Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Завдання 1. Діагностика міжособистісних стосунків з допомогою методики Т.Лірі
Методика створена Т. Лірі, Р. Лефоржем, Р. Сазеком в 1954 р. і призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе і ідеальне "Я", а також для вивчення взаємин в малих групах. З допомогою даної методики виявляється переважаючий тип стосунків з людьми з допомогою самооцінки і взаємооценки.
При дослідженні міжособистісних стосунків найчастіше виділяються два чинники: домінування-підпорядкування і дружелюбність-агресивність. Саме ці чинники визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття. Вони названі М. Аргайлом в числі головних компонентів при аналізі стилю міжособистісної поведінки і за змістом можуть бути співвіднесені з двома із трьох головних осей семантичного диференціала Ч. Осгуда: оцінка і сила. У багатолітньому дослідженні, що проводиться американськими психологами під керівництвом Б. Бейлза, поведінка члена групи оцінюється за двома змінними, аналіз яких здійснюється в тривимірному просторі, утвореному трьома осями: домінування-підпорядкування, дружелюбність-агресивність, емоційність-аналітична.
Для уявлення основних соціальних орієнтацій Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді круга, розділеного на сектори. У цьому крузі по горизонтальній і вертикальній осях позначено чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість. У свою чергу ці сектори розділені на вісім – відповідно до більш особистих стосунків. Для ще тоншого опису круг ділять на 16 секторів, але частіше використовуються октанти, певним чином орієнтовані відносно двох головних осей.
Схема Т. Лірі заснована на припущенні, що чим ближче виявляються результати досліджуваного до центру кола, тим сильніший взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування) і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показників від центру кола вказує на адаптивність або екстремальність інтерперсональної поведінки.
Опитувальник містить 128 оцінних думок, з яких в кожному з 8 типів стосунків утворюються 16 пунктів, впорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що думки, спрямовані на з'ясування якогось типу стосунків, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість стосунків кожного типу.
Т. Лірі пропонував використовувати методику для оцінки спостережуваної поведінки людей, тобто поведінка в оцінці тих, що оточують ("зі сторони"), для самооцінки, оцінки близьких людей, для опису ідеального "Я". Відповідно до цих рівнів діагностики міняється інструкція для відповіді.
Різні напрями діагностики дозволяють визначити типи особи, а також зіставляти дані по окремих аспектах. Наприклад, "соціальне "Я", "реальне "Я"", "мої партнери" і т. д.
Методика може бути представлена респонденту або списком (за абеткою або у випадковому порядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті твердження, які відповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини або його ідеалу.
Максимальна оцінка рівня – 16 балів, але вона розділена на чотири міри вираженості ставлення:
|
0-4 бали – низьке |
адаптивна поведінка |
|
5-8 балів – помірне |
|
|
9-12 балів – високе |
екстремальна поведінка до патології поведінка |
|
13-16 балів - екстремальне |
В результаті робиться підрахунок балів по кожному октанту за допомогою спеціального "ключа" до опитувальника. Отримані бали переносяться на дискограму, при цьому відстань від центру круга відповідає числу балів по даній октанті (від 0 до 16). Кінці векторів з'єднуються і утворюють особистісний профіль.
За спеціальними формулами визначаються показники по основних факторах: домінування і дружелюбність.
Домінування = (I – V) + 0,7 х (VIII + II – IV – VI)
Дружелюбність = (VII – III) + 0,7 х (VIII – II – IV + VI)
Якісний аналіз отриманих даних проводиться шляхом порівняння дискограм, що демонструють відмінність між уявленнями різних людей. С.В. Максимовим наведені індекси точності рефлексії, диференційованого сприйняття, міри благополуччя положення особи в групі, міри усвідомлення особою думки групи, значущості групи для особи.
Методичний прийом дозволяє вивчати проблему психологічної сумісності і часто використовується в практиці сімейної консультації, групової психотерапії та соціально-психологічного тренінгу.
Опрацювання результатів
Після того, як досліджуваний оцінить себе, підраховуються бали за кожним з восьми октантів психограми методики. Кожен плюс оцінюється як 1 бал. Таким чином, максимальна оцінка за октант – 16 балів.
