Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1
ВСТУП
Актуальність теми курсової роботи пояснюється тим, що Україна, ставши на
ринкові засади, поставила перед окремими організаціями та фірмами
завдання вижити і випередити серед тисячі інших подібних організацій і
підприємств. Одним з дієвих методів досягнення успіху в ринкових умовах
є формування позитивного іміджу.
Оскільки створення і розвиток іміджу є невід'ємною частиною існування кожної організації. Незалежно від масштабу компанії , чіткий імідж компанії необхідний для спілкування з покупцями, клієнтами і численними складовими цієї організації. Без чіткого іміджу їм важко буде пояснити, що являє собою їх організація, що вона пропонує і до чого прагнути?
Фірми часто використовують низькі ціни як тактику виходу на зовнішні ринки. Водночас тенденцією світового ринку є постійне зростання попиту на високоякісні товари. Єдиний шлях - робити якісний товар із гарними сервісом і рекламою.
Так само, як людина повинна створювати собі бездоганну репутацію, так і фірмам та продуктам теж створюється відповідна репутація. Складність тут полягає в тім, що споживач має тенденцію зменшувати навантаження на самого себе і не збирається знову та знову аналізувати ту чи ту фірму, той чи той продукт, що його ця фірма пропонує. У цьому споживачеві допомагає сам рекламодавець, створюючи фірмовий стиль роботи, певний імідж торгової марки.
Рішення про те, який образ необхідно створити, є головними рекламодавця. Це рішення супроводжується створенням таких асоціацій у споживачів, які б допомогли створити та закріпити позитивний імідж, водночас усуваючи ті, які не сприяють цьому.
У зарубіжній літературі ототожнюються поняття «імідж» та «позиція». Тобто позиціювання — це місце фірми на ринку, це знання функцій товару і тих, для кого його призначено. Аналіз позиції фірми та її продукції дає змогу визначити способи створення іміджу цієї фірми та її продукції[1, с. 25].
Створення фірмового стилю потребує використання також фірмового комплекту шрифтів, щоб підкреслити різні особливості образу торгової марки. Рекламоспроможність, згідно із законом, характеризується сукупністю таких ознак: новизна ідеї, естетичність, лаконічність, здатність до адаптації, зручність вимовляння, технологічність, асоціативність.
Метою даної роботи була обрана розробка засобів комунікації, спрямованих на створення сприятливого іміджу інтернет провайдера.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
- проаналізувати поняття «імідж» та визначити його головні елементи;
- вивчити теоретичні аспекти формування іміджу організації;
- вивчити особливості формування та управління іміджем інтернет провайдера «4ipnet».
Предмет – особливості формування іміджу компанії «4ipnet».
Об’єкт – імідж інтернет провайдера «4ipnet».
Розділ І. ПОНЯТТЯ ІМІДЖУ
Поняття «імідж» давно на слуху. Як це не здасться несподіваним, але першими активно почали працювати з ним економісти, які займаються підприємництвом. Відомий такий факт, коли американський економіст Болдуінг в 60-х роках XX століття ввів у діловий обіг поняття «імідж» і обґрунтував його корисність для ділового успіху[2, с. 25].
У наш час імідж став ходовим товаром у всіх, хто займається підприємництвом і особливо політичною діяльністю. На його придбання при проведенні виборчих заходів у країні витрачаються величезні кошти, які обчислюються десятками тисяч доларів. Підвищеним попитом імідж користується в естраді і театрі. Завдяки іміджу однієї з розвинених сервісних індустрій стала політична і торгова реклама. Зростаючий попит на імідж породив нову професію - іміджмейкер. Це фахівець з конструювання іміджу особистості, ділових і політичних структур (наприклад, політичної партії чи громадської організації)[3, с.52].
Увага до іміджу актуалізувалася в останні роки в зв'язку із загостреним проблемою вибору, що встала перед людьми (вибору товарів і послуг, політичних партій і громадських організацій, лідерів і керівників), і конкуренцією на різноманітних ринках - споживчому, політичному та інших. Щоб продати товар, послугу, залучити на свій бік виборця, щоб успішно конкурувати на ринку, фірма, громадська організація, університет або банк повинні створити собі відповідний імідж. Доцільний, адекватний імідж абсолютно необхідний для будь-якого виду соціальної діяльності, що підтверджує багаторічна практика.
У рамках іміджелогії вчені виділяють дві такі групи функцій іміджу: ціннісні і технологічні.
До ціннісних відносяться:
- Особистісно звеличує функцію. Завдяки створенню навколо особистості ореолу привабливості, вона стає соціально затребуваною, розкутою в прояві своїх кращих якостей.
- Функцію комфортизації міжособистісних відносин. Суть цієї функції в тому, що чарівність людей об'єктивно привносить в їх спілкування симпатії і доброзичливість, а тому моральну міру терпимості і такту.
- Психотерапевтичну функцію. Суть її в тому, що особистість, завдяки усвідомленню своєї індивідуальної непересічності і підвищеної комунікабельності, знаходить стійке мажорний настрій і впевненість в собі. [4, с. 26].
Таким чином, ціннісні функції іміджу свідчать про його безспірному значенні у вибудовуванні здорової душевної організації особистості. Філософська зв'язка «форма і зміст» пояснює закономірність функціонування іміджу як зовнішнього прояву духовного здоров'я особистості, стану її біоенергетичного потенціалу. За допомогою іміджу найбільш помітно, а тому є для інших людей, проявляється внутрішній світ конкретної особистості. Ось чому така велика роль ціннісних функцій іміджу.
До технологічних належать:
- Функція міжособистісної адаптації. Завдяки правильно обраному іміджу можна швидко увійти в конкретне соціальне середовище, привернути до себе увагу, оперативно встановити доброзичливі стосунки.
- Функція висвічування кращих особистісно-ділових якостей. Сприятливий імідж дає можливість візуально представити найбільш привабливі якості людини, дозволяючи стикаються з ним людям пізнавати саме ці риси, що викликають симпатію чи добре розташування.
- Функція затінення негативних особистісних характеристик. За допомогою макіяжу, дизайну одягу, аксесуарів, зачіски і т.д. можна відвернути людей від тих недоліків, які має людина.
- Функція організації уваги. Привабливий імідж мимоволі притягує до себе людей, він імпонує їм, а тому вони психологічно легше розташовуються до того, що він говорить або демонструє.
- Функція подолання вікових рубежів. Майстерно володіючи технологією самопрезентації, що конкретно проявляється у вдалому виборі моделей поведінки і виконанні різних ролей, можна комфортно себе почувати в спілкуванні з людьми різного соціального стану та професійного статусу, не сковуючи себе «комплексом» власного віку.
Знання технологічних функцій іміджу пропонує широке практичне його використання[5, с. 35],.
1.1. Головні елементи іміджу організації
Успіх справи багато в чому залежить від іміджу фірми.
Головні його ланки:
- відповідальність,
- швидкість,
- результативність.
Наприклад, у Греції існує висока думка про західнонімецькі легкові автомашини "Мерседес", "Опель", БМВ, "Фольксваген". Усі ці машини мають дуже високу репутацію за рубежем. Але ще вищу репутацію ці марки мають усебе вдома. Лише у виняткових випадках річ, що не має високої репутації усередині країни, добре продається на закордонних ринках[6, с. 15].
Не існує жодної фірми (і це не гіпотеза, а реальність), імідж якої був би орієнтований винятково на закордон. Тому, претендуючи на європейський і світовий рівень, кожне підприємство повинне спочатку подбати про свій імідж у себе в країні.
Фірми часто використовують низькі ціни як тактику виходу на зовнішні ринки. Водночас тенденцією світового ринку є постійне зростання попиту на високоякісні товари.
Важливо враховувати і таку обставину. У нас існує фетишизм на імпортні товари. Тому необхідно постійно доводити, що якість нових наших товарів може бути не гіршою кращих іноземних зразків.
Досить часто новоявлені комерсанти або не дбають про все це, або неспроможні цього досягти. Такою є думка директора російсько-австрійської зовнішньоторговельної фірми Вольфганга Хойєра: "Вони можуть вести діалог із бізнесменами, пропонувати свій товар для продажу, але не замислюються про його невідповідність світовому стандарту". Такий підхід особливо стає безперспективним в умовах, коли зовнішній ринок переповнений конкуруючими фірмами-постачальниками, і поява нового конкурента сприймається, якщо не вороже, то, принаймні, без особливого захоплення[7, с. 8].
1.2. Вплив іміджу на конкурентоздатність організації
У формуванні іміджу важливе місце займає стратегічне управління в організації. Стратегічне управління створює конкурентні переваги, які забезпечують успішне існування і розвиток підприємства в довгостроковій перспективі. Маркетингове стратегічне управління виходить з того, що створити стійку конкурентну перевагу — це значить запропонувати велику сприйману цінність споживачам і іншим зацікавленим групам. Ці переваги можуть бути зв'язані як з характеристиками вироблених товарів і послуг, так і з характеристиками самого підприємства і його положення на ринку. У цьому випадку стратегію можна визначити як комплекс рішень по досягненню довгострокових конкурентних переваг на цільових ринках.
Аналізуючи сприйняття, ми виявляємо відношення зацікавлених груп до підприємства і його товарів, що містить у собі оцінку і схильність до дії. Визначаючи реакцію суб'єктів ринку, що дає нам можливість ідентифікувати структуру ринку, і їхнє відношення, ми одержуємо можливість передбачати поводження учасників ринку, як показує досвід численних маркетингових досліджень[8, с. 19].
Аналіз відносин надає, як показали численні дослідження в різних країнах, наступні можливості:
Стає очевидним, чому в стратегічному аналізі усе більше уваги приділяється виміру відносини як оцінної реакції, що включає в себе почуття, переваги, наміри і судження (оцінки). Але далеко не всі керівники російських підприємств усвідомлюють це.
Сильний імідж підприємства і його товарів є підтвердженням того, що підприємство володіє унікальними діловими здібностями (спеціальними навичками, уміннями), що дозволяють підвищувати пропоновану споживачам сприйману ними цінність товарів і послуг [10, с. 25].
Вибираючи марку (виробника), споживач заявляє про свій статус, демонструючи навколишнім свій стиль життя, інтереси, цінності і рівень добробуту.
Науковець Джоунс говорить про п'ять джерел формування додаткової цінності:
Для оцінки сприйняття марки товару (іміджу підприємства) використовується метод прямого чи проективного (заснованого на асоціаціях) інтерв'ю.
Отримана в такий спосіб оцінка сприйняття торгової марки (підприємства) кладеться в основу стратегії позиціонування торгових марок, у якій визначаються заходи для формування в споживача потрібного іміджу марки товару і його виробника.
Створення сильної торгової марки може дати наступний економічний ефект, що, як показує досвід, часто недооцінюється менеджерами російських підприємств:
Висновки
Стає очевидним, чому сильний імідж підприємства і вироблених ним товарів є найважливішою стратегічною перевагою підприємства.
Створення і підтримка сильного іміджу вимагає великих витрат, тривалого часу, виникає протиріччя між необхідністю постійно мати досить високий прибуток і довгострокові інвестиції в імідж, що не дають швидкої віддачі. Але треба розуміти, що якщо один раз підприємство уступить ринкові позиції, то повернутися на них буде вкрай складно, практично неможливо.
Розділ 2. ТАКТИКА ФОРМУВАННЯ УСПІШНОГО ІМІДЖУ ОРГАНІЗАЦІЇ
Кожне підприємство має свій образ у свідомості інших учасників ринку, незалежно від того, усвідомлює воно це чи ні. Імідж підприємства — це результат взаємодії великого числа факторів, частина з яких підприємство може контролювати, більшість же факторів контролю не піддається, але на них можна спробувати якимсь образом впливати.
Не всі керівники усвідомлюють необхідність мати гарний імідж підприємства і вважають корисним витрачати гроші на рекламу підприємства. Відношення до іміджу і реклами неоднаково в різних країнах. Так, у США 130 з 150 найбільших підприємств замовляють рекламу підприємства, у Великобританії 50 з 150, в Україні та країнах СНД — ще менше підприємств піклується про створення свого іміджу[13, с. 25].
Образ підприємства, його імідж — це сприйняття індивідуальності даного підприємства, усвідомлення його специфічних рис, особливостей. Як люди виражають свою індивідуальність через одяг, що вони носять, автомобілі, на яких вони їздять, роботу, що вони вибирають, райони, у яких вони живуть, так і підприємства виражають свою індивідуальність через пропоновані товари і послуги, відношення до своїм працівниками, через свою назву і фірмові знаки, якість обслуговування.
Джерела формування іміджу нескінченно різноманітні.
Ціль вивчення іміджу підприємства. У самому загальному виді ціль іміджових досліджень полягає в оцінці діяльності підприємства по взаємодії з зацікавленими групами (public relations чи ПР).
Відомо, що функції ПР визначаються приблизно так:
Усе це виглядає дуже складно. Насправді багато чого з ПР виконується, наприклад, працівниками підприємства, коли вони розповідають про нього своїм друзям і сусідам; продавцями магазинів, коли вони дають пояснення покупцям; постійними покупцями, що розмовляють з потенційними покупцями; жителями будинків, розташованих неподалік від підприємства, коли вони говорять про своє відношення до підприємства. На перераховані групи людей підприємство може робити якийсь вплив, але не контролювати їхній і не керувати ними.
А є засоби комунікації, що підприємство може контролювати. Це реклама, прес-релізи, офіційні заяви і виступи керівників підприємств, виставки, дизайн товарів і їхнє упакування, оформлення транспортних засобів, фірмові знаки і т.д. В активному використанні цих засобів для впливу на суспільну думку і полягає ПР підприємства[15, с. 5].
У взаємодії із суспільною думкою щось робиться, щоб відреагувати на щоденні події (поточна робота), інша частина роботи з ПР буде спрямована на реалізацію довгострокової стратегії.
Менеджери будь-якого підприємства займатися побудовою іміджу свого підприємства. І тоді послідовність їхніх дій, напевно, буде такою:
Вимір іміджу: який він?
Оцінка іміджу: що повинно бути зроблено?
Розробка програми побудови іміджу: як це буде зроблено?
Здійснення програми.
І знову вимір іміджу: який він тепер? [16, с. 55].
Можна по-різному відноситися до іміджу свого підприємства: вважати його потрібним для чи процвітання, навпроти, практично марним для справи.
Для деяких підприємств, таких як IBM (комп'ютери), Heinz (продукти харчування), Lloyds Bank (фінанси) і Shell (нафтопродукти), ім'я підприємства, його індивідуальність, чи імідж, забезпечують основу, що поєднує вироблені підприємством товари і послуги, додає їм особливі якості в очах споживачів. Високий і стійкий у часі імідж таких підприємств усякий раз є вихідною точкою розробки чергової маркетингової стратегії, такий імідж як би розчищає шлях на ринку їхнім новим продуктам і послугам[17, с. 46].
Є підприємства, що думають, що гарний товар може вижити на ринку за рахунок демонстрації власних якостей без активної підтримки з боку іміджу фірми. У такому випадку можна маневрувати: якщо новий товар виявився невдалим, його не зв'язують з гарним іміджем підприємства; також надходять, якщо товар удалий, але імідж підприємства слабкий. Але навіть і в цих випадках ні в кого немає сумнівів у тім, що сильний імідж серед важливих для підприємства суспільних груп, серед продавців особливо, — це важлива і невід'ємна частина маркетингу.
І є підприємства, що вкладають величезні кошти в підтримку сильного іміджу своєї продукції і якості обслуговування. Наприклад, це виробники нафтопродуктів. Чому? Опитування показали, що споживачі майже не бачать розходжень, скажемо, у бензинах різних фірм, і на 2/3 їхній вибір товару і його цін обумовлюються репутацією виробника, його іміджем на ринку. І нафтові компанії уживають відповідних заходів[18, с. 25].
Зрозуміло, що підприємство створює сильний імідж серед споживачів. Крім цього кожне підприємство зацікавлене в підтримці гарного іміджу серед наступних суспільних груп.
Фінансисти. Корисно мати репутацію міцного у фінансовому відношенні, ефективно керованого і кредитоспроможного підприємства, якщо приходиться брати позички в банках. Ціни на акції підприємства будуть залежати від чекань і оцінок фінансових аналітиків, брокерів, інвесторів, а отже, від цього будуть залежати прибутки та збитки. Лідерство на ринку — це результат не тільки діяльності підприємства, але і дій, спрямованих на підтримку фінансової репутації, створення найкращого враження про передбачувані успіхи підприємства, його перспективах. Сильний імідж у діловому світі і серед дрібних власників акцій необхідний під час битви за контрольний пакет як "хижаку", так і "жертві".
Співробітники підприємства. Сильний імідж підприємства поліпшує моральний клімат і підсилює мотивацію працівників. Люди краще працюють на тих підприємствах, успіх яких для них очевидний і де працювати тому престижно. На підприємствах з гарною репутацією люди працюють довше, сюди легше залучити нових працівників.
Представники підприємства. Ті, хто здійснює контакти з зовнішнім світом від імені підприємства, одержують можливість діяти більш впевнено й ефективно, якщо це підприємство гарне відомо на ринку і відношення до нього з боку партнерів доброзичливе.
Депутати. Потрібно переконати цих скептиків у своєму бажанні дотримувати закони і діяти етично, у тому, що не буде потрібно приймати більш суворіші закони, які обмежують діяльність підприємства.
Регіональні співтовариства. Менеджерам підприємства буде легше діяти в нових регіонах, якщо буде очевидно, що вони враховують інтереси місцевих жителів. Приміром, якщо місцеві жителі стурбовані забрудненням навколишнього середовища, потрібно показати їм, що підприємство використовує екологічно чисті технології і більш того, буде вкладати гроші в оздоровлення навколишнього середовища.
Інші групи лідерів суспільної думки. Ми маємо на увазі профспілкових лідерів, журналістів, "капітанів промисловості" і чиновників[19, с. 33].
2.1. Аналітичний огляд літератури
Питанням становлення й розвитку теорії формування позитивного іміджу підприємства, як засобу маркетингових комунікацій та практики управління ними присвячено чимало фундаментальних праць відомих фахівців. Теоретичні питання з цієї проблематики в межах загальної теорії ґрунтовно розроблені в працях таких зарубіжних учених, як Н. Андерсона, Н. Гованні, Я. Гордона, Е. Гуммессона, Д. Джоббера, Ф. Котлера, Т. Левітта, Л. Маттссона, В. Прауде та ін., та як окрема теорія – у Д. Аакера, Дж. Бернета, С. Блека, С. Біра, Р. Пейтона, Т. Гріффіна, А. Дейана, Д. Доті, Дж. Енджела, Г. Картера, Дж. Лейхиффа, А. Пулфорда, І. Альошиної, Б. Борисова, І. Вікентьєва, Л. Гермогенової, О. Голубкової, О. Крилова, Є. Попова, Г. Сініциної, І. Сіняєвої та ін.
В Україні проблемі формування позитивного іміджу підприємства присвячені теоретичні та практичні розробки відомих у цій сфері учених: Я. Бронштейна, А. Войчака, В. Королька, Т. Лук’янець, В. Моісєєва, Г. Почепцова.
Останнім часом у зв'язку з розвитком ринкових відносин, інноваційними процесами в економіці, науці, освіті, культурі особливий інтерес викликає специфіка змісту та формування іміджу організації як взагалі, так і іміджу організації соціокультурної сфери зокрема. Зростання уваги до проблеми формування сильного іміджу організації не випадковий. Сильний корпоративний імідж стає необхідною умовою досягнення фірмою стійкого і тривалого ділового успіху. І цьому є цілком розумне пояснення. По-перше, сильний імідж організації дає ефект придбання організацією певної ринкової сили, в тому сенсі, що призводить до зниження чутливості до ціни. По-друге, сильний імідж зменшує замінність товарів, а значить, захищає організацію від атак конкурентів і зміцнює позиції щодо товарів-замінників. І, по-третє, сильний імідж полегшує доступ фірми до ресурсів різного роду: фінансовим, інформаційним, людським і т.д. [20, с. 129].
