Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
РЕКЛАМА ТА ПРОМОЦІЯ НАУКОВОЇ КНИГИ.
Як видно з попередніх розділів, численні труднощі ринкового існування не призвели до зникнення наукової книги.
Обнадійливі тенденції у галузі наукового книговидання помічають у своїх країнах, звичайно, і зарубіжні дослідники (показово при цьому, що на їхньому боці переконливі економічні показники), «Попит на наукові та технічні книжки зростає, пишуть автори посібника, вже друге видання якого невтомно заохочує американців до написання комерційно успішних книг, «книг, що продаються». Л. Перрі Уїлбур і Джон Самсель. Продаж їх в останні роки збільшується, а розрахунки підтверджують, що збільшення очікується і надалі.
На жаль, у вітчизняній видавничій практиці (як і в теоретичній типології) наукова література традиційно розглядається монолітним масивом, розрахованим «на одну категорію читачів спеціалістів у даній галузі»30Між тим західні видавці (зокрема, Джейн Айсей, редактор з багаторічним досвідом роботи у найбільших видавництвах США «Harcourt Brace», «Harper & Row», «Simon & Schuster» та ін.) вже давно пропагують і втілюють ідею трьох видів науковості наукової літератури і, відповідно, трьох різновидів наукових книг, адресованих різним колам читачів: а) власне наукова книга, призначена для суто академічної аудиторії; б) наукова література для ширшого кола фахівців («midway books» «книги на півдороги») для зацікавленого читання насамперед «академічної публіки», а також фахівців -«суміжників»; в) популярна наукова література для зацікавленої публіки оригінальні за темою та викладом наукові книги, що збурюють загальний інтерес і часто привертають увагу зовсім несподіваних читачів
Нарешті, є ще одна обставина, яку слід враховувати при виробленні рекламної стратегії видання, а саме: на якій стадії підготовки, на якому етапі видавничого процесу перебуває об'єкт реклами (включений до тематичного плану, редагується, втілений в оригінал-макет, друкується і т.д.). На відміну від більшості інших «звичайних» товарів, рекламування яких відбувається переважно «за фактом наявності об'єкта», книгу, і особливо наукову, варто розпочинати рекламувати «на випередження», задовго до її реальної появи у книгарнях:
адже, повідомляючи про майбутнє видання, його автор(и) та видавець, по суті, формують читацьке коло, а отже, і коло потенційних покупців..
Визначившись з основними засадами та залучаючи досвід чисельних зарубіжних і деяких «просунутих» українських видавців, можна сформулювати основні напрямки та засоби свідомого й цілеспрямованого рекламування наукової книги. Зазвичай цей процес розпадається на два послідовних, пов'язаних, але принципово різних етапи: на першому (він охоплює період видавничої підготовки та продукування книжки) рекламується, по суті, ідея, уявний або змакетований образ майбутнього видання; на другому (він розпочинається після виходу видання у світ) книжка як така.
Отже, на першому, «докнижковому», етапі, насамперед, формуються елементи так званої внутрішньої реклами видання ті, що згодом також слугуватимуть джерелом промоційної33 інформації, прикнижкова анотація, передмова (післямова), вступ та ін.
Видавнича ж оцінка авторського матеріалу обов'язково має враховувати наявність (чи відсутність) елементів, семантична, виражальна чи зображальна привабливість яких стане базовою в організації майбутньої рекламної кампанії: важливу, якщо не вирішальну, роль тут відіграє ефектна і, що суттєво, зрозуміла для учасників промоційного процесу (бібліотекарів, продавців книгарень, комівояжерів та ін.) назва твору, .а також вдало дібрані до неї назви структурних складників книги.
ДО РЕЧІ: Дж. Айсей наводить показовий приклад: у видавництві
«Yale University Press» готували книжку, присвячену давній історії Близького Сходу, оригінальна назва якої була «Four Millennia of Mesopotamia Religion» («Чотири тисячоліття месапотамської релігії»). Проте яскравість авторського викладу, просякнутість тексту поетичними мотивами Старого Заповіту, насиченість цитатами з творів Шекс'піра, з Біблії тощо, усе це надихнуло редактора на пошуки іншої естетично привабливішої назви. Нею стала фраза пророка Ісаї «The Treasures of Darkness» («Скарби темряви»), оригінальна ж назва перемістилася у підзаголо- вок. Аналогічно при підготовці (у видавництві «Вазіс Воокз») монографії «A Theory of Multiple Intelligences» («Теорія множинних здібностей») її основна назва, перетворившись на підзаголовок, була замінена переносною, метафоричною «Frames of Mind» («Настрої»). Як результат «обидві книжки виявилися приреченими на успіх широкої читацької аудиторії».
У деяких випадках функцію невідпорного рекламного аргументу виконує вже саме прізвище автора (авторів) книжки авторитетного чи контроверзіиного.
Паралельно з роботою над елементами внутрішньої реклами розпочинається поступове формування громадської думки навколо майбутнього видання.
Нерідко компонентом такого друкованого рекламного видання, або й самостійним документом, є бланк замовлення, який одразу ж переводить професійну (а то й просто дозвільну) зацікавленість колег-науковців майбутньою книжкою у площину практичного збільшення її накладу.
Поява назви книжки у тематичному плані фактично «легалізує» і майже «уречевлює» її, що дає підстави для наступного кроку опублікування інформації про її близьку появу у фаховій періодиці та у попередніх книжках того ж видавництва, це дозволяє охопити інформацією значне як для цього виду літератури коло потенційних читачів. При цьому дуже важливими є дві обставини: по-перше, влучний вибір видання, в якому публікується інформація (тематична спорідненість з майбутньою книгою, географічна близькість тощо) та, по-друге, точне подання усіх видавничих характеристик книжки, а також відомостей, потрібних для її замовлення чи придбання.
З виходом книжки розпочинається другий етап її рекламування, який, у випадку наукової літератури, найдоцільніше організувати ні принципах концентрованого маркетингу. Цей варіант маркетингової стратегії передбачає концентрацію основних фінансових та інформаційних зусиль на конкретному сегменті ринку.
Поява реального видання уможливлює, насамперед, проведення такої популярної промоційної акції, як презентація (приурочується, в основному, до виходу книжки або до певної наукової події, яка збирає значну кількість учасників). Під час презентації автор(и), видавці, рецензенти та інші причетні до видання особи мають змогу не просто показати книжку, а й розповісти про неї, про особливості її написання та підготовки, про власну «творчу лабораторію», що незмінно стимулює інтерес, викликає резонанс і, як наслідок, активізує розповсюдження.
Правильно і вчасно організована презентація супроводжується друкованими рекламними матеріалами листівками, прайс-листами, закладками, календарями тощо, в яких, окрім «головного об'єкта», презентаційного видання, характеризується видавництво та його продукція, висвітлюються майбутні видавничі проекти.
Не менш результативними виявляються презентації під час книжкових виставок і ярмарків, тут нове видання може стати об'єктом зацікавлення представників книжкової торгівлі..
Вдалим місцем презентації нової наукової книжки вважається і наукова установа чи вищий навчальний заклад, де відбуваються, наприклад, Дні видавництва (проведення таких Днів стало звичним у практиці дуже успішного Видавництва Соломії Павличко «Основи.
І все ж безпосередні контакти майбутніх читачів з авторами і видавцями наукової літератури об'єктивно обмежені часом і простором. Тому, займаючись просуванням наукової книжки на ринку, слід розраховувати передовсім на саму книжку та на фахову інформацію про неї.
Дещо інакше відбувається промоція наукової книги для ширшого читацького кола (друга група, за класифікацією Дж. Айсей): при відносно вищому накладі, така книга не може розраховувати на блискавичний продаж і, відповідно, на швидке повернення вкладень, тому такі ( проекти зазвичай розпочинаються лише із залученням стороннніх (часто спонсорських) коштів, які дозволяють без поспіху і ажіотажу розгорнути рекламу.
Директор Видавництва Соломії Павличко «Основи» В. Кирилова (успішний досвід «розкрутки» продукції цього видавництва, безумовно, вартує вивчення та поширення серед українських видавців), пропонує модель просування відносно багатотиражних наукових видань (за американською класифікацією, це, нагадаємо, популярна наукова література для зацікавленої публіки), модель передбачає використання всіє: «важкої артилерії» реклами (адресна реклама, розсилання прес-релізів, комівояжери, Дні видавництва, закладки, календарі, фірмові торбинки, презентації тощо38).
ДО РЕЧІ: Фундаментальна монографія Нормана Дейвіса «Європа.
Історія», видана «Основами» у 2000 р. накладом 2,5 тис. примірників, значною мірою завдяки успішній рекламі, попри дуже високу (особливо порівняно з заробітною платнею «середньостатистичного» українського науковця) ціну, була реалізована у гранично короткі терміни, не задовольнивши збуреного попиту. І це підказало видавництву наступний вдалий комерційний крок перевидання, при якому собівартість, природно, знижується (видавничі витрати при перевиданні без змін мінімальні, до того ж плануються замінити тверду обкладинку на паперову, з при пресованою плівкою), а ціна утримується на тому ж рівні, відтак книжка «прямо працює на прибуток», що є не таким вже й частим випадком комерційного успіху у практиці українського наукового книговидання.
Як показує досвід розвинених країн Заходу, для успішної реклами наукової книги необхідно, по-перше, об'єднати зусилля авторів, видавців і професійних маркетологів і розподілити між ними сфери та форми діяльності, по-друге, заздалегідь виробити оптимальну стратегію рекламної кампанії і, по-третє, проводити цю кампанію за вдумливо складеним планом, не покладаючись на спонтанні «осяяння» та випадкові заходи. Особливо відповідальним є вибір тих бібліографічних і фахових видань, що стануть базовими для розміщення рекламних матеріалів.