Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Структура підприємства
Театр складається з багатьох цехів, які забезпечують виставу.
Швейний цех - це святая святих театру , де створюється і народжується той сценічний образ , який змушує захоплюватися глядачів , переносячи його через величезні відстані , епохи , століття , передаючи світовідчуття , уявлення культури . Філософія створення костюмів полягає в перш за все « проживанні » сценічного образу його творцями . Від ідеї до матеріального її вираження театральний костюм проходить безліч етапів. З самого початку ведеться певна робота в архівах , бібліотеках у пошуках правильного уявлення. Адже для того , щоб народився сценічний образ , потрібно знати не тільки історію костюма , вміти розбиратися в тканинах , а й володіти прийомами вишивки та аплікації , працювати з кольором , формою і фактурою. При цьому необхідно володіти безмежною фантазією. Це творча професія!У швейному цеху театру створюються та історичні костюми , костюми , що належать в інших народів і культур , стилізовані сучасні , неординарні й оригінальні моделі. Після підбору тканин і аксесуарів починається робота з закрійниками, швачками; ескіз на папері перетворюється на щось відчутне. Сценічний костюм має істотну відмінність від інших. Він повинен бути не тільки виразним і красивим, а й легким, зручним. Костюм конструюється з урахуванням пластики і навіть індивідуальних особливостей актора, він позбавлений від зайвих деталей. Величезна кількість секретів і хитрощів творять справжні чудеса на сцені. Про це розповіла Понтелейчук Ольга Георгієвна.
Гримерний цех – це приміщення з хорошим освітленням , де знаходиться багато дзеркал.
Грим - мистецтво зміни зовнішності актора, переважно його особи, за допомогою гріміровальних фарб, пластичних і волосяних наклейок, перуки, зачіски та ін. Характер гриму в театрі залежить від художніх особливостей п'єси, задуму актора, режисерської концепції і стилю оформлення спектаклю.Існує 2 методи гриму : мальовничий і об'ємний (пластичний ) . Мальовничі прийоми гриму припускають використання тільки фарб для імітації обсягу - потрібні западини і опуклості просто малюються на обличчі , і змінюється колір шкіри. Об'ємний грим припускає використання налепок , наклейок і підтяжок , а також пастижерних виробів (вуса , бороди , перуки ) . В даний час поняття об'ємного гриму повністю ототожнюється з поняттям пластичного гриму. Пластичний грим передбачає наклеювання на шкіру еластичних накладок з латексу або силікону. Але як розповіла Буйченко Любов Павлівна. Зараз у театрі користується частіш звичайною косметикою, а не гримом.
Можна виділити цілий ряд реалістичних напрямків гриму :
1 . Віковий ( штучне старіння або омолодження обличчя , коли реальний вік актора не відповідає віку персонажа ) ;
2 . Національний (пов'язаний з расовими і національними особливостями персонажів , які не відповідають антропологічним типом актора : Мавр в Отелло Шекспіра , китаєць Херувим в Зойкіной квартирі Булгакова і т.д.);
3 . Історичний ( коли зовнішність персонажів коригується у зв'язку з канонами чи особливостями конкретної історико- соціального середовища вистави : використання принципів макіяжу « галантного » або « срібного » століття , що істотно відрізняються від сучасного макіяжу; створення виснаженого особи у разі , якщо дія відбувається в блокадному Ленінграді , і т.д.);
4 . Портретний ( при зображенні конкретного впізнаваного історичного обличчя - Петро I , Пушкін , Ленін і т.д.);
5 . Характерний (для відображення яскравих особливостей зовнішності або психологічного складу персонажа : довгий ніс Сірано в Сірано де Бержерак Ростана ; легка асиметрія особи , допомігши К.Станіславський знайти зерно ролі маклера обновленський в п'єсі Федотова Рубль - хамство і лукавим ; і т.д.).
