Структура соціологічного знання Основні поняття та категорії соціології молоді
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Білет № 30
1. Структура соціологічного знання
Сучасна соціологія - це складно структурована галузь наукового знання.
Є різні підходи до розуміння структури соціології. Найбільш відомим є підхід до розуміння структури соціології, започаткований Р.Мертоном - сучасним американським соціологом. За його концепцією, соціологія маєтрирівневу структуру. Перший рівень - загальна соціологія або теоретична соціологія , абозагальна соціологічна теорія. Вона подає абстрактно-узагальнений аналіз суспільства як такого, досліджує соціально-повні процеси, виявляє загальні закони функціонування суспільства, його окремих частин, визначає концептуальні засади соціології, в межах загальної соціології формулюються та обґрунтовуються концепції соціальної дії, соціальної взаємодії,
соціального обміну, структурного функціоналізму, онфліктології тощо.
Другий рівень - соціологія конкретного суспільства, яка описується двома відносно самостійними теоретичними підсистемами:спеціальними соціологічними теоріями, галузевими соціологіями,
Спеціальні соціологічні теорії та галузеві соціології мають більш вузьку зону вжитку порівняно із загальною соціологією, тому їх інколи називають "малі соціології".
Третій рівень - рівень конкретних соціологічних (емпіричних) досліджень, які проводяться за допомогою спеціальних процедур та дослідницьких методик з метою отримання нового знання про соціальну реальність.
2. Сутність та типологія суспільств.
Сутність суспільства як соціального феномену. Суспільство є високоабстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.
Суспільство — сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.
Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).
Проблема типологізації суспільств передбачає, з одного боку, відокремлення понять «суспільство», «природа», «держава», «країна», з іншого — з'ясування співвідношення між ними. Людина і суспільство є частиною природи, але помилково було б ототожнювати їх з природою. Адже, коли йдеться про природу у широкому , то лінія «суспільство — природа» відображає те, що людина і суспільство виникли з природи. Суспільство при цьому перебуває у тісному зв'язку та взаємодії з природним середовищем і не може функціонувати, розвиватися поза ним, оскільки і природа, і суспільство підкоряються єдиним фундаментальним законам. Але розуміння природи у вузькому сенсі передбачає визнання того, що людина є не стільки біологічним, скільки соціальним творінням, а буття суспільства — це своєрідне соціальне буття, котре не можна зводити до тільки біологічного існування.
Розмежування цих понять дає змогу правильно зрозуміти двоєдину — природно-соціальну — основу людини та суспільства, не допустити як ігнорування природних засад у людині та суспільстві, так і заперечення вирішальної ролі соціального у цій єдності. На певних етапах розвитку соціології домінували різні точки зору, то абсолютно відриваючи людину, суспільство від їх природних основ, то абсолютизуючи місце і роль біологічного на противагу соціальному.
3. Націоналізм як соціальний феномен.
Націоналізм — теорія і практика етнічних відносин, які ґрунтуються на самоідентифікацїі нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо.
Радянська соціологія трактувала націоналізм як систему установок і політичних ідей щодо винятковості, переваги власного народу над іншими, небажання інтегруватися з іншими народами, а також як дії, спрямовані на їх дискримінацію. Сам феномен класифікують на громадянський (державний), етнічний, дифузний. Громадянський (державний, територіальний) націоналізм вважають найбільш раціональним, таким, що базується на принципах вільного самовизначення особистості.
Етнічний націоналізм поділяють на політичний і націоналізм у сфері культури. Політичний націоналізм заснований на розумінні нації як політичної сутності, має своєю метою боротьбу за утримання державності з урахуванням інститутів, ресурсів, культурної системи. Націоналізм у сфері культури спрямований на збереження цілісності народу, підтримання і розвиток його мови, культури, історичної самосвідомості тощо.
Дифузний націоналізм пов'язують з особливостями психологічного становища маргінальних груп, які не можуть ідентифікувати себе з жодною з існуючих соціальних національних груп, мають досить високий соціальний, економічний, культурний статус.
Класичний націоналізм. Реалізується як спроба досягнення повної незалежності. Паритетний націоналізм. Виявляє себе у прагненні до повної незалежності. Економічний націоналізм. Його особливістю є прагнення до економічної незалежності.
Захисний націоналізм. Домінуючими в ньому є ідеї про необхідність відсічі «зовнішнім силам», збереження культури, мови, території тощо.
Ліберальний націоналізм. Обстоює права і свободи особистості, виступає за додержання базових європейських» цінностей.
4. Основні поняття та категорії соціології молоді.
Соціологія молоді — галузь соціології, яка досліджує соціально-
демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від
дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та поза сімейної
соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і
професійних очікувань, ролей, статусу.
Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з'ясування сутності молоді, її місця у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, які відображають специфіку її соціального статусу.
Конкретнішим є поділ молоді на внутрішні групи за соціально-професійними та віковими ознаками у взаємодії з їх духовним світом і поведінкою. Такий підхід дає змогу адекватніше аналізувати окремі контингенти молоді під час емпіричних соціологічних досліджень.
Дискусійним і дотепер є питання вікової періодизації молоді. Згідно з найпоширенішою точкою зору віковими межами молоді вважається період від 16 до 30 років, специфіки молодіжної мобільності..
Останнім часом активно розробляються поняття «соціальний портрет молоді», категорії «потреби», «поведінка», «діяльність». На підставі порівняльних соціологічних досліджень простежуються зміни у характері потреб учнівської та робітничої молоді,
Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях — загальнометодологічному, спеціально-теоретичному та емпіричному, що дає змогу дотримуватися єдності вихідних методологічних понять, операційних визначень стосовно історичного змісту та емпіричних індикаторів.
Об'єкт соціологи молоді — молодь, тобто велика соціально-демографічна група, яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик, особливостей стану, соціально-психологічних особливостей.
5.Опитування як провідний метод збору соціологічної інформації
Опитування - це найпоширеніший та незамінніший спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події,
результати людської діяльності тощо. Цей метод є поширеним не тільки серед соціологів, а й серед журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з людьми. Існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування та інтерв'ю. Анкетне опитування - метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою анкети. Анкета - основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація.
Розрізняють такі різновиди анкетного опитування: анкетування індивідуальне - вид анкетування, який не передбачає спільності місця та часу під час заповнення анкети для всієї сукупності респондентів; анкетування групове - вид анкетування, який передбачає одночасне заповнення анкети групою людей, які зібрані в одному приміщенні; поштове анкетування - вид анкетного опитування, який передбачає розповсюдження анкети поштою та очікування її повернення після заповнення респондентом; пресове анкетування - вид анкетування, який адресується специфічному контингенту: читачам газети, слухачам радіо, телеглядачам;експертне анкетування - вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, яка є предметом вивчення.
Інтерв'ю - метод здобуття соціологічної інформації, який полягає у безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента. Виділяють такі різновиди інтерв'ю: фіксоване – різновид суворо регламентований питальником; фокусоване - різновид інтерв'ю, у якому респондента заздалегідь ознайомлюють з проблематикою бесіди; вільне - інтерв'ю, у якому тема визначена заздалегідь, а інтерв'юер має відносну свободу у веденні бесіди. квазі-інтерв'ю - ретельно спланована дискусія. Соціометрія - це різновид опитування, спрямований на вимірювання соціальних дистанцій між членами даної групи.
2. Получение обесцвечивающих и фиксирующих растворов из отработанных фотографических растворов
3. наличие сырья свободных рабочих рук и капиталов в руках предпринимателей
4. Викторияdnce Всеукраинский конкурс исполнителей восточного танца
5. 1Мне не охота учить историю- Плюсы- Знание истории мне помогут в будущем можно будет рассказывать своим де
6. тема изменений в составе элементов в структуре т
7. Нормативы образования отходов и лимиты их размещения для ОАО судоремонтный судостроительный завод мидель
8. Тема лекції- МЕТОДИ І МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ РУХОМОГО МАЙНА План лекції- 1
9. Тема 8 Функции государства
10. Лабораторная работа Отсечение невидимых частей плоских фигур Напомним материал лекций
11. тема ИАС как часть программной поддержки информационной структуры организации [5] Проект ИАС инстит
12. Особенности внешней торговли текстильной продукцией (на примере импортных поставок ООО «МирТек»)
13. 1заверше аграр рефы в масштаб всей стры 2Наступе госва на част сектор в промти и торгли 3 сокраще расхв
14. Асфальто-смолисто-парафиновые отложения на Зай-Каратайской площади
15. Определить качество воды в реке Яузе по макрозообентосу
16. Зависть - ключ к просветлению
17. Тема- Основные проблемы культуры речи в СМИ
18. эжЮРИСТ N 6 февраль 2004 г
19. Управленческие решения
20. Реферат- Природно-экономическая характеристика совхоза