І октант: 1-4, 30-36, 65-68, 97-100
ІІ октант: 5-8, 37-40, 69-72, 101-104
ІІІ октант: 9-12, 41-44, 73-76, 105-108
ІV октант: 13-16, 45-48, 77-80, 109-112
V октант: 17-20, 49-52, 81-84, 113-116
VІ октант: 21-24, 53-56, 85-88, 117-120
VІІ октант: 25-28, 57-60, 89-92, 121-128
VІІІ октант: 29-32, 61-64, 93-96, 125-128
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Отримані кількісні показники октантів від 0 до 16 балів переносяться на психограму. На відповідній октантокоординаті, на рівні, що відповідає отриманим балам, проводять відрізки. Відокремлена частина октанта заштриховується. Після того, як відзначені всі результати і заштрихована вся внутрішня, центральна частина кола психограми до рівня, окресленого відрізками, виходить щось подібне до щита або віяла. Найбільш заштриховані октанти відповідають домінуючому стилю міжособистісних стосунків даного індивіда.
Характеристики, що не виходять за межі восьми балів, властиві гармонійним особистостям.
Показники, що перевищують 8 балів, свідчать про акцентуації властивостей, виявлених даними октантами.
Показники на рівні 14-16 балів свідчать про труднощі соціальної адаптації. Низькі показники по всіх октантах (0-3 бали) можуть бути результатом скритності і невідвертості досліджуваного.
Якщо у психограмі немає октантів, заштрихованих вище 4ох балів, то дані сумнівні щодо їх достовірності: досліджуваний не захотів оцінити себе відверто.
Перші 4 типи міжособистісних стосунків (І, ІІ, ІІІ, ІV) характеризуються домінуванням не конформних тенденцій і схильністю до конфліктних (диз’юнктивних) проявів - ІІІ, ІV; великою незалежністю думок, наполегливістю у відстоюванні своєї точки зору, тенденцією до лідерства та домінування – І, ІІ.
Другі 4 октанти (V, VІ, VІІ, VІІІ) характеризують протилежну картину: домінують конформні установки, конгруентність у контактах з оточуючими - VІІ, VІІІ; невпевненість у собі, податливість щодо думок оточення, схильність до компромісів - V, VІ.
У цілому інтерпретація даних повинна орієнтуватись на домінування одних показників над іншими і меншою мірою, на абсолютні величини.
Типи ставлення до оточуючих
I. Авторитарний
13-16 – диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особи, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на свою думку, не вміє приймати поради від інших. Оточуючі помічають цю владність, але визнають її.
9-12 – домінантний, енергійний, компетентний, авторитетний лідер, успішний в справах, любить давати поради, вимагає до себе пошани.
0-8 – упевнена в собі людина, але не обов’язково лідер, впертий та наполегливий.
II. Егоїстичний
13-16 – прагне бути над всіма, але одночасно в стороні від всіх, самозакоханий, обачливий, незалежний, себелюбний. Труднощі перекладає на тих, що оточують, сам відноситься до них дещо відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий.
0-12 – егоїстичні межі, орієнтація на себе, схильність до суперництва.
III. Агресивний
13-16 – жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий, агресивність може доходити до асоціальної поведінки.
9-12 – вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний, схильний у всьому звинувачувати оточуючих, глузливий, іронічний, дратівливий.
0-8 – упертий, наполегливий і енергійний.
IV. Підозрілий
13-16 – відчужений по відношенню до ворожого і злісного світу, підозрілий, образливий, схильний до сумніву у всьому, злопам'ятний, постійно на всіх скаржиться, всім невдоволений (шизоїдний тип характеру).
9-12 – критичний, нетовариський, зазнає труднощів в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, підозрілості і страх щодо поганого ставлення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, скритний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії.
0-8 – критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і навколишніх людей.
V. Підпорядковуваний
13-16 – покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатися всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі провину, пасивний, прагне знайти опору в кому-небудь сильнішому.
9-12 – стидливий, покірливий, легко бентежиться, схильний підкорятися сильнішому без врахування ситуації.
0-8 – скромний, боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підкорятися, не має власної думки, слухняно і чесно виконує свої обов’язки.
VI. Залежний
13-16 – різко невпевнений в собі, має нав'язливі страхи, побоювання, турбується з будь-якого приводу, тому залежний від інших, від чужої думки.
9-12 – слухняний, боязливий, безпорадний, не уміє проявити опір, щиро вважає, що інші завжди мають рацію.
0-8 – конформний, м'який, чекає допомоги і порад, довірливий, схильний до захоплення оточуючих, ввічливий.
