Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
За принципом польоту ЗПН поділяются на:
• балістичні ракети
• аеростатичні літальні апарати
• аеродинамічні літальні апарати
Балістичні ракети (БР)– літальні апарати, що здійснюють політ на активній ділянці траекторії під дією реактивної сили двигуна, а на пасивній ділянці – за законом вільнокинутого тіла.
В залежності від дальності дії балістичні ракети розподіляються:
- БР ближньої дії дальність дії до 1000 км;
- БР середньої дії дальність дії до 5000 км;
- БР дальної дії дальність дії понад 5000 км.
Аеростатичні ЛА – літальні апарати, що здійснюють свій політ за повітряними течіями чи направляются тягою двигунів. До їх складу входять аеростати та дирижаблі.
Аеродинамічні ЛА – літальні апарати, що рухаються у повітрі під дією аеродинамічних сил. До складу аеродинамічних літальних апаратів входять наступні класи апаратів:
• крилаті ракети;
• вертольоти;
• літаки.
ТТХ Стратегічного бомбардувальника ТУ-160М:
Максимальна дальність: 14000 км
Висота: 15 км
Озброєння: крилаті ракети Х-90, 2 ЯБЧ
Тактична авіація — частина військово-повітряних сил, призначена для вирішення оперативно-тактичних задач як самостійно, так і взаємодіючи з сухопутними військами та військово-морськими силами. За поглядами військового командування основних капіталістичних країн тактична авіація — головна ударна сила ВПС.
Особливості авіації є такими, що за відносно невеликої зайнятості у війні людських ресурсів можна досягти великих результатів. Досвід локальних війн показав, що по об’єктах на полі бою та в тилу доволі часто разом діють і армійська авіація, і літаки тактичної авіації. Літаки тактичної авіації виконують різноманітні задачі від завоювання переваги в повітрі до просто транспортних перевезень.
Задачі тактичної авіації:
1. Основні
2. Додаткові
3.Спеціальні
На практиці літаки тактичної авіації застосовуються для знищення ракетний засобів на наземних позиціях та таких, що рухаються, складів ракет, літаків на аеродромах, командні пункти. Для цього застосовується декілька основних видів атаки: з горизонталі (бриючий політ) — літак рухається вісь час горизонтально і з цього положення наноситься удар. Недоліками цього методу є невелика точність та вразливість літака. Основним видом атаки є атака з пікірування — за деякої відстані від цілі літак починає пікірувати та наносить удар. Це вид є найбільш розповсюдженим. Ще один вид, більш складний, — атака з кабрірування (рух на низькій висоті скидання бомби і підйом)
Основні типи літаків: F-111Е, F-4 , F-16 , F-14A, B-52, FB-11, A-10, A-4M, Б-52, МИГ-31.
Панавиа Торнадо (Panavia Tornado) — боевой реактивный самолёт с крылом изменяемой стреловидности, разработанный в начале 1970-х годов специалистами немецкой фирмы Мессершмитт-Бельков-Блом, при участии компаний British Aerospace (Великобритания) и Alenia Aeronautica (Италия).
Существует в двух основных модификациях: истребитель-бомбардировщик «Торнадо» IDS и перехватчик «Торнадо» ADV. Является одним из основных боевых самолётов НАТО. Широко использовался во время боевых действий в Ираке и на Балканах.
Технические характеристики
Лётные характеристики
Вооружение
Бомбы: BL-755, Mk.83, MW-1, JP233, LAU-51A, 5. . Армійська авіація є самостійним родом війск. Її призначення полягає в забезпеченні успішних бойових дій загальновійскових з'єднань і частин. Армійська авіація дозволяє збільшити вогневу міць й мобільність з'єднінь і частин сухопутних війск, зменшити їх залежність від характеру місцевотсі. Тому значення армійскої авіацій в умовах сучасного бою постійно зростає.
Використання армійскої авіації підкоряється наступним принципам:
* підтримка постійної бойової готовності
* ведення дій у складі загальновійскових тактичних груп
* концентрація зусиль на рішенні найбільш важливих задач
* забезпечення раптовості й масовості сил і засобів на основних напрямках бойових дій
* сполучення вогню й маневру при нанесенні ударів по противнику
* забезпечення живучості за рахунок використання захисних засобів й властивостей місцевості
* можливість ведення довготривалих бойових дій
Завдання армійської авіації
Отже армійська авіація повинна виконувати завдання, які можна розбити по групах:
I. забезпечення бойових дій
II. вогневі завдання
III. транспортно-десантні завдання
Розглянемо у чому ж полягає виконання тієї чи іншої групи завдань.
I. забезпечення бойових дій виконується наступними шляхами:
1. ведення розвідки району бойових дій (входять радіаційна, хімична, бактеріологічна розвідка місцевості. А також інженерна і метеріологічна розвідка)
2. коректировка вогню артилерії і ударів тактичної авіації
3. забезпечення управління та зв'язку
4. ведення РЕБ
5. здійснення матеріально-технічного та медичногозабезпечення війск
ІІ. вогневі завдання підрозділяються наступним чином:
1. знищення бронетанкових угрупувань противника
2. вогнева підтримка своїх сухопутних війск
3. ведення боїв з вертольотами та розвідково-диверсіонними угрупуваннями противника
ІІІ. транспортно-десантні завдання армійської авіації полягають в перекиданні по повітрю тактичних десантів, маневр силами й технічними засобами на полі бою.
Типи вертольотів
1. розвідувальні
2. вогневої підтримки
3. транспортно-десантні
4. багатоцільові
ТТХ AH-64
Год принятия на вооружение 1984
Диаметр несущего винта 14,63 м
Диаметр хвостового винта 2,79 м
Длина вертолета с вращающимися винтами 17,3 м
Длина 14,97 м
Высота 4,66 м
Ометаемая площадь несущего винта 168,1 кв.м
Экипаж 2 чел
Практический потолок 6400 м
Статический потолок 4570 м
Максимальная дальность полета (только с внутренним запасом топлива) 400 км
Максимальная дальность полета (с внешним запасом топлива) 1900 км
Внутренний запас топлива 1157 кг
ПТБ 4 х 871
Максимальная продолжительность полета 3 ч. 9 м. (с внутренним запасом топлива)
Двигатели 2 х General Electric T700-GE-701C
Мощность 2 х 1825 л.с. (1342 кВт)
Максимальная скороподъемность 942 м/мин
Максимальная вертикальная скороподъемность 474 м/мин
Скорость - Максимальная 365 км/ч
8. Побудова першого масованого удару тактичної авіації
Масований удар – це одночасні, узгоджені дії головних сил, ракетно-авіаційного угрупування зметою ураження великої кількості об’єктів противника та вирішення головних завдань операції (1-2 на добу)
Оперативна побудова першого масованого удару у війні без застосування ядерної зброї включає наступні основні елементи:
Загальна тривалість масованого удару в межах 2-х годин
Частіше ніж масовані наносять зосереджений удар, під яким розуміють одночасні узгоджені дії авіаз’єднань та частин, по одному чи декільком об’єктам в одному районі.
Одиночні удари наносяться групою або 1-м літаком по окремим об’єктам. Послідовність одиночних ударів утворює ешелоновані дії. Різновидом одиночного удару є вільне полювання.
9 . Високоточна зброя розвинутих іноземних держав.
Разведывательно-ударный комплекс ПЛСС
Разведывательно-ударный комплекс ПЛСС предназначен для поражения бронеобъектов, средств ПВО и центров управления на маршрутах выдвижения и в позиционных районах.
В состав РУК ПЛСС входят:
-средства разведки –10-12 самолётов разведки и ретрансляции типа TR-
1со специальной аппаратурой Aircraft Mission Subsystem(AMS);
- наземный центр обработки данных и управления (НЦОУ) с аппарату-
рой Central Pracessing Subsystem (CPS);
- наземная радионавигационная сеть:
-12 развёрнутых вдоль маршрута патрулирования самолётов TR-1A, мобиль-
ных пунктов (маяков) Site Navigation Subsystem (SNS) с точкой топогеодези-
ческой привязкой;
- в перспективе для этой цели будет использоваться система “Навстар”;
-средства огневого воздействия: ударные самолёты с бортовыми блока-ми радиокомандного наведения на самолётах- Uehicie Navigation Sub-
system (UNS) (100 блоков)
-управляемые средства поражения с блоками радиокомандного наведе-
ния Weapon Navigation Subsystem (WNS) (500 блоков)
-боевые самолёты с аппаратурой ретрансляции навигационных DME
(радиодальномерная навигационная система) сигналов и радиокоманд
наведения по каналу “земля-воздух” Pad Relay Subsystem (PRS), разме-
щаемых в подвесных контейнерах (10 контейнеров)
Основные тактико-технические характеристики РУК ПЛСС
Зона действия………………………………………..100-500х500км
Зона обзора 1самолёта……………………………...120°х500км
Время обнаружения, распознавания и определения местоположения РЭС в за-
висимости от отношения сигнал/шум 6-20с
Круговая вероятная ошибка (КВО) определения местоположения РЭС на
дальностях до 280км (по траверзу к базе самолётов разведки и ретрансляции):
РЛС с импульсным излучением………………………..15м
РЛС с непрерывным излучением………………………30м
Количество одновременно наводимых средств поражения
(из них на конечном участке поражения)…………….15(5)
Расположение зон патрулирования самолётов разведки и
ретрансляции TR1A от линии боевого соприкосновения (ЛБС). 50-100км
Высота полётов самолётов разведки и ретрансляции…….20-25км
Расположение наземного центра обработки и управления от линии боевого
соприкосновения (ЛБС)……...300-350км
10. Разведывательно-ударный комплекс «Джисак»
Разведывательно-ударный комплекс «Джисак» относится к высокоточ-
ному оружию и предназначен для поражения бронеобъектов, средств
ПВО и центров управления на маршрутах выдвижения и в позиционных
районах.
Комплекс включает:
авиационную систему разведки целей «Джистар»;
центр управления и аппаратуру автоматизированной обработки
разведданных;
установленные на самолете разведки средства связи, передачи
данных и наведения оружия типа С-18А (ТR-1,U-1D «Мохаук»);
наземный центр управления;
огневые средства поражения;
наземную радиолокационную сеть, которая в виде маяков устанав-
ливается вдоль маршрутов следования самолета разведки и наве-
дения.
Основные характеристики разведывательно-ударного комплекса
«Джисак» следующие:
Высота полета самолета, км 9-12
Удаление зоны барражирования от линии фронта, км 50-90
Протяженность маршрута барражирования, км 150
Скорость полета, м/с 200
Дальность разведки, км 50-200
Максимальная дальность наведения, км 200
Количество одновременно сопровождаемых целей 10
Точность наведения ракеты, м 25
Средняя огневая производительность, пусков/ч 38-45
Носители F-15, F-16, MLRS
Управление разведывательно-ударным комплексом осуществляется с
командного пункта армейского корпуса.
разведка;
обнаружение и распознавание целей;
принятие решения на поражение целей;
наведение ракеты на групповую цель;
поражение групповой цели суббоеприпасами;
контроль результатов поражения.
11.Призначення, завдання та організаційна структура РТВ. Поділ підрозділів РТВ за завданнями, дислокацією та їх станом.
Радіотехнічні війська (РТВ)входять до складу Повітряних Сил (ПС)Збройних Сил України (ЗСУ) і є основним джерелом інформації про повітряну обстановку.
Вони ведуть радіолокаційну розвідку і видають радіолокаціну інформацію про повітряну обстановку на командні пункти з’єднань та частин ПС для забезпечення ведення ними бойових дій та бойового управління частинами та підрозділами, оповіщення військ та об’єктів про повітряну обстановку, здійснення контролю за польотами свої авіації, а також контролю за дотриманням правил використання повітряного простору України повітряними суднами усіх відомств та іноземних держав.
Крім того, підрозділи РТВ у районах свого розташування ведуть розвідку наземного і морського противника, радіаційну, хімічну, біологічну розвідку, здійснюють спостереження за метеорологічною обстановкою.
У мирний час радіотехнічні війська несуть бойове чергування з охорони державного кордону України у повітряному просторі.
Організаційна структура РТВ знаходиться в залежності від воєнної доктрини, рівня розвитку воєнного мистецтва, озброєння, характеру і обсягу задач, що вирішуються. У зв’язку з цим організаційна структура з’єднань, частин та підрозділів РТВ неодмінно зазнає періодичних змін.
Радіотехнічні підрозділи(радіотехнічні батальйони, окремі радіолокаційні роти, окремі радіолокаційні взводи) поділяються:
За покладеними завданнями
За місцем дислокації
За станом
Озброєння Радіотехнічних Військ (РТВ)
Радіолокаційна станція "П-35"
РЛС виявлення й цілевказівки П-40 "Броня"
РЛС П-80 "Алтай"
РЛС ЗРК "Оса"
12. Принципи бойового застосування частин та підрозділів РТВ.
Основні принципи бойового застосування радіотехнічних бригад (полків), радіотехнічних батальонів, окремих радіолокаційних рот, окремих радіолокаційних взводів:
(це здатність організовано і в установлені терміни приступити до бойового застосування та у будь-яких умовах обстановки виконати поставлене бойове завдання);
(полягає в забезеченні найбільш сприятливих умов для ведення радіолокаційної розвідки і видачі бойової та розвідувальної інформації);
(забезпечує перенесення зусиль і нарощування РЛП на окремих напрямках, відновлення порушених бойових порядків, виконання бойового завдання в новому районі, а також виведення з-під удару );
(здійснюється з метою максимального збільшення дальності рубежів радіолокаційної розвідки, підвищення достовірності інформації);
(включає відновлення порушеного управління, пошкодженого озброєння та воєнної техніки, ліквідацію наслідків нанесення ударів повітряним противником);
(полягає у створенні радіотехнічними частинами та підрозділам сприятливих умов для виконання поставлених перед ними бойових завдань).
13. Призначення, організація та основне озброєння підрозділів забезпечення РТЧ.
РТВ входять до складу ПС ЗСУ і є основним джерелом інформації про повітряну обстановку в країні. Вони ведуть радіолокаційну розвідку і видають РЛ інформацію про повітряну обстановку на КП об’єднань, з’єднань та частин ПС.
Структура РТВ:
Об’єднання ПС – 2 радіотехнічні з’єднання, частини(РТБР, РТП) – 5 основних РТ підрозділів (ртб) – 4 РТ підрозділи (орлр, орлв).
Основні види озброєння:
РЛС і РЛК, НРЗ; рухомі РЛ високоміри (РРВ); комплекси засобів автоматизації (КЗА); засоби зв’язку; електросилове обладнання.
14. . Ступені готовності підрозділів ППО
Всього існує три види ступенів готовності:
Готовність №1 – найвищий ступінь готовності підрозділу до ведення розвідки повітряного противника. При цьому ступені готовності на КП на включених РЛС КЗА, на прийнятих та передавальних радіоспектрах, на роб місцях знаходяться бойові обслуги, очолювані командирами підрозділів, на виключених - чергові бойових змін. В підрозділі включені ведуть розвідку та здійснюють видачу інформації: один РЛК рухомий ПРВ та КЗА. радіоприймачі та передавачі, які забезпечують роботу КЗА прийому та передачі інформації працюючих РЛК, включені на робочі частоти кореспондентів.
На вимкнених РЛК (РЛС) агрегати електричного живлення прогріті, апаратура готова до включення.
Підрозділи вважаються в готовності №1, якщо на КП присутні:
Готовність №2 - на КП підрозділу 1 РЛК (РЛС), а при наявності включеного РЛК (РЛС) – на 2 РЛК, 1 РРВ, КЗА на робочих місцях знаходяться чергові бойові обслуги, очолювані оперативними черговими. Апаратура КЗА включена по графіку або вимкнена. Виключена РЛК, РРВ, КЗА перевірені й готові до включення.
Готовність №3 – на КП підрозділу на роб місцях знаходиться оперативний черговий на приймальному радіоцентрі - радіотелеграфіст командної радіомережи старшого КП. РЛК, РРВ апаратура КЗА та засоби звязку перевірені, настроєнні та підготовлені до включення
15. РЕмтр
16. Можливості рмтр:
Можливість по ремонту озброєння техніки,можл по евакуації пошкодженого озброєння і техніки,маневрова ні можливості,можл по рем.озброєння і техніки характериз.середньодобовими можл.по рем.уразів озброєння за добу,можл по евакуацію характериз.кількістю озброєння зразків
Маневрові можл.характер.можл майстерень які входять у склад роти.Заг.можл.роти
Час розгортання 50хв.час згортання,швидкість руху 50км/год,занос ходу 800км.
17.18,19(Див схему 15)
21. Послідовність роботи командира:
1)усвідомлення отриманого завдання;
2)Визначити заходи які необхідні провести;
3)проведення розрахунку часу;
4)орієнтує підлеглих про майбутні дії;
5)дає вказівки підлеглим;
6)приймає рішення, доповідає його заступник ком.бригаду з озброєння;
7)проводить рекогносцировку;
8)віддає усний бойовий наказ та організовує взаємодію
22. Розрахунок часу, в чому полягає, необхідні дії
Розрахунок часу полягає в розподілі наявного часу( з моменту отримання завдання до готовності його виконання).
23. Під час усвідомлення командир повинен:
1)положення та характер дій загально військових частин;
2)завдання своєї частини;
3)завдання свого підрозділу;
4)завдання сусідів та порядок взаємодії з ними;
5)строки готовності.
Розрахунок часу полягає у розподілі наявного часу для командира підрозділу та його підлеглих при виконанні заходів щодо підготовки до майбутніх дій.
Вихідними даними є час отримання завдання та час готовності до його виконання. Усього часу: з них світлого темного
24.Оцінка обстановки
Противника - положення переднього краю та характер дій.
Свої сили та засоби:склад, місце розташування.
Інші фактори: характер місцевості; стан погоди, пори року, доби, та їх вплив на підготовку.
25. Приймання рішення командиром
-замисел тактичних дій
-завдання підлеглим;
- основні питання організації управління
Замисел включає:основні завдання роти, райони розташування, способи їх заняття,місця робіт по техн..обслуговуванню та шляхи евакуації, строки та порядок відновлення несправностей роботи та техніки, порядок інженерного обладнання району розташування.
26. Бойовий наказ:
1 пункт- стислі відомості про наземного противника та дії повітряного противника;
2 пункт - бойовий порядок РТЧ
3 пнкт - бойове задання роти
4 пункт - після слова «наказую» ставлення завдання:
а)взводу по рем озброєння (шикування похідної колони, місце розгортання)
б)взводу по ремонту автомобілів
в)командирам РЕГ та ВРГ(вказівки та підготовки техніки)
г)госп.відділення(порядок забезпечення мат засобами)
5 пункт час готовності
6 пунт місце розгортання пункту управління, організація зв’язку, сигнали управління та свого заступника
27. Радіозв'язок в роті. Засоби радіозв'язку роти.
Зв’язок – основний засіб управління ротою. Він організовується відповідно до рішення командира роти, а також вказівок нач. штабу та розпоряджень зі зв’язку вищого штабу. Відповідальність за організацію та стан зв’язку в роті несе командир роти. Безпосередньо організує зв’язок і відповідає за роботу технічних засобів зв’язку заступник ком. роти. Командир роти зобов’язаний підтримувати постійний і стійкий зв’язок з тиловим пунутом управління (ТПУ) частини.
Для забезпечення управління ротою застосовуються засоби:
Радіо, проводові зас., сигнальні зас.
Радіо засоби є найважливішими, а інколи, єдиними засобами зв’язку, здатними забезпечувати управління ротою в сучасному бою. Вони застос. у всіх видах тактичних дій, а також під час пересування або на місці розташування.
Проводові засоби застос. при знаходженні в районі розташування на місці, для внутрішнього зв’язку при роботі та при подавленні противником радіоканалів.
Сигнальні засоби застосовуються для передачі команд, сигналів оповіщення, управління та взаємодії. Вони застос. під час руху. До них віднос.: кольорові прапорці (жовтий, червоний), кольорові ліхтарики, сигнальні ракети.
Для забезпечення управління в роті ведуться документи:
Журнал тактичних дій роти, Журнал обліку відновлення озброєння та техніки, Журнал запису команд, розпоряджень і донесень, Журнал розвідки поста повітряного спостереження, Журнал індивідуального обліку дослідження радіоактивного опромінення особового складу.
Робоча карта ком. роти – це топографічна карта на якій за допомогою умовних знаків з необхідними поясн. надписами відображається тактична обстановка з всіма її змінами в ході тактичних дій.
За допомогою роб. карти ком. роти може вирішити завдання:
Усвідомлювати отримані завдання; Вивчити та оцінити обстановку; Приймати рішення; Видавати вказівки по взаємодії; Ставити завдання підлеглим; Складати донесення командиру; Інформувати сусідів про обстановку; Доповідати обстановку вищестоящому командиру; Зд. марш за вказаним маршрутом.
На роб. карту ком. роти наносить дані, які можна поділити на 4 групи:
1 група(червоним кольором). Розташування, завдання та дії загальних військових частин та підрозділів,які прикриваються; Їх розмежувальні лінії та пункти управління; Аеродроми базування та зони чергування своєї авіації; Межі зон ураження зенітних частин та підрозділів.
2 група(чорним кольором). Розташування та дії зенітних ракетних частин та підрозділів, основна та запасна позиції, відповідальний сектор, КП дивізіону та інших засобів ППО; Розташування ракетних військ та артилерії; Частини та підрозділи інженерних, радіаційно-хімічно-біологічного захисту, військ зв’язку, РТВ, РЕБ, технічнічного забезпечення та всі пояснювальні написи за свої війська.
3 група(синім кольором). Розташування і дії військ противника, а також всі поясн. написи з використанням умовних знаків скорочені як за свої війська.
4 група(у вигляді таблиць). Сигнали управління та взаємодії; Сигнали оповіщення; Позивні радіостанцій та посадових осіб; Строки готовності та інші дані.
Розвідка – один з найважливіших видів забезпечення, вона організовується і ведеться безперервно, у будь-якій обстановці з метою своєчасного виявлення засобів повітряного нападу противника, розпізнавання своїх літаків, вертольотів та вивчення місцевості.
Вимоги:
Цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність та оперативність, спритність та стійкість, достовірність, точність визначення координат пов. цілей.
Завдання:
Своєчасне виявлення кола визначених координат, складу пов. цілей та безперервне спостер. за ними; Виявлення пов. десантів і спостер. за їх діями; Розпізнавання своїх літаків та спостер. за їх польотами; Вивчення засобів пов. противника і їх тактичних дій; Спостереження за положенням та діями наземного противника і своїх військ; Розвідка місцевості на маршрутах висування та в районах розгортання.
Зд. з метою:
Підтримання бойової готовності роти; Забезпечення боєприпасами та військово технічним майном; Підтримання озброєння і техніки у справному стані та постійній готовності до бойового застосування; Відновлення пошкоджених озброєння і техніки та своєчасне повернення їх до строю.
Воно зд. силами та засобами бойових обслуг та підрозділом техн.. забезп.
38.Тилове забезпечення тактичних дій роти (мета, види, основні заходи та їх зміст).
Тилове забезпечення батальйону {роти) організовується та здійснюється в усіх видах бою та у повсякденній діяльності з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані та створення для них сприятливих умов щодо виконання поставлених завдань.
393. Безпосереднім організатором тилового забезпечення в батальйоні є заступник командира батальйону з тилу. Він несе відповідальність за своєчасне забезпечення підрозділів матеріальними засобами, захист, охорону та оборону тилу батальйону та управління ним.
Заступник командира батальйону з тилу зобов'язаний: знати завдання батальйону; організувати одержання та утримування встановлених запасів матеріальних засобів, розгортання та роботу батальйонних пунктів бойового постачання, заправного та продовольчого; вживати заходів щодо своєчасного підвезення (подачі) в підрозділи матеріальних засобів; організувати приготування, доставку та видачу гарячої їжі, а також підвезення, зберігання питної води та забезпечення нею особового складу; разом з командирами підрозділів забезпечувати заправлення техніки пальним.; підтримувати постійний зв'язок з командирами підрозділів та заступником командира бригади (полку) з тилу і доповідати йому і командиру батальйону про забезпеченість підрозділів, розташування та стан тилу.
394. Витрачені запаси ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів повинні поповнюватися до встановлених норм.
Підвезення ракет, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів у підрозділи здійснюється за усними заявками командирів рот та окремих взводів і наказом (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону.
Поповнення танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) боєприпасами та заправлення пальним в ході бою проводиться безпосередньо у бойових порядках, а під час здійснення маршу — в районах привалів, денного (нічного) відпочинку та із прибуттям у призначений район. При неможливості підвезення боєприпасів і пального до танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) безпосередньо у бойові порядки транспортні засоби з боєприпасами та пальним підходять як можна ближче до них. Танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) по черзі потай підходять до місць розташування транспортних засобів для поповнення боєприпасами та заправлення пальним. Відповідальність за підвезення боєприпасів та пального в підрозділи несе командир взводу забезпечення, а за своєчасне поповнення боєприпасами та заправлення техніки пальним — командири підрозділів.
Підвезення матеріальних засобів, як правило, проводяться: від роти тилового (матеріального) забезпечення бригади (полку) до батальйону — бригадними (полковими) транспортними засобами; від взводу забезпечення батальйону до рот — транспортними засобами батальйону.
В окремих випадках за вказівкою старшого командира (начальника) для відвезення матеріальних засобів від роти тилового (матеріального) забезпечення бригади (полку) до підрозділів батальйону використовуються транспортні засоби батальйону.
395. Запаси продовольства утримуються в транспортних засобах взводу забезпечення батальйону, недоторканний запас продовольства — у речових мішках, бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і танках.
Забезпечення особового складу гарячою їжею організовується через батальйонний продовольчий пункт, як правило, три рази на добу. При неможливості організувати триразове харчування з дозволу командира бригади, полку (батальйону) особовий склад забезпечується гарячою їжею два рази на добу, при цьому частина добової норми продуктів видається у сухому вигляді.
Приготування, доставку та видачу підрозділам гарячої їжі організовує начальник продовольчого пункту відповідно до вказівок заступника командира батальйону з тилу (узгодженими з командиром або начальником штабу батальйону), який визначає, на яку кількість особового складу, для яких підрозділів і до якого часу готувати їжу, порядок доставки (видачі) її підрозділам батальйону. Для доставки їжі підрозділам від них при необхідності виділяються піднощики.
Приготування, видача та приймання їжі організовується, як правило, поза зонами зараження. У випадку вимушеної організації харчування в зонах радіоактивного зараження приготування, видача та приймання їжі здійснюється: при рівні радіації до 1 рад/г — у звичайному порядку; від 1 до б рад/г — у дезактивованих спорудженнях; понад 6 рад/г — у дезактивованих спорудженнях закритого типу.
Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються тільки консервовані та концентровані продукти у захищеній тарі та упаковці.
У районах, які заражені отруйними речовинами, дозволяється готувати та приймати їжу тільки у спеціальних спорудженнях, які обладнані фільтровентиляційними установками. У районах, які заражені біологічними засобами, приготування та приймання їжі дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території, польових кухонь та обладнання, а також повної санітарної обробки особового складу.
Продовольство та воду, які заражені радіоактивними, отруйними речовинами та біологічними засобами, застосовувати для харчування забороняється.
396. Забезпечення підрозділів водою для пиття та господарчих потреб проводиться з пункту водопостачання (водозабірного пункту). Використання води з інших джерел забороняється. Підвезення води в підрозділи організовується, як правило, заступником командира батальйону з тилу. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляється у герметичних ємкостях.
397. Відпуск речового майна проводиться виходячи із облікової чисельності особового складу батальйону (роти) за діючими нормами. Миття особового складу, як правило, проводиться один раз на тиждень зі зміною комплекту натільної білизни та здійснюється у порядку, встановленому старшим командиром (начальником). При необхідності проводиться санітарна обробка особового складу.
398. Медичне забезпечення в батальйоні (роті) у бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникнення та розповсюдження у підрозділах хвороб.
Перша медична допомога пораненим та хворим надається в порядку само- та взаємодопомоги, санітарними інструкторами рот та стрільцями-санітарами взводів на місці поранення, у найближчому укритті або на медичному посту роти, а також особовим складом підрозділів, які виділені для рятівних робіт та лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження. Долікарська (фельдшерська) медична допомога пораненим і хворим надається на медичному пункті батальйону, а перша лікарська допомога — на медичному пункті бригади (полку) і на медичних пунктах батальйонів, які очолюються лікарями.
Збір, вивезення (винесення) поранених з поля бою (з осередків ураження) на медичний пункт батальйону здійснюється з їхньою особовою зброєю та протигазами силами і засобами медичного пункту батальйону, а при необхідності особовим складом та транспортними засобами, які додатково виділяються командиром батальйону (роти).
При наявності в батальйоні значної кількості поранених та хворих в першу чергу евакуації підлягають важкопоранені та важкохворі. Легкопоранені, які не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги направляються у свої підрозділи.
39.Способи пересування роти, їх коротка характеристика, переваги та недоліки.
Під пересуванням підрозділів розуміють організоване переміщення їх Каїм-яким способом з одного району в інший.
Пересування підрозділів може здійснюватися різними способами:
* Маршем
* Залізничним
* Морським (річковим)
* Повітряним транспортом (як правило МСБ)
* На важких автопоїздах (як правило ТБ і гусенична техніка)
* Комбінованим способом
Під комбінованим способом пересування військ розуміється таке їх переміщення з одного району в інший або на вказаний рубіж, при якому поєднуються різні способи пересування.
У сучасних умовах, коли діям військ властиві виняткова маневреність, динамічність, просторовий розмах, значення пересування ще більше зріс. Якщо минулого пересування застосовувалося поза полем бою, то тепер воно стало невід'ємною частиною бою. Зараз різні способи пересування широко застосовуються при висуненні військ в район бойових дій, при перегрупування і маневр силами, засобами, що проводяться з різними цілями при підготовці й у ході бою. Марш є основним способом пересування, оскільки при цьому забезпечується постійна бойова готовність подразделеній6 можливість швидкого їх розгортання і вступу в бій з ходу. При здійсненні маршу є також можливість швидко змінювати напрямок руху і обходити зони зараження, райони руйнування, затоплення і лісових пожеж.
40.Марш роти та основні характеристики маршу (накреслити схему маршу роти).
Марш — організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування батальйону (роти). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а у напрямку руху — до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.
В усіх випадках марш здійснюється потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ — і вдень.
За будь-яких умов підрозділи повинні прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.
264. Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон — 20—25 км/г, автомобільних колон — 25—30 км/г.
У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15—20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4—5 км/г, на лижах 5—7 км/г.
В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.
265. Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.
Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25—50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.
Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100—150 м.
Методика розрахунку маршу
1)3'ясовуеться та наноситься на робочу карту ком. батареї вихідні дані які стали йому відомі з бойового наказу ком дивізіонна (вихідний пункт та час його проходження маршруту руху, нова позиція, райони привалів, пункти регулювання на маршруті, можливі райони розгортання батареї в бойовий порядок). 2)Визначаеться величина переходу Sпер, яка вимірюється по карті за допомогою курвіметра від вихідного пункту до найбільш віддаленої точки маршруту (нової позиції). Оцінюється стан маршруту та прохідність окремих ділянок S1, S2. S3. Sпер=Sвиміряне*Кзвивитоскі. К-рівнина(1), горбиста(1,1), гірська(1,2). 3)Розраховується час на здійснення маршу tмаршу. Tмарш=tрух+tприв+tвтяг, tприв -привали (2за добу), tвтяг-0.
Tрух=S1/V1+S2/V2
Визначається потрібна середня швидкість руху на маршруті \/сер=tпереходу/ tруху.
Визначається час на висування колони батареї до вихідного пункту tвис=Sвисування/Vвис, Sвисування-від старої позиції до вихідного пункту, Vвис-2/3 від середньої швидкості.
Оцінка противникаЗ.Оцінка своїх сил та засобів на час отримання бойового завдання.