концептуальні підходи, а також подані пропозиції щодо шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.
Досліджені теоретичні погляди науковців різних економічних шкіл на проблему тіньової економіки. Виявлені основні причини поглиблення й розширення тіньової економіки в трансформаційних суспільствах, що полягають не стільки у порушенні чинного законодавства, скільки у його невідповідності реаліям життя. Головними чинниками поширення тінізації економіки стають недосконалість інституційного середовища, зокрема відсутність нормальних “правил гри” для підприємців, внаслідок лобіювання корпоративних інтересів у ході прийняття законів, неефективність регуляторної політики підприємницької діяльності, інституціоналізація тіньової економічної діяльності, недосконалості податкової системи, несформованості конкурентного середовища, корупційні відносини між суб’єктами економічної діяльності тощо. Обґрунтовано наявність у структурі тіньової економіки нової складової - комунікаційної тіні, існування якої пояснюється сучасними процесами глобалізації, зокрема інформаційною та комунікаційною революціями, які призвели до виникнення Інтернету, як віртуального спілкування за умов компресії часу та простору, а відтак для можливості приховування будь-якої економічної діяльності з метою отримання прибутків завдяки ухиленню від оподаткування. Подається авторське оригінальне трактування категорій: “тіньова економіка”, “неформальна економіка”, “прихована економіка”,“підпільна економіка”,“детінізація економіки”, “легалізація економіки”; обґрунтування об’єктивного характеру тіньової економіки, обґрунтування критеріальної ознаки спонукальних мотивів тінізації економіки. Визначено мотивацію щодо “втечі” капіталу з України за кордон і запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах в умовах глобалізації.
Ключові слова: детінізація економіки, тіньова економіка, тіньові економічні відносини, неформальна економіка, прихована економіка, підпільна (кримінальна) економіка, комунікаційна тінь, корупція, антикорупційні заходи, “втеча” капіталу.
АННОТАЦИЯ
Мазур И.И. Детенизация экономики в трансформационных обществах. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.01 –Экономическая теория и история экономической мысли. –Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.
В диссертационной работе анализируются теоретические разработки отечественных и зарубежных ученых по проблемам детенизации экономики в трансформационных системах. На основании комплексного подхода исследована суть теневой экономической деятельности, причины ее возникновения и расширения влияния на легальную экономику в трансформационных системах с целью ее детенизации в условиях экономической глобализации. Разработаны концептуальные подходы, теоретические основы и внесены предложения по совершенствованию путей и способов детенизации экономики в трансформационных обществах.
Исследована эволюция теоретических взглядов ученых разных экономических школ с позиций выяснения объективных причин возникновения и расширения влияния теневой экономики на легальную экономику в разные периоды времени в разных экономических системах. На основании анализа теоретико-методологических подходов к данной проблеме обоснована необходимость детенизации экономики в трансформационных системах и, в частности, экономики Украины.
Определены основные причины углубления и расширения действия теневой экономики в трансформационных обществах, которые объясняются не столько нарушением действующего законодательства, сколько его несоответствием реалиям жизни. Главными факторами расширения действия тенезации экономики являются несовершенство институциональной среды, в частности отсутствие нормальных “правил игры” для предпринимателей, в результате лоббирования корпоративных интересов во время принятия законов, неэффективность регуляторной политики предпринимательской деятельности, институционализация теневой экономической деятельности, несовершенство налоговой системы, несформированность конкурентной среды, коррупционные отношения между субъектами экономической деятельности и т.д.
Предложена новая экономическая категория в структуре теневой экономики –коммуникационная тень, существование которой объясняется современными процессами глобализации, в частности информационной и коммуникационной революциями, которые привели к появлению Интернета, как виртуального общения в условиях компрессии времени и пространства, то есть для возможности утаить любую экономическую деятельность с целью увеличить прибыль, благодаря неуплате налогов.
Определены критериальные признаки теневой экономики с целью систематизировать ее классификацию и структуру. Разработана новая трактовка категорий: “теневая экономика”, “неформальная экономика”, “невидимая экономика”,“подпольная экономика”,“детенизация экономики”, “легализация экономики”; проанализированы методологические и методические подходы к оценке масштабов теневой экономической деятельности в трансформационных экономиках; исследованы социально-экономические последствия тенезации экономики в современных условиях; обоснована необходимость создания конкурентной среды как условие детенизации экономики; дана характеристика институту банкротства как эффективной защите собственника; обоснованы предложения антикоррупционных действий в контексте детенизации экономики; охарактеризованы финансовые источники теневой экономики в условиях глобализации.
Доказан объективный характер теневой экономики, суть которого лежит в противоречиях, порождаемых рыночной экономикой; отставанием формирования предпринимательского права от эволюции рыночных отношений; ошибками и просчетами в государственной политике; двойственной природой человека, которая представлена постоянной борьбой “добра” и “зла” внутри человека.
Выявлены и охарактеризованы критериальные признаки мотивации субъектов экономической деятельности. В странах с высокоразвитой экономикой поведение субъектов экономической деятельности объясняется девиацией от нормы, а в трансформационных экономиках –как девиация в рамках нормы, то есть отсутствие соответствующих требованиям времени “правил поведения” создает условия для выхода в “тень” не нарушая тем самым действующие законы. Критериальные признаки мотивации лежат в сфере возможности (или нет) быть наказанным за девиантое поведение субъектов экономической деятельности.
Определена мотивация “бегства капитала” из Украины за границу. Сформулированы концептуальные основы совершенствования путей и методов детенизации экономики в трансформационных обществах в условиях глобализации.
С целью регламентации теневой экономики со стороны государства предложены методические рекомендации определения ее объемов и выявления масштабов.
Предложены рекомендации изменений и дополнений к законам Украины в части предотвращения легализации доходов, полученных преступным путем; в части определения общих принципов построения системы налогообложения в Украине, видов налогов и сборов (обязательных платежей), которые платятся на территории Украины, а также прав, обязательств и ответственности налогоплательщиков использованы в совместной работе Рабочих групп Украинского Кредитно-Банковского Союза и Национального банка Украины. Изменения и дополнения предложены к некоторым законодательным актам Украины по вопросам организации информационного обеспечения комплекса мер, реализация которых создаст условия для использования легальной экономикой денег, которые находятся вне банков. Нашли свое использование в работе Комитета Верховного Совета Украины по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией в части обобщения и подачи рекомендаций по совершенствованию законодательных основ борьбы с экономическими преступлениями.
Практические рекомендации научного исследования были использованы Антимонопольным Комитетом Украины при разработке исследовательской модели мониторинга ценовой информации из сети Интернет для содержательных корреляций и ценовых тенденций и аномалий на нескольких секторах товарных рынков. Результаты научно-исследовательской работы были использованы при подготовке доклада “Стратегия детенизации украинской экономики”, в Посланиях Президента Украины к Верховному Совету Украины в 2003, 2005, 2006 гг., а также Стратегии экономического и социального развития Украины (2004-2015 гг.) “Путем европейской интеграции” в части теоретико-методологических и практических аспектов детенизации экономики.
Ключевые слова: детенизация экономики, теневая экономика, теневые экономические отношения, неформальная экономика, невидимая экономика, подпольная (криминальная) экономика, коммуникационная тень, коррупция, антикоррупционные меры, “бегство капитала”.
ANNOTATION
Mazur I. I. Economy Unshadowing in Transformation Societies. –Manuscript.
The thesis for a Doctor’s Degree in Economical Sciences majoring in 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Concepts. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2007.
In the thesis based on complex analysis, theoretical and methodological foundations of shadow economy have been investigated and conceptual approaches as well as proposals as to the ways and methods of economy unshadowing in transformation societies developed.
Theoretical views of scientists of various economic schools on the problem of shadow economy are examined. There have been disclosed the main reasons for intensification and extension of shadow economy in transformation societies which are not so much violation of the current legislation as incompatibility thereof with real life that is named gaps in the legislation. The main factors of shadow economy extension are imperfection of the institutional environment, in particular, absence of normal rules of play for businessmen, in consequence of lobbying corporate interests at adoption of laws, ineffectiveness of regulatory policy for business, institutionalization of shadow economic activity, imperfection of the tax structure, unformed competitive environment, corrupt relations between economic activity entities etc.
The author has justified existence of a new part in the structure of shadow economy, communication shadow, which may be explained by the contemporary globalization processes, in particular, the information and communication revolutions which resulted in origin of the Internet as virtual communication under the conditions of compression of time and space and thus the possibility to conceal any economic activity for the purpose of profit earning due to tax evasion. The author gives her own interpretation of the categories: shadow economy, informal economy, hidden economy, underground economy, economy unshadowing, economy legalization; justification of objective nature of shadow economy, justification of categorical characteristic of the stimuli of economy shadowing. There has been ascertained motivation of outflow of capital from Ukraine abroad and there have been proposed the practical recommendations on the ways and methods of economy unshadowing in transformation societies under the conditions of globalization.
Key words: economy unshadowing, shadow economy, shadow economic relations, hidden economy, criminal economy, communication shadow, corruption, anticorruption measures, outflow of capital.
* Розраховано за показниками Міністерства економіки України.
* Becker G.S. Crime and Punishment: An Economic Approach //Essays in the Economics of Crime and Punishment / Td. By G.S. Becker, W.L. Landes. –N.Y., 1974. –P. 10.