Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
( Звучить музика сопілки)
Ведучий 1
О слово рідне! України слово!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духа моноліт.
Ведучий 2
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
Ведуча 3. Із святом рідної мови, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова.
Ми запрошуємо вас на літературно – музичне свято « Від сопілки – до слова, від слова – до мови» . Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.
Рідне слово... Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!
Ведуча 4. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеної ще славними предками вільнолюбивими!
Що може бути дорожчим для людини як рідне слово.
Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня,
Полем мені наговорена
В чистій воді смакована.
Ведуча 1. Мова – то не просто слова, звуки. Це – голос народу. Втрата мови веде до зникнення самої нації. Тому наш народ протягом віків вів боротьбу за її збереження.
Ведучий 2 Багато століть пройшло, доки люди звикли до письма, доки запам’ятали, що як називається.
Наше слов’янське письмо - знайомі і звичні літери абетки - пройшло довжелезний шлях, поки дійшло до нас. На нашу землю ця азбука прийшла тисячу років тому. Увесь час вона змінювалась, аж поки не стала такою, якою ми сьогодні користуємось. Важко навіть сказати, скільки людей протягом століть доклали зусиль, щоб сьогодні ми з вами могли читати і писати. Та не завжди мова вільно могла звучати і розвиватися в Україні.
( Пісня Н. Бучинської. « Моя Україна» . Слайди про Україну)
Учень 1
Ми ж діти – українського народу,
Що в древнім Києві життя нам дав колись
І в спадок передав співучу мову,
Не дай же друже, загубитись слову!
Не дай упасти радості і тихої журби.
Зневажати мову мамину — біда,
Котра пустими зробить наші душі
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.
Учень 2
Зневажати мову — зрадити себе,
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мова.
Учень 1.
О не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка,
Ти є душа співучого народу
Що був і є, і буде у віках.
Учень 2
Неначе юна зоря світанкова,
Ти лісами, степами ідеш.
Українська чарівная мово,
Ти у серці народу живеш.
Учень 1
Мелодійна моя, промениста,
Як земля, твій багатий словник.
Українськая мово пречиста,
Ти ж у серці народу навік!
Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мово моя пелюсткова,
Ти у серці народу живеш!
(Звучить пісня М.Поплавського « Я - українець»).
Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо.
Рідна мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мати, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Ведучий 3 Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова — чудова, мелодійна, багата.
Ведучий 4 ( дівчинка)
(Музичний супровід. Обігрування вірша)
Діамант дорогий на дорозі лежав, -
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не впізнав діаманта того.
Йшло багато людей і топтали його,
Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав.
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дикий той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді, камінець засіяв,
І промінням ясним він людей здивував,
І палаючим вогнем кольористо блищить,
І проміння його усім очі сліпить.
Так в пилу на шляху наша мова була,
І щаслива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу ввела,
І як зорю ясну, вище хмар піднесла.
Ведучий 1. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає ЇЇ закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.
Ведучий 2. А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, а саме у 1991 році. Тепер у нас є свої держава, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути її звучання, а сьогодні вона відроджується.
Ведучий 3. Бо й не змовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова
( музичний супровід)
Вчитель. Українська мова багата не тільки в піснях, а й у побуті. Хто не був з вас в українській хаті? Кругом вишивки, скатертини, серветки і рушники. Від сивої давнини і до наших днів, в радості й горі рушник — невід'ємна частинка нашого побуту. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Ще й тепер у деяких селах жінки тчуть і вишивають рушники. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати дарує йому рушник, як оберіг від лиха.
Учень 4
Слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між них левиний рев.
Учень 3
Українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно - чиста,
І тепла, наче мамина рука.
Я вчуся нею гарно розмовляти,
Читаю вірші і пишу слова,
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.
Учень4
Вона дзвенить у срібному джерельці,
У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співа в моєму серці,
ЇЇ ми дуже любимо усі.
Моя чарівна мова промениста,
Вона у пісні й казочці звучить.
Найкраща в світі рідна і барвиста,
А як без неї на Землі прожить?
В нас, українців, - українська мова!
В ній найсвітліші, лагідні слова.
Й матусі ніжна пісня колискова,
Як сонечко, нас щедро зігріва.
Ведучий 4
Тож піднесімо рідну мову,
Хай у веснянках цвіте,
Щедра, багата, як осінь,
В кожну оселю іде
В купелі буде дитячій
Буде вона в сивині,
Буде у спадок даватись
Так, як пташині пісні.
Буде багата держава
На нашій щедрій землі.
Щастя своє і добробут
Мусиш творити самі.
Боже великий на небі,
Сили і розуму дай,
Щоб ми могли відродитись
І відродити свій край!
Ведучий 1
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.
( Поплавський « Україна»)