Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

тема сертифікації України Сертифікацію визначають як дію яка підтверджує за допомогою знаку або серти

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 21.5.2024

  1.  Державна система сертифікації України

Сертифікацію визначають як дію, яка підтверджує за допомогою знаку або сертифіката відповідність вимогам, визначеним стандартом або технічними умовами. За допомогою сертифікації 3-тя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес або послуга відповідає заданим вимогам. Третьою стороною називають сторону, яка не залежить від постачальника (1-а сторона) і покупця (2-га сторона). Система сертифікації – це система з власними правилами виконання процедури сертифікації та управління нею, вона забезпечує і гарантує достовірність сертифіката в найширшому розумінні цього слова, який охоплює всі аспекти виробництва, контролю і забезпечення якості продукції.

Мета, принципи та правила побудови і функціонування системи сертифікації, її структура, функції та порядок виконання цих функцій регламентовані НД міжнародних організацій із стандартизації та сертифікації, насамперед документами ISO, IEC, ILAC, Європейської співдружності, а також ДСТУ. Одним з нагальних завдань становлення економіки України є створення ефективної державної системи сертифікації, що відповідає сучасним вимогам і визначається міжнародними організаціями. В Україні створена та розвивається державна Система сертифікації продукції (УкрСЕПРО), принципи та правила побудови якої узгоджені з міжнародними, а діяльність регламентована національними керівними НД.

С-ми сертифікації можуть діяти на національному, регіональному чи міжнародному рівнях. Розрізняють також державні (урядові) і недержавні (неурядові) системи сертифікації.

Більше поширена національна сертифікація, при якій підприємства визначеної галузі промисловості випускають продукцію відповідно до вимог тих або інших національних і міжнародних стандартів. С-ма національної сертифікації передбачає, як правило, встановлення на державному рівні органів, які здійснюють нагляд за якістю продукції, що випускається, а також участь в системі дослідницьких лабораторій і лабораторій метрологічного забезпечення.

С-ма сертифікації УкрСЕПРО – державна система сертифікації продукції в Україні, призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції, процесів, послуг. Згідно з декретом Кабінету Міністрів України №46-93 від 10.05.93р. „про стандартизацію та сертифікацію” – обов’язкова сертифікація ппроводиться винятково в мережах державної системи сертифікації. С-ма є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і до вступу до неї будь-яких підприємств та організацій.

Організаційну структуру системи утворюють: Національний орган із сертифікації – Держстандарт України; органи із сертифікації продукції; органи із сертифікації систем якості; випробувальні лабораторії (центри); аудитори; науково-методичний та інформаційний центр; територіальні центри с.с.і.м. Держстандарту України; Український навчально-науковий центр з стандартизації, метрології та якості продукції.

Державна система сертифікації УкрСЕПРО здійснює такі види діяльності: сертифікація продукції, процесів і послуг; сертифікація систем якості; атестація виробництва; акредитація випробувальних центрів; акредитація органів з сертифікації продукції; акредитація органів з сертифікації систем якості; атестація експертів-аудиторів.

Структура, принципи та правила побудови і функціонування системи регламентовані верівними НД с-ми сертифікації УкрСЕПРО, а також законодавчими актами, що стосуються сертифікації.

У системі УкрСЕПРО введені національні знаки відповідності, які свідчать, що маркована продукція відповідає конкретному стандарту чи іншому НД. У системі ведеться реєстрація і облік акредитованих органів з сертифікації і випрбувальних центрів, атестованих аудиторів, результати сертифікації.

2. Загальні відомості про розвиток і сучасний стан сертифікації

Ідея сертифікації і загальне її розуміння відомі давно. З давніх пір клеймування продукції виробником було підтвердженням високої її якості. Запевнення продавця покупцю відносно якості продукції також було однією з найдавніших і простих форм того, що зараз ми називаємо сертифікацією.В наш час сертифікація стала одним із важливих механізмів управління якістю, який дає можливість об’єктивно оцінити продукцію, надати споживачу підтвердження її безпеки, забезпечити контроль за відповідністю продукції вимогам екологічної чистоти, а також підвищити її конкурентноздатність.За кордоном безпека продукції для людини і навколишнього середовища давно підтверджується сертифікацією і, хоч вартість її значна, виробник змушений одержувати сертифікат для того, щоб мати ринок збуту і уникнути втрат при продажу своєї продукції. В Україні прийнято розрізняти обов’язкову і добровільну сертифікацію. Обов’язкова сертифікація здійснюється в межах державної системи управління господарюючими суб’єктами, охоплює у всіх випадках перевірку і випробування продукції з метою визнання її характеристик та подальший технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов’язковими, за ініціативою самих суб’єктів господарювання на договірних засадах.Сертифікат – це папірець, без якого в Україні не можна виробляти, продавати та імпортувати жоден товар. Теоретично такий папірець гарантує безпечність продукції та відповідність її досить жорстким нормам.Суттєвий вклад у вирішення питань сертифікації, а також захисту інтересів споживачів внесла ООН, яка розробила і затвердила Основний міжнародно-правовий документ “Звід загальних керівних принципів ООН щодо захисту інтересів споживачів”.В розробці і впровадженні нормативних документів, сертифікації продукції та систем якості активну роль відіграють такі міжнародні організації, як ISO та IEC, з своїми технічними комітетами, Міжнародний Форум з акредитації лабораторій (ILAC), Всесвітній Форум ISO 9000, Міжнародна асоціація з атестації та підготовки експертів-аудиторів (IATCA), а серед європейських: Європейський комітет з стандартизації в електротехніці (CENELEC), Європейська організація якості (EOQ), Європейський фонд з управління якістю (EFQM), Європейська організація з випробувань та сертифікації систем якості (EQNET), Європейська академія сертифікаційної діяльності (EAC) та інші.В Україні робота з сертифікації стала проводитись після виходу постанови Кабінету Міністрів №95 від 27.02.92 р. та Декрету Кабінету Міністрів, у відповідності з якими були розроблені перші нормативні документи УкрСЕПРО. Протягом 1996 року Держстандарт проводив політику, спрямовану на підписання двосторонніх міжнародних угод про співробітництво у сферах стандартизації, методології та сертифікації, а також угод про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності. Протягом 1996 р. було укладено 18 таких угод і переговори проводились більш ніж з 30 країнами світу.Якщо говорити про національне технічне регулювання, то проблема полягає в недостатній скоординованості дій окремих органів державної влади. Занепокоєння викликає надзвичайна зацікавленість різних міністерств, відомств, а іноді навіть комерційних структур типу Торгово-промислової палати у введенні різного роду “сертифікацій”. З’являються все нові і нові “сертифікати якості”, “сертифікату аналізу”, “гігієнічні сертифікати” тощо, тобто є велике бажання використовувати саме слово “сертифікат”, в той час як у міжнародній торгівлі так називається документ, виданий уповноваженим державним органом, який свідчить, що певна продукція досліджена незалежно від покупця і продавця третьою стороною і визнана відповідною всім встановленим законодавством країни вимогам до такого виду продукції. Такий сертифікат створює певний рівень довіри до якості і безпечності продукції, надає можливість його визнання з боку аналогічного уповноваженого органу в інших країнах, тобто надає можливість для усунення непотрібних перепон у торгівлі. Але все одно система сертифікації, що склалася в Україні, здається, не влаштовує нікого. Підприємці перестають себе контролювати та зриваються на крик, як тільки бухгалтери показують їм рахунки на оплату “робіт” із сертифікації. Чиновники, на яких покладена висока місія “проводирів” державної політики у галузі “стандартизації, методології та сертифікації”, бідкаються, що їм бракує повноважень, коштів та персоналу для тотального охоплення всіх і вся. А тим часом легальні підприємці сплачують органам сертифікації десятки тисяч гривень, що значно підвищує кінцеву вартість продукції, а тіньові, які заполонили низькоякісними, сфальсифікованими та небезпечними товарами Україну, взагалі не знають, що воно таке – той Держстандарт.  І це ще не все, пройшовши необхідні процедури в органах сертифікації і за все заплативши, підприємства, кожен рік змушені платити знов, за повторну “щорічну сертифікацію”, при цьому раз на квартал на підприємство приходить представник органу сертифікації і все перевіряє, складає довідку, переконується, що підприємство не змінило технічні умови випуску продукції, що комплекція та ж сама тощо... А тим часом через рік підприємства знову повинні за декілька тисяч доларів проходити ту ж процедуру.

3. Основні положення державної системи сертифікації УкрСЕПРО

Система сертифікації УкрСЕПРО – державна система сертифікації продукції в Україні, призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції, процесів, послуг. Згідно з декретом Кабінету Міністрів України №46-93 від 10.05.93р. „про стандартизацію та сертифікацію” – обов’язкова сертифікація ппроводиться винятково в мережах державної системи сертифікації. Система створена у відповідності до міжнародних нормативних документів ISO, IEC. Система є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і до вступу до неї будь-яких підприємств та організацій.

Система встановлює основні принципи, структуру і правила Укр.держ.с-ми сертифікації продукції, процесів і послуг. Передбачає, що сертифікація на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів,що передбачені  чинним законодавством України, проводиться виключно в ній.

Організаційну структуру системи утворюють: Національний орган із сертифікації – Держстандарт України; органи із сертифікаціїпродукції; органи із сертифікації систем якості; випробувальні лабораторії (центри); аудитори; науково-методичний та інформаційний центр; територіальні центри с.с.і.м. Держстандарту України; Український навчально-науковий центр з стандартизації, метрології та якості прод.

Державна система сертифікації УкрСЕПРО здійснює такі види діяльності: сертифікація продукції, процесів і послуг; сертифікація систем якості; атестація виробництва; акредитація випробувальних центрів; акредитація органів з сертифікації продукції; акредитація органів з сертифікації систем якості; атестація експертів-аудиторів.

Структура, принципи та правила побудови і функціонування с-ми регламентовані верівними нормативними документами с-ми сертифікації УкрСЕПРО, а також законодавчими актами, що стосуються сертифікації.

4. Організаційна структура системи сертифікації УкрСЕПРО

1. Національний орган із сертифікації Держстандарт України (як   єдиний   національний   орган   зі стандартизації, метрології   та   сертифікації  здійснює  державну  політику у сфері стандартизації,  метрології,  акредитації органів  та іспитових  лабораторій):

  •  Науково-технічна комісія(консультативно-дорадчий орган, що створюється з метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування та розвитку державної метрології, стандарт-ї та сертиф-ї)
  •  Науково-методичний та інформаційний центр (Український науково-дослідний інститут з стандартизації,сертифікації та інформатики Держстандарту України) - орган державної служби стандартизації і сертифікації в Україні, який входить до системи Державниого комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).
  •  Територіальні центри стандартизації,метрології та сертифікації (на них покладено контроль за впровадженням і додержанням стандартів і технічних умов.)
  •  Штат експертів-аудиторів (атестовані в Системі та занесені до Реєстру Системи, за дорученням Національного органу з сертифікації або органу з сертифікації, виконують роботи, що пов'язані з сертифікацією продукції.)

2. Український навчально-науковий центр з стандартизації,метрології та сертифікації (підготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері стандартизації, сертифікації, метрології, управління якістю та екологічного управління, захисту прав споживачів;)

3. Випробувальни лабораторії ( центри ) - акредитуються Держстандартом України (органом з акредитації) і виконують такі основні функції: проводять випробування продукції, що сертифікується, відповідно до галузі акредитації та видають протоколи випробувань; беруть участь за пропозицією органу з сертифікації в проведенні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, та за дорученням Національного органу з сертифікації в проведенні інспекційного контролю, беруть участь за дорученням органу з сертифікації в атестації виробництва продукції, що сертифікується.

4. Органи з сертифікації,продукції (здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповідальність за дотримання правил Системи; розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації закріпленої продукції; визначає схему та порядок проведення сертифікації закріпленої продукції; організує та проводить обстеження та атестацію виробництв;

здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та атестованим і виробництвом;

видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв. Органи з сертифікації систем якості акредитуються Держстандартом України (органом з акредитації).)

5. Органи з сертифікації систем якості (виконує такі основні функції: розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації систем якості; організує та проводить сертифікацію систем якості; організує та проводить за пропозицією органу з сертифікації продукції атестацію виробництв; здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами; видає сертифікати на системи якості.)

5. Загальні правила, схеми та порядок проведення сертифікац.

Сертифікація – дії 3-ї сторони, яка доводить, що забезпечується необхідна певність у тому, що належно ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

При обранні схеми сертифікації керуються такими правилами:

- сертифікат на одиничний вибір видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу, що проведені у випробувальній лабораторії;

- сертифікат на партію продукції видається на підставі позитивних результатів випробувань зразків продукції, що відібрані від партії в порядку та кількості, які визначені органом із сертифікації та проведені у випробувальній лабораторії;

- розмір партії наводиться заявником у заявці на сертифікацію;

- коли заявка подається на партію продукції, що планується до виготовлення, орган з сертифікації разом з заявником вирішують питання про економічну доцільність атестації виробництва цієї продукції;

- ліцензія на право застосування сертифікату відповідності щодо продукції, яка виготовляється виробником серійно протягом встановленого ліцензією строку, надається органом із сертифікації на підставі позитивних результатів первісних випробувань в акредитованій лабораторії зразків продукції, що відбираються з виробництва або з торгівлі у кількості, в строки і в порядку, які встановлені органом із сертифікації; атестації виробництва та подальшого технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, який здійснюється органом із сертифікації або за його дорученням - іншими організаціями; сертифікації системи забезпечення якості сертифікованої продукції та подальшого технічного нагляду за відповідністю системи якості встановленим вимогам;

- ліцензія на право застосування сертифікату відповідності щодо продукції, що виробляється заявником серійно протягом встановленого ліцензією строку, надається органом із сертифікації продукції на підставі сертифікації системи забезпечення якості під час виготовлення цієї продукції тільки в тому випадку, якщо за технологічним процесом виробництва кожна одиниця продукції підлягає контролю на відповідність вимогам нормативного документу, на відповідність до якого вона сертифікується

Правила сертифікації харчових продуктів є обов’язковими для:

  1.  всіх підприємств незалежно від форм власності.
  2.  Органів з сертифікації харчових продуктів.
  3.  Іноземних підприємств, які виробляють або постачають продукцію в Україну

Порядок – вимоги до проведення обов’язкової сертифікації харчових продуктів у Державній системі сертифікації продукції Укр.СЕПРО встановлюється правилами обов’язкової сертифікації харчових продуктів затверджених наказом Держспоживстандартом України.

Порядок проведення робіт із сертифікації продукції:

  1.  Подання та розгляд заявки на сертифікацію продукції;
  2.  Прийняття рішення за заявкою (з зазначенням схеми модуля) сертифікації;
  3.  Атестація виробництва продукції, що сертифікується або сертифікація системи якості, якщо це передбачено схемою сертифікації;
  4.  Відбирання, ідентифікація зразків продукції та їх випробування;
  5.  Аналіз одержаних результатів та прийняття можливість видання сертифікату відповідності та ліцензій;
  6.  Видання сертифікату відповідності, надання ліцензій занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;
  7.  Визнання сертифікату відповідності, що виданий закордонним або міжнародним органом;
  8.  Технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її вир-ва;
  9.  Інформування про результати робіт із сертифікації

6. Сертифікація послуг у ресторанному господарстві

Основні принципи систем сертифікації послуг: обов’язковість і добровільність; наявність третьої сторони; акредитація органів із сертифікації; видача сертифіката відповідності.Сертифікація послуг передбачає шість етапів: подання заявки на сертифікацію;розгляд і ухвалення, рішення за заявку;оцінка відповідності послуг встановленим вимогам;ухвалення рішення про можливість видачі сертифіката;видача сертифіката і ліцензії на застосування знака відповідності;інспекціонний контроль сертифікованих робіт і послуг.Документальне оформлення відповідності послуг встановленим вимогам: протокол випробувань(перевірка випробування результатів роботи послуг) і акт(оцінка та надання послуг).Схеми сертифіка-ї послуг: для робіт і послуг ,якість і безпека яких обумовлені майстерністю виконавця; оцінюють процес виконання робіт надання послуг; при сертифікації виробничих послуг; оцінюють організацію виконавця робіт і послуг на відповідність встановленим умовам державних стандартів; засновані на використанні декларації про відповідність; застосовують при сертифікації робіт і послуг невеликих підприємств що зарекомендували себе в нашій країні та за її межами як виконавці робіт і послуг високого рівня якості; застосовують при наявності у виконавця системи якості.

  1.  Вимоги до органів із сертифікації випробувальних  лабораторій,  їх акредитацій.

Орган із сертифікації – орган, що виконує сертифікацію відповідності, орган із сертифікації може самостійно виконувати випробовування та контролювати їх проведення або ж організовувати нагляд за такою діяльністю, яка проводиться за його дорученням іншими випробувальними лабораторіями. Органи з сертифікації призначається та акредитується Національним органом з сертифікації

Функції органу з сертифікації:

  1.  Здійснює управління системою,закріпленою за ним
  2.  Визначає схему та порядок проведення сертифікації
  3.  Організовує та проводить атестацію виробництв
  4.  Розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації
  5.  Здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та її вир-вом
  6.  Видає сертифікати відповідності на продукцію та аттестат вир-тв
  7.  Проводить за дорученням Національного органу з сертифікації акредитацію випробувальних лабораторій

Акредитація органу з сертифікації в Системі є офіційним визнанням його правомочності проводити визнання сертифікацію продукції (систем якості) на відповідність вимогам нормативних документів. Її організує і проводить Національний орган з сертифікації.

Акредитація органу з сертифікації передбачає етапи:

- подання та експертиза документів;

- перевірка органу з сертифікації;

- розгляд результатів перевірки;

- оформлення та видача атестату акредитації

основною функцією випробувальної лабораторії є ппроведення випробувань в закріпленій галузі акредитації. Вимоги з акредитації, що встановлені стандартом, можна доповнювати під час акредитації випробувальних лабораторій іншими вимогами, враховуючи специфіку діяльності цих лабораторій. Випробувальна лабораторія повинна мати комплект юридичних, організаційно-методичних, нормативних та інших документів, які необхідні для здійснення її функцій.

Загальні вимоги до випробувальних лабораторій:

Повинна мати юридичний статус, організаційну структуру, адміністративну підпорядкованість, фінансовий план та систему оплати співробітників, що забезпечує необхідну певність у тому, що вона називається об’єктивною та незалежною від робітників, виробників та споживачів з усіх питань оцінювання показників, що підтверджується при сертифікації конкретної продукції.

Випробувальна лабораторія повинна забезпечувати технічну компетентність під час проведення випробувань у галузі акредитації, що визнана, і повинна мати керівника, який відповідає за діяльність лабораторії та результати її роботи.

Технічну компетентність випробувальної лабораторії характеризують: організація і управління лабораторією, випробувальне обладнання та засоби вимірювання, методи випробувань, система забезпечення якості, персонал лабораторії, приміщення та навколишнє середовище, організація роботи з виробами та продукцією, що випробовується.

8. Моделі (схеми) сертифікації продукції та послуг ресторанного господарства 

Схеми сертифікації: продукція серійного виробництва, одиниці продукції, парної продукція, атестація виробництва, системи якості. Схеми, які використовуються під час обов'язкової сертифікації визначає орган з сертифікації . При цьому враховуються особливості: виробництва, випробувань, поставки, використання конкретної продукції, можливі витрати заявника. Схему добровільної сертифікації визначає заявник за погодженням з органом з сертифікації. Введення нових схем сертифікації та гормонізація існуючих схем з модульним підходом  дадуть змогу значною мірою зблизити систему оцінки  відповідності із системами у країнах Європейського співтовариства. Усі схеми сертифікації послуг харчування передбачають перевірку наявності висновків органів санепіднагляду, ветеринарних свідоцтв для продуктів тваринництва, карантинного дозволу  на сировину і продукцію рослинного походження, пожежного нагляду стосовно відповідності підприємств харчування санітарно гігієнічним вимогам та вимогам протипожежної безпеки, а також наявності сертифікатів відповідності на використані харчові продукти та продовольчу сировину, що використовуються для виготовлення кулінарної продукції.

9. Сертифікація системи якості та послуг.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Сертифікацію системи якості проводять органи з сертифікації якості, що акредитовані в Системі на право проведення цієї роботи, а в разі їх відсуиності – організації, яким доручено виконання функцій органу з сертифікації за рішенням Держстандарту України.

Сертифікація систем якості проводиться за ініціативою виробника продукції або за рішенням органу з сертифікації продукції, коли це передбачено схемою сертифікації, або за вимогою інших незалежних відомств, яким надані державою повноваження на оцінку систем управлінь якості продукції, що постачається.

Мета сертифікації систем якості:

  •  Забезпечення упевненості в тому ,що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам НД
    •  Засвідчення відповідності системами якості вимогам ДСТУ ISO 9001,ДСТУ ISO 9002 ,ДСТУ ISO 9003
    •  Своєчасне виявлення продукції незадовільної якості
    •  Вживання виробником заходів щодо запобігання вироблення продукції незадовільної якості

Об’єктами оцінок під час сертифікації систем якості є: діяльність з  управління і забезпечення якості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001 та іншої додаткової документації;  стан виробництва з точки зору можливості забезпечення стабільної якості продукції,яка підлягає сертифікаці; якість продукції.

Порядок сертифікації систем якості:

  1.  Виробник подає до акредитованого в Системі Органу з сертиф. заяву
  2.  Орган з сертифікації розглядає заявку і надсилає підприємству-заявнику  опитувальну анкету для проведення попередньої  оцінки системи якості і стану виробництва та перелік вихідних матеріалів,які має подати підприємство до органу з сертифікації
  3.  виробник заповнює опитувальну анкету, готує всі необхідні вихідні матеріали і подає їх до органу з сертифікації.

Сертифікація систем якості складається з таких етапів:

  •  Попереднє (заочна ) оцінка системи якості
    •  Осаточна перевірка та оцінка систем якості
    •  Оформлення результатів перевкі
    •  Технічний нагляд за сертифікованого системою якості протягом дії сертифіката

У разі позитивного висновку комісії орган з сертифікації оформлює сертифікат установленого зразка, реєструє його в Реєстрі Системи, видає виробнику та в копії надсилає органу з сертифікації продукції. Термін дії сертифіката визначає орган з сертифікації, але він не може перевищувати 3 роки.

Основні принципи систем сертифікації послуг - обов’язковість і добровільність, наявність третьої сторони, акредитація органів із сертифікації, видача сертифіката відповідності.

Сертифікація послуг передбачає шість етапів:

  •  подання заявки на сертифікацію
  •  розгляд і ухвалення, рішення за заявку
  •  оцінка відповідності послуг встановленим вимогам
  •  ухвалення рішення про можливість видачі сертифіката
  •  видача сертифіката і ліцензії на застосування знака відповідності
  •  інспекціонний контроль сертифікованих робіт і послуг

Документальне оформлення відповідності послуг встановленим вимогам:

  1.  Протокол випробувань - перевірка випробування результатів роботи послуг
  2.  Акт - оцінка та надання послуг

Схеми сертифікації послуг:

  1.  Для робіт і послуг, якість і безпека яких обумовлені майстерністю виконавця
  2.  Оцінюють процес виконання робіт надання
  3.  При сертифікації виробничих послуг
  4.  Оцінюють організацію виконавця робіт і послуг на відповідність встановленим умовам державних
  5.  Засновані на використанні декларації про відповідність
  6.  Застосовують при сертифікації робіт і послуг невеликих підприємств що зарекомендували себе в нашій країні та за її межами як виконавці робіт і послуг високого рівня якості
  7.  Застосовують при наявності у виконавця системи якості

10. Основні напрямки сертифіуації послуг харчування

Сертифікація послуг харчування проводиться відповідно до правил обов’язкової сертифікації послуг харчування затверджених Наказом Держспоживстандартом України  27.01.1999 р. Під час обов’язкової сертифікації послуг харчування перевіряються вимоги безпеки й екологічності послуг та умов обслуговування ,використовуються методи,які дають змогу повно і достовірно підтвердити відповідність послуги харчування вимогами, які спрямовані на забезпечення безпеки життя і здоров'я громадян, їх майна, охорони навколишнього природного середовища, що встановлені в нормативних документах для цієї послуги;провести ідентифікацію послуг харчування, а також кулінарної продукції; перевірити належність підприємства до класифікаційного угруповання.

Порядок проведення сертифікації послуг харчування: подання заявки на сертифікацію послуг харчування; розгляд та прийняття рішення за заявкою з зазначенням схеми сертифікації; відбір , ідентифікація та випробування зразків кулінарної продукції, вибіркова перевірка послуги;обстеження процесу надання послуги згідно з зазначеною схемою сертифікації; атестація виробництва згідно з зазначеною схемою сертифікації; сертифікації системи якості згідно з зазначеною схемою; аналіз одержаних результатів з метою прийняття рішення щодо можливості видачі сертифіката відповідності готельних послуг; оформлення сертифіката відповідності та реєстрація сертифіката відповідності в Реєстрі Системи та видача його заявнику за позитивними результатами обов’язкової сертифікації послуг харчування ; технічний нагляд за стабільністю надання сертифікованої послуги харчування ; інформування щодо результатів обов’язкової сертифікації послуг харчування.

Вихідна документація ,яка подається заявником для проведення попередньої оцінки підприємства під час сертифікації послуг:Статут підприємства,Перелік наявних на підприємстві чинних нормативних  і технологічних документів, які відображають вимоги безпеки послуг харчування, а також методи контролю та перевірок результатів надання послуг харчування,Узгоджений перелік послуг харчування, що надаються,Обґрунтування типу і класу підприємства (за потреби підтвердження або присвоєння),Опис діючої на підприємстві структури відповідальності за якість надання послуг харчування,Коротка характеристика підприємства,Висновки органів санітарно-епідеміологічного  технічного та пожежного нагляду (у межах їх компетенції).

Усі схеми сертифікації послуг харчування передбачають перевірку наявності висновків органів санепіднагляду, ветеринарних свідоцтв для продуктів тваринництва, карантинного дозволу  на сировину і продукцію рослинного походження, пожежного нагляду стосовно відповідності підприємств харчування санітарно гігієнічним вимогам та вимогам протипожежної безпеки, а також наявності сертифікатів відповідності на використані харчові продукти та продовольчу сировину, що використовуються для виготовлення кулінарної продукції.

Для оцінки якості послуги харчування перевіряється дотримання вимог щодо умов виробництва кулінарної продукції, зберігання, реалізації та організації споживання ,у тому числі сировини та продовольчих товарів, які використовуються для виробництва кулінарної продукції; умов обслуговування; умов матеріально-технічного оснащення; рівня професійної підготовки та кваліфікації обслуговуючого персоналу.

11. Нормативні документи системи сертифікації УкрСЕПРО

Основними нормативними актами, які регламентують сертифікацію в Україні є:

  1.  Закон України „Про підтвердження відповідності” від 2001 р
  2.  Закон України „Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 2001 р
  3.  ДСТУ 2462-94 «Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення».
  4.  ДСТУ 3411 : 2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів із сертифікації продукції та порядок їх призначення і подання повноважень на діяльність у системі».
  5.  ДСТУ 3412 : 2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій».
  6.  ДСТУ 3413-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції».
  7.  ДСТУ 3414-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО Атестація виробництва. Порядок здійснення».
  8.  ДСТУ 3415-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи».
  9.  ДСТУ 3417-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції., що імпортується».
  10.  ДСТУ 3418-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації».
  11.  ДСТУ 3419-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення».
  12.  ДСТУ 3420-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів сертифікації систем якості».
  13.  ДСТУ 3410-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення».
  14.  ДСТУ 3498-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис».
  15.  ДСТУ 2296-93 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування». .
  16.  ДСТУ3957-2000 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції».

12. Законадавчо - нормативні бази, які регламентують сертифікаційні заходи

Основні законодавчі акти України в галузі сертифікації: Закон України «Про захист прав споживачів»,Декрет КМ України «Про держ.нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил  і відповідальності за їх порушення», Декрет КМ України «Про стандарт-ю і сертиф-ю»,Закон У «Про забезпечення санітар. і епідеміологічного благополуччя населення», «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»,Кодекс У «Про адміністративні порушення». Ці закони є основою для побудови нац. Системи оцінки відповідності, яка буде максимально відповідати міжнар. і європ. Практиці з урахуванням наміру У інтегр. до ЄС, ВТО. Законами здійснюється втілення таких основоположних принципів:поетап.перехід від обов.системи сертиф-ї до оцінки відповідності в законодавчо регульов.і нерегульов.сферах;побудова нац.органу з акредитації та проведення акредитації відповідно стандартам;застосування «Модульної концепції підтвердження відповідності ЄС»;визначення відповідальності за випуск та реалізацію продукції, що не відповідає встановленим вимогам. Постановою КМ України затверджено 1-й технічний регламент «Модулі оцінки відповідності та вимоги щодо маркування Національним знаком відповідності»

  1.  Характеристика документів для проведення сертифікації продукціїї ресторанного господарства.

Для проведення робіт з сертифік-ї послуг харчування необхідно надати:

- заявка на проведення сертифікації продукції ремторанного господарства в Системі сертифікації УкрСЕПРО;

- опитувальна анкета для проведення сертифікації;

- свідоцтво про віднесення підприємства ресторанного господарства відповідного типу та підтвердження класу;

- дозвіл на виробництво органів санітарно – епідеміологічного нагляду;

- дозволи пожежного нагляду, охорони праці, технічного нагляду;

- свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника податку;

- нормативний документ на продукцію затверджений та зареєстрований у встановленому порядку та (для ТУ) договір-дозвіл на використання від власника нормативного документу, в разі якщо заявник не являється розробником (для вітчизняної продукції);

- технологічна інструкція або регламент, рецептура (якщо продукт складається з декількох компонентів), затверджені у встановленому порядку (для вітчизняної продукції);

- документи, що підтверджують походження продукції, її переміщення, взяття під митний контроль (для імпортної продукції);

- асортиментний мінімум (погоджений з органами санепіднагляду);

- технологічні картки на фірмені страви (погоджені з органами санепіднагляду та затверджені держадміністрацією);

- перелік наявних на підприємстві чинних нормативних (ГОСТ, ОСТ, ДСТУ, ГСТУ, ТУ, СНіП, СанПіН, методичних інструкцій, положень тощо) і технологічних документів, які відображають вимоги безпеки продукції та послуг харчування, а також методи контролю та перевірок результатів надання послуг харчування та продукції (затверджений керівником підприємства);

- узгоджений перелік продукції, що виробляється (затверджений керівником підприємства);

- опис діючої на підприємстві структури відповідальності за якість продукції харчування;

- коротка характеристика підприємства (включаючи структурну схему та опис сполучень між структурними підрозділами).

Крім того для окремих видів продукції (таких як алкогольні напої, консервна продукція, молочна продукція, води питні та мінеральні) встановлені додаткові вимоги при проведенні робіт з сертифікації.

14.  Характеристики пакету документів для проведення сертифікації атестації виробництва

Атестацію виробництва проводять з метою оцінювання меж технічних можливостей виробництва продукції і забезпечення стабільного випуску продукції, яка відповідає вимогам нормативних документів, що поширюються на неї. Пакет док-в: Технічна документація(Нормативний документ на продукцію, Конструкторська документація. Технологічна документація.Стандарти підприємства, методики, інструкції на певні види робіт);Структурна схема організації з указанням служб, цехів та дільниць виробництва, що атестується, та схеми їх розміщення(Структурна схема організації повинна включати основний та допоміжні виробничі підрозділи, інженерні та адміністративні служби з наведенням зв'язків між ними;повинна містити пояснення до скорочених назв підрозділів підприємства, що мають місце на схемі та інших документах виробника);Перелік спеціальних технологічних процесів та їх позначення в ІАТМ; Відомості про якість продукції в експлуатації (узагальнені відомості за даними станцій технічного обслуговування, Регіонального державного центру стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України, рекламацій та претензій споживачів продукції);Відомості про якість виготовлення продукції (узагальнені відомості за результатами приймального контролю за останній рік за показниками, що прийняті в організації).

15. Характеристики пакету документів для проведення сертифікації систем якості.

Сертифікація системи якості проводиться за ініціативою виробника продукції або за рішенням органу із сертифікації продукції, якщо це передбачено схемою (моделлю) сертифікації, або за вимогою інших незалежних організацій (відомств), яким надано державою повноваження на оцінку систем управління якістю продукції.

Пакет документів для проведення сертифікації с-ми якості складається з:

заявки на проведення сертифікації системи якості в Системі УкрСЕПРО;

опитувальної анкети для проведення попереднього обстеження системи якості підприємства-заявника;

вихідних матеріалів для попередньої оцінки системи якості і стану виробництва:

технічна документація;

показники, що характеризують якість виробництва продукції, які застосовуються на підприємстві;

відомості про виробництво;

висновка за результатами попередньої (заочної) оцінки с-ми якості;

звіту остаточної перевірки та оцінки системи якості;

протоколу заключної наради за результатами перевірки та оцінки системи якості;

сертифікатв на систему якості;

результату технічного нагляду за сертифікованими системами якості.

1. Ви працюєте заступником директора РГ комплексу. Вам доручено підготувати пакет документів щодо проведення сертифікації послуг РГ. Обгрунтувати вибір схеми (моделі) сертифікації.

Для проведення робіт з сертифікації послуг харчування необхідно надати: заявка на проведення сертифікації послуг харчування в Системі сертифікації УкрСЕПРО; опитувальна анкета для проведення сертифікації послуг харчування;свідоцтво про віднесення підприємства громадського харчування відповідного типу та підтвердження класу;дозвіл на виробництво органів санітарно – епідеміологічного нагляду;дозволи пожежного нагляду, охорони праці, технічного нагляду;свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника податку;довідка про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;торговий патент на право здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі, діяльності обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу;свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;асортиментний мінімум (погоджений з органами санепіднагляду);технологічні картки на фірмені страви (погоджені з органами санепіднагляду та затверджені держадміністрацією);статут підприємства;перелік наявних на підприємстві чинних нормативних і технологічних документів, які відображають вимоги безпеки послуг харчування, а також методи контролю та перевірок результатів надання послуг харчування (затверджений керівником підприємства);узгоджений перелік послуг харчування, що надаються (затверджений керівником підприємства);опис діючої на підприємстві структури відповідальності за якість надання послуг харчування; коротка характеристика підприємства (включаючи структурну схему та опис сполучень між структурними підрозділами).

2. Зробити аналіз технічної компетнтності випробувальної лабораторії перед її акредитацією.

Акредитація випробувальної лабораторії в Системі є офіційним визнанням технічної компетентності та незалежності лабораторії від розробників, виробників та споживачів продукції або тільки її технічної компетентності щодо проведення випробувань конкретної продукції чи конкретних видів випробувань відповідно до вимог стандартів або інших НД.

Випробувальна лабораторія повинна забезпечувати технічну компетентність під час проведення випробувань у галузі акредитації, що визнана, і повинна мати керівника, який відповідає за діяльність лабораторії та результати її роботи. Кожний співробітник повинен бути компетентним щодо закріпленої сфери діяльності, а також знати свої права та обов’язки.

Технічну компетентність випробувальної лабораторії характеризують: організація і управління лабораторією, випробувальне обладнання та засоби вимірювання, методи випробувань, система забезпечення якості, персонал лабораторії, приміщення та навколишнє середовище, організація роботи з виробами та продукцією, що випробовується.

Організаційна структура повинна виключати можливість учинення тиску на співробітників лабораторії, що спроможний вплинути на їх висновки чи результати роботи з випробувань продукції. У лабораторії повинна бути система перевірки компетентними особами проходження та результатів випробувань, а також кваліфікації персоналу лабораторії.

3. При проведенні сертифікації послуг та продукції ресторанного господарства дати рекомендації щодо підготовки пакету документів і порядку проведення робіт із сертифікації продукції.

Для проведення сертифікаційних робіт заявнику необхідно надати:

1. При сертифікації партії продукції:заявку на проведення сертифікації; НД на продукцію;реквізити підприємства.

2. При сертифікації партії імпортної продукції: заявку на проведення сертифікації; товарно-транспортні документи з відміткою митниці (інвойс, митна декларація тощо); реквізити підприємства; контракт (договір) на поставку;  сертифікат відповідності країни імпортера (захищена копія для країн СНД); протоколи випробувань, на підставі яких видано сертифікат відповідності (завірені випробувальною лабораторією);документ, що підтверджує походження продукції;гігієнічний висновок МОЗ України;ветеринарне свідоцтво (при необхідності);карантинний дозвіл.

3. При проведенні обстеження виробництва з метою проведення сертифікації продукції:заявку на проведення сертифікації; статут підприємства (свідоцтво про реєстрацію); перелік діючих нормативних документів, що є на підприємстві, технологічних документів, що містять вимоги безпеки і методи контролю; опитувальну анкету;переліки сировини і матеріалів, технологічних операцій, що впливають на безпеку продукції; журнал реєстрації результатів вхідного контролю;

журнал реєстрації технологічних параметрів; журнал обліку претензій, що поступили, і рекламацій; журнал контролю якості готової продукції; журнал з охорони праці і техніки безпеки;

інструкції з ТБ, що знаходяться біля кожного виду устаткування;  журнал реєстрації перевірок і перевіряючих;перелік засобів вимірювальної техніки;графік планово-запобіжних робіт, журнал проведених робіт; наказ про призначення відповідального за проведення сертифікаційних робіт;

наказ про призначення відповідального за якість продукції, що випускається, і метрологічне забезпечення виробництва;  інструкції з вхідного контролю, контролю якості готової продукції, ремонту і обслуговування устаткування, зберігання і відвантаження продукції, контроль за дотриманням технологічної дисципліни, санітарного стану території, приміщень, устаткування тощо; санітарно-гігієнічний висновок Республіканської СЕС на виробництво;

дозвіл МЧС; дозвіл Держгірпромналяд; свідоцтво з атестації лабораторії;  протоколи випробувань продукції;документи з управління системою якості.

Порядок проведення сертифікації включає такі етапи:надання заявки на сертифікацію, аналіз поданої документації;визначення схеми сертифікації  і ухвалення рішення щодо поданої заявки;попереднє обстеження, остаточна перевірка виробництва;відбір та ідентифікація продукції;проведення випробувань з метою сертифікації; аналіз одержаних результатів і ухвалення рішення про можливість (не можливість) видачі сертифікату відповідності; реєстрація сертифікату відповідності в Реєстрі Системи, видача сертифікату відповідності, підписання ліцензійної угоди (або відмова у видачі сертифікату); технічний нагляд за сертифікованою продукцією;




1. то нам ничего и не надо В общемто нам ничего и не надо
2. а Шарик Печкин Матроскин Дядя Фёдор Мама Папа Кассир Входят ведущие- ВторойС интригой- С.html
3. і Педагогічна частина комплексної курсової работи с дисципліни [[Дидактичні основи професіональног
4. Реферат- Интернет-форум как виртуальный аналог психодинамической группы.html
5. Биохимия углеводов в организме человек
6. Контрольная работа- Защита прав налогоплательщиков
7. Риск-менеджмент
8. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти що додається
9. фактора Forever Young- Our Officil X Fctor Story 2011 Перевод сайта- http---www
10. то и все. Из этого выводим первое правило- нельзя требовать от будущего сотрудника заявление о приеме на ра
11. Рекламный менеджмент ~ управление рекламным процессом начиная с планирования и разработки рекламы з
12. В реальном секторе производятся экономические блага происходит их распределение перераспределение и испо
13. Возраст пожилых людей как фактор изменения их личностных особенностей
14. 0536 ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНОГО МОЛОДІЖНОГО РУХУ УКРАЇНИ- ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ С
15. 22 Отечественная история
16. История развития науки и о труде.html
17. либо bundum Fingrium ~ вызывает появление большого количества пальцев
18. Для этого она должна обеспечить растение элементами питания водой корневые системы достаточным количест
19. Стратегии по иерархии управления- корпоративная деловая функциональная операционная линейная
20. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук Дніпроп