Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Предмет, завдання і система юридичної психології
Тестові завдання
Варіант 1
1. Зазначте яке з наведених визначень найточніше розкриває предмет юридичної психології:
а) науково-практична дисципліна, що вивчає психологічні закономірності в системі “людина — право”, виробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи;
б) наука, що розробляє рекомендації з практичної діяльності юристів;
в) наука, що допомагає розв’язувати юридичні конфлікти.
2. Об’єкт юридичної психології — це:
а) людина, групи людей як носії психіки в контексті права;
б) психічні особливості юристів;
в) психологічний зміст юридичних конфліктів;
г) психологія учасників судового процесу.
3. Завданням юридичної психології є:
а) розкриття психолого-юридичної сутності основних категорій права;
б) сприяння усвідомленню юристами психологічного змісту їх діяльності;
в) розкриття правової сутності психології конфлікту.
4. Зазначте, що з наведеного не є основним структурним компонентом юридичної психології:
а) кримінальна психологія;
б) судова психологія;
в) пенітенціарна психологія;
г) психологія усного виступу.
5. Зазначте послідовність виникнення галузей психологоюридичних знань:
а) кримінальна психологія — судова психологія — юридична психологія;
б) психологія злочинця — правова психологія — психологія потерпілого;
в) психологія потерпілого — пенітенціарна психологія — психологія злочинця.
6. Зазначте, що з наведеного не є завданням юридичної психології:
а) розкриття правової сутності психології конфлікту;
б) сприяння усвідомленню юристами психологічного змісту їх діяльності;
в) розкриття психологічних особливостей суб’єктів правопорушень;
г) розкриття психолого-юридичної сутності основних категорій права.
7. Засновником психологічної школи права є:
а) В. Бехтєрєв;
б) В. Вундт;
в) Л. Петражицький;
г) В. Кривуша;
д) О. Макаренко.
8. Пенітенціарна психологія — це:
а) психологія злочинця;
б) психологія правопорушника;
в) психологія засудженого;
г) психологія ре соціалізації та покаяння злочинця.
9. Кримінальна психологія — це:
а) психологія виконання покарання:
б) психологія слідчої діяльності;
в) психологія діяльності кримінальної міліції;
г) психологія злочинної поведінки, особистості злочинця та злочинних груп.
10. Зазначте, хто з вітчизняних психологів вперше сформулював принцип роботи викривача брехні (лайдетектора):
а) К. Платонов;
б) О. Леонтьєв;
в) А. Лурія;
г) С. Рубінштейн;
д) О. Сєвєров.
11. Судова психологія — це:
а) психологія суддів;
б) психологія учасників судового процесу;
в) психологія досудового слідства;
г) психологія розкриття злочинів та судового процесу.
12. Зазначте, в яких містах України вперше було створено кабінети злочинця та злочинності:
а) в Одесі:
б) Львові;
в) Харкові;
г) Києві;
д) Дніпропетровську.
13. Об’єктом юридичної психології є:
а) психологія судового процесу;
б) психологічні риси юристів;
в) психологічний зміст юридичних конфліктів;
г) людина, групи людей як носії психіки в контексті права.
14 Юридична психологія досліджує психологічні основи:
а) право слухняної поведінки;
б) злочинної поведінки;
в) правоохоронної діяльності;
г) ресоціалізації злочинців;
д) тендерної поведінки.
15. Зазначте, в якому навчальному закладі на початку XIX ст. викладався курс “Кримінальна психологія”:
а) Санкт-Петербурзький університет;
б) Московський університет;
в) Київський університет.
Варіант 2
1. Допишіть визначення та вставте пропущені поняття.
1.1. Психологія як наука характеризується: …
1.2. У науковій психології психіка розуміється як: …
1.3. Психіка виконує такі функції: …
1.4. Психічне відображення характеризується: …
1.5. Психічні процеси — …
1.6. Психічні властивості — …
1.7. Особистість — …
1.8. Діяльність — …
1.9. До психологічних ознак особистості належать: …
1.10. Підструктурами особистості за К.К. Платоновим є: …
1.11. Спрямованість особистості — це …
1.12. Діяльність — це …
1.13. Структура діяльності включає в себе: …
1.14. Свідомість — це …
1.15. Потреби — це …
1.16. Потреби бувають: …
1.17. Мотиви — це …
2. Заперечте або підтвердіть наведені умовиводи.
2.1. Основними методами вивчення психічних явищ є метод бесіди, опитування, тести, анкети, аналіз продуктів діяльності, соціометрія, біографічний метод.
2.2. До властивостей особистості належать: спрямованість, темперамент, характер, здібності.
2.3. Фізіологічною основою психічної діяльності є вища нервова діяльність, а саме: процеси збудження та гальмування, безумовні та умовні рефлекси, перша та друга сигнальні системи.
2.4. До складу пізнавальних процесів належать емоції, почуття та воля.
2.5. Властивостями уваги є: стійкість, об’єм, переключення, концентрація, розподілення.
2.6. Мислення характеризується: якістю, силою, тривалістю.
2.7. Пам’ять буває: короткочасною, оперативною, довготривалою, руховою, емоційною, наочно-образною, словесно-логічною.
2.8. Мотив — це спонукання до діяльності, пов’язаної із задоволенням певної потреби.
3. Наведені нижче властивості, процеси відносяться до такого поняття:
3.1 Предметність, осмисленість, цілісність, активність, константність, вибірковість, аперцепція — …
3.2 Ставлення до своєї діяльності, до інших людей, до себе, до світу — …
3.3 Холерик, флегматик, сангвінік, меланхолік — …
3.4 Аналіз, синтез, порівняння, абстракція, конкретизація, класифікація, систематизація — …
3.5 Моральні, інтелектуальні, естетичні — …
3.6 Афект, фрустрація, стрес — …
3.7 Цілеспрямованість, ініціативність, дисциплінованість, самовладання, витримка, самостійність — …
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 2. Кримінальна психологія
Тестові завдання
1. Соціологічний підхід в аналізі злочинної поведінки започаткували:
а) В. Ковалець, В. Любченко, О. Сєвєров;
б) Г. Ебінгауз, Г. Рібо, А. Біне;
в) Г. Тард, Е. Дюркгейм, М. Вебер.
2. Зазначте послідовність суттєвих компонентів причинного комплексу злочинності:
а) суспільні чинники;
б) незадоволення потреб людей у сфері споживання;
в) патологія біологічних потреб.
3. До психологічних особливостей злочинця належать:
а) відсутність співчуття;
б) схильність до наркоманії;
в) домінування нервових процесів гальмування над процесами збудження;
г) занижене відчуття болю.
4. Складовою психологічного аналізу особистості злочинця є:
а) ступінь соціальної дезадаптації;
б) конкретні індивідуально-психологічні особливості;
в) антропометричні показники.
5. Зазначте чинники, що зумовлюють формування у правопорушників відчуття особистої безпеки:
а) низький рівень емпатійності;
б) безкарність раніше скоєних правопорушень;
в) відсутність співпереживань.
6. Соціальнопсихологічний підхід в аналізі злочинної поведінки започаткували:
а) О. Хагінс, Г. Фінер;
б) О. Морозов. Т. Курій;
в) Р. Мертон, Ж. Старленд, Д. Мате.
7. До типу злочинців з дефектами психічної саморегуляції належать особи, які скоїли злочин унаслідок:
а) злочинної халатності;
б) надмірної самовпевненості;
в) сильного душевного хвилювання;
г) підвищеної ситуативної адаптації;
д) потреби в самозахисті.
8. Посилення психічного напруження після здійсненого злочину зумовлено:
а) почуттям безкарності;
б) страхом перед покаранням;
в) особливостями сприйняття злочинцем результату злочину.
9. Кримінальна психологія — це:
а) психологія виконання покарання:
б) психологія слідчої діяльності;
в) психологія діяльності кримінальної міліції;
г) психологія злочинної поведінки особистості злочинця т злочинних груп.
10. Основними типами особистості злочинця за змістом ціннісноорієнтаційної спрямованості є:
а) корисливий;
б) корисливо-насильницький;
в) асоціальний;
г) насильницький.
11. Розташуйте послідовно елементи психологічної структури злочинного діяння:
а) формування мети;
б) мотивація;
в) прийняття рішення;
г) отримання винагороди.
12. Розташуйте послідовно суттєві компоненти причинного комплексу злочинності:
а) суспільні чинники;
б) незадоволення потреб людей у сфері споживання;
в) патологія біологічних потреб.
13. До особливостей мотивів злочинної поведінки належать:
а) антисоціальність;
б) домінування спонукань обов’язку над спонуканнями-потягами;
в) переважання матеріальних і вітальних спонукань.
14. Психологічною особливістю злочинних груп неповнолітніх є те, що такі групи формуються:
а) переважно стихійно;
б) одразу як злочинні;
в) у групах первісного спілкування внаслідок зростання антисуспільноі спрямованості.
15. Психологічними особливостями злочинних груп, що складаються з раніше засуджених осіб, є:
а) знання членами груп методів і прийомів оперативно-розшукової та слідчої діяльності;
б) наявність жорстких норм, заснованих на насильстві;
в) стихійність формування груп;
г) формування груп з орієнтацією на скоєння злочинів.
16. Психологічними особливостями злочинних груп корисливої спрямованості є:
а) створюються досвідченими організаторами;
б) оптимальна чисельність їх пов’язана з функціональним розподілом злочинної діяльності;
в) мають переважно емоційний характер стосунків.
17. Психологічними особливостями злочинних груп насильницької спрямованості є:
а) наявність жорстких групових норм, заснованих на культі насильства;
б) низькі показники рівня навіюваності;
в) наявність специфічної атрибутики (символіка, сленг, традиції тощо).
Тема 3. Психологія процесуальної діяльності
Тестові завдання
Варіант 1
1. До способів психологічного захисту підозрюваного під час допиту належать:
а) регресія;
б) конверсія;
в) інфлюація;
г) проекція;
д) міжособистісний.
2. До характерних помилок у свідченнях потерпілого належать:
а) узагальненість щодо дій злочинців;
б) виправдовування дій злочинців;
в) наділення описуваних подій вигаданими ознаками;
г) перебільшення уявлення про окремі моменти пережитої події.
3. До психологічних правил спростування інформації належать:
а) часткова згода;
б) використання протиріч між опонентами;
в) залякування опонентів.
4. Основними мотивами закритості підозрюваного під час допиту є:
а) сором’язливість;
б) страх перед покаранням;
в) страх перед помстою співучасників;
г) негативне ставлення до слідчого.
5. До закономірностей пам’яті свідка належать:
а) краще запам’ятовування незакінченої, перерваної дії;
б) найбільша інтенсивність процесу забування через тиждень після події;
в) найкраще збереження в пам’яті початку або кінця якогось процесу чи дії.
6. До психологічних факторів, що впливають на показання свідків, належать:
а) психічний стан при сприйнятті події;
б) психічний стан під час допиту;
в) правова безграмотність;
г) індивідуальний тип пам’яті та інтелекту.
7. До структури спостережливості слідчого належать:
а) почуттєві основи;
б) емоційні основи;
в) особисті основи.
8. Основними мотивами неправдивих показань свідка є:
а) особиста заінтересованість;
б) страх помсти співучасників;
в) родинні обов’язки;
г) громадянський обов’язок.
9. Особливістю психологічного тла обшуку є:
а) типовість ситуації;
б) примусовий характер;
в) наявність механізмів психологічного захисту в особи, яку обшукують.
10. До психологічного змісту спрямованості особистості підозрюваного належать:
а) емоційна стійкість;
б) базові ціннісні орієнтації;
в) стійкі мотиви поведінки.
11. Під час проведення допиту неповнолітніх слід враховувати такі їхні вікові особливості:
а) схильність до навіювання;
б) вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки явищ і подій;
в) схильність до фантазування.
12. Зазначте психологічні чинники, що їх враховують злочинці при приготуванні схованок:
а) розрахунок на успіх;
б) розрахунок на виявлення тактовності;
в) розрахунок на бридливість.
13. Психологічним змістом темпераменту особистості підозрюваного є:
а) психодинамічні особливості психічної саморегуляції особистості;
б) система ціннісних орієнтацій;
в) екстравертованість або інтровертованість особистості.
14. Типовою причиною суперечностей у показаннях осіб на очній ставці може бути:
а) омана;
б) конфлікт поколінь;
в) неприязні стосунки між допитуваними.
15. До прийомів психологічного захисту обшукуваного належить:
а) удаване співробітництво;
б) спроба дати хабара;
в) термінове прохання;
г) термінова скарга на стан здоров’я;
д) переключення уваги на інше.
16. До психологічного змісту характеру особистості підозрюваного належать:
а) вольові риси характеру;
б) емоційна стійкість;
в) особистісні акцентуації;
г) антропометричні показники;
д) ставлення до себе, оточення, праці.
17. До психологічного змісту поведінки особистості підозрюваного належать:
а) способи поведінки, суттєві для адекватної адаптації в певній ситуації;
б) узагальнені способи поведінки;
в) рівень освіти.
18. Деформація відтворюваної свідком інформації виявляється:
а) у перекрученні смислового змісту;
б) емоційній забарвленості;
в) ілюзорній деталізації відомостей;
г) роз’єднанні пов’язаних телементів;
д) зміщенні окремих сторін події.
Варіант 2
1. Експертпсихолог повинен залучатись до участі у кримінальному процесі, коли спостерігаються:
а) різка відмінність поведінки підозрюваного від характерної для відповідної вікової і статевої групи;
б) невідповідність поведінки цілям і мотивам вчиненого;
в) незвичність поведінки суб’єкта у момент вчинення злочину;
г) прояви психічної патології.
2. Правовою підставою для призначення судовопсихологічної експертизи є:
а) санкція прокурора;
б) постанова слідчого;
в) рішення суду;
г) прохання потерпілого;
д) протиріччя у показаннях свідків.
3. Обставиною, за якої повинна призначатись судовопсихологічна експертиза у кримінальному процесі, є:
а) наявність особливостей, що засвідчують крайню неврівноваженість, емоційність або агресивність;
б) наявність психічних патологій;
в) відставання рівня психічного розвитку від вікової норми.
4. В основу дії детектора брехні покладено:
а) закон Фехнера;
б) закон Бугера — Вебера;
в) моторну методику діагностики афективних слідів;
г) закон Шуберта — Мендельсона.
5. Загальним предметом соціальнопсихологічної експертизи є:
а) наявність або відсутність у момент виникнення злочину афекту в обвинуваченого;
б) особливості психіки людей, дослідження яких має значення для встановлення істини у кримінальних справах;
в) особливості патології психіки людей, дослідження яких має значення для встановлення істини у кримінальних справах.
6. Зазначте, хто з вітчизняних учених і в якому році вперше видав книгу з судовопсихологічної експертизи:
а) А. Коні у 1922 р.;
б) А. Брусиловський у 1939 р.;
в) А. Лурія у 1928 р.
7. Завданнями психологічної експертизи є:
а) вивчення психічних проявів, що виходять за межі норм;
б) встановлення виду психічної патології;
в) встановлення ознак вкрай підвищеного емоційного перенапруження, що виникає раптово і виявляється у злочинній дії.
8. До компетенції судовопсихологічної експертизи у справах про адміністративні правопорушення належить:
а) встановлення фізіологічного афекту або іншого особливого емоційного стану суб’єкта в момент вчинення адміністративного правопорушення;
б) визначення психологічної можливості свідка і потерпілого правильно сприймати обставини вчиненого правопорушення і відтворювати їх за вимогою посадової особи або компетентного органу;
в) визначення виду психічної патології в осіб, причетних до адміністративного правопорушення;
г) встановлення особистісних якостей правопорушника, що виявилися у вчиненому правопорушенні.
9. До компетенції судовопсихологічної експертизи в цивільному процесі належить:
а) встановлення психологічної сумісності дітей і одного або двох батьків, усиновителів, опікунів, визначення можливості дорослих забезпечувати виховання дітей;
б) визначення психологічних особливостей правопорушень, передбачених цивільним законодавством;
в) визначення психологічних особливостей правопорушень, передбачених кримінальним законодавством.
10. Призначенням судовопсихологічної експертизи є:
а) вивчення правдивості показань свідка на суді;
б) вивчення суттєвих для кримінальної справи особливостей психічної діяльності потерпілих, свідків, обвинувачених;
в) дослідження причин розумової відсталості свідка.
11. Типовими завданням судовопсихологічної експертизи емоційних станів є виявлення:
а) соматичного стану підслідної особи напередодні злочину;
б) особливостей особистих стосунків підслідного з жертвою;
в) біографічних особливостей особи свідка.
12. Зазначте обставини, за яких доцільно призначати судовопсихологічну експертизу:
а) необхідність одержати думку незаінтересованого спеціаліста про сутність суперечки, її предмет та ін.;
б) необхідність дотримуватися норм закону або підзаконного акта;
в) наявність ознак психічної патології в діях особи.
13. Окремим предметом судовопсихологічної експертизи може бути:
а) наявність або відсутність в обвинувачених у момент учинення злочину афекту;
б) наявність або відсутність психічної патології;
в) принципова здатність свідків, підозрюваних і потерпілих правильно сприймати важливі для кримінальної справи обставини;
г) можливість виникнення психічних переживань, які перешкоджають нормальному виконанню професійних функцій.
14. Судовопсихологічна експертиза може встановити:
а) психологічні особливості особи, що проявилися у зв’язку з вчиненим злочином;
б) педагогічні, медичні і правові особливості злочинів і злочинців;
в) психологічні аспекти злочину (ставлення особи до вчиненого, мотиви, цілі, потреби, рівень домагань).
15. До видів судовопсихологічних експертиз належить:
а) експертиза емоційних станів;
б) психолого-лінгвістична експертиза;
в) експертиза соціально-пенхологічних особливостей злочинної групи;
г) графологічна експертиза.
16. Судовопсихологічна експертиза може призначатися:
а) після затримання підозрюваної особи;
б) після порушення кримінальної справи;
в) у разі протиріч у показаннях свідків.
17. Типовими запитаннями судовопсихологічної експертизи емоційних станів є такі:
а) чи усвідомлював свідок наслідки своїх дій;
б) які особливості особистих відносин підслідної особи і жертви;
в) в якому психологічному стані знаходилася підслідна особа у момент вчинення злочину;
г) чи знаходилася підслідна особа у стані афекту або в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на її поведінку.
18. Висновок судовопсихологічної експертизи може вважатись науково обґрунтованим за такої умови:
а) висновок обґрунтовано відповідно до соціально-політичних знань;
б) наукові положення і дані, на яких базується експертиза, не викликають сумнівів;
в) висновки базуються на усереднених даних.
19. Приводами для обов’язкового призначення соціальнопсихологічної експертизи є:
а) статеві злочини;
б) встановлення в особи схильності до самогубства;
в) сумніви щодо здатності особи правильно сприймати важливі для слідства обставини і давати щодо них правдиві свідчення;
г) ознаки у особи вкрай підвищеного емоційного перенапруження, що виникає раптово і проявилося у злочинній дії.
20. До компетенції судовопсихологічної експертизи слід віднести встановлення:
а) наявності або відсутності у суб’єкта в момент вчинення протиправних дій фізіологічного афекту або інших емоційних станів, здатних суттєво вплинути на його поведінку;
б) здатності потерпілих правильно сприймати характер і значення дій злочинця;
в) можливості виникнення психічних станів, що перешкоджають нормальному здійсненню професійних функцій;
г) наявності психічних патологій у злочинців.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Предмет юридичної психології.
Завдання юридичної психології.
Структура юридичної психології.
Принципи юридичної психології.
Методи юридичної психології.
Використання досягнень юридичної психології у галузях соціальної
та юридичної практики.
Зародження юридичної психології.
Основні етапи становлення та розвитку юридичної психології.
Формування психологічної школи права поч. ХХ ст. (Л. Петражицький).
Сучасний стан та проблеми вітчизняної юридичної психології.
Поняття особистості в психології та правовій науці.
Пізнавальні психічні процеси та врахування їх закономірностей
юристом у професійній діяльності.
Емоції, почуття, психічні стани об’єктів юридичної діяльності та їх
психолого-правова оцінка.
Проблема вивчення особистості у професійній діяльності юриста.
Фрустрація, її зв’язок з агресивною поведінкою, насильницькими
злочинами проти особи, скоєнням самогубств.
Значення страждань при визначенні моральної шкоди потерпілому.
Психологічна характеристика праці юриста.
Психологічні особливості пізнавальної діяльності юриста.
Особливості комунікативних дій у діяльності юриста.
Психологічні особливості прийняття рішень у галузях юридичної
діяльності.
Психологічні особливості вирішення юристом організаційно-
управлінських питань.
Розвиток професійно важливих комунікативних якостей юриста.
Професійна деформація юриста та шляхи її подолання.
Психологічні аспекти підвищення ефективності праці юристів.
Психологія взаємодії людей у сфері цивільно-правової регуляції.
Психологічні аспекти цивільного процесу.
Психологічні особливості діяльності господарського суду.
Цивільне право та формування ринкової психології.
Психологічні аспекти діяльності адвоката у цивільному судочинстві.
Предмет та завдання кримінальної психології.
Психологія злочинного діяння.
Індивідуально-психологічні причини злочинної поведінки.
Соціально-психологічні причини злочинної поведінки.
Психологічна структура злочинного діяння.
Психологічні наслідки скоєного злочину.
Особистість злочинця як об’єкт психологічного дослідження.
Соціально-психологічна типологія злочинця.
Психологія потерпілого.
Психологія організованих злочинних формувань (груп).
Психологічний аналіз особистості неповнолітнього правопорушника.
Психологічні методи боротьби з груповою злочинністю.
Психологія допиту потерпілого.
Психологія допиту підозрюваного.
Психологія допиту звинуваченого.
Психологія допиту свідків.
Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
Психологія огляду місця події.
Психологія обшуку.
Психологія виїмки.
Психологія слідчого експерименту.
Психологія відтворення обстановки.
Психологія відтворення обставин події.
Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.
Психологічні особливості розслідувань у справах неповнолітніх.
Застосування слідчим психологічних прийомів під час обшуку.
Психологічні ознаки неправдивих показань при допиті.
Використання психолога як консультанта на попередньому слідстві.
Залучення психолога як спеціаліста при проведенні слідчих дій.
Проблема правомірного психологічного впливу під час розслідування злочинів.
Компетенція та завдання СПЕ.
Загальний предмет судово-психологічної експертизи (СПЕ).
Окремі предмети СПЕ.
Приводи для обов’язкового призначення СПЕ.
Приводи факультативного призначення СПЕ.
Види судово-психологічних експертиз.
СПЕ емоційних станів.
СПЕ потерпілих у справах про сексуальні злочини.
Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи.
СПЕ визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій.
Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.
Підготовка та призначення СПЕ при попередньому слідстві.
Підготовка та призначення СПЕ у судовому засіданні при розгляді
кримінальних справ.
Підготовка та призначення СПЕ при вирішенні цивільно-правових спорів.
Методика проведення СПЕ.
Етапи проведення та оформлення результатів СПЕ.
Психологічна структура судової діяльності.
Психологічна характеристика учасників судового процесу.
Психологічні особливості подання свідчень у суді.
Формування переконання й ухвалення вироку судом.
Психологія судових дебатів.
Психологія ухвалення вироку.
Предмет та завдання пенітенціарної психології.
Психологія особистості засудженого.
Психолого-правова характеристика мікросередовища засуджених.
Методи психологічного впливу на засуджених із метою їх ресоціалізації.
Каяття злочинця як психічний акт самооцінки й самоосуду індивідом своєї поведінки.
Психологічні умови соціальної реадаптації звільненого.
Сутність та завдання професійного спілкування юриста, його основні засоби.
Прийоми професійного спілкування юриста, бар’єри спілкування та їх подолання.
Правомірний психологічний вплив юриста на об’єкти професійного спілкування.