Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА. Українська народна казка «Коза – Дереза»
МЕТА. Ознайомити учнів з особливостями української народної казки,
навчати самостійно читати казку, визначати її повчальний зміст.
Розвивати навички читання: правильність, швидкість, свідомість,
виразність.
Виховувати пошану та любов до української народної творчості.
ОБЛАДНАННЯ: аудіозапис казки; ілюстративний матеріал до українських
народних казок; аркуші - малюнки із словами – іменами героїв казки;
ілюстрації до казки «Коза – Дереза»; картки із завданням; аркуші паперу
з надрукованими складами; маски – наголовники з малюнками героїв казки;
кольорові квадратики паперу для розподілу на групи( червоні – І група,
жовті – ІІ група, зелені – ІІІ група).
Девіз уроку.
« Діти люблять звірів, чують себе близькими до них, розмовляють з ними і
розуміють їх: от тим-то й оповідання про звірів їм такі цікаві,
особливо, коли ті звірі в казці ще починають говорити, думати і
поводитися, як люди…»
Іван Франко
ХІД УРОКУ
І. Етап «До читання»
Читання та аналіз девізу уроку.
Бесіда про казку, її особливості, про улюблені казки дітей.
- Які українські народні казки ви знаєте? ( На дошці ведеться
фіксація відповідей дітей). Які казки вам подобаються найбільше і чому?
Хто з головних героїв казки вам подобається? Чому? Які ви знаєте казки,
що звірі в них розмовляють, думають і поводяться , як люди
ІІ. Визначення мети і завдань уроку.
- Ви щойно розповідали про улюблених героїв казок, лагідно
називали їх лисичкою, а не лисицею, зайчиком, вовчиком – братиком,
котиком, півником. І сьогодні ви зустрінетесь із цікавою казкою
українського народу та її героями, познайомитесь з певними правилами
читання казок.
Робота з таблицею
Що я знаю про казки Що хочу дізнатися про казки Що дізна(-вся, -ла ся) про нову казку
- авторські - хто пише
- хто написав
- народні - як складаються
- хто головні герої
- про тварин - хто герої
- як читати
- про людей - чим цікаві - як
передати голосом характери головних героїв
- побутові - чому подобаються - чому навчила
мене ця казка
- чарівні - як правильно читати
- про фантастичні - як передати інтонацію голосом
істоти - чому навчає
ІІІ. Підготовчі вправи етапу «До читання»
1. Проблема: Чи однаково звучать слова дід та дідусь, баба та
бабуся? Виберіть з них ті, які промовляються ніжно та лагідно,
прочитайте їх голосно саме так. Прочитайте напівголосно слова : дід,
бабуся, хатинка, коза, місточок, листочок, зайчик, півень. Прочитайте
голосно тільки «лагідні» слова.
2. Прочитайте слова. Поміркуйте, чим вони відрізняються:
хата – хатинка
міст – місточок
лист – листочок
Висновок: ніжні, пестливі слова читаються із зміною забарвлення голосу.
3. Інтерактивна гра «Кмітливчики».
( Склади надруковані на окремих аркушах паперу ).
- Діти, у «Кмітливчиків» хочете пограти?
Треба з поданих складів вам слова складати.
а) Чик, зай – це склади. Слово з них тепер склади !
(Зайчик)
б) Чик, вов – це склади. Слово з них тепер склади !
( Вовчик)
в) Мідь, вед – це склади. Слово з них тепер склади !
(Ведмідь)
г) Ник, пів – це склади. Слово з них тепер склади !
(Півник)
ґ) За, ко – це склади. Слово з них тепер склади !
(Коза)
- Ви склали слова – імена героїв казки, яку ми будемо читати:
Коза, зайчик, вовчик, ведмідь, півник.
(Вчитель розміщує на дошці аркуші - малюнки із словами – іменами героїв
казки)
КОЗА
ЗАЙЧИК
ВОВЧИК
ПІВНИК
ВЕДМЕДИК
4. Розподіл на групи за обраними кольорами( червоні – І група, жовті –
ІІ група, зелені – ІІІ група) під керівництвом вчителя.
5. Робота в групах ( з аркушем паперу).
- Складіть речення. Пригадайте, з якої воно казки.
6. – Прочитайте, яка казка прийшла сьогодні до нас у гості:
ВОРОКОЗАЛІМДЕРЕЗАКУВИМ
7. – Пригадайте цю казку. Вслухайтесь у звучання слів:
ведмідь
зайчик.
- Коли вимовляємо «ведмідь», якого звіра уявляємо? А «зайчик»?
- Доберіть відповідні слова:
ведмідь - сильний, вайлуватий, ...
зайчик – маленький, біленький, ...
півник – яскравий, сміливий…
ІV. Вивчення нового матеріалу. Етап «В ході читання»
1. Слухання аудіозапису казки.
2. Перевірка первинного сприйняття:
- Хто з героїв сподобався? Чим?
- Яка була коза?
- Чому звірі не могли вигнати козу з хатинки?
- Яка частина казки сподобалась найбільше?
3. Читання частин казки у підручнику.
4.Робота у групах:
І група – Відшукайте та прочитайте пісню кози.
ІІ група – Відшукайте та прочитайте пісню бабусі.
ІІІ група – Відшукайте та прочитайте розмову діда і кози.
5. Повторне читання і аналіз.
- Скільки картин вам вдалося уявити під час читання казки?
- Прочитайте першу частину. Яку картину уявили? Чи помітили ви,
яка хитра коза. Який заголовок можна дібрати до цієї частини?
- Прочитайте наступну частину. Як можна описати поведінку кози?
Який заголовок можна дібрати до цієї частини?
- Прочитайте останню частину. Як можна голосом передати страх,
занепокоєння, хитрість та підступність? Який заголовок можна дібрати до
цієї частини?
6. Вторинний синтез – читання в особах.
(Під час читання казки діти користуються наголовниками, на яких
зображені головні герої казки).
V. Засвоєння знань, формування умінь та навичок. Етап «Після читання»
Робота в групах. Складання порівняльної характеристики героїв казки.
І група – кози та зайчика;
ІІ група – кози та півника;
ІІІ група – півника та зайчика.
VІ. Контроль, корекція та оцінювання знань.
Презентація роботи груп. Перевірка складених характеристик персонажів
( з використанням масок – наголовників).
1-й учень: « Я-коза – дереза. …»
2-й учень: « Я – зайчик…».
VІІ. Підсумок читання.
- Який етап уроку викликав найбільші труднощі?
- На якому етапі уроку отримали найбільше задоволення?
VІІІ. Творче домашнє завдання.
- Прочитайте казку у підручнику, передаючи голосом характери героїв.
- Складіть інше закінчення казки.
Тема 2
Дніпрова Чайка
Фото з Вікіпедії
Дніпрова Чайка – літературний псевдонім (тахаллус) української письменниці Людмили Олексіївни Березиної (Василевської).
Л.О.Березина народилась 1 листопада 1861 р. у родині священика у с. Карлівка Херсонської губ. (Нині це село Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області).
В 1879 р. вона закінчила Одеську гімназію і працювала як учителька. В 1885 р. вона переселилась до Херсона, де познайомилась з українським інтелігентом (губернським статистиком) Фефаном Олександровичем Василевським. Невдовзі вони оженились, мали дітей – Оксану, Вячеслава, Наталку.
Літературна діяльність Дніпрової Чайки розпочалась ще в гімназії. В 1885 р. в одеському українському альманасі «Нива» були опубліковані її перші твори. В подальшому вона друкувала свої твори у Галичині (в альманасі «Перший вінок», журналах «Правда», «Зоря», «Дзвінок»). Серед її творів – поезії, драми, казки, оповідання, переклади.
В 1889 р. влада заборонила Ф.Василевському проживати в Херсоні, вся родина переїхала у с. Королівка (нині Фастівського району Київської області), де жила до 1895 р. Тут Дніпрова Чайка записала ряд народних пісень.
Велика творча дружба поєднувала Дніпрову Чайку з Миколою Лисенком. Для нього вона написала лібретто трьох дитячих опер («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»), з її голосу Лисенко записував народні пісні.
Померла письменниця 13 березня 1927 в с. Германівка (нині Обухівського району Київської обл.). Похована у Києві на Байковому кладовищі.
Літературна спадщина Дніпрової Чайки не має сучасного наукового видання. За життя письменниці в 1919 – 1920 рр. в Києві було видано двохтомник її творів; в 1931 р. в Харкові видавництво «Рух» випустило двохтомне зібрання, яке невдовзі було заборонено, оскільки його укладачі були заарештовані злочинною більшовицькою владою. В радянський час (1960, 1987 рр.) було випущено вибрані твори. В незалежній Україні до кращого видання її творів поки що не дійшло.
Прижиттєві видання окремими книгами:
Писанка: збірник оповідань. – 1891 р.
Казка про Сонце та його сина: п’єса. – 1891 р.
Хрестонос: збірник оповідань. – 1896 р.
Чудний: збірник оповідань. – 1904 р.
Лібретто:
Лисенко М. В. Пан Коцький: Дитяча комічна опера: В 4 діях. / Лібретто Дніпрової Чайки. – К.: Мистецтво, 1945. – 68 с.
Лисенко М. В. Зима і весна: Дит.фантаст. опера на 2 дії: Клавір. – К.: Муз. Україна, 1971. – 100 с.
Лисенко М. В. Коза-дереза: Дитяча комічна опера на 1 дію: Клавір / Муз.ред. М.І.Вериківського; Літ. ред. М. Т. Рильського.- К.: Муз. Україна, 1974. – 64 с.: іл., нот.
Зібрання творів:
Твори у 2 тт. – К.: 1919 – 1920 рр.
Вибрані твори / упор. М.Івченко. – Харків: 1929 р.
Твори у 2 тт. / упор. Р.Шевченко. – Харків: Рух, 1931 р.
Твори. – К.: Держлітвидав УРСР, 1960. – 511 с.: іл.
Вибрані твори / Упоряд. Н.О.Вишневська. – К.: Дніпро, 1987. – 278 с.
Пригоди Сніговика-Снігуровича: Вірші, поезії в прозі, оповідання, казки, п’єси. – К.: Веселка, 1993. – 271 с.: іл.
Сценічна доля двох інших дитячих опер М. Лисенка спочатку складалася не
так вдало. Це зумовлювалось передусім тим, що за життя композитора вони були
опубліковані у київському виданні Леона Ідзиковського лише раз. Як відомо з бібліо-
графії М. Лисенка, клавір опери «Пан Коцький» уперше був виданий 1891 року, од-
разу після її написання9
. Однак у грудні 1895 р. цей твір було заборонено для публікації. У доповідній цензора Санкт-Петербурзького цензурного комітету І. Головіна
про «рукопис на малоросійському наріччі» під назвою «Пан Коцький» було вказано:
«Змістом названої п’єси служать хитрощі лисиці й кота, які одурили більш крупних
звірів: ведмедя, кабана, вовка та інш.» Зважаючи на це, «цензор не визнає можли-
вим дозволити її до друку»1
. М. Лисенко, очевидно, здійснив ще одну спробу опублі-
кувати оперу «Пан Коцький», після чого 1903 року вийшла нова, ще більш жорстка
постанова, у якій зазначалось: «Повертаючи при цьому рукопис <…> під назвою
“Пан Коцький” <…> Головне управління по справах друку повідомляє
С.-Петербурзький цензурний комітет, що означений твір підлягає забороні»2
. За
життя композитора цей твір так і не був поставлений на великій сцені
Тема 3