Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА: Локальні комп’ютерні мережі.
Мета: ознайомитись з поняттям “комп’ютерна мережа”. Розглянути програмне забезпечення локальних мереж та навчитися працювати з комп’ютерними мережами.
Перелік питань:
1. Типи комп’ютерних мереж. Локальні мережі.
2. Технологія “клієнт - сервер”.
3. Програмне забезпечення локальних мереж.
4. Робота з мережею з папки “сетевое окружение”.
5. Робота з мережею з програми “проводник”.
6. Переваги роботи в локальній комп’ютерній мережі.
У наш час інформаційних технологій найважливішим застосуванням комп’ютерів стає створення мереж, що забезпечують єдиний інформаційний простір для багатьох користувачів. Особливо наочно цей процес простежується на прикладі всесвітньої комп’ютерної мережі Internet.
Об’єднання комп’ютерів у мережу дає змогу спільно використати диски великої ємності, принтери, основну пам’ять, мати спільні програмні засоби і дані. Глобальні мережі надають можливість використати апаратні ресурси віддалених комп’ютерів. Ці мережі, охоплюючи мільйони людей, повністю змінили процес поширення і сприйняття інформації, зробили обмін нею через електронну пошту найпоширенішою послугою мережі, а основним ресурсом – інформацію.
Основним призначенням комп’ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення обміну даними між користувачами мережі. За допомогою комп’ютерних мереж ці проблеми вирішуються незалежно від територіального розташування користувачів.
В епоху загальної інформатизації великі обсяги інформації зберігаються, обробляються і передаються в локальних та глобальних мережах. У локальних мережах створюються спільні бази даних для роботи користувачів. У глобальних мережах здійснюється формування єдиного наукового, економічного, соціального і культурного інформаційного простору.
Існує безліч проблем, для вирішення яких потрібні централізовані дані, доступ до баз даних, передача даних на відстань та їх розподілене оброблення. З цим стикаються банківські та інші фінансові структури, системи соціального забезпечення, податкові служби, дистанційне навчання, дистанційна медична діагностика, виборчі системи та ін. У всіх цих випадках необхідно, щоб у комп’ютерній мережі здійснювалися збирання, збереження і доступ до даних, гарантувався захист даних від несанкціонованого доступу.
Студенти всіх спеціальностей всіх форм навчання повинні мати навички користування сучасною обчислювальною технікою, які обов’язково включають вміння працювати в комп’ютерних мережах різних рівнів.
1. ТИПИ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. ЛОКАЛЬНІ МЕРЕЖІ
Комп’ютерна мережа – сукупність взаємозв’язаних (через канали передачі даних) комп’ютерів, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.
Комп’ютерні мережі можна класифікувати за рядом ознак, у тому числі за територіальним розміщенням. Комп’ютерні мережі діляться на:
локальні мережі (LAN – local area network) – використовуються для передавання даних на невеликі відстані (в межах однієї кімнати, будівлі, організації, установи, офісу); відстані між ЕОМ – до 10-20 км;
регіональні (корпоративні) (MAN – metropolitan area network) – об’єднують LAN окремого регіону по географічній або тематичній ознаці (в межах району, міста, великого підприємства, країни), причому всі окремі комп’ютери окремих LAN можуть зв’язатись один з іншим; відстані між користувачами – 10-1000 км;
глобальні (WAN – wide area network) – об’єднують MAN для забезпечення комунікації в світовому масштабі; відстані між вузлами мережі – 10-15 тис. км.
Локальна комп’ютерна мережа – система розподільної обробки інформації, яка складається із декількох комп’ютерів. Комп’ютери взаємодіють між собою за допомогою спеціальних систем зв’язку.
Основні функції комп’ютерів, які входять до складу локальних мереж:
Характеристики локальної мережі:
Локальна мережа – складна система, яка визначається:
Функціональні елементи – окремі апаратні пристрої або програмні модулі (комп’ютер-сервер, ресурси якого доступні іншим комп’ютерам, та комп’ютери-робочі станції, які сумісно використовують ресурси сервера).
Топологія – це логічна схема сполучення каналами зв’язку комп’ютерів (вузлів мережі).
Технічні засоби мережі – різноманітні фізичні пристрої, які забезпечують об’єднання комп’ютерів в мережу (кабелі, мережні адаптери).
Протоколи – ієрархічна система правил взаємодії функціональних елементів мережі. Протоколи забезпечують стандартизацію апаратного та програмного забезпечення.
Інтерфейси – засоби з’єднання функціональних елементів мережі. Інтерфейс буває апаратним та програмним.
Програмні засоби мережі – керують роботою мережі, забезпечують відповідний інтерфейс з користувачем.
Відомі топології мереж:
І) “Зірка” (рис. 1) – існує центральний вузол комунікації (сервер мережі), через який (до якого) передаються всі повідомлення. В цьому випадку на сервер мережі покладаються додаткові функції по налагодженню швидкостей робочих станцій та перетворенню протоколів обміну, що дозволяє об’єднати робочі станції різних типів в рамках однієї мережі.
Переваги:
зручне положення сервера для збору статистики та контролю за працездатністю мережі;
простота логічної та програмної структури;
різнотипність робочих станцій.
Недоліки:
низька швидкість роботи;
низька надійність;
велика довжина ліній зв’язку;
низька ефективність використання ліній зв’язку.
Рисунок 1 – Мережа типу “Зірка”
2) “Загальна шина” (моноканальна топологія) (рис. 2) – робочі станції за допомогою адаптерів мережі підключаються до загальної магістралі (шини). При роботі інформація від тієї робочої станції, яка веде передачу, поступає на адаптери всіх робочих станцій, але сприймається тільки тією робочою станцією, для якої вона призначена.
Переваги:
проста логічна та програмна організація;
висока модульність (можливість підключити нові робочі станції без додаткового обладнання);
висока швидкість передачі даних;
відсутність в необхідності централізованого управління;
довільне розміщення сервера;
стійкість до несправності окремих вузлів.
Недолік:
виникнення колізій (конфліктів) при одночасній передачі пакетів двома вузлами.
Рисунок 2 – Мережа типу “Загальна шина”
3) “Кільце” (циклічна мережа) (рис. 3) – існує замкнений, одного напрямку канал передавання даних, у вигляді кільця або петлі. Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій, поки не дійде до одержувача, після чого вилучається із мережі. Керування мережею типу “кільце” може здійснюватись централізовано за допомогою станції-монітору або децентралізовано, коли функції керування розподіляються між усіма робочими станціями.
Переваги:
довільне розміщення сервера;
простота методу управління мережею;
висока пропускна здатність мережі.
Недолік:
відмова одного ланцюжка мережі може вивести із ладу всю мережу.
Рисунок 3 – Мережа типу “Кільце”
Решта топологій є похідними від 3–х базових.
4) “Дерево” (iєрархічна структура) (рис. 4) – робочі станції мережі організовані у вигляді ієрархічної багаторівневої структури, причому кожний комп’ютер на будь-якому рівні пов’язаний тільки з одним комп’ютером верхнього рівня та з кількома комп’ютерами нижнього рівня.
Перевага:
існування оптимального шляху (найкоротшого) між 2–а робочими станціями
Недолік:
складність логічної і програмної організації.
Рисунок 4 – Мережа типу “Дерево”
5) Довільна структура – комп’ютери з’єднані в довільному порядку, структура мережі може бути змішаною (наприклад, “кільце” і “зірка” одночасно).
2. ТЕХНОЛОГІЯ “КЛІЄНТ - СЕРВЕР”
Технологія “клієнт–сервер” – особливий засіб взаємодії комп’ютерів в локальної мережі, при якому один з комп’ютерів (сервер) надає свої ресурси іншому комп’ютеру (клієнту).
Розрізняють однорангові мережі та мережі з виділеним сервером.
Однорангова архітектура – в мережі відсутній виділений сервер, кожна окрема робоча станція може виконувати функції клієнта і сервера, та частину своїх ресурсів надає в загальне використання. Користувачеві мережі можуть бути доступні всі пристрої, підключені до інших станцій (диски, принтери).
Такі мережі створюються на базі невеликої кількості однакових за потужністю ЕОМ. Основна функція таких систем – обмін інформацією. Така система досить просто створюється засобами операційної системи Windows. Найбільш поширені однорангові мережі на основі мережних операційних систем LANtastic, NetWare Lite.
Переваги:
низька вартість;
висока надійність.
Недоліки:
недостатньо розвинені засоби захисту;
відносно низька продуктивність;
складність керування мережею;
залежність ефективності роботи від кількості станцій;
труднощі оновлення та змін програмного забезпечення станцій.
Мережа з виділеним сервером – в мережі існує чітке розподілення функцій між комп’ютерами: одні з них постійно є клієнтами, а інші – серверами.
Переваги:
надійна система захисту інформації;
висока швидкодія;
відсутність обмежень на кількість робочих станцій;
простота керування та адміністрування порівняно з одноранговими мережами.
Недоліки:
висока вартість через виділення одного комп’ютера під сервер;
залежність швидкодії та надійності від сервера;
менша гнучкість порівняно з однорангового мережею.
Існує декілька типів серверів, в залежності від типу послуг, які вони надають клієнтам:
Сервер мережі – виконує обчислювальні роботи та функції щодо керування комп’ютерною мережею. Містить ядро операційної системи мережі, має великий обсяг оперативної пам’яті та велику швидкість. Функції робочих станцій зводяться до введення-виведення даних та обміну ними із сервером мережі.
Файловий сервер, або файл-сервер – виконує збереження та передавання файлів, що містять програмні модулі або дані. Він керує ресурсами мережі, забезпечуючи доступ до них з робочих станцій. Не обробляє та не змінює файли, які зберігає і передає. На такому сервері може бути відсутня клавіатура та монітор. Всі зміни виконуються з робочих станцій (клієнтів).
Сервер друку (принт–сервер) – самостійний пристрій друку, який підключений до середовища передавання за допомогою адаптера мережі, та не залежить від інших пристроїв мережі.
Поштовий сервер – виконує обробку повідомлень електронної пошти в глобальних мережах.
Web-сервер – для ефективної взаємодії з Internet.
3. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ
Операційні системи мереж:
для однорангових мереж (Windows, LANtastic, NetWare Lite);
для мереж з виділеним сервером (NetWare, Unix, Linux, LAN Server, Windows NT Server);
які дозволяють об’єднувати обидві моделі (Windows NT).
Операційні системи (ОС) мереж можуть бути самостійними (NetWare) або є доповненням до базових ОС (LANtastic – працює сумісно з DOS). Іноді в звичайну ОС можуть бути інтегровані засоби мережі (Windows).
Функції ОС мережі:
керування рухом даних по мережі;
дозвіл або заборона доступу до даних в залежності від потреб безпеки;
розділений доступ до файлів;
керування потоком даних між робочими станціями;
керування запитами до служб друку;
керування зв’язком та обміном повідомленнями між користувачами мережі;
керування віддаленими станціями.
Основна вимога до служб ОС мережі – прозорість для користувача, тобто інтерфейс повинен бути по можливості зрозумілим.
Оцінити мережну ОС можна за її відповідністю основним вимогам до мережного середовища, тобто за можливостями:
спільного використання файлів і принтерів при високій продуктивності системи;
ефективного виконання прикладних програм, орієнтованих на архітектуру “клієнт–сервер”, у тому числі прикладних програм виробників;
працювати на різних платформах і з різним мережним обладнанням;
забезпечити інтеграцію з Internet;
дистанційного доступу до мережі;
організації внутрішньої електронної пошти, групових дискусій.
Розглянемо ОС мережі Windows – вона не є спеціалізованою мережкою ОС, хоча має підтримку всіх основних мережних функцій для однорангової локальної мережі, не дорога, не складна у використанні, не може забезпечити високого рівня захисту.
Поширені два методи роботи з мережею в Windows:
за допомогою папки “Сетевое окружение”;
за допомогою “Проводника”.
В будь-якому випадку кожен комп’ютер в локальній мережі має ім’я. Часто це номер (1, 2 ...) або коротка назва наприклад (рc1, рс2 ...). Робота з файлами та папками, які розташовані на інших комп’ютерах, нічим не відрізняються від роботи з файлами та папками на комп’ютері користувача.
4. РОБОТА З МЕРЕЖЕЮ З ПАПКИ “СЕТЕВОЕ ОКРУЖЕНИЕ”
Робота з ресурсами загальної мережі відбувається за допомогою ярлика “Сетевое окружение”. Якщо такого ярлика на робочому столі Windows немає, то папка “Сетевое окружение” знаходиться в папці “Мой компьютер”
Відкриття папки “Сетевое окружение” здійснюється подвійним клацанням миші. У списках, що відкриваються через папку “Сетевое окружение”, відображаються як ресурси серверів, так і ресурси комп’ютерів мережі. Для доступу до ресурсів конкретного комп’ютера мережі досить клацнути лівою клавішею миші на його значку. Послідовно відкриваючи папки, що відповідають комп’ютерам та дискам, можна отримати доступ до необхідної інформації
Далі необхідно працювати по загальній технології копіювання, відкриття, перенесення, знищення тощо, як з будь–яким об’єктом в Windows.
Через папку “Сетевое окружение” користувач може працювати з усіма доступними йому мережними ресурсами так само, як через папку “Мой компьютер” він може працювати з локальними ресурсами.
Каталоги та файли диска файлового сервера є об’єктами, доступ до яких може бути обмежений. Щоб користувач міг працювати в каталозі, він повинен мати право доступу до нього. Каталог, до якого користувач не мас прав доступу, часто навіть не відображається в списках каталогів на мережних дисках.
У кожній папці допустимі дії користувача визначаються дійсними правами. Користувачеві можуть бути надані:
– право читання – право переглядати зміст об’єктів і копіювати їх;
– право повного доступу – право змінювати імена та вміст об’єктів, вилучати, переміщувати і перейменовувати їх.
У Windows права доступу до диска або до папки зручно призначати за командою з контекстного меню “Доступ”.
5. РОБОТА З МЕРЕЖЕЮ З ПРОГРАМИ “ПРОВОДНИК”
В лівому віконці програми “Проводник”, там, де відображено дерево каталогів, знаходиться папка “Сетевое окружение”. Послідовно відкриваючи папки, можна отримати доступ до необхідної інформації на віддаленому комп’ютері.
Далі працюємо, як звичайно в програмі “Проводник”. Якщо мережа не працює, або немає доступу до того чи іншого комп’ютера, то при спробі відкрити папку “Сетевое окружение” на екрані з’явиться відповідне повідомлення.
6. ПЕРЕВАГИ РОБОТИ В ЛОКАЛЬНІЙ КОМП’ЮТЕРНІЙ МЕРЕЖІ
Основною перевагою роботи в локальній мережі є використання в розрахованому на багато користувачів режимі її спільних ресурсів: дисків, принтерів, модемів, програм і даних, що зберігаються на загальнодоступних дисках, а також можливість передавати інформацію з одного комп’ютера на інший. Основні переваги роботи в локальній комп’ютерній мережі з файловим сервером такі:
1. Можливість збереження даних персонального і спільного користування на дисках файлового сервера. Завдяки цьому забезпечується: одночасна робота кількох користувачів з даними спільного користування (перегляд і читання текстів, електронних таблиць і баз даних); багатоаспектний захист даних на рівні каталогів і файлів засобами NetWare; створення й оновлення спільних даних мережними прикладними програмними засобами, такими, як Excel, Access. При цьому обмеження на доступ, що встановлюються в прикладній програмі, діють у рамках обмежень, установлених мережною ОС.
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
В звіті по роботі повинно бути відображено відповіді на поставлені нижче запитання і описана технологія роботи з елементами файлової системи.
За допомогою програми “Проводник”: