Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24
Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова
Кожевникова Ірина Іванівна
УДК 37.01.008
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
13.00.09 –теорія навчання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Донецькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Алфімов Валентин Миколайович,
Донецький національний університет, декан факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників
Офіційні опоненти: академік АПН України, доктор педагогічних наук,
професор
Бібік Надія Михайлівна,
Академія педагогічних наук України, секретар-академік відділення дидактики, методики та інформаційних систем
кандидат педагогічних наук, доцент
Шапошнікова Ірина Миколаївна,
Національний педагогічний університет імені
М.П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання
Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград
Захист відбудеться ”18” грудня 2003 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.09 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий “ 17 ” листопада 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кобернік С.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження.
Сьогодні в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.
Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонується новий зміст, інші підходи, інші відносини, інші цінності, інший педагогічний менталітет. В “Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХ1 столітті” зазначається, що в Україні має стверджуватися стратегія прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти і науки: повинні забезпечуватись умови для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості протягом життя.
Ефективність реалізації завдань реформування освіти, спря-мованих на виховання національно-свідомих і освічених громадян Ук-раїни, багато в чому залежить від культуротворчої домінанти нав-чально-виховного процесу. Учень сучасної школи має виховуватися не просто як носій певної суми знань, а як справжній громадянин з властивою йому мораллю, високою культурою праці та поведінки. Тому особливої актуальності набуває питання особистісного розвитку школяра та створення психолого-педагогічних умов для формування культури навчальної діяльності. Це зумовлює поступовий перехід до суб’єкт-суб’єктної розвиваючої взаємодії.
Як свідчить аналіз практики, формування культури навчальної діяльності дітей у початковій школі гальмується відсутністю від-повідних теоретичних засад і технології її формування. Тому ак-туальною залишається розробка і реалізація умінь культури на-вчальної діяльності учня, притаманних педагогіці й дидактиці по-чаткової школи. Ці уміння значно підвищать ефективність навчальної діяльності учнів через: оволодіння знаннями, уміннями, навичками, які характеризуються міцністю, ясністю, виразністю; розвиток, що виявляється через інтерес, зосередженість, логічність, самоконтроль; вихованість, яка свідчить про охайність, зібраність, чуйність, обо-в’язковість; самоуправління на основі цілеспрямованості, органі-зованості, раціональності.
Аналіз наукової літератури показує, що проблема культури навчальної діяльності молодших школярів є складовою частиною досліджень цієї вікової групи. Це питання вивчалось відповідно до завдань школи певного часу, проте сучасна ситуація вивчення особистісного розвитку школяра характеризується домінуванням концептуальних схем, котрі не можуть бути безпосередньо виконані як теоретичні моделі, що забезпечують експериментальну перевірку і організацію практики культурологічного середовища. У педагогічному аспекті ця проблема залишається ще недостатньо вивченою.
Розкриття соціально-філософського аспекту даної проблематики стало предметом спеціального дослідження В. Баранівського, І.Зязюна, П. Копніна. Педагогічний аспект проблеми формування культури на-вчальної діяльності дітей початкової школи висвітлено у працях Ш.Амонашвілі, С.Лисенкової, С.Логачевської, В.Паламарчук, О.Сав-ченко та ін. Деякі аспекти культури навчальної праці молодших школярів відображені у дисертаційних дослідженнях ( С. Броннікова, О. Опалюк, І. Павленко, І. Ярита).
Для розробки науково-педагогічних основ формування культури навчальної діяльності молодших школярів в педагогічній науці і практиці склалися відповідні передумови.
Вплив навчальної діяльності на активний психічний розвиток дитини доведено у дослідженнях П.Гальперіна, Д.Ельконіна, Л.Зан-кова, Г.Костюка, О.Люблінської, Н.Менчинської, Н.Тализіної та ін.
Визначена специфіка навчальної діяльності у роботах В.Давидо-ва, Л.Ітельсона, У.Ломпшера, А.Маркової, В.Рєпкіна та ін., виявлена сутність навчальної діяльності у дослідженнях Л.Виготського, О.Лєон-тьєва, О.Лурія та ін.
У фундаментальних працях у галузі організації навчальної діяльності дітей (А.Маркова, М.Махмутов, М.Скаткін, Л.Фрідман) по-казано, що діяльність самих школярів може бути взята як визначаль-ний чинник усього навчального процесу.
Підвищення ефективності процесу навчання дітей у початкових класах досліджували В. Давидов, Д.Ельконін та їхні послідовники.
Для дослідження проблеми формування культури навчальної діяльності також важливе значення мають наукові праці Л.Введен-ської, Л.Виготського, В.Кан-Калика, Д.Кобалевського, Г.Костюка, Т.Мальковської, В.Нємєнського, Л.Павлової, І.Риданової, Б.Теплова, А.Хінчина, І.Цвєткової та ін., в яких розкриваються проблеми підвищення культури усного та письмового мовлення, спілкування, культури мислення, засвоєння норм культури поведінки, куль-тури взаємин, формування екологічної культури, розвитку музично-ес-тетичної культури почуттів, культури математичного мислення і мов-лення, формування засад морально-етичної культури.
Навчанню дітей культури читання особливу роль відводили пси-холог Т.Єгоров, педагог К.Ушинський. Культуру усного та письмового мовлення вивчали Л.Виготський, М.Кольцова, С.Рубінштейн, В.Сухом-линський, Ф.Фрадкін. Теоретичні основи культури поведінки молод-ших школярів розглянуті в працях О.Богданової, В.Бушелєвої, О.Федя та ін. Значущість першооснов естетичної культури виділяв В.Сухом-линський.
Ідеї сучасної гуманістичної педагогіки і теорії розвиваючого нав-чання в початковій школі розглядаються в наукових працях Н.Бібік, М.Вашуленко, О.Савченко та ін.
Проте, на сьогоднішній день ще мало досліджень які б узагаль-нювали накопичений теоретичний та емпіричний досвід, важливий для подальшого вивчення проблеми культури навчальної діяльності дітей як цілісного феномену.
Таким чином, існує протиріччя між потребою педагогічної практики в науковому, навчальному і методичному забезпеченні фор-мування культури навчальної діяльності молодших школярів і від-сутністю у педагогічній теорії необхідних теоретичних положень, які відповідають цій потребі в цілому, що і зумовило вибір теми дослід-ження:“Формування культури навчальної діяльності молодших шко-лярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось за планом наукової роботи Донецького національного університету як складова частина тепе-рішнього етапу комплексного дослідження кафедри педагогіки і пси-хології (державний реєстраційний номер ДР 01910051511). В її межах автором здійснювалося дослідження проблеми формування культури навчальної діяльності молодших школярів як чинника підвищення її ефективности.
Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес у початковій школі.
Предмет дослідження: формування культури навчальної діяль-ності молодших школярів .
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці психолого-педагогічних, організаційно-управлінських умов роботи вчителя з формування культури навчальної діяльності молодших школярів.
Гіпотеза дослідження: ефективність формування культури навчальної діяльності молодших школярів підвищиться за умов:
- організації навчання на основі особистісно зорієнтованого підходу до кожного учня з урахуванням вікових особливостей та мож-ливостей дітей в оволодінні уміннями культури навчальної діяль-ності;
- урахування й практичної реалізації принципів формування куль-тури навчальної діяльності;
- розробки змісту педагогічних проектів як форм організації навчання та засобів їхньої реалізації;
- розробки проектів культури в навчальній діяльності;
- педагогічного управління, спрямованого на формування системи умінь культури навчальної діяльності учнів;
- діагностики стану умінь культури навчальної діяльності учнів та діагностики ефективності навчання.
Відповідно до мети й гіпотези були сформульовані такі основні завдання дослідження:
1) проаналізувати проблему формування культури навчальної діяльності молодших школярів у педагогічній теорії та практиці;
2) визначити сутність і специфіку формування культури навчаль-ної діяльності молодших школярів;
) теоретично обґрунтувати і розробити принципи формування культури навчальної діяльності молодших школярів;
4) розробити технологію формування культури навчальної діяль-ності молодших школярів;
) здійснити дослідно-експериментальну перевірку психолого-пе-дагогічних, організаційно-управлінських умов формування культури навчальної діяльності молодших школярів.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять такі положення: філософське вчення про сутність культури (будь-який зовнішній прояв культури є проявом ступеня розвитку самої людини), матеріалістичний підхід до культури, що полягає у визначенні її органічного зв’язку з розвитком суспільства і кожної людини в ньому як особистості, трактування культури не тільки як системи мате-ріальних, ідейних, духовних цінностей, але і як процесу її створення, динаміки її розвитку ( П.Гурєвич, М.Злобін, М. Каган, В. Кєллє, М. Ковальзон, Є. Маркарян, В. Межуєв); про виховання як єдність зовнішнього впливу і реалізації внутрішніх можливостей особистості (І. Бех, О. Савченко, А. Якиманська та ін.), про системний (В.Афа-насьєв, Н. Кузьміна, В. Семиченко) та діяльнісний (Б. Ананьєв, Л. Ви-готський, О. Лєонтьєв) підходи; законодавчі та нормативні документи (Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, концеп-ції національного виховання і 12-річної загальноосвітньої школи, “На-ціональна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХ1 столітті”).
Теоретичне вивчення проблеми і організація дослідно-експери-ментальної роботи спиралися на такі методи дослідження:
а) теоретичні: аналіз проблеми дослідження на основі вивчення філософської, управлінської, психологічної та педагогічної літерату-ри; порівняльно-історичний аналіз навчальних програм, шкільних під-ручників, нормативних та директивних документів за проблемою дос-лідження; моделювання;
б) емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіда); обсер-ваційні методи (різні види спостереження); прогностичні методи (екс-пертні оцінки); праксиметричні методи (аналіз продуктів діяльності учнів, вчителів);
в) експериментальні: констатуючий і формуючий педагогічні екс-перименти;
г) математичні методи кількісної й якісної обробки результатів експерименту;
д) аналіз ретроспективного особистого досвіду роботи автора учителем початкових класів.
Організація дослідження. Дослідницько-експериментальна робо-та проводилась поетапно.
