ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з науковопедагогічної роботи 20року.

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

кафедра всесвітньої історії

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________________________

«_______»_________________20____року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія слов’янських народів

Напрям підготовки: 6.020302. Історія*

Спеціальність Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки.

факультет історії та права

Кіровоград – 2013

Робоча програма з «Історії слов’янських народів» для студентів за напрямом підготовки: 6.020302. Історія*, спеціальністю: Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки.

29 серпня 2013 року

Розробник: Марченко Олег Миколайович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри всесвітньої історії

Протокол від «_____» __________________ 2013 року № _____

Завідувач кафедри всесвітньої історії    _______________ (Кіян О.І.)

«__________» _____________________ 2013 року

Схвалено методичною радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за напрямом підготовки

Протокол від «_______» _____________________ 2013 року № _____

«______» ____________________ 2013 року

Голова _______________ (Грінченко В.Г.)

© _________, 2013 рік

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія слов’янських народів»

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів – 4 (у 3-му семестрі – 2 кредити, у 4-му – 2 кредити)	Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки.	Нормативна
Модулів – 4 Змістових модулів – 6 Загальна кількість годин – 288 (у 3-му семестрі – 144 год., у 4-му – 144 год.)	Напрям підготовки: 6.020302. Історія*.	Рік підготовки
		2-й
		Семестр
		3-й	4-й
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4; самостійної роботи студента – 6	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Лекції
		38 год.	36 год.
		Семінарські заняття
		34 год.	32 год.
		Самостійна робота
		72 год.	76 год.
		Вид контролю
		екзамен	екзамен

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Великий і складний шлях розвитку пройшли східні, південні й західні слов’яни. Їх ріднить не лише єдність походження, мовно-етнічна й культурна близькість, а й часткова спільність історії. Вивчення її як складової частини загальноєвропейського і всесвітньо-історичного процесу давно стало одним з традиційних нормативних курсів вищої школи. Цей курс не ставить за мету охопити весь комплекс питань слов’янознавства, як одного з важливих напрямків гуманітарного циклу історичної науки. Основна увага в ньому зосереджується на історичних аспектах розвитку Болгарії, Сербії, Хорватії, Словенії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Македонії, Польщі, Чехії, Словаччини, Росії, простежуються шляхи слов’янських взаємин, спільність завдань і цілей болгар, чехів, поляків, словаків, сербів, хорватів, македонців, словенців, лужичан, чорногорців, росіян, українців, білорусів – спільність, яка збагачувалась, зміцнювалась, утверджувалась практикою життя і боротьби цих народів, ставала важливим компонентом їхнього історичного розвитку.

Отже вивчення історії південних і західних слов’ян відкриває можливості для глибокого пізнання минулого й сучасного народів Центрально-Східної та Південно-Східної Європи, сприяє дальшому зміцненню дружби всіх братніх слов’янських народів.

Програма складена у відповідності з навчальним планом історичного факультету НПУ ім. М.П. Драгоманова.

Курс «Історії слов’янських народів» посідає важливе місце серед навчальних дисциплін в системі вищої історичної освіти.

Основною метою курсу є:

•  розкриття процесу виникнення і нагромадження історичних знань;
•  формування і розвиток історичної науки у слов’янських народів Центрально-Східної та Південно-Східної Європи;
•  глибоке вивчення праць істориків різних поколінь, їх суспільно-політичних поглядів та історичних концепцій, оцінок ними різних періодів, проблем процесів, подій і фактів історичного минулого України, Росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Сербії, Хорватії, Словенії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Македонії.

Важливим завданням курсу є ознайомлення майбутніх вчителів історії з найголовнішими джерелами слов’янської, насамперед української та російської історіографії, з основними принципами та методикою їх аналізу і використання у науковій, навчальній та виховній роботі.

Історичне слов’янознавство як комплексно-наукова дисципліна складається з різноманітних галузей історичних, етнографічних, лінгвістичних, антропологічних та інших знань. У сучасних умовах слов’янознавство є важливим елементом викладання історії народів Центрально-Східної та Південно-Східної Європи практично в усіх провідних університетах і навчальних центрах слов’янських, західноєвропейських та інших країнах.

В якості основи для розгляду історичного процесу у слов’янських народів Центрально-Східної і Південно-Східної Європи вибрана політична історія. Історія економічна, соціальна (зрозуміла як історія суспільних груп) й культурна складають три інші домінуючі аспекти в курсі.

Курс розроблений і викладається на основі принципів послідовного історизму і наукової об’єктивності. При його вивчені використовується також історико-хронологічний та інші методи викладу і аналізу. Основні етапи розвитку історичних знань і науки розкриваються в хронологічній послідовності історичного поступу України та інших слов’янських країн, у тісному зв’язку з їх соціально-економічним, суспільно-політичним і культурним розвитком. Тому курс вивчається у нерозривному зв’язку з іншими дисциплінами.

Основними формами навчальної роботи є лекції, семінари, консультації, самостійна робота студентів під керівництвом викладача. Поточний контроль, засвоєння фактичного матеріалу здійснюється за допомогою індивідуальних бесід із студентами, модульних контрольних робіт, рефератів, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань з найскладніших і найважливіших питань курсу.

Підсумковою формою контролю успішності засвоєння студентами фактичного матеріалу курсу є залік та курсовий екзамен.

Вивчення курсу передбачає формування у студентів наступних знань:

особливостей соціально-економічного та політичного розвитку слов’янських народів;

головних етапів у формуванні ранньодержавних утворень у східних, західних і південних слов’ян;

специфіки виникнення й особливостей розвитку держав на слов’янських землях;

впливу зовнішніх обставин та процесів на внутрішні події економічного та політичного розвитку слов’янських держав;

суті процесу феодалізації та структури слов’янського феодального суспільства;

причин та наслідків процесу феодальної роздробленості;

боротьби східних, західних і південних слов’ян з Османською імперією; 

соцільно-економічного та політичного розвитку південних слов’ян під Османським ярмом;

соціально-економічного та політичного розвитку західних і східних слов’ян у період пізнього середньовіччя;

суспільний розвій Русі після Куликовської битви. Феодальну війну (1380 – 1462 рр.);

завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель (1462 – 1553 рр.);

східнослов’янські землі у складі князівства Литовського у ХІV – ХVІ ст.;

особливості російської держави часів Івана ІV (Грозного.) (1533 – 1584 рр.);

Річ Посполиту в ХІV – кінець ХVІІІ ст.;

соціально-економічну та політичну кризу в Росії на початку ХVІІ ст.;

іноземну інтервенцію в Росії на початку ХVІІ ст.;

розвиток південнослов’янських народів під ярмом Туреччини у ХVІІІ ст.;

реформ в Росії у першій чверті ХVІІІ ст.;

зовнішньої політики в Росії у першій чверті ХVІІІ ст.;

дворянської імперії в Росії у 20 – 60-х роках ХVІІІ ст.;

соціально-економічний та політичний розвиток західних слов’ян в середині ХVІІ – ХVІІІ ст. у складі Габсбургської імперії;

внутрішньої та зовнішньої політики російського царизму у кінці ХVІІІ ст.;

загальноєвропейського просвітницького руху та розвитку культури слов’янських земель у другій половині ХVІІІ ст.;

національно-визвольної боротьби польського народу у кінці ХVІІІ ст.;

селянсько-козацьких повстань ХVІ – ХVІІІ ст.

На основі цих знань повинні бути сформовані уміння:

використовувати різні види історичних джерел;

критичного ставлення до джерел;

узагальнювати і робити висновки на підставі визначення причинно-наслідкових зв’язків;

виділяти культурно-хронологічні та історичні етапи у розвитку слов’янських народів;

- усвідомити проблему єдності світової історичної думки і науки, взаємозв’язку і взаємовпливу національних історіографій;

- визначити основний зміст процесу виникнення і нагромадження історичних знань, формування і розвитку історичної науки у слов’янських народів Центрально-Східної та Південно-Східної Європи;

- критично оцінювати здобутки історичної науки в Україні та інших слов’янських країнах і втрати, аналізувати причини останніх, виявляти малодосліджені, замовчувані, або спотворені раніше проблеми, події і факти минулого;

- самостійно аналізувати наукові праці і концепції істориків різних поколінь, напрямків і шкіл, їх суспільно-політичні погляди та історичні концепції, оцінки ними окремих періодів, проблем, процесів, подій і фактів історичного минулого України, Росії, Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччини та інших слов’янських народів і країн, використовуючи історико-хронологічний, порівняльний, синхронний, ретроспективний та інші сучасні методи пізнання;

- розкривати і оцінювати основні етапи розвитку історичних знань і науки в Україні та інших слов’янських країнах у тісному зв’язку й відповідності з їх соціально-економічним, суспільно-політичним і культурним розвитком;

- захищати сучасну історичну науку від проникнення в неї під виглядом «новітніх теорій», «нового бачення» тощо науково-неспроможних або застарілих ідей і поглядів;

- усвідомлювати зміни у проблематиці історичних досліджень, зумовлені соціально-економічними, громадсько-політичними і культурними процесами у суспільстві, інтересами і завданнями різних соціальних верств і течій суспільно-політичної думки на тому чи іншому етапі розвитку певної країни;

- оцінювати результати історичних досліджень, одержані попередніми поколіннями вчених, для сучасного пізнання історичного процесу, визначати наявність ще не досить розроблених проблем, накреслювати шляхи їх вивчення, аналізувати труднощі і недоліки сучасної історичної науки і освіти, перспективи її розвитку.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ПІВДЕННІ СЛОВ’ЯНИ У СЕРЕДНІ ВІКИ

ТЕМА 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів»

Предмет курсу. Роль навчальної дисципліни «Історія слов’янських народів» у підготовці фахівця-історика. Хронологічні межі курсу: перша частина охоплює період середньовіччя (до кінця XV ст.); друга – період нової історії слов’янських народів до кінця XVIII ст. Географічні межі курсу охоплює територію Європи. Методологічна основа викладання історії слов’янських народів – принципи цивілізаційний, послідовного історизму, наукової об’єктивності, історико-хронологічний, аналізу, комплексний та інші. Зв’язок курсу з іншими історичними дисциплінами. Джерела курсу: історичні, археологічні, етнографічні, лінгвістичні, інших суміжних дисциплін. Структура курсу. Розподіл на модулі, теми. Основні форми навчальної роботи. Контроль засвоєння фактичного матеріалу. Система оцінювання знань студентів. Характеристика літератури з курсу.

ТЕМА 2. Походження слов’ян 

Походження слов’ян в історіографії. Проблема слов’янської прабатьківщини. Нестор Літописець і «балканська» («дунайська») теорія походження слов’ян. Географ Баварський і концепція «місцевого» походження слов’ян. П.І.Шафарик, Л.Нідерле. «Вісло-одерська» теорія (Ю.Костшевський, Т.Лер-Сплавінський). «Вісло-Дніпровська» теорія (Ю.Ростафінський, Ю.Розвадовський, М.Фасмер), «Одро-Дніпровська» концепція (А.Д.Удальцов, А.І.Тереножкін, П.Н.Третьяков, Б.О.Рибаков).

Писемні джерела рубежу і перших століть н.е. про слов’ян. Пліній Старший, Помпоніум Мела, Тацит, Птолемей, Певтінгерові таблиці, Йордан, візантійські автори (Йордан, Прокопій, Менандр, Феофілакт, Маврикій). Лінгвістика щодо походження слов’ян (В.М.Топоров, О.М.Трубачов, І.Удольф, Ф.П.Філіним). Археологічні джерела щодо походження слов’ян. Теорія автохтонізму Б.О.Рибакова. Слов’яни на рубежі та першій чверті І тис.н.е. Слов’яни зарубинецької, пшеворської, зарубинецької та пізньозарубинецької археологічних культур.

Слов’яни у другій чверті І тис.н.е. Проблема етнічної структури черняхівської культури та місце в ній слов’янських племен. Історіографія проблеми. Погляди В.В.Хвойко, Є.В.Махно, М.Ю.Брайчевського, Е.О.Симановича, М.О.Тиханової, В.Д.Барана, Н.М.Кравченко, Б.В.Магомедова та інших на проблему черняхівської культури. Слов’янські племена київської археологічної культури. Дослідження київських пам’яток В.М.Даниленко, П.І.Третьякова, Е.О.Горюнова, Р.В.Терпиловського, Є.В.Максимова, Н.М.Кравченко. Пам’ятки типу Етулії та їх відношення до слов’янського етногенезу.

Слов’яни у ранньому середньовіччі. Матеріальна культура слов’янських старожитностей V – VII ст.н.е. Пеньківська, колочинська та празька археологічні культури. Співвідношення території поширення слов’янських культур із слов’янськими гідронімами. Шляхи Великого слов’янського розселення. Господарство, побут та духовна культура слов’ян. Землеробство та скотарство. Промисли. Ремесло та торгівля. Житло, посуд, одяг. Слов'янське язичництво.

ТЕМА 3. Болгарія у середні віки

Утворення Болгарської держави і народності. Слов’яни і Візантія в VI – VII ст. Слов’яни і протоболгари. Початок державотворення. Внутрішня і зовнішня політика болгарських ханів. Прийняття християнства в Болгарії. Церковна організація. Болгарія за часи князя Бориса І. Виникнення богомільського руху. Болгарія наприкінці IX – на початку  XI ст. Правління Симеона. Боротьба із Візантією 972 – 1018 рр. Загибель Першого Болгарського царства і встановлення візантійського панування. Західноболгарське царство.

Болгарська держава ХІ – ХІІІ ст. Друге Болгарське царство. Соціально-економічний розвиток Болгарії XII – XIV ст. Повстання Івайло. Правління царів Івана Асеня II та Івана Олександра. Османське завоювання і втрата державної незалежності Болгарії в 1396 р.

ТЕМА 4. Сербія у середні віки

Утворення ранньофеодальних держав в Сербії. Перші спроби політичної централізації. Сербія під владою Візантії. Протистояння Зети і Рашки за гегемонію на сербських землях. Виникнення та історія держави Неманичей на сербських землях. Розквіт сербської держави за правління Стефана Душана. «Законник» Стефана Душана. Османська експансія на Балканах. Розпад сербського царства. Битва 1389 р. на Косовом полі. Сербська деспотовіна XV ст. Завоювання османами Сербії.

ТЕМА 5. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник у середні віки 

Хорватія в VII – на початку XII ст. Хорвати між Франкською та Візантійськими імперіями. Прийняття християнства. Виникнення незалежної держави Трпимировичей. Хорватські землі в другій половині XI ст. Соціально-економічна структура хорватського суспільства в VII – на початку XII ст. Хорватська держава в системі міжнародних відносин у ХІІ – ХІV століттях. Османська загроза. Входження хорватських земель до складу держави Габсбургів. Словенські землі в VII на початку ХІІ ст. Словенські землі XII –XIV ст. Особливості розвитку словенської економіки.

Боснія у середні віки. Боснійські землі у VII – IX століттях. Боснія у складі сербської держави. Соціально-економічний розвиток. Боснійська бановина. Розквіт боснійської середньовічної держави за правління Твртко. Османська експансія на боснійські землі та входження Боснії до складу імперії.

Чорногорія у середні віки. Перші державні утворення на території Чорногорії Особливості суспільних відносин та господарський розвиток Дуклі. Королівство Хорватія в системі міжнародних відносин XII-середини XIV ст. Відносини з Візантією. Суперництво Дуклі та Рашки за загальносербське лідерство. Чорногорія у складі Сербського королівства. Чорногорія між Османською імперією та Венецією. Завоювання турками Чорногорії.

Дубровник у середні віки. Виникнення Дубровника. Роль слов’янського та романських елементів у його історії. Перетворення Дубровника на провідний центр Далмації. Специфіка господарського розвитку. Дубровник під зверхністю Венеції. Дубровник у ХІІІ – XІV століттях. Розквіт Республіки Святого Влаха під патронатом Венеції. Державно-політичний устрій Дубровника. Розвиток торгівлі, її географія. Станова структура населення. Відносини з балканськими державами. Дубровник у складі Хорвато-Угорської корони.

ТЕМА 6. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії

Становище слов’ян під османським ярмом. Поділ Балкан на бейлербейства, еялети, санджаки, пашилики. Основні категорії османських чиновників. Військово-ленна (сіпахійська) система землекористування: тимари, зеамети, хаси. Становище селян-християн («райя»). Система податків, які сплачували слов’яни-християни: йошур, харадж, джизья, іспендже, девшурме. Яничарське військо. Соціально-економічне та політико-адміністративне становище південних слов’ян Балкан під османським ярмом. Національно-визвольний рух південних слов’ян. Гайдуцький, ускокський рух.  

ТЕМА 7. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя

Особливості язичницької культури південних слов’ян. Роль Кирила і Мефодія та їх учнів у поширенні християнства на Балканах. Культурна орієнтація на католицький Рим або ж православний Константинополь. Культура середньовічної Болгарії. Розвиток слов’янської писемності та літератури. Культова та фортечна архітектура. Болгарський живопис. Сербська культура у середні віки. Сербські писемність, архітектура та живопис. Роль монастирів у культурних процесах в середньовічній Сербії. Особливості розвитку хорватської культури. Культура середньовічної Боснії. Культура Дубровника у середні віки. Вплив Ренесансу. Дубровницько-далматинське літературне Відродження.

Релігійно-патріотичні твори. Вплив Візантії на культуру південних слов’ян. Культурні центри південних слов’ян. Літературні пам’ятки південних слов’ян. Культове і фортечне будівництво. Розквіт живопису.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II

ЗАХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У СЕРЕДНІ ВІКИ

ТЕМА 8. Польща у середні віки

Польські племена в VI – IX ст. Господарство. Соціально-політична структура польських племен. Культура давньопольських племен. Соціально-економічний розвиток Польщі в X ст. Населення і внутрішня колонізація. Сільське господарство. Ремесло і торгівля. Соціальна структура і соціальні відношення. Політичний та державний розвиток Польщі в X ст. Генеза польської державності. Головні етапи політичного розвитку. Хрещення і християнізація Польщі.

Польська держава в ХІ – ХІІІ ст. Соціально-економічний розвиток Польщі на початку XII ст. Сільське господарство. Ремесло і торгівля. Соціальна структура і соціальне відношення. Політичний та державний розвиток Польщі на початку XII ст. 

Соціально-економічний розвиток Польщі в XIII – XIV ст. Розвиток феодальних відносин. Форми колонізації і перебудова аграрних відносин. Розвиток міст та торгівлі. Соціальна структура польського суспільства: духовенство, селянство, шляхта, міщани. Головні етапи політичного розвитку Польщі XIII – XIV ст.

ТЕМА 9. Чеська держава у середні віки

Особливості етногенезу чехів. Племінні об’єднання на території Чехії. Господарство та суспільні відносини. Гради. «Держава Само». Велика Моравія і її культурне значення для західнослов’янських племен. Вихід Чехії з її складу та створення чеської держави. Відносини з імперією. Католизація Чехії.

Чеська держава ХІ – ХІІІ ст. Формування держави Пржемисловичів. Соціально-економічний розвиток і адміністративний устрій чеської держави. Колонізація та її особливості в Чехії. Проникнення німців в Чехію. Церковна колонізація. Аграрне переселення німців. “Германізація” чеських міст. Значення німецької колонізації. Структура державної влади і суспільства. Виникнення Королівства Чехія. Особливості державного будівництва. Завершення процесу феодалізації. Станова структура чеського суспільства. Чеське середньовічне місто. Економічне піднесення Чехії. Чехія за правління Пржемисла ІІ Отокара та Вацлава ІІ.

Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів. Прихід до влади нової династії. Ян Люксембург. Привілеї чеському дворянству. Чехія за правління Карла І. Внутрішня політика. Створення архієпископства. Заснування університету в Празі. Перетворення Чехії на центр Священної Римської імперії німецької нації. «Золота булла». Взаємостосунки між різними соціальними верствами: королем, шляхтою, містами і церквою. Законник «Маестас Кароліна». Послаблення Чехії за Вацлава IV.

ТЕМА 10. Гуситський рух в Чехії

Передумови гуситського руху. Зміни в різних сферах життя чеського суспільства на початку XV ст., наслідки яких і спричинили соціальний вибух. Ідейний натхненник руху Ян Гус (1371 – 1415). Умови, в яких відбувалося формування поглядів Яна Гуса, вплив ідей Джона Вікліфа на формування ідей Гуса. Релігійні погляди Яна Гуса, його політичні ідеї.

Події Констанцького собор, які визначили подальший хід чеської реформації. Конфлікт між Імперією та Ватиканом з одного боку та Чехією. Неоднорідність учасників соціального руху в Чехії. Ідейні розбіжності у поглядах чашників та таборитів. Хрестові походи проти Чехії. Чеський король Іржі із Подебрат. Підсумки та історичне значення гуситського руху

ТЕМА 11. Полабські слов’яни (VII – XIII ст.)

Слов’янські племена у межиріччі Ельби та Одеру (ободрити, лютичі, лужицькі серби). Суспільна організація та господарське життя, перші союзи полабських слов’ян. Наступ Каролінгів. Політика германських імператорів Оттона І та Генріха І на західнослов’янських землях. Спроби християнізації та політика онімечення полабських слов’ян. Вендська держава. Підкорення племен Лютицького союзу, сербо-лужицької групи, слов’ян на захід від Ельби. Слов’яни у складі німецьких графств. Остаточне поглинення полабських слов’ян германським світом.

ТЕМА 12. Словацькі землі у середні віки

Первіснообщинний період історії Словаччини Соціально-економічний та політичний розвиток Словаччини. Включення словацьких територій до Угорського королівства в X – XI ст. Соціально-економічний розвиток Словаччини в XII – XIV ст. Словаччина в умовах феодальної роздробленості і за часи правління Матуша Чака Тренчинського.

ТЕМА 13. Культура західних слов’ян у середні віки

Західні слов’яни між Візантією та франкською державою. Культура західних слов’ян до прийняття християнства. Прийняття християнства та сприйняття західноєвропейських впливів. Включення західних слов’ян до культурно-мовного простору католицького латиномовного світу.

Польська культура у середні віки. Розвиток освіти. Краківський університет. Краківська академія та розвиток польської науки. Книгодрукування. Латиномовна та польськомовна література. Образотворче мистецтво. Вплив на польське мистецтво культури Відродження.

Особливості розвитку чеської середньовічної культури. Роль католицтва та латинської мови в культурі та освіті. Монастирі. Готичний стиль в архітектурі. Чеська драма та музична творчість. Культурне піднесення в роки правління Карла Люксембурга. Розбудова Праги: собор Св. Вітта, Нове Місто, Карлів міст. Празький університет та його місце в духовному розвитку країни.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IIІ

СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У СЕРЕДНІ ВІКИ

ТЕМА 14. Давньоруська держава ІХ – ХІІ ст.

Східні слов’яни у давні часи. Римські, візантійські та арабські та джерела про слов’ян І тисячоліття н.е. «Повість минулих літ» про походження та розселення слов’ян. Соціально-економічні та політичні розвиток східних слов’ян в VI – VII ст. Сільське господарство східнослов’янських племен. Розвиток ремесел і торгівлі. Початок соціальної диференціації східнослов’янського суспільства. Еволюція общини. Слов’янська «вервь». Утворення племінних союзів у східних слов’ян. «Військова демократія» слов’ян VI – VII ст. Перші ранньодержавні утворення у східних слов’ян ІV – VI ст. Проблема державності антів і склавинів. Стосунки східних слов’ян із оточуючими народами. Слов’яно-візантійські відносини VI – VII ст. 

Соціальне-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. Об’єднання східнослов’янських земель навколо Києва. Вбивство Олегом Аскольда та Діра. Зміна династії в Києві. Консолідаційні процеси в Русі за часів Олега. Утворення держави Русі. Часи княжіння Ігоря. Автономістичні тенденції деяких східнослов’янських племен. Похід Ігоря на древлян 914 р. та відхід уличів до міжріччя Дністра та Південного Бугу. Договір 915 р. між Ігорем та печенігами. Перший та невдалий похід Ігоря на Візантію 941 р. Вдалий похід на Візантію 943 р. Похід Ігоря 944 р. на Закавказзя. Загибель Ігоря в землях древлян 945 р. та повстання древлян. Придушення повстання древлян Ольгою. Зростання міжнародного авторитета Русі. Візит Ольги до Константинополя у 946 р. Реформи княгині Ольги. Княжіння Святослава – час міжнародного утвердження Русі. Повернення Святославом під владу Києву в’ятичів, перемога ясів та косогів. Походи Святослава 965 – 968 рр. на Волзьку Болгарію, Хазарію і Балкани. Перемога Святослава 968 р. під Доростолом заснування резиденції у місті Переяславці. Друга балканська компанія Святослава 969 – 971 рр. Загибель Святослава. Джерела для вивчення історії Давньої Русі.

Історіографія проблеми утворення Давньоруської держави. Погляди С.М.Соловьева, М.П.Погодіна, М.М.Карамзіна, С.Ф.Платонова, В.Й.Ключевського, М.М.Костомарова, М.С.Грушевського, Б.Д.Грекова, С.В.Юшкова, М.М.Тихомирова, Б.О.Рибакова, В.Й.Довженка, П.П.Толочко. Писемні джерела про політичну форму правління давньоруської держави на різних етапах розвитку. Загальнодержавні тенденції – відцентрові та доцентрові. Сили, які уособлювали відцентрові та доцентрові тенденції. Причини відцентрових тенденції та феодальної міжусобиці. Політичні форми давньоруської держави. Віче. Одноосібне княже правління. Боярська дума. Дружина. Дуумвірат та тріумвірат князів. Еволюція відносин між Києвом та руськими землями. Проблема стосунків між Києвом та Новгородом, Києвом та Черніговом, Києвом та Галиччю. Норми княжого права та княжі з'їзди. Розвиток юридичних норм давньоруської держави.

Давньоруська держава за Ярослава Мудрого. Боротьба між Ярославом та Святополком «Окаянним» за київський стіл. Битва 1015 р. поблизу Любичу. «Правда та статут» Ярослава. Битва 1019 р. на р.Альті. Початок княжіння Ярослава. Боротьба Ярослава із князем полоцьким Брячиславом. Втеча Ярослава до Новгорода 1024 р. після поразки від Мстислава. Утворення у 1026 р. дуумвірату Ярослава та Мстислава. Похід 1031 р. на Польщу, повернення до складу Русі Червенських міст. Смерть Мстислава в 1036 р. Ярослав стає одноосібним правителем Київської Русі. Зростання авторитету церкви. Розвиток культури. Будівництво Софійського собору, створення літописів, відкриття шкіл, заснування бібліотек. Розвиток архітектури. Міжнародні зв’язки Київської Русі: із Візантією, Польщею, Угорщиною, Францією, Німеччиною, Скандинавськими країнами. Династичні шлюби родини Ярослава.

Заповіт Ярослава та політико-адміністративна структура Київської русі. Початок відцентрових процесів. Утворення тріумвірату Івяслава, Святослава і Всеволода. Вдалий похід на торків 1060 р. Військові походи проти чуді і голяді, набіги на Новгородську і Псковську землі, проти половців, Перемога Ізяслава над половцями поблизу Сновська 1064 р. Повстання в Києві 1068 р. Напад половців. Нарада 1072 р. у Вишгороді Ізяславичів, митрополита, єпископів та ігуменів. «Правда Ярославичів» – загальноруський кодекс юридичних норм. Боротьба між Святославом та Ізяславом. Княжіння Всеволода Ярославича та Святополка. Повстання киян 1113 р.

Віче. Соціальна природа і місце віче в структурі державного керування. Новгородське, псковське, київське, чернігівське та галицьке віче. Причини скликання віче. Вплив віче на перебіг подій в Русі. Діяльність віче в 1068 – 1069 рр. Запрошення у 1113 р. на княжіння Володимира Мономаха. . Зміцнення державної єдності Русі в першій половині XII ст. Княжіння Ярополка.

Суспільно-політичні відносини і «Руська правда». Розвиток законодавства на Русі. «Устав і закон руський», що згадується в русько-візантійських договорах 911 та 944 рр. «Устав земляний» князя Володимира. Складання «Руської правди»: найдавніша частина «Правда Ярослава» 1016 р. для Новгорода., «Покон вірний» Ярослава 1024 – 1026 для киян. «Правда Ярославичів» 1072 р. «Статут» Володимира Мономаха. «Пространна Правда».

ТЕМА 15. Давньоруська держава в умовах феодальної роздробленості

Особливості «феодалізму» в Давній Русі. Проблема «Руського феодалізму» в історіографії. Н.П. Павлов-Сільванський. Погляди В.О. Ключевського та ін. Класичний марксистсько-ленінський підхід до феодалізму. Сучасний стан проблеми.

Передумови роздробленості Давньоруської держави. Особливості організації політичної влади Рюриковичами. Соціально-економічні закономірності господарської автаркії окремих територій в добу середньовіччя.

Ослаблення політичної влади Києва. Посилення ролі удільних князівств. Передумови перетворення Києва з метрополії на центр одного з 15-ти князівств. Розподіл князівств між Рюриковичами. Посилення ролі удільних князівств. Події 1169 року в Києві. Піднесення периферійних центрів після занепаду Києва. Галич. Володимир. Новгород. Боротьба між князями за Київ 40 – 70 рр. XII ст. Русь в період 80-х років ХІІ ст. – 40-х р. XIII ст. Політика Андрія Боголюбського. Ситуація в Галицькому князівстві. Ярослав Осмомисл. 

Форма політичного правління на руських землях: автократична, аристократична, республіканська. Боротьба між княжою владою та боярською опозицією. Боротьба між різноманітними угрупованнями в середині боярства.

Народні рухи на Русі. Соціальний конфлікт 945 р. – повстання древлян. Народні рухи 10 – 20 рр. ХІ ст. Повстання проти варягів у Новгороді 1015 р. Повстання на півдні Русі 1018 р. проти союзників Святополка поляків. Голодний бунт 1024 р. в Новгород-Суздальській землі під керівництвом язичницьких жерців. Повстання 1068 – 1069 рр. в Києві та Київській землі проти Ізяслава. «Голодні» бунти 1070-1071 рр. в Ростовській землі під приводом волхвів. Велике повстання в Києві 1113 р. проти княжої адміністрації після смерті Святополка. Повстання 30-х рр. XII от. в Новгороді (1132 та 1136 рр.). Повстання в Києві 1146 – 1147 рр. проти княжої адміністрації. Київське повстання 1157 р. після смерті Юрія Довгорукого. Повстання 1174 р. у Володимирській землі після вбивства боярами Андрія Боголюбського. «Голодні» бунти 1207, 1228 рр. у Новгороді. Характер повстань та рухів Х – XІІІ ст.

ТЕМА 16. Культура Давньоруських земель у домонгольський період

Релігія східних слов’ян. Пантеон язичницьких богів. Походження та функції язичницьких богів. Язичницька реформа Володимира. Введення християнства на Русі. Християнство у східних слов’ян до середини IX ст. «Андрієва легенда». «Костянтинова легенда». Перше (Аскольдове) хрещення Русі. Боротьба між християнством та язичництво протягом X ст. Заколот 882 р. Язичницька реакція. Візит Ольги до Константинополя. Будівництво церков. Місія Адальберта. Хрещення Володимира 988 року. Релігійна реформа Володимира. Літописна легенда. Положення у Візантії у 80-ті рр X ст. «Корсунська легенда». «Хронологія» Іакова Мніха. Виникнення «Володимирої легенди». Ідейний грунт «Найдавнішого» зводу. «Сказання про Володимирово хрещення». Наслідки християнізації Київської держави. Значення прийняття християнства для культурного розвитку Русі.

Язичницький ренесанс за часи християнства. Клан язичницьких жерців – волхви. Традиції русичів. Поховальний обряд. Святилища, ідоли та ігрища. Календарні свята. Виникнення та розвиток писемності у слов’ян. Розвиток освіти в Русі. Заходи по розвитку освіти Ярослава Мудрого. Відкриття шкіл, бібліотек, перепис книжок. Розвиток архітектури та живопису в Русі ІХ – ХІІІ ст. Культова архітектура. Усна творчість, сказання, билини. Героїчний епос. Культурні впливи Візантії. Розвиток освіти. Наукові знання Русі. Література світська та духовна. Літописання. Народна культура. Фольклор. Проблема «Народного християнства». Матеріальна культура. Будівництво та архітектура. Живопис.

ТЕМА 17. Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією

Передумови виникнення держави у монголів. Проблеми назви та етнічно-культурної атрибуції цієї держави. Існування племен «білих» та «чорних» татар. Прийняття назви держави після об’єднання Монгольської держави Чингіз-ханом. Розселення наприкінці ХІІ – початку XIII от. монгольських племен. Культура монголів: вірування, писемність, соціальна та етнічна структура суспільства. Збірка законів Чінгіз-хана «Велика Ясса».

Початок монгольських завоювань. Битва на р. Калка. Підкорення монголами на шляху до Русі народів Середньої Азії, Північного Ірану та Кавказу. Розгром монголами аланів та половців та взяття фортеці Судак. Нова поразка половецьких князів від монголів та втеча до Києва. Вирушення об’єднаних (київських, галицьких, чернігівських, волинських, курських та володимиро-суздальських) руських військ назустріч монголам. Битва на березі р. Калки 1223 р. – нищівна поразка руських військ. Знекровленні монгольські війська повертають на схід. Поразка монголів на зворотному шляху від волзьких булгар.

Походи Батия. Похід 1236 р. на чолі із Бату (Батиєм). Погром булгар на р. Камі та розорення їх землі. Розгром у 1227 р. Рязанського князівства. Спалення Старої Рязані. Захоплення Володимиро-Суздальського князівства. Розгром Коломни, Москви, Володимира, Переяславля, Юрь’єва, Дмитрова, Твері, Суздаля. Битва 4 березня 1238 року на р. Сіті. Захоплення Торжка. Невдалий поход монголів на Новгород. Розорення частини Смоленського та Чернігівського князівств. Захоплення Козельська.

Новий похід восени 1239 р. Батия на Південно-Західну Русь. Захоплення допоміжним загоном монголів Мурома, Гороховця та Радилова. Захоплення наприкінці 1239 р. Криму. Захоплення та спалення 3 березня 1239 р. Переяславля. Захоплення восени 1239 р. окремими загонами Батия Чернігівщини і Чернігова. Спустошення Путивля, Глухова, Вирі, Рильська.

Похід в 1239 р. Менгу-хана на Київ. Вбивство киянами монгольських послів. Втеча Михайла Всеволодовича до Угорщини. Заняття Києва смоленським князем Ростиславом Мстиславичем. Вигнання Ростислава з Києва Данилом Романовичем. Підготовка до оборони Києва під керівництвом воєводи Дмитра. Битва за Київ восени 1240 р. Етапи оборони Києва. Пограбування монголами Києва. Спалення Вишгорода, Білгорода, городищ по Тетереву, Случу, Горині, Південному Бугу. Захоплення Володимира-Волинського та Галича.

Навала монголів в 1241 р. на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину та Трансильванію. Припинення в 1242 р. Батиєм походу на Захід.

Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю. Повернення наприкінці 1242 р. на початку 1243 р. монголів на чолі із Бату із походу на Західну Європу та розташування у причорноморських та прикаспійських степах (Дешт-і-Кипчак). Виникнення на Нижній Волзі держави монголів «Золота Орда», (улус Джучидів або Кипчакське ханство із столицею в Сараї). Свідчення у Іпатієвському літопису під 1243 р. Перша поїздка в 1243 р. великого князя володимироького Ярослава Всеволодовича до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.

Військово-політична організація окупації монголами Русі. Інститут баскаків та бессерменів. Галицько-волинсько-володимиро-суздальский антиординський союз в особі князів Данила та Андрія. Два напрямки антиординської політики руських князів: «непокори» Данила Галицького та «покори» Олександра Невського.

Каральна експедиція монголів 1252 р. – «Неврюєва рать». Міські повстання у 1262 р. в Ростові, Володимирі, Суздалі, Ярославлі. 1289 р. та 1320 рр. повстання «вічників» мешканців міст у Ростові, 1327 р. повстання у Твері проти хана Щелкана, до Русі, у 1293 р. – «Дюденева рать». Ліквідація інституту баскаків. Наслідки монгольського нашестя на Русь.

Німецько-шведська агресія проти Русі. Невська битва. Розгром Данилом Галицьким німецьких лицарів від Дорогочинцями та угорсько-польських лицарів під Ярославом. «Льодове побоїще».

ТЕМА 18. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського

Історична концепція та етапи формування Литовсько-Руської держави. Зростання її територіальних меж від Міндовга до Ольгерда. Соціально-економічні чинники руських земель у складі Східнослов’янські народи в контексті польсько-литовських стосунків та боротьби з німецькою агресією. Особливості державно-політичного статусу руських земель у складі Литви. Литовсько-руська держава як федерація різноетнічних земель, а у відносинах між центром та периферією діяло правило: «Старого не рушимо, нового не запроваджуємо».

Велике князівство Литовське як реальний суперник Москви у Східній Європі і як можливий центр об’єднання східнослов’янських земель.

ТЕМА 19. Об’єднання руських земель навколо Москви

Початок піднесення Москви. Утворення князівства. Зростання його території у XIV ст. Географічні, політичні та економічні фактори піднесення Москви. Москва – тримач ханського великокняжого ярлика. Перші «збирачі» руських земель: Данило Олександрович. Іван Калита. Дмитро Донськой. Куликовська битва. Розорення Москви Тохтамишем. Відносини Москви з Ордою.

ТЕМА 20. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави

Історичні обставини об’єднання руських земель. Династична війна в Московській державі у першій половині XV ст.: причини, хід та наслідки.

Соціально-економічний лад Російської держави. Політичний лад Московського царства. Атрибути новоствореної держави. Централізація усіх сфер політичного життя. Боярська дума. Палац і Казна. Створення приказної системи. Боярська дума. Вироблення державної ідеології Московського царства. Утворення загальноросійського державного апарату. Формування станової монархії. Початок оформлення кріпосного права. Судебник 1497 р.

Московська держава в роки правління Івана ІІІ. Завоювання Новгорода. Приєднання Твері, Рязані, Пскова. Методи і засоби об’єднання.

Зовнішня політика Івана ІІІ. Звільнення від золотоординського ярма. Відносини з Ордою після Куликовської битви. «Стояння на Угрі». Остаточне звільнення з під влади Орди. Зовнішня політика Російської держави. Війни з Литвою. Російсько-кримські відносини. Балтійське питання.

ТЕМА 21. Держава і церква в Московській державі XV ст.

Релігійне життя. Роль церкви у процесі об’єднання руських земель. Церква і єресь. Нестяжателі і йосифляни. Спроба секуляризації монастирських земель Іваном ІІІ. Боротьба православного кліру зі світською владою.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV

ПІВДЕННІ СЛОВ’ЯНИ У XVI – XVIII ст.

ТЕМА 22. Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)

Періоди політичної історії Османської імперії у XVI – XVIII ст. Поява Східного питання. Адміністративний поділ, система влади та управління володіннями Порти на Балканах: Боснійський пашалик, Румелія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Болгарія, Македонія. Конфесійно-релігійне становище в Османській імперії. Система міллетів. Система девширме для християн. Криза Османської імперії у другій половині XVIII ст. Практика ільтізам і малікяне. «Генеральні капітуляції» 1740 р. і їхня роль для економіки Порти. Погіршення становища селян. Система чифтликів. Погіршення становище яничар і спахів на Балканах. Діяльність греків-фанаріотів. Національно-визвольний рух у слов’янських володіннях Османської імперії. Вплив російсько-турецьких війн другої половини ХVІІІ ст.. на розгортання визвольного руху на Балканах. Виникнення четницького та гайдуцького руху в Сербії та Болгарії.

ТЕМА 23. Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)

Соціально-економічний розвиток та політичний лад Болгарії у ХІV ст. Вплив кризи Османської імперії XVI – XVIII ст. на політичний розвиток болгарських земель. Поява чифтліків, зміни в становищі болгарського ремесла та торгівлі та становища міст взагалі. Підйом національно-визвольного руху в Болгарії. Повстання у Тирново та Чипровцях. Орієнтація болгарського національного руху на Росію.

Друга половина XVIII ст. – період початку Болгарського національного Відродження. Важлива роль православного духовенства та монастирів. Творчість діячів болгарського Відродження: Й. Брадатий, Паїсій Хілендарський, С. Врачанський.

ТЕМА 24. Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)

Розвиток сербських земель у XV – XVI ст. під впливом постійних воєн між Османською імперією та європейськими країнами. Значні міграційні процеси сербів, занепад господарства. Соціально-економічний розвиток та політичний лад Сербії. Специфіка адміністративної, фіскальної, судової та економічної політики Порти на сербських землях та її еволюція.

Друга половина XVII ст. – новий виток османсько-австрійського протистояння, яке прямим чином вплинуло на подальшу історію сербів. Велике переселення сербів 1690 р. Національно-визвольний рух сербів проти османів. Роль у сербському русі сербської православної патріархії та просвітницького руху з другої половини XVIIІ ст.

ТЕМА 25. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії

Особливості політичного, соціально-економічного, етнічного та конфесійного становища Боснійського пашалику. Перетворення Боснії на арену інтересів європейських держав та вплив цього на становище боснійських земель. Еволюція позиції боснійської знаті в умовах наростаючої кризи Османської імперії.

ТЕМА 26. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Чорногорії у складі Османської імперії. Особливості традиційних чорногорських соціальних інститутів. Роль Цетинської митрополії та її роль у протистоянні місцевим кланам та централізації країни. Національно-визвольний рух чорногорців проти османів.

ТЕМА 27. Культура південнослов’янських народів у XVI – XVIII століттях

Болгарська культура у XVI – XVIII ст. Культурно-просвітницький рух болгар у XVIII ст. Рильський, Бачківський, Хілендарський та інші православні монастирі – центри болгарської культури. Діяльність Й. Брадатого, Паїсія Хілендарського, С. Врачанського. Вплив грецьких просвітників на болгарське культурне Відродження.

Сербська культура. «Слов’яносербська школа»: патріарх Паїсій, Захаріє Орфелін, Івакін Вуїч. Й. Раїч та його «Історія різних слов’янських народів, насамперед болгар, хорватів і сербів». Культурно-просвітницька діяльність Д. Обрадовича. Перші сербські періодичні видання.

Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян. Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян.

ТЕМА 28. Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)

Становище хорватських та словенських земель у складі імперії Габсбургів. Прикордонний з Османською імперією статус цих земель, що визначав особливості суспільно-політичного розвитку хорватських та словенських земель. Реформаційні процеси та поширення протестантизму, формування Воєнного Кордону (Границі). Антигабсбургська змова родин хорватської знаті Зринських та Франкопанів. Вплив реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ. Політичний та економічний розвиток територій Австрійської імперії, заселених південними слов’янами.

Історія сербів у складі імперії Габсбургів була започаткована Великим переселенням 1690 року. Антагонізм на усіх рівнях між сербами та угорською стороною. Окремішність становища сербів в Австрійській імперії (наявність привілеїв, інститут «граничарства»). Політична та культурна орієнтація сербів на православну Росію, втіленням якої стали міграційні хвилі середини XVIII ст. Зміни у становищі сербів у складі Австрійської імперії у другій половині XVIII ст.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V

ЗАХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У XVI – XVIII ст.

ТЕМА 29. Польська держава у XVI – XVIII ст.

Економічний та соціальний розвиток Польщі. Аграрні відносини. Перехід до панщинно-фільваркової системи. «Друге закріпачення» селян. Розвиток міст, ремесла та торгівлі. Суспільний устрій Польсько-Литовської держави та подальша інтеграція її частин у єдину політичну структуру в першій половині ХVI ст. Люблінська унія і утворення Речі Посполитої. Послаблення централізованої влади. Боротьба між шляхтою і магнатами. «Генріхові артикули». Релігійна боротьба: перемога контрреформації та наступ на православ’я. Берестейська унія.

Внутрішня та зовнішня політика правителів з династії Ваза у кінці XVI – І половині XVII ст. Королівські вибори 1587 року та боротьба за трон. Сигізмунд ІІІ Ваза. Внутрішня політика. Посилення впливу католицької церкви. Єзуїти в Речі Посполитій. Протистояння королівської влади та знаті на початку XVII століття. Зовнішня політика. Московський вектор. Відносини з Османської імперією. Польсько-шведські війни. Владислав IV.

Зовнішня політика. Річ Посполита та Національно-визвольна війна українського народу. Шведська інтервенція на землі Речі Посполитої. Російсько-польська війна 1654 – 1667 рр. Польсько-турецьке суперництво. Річ Посполита і Північна війна. Провал «східної експансії». Боротьба з турецькою загрозою. 

Економічний і політичний занепад Польщі у першій половині XVIII ст. Військово-політичні, демографічні та соціально-економічні наслідки воєн ІІ половини XVIІ – першої чверті XVIIІ століття. Посилення позицій магнатів. Криза політичної системи Речі Посполитої. Війна за «Польську спадщину» 1733 – 1734 рр.

Початок розкладу феодалізму і розвиток капіталістичних відносин у другій половині XVIII ст. Реформи 60-х років XVIII ст. Барська конференція. Втручання Росії, Прусії та Австрії в польські справи в другій половині XVIII ст. Перший поділ Речі Посполитої. Суспільно-політичний рух за реформи 70 – 80-х років. Конституція 1791 р. Повстання під проводом Т. Костюшко. Другий та третій поділи Польщі.

ТЕМА 30. Західнослов’янські землі у складі імперії Габсбургів (XVI – XVIII ст.)

Основні етапи становлення та розвитку імперії Габсбургів. Політика імперії Габсбургів стосовно слов’янського населення. Сутність «освіченого абсолютизму» в Габсбургській імперії. Основні напрямки реформ Марії Терезії. Адміністративна, фінансова, економічна, судова, освітня, медична, аграрна, церковна, військова реформи. Продовження реформ Йосипом ІІ в галузі державного управління, економіки, освіти, армії, землі, свободи селян, релігії, культури.

ТЕМА 31. Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)

Економічний та соціально-політичний розвиток Чехії. Чеська мануфактура. Антигабсбурзька опозиція станів. Повстання 1547 р. Посилення соціального та національного гноблення в Чехії в другій половині ХVІ ст. Посилення соціального та національного гноблення в Чехії в другій половині ХVІ ст. Визвольна боротьба чеського народу на початку ХVІІ ст. Повстання 1608 р. та 1613 – 1620 рр. Битва біля Білої Гори.

Розвиток сільського господарства. Панщинно-фільваркова система та її еволюція у XVIII ст. Генеза капіталізму в чеських землях. Розвиток міст, торгівлі, промисловості та ремесел. Зародження мануфактури. Соціальна стратифікація сільської та міської людності.

«Освічений абсолютизм» його передумови та особливості на чеських та словацьких теренах. Реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ в галузі державного устрою, економіки та освіти. Національне питання. Витоки чеського відродження. Національно-визвольна та антифеодальна боротьба чеського та словацького народів.  

ТЕМА 32. Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.)

Економічний та соціально-політичний розвиток Словаччини в ХVІ ст. Соціально-економічний та політичний стан в Словаччині в першій половині ХVII ст. Генеза капіталізму в словацьких землях. Розвиток міст, торгівлі, промисловості та ремесел. Зародження мануфактури. Соціальна стратифікація сільської та міської людності. «Освічений абсолютизм» його передумови та особливості на словацьких теренах. Реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ в галузі державного устрою, економіки та освіти. Витоки словацького відродження. Національно-визвольна та антифеодальна боротьба словацького народу.  

ТЕМА 33. Витоки національного відродження у західних слов’ян у складі імперії Габсбургів

Друга половина XVIII ст. – початок національного Відродження західнослов’янських територій у складі імперії Габсбургів. Передумовами його стали наслідки реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ, як передумови національного відродження. Просвітницький та культурний рух на чеських та словацьких землях. Спільні та специфічні риси раннього етапу національного Відродження на різних територіях Габсбургської імперії.

ТЕМА 34. Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст.

Вплив просвітницької ідеології на розвиток культури та суспільної думки в слов’янських країнах. Суспільно-громадська думка на розвиток освіти і наукових знань. Література і образотворче мистецтво. Музика і театр.

Культура Речі Посполитої. Сарматизм. Основні етапи польського Просвітництва. Реформа шкільної освіти. Реформаторська діяльність С. Конарського. Робота Едукаційної комісії. Колегіум Нобіліум. «Рицарська школа». Створення польських культурних закладів нового типу. Польська періодична преса. Журнал «Монітор». Розвиток природничих наук. Дослідження в галузі історії. Польська література. Архітектура, скульптура, образотворче мистецтво. Культура на чеських землях. Бароко. Розвиток архітектури, скульптури та живопису. Літературний гурток Б. Бальбіна. Просвітництво. Особливості розвитку словацької культури.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІ

СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У XVI – XVIII ст.

ТЕМА 35. Московська держава у XVI ст.

Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Початок правління Івана IV. Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 рр. Судебник 1550 р. «Обрана рада». Стоглавий собор. Реформи середини ХVI ст.: «земська та військова», «Уложення про службу» 1556 р.

Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х рр. Опричнина та її соціально-політична суть. Деспотизм та самовладдя Івана Грозного.

Основні напрямки зовнішньої політики. Завоювання Казанського та Астраханського ханства. Лівонська війна та її наслідки. Політика Росії щодо Криму, українських та білоруських земель у складі Речі Посполитої. Початок підкорення Сибіру.

ТЕМА 36. Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час 

Наслідки правління Івана ІV. Ускладнення внутрішньополітичного та міжнародного становища наприкінці ХVI ст. Правління Бориса Годунова. Боярська опозиція. Соціально-економічна криза в кінці ХVІ ст. Соціальна напруга: повстання Хлопка, повстання під проводом Івана Болотникова. Внутрішня та зовнішня політика В.Шуйського. Політична криза. Лжедмитрій ІІ та Тушинський табір. Початок шведської інтервенції. Зрадницька політика феодальної знаті. Польсько-литовська агресія. Оборона Смоленська. Державний переворот. «Семибоярщина». Окупація Москви.

Визвольна боротьба російського народу. Перше ополчення. Організація другого ополчення. К.Мінін і Д.Пожарський. Звільнення Москви. Відновлення державної влади. Земський собор 1613 року. Початок правління Романових. Патріарх Філарет. Ліквідація наслідків Смути.

ТЕМА 37. Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.).

Московська держава на початку ХVІІ ст. Розширення території країни. Населення, етнічний склад. Сільське господарство. Етапи закріпачення селянства. Ремесло і мануфактура. Торгівля: початок формування всеросійського ринку.

Соціальна організація російського суспільства. Бояри і дворяни. Служилі люди «по набору». Селянство. Приватновласницькі та чорносошні селяни. Міщани: купці, ремісники, посадські люди. Духовенство. «Вільні» люди. Структура і діяльність Боярської думи, Земського собору, приказів. Особливість розвитку місцевого управління у ХVІІ ст.

ТЕМА 38. Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права

Соборне Уложення – кодекс феодального права. Процес підготовки й прийняття загальнодержавного кодексу законів, його правова характеристика. Процес юридичного оформлення кріпосного права в державі. Зміни в статусі вотчини і помістя, «білі» та «чорні» слободи в містах. Кримінальне, цивільне, сімейне, процесуальне право за Соборним Уложенням. Значення документу для подальшого розвитку Російської держави.

ТЕМА 39. Московська держава другої половини XVIІ ст.

