Похвала Олені Горгія

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Питання до іспиту

Усне слово в професійній діяльності менеджера.

Ораторська мова як вид публічної мови.

Соціальні функції усної публічної мови.

Роди та види красномовства.

Ораторське мистецтво у Стародавній Греції.

Урочиста промова «Похвала Олені» Горгія. Відомі горгіанські фігури.

Судова промова «Виправдальна промова у справі про вбивство Ератосфена» Лісія.

Лісій як відомий оратор та логограф Греції.

Соціально-політичне красномовство Демосфена.

«Риторика» Аристотеля.

Ораторське мистецтво Стародавнього Риму.

Історичні зразки промов римського оратора Марка Тулія Цицерона.

Риторика і раннє християнство.

Історичні зразки християнських проповідей як форми монологічного виступу.

Ораторське мистецтво західноєвропейських країн епохи середньовіччя і Відродження.

Ораторське мистецтво в Росії ХVІІ–ХХ ст.

Ораторське мистецтво в Україні.

Києво-Могилянська Академія як культурно-освітній центр становлення і розвитку українського ораторського мистецтва.

Функціональні стилі в системі усного публічного мовлення.

Основні стилістичні шари.

Засоби мовної виразності.

Типи побудови фраз.

Значення для оратора логіки як науки про закони та форми правильного мислення.

Логічні закони в мистецтві красномовства.

Логічні помилки в усному мовленні.

Логічні методи викладу матеріалу.

Композиційно-логічна побудова усного публічного виступу.

Психолого-педагогічні основи ораторського мистецтва.

Раціональні та емоційні особливості впливу усного слова.

Особливості психологічної культури українців (М. Шлемкевич, В.Липинський, О. Кульчицький)

Оратор та аудиторія. Врахування особливостей аудиторії.

Поняття про «Зворотній зв’язок».

Прийоми стимулювання уваги аудиторії.

Техніка мовлення оратора.

Постановка дихання, голосу, дикції, інтонації.

Врахування техніки мовлення в підготовці і проведенні усного публічного виступу.

Мистецтво виконання промови і техніка тілесних рухів оратора.

Особливості жестової комунікації.

Монологічні форми, їх особливості та мовні характеристики.

Проведення науково-практичних семінарів. Наукова доповідь.

Загальна характеристика діалогічних форм усного виступу.

Види бесід, їх класифікація і характеристика.

Комунiкативність як необхідна професійна риса менеджера. Приклади проведення комунікативних тренінгів.

Комунікативна стратегія. Механізми створення довіри.

Створення позитивного іміджу оратора. Самопрезентація оратора.

Одяг як складова іміджу оратора.

Мистецтво постановки запитань і відповідей і маніпулювання масовою свідомістю.

Типи запитань.

Види відповіді.

Полілогічні форми усного виступу, їх особливості та загальні характеристики.

Риторика парламентських дебатів, її дискусійний характер.

Застосування технологій проведення дискусії в телевізійних ток-шоу.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ІСПИТУ

1.  Скласти декілька речень: а) розрахованих на емоційне сприймання; б) на логічне сприйняття аудиторією.
2.  Скласти синонімічний ряд до слова «йти».
3.  Підібрати синоніми до слова «сміятися».
4.  Скласти синонімічний ряд до слова «будинок».
5.  Скласти уривок промови в офіційно-діловому стилі.
6.  Скласти уривок промови в науковому стилі.
7.  Скласти уривок промови в  публіцистичному стилі.
8.  Скласти уривок промови в літературно-художньому стилі.
9.  Навести приклад промови в розмовному стилі.
10.  Скласти словосполучення, використовуючи різні стилістичні шари: урочистий, нейтральний, фамільярний, вульгарний.
11.  Скласти речення, використовуючи засіб мовної виразності порівняння та метафору.
12.  Скласти речення , використавши метонімію та повтор.
13.  Скласти речення, використавши такий тип побудови як антитеза та звертання.
14.  Скласти речення, використавши такий тип побудови як риторичне запитання та інверсія.
15.  Скласти комплімент як жанр соціально-побутової сфери.
16.  Скласти анекдот як жанр соціально-побутової сфери.
17.  Скласти тост як жанр соціально-побутової сфери.
18.  Скласти уривок промови, використавши логічний метод індукції (тема за вибором студента).
19.  Скласти уривок промови, використавши логічний метод дедукції (тема за вибором студента).
20.  Скласти уривок промови, використавши історичний метод (тема за вибором студента).
21.  Скласти уривок промови, використавши метод аналогії (тема за вибором студента).
22.  Виконати вправи з постановки дикції (чітко вимовляти скоромовки за вибором студента).
23.  Виконати уривок промови з постановкою жестів (тема за вибором студента).
24.  Художнє виразне читання прози (тема за вибором студента).
25.  Художнє виразне читання вірша (тема за вибором студента).
26.  Відповісти на гострі, каверзні, провокаційні запитання (за вибором викладача).

ТЕСТИ

Назвати основні функції мовлення:

а) інформаційна, комунікативна, агітаційна, виховна, емоційно-волюнтативна;

б) розвиваюча, комунікативна, агітаційна, виховна, рекреаційна;

в) інформаційна, комунікативна, виховна, ціннісно-орієнтаційна, рекреаційна;

г) інформаційна, комунікативна, агітаційна, ціннісно-орієнтаційна, рекреаційна.

  2. Обрати відомих вам ораторів:

а) Горгій, Лісій, Ератосфен, Демосфен, Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон, Публій, Квінтіліан, Іоанн Златоуст,  Іларіон, Кирило Туровський,  М. В. Ломоносов, М. М. Сперанський, Т. М. Грановський, В. О. Ключевський, П. Сергеїч, А. Ф. Коні, І. Франко;

б) Горгій, Лісій, Демосфен, Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон, Секст Росцій, Веррес, Квінтіліан, Іоанн Златоуст,  Іларіон, Кирило Туровський,  М. В. Ломоносов, М. М. Сперанський, Т. М. Грановський, В. О. Ключевський, П. Сергеїч, А. Ф. Коні, І. Франко;

в) Горгій, Лісій, Євфілет, Демосфен, Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон, Квінтіліан, Іоанн Златоуст,  Іларіон, Кирило Туровський,  М. В. Ломоносов, М. М. Сперанський, І. Я. Острозький, Т. М. Грановський, В. О. Ключевський, П. Сергеїч, А. Ф. Коні, І. Франко;

г) Горгій, Лісій, Демосфен, Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон, Квінтіліан, Іоанн Златоуст,  Іларіон, Кирило Туровський,  М. В. Ломоносов, М. М. Сперанський, Т. М. Грановський, В. О. Ключевський, П. Сергеїч, А. Ф. Коні, І. Франко.

3. Визначити основні стилі мови:

а) офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, літературно-художній, розмовно-побутовий;

б)  офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, соціально-політичний, академічний;

в) соціально-політичний, академічний, духовно-богословський, офіційно-діловий, науковий;

г) академічний, духовно-богословський, офіційно-діловий, науковий, соціально-побутовий.

4. Обрати  основні закони логіки, які застосовуються в ораторському мистецтві:

а) тотожності, протиріччя, виключеного другого, недостатньої підстави;

б) тотожності, протиріччя, виключеного другого, достатньої підстави;

в) тотожності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави;

г) недостатньої тотожності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави.

5. Визначити загальні логічні помилки в усному публічному мовленні:

а) болтологія, полісемія, підміна теми, визначення невідомого за допомогою невідомого, первинна неправда, учетверіння терміну тощо;

б)  тавтологія, полісемантика, підміна висновку, визначення невідомого за допомогою невідомого, первинна правда, подвоєння значення тощо;

в) тавтологія, полісемія, підміна тези, визначення невідомого за допомогою невідомого, первинна неправда, учетверіння терміну тощо;

г) тавтологія, поліманітність, підміна тези, визначення невідомого за допомогою невідомого, вторинна неправда, потроєння терміну тощо.

6. Назвати  основні  методи викладу матеріалу в усному публічному виступі:

а) індуктивний, дедуктивний, аналогічний, проблемний, сконцентрований, ступінчастий, історичний тощо;

б) індуктивний, дедуктивний, аналогії, проблемно-педагогічний, концентричний, ступінчастий, історичний тощо;

в) індуктивний, недедуктивний, аналогічний, проблемний, концентричний, ступінчастий, історичний тощо;

г) індуктивний, дедуктивний, аналогії, проблемний, концентричний, ступінчастий, історичний тощо.