Особлива і дуже важлива галузь гриму - це виготовлення пастижерних виробів ( постижів ) . Постижер займається виготовленням виробів з волосся: бороди , вуса , бакенбарди , перуки , та інші всілякі накладки. Виготовлення накладних вусів або борід - це дуже кропіткий процес, що вимагає великої кількості часу і акуратності. Він полягає в тому , що за допомогою маленького гачка на найтонший тюль нав'язуються волосся майже на кожну клітинку. Перуки робляться найчастіше з використанням треса - шнура з особливим чином сплетених волосся. Трес нашивається рядами на шапочку -основу для перуки – монтер.
Принципи умовного гриму засновані на відмові від реалістичних традицій , на перебільшенні окремих рис , особливостей , якостей персонажа , або на використанні стилістики конкретного естетичного течії. Основні напрямки умовного гриму :
1 . Жанровий - використання традицій античних трагедій ; клоунські намальовані посмішки на все обличчя ;
2 . Гротескний , або ексцентричний. 3. Казковий , або фантастичний
Бутафорний цех – це цех, в якому виготовляють підроблені , муляж , спеціально виготовлені предмети ( скульптура , меблі, посуд , прикраси , зброю та ін), що вживаються в театральних спектаклях натомість справжніх речей. Предмети бутафорії відрізняються дешевизною , міцністю , підкресленою виразністю зовнішньої форми. Працівник театру , що виготовляє предмети бутафорії , називається бутафором . Виготовлення бутафорії являє собою велику галузь театральної технології , що включає роботи з паперовими масами , картоном , металом , синтетичними матеріалами і полімерами , тканинами , лаками , фарбами , мастиками і пр. Не менш різноманітна і номенклатура бутафорських виробів , що потребують спеціальних знань в області ліпних , картонажних , оздоблювальних і слюсарних робіт , розпису тканин , карбування по металу , а також у галузі виготовлення ювелірних виробів і багатьох інших. З усієї маси існуючих прийомів і методів можна виділити найголовніші технологічні процеси , які лежать в основі даного виробництва. До них відносяться: роботи з пап'є -маше , металом , пластмасами , синтетичними матеріалами , мастиками і пастами. Кожен з цих процесів може бути застосований самостійно або в комбінації з іншими в будь-якому вигляді реквізиту. Так , бутафорський глечик може бути виготовлений з пап'є -маше , відформований з синтетичних смол або склеєний з пінопласту. Якщо це велика декорація , вибір технології виготовлення багато в чому залежить від майстра - виконавця. Усього різноманіття прийомів , технологій , способів виготовлення і застосовуваних матеріалів перерахувати неможливо. Начальник бутафорського цеху - Нагорська Лариса Миколаїївна.
Реквізиторський цех - це своєрідна «скарбниця» театру. До реквізиту тут саме дбайливе ставлення: кожен предмет на рахунку і ніщо не буває зайвим. Тут зберігається все: від перснів і очок до барабанів і ліхтарів. Часом деякі предмети використовуються відразу в кількох спектаклях, а є й ті, що залишилися від старих спектаклів. Але варто над ними трохи «поворожити», і вони знову при ділі. Якщо реквізитор вчасно не приготує і не поставить на належне місце необхідний для вистави реквізит, багатьом, і, перш за все акторам, доведеться сильно понервувати, тому до своєї роботи в цеху ставляться відповідально. І якщо під час вистави станеться якийсь нюанс, наприклад розіб’ється стакан, то реквізитор швидко повинен піднести новий.В цех можна приносити якісь старі непотрібні речі : телефони, чашки, склянки, пляшки, гітару, і т.д. Завідує Губова Людмила Генадіївна.
Костюмерний цех чимось нагадує величезний гардероб зі всілякими костюмами і платтями - чого тут тільки немає!
Коли заходиш на склад костюмерного цеху, то очі відразу ж розбігаються і ти думаєш , хіба можливо все це запам'ятати , все це різнобарв'я . Виявляється , не тільки можна , а й треба , тому що деколи трапляється так , що спектакль треба швидко випустити з фінансових або планових причин і шити складні костюми . Тоді режисер і художник йдуть до завідуючої костюмерним цехом з намальованими ескізами і запитують: « А чи немає на складі чогось на кшталт цього?» І завідувачка цехом , якщо вона професіонал і знає свою роботу , тут же дає відповідь у вигляді декількох варіантів.
Розповіла Пихтерева Марія Станіславівна.
Студія звукозапису - спеціальне приміщення, створене для запису і обробки звуку. До приміщень , де проводиться безпосередньо звукозапис та контроль записуваного матеріалу, є спеціальні вимоги : звукоізоляція і звукопоглинання. Для звукоізоляції приміщень, де проводиться запис вокалу , використовуються такі матеріали як поролон, вата, ковролін або їх комбінації.
Кімната звукозапису поділяється на дві частини. Посередині кімнати стіна з великим вікном. З однієї сторони стоїть людина, яка буде записуватись. З іншої, звукорежисер, який буде обробляти звук після запису.
Головним чином , обладнання студій звукозапису складається з пристроїв , здатних вловити звук ( мікрофони , звукознімачі ) , обробити звук ( мікшери , сигнальні процесори , компресори , комп'ютерні плагіни і.т.д. ) записати звук ( DAT- магнітофони , жорсткі диски , аналогові звукозаписні пристрою) і відтворити звук ( студійні монітори , студійна акустика ) .Студійні монітори - невід'ємна частина студії звукозапису. Функція студійних моніторів не тільки у відтворенні звуку , але і в його моніторингу . Моніторинг - найважливіша складова студії. Для моніторингу застосовуються студійні навушники і студійні монітори ( студійна акустична система).Розповів Рудаков Олександр Володимирович.
Радіо-цех – це кімната, з якої лунає музика до спектаклю, всі звукові ефекти. В цій кімнаті стоїть дуже багато комп’ютерів, і з кожного лунає якась музика. Як нам розповідали, це дуже складна робота, треба встигати включати музику, тому що на один момент вистави їх може бути декілька. І тому як нам казала Тарасова Наталя Вікторівна, вони працюють якби трьома руками.
Зміст виконаних робіт
Під час практики у театрі,нам показали багато відділів театру,які не бачать глядачі. Нам проводили екскурсії по цехам театру:у декораторському, бутафорному, гримерному, звуковому, пошивочному цехах. Я дізналася про костюмерну театру,де зберігається близько 4000 костюмів. Головний машиніст сцени розповідав про устрій сцени,як тримаються та регулюються декорації.
Ми переглянули репетицію дитячої казки «Білосніжка і сім гномів». Після цього, ми подивилися прем’єру цієї казки, і було дуже цікаво спостерігати за змінами, що були на репетиції, і були на самому спектаклі. Відбулась зустріч за заслуженим артистом України Вербецом А.В.Він поділився з нами своїми знаннями. Ми ставили з ним етюди на безпредметну дію. Розповідь його була дуже корисною для нас.
18 грудня ми відвідали школу-інтернат №3,діти радісно зустрічали нас,а ми показали їм маленьку казку,до дня Святого Миколая. Дітям дуже сподобалось. Ми репетирували цю маленьку казочку,щоб дітям було цікаво та весело.
16 грудня ми з групою дивилися виставу аматорського театру у Будинку вчителя. Актори були не професійні,і тому у нас була можливість,обговорити помилки акторів,і не робити таких помилок самим.
Практику у театрі нам проводила Губова Г.М.,вона провела нам цікаві екскурсії по театру та розповіла про свою роботу у театрі.
Система охорони праці
ПРАВИЛА охорони праці для працівників театрів і концертних залів
I. Загальні положення
1. Правила охорони праці для працівників театрів і концертних залів (далі - Правила) поширюються на заклади, установи, організації театрів і концертних залів (далі - заклади культури), які експлуатуються, будуються, проектуються незалежно від форм власності й відомчого підпорядкування. Правила обов'язкові для виконання посадовими особами та іншими працівниками в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків.
2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників проводяться згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05)
3. В закладах культури створюються служби охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ).
4. Нещасні випадки в закладах культури розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ) (НПАОП 0.00-6.02-04).
5. В закладах культури слід дотримуватись єдиного порядку організації та проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
Вимоги безпечного використання території,виробничих і допоміжних будівель та приміщень
1.1. Планування, забудова, благоустрій території здійснюються відповідно до вимог "Планування та забудова міських та сільських
поселень" ДБН В.1.1-12:2006, "Вулиці та дороги населених пунктів" ДБН В.2.3-5-2001, "Громадські будинки та споруди. Основні положення" ДБН В.2.2-9-99.
1.2. Освітлення території закладів культури, виробничих і допоміжних будівель та приміщень потрібно забезпечувати відповідно до вимог Державних будівельних норм "Природне і штучне освітлення". Для захисту працівників від надмірної інсоляції за природного освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.
2. Вимоги безпечного використання території
2.1. Територію закладів культури необхідно облаштовувати відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів.
2.2. Під'їзди та проїзди на території закладів культури облаштовуються таким чином, щоб була можливість доставляти декорації спеціальним автотранспортом.
2.3. Дахи будинків закладів культури взимовий час необхідно очищати від снігу (за винятком дахів з м'якою стріхою за нульового ухилу). Карнизи будинків, особливо з боку підходу глядачів, необхідно очищати від ожеледі і бурульок.Роботи з очищення даху від снігу, підвісок світлового оформлення будинку необхідно проводити відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті
2.4. Територію господарського подвір'я закладів культури необхідно облаштовувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Подвір'я повинно бути заасфальтоване і освітлюватися у вечірній та нічний час.
2.5. Декорації, інші матеріали повинні зберігатися в спеціальних складах під навісами або на спеціально відведених майданчиках, обумовлених в інструкціях закладів культури. Не дозволяється захаращувати проїзди та підходи до декорацій й інших матеріалів.
2.6. Приміщення складів, розташованих на території господарського подвір'я для збереження декорацій, іншого театрального, концертного майна та матеріалів, повинні облаштовуватись з урахуванням вимог пожежної безпеки і цих Правил.
2.7. Не дозволяється влаштовувати майданчики для відкритого зберігання декорацій, іншого театрального, концертного майна та матеріалів у місцях розташування оглядових колодязів, підземних комунікацій.
2.8. Матеріал, необхідний для виготовлення декорацій, може
зберігатися на території подвір'я з дотриманням таких вимог:труби сталеві великих діаметрів - у штабелях висотою до 1,5 м з прокладками та кінцевими упорами; дрібних діаметрів - на стелажах висотою до 1,5 м;пиломатеріали - у штабелях, висота яких складає при рядовій укладці не більше половини їх ширини, а при укладці в клітки - не більше ширини штабеля.
2.9. Для розбирання штабелів висотою більше 1,5 м необхідно користуватися підмостками.
2.10. Балони зі стисненими газами зберігаються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
2.11. На території подвір'я повинні бути джерела протипожежного водопостачання (пожежні гідранти, резервуари тощо) і телефонний зв'язок з приміщенням адміністрації.
3. Вимоги безпечного використання будівель і приміщень
3.1. Виробничі будівлі і споруди експлуатуються відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд .
3.2. У приміщеннях необхідно передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій, опалювальних приладів та щоденно проводити вологе прибирання.
3.3. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені
діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику до них.
3.4. Приміщення закладів культури повинні бути облаштовані системами пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних запризначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161 ( z0990-05 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 заN 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), та вогнегасниками відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні,
3.5. Зали для глядачів у закладах культури повинні бути комфортними та безпечними для перебування в них глядачів. Евакуаційні проходи повинні забезпечувати безперешкодну евакуацію глядачів у випадку пожежної або іншої небезпеки.
3.6. Для захисту працівників від надмірної інсоляції за природного освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.
3.9. Драпування на дверях залу для глядачів, лож і всіх приміщень для глядачів підвішується на спеціальних пристроях так, щоб вони не заважали проходу й виходу глядачів. Кріплення штанг, кронштейнів, карнизів для підвішування штор повинно бути міцним і регулярно перевірятися.