Правління Олексія Михайловича. Еволюція станово-представницької монархії в напрямку абсолютизму. Формування централізованої системи управління. Церковний розкол і справа Никона. Сутність поглядів старовірів. Реформи Федора Олексійовича. Перші спроби модернізації Росії. Військова реформа В. Голіцина. Правління Софії.

ТЕМА 40. Наростання соціальних суперечностей в Московській державі у XVII ст.

XVII ст. – це «бунташний вік» в історії Росії. Загострення соціальних суперечностей. Міські повстання в середині XVII ст. «Мідний бунт» 1662 р. Повстання під проводом С. Разіна.

ТЕМА 41. Зовнішня політика Росії XVII ст.

Напрямки зовнішньополітичної діяльності російських правителів у XVII ст. Включення Української території в орбіту московських зовнішньополітичних пріоритетів. Смоленська війна 1632 – 1634 рр. Визвольна війна українського народу та позиція Росії. Переяславські угоди. Російсько-польська 1654 – 1667 та російсько-шведська 1656 – 1667 рр. війни. Російсько-турецька війна 1677 – 1681 рр. Бахчисарайський мир. Кримські походи.

ТЕМА 42. Росія в першій чверті XVIIІ ст.

Політична боротьба в Росії в 80-90-х рр. ХVІІ ст. Початок царювання Петра І. Стрілецькі повстання 1682-1698 рр. Передумови петровських перетворень. Державно-адміністративні реформи: міська реформа; створення Сенату і колегій; перша і друга обласні реформи; станова та церковна реформи. Абсолютна монархія в Росії в першій чверті XVIII ст. Історичне значення реформ Петра І. Історіографія проблеми.

ТЕМА 43. Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.

Північна війна: військово-дипломатичні передумови війни; військово-політичні події в Прибалтиці та Польщі; /1700-1708 р./; вторгнення армії Карла ХІІ в Росію і на Україну. Полтавська битва; завершальний етап війни. Гангут і Гренгам. Ніштадський мир.

Східна політика Петра І. Російсько-турецька війна 1711 р. Каспійський похід російської армії 1722 – 1723 рр.

ТЕМА 44. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ

Прихід до влади Катерини ІІ в результаті перевороту 1762 р. Теоретичне обгрунтування завдань правління через «Наказ». Робота Уложенної комісії 1766 – 1767 рр. Секуляризація церковних земель. Адміністративні реформи (реформи Сенату). «Освічений абсолютизм» в Росії та його особливості за Катерини ІІ.  

ТЕМА 45. Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах

Причини селянської війни (1773 – 1775рр. ) Провісники селянської війни. Початок селянської війни. Облога Оренбурга. Похід О.Пугачова по Уральських заводах. Розмах селянської війни в Поволжі. Причини поразки та історичне значення селянської війни.

ТЕМА 46. Внутрішня політика російського царизму у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст

Губернська реформа 1775 р. Соціальна політика Катерини ІІ. Аграрне питання. Закріпачення селян. Погіршення їхнього становища. Жалувані грамоти дворянству і містам 1785 р. Історичне значення правління Катерини ІІ. Історіографія проблеми.

Особливості політичної системи Павла І. Реформи Павла І. Двірцевий переворот 12 березня 1801 р. Історичне значення правління Павла І. Історіографія проблеми.

ТЕМА 47. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст.

Проблема Півдня у зовнішній політиці. Російсько-турецькі війни 1768 – 1774 і 1787 – 1791 років. Росія та європейські проблеми. Поділи Речі Посполитої. Загарбання Росією Правобережної України, Білорусії, Литви і Курляндії. Колоніальна політика царизму та її регіональні особливості. Російська імперія і французька буржуазна революція 1789 р.

ТЕМА 48. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст.

Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20 – 40-х рр. Катерина І. Петро ІІ. «Верховна таємна рада». Боротьба за владу дворянських угрупувань після 19 січня 1730 р. Анна Іванівна. Режим «біронівщини». Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни. Внутрішня та зовнішня політика Петра ІІІ Федоровича в сучасній історіографії.

ТЕМА 49. Культура Росії в XVI – XVIII ст.

Російська культура у XVI ст. Роль церкви. Рішення Стоглавого Собору 1551 року. Суспільно-політична думка. Ідея «Москва – Третій Рим». Літописання. Никонівський літопис. Початок книгодрукування. І. Федоров. Розвиток архітектури. Живопис. Діонісій.

Особливості розвитку культури XVII ст. Протистояння світської та церковної культури. Розвиток освіти. Слов’яно-греко-латинська академія. Розвиток географічних знань. Експедиції С.Дежньова, Є.Хабарова, В. Атласова. Література. «Новий літописець». «Синопсис». Театральне мистецтво. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Нова російська культура XVIII ст. Виникнення світської школи. Вищі навчальні заклади нового типу. Розвиток науки і техніки. Природничі науки. М.Ломоносов. Становлення російської історіографії. В.Татищев. Кунсткамера. Суспільно-політична думка. Ф.Прокопович, О.Радищев. Російська література. М.Ломоносов, Д.Фонвізін. І.Крилов, Г.Державін. Зміни в побуті різних верств населення. Архітектура та образотворче мистецтво

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

І частина

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин, відведених на:
	лекції	Семінарські заняття	Самостійну роботу	Індивідуальну роботу
Змістовий модуль І. Південні слов’яни у середні віки
Тема 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів»	1		2	3
Тема 2. Походження слов’ян	3	3	1
Тема 3. Болгарія у середні віки	4	3	2
Тема 4. Сербія у середні віки	4	2	2
Тема 5. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник у середні віки			6
Тема 6. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії		2	2
Тема 7. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя			4
Разом за змістовим модулем І (44 год.)	12	10	19	3
Змістовий модуль II. Західні слов’яни у середні віки
Тема 8. Польща у середні віки	4	4	2	3
Тема 9. Чехія у середні віки	4	2	2
Тема 10. Гуситський рух в Чехії		2	4
Тема 11. Полабські слов’яни (VII – XIII ст.)			4
Тема 12. Словацькі землі у середні віки			4
Тема 13. Культура західних слов’ян у середні віки			4
Разом за змістовим модулем ІІ (40 год.)	8	8	20	3
Змістовий модуль III. Східні слов’яни у середні віки
Тема 14. Давньоруська держава ІХ – ХІІ ст.	2	2	4	3
Тема 15. Давньоруська держава в умовах феодальної роздробленості	4	4	2
Тема 16. Культура Давньоруських земель у домонгольський період			4
Тема 17. Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією	4	2	2
Тема 18.  Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського		2	4
Тема 19. Об’єднання руських земель навколо Москви	2	2	2
Тема 20. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави	6	4	2
Тема 21. Держава і церква в Московській державі XV ст.			4
Разом за змістовим модулем ІІІ (60 год.)	18	16	24	3
Усього годин	38	34	63	9

ІІ частина

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин, відведених на:
	лекції	Семінарські заняття	Самостійну роботу	Індивідуальну роботу
Змістовий модуль ІV. Південні слов’яни у XVI – XVIII ст.
Тема 1. Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	4		6	4
Тема 2. Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)		2	2
Тема 3. Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)		2	2
Тема 4. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії			2
Тема 5. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях			2
Тема 6. Культура південнослов’янських народів у XVI – XVIII століттях			6
Тема 7. Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)	2	2
Разом за змістовим модулем ІV (42 год.)	6	6	20	3
Змістовий модуль V. Західні слов’яни у XVI – XVIII ст.
Тема 8. Польська держава у XVI – XVIII ст.	4	4	2	2
Тема 9. Західнослов’янські землі у складі імперії Габсбургів (XVI – XVIII ст.)	4		2
Тема 10. Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)		2	2
Тема 11. Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.)		2	2
Тема 12. Витоки національного відродження у західних слов’ян у складі імперії Габсбургів			4
Тема 13. Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст.			4
Разом за змістовим модулем V (40 год.)	8	8	16	3
Змістовий модуль VI. Східні слов’яни у XVI – XVIII ст.
Тема 14. Московська держава у XVI ст.	4	4	2
Тема 15. Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час	4	2	2
Тема 16. Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.).	2		2
Тема 17. Московська держава у ХVІІ ст. Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права		2	2
Тема 18.  Московська держава другої половини XVIІ ст.	2		2
Тема 19. Наростання соціальних суперечностей в Московській державі у XVII ст.			2
Тема 20. Зовнішня політика Московської держави у XVII ст.			2	3
Тема 21. Росія в першій чверті XVIIІ ст.	4	4	2
Тема 22. Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.		2	2
Тема 24. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ	4		4
Тема 24. Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах		2	1
Тема 25. Внутрішня політика російського царизму у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст.		2	2
Тема 26. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст.	2		2
Тема 27. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст.			2
Тема 28. Культура Росії в XVI – XVIII ст.			2
Разом за змістовим модулем ІІІ (60 год.)	22	18	31	3
Усього годин	36	32	67	9

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Частина І

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Походження слов’ян	3
2	Болгарія в VII – XIV ст.	3
3	Сербія у ХІІ - ХІV ст. Суспільний розвиток Сербії за «Законником Стефана Душана»	2
4	Південнослов’янські народи під владою Османської імперії	2
5	Державне та політичне життя Польщі у Х – ХV ст.	4
6	Чехія у середні віки	2
7	Гуситський рух в Чехії	2
8	Держава і суспільство Давньої Русі за даними «Руської правди»	2
9	Київська Русь в умовах феодальної роздробленості	4
10	Руські землі у складі Монгольської світової імперії	2
11	Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського	2
12	Об’єднання руських земель навколо Москви	2
13	Московська держава у XV ст.	2
14	Державно-правова система Московської держави XV ст.	2
	Разом	34

Частина ІІ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
2	Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
3	Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
4	Польська держава у XVI – XVIII ст.	4
5	Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
6	Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.)	2
7	Московська держава доби Івана Грозного	4
8	Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час	2
9	Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права	2
10	Росія першої чверті ХVIIІ ст. Спроба модернізації країни	4
11	Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.	2
12	Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах	2
13	Внутрішня політика російського царизму у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст.	2
	Разом	32

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Частина І

Тема 1. Походження слов’ян, (3 год.)

План

1.  Витоки і походження давніх слов'ян. Проблеми етногенезу і прабатьківщини.
2.  Перші історичні відомості про слов’ян.
3.  Формування східних, західних і південних слов’ян у VII – IX ст.
4.  Суспільно-політичний устрій та розвиток господарства давніх слов'ян.
5.  Релігійні вірування та культура слов’ян.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Походження слов’ян» слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Етногенез давніх слов’ян: Зміст дискусії у вітчизняній та зарубіжній славістиці з приводу походження та ранньої етнічної історії слов’ян. Джерела дослідження проблеми. Лужицька культура. Культура підкльошових поховань. Черняхівська культура. Анти, венеди, склавини. Формування племен та племінних союзів. Формування трьох гілок слов’ян – південної, західної, східної.

Концепції прабатьківщини слов’ян: «Міграційна» та «автохтонна» концепції слов’янської прабатьківщини. Дунайська, скіфо-сарматська, концепція балто-слов’янської спільності, вісло-дніпровська, вісло-одерська, верхньодніпровська теорії; концепції Б. Рибакова, В. Барана, Д.Козака, П.Третьякова, О. Шахматова, тощо.

Перші історичні відомості про слов’ян: свідчення античних істориків (Пліній Старший, Корнелій Тацит, Клавдій Птолемей), візантійських (Йордан, Прокопій Кесарійський, Маврикій Стратег) та арабських авторів. Характер їх свідчень, характеристика суспільного устрою, господарства, рівня розвитку військової справи.

На основі аналізу джерел та дослідницької літератури слід показати особливості соціально-економічних та суспільно-політичних процесів у слов’ян не лише у статиці, а й в історичній динаміці та еволюції. Слід мати на увазі, що у першій половині І тисячоліття н.е. слов’яни виходять на історичну арену і цікавлять античних та візантійських інтелектуалів передусім як маловідомий і небезпечний ворог. Разом з цим, контакти між слов’янами та представниками романського світу стають дедалі тіснішими. Вони, в свою чергу, прискорювали еволюцію різних сфер суспільного життя слов’ян. Важливим у цьому плані є диференціація суспільства, формування інституту власності, поява знаті (родової, військової), і, як наслідок, перших ранньодержавних утворень. При характеристиці останніх доцільним є розгляд їх по черзі, з визначенням специфічних умов виникнення та особливостей історичного розвитку кожного з них. Після цього в ході обговорення важливим є аналіз закономірностей чи відмінностей у процесах державотворення та феодалізації різних політичних утворень.

Документи та література з теми:

1.  3бірник документів з історії слов’янських народів / Упорядник Цигульська О.М. – Кіровоград, 2004. – (Розділ 1.).
2.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1. – (Розділ 1.).
3.  Баран В.Д. Велике розселення слов’ян // Археологія. – 1998. – №2. – С. 30 – 37.
4.  Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
5.  Баран В.Д. Слов’яни під час Великого переселення народів // Історія в школах України. – 2003. – № 1.
6.  Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
7.  Западнославянские государства // История средних веков. – Минск, 2000.
8.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001. – С.5 – 54.
9.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
10.  Кісь. Я.П. Етногенез слов’ян. – Львів, 1985.
11.  Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.
12.  Марченко О.М. Етнографія слов’янських народів. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2009. – С. 4 – 18.
13.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 5 – 21.
14.  Нидерле Л. Славянские древности.: Пер. с чеш. – М., 2001.
15.  Петров В.П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.
16.   Петров В.П. Походження слов’ян. – К., 1991.
17.  Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
18.  Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
19.  Сегеда С. Походження та рання етнічна історія слов’ян // Народна творчість та етнографія. – 2008. – №6. – С. 24 – 31.
20.  Седов В.В. Происхождения и ранняя история славян. – М., 1979.
21.  Седов В.В. Очерки по археологии славян. – М., 1994.
22.  Третьяков П.Н. По следам древних славянских племен. – М.,1982.
23.  Щавелева Н.И. Происхождение и ранняя история славянских народов // Преподавание истории в школе. – 1990. - № 1.

Тема 2. Болгарія в VII – XIV ст., (3 год.)

План

1. Утворення, соціально-економічний розвиток, устрій і зовнішня політика Першого Болгарського царства.

2. «Закон судний людям» як історичне джерело. Судово-правова система та соціальні процеси у Болгарії за цим законом.

3. Церква і держава у Болгарії у ІХ – XIV ст. «Богомільський рух».

4. Болгарія під владою Візантії.

5. Друге Болгарське царство: політична історія, розвиток феодальних відносин, зовнішня політика.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Болгарія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Виникнення болгарської держави: Природні умови східних Балкан. Поява слов’ян на Балканах, особливості їх суспільної організації та характер господарського життя. Відносини з Візантією. Протоболгари та їх проникнення у Подунав’я. Слов’янсько-протоболгарський симбіоз. Хан Аспарух та утворення Болгарської держави.

Перше Болгарське царство: Болгарія за перших ханів. Політична та соціальна система держави. Зовнішня політика Болгарії. Хан Борис. Введення християнства та його вплив на усі сфери суспільного життя. Поява слов’янської писемності. Піднесення Болгарії за Симеона. “Закон судний людям”. Особливості процесу феодалізації. Богомільство. Посилення тиску з боку Візантії за імператора Василя ІІ. Битва під Беласіцею. Завоювання Болгарії Візантією.

«Закон судний людям» – найбільш рання пам’ятка феодального права слов’янських народів. Ймовірніше за все, він був укладений у роки царювання царя Бориса у кінці ІХ ст. Текст «Закону», який містить 32 статті, до нас не дійшов, він відомий лише з чисельних пізніших списків. Документ став відображенням суттєвого впливу візантійської правової традиції на болгарську державу. Це втілилося, зокрема, у новій судово-правовій системі, нових принципах проведення процесу та дізнання. На це студентам слід звернути увагу. «Закон судний людям» був прийнятий в умовах утвердження нової релігії – християнства. Схоже, що підтримка його стала одним з центральних принципів внутрішньої політики болгарської держави. Слід проаналізувати статті, присвячені цьому аспекту проблеми і з’ясувати, чим була виправдана така жорстка регламентація релігійного життя у державі.

Уваги також заслуговують статті, присвячені майновим, сімейно-шлюбним відносинам тощо. У цілому, студенти при вивченні даної теми повинні визначити особливості розвитку Болгарської держави на кінець ІХ ст. та зміни, які відбулися в усіх сферах суспільного життя болгарського суспільства.

Болгарія під владою Візантії: Особливості візантійської присутності – адміністративна, податкова, військова системи. Напади кочовиків. Наростання руху опору, його форми. Повстання Петра Деляна. Повстання Петра та Асеня. Проголошення Другого Болгарського царства.

Друге Болгарське царство: Умови розвитку. IV хрестовий похід та його вплив на Болгарію. Відносини з Латинською імперією. Битва під Адріанополем. Піднесення Болгарії за правління Івана Асеня ІІ. Особливості господарського розвитку. Початок занепаду Болгарії. Відносини з відновленою Візантією. Роздробленість країни. Поява османської загрози. Завоювання турками Другого Болгарського царства.

Документи та література з теми:

1.  “Закон судній людям” // Хрестоматія… – Т. 1.
2.  Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 2. – Болгария времен Первого и Второго Болгарского царств (679 – 1393). – М. – Л., 1946.
3.  История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.
4.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
6.  Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.
7.  Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
8.  Литаврин Г.Г. Болгария и Византия в XI – XII вв. – М., 1980.
9.  Наумов ЄП. Болгарські землі напередодні турецького завоювання в кінці ХIV ст. // Проблеми слов’янознавства. Респ. міжвід. наук. зб. Вип. 22. – Львів, 1980. – С. 91 – 98.
10.  Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
11.  Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.

Тема 3. Сербія у ХІІ – ХІV ст. Суспільний розвиток Сербії за «Законником Стефана Душана», (2 год.)

План

1. Утворення Сербської держави, її устрій, політичний розвиток, занепад (XII - перша половина XV ст.).

2. Загальна характеристика «Законника Стефана Душана».

3. Аграрна система Сербії, категорії населення та їх правовий статус за «Законником».

4. Право і суд Сербії у добу середньовіччя за «Законником Стефана Душана».

5. Церковна організація Сербії.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Сербія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Рання історія Сербії: Етнічна карта Балкан на середину І тис. н.е. та проникнення слов’ян. Географічні умови розвитку сербського народу. Геополітичне становище та вплив сусідніх держав. Особливості суспільних відносин. Задруга. Проникнення християнства. Перші князівства на території Сербії: Рашка, Зета, Травунія, Хум, Боснія. Об’єднання сербських земель під владою Рашки. Чеслав Клонімірович. Розпад племінного об’єднання. Експансія Візантії.

Сербія під владою Візантії: Особливості візантійської присутності в Сербії. Форми визиску з населення. Визвольний рух. Повстання Стефана Воїслава та звільнення частини Сербії з під влади імперії. ІІІ хрестовий похід та його вплив на сербські події. Стефан Неманя та створення централізованої сербської держави.

Держава Неманичей: Проголошення королівства. Створення архієпископства Сербського. Проникнення богомильства. Період міжусобиць. Сербія за правління Стефана Душана. Зовнішня політика Стефана Душана. “Законник Стефана Душана”. Особливості господарського розвитку Сербії. Розвиток міст: ремесло та торгівля. Розпад держави Неманичей за правління Стефана Уроша.

Османська експансія на сербські землі: Поява турків-османів в Європі. Битва на р. Мариця. Битва на Косовому полі. Сербська деспотовина. Остаточне загарбання Сербії Османською імперією у середині XV ст.

«Законник Стефана Душана» – важливе джерело з соціальної історії середньовічної Сербії. Укладений він був 1349 року за правління короля Стефана Душана і доповнений 1354 року. Перша редакція складається з 187 статей. Документ ілюструє зміни, які відбулися в усіх сферах життя країни в результаті завершення процесу феодалізації та політичної централізації. В «Законнику» знайшли відображення як норми сербського традиційного права, так і візантійські впливи. Ці моменти мають обов’язково враховувати студенти при підготовці до заняття.

При характеристиці аграрних відносин після завершення процесу феодалізації слід виявити специфіку форм феодального землеволодіння – баштини та пронії. За текстом документа необхідно також з’ясувати правовий статус категорій селянства – меропхів та отроків.

При характеристиці судово-правової системи варто звернути увагу на систему покарань за різні види злочинів, оскільки це є важливим покажчиком рівня розвитку суспільства. Важливим є наявність як індивідуальних, так і колективних форм покарання. Особливу увагу слід звернути на організацію власне судового процесу.

При підготовці четвертого та п’ятого питань, слід виходити з того, що православна церква була реальною опорою королівської влади. Тому система норм права щодо церкви, яка міститься у документі, напевне мала на меті і зміцнення авторитету самою королівської влади.

Документи та література з теми:

1.  Законник Стефана Душана” // Хрестоматія… – Т. 1.
2.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
3.   История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
4.  История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.
5.  Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
6.  Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.

Тема 4. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії, (2 год.)

План

1.  Завоювання турками-османами південнослов’янських земель.
   1.  Складання військово-адміністративної системи управління в європейських провінціях Османської імперії та їх вплив на економічний, соціальний і політичний розвиток південних слов’ян.
   2.  Національно-визвольний рух та його форми.

Методичні рекомендації

Майже 500 років історії південнослов’янських народів пов’язані з історією Османської імперії. Під її владою перебували болгари, серби, македонці, чорногорці, боснійці. Османський вплив позначився на усіх без винятку сторонах життя слов’ян, спричинивши зміни, які носили цивілізаційний характер. Дане семінарське заняття присвячене ранньому періоду Османського панування на Балканах.

Питання про завоювання османами Балкан проблеми не становить, до нього ми зверталися у лекціях, цей матеріал міститься у всіх підручниках та довідниках.

Центральним питанням теми є друге. Розкриваючи його, необхідним є звернутися до особливостей політичної, релігійної, військової та аграрної системи Османської імперії. Усі вони були перенесенні на Балкани. Центральну роль тут відводилася військово-ленній (тимарній) системі, у змісті якої мають розібратися студенти.

Розкриваючи останнє питання, слід звернути увагу на особливості руху опору, його соціальну базу та організаційні форми.

Документи та література з теми:

1.  Славянские народы Юго-Восточной и Центральной Европы под османским владычеством // Хрестоматия… – Т.1. – С. 141 – 167.
2.  Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 3. – Болгарский народ под турецким владычеством. – М. – Л., 1955.
3.  Достян И. С. Борьба сербского народа против турецкого ига (ХV – начало ХIХ вв.). – М., 1968.
4.  История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.
5.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
6.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
7.  Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.
8.  История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.
9.  Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
10.  Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV – XVI вв. / Отв. ред. И.Б. Греков – М., 1984.
11.  Фрейденберг М. М. Дубровник и Османская империя. 2-е изд. – М., 1989.
12.  Шеремет В.И. Становление Османськой империи. XIII – XIV вв. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 1.

Тема 5. Державне та політичне життя Польщі у Х – ХV ст., (4 год.)

План

1.  Давньопольська держава. Хрещення та християнізація Польщі.
2.  Польща в період феодальної роздробленості (ХІІ – ХІІІ ст.). Боротьба за відновлення єдиної Польської держави.
3.  Формування станово-представницької монархії у Польщі. Державний устрій країни у XIV – XV ст.
4.  Кревська і Городельська унії та їх значення.
5.  Боротьба Польщі з німецькою експансією. Грюнвальдська битва. Тринадцятилітня війна.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Польща у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Рання історія Польщі. Виникнення Давньопольської держави: Особливості етногенезу поляків. Перші племінні об’єднання. Велика Польща. Мешко І та утворення Давньопольської держави. Прийняття християнства. Зовнішня політика Болеслава І. Відносини зі Священною Римською імперією. Період роздробленості.

Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку польських земель у ХІ – ХІІІ ст. Традиційні галузі польського господарства. Поява польських міст. Особливості розвитку торгівлі. Становище польського селянства в умовах феодалізації. Внутрішня колонізація Польщі ХІІІ ст. Підйом міст та міської економіки. Німецька колонізація та її форми. Особливості процесу феодалізації Польщі. Становище духовенства, магнатів, шляхти. Польське селянство та його становище. Особливості правового статусу міщан. Формування міського права. Формування системи шляхетських привілей.

Основні етапи політичної історії Польщі у XIV – XV ст.: Особливості політичної централізації Польщі у І половині XIV ст. Владислав Локетек. Відносини з Великим князівством литовським. Кревська унія. Відносини з Тевтонським орденом. Грюнвальдська битва. Тринадцятилітня війна та її результати. Оформлення системи станових привілеїв.

Метою даного семінарського заняття є розгляд проблем, які визначали характер державного та ідейно-політичного життя Польщі не лише у добу середньовіччя, а й пізніших часів. Католицтво традиційно відігравало і продовжує відігравати ключову роль у всіх сферах життя Польщі. Витоки такої ролі католицтва слід шукати саме у середньовічній Польщі.

При характеристиці польської держави доби феодальної роздробленості студенти мають з’ясувати, чим була викликана така тривалість цього процесу. Складність процесу централізації була зумовлена специфікою соціально-економічного розвитку, передусім особливостями розвитку польських місць. Саме це, у свою чергу, зумовило формування станово-представницької монархії. Початок цього процесу поклала система привілей шляхті. На основі документів, які містяться у “Хрестоматії”, студенти мають розібратися у причинах та змісті поступок з боку королівської влади на користь знаті.

Наступне питання присвячене відносинам між Польщею та Литвою. В результаті укладених у кінці XIV – XV ст. двох уній були закладені передумови створення майбутньої Речі Посполитої.

Останнє питання присвячене процесові протистояння Польщі та Тевтонського ордену. Центральним місцем у цьому стала Грюнвальдська битва. Важливим є з’ясувати історичне значення та суперечливі наслідки перемоги Польщі у цьому протистоянні.