7. Визначити складові голосового апарату:

а) дихальні органи, вібрато, резонатори, артикулятори;

б) дихальні органи, вібратори, резонатори, артикулятори;

в) дихальні органи, вібрації, резонатори, артикуляції;

г) дихальні органи, вібратори, резонери, артикулятори.

8. Обрати найбільш уживані жести  в усному публічному мовленні:

а) ритмічні, емоційні, вказівні, зображальні, символічні, наслідувальні;

б) ритмічні, неемоційні, вказівні, зображальні, надсимволічні, наслідувальні;

в)    творчі, емоційні, вказівні, зображальні, символічні, наслідувальні;

г) ритмічні, емоційно-художні, вказівні, зображальні, символічні, наслідувальні.

9. Назвати основні форми усного публічного виступу:

а) монологічні, діалогічні, полілогічні;

б) монологічні, нелогічні, полілогічні;

в) монологічні, діалогічні, дебатологічні;

г) неологічні, діалогічні, патологічні.

10. Обрати  характерні дозволені та недозволені прийоми суперечки:
а) «відтягування на себе», ставка на помилковий сором, «підмазування аргументу», посилання на вік та  освіту, інсинуація тощо;

б) «відтягування заперечення», ставка на помилковий сором, «підмазування аргументу», посилання на вік та  освіту, інсинуація тощо;  

в) «відтягування заперечення у бік», ставка на помилковий сором, «підмазування опонента», посилання на вік та  освіту, інсинуація тощо;  

г) «відтягування заперечення», ставка на іподромі, «підмазування аргументу», посилання на вік та  освіту, інсинуація тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ

СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Семінар, як одна із форм навчальних занять з предмету «Основи ораторського мистецтва», розрахований на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури, сприяє усвідомленню студентом красномовства як важливого феномену культури.

На семінарських заняттях студенти аналізують становлення ораторського мистецтва; вивчають історію розвитку  ораторського мистецтва в світі; виявляють різні концептуальні підходи до вивчення мистецтва усного публічного виступу; аналізують різні історичні зразки промов відомих ораторів; опановують психолого-педагогічні аспекти ораторського мистецтва; вивчають логічні та стилістичні особливості ораторського мистецтва; формують знання з актуальних питань красномовства; набувають практичний досвід організації і проведення різних форм публічних виступів у культурно-дозвіллєвих закладах тощо.

На семінарських заняттях студенти глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає студентів до самостійної роботи з періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою.

Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати актуальні проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію, дискутувати, брати участь у дебатах.

Для ґрунтовного засвоєння матеріалу необхідно вдумливо конспектувати його, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Мета самостійної роботи – навчити студентів правильно працювати з науковими та методичними джерелами, документами та публікаціями, здійснювати аналіз практичного досвіду проведення усних публічних виступів у культурно-дозвіллєвих закладах, на телебаченні; сприяти ствердженню позитивної установки на науково-дослідну чи педагогічну організаторську діяльність, пов’язану з організацією ораторських промов; набуті під час самостійної роботи професійні якості можуть стати підґрунтям діяльності майбутніх менеджерів, педагогів-організаторів роботи з дітьми, підлітками, молоддю, сім’єю і людьми похилого віку.

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку відводиться значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. При цьому не слід дослівно записувати за лектором, а своїми словами фіксувати найсуттєвіше: тему, її основні питання та положення.

Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні  нового. Якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно  законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.

Професійному розвиткові студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи. Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів, контрольних робіт, а також підготовка творчих проектів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Мета й завдання модульної контрольної роботи

Модульна контрольна робота є рубіжним контролем, який виявляє рівень підготовки студентів до комплексного вирішення завдань риторики, засвоєння питань з теорії та історії риторики, наукових досліджень красномовства; стилістичних, психолого-педагогічних, логічних особливостей публічного виступу, класифікації різних форм усних публічних виступів, специфіки техніки мовлення і особливостей жестів оратора, створення  та організації  усних публічних виступів.

