Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МІЛІЦІЮ»
Стаття 1. Міліція в Україні
Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої
влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян,
власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від
протиправних посягань.
Стаття 2. Основні завдання міліції
Основними завданнями міліції є:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і
свобод, законних інтересів;
запобігання правопорушенням та їх припинення;
охорона і забезпечення громадського порядку;
виявлення кримінальних правопорушень;
участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку
осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним
процесуальним законодавством;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
захист власності від злочинних та кримінально протиправних
посягань;
виконання адміністративних стягнень;
участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,
сприяння у межах своєї компетенції державним органам,
підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на
них законом обов'язків.
Стаття 3. Принципи діяльності міліції
Діяльність міліції будується на принципах законності,
гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з
трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і
управління, трудові колективи, громадські організації, населення і
засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського
порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією
засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів
при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що
становлять державну або службову таємницю.
У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних
партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції
незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань
громадян.
Стаття 4. Правова основа діяльності міліції
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України,
цей Закон, інші законодавчі акти України,
постанови Верховної Ради України, укази Президента України,
постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства
внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини,
міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян
Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній
відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки
службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних
дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського
порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно
від свого підпорядкування.
Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне
ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального
походження, майнового та іншого стану, расової та національної
належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до
релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до
громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище,
звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У
взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти
високу культуру і такт.
Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого
життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання
обов'язків не вимагає іншого.
Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує
права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані
покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з
цього приводу.
Стаття 11. Права міліції
Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається
право:
2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень
документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи,
необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і
контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
21-1) зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення
правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на
транспортному засобі або наявності номерного знака, який не
відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому
для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не
дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані
двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну
несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать
про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або
вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального
чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного
засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного
засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи
пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого
вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного
засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або
працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про
адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних
пригод; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання,
оперативні плани) для перевірки документів на право користування і
керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб;
виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих
уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення
вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших
учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку
встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних
світлових або звукових сигнальних пристроїв. Працівник підрозділу
міліції повинен повідомити водія про причину зупинення
транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення;