Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
крила метелика згорають у вогні.
у мене забрали тебе , а в метелика - крила.
СУЇЦИД метелика
в вану помалу набиралася вода.
телефон розривався від вхідних дзвінків.
а їй байдуже.
Марта сидить у зручному кріслі, обнявши руками коліна.
сьогодні їй хотілося побути на одинці з думками.
занадто мало вона прожила на сім світі - занадто добре розуміла всю цю дивину навколо.вона знала весь цей світ не на свої роки.
вона не меланхолік, не холерик, не сангвінік, ані флегматик.
якось ніхто.
ніколи не конфліктувала, читала Пауло Коельо, слухала сумну музику.
спокій , рівновага.
та ця спокійність - лише зовнішній фантик.
душа знемагала.
все що знала, про що думала, переживала , сподівалася - усе це переповнювало її через край.
деколи боліла голова.то думки.важкі, темні, важкі думки.
бруд і чистота, темінь і світло.
добро і зло.
про що ж може думати юнна душа??
повірте, не менше ніж вже старша людина.ба навіть більше, глибше, мудріше.
на столі лежить стосик книг.
Корній, Роздобудько, Матіос , Дашвар, Коельо...далеко не весь список.проте це все вона.це її літературна мода.
не знаю , чи знають люди, та книги найбільше смакують під міцний чай.
ванна все наповнювалася, а з тим наповнювали й думки Мартину голову.снували розум, заважали нормально жити.
сьогодні вона буде літати.
їй так давно не вистачало крил.
політ її думок.
це ж так легко.
ти уявляєш себе метеликом.барвистим, маленьким, легким як пір'їна..
ванна наповнилася.Марта оголилася.
дістала свою маленьку різьблену шкатулку.
маленькі, біленькі кульки.
взяла одну.і запила гарячим міцним чаєм.
помалу занурилася у воду.
ледь не кип'яток.
але такий каталізатор пришвидшив реакцію її мозку.
'о мамо, лиш би не статися лиху...'
легкі крильця.
крильця душі почали розкриватися під дією морфінового чаду.
о, цей нестримний дурний метелик.
куди він залетить сьогодні?
чи зможе він віднести її десь так далеко, що не знайдуть інші, він?..
'мій дурмане, неси мене в рай'...
вона сміється, помалу засинає.вода гріє як ковдра.Марта закутується в неї.
як добре....а головне спокійно.
так ніжно.як в обіймах метелика.
вода все більше бере в свої обійми Марту.
о, морфіновий метелик.
ти гинеш, вбиваючи її...
метелик складає свої крила.
він сьогодні відніс її у свій вічний рай - її навічне пекло.
15.11.2013
[v.pf]