Оцінювання фінансового стану підприємств його необхідність і значення

Работа добавлена на сайт samzan.net:

ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

8.1. Оцінювання фінансового стану підприємств, його необхідність і значення. Показники фінансового стану підприємств.

8.2. Ліквідність підприємства Платоспроможність підприємства.

8.3. Фінансова стійкість підприємства.

8.4. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства.

8.1. Оцінювання фінансового стану підприємств, його необхідність і значення. Показники фінансового стану підприємств

   

   Значні трансформаційні зміни, що відбуваються останніми роками в умовах ринкових відносин в Україні, зокрема кардинальні зміни банківської системи, впровадження нових форм власності, трансформація бухгалтерського обліку, надають надзвичайної актуальності питанням аналізу та управління фінансовими ресурсами суб'єкта господарювання як основним і пріоритетним. Це зумовлено бажанням підприємців визначати потенційні можливості збільшення прибутку фірми, які можна з'ясувати тільки на основі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану; необхідністю виявляти "больові точки" у фінансовій діяльності та способи найефективнішого використання фінансових ресурсів підприємства, адже неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

   Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

   Метою оцінювання фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і використання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

1.  дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
2.  дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
3.  об'єктивне оцінювання динаміки та стану ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості підприємства;
4.  оцінювання становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісне оцінювання його конкурентоспроможності;
5.  визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

     Показники оцінювання фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний з підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.

   Існує досить велика кількість показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Виділяють такі групи показників:

1.  оцінювання майнового стану підприємства;
2.  прибутковості;
3.  ліквідності та платоспроможності;
4.  фінансової стійкості та стабільності підприємства;
5.  рентабельності підприємства;
6.  ділової активності;
7.  акціонерного капіталу.

   Однак систематичний аналіз фінансового стану підприємства не завжди має здійснюватись за всіма показниками. Необхідна кількість та види показників обираються залежно від конкретної мети аналізу.

   Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

1.  балансу;
2.  звіту про фінансові результати;
3.  звіту про рух грошових коштів;
4.  звіту про власний капітал;
5.  дані статистичної звітності та оперативні дані.

   Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю можна поділити на:

1.  відкриту — інформація, яка міститься в бухгалтерській звітності та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою;
2.  закриту — планові та прогнозні показники підприємства, норми, нормативи, ліміти і тарифи, система їх оцінювання та регулювання фінансової діяльності.

   З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна давати:

1.  оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємства;
2.  оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів;
3.  можливість прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

   Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.

   Успішність аналізу визначається різними факторами. З відомим ступенем умовності можна рекомендувати п'ять основних принципів, які доцільно мати на увазі, здійснюючи аналіз.

   По-перше, перед початком виконання будь-яких процедур необхідно скласти достатньо чітку програму аналізу, включаючи переробку макетів аналітичних таблиць, алгоритм розрахунку показників, потрібних для їх розрахунку і для порівняльної оцінки джерел інформаційного і нормативного забезпечення.

   По-друге, схема аналізу повинна бути побудована за принципом "від загального до конкретного". Спочатку дається опис найбільш загальних, ключових характеристик об'єкта аналізу і лише потім починають аналіз окремих випадків.

   По-третє, будь-які відхилення від нормативних або планових показників, навіть якщо вони мають позитивний характер, повинні ретельно аналізуватися.

   По-четверте, завершеність і цільність будь-якого аналізу, що має економічну направленість, значною мірою визначається обґрунтованістю сукупності критеріїв, що використовуються. Як правило, ця сукупність включає якісні і кількісні оцінки, однак її основу зазвичай складають обчислювані показники, що мають зрозумілу інтерпретацію і, за можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції).

   По-п'яте, здійснюючи аналіз, не слід без потреби намагатися досягти надмірної точності оцінок. Як правило, найбільшу цінність представляє виявлення тенденцій і закономірностей.

   Отже, в сучасних умовах застосовується декілька методів аналізу фінансового стану підприємства і кожний об'єкт господарювання обирає свою систему показників, враховуючи цілі, задачі та користувачів інформації, що аналізується, та будує свою програму аналізу фінансово-господарської діяльності.

8.2. Ліквідність підприємства. Платоспроможність підприємства

   Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Вона характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

    Результат розраховується як коефіцієнт ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

    Для визначення спроможності підприємства погасити свої зобов'язання необхідно:

1.  проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів;
2.  проаналізувати структуру кредиторської заборгованості підприємства; визначити, є вона "стійкою" чи простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

    Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

    Фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності вважається нормальним у межах 0,2—0,35.

    Аналіз платоспроможності здійснюється шляхом порівняння наявності і надходження коштів із платежами першої необхідності. Найбільш чітко платоспроможність виявляється при аналізі її за відносно короткий строк (тиждень, півмісяця). Платоспроможність виражається коефіцієнтом платоспроможності, тобто співвідношенням наявних грошових коштів із сумою термінових платежів на визначену дату або на очікуваний період.

Якщо коефіцієнт платоспроможності дорівнює або перевищує одиницю, це означає, що господарюючий суб'єкт платоспроможний. Якщо він менше одиниці, то в процесі аналізу слід встановити причини нестачі платіжних коштів (зниження зростання обсягу виручки, доходів, прибутків, невірне використання оборотних коштів, наприклад великі запаси сировини, товарів, готової продукції).

8.3. Фінансова стійкість підприємства

   Фінансово стійким вважається таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

    Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської

діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

   Можна визначити такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється дуже рідко) — коли власні кошти забезпечують запаси й витрати;

2) нормальний стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування, і підприємство наближається до межі банкрутства.

    Головним у фінансовій діяльності є правильна організація і використання оборотних коштів. Тому в процесі аналізу фінансового стану питанням раціонального використання оборотних коштів приділяється переважна увага.

    Оцінювання фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу таких показників.

    Коефіцієнт фінансової стійкості (Кф,с) — показує частку власних джерел та залучених на тривалий строк коштів у загальних витратах підприємства, які можна використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів:

Джерела власних коштів + Довгострокові позикові кошти

=

                Використання позикових коштів/Валюта балансу   

  Теоретичне значення Кфс не менше 0,6.

  Коефіцієнт фінансової автономії (КфЛ) — показує частку власних коштів у загальній сумі заборгованості підприємства:

Власні кошти/ Залучені кошти

  Теоретичне значенняі Кфа не менше 0,2.

  Коефіцієнт фінансової залежності (КфЛ) — показує частку залучених коштів із розрахунку на 1 гривню власних коштів позичальника:

ЗК/ВК

де ЗК — залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання); ВК — власний капітал.

  Оптимальне теоретичне значення показника не більше ніж 1,0.

    Коефіцієнт оборотності балансу (Ko6):

Виручка від реалізації за рік   / Середня валюта балансу

  Середня валюта балансу визначається як середнє арифметичне цього показника на початок і кінець року.

  Коефіцієнт маневреності власних коштів (Км) — характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:

Км = ВК-АН /ВК

де ВК — власний капітал підприємства;

АН — необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника Км не менше ніж 0,5.

Показники надійності підприємства

  Коефіцієнт забезпечення кредиту (Ка) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

Вартість застави/Сума кредиту та відсотків

   Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредиту і процентів — виходячи з кредитного договору. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

   Оборотність дебіторської заборгованості (Олл). Цей показник розраховується за даними річного звіту і його значення використовуються також на квартальні дати.

Виручка від реалізації за рік  /Середня дебіторська заборгованість

  Показник Од.з оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може набувати таких значень:

1.  Од.з = 2 у разі зменшення його розрахункового значення проти попереднього періоду;
2.  Од.з = 1 у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду;
3.  Од.з = 0 у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

  Оборотність кредиторської заборгованості (ОКЛ). Цей показник розраховується і оцінюється аналогічно Од.3:

Виручка від реалізації за рік  /Середня кредиторська заборгованість

Оборотність готової продукції (0ТМ):

Виручка від реалізації за рік/ Обсяг виробництва продукції за звітний період

Оцінювання показника здійснюється шляхом порівняння з попереднім періодом.

1.  Огп може набувати таких значень:
2.  Огп = 2 у разі зменшення його значення проти попереднього періоду;
3.  0ГМ — 1 у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду;
4.  ОГЛІ — 0 у разі збільшення його значення проти попереднього періоду.

Визначення класу позичальника

  Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов'язання перед банком підприємство-пози-чальник повинне бути віднесене до одного з п'яти класів, які характеризують його надійність:

1.  Клас А — підприємство з дуже стійким фінансовим станом;
2.  Клас Б — підприємство зі стійким фінансовим станом;
3.  Клас В — підприємство має ознаки фінансового напруження;
4.  Клас Г — підприємство підвищеного ризику;
5.  Клас Д — підприємство з незадовільним фінансовим станом.

  Для визначення класу позичальника визначається інтегрований показник його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище коефіцієнтів, їх вагових значень та вагових коефіцієнтів аналітичних груп .

Порядок визначення інтегрованого показника

1. Попередньо здійснюється оцінювання розрахованих фактичних значень К3,л, Кл, Яа.л, Яф.с, Кф.н, Кав, К3. Оцінювання здійснюється згідно з таблицею . Залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта, останній набуває одне зі значень (2,1 чи 0).

2. Одержану оцінку помножити на вагове значення коефіцієнта

Таблиця 8.1. Рейтингова шкала для визначення класу позичальника

Значення інтегрованого показника	Клас
Понад 200	А
Від 160 до 200	Б
Від 135 до 160	В
Від 110 до 135	Г
Менше 110	д

3. Виходячи із суми значень усіх показників визначається клас позичальника на основі рейтингової шкали . Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальника відносять до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

8.4. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства

   Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

   До показників задовільного фінансового стану підприємства можна віднести:

1.  стійку платоспроможність;
2.  ефективне використання капіталу;
3.  своєчасну організацію розрахунків;
4.  наявність стабільних фінансових ресурсів.

  Показники незадовільного фінансового стану підприємства:

1.  неефективне розміщення коштів;
2.  брак власних оборотних коштів;
3.  наявність стійкої заборгованості за платежами;
4.  негативні тенденції у виробництві.

  До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.

  Велике значення мають аналіз структури доходів підприємства та оцінювання взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності.       Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами.

  Дохідність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник:

р=П/С*100

  де П — прибуток від реалізації продукції (грн); С — собівартість продукції (грн).

  Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін, тому показники торішні приводяться у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.

  Для оцінювання рентабельності підприємства бажано використовувати систему взаємопов'язаних показників рентабельності.

  З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності:

1. Показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу).

Розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких показників:

  1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (Кі)

К = ВП/Впр

де ВП — сума валового прибутку;

Впр — вартість продажу (реалізації продукції); ЧОП — чистий обсяг продажу (реалізації);

  2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (К2)

де Ло.д — сума прибутку, отриманого від основної діяльності;

  3)  коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К3)

К3 =-П/ ЧОП

де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;

  4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К4)

Кл =ЧП  /ЧОП

де ЧП — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;

2. Показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

Розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами:

  6) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)

Кб=П/ВА

  де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства.

  Він характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство. Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку — валового, операційного, до вирахування податків і т. д.;

  7) коефіцієнт віддачі від інвестиційного капіталу (К7)

Кі=П/СА

  де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань.

  Він характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства;

 

  8) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (К8)

Ка = ЧП/ СК

  де СК — середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.

1. Вариант 1 А1 В каком ряду в обоих словах на месте пропуска пишется буква И лаур
2. Архітектор М
3. Гражданские правоотношения
4. тематика. 1.2. Предмет изучения логика высказываний теория множеств алгоритмы и методы логических алгебр.
5. тематика для студентів спеціальностей 6
6. Теоретические основы химической технологии.html
7. Не ведает ни одна душа что скрыто для нее из услады глаз в награду их за то что они вершили
8. Состязательность в уголовном процессе
9. весеннему свежий и полетнему теплый в Александровском саду на глазах у многочисленных свидетелей случило
10. ’ Последовательность элементов конечного поля Fq назыв.html
11. Президент Российской Федерации и его функции в сфере исполнительной власти1
12. Статья 1 Осуществление правосудия только судом В соответствии с Конституцией СССР и Конституцией РСФСР п
13. Лекция 1 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ Напрями розвитку інт
14. С ДАНАКИН Л Я ДЯТЧЕНКО доктор социологических наук профессор В
15. Про рекламу. 9.html
16. общепризнанные принципы и нормы международного права
17. реакции Першин 1996; Михайленко 2004; Павлов и др
18. Похоронная Проповедь
19. Хозяйство Аравии в ранее средневековье
20. Вариант 17 Вариант 7 1Что относится к кредитным деньгам- 1

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе