Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
8
Лабораторна робота № 3
ТЕМА: Створення файлової системи та встановлення програмних засобів.
МЕТА: Сформувати вміння виконувати комплекс робіт стосовно встановлення та налагодження програмного забезпечення.
Завдання до лабораторної роботи
а) розмітити (створити два розділи) та відформатувати вінчестер;
б) з використанням відповідної утиліти виконати перевірку вінчестера;
в) встановити одну, або декілька ОС з дистрибутиву (дистрибутив ОС можна перенести на вінчестер через COM: або LPT: порт з іншого комп'ютера, попередньо встановивши за допомогою гнучкої дискети ОС та NC, або використати інший накопичувач, який містить дистрибутив ОС);
г) під'єднати принтер, виконати налагодження та оптимізацію системи для максимальної швидкодії (уникнути конфліктів пристроїв), встановити Українську мову;
є) встановити Microsoft Offise.
Теоретичні відомості
Встановлення програмного забезпечення проводиться у кілька етапів:
Визначення параметрів апаратної частини ПЕОМ
Визначення параметрів апаратної частини ПЕОМ проводиться шляхом вивчення технічної документації до ПЕОМ та тестування.
Конфігурування ПЕОМ
Конфігурування ПЕОМ проводиться у відповідності до вказівок лабораторної роботи №1. Для завантаження ОС з гнучкої дискети необхідно в „BIOS FEATURES SETUP" встановити значення опції „Boot Sequence" для початкового завантаження з А:, „Boot Up Floppy Seek" у Enable. Для встановлення ОС Windows необхідно в „BIOS FEATURES SETUP" встановити опцію „Virus warning" у Disable, тому, що ця опція захищає жорсткий диск від внесення змін до завантажуючого запису, тобто змін у MBR - Master Boot Record.
Розподіл жорсткого диску на розділи та його форматування
Перед встановленням програмного забезпечення необхідно створити на жорсткому диску розділи (інколи їх називають логічними дисками) та відформатувати їх.
Існують кілька способів створення розділів. Частіше за все використовується програма FDISK, яка постачається у комплекті з DOS та Windows.
Найменшою логічною одиницею збереження даних на вінчестері є кластер. Номери кластерів логічного пристрою утворюють неперервну послідовність логічних адрес, тобто лінійний адресний простір. Перетворення логічної адреси на фізичну відбувається щоразу, коли відбувається фізичне переміщення головок. Кожен файл на рівні файлової системи описується ідентифікатором (іменем, яке включає повний логічний шлях і використовується на рівні проблемно орієнтованих програмних засобів і користувача), логічної і фізичної адрес початку фізичного запису і (для більшості систем) таблиці пересилань, тобто логічних адрес закінчень і початків фізичних фрагментів файлу. Для встановлення відповідності між логічною (у термінах: каталог або директорій, піддиректорій, ім' я, номер кластера) та фізичною (у термінах: циліндр, поверхня, сектор) структурами використовується стандартизований для кожної файлової системи алгоритм, спосіб формування та фізичного розміщення дескрипторів (описань) файлів на зовнішньому запам'ятовуючому пристрої (ЗЗП).
Структура, яку утворює сукупність дескрипторів файлів та номерів кластерів, визначається типом файлової системи. Різні ОС використовують різні способи створення і збереження цих структур. Для ПЕОМ найбільш поширеними є файлові системи FAT 16 (MSDOS, Windows 3.11, Windows 95); FAT 32 (Windows 9x, Me, XP); NTFS (Windows Жх, Windows XP); ext2, ext3, raiserfs, xfs (Linux) та ін.
Програма fdisk.exe, яка входить до складу версії Windows 95 OSR2 та до складу Windows 98, має важливу особливість. Вона дозволяє не тільки розподілити жорсткий диск на логічні диски, але й перейти до нового формату файлової системи FAT32, що дозволяє на сучасних апаратних засобах уникати втрат обсягу пам'яті. Для дисків сучасних розмірів (до 50 Гбайт) розміри кластерів (найменшого адресованого простору) при цьому становлять всього 4 Кбайт і втрати робочого простору суттєво зменшуються порівняно з використанням FAT16. Більш того, знімається обмеження максимальної ємності розділу у 2 Гбайт.
Єдине обмеження на використання цього формату є те, що розмір жорсткого диску не повинен бути меншим за 512 Мбайт, але для таких малих дисків немає проблем і з використанням формату FAT16.
Створення розділів на жорсткому диску
Комп'ютер має диск ємністю більш 512 Мбайт. Дана версія Windows включає підтримку великих дисків, дозволяючи ефективніше використовувати місце на таких дисках, а також форматувати диски розміром більше 2 Гбайт як один диск. УВАГА! Якщо включити підтримку великих дисків і створити на них новий диск, неможливо буде одержати доступ до нового диска з іншої операційної системи, включаючи деякі версії Windows 95 і Windows NT, а також більш ранні версії Windows і MS-DOS. Крім того, дискові службові програми, що не підтримують явно файлову систему FAT32, не зможуть працювати з цим диском. Якщо потрібно звертатися до цього диска з інших операційних систем або більш старих службових програм, не слід включати підтримку великих дисків.
Вмикати підтримку великих дисків (Y/N) ? [ ]
A:\> fdisk ENTER
Вмикати підтримку великих дисків?
Насправді цей запит означає інше. Його потрібно розуміти так: „Чи буде застосовуватися формат файлової системи FAT32?".
3
Для вивчення відомостей про існуючі розділи на жорстких дисках, які встановлені в комп'ютерній системі, можна викликати пункт „Виведення відомостей про існуючі розділи".
6. Якщо у комп'ютері встановлено кілька жорстких дисків, то потрібно зробити вибір. Повернення до попереднього меню здійснюється клавішею ESC.
7. Перш, ніж створювати нові розділи на жорсткому диску, потрібно „вилучити" всі існуючі розділи. У дійсності вилучається не розділ, а змінюється логічна структура адресного простору ЗЗП, тобто кластери, які „належали" певному розділу, можуть бути перерозподілені. Для цього використовується пункт „Вилучення
Створення розділу DOS або логічного диска DOS Поточний жорсткий диск: 1 Виберіть дію:
Для повернення до вибору режиму роботи FDISK натисніть клавішу Esc
Вибір активного розділу Поточний жорсткий диск: 1
Розділ Стан Тип тому Мітка Мбайт Система Використання C: 1 PRI DOS 5005 FAT32 51%
2 EXT DOS 4761 %
Повний об'єм диска - 9766 Мбайт (1 Мбайт = 1048576 байт) Введіть номер розділу, який потрібгно зробити активним : [ ]
розділу або логічного диску DOS".
розділу DOS".
Вилучивши основний та додатковий розділи і логічні диски додаткового розділу, можна приступати до створення нового розподілу жорсткого диску. Натиснувши клавішу ESC для повернення до головного меню програми fdisk.exe, потрібно вибрати пункт „Створення розділу DOS або логічного диску DOS".
Робота починається з створення основного розділу - це той розділ, на якому буде розміщена операційна система. Як правило він іменується диском С:.
Для цього обирається пункт „Створення основного розділу DOS". При цьому можна
вказати, чи потрібно
використовувати під основний розділ весь доступний простір і зробити його активним. Якщо використати весь простір, то ніяких інших додаткових логічних дисків створити вже не вдасться. При використанні формату файлової структури FAT32 можна обійтися одним єдиним розділом, незалежно від розмірів диску. При використанні FAT 16 основному розділу не можна віддати більш ніж 2 Гбайт дискового простору. Розмір розділу задають або числом в мегабайтах, або введенням числа у відсотках від загальної ємності диску.
Microsoft Windows 95 Програма роботи з жорстким диском (C)Copyright Microsoft Corp. 1983 - 1995 Параметри FDISK Поточний жорсткий диск: 1 Виберіть дію:
Вилучвння розділу DOS абологічного диска DOS Поточний жорсткий диск: 1 Оберіть дію:
Для повернення до вибору режиму роботи FDISK натисніть клавішу Esc
саме тут.
13. Після завершення роботи з програмою fdisk.exe комп'ютер потрібно перезавантажити.
Операція форматування жорсткого диску
Після підготовки жорсткого диску за допомогою програми fdisk.exe можна приступати безпосередньо до його форматування. Для цього служить програма format.com, яка також повинна бути на системному диску.
Форматування системного розділу жорсткого диску (на відміну від несистемних розділів) має особливість, яка пов'язана з тим, що операція форматування повинна супроводжуватися перенесенням системних файлів з гнучкого диску на жорсткий. Для цього команду форматування диску С: дають з ключем /s.
A:\format c: /s
Форматування інших розділів (логічних дисків) виконують без цього ключа за вказівкою
виду:
A:\>format d:
Так далі по кількості логічних дисків, які створено за програмою fdisk.exe.
Після закінчення форматування можна вийняти гнучкий системний диск з накопичувача А: і перезавантажити систему, натиснувши кнопку RESET. Після тестування, увійшовши в програму налагодження запуску SETUP, потрібно змінити послідовність запуску (Boot sequence) так, щоб вона починалась з жорсткого диску С:. Це зменшить час завантаження комп' ютера.
Після виходу з програми SETUP комп'ютер повинен продовжити завантаження і завантажитися з диску С:. На екрані це відобразиться у запрошенні: С:\>.
Якщо передбачається встановлення ОС з компакт-диску або перенесення дистрибутиву з використанням лінії зв'язку (порти COM:, LPT:), слід перенести з дискети на жорсткий диск необхідні програмні засоби та (для зручності роботи) операційну оболонку (VC, NC), відкоригувати вказівки у файлах CONFIG.SYS та AUTOEXEC.BAT.
Встановлення операційної системи
Встановлення операційної системи на „чистому" жорсткому диску - досить проста, хоча і тривала в часі, операція. В залежності від продуктивності дисководу CD-ROM вона може зайняти від 20 хв. до години. В основному, встановлення операційної системи проходить автоматично і від користувача вимагається лише натиснення деяких клавіш у відповідь на запитання системи. В процесі встановлення системи комп' ютер може кілька разів перезавантажуватися. В момент кожного завантаження проходить запис параметрів, пов'язаних з налагодженням обладнання.
Вибір операційної системи
На сьогоднішній день найбільш популярні операційні системи Windows 95, Windows 98, Windows 2000/Me, Linux. З точки зору практичної роботи вони достатньо схожі, і, якщо є навички роботи у Windows 95, то швидко засвоюється і Windows 98, Windows 2000/Me, майже не виникає проблем з використанням ОС Linux з графічною оболонкою Gnom, KDE та ін.
4. Якщо процесор комп'ютера відноситься до 486 серії чи об'єм оперативної пам'яті менший за 16 Мбайт, вибору немає. Windows 98 на ньому встановлювати не можна, і залишається працювати тільки в системі Windows 95.
Вимоги до складових комп'ютера для встановлення сучасних ОС наведенні в таблиці 1. Таблиця 1.
Складові комп'ютера ОС |
Процесор |
Файлова с-ма |
Обсяг ОС на HDD, Мб |
ОЗП, Мб |
|
Windows 95 |
достатньо |
486 DX 33 МГц |
Fat 16 |
56 |
4 |
рекомендовано |
486 DX4 100 МГц |
Fat 32 |
120 |
8 |
|
Windows NT4 Workstation |
достатньо |
486 DX 100 МГц |
Fat 16 |
120 |
16 |
рекомендовано |
Pentium 233 МГц |
NTFS |
800 |
64 |
|
Windows 98 |
достатньо |
486 DX 100 МГц |
Fat 16 |
200 |
16 |
рекомендовано |
Pentium 166 МГц |
Fat 32 |
800 |
32 |
|
Windows Me |
достатньо |
Pentium 200 МГц |
Fat 32 |
600 |
32 |
рекомендовано |
Pentium 500 МГц |
Fat 32 |
1000 |
64 |
|
Windows 2000 |
достатньо |
Pentium 300 МГц |
Fat 32, NTFS |
700 |
64 |
рекомендовано |
Pentium 800 МГц |
NTFS, EFS |
1200 |
256 |
|
Windows XP |
достатньо |
Pentium 300 МГц |
Fat 32, NTFS |
800 |
96 |
рекомендовано |
Pentium 800 МГц |
NTFS, EFS |
2500 |
256 |
|
Linux |
достатньо |
Pentium 233 МГц |
FAT16, FAT32, ext2 |
800 |
32 |
рекомендовано |
Pentium 800 МГц |
ext2, xfs |
2500 |
256 |
Встановлення операційних систем Windows 95 i Windows 98 виконується приблизно однаково. Різниця помітна в основному на етапі розпізнавання апаратних складових. Системи Windows 98, Windows МЕ мають значно більшу базу даних драйверів апаратних пристроїв і точніше визначають склад конфігурації комп'ютера. В багатьох випадках вони навіть встановлюють більш сучасні драйвери, ніж ті, які виробники обладнання додають до свого виробу. В результаті програма встановлення задає менше запитань користувачеві, краще розподіляє ресурси між обладнанням і рідше створює конфліктні ситуації, які потребують додаткового налагодження програмного забезпечення.
Послідовність встановлення операційної системи Windows 95
A:\MSCDEX.EXE /S /D:SSCD000
та файл Config.sys, який повинен містити рядки:
LASTDRIVE=Z
DEVICE=\SAMSUNG\SCR630.SYS /D:SSCD000
де MSCDEX.EXE - утиліта операційної системи, SAMSUNG\SCR630.SYS - драйвер CD- ROM SAMSUNG. Відповідні програмні засоби повинні міститись на носії системного пристрою. Якщо встановлено інший CD-ROM, то потрібно використати відповідний драйвер і, відповідно, інші вказівки.
А:\>
A:\>E: ENTER
Після виконання команди „системне запрошення" зміниться на
E:\>
E:\>\Win_osr2.rus\setup.exe ENTER
E:\>dir ENTER
На екрані з'явиться перелік каталогів диску. Якщо список дуже великий, слід скористатися командою dir/p, яка виводить на екран зміст диску окремими сторінками
E:\>dir/p ENTER,
або скористатись командою з ключем пошуку і маскою зразка:
E:\>dir/s/b/p setup.* ENTER
Якщо в списку каталогів диску є каталоги, в яких може знаходитися дистрибутивна копія операційної системи, їх потрібно відкрити. Каталоги відкривають за вказівкою cd. Припустимо, що каталог називається Win_osr2.rus. Тоді вказівка його відкривання виглядатиме так:
E:\>cd Win_osr2.rus ENTER
Про те, що здійснена активізація каталогу, говорить запрошення командного рядка, яке змінилося.
E:\Win_osr2.rus\>
Знаходячись всередині каталогу, слід переглянути його зміст, скориставшись тією ж вказівкою dir/p.
Так слід діяти, поки не буде знайдена і не запущена програма setup.exe. Якщо помилково „активізується" не той каталог, який потрібно, для повернення до кореневого каталогу використовують команду cd\, або cd.. (одна або дві крапки).
Якщо немає точного уявлення про те, які саме стандартні прикладні програми у складі операційної системи потрібні, слід вибрати варіант Звичайне. Надалі все одно можна буде доповнити систему всім, що потрібно. Якщо є визначені потреби чи необхідно провести найбільш повне встановлення, слід вибрати варіант Вибіркове і затратити кілька хвилин на вибір потрібних компонентів, що вказуються вручну.
дозволяють завантаження з вінчестера.
Якщо система не зможе самостійно ідентифікувати певне обладнання і дібрати до нього драйвери, вона може звернутися із запитом. В цьому випадку слід запропонувати відобразити список доступних драйверів обладнання і чи потрібно вибрати драйвер з списку, чи скористатися кнопкою „Встановити з диску". В цьому випадку здійсниться встановлення драйвера з гнучкого (чи лазерного) диска, який постачається разом з обладнанням.
Етапи встановлення операційної системи Windows 98
Операційна система Windows 98 встановлюється у п'ять етапів. Хід виконання цих етапів відображається на екрані під час встановлення.
Встановлення прикладного програмного забезпечення
Оптимізація продуктивності комп'ютера
Контрольні запитання
9