Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.2. Елементи системи оподаткування
До елементів системи оподаткування відносяться : суб’єкт ( платник ), об’єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і квота.
Суб’єкт ( платник ) - це фізична або юридична особа, яка безпосередньо сплачує податок. Податкова робота починається саме із встановлення платників, які відповідають за зобов’язання перед державою. В окремих випадах між платником і державою може знаходитись уповноважена служба, яка утримує податок, перераховує йог до бюджету і несе за це відповідальність ( наприклад, утримання прибуткового податку з робітників і службовців здійснює бухгалтерія за місцем роботи ). Суб’єкт є тільки посередньою, транзитною ланкою проходження податків. Він перераховує до бюджету частину отриманих доходів. Тому реальним платником, або носієм кожного податку є споживач. Саме він сплачує вартість товарів і послуг, в яку входять витрати виробництва та реалізації, прибуток всіх, відрахування частини отриманих доходів до бюджету.
Об’єкт оподаткування – другий елемент оподаткування. Встановивши платника, необхідно знати, що саме у нього оподатковується. Об’єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, мати безпосереднє відношення до платника. В об’єкті оподаткування фокусуються суперечності фіскальної і регулюючої функції податків. З фіскального боку, держава зацікавлена в тому, щоб об’єкт оподаткування був значним і постійно зростав. З іншого боку, кожний платник намагається сплачувати якомого менше податків, тобто зменшувати об’єкт оподаткування. Якщо таке зменшення збігається з інтересами суспільства ( платежі за ресурси ), то регулююча функція реалізується, якщо ні ( податок на прибуток чи дохід ), то це свідчить про наявність суперечностей в системі оподаткування.
Одиниця оподаткування – це одиниця грошового або фізичного виміру об’єкта оподаткування. Наприклад, оцінка земельної ділянки при оподаткування проводиться в гектарах, сотих гектара, квадратних метрах і т.д. Грошовий вимір може бути безпосереднім – при оцінці доходів і опосередкованим – при оцінці земельної ділянки ( за ринковою чи нормативною ціною ), майна і ін.
Джерело сплати податку - це дохід ( майно )платника з якого він сплачує податок.
Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існує два види встановлення податкових ставок :
а) універсальний ;
б) диференційований.
При універсальному встановлюється єдина для всіх платників ставка, а при диференційованому – детальна ( зниження або підвищення ставки ).
Встановлення податкових ставок може здійснюватися двома методами : емпіричним і методом економіко-математичного моделювання.
Емпіричний метод, орієнтований на фіскальну функцію податків, полягає у визначенні ставок на базі існуючого досвіду оподаткування з врахуванням забезпеченості видатків держави і впливу кожного податку на фінансові ресурси платників. При наявності накопичених даних про зміни у фінансовому стані держави та платників податків, ставки оподаткування повинні корегуватися.
Суть методу економіко-математичного моделювання полягає в розробці математичної моделі, яка враховує всі інтереси платника і визначальні фактори, що діють у сфері стягнення того чи іншого податку. Цей метод орієнтується на регулюючу функцію податків, бо критерієм оптимізації облікової ставки виступає саме найвищий рівень впливу податку на поведінку платника – ( наприклад, розробка ставок податку на прибуток в США ). Необхідно відзначити, що розраховані таким чином ставки не є універсальними.
В податковій практиці ( крім двох вище названих методів ) використовується інтуїтивний метод визначення ставок. Він базується на передбаченнях і побажаннях тих, хто ці ставки розробляє і затверджує. При цьому підході не здійснюються комплексні розрахунки, тому він є недосконалим.
За побудовою податкові ставки поділяються на тверді і процентні.
Тверді ставки встановлюються в грошовому виразі на одиницю оподаткування. Вони бувають :
а)фіксовані – встановлені в конкретних сумах ;
б) відносні – визначені у відношенні до певної величини ( у процентах мінімальної заробітної плати, фонду оплати праці і т.д.).
Тверді ставки застосовуються у періоди економічної нестабільності ( інфляції ). Встановлення фіксованих ставок в період інфляції є недоцільним тому, що їх необхідно постійно переглядати.
Процентні ставки встановлюються до об’єкту оподаткування, який має грошове вираження. Вони поділяються на пропорційні, прогресивні і регресивні.
Пропорційні – це єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування ( зберігається принцип рівності платників ).
Прогресивні – це такі ставки, розмір яких зростає в зв’язку зі збільшенням обсягів об’єкта оподаткування. Прогресія шкали може бути простою і ступінчастою.
При простій шкалі підвищення ставки застосовується до всього об’єкту оподаткування. В даному випадку встановлюються певні граничні обмеження об’єкту, а при їх перевищенні сума податку набагато збільшується. Така шкала встановлюється саме тоді, коли держава всіляко прагне обмежити розміри об’єкту оподаткування.
При ступінчастій шкалі прогресії підвищення ставки застосовується не до всього об’єкту оподаткування, а до тієї його величини, що перевищує інтервальні обмеження. В даному випадку створюються пільгові умови оподаткування. В даному випадку створюються пільгові умови оподаткування на населення з низьким рівнем доходів і не надто важкі для осіб з високими доходами.
Регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються у міру зростання об’єкту оподаткування. Такі ставки застосовуються тоді, коли держава намагається стимулювати зростання об’єкту оподаткування.
Податкова квота – це частка податку в доході платника. Вона визначається в абсолютному розмірі або у відносному виразі. Податкова квота характеризує рівень оподаткування. Тому, з позицій соціальної справедливості в механізмі оподаткування повинна враховуватись податкова квота. В практиці оподаткування податкової квоти законодавчо не встановлюється.
Таким чином, розглянуті елементи системи оподаткування лежать в основі механізму оподаткування, тому для оволодіння податковою роботою необхідне чітке знання податкової термінології.
PAGE 1