Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ФОНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА
1. Вимовити слово орфоепічно правильно, записати його, поставивши наголос.
2. Затранскрибувати слово згідно з правилами фонетичної транскрипції, поставити наголос.
3. Поділити слово у транскрипції на склади, схарактеризувати їх: наголошений / ненаголошений, відкритий / закритий, прикритий / неприкритий.
4. Послідовно схарактеризувати звуки:
а) голосний: наголошений / ненаголошений, ряд, підняття, лабіалізований/
нелабіалізований, якою буквою позначається;
б) приголосний: сонорний / шумний, для шумних: дзвінкий чи глухий; місце
творення: губний (губно-губний, губно-зубний), язиковий(передньоязиковий,
середньоязиковий, задньоязиковий), глотковий; спосіб творення: проривний,
фрикативний, африката, зімкнено-прохідний (носовий, боковий), дрижачий;
твердий/м’який/напівпом’якшений; якою буквою позначається.
5. Визначити кількість голосних і приголосних.
ЗРАЗОК ФОНЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА
Є´дність [jе´ - д' н'іс'т'] – 2 склади, 1 – наголошений, відкритий, прикритий;
2 – ненаголошений, закритий, прикритий.
[j] – приголосний, сонорний, язиковий, середньоязиковий, фрикативний, м’який.
Є
[е] – голосний, наголошений, переднього ряду, середнього підняття,
нелабіалізований. Два звуки позначаються буквою ”є”.
Д — [д'] – приголосний, шумний, дзвінкий, язиковий, передньоязиковий, проривний,
м’який, позначається буквою ”де”.
Н — [н'] – приголосний, сонорний, язиковий, передньоязиковий, зімкнено-прохідний,
носовий, м’який, позначається буквою ”ен”.
І — [і] – голосний, ненаголошений, переднього ряду, високого підняття, нелабіалізований,
позначається буквою “і”.
С — [с'] – приголосний, шумний, глухий, язиковий, передньоязиковий, фрикативний,
м’який, позначається буквою “ес”.
Т — [т'] – приголосний, шумний, глухий, язиковий, передньоязиковий, проривний,
м’який, позначається буквою “те”.
Ь ——
--------------
7 букв, 7 звуків
МОРФЕМНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА
Мета морфемного аналізу – визначити морфемну структуру слова, тобто розчленувати
його на морфеми.
1. Назвати частину мови; визначити, змінюється це слово чи не змінюється. Якщо слово
не змінюється, то воно не має закінчення.
2. Якщо слово змінюється, то необхідно підібрати інші його форми ; зіставляючи ці
форми, слід виділити закінчення й основу.
3. Підібрати споріднені слова, знайти корінь; визначити, вільний він чи зв’язаний.
4. Виділити афікси, підібравши по 2-3 одноструктурних слова.
5. Визначити характер основи: членована-нечленована.
ЗРАЗОК УСНОГО МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА
ПІДСНІЖНИК
1. Іменник, змінювана частина мови.
2. При зміні слова (підсніжника, підсніжнику) виділяємо нульове закінчення й основу
підсніжник-.
3. Порівнюючи слово, що аналізується, зі спорідненими словами (сніг, сніжний),
знаходимо корінь -сніж-. Це вільний корінь.
4. Зіставляючи слово з одноструктурними словами (підвіконня, підборіддя), виділяємо
префікс під-; квітник, місячник – виділяємо суфікс -ник-
5. Отже, слово підсніжник має членовану основу, що складається із префікса під-, кореня
-сніж-, суфікса -ник- і нульового закінчення.
ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ
^
⌐― ┌──┐ ∕ \
ПІДСНІЖНИК ̺ []
СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ
Мета словотвірного аналізу – визначити словотвірну структуру слова, тобто з’ясувати, як утворено нове слово («від чого і за допомогою чого»). При словотвірному аналізі виділяються тільки ті частини, які беруть участь у словотворенні: твірна основа і словотворчий формант. Об’єктом словотвірного аналізу є лише похідне слово
1. Знайти похідну основу.
2. Визначити значення слова, спробувати розгорнути його у словосполучення з
найближчим за значенням однокореневим словом (наприклад, будівельник – «той, хто
будує»; звуковий – «пов’язаний зі звуком»; білити – «робити білим»).
3. Знайти твірне слово (в семантичній схемі) і утворити словотворчу пару.
4. Порівнявши структури похідного і твірного слів, виділити ту частину, що є для них
спільною, тобто твірну основу.
5. Виділити частину слова, яка відрізняє похідне слово від твірного, тобто словотворчий
формант.
6. Визначити спосіб словотвору та його тип.
ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ
ОПЕРНИЙ
1. Похідна основа оперн-.
2. Оперний – «пов’язаний з оперою».
3. Твірне слово – опера. Утворюємо словотвірну пару оперний ←опера.
4. Порівнявши похідне і твірне слово, знаходимо спільну частину – твірну основу опер-.
5. Похідне слово утворене за допомогою форманта -н-.
6. Спосіб словотвору – морфологічний, суфіксальний.
ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ
^
ОПЕРНИЙ ← ОПЕРА – морфологічний, суфіксальний.
———–
Якщо слово утворено неморфологічним способом, то словотвірний аналіз робиться по-іншому.
МОЛОДА (ім.) ← МОЛОДА (прикм.) – морфолого-синтаксичний, субстантивація.
ВИЩЕСКАЗАНИЙ ← СКАЗАНИЙ + ВИЩЕ – лексико-синтаксичний.
СУПУТНИК («апарат, запущений на орбіту планети») ← СУПУТНИК («людина, що йде поруч») – лексико-семантичний.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ІМЕННИКА
1. Частина мови. Поч. форма – Н.в., одн.
2. Морфологічні ознаки:
а) постійні:
1) власний чи загальний;
2) істота чи неістота;
3) конкретний чи абстрактний;
4) речовинний, збірний чи одиничний;
5) рід (чоловічий, жіночий чи середній; для іменників pluralia tantum вказати,
що вони не мають роду);
6) відміна, варіант.
б) змінні:
1) відмінок;
2) число (одн., множ., singularia tantum, pluralia tantum).
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Сільський учитель – син свого народу – своє життя народу присвятив (В. Олефіренко).
УЧИТЕЛЬ - імен., поч. ф. – учитель, загальн., істота, конкр., чол.р., 2 відм., м’який
варіант, Н.в., одн., підмет.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИКМЕТНИКА
1. Частина мови, до якого слова відноситься. Поч.. форма – Н.в., одн., чол. р.
2. Морфологічні ознаки:
а) постійні:
1) розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний).
б) змінні:
1) у якісних
а) ступінь порівняння, його форма (проста/складена);
б) форма (коротка /повна: стягнена чи нестягнена).
2) у всіх прикметників
а) група відмінювання;
б) відмінок;
в) число;
г) рід.
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Симоненко).
НАЙЧИСТІША ( душа ) – прикм., поч.ф. – чистий, якісн., найвищий ст., проста форма,
повний, стягнений, тв. група, Н.в., одн., жін.р., означення.
НЕЗРАДЛИВА ( душа ) – прикм., поч.ф. – незрадливий, відносн., тв. група, Н.в., одн.,
жін.р., присудок.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧИСЛІВНИКА
1. Частина мови. Поч.. форма – Н.в.
2. Морфологічні ознаки:
а) постійні:
1) розряд за значенням (кількісний: власне кількісний, дробовий, збірний,
неозначено-кількісний; порядковий);
2) розряд за структурою (простий, складний чи складений).
б) змінні:
1) відмінок;
2) число (якщо є);
3) рід(якщо є).
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Двадцять сурмачів заграли на сурмах (Н. Рибак).
ДВАДЦЯТЬ (сурмачів) – числ., поч.ф. – двадцять, кільк., власне кільк., складн., Н.в.,
підмет.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАЙМЕННИКА
1. Частина мови. Поч..форма – Н.в.
2. Морфологічні ознаки:
а) постійні:
1) розряд за значенням (для особових вказати особу, число, рід);
б) змінні:
1) відмінок;
2) число(якщо є);
3) рід(якщо є).
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Що посієш, те й пожнеш (Присл.).
ЩО – займен., поч. ф. – що, відносний, З.в., додаток.
ТЕ – займен., поч.ф. – той, вказівний, З.в., одн., середн.р., додаток.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЄСЛОВА
1. Частина мови. Поч. форма – інфінітив.
2. Морфологічні ознаки:
а) постійні:
1) вид (доконаний, недоконаний)
2) зворотність
3) перехідність/неперехідність
4) стан (активний, пасивний, середньо-зворотній)
5) дієвідміна;
б) змінні:
1) спосіб(дійсний, умовний, наказовий)
2) число
3) час (якщо є)
4) особа (якщо є)
5) рід (якщо є).
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Світ одкривається перед ясними очами перших літ пізнання (О. Довженко).
ОДКРИВАЄТЬСЯ – дієсл., поч.ф. – одкриватися, зворотн., непер., сер.-зворотн.стан, 1 дієвідм., дійсн. спосіб, одн., тепер.ч., 3 особа, присудок.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЄПРИКМЕТНИКА
1. Частина мови (особлива форма дієслова). Інфінітив дієслова, від якого утворено даний
дієприкметник. Поч. форма – Н.від. одн. чол.р.
2. Морфологічні ознаки:
а) постійні:
1) вид
2) зворотність
3) перехідність/неперехідність;
б) змінні:
1) стан
2) час
3) відмінок
4) рід
5) число.
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
На лісовій галявині стояла крита очеретом хата (О. Довженко).
КРИТА (хата) – дієприкм., утворений від дієслова крити, поч. ф. – критий, недок., незворотн., перех., пасивн. стан, мин.час, Н.відм., жін.рід, однина, означення.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЄПРИСЛІВНИКА
1. Частина мови (особлива форма дієслова). Дієслово, від якого утворено даний
дієприслівник.
2. Морфологічні ознаки:
1) вид
2) зворотність
3) перехідність/неперехідність
4) стан (дійсний, середньо-зворотній)
5) часове значення.
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Весна пройшла степом, визеленивши луки раніше, ніж минулого року (М. Стельмах).
ВИЗЕЛЕНИВШИ – дієприслівник, утворений від дієслова визеленити, незворотн., перехідн., дійсного стану, минул.ч., обставина.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИСЛІВНИКА
1. Частина мови.
2. Морфологічні ознаки:
1) розряд за значенням: означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний,
способу або образу дії) чи обставинний (місця, часу, причини, мети)
2) ступінь порівняння (для прислівників, утворених від якісних прикметників).
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Пильніше, пильніше вдивляйтесь в минуле – в початок життя (Л. Первомайський).
ПИЛЬНІШЕ – присл., пильно, означ., якісно-озн., вищ.ст., обставина.
Вгору летять крилаті слова(В. Юхимович).
ВГОРУ – присл., обстав., місця, обставина.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ КАТЕГОРІЇ СТАНУ
1. Частина мови.
2. Морфологічні ознаки:
1) розряд за значенням;
2) ступінь порівняння (у слів на -о)
3) значення способу та часу
4) функціональний омонім у системі частин мови.
3. Синтаксична функція.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Сумно і смутно людині, коли висихає уява...(О. Довженко).
СУМНО – кат.стану, стан людини, дійсн. спосіб, теп. час, омон. з прикметн., гол.
член безособ. речення.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МОДАЛЬНИХ СЛІВ
1. Частина мови.
2. Розряд за значенням (ймовірність, реальність, пряме ствердження,
можливість/неможливість, впевненість/невпевненість, вірогідність, припущення ).
3. Розряд за походженням (співвідноситься з іменником, прислівником, дієсловом).
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торішні хазяї...” (М. Рильський).
МАБУТЬ – модальне слово, виражаєприпущення, співвідн. з прислівником.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИГУКІВ
1. Частина мови.
2. Розряд за значенням :етикетні, емоційні, спонукальні, звуконаслідувальні слова.
3. Розряд за структурою :прості, складені.
4. Розряд за походженням: похідні, непохідні.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Ох, і в’їдливий ти, як оса (М.Стельмах).
ОХ – вигук, емоційний, прост., непохідн.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИЙМЕННИКА
1. Частина мови.
2. Розряд за значенням (залежно від типу відношень): обставинний (просторовий, часовий,
причиновий, цільовий, умови), об’єктний, атрибутивний.
3. З яким відмінком вжитий.
4. Розряд за структурою: простий, складний, складений.
5. Розряд за походженням: непохідний чи похідний (прислівникового, іменникового,
дієслівного походження).
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (П. Тичина).
З – прийм., обст., просторов., вжитий з Р.в., простий, непохідний.
КРУГ – прийм., обст., просторов., вжитий з Р.в., простий, похідний, іменник.
походження.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУЧНИКА
1. Частина мови.
2. Тип за семантикою і функціями: сурядний (єднальний, розділовий, протиставний) чи
підрядний (з’ясувальний, часовий, мети, умови, допустовий, способу дії, порівняльний,
причини, міри та ступеня, наслідку).
3. Розряд за структурою: простий, складний, складений.
4. Розряд за способом уживання: одиничний, повторюваний, парний.
5. Розряд за походженням: непохідний, похідний.
6. Що з’єднує: члени речення, частини складного речення чи окремі речення у складі
тексту.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Щоб культурно жити, треба працю любити (Прислів’я).
ЩОБ – спол., підрядн., мети, складний, одиничн., похідний, з’єднує частини
складного речення.
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТОК
1. Частина мови.
2. Розряд за значенням: словотворчі, формотворчі, фразові: смислові (вказівні, означальні,
видільні), модальні (власне модальні, модально-вольові, стверджувальні, заперечні,
питальні, порівняльні), емоційно-експресивні.
3. Яку позицію займає (препозицію чи постпозицію).
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ
Прийди хоч уві сні і нахились до мене (В. Сосюра).
ХОЧ – частка, фразова, смислова, видільна, стоїть у препозиції.
Хай з ворогами й я сконаю, Та дай помститись за недолю ...(Л. Українка).
ХАЙ – частка, формотворча (утв. форму наказ. способу), стоїть у препозиції.
АНАЛІЗ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
1. Виділити словосполучення з речення.
2. Початкова форма СС (визначається за початковою формою головного слова).
3. Тип СС за структурою (просте чи складне). Із складного СС виділити прості.
4. Виділити головний і залежний компоненти, записати схему СС.
5. Синтаксичні відношення між словами: атрибутивні, об’єктні, обставинні,
суб’єктні, комплетивні.
6. Тип за морфологічною природою головного слова: іменне (іменникове, прикметникове,
числівникове, займенникове), дієслівне, прислівникове.
7. Тип за ступенем семантичного злиття: синтаксично вільне (членоване) чи синтаксично
невільне (нечленоване).
8. Тип зв’язку: узгодження (повне чи неповне), керування (сильне чи слабке,
опосередковане чи безпосереднє), прилягання.
ЗРАЗОК АНАЛІЗУ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Злого собаку і після смерті довго пам’ятають (Прислів’я).
┌––––––––––—┐
↓ +
ЗЛОГО СОБАКУ – поч.форма: злий собака, просте, прикметник + іменник, атрибутивні відношення, іменне СС(іменникове), вільне, повне узгодження.
┌––––––––––—┐
↓ +
ДОВГО ПАМ’ЯТАЮТЬ – поч. форма: довго пам’ятати, прислівник + дієслово, обставинні відношення, дієслівне СС, вільне, прилягання.
┌––––––––––—┐
↓ +
ПІСЛЯ СМЕРТІ ПАМ’ЯТАЮТЬ– поч. форма: пам’ятати після смерті, дієслово + після + іменник у Род.в., обставинні відношення, дієслівне СС, вільне, керування (слабке, опосередковане).
АНАЛІЗ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою: знайти граматичну основу речення і визначити, що воно просте.
Якщо речення ускладнене – відзначити це, назвавши ускладнюючий компонент.
4. Тип за здатністю до синтаксичного членування: членоване, нечленоване.
5. Тип за кількістю складів: двоскладне, односкладне. Для двоскладних визначити спосіб
вираження підмета і присудка, їх тип. Для односкладних – різновид і спосіб вираження
головного члена.
6. Тип за повнотою структури: повне, неповне (контекстуально чи ситуативно неповне,
еліптичне).
7. Тип за модальністю: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне чи частково-
заперечне).
8. Тип за наявністю другорядних членів: поширене, непоширене.
9. Розібрати речення за членами, визначити їх тип і спосіб вираження (спочатку
аналізується група підмета, потім – група присудка).
ЗРАЗОК УСНОГО АНАЛІЗУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Cпоконвіку у дивовижних барвах стоїть навколишній світ (І. Вихованець).
-- . --. -- . - ~~~~~~~~~ - - - - - ¯¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~~
Це речення розповідне, неокличне, просте, оскільки має одну предикативну основу, членоване, двоскладне (світ – підмет, простий, виражений іменником стоїть – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повне, стверджувальне, поширене.
Група підмета:
Світ (який?) навколишній – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.
Група присудка:
Стоїть (як довго?) споконвіку – обставина часу, виражена прислівником, морфологізована.
Стоїть (у чому?) у барвах – непрямий додаток, виражений іменником з прийменником, морфологізований.
У барвах(яких?) дивовижних – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ
Споконвіку у дивовижних барвах стоїть навколишній світ.
-- . --. -- . -- ~~~~~~~~~ - - - - - ¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~~
Розповідне, неокличне, просте, членоване, двоскладне, повне, стверджувальне, поширене.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ
Сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо (М.Рильський).
~~~~~~~~ ~~~~~ ¯¯¯¯¯ - - - - - -
Розповідне, неокличне, просте, ускладнене однорідними відокремленими означеннями, вираженими прикметниками, та вставним словом, членоване, двоскладне, повне, стверджувальне, поширене.
(Усний аналіз ускладнених речень робиться так само, як і неускладнених простих).
АНАЛІЗ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою: (Це речення складне, оскільки складається з ... частин,
сполучникове, складносурядне).
4. Тип за структурою: складносурядне відкритої структури, складносурядне закритої
структури.
5. Тип речення за типом відношень між частинами: єднальне, розділове, протиставне,
градаційне, приєднувальне.
6. Схема речення, засоби зв’язку.
7. Характеристика предикативних частин дається за схемою аналізу простого речення,
починаючи з п.4.
ЗРАЗОК УСНОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
Усе іде¹, але не все минає над берегами вічної ріки² (Л.Костенко).
¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯ - . - . - . - . - . ~~~~~ - - - -
Це речення розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з двох предикативних частин, сполучникове, складносурядне (основний засіб зв’язку – протиставний сполучник але), закритої структури, протиставне.
[ ], але [ ]
Перша частина: членована, двоскладна (усе – підмет, виражений займенником, простий; