Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Макаров Кирило Геннадійович
УДК 519.876.2 : 658.15
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ФІНАНСОВОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ У ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ
Спеціальність 08.03.02 - Економіко-математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Лисенко Юрій Григорович,
Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економічної кібернетики
(м. Донецьк).
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Ковальчук Костянтин Федорович, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України, декан економічного факультету, професор кафедри економічної інформатики та АСУ (м. Дніпропетровськ);
кандидат економічних наук Архипова Світлана Василівна, Донецький інститут залізничного транспорту Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку і аудиту (м. Донецьк).
Провідна установа:
Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіко-математичних методів (м. Київ).
Захист дисертації відбудеться 7 травня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, ауд. 101
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24)
Автореферат розіслано 4 квітня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки відбуваються зміни пріоритетів в об'єктах і цільових настановах систем управління підприємствами. Якщо у централізовано планованій економіці самостійність у маніпулюванні ресурсами, їхньому відшкодуванні для підприємств була дуже обмеженою, а самі вони були поставлені у жорсткі фінансові рамки і були не спроможні вибирати найбільш раціональну структуру всіх ресурсів, які використовуються у виробничо-господарській діяльності , то в умовах ринкової економіки ці обмеження в значній мірі знімаються, а ефективне управління припускає оптимізацію ресурсного потенціалу підприємства. При цьому різко підвищується значущість ефективного управління фінансовими ресурсами, тобто ефективного фінансового менеджменту.
Результатом підвищеного інтересу до питань фінансового менеджменту стала поява значної кількості наукових праць, присвячених проблемам управління фінансами. Значний внесок у розвиток фінансового менеджменту зробили такі вчені країн СНД і України, як: С.С. Аптекар, І.А. Бланк, В.В. Ковальов, К.Ф. Ковальчук, Ю.Г. Лисенко, В.Л. Петренко, М.Г. Чумаченко та інші. Серед зарубіжних учених: Дж. К. Ван Хорн, Ерік Хелферт, Джей К. Шим, Джоел Г. Сігел, Євген Брігхем, Л.А. Бернстайн, Жозет Перар, Бернар Колаcс та інші.
Однак, незважаючи на їхні зусилля в теорії управління фінансовою діяльністю підприємства, ще залишається ряд проблем, що потребують вирішення. Серед них треба окремо виділити проблему використання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства такого інструменту, як леверидж.
Відповідно до сучасної теорії управління фінансовою діяльністю підприємства, фінансовий менеджмент являє собою лише один з напрямків управління фінансами підприємства. Основна задача фінансового менеджменту - прийняття рішень з управління грошовими потоками підприємства. Леверидж являє собою потенційну можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни структури собівартості й обсягу випуску продукції (операційний леверидж), а також шляхом зміни обсягу і структури довгострокових пасивів (фінансовий леверидж). Незважаючи на важливість концепції левериджу для фінансового менеджменту на підприємстві, як у вітчизняній, так і в закордонній літературі, присвяченій фінансовому менеджменту, мало уваги приділено дослідженню конструктивних рішень у цій області, розглядається тільки статичний лінійний випадок. При цьому в жодному з джерел немає відповіді на питання про оптимальність рівню левериджу.
Складність, нестабільність і невизначеність зовнішнього середовища функціонування підприємства викликають необхідність використання принципів системного підходу у дослідженні процесів фінансового менеджменту в сучасних економічних умовах і визначення підприємства як виробничо-економічної системи (ВЕС), під якою розуміють підсистему суспільства, що здійснює виробництво, розподіл і споживання матеріальних благ. Використання системного підходу дозволить досліджувати особливості впливу операційного левериджу на виробничо-збутову підсистему ВЕС (підприємство, постачальники сировини, матеріалів, споживачі готової продукції, система транспорту та складського господарства), а також особливості впливу фінансового левериджу на фінансову підсистему ВЕС (підприємство, кредитори, дебітори, фінансово-кредитні інститути).
Застосування принципів системного підходу і методів економіко-математичного моделювання, які, незважаючи на величезний потенціал, практично не використовуються для дослідження явища левериджу в економіці, дозволить досліджувати вплив левериджу на ефективність функціонування ВЕС, як у статиці, так і у динаміці. Це й обумовило вибір теми дослідження, яка в сучасних умовах, безсумнівно, є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за матеріалами держбюджетної теми Донецького національного університету Г-00/54 "Моделювання динаміки виробничо-економічних систем" (номер державної реєстрації 0100U001971).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження дисертаційної роботи є розробка комплексу економіко-математичних моделей левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем. Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:
проведено дослідження проблеми побудови та використання концепції левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем;
досліджено особливості явища левериджу в статиці і синтезовано оптимізаційні економіко-математичні моделі операційного левериджу і фінансового левериджу;
проведено дослідження впливу левериджу на загальносистемні характеристики функціонування виробничо-економічних систем;
запропоновано категорію управлінського левериджу в області оцінки вірогідності інформації, яка використовується при прийнятті управлінських рішень;
розроблено комплекс динамічних економіко-математичних моделей левериджу, що дозволяють досліджувати його вплив на стійкість, живучість і ефективність виробничо-економічної системи.
Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процеси фінансового менеджменту виробничо-економічних систем.
Предметом дослідження дисертаційної роботи є моделювання левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем.
Теоретичною і методологічною основою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних учених в області фінансового менеджменту та економіко-математичного моделювання. У ході дослідження було використано методи системного аналізу, статистичні та економіко-математичні методи.
Наукова новизна. У дисертації здійснено постановку і вирішення нової актуальної в умовах сучасної економіки задачі моделювання левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем. При цьому отримано наступні основні наукові результати:
концепція левериджу в системі загальносистемних характеристик функціонування виробничо-економічних систем, що розроблена на основі системного підходу і яка розкриває напрямки використання левериджу для підвищення ефективності фінансового менеджменту виробничо-економічної системи;
категорія управлінського левериджу, що розроблена на основі результатів системного аналізу явища левериджу і яка дозволяє оцінювати вірогідність інформації, що використовується при прийнятті управлінських рішень, і визначити напрямки її підвищення;
динамічна модель операційного левериджу, яка розроблена на основі використання виробничої функції Кобба-Дугласа при моделюванні структури активів виробничо-економічної системи і дозволяє підвищити стійкість і ефективність виробничо-збутової підсистеми;
динамічна модель фінансового левериджу, яка розроблена на основі використання виробничої функції Кобба-Дугласа при моделюванні структури пасивів виробничо-економічної системи, що забезпечує підвищення стійкості і ефективності фінансової підсистеми;
динамічна модель операційно-фінансового левериджу, яка розроблена на основі аналізу взаємозв'язку операційного левериджу і фінансового левериджу та дозволяє підвищити стійкість, живучість і ефективність виробничо-економічних систем.
Практична цінність результатів дослідження, отриманих у дисертації, полягає в тому, що запропонована концепція левериджу в системі загальносистемних характеристик функціонування виробничо-економічних систем і комплекс економіко-математичних моделей левериджу дозволяють вийти на якісно новий рівень управління фінансовими ресурсами ВЕС.
Запропонована в дисертаційній роботі категорія управлінського левериджу має високу універсальність і може використовуватися для підвищення ефективності процесів прийняття управлінських рішень у будь-яких виробничо-економічних системах.
Представлені в дисертації розробки пройшли практичну апробацію, впроваджені і використовуються у фінансовому менеджменті ВАТ “МК “Азовсталь”(м. Маріуполь). Економічний ефект від впровадження розробок автора складає 145 тис. грн., що підтверджено актом впровадження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на:
IV Всеукраїнській конференції з проблем економічної кібернетики (м. Жовті Води, 1999 р.);
V Міжнародному конгресі українських економістів "Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку" (м. Львів, 2000 р.);
Республіканській конференції з проблем організації фінансового менеджменту ВНЗ (м. Донецьк, 2000 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці і підприємстві”(м. Київ, 2001 р.);
Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Україна в ХХІ ст.: Формування економічної системи” (м. Львів, 2001 р.);
V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта’”(м. Дніпропетровськ, 2002 р.);
Міжнародній конференції студентів і аспірантів з фундаментальних наук “Ломоносов-2002”(м. Москва, 2002 р.);
За цикл наукових праць з моделювання левериджу у 2001 р. автор одержав премію НАН України для молодих вчених за кращу роботу в області економіки.
Публікації. Результати дослідження опубліковано в 10 наукових працях (у тому числі одна монографія) обсягом 9,8 друкованих аркуша, з яких автору належить 5,5 друкованих аркуша.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури з 122 найменувань і 7 додатків. Робота викладена на 154 сторінках тексту, матеріал дисертації ілюструють 21 рисунок і 6 таблиць.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, предмет, об'єкт і методологію дослідження, показано наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.
У першому розділі “Методологічні основи моделювання процесів фінансового менеджменту у виробничо-економічних системах”проведено аналіз існуючих досліджень з проблем моделювання процесів фінансового менеджменту підприємства, зокрема, розглянуті основні наукові школи фінансового менеджменту: США (Л.А. Бернстайн, Е. Хелферт, Дж. К. Ван Хорн, Є. Брігхем та інші), Франції (Ж. Перар, Б. Коласс), Росії й України (В.В. Ковальов, М.Г. Чумаченко, І.А. Бланк та інші). На підставі цього аналізу зроблено висновок, що одним з найбільш важливих і в той же час мало вивчених інструментів фінансового менеджменту є леверидж.
Леверидж у економіці трактується як деякий фактор, невелика зміна якого може привести до істотної зміни результативних показників. Явище левериджу пов'язане з наявністю у підприємств витрат, що на визначеному тимчасовому інтервалі залишаються незмінними. В умовах нестабільного зовнішнього оточення стабільний елемент у структурі витрат може привести до того, що навіть невеликі зміни вхідних параметрів можуть викликати досить значні зміни результуючих показників. У залежності від типу постійних витрат - виробничі і фінансові, можна виділити два типи левериджу: операційний леверидж і фінансовий леверидж. У деяких джерелах виділяють ще один тип левериджу операційно-фінансовий, що являє собою добуток операційного левериджу і фінансового левериджу.
Незалежно від виду леверидж має дві форми свого прояву. З одного боку, леверидж підсилює коливання результуючих показників, і, отже, є компонентом сукупного підприємницького ризику ВЕС. Рівень левериджу характеризує міру ризику: чим вище рівень левериджу, тим вище рівень ризику. З іншого боку, леверидж використовується як інструмент підвищення рентабельності. Як міра підвищення рентабельності використовується ефект левериджу.
На підставі результатів дослідження з використанням принципів системного підходу розроблена загальна концепція левериджу в системі загальносистемних характеристик ВЕС, схему якої представлено на рис. 1.
Леверидж має безпосередній вплив на рентабельність виробничо-збутової підсистеми і рентабельність фінансової підсистеми, тобто впливає на ефективність ВЕС у цілому. Леверидж також впливає на ряд таких загальносистемних характеристик функціонування ВЕС, як маневреність, гнучкість і живучість, та є альтернативним показником міри чутливості, надійності, а також впливає на стійкість і керованість. Таким чином, леверидж органічно вписується в систему загальносистемних характеристик функціонування виробничо-економічних систем.
На підставі результатів системного аналізу явища левериджу, як в економіці, так і в інших галузях знань (фізика, біологія, тощо) запропоновано категорію управлінського левериджу як показника рівня вірогідності інформації.
У ході дослідження виявлено, що на вірогідність інформації негативно впливають наступні фактори: нестача та невірогідність інформації (системні фактори), помилки осіб, що приймають рішення (суб'єктивні фактори), випадкові процеси і явища, що відбуваються у зовнішньому середовищі і не піддаються контролю та урахуванню (об'єктивні фактори).
Величина управлінського левериджу LM показує, на скільки відсотків зміниться рівень вірогідності інформації при зміні всіх факторів, що впливають на неї, на величину, що дорівнює 1% від рівня впливу об'єктивних факторів. Тоді розрахунок рівня управлінського левериджу можна зробити за формулою:
,
де FSYS - ймовірність впливу системних факторів, FSUB - ймовірність впливу суб'єктивних факторів, PC - ймовірність впливу об'єктивних факторів.
Великі значення величини LM є свідоцтвом того, що частка впливу об'єктивних факторів у загальному обсязі негативних впливів значна. Зменшення величини LM відображає процес зниження частки впливу об'єктивних факторів і збільшення частки впливу системних і суб'єктивних факторів. У дисертаційній роботі розроблено алгоритм підвищення рівня вірогідності інформації на основі категорії управлінського левериджу.
У другому розділі “Моделювання механізму левериджу у фінансовому менеджменті ВЕС”синтезовано комплекс економіко-математичних моделей, які дозволяють досліджувати вплив левериджу на динаміку ВЕС.
У ході дослідження доведено, що операційний леверидж визначається співвідношенням основного й оборотного капіталу. При моделюванні операційного левериджу для опису взаємозв'язку між основним капіталом (Kt), оборотним капіталом (Lt) і обсягами випуску виробництва продукції (St) використовувалась виробнича функція Кобба-Дугласа. Цей вибір зумовлено тим, що дана функція є більш гнучкою у визначенні виробництва та дозволяє уникнути припущення щодо лінійності економічних процесів. За критерій функціонування виробничої підсистеми ВЕС прийнято максимум випуску продукції на обмеженій ресурсній множині. У якості ж критерію оптимальності усієї виробничо-збутової підсистеми ВЕС обрано максимум рентабельності продажу. Тоді з врахуванням цих критеріїв дискретна динамічна модель операційного левериджу являє собою:
, (1)
(2)
,
, (3)
, (4)
, (5)
де Yt - доступний обсяг фінансових ресурсів для фінансування операційної діяльності в момент часу t; A, - коефіцієнти у виробничій функції Кобба-Дугласа; - норма амортизації; c,b - параметри в рівнянні попиту на продукцію; q - витрати на збереження однієї одиниці продукції.
Модель (1)-(5) дозволяє досліджувати вплив тієї чи іншої величини операційного левериджу на стійкість виробничо-збутової підсистеми ВЕС будь-якого типу.
У ході дослідження виявилося, що фінансовий леверидж визначається структурою капіталу, тобто співвідношенням власного і позикового капіталу ВЕС. Як і у випадку операційного левериджу, так і при моделюванні фінансового левериджу для опису взаємозв'язку між власним капіталом (KOt), позиковим капіталом (KBt) і величиною прибутку (Yt) також використовується виробнича функція Кобба-Дугласа. За критерій фінансової підсистеми ВЕС взято максимум рентабельності власного капіталу ВЕС. З врахуванням цього критерію дискретна динамічна модель фінансового левериджу має такий вигляд:
, (6)
, (7)
, (8)
, (9)
де i –процент за використання позикового капіталу; Q, - коефіцієнти у виробничій функції Кобба-Дугласа.
Модель (6)-(9) дозволяє досліджувати вплив тієї чи іншої величини фінансового левериджу на стійкість фінансової підсистеми ВЕС будь-якого типу.
Величина операційно-фінансового левериджу ВЕС являє собою добуток величин операційного левериджу і фінансового левериджу. Для побудови динамічної моделі операційно-фінансового левериджу ВЕС необхідно об'єднати модель (1)-(5) і модель (6)-(9). Результатом об'єднання дискретної динамічної моделі операційного левериджу і дискретної динамічної моделі фінансового левериджу стала дискретна динамічна модель операційно-фінансового левериджу у такому вигляді:
, (10)
(11)
,
, (12)
, (13)
, (14)
, (15)
, (16)
. (17)
, (18)
, (19)
, (20)
, (21)
, (22)
де l - гранично припустиме відношення позикового капіталу і власного капіталу; p - коефіцієнт пропорційності.
Модель (10)-(22) дозволяє досліджувати вплив операційно-фінансового левериджу на стійкість, живучість і ефективність ВЕС.
У третьому розділі з використанням даних про виробничо-господарську діяльність ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”та за допомогою розробленого комплексу моделей проведене дослідження впливу левериджу на ефективність функціонування комбінату. У табл. 1 наведено статистичні дані, які характеризують динаміку основних показників виробничо-господарської діяльності ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”за 1996-2001.
Таблиця 1
Динаміка основних показників виробничо-господарської діяльності ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”за 1996-2001 рр.
|
Показник |
1996 |
|||||
|
Основні виробничі фонди, тис. грн. |
3399379 |
|||||
|
Оборотні фонди, тис.грн. |
154340 |
352900 |
||||
|
Виробнича собівартість продукції, тис.грн. |
1521920 |
2455446 |
||||
|
Виторг, тис.грн. |
1580475 |
|||||
|
Операційний прибуток, тис.грн. |
105980 |
,7 |
||||
|
Амортизаційні відрахування, тис. грн. |
18742 |
|||||
|
Власний капітал, тис. грн. |
1768763 |
|||||
|
Позиковий капітал, тис. грн. |
448260 |
|||||
|
Прибуток, тис. грн. |
127625 |
|||||
|
Виплати за користування позиковим капіталом, тис.грн. |
3385,6 |
,6 |
,1 |
,2 |
,8 |
Статистичні дані, що наведені в табл. 1, оброблені в ППП BPSTAT. Далі на основі отриманих результатів у ППП Powersim реалізовано моделі (1)-(5), (6)-(9), (10)-(22).
Шляхом варіювання величини досліджувався вплив величини операційного левериджу на рентабельність операційної діяльності комбінату. На рис. 2 представлено графічне зображення отриманих результатів.
Зі збільшенням у динаміці рентабельності операційної діяльності комбінату спостерігаються зміни від загасаючих коливань (рис. 2 а) до циклів різних періодів (рис.2 б) і хаотичних коливань (рис. 2 в). Таким чином, існує біфуркаційне значення параметра , при якому динамічна система (1)-(5) є структурно нестійкою. Під структурною нестійкістю розуміється те, що як завгодно мала зміна параметру якісно змінює динаміку системи.
Отже, існує біфуркаційне значення величини операційного левериджу, при якому виробничо-збутова підсистема комбінату є структурно нестійкою.
Шляхом варіювання величини параметра i досліджувався вплив величини фінансового левериджу на рентабельність фінансової діяльності комбінату. На рис. 3 представлено графічне зображення отриманих результатів.
Як видно з рис. 3, зі збільшенням величини параметра i у динаміці рентабельності фінансової діяльності комбінату спостерігаються наступні зміни: загасаючі коливання (рис. 3 а), цикли різних періодів (рис. 3 б) і хаотичні коливання (рис. 3 в). Таким чином, існує біфуркаційне значення параметру i, при якому динамічна система (6)–(9) є структурно нестійкою.
Отже, існує біфуркаційне значення величини фінансового левериджу, при якому фінансова підсистема комбінату є структурно нестійкою.
Слід наголосити, що при існуванні явища операційного левериджу, збурювання, що зафіксовані на вході ВЕС, при проходженні через виробничо-збутову підсистему збільшуються, а якщо ще й існує фінансовий леверидж -одержують подальший розвиток при проходженні фінансової підсистеми (рис.4).
Тому у дисертаційній роботі запропоновано використовувати леверидж як інструмент управління живучістю ВЕС, тобто її здатністю не допускати каскадного розвитку збурюючих впливів, і доведено, що для цього не обов'язково пригнічувати збурювання відразу ж на вході ВЕС. Можливо, більш ефективно пригнічувати збурювання на вході виробничо-збутової підсистеми, фінансової підсистеми чи взагалі на виході ВЕС. Впливати на розвиток збурювання у ВЕС можна, змінюючи величини операційного левериджу і фінансового левериджу, тобто регулюючи величину левериджу ВЕС.
На основі результатів, отриманих при дослідженні впливу на виробничо-господарську діяльність комбінату операційного і фінансового левериджей, у ППП Powersim була реалізована модель (10)-(22), при таких величинах параметрів та i, коли системи (1)-(5) і система (6)-(9) нестабільні. Шляхом варіювання параметрами та i було зроблено спробу стабілізувати систему (10)-(22). Зменшення до =0.001, при якому спостерігалася збіжність у динаміці системи (1)-(5), дозволило стабілізувати систему (10)-(22). Ефект від варіювання параметра i виявився трохи слабкіше, ніж ефект від варіювання параметра - зменшення параметра i до i=0.01, при якому спостерігалася збіжність у динаміці системи (6)–(9), дозволило одержати в динаміці системи (10)-(22) лише цикл періоду 2. Той факт, що ефект від варіювання параметра більше, ніж ефект від варіювання параметра i, пояснюється тим, що операційний леверидж () є вихідною характеристикою, а фінансовий леверидж (i) є надбудовою і лише підсилює або послаблює ефект “важеля” - впливу змін обсягу реалізації продукції на зміни в прибутку підприємства.