Головні завдання модульної контрольної роботи

•  оволодіти знаннями з історії та теорії риторики;
•  засвоїти різні підходи до вивчення риторики у світі;
•  засвоїти стилістичні, психолого-педагогічні, логічні  основи усних  

                      публічних виступів;

•  оволодіти особливостями техніки мовлення й тілесних рухів оратора;
•  оволодіти знаннями розробки і проведення власних усних публічних  

                      виступів;

•  засвоїти прийоми створення усних публічних виступів.

Загальні вимоги

•  Завдання до контрольної роботи видається та керується викладачами профілюючої дисципліни.
•  Зарахування контрольної роботи вважається виконаним, коли студент подає викладачу для перевірки письмову відповідь разом з виконаною практичною роботою.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (від лат. referre – доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10–15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки разом не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, які не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату.

Тема реферату – це не лише повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

-  титульний аркуш;

-  зміст (план);

-  вступ;

-  розділи (вони часто поділяються на параграфи);

-  висновки;

-  список використаних джерел;

-         додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

-  перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність  основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають декілька розділів (які можуть бути розділені на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

Лiтература

1.  Аверинцев С. С. Риторика как подход к обобщению действительности / С. С. Аверинцев / / Поэтика древнегреческой литературы. – М.: Наука, 1981.
2.  Адамов Е. А. Сочетание эмоционального и рационального в лекции / Е. А. Адамов.   – М.: Б. И., 1981. – 22с.
3.  Адамар Ж. Исследование психологии процессов изобретения/ Ж. Адамар. – М., 1970. – 47с.
4.  Амирова Т. А. Функциональная взаимосвязь письменного и звукового языка / Т. А. Амирова. – М.: Наука, 1985. – 286 с.
5.  Аннушкин В. И. Первая русская «Риторика»/ В. И. Аннушкин. – М.: Знание, 1989. – 63 с.
6.  Античные риторики; пер. с древнегреч. / Под ред. А. А.Тахо-Годи.  М.: Изд-во МГУ, 1978. – 352 с.
7.  Античные теории языка и стиля. – С.-Пб., 1996. – 362 с.
8.  Апресян Г. З. Ораторское искусство / Г. З. Апресян. – Изд. 3. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 278 с.
9.  Бахтин М. М. Из предыстории романного слова / М. М. Бахтин / / Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М.,1975.
10.  Бехтерева Н. П. Мозговые коды психической деятельности / Н. П. Бехтерева, П. В. Бундзен, Ю. Л. Гоголицын. – Л.: Наука, 1977.
11.  Блакар Р. М. Язык как инструмент социальной власти / Р. М. Блакар / / Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987.
12.  Бодалев А. А. Личность и общение: избр. псих. труды / А. А. Бодалев – Изд. 2. – М.: Межд. Пед. Акад., 1995. – 326 с.
13.  Бойко В. В. Пропагандист и аудитория: социал.-психолог. аспект / В.В. Бойко, Л. В. Маркин. – Л., 1983.
14.  Буева Л. П. Человек: Деятельность и общение / Л. П. Буева. – М.: Мысль, 1978. – 216 с.
15.  Вандриес Ж. Язык / Ж. Вандриес. – М., 1937.
16.  Введенская Л. А. Культура и искусство речи: учебник / Л. А. Введенская, Л. Г.      Павлова. – Ростов н/Д., 1999. – 576 с.
17.  Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский / / Избранные психологические исследования. – М.: АПН РСФСР, 1956.
18.  Гойхман О. Я. Теория речевой коммуникации: учебник / О. Я. Гойхман,  Т. М. Надеина.  – М.: Инфра-М., 1997.
19.  Гардинер А. Различие между «речью» и «языком» / А. Гардинер, В. А. Зверинцев / / История языкознания ХІХ–ХХ в. в очерках и извлечениях. Т. 2. – М., 1965.
20.  Гаспаров М. Л. Цицерон и античная риторика / М. Л. Каспаров / / М. Т. Три Цицерон трактата об ораторском искусстве. – М., 1994.
21.  Гончарова О. М. Використання усного слова як засобу діяльності установ культури / О. М.  Гончарова. – К.: КДУКіМ, 1998.
22.  Гончарова О. М. Античне красномовство як дискурсивний феномен культури: монографія / О. М.  Гончарова. – К.: НАКККіМ, 2011. –  272 с.
23.  Граудина Л. К. Теория и практика русского красноречия / Л. К. Граудина, Г. М.  Миськевич. – М.: Наука, 1989. – 255 с.
24.  Гриценко О. «Своя мудрість»: Національні міфології та «громадянська релігія» в Україні / О. Гриценко. – К.: УЦКД, 1998. – 184 с.
25.  Гурвич С. С. Основы риторики / С. С. Гурвич, В. Ф. Погорелко, М. А. Герман.  – К.: Вища шк., 1988. – 174 с.
26.  Демосфен. Речи / Демосфен / Пер. и вступ. С. И. Радцинга. – М., 1954.
27.  Демьянков В. В. Загадки диалога и культура понимания / В. В.Демьянков / / Текст в коммуникации. – М., 1991. – С. 109–146.
28.  Дюбуа Ж. Общая риторика / Ж. Дюбуа, Ф. Эделин, Ж. М. Клинкенберг, Ф. Мэнгэ, А. Тринон. – М.: Прогресс, 1986. – 392 с.
29.  Ерастов Н. П. Психолого-педагогические основы лекторской деятельности / Н. П. Ерастов. – М.: Знание, 1987. – 93 с.
30.  Живое слово науки: очерки об учених-лекторах. – М.: Знание, 1987. – 224 с.
31.  Загадарчук Г. М. Культура усного виступу і професійного спілкування: програма курсу / Г. М. Загадарчук. – К.: КДІК, 1994. – 19 с.
32.  Загадарчук Г. М. Мистецтво полеміки / Г. М.Загадарчук. – К.: КДІК, 1994. – 111 с.
33.  Загадарчук Г. М. Основи культури усного виступу: навч. посібник / Г. М. Загадарчук. – К.: КДІК, 1995. – 130 с.
34.  Записки Института Живого Слова / / Русская риторика / Авт. -сост. Л. К. Граудина. – М.: Просвещение, Уч. лит., 1996. – 559 с.
35.  Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации / Е. Н. Зарецкая. – М.: Дело, 1998. – 480 с.
36.  Земская Е. А. Городская устная речь и задачи её изучения / Е. А. Земская / / Разновидности городской устной речи. – М.: Наука, 1988.
37.  Земская Е. А.Устная публичная речь: Разговорная или кодифицированная? / Е. А. Земская, Е. Н. Ширяев / / Вестник языкознания. – 1980. – № 2.
38.  Зимняя И. А. Оратор и аудитория / И. А.Зимняя. – М., 1976.
39.  Иванова-Лукьянова Г. Н. Ритмико-интонационное строение текста (функционально-стилистический аспект) / Г. Н. Иванова-Лукьянова. – М., 1990.
40.  Иконникова С. Н. Диалог о культуре / С. Н. Иконникова. – Л.: Лениздат, 1987. – 205 с.
41.  Іржі Томан. Мистецтво говорити / Томан Іржі. – К.: Політвидав, 1989. – 292 с.
42.  Казарцева О. М. Культура речевого общения: Теория и практика обучения: учеб. пособие / О. М. Казарцева. – М.: Изд-во «Флинта», «Наука», 1998. – 496 с.
43.  Касаткин С. Ф. Обратная связь в устном выступлении / С. Ф. Касаткин. – М.: Мысль, 1984.  – 116 с.
44.  Керлот Х. Э. Словарь символов / Х.Э. Керлот. – М.: REEL-book, 1994.
45.  Клюев Е. В. Риторика: Инвенция, диспозиция, элокуция: учеб. пособие / Е. В. Клюев. – М.:  Изд-во «Приор», 1999. – 272с.
46.  Князева Л. В. Влияние средств массовой пропаганды на межличностное общение / Л. В. Князева / / Социологические проблемы общественного мнения и средств массовой информации. – М., 1975.
47.  Колесса Ф. Українська усна словесність / Ф. Колесса. – Львів, 1938.
48.  Корнилова Е. Н. Риторика – искусство убеждать: Своеобразие публицистики античной епохи:  учеб. пособие / Е. Н. Корнилова. – М.: Изд-во УРАО, 1998. – 208 с.
49.  Кохтев Н. Н. Риторика: учеб. пособие / Н. Н. Кохтев. – М.: Просвещение, 1994. – 207 с.
50.  Кузнецова Т. Н. Ораторское искусство в Древнем Риме / Т. Н. Кузнецова, И. П. Стрельникова. – М., 1976.
51.  Культура русской речи: учебник / Под ред. Л. К. Граудиной, Е. Н. Ширяева. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 560 с.
52.  Лаптева О. А. Современная публичная речь в свете теории стиля / О. А.Лаптева / / Вопросы языкознания. – 1978. – № 1.
53.  Леммерман Х. Учебник риторики: Тренировка речи с упражнениями / Х. Леммерман.  – М.: Культура и спорт, «Юнити», 1997. – 255 с.
54.  Леонтьев А. А. Лекция как общение / А. А.Леонтьев. – М., 1974.
55.  Леонтьев А. А. Психология общения / А. А.Леонтьев. – Тарту: Изд-во ТГУ, 1974.
56.  Лесин В. Н. Словник літературознавчих термінів / В. Н. Лесин, О. С. Пулинець. – К.: Рад. шк., 1968.
57.  Липинський В. Україна на переломі / В. Липинський. – Відень, 1920.
58.  Ломов Б. М. Общение как проблема общей психологии / Б. М. Ломов / / Методические проблемы социальной психологии. – М., 1975.
59.  Ломоносов М. В. Краткое руководство к красноречию: полн. собр. соч. / М. В. Ломоносов. – Т. 7. – М.: АН СССР, 1952.
60.  Михневич А. Е. Ораторское искусство лектора / А. Е. Михневич. – М.: Знание, 1984. – 192 с.
61.  Мова / / Нариси української популярної культури / За ред. О. Гриценка. – К.: УЦКД, 1998. – 760 с.
62.  Мова та стиль українського фольклору: зб. наук. праць / Ін-т змісту і методів навчання та ін. / Редкол.: Ю. О. Карпенко (відпов. ред. та ін.). – К., 1996. – 161 с.
63.  Молдован В. В. Судова риторика / В. В. Молдован. – К., 1996.
64.  Новаторов В. Критерий теории – практика! / В. Новаторов / / КПР. – 1980. –

№ 7.

1.  Ножин Е. А. Мастерство устного выступления / Е. А.Ножин. – М.: Политиздат, 1989. – 254 с.
2.  Ножин Е. А. Основы советского ораторского искусства / Е. А. Ножин. – Изд. 2. – М.: Знание, 1981. – 351 с.
3.  Об ораторском искусстве. – М.: Политиздат, 1973.
4.  Ораторы Греции / Пер. с греч. – Библиотека античной литературы. – М.: художественная литература, 1985. – 495 с.
5.  Основы риторики для менеджеров: учеб.- практ. пособие / Е. В. Барч, А. П. Лыгалов. – Ужгород: Инпроф, 1998. – 396 с.
6.  От Иоанна святое благовествование / / Библия: Книги священного писания Ветхого и Нового завета. – М.: Рос. библ. общество, 1998.
7.  Парыгин Б. П. Основы социально-психологической теории / Б. П. Парыгин. – М.: Мысль, 1971.
8.  Поварнин С. Спор. О теории и практике спора / С. Поварнин / / Вопросы философии. – 1990. – № 3.
9.  Поршнев Б. Ф. Социальная психология и история / Б. Ф. Поршнев. – М.: Наука, 1968.
10.  Программа курса лекций: Живое слово и приемы обращения с ним в разных областях (Лектор А. Ф. Кони) / / Русская риторика / Авт.-сост. Л. К. Граудина. – М.: Просвещение, Уч. лит., 1996. – 559 с.
11.  Прокопович Феофан. Сочинения / Феофан Прокопович. – М.; Л.: АН СССР, 1961.
12.  Разинкина Н. М. Функциональная стилістика / Н. М. Разинкина. – М.: Высш. шк., 1989.
13.  Русская риторика: хрестоматия / Авт.-сост. Л. К. Граудина. – М.: Просвещение, 1996. – 559 с.
14.  Сагач Г. М. Золото слів: навч. посібник; Ч. 1, 2. / Г. М. Сагач. – К.: Школяр, 1998.
15.  Свенцицкая И. С. Тайные писания первых христиан / И. С. Свенцицкая. – М., 1980.
16.  Сергеич П. Искусство речи на суде / П. Сергеич. – М.: Госюриздат, 1960.
17.  Скуратівський В. Русалії / В. Скуратівський. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
18.  Скуратівський В. Святвечір; у 2 кн. / В. Скуратівський. – К.: «Перлина», 1994.
19.  Славгородская Л. В. Взаимодействие устной и письменной речи в сфере научного знания / Л. В. Славгородская / / Научная литература: Язык, стиль, жанры. – М., 1985.
20.  Сопер П. Основы искусства речи / П. Сопер. – М.: Иностр. лит., 1958. – 471 с.
21.  Соссюр Ф. Курс общей лингвистики / Ф. Соссюр. – М., 1933.
22.  Сперанский М. М. Об ораторском искусстве / М. М. Сперанский. – М.: Политиздат, 1973.
23.  Стріха М. Суржик: нариси української популярної культури / М. Стріха / За ред. О. Гриценка. – К.: УЦКД, 1998. – 760 с.
24.  Теорія комунікації / Г. Г. Почепцов. – К.: Укр. асоц. паблік рілейшнз, 1996. – 175 с.
25.  Українське народознавство: навч. посібник / За ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. – Львів, 1994.
26.  Хижняк З. І. Києво-Могилянська Академія / З. І. Хижняк. – 2 вид. – К.: Вища школа, 1981.  – 235 с.
27.  Чихачев В. П. Лекторское красноречие русских ученых ХІХ в. / В. П. Чихачев. – М.: Знание, 1987. – 93 с.
28.  Шерковин Ю. А. Психологические проблемы массовых информационных процес сов / Ю. А. Шерковин. – М.: Мысль, 1973.
29.  Шлемкевич М. Філософія / М. Шлемкевич. – Львів, 1934.
30.  Шмелев Д. Н. Русский язык в его функциональных разновидностях/ Д. Н. Шмелев. – М.: Наука, 1977.
31.  Щерба Л. В. Современный русский литературный язык / Л. В. Щерба / / Избранные работы по русскому языку. – М., 1957.
32.  Якубинский Л. О. О диалогической речи / Л. О. Якубинский / / Русская речь. – М., 19

16

1. Болонський процес
2. ПОВОЛЖСКИЙ ГОСУДАРСТВЕНЫЙ КОЛЛЕДЖ Министерство образования и науки Самарской области
3. 1 Предмет психології Особливості психології як науки
4. Концепции общей теории информации
5. Правознавство ЛЬВІВ ~ 2012 ББК УДК Рекомендовано до друк
6. 2005 Методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни ldquo;Основи права Конст
7. Завдання Відредагувати програму для МПсистеми вказану викладачем з використанням налагоджувачасимуля
8. это набор показателей характеризующих результаты реализации инвестиционного проекта в относительном вы
9. Великая Отечественная Война
10. фии Ффия Пифагор автор слова фило ~ любовь софи мудрость
11. модуль ПМ.01 Организация и управление торговосбытовой деятельностью Разработала
12. И.О. Покровская Валентина Николаевна Возраст 50 лет Семейное положение- замужем Профессия- бармен Мес
13. тематической группы.html
14. ДЕТЕКТИВ Я впопыхах выбежал на крышу нашего дома в надежде чтото исправить
15. vi Inforedesign TUW Первая история ' о соединении точек
16. нибудь шла сложная борьба партий Румянцева французов Марии Феодоровны цесаревича и других заглушаемая к
17. Об охране труда работодатель обязан создать в каждом структурном подразделении и на рабочем месте условия
18. тематичне моделювання та обчислювальні методи Автореферат дисертації на здобуття науковог
19. КОНСТИТУЦИОННОЕ ПРАВО
20. Введение На протяжении всей человеческой истории и в современных условиях в особенности деньги являются н

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе