Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Харківський національний медичний університет
Кафедра педіатрії № 2
Модуль 1
Змістовий модуль 6
Тема 19: Дизметаболічні нефропатії у дітей
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
(позааудиторна робота)
Актуальність теми.
Дизметаболічні нефропатії (ДН) – група захворювань, що характеризуються ушкодженням нироквнаслідок порушення обміну речовин. В залежності від причини розвитку виділяють первинні та вторинні ДН. Первинні є спадково зумовленими та характеризуються прогресуючим перебігом та раннім розвитком тяжких ускладнень. Вторинні ДН можуть бути пов'язані з підвищеним надходженням в організм деяких речовин та порушенням їх обміну в зв'язку з ушкодженням інших органів і систем.
На цей час значно збільшилась кількість дітей з ДН. За останніми даними, у 31,4% дітей шкільного віку спостерігається оксалатно-фосфатно-кальційова кристалурія. Найбільш поширеною формою ДН є гіпероксалурія, потім- уратурія, фосфатурія, цистинурія. Прогноз при ДН цілком обнадійливий. У більшості випадків, за умов адекватних режиму, дієти та лікувальних заходів, вдається досягти стійкої нормалізації відповідних показників сечі. Пізня діагностика, нераціональне харчування, несвоєчасна медикаментозна корекція порушень обміну речовин призводить до тяжких наслідків, а саме до сечо-кам'яної хвороби, пієлонефриту, інтерстиційного нефриту, гломерулонефриту та, як наслідок, ниркової недостатності. Тому питання дієтичної корекції, медикаментозного та фізиотерапевтичного лікування, профілактики ускладнень при ДН залишаються актуальними та потребують особливої уваги лікарів.
Загальна мета – вміти діагностувати дизметаболічні нефропатії у дітей на підставі знання симптомів цих захворювань, проводити диференційний діагноз, призначати лікування, проводити профілактику цієї патології.
Конкретні цілі:
Провести збір анамнезу та об’єктивне обстеження хворої дитини;
оцінити виявлені симптоми;
оцінити показники лабораторних методів дослідження;
поставити діагноз згідно класифікації;
призначити лікування дитині з дизметаболічною нефропатією відповідно варіанту і тяжкості розладів;
призначити дієтичне харчування дитині, хворій на дизметаболічну нефропатію;
складати комплекс профілактичних заходів.
Цілі вихідного рівня знань
1. Знати анатомію та фiзiологiю сечовивідної системи у дiтей (кафедра загальної анатомії, кафедра нормальнoї фiзиологiї).
2. Знати анатомо-фізиологічні особливості сечовивідної системи у дітей (кафедра нормальної фізіології, кафедра пропедевтики дитячих хвороб).
3. Знати біохімічні особливості обміну речовин у дітей в нормі та патології (кафедра біохімії, нормальної та патологічної фізиології).
4. Знати методи обстеження сечовивідної системи, семiотику порушень (кафедри пропедевтики дитячих хвороб та терапії).
Щоб з’ясувати, чи відповідає ваш вихідний рівень знань необхідному, виконайте запропоновані завдання, правильність вирішення зіставте з еталонами.
Завдання для самоконтролю та самокорекції вихідного рівня:
А. Ниркове тільце
В. Нефрон
С. Система канальців
D. Клубочок кровоносних капілярів
Е. Усе вищеозначене
2. Які функції виконують нирки?
А. Екскреторна, секреторна, гомеостатична
В. Екскреторна, секреторна
С. Гомеостатична
D. Екскреторна, гомеостатична
Е. Екскреторна
3. Які фізиологічні процеси, що відбуваються у нефроні забезпечують кінцеве утворення сечі?
А. Секреція
В. Клубочкова фільтрація, секреція
С. Клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція, секреція
D. Канальцева реабсорбція, секреція
Е. Клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція
4. Добовий діурез, в залежності від віку, розраховується за формулою, де V- добовий діурез, n- кількість років, та для дитини 1-10 років складає:
А. V= 600 + 100 / (n-1)
В. V= 600 - 100 (n+1)
С. V= 600 – 100 / (n-1)
D. V= 600 + 100 (n-1)
Е. V= 600 + 100 (n+1)
5. Що можна вважати анурією?
А. Зниження добового діурезу (ДД) до 5% та повна відсутність сечовиділень за добу
В. Зниження добового діурезу (ДД) до 15% та повна відсутність сечовиділень за добу
С. Повна відсутність сечовиділень за добу
D. Зниження добового діурезу (ДД) до 10% та повна відсутність сечовиділень за добу
6. Що визначається аналізом сечі за методом Нечипоренко?
А. Кількість лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів в 1мл сечі
В. Кількість лейкоцитів, еритроцитів в 1мл сечі
С. Кількість лейкоцитів та циліндрів в 1мл сечі
D. Добова протеінурія
E. Добова екскреція солей
7. Що визначається аналізом сечі за методом Амбурже?
А. Добова екскреція солей
В. Добова протеінурія
С. Кількість формених елементів, що виділяється з сечею за 1 хвилину
D. Наявність бактеріурії
Е. Кількість лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів в 1мл сечі
8. Клітини Штернгеймера-Мальбіна- це:
А. Зернисті циліндри
В. L- форми бактерій
С. Активні лейкоцити
D. Нирковий епітелій
9. Що визначають за допомогою трьохстаканної проби?
А. Джерело надходження лейкоцитів у сечу
В. Джерело надходження еритроцитів у сечу
С. Наявність бактеріурії
D. Наявність у сечі цукру
Е. Наявність протеінурії
10. Що визначається аналізом сечі за методом Зимніцького?
А. Функціональну здатність нирок до осмотичного розведення
В. Функціональну здатність нирок до осмотичного концентрування
С. Функціональну здатність нирок до осмотичного концентрування та до осмотичного розведення
Д. Джерело надходження лейкоцитів у сечу
Е. Наявність бактеріурії
Еталони відповідей: 1- В; 2- А; 3- С ; 4- D; 5- А; 6-А; 7- С; 8- С; 9- В; 10- С
Якщо ви пересвідчились, що Ваш вихідний рівень знань відповідає вимогам
цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння теоретичних питань теми.
Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:
1. Анатомо-фізіологічні особливості органів сечо-вивідних шляхів у дітей.
2. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Клінічна картина. Діагностичні критерії дизметаболічних нефропатій у дітей.
3. Загальне клінічне обстеження дитини, хворої на дизметаболічну нефропатію.
4. Методи інструментального та лабораторного обстеження хворих з дизметаболічною нефропатією.
5. Диференційна діагностика дизметаболічних нефропатій з іншими захворюваннями, що супроводжуються подібними симптомами та синдромами..
7. Харчування дітей з різними дизметаболічними нефропатіями.
8. Лікуваннядизметаболічних нефропатій.
9. Профілактика дизметаболічних нефропатій.
Основні джерела інформації
1. Н.П.Шабалов Детские болезни. – Харьков, 2004.- т.1.- С.
2. В.Г.Майданник Педиатрия.- Харьков, 2003.- С.
3. Методичні вказівки «Схема історії хвороби»
4. Граф логічна структура теми (див. додаток 1,2)
Додаткова література
1. Балтаев У.Б., Фокеева В.В., Реброва Т.Н. Распространенность и характер оксалатно-кальциевой кристаллурииудетей при популяционных исследованиях. // Вопросы охраны материнства и детст на, 1989. № 9. с. 40.
2. Гурвич Д.Б., Коровина Н.А., Мырсова Л.И. Влияние диеты, обогащенной магнием на экскрецию оксалатов и функциональное состояние почек у больных с гипероксалурней. // Педиатрия, 1980. № 2. с. 14.
3. Дмитриева Т.Н., Айзман Р.И., Косолапов Г.К., Петерсон В.Д. Структурно-функциональное состояние почек у детей при дизметаболических нефропатиях. / / Педиатрия, 1990. № 2. с. 31.
4. Игнатова М.С., Вельтищев Ю.Е. Детская нефрология. Л., 1989.
5. Коровина Н.А., Гаврюшова Л.П., Юрьева Э.А. и др. Использование ксидифона для профилактики и лечения дизмегаболических нефропатийудетей. // Педиатрия, 1990. №2. с. 36-40.
6. Лагутина Л.Е., Штанников Е.В., Макарова О.А. Состояние здоровья и некоторые показатели деятельности мочевыделительной системы у детей в условиях длительного воздействия питьевой воды неблагоприятного минерального состава. // Педиатрия, 1990. № 9. с. 40.
7. Османов И.М., Тананов А.Т., Мусаев М.М. и др. Н1А у детей с мочекаменной болезнью и дизметаболической нефропатией в эндемическом регионе. // Педиатрия, 1988. № 12. с. 89-90.
8. Сильверстова Л.А., Сергеева Т.В., Кутафин Е.К. Экскреция оксалатов и уратов с мочой при нефрогической форме пломерулонефрита у детей. // Педиатрия, 1991. № 7. с. 38.
9. Справочник по детской диетике. / Под ред. И. М. Воронцова. М., 1977.
10. Стоюнина Р.И., Мальков А.В., Никотаениова Е.Ф. и др. Оксалатные нефропатии у детей: Информационное письмо. Иванове, 1990.
П.Щедрунов В.В., Эйдинов Я.Б., Назаренко Л.И. Внутреннее применение минеральных вод. Л., 1986.
12. Юрьева Э.А., Воздвиженский Е.С., Алексеева Н.В. и др. Клинические аспекты дизметаболических нефропатии, интерстициального нефрита, мочекаменной болезни при кальцифилаксии. // Педиатрия, 1989. № 1. с. 42.
Алгоритм дій
1 етап. Оглянути хвору дитину. Для цього треба: зібрати анамнез, з’ясувати питання, які стосуються вигодовування дитини, динаміки фізичного та психомоторного розвитку, детально оцінити скарги батьків хворої дитини.
2 етап. Оцінити результати об’єктивного обстеження.
3 етап. Призначити додаткові обстеження. Оцінити результати.
4 етап. Провести диференційний діагноз.
5 етап. Встановити діагноз хворому.
6 етап. Призначити лікування хворій дитині.
Схема орієнтованої основи самостійної діяльності студентів з теми:
|
№ |
Етапи діяльності |
Засоби діяльності |
Критерії самоконтролю |
|
1 |
Встановлення психологічного контакту з хворою дитиною та її батьками |
Виконання норм деонтології, уваги і доброзичливості |
Адекватна реакція хворого на огляд, доброзичливість матері дитини під час бесіди зі студентом. |
|
2 |
Оцінка особливостей фізичного та психомоторного розвитку, стан системи травлення, органів сечо-видільної системи. |
Бесіда з матір’ю дитини, збір анамнезу, об’єктивне обстеження хворого для виявлення симптомів дизметаболічної нефропатії |
Стан нервово-психічного та фізичного розвитку дитини. Стан апетиту, наявність болей в животі, дизурічних явищ. |
|
3 |
Проведення диференційного діагнозу |
Оцінка та порівняння симптомів, що виявлені у хворого з симптомами інших хвороб, які клінічно схожі. |
Розшифровка головних синдромів дизметаболічної нефропатії та розмежування їх від захворювань, що супроводжуються подібними розладами. |
|
4 |
Встановлення клінічного діагнозу |
Оцінка клінічних проявів та даних додаткового обстеження |
Встановлення діагнозу дизметаболічної нефропатії згідно існуючої класифікації |
|
5 |
Призначення лікування |
Призначення лікування різних дизметаболічних нефропатій відповідно до сучасних протоколів. |
Відповідність призначеного лікування сучасним стандартам якості лікування. |
|
6. |
Складання плану профілактичних заходів |
Складання плану профілактичних заходів при дизметаболічних нефропатіях. |
Відповідність призначених профілактичних заходів сучасним стандартам якості профілактики та лікування. |
Для закріплення отриманих знань вирішіть ситуаційні задачі.
А. І тип
В. ІІ тип
С. ІІІ тип
D. Спадковий
Е. Змішаний
А. Виключити Капусту, огирки, сметану та щавель.
В. Виключити томати.
С. Виключити томати та щавель
D. Виключити томати, щавель та сметану
А. Гіпооксалурічна дієта з водним навантаженням до 2л/сут, здебільше на ніч, картопляно-капустна дієта, окис магнію, вітамін В6 , дімефосфон у вікових дозах
В. Окис магнію, вітамін В6 , дімефосфон у вікових дозах
С. Картопляно-капустна дієта, дімефосфон, вітаміни А та Е
D. Водні навантаження до 2л/сут, здебільше на ніч, картопляно-капустна дієта, окис магнію, вітамін В6
А. Первинна уратна нефропатія
В. Вторинна уратна нефропатія
С. Спад5кова уратна нефропатія
D. Медикаментозна уратна нефропатія
А. Магурліт
В. Блемарен, алопуринол, колхіцин
С. Блемарен, магурліт, алопуринол, колхіцин, хофітол
D. Магурліт, алопуринол
А. Так, незалежно від виду дизметаболічної нефропатії
В. Ні
С. Лише ті, у яких діагностовано уратну нефропатію
D. Лише ті, у яких діагностовано оксалатну нефропатію
1В , 2А, 3С, 4А, 5В, 6D, 7А
Склав: асп. кафедри педіатрії № 2 Череднікова Т.Ю.
Затверджені на засіданні кафедри „ ” 2008 р.
Протокол №