VII. Доброзичливий
9-16 – доброзичливий і люб'язний зі всіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагне задовольнити вимоги всіх, "бути хорошим" для всіх без врахування ситуації, прагне досягнення цілей мікрогрупи має розвинені механізми витіснення і придушення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).
0-8 – схильний до співпраці, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформний, слідує умовностям, правилам і принципам "хорошого тону" в стосунках з людьми, ініціативний ентузіаст в досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити на визнання і любов, товариський, проявляє теплоту і дружелюбність в стосунках.
VIII. Альтруїстичний
9-16 – гіпервідповідальний, завжди приносить в жертву свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім, нав'язливий в своїй допомозі і дуже активний по відношенню до тих, що оточують, переймає на себе відповідальність за інших (може бути лише зовнішня "маска", що приховує особу протилежного типу).
0-8 – відповідальний щодо людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне ставлення до людей проявляє в співчутті, симпатії, турботі, ласці, уміє підбадьорити і заспокоїти навколишніх, безкорисний та доброзичливий.
ТЕКСТ ЗАПИТАЛЬНИКА
Поставте знак "+" проти тих визначень, які відповідають Вашому уявленню про себе (якщо немає повної упевненості, знак "+" не ставте). Будьте уважними. Намагайтесь відповідати якомога точніше і правдивіше.
Дайте відповідь на запитання: Яка ви людина?
Завдання 2. Діагностичні методики, які визначають міжособистісні стосунки К Томаса
Методика американського соціального психолога К. Томаса (1973) призначена для визначення типових способів реагування на конфліктні ситуації. З її допомогою можна виявити, наскільки людина схильна до суперництва або співпраці в групі, в команді, прагне до компромісів і уникає конфліктів або, навпаки, йде на їх загострення. Вперше ця методика була адаптована і застосована, мабуть, Н.В. Грішиною в її кандітатській дисертації (ЛДУ, 1978).
Для опису типів поведінки людей в конфліктах К. Томас застосовує двовимірну модель, основними вимірами, в якій є кооперація, пов'язана з увагою людини до інтересів інших людей, залучених в ситуацію, і наполегливість, для якої характерний акцент на власних інтересах. Відповідно до цих двох вимірювань Томас виділяє наступні способи регулювання конфліктів: змагання (конкуренція) як прагнення до відстоювання своїх інтересів в збиток іншому; пристосування - принесення в жертву власних інтересів ради іншого; компроміс - поступка у відповідь на поступку; уникнення - відсутність прагнення як до кооперації, так і до досягнення власних цілей; співпраця - учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.
У опитувальнику кожен з п'яти варіантів поведінки описується 12 думками про поведінку індивіда в конфліктній ситуації. У різних поєднаннях вони згруповані в 30 пар, в кожній з яких респонденту пропонується вибрати те судження, яке є найбільш типовим для характеристики його поведінки. Кількість балів, набраних індивідом за кожною шкалою, дає уявлення про вираженість у нього тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях.
Інструкція
«Вам пропонується опитувальник, складений з тверджень, які Вам пред'являтимуться парами. Уважно читайте обидва затвердження кожної пари і вибирайте те з них, яке більше відповідає Вашій поведінці. Вибираючи відповідь, уявляйте собі типові, найчастіше ситуації, що зустрічаються, і вибирайте ту відповідь, яка першою прийшла Вам в голову, а не ту, до якої Ви прийшли після довгого обдумування. Тому не витрачайте час на довгі роздуми. Тут немає "хороших" або "поганих" варіантів. Ви можете вибрати будь-яку відповідь з двох, яка до Вас більше підходить. Але свій вибір потрібно зробити обов'язково, не залишаючи пропущених питань».
Бланк методики К.Томаса
|
1 |
Іноді я надаю можливість іншим узяти на себе відповідальність за рішення спірного питання. |
Я прагну звернути увагу на те, з чим ми обидва згодні, ніж обговорювати те, в чому ми розходимося |
|
2 |
Я прагну знайти компромісне рішення. |
Я намагаюся полагодити спірне питання з урахуванням всіх інтересів іншої людини і моїх власних. |
|
3 |
Зазвичай я наполегливо прагну добитися свого. |
Іноді я ризикую своїми власними інтересами ради інтересів іншої людини. |
|
4 |
Я прагну знайти компромісне рішення. |
Я прагну не зачепити почуттів іншої людини. |
|
5 |
Залагоджуючи спірну ситуацію, я весь час намагаюся знайти підтримку у іншого. |
Я прагну робити все, щоб уникнути даремної напруженості. |
|
6 |
Я прагну уникнути неприємності для себе. |
Я прагну добитися свого. |
|
7 |
Я прагну відкласти рішення спірного питання, щоб з часом вирішити його остаточно. |
Я вважаю за можливе в чомусь поступитися, щоб добитися головного. |
|
8 |
Зазвичай я наполегливо прагну добитися свого. |
Я насамперед прагну визначити те, в чому полягають всі інтереси, що перетинаються, і спірні питання. |
|
9 |
Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності, виникли. |
Я роблю зусилля, щоб добитися свого. |
|
10 |
Я твердо прагну добитися свого. |
Я намагаюся знайти компромісне рішення. |
|
11 |
Насамперед я прагну ясно визначити те, в чому полягають всі інтереси, що перетинаються, і спірні питання. |
Я прагну заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини. |
|
12 |
Часто я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечності. |
Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також йде назустріч. |
|
13 |
Я пропоную середню позицію. |
Я наполягаю, щоб все було зроблено по-моєму. |
|
14 |
Я повідомляю іншому свою точку зору і питаю про його думки. |
Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів. |
|
15 |
Я прагну заспокоїти іншого і зберегти наші відносини. |
Я прагну зробити все необхідне, щоб уникнути напруги. |
|
16 |
Я прагну не зачепити почуттів іншого. |
Я зазвичай намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції. |
|
17 |
Зазвичай я наполегливо прагну добитися свого. |
Я прагну зробити все, щоб уникнути зайвої напруженості. |
|
18 |
Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму. |
Я дам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він йде мені назустріч. |
|
19 |
Насамперед я намагаюся визначити те, в чому полягають всі інтереси, що перетинаються, і спірні питання. |
Я прагну відкласти спірні питання, щоб з часом вирішити їх остаточно. |
|
20 |
Я намагаюся невідкладно долати наші розбіжності. |
Я прагну знайти якнайкраще поєднання переваг і недоліків для нас обох. |
|
21 |
Ведучи переговори, прагну бути уважним до іншого. |
Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми. |
|
22 |
Я намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю та іншої людини. |
Я відстоюю свою позицію. |
|
23 |
Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас. |
Іноді я надаю можливість іншим узяти на себе відповідальність за рішення спірного питання. |
|
24 |
Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я прагну йти йому назустріч. |
Я прагну переконати іншого піти на компроміс. |
|
25 |
Я намагаюся переконати іншого в своїй правоті. |
Ведучи переговори, я прагну бути уважним до аргументів іншого. |
|
26 |
Я зазвичай пропоную середню позицію. |
Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас. |
|
27 |
Часто прагну уникнути суперечок. |
Якщо це зробить іншу людину щасливою, я дам їй можливість наполягти на своєму. |
|
28 |
Зазвичай я наполегливо прагну добитися свого. |
Залагоджуючи ситуацію, я зазвичай прагну знайти підтримку у іншого. |
|
29 |
Я пропоную середню позицію. |
Думаю, що не завжди варто хвилюватися через розбіжності, які виникають. |
|
30 |
Я прагну не зачепити почуттів іншого. |
Я завжди займаю таку позицію в спорі, щоб ми спільно могли добитися успіху. |
Ключ
Суперництвo - СУП
Співпраця - СПВ
Кoмпрoміc - К
Уникання - У
Приcтосування - П
|
Ключ «Л» |
Ключ «П» |
|
|
1 |
У |
П |
|
2 |
К |
СПВ |
|
3 |
СУП |
П |
|
4 |
К |
П |
|
5 |
СПВ |
У |
|
6 |
У |
СУП |
|
7 |
У |
К |
|
8 |
СУП |
СПВ |
|
9 |
У |
СУП |
|
10 |
СУП |
К |
|
11 |
СПВ |
П |
|
12 |
У |
К |
|
13 |
К |
СУП |
|
14 |
СПВ |
СУП |
|
15 |
П |
У |
|
16 |
П |
СУП |
|
17 |
СУОП |
У |
|
18 |
П |
К |
|
19 |
СПВ |
У |
|
20 |
СПВ |
К |
|
21 |
П |
СПВ |
|
22 |
К |
СУП |
|
23 |
СПВ |
У |
|
24 |
П |
К |
|
25 |
СУП |
П |
|
26 |
К |
СПВ |
|
27 |
У |
П |
|
28 |
СУП |
СПВ |
|
29 |
К |
У |
|
30 |
П |
СПВ |