ДЕКОРАЦІЯ
Декорація (лат. Decoro – прикрашаю) - оформлення сцени, що відтворює матеріальне середовище, в котрому діє актор. Декорація створюється за допомогою живопису, графіки, архітектури, освітлення, сценічної техніки, проекції, кіно та інших виражальних засобів. Основними системами декорації являються:
- кулісна пересувна;
- кулісно-арочна підйомна;
- павільйонна;
- об’ємна;
- проекційна.
Ажурна декорація
Прорізна декорація (фр. A jour – наскрізний). Ажурна декорація - вид плоскої живописної декорації, в котрій частина живописної поверхні декораційного полотна вирізується, а крізь утворені прорізи видно:
- фон, що зображує небо;
- другий план архітектурної чи пейзажної декорації тощо.
Ажурна декорація при підвісці на декількох планах створює ілюзію просторової забудови або глибини пейзажу.
Ажурні архітектурні декорації на сцені проектуються й будуються за законами умовної сценічної перспективи.
Ажурна декорація
Ажурна декорація - кулісно-арочна декорація, що підклеюється на спеціальні сітки або аплікується на тюлі.
Аплікація
(лат. Applicatio – накладання)
Аплікація - в театрі - прийом виготовлення декорацій, оббивки меблів, м’якої бутафорії, костюмів.
Аплікація в декораціях створюється методом нашивання або наклеювання на (непрозору) основу кольорових, вирізаних із матеріалу різної цупкості, фактури и окраски. Попередньо на основу наноситься рисунок аплікації.
Архітектурне оформлення спектаклю
Архітектурне оформлення спектаклю - спосіб декораційного оформлення спектаклю, при котрому окремі деталі декорацій будуються у трьох вимірах, в результаті чого вони виглядають об’ємними не тільки з оглядного залу, але й зі сцени.
Башмак
Башмак - жердина з короткою перекладиною на одному кінці, котрим користуються робітники сцени при збірці павільйону для підтримки верхніх частин павільйону: карнизів, балок, стелі тощо.
Бережок
Бережок - плоска, довга, невисока декораційна деталь с нерівною верхньою кромкою. Бережок служить для зображення рельєфу ландшафту або лінії обрію.
В сукнах
В сукнах - в театрі - прийом лаконічного оформлення сценічного майданчика у вигляді системи однотонних підвісних драпірувань, з метою створення на сцені позачасового невизначеного простору.
Вставка з прольотом
Вставка с прольотом - декораційний щит, що вставляється в остов павільйону у вигляді вікна або дверей.
Вигородка
Вигородка - перевірка ескізу чи макета декорації нового спектаклю шляхом його відтворення на сцені у вигляді макета в натуральну величину. Добре організована вигородка відтворює декорації з абсолютною точністю у всіх розмірах і пропорціях, по можливості в кольорі й фактурі.
Вигородка дає режисеру й художнику можливість до початку виготовлення декорацій побачити зовнішній образ майбутньої вистави, перевірити ракурси й лінії видимості із різних точок оглядного залу.
В ході перевірки вигородка завжди піддається змінам, котрі фіксуються й ретельно заміряються. В подальшому це дає можливість виготовити декорації без перероблень.
Чергові декорації
Чергові декорації - комплект деталей декорацій, що використовуються в різних спектаклях, а також для репетицій.
Чергові декорації скорочують час на оформлення спектаклю, зменшують його вартість, але понижають його художній рівень.
Декоративний портал сцени
Декоративний портал сцени – тимчасове обрамлення першого плану сцени.
Декоративний портал:
- має бокові проходи, спеціальну завісу й стелю;
- складає частину декораційного оформлення спектаклю;
- використовується для зменшення розмірів дзеркала сцени.
Жорстка декорація
Жорстка декорація – об’ємно-каркасні конструктивні елементи оформлення спектаклю: ширми, рами, стінки, стелі, дахи, двері й вікна, колони, меблі тощо. Для зручності зберігання й перевозок жорсткі декорації роблять розбірними.
Інтер’єр
(фр. Interieur – внутрішній)
Інтер’єр - в театрі - декорація, що зображає замкнутий внутрішній простір: внутрішнє планування будинку, печеру, вагон, салон літака тощо.
Кулісна пересувна декорація
Кулісна пересувна декорація - декорація, що складалася із задника, куліс й верхніх падуг, котрі піднімалися й опускалися одночасно зі зміною куліс. На падугах писались хмарки, гілля дерев з листвою, частини плафонів тощо.
Кулісно-арочна підйомна декорація
Кулісно-арочна підйомна декорація - декорація, що являє собою полотно, зшите у вигляді арки з написаними по її краях і по верху стовбурами дерев, гіллям з листвою, архітектурними деталями і т.п. На сцені може бути навішено декілька кулісних арок, фоном для котрих служить писаний задник чи горизонт.
Монтувальний опис.
Монтувальний опис – докладне описання кожної деталі декораційного оформлення й технологія її виготовлення.
М’які декорації
М’які декорації - деталі оформлення спектаклю, зроблені із м’яких матеріалів:
- половик, котрим затягують планшет сцени;
- куліси для перекривання сцени з боків;
- падуги, що перекривають верх сцени; а також
- задники, що створюють фон.
При демонтажі й транспортуванні м’які декорації скачуються чи згортаються.
Об’ємна декорація
Об’ємна декорація - декорація, в котрій використовуються прямі й похилі станки для відтворення терас, пагорбів, фортечних стін тощо. Зазвичай об’ємні конструкції станків маскуються живописними полотнами чи бутафорськими рельєфами. Для переміни частин об’ємної декорації використовуються накатні площадки на роликах (фурки), поворотний круг та інші види техніки сцени.
Павільйонна декорація
Павільйон
(фр. Pavillon від лат. Papilio – шатер, намет)
Павільйонна декорація - театральна декорація, що відтворює інтер’єр закритого приміщення й складається із стінок-рам, затягнутих полотном й розписаних під рисунок шпалер, дошок, кахлю тощо. Стінки можуть мати прольоти для вікон, дверей й т.п. Між собою стінки з’єднуються за допомогою закидних шнурків й кріпляться до підлоги сцени косяками. За вікнами й дверима павільйонної декорації зазвичай ставляться заспинники. Павільйонна декорація перекривається стелею, котра підвішується до колосників.
Перестановка
Перестановка - зміна оформлення, котра відбувається в антракті або в невеликій паузі між картинами.
Проекційна декорація
Проекційна декорація - декорація, що базується на проекції (на екран) кольорових та чорно-білих зображень, намальованих на діапозитивах, або мультимедійних файлів. Проекція здійснюється за допомогою театральних чи мультимедійних проекторів. Екраном служать: задник, горизонт, стіни, підлога тощо. Розрізняють:
- прямі проекції, коли проектор знаходиться перед екраном; і
- проекції на просвіт, коли проектор знаходиться за екраном.
Окрім того, розрізняють:
- статичні проекції: архітектурні, пейзажні й ін. мотиви; й
- динамічні проекції: рух хмар, дощу, снігу тощо.
Просторова декорація
Просторова декорація - декорація, котра будується на принципі оточення сцени глядачами з усіх боків.
Симультанна декорація
(фр. Simultane – одночасний)
Симультанна декорація - тип декораційного оформлення спектаклю, при котрому на сцені встановлюються одночасно всі декорації, необхідні по ходу дії.
Теларії
(итал. Telari від итал. Tela – полотно)
Теларії - пристосування для зміни декорацій, котре застосовувалося в західноєвропейському театрі 16-17 ст. Теларії конструювалися у вигляді прямокутних призм, складених із трьох рам із натягнутими на них полотнами, на котрих зображалися будинки, дерева, скелі тощо. Кожна призма мала обертову вісь, пропущену через один із її кутів в трюм крізь планшет сцени.
При повороті теларій мінявся живописний задник. Підчас дії рами, навішені з тилового боку теларії, мінялися.