Таким чином, операційно-фінансовий леверидж може бути використаний як інструмент, за допомогою якого можна запобігти каскадного розвитку збурюючих впливів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі розроблена концепція левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем. На основі проведених досліджень розроблено комплекс економіко-математичних моделей, спрямованих на вивчення особливостей впливу левериджу на результати виробничо-господарської діяльності ВЕС. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовані в наступних висновках.
У ході дисертаційного дослідження доведено, що леверидж є центральною категорією у фінансовому менеджменті ВЕС. На основі системного підходу розроблено концепцію левериджу в системі загальносистемних характеристик функціонування виробничо-економічних систем, що розкриває напрямки використання левериджу для підвищення ефективності фінансового менеджменту ВЕС.
Системний аналіз явища левериджу в економіці дозволив розкрити особливості механізму левериджу і запропонувати категорію управлінського левериджу, використання якої дозволяє оцінити вірогідність інформації, що використовується при прийнятті управлінських рішень, і визначити напрямки її підвищення.
Аналіз особливостей впливу левериджу на ВЕС у статиці дозволив синтезувати комплекс економіко-математичних моделей, спрямованих на оптимізацію величини левериджу. Наступний аналіз результатів реалізації даних моделей показав обмежені можливості використання статичних моделей для оптимізації левериджу і дозволив зробити висновок про необхідність дослідження властивостей левериджу у динаміці з урахуванням його взаємозв'язку з загальносистемними характеристиками функціонування ВЕС. З цією метою синтезовано комплекс дискретних динамічних моделей операційного левериджу, фінансового левериджу й операційно-фінансового левериджу, спрямований на дослідження впливу левериджу на динаміку ВЕС.
Динамічні моделі левериджу реалізовані з використанням даних про виробничо-господарську діяльність ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”. Аналіз результатів реалізації показав, що існує біфуркаційне значення величини левериджу, при якому ВЕС є структурно нестійкою. Економічний ефект від упровадження результатів, отриманих у дисертаційній роботі, склав 145 тис. грн., що підтверджено актом впровадження.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
монографія :
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
АНОТАЦІЯ
Макаров Кирило Геннадійович. Моделювання процесів фінансового менеджменту у виробничо-економічних системах. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02. –Економіко-математичне моделювання. –Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2003.
Дисертаційна робота присвячена розробці комплексу економіко-математичних моделей явища левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем. У ході дослідження розкрито концепцію левериджу у фінансовому менеджменті виробничо-економічних систем. Показано взаємозв'язок левериджу з загальносистемними характеристиками функціонування виробничо-економічних систем.
Запропоновано категорію управлінського левериджу, що дозволяє оцінити вірогідність інформації, яка використовується при прийнятті управлінських рішень, і визначити напрямки її підвищення. Приведено формулу рівня управлінського левериджу. На основі категорії управлінського левериджу розроблено алгоритм підвищення вірогідності інформації.
Розроблено комплекс економіко-математичних моделей, що дозволяє досліджувати особливості впливу левериджу на результати виробничо-господарської діяльності виробничо-економічних систем, як у статиці, так і в динаміці. Результати реалізації даного комплексу моделей показали, що існує біфуркаційне значення величини левериджу, при якому виробничо-економічна система є структурно нестійкою.
Ключові слова: леверидж, системний підхід, фінансовий менеджмент, системні характеристики, виробничо-економічні системи, моделювання.
АННОТАЦИЯ
Макаров К.Г. Моделирование процессов финансового менеджмента в производственно-экономических системах. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 –Экономико-математическое моделирование. –Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2003.
В диссертационной работе на теоретическом и инструментальном уровнях раскрыта концепция левериджа в финансовом менеджменте производственно-экономических систем (ПЭС). Леверидж представлен во взаимосвязи с такими общесистемными характеристиками функционирования ПЭС, как маневренность, гибкость, живучесть, чувствительность, устойчивость, надежность, эффективность и управляемость, что позволяет определить основные направления использования концепции левериджа для повышения эффективности финансового менеджмента ПЭС.
Исследование особенностей явления левериджа в экономике показало ограниченные возможности использования статических моделей для оптимизации левериджа и позволило сделать вывод о необходимости исследования свойств левериджа в динамике с учетом его взаимосвязи с общесистемными характеристиками функционирования ПЭС. С этой целью синтезирован комплекс дискретных динамических моделей операционного левериджа, финансового левериджа и операционно-финансового левериджа, направленный на исследование влияния левериджа на результаты производственно-хозяйственной деятельности ПЭС в динамике. Центральным моментом в синтезированном комплексе экономико-математических моделей является использование производственной функции Кобба-Дугласа при описании процессов производственно-хозяйственной деятельности ПЭС. Так производственная функция Кобба-Дугласа использовалась для описания структуры активов ПЭС при моделировании операционного левериджа, а также для описания структуры пассивов ПЭС при моделировании финансового левериджа. Выбор в качестве производственной функции именно функции Кобба-Дугласа объясняется тем, что данная функция является более гибкой в представлении производства и позволяет избежать допущения о линейности экономических процессов
На данных о результатах производственно-хозяйственной деятельности ОАО “Металлургический комбинат “Азовсталь”за 1996-2001 гг. данный комплекс экономико-математических моделей был реализован. Анализ результатов разработанных экономико-математических моделей левериджа показал, что существует бифуркационное значение величины левериджа, при котором ПЭС является структурно неустойчивой.
Системный анализ явления левериджа, как в экономике, так и в других областях знаний, позволил раскрыть особенности механизма левериджа и предложить категорию управленческого левериджа, использование которой позволяет оценить достоверность информации, используемой при принятии управленческих решений, и определить направления ее повышения. В ходе исследования выявлено, что на достоверность информации негативно влияют следующие факторы: недостаток и недостоверность информации (системные факторы), ошибки лиц, принимающих решения (субъективные факторы) случайные процессы и явления, происходящие во внешней среде и неподдающиеся контролю и учету (объективные факторы). Величина управленческого левериджа показывает, насколько процентов изменится уровень достоверности информации при изменении всех факторов, влияющих на нее, на величину равную 1 % от уровня влияния объективных факторов. Большие значения величины управленческого левериджа свидетельствуют о том, что доля воздействия объективных факторов в общем объеме негативных воздействий велика. Уменьшение величины управленческого левериджа характеризует процесс снижения доли воздействия объективных факторов и увеличение доли воздействия системных и субъективных факторов. В диссертационной работе приведен алгоритм повышения уровня достоверности информации на основе категории управленческого левериджа.
Результаты использования основных положений диссертационной работы на практике позволили получить экономический эффект в размере 145 тыс. грн.
Ключевые слова: леверидж, системный подход, финансовый менеджмент, системные характеристики, производственно-экономические системы, моделирование.
SUMMARY
Makarov K.G. Modelling of financial management processes in production and economic systems. –Manuscript.
Thesis for a candidate degree in economic sciences on speciality 08.03.02. –Economic and mathematical modelling. –Donetsk National University, Donetsk, 2003.
The thesis is devoted to developing the complex of economic-mathematical models, which allows investigating such a phenomenon in economy as leverage. During the research the concept of leverage in financial management of production and economic systems (PES) is developed. The connection between systems characteristics and leverage is shown.
As a result of systems analysis of leverage phenomenon the concept of management leverage is developed. This concept allows estimating reliability of information, which is used for decision-making, and finding the ways of its increase. The formula of management leverage’s level and algorithm which allows to increase the reliability of information and based on usage the management leverage concept are developed.
For the purpose of investigating leverage’s specific traits the complex of economic-mathematical models is developed. It allows investigating the influence of leverage on PES dynamics. The result of the models implementation showed that there is the bifurcation level of leverage when PES is structurally unstable. This result should be taken into consideration to develop the financial policy of PES.
Keywords: leverage, systems approach, financial management, systems characteristics, productive and economic system, modelling.