На першому етапі (1994-1995рр.) була обґрунтована тема, виз-начені об’єкт і предмет, мета дослідження, вивчалися літературні дже-рела з проблеми дослідження.
На другому етапі (1995-1997рр.) здійснювалась практична апро-бація, пошук методичних підходів до формування культури навчаль-ної діяльності молодших школярів, розроблено комплекс завдань, зміст гіпотези, складена програма експериментальної роботи.
На третьому етапі (1998-2002рр.) проведено педагогічний екс-перимент з формування культури навчальної діяльності молодших школярів, проаналізовано отримані дані, їхня статистична обробка, узагальнено результати дослідження, сформульовані детальні виснов-ки, здійснено оформлення дисертації.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у теоретичному обґрунтованні та експериментальній перевірці психо-лого-педагогічних, організаційно-управлінських умов, що сприяють ефективному формуванню культури навчальної діяльності молодших школярів,уточнено і розширено поняття “культура навчальної діяль-ності”, розкрито її сутність і зміст; виділено види культур у навчанні та їхні структурні елементи,вибудована система умінь культури; виз-начено принципи формування культури навчальної діяльності; введено поняття “культуроємкість навчальної діяльності”, “коефіцієнт куль-туроємкості”, “система умінь культури навчальної діяльності учня”, “формування культури навчальної діяльності”; визначено рівні куль-тури навчальної діяльності молодших школярів і охарактеризовано їх; розроблено критерії та показники сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів, котрі покладено в основу діагностик стану умінь культури навчальної діяльності.
Дістали подальшого розвитку організація самостійної роботи уч-нів, педагогічне управління навчальною діяльністю молодших шко-лярів, виховною культурою батьків, педагогічна культура вчителя.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розробле-но і втілено в практику навчання технологію формування культури навчальної діяльності дітей початкових класів на основі алгоритмів шкільних (уроки, нетрадиційні уроки) та позашкільних (самостійна робота учнів) форм організації навчання як педагогічних проектів; проекти культури в навчальній діяльності; педагогічне управління формуванням культури навчальної діяльності, співуправління, самоуп-равління учнів; діагностику ефективності (результатів) навчання мо-лодших школярів, що може бути використано в практиці навчання дітей початкової ланки загальноосвітньої школи, підготовки студен-тів педагогічних вищих навчальних закладів та в системі підвищення кваліфікації вчителів початкових класів.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпе-чується всебічним теоретичним аналізом вихідних позицій, науково обґрунтованим використанням комплексу методів дослідження, кіль-кісним і якісним аналізом експериментальних матеріалів, математич-ною обробкою кількісних показників.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались на науково-методичних конфе-ренціях: “Проблеми переходу початкової школи на нову структуру і
зміст навчання” /м.Донецьк, 2000р./; “Розвиток творчих здібностей дітей” /м. Донецьк, 2000р./; у виступах перед педагогами початкових шкіл у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічноїосвіти; на науково - методичних конференціях професорсько- викла-дацького складу Донецького національного університету 1998-2002рр., в доповідях перед учителями в Донецькому педагогічному коледжі. Основні результати дослідження були впроваджені в практи-ку роботи ЗОШ № 24 м.Харцизька, ЗОШ №№ 11, 29 м. Макіївки, ЗОШ 1-Ш ступенів с.Ольгінки.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 10 публікаціях, з них 9 статей у наукових фахових виданнях. Усі публікації одноосібні.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 218 найме-нувань та додатків. Загальний обсяг роботи - 226 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 168 сторінках тексту. Робота містить 18 таблиць та 3 рисунки на 24 сторінках.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, аргументовано її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульо-вано гіпотезу, викладено вихідні теоретичні положення та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість, наве-дено відомості про апробацію і впровадження результатів досліджен-ня та публікації.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування культури навчальної діяльності молодших школярів” на основі аналізу досліджень філософів, психологів, педагогів визначено взаємозв’язок культури і навчальної діяльності школярів, зроблено аналіз стану формування культури навчальної діяльності в практиці навчання, уточнено і розширено поняття “культура навчальної діяльності”, роз-крито її сутність і зміст, виділено види культур у навчанні та їхні структурні елементи, вибудована система умінь культури навчальної діяльності, визначено принципи формування культури навчальної діяльності, введено поняття “культуроємкість навчальної діяльності”, “коефіцієнт культуроємкості”, “система умінь культури навчальної діяльності учня”, “формування культури навчальної діяльності”, виз-начено рівні культури навчальної діяльності молодших школярів і охарактеризовано їх, розроблено критерії та показники сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів, котрі покладено в основу діагностик стану умінь культури навчальної діяльності.
Для дитини початкової школи проникнення в культуру є скла-дним процесом. Щоб вписатися в контекст культури, необхідно засвоїти культурні досягнення.
Сьогодні навчання і виховання в початковій школі необхідно розглядати як цілеспрямований рух дитини щаблями культури нав-чальної діяльності, як виявлення нею в індивідуально вільній формі власних надбань культури.
У дослідженні розглядаються види культур (читання; усного та письмового мовлення; розумового розвитку; праці; спілкування і взаємин; поведінки; етичної; естетичної; духовної; екологічної), які мають виявлятися в навчальній діяльності молодших школярів. Ці види культур притаманні навчально-виховному процесу початкової школи, знаходяться у взаємозв’язку, доповнюють один одного і в сво-їй цілісній сукупності є основою змісту культури навчальної діяльнос-ті дитини.
Кожен із видів культури характеризується відповідними структур-ними елементами (знаннями і уміннями). Тому сутність культури нав-чальної діяльності виявляється через особистісні новоутворення мо-лодшого школяра, які є результатом оволодіння ним знаннями і умін-нями із видів культур притаманних навчанню, що характеризує в ціло-му прояв його індивідуально-особистісної позиції в навчанні і життє-діяльності.
Формування культури навчальної діяльності молодшого школяра є поступове засвоєння ним за допомогою вчителя, батьків і власних зусиль таких знань, умінь, які в цілісній сукупності складають систему умінь культури навчальної діяльності учня початкової школи: дидак-тичного змісту (чітко відповідає на питання і ставить їх; зв’язно ви-словлює навчальний матеріал усно та письмово; використовує різні види мовлення; точно та усвідомлено використовує терміни); психо-логічного змісту (мислить наочно-образно і логічно; виділяє головне, суттєве, характеризує художні образи; розуміє позиції діючих осіб та автора у змісті твору; правильно висловлює оцінювальні судження, дає самооцінку); виховного змісту (дотримується правил особистої гігієни і безпеки у виконанні праці і навчальної діяльності; виявляє повагу до української національної культури і традицій; виявляє ввічливість та повагу до дорослих і товаришів, чуйність, толерантність у спілкуванні,тактовність, активність, охайність і точність; виявляє готовність до-помогти, дбайливого ставлення до природи; дотримується правил по-ведінки у спілкуванні з нею; розуміє та створює красиве); органі-заційно-управлінського змісту (планує, організує, контролює свою на-вчальну діяльність; сумлінний; усе робить вчасно).
Згідно з логікою формування культури, культуроємкість навчаль-ної діяльності учнів оцінюється величиною коефіцієнта культуроєм-кості, яка визначається шляхом розрахунку на основі розробленої в до-слідженні математичної методики, що дозволяє оцінювати ефектив-ність навчальної діяльності учнів класу, групи учнів, окремого учня.
У дисертації обґрунтовано принципи формування культури на-вчальної діяльності: принцип міжкультурного зв’язку (педагогічної культури учителя, виховної культури батьків, культури навчальної діяльності учнів); принцип пріоритету самостійного виявлення учнями умінь культури навчальної діяльності; принцип розподілу учнів за рівнями культури навчальної діяльності (високий, середній, низький); принцип міжпредметного підходу до формування культури навчальної діяльності молодших школярів; принцип взаємозв’язку соціокультури, регіональної культури і культури навчальної діяльності учнів; прин-цип спрямованості культури навчальної діяльності на розвиток осо-бистості молодшого школяра.
В дослідженні виявлені якісні характеристики рівнів культури навчальної діяльності: молодші школярі характеризуються високим рівнем культури навчальної діяльності, якщо самостійно і усвідомлено виявляють у ній знання й уміння культури, показуючи їхнє повне ро-зуміння; молодші школярі характеризуються середнім рівнем культури навчальної діяльності, якщо виявляють у ній знання й уміння культу-ри, але ще мають труднощі в їхньому розумінні й усвідомленні; молод-ші школярі характеризуються низьким рівнем культури навчальної ді-яльності, якщо показують слабке розуміня знань і неповне виявлення умінь культури.
Критеріями та показниками сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів є: знання, уміння, навички учня (міц-ність, точність, виразність); вихованість учня (охайність, зібраність, чуйність, сумлінність); розвиток учня (інтерес, зосередженість, логіч-ність, самоконтроль); самоуправління учня (цілеспрямованість, органі-зованість, раціональність). У дослідженні розроблено діагностику ста-ну умінь культури навчальної діяльності молодших школярів, в осно-ву якої покладено критерії та показники культури. Аналіз результа-тів діагностування уявлень молодших школярів про культуру власної навчальної діяльності та реальних проявів умінь культури в ній пока-зав, що вони не співпадають у масовій педагогічній практиці, уявлен-ня дітей вище у 2 рази, ніж реальні прояви дітьми умінь культури. Це підкреслює необхідність науково обгрунтованого і методично правиль-но організованого формування культури навчальної діяльності молод-ших школярів.
У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка умов формування культури навчальної діяльності молодших школярів” розглянуто технологію формування культури навчальної діяльності на основі розроблених алгоритмів шкільних ( уроки та нетрадиційні уро-ки), позашкільних (самостійна робота учнів) форм організації нав-чання, які розглядаються як педагогічні проекти, проектів культури в навчальній діяльності учнів, педагогічного управління формуванням культури навчальної діяльності, співуправління, самоуправління уч-нів, діагностики ефективності (результатів) навчання дітей початко-вих класів.