Документи та література з теми:

1.  “Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях. / Перевод В.Л. Янина.– М., 1987.
2.  Галл Аноним. Хроника и деяния князей или королей польских. – М., 1961.
3.  Длугош Ян. Грюнвальдская битва. – М. – Л., 1962.
4.  Зашкільняк Л.О. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – 752 с.
5.  Польша // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
6.  Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – І трети XIII вв. – К., 1968.
7.  Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
8.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
9.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
10.  История Польши.. – В 3-х томах. – М., 1955. – Т.1.
11.  Караев Г.Н. Грюнвальдская битва 1410 г. – М., 1960.
12.  Королюк В.Д. Древнепольское государство. – М., 1957.
13.  Краткая история Польши. – М., 1993.
14.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
15.  Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Польши и Руси в XII – XIV вв.: Сб. статей. – М., 1974.
16.  Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян. – М. – Л., 1958.
17.  Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953.
18.  Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
19.  Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – М., 1990.
20.  Якубский В.А. Австрия, Чехия, Польша: Основные проблемы социально-экономического развития (XI – XVII ст.) // История Европы. – Т.З. – М., 1993.

Тема 6. Чехія у середні віки, (2 год.)

План

1.  Чеська держава Пржемисловичів. Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій чеських земель у ХІ – ХІІІ ст.
2.  Німецька колонізація в Чехії та її наслідки.
3.  Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Чехія у середні віки» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Етногенез чехів. Виникнення чеської держави: Природні умови Чехії. Особливості етногенезу чехів. Племінні об’єднання на території Чехії. Господарство та суспільні відносини. Гради. Створення Великої Моравії. Вихід Чехії з її складу та створення чеської держави. Відносини з імперією. Католизація Чехії.

Чеська держава Пржемисловичів: Зміцнення чеської держави. Виникнення Королівства Чехія. Особливості державного будівництва. Завершення процесу феодалізації. Станова структура чеського суспільства. Чеське середньовічне місто. Економічне піднесення Чехії. Чехія за правління Пржемисла ІІ Отокара та Вацлава ІІ.

Німецька колонізація в Чехію: Проникнення німців в Чехію. Церковна колонізація. Аграрне переселення німців. “Германізація” чеських міст. Значення німецької колонізації.

Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів: Прихід до влади нової династії. Ян Люксембург. Привілеї чеському дворянству. Чехія за правління Карла І. Внутрішня політика. Створення архієпископства. Заснування університету в Празі. Перетворення Чехії на центр Священної Римської імперії німецької нації. “Золота булла”. Послаблення Чехії за Вацлава IV.

Документи та література з теми:

1.  Великая Моравия, ее историческое и культурное значение.: Сб. ст. – М., 1985.
2.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
3.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. 
4.  История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.
5.  Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.
6.  Лаптева Л.П. История Чехии периода феодализма (V в. – 1640 г.). – М., 1993.
7.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
8.  Неедлы З. История чешского народа. – Т. 1. – М., 1952.
9.  Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
10.  Якубский В.А. Австрия, Чехия, Польша: Основные проблемы социально-экономического развития (XI – XVII ст.) // История Европы. – Т.З. – М., 1993.

Тема 7. Гуситський рух в Чехії, (2 год.)

План

1.  Суспільно-політичні, соціально-економічні та ідеологічні передумови гуситського руху.
2.  Релігійні та суспільно-політичні погляди Яна Гуса.
3.  Собор у Констанці та початок чеської реформації.
4.  Течії у гуситському русі: чашники та таборити.
5.  Характеристика основних подій гуситських воєн.
6.  Підсумки та історичне значення гуситського руху.

Методичні рекомендації

Тема гуситського руху не лише є центральною темою в середньовічній історії західних слов’ян. Це важлива сторінка світової історії Сучасні дослідники вбачають саме у виступі Яна Гуса предтечу європейської Реформації, а Мартін Лютер сам називав себе учнем Яна Гуса. Тому важливість даної теми сумнівів не викликає. Для її підготовки студентам необхідно ознайомитися з джерелами. Основним з них є праця Лаврентія з Бржезової, академічне видання якої пропонується у бібліографічному списку. Окремі розділи праці, у комплексі з іншими джерелами, містяться в «Хрестоматії».

Говорячи про передумови гуситського руху, то на початок XV ст. відбулися важливі зміни в різних сферах життя чеського суспільства, наслідки яких і спричинили соціальний вибух. Це і процес коммутації (переходу до грошової ренти) в чеському селі, і концентрація значних земель в руках церкви, і засилля німців в органах міського самоврядування, і наростання конфлікту в середовищі чеської знаті та інші. Лише комплексне вивчення цих процесів може наблизити дослідника до історичної дійсності.

Ідейним натхненником руху став Ян Гус (1371 – 1415), декан філософського факультету Празького університету. Важливим є з’ясувати умови, в яких відбувалося формування поглядів Яна Гуса, вплив ідей Джона Вікліфа на формування ідей Гуса. Далі слід охарактеризувати релігійні погляди Яна Гуса, його політичні ідеї.

Події Констанцького собору стали своєрідною переламною точкою, яка визначила подальший хід чеської реформації. Реакція на собор була загальнонаціональною, тому конфлікт між Імперією та Ватиканом з одного боку та Чехією з іншого стає неминучим.

У межах наступного питання слід з’ясувати причини неоднорідності учасників соціального руху в Чехії. Важливим є не просто встановити ідейні розбіжності у поглядах чашників та таборитів, а й з’ясувати причини різного бачення ними суспільно-політичних та соціально-економічних процесів у державі та у цілому майбутнього Чехії.

Останні питання загалом не мають викликати проблем при підготовці, оскільки носять скоріше ілюстративний, аніж проблемний характер.

Документи та література з теми:

1.  Лаврентий из Бржезовой. Гуситская хроника. – М., 1962.
2.  Чешские земли и Словакия. // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
3.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. 
5.  История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.
6.  Краткая история Чехословакии. – М., 1988.
7.  Крахотвил М.В. Ян Гус.: Пер. с чеш. – М., 1959.
8.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
9.  Мацек Й. Гуситское революционное движение.: Пер. с чеш. – М., 1954.
10.  Мацек Й. Табор в гуситском революционном движении.: Пер. с чеш. – М., 1959.
11.  Неедлы З. История чешского народа. – Т. 1. – М., 1952.
12.  Рубцов Б.Т. Ян Гус. – М., 1958.

Тема 8. Держава і суспільство Давньої Русі

за даними «Руської правди», (2 год.)

План

1.  «Руська правда» як історичне джерело.
2.  Система покарань за «Руською правдою» як відображення рівня розвитку соціальних інститутів.
3.  Станова система давньоруського суспільства.
4.  Майнові відносини у давньоруському суспільстві.
5.  Держава і влада за «Руською правдою».

Методичні рекомендації

«Руська правда» – найдавніша спроба кодифікації звичаєвого права на Русі. Створення її пов’язують з іменем князя Ярослава Мудрого. Документ можна віднести до числа «варварських правд», укладених в германських та кельтських державах у VI – IX ст.

Документ дозволяє простежити різні сторони життя суспільства Русі у ХІ ст. Тому підготовка до семінарського заняття передбачає скрупульозний аналіз джерела. Доцільним є виписати по тематичним рубрикам однопорядкові за змістом статті, на основі чого розкривати різні складові теми.

При підготовці другого питання слід звернути увагу на те, що в законнику чітко розділено право кримінальне і цивільне. «Правда» також визнає пом’якшувальні та обтяжливі обставини злочину, що впливає на характер покарання. Також необхідно з’ясувати фактори, які викликали трансформацію системи покарань, а саме відхід від «варварської» системи покарань.

У «Руській правді» згадуються різні категорії населення. Студенти повинні з’ясувати правовий статус різних соціальних груп з метою відтворення особливостей суспільних відносин в державі.

Низка статей, які характеризують майнові відносини свідчать про розвиток товарно-грошових відносин, а також різних галузей економіки. Тому необхідно віднайти такі статті та встановити рівень розвитку майнових та зобов’язальних відносин.

Документи та література з теми:

1.  Текст Руської правди // Будь-яке видання
2.  Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.
3.  Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.
4.  Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т. ІІІ – IV. – М., 1988.
5.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 22 – 34.
6.  Соловьев С.М. История России с древнейших времен. – Кн. 1. (Т. 1 – 2). – М., 1959.
7.  Тихомиров М.И. Пособие по изучению Русской правды. – М., 1953.
8.  Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1997.
9.  Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.
10.  Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1980.

Тема 9. Київська Русь в умовах феодальної роздробленості, (4 год.)

План

1.  Особливості «феодалізму» в Давній Русі: дискусії в історіографії.
2.  Суспільно-політичні та соціально-економічні передумови роздробленості Давньоруської держави.
3.  Володимиро-Суздальське князівство. Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський.
4.  Новгородська земля. Боярсько-вічова республіка.
5.  Галицько-Волинське князівство.
6.  Київське, Чернігівське і Сіверське князівства.

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми слід звернути увагу на такі аспекти теми:

Особливості «феодалізму» в Давній Русі: Проблема «Руського феодалізму» в історіографії. Н.П. Павлов-Сільванський. Погляди В.О. Ключевського та ін. Класичний марксистсько-ленінський підхід до феодалізму. Сучасний стан проблеми.

Передумови роздробленості Давньоруської держави: Особливості організації політичної влади Рюриковичами. Соціально-економічні закономірності господарської автаркії окремих територій в добу середньовіччя.

Ослаблення політичної влади Києва. Посилення ролі удільних князівств: Передумови перетворення Києва з метрополії на центр одного з 15-ти князівств. Розподіл князівств між Рюриковичами. Посилення ролі удільних князівств. Події 1169 року в Києві. Піднесення периферійних центрів після занепаду Києва. Галич. Володимир. Новгород.

Друге питання є ключовим в даній темі. Воно й досі викликає гострі суперечки між представниками вітчизняної та зарубіжної історичної науки. Для правильної акцентації цієї проблеми слід звернутися до рекомендованої статті Моці О.П. “Київська Русь: результати та перспективи досліджень” і монографії Півторака Г.П. “Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов”.

При підготовці до третього і четвертого питань теми необхідно опрацювати відповідні джерела зі Збірника документів. Робити це слід під кутом з’ясування, якою була форма політичного правління на руських землях: автократичною, аристократичною чи республіканською.

Документи та література з теми:

1.  “Повесть временных лет” о ранней истории славян и варягах на Руси. – Нагаев А. С., Огнев В. Н. Практикум по истории СССР с древнейших времен до начала XVII века. – М., 1991. – С. 17 – 22.
2.  Владимиро-Суздальское княжество. – Збірник... – С. 14 – 16.
3.  Договорная грамота Новгорода с великим князем Тверским Ярославом Ярославичем. –Там само – С. 17 – 19.
4.  Новгородская феодальная республика. –– Там само. – С. 16 – 17.
5.  Горский А.А. Русские земли в ХІІІ – ХIV вв. Пути исторического развития. – М., 1996.
6.  Греков Б.Д. Киевская Русь. – М., 1953.
7.  Кареев И. В каком смысле можно говорить о существовании феодализма в России: По поводу теории Павлова-Сильванского. – СПб., 1910.
8.  Котляр М. Причини настання удільної роздробленості на Русі // Київська старовина. – 1997. – № 3-4. – С. 62 – 76.
9.  Лимонов Ю.А. Владимиро-Суздальская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1987.
10.  Мартышин О.В. Вольный Новгород: общественно-политический строй и права феодальной республики. – М., 1992.
11.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 35 – 53.
12.  Моця О.П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // УІЖ. – 1996. – № 4.
13.  Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в Древней Руси. – М., 1988.
14.  Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”. – К., 2001.
15.  Поляков А.Н. Древнерусская цивилизация: вехи развития // Вопросы истории. – 2008. – № 9.
16.  Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982. – Гл. II.
17.  Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.
18.  Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К.,1992.

Тема 10. Руські землі у складі Монгольської світової імперії, (2 год.)

План

1.  Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю.
2.  Основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку руських земель в умовах монгольського панування.
3.  Монгольський фактор в історії східнослов’янських народів: наслідки монгольського панування.

Методичні рекомендації

При вивченні теми студенти мають опрацювати рекомендоване джерело Дж. дель Плано Карпіні, в якому змістовно розкривається історія Монгольської держави, її структура, влада великого хана, побут та військові вміння населення. Перед читачем постає воєнізована держава, готова в будь-який момент до загарбань.

При показі ставлення руського населення до завойовників, треба наголосити на боротьбі двох тенденцій: відкритої боротьби, приреченої на провал, і вимушеного підлеглого ставлення до ворога, який був на той час сильнішим. До речі, таке протистояння і сьогодні триває на шпальтах історичних видань. Інтерес до татаро-монгольської навали та її наслідків не згас, він плодить велику кількість праць – наукових і псевдонаукових. Тому на семінарському занятті бажано розібратися у ступені впливу монгольського фактору на східнослов’янський світ.

Документи та література з теми:

1.  Дж. дель Плано Карпини. Из “Истории монголов” // Збірник... – С. 20-23.
2.  Разорение русской земли полчищами Батыя // Там само – С. 23 –26.
3.  Головко О.Б. Держава Романовичів та Золота Орда / 40 – 50-ті рр. ХІІІ ст. // Український історичний журнал. – 2004. – № 6.
4.  Горский А.А. Москва и Орда. – М.,2003.
5.  Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. – М.-Л., 1950.
6.  Валянский С. И., Калюжный Д. В. Другая история Руси. От Европы до Монголии.- М.,2001.
7.  Вернадский Г.В. Монголы и Русь. – М., 1997.
8.  Войнович Л.В. Нащадки Чингіз-Хана: вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. – Львів, 2004.
9.  Каргалов В.В. Монголо-татарское нашествие на Русь, М.: 1966.
10.  Крадин Н.Н, Скрынникова Т.Д. Империя Чингисхана. – М.,2006.
11.  Кривошеев Ю.В. Русь и монголы. Исследования по истории Северо-Восточной Руси ХII – ХІV вв. – СПб., 2003.
12.  Кучкин В.А. Русь под игом: как это было? – М., 1991.
13.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 54 – 70.
14.  Похлебкин В.В. Татары и Русь: 360 лет отношений Руси с татарскими государствами в XIII – XVI вв. (1238 – 1598). – М., 2000.
15.  Трепавлов В.В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. (проблема исторической преемственности). – М.,1993.
16.  Трепавлов В. В. Золотая Орда в XIV столетии. – М, 2010.
17.  Федоров-Давыдов Г.А. Общественный строй Золотой Орды. – М., 1973.
18.  Хан Н.А. Ярлык в традиции политической культуры Восточной Европы в ХІV веке // Вопросы истории. – 2004 – № 6.

Тема 11. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського, (2 год.)

План

1.  Історична концепція та етапи формування Литовсько-Руської держави.
2.  Соціально-економічні чинники розвитку руських земель у складі Литви.
3.  Східнослов’янські народи в контексті польсько-литовських стосунків та боротьби із зовнішньою агресією.
4.  Особливості державно-політичного статусу руських земель у складі Литви.

Методичні рекомендації

Велике князівство Литовське стало реальним суперником Москви у Східній Європі як можливий центр об’єднання східнослов’янських земель. У межах першого питання слід простежити процес виникнення та розвитку литовської держави, зростання її територіальних меж від Міндовга до Ольгерда. Особливого аналізу потребують відносини Князівства з Москвою та Золотою Ордою.

Характеризуючи соціально-економічні та суспільно-політичні процеси у русько-литовській державі слід виходити з того, що ВКЛ являло собою фактичну федерацію різноетнічних земель, а у відносинах між центром та периферією діяло правило: “Старого не рушимо, нового не запроваджуємо”. Така формула особливо позитивно була сприйнята руською знаттю.

Стосовно польсько-литовських відносин, то слід встановити фактори такого зближення, мотиви кожної зі сторін та етапи його.

Документи та література з теми:

1.  Антонович В.Б. Очерк истории Великого Княжества Литовского до половины XV в. – К., 1876.
2.  Грабовський С. Природа Литовсько-Руської держави // Нариси з історії українського державотворення. – К., 1995.
3.  Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. IV. – К., 1993.
4.  Дворниченко А.Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала ХVI в.). Очерки истории общины, сословий, государственности. – СПб., 1993.
5.  Лаврів П. Велике князівство Литовське // Історія Південно-Східної України. – К., 1996.
6.  Эдвардс Гудавичюс История литвы с древнейших времен до 1569 года. – М.,1999.
7.  Яковенко Н. Кревська унія 1385 р. Ягайло і Вітовт // Нариси історії України. – К., 1997.

Тема 12. Об’єднання руських земель навколо Москви, (2 год.)

План

1. Початок піднесення Москви. Роль Московського князівства в «збиранні» північно-східних слов’янських земель.

2. Історичні обставини об’єднання руських земель. Особливості і характер об’єднавчого процесу.

3. Феодальна війна другої чверті XV ст.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Об’єднання руських земель навколо Москви» слід акцентувати увагу на наступних аспектах теми:

Початок піднесення Москви: Утворення князівства. Зростання його території у XIV ст. Географічні, політичні та економічні фактори піднесення Москви. Москва – тримач ханського великокняжого ярлика. Перші «збирачі» руських земель: Данило Олександрович. Іван Калита. Дмитро Донськой. Куликовська битва. Розорення Москви Тохтамишем. Відносини Москви з Ордою.

Історичні обставини об’єднання руських земель: Династична війна в Московській державі у першій половині XV ст. Московська держава в роки правління Івана ІІІ. Завоювання Новгорода. Приєднання Твері, Рязані, Пскова. Методи і засоби об’єднання.

Звільнення від золотоординського ярма: Відносини з Ордою після Куликовської битви. «Стояння на Угрі». Остаточне звільнення з під влади Орди.

Документи та література з теми:

1.  Духовная грамота Ивана Калиты.// Збірник... – С. 27 – 28.
2.  Договор великого князя Дмитрия Ивановича с тверским великим князем Михаилом Александровичем. 1375. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 г. – С. 101 – 104.
3.  Куликовская битва 1380 г. // Там само. – С. 104-114.
4.  Вернадский Г.В. История России: Россия в средние века. – М., 1997.
5.  Горский А.А. К вопросу о причинах “возвышения” Москвы // Отечественная история. – 1997. – № 1.
6.  Иловайский Д.И. Собиратели Руси. – М., 1996.
7.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 71 – 79.

Тема 13. Московська держава у XV ст., (2 год.)  

План

1. Утворення єдиної Московської держави, початок процесу централізації (друга половина XV – початок XVI ст.). Правління Івана ІІІ.

2. Характеристика політичних інститутів Московської держави. Ідеологічне обґрунтування сильної самодержавної влади великого князя.

3. Зовнішня політика Івана ІІІ.

Методичні рекомендації

Центральним питанням теми є перше, оскільки два перші пункти плану фактично опираються на текст лекції. Слід мати на увазі, що нова система органів влади та управління була підпорядковані єдиній меті – остаточній централізації нової держави.

Політичні інститути Московського царства: Атрибути новоствореної держави. Централізація усіх сфер політичного життя. Боярська дума. Палац і Казна. Створення приказної системи. Вироблення державної ідеології Московського царства.

Зовнішня політика Івана ІІІ була направлена на створення сильної Московської держави, визначалися зовнішньополітичні пріоритети Московії і національно-державні інтереси країни. Проаналізувати особливості завоювання Новгорода і ліквідації новгородської автономності. Приєднання Ростовського, Ярославського, Тверського князівств, Вятки. Російсько-казанські суперечності. Ліквідація залежності від Орди. Російсько-литовські війни. Російсько-кримські відносини. Балтійське питання.

Документи та література з теми:

1.  Алексеев Ю. Г. Государь всея Руси. – Новосибирск. 1991.
2.  Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.
3.  Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.
4.  Леонтьев А.И. Образование приказной системы управления в Русском государстве. – М., 1991.
5.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 80 – 100.
6.  Присоединение к Москве Твери, Вятки, Пскова // Збірник... – С.43 – 45.

Тема 14. Державно-правова система Московської держави, (2 год.)

План

1.  Система управління, фінанси і законодавство в Московській державі.
2.  Держава і право Московії за Судебником 1497 року:

а) державне будівництво, феодальна власність, соціальна структура;

б) суд і судова система; повноваження центрального та місцевих судів.

в) кримінальне судочинство;

г) цивільне судочинство.

Методичні рекомендації

Важлива роль в остаточній централізації нової держави відводилася Судебнику 1497 року. На основі аналізу тексту документа студенти мають показати особливості правової системи Московської держави. Окрім запропонованої в плані схеми вивчення Судебника, важливим є простеження процесу обмеження особистої свободи селян, відображеного у документі.

Документи та література з теми:

1. Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.

2. Кучкин В.А. Судебник 1497 г. и договорные грамоты московских князей XIV – XV веков.// Отечественная история. – 2000. – № 1.

3. Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 80 – 100.

4. Судебник 1497 р. // Збірник... – С. 45 – 52.

Частина ІІ

Тема 1. Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Політичний розвиток болгарських земель під владою Порти.
2.  Соціально-економічне становище болгарських земель.
3.  Початок Болгарського національного відродження.

Методичні рекомендації

Розглядаючи особливості адміністративного устрою та політичного розвитку болгарських земель у складі Османської імперії, слід мати на увазі, що Болгарія належала до найбільш наближених територіально до столиці провінцій імперії. Це, в свою чергу, визначало практично цілковите підпорядкування цих земель центральному урядові. Разом з цим, XVI – XVIII століття стали періодом системної кризи в імперії, що наростала. Студенти мають показати вплив її на політичний розвиток болгарських земель. Головною складовою останнього став поступовий підйом національно-визвольного руху. Уваги заслуговують події повстань у Тирново та Чипровці. Обґрунтування заслуговує і все більша орієнтація болгарського національного руху на Росію.

Характеризуючи соціально-економічний розвиток Болгарії у зазначений період, студенти також мають відштовхуватися від впливу кризи в імперії на різні сфери господарських та соціальних відносин. Серед найсуттєвіших змін на увагу заслуговує поява чифтліків, зміни в становищі болгарського ремесла та торгівлі та становища міст взагалі.

XVIII століття, а саме друга його половина, стало періодом початку Болгарського національного Відродження. Важлива роль у цьому процесі належала православному духовенству та монастирям. Студентам слід пояснити таку ситуацію. Доцільним є більш детально зупинитися на творчості таких діячів болгарського Відродження, як Й. Брадатий, Паїсій Хілендарський, С. Врачанський.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
3.  История Болгарии: в 2-х т. – М., 1954. – Т. 1.
4.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. 
6.  Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

Тема 2. Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Становище сербських земель у другій половині XV – XVI ст.
2.  Політико-адміністративне та соціально-економічне становище сербських земель у складі Османської імперії.
3.  Війни другої половини XVII ст. та їхній вплив на Сербію. Велике переселення 1690 року.
4.  Національно-визвольний рух сербів. Сербська православна патріархія.

Методичні рекомендації

Розвиток сербських земель у XV – XVI століттях відбувався під впливом постійних воєн між Османською імперією та європейськими країнами. Серби були втягнуті у це протистояння, наслідком якого стали постійні зміни політичної карти Балкан, значні міграційні процеси, занепад господарства. Студенти мають відтворити послідовність подій цього насиченого періоду сербської історії та проаналізувати їх.

Друге питання слід розглядати відповідно до тієї схеми, яка застосовувалася при розгляді попередньої теми. Слід з’ясувати специфіку адміністративної, фіскальної, судової та економічної політики Порти на сербських землях та її еволюцію.

Друга половина XVII століття позначилася новим витком османсько-австрійського протистояння, яке прямим чином вплинуло на подальшу історію сербів. Далекосяжні наслідки для сербів мало прийняття у 1690 р. патріархом Арсенієм рішення залишити місця свого проживання разом з австрійським військом, що відступало. Ця подія увійшла в історію як Велике переселення.

Розглядаючи національно-визвольний рух сербів, слід мати на увазі декілька суттєвих моментів. Активізація антиосманських настроїв, як правило, відбувалася на хвилі загострення військового протистояння Порти та європейських країн. Важливу роль у сербському русі відігравала сербська православна патріархія, а також широкий просвітницький рух, який розгорнувся з другої половини XVIIІ століття.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
3.  История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.
4.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
6.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.

Тема 3. Південні слов’яни у складі імперії Габсбургів

(XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Суспільно-політичне та соціально-економічне становище хорватських земель у складі габсбурзьких володінь.
2.  Словенські землі у складі Австрійської імперії.
3.  Становище сербів у габсбурзькій Австрії.

Методичні рекомендації

Характеризуючи становище хорватських та словенських земель у складі імперії Габсбургів, слід виходити з їх прикордонного з Османською імперією статусу. Цей фактор протягом усього періоду не знімав напруги в становищі даного регіону Балкан, прямим чином визначав особливості суспільно-політичного розвитку хорватських та словенських земель.

Серед інших визначальних моментів хорватської історії заслуговують реформаційні процеси та поширення протестантизму, формування Воєнного Кордону (Крайни), антигабсбургська змова родин хорватської знаті Зринських та Франкопанів, вплив реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ політичний та економічний розвиток територій австрійської імперії, заселених південними слов’янами.

Історія сербів у складі імперії Габсбургів була започаткована Великим переселенням 1690 року. Для сербів XVIII ст. у складі Австрійської імперії стало періодом невиправданих надій, оскільки з самого початку виник, а далі лише посилювався, антагонізм на усіх рівнях між сербами та передусім угорською стороною. З іншого боку, серби отримали певні привілеї, зокрема право на митрополію. Окремішність становища сербів втілилася також і в інституті «граничарства». Заслуговує на увагу політична та культурна орієнтація сербів на православну Росію, втіленням якої стали міграційні хвилі середини XVIII ст. Студенти також мають проказати зміни у становищі сербів у складі Австрійської імперії у другій половині XVIII ст.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
3.  Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.
4.  История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1-2.
5.  История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.
6.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX т..).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
7.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін.
8.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
9.  Цьольнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.

Тема 4. Польська держава у XVI – першій чверті XVIII ст., (2 год.)

План

1.  Внутрішня та зовнішня політика правителів Польщі у кінці XVI – XVII ст.
2.  Витоки економічного та політичного занепаду Польщі.
3.  Річ Посполита у війнах другої половини XVIІ – першої чверті XVIIІ ст.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Польська держава у XVI – першій чверті XVIII ст.» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Утворення Речі Посполитої. Політичний розвиток Польщі у кінці XV – І половині XVI століття. Зовнішня політика. Лівонська війна. Відносини з Литовським князівством. Сигізмунд ІІ Август. Сейм у Любліні 1 липня 1569 та його рішення. Припинення династії Ягеллонів. Генріх Валуа. «Генріхові артикули». Стефан Баторій.

Внутрішня та зовнішня політика правителів з династії Ваза у кінці XVI – І половині XVII ст. Королівські вибори 1587 року та боротьба за трон. Сигізмунд ІІІ Ваза. Внутрішня політика. Посилення впливу католицької церкви. Єзуїти в Речі Посполитій. Протистояння королівської влади та знаті на початку XVII століття. Зовнішня політика. Московський вектор. Відносини з Османської імперією. Польсько-шведські війни. Владислав IV.

Витоки економічного та політичного занепаду Польщі. Військово-політичні, демографічні та соціально-економічні наслідки воєн ІІ половини XVIІ – першої чверті XVIIІ століття. Посилення позицій магнатів. Криза політичної системи Речі Посполитої. Війна за «Польську спадщину» 1733 – 1734 рр.

Річ Посполита у війнах другої половини XVIІ – першої чверті XVIIІ ст. Річ Посполита та Національно-визвольна війна українського народу. Шведська інтервенція на землі Речі Посполитої. Російсько-польська війна 1654 – 1667 рр. Польсько-турецьке суперництво. Річ Посполита і Північна війна.

Документи та література з теми:

1.  Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.
2.  Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.
3.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. 
5.  История Польши: В 3-х т. – М., 1955. – Т.2.
6.  Геровский Ю.А. Польша среди европейских держав (XVI – XVIII вв.) // Вопросы истории. – 1977. – № 12.
7.  Краткая история Польши. – М., 1993.
8.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

Тема 5. Занепад і поділи Речі Посполитої (20 – 90-ті роки XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Економічний і політичний занепад польських земель у 20-х – на початку 60-х рр. XVIII ст.
2.  Криза польського державного устрою в першій половині XVIII ст.
3.  Реформи в 1760-х рр. Перший поділ Речі Посполитої.
4.  Великий Сейм. Другий поділ Речі Посполитої.
5.  Повстання під проводом Т. Костюшка.
6.  Поразка повстання. Третій поділ Речі Посполитої.

Методичні рекомендації

Друга половина XVIII ст. стала періодом гострої системної кризи, яка набула для Речі Посполитої незворотного характеру і, зрештою, визначила тривалий період бездержавності для польського народу. Метою даного семінарського заняття є з’ясування причин та передумов цієї кризи та процесів, нею викликаних.

Перші два питання спираються на лекційний матеріал. Витоки соціально-економічного та політичного занепаду Речі Посполитої у другій половині XVIII ст. слід шукати як у недосконалості польської державно-політичної системи, так і в безпосередніх наслідках тривалих воєн, які держава вела майже століття перед цим. Вихід з ситуації, що склалася, певні політичні кола шукали в реформах, зміст яких є предметом третього питання. Проте опір противників реформ врешті-решт став передумовою загострення міжнародного становища Речі Посполитої та Першого її поділу. При розгляді цього та наступних питань обов’язковою є робота з картою, це має бути враховане студентами при підготовці до заняття.

Наступне питання присвячене діяльності Великого Сейму 1788 – 1792 рр. Особливу увагу слід приділити рішенням 1791 року, зокрема Конституції від 3 травня 1791 р. Проте створення Торговицької конфедерації, а потім – відкрита інтервенція з боку Росії призвели до Другого поділу Речі Посполитої.

Наступні питання присвячені передумовам, ходу та наслідкам повстання польського народу під проводом Тадеуша Костюшко. Аналізу вимагають політичні та соціально-економічні гасла та декларації повсталих. Поразка повстання мала наслідком Третій поділ країни та остаточну ліквідацію польської державності.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.
3.  Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.
4.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. 
6.  История Польши: В 3-х т. – М., 1955. – Т.2.
7.  Геровский Ю.А. Польша среди европейских держав (XVI – XVIII вв.) // Вопросы истории. – 1977. – № 12.
8.  Краткая история Польши. – М., 1993.
9.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
10.  Островер Л.И. Тадеуш Костюшко. – М., 1961.

Тема 6. Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Включення Чехії до складу держави Габсбургів. Повстання станів 1620 р.
2.  Тридцятилітня війна та її наслідки для чеських земель.
3.  Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Чехії у другій половині XVII – першій половині XVIII ст.
4.  Чеські землі за часів «освіченого абсолютизму».

Методичні рекомендації

Значний вплив на становище народів Центральної та Південно-Східної Європи здійснила перемога турків-османів під Мохачем у 1526 року. Саме ця подія зумовила передачу чеською знаттю чеської корони австрійському королю Фердінанду Габсбургу. Подальші десятиліття стали періодом поступового обмеження політичного суверенітету Чехії. Ускладнювала ситуацію і боротьба між протестантами та контрреформаторами, ареною якої стали чеські землі. Боротьба вилилася у повстання, яке розпочалося у 1618 році. Заслуговує на увагу аналіз політичної програми повстанців. По суті, саме чеське повстання започаткувало Тридцятилітню війну (1618 – 1648), в яку чеські землі були втягнуті безпосередньо. Студенти мають проаналізувати наслідки битви на схилах Білої гори 1620 року та Вестфальського миру 1648 для чеських земель.

При розгляді третього питання слід зупинитися на комплексному аналізі наслідків Тридцятилітньої війни для чеських земель, а також на характеристиці принципів політики Габсбургів в Чехії. Остання викликала повстання 1680 року. Далі студенти мають дати характеристику соціально-економічному розвитку чеських земель, які поступово перетворюються на одну з найбільш розвинених у промисловому відношенні частин імперії. Разом з цим, це був період широкомасштабної німецької експансії, що значною мірою вплинуло на етнічну ситуацію на чеських землях.

Реформам ІІ половини XVIII століття присвячена значна частина лекції. Студентам слід проаналізувати ідеологію, спрямованість та зміст реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ та їх вплив на різні сфери життя чеського суспільства.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.
3.  Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
4.  Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.
5.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
6.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
7.  История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.
8.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
9.  Неедлы З. История чешского народа. – М., 1952.
10.  Цьольнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.

Тема 7. Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Словацькі землі в умовах османсько-габсбургського протистояння у XVI – першій половині XVII ст.
2.  Реформація та контрреформація на словацьких землях.
3.  Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Словаччини у другій половині XVII – першій половині XVIII ст.
4.  Реформи Марії-Терезії і Йосипа ІІ та їх наслідки для словацького суспільства.

Методичні рекомендації

Період XVI – першої половини XVII ст. для словацьких земель видався драматичним та насиченим на події. Ще з середини XV ст. територія Словаччини стала ареною протистояння між Польщею, Австрією та Угорщиною. Тепер до факторів зовнішнього впливу додалася Османська імперія. Битва під Мохачем, яка розділила Угорщину на дві частини, спричинила перехід словацьких земель під контроль Габсбургів. Уже в середині століття частина словацьких земель опинилася під контролем Порти. Протистояння тискові Османів тривало майже півтора століття і позначилося на усіх сферах життя словаків. Важливим наслідком цього стали зміни у етнічному складі населення території Словаччини. Не обішли Словаччину і події Тридцятилітньої війни. У перипетіях цих подій мають розібратися студенти, готуючись до першого питання заняття.

Суттєвий вплив на становище словацьких земель мало поширення реформаційних ідей. Окрім релігійного підтексту симпатії до протестантизму набували й політичного забарвлення. Угорське королівство, до складу якого входила Словаччина, з часом перетворилося на арену жорсткого протистояння прибічників Реформації та Контрреформації.

Третє питання передбачає комплексну характеристику становища словацьких земель у складі імперії Габсбургів. Серед політичних подій на увагу заслуговує угорське повстання 1703 – 1711 рр. та його вплив на словацькі землі. Важливим є простежити процес перетворення Словаччини на політичну та господарську периферію Угорського королівства.

Реформам другої половини XVIII ст. присвячена значна частина лекції, до них зверталися у попередньому семінарському занятті. Студентам слід проаналізувати ідеологію, спрямованість та зміст реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ та їх вплив на різні сфери життя чеського суспільства.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.
3.  Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
4.  Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.
5.  История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1-2.
6.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
7.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. 
8.  История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.
9.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

Тема 8. Московська держава доби Івана Грозного, (4 год.)

План

1.  Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Початок правління Івана ІV.
2.  Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 роках.
3.  Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х років. Опричнина та її соціально-політична суть.
4.  Завдання зовнішньої політики Івана IV та їх реалізація.
5.  Ціна та наслідки правління Івана Грозного для держави.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячене періоду російської історії, з приводу якого у істориків по сьогодні не існує єдиної системи оцінок. Це розкриває перед студентами можливість критичного й творчого осмислення подій XVI століття.

Іван IV почав своє правління трирічною напівсиротою. Така ситуація викликала жорстке протистояння боярських угрупувань за вплив на малолітнього правителя. Період регентства Олени Глинської та боярського правління після її смерті наклали відбиток на усе подальше життя Івана. З малих літ він затаїв проти бояр ненависть і жадобу помсти. Про це Іван ІV відверто написав у листі до Андрія Курбського, який рекомендується студентам для опрацювання.

Самостійне правління Івана IV складається з двох нерівнозначних за часом та змістом частин. Своє правління государ розпочинає реформатором, збирає навколо себе однодумців і виконує велику перетворюючу програму. Документи того часу розкривають новаторський зміст діяльності “Обраної ради”.

Проте, розпочавши своє правління реформами, Іван завершив його терором. Опричнина, а саме про неї йде мова, відіграє особливу роль в історії Московської держави. Саме з тих часів у державі започаткувалися традиції терору, які потім жахливо позначилися на долях сотень тисяч і мільйонів людей. Студентам пропонується розібратися у змісті опричнини, спробувати обґрунтувати такий реверс внутрішньої політики Івана Грозного, з’ясувати, чи була альтернатива опричнині.

Говорячи про зовнішню політику Івана IV, також слід мати на увазі, що вона мала далекосяжні наслідки для історії Московської держави. З одного боку, логічний курс на схід, проти уламків Золотої Орди та початок освоєння Сибіру, що поклало початок перетворення Московії на євразійську державу. З іншого боку, не виправдане втягнення країни у затяжну Лівонську війну та далеко не однозначні наслідки цього.

Підводячи підсумки, студенти мають визначити наслідки правління Івана Грозного та ціну, яку заплатила Московія як в ці роки, так і в майбутні десятиліття.

Документи та література з теми:

1.  Судебник 1550 г. // Збірник... – С. 53 – 61.
2.  Пищальники и стрельцы. Учреждение стрелецкого войска. Учреждение поместно-дворянской конницы // Хрестоматия… – С. 125 – 128.
3.  Стоглавый собор 1551 г. // Там само. – С.130 – 134.
4.  Послание Ивана Грозного об измене Андрея Курбского. 1564 г. // Збірник... – С.62 – 69.
5.  Учреждение опричнины. 1565 г. // Там само. – С.69 – 75.
6.  Аль Д. Иван Грозный: известный и неизвестный. От легенд к фактам. – СПб.,2005.
7.  Данилов А.Г. Опыт единоличной власти в России в ХУІ-ХХ вв. // Вопросы истории. – 2009. – №1.
8.  Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. – М., 1996.
9.  Кобрин В.Б. Иван Грозный: Избранная рада или опричнина? // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX вв. / Сост. С.В.Мироненко. - М., 1991. – С.127 – 162.
10.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 101 – 124.
11.  Российские самодержцы. Иван IV Грозный. – Ростов-на-Дону, 1998.
12.  Скрынников Р.Г. Иван Грозный. – М., 2001.
13.  Флоря Б.Н. Иван Грозный. – М., 1999.

Тема 9. Московська держава на зламі ХVІ – ХVІІ ст. Смутний час, (2 год.)

План

1.  Соціально-економічна та політична криза в Московській державі наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. Правління Бориса Годунова.
2.  Самозванство у Московії. Діяльність Лжедмитрія І та Лжедмитрія ІІ.
3.  Польсько-шведська інтервенція. Визвольна боротьба народу Московії. Перше та Друге ополчення.
4.  Земський собор 1613 року і початок правління Романових.

Методичні рекомендації

При вивченні теми «Московська держава на зламі ХVІ – ХVІІ ст. Смутний час» слід звернути увагу на наступні аспекти теми:

Московська держава наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. «Смута» 70 – 80-х рр. Фактичне закріпачення селянства. Правління Федора Іоановича. Династична криза. Правління Бориса Годунова. Соціальна напруга: повстання Хлопка. Лжедмитрій І. Василь Шуйський. Повстання під проводом Івана Болотникова. Передумови повстання, його рушійні сили. Облога Москви. Поразка повстання в Тулі.

Розширення території країни. Населення, етнічний склад. Сільське господарство. Етапи закріпачення селянства. Ремесло і мануфактура. Торгівля: початок формування всеросійського ринку.

Соціальна організація російського суспільства. Бояри і дворяни. Служилі люди «по набору». Селянство. Приватновласницькі та чорносошні селяни. Міщани: купці, ремісники, посадські люди. Духовенство. «Вільні» люди. Структура і діяльність Боярської думи, Земського собору, приказів. Особливість розвитку місцевого управління у ХVІІ ст.

Польсько-шведська інтервенція. Визвольна боротьба російського народу. Лжедмитрій ІІ. Відкрита іноземна інтервенція. Семибоярщина. Перше та Друге ополчення.

Земський собор 1613 року і початок правління Романових. Скликання собору. Претенденти на російський трон. Михайло Романов. Патріарх Філарет. Ліквідація наслідків Смути.

Документи та література з теми:

1.  Андреев И.Л. Дворянство и служба в XVII в.// Отечественная история. – 1998. - №2.
2.  Кобрин В.Б. Смутное время – утраченные возможности» // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX вв. / Сост. С.В.Мироненко. - М., 1991. – С.163 – 185.
3.  Ключевский В.О. Соч. в 9-и томах. – Т. З. – М., 1988. – С. 27 – 37, 44.
4.  Лисейцев Д.В., Рогожин Н.М. Россия после Смуты – время выбора // Отечественная история. – 2008. - № 5.
5.  Нефедов С.А. Первые шаги по пути модернизации России: реформы середины XVII в. // Вопросы истории. – 2004. - № 4.  
6.   Станиславский А.Л. Гражданская война в России XVІІ в. – М., 1990.
7.  Скрынников Р.Г. Россия в начале XVІІ в. Смута. – М. ,1988.
8.  Скрынников Р.Г. Самозванцы в России в начале ХVІІ в. – Новосибирск, 1987.
9.  Иловайский Д.И. Новая династия. – М., 1996.
10.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 125 – 137.

Тема 10. Московська держава у ХVІІ ст. Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права, (2 год.)

План

1.  Соціально-економічний розвиток Росії у ХVІІ ст. (сільське господарство, промисловість, торгівля, стани).
2.  Характристика інститутів державного управління Московії у ХVІІ ст.: Боярська дума, Земські собори, прикази, місцеве управління.
3.  Прийняття Соборного Уложення 1649 р., його характеристика, джерела.
4.  Соборне Уложення про помісні та вотчинні землі, правове становище селян, посадських людей.
5.  Класифікація злочинів та система покарань за Соборним Уложенням.

Методичні рекомендації

Соборне Уложення являє собою кодекс феодального права дуже тривалої дії. Спроби його далі розвивати, доповнювати, змінювати проводилися неодноразово. Однак фактично Уложення діяло до першої третини ХІХ ст. У чому причина такого явища? Студенти повинні в цьому розібратися.

Перше питання потребує розгляду самого процесу підготовки й прийняття загальнодержавного кодексу законів, його характеристики.

Методика підготовки наступних питань є типовою для подібного типу занять. Студенти мають віднайти у тексті документу відповідні розділи і проаналізувати їх зміст.

Серед запропонованих норм права, відображених в Уложенні, особливе місце займають ті, які завершують процес юридичного оформлення кріпосного права в державі. Такою була відповідь самодержавства на двохсотлітні клопотання феодалів про закріплення селян за землею.

Серед інших проблем студентам слід знайти відповідь на принципове питання про зміни в статусі вотчини і помістя, розібратися, що таке «білі» та «чорні» слободи в містах; як відбувалося юридичне оформлення кріпосного права; яким чином кріпацтво прийшло і до міщан

Документи та література з теми:

1.  Указ царя Федора Ивановича о беглых крестьянах. // Збірник... – С.84 – 85.
2.  Соборное Уложение 1649 г. Р. ІІ, ІІІ, ХІ, XVI, XVII, XIX. // Там само. – С.98 – 110.
3.  Андреев И. Л. Дворянство и служба в XVII в. // Отечественная история. – 1998. - № 2.
4.  Маньков А. Г. Уложение 1649 года – кодекс феодального права России. – Л.. 1980.
5.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 138 – 168.
6.  Рождественский С. В. Соборное Уложение 1649 г. – Три века. Т.1. – М., 1991. – С. 184 – 189.

Тема 11. Росія першої чверті ХVIIІ ст. Спроба модернізації країни, (4 год.)

План

1.  Початок царювання Петра І. Стрілецькі повстання 1682 – 1698 рр.
2.  Державно-адміністративні реформи: створення Сенату і колегій, фіскальних органів, перша і друга обласні реформи, міська реформа.
3.  Військова, судова та церковна реформи.
4.  Податкова реформа. Селянська політика Петра І.
5.  Дворянська політика царизму. Указ про єдиноспадкування, «Табель про ранги».
6.  Реформи у промисловості та сільському господарстві. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
7.  Проголошення Росії імперією 1721 р. Формування імперської ідеології.
8.  Ціна та зміст петровських перетворень. Історіографія проблеми.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячене одному з найбільш насиченому та яскравому періоду російської історії, який і по сьогодні далеко не однозначно трактується на сторінках історичних досліджень. Така ж неоднозначна оцінка присутня в сучасній історіографії і щодо постаті Петра І. Семінарське заняття покликане в тому числі озвучити ці позиції та проаналізувати аргументи сторін. Насиченість подіями період російської історії, який виноситься на розгляд аудиторії, зумовив деталізацію в плані семінарського заняття проблем, на яких студенти мають сконцентрувати свою увагу. Разом з цим, детальний план семінару робить не потрібними детальні методичні рекомендації по окремим проблемам. Обов’язковим при підготовці є опрацювання документів, перелік яких наводиться нижче, а також необхідного мінімуму монографічної літератури та наукових публікацій з рекомендованого списку.

Документи та література з теми:

1.  Указы 1715 г., 1721 г., 1722 г., 1723 г. // Нагаев А.С., Огнев В.Н. Практикум по истории СССР XVII – XVIII вв. – М., 1991. – С. 94, 102, 119, 120.
2.  Указ о единонаследии. Табель о рангах. И.Т. Посошков. Книга о скудости и богатстве. Указ о подушной переписи 1719 г. // Збірник… – С. 136 – 146.
3.  Бюджет России в 1724 г. // Там само. – С 147-148.
4.  Внешняя торговля России в 1726 г. // Там само. – С. 151.
5.  Акт о поднесении Петру I титула императора всероссийского // Там само. – С.149.
6.  Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л., 1989.
7.  Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти  XVIII в. – СПб., 1997.
8.  Баггер Х. Реформы Петра Великого: Обзор исследований. – М.,1985.
9.  Буганов В.И. Петр Великий и его время. – М., 1989.
10.  Булыгин И.А. Церковная реформа Петра І // Вопросы истории.– 974. – № 5. – С. 79 -93.
11.  Водарский Я.Е. Петр I // Вопросы истории. – 1993. – № 6.
12.  Волкова И.В. Военное строительство Петра І и перемены в системе социальных отношений в России // Вопросы истории. – 2006. – № 3. – С. 35 – 51.
13.  Завражин А.В. Влияние Петровских преобразований на развитие России и укрепление ее вооруженных сил // Военно-исторический журнал. – 2007. – № 6. – С. 23-27.
14.  Каменский А.Б. От Петра І до Павла І: Реформы России XVIII. Опыт целостного анализа. – М.,2001.
15.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 169 – 207.
16.  Мацуленко С.А. Военные реформы Петра І // Военно-исторический журнал. – 1988. –№ 5. – С. 83-87.
17.  Омельченко О.А., Павленко Н.И.. Петр Великий // Вопросы истории. – 1991. – № 12.
18.  Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990.
19.  Писарькова Л.Ф. Российская бюрократия в эпоху Петра І. Условия службы и характерные черты // Отечественная история. – 2004. – № 2. – С. 3-19.
20.  Преображенский А.А. Великое посольство 1697-1698 гг.: старое и новое в русской дипломатии // Вопросы истории. – 1999. – № 2. – С. 114 – 122.
21.  Серов Д.О. Строители империи: Очерки государственной и криминальной деятельности сподвижников Петра І. – Новосибирск,1996.

Тема 12. Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII в., (2 год.)

План

1. Північна війна:

   а) військово-політичні передумови війни;

   б) військово-політичні події у Прибалтиці та Польщі (1700 – 1708 рр.);

   в) вторгнення армії Карла ХІІ в Росію і на Україну. Полтавська битва;

   г) завершальний етап війни. Гангут і Гренгам. Ніштадтський мир.

2. Східна політика Петра І:

   а) російсько-турецька війна 1711 р.;

   б) Каспійський похід російської армії у 1722-1723 рр.

Методичні рекомендації

Петровські реформи першої чверті XVIII ст., яким присвячене було попереднє заняття, здійснювалися в умовах фактично безперервних воєн та багато в чому були викликані саме ними. Тому аналіз напрямків зовнішньополітичної активності Петра І заслуговує на увагу. На розгляд виносяться питання, присвячені одній з наймаштабніших воєн в європейській історії першої половини XVIII століття – Північній, а також Прутському та Каспійському походам. Характер винесення на семінарське заняття проблем не мають викликати особливих труднощів. Обов’язковим при підготовці до заняття є робота з документами та літературою з рекомендованого списку, а також картою.

Документи та література з теми:

1.  Правила сражения 1708 г. // Хрестоматия по истории СССР XVIII в. – М., 1963. – С. 247-249.
2.  Приказ Петра I перед Полтавской битвой // Там само. – С. 250.
3.  Морские победы над шведами: Гангут // Там само. – С.250-251.
4.  Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л., 1989.
5.  История внешней политики России. XVIII век (от Северной войны до войн России против Наполеона). – М.,1998.
6.  Водарский А.Е. Легенды Прутского похода Петра І (1711 г.) // Отечественная история. – 2004. – № 5.
7.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 197 – 207.
8.  Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Первого. – 2-е изд. – М.,1986.
9.  Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990.
10.  Павленко Н.И. Птенцы гнезда Петрова. – М., 1989.
11.  Троицкий С.М. Россия в XVIII веке. – М., 1982.

Тема 13. Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах, (2 год.)

План

1.  Передумови, причини селянсько-козацького повстання.
2.  Маніфести і укази О.І. Пугачова як вияв ідеології селянства. Історія їх створення.
3.  Основні події першого, другого і третього етапів війни.
4.  Наслідки селянсько-козацької війни для Росії.

Методичні рекомендації

Будь-який соціальний або ж суспільно-політичний виступ є спробою реалізації певної сукупності ідей та прагнень його учасників. І якщо відтворення самого ходу того чи іншого виступу зазвичай труднощів не викликає, то виявлення та аналіз ідейної складової часто залишається прихованим.

Предметом даного семінарського заняття є не сам хід селянської війни, це є предметом попередньої лекції. Студентам пропонується спробувати розкрити ідейну базу селянської війни передусім на основі маніфестів та указів самого О. Пугачова. У нагоді студентам стануть також запропоновані у рекомендованому списку дослідження Р.Овчинникова.

Документи та література з теми:

1.  Показания Е. И. Пугачева. Указы и манифесты Е. И. Пугачева // Нагаев А.С., Огнев В.Н. Практикум… – С. 183 – 204.
2.  Манифесты Е. И. Пугачева. Указы Военной коллегии // Хрестоматия по истории России. – С. 207 – 208.
3.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 217 – 225.
4.  Овчинников Р. В. Манифесты и указы Е. И. Пугачева. – М., 1980.
5.  Овчинников Р. В. Следствие и суд над Е. И. Пугачевым и его сподвижниками (Историческое исследование). – М., 1996.
6.  Эйдельман Н. Я. Грань веков. – М.,1986.

Тема 14. Внутрішня політика російського царизму

у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст., (2 год.)

План

1.  Головний зміст урядової політики у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст. Зміцнення бюрократичного державного апарату.
2.  Жалувані грамоти дворянству й містам.
3.  Особливості політичної системи Павла І. Двірцевий переворот 12 березня 1801 р.

Методичні рекомендації

Селянська війна під проводом О. Пугачова змусила Катерину ІІ вдатися до системи реформ, метою яких була централізація країни та уніфікація органів управління у центрі й на місцях, а також законодавчому закріпленню станових прав населення. На основі аналізу документів із запропонованого списку студенти повинні з’ясувати зміст губернської реформи 1775 р., а також проаналізувати зміст “вольностей та преимуществ”, наданих відповідними грамотами дворянству та містам.

Третє питання присвячене нетривалому правлінню Павла І – одного з найбільш неоднозначних представників династії Романових. Студенти мають визначити основні принципи правління Павла, яке ряд істориків називають «неосвіченим абсолютизмом». На увагу заслуговують «Указ про імператорську фамілію», спроби унормувати становище кріпосних селян, напрямки зовнішньої політики, зокрема ставлення до революційної Франції.

Документи та література з теми:

1.  Учреждение о губерниях от 7 ноября 1775 г. // Збірник… – С. 181 – 183.
2.  Из грамоты на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства // Там само. – С.183-186.
3.  Из жалованной грамоты городам от 21 апреля 1785 г // Там само. – С.186-191.
4.  О непринуждении крестьян работать в воскресные дни. 5 апреля 1797 г. // Там само. – С.191-192.
5.  Порядки при дворе Павла І по воспоминаниям И. И. Дмитриева // Там само. – С.192-194.
6.  Каменский А. Б. Грамоты Екатерины ІІ дворянству и городам 1785 г. // Вопросы истории. – 1993. – № 5.
7.  Клочков М.В. Очерки правительственной деятельности времени Павла I. – П.,1916.
8.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 208 – 259.
9.  Оболенский Г.Л. Император Павел I. – М, 2001.
10.  Омельченко О. А. “Законная монархия” Екатерины ІІ. – М., 1993.
11.  Песков А. М. Павел І. – М., 2000.
12.  Сергеев В.И. Павел I. – Ростов на Дону,1999.
13.  Скоробогатов А.В. Павел Первый в российской исторической литературе. – Казань,1998.
14.  Томсинов В. А. Законодательство императора Павла I. – М,2008
15.  Труайя Анри. Павел Первый. – М., 2005.
16.  Шильдер Н. К. Император Павел І. – М., 1996.
17.  Эйдельман Н. Я. Грань веков: Политическая борьба в России. Конец XVIII – начало XIX ст. – М,1982.

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№ з/п	Назва теми (завдання)	Кількість годин
І частина
1	Походження слов’ян	3
2	Болгарія у середні віки	2
3	Сербія у середні віки	2
4	Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник у середні віки	6
5	Південнослов’янські народи під владою Османської імперії	2
6	Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя	4
7	Польща у середні віки	2
8	Чехія у середні віки	2
9	Гуситський рух в Чехії	4
10	Полабські слов’яни (VII – XIII ст.)	4
11	Словацькі землі у середні віки.	4
12	Культура західних слов’ян у середні віки	4
13	Давньоруська держава у ІХ – ХІІ ст. Етапи політичної історії	4
14	Давньоруська держава в умовах феодальної роздробленості	2
15	Культура Давньоруських земель у домонгольський період	4
16	Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією	2
17	Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського	4
18	Об’єднання руських земель навколо Москви	2
19	Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави	2
20	Держава і церква в Московській державі XV ст.	4
	Разом	63
	ІНДЗ	9
	Усього годин	72
ІІ частина
1	Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	6
2	Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
3	Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
4	Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії	2
5	Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях	2
6	Культура південнослов’янських народіву XVI – XVIII століттях	6
7	Польська держава у XVI – XVIII ст.	2
8	Західнослов’янські землі у складі імперії Габсбургів (XVI – XVIII ст.)	2
9	Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.)	2
10	Словацькі землі під владою Габсбургів (XVI – XVIII ст.)	2
11	Витоки національного відродження у західних слов’ян у складі імперії Габсбургів.	4
12	Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст.	4
13	Московська держава у XVI ст.	2
14	Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час	2
15	Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.).	2
16	Соборне Уложення 1649 р. Завершення юридичного оформлення системи кріпосного права	2
17	Московська держава другої половини XVIІ ст.	2
18	Наростання соціальних суперечностей в Московській державі у XVII столітті	2
19	Зовнішня політика Росії XVII століття	2
20	Росія в першій чверті XVIIІ ст.	2
21	Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.	2
22	Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ	4
23	Селянська війна під проводом О. Пугачова у програмних документах	1
24	Внутрішня політика російського царизму у 70 – 90-х роках ХVІІІ ст.	2
25	Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст.	2
26	Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст.	2
27	Культура Росії в XVI – XVIII століттях	2
	Разом	67
	ІНДЗ	9
	Усього годин	76

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Частина 1

Тема 1. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник

у середні віки, (6 год.)

Методичні рекомендації

При самостійній підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на наступні аспекти проблеми.

Хорватія у середні віки. Хорватія у ранньому середньовіччі. Франко-візантійські впливи. Прийняття християнства. Виникнення хорватської держави. Хорватська держава в системі міжнародних відносин у ХІІ – ХІV століттях. Господарський розвиток та соціальні відносини. Османська загроза. Входження хорватських земель до складу держави Габсбургів.

Боснія у середні віки. Боснійські землі у VII – IX століттях. Боснія у складі сербської держави. Соціально-економічний розвиток. Боснійська бановина. Розквіт боснійської середньовічної держави за правління Твртко. Османська експансія на боснійські землі та входження Боснії до складу імперії.

Чорногорія у середні віки. Особливості суспільних відносин та господарський розвиток Дуклі. Відносини з Візантією. Суперництво Дуклі та Рашки за загальносербське лідерство. Чорногорія у складі Сербського королівства. Чорногорія між Османською імперією та Венецією. Завоювання турками Чорногорії.

Дубровник у середні віки. Виникнення Дубровника. Роль слов’янського та романських елементів у його історії. Перетворення Дубровника на провідний центр Далмації. Специфіка господарського розвитку. Дубровник під зверхністю Венеції. Дубровник у ХІІІ – XІV століттях. Розквіт Республіки Святого Влаха під патронатом Венеції. Державно-політичний устрій Дубровника. Розвиток торгівлі, її географія. Станова структура населення. Відносини з балканськими державами. Дубровник у складі Хорвато-Угорської корони.

Документи та література з теми:

1.  Сербия и Босния. Хорватия и Словения // ХрестоматияТ.1.–С.70 – 127.
2.  Бромлей Ю.В. Становление феодализма в Хорватии. – М., 1964.
3.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4.  История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.
5.  Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
6.  Свердлов М.Б. Становление феодализма в славянских странах.–СПб, 1997.
7.  Фрейденберг М.М. Дубровник и Османская империя.2-е изд. – М., 1989.

Тема 2. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя, (4 год.)

Методичні рекомендації

На розвиток середньовічної культури південних слов’ян визначальний вплив мав релігійний фактор, а відтак – культурна орієнтація на католицький Рим або ж православний Константинополь. При підготовці даної теми слід дотримуватися наступної схеми.

Культура середньовічної Болгарії. Розвиток слов’янської писемності та літератури. Культова та фортечна архітектура. Болгарський живопис.

Сербська культура у середні віки. Сербські писемність, архітектура та живопис. Роль монастирів у культурних процесах в середньовічній Сербії.

Особливості розвитку хорватської культури.

Культура середньовічної Боснії. Культура Дубровника у середні віки. Вплив Ренесансу. Дубровницько-далматинське літературне Відродження.

Документи та література з теми:

1.  История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.
2.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
3.  Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
4.  История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.

Тема 3. Полабські слов’яни (VII – XIII ст.), (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на такі моменти:

Слов’янські племена у межиріччі Ельби та Одеру (ободрити, лютичі, лужицькі серби). Суспільна організація та господарське життя, перші союзи полабських слов’ян. Наступ Каролінгів. Політика германських імператорів Оттона І та Генріха І на західнослов’янських землях. Спроби християнізації та політика онімечення полабських слов’ян. Вендська держава. Підкорення племен Лютицького союзу, сербо-лужицької групи, слов’ян на захід від Ельби. Слов’яни у складі німецьких графств. Остаточне поглинення полабських слов’ян германським світом.

Документи та література з теми:

1.  Полабские и поморские славяне // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
2.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
3.  Западнославянские государства // История средних веков. – Минск, 2000.
4.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
5.  Нидерле Л. Славянские древности.: Пер. с чеш. – М., 2001.
6.  Седов В.В. Славяне в раннее средневековье. – М., 1995.
7.  Семиряга М.И. Лужичане. – М. – Л., 1955.

Тема 4. Словацькі землі у середні віки, (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на такі моменти:

Соціально-економічний та політичний розвиток Словаччини у VII – IX ст. Словацькі землі у складі Угорського королівства в XII – XIV ст. Становище словацьких міст. Рух “братиків”. Зміцнення Угорського королівства за Матіяша Хуньяді Корвіна. Формування станово-представницької монархії.

Документи та література з теми:

1.  Чешские земли и Словакия // Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1.
2.  Великая Моравия, ее историческое и культурное значение.: Сб. ст. – М., 1985.
3.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
5.  История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.
6.  Краткая история Чехословакии. – М., 1988.
7.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
8.   Свердлов М. Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
9.   Якубский В.А. Австрия, Чехия, Польша: Основные проблемы социально-экономического развития (XI – XVII ст.) // История Европы. – Т.З. – М., 1993.

Тема 5. Культура західних слов’ян у середні віки, (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід звернути увагу на такі моменти:

Західні слов’яни між Візантією та франкською державою. Культура західних слов’ян до прийняття християнства. Прийняття християнства та сприйняття західноєвропейських впливів. Включення західних слов’ян до культурно-мовного простору католицького латиномовного світу.

Польська культура у середні віки. Розвиток освіти. Краківський університет. Краківська академія та розвиток польської науки. Книгодрукування. Латиномовна та польськомовна література. Образотворче мистецтво. Вплив на польське мистецтво культури Відродження.

Особливості розвитку чеської середньовічної культури. Роль католицтва та латинської мови в культурі та освіті. Монастирі. Готичний стиль в архітектурі. Чеська драма та музична творчість. Культурне піднесення в роки правління Карла Люксембурга. Розбудова Праги: собор Св. Вітта, Нове Місто, Карлів міст. Празький університет та його місце в духовному розвитку країни.

Документи та література з теми:

1.  Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
2.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
3.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
4.  История Польши. – В 3-х томах. – М., 1955. – Т.1.
5.  История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1.
6.  Королюк В.Д. Древнепольское государство. – М., 1957.
7.  Краткая история Польши. – М., 1993.
8.  Краткая история Чехословакии. – М., 1988.
9.  Лаптева Л.П. Письменне источники по истории Чехии периода феодализма.–М., 1985.
10.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
11.  Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – М., 1990.

Тема 6. Давньоруська держава у ІХ – ХІІ ст. Етапи політичної історії,

(8 год.)

1.  Русь у ІХ – Х ст. Правління Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира.
2.  Давньоруська держава за княжіння Ярослава Мудрого.
3.  Повстання киян 1113 р. Початок правління Володимира Мономаха.

Методичні рекомендації

Дана тема присвячена передусім основним етапам політичної історії Русі до періоду роздробленості. Враховуючи той факт, що даний матеріал знайомий студентам ІІ курсу з дисципліни “Історія України” (цей період вивчається на І курсі), самостійне опрацювання цієї теми не повинно викликати проблем.

При розгляді першого питання слід зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці перших Рюриковичей. Важливим є розгляд напрямків зовнішньої політики Олега, Ігоря, Святослава – Візантія, Каспій, Закавказзя, Хазарський каганат, Волзька Булгарія, Подунав’я – та геополітичні її наслідки. Особливо слід зупинитися на реформах князя Володимира і, передусім, на Хрещенні Русі та цивілізаційних наслідках цього процесу.

Характеризуючи внутрішню та зовнішню політику Ярослава Мудрого, слід мати на увазі, що Руська держава в цей час досягає піку своєї могутності та міжнародного авторитету. Тому важливим є дослідження міжнародних зв’язків Київської Русі із Візантією, Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Скандинавськими країнами.

При підготовці останнього питання слід звернути увагу на соціально-економічні та політичні передумови соціального виступу киян у 1113 році та наслідки повстання для подальшої історії Русі.

Документи та література з теми:

1.  Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
2.  Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.
3.  Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь. – М., 1997.
4.  Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – І трети XIII вв. – К., 1968.
5.  Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.
6.  Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т.1.
7.  Зінченко А.Л. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу. – Вінниця, 2002.
8.  Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.
9.  Каргалов В.В., Сахаров А.Н. Полководцы Древней Руси. – М., 1985.
10.  Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т. ІІІ – IV. – М., 1988.
11.  Ловмянский Х. Русь и норманны. – М., 1985.
12.  Мавродин В.В. Народные восстания в Древній Руси XI – XIII вв. – М., 1961.
13.  Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
14.  Моця О.П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // Український історичний журнал. – 1996. – № 4.
15.  Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. – М., 1968.
16.  Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли (IX – I треть XIII вв.). – К., 1988.
17.  Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси: IX – I половина X вв. – М., 1980.
18.  Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. – М., 1982.
19.  Соловьев С.М. История России с древнейших времен. – в 15-ти книгах. – Кн. 1. (Т. 1 – 2). – М., 1959.
20.  Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1897.
21.  Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.
22.  Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1980.
23.  Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси, Х – ХIII вв. – М., 1989.

Тема 7. Культура Давньоруських земель у домонгольський період, (4 год.)

Методичні рекомендації

При самостійному опрацюванні даної теми студентам бажано притримуватися даної схеми:

Історичні умови розвитку культури в Давній Русі. Значення прийняття християнства для культурного розвитку Русі. Культурні впливи Візантії. Розвиток освіти. Наукові знання Русі. Література світська та духовна. Літописання. Народна культура. Фольклор. Проблема “Народного християнства”. Матеріальна культура. Будівництво та архітектура. Живопис.

Документи та література з теми:

1.  Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.
2.  Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь. – М., 1997.
3.  Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,2004.
4.  Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
5.  Попович М.В. Мировоззрение восточных славян. – К.; Наукова думка, 1985.
6.  Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. – М., 1988.
7.  Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. Историко-бытовые очерки ХІ – ХІІІ вв. – М. – Л., 1966.
8.  Толочко П.П. Київська Русь. – К.,1996.
9.   Успенский Б.А. Борис и Глеб: Восприятие истории в Древней Руси. – М., 2000.
10.  Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси, Х – ХIII вв. – М., 1989.

Тема 8. Руські землі в епоху феодальної роздробленості, (2 год.)

1.  Галицько-Волинське князівство.
2.  Псковська земля.
3.  Смоленське князівство.

Документи та література з теми:

1.  Горский А.А. Русские земли в ХІІІ – ХIV вв. Пути исторического развития. – М., 1996.
2.  Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т.1.
3.  Моця О. П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // УІЖ. – 1996. – № 4.
4.  Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982. – Гл. II.
5.  Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

Тема 9. Держава і церква в Московській державі XV ст., (2 год.)

1.  Церква і єресі. Нестяжателі та йосифляни.
2.  Спроба секуляризації монастирських земель.
3.  Боротьба православного кліру зі світською владою.

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми студентам слід мати на увазі наступні моменти.

Церква відіграла важливу роль у процесі об’єднання руських земель. Особливо важливим актом стало перетворення її на автокефальну. Світська влада починає висловлювати занепокоєння зростанням авторитету церкви.

В цей час з’являються доволі впливові єресі. Під впливом єретичних ідей Іван ІІІ навіть здійснив спробу секуляризації церковних земель. Проте з часом свою позицію він змінив.

Церква стає державною, національною і перетворюється на знаряддя внутрішньої політики.

Документи та література з теми:

1.  Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. – Новосибирск, 1991.
2.  Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.
3.  Борисов И.С. Русская церковь в политической борьбе XIV – XV вв. – М., 1985.
4.  Карташев А.В. Очерки по истории русской церкви. – В 2-х томах. – М., 1992.

Частина ІІ

Тема 1. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії, (2 год.)

Методичні рекомендації:

При підготовці теми необхідно розкрити особливості політичного, соціально-економічного, етнічного та конфесійного становища Боснійського пашалику. Слід звернути увагу на перетворення Боснії на арену інтересів європейських держав та вплив цього на становище боснійських земель. Важливим є простежити еволюцію позиції боснійської знаті в умовах наростаючої кризи Османської імперії.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
3.  История Югославии: в 2-х т. – М., 1963.
4.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

Тема 2. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях, (2 год.)

Методичні рекомендації:

Розкриваючи особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Чорногорії у складі Османської імперії, слід звернути увагу на ті специфічні риси чорногорської історії, які були визначальними. До таких передусім відносяться особливості соціальних інститутів, які відчували на собі величезну роль традиції. Заслуговує на увагу роль Цетинської митрополії та її роль у протистоянні місцевим кланам та централізації країни. Характеризуючи відносини з Османською імперією, бажано простежити шлях, який пройшла Чорногорія до фактично напівзалежного статусу у її складі.

Документи та література з теми:

1.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.
2.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
3.  История Югославии: в 2-х т. – М., 1963.
4.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
5.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

Тема 3. Культура південнослов’янських народіву XVI – XVIII ст., (8 год.)

Методичні рекомендації:

Самостійне опрацювання цієї теми передбачає засвоєння студентами наступних її компонентів.

Болгарська культура у XVI – XVIII ст. Культурно-просвітницький рух болгар у XVIII столітті. Рильський, Бачківський, Хілендарський та інші православні монастирі – центри болгарської культури. Діяльність Й. Брадатого, Паїсія Хілендарського, С. Врачанського. Вплив грецьких просвітників на болгарське культурне Відродження.

Сербська культура. “Слов’яносербська школа”: патріарх Паїсій, Захаріє Орфелін, Івакін Вуїч. Й. Раїч та його “Історія різних слов’янських народів, насамперед болгар, хорватів і сербів”. Культурно-просвітницька діяльність Д. Обрадовича. Перші сербські періодичні видання.

Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян. Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян.

Документи та література з теми:

1.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
2.  История Болгарии: в 2-х т. – М., 1954. – Т. 1.
3.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
5.  История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.
6.  Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

Тема 4. Витоки національного відродження у західних слов’ян у складі імперії Габсбургів, (4 год)

1.  Чеське національне Відродження. Австрославізм.
2.  Початок словацького національного Відродження. Спроби кодифікації словацької літературної мови.

Методичні рекомендації:

Друга половина XVIII століття стали початком національного Відродження західнослов’янських територій у складі імперії Габсбургів. Передумовами його стали наслідки реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ, а також широкий просвітницький та культурний рух, який розгорнувся на чеських та словацьких землях. Студентам слід самостійно розібратися у особливостях цих процесів на чеських та словацьких землях, визначити спільні та специфічні риси раннього етапу національного Відродження на різних територіях.

Документи та література з теми:

1.  Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
2.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
3.  История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.
4.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
5.  Мыльников А.С. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

Тема 5. Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст., (4 год.)

Методичні рекомендації

При підготовці даної теми слід дотримуватися нижче поданої схеми.

Культура Речі Посполитої. Сарматизм. Основні етапи польського Просвітництва. Реформа шкільної освіти. Реформаторська діяльність С. Конарського. Робота Едукаційної комісії. Колегіум Нобіліум. “Рицарська школа”. Створення польських культурних закладів нового типу. Польська періодична преса. Журнал “Монітор”. Розвиток природничих наук. Дослідження в галузі історії. Польська література. Архітектура, скульптура, образотворче мистецтво.

Культура на чеських землях. Бароко. Розвиток архітектури, скульптури та живопису. Літературний гурток Б. Бальбіна. Просвітництво.

Особливості розвитку словацької культури.

Документи та література з теми:

1.  Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
2.  Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.
3.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.
4.  История Польши: В 3-х т. – М., 1955. – Т.2.
5.  История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.
6.  Краткая история Польши. – М., 1993.
7.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
8.  Мыльников А.С. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

Тема 6. Наростання соціальних суперечностей в Московській державі у XVII столітті, (2 год.)

1.  Міські повстання в середині XVII століття.
2.  “Мідний бунт” 1662 року.
3.  Повстання під проводом С. Разіна.

Методичні рекомендації:

XVII століття увійшло в історію Росії як “бунташний вік”, час загострення соціальних суперечностей. Спричинене це було як особливостями внутрішньої політики Романових, передусім у селянському питанні, так і особливостями зовнішньої політики, які значною мірою виснажували ресурси держави. Серед розмаїття проявів такої соціальної напруги студентам пропонується самостійно опрацювати три найбільш показові сюжети російської історії XVII століття.

Документи та література з теми:

1.  Иловайский Д.И. Новая династия. – М., 1996.
2.  Ключевский В. О. Соч. – Т.З. – М., 1988.
3.  История России. Учебник. / Орлов А.С. и др. – М., 2003.

Тема 7. Зовнішня політика Росії XVII століття, (4 год.)

1.  Смоленська війна 1632 – 1634 рр.
2.  Визвольна війна українського народу та позиція Росії. Переяславські угоди.
3.  Російсько-польська 1654 – 1667 та російсько-шведська 1656 – 1667 рр. війни.
4.  Російсько-турецька війна 1677 – 1681 рр. Бахчисарайський мир.
5.  Кримські походи.

Методичні рекомендації:

Зовнішньополітична діяльність російських правителів у XVII столітті окреслила ряд напрямків, які на століття вперед визначили вектори російських зовнішньополітичних орієнтирів. До того ж ці вектори прямим чином зачіпали інтереси України, вводячи її територію в орбіту московських зовнішньополітичних пріоритетів. Тому і питання Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, і російсько-турецької війни 1677 – 1681 рр., і Кримських походів знайомі студентам з курсу історії України. Тепер слід поглянути на них під кутом зору зовнішньої політики Московського царства.

Документи та література з теми:

1.  Иловайский Д.И. Новая династия. – М., 1996.
2.  Ключевский В. О. Соч. – Т.З. – М., 1988.
3.  История России. Учебник. / Орлов А.С. и др. – М., 2003.

Тема 8. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст., (6 год.)

1.  Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20-40-х років.
2.  Катерина І.
3.  Петро ІІ.
4.  Боротьба за владу дворянських угруповань після 19 січня 1730 р.
5.  Анна Іоанівна. Режим “біроновщини”.
6.  Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни.
7.  Українська політика Єлизавети Петрівни.

Методичні рекомендації:

Період російської історії від смерті Петра І до початку правління Катерини ІІ за словами В.О. Ключевського являв собою “епоху двірцевих переворотів”. За 37 років російський трон посідали шість монархів, які отримували владу в результаті складних інтриг або ж відкритих переворотів за допомогою гвардії. Цей період трактується істориками або ж як період перебування при владі временщиків, як час політичної нестабільності, або ж як період розвитку дворянської імперії. Це є предметом першого питання.

Наступні аспекти теми, винесені на самостійне опрацювання, носять переважно конкретно-історичний характер і не мають викликати особливих труднощів. На особливу увагу заслуговує останнє питання, оскільки саме правління Єлизавети Петрівни позначилося кардинальними змінами в політиці Росії щодо України. До того ж, ця політика прямим чином пов’язана з історією Центральноукраїнського регіону та нашого міста.

Документи та література з теми:

1.  Андреев В.В. Представители власти в России после Петра I. – Минск. 1990.
2.  Анисимов Е.В. Россия в середине XVIII ст. – М., 1986.
3.  Буганов В.И. Екатерина I // Вопросы истории. – 1994. – № 11.
4.  Валишевский К. Дочь Петра Великого. – Ростов-на-Дону, 1998.
5.  Наумов В.П. Елизавета Петровна // Вопросы истории. – 1993. – № 5.
6.  Павленко Н.И. Страсти у трона. История дворцовых переворотов. – М., 1996.
7.  Шенкман Г. Генералиссимус Меншиков: Исторические личности России XVIII века и их потомки. – СПб., 2000.

Тема 9. Культура Росії в XVI – XVIII століттях, (6 год.)

1.  Російська культура XVI століття.
2.  Особливості розвитку культури XVII століття.
3.  Нова російська культура XVIII століття.

Методичні рекомендації:

Дана тема охоплює значний проміжок часу, тому студентам пропонується ознайомитись з основними рисами, притаманними культурним процесам в Росії за три століття за наведеною нижче схемою.

Російська культура у XVI столітті. Роль церкви. Рішення Стоглавого Собору 1551 року. Суспільно-політична думка. Ідея «Москва – Третій Рим». Літописання. Никонівський літопис. Початок книгодрукування. І. Федоров. Розвиток архітектури. Живопис. Діонісій.

Особливості розвитку культури XVII століття. Протистояння світської та церковної культури. Розвиток освіти. Слов’яно-греко-латинська академія. Розвиток географічних знань. Експедиції С.Дежньова, Є.Хабарова, В. Атласова. Література. «Новий літописець». «Синопсис». Театральне мистецтво. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Нова російська культура XVIII століття. Виникнення світської школи. Вищі навчальні заклади нового типу. Розвиток науки і техніки. Природничі науки. М.Ломоносов. Становлення російської історіографії. В.Татищев. Кунсткамера. Суспільно-політична думка. Ф.Прокопович, О.Радищев. Російська література. М.Ломоносов, Д.Фонвізін. І.Крилов, Г.Державін. Зміни в побуті різних верств населення. Архітектура та образотворче мистецтво.

Документи та література з теми:

1.  Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с древнейших времен до конца XVII века. – Книга 1. – М.,2001.
2.  Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с начала XVIIІ до конца ХІХ века. – Книга 2. – М.,2001.
3.  Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К.,2000.
4.  История России. С древнейших времен до начала XXI в. / Под ред. А.Н. Сахарова. – М.,2007.
5.  История России. Учебник. / Орлов А.С. и др. – М., 2003.
6.  Лихачев С.Д. Культура Руси эпохи образования государства (к. XIV – нач. XVI вв.). – М.,1946.
7.  Лотман Ю.М. История и типология русской культуры. – СПб.,2002.
8.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій. – Нав. посібник. – Ч.1. – Кіровоград, 2013. – С. 259 – 275.
9.  Моряков В. И. Русское просветительство второй половины ХVIII века. – М., 1994.
10.  Рыбаков Б.А Очерки русской культуры. – М.,1990.
11.  Шульгин В.С., Л.В. Кошман, М.Р. Зезина Культура России IX – XX вв. – М,1996.

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ»

Частина І

Тема 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів», (1 год.)

План.

1. Предмет, завдання, методологічна основа, структура курсу.

2. Джерела про давніх слов’ян.

Тема 2. Походження та розселення давніх слов’ян, (3 год.)

План

1. Розселення слов’янських племен.

2. Аналіз головних концепцій учених щодо проблеми прабатьківщини слов’ян.

3. Суспільний лад і господарський побут слов’ян у VI – VIII ст.

Тема 3. Болгарія у середні віки, (4 год.)

План

1.  Особливості етногенезу болгар. Виникнення болгарської держави.
2.  Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток Першого Болгарського царства.
3.  Болгарія під владою Візантії.
4.  Друге Болгарське царство. Встановлення Османського панування.

Тема 4. Сербія у середні віки, (4 год.)

План

1.  Сербські землі у VII – середині XIV ст. Перші спроби політичної централізації.
   1.  Сербія під владою Візантії.
   2.  Виникнення держави Неманичей. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави у кінці ХІІ – ХІV століття.
   3.  Османська експансія на сербські землі. Сербська деспотовіна XV ст.

Тема 5. Польща у середні віки, (4 год.)

План

1.  Рання історія Польщі. Виникнення Давньопольської держави.
2.  Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку польських земель у ХІ – ХV ст.
3.  Основні етапи політичної історії Польщі у XIV – XV ст.
4.  Державний устрій Польщі у XIV – XV ст.

Тема 6. Чехія у середні віки, (4 год.)

План

1.  Етногенез чехів. Виникнення чеської держави.
2.  Чеська держава Пржемисловичів. Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій чеських земель у ХІ – ХІІІ ст.
3.  Німецька колонізація в Чехії та її наслідки.
4.  Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів.

Тема 7. Давньоруська держава ІХ – ХІІ ст., (2 год.)

План

1. Передумови утворення східнослов’янської держави. Історіографія питання.

2. Політичні інститути, соціально-економічний розвиток давньоруської держави.

Тема 8. Давньоруська держава в умовах феодальної роздробленості, (4 год.)

План

1. Особливості «феодалізму» в Давній Русі: дискусії в історіографії.

2. Причини та особливості настання роздробленості на Русі. Історіографія проблеми.

3. Характеристика чотирьох основних моделей державного управління Русі.

Тема 9. Боротьба Русі з шведсько-німецькою та монгольською агресією, 

(4 год.)

План

1.  Монгольська навала на Русь та її наслідки.
2.  Наступ германського світу на східнослов’янські землі.

Тема 10. Об’єднання руських земель навколо Москви, (2 год.)

План

1. Роль Московського князівства у «збиранні» північно-східних слов’янських земель. Історіографія проблеми.

2. Перші «збирачі» руських земель. Правління Івана Калити.

3. Москва і Твер як конкуренти і суперники у боротьбі за ярлик на велике князювання. Правління Дмитра Донського. Битва на Куликовому полі.

Тема 11. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави, (6 год.)

План

1. Політична карта Східної Європи наприкінці XIV ст. Два центри об’єднання руських князівств.

2. Внутрішня і зовнішня політика Василя I.

3. Феодальна смута другої третини XV ст. і криза московської династії.

4. Політика Василя ІІ щодо об’єднання руських земель навколо Москви.

5. Продовження політичного об’єднання Русі за правління Івана ІІІ.

6. Зовнішня політика Івана ІІІ.

7. Внутрішня політика Івана ІІІ. Політичні інститути Московської держави.

Частина ІІ

Тема 1. Південнослов’янські землі у складі Османської імперії, (4 год.)

План

1.  Османська імперія в системі європейської політики XVI – XVIII століть. Політична еволюція імперії.
2.  Адміністративний поділ, система влади та управління володінь Порти на Балканах.
3.  Конфесійно-релігійне становище в Османській імперії.
4.  Криза Османської імперії та зміни в соціально-економічних відносинах.
5.  Національно-визвольний рух у слов’янських володіннях Османської імперії.

 

Тема 2. Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії

(XVI – XVIII ст.), (2 год.)

План

1.  Основні етапи становлення та розвитку імперії Габсбургів.
2.  Балканські володіння Габсбургів та їх суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток.
3.  Політика імперії Габсбургів стосовно слов’янського населення.

Тема 3. Польська держава у XVI – XVIII ст., (4 год.)

План

1.  Політичний розвиток Польщі, внутрішня та зовнішня політика держави у XVI – XVIIІ ст. «Екзекуціоністський рух» шляхти. Утворення Речі Посполитої.
2.  Стани і соціальні групи у Польщі у XVI – XVIIІ ст.
3.  Витоки економічного та політичного занепаду Польщі.

Тема 4. Західнослов’янські землі у складі імперії Габсбургів

(XVI – XVIII ст.), (4 год.)

План

1.  Утворення та основні етапи політичної історії Австрійської імперії.
2.  Становище чеських та словацьких земель під владою Габсбургів. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток у XVII – XVIII століттях.
3.  Політика «освіченого абсолютизму» Габсбургів та її вплив на становище західнослов’янських земель.

Тема 5. Московська держава у XVI ст., (4 год.)

План

1. Московська держава на початку XVI ст.: територія, населення, соціально-економічне становище.

2. Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Початок правління Івана ІV.

3. Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 роках. Реформи Обраної ради.

4. Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х років XVI ст. Опричнина та її соціально-політична суть.

5. Завдання зовнішньої політики Івана Грозного та їх реалізація.

Тема 6. Московська держава на зламі ХVІ – ХVІІ ст. Смутний час., (4 год.)

План

1. Соціально-економічна та політична криза в Московській державі наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. Правління Бориса Годунова.

2. Самозванство у Московії. Діяльність Лжедмитрія І та Лжедмитрія ІІ.

3. Польсько-шведська інтервенція. Визвольна боротьба народу Московії. Перше та Друге ополчення.

4. Земський собор 1613 року і початок правління Романових.

Тема 7. Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.), (2 год.)

План

1. Особливості правління Михайла Федоровича та Олексія Михайловича Романових.

2. Соціально-економічна ситуація в Росії у ХVІІ ст. (розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі). Стани у Московії.

3. Передумови прийняття, джерела, загальна характеристика Соборного Уложення 1649 року.

Тема 8. Московська держава другої половини XVIІ ст., (2 год.)

План

1. Еволюція станово-представницької монархії в напрямку абсолютизму. 

2. Церковна реформа середини XVII ст. Становище старообрядців в Росії.

3. Реформи Федора Олексійовича Романова.

Тема 9. Росія в першій чверті ХVІІІ ст., (4 год.)

План

1. «Двоцарювання» Івана та Петра. Стрілецькі бунти і політика Софії.

2. Початок правління Петра І. «Велике посольство». Риси російського абсолютизму.

3. Петровські перетворення. Спроба модернізації країни:

    а) реформи центральних органів влади і управління;

    б) реформи місцевого управління;

    в) реформа міського управління;

    г) податкова реформа (1718 – 1724 рр.);

    д) військові реформи; 

    е) соціально-економічні реформи;

    є) судова реформа;

    ж) перетворення в галузі культури і побуті.

4. Зовнішня політика в першій чверті XVIII ст.

5. Оцінка діяльності Петра І та проведених ним реформ в історіографії.

Тема 10. Російська імперія у другій половині XVIII ст.

Правління Катерини ІІ, (4 год.)

План

1. Правління Петра Федоровича. Двірцевий переворот 1762 року. Прихід до влади Катерини ІІ.

2. Основні риси правління Катерини ІІ.

3. Повстання під проводом О. Пугачова.

4. Особливості внутрішньої політики уряду після поразки повстання О.Пугачова.

5. Оцінка діяльності Катерини ІІ. Історіографія проблеми.

Тема 11. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини

XVIII століття, (2 год.)

План

1. Проект «Північної системи» М.І. Паніна й дисидентське питання у Польщі.

2. Проблема Півдня у зовнішній політиці. Російсько-турецька війна 1768 – 1774 рр. і перший поділ Польщі. Російсько-турецька війна 1787 – 1791 рр.

3. Росія і французька революція 1789 року. Другий і третій поділи Польщі.

4. Колоніальна політика царизму та її регіональні особливості.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

(Індивідуальних навчально-дослідних завдань)

І частина

1.  Проблема походження слов’ян в історіографії.
2.  Історія князівства Само.
3.  Великоморавська держава ІХ століття.
4.  Просвітницька діяльність Кирила та Мефодія.
5.  Болгаро-візантійські відносини в період Першого Болгарського царства.
6.  Болгарська держава в роки правління царя Симона.
7.  Сербія в роки правління Стефана Душана.
8.  Битва на Косовому полі 1389 року.
9.  Сербська деспотовина.
10.  Дубровник у системі середньовічної морської торгівлі.
11.  Зовнішня політика польських Пястів у ІХ – ХІ століттях.
12.  Польсько-литовські стосунки у XIV – XV століттях.
13.  Грюнвальдська битва 1410 року.
14.  Чесько-німецькі відносини у Х – ХІІІ століттях.
15.  Чехія за правління Карла І Люксембурга.
16.  Ідейно-політичні погляди Яна Гуса.
17.  Проблема виникнення держави у східних слов’ян в історіографії.
18.  Історія літописання в Давній Русі.
19.  Вплив Візантії на становлення та розвиток культури Давньої Русі.
20.  Проблема давньоруської спадщини в історіографії.
21.  Новгородська республіка в ХІ – ХІІІ століттях.
22.  Володимиро-Суздальське князівство у ХІ – першій половині ХІІІ ст.
23.  Історичний портрет Олександра Невського.
24.  Утворення Монгольської держави та походи Чингізхана.
25.  Походи Батия в Центральну та Південно-Східну Європу 1241 – 1242 рр.
26.  Піднесення Москви та початок об’єднання північно-східноруських земель у XIV столітті.
27.  Московсько-тверське протистояння за ярлик на велике князювання.
28.  Москва та Золота Орда у XIV – XV століттях: історія стосунків.
29.  Організація влади в Московській державі за Івана ІІІ.
30.  Відносини Москви та Литви у XIV – XV століттях.

ІІ частина

1.  Тирновське повстання 1686 року в Болгарії.
2.  Православні монастирі Болгарії – центри Болгарського національного Відродження у XVIII столітті.
3.  Велике переселення сербів у 1690 р. та його наслідки.
4.  Серби у складі Австрійської імперії у XVIII столітті.
5.  Чорногорія у складі Османської імперії у XVI – XVIII ст.
6.  Державно-політичний устрій Речі Посполитої.
7.  Передумови економічного та політичного занепаду Речі Посполитої у XVIII ст.
8.  Конституція Речі Посполитої 1791 року.
9.  Історичний портрет Тадеуша Костюшка.
10.  Повстання під проводом Т. Костюшко.
11.  Тридцятилітня війна та Чехія.
12.  Повстання станів 1620 року в Чехії.
13.  Витоки чеського національного Відродження у XVIII ст.
14.  Реформація та контрреформація в Словаччині.
15.  Початок словацького національного Відродження.
16.  Московська держава в Лівонській війні.
17.  Підкорення Сибіру Московською державою.
18.  Самозванство в Росії початку XVII століття як суспільне явище.
19.  Земський собор 1613 року. Початок правління Романових.
20.  Повстання під проводом С. Разіна.
21.  Справа Никона. Розкол.
22.  Армія і флот Росії в роки правління Петра І.
23.  Східний вектор у зовнішній політиці Петра І.
24.  Російсько-турецька війна 1735 – 1739 років та її наслідки.
25.  Росія в Семирічній війні.
26.  “Освічений абсолютизм” Катерини ІІ.
27.  Російсько-турецька війна 1768 – 1774 рр. та її наслідки.
28.  Історичний портрет Г. Потьомкіна.
29.  Росія в роки правління Павла І.
30.  Становлення історичної науки в Російській імперії у XVIII ст.

Методичні рекомендації до написання рефератів (ІНДЗ)

Написання студентами рефератів (ІНДЗ) є однією з форм самостійної роботи з дисципліни «Історія слов’янських народів» і оцінка за нього є складовою оцінки за модуль самостійної роботи. Невиконання реферату автоматично веде до не зарахування цього модулю. Написання реферату має на меті як поглиблене вивчення студентом тієї чи іншої проблеми з програми курсу, так і вироблення ним навичок самостійної пошукової наукової роботи.

Студенти пишуть по одному реферату за семестр. Тематику реферату студент може брати із запропонованого списку, або ж запропонувати свою, відповідно до своїх інтересів. Але тема обов’язково має бути узгоджена з викладачем.

Реферат – це наукова робота, незважаючи на його відносно незначний обсяг. Тому в ньому мають бути присутні усі необхідні елементи наукової роботи: вступ з обґрунтуванням теми, коротким оглядом джерел та літератури, логічна структура, висновки, бібліографічний список. Обсяг реферату не лімітується, зазвичай він становить 12 – 15 сторінок тексту.

Оцінка за реферат ставиться з урахуванням його змісту, оформлення та захисту, максимально можна набрати до трьох балів. Враховуючи бурхливий розвиток інформаційних технологій, при оцінюванні реферату значна увага приділяється ступеню самостійності виконаної студентом роботи.

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ З КУРСУ «ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ» І ЧАСТИНА (ЕКЗАМЕН)

Поточне тестування та самостійна робота	екзамен
Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ	Змістовий модуль ІІІ
1	2	3	4	5	с/р	тести	6	7	8	9	с/р	тести	10	11	12	13	14	15	16	17	с/р	тести	ІНДЗ
5	5	5	5	5	10	5	5	15	3
Разом 15 балів	Разом 20 балів	Разом 25 балів
У підсумку 60 балів		40

1 – 17 – порядкові номера семінарських занять, за змістові модулі виставляється середньоарифметичних п’ять балів;

С/Р – самостійна робота оцінюється у п’ять балів;

Тестові завдання змістового модуля І оцінюється максимально у п’ять балів, змістового модуля ІІ – у десять балів, змістового модуля ІІІ – у п’ятнадцять балів;

ІНДЗ оцінюється у три бали. Отримані бали за ІНДЗ додатково додаються до загальної суми балів за семінарські заняття у відповідному змістовому модулі. Студенти можуть підготувати і захистити більше одного ІНДЗ за період вивчення курсу.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ» ІІ ЧАСТИНА (ЕКЗАМЕН)

Поточне тестування та самостійна робота	екзамен
Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ	Змістовий модуль ІІІ	Змістовий модуль ІV	ІНДЗ
1	2	3	с/р	тести	4	5	6	7	с/р	тести	8	9	10	11	с/р	тести	12	13	14	15	16	с/р	тести
5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	3
Разом 15 балів	Разом 15 балів	Разом 15 балів	Разом 15 балів
У підсумку 60 балів		40

1 – 16 – порядкові номера семінарських занять, за змістові модулі виставляється середньоарифметичних п’ять балів;

С/Р – самостійна робота оцінюється максимально у п’ять балів;

Тестові завдання оцінюються максимально у п’ять балів,

ІНДЗ оцінюється у три бали. Отримані бали за ІНДЗ додатково додаються до загальної суми балів за семінарські заняття у відповідному змістовому модулі. Студенти можуть підготувати і захистити більше одного ІНДЗ за період вивчення курсу.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ»

Завдання в екзаменаційному білеті складаються з двох рівнів:

ІІ рівень – три завдання творчого змісту, кожне яких оцінюється по 12 балів (разом 36 балів);

І рівень – чотири завдання репродуктивного змісту, кожне з яких оцінюється по одному балу (разом 4 бали).

При виконанні екзаменаційних завдань студент може набрати максимально 40 балів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКЗАМЕНУ

З КУРСУ «ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ»

При виконанні екзаменаційних завдань студент може набрати таку кількість балів і відповідно отримати оцінку:

37 – 40 балів – оцінка А “відмінно“;

31 – 36 балів – оцінка В “добре“;

29 – 30 балів – оцінка С “добре“;

27 – 28 балів – оцінка D “задовільно“;

24 – 26 балів – оцінка Е “задовільно“;

5 – 24 балів – оцінка FХ “незадовільно“;

0 – 5 балів – оцінка F “незадовільно“.  

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ,

ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ЕКЗАМЕН З КУРСУ «ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ»

•  Ступінь опанування теоретичними знаннями курсу «Історія слов’янських народів»;
•  Рівень осмислення студентами здобутих знань;
•  Ступінь розвитку в студентів творчого мислення, сформованості власного погляду та критичного ставлення до інформації;ї
•  Оволодіння вміннями та навичками роботи з картами, схемами, таблицями та різними джерелами інформації.

90 – 100 балів (оцінка А “відмінно”) ставиться, коли:

- студент упевнено оперує обсягом навчального матеріалу і застосовує його для розв’язання проблем;

- самостійно оцінює факти, явища, вільно висловлює власні думки;

- може характеризувати та аналізувати історичну інформацію;

- співвідносити події та процеси за періодами на основі наукової періодизації історичної науки;

- знає історіографію розглядуваних проблем;

- студент виявляє творчі здібності, вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати матеріал, наводити чисельні приклади;

- вільно користується тематичними картами;

- розуміє основні тенденції розвитку історичних проблем слов’янства;

82 – 89 балів (оцінка В “добре”) ставиться у випадках, якщо:

- студент загалом володіє обсягом навчального матеріалу;

- здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, наводити окремі власні приклади;

- вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати основні теоретичні й фактологічні положення, явища, але відповідь може бути не зовсім змістовною, цілісною, послідовною, містити деякі фактологічні помилки, неточності;

- студент робить незначні помилки, користуючись картою;

- не завжди може вірно зробити висновок, добрати переконливі аргументи;

- дає загальну характеристику подій (причини, наслідки, значення);

- встановлює послідовність подій, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між ними;

74 – 81 балів (оцінка С “добре”) ставиться у випадках, якщо:

- студент загалом володіє обсягом навчального матеріалу;

- здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, наводити окремі власні приклади;

- вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати основні теоретичні й фактологічні положення, явища, але відповідь може бути не зовсім змістовною, цілісною, послідовною, містити деякі фактологічні помилки, неточності;

- студент робить незначні помилки, користуючись картою;

- не завжди може вірно зробити висновок, добрати переконливі аргументи;

- не достатньо повно дає характеристику подій (причини, наслідки, значення);

- на посередньому рівні встановлює послідовність подій, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між ними;

64 – 73 балів (оцінка D “задовільно”) ставиться, якщо:

- студент володіє навчальним матеріалом на початковому рівні;

- може репродуктивно відтворити незначну частину теоретичного й фактологічного матеріалу;

- виявляє знання і розуміння окремих положень курсу;

- вміє на елементарному рівні аналізувати, робити узагальнення, порівняння, висновки;

- визначає окремі ознаки подій, встановлює їх послідовність;

- може дати стислу характеристику окремої постаті;

- слабко орієнтується за картами;

60 – 63 балів (оцінка Е “задовільно”) ставиться, якщо:

- студент володіє навчальним матеріалом на початковому рівні;

- може репродуктивно відтворити незначну частину теоретичного й фактологічного матеріалу;

- виявляє знання і розуміння окремих положень курсу;

- вміє на елементарному рівні аналізувати, робити узагальнення, порівняння, висновки;

- визначає окремі ознаки подій, встановлює їх послідовність;

- може дати стислу характеристику окремої постаті;

- слабко орієнтується за картами;

35 – 59 балів (оцінка FХ “незадовільно”) ставиться у таких випадках:

- коли студент дуже слабо володіє навчальним матеріалом, нездатний елементарно розпізнавати і відтворити окремі факти, явища, події;

- впізнає постать чи подію лише за детальним описом;

- не визнає послідовності подій;

- відсутні навички роботи з картами;

- відповідь має уривчастий, незакінчений, незмістовний характер;

- відсутня здатність викласти думку на елементарному рівні;

- вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так – ні”);

0 – 34 балів (оцінка F “незадовільно”) ставиться у таких випадках:

- коли студент зовсім не володіє навчальним матеріалом, нездатний елементарно розпізнавати і відтворити окремі факти, явища, події;

- не впізнає постать чи подію;

- не визнає послідовності подій;

- відсутні навички роботи з картами;

- відповідь має уривчастий, незакінчений, незмістовний характер;

- відсутня здатність викласти думку на елементарному рівні;

- вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так – ні”);

ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Перша частина. Питання до екзамену

1.  Проблеми етногенезу давніх слов’ян.
2.  Гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян.
3.  Перші історичні відомості про слов’ян.
4.  Шляхи Великого слов’янського розселення.
5.  Формування трьох гілок слов’ян : східної, західної, південної.
6.  Перші державні утворення у слов’ян: держава Само, союз Семи слов’янських князівств.
7.  Виникнення держави у болгар. Особливості етногенезу болгар.
8.  Перше Болгарське царство. Правління князя Бориса І.
9.  “Закон судний людям”.
10.  Болгарські землі під владою Візантії.
11.  Друге Болгарське царство.
12.  Сербська держава Неманичей.
13.  “Законник Стефана Душана”.
14.  Хорватія у середні віки.
15.  Дубровник у середні віки.
16.  Словенські землі у середні віки.
17.  Боснійські землі у середні віки.
18.  Чорногорія у середні віки.
19.  Османська експансія на Балканах. Битва 1389 р. на Косовому полі.
20.  Південні слов’яни під Османським володарюванням.
21.  Політичний та державний розвиток Польщі в X ст. Ґенеза польської державності.
22.  Головні етапи політичного розвитку, хрещення та християнізація Польщі.
23.  Польська держава ХІ – ХІІІ ст.: соціально-економічний і політичний розвиток.
24.  Боротьба Польщі з німецькою агресією. Грюнвальдська битва.
25.  Оформлення станових шляхетських привілеїв і органів шляхетського самоуправління (ХІV – ХVІ ст.).
26.  Великоморавська держава.
27.  Особливості суспільно-політичного та соціального-економічного розвитку Чехії до Гуситського руху.
28.  Гуситський рух в Чехії І половини XV ст.
29.  Словацькі землі у середні віки.
30.  Особливості розвитку полабських слов’ян у середні віки.
31.  Фактор німецької колонізації в історії Чеської та Польської середньовічних держав.
32.  Проблема давньоруської спадщини.
33.  Династичний переворот 882 року. Утворення Київської Русі.
34.  Норманська та антинорманська теорії виникнення Давньоруської держави.
35.  Політичний розвиток Київської Русі у ІХ – ХІ ст.
36.  Передумови феодальної роздробленості Русі.
37.  Особливості “феодалізму” в Давній Русі: дискусія в історіографії.
38.  Володимиро-Суздальське князівство.
39.  Новгородська земля. Боярсько-вічова республіка.
40.  Автократична, республіканська та аристократична моделі правління на руських землях.
41.  Шведська агресія проти Русі. Невська битва.
42.  Німецька агресія проти Русі. “Льодове побоїще”.
43.  Монгольська держава ХІІІ ст.: соціально-економічний та політичний устрій.
44.  Монгольське суспільство очима Дж. Дель Плано Карпіні.
45.  Походи Чингізхана. Битва на річці Калка.
46.  Походи Батия на руські землі. Розгром Рязанського, Володимиро-Суздальського князівств.
47.  Похід монголів на Київ. Дж. дель Плано Карпіні про розгром Києва.
48.  Навала монголів у 1241 році на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Припинення в 1242 р. Батиєм походу на Захід.
49.  Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю.
50.  Військово-політична організація окупації монголами Русі. Інститут баскаків.
51.  Наслідки монгольського нашестя на Русь.
52.  Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського.
53.  Об’єднання руських земель в Північно-Східній Русі навколо Москви. Особливості об’єднавчого процесу.
54.  Данило Олександрович – перший “збирач” руських земель.
55.  Іван Калита – великий князь “всея Руси”.
56.  Історичні обставини об’єднання руських земель. Приєднання до Московського князівства Новгорода, Твері, Пскова, Рязані.
57.  Звільнення від золотоординського ярма. Стояння на Угрі.
58.  Утворення Московської держави. Судебник 1497 р. – кодекс феодального права.
59.  Політичні інститути Московського царства. Формування станово-представницької монархії.
60.  Держава і церква в Московії ХV ст. Спроба секуляризації монастирських земель.

Друга частина. Питання до екзамену

1.  Політико-адміністративний устрій південнослов’янських земель у складі Османської імперії у XVI – XVIII ст.
2.  Соціально-економічний розвиток слов’янських володінь Османської імперії. Зміни XVII – XVIII ст.
3.  Суспільно-політичне становище південнослов’янських народів у складі імперії Габсбургів у XVI – XVIII ст.
4.  Болгарські землі у складі Османської імперії у XVI – XVIII ст.
5.  Початок Болгарського національного Відродження у XVIII ст.
6.  Сербія у складі Османської імперії у XVI – XVIII ст.
7.  Велике переселення сербів 1690 р. Серби у складі Австрійської імперії у XVIII ст.
8.  Чорногорія у XVI – XVIII століттях.
9.  Хорватські та словенські землі у XVI – XVIII ст.
10.  Дубровник у XVI – XVIII ст.
11.  Боснія та Герцеговина під владою Османів.
12.  Умови культурного розвитку південнослов’янських народів у складі Османської та Австрійської імперії у XVI – XVIII ст.
13.  Утворення Речі Посполитої та її державно-політичний устрій.
14.  Річ Посполита у міждержавних відносинах XVII – І чверті XVIII століття.
15.  Економічний та політичний занепад Речі Посполитої у ІІ половині XVIII століття.
16.  Становище польських земель в останній третині XVIII століття. Поділи Речі Посполитої.
17.  Культура Речі Посполитої у XVI – XVIII ст.
18.  Суспільно-політичне становище західнослов’янських народів у складі імперії Габсбургів у XVI – XVIII ст.
19.  Реформи у дусі “освіченого абсолютизму” в Австрійській імперії та їх вплив на становище західнослов’янських земель.
20.  Чеські землі під владою Габсбургів у XVI – XVIІI століттях.
21.  Повстання станів 1620 року в Чехії. Чехія в Тридцятилітній війні.
22.  Початок Чеського національного Відродження у XVIII ст.
23.  Словацькі землі під владою Габсбургів у XVI – XVIІI століттях.
24.  Початок Словацького національного Відродження у XVIII ст.
25.  Особливості культурного розвитку західнослов’янських народів у складі імперії Габсбургів XVI – XVIII ст.
26.  Московська держава І половини XVI століття. Початок правління Івана IV.
27.  Внутрішня політика Івана IV у 1547 – 1556 рр. Судебник 1550 р.
28.  Загострення внутрішньополітичного становища в Московській державі на початку 60-х років XVI ст. Опричнина та її соціально-політична суть.
29.  Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави ХVІ ст.
30.  Культура в Московській державі у XVI столітті.
31.  Підкорення Сибіру та Далекого Сходу Московською державою.
32.  Смута в Московській державі як суспільне явище.
33.  Політична боротьба в Московській державі на початку XVIІ століття. Борис Годунов. В. Шуйський.
34.  Повстання під проводом І. Болотникова.
35.  Іноземна інтервенція в Московію в період Смути. Перше та Друге ополчення.
36.  Земський собор 1613 та початок правління Романових.
37.  Внутрішньо- та зовнішньополітичний розвиток Московської держави в І половині XVII століття.
38.  Повстання в Москві 1648 року.
39.  Соборне Уложення 1649 року.
40.  Основні етапи введення кріпосництва в Московській держави. Кріпацтво і його роль в історії Росії.
41.  Зовнішня політика Московської держави 50 – 60-х років XVII століття. Переяславська рада. Російсько-польська 1654 – 1667 та російсько-шведська 1656 – 1658 рр. війни.
42.  Держава і церква в Московській державі XVII століття. Розкол і справа Никона.
43.  Повстання під проводом С. Разіна.
44.  Московська держава 70 – 80-х рр. XVII ст. Правління Федора Олексійовича.
45.  Російська культура XVII століття.
46.  Росія в першій чверті XVIII століття. Реформи Петра І: обґрунтування, характер, наслідки.
47.  Реформування політико-адміністративної системи Росії у першій чверті XVIII століття. Проголошення імперії.
48.  Зовнішня політика Петра І. Північна війна.
49.  Східний вектор зовнішньої політики Петра І.
50.  Історичні обставини розвитку Російської імперії у 20 – 50-і роки XVIII століття. Правління Єлизавети Петрівни.
51.  Соціально-економічний розвиток Російської імперії ІІ половини XVIII століття.
52.  Російська імперія в добу “освіченого абсолютизму”. Внутрішня політика Катерини ІІ.
53.  Селянська війна під проводом О. Пугачова.
54.  Внутрішня політика Катерини ІІ після придушення Селянської війни під проводом О. Пугачова.
55.  Зовнішня політика Російської імперії у ІІ половині XVIII століття.
56.  Російська імперія у кінці XVIII століття. Внутрішня та зовнішня політика Павла І.
57.  Російсько-турецькі війни XVIII століття та їх військово-політичні та геополітичні наслідки.
58.  Україна у політиці Російської імперії у XVIII столітті.
59.  Особливості розвитку російської культури у XVIII столітті.
60.  Становлення російської науки у XVIII столітті. Розвиток суспільно-політичної думки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРИ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ»

Джерела, збірники документів

1.  “Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях. / Перевод В.Л. Янина.– М., 1987.
2.  Галл Аноним. Хроника и деяния князей или королей польских. – М., 1961.
3.  Длугош Ян. Грюнвальдская битва. – М. – Л., 1962.
4.  3бірник документів з історії слов’янських народів / Упорядник Цигульська О.М. – Кіровоград, 2004.
5.  Иордан. О происхождении и деянии готов. – М., 1960.
6.  Козьма Пражский. Чешская хроника. – М., 1962.
7.  Константин Багрянородный. Об управлении империей. – М., 1989.
8.  Лаврентий из Бржезовой. Гуситская хроника. – М., 1962.
9.  Нагаев А.С, Огнев В.Н. Практикум по истории СССР древнейших времен до начала XVII ст. – М., 1991
10.  Орлов А.С, Георгиев В.А., Георгиева Н.Г., Сивохина Т.А. Хрестоматия по истории России. Учебное пособие. – М., 2003.
11.  Свод древнейших письменных известий о славянах: В 2-х т. – М., 1991. – Т.1 – 2.
12.  Сказание о Мамаевом побоище. – М., 1980.
13.  Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года. – М., 1987.
14.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.1 – 2.

Монографії та дослідження

1.  Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. – Новосибирск, 1991.
2.  Алексеев Ю.Г. Освобождение Руси от ордынского ига. – Л., 1989.
3.  Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.
4.  Аль Д. Иван Грозный: известный и неизвестный. От легенд к фактам. – СПб.,2005.
5.  Амельченко В.В. Дружины Древней Руси. – М., 1992.
6.  Андреев И.Л. Дворянство и служба в XVII в.// Отечественная история. – 1998. - №2.
7.  Анисимов Е.В. Податная реформа Петра І: Введение подушной подати в России 1719 -1728 гг. / Под. ред. Н.Е. Носова. – Л., 1982.
8.  Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л., 1989.
9.  Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII в. – СПб., 1997.
10.  Антонович В.Б. Очерк истории Великого Княжества Литовского до половины XV в. – К., 1876.
11.  Артамонов И.И. Происхождение славян. – Л., 1950.
12.  Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
13.  Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. – М., 1980.
14.  Баггер Х. Реформы Петра Великого: Обзор исследований / Пер. с дат. В.Е. Возгрина; Вступ. ст. и общ. ред. В.И. Буганова. – М.: Прогресс, 1985.
15.  Бахрушин С.В. Иван Грозный. – М.,1945.
16.  Бескровный Л.Г. Русская армия и флот в XVIII веке. Очерки. – М., 1958.
17.  Богданов А.П. Патриарх Никон // Вопросы истории. – 2004. - №1.
18.  Богданов А.П. Несостоявшийся император Федор Алексеевич. – М.,2009.
19.  Борисов И.С. Иван Калита. – М., 1995. – (Серия ЖЗЛ).
20.  Борисов И.С. Русская церковь в политической борьбе XIV – XV вв. – М., 1985.
21.  Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с древнейших времен до конца XVII века. – Книга 1. – М.,2001.
22.  Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с начала XVIIІ до конца ХІХ века. – Книга 2. – М.,2001.
23.  Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
24.  Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.
25.  Бромлей Ю.В. Становление феодализма в Хорватии. – М., 1964.
26.  Буганов В.И. Петр Великий и его время. – М., 1989.
27.  Буганов В.И. и др. Эволюция феодализма в России: Соц-экономические проблемы / В.И. Буганов, А.А. Преображенский, Ю.А. Тихонов. – М.: Мысль, 1980.
28.  Булыгин И.А. Церковная реформа Петра І // Вопросы истории.– 974. – № 5. – С. 79 -93.
29.  Валянский С.И., Калюжный Д.В. Другая история Руси. От Европы до Монголии. – М.,2000.
30.  Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.
31.  Великая Моравия, ее историческое и культурное значение.: Сб. ст. – М., 1985.
32.  Вернадский Г.В. История России: Киевская Русь. – М., 1997.
33.  Вернадский Г.В. История России: Монголы и Русь. – М., 1997.
34.  Вернадский Г.В. История России: Россия в средние века. – М., 1997.
35.  Водарский Я.Е. Дворянское землевладение в России в XVII – первой половине XIX в. (размеры и размещение) / Отв. ред. В.И. Буганов. – М.: Наука, 1988.
36.  Водарский Я.Е. Петр І // Вопросы истории. – 1993. – № 6. – С. 59 – 78.
37.  Войнович Л.В. Нащадки Чингіз-Хана: вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. – Львів, 2004.
38.  Волкова И.В. Военное строительство Петра І и перемены в системе социальных отношений в России // Вопросы истории. – 2006. – № 3. – С. 35 – 51.
39.  Воробьев В.М., Дехтярев А.Я. Русское феодальное землевладение от смутного времени до кануна петровских реформ. – Л., 1986.
40.  Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х – І трети XIII вв. – К., 1968.
41.  Горский А.А. Русские земли в ХІІІ – ХIV вв. Пути исторического развития. – М., 1996.
42.  Горский А.А. Москва и Орда. – М.,2003.
43.  Государственные учреждения России XVI – XVIII вв. / Под ред. Н.Б. Голиковой. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 192 с.
44.  Греков Б.Д. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV – XV вв.). – М., 1975.
45.  Греков Б.Д. Киевская Русь. – М., 1953.
46.  Греков Б.Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до ХVII в. – М., 1954.
47.  Греков Б.Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. – М. – Л., 1950.
48.  Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991. – Т.1., Т.4.
49.  Грушко Е.А. Медведев Ю.М. Словарь славянской мифологии. – Нижний Новгород: Русский купец и Славянские братья, 1995.
50.  Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая Степь. – К., 1992.
51.  Гумилев Л.Н. От Руси к России. – М., 1992.
52.  Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
53.  Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
54.  Дворниченко А.Ю. Русские земли Великого княжества Литовского (до начала ХVI в.). Очерки истории общины, сословий, государственности. – СПб., 1993.
55.  Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 2. – Болгария времен Первого и Второго Болгарского царств (679 – 1393). – М. – Л., 1946.
56.  Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 3. – Болгарский народ под турецким владычеством. – М. – Л., 1955.
57.  Достян И.С. Борьба сербского народа против турецкого ига (ХV – начало ХIХ вв.). – М., 1968.
58.  Дружинина Е.И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). – М.,1955.
59.  Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. – М.: Высшая школа, 1968. – 368 с.
60.  Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
61.  Елисеева О. И. Геополитические проекты Г. А. Потемкина / Отв. ред. А. Н. Сахаров; РАН Ин-т рос. истории. – М., 2000.
62.  Елисеева О. И Екатерина Великая. Тайная жизнь императрицы. – М., 2013.
63.  Завражин А.В. Влияние Петровских преобразований на развитие России и укрепление ее вооруженных сил // Военно-исторический журнал. – 2007. – № 6. – С. 23 – 27.
64.  Заичкин И. А. Русская история от Екатерины до Александра II. – М,1994.
65.  Запесоцкий Ю.А. Петровские реформы как культурная доминанта (перечитывая Д.С. Лихачева) // Новая и новейшая история. – 2007. – № 4. – С. 67-74.
66.  Западнославянские государства // История средних веков. – Минск, 2000.
67.  Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.
68.  Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.
69.  Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. – М., 1996.
70.  Зимин А.А. Россия на рубеже XV–XVI ст. Очерки социально-политической истории. – М., 1982.
71.  Зінченко А.Л. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу. – Вінниця, 2002.
72.  Зориктуев Б.Р. Реконструкция начального этапа ранней истории монголов // Вопросы истории. – 2003. - № 3.
73.  Иловайский Д.И. Собиратели Руси. – М., 1996.
74.  Иловайский Д.И. Становление Руси. – М., 1996.
75.  Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.
76.  Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи.: Сб. ст. / Отв. ред. В.Д. Королюк. – М., 1972.
77.  Историография истории южных и западных славян. – М., 1987.
78.  История Болгарии. – В 2-х томах. – М., 1954. – Т. 1.
79.  История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1 – 2.
80.  История внешней политики России. XVIII век (от Северной войны до войн России против Наполеона). – М.: Междунар. отношения, 1998. – 304 с.
81.  История России. С древнейших времен до конца XVII века. Учебное пособие. – М., 2001.
82.  История России. С древнейших времен до начала XXI в. / А.Н. Сахаров, Л.Е. Морозова, М.А. Рахматуллин и др.; под ред. А.Н. Сахарова. – М.:, 2007. – 1263 с.
83.  Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
84.  Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.
85.  История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1. –  688 с.
86.  История и культура Болгарии. К 1300-летию образования болгарского государства.: Сб. ст. – М., 1981.
87.  История Польши. – В 3-х томах. – М., 1955. – Т.1 – 2.
88.  История Чехословакии. – В 3-х томах. – М., 1956. – Т. 1 – 2.
89.  История Югославии – В 2-х томах. – М., 1963. – Т. 1.
90.  Каменский А.Б. От Петра І до Павла І: Реформы России XVIII. Опыт целостного анализа. – М.,2001.
91.  Караев Г.Н. Грюнвальдская битва 1410 г. – М., 1960.
92.  Карамзин Н.М. Записка о Древней и новой России в ее политическом и гражданском отношениях. – М., 1991.
93.  Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.
94.  Каргалов В.В. Конец ордынского ига. – М., 1884.
95.  Каргалов В.В. Куликовская битва. – М., 1980.
96.  Каргалов В.В., Сахаров А.Н. Полководцы Древней Руси. – М., 1985.
97.  Каргалов В.В. Московские воеводы XVI – XVII вв. – М.,2002.
98.  Кареев И.В каком смысле можно говорить о существовании феодализма в России: По поводу теории Павлова-Сильванского. – СПб., 1910.
99.  Карташев А.В. Очерки по истории русской церкви. – В 2-х томах. – М., 1992.
100.  Кирпичников А.И. Военное дело на Руси в XIII – XV вв. – Л., 1976.
101.  Кісь Я.П. Етногенез слов’ян. – Львів, 1985.
102.  Клочков М.В. Очерки правительственной деятельности времени Павла I. – П.,1916.
103.  Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т.ІІІ – IV. – М., 1988.
104.  Кобрин В.Б. Смутное время – утраченные возможности» // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX вв. / Сост. С.В.Мироненко. - М., 1991. – С.163 – 185.
105.  Кобрин В.Б. Иван Грозный: Избранная рада или опричнина? // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX вв. / Сост. С.В.Мироненко. – М., 1991. – С.127 – 162.
106.  Козлова Н.В. Российский абсолютизм и купечество в XVIII в. (20-е – начало 60-х годов). – М.,1999.
107.  Корецкий В.И. Формирование крепостного права и первая крестьянская война в России. – М.,1975.
108.  Королюк В.Д. Древнепольское государство. – М., 1957.
109.  Королюк В.Д. Славяне и восточные романцы в эпоху раннего средневековья: политическая и этническая история. – М., 1985.
110.  Котляр М.Ф. Причини настання удільної роздробленості на Русі // Київська старовина. – 1997. – № 3. – С.62 – 75.
111.  Крадин Н.Н, Скрынникова Т.Д. Империя Чингисхана. – М.,2006.
112.  Краснобаев Б.И. Очерки истории русской культуры XVIII века: Кн. для учителя. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1987.
113.  Краткая история Болгарии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
114.  Краткая история Венгрии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1991.
115.  Краткая история Польши. – М., 1993.

Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.

1.  Крахотвил М.В. Ян Гус.: Пер. с чеш. – М., 1959.
2.  Кривошеев Ю.В. Русь и монголы. Исследования по истории Северо-Восточной Руси ХІІ – ХІV вв. – СПб., 2003.
3.  Культура народов Центральной и Восточной Европы в эпоху Просвещения. – М., 1988.
4.  Кучкин В.А. Русь под игом: как это было? – М., 1991.
5.  Лаптева Л.П. Письменне источники по истории Чехии периода феодализма. – М., 1985.
6.  Леонтьев А.И. Образование приказной системы управления в Русском государстве. – М., 1991.
7.  Лимонов Ю.А. Владимиро-Суздальская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1987.
8.  Литаврин Г.Г. Болгария и Византия в XI – XII вв. – М., 1980.
9.  Лихачев С.Д. Культура Руси эпохи образования государства (к. XIV – нач. XVI вв.). – М., 1946.
10.  Ловмянский Х. Русь и норманны. – М., 1985.
11.  Лотман Ю.М. История и типология русской культуры. – СПб.,2002.
12.  Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
13.  Любавский М.К. Лекции по древней русской истории до конца ХVI в. – М., 1916.
14.  Любавский М.К. Очерки истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. – М., 1910.
15.  Лобачев С.В. У истоков церковного раскола // Отечественная история. – 2001. – № 2.
16.  Лисейцев Д.В., Рогожин Н.М. Россия после Смуты – время выбора // Отечественная история. – 2008. - № 5.
17.  Мавродин В.В. Народные восстания в Древней Руси XI – XIII вв. – М., 1961.
18.  Мавродина Р.М. Киевская Русь и кочевники. – Л., 1983.
19.  Маньков А.Г. Уложение 1649 года – кодекс феодального права России. – Л.. 1980.
20.  Мартышин О.В. Вольный Новгород: общественно-политический строй и права феодальной республики. – М., 1992.
21.  Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Частина перша. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2013. – 280 с.
22.  Мацек Й. Гуситское революционное движение.: Пер. с чеш. – М., 1954.
23.  Мацек Й. Табор в гуситском революционном движении.: Пер. с чеш. – М., 1959.
24.  Мацуленко С.А. Военные реформы Петра І // Военно-исторический журнал. – 1988. –№ 5. – С. 83-87.
25.  Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Первого. – 2-е изд. – М.: Международные отношения, 1986. – 448 с.   
26.  Морозова Л.Е. Смутное время в России (конец XVI – нач. XVII ст.). – М., 1990
27.  Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.
28.  Моця О.П. Київська Русь: етапи формування державної території // Археологія. – 2001. – № 1. – С. 42 – 50.
29.  Муравьев А.В., Самаркин В.В. Историческая география эпохи феодализма (Западня Європа и Россия в V – VII вв.). – М., 1973.
30.  Мыльников А.С. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.
31.  Мыльников А.С. Эпоха Просвещения на чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура. – М., 1977.
32.  Насонов А. Н. Монголы и Русь: История татарской политики на Руси. — М.; Л., 1940.
33.  Неедлы З. История чешского народа. – Т. 1. – М., 1952.
34.  Нефедов С.А. Первые шаги по пути модернизации России: реформы середины XVII в. // Вопросы истории. – 2004. - № 4.  
35.  Нефедов С.А. Спорные вопросы русской военной истории середины XVII в. // Вопросы истории. – 2005. - № 1.  
36.  Нефедов С.А. История России. Факторный анализ. – Т.1. – М.,2010;  Т.2.. – М.,2011.
37.  Нидерле Л. Славянские древности.: Пер. с чеш. – М., 2001.
38.  Оболенский Г.Л. Император Павел I. – М, 2001.
39.  Овчинников Р.В. Манифесты и указы Е.И. Пугачева. – М., 1980.
40.  Окунь С.Б. История СССР. Конец XVIII – начало ХIX века. – Ч. 1. – Л.,1975.
41.  Омельченко О.А. “Законная монархия” Екатерины ІІ. – М., 1993.
42.  Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV – XVI вв. / Отв. ред. И.Б. Греков – М., 1984.
43.  Островер Л.И. Тадеуш Костюшко. – М., 1961.
44.  Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990.
45.  Павленко Н.И. Птенцы гнезда Петрова. – М., 1989.
46.  Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в Древней Руси. – М., 1988.
47.  Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси. – М., 1968.
48.  Парсамов С.С., Ковальков А.Л. Проблемы изучения славянского язычества. – Кировоград, 2002.
49.  Песков А.М. Павел І. – М., 2000.
50.  Петров В.П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.
51.  Петров В.П. Походження слов’ян. – К., 1991.
52.  Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”. – К., 2001.
53.  Писарькова Л.Ф. Российская бюрократия в эпоху Петра І. Условия службы и характерные черты // Отечественная история. – 2004. – № 2. – С. 3-19.
54.  Платонов С.Ф. Полный курс лекций по русской истории. – Петроград, 1917.
55.  Платонов С.Ф. Иван Грозный. – Петербург,1923.
56.  Плетнева С.А. Половцы. – М., 1990.
57.  Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Польши и Руси в XII – XIV вв.: Сб. статей. – М., 1974.
58.  Поляков А.Н. Древнерусская цивилизация: вехи развития // Вопросы истории. – 2008. – № 9.
59.  Попович М.В. Мировоззрение восточных славян. – К.; Наукова думка, 1985.
60.  Похлебкин В.В. Татары и Русь: 360 лет отношений Руси с татарскими государствами в XIII – XVI вв. (1238 – 1598). – М., 2000.
61.  Похлебкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах. – Вып. ІІ. – Кн.1. – М.,1995.
62.  Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. – М., 1988.
63.  Пріцак О. Походження Русі. – К., 1997.
64.  Преображенский А.А. Великое посольство 1697-1698 гг.: старое и новое в русской дипломатии // Вопросы истории. – 1999. – № 2. – С. 114 – 122.
65.  Пчелов Е.В., Чумаков В.Г. Правители России от Юрия Долгорукого до наших дней. – М., 1997.
66.  Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян. От древнейших времен до ХV века. – М-Л., 1958.
67.  Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
68.  Ричка В.М. Феодальна роздробленість на Русі // Історія народів Росії. Від найдавніших часів до сер. XVIII ст. – К., 1992.
69.  Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли (IX – I треть XIII вв.). – К., 1988.
70.  Рыжов К.В. Все монархи мира. Россия (600 кратких жизнеописаний). – М.: Вече, 2000. – 576 с.
71.  Рождественский С. В. Соборное Уложение 1649 г. – Три века. Т.1. – М., 1991. – С. 184 – 189.
72.  Романов Б.А. Люди и нравы Древней Руси. Историко-бытовые очерки ХІ – ХІІІ вв. – М. – Л., 1966.
73.  Российские самодержцы. Иван IV Грозный. – Ростов-на-Дону, 1998.
74.  Российская империя: от истоков до начала ХІХ века. Очерки социально-политической и экономической истории /ИРИ РАН. – М.,2011.
75.  Рубцов Б.Т. Исследование по аграрной истории Чехии. – М., 1963.
76.  Рубцов Б.Т. Ян Гус. – М., 1958.
77.  Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953.
78.  Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – М., 1982.
79.  Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981.
80.  Рыбаков Б.А Очерки русской культуры. – М.,1990.
81.  Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси: IX – I половина X вв. – М., 1980.
82.  Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. – М., 1982.
83.  Свердлов М.Б. Становление феодализма в славянских странах. – СПб., 1997.
84.  Свідерській Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в Х – ХІІІ ст. – К., 1983.
85.  Седов В.В. Восточные славяне в VI – XIII вв. – М., 1982.
86.  Седов В.В. Происхождения и ранняя история славян. – М., 1979.
87.  Семиряга М.И. Лужичане. – М. – Л., 1955.
88.  Сергеев В.И. Павел I. – Ростов на Дону,1999.
89.  Серов Д.О. Строители империи: Очерки государственной и криминальной деятельности сподвижников Петра І. – Новосибирск,1996.
90.  Скоробогатов А.В. Павел Первый в российской исторической литературе. – Казань,1998.
91.  Скрынников Р.Г. Иван Грозный. – М., 2001.
92.  Скрынников Р.Г. Самозванцы в России в начале ХVІІ в. – Новосибирск, 1987.
93.  Скрынников Р.Г. Россия в начале XVII в. Смута. – М., 1988.
94.  Смирнов И.И. Восстание Болотникова. 1606 – 1607. – М.,1951.
95.  Соловьев С.М. История России с древнейших времен. – в 15-ти книгах. – Кн. 1. (Т. 1 – 2). – М., 1959.
96.  Соловьев С.М. История России с древнейших времен. – в 15-ти книгах. – Кн. 2. (Т. 3 – 4). – М., 1960.
97.  Станиславский А.Л. Гражданская война в России XVII в. – М., 1990.
98.  Тихомиров М.И. Пособие по изучению Русской правды. – М., 1953.
99.  Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.
100.  Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1897.
101.  Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.
102.  Томсинов В. А. Законодательство императора Павла I. – М,2008.
103.  Трепавлов В.В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. (проблема исторической преемственности). – М.,1993.
104.  Трепавлов В. В. Золотая Орда в XIV столетии. – М, 2010.
105.  Третьяков Л.Н. По следам древних славянских племен. – Л., 1982.
106.  Троицкий С.М. Россия в XVIII веке. – М., 1982.
107.  Троицкий С.М. Русский абсолютизм и дворянство в XVIII в. Формирование бюрократии. – М.: Наука, 1974.
108.  Трубачов О.М. Этногенез и культура древних славян. Лингвистические исследования. – М., 1991.
109.  Успенский Б.А. Борис и Глеб: Восприятие истории в Древней Руси. – М., 2000.
110.  Успенский Ф.И. История Византийской империи. – М. – Л., 1948.
111.  Федоров-Давыдов Г.А. Общественный строй Золотой Орды. – М., 1973.
112.  Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200 – 1304.: Пер. с англ. – М., 1989.
113.  Филиппов М.А. Патриарх Никон. – М.,2000.
114.  Флоря Б.Н. Иван Грозный. – М., 1999.
115.  Фрейденберг М.М. Дубровник и Османская империя. – М., 1989.
116.  Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л., 1980.
117.  Церковь, общество и государство в феодальной России. – М., 1990.
118.  Цьольнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.
119.  Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV – XV вв. Очерки социально-экономической и политической истории Руси. – М., 1960.
120.  Черепнин Л.В. Земские соборы Русского государства в XVI – XVII вв. – М., 1978.
121.  Шильдер Н.К. Император Павел І. – М., 1996.
122.  Шульгин В.С., Л.В. Кошман, М.Р. Зезина Культура России IX – XX вв. – М,1996.
123.  Шумигорский Е.С. Император Павел I. Жизнь и царствование. – СПб., 1907.
124.  Щавелева Н.И. Польские латиноязычные средневековые источники. – М., 1990.
125.  Щавелева Н.И. Происхождение и ранняя история славянских народов // Преподавание истории в школе. – 1990. № 1.
126.  Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси, Х – ХIII вв. – М., 1989.
127.  Эйдельман Н. Я. Грань веков: Политическая борьба в России. Конец XVIII – начало XIX ст. – М,1982.
128.  Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К.,1992.