Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Сутність світогляду…. світогляд - це певна система цінностей, принципів, норм, які сповідує особистість людини і якими вона керується в сприйнятті й розумінні світу, а також у відношенні до світу. Отже, світогляд людини легалізується або унаочнюється в окремих життєвих виявах і вчинках та в цілому в поведінці й стилі чи способі її життєдіяльності.
2. Що таке світоглядна обмеженість? Обмеженість світогляду зумовлюється куцими тобто недалекоглядними цінностями, які лежать в його основі як керівні принципи життєдіяльності людини, що визначають її вчинки, поведінку, в цілому відношенні до буття.
3. Що таке Методологічна обмеженість?
методологічна обмеженість слід розуміти неадекватність сукупності способів та прийомів, з якими людина в своїх життєвих виявах облаштовує буття під свої корисні інтереси, брутально нехтуючи інтересами не лише інших людей, а й усього людського роду як тих , що живуть, так і прийдешніх поколінь. Тому в прикладній управлінській площині надзвичайно важливо розуміти й усвідомлювати сутність управління не лише утилітарно й механістично як просту- взаємодію між суб’єктом та об’єктом управління, що спрямована на досягнення якоїсь певної цілі, а й як відносини управління, в яких віддзеркалюються соціальні та суспільні відносини певного соціального середовища, а також суспільства в цілому.
4. Сутнісна різниця між цінністю й користю Основною причиною такої приреченості на закляклість у первісній стадії соціальної еволюції була світоглядна обмеженість первісних збирачів, рибалок, мисливців, кочівників, які не мали уявлення про цінність як віддалену в часі вигоду, а керувались в своїй життєдіяльності виключно користю тобто тим, що можна здобути зараз і тут же спожити.
Звідси слідує логічний висновок, який полягає в тому, що людина, яка керується цінністю, зорієнтована на продуктивний спосіб життя на відміну від людини, одержимої користю як миттєвою вигодою, що демонструє споживацтво, яке може набувати потворних форм соціального паразитизму. А коли користь стає світоглядним керівним життєвим орієнтиром людини, підмінюючи собою цінність, тоді з’являються підстави констатувати, що така людина соціально дееволюціонувала, оскільки уподібнюється первісній людини, поведінка якої більше підпорядкована інстинктам, аніж розуму й здоровому глузду.
5. різниця між цивілізованим і печерним світоглядом? Влада передбачає керованість і підпорядкованість. В дикій природі керівний статус, як правило, належить сильнішому або тому, від кого за тих чи інших обставин найбільше залежить виживання біологічного виду. Так несвідома природа програмує свою досконалість і розвиток. В той час як сучасна свідома людська діяльність може програмувати деградацію й занепад не лише свого виду, а й усього сущого, над чим вона отримує владу в результаті необмеженого експансіонізму й безвідповідального ставлення до буття. Були тривалі доісторичні часи, які обраховуються щонайменше десятками, а то й сотнями тисяч років, коли людський рід жив у гармонії з природою як її рівноправна складова й відтворювався в дикому та напівдикому своєму природному стані за законами природи.
6. сутнісна різниця між лісівничим і лісозаготівельним підходом? лісівничий підхід у лісогосподарському виробництві і е ні чим іншим, як виявом лісівничого світогляду. У противному разі, коли насадження неповноцінне за своєю структурою, виснажене вибірковими рубками, низьке за своєю продуктивністю й товарністю у співвідношенні до потенційно можливого рівня, не відповідає цільовим функціям, які воно призначене виконувати, тоді демонструється домінування лісозаготівельного світогляду тих, хто втручався в розвиток цього лісового ценозу.
7. Сутність світоглядної компетентності керівника. Світоглядні орієнтири як цінності, якими, керується людина в певній діяльності, роблять її або відповідною тому статусу й ролі, які вона займає та виконує, або неадекватною своєму призначенню й тому, що вона має робити за своїм призначенням. Чим вищі соціальні статуси займає людина й важливіші суспільні ролі, які вона має виконувати, тим масштабнішими стають загрози, які несе в собі неадекватність її світогляду тому, що вона покликана робити. стає зрозумілою визначальна значимість світоглядної компетентності керівників у налагодженні й забезпеченні ними ефективного функціонування систем управління та їхніх структурних ланок, у тому числі й в управлінні лісогосподарським виробництвом.
8. Основні причини глобальної екологічної кризи. Коли людина в користуванні природою не залишає їй можливостей для сталого й збалансованого відновлення своїх ресурсів, тоді природа нагадує екологічними бумерангами людині про її неадекватне поводження з нею й про міру покарання, яку та має понести за допущену неадекватність як безвідповідальне поводження з природою. 1 системна екологічна криза, в яку все більш окреслено заглиблюється сучасна земна цивілізація, е розплатою людства за його системну й систематичну неадекватність у користуванні природою та її ресурсами, в тому числі лісовими, які є одними з визначальних відновлювальних ресурсів у стабілізації екологічної ситуації як на локальних рівнях земної поверхні, так і у всепланетарному масштабі
9. В чому полягають загрози земному буттю від невгамовного експансіонізму сучасної цивілізації*? . Цілком очевидно, що глобальна екологічна криза в яку ввійшло людство, є наслідком експансіонізму сучасної цивілізації. По-перше, експансіонізм призвів до прискореного вичерпання природних ресурсів та ущільнення фізичного й соціального простору планети Земля, на якій людство зародилось і подорожує у Всесвіті. По- друге, експансіонізм прирікає того, хто ним одержимий, на недоробленість і недосконалість його внутрішнього світу.
10. Сутність світоглядної компетентності лісівників ? Отже, лісівничий світогляд має наріжне, визначальне й вирішальне значення у формуванні професійної компетентності лісівників, яка полягає в їхній здатності виконувати свою суспільну місію, працювати для майбутніх поколінь, примножуючи зроблений внесок в розвиток лісових насаджень попередніми поколіннями лісівників. Професійні знання й уміння, що здобуваються за спеціальністю «Лісове господарство», знецінюються й втрачають свій сенс у того працівника галузі лісового господарства, який в своїй професійній діяльності керується лісозаготівельним світоглядом, що орієнтує на споживацьке користування лісовими ресурсами, нехтуючи майбутнім повноцінним розвитком лісових насаджень як окремих лісових екосистем.