Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Семінар №5 Екологічне виховання населення України.
Екологічне виховання - невід'ємна складова навчально-виховної роботи. Форми організації екологічної освіти і виховання. Питання екологічного виховання в дошкільній, початковій освіті, в середній школі. Освіта та виховання з питань екології у вищих навчальних закладах. Екологічна освіта і виховання за кордоном. Наступність і безперервність екологічної освіти та виховання.
Екологічне виховання - спосіб впливу на почуття людей, їх свідомість, погляди і уявлення. Але будь-яке виховання, в тому числі екологічне, повинне ґрунтуватися на освіті, насамперед екологічній. Мета освіти - формування фізичного та психічного, духовного здоров'я людини і всього суспільства. Освіта сама по собі не гарантує захисту від нерозумного, а то і злочинного ставлення до природи, а отже, і до людей. Свідомість людини - безпека країни, запорука подальшого існування життя на планеті. Екологічна освіта охоплює сферу знань, умінь і навичок, необхідних для дбайливого відношення до природного середовища. Вона - основа професійної підготовки фахівців у будь-якій сфері, зв'язаній, навіть побічно, із природою. В цьому процесі важливі певні принципи.
Принцип загальності - означає, що екологічна освіта та виховання повинні охоплювати все суспільство з урахуванням індивідуальних особливостей - вік, стан психіки, зокрема темпераменту, освітній ценз, інтереси та стимули різних груп соціально-професійних категорій населення.
Принцип комплексності екологічної освіти та виховання, як принцип загальності, має правові (юридичні) і методичні аспекти.
Екологічне виховання, освіта - єдиний процес впливу на свідомість людей і він повинен здійснюватися в комплексі, з врахуванням науково обґрунтованих методичних вимог.
Принцип безперервності - зобов'язує всіх суб'єктів діяльності в сфері екологічної освіти та виховання забезпечити узгоджений процес на всіх ступенях освіти та виховання - дошкільного, шкільного, вузівського і післядипломного, чого вимагають Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Концепція екологічної освіти та виховання в Україні".
Шлях до високої культури лежить крізь екологічну освіту, яка на порозі третього тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічно-безпечного розвитку. Підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і культури на основі критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства та природи (не насильство, а гармонійне співіснування з нею!), повинна стати одним з головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України.
Екологічна освіта як цілісне культорологічне явище, що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, повинна спрямовуватися на формування екологічної культури як складової системи національного і громадського виховання всіх верств населення України, екологізацію навчальних дисциплін та програм підготовки, а також на професійно-екологічну підготовку через базову екологічну освіту.
Питання екологічного виховання доки ще не приймається більшістю людей як особисті, що перехрещуються безпосередньо з життєвим шляхом окремої людини і часто навіть визначають її долю. Причиною цього є, найперше, відсутність елементарної екологічної культури у вихователів – батьків та педагогів.
Екологічне виховання – це сукупність культурних, соціальних та виховних заходів, що впливають на відчуття, свідомість і погляди людей та спрямовані на підвищення рівня екологічних знань і культури у школярів, студентів, керівних працівників і населення з метою подолання у них споживацького ставлення до природи, розвитку до неї почуття дбайливого відношення та усвідомлення суспільством небезпеки глобальної екологічної катастрофи що наближається. Основи екологічного виховання людини закладаються з раннього віку, якщо дитині у сім’ї розповідають про навколишній світ з позиції любові та дбайливого відношення. Таким чином, переконання людей формується з дитинства. Одним з базових моральних завдань, що стоять перед вихователями та викладачами усіх рівнів, є виховання любові дитини до Вітчизни, і наслідок бережливе ставлення до рідної природи.
Сприйняття природи допомагає розвивати такі якості людини, як життєрадісність, емоційність, чутливість та поважне відношення до всього живого. Якщо дитину привчати милуватися яскравими барвами неба, просторами ланів, формою сніжинки, польотом ластівки у неї розвинеться природній смак, потяг до творчості та одночасно більш глибоке сприйняття навколишнього світу.
Дитина полюбить природу, себе у природі та, можливо, ніколи не завдасть їй шкоди та збитків. Дуже гарно сказав російський письменник Леонід Леонов: “Створювати творців та захисників лісу більш важливо ніж вирощувати сам ліс”. Цими рядками він не хотів принизити практичний бік справи, а підкреслив велику провідну роль екологічного виховання для охорони природи.
Нині великого значення набуває екологічна освіта. З одного боку, ми бачимо, що на базі вже набутих екологічних знань, людиною створюються та підтримуюються стійкі високопродуктивні екосистеми, ефективно функціонуючі при вітрах, засухах, зливах та інших чинниках. Але, разом з цим, з іншого боку, людство вже усвідомлює особливу важливість негативних наслідків і хижацького використання природних ресурсів та порушень екологічних законів у своїй господарській діяльності. Це явище, як бумеранг, наносить відповідні удари по сучасному та майбутньому поколіннях. Тому, необхідно підняти екологічну освіту до нової висоти, добитися поліпшення якості екологічної освіти, зробити все можливе для запобігання екологічній катастрофі на Землі.
Що може дати екологічна освіта та виховання усіх людей, що мешкають на Землі, для яких навчальним класом є увесь світ? По-перше, люди навчаються на практиці зберігати середовище, де вони мешкають в умовах напруженої сучаної екологічної ситуації зі збереженням природних основ життєдіяльності сучасної людини та її нащадків. По-друге, людина з екологічною освітою та вихованням буде сформована як гармонійно розвинута особистість з гуманістичним світовідчуттям природного середовища та планети в цілому. По-третє, кожний школяр, студент, а з часом взагалі кожний громадянин буде переконаний у необхідності зберігати, відновлювати та розширювати земні простори, що збагачують киснем повітря, охороняти тварин. По-четверте, промислові підприємства перейдуть на технології з більш м”яким екологічним впливом на довкілля, усюди, де є необхідність, будуть встановлені очисні споруди та обладнання для шкідливих газонебезпечних та рідких відходів. Ресурси, що споживаються при виробництві товарної продукції будуть використовуватись комплексно, при постійному удосконаленні технологій із зменшення уведення шкідливих речовин у біологічний кругообіг. При плануванні будівництва підприємств, їх функціонуванні, розширені та реконструкції буде враховуватись баланс природних ресурсів, порушення та забруднення природного середовища, а також можливі наслідки цього шкідливого впливу.
Основне завдання екологічної освіти та виховання – необхідність закріпити у суспільстві усвідомлення того, що природні багатства не безмежні. Сучасне суспільство не має права жити за рахунок майбутніх поколінь. Як казав Антуан де Сент-Екзюпері: “Ми не отримуємо у спадщину Землю від пращурів, ми отримуємо її в борг від наших дітей!”.
Таким чином, “Екологізація” суспільної свідомості засобами виховання та освіти створює сприятливі передумови для успішної програми стійкого екологічного розвитку в Україні.