У змісті експериментальної роботи було виділено чотири технологічних етапи:
- етап планування системи уроків, спрямованої на формування культури навчальної діяльності учнів, відбувався за основними нап-рямками такого алгоритму: вивчення змісту програми загальноосвіт-ньої школи 1-4 (1-3) класи з метою виділення системи уроків; облік міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків у змісті навчального матеріалу; врахування можливостей змісту навчального матеріалу, планування завдань формування культури навчальної діяльності дітей;
- етап планування змісту уроку, нетрадиційного уроку на засадах формування культури навчальної діяльності учнів відбувався за таким алгоритмом: визначити навчальні, розвиваючі цілі уроку, а також цілі формування культури навчальної діяльності учнів; у відповідності з цілями визначити умови їхнього досягнення в ході формування умінь культури навчальної діяльності учнів; написати зміст уроку; урахувати принципи формування культури навчальної діяльності; діагностувати формування культури навчальної діяльності молодших школярів. Спи-раючись на алгоритм, у вчителя була можливість вибрати тип і побу-дувати структуру уроку;
- етап впровадження проектів культури, зміст яких розроблявся за допомогою вчителя і самими дітьми за таким алгоритмом: цілеспря-мованість (ідея проекту культури, різних його видів за тематикою ви-никає як необхідність покращити навчальну діяльність учнів і через це підвищити ефективність навчання, виховання, розвитку дітей); роз-роблення змісту проекта культури (складається план проекта в ме-жах навчальної діяльності, визначаються основні кроки досягнення поставленої мети, продумується те, чому дітям необхідно врешті-решт навчитися); виконання проекта (навчальна діяльність учнів, практичні творчі вправи), в яких формується культура навчальної діяльності; підведення підсумків виконання проекту, визначення завдань для нових проектів;
- етап організації самостійної роботи учнів на уроках і вдома відбувався за таким алгоритмом: визначити зміст самостійної роботи протягом уроку і в домашніх умовах; враховувати рівні культури на-вчальної діяльності учнів; передбачити труднощі і відповідні форми допомоги школярам з боку вчителя та батьків.
Виділено уміння педагогічної культури вчителя: уміння визна-чити і вирішувати завдання формування культури навчальної діяльнос-ті дітей; уміння управляти формуванням культури навчальної діяль-ності; уміння створювати необхідний фон культури на уроці, викорис-товувати засоби формування культури навчальної діяльності; уміння в різних ситуаціях на уроках і в житті підкреслювати значення для кож-ної дитини тих чи інших умінь культури, значення розвитку її особис-тості, знаходити засоби найкращого впливу культури; уміння організо-вувати навчальну діяльність дітей з різними рівнями виявлення куль-тури; уміння проводити роботу з батьками, що сприяє розвитку осо-бистості дитини. Складовими фону культури можуть бути художнє слово вчителя, живопис, музика, народні пісні, народні ігри тощо.
В експериментальному дослідженні виявлено, що коли вчитель і учень активно працюють над культурою навчальної діяльності, то вона виявляється дитиною через такі форми: усвідомлені міркування; гли-бокі переживання; вияв почуттів; інтелектуальна, художня, комуні-кативна, творча діяльність; знання духовних засад свого народу, його історії і побуту, мови і культури; багатий лексичний запас; використання пам’яток, інструкцій, планів; виявлення переживань, емоцій через малюнки; активна участь у різних конкурсах.
У дослідно-експериментальному навчанні узагальнено такі ва-ріанти педагогічного управління: навчальна діяльність учнів з низьким рівнем її культури потребує управління з боку вчителя і необхідної допомоги; організація навчальної діяльності учнів з середнім рівнем її культури потребує від учителя роботи, яка спрямована на те, щоб діти змогли реалізувати співуправління; організація навчальної діяльності учнів з високим рівнем її культури вимагає від учителя таких умінь, які підтримують самоуправління учня.
В дослідженні розроблялися педагогічні проекти, такі як урок та нетрадиційний урок, проекти культури, самостійна робота молодших школярів. У змісті педагогічного проекту гармонійно поєднувались педагогічні функції: цілеспрямованість, діагностування, прогнозуван-ня, проектування, планування і далі організаційна, інформаційна, оці-ночна, контрольна, корегуюча. Завершувався педагогічний проект ана-літичною функцією.
Дослідно-експериментальне навчання привело до висновку, що домінуючими в управлінні формуванням культури навчальної діяль-ності молодших школярів є управлінські рішення вчителя, в межах яких поступово виявляються уміння співуправління і самоуправління молодших школярів:
- молодші школярі, що виявляють високий рівень культури навчальної діяльності, вміють приймати особисті управлінські рі-шення, тобто виявляють в учінні самоуправління;
- молодші школярі, що виявляють середній рівень культури нав-чальної діяльності, ще допускають незначні помилки, мають деякі труднощі у виконанні навчальної діяльності, виявляють співуправлін-ня в навчальній діяльності під керівництвом учителя;
- молодші школярі з низьким рівнем культури навчальної ді-яльності мають значні труднощі при засвоєнні навчального матеріалу. Учитель з ними працює фронтально на основі конкретних алгоритмів, схем, зразків тощо.
Дослідження показало, що вплив виховної культури батьків ефективно здійснюється за такими напрямками: контроль за ходом оволодіння дитиною культурою навчальної діяльності, за проявом різ-них умінь культури дитиною при виконанні домашніх завдань; інфор-мування вчителя про особливості виконання домашніх завдань, про стан самостійної роботи дитини, про витрати часу в учінні, про труд-нощі в учінні, створення умов для розвитку культури навчальної ді-яльності.
Узагальнені результати спостереження за формуванням культури навчальної діяльності учнів представлені у таблиці 1.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика культури
навчальної діяльності молодших школярів (у відсотках)
|
Кількість учнів |
Рівень сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів |
|
1 клас |
клас |
3 клас |
|
В |
С |
Н |
В |
С |
Н |
В |
С |
Н |
|
|
Контрольний клас (30) |
,3 |
,7 |
,3 |
,7 |
|||||
|
Експеримен-тальний клас (30) |
,3 |
,7 |
,7 |
,3 |
,7 |
,3 |
Примітка: В –високий рівень, С –середній рівень, Н –низький рівень культури навчальної діяльності.
Важливим результатом впровадження технології формування культури було підвищення рівня культури навчальної діяльності учнів експериментального класу. Якщо на початок експерименту учнів з високим рівнем культури було 13,3 відсотка, то на його завершення стало 36,7 відсотка (у контрольному класі відповідно 10 і 13,3 відсотків).
Діагностика ефективності навчання учнів складалася із діагностування стану знань, умінь культури, якостей і рис особистості молодших школярів, визначення зони найближчого розвитку учнів, вимірювання витрат часу, оцінки величини культуроємкості навчальної діяльності молодших школярів, оцінки сформованості культури навчальної діяльності молодших школярів за критеріями та показниками; опрацювання результатів педагогічного експерименту на основі методу довірчих інтервалів, який дозволяє зафіксувати достатньо точно ті позитивні зміни, які відрізняють стан навчальної діяльності дітей експериментального і контрольного класів.
Усі результати підтверджують, що тенденція підвищення ефективності більш виразна в експериментальному класі: витрачений час на виконання завдань у дітей експериментального класу у 1,5 рази менший, ніж витрачений час у учнів контрольного класу; значне підвищення розумового розвитку учнів експериментального класу, що пояснюється поширенням меж зони їхнього найближчого розвитку; рівні досягнення критеріїв та показників сформованості культури навчальної діяльності вищі у дітей експериментального класу, більш високі показники рівнів досягаються за критеріями педагогічного і дидактичного змісту за один і той же час навчання у порівнянні з критеріями психологічного і управлінського змісту; величини коефі-цієнту культуроємкості навчальної діяльності дітей експеримен-тального класу (67,8%; 75,5%; 78,8%) вище ніж у дітей контроль-ного класу (64,4%; 63,3%; 68,8%) за три роки навчання.
Усі одержані результати (знання, уміння, навички, стан зони найближчого розвитку учнів, витрати часу, сформованість культури навчальної діяльності учнів за критеріями і показниками, величини коефіцієнту культуроємкості, достовірність одержаних результатів, що підтверджується методом довірчих інтервалів) показали ефектив-ність розробленої технології формування культури навчальної діяль-ності молодших школярів.
Висновки
Теоретичний аналіз проблеми формування культури навчальної діяльності молодших школярів та одержані результати науково-екс-периментальної роботи підтвердили гіпотезу і дозволили зробити за-гальні висновки:
1. Формування культури навчальної діяльності молодших школярів є об’єктивною реальністю, яка детермінується суперечністю між новою парадигмою освіти та нерозробленістю необхідних теоре-тичних положень, об’єктивно існуючою потребою педагогічної прак-тики в науковому, навчальному і методичному забезпеченні такого формування. Це є найважливішою умовою особистісного розвитку уч-ня, що забезпечує необхідний фундамент, на якому має відбуватися подальший розвиток дитини.
2. Розв’язання проблеми культури навчальної діяльності молод-ших школярів ґрунтується на теоретико-методологічних основах фе-номену культури, на значних здобутках в педагогічній спадщині, на досягненнях педагогічної, психологічної, соціальної, управлінської на-ук про викладання і навчальну діяльність у початковій школі і має враховувати практику гуманістичної педагогіки та розвиваючого нав-чання.
. Засадами формування культури навчальної діяльності молод-ших школярів є: теоретичний апарат культури навчальної діяльності молодших школярів і відповідна йому технологія формування куль-тури навчальної діяльності, педагогічне управління вчителя, яке по-ступово зменшується на основі співуправління, самоуправління учнів у процесі вивчення навчальних предметів початкової школи.
. У ході формування культури навчальної діяльності молодших школярів виявлена ефективність сполучення педагогічних проектів шкільних (уроки, нетрадиційні уроки) та позашкільних (самостійна ро-бота учнів) форм організації навчання з проектами культури через уп-ровадження педагогічного управління на таких технологічних етапах: планування системи уроків, планування уроку, планування проектів культури, планування самостійної роботи учнів за розробленими алго-ритмами.
. Формування культури навчальної діяльності молодших школя-рів забезпечується поступовим оволодінням ними відповідними умін-нями культури дидактичного, психологічного, виховного, організа-ційно-управлінського змісту під керівництвом учителя, які потім вияв-ляються в навчально-виховних ситуаціях і в життєдіяльності, склада-ють систему умінь культури учіння учня початкової школи.
. Культуроємкість навчальної діяльності молодших школярів має індивідуальний характер, визначається шляхом розрахунку коефіцієнта культуроємкості на основі розробленої математичної ме-тодики, яка дозволяє оцінювати ефективність навчальної діяльності учнівського колективу, групи та окремого учня.
. На формування культури навчальної діяльності впливають психолого-педагогічні та організаційно-управлінські умови: рівні оволодіння учнями уміннями культури; індивідуальні особливості і вікові можливості дітей; якість планування і проведення техно-логічних етапів з формування культури навчальної діяльності як педагогічних проектів; створення необхідного фону культури пов’я-заного зі змістом навчального матеріалу і можливостями впливу куль-тури на дітей; врахування принципів формування культури навчальної діяльності та якість педагогічного управління; уміння педагогічної культури вчителя; виховна культура батьків; своєчасна діагностика стану умінь культури навчальної діяльності.
. Культура навчальної діяльності має вагомий вплив на учня початкової школи. Оволодіння системою умінь культури супровод-жується кількісними та якісними позитивними змінами у навчальній діяльності і в особистості кожної дитини через: підвищення рівня культури навчальної діяльності; інтенсивний розвиток учнів; менші витрати часу на виконання завдань; виявлення культури навчальної діяльності за критеріями і показниками; підвищення ефективності навчальної діяльності; виявлення дитиною індивідуально-особистіс-ної позиції у навчанні і життєдіяльності; виявлення внутрішнього ста-ну дитиною в навчальній діяльності; підвищення академічних успі-хів. У всіх цих процесах особлива увага приділяється діагностиці стану умінь культури навчальної діяльності учнів та діагностиці ефек-тивності (результатів) навчання.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування культури навчальної діяльності молодших школярів. Подальший роз-виток цього напряму пов’язаний з виявленням наступності між вихо-ванням дітей у дитячому садку і їхнім навчанням у початковій школі на засадах культури, з виявленням сутності впливу позакласної діяль-ності дітей на ефективність формування культури їхньої навчальної діяльності, з виявленням значення культури навчальної діяльності мо-лодших школярів для їхнього навчання в середній школі.
Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:
1. Кожевникова І.І. Культура навчальної діяльності молодших школярів// Соціалізація особистості: Зб. наук. праць.-К.: НПУ, 1999. Випуск 4.-С.213-217.
. Кожевникова І.І. Формування культури навчальної діяльності молодших школярів // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип.УІІ / За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І.- Слов’янськ: ІЗМН-СДПІ, 1999. –С.99-103.
3. Кожевникова І.І. Дидактика культури навчальної діяльності молодших школярів // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.-К.: НПУ, 2000. –Ч.І.- С.45-51.
. Кожевникова І.І. Культура навчальної діяльності дітей як фактор підвищення ефективності навчання // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І.Сущенко /відп. ред/ та інш.-Київ-Запоріжжя. –Вип. 17.- 2000.-С.217-218.
. Кожевникова І.І. Оцінка величини культуроємкості навчання на уроках у початкових класах // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгомано-ва /Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.-К.: НПУ, 2000.–Ч.2.-С.63-65.
. Кожевникова І.І. Діагностика процесу формування культури навчальної діяльності молодших школярів// Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко.-К.: НПУ, 2000. –Ч.4.- С.36-45.
. Кожевникова І.І. Технологічний підхід до формування куль-тури навчальної діяльності молодших школярів // Гуманізація нав-чально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ІХ / За загальною редакцією Л.Легенького та В.І.Сипченка.- Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2000.-С.106-117.
. Кожевникова І.І. Результати соціологічного опитування і анкетування дітей 1-3 класів на шляху формування культури їхньої навчальної діяльності // Теоретичні питання освіти і виховання: Збір-ник наукових праць. Випуск 11. /За загальною редакцією академіка
АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В.Михайличенко. –Київ: Ви-давничий центр КДЛУ, 2000.-С.143-146.
9. Кожевникова І.І. Соціальний, психолого-педагогічний, управ-лінський характер проблем у процесі формування культури навчальної діяльності молодших школярів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І.Сущенко /відп. ред./ та інш.- Київ-Запоріжжя.-Вип. 19. –.- С.182-192.
. Кожевникова І.І. Шляхи формування культури навчальної діяльності молодших школярів // Проблеми переходу початкової школи на нову структуру і зміст навчання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції у м.Донецьку 2-3 листопада 2000 року.-Донецьк: ВАТ “УкрНТЕК”, 2000.-С. 132-134.
Анотації
Кожевникова І.І. Формування культури навчальної діяльності молодших школярів. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогіч-них наук за спеціальністю 13.00.09 –теорія навчання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.
Дисертація, присвячена проблемі формування культури навчаль-ної діяльності молодших школярів у загальноосвітній початковій шко-лі. У роботі визначено поняття: “культура навчальної діяльності”, “формування культури навчальної діяльності”, “система умінь культу-ри навчальної діяльності”, “культуроємкість навчальної діяльності”, “коефіцієнт культуроємкості”, “принципи формування культури”.
Розкрита сутність педагогічного управління формуванням культу-ри на основі співуправління, самоуправління учнів у процесі вивчення навчальних предметів початкової школи, розроблені проекти культури, наведена технологія формування культури навчальної діяльності молодших школярів на технологічних етапах (планування системи уроків, планування уроку, планування проектів культури, планування самостійної роботи учнів) за розробленими алгоритмами. Виявлені рівні культури (високий, середній, низький), критерії та показники її сформованості.
Ключові слова: культура навчальної діяльності; рівні культури; уміння культури; культуроємкість; проекти культури; критерії і пока-ники культури.
Кожевникова И.И. Формирование культуры учебной деятель-ности младших школьников. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагоги-ческих наук по специальности 13.00.09 –теория обучения. Националь-ный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2003.
Диссертация посвящена проблеме формирования культуры учебной деятельности младших школьников в общеобразовательной начальной школе. Данная проблема проанализирована в зарубежных и отечественных психолого-педагогических исследованиях, выявлена взаимная связь учебной деятельности младших школьников с видами культур, которые традиционно используются учителями в организации учебно-воспитательного процесса в начальной школе, однако не в сис-теме и вне связи с критериями сформированности культуры учебной деятельности. Культура как основа современного образования должна быть в центре внимания учителя начальных классов на уровне обучения детей всем школьным предметам и самой организации учебно-воспитательного процесса. Культура учебной деятельности младшего школьника рассматривается через содержание видов куль-тур, в каждом из которых выделены основные умения культуры. Определено понятие “культура учебной деятельности”, раскрыты сущность и содержание культуры учебной деятельности младшего школьника. Овладение детьми умениями культуры определяет уровни культуры учебной деятельности младших школьников. Формирование культуры учебной деятельности младшего школьника есть овладение им с помощью учителя, родителей и собственных усилий умениями культуры учебной деятельности. Умения культуры дидактического, психологического, воспитательного, организационно-управленческого содержания составляют систему умений культуры младшего школь-ника, что характеризует его индивидуально-личностную позицию в обучении и жизнедеятельности, способствует осознанному проявле-нию внутренних состояний личности в учебной деятельности, повы-шению академических успехов. В соответствии с логикой формиро-вания культуры учебной деятельности ее эффективность (культуроем-кость) оценивается путем вычисления коэффициента культуроемкости на основе разработанной в исследовании математической методики. В диссертации выявлены и сформулированы принципы формирования культуры учебной деятельности, рассмотрено педагогическое управле-ние (соуправление, самоуправление ученика) формированием культу-ры.
Практическое формирование культуры учебной деятельности младших школьников зависит от влияния культуры воспитания родителей, педагогической культуры учителя, от его умений планиро-вать систему уроков, содержание урока, разрабатывать проекты куль-туры, организовывать самостоятельную работу детей на основе педагогических проектов. В диссертации разработаны алгоритмы такого планирования и проектирования на технологически этапах. Решению проблемы культуры учебной деятельности младших школь-ников способствует целенаправленное создание учителем и самими детьми на уроках, других занятиях необходимого фона культуры, который содержательно зависит от особенностей учебного материала и возможностей влияния культуры на учебную деятельность детей. Культура учебной деятельности младших школьников характеризуется проявленными ими уровнями культуры (высокий, средний, низкий). В диссертации разработаны качественные характеристики этих уровней. Наличие уровней культуры потребовало разработки диагностики уме-ний культуры учебной деятельности детей, выделения критериев и показателей ее сформированности, диагностики эффективности (ре-зультатов) обучения. В диссертации представлены теоретический ап-парат культуры учебной деятельности, технология формирования культуры учебной деятельности.
Ключевые слова: культура учебной деятельности; уровни культуры; умения культуры; культуроемкость; проекты культуры; кри-терии и показатели культуры.
Kozhevnikova I.I. Developing the culture of educational activities of children at primary school. –Manuscript.
The dissertation for receiving the Candidate of Pedagogical Sciences degree on speciality 13.00.09 Theory of Education. –The M. Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2003.
The dissertation is devoted to the problem of developing the culture of learning activities of children at primary school. In the paper are formulated the definitions of the terms ’culture of learning activities‘, ’development of culture of learning activities‘, ’system of culture skills‘, ’culture capacity of learning‘, ’coefficient of culture capacity‘, ’principles of culture building up‘. Given is the essence of pedagogical management of culture development basing on the common management, self management in the process of learning the school subjects in the primary school, culture work projects have been worked out. The technique of culture development in learning activities of primary students has been created during the technological stages (the planning of the lessons system, the lesson planning, the culture work projects, planning of pupils independent work due to the algorithms worked out). Described are culture levels ( high, average, low) and criteria and values of the degree of its development.
Key words: culture of learning activities; culture levels; learner‘s culture skills; culture capacity; culture projects; criteria and values of culture.