Імідж організації є цілісне сприйняття (розуміння й оцінка) організації різними групами громадськості, що формується на основі зберігається в їх пам'яті інформації про різні сторони діяльності організації [21, с. 45]. На думку Е.Б. Перелигін, автора книги "Психологія іміджу", джерелами такої інформації можуть бути чутки про організацію, що циркулюють в суспільстві; повідомлення засобів масової інформації, а так само особисті контакти людини з організацією [22, с.202] .
Досить цікавий ряд ознак іміджу, які, на думку американського дослідника Д. Бурстін, реально складаються на практиці:
На думку В.М. Шепель автора книги "Імідж. Як подобатися людям", структура іміджу може включати до восьми основних компонентів:
Говорячи про функції іміджу організації, Є.В. Харитонова, автор статті "Імідж організації - місія здійсненна", виділяє наступні: позиціонувати організацію на ринку. Позиціонування організації передбачає співвіднесення місії організації з потребами її потенційних клієнтів. Тобто чим чіткіше визначені цілі та завдання організації з точки зору потреб клієнтів, тим простіше транслювати необхідний образ організації зовні, тим самим, створюючи імідж[25, с.53] .
2.2 Історичні аспекти розвитку та формування іміджу
Поняття імідж неоднозначне, тому й трактується по-різному. Це й характер або репутація, ідея, концепція, а також вид, вигляд і багато чого іншого. Його джерела сходять до часів Стародавнього Єгипту й утворення перших держав на території Європи. Тоді імідж сильного правителя багато в чому визначав хід історії. У XX ст. „батьками” поняття імідж стали В.Гарденер і С.Леві, визначивши його як сукупність знань, уявлень і передбачень людини про об'єкт із його оточення. Надалі інтерес до іміджу інтенсивно зростав. Фахівці PR, реклами, маркетингу, соціології й психології видавали величезну кількість книг і статей, що концентрувалися на проблемі іміджу. Їхні дослідження охоплювали різні сфери діяльності - людини від політики до комерції.
Створення певного іміджу того чи іншого об'єкта — не сьогоднішній винахід. Ще римський політичний діяч і письменник Марк Тулій Ціцерон, начебто «відраховуючи» початок іміджології, писав: що для того щоб нам було легше виглядати такими, якими ми є насправді, хоча важливіше, щоб ми були такими, якими хочемо бути, необхідно все-таки знати певні настанови.
Під час наступу, приміром, військ Чингізхана завжди розповсюджувались чутки про його жорстокість. Людям таким чином нав'язували психологічне підґрунтя, що монголо-татари нещадно вбивають всіх жителів, якщо місто не підніме білий прапор ДО початку засади. За образом давньонімецького лицаря закріпились переважно риси лютого звіра.
Наскільки привабливо і оперативно подається інформація про явище, подію, особу, країну, народ, настільки об’єктивною, бажаною виявляється «картина-імідж», яку б хотіла мати (створити) про себе людина, партія, держава, нація.
Світ людей продовжує жити, як і тисячоліття тому, міфами, створеними геніальними творцями. Буде це геніальний поет Гомер чи невідомі автори «Пісень про Нібелунгів» або «Слова о полку Ігоревім», їхні художні шедеври сформували і закарбували у людській пам'яті, суперпозитивний імідж своїх героїв та країн, що житимуть вічно[26, с. 25].
Узагальнений образ гармонійно досконалої людини, апофеоз прославлення її тілесної і духовної краси, відмову від частковостей і незначних подробиць в ім'я відображеного синтезу прекрасних сторін життя завжди залишається з нами в роботах майстрів Високого Ренесансу: Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікельанджело.
«Галантність французів», «ортодоксія німців», «загадкова душа росіян» «гостинність українців» — міфологеми сформовані талантами кращих творців красного письменства цих країн. Усталені епітети «країна кохання — Італія», «країна танців і вина — Іспанія», «туманний Альбіон — Англія», «незбагнена розумом Росія», «країна свободи і розкутості — Америка», «манірна Японія» «країна вранішньої прохолоди — Корея» стали не просто візитними картками країн, а створили їх імідж, започаткований у минулі віки, міцно вкорінений у свідомості сучасників, наполегливо, навіть, інколи, настирливо підживлюваний митцями чи політиками на майбутнє.
Безкомпромісний час став вимагати створення у масовій свідомості позитивного образу державних службовців, політиків і вчителів, банкірів і художників, підприємців і бізнесменів. Звідси виплила необхідність подання професійних порад, як краще подати себе, запропонувати свою ідею або товар, забезпечити створення сприятливого іміджу власній організації чи підприємству[27, с. 95].
Новий напрям у науці, який з'явився у 60-ті роки XX ст. в США, з легкої руки відомого економіста К. Болдінга дістав назву «іміджознавство». У 70-ті роки XX ст. іміджологію почали освоювати фахівці і в країнах колишнього Радянського Союзу. На початку 90-их років формується нова галузь гуманітарних технологій — іміджологія, або наука про технологію створення бажаного, вкрай необхідного кожному образу.
«Імідж», як специфічний феномен, був узятий на озброєння політологією, яка тільки народжувалася, фахівці побачили в ньому важливий напрям своєї роботи. Політологам відомі роботи Нікколо Макіавеллі «Государ» і Г. Лебона «Психологія соціалізму», в яких дано науково-прикладне обґрунтовування практичній цінності цього феномена. Макіавеллі переконливо показав, яке значення для державної особи має володіння відповідною «личиною» (маскою), а Лебон інтерпретував значення іміджирування як засіб досягти успіху завдяки ефекту «особистої чарівливості».
Психологічне обґрунтовування іміджирування стало об'єктом і предметом дослідження соціальних і політичних психологів. Володіючи знаннями законів процесу соціальною сприйняття і суб'єктного усвідомлення зовнішнього образу, вони додали цій проблемі теоретико-прикладне обґрунтовування.
В 70-х роках імідж став з'являтися в СРСР в журнальних і рідше в газетних публікаціях як категорія негативна. Його розглядали в основному як маніпулятивний прийом буржуазної політики і засобів масової інформації, що використовується в цілях ідеологічної обробки масової свідомості людей. Подібне відношення до іміджу не сприяло об'єктивному інтересу до нього з боку радянських учених. Однієї із спроб подолати подібне відношення до іміджу були в ті роки статті в журналі «Питання філософії» талановитого вченого професора О. Феофанова[28, с. 46].
В 80-х роках почав читатися невеликий учбовий курс за позитивним уявленням проблеми іміджу в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Слухачі академії, а такими були керівні партійні і радянські працівники, виявляли велику цікавість до нього, але цей курс неодноразово знімали. В 1989 році була видана монографія «Управлінська етика». Перед підписанням верстки знайшли, що відсутній перший параграф «Імідж сучасного керівника», в якому аргументувалася етична необхідність керівнику мати привабливий імідж. Лише після категоричного наполягання параграф був відновлений. До нього були додані поверхнево спроби сформулювати поняття іміджу на рівні організації.
Проблемою іміджу і технологій його реалізації займається науково-прикладна галузь людинознавства під назвою іміджологія. Вона створена у нас в країні, хоча деякі автори публікацій по іміджології соромливо замовчують цей факт, не надають належного значення російській інтерпретації початкового поняття. Головне призначення іміджології - науково обґрунтувати, як створювати привабливий імідж, адекватний тим життєвим ситуаціям, в яких ми виявляємося[29, с. 25].
В Україні робота професійних іміджмейкерів за часів радянської влади не могла бути інтенсивною. Слово «імідж» до 1992 року вживалося лише в лекціях деяких викладачів вищих навчальних закладів.
Висновоки
Таким чином, сьогодні імідж, з одного боку, є неодмінною умовою й одним з найважливіших чинників успіху в будь-якій сфері діяльності, з іншого боку – його формування стикається з проблемами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО ІМІДЖУ
Насамперед треба створити імідж всередині нас, серед нас і потім –ширше, в межах країни. Створення доброго іміджу – тривалий процес. Швидко міцний імідж не створиш, це буде тимчасовий імідж. Однією із складових іміджу фірми є імідж її галузі в країні.
Зміст поняття "імідж" був би неповним без двох додаткових ланок схеми: "імідж і мотивація" та "імідж керівника - імідж організації". До першої ланки належать очікування підлеглих щодо керівника та його іміджу, які на відміну від посадових інструкцій і інших регуляторів поведінки в групі носять неформальний характер і характер, котрий не завжди усвідомлюється. Система очікувань підлеглих щодо особистості керівника має дві основні сторони: право очікувати від керівника поведінки, що відповідає рольовій позиції і обов’язок поводитися відповідно їхнім очікуванням. Очікування людей, які безпосередньо сприймають керівника і стихійно утворюють його образ, істотно впливають на характер самого іміджу.
Внутрішній імідж підприємства створюють відносини персоналу і керівництва, їх загальне спрямування, атмосфера. У дещо ширшому розумінні — це і фінансове планування, і кадрова політика підприємства, і орієнтація, і тренінги співробітників тощо. Формуванню внутрішнього іміджу сприяють такі цілеспрямовані програми, як підвищення кваліфікації, спеціалізоване навчання персоналу, програми заохочення співробітників. Реалізація означених програм створює у працівників сталі уявлення про компанію, її діяльність, стандарти цієї діяльності, надає персоналові знання і мотивацію, необхідні для презентації компанії клієнтам, орієнтує на професійне і компетентне виконання своїх обов'язків, підвищує значущість персоналу у формуванні іміджу.
У теорії й практиці маркетингу і менеджменту розроблені рекомендації, які дають змогу сформувати щодо підприємства та його представників стійке позитивне сприйняття (етичний вигляд) з боку споживачів і партнерів по бізнесу, зокрема:
Зовнішній імідж підприємства — це сприйняття підприємства суспільством, засобами масової інформації, споживачами. Складовими зовнішнього іміджу є продукт і його якість, усе, що супроводжує продукт на ринку, —реклама, спосіб пропонування, зовнішній вигляд персоналу та об'єктів підприємства. Якість продукту є найважливішим елементом ділової репутації, оскільки доведено, що жодна, навіть надзвичайно ефективна реклама не врятує товар низької якості. Вдала реклама за наявності високоякісного продукту є потужним інструментом формування іміджу, що активно сповіщає ринок про продуцента, підкреслюючи унікальність пропозиції, наголошує на відмінності її від пропозицій конкурентів, створює емоційну залежність між фірмою і споживачами її продукції.
