Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Характеристика об'єкту, що проектується, та місця його розташування
Проектований цех по виробництву газопровідних азбестоцементних листів 40/150 – 8 знаходиться в м.Синельниково Дніпропетровської області. Відділення формування азбестоцементних листів знаходиться у одноповерховій будівлі розмірами 2823012 м.
Виробництво відноситься до ІІ класу шкідливості [10], з санітарно-захисною зоною шириною 500 метрів.
Санітарний розрив між будовами та спорудами передбачається 10-12 метрів. Дане виробництво ґрунтується на створенні здорових і безпечних умов праці, упровадженні заходів щодо запобігання впливу виробництва на навколишнє середовище, відповідно до вимог [ 11, 12 ].
Виробниче приміщення знаходиться на заході, з підвітряної сторони з урахуванням переважного напрямку вітрів по відношенню до житлових помешкань. Переважний напрямок вітру східний.
Грунтові води знаходяться на глибині 6,5 м, тобто не шкодять фундаментам та підземним спорудам.
Водопостачання здійснюється з річки Дніпро.
Енергозабезпечення, каналізація, опалення – централізовані згідно з
[14,15].
На території заводу передбачено асфальтовані дороги. Тип доріг – змішаний. Ширина доріг – 6 метрів. Вздовж доріг передбачені тротуари шириною 1,5 м, з розділюючою смугою шириною 0,8 метрів згідно з [ 16 ].
Територія підприємства зонується. Передбачено принцип функціонального зонування, тобто розподіл майданчика, площі підприємства на зони за їх функціональним використанням: передзаводську, виробничу, складську, підсобну [11]. У передзаводській зоні розташовуємо групу споруд обслуговування працюючих: заводоуправління, їдальню. Виробнича зона розташовується у центральній частині майданчика підприємства. Підсобна зона знаходиться поблизу від виробничої, у ній розташована котельня, компресорна. Територію заводу і санітарно–захисну зону передбачається озеленити за проектом благоустрою, зберігаючи існуючі зелені насадження.
5.2 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкту
При виробництві газопровідних азбестоцементних труб на працюючих будуть впливати наступні групи факторів [18]: фізичні та хімічні.
До фізичних факторів відносяться відповідно до [18]:
Згідно з [18] до хімічних факторів відносяться сировина, реактиви, матеріали, напівпродукти, що застосовуються у виробництві, та отримані речовини. Азбестоцементні листи – це штучний каменеподібний матеріал, який виготовляється із суміші азбесту, цементу і води. Вміст речовин у повітрі робочої зони, ГДК та клас небезпеки речовин наведені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Вміст речовин у повітрі робочої зони
|
Наименование вещества |
ГДК, мг/м3 |
класс небезпеки |
|
|
максимальна разова |
середньозмінна |
||
|
Синтетичні азбести, а також змішаний азбестопородний пил при вмісті азбесту більш 20% |
2 |
0,5 |
3 |
|
азбестоцемент нефарбований та кольоровий, при вмісті діоксиду марганцю не більш 5%, окису хрому не більш 7%, окису заліза не більш 10% |
6 |
4 |
4 |
|
цемент |
6 |
4 |
4 |
Азбест представляє небезпеку для організму, перш за все при вдиханні частинок азбестового пилу. При тривалій дії азбестопородний пилу в повітрі в концентраціях, що перевищують гігієнічні нормативи, можливий розвиток специфічної форми пневмоконіозу (азбестоз), раки легенів і шлунку, мезотеліоми плеври, азбестові бородавки на обличчі.
Пил, що містить хризотил-азбест, хімічно інертний, і механізм його дії на організм людини принципово не відрізняється від дії інших видів мінерального пилу (цементу, кварцу тощо). При малому вмісті волокон азбесту в повітрі вони в основному затримуються у верхніх дихальних шляхах і виводяться з організму природним чином (наприклад, з мокротою). Ті волокна, які проникли в легені, можуть впровадитися в легеневу тканину. При цьому вони відразу піддаються атаці фагоцитів – кліток, що виконують в організмі захисні функції. Фагоцити скупчуються навколо чужорідного тіла і, гинучи, створюють навколо нього агресивне (кислую) середовище, що руйнує і відторгає волокно. Цемент та хризотиловий азбест в цих умовах руйнується, а продукти його розпаду виводяться з організму.
5.3 Заходи по створенню безпечних та здорових умов праці, передбачені проектом
Безпека виробничих процесів і виробниче обладнання відповідає вимогам [14]. На виробничій ділянці передбачаються наступні основні заходи по створенню безпечних і здорових умов праці:
- впровадження автоматичного контролю та сигналізації про наявність і виникнення небезпечних та шкідливих сумішей, а також пристроїв, що блокують та забезпечують аварійне відключення устаткування у випадках несправностей;
- механізація важких та вагоємних процесів, заміна ручної праці;
- огородження небезпечних зон;
- робота пов'язана з особливо шкідливими умовами праці, тому передбачається безкоштовне за установленими нормами лікувально-профілактичне харчування робітників;
Рівень шуму і вібрації запобігаємо якісним монтажем рухомих вузлів машин, можлива заміна деяких металевих частин на частини з пластика. Головні організаційні заходи щодо боротьби із шумом: розміщення устаткування, що є джерелом шуму, в окремих помешканнях; розташування цехів із підвищеним рівнем шуму у віддаленні від малогучних помешкань; застосування індивідуальних засобів захисту від шуму; звукоізоляція приводу гучних машин кожухами; шумоглушеннi на усмоктуванні і вихлопі вентиляційних систем. Працюючі забезпечуються засобами захисту: протишумні накладки, шоломи, відповідно до [21].
Перешкоджено торкання робітниками до місць, які мають підвищену температуру. Передбачено використання теплоізоляції трубопроводів та обладнання. Теплоізоляція здійснюється з таким розрахунком, щоб температура зовнішніх стінок устаткування, що випромінює тепло, не перевищувала 45С.
Передбачено впровадження пристроїв, що забезпечують аварійне відключення устаткування у випадках несправності.
Передбачається використання енергії перемінного струму частотою 50 Гц. Напруга 380/220 В. Для запобігання поразки людини електричним струмом крім іншого застосовується захисне контурне заземлення. У якості заземлювачів використовуємо сталеві електроди (труби), з'єднані сталевою штибою. Схема розміщення заземлювачів та з’єднувальної штиби у ґрунті наведена на рисунку 5.1.
l – довжина трубчастого електрода;
L – довжина штиби, яка з'єднує всі вертикальні трубчасті електроди;
d – діаметр трубчастого електрода;
t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі;
t0 – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі;
b – ширина з'єднувальної штиби.
Рисунок 5.1 – Схема розміщення заземлювачів та з’єднувальної штиби у ґрунті.
Визначимо опір розтіканню струму одного вертикального трубчастого електрода, Ом [22]:
(5.1)
де ρ – питомий опір ґрунту у місці розташування заземлювачів, 420 Омм;
l – довжина трубчастого електрода, 2,8 м;
d – діаметр трубчастого електрода, 0,03 м;
t – глибина розташування середини трубчастого електрода від поверхні землі, м;
, (5.2)
де t0 – відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, приймемо 0,5 м.
=1,9 м
=132,78 Ом
Потім підраховують попередню кількість заземлювачів:
, (5.3)
де Rдоп – допустимий опір заземлюючого пристрою: 4 Ом для установок з напругою живлення до 1000 В.
= 33,19 34
Встановлюють потрібну кількість вертикальних електродів:
(5.4)
де е – коефіцієнт використання трубчастого електроду, який враховує обопільне екранування. Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їх довжини (параметр а) і вибирають е в залежності від попередньої кількості заземлювачів n та параметра а. При а=2 е=0,58, тоді:
=59,62 60
Знаючи кількість заземлювачів, знаходять довжину з'єднувальної штаби L, м:
, (5.5)
де а – значення відношення відстані між електродами до їх довжини.
2·60·2,8 = 336 м
Опір розтіканню струму з'єднувальної штаби без урахування екранування, Ом:
, (5.6)
де b – ширина з'єднувальної штаби, м.
= 3,29 Ом
Останнім визначають загальний опір заземлюючого пристрою Rз, який складається із опору трубчастих електродів та опору з'єднувальної штаби, Ом:
(5.7)
де ш – коефіцієнт використання з'єднувальної штаби ш=0,27.
=2,9 Ом
Отримане значення Rз порівнюють із Rдоп. 2,9 Ом 4 Ом, розрахунок виконано вірно згідно [35].
Раціональне освітлення виробничих приміщень має велике санітарно–гігієнічне значення і сприяє правильній організації праці. У приміщенні цеху передбачається природне освітлення: бічне (через вікна в зовнішніх стінах) та штучне освітлення за допомогою люмінесцентних ламп згідно вимогам [ 23 ].
Штучне освітлення розраховуємо за допомогою методу використання коефіцієнта питомої потужності. Спочатку у відповідності з розрядом зорової роботи вибирають норму освітленості. Для цеху з виробництва азбестоцементних труб передбачаємо VІІІ а розряд зорової роботи, загальна освітленість дорівнює 75 лк. Вибираємо світильники з газорозрядними лампами високого тиску, тому що висота приміщення більша 6 м, типу ЖПП01–70 з лампами типу ДНаТ–70, світловий потік якої 5800 лм.
Необхідна кількість світильників для відділення формування азбестоцементних труб визначається з формули:
(5.8)
де Е – нормативна освітленість для VІІІ а розряду зорових робіт, 75 лк;
S – площа приміщення, м2;
К – коефіцієнт запасу, приймаємо 1,3;
Z – поправковий коефіцієнт світильника, приймаємо 1,2;
F – світловий потік однієї лампи у світильнику, 4800 лм ;
n – кількість ламп у світильнику, n=1;
u – коефіцієнт використання освітлювальної установки.
Коефіцієнт u визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення та коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення розраховується за формулою:
(5.9)
де a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.
=2,5
При коефіцієнті відбиття стелі та стін стелі=30%, стін=10% – стеля й стіни пофарбовані у темний колір, коефіцієнт u=51%.
=334,62
Приймаємо світильників 340 штук.
Аварійне та евакуаційне освітлення передбачаємо на випадок відключення робочого. Найменша освітленість робочих поверхонь, що потребують обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині і не менше 1 лк для території підприємства. Евакуаційне освітлення повинно забезпечити найменшу освітленість на шляху основних проходів (або на землі) і на ступінях сходів: у приміщені 0,5 лк. Аварійне й евакуаційне освітлення підключаємо до незалежного джерела живлення згідно [29].
Для поліпшення умов праці на робочих місцях передбачена вентиляція штучна витяжна та природна. Промислова вентиляція є одним із заходів, що забезпечує, відповідно до санітарних норм, гігієнічні вимоги до повітряного середовища і метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. У хімічних виробництвах їй належить особливо важливе місце, оскільки повітря у випадку його забруднення токсичними вибухонебезпечними речовинами може стати причиною професійних отруєнь і захворювань [30]. При роботі відділення формування азбестоцементних труб при роботі з азбестом та цементом в повітря робочої зони виділяються пил азбесту та цементу. В цеху формування азбестоцементних труб можливо застосувати загальнообмінну витяжну вентиляцію.
Об’ємна швидкість повітря, яку необхідно вивести із відділення формування азбестоцементних труб для забезпечення концентрації шкідливої речовини не вище гранично допустимої, визначаємо за формулою:
(5.10)
де q — кількість пилу, що знаходиться в приміщенні, 0,73 кг/год (за даними виробництва);
Сд и С0 — відповідно ГДК азбестоцементного пилу в приміщенні та вміст у подаваємому «чистому» повітрі, мг/м3; С0=0, СД=6,0 мг/м3;
Величина об’ємної швидкості повітрообміну:
=121666,87 м3/год
Кратність повітрообміну:
(5.11)
де Vприм – об’єм приміщення.
=1,198 год–1
Для приміщення, з яких необхідно видаляти повітря, яке забруднене невибухонебезпечним пилом, слід застосовувати вентилятори відцентрові пилові. Передбачено встановлення відцентрових пилових вентиляторів типу ВЦП 7–40 продуктивністю 18000 м3/год, номер вентилятору 8, напір 320 мм вод.ст., частота обертів 1650 об/хв, електродвигун типу 4А200М4 потужністю 37,00 кВт. Необхідна кількість вентиляторів: необхідно 7 вентиляторів для витяжки повітря.
Для задоволення потреб у воді дане підприємство обладнане системою водопостачання. Ця система є об'єднаною, тому що протипожежні функції водопостачання віднесені до системи господарсько–питного водопроводу, який характеризується великою розгалуженістю по площі підприємства [14, 26].
Система каналізації являє собою сукупність взаємопов'язаних інженерних споруд, що забезпечують збір та видалення за межі підприємства забруднених стічних вод, яке відбувається шляхом скидання в міську каналізаційну мережу [15, 26].
Робітники усіх виробничих операцій забезпечуються спецодягом та миючими засобами відповідно з вимогами [28]: рукавиці, робоча спецівка (бавовняна), робоче взуття (на гумовій підошві), берети, косинки тощо.
Для захисту працюючих від дії промислового пилу використовують респіратори «Астра–М».
Відповідно до вимог 27 на підприємстві передбачені санітарно–побутові приміщення з роздягальнями, душовими, кімнатами прийому їжі, гардеробними; приміщення для прийому брудного санітарного одягу, вбиральні, раковини для миття рук, кімната медосмотру.
Раціональна організація праці передбачає 8–годиннний робочий день, в дві зміни, перерва на обід – 30 хвилин. Підприємство забезпечує робітників санаторним і профілакторним відпочинком, відпустка один раз на рік протягом 28 робочих днів.
5.4 Характеристика об'єкту, що проектується, за пожежо– і вибухонебезпекою
Цех по виготовленню азбестоцементних труб по пожежо- і вибухонебезпечності відноситься відповідно [30] до категорії В, по ПУЕ до класу П-ІІа згідно [35].
При виробництві не застосовуються речовини, що спроможні до утворення вибухонебезпечних концентрацій [29]. Азбест використовується для додавання в мінеральні речовини для придавання їм негорючих властивостей.
Причинами виникнення пожежі можуть бути:
5.5 Протипожежні заходи
Ступінь вогнестійкості будівлі І [13]. Будівля одноповерхова. Матеріал будівлі – цегла.
Виробництво оснащене системою автоматичного пожежогасіння і пожежної сигналізації.
Для ліквідації можливих загорянь як зовні, так і усередині будинку передбачається вільний під’їзд пожежних автомобілів.
У приміщенні є двоє дверей: двохстулкові та в’їздні ворота і двері, широкий коридор, що забезпечує безперешкодну евакуацію людей із будинку.
Ширина проходів – 1 метр, ширина коридорів – 1,4 метра, ширина дверей – 0,8 метра. Передбачена два евакуаційних виходи, відстань до виходу – 10 метрів, що відповідає вимогам [31].
Площа приміщення дозволяє вільно розташовувати устаткування і не загороджувати проходи.
У спеціально відведеному місці передбачено приміщення для паління.
З метою своєчасного оповіщення про виникнення пожеж, включення систем пожежегасіння, а також виклику пожежних команд, передбачено систему пожежного зв'язку й оповіщення.
Відповідно до [33] передбачається блискавкозахит. Тип зони захисту Б, блискавкозахит передбачуємо у вигляді металевої сітки, розташованій на поверсі будівлі під шаром гідро– та теплоізоляції. Сітка заземлена у 10 місцях. Розмір чарунок 12×12 м. Засоби пожежного зв'язку та сигнализації: димові датчики, телефони–автомати.
5.6 Засоби гасіння пожеж
У приміщенні відділення виготовлення азбестоцементних труб передбачені такі первинні засоби пожежогасіння відповідно [32].
Вогнегасники:
- повітряно-пінний ВПП-10 – 3 шт;
- вуглекисневі ВУ-5 – 3 шт;
Щит з протипожежним інвентарем.
Ящик з піском на 300 кг – 2 шт.
Азбестове покривало (1,3×1,3 м) – 4 шт.
Виробниче приміщення оснащене автоматичною системою внутрішнього пожежогасіння - спринклерна установка водяної системи відповідно [20].
Спринклерна установка водяної системи складається з мережі трубопроводів, на яких розміщенні спринклери з таким розрахунком, що один спринклер зрошує від 9 до 12 м2 площини полу у приміщеннях з підвищеною пожежною безпекою [34].
Цех обладнаний внутрішнім протипожежним водопостачанням: пожарні крани, які встановлені на висоті 1,35 м над підлогою приміщень у виході.
Протипожежне водопостачання підприємства здійснюється системою протипожежного водопроводу. Необхідна кількість води, м3:
(5.12)
де τ – середній час гасіння пожежі, 3 години;
q – загальна витрата води, л∙с–1;
(5.13)
де qзовн – витрата води на зовнішнє пожежегасіння, 30 л∙с–1 (при об’ємі будівлі до 100 тис. м3);
qвн – витрата води на внутрішнє пожежегасіння, 2×2,5 л∙с–1;
qавт – витрата води на автоматичні установки пожежегасіння (спринклерні або дренчерні), 30 л∙с–1.
= 65 л∙с–1
= 702000 л = 702 м3
Для гасіння пожеж із зовнішньої сторони будівлі передбачені зовнішні протипожежні водопроводи з гідрантом. Використовуємо протипожежний водопровід низького тиску, вільний напір у мережі має бути не менше 10 м вод. с
L
b
d
t0
t
l
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
мн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Змн.