Щодо зовнішнього іміджу, то можна виділити такі напрями:
- Проведення довгострокової рекламно-іміджевої кампанії для створення позитивного іміджу у споживачів.
- Вдосконалити механізми планування та бюджетування іміджевих рекламних кампаній.
- Розширення відділу маркетингу на підприємстві.
- Відслідковувати і підтримувати присутність підприємства в пресі, громадському житті суспільства, культурно-масових, спортивних заходах (іншими словами: завжди „бути на слуху”).
- Зовнішній імідж формується також інструментами паблік рилейшнз. Це висвітлення громадської діяльності компанії та її керівництва, спонсорські акції, контакти із засобами масової інформації та забезпечення їх матеріалами для висвітлення позитивного іміджу підприємства[32, с. 55].
Потрібно також враховувати нерозривний взаємозв'язок зовнішнього і внутрішнього іміджу підприємства — сприйняття суспільством підприємства можна суттєво поліпшити, налагодивши роботу з персоналом, спрямовану на підвищення рівня обслуговування клієнтів.
Невідчутний імідж іміджу — це ставлення персоналу до роботи, його емоційний настрій, що також впливає на репутацію підприємства, ставлення до неї клієнтів, адже саме співробітники підприємства представляють його перед споживачами, створюють певну атмосферу прихильності, уваги, допомоги. Невідчутний імідж базується на відчуттях, відносинах, емоційному сприйнятті широким колом зацікавлених осіб діяльності підприємства та його продукції.
Усі складові іміджу спрямовані на досягнення трьох основних цілей: досягнення високого рівня компетентності та ефективності в роботі з клієнтами підприємства; створення і підтримка такого позитивного іміджу, який, безумовно, змушує споживачів довіряти підприємству; встановлення емоційного зв'язку з покупцем і суспільством[33, с. 25].
3.1. Аналіз існуючого іміджу інтернет-провайдера «4ipnet»
Інтернет провайдер 4ipNet - регіональний провайдер, оператор мережі швидкісного Широкосмугового Бездротового доступу до мережі Інтернет. Працють на території Івано-Франківської області, в Богородчанському, Городенківському, Верховинському районах. Стратегічним напрямком діяльності компанії є інтеграція безпровідних мереж для юридичних та фізичних осіб.
Їхні технології використовують при будівництві корпоративних мереж і передачі даних, для об’єднання відокремлених об’єктів, високошвидкісного доступу до Інтернет мережі. використовують бездротові широкосмугові мережі, які забезпечують якісний доступ до мережі Інтернет і передачу даних там, де відсутні вільні телефонні лінії, або ж великі відстані не дозволяють отримувати бажану швидкість на існуючихлініях.
Компанія ставить собі за мету: впровадження високотехнологічних рішень та надання послуг гарантовано високої якості, які допоможуть нашим клієнтам зміцнити своє становище на ринку. Піклуючись про своїх клієнтів, компанія розробляє та впроваджує інноваційні рішення, які не лише позбавляють від обмежень в часі та просторі, але й відрізняються простотою, практичністю та економічністю. Ми бачимо свою місію в тому, щоб допомогти людям в їх прагненні зробити крок у світ безмежних можливостей новітніх технологій і високоякісних телекомунікаційних рішень.
Протягом тьох років існування організація набула більше однієї тисячі абонентів, цей показник є досить високим оскільки підключення коштує тисячу гривень, тож не кожна сім’я може собі це дозволити.
Поспілкувавшись з працівниками даної установи нами було визначено приблизну цільову аудиторію клієнтури, а саме це жінки віком від 20 років,чоловіки яких знаходяться на заробітках та старшокласники які користуються мережею з метою розваг.
Створений сайт та сторінка в соціальній мережі, які на жаль не достатньо наповнюються інформацією яка б задовольняла усі можливі запитання користувачів та давала б вичерпну відповідь майбутнім клієнтам.
Оскільки на даний час в Богородчанському районі є технічні можливості встановлювати інтернет компанії «ОГО», який є дешевший, але не якісніший в користування він автоматично входить в статус конкурента , для цього і потрібно рекламуватись щоб втримати позиції лідара ринку.
Наявний імідж – іміджем назвати складно по тій причині що вони мало подають реклама та залучення клієнтів здійснюється переважно від рекомендацій сусідів та знайомих.
3.2. Рекомендації із формування іміджу інтернет провайдера «4ipnet»
Для того, що б вирішити наявні негаразди у інтернет провайдера, рекомендується проведення наступних дій, як щодо користувачів, і у відношенні співробітників.
У додатку А сформульовані питання анкети для уже існуючих користувачів з метою від корегування наявних проблем та зауважень клієнтів, результати допоможуть визначити цільову аудиторію користувачів, їхній вік та рід занять, керуючись отриманими даними керівництво повинне внести корективи в роботу організації.
Наступною ланкою побудови позитивного іміджу повинне стати формування фірмового стилю: логотип, шрифт, колірна гама.
Для інтерактивної віддачі нами було розроблено візитки, які б чудово передавали всю суть організації. За основу взято частинку інтернет-сторінки всесвітньо відомої пошукової системи Google, оскільки коли людині потрібно знайти інформації вона звертається до пошукової системи. Додається в додатку Б.
Для того, щоб підняти рівень довіри користувачів, тобто створювати образ серйозної фірми, робочому персоналу потрібно видавати робочу однотипну форму: футболки, кашкети. Додається в додатку В.
Не менш важливим фактором формування іміджу має внутрішнє середовище колективу, тож рекомендується: складання корпоративного статуту та правил поводження з клієнтами, проводити різного роду корпоративи, спільне святкування днів народження працівників та введення заохочувальних програм, у вигляді грошових премій за відмінне виконання роботи, даруваня роз даткові матеріали у вигляді чашок, ручок, блокнотів, відкриток, фірмових бланків та фірмових конвертів, таким чином створити дружню атмосферу в колективі що і повинне продукувати якісну роботу. Додається в додатку Г.
Висновоки
Для того аби досягти успіху керівництво повинне поставити собі за мету створення стратегічного плану розвитку компанії, що і послугує її успішному існування та утриманні позицій першості.
В ході аналізу існуючого іміджу компанії «4ipnet» , нами було виявлено низький рівень рекламування , та натомість запропоновані шляхи покращення зовнішнього та внутрішнього іміджу.
ВИСНОВКИ
Отже, на підставі розглянутого матеріалу можна зробити наступні висновки.
Імідж - це комплекс думок, ідей і вражень, якого дотримується людина або група людей щодо будь - якого об'єкта. Об'єктом може бути товар, організація, людина, ідея чи проект. Робота зі створення іміджу організації має вестися безперервно і цілеспрямовано, з використанням найрізноманітніших засобів, розрахованих на різні канали сприйняття: візуальний, вербальний, подієвий і контекстний.
В ході аналізу ми побачили, що основними конкурентними перевагами компанії «4ipnet» є висока якість і мала конкуренція.
У результаті проведеного дослідження було розкрито іміджевий потенціал корпоративної культури. Аналіз теоретичних робіт з даної тематики та розробка практичних рекомендацій, створених на базі інтернет провайдера «4ipnet», підтвердили висунуту автором роботи про те, що комплексно розроблена і правильно впроваджена у внутрішнє середовище компанії корпоративна культура є потужним іміджевим ресурсом.
У ході виконання курсової роботи були вирішені такі теоретичні та практичні завдання:
- проаналізувати поняття «імідж» та визначили його головні елементи;
- дослідили теоретичні аспекти формування іміджу організації;
- дослідили особливості формування та управління іміджем інтернет провайдера «4ipnet»;
- проаналізовані різні підходи до розуміння іміджу та визначено місце і роль корпоративної культури в системі формування іміджу організації;
Для практичного відпрацювання дослідженого питання було проведено комплекс проектних робіт з дослідження ситуації , розробки та впровадження корпоративної культури у внутрішнє середовище інтернет провайдера «4ipnet».
У нашій курсовій роботі було з’ясовано, що усі перелічені PR-засоби повинні використовуватися під час планування і практичної реалізації PR- в інтернет провайдера «4ipnet», таким чином вони забезпечать для компанії створення хорошого імені, впізнаваності серед конкурентів та набуття нових клієнтів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мамлеева Л. Анатомия бренда / Лилия Мамлеева, Валентин Перция. – Москва : Манн, Иванов, Фербер, 2006. - 288 с
2. Бодуан Ж. Управление имиджем компании. Паблик рилейшнз: предмет и мастерство: Инфра –М. – 2001. – 240 с.
3. Вандермейкер Дж. Вимір ефективності іміджу. – К.: Либідь, 2007. – 69 с.
4. Васильев Г.А., Поляков В.А. Основы имиджа организации. – Х.: Олди-Плюс, 2008. – 720 с.
5. Гаврилішин І.П., Славута Є.І. Проблеми формування іміджу компаній в Україні: Зб. наук. ст. – К.: Либідь, 2007. – 246 с.
6. Гаркавенко С.С.Маркетинг: підручник для вузів. – К.: Лібра, 2001р., - 384 с.
7. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: навчальний посібник. – К.: Вища школа., 2004. – 327 с.
8. Джи Б. Имидж фирмы. - СПб.: Питер, 2000.
9. Згінов А. Аналіз ефективності іміджу. Практикум маркетолога. – М.: Академія, 2008. – 56 с.
10. Кацал І. Хорошій картині – дорога оправа / www.biz.kr.ua // Консалтинг в Україні.- 2008.- 25 лютого.
11. Коломінський Н.Л. Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття управлінських рішень // Современные методы и технологии принятия управленческих решений: Приложение №5 к науч. журн. “Персонал”, №6(54). – 1999.
12. Кобржицький А. Імідж: учора, сьогодні, завтра // Персонал. – 1999, № 1. – 56 с.
13. Крылов И.В. Теория и практика имиджа. – М.: Центр, 2008. – 184 с.
14. Ламбен Ж. Стратегический маркетинг – С.-П., 2000. – 587 с.
15. Левешко Р.Н. Анализ эффективности имиджа. – К.: Основа, 2007. – 112 с.
17. Почепцов Г.Г. Имиджеология: теория и практика. – Киев. 1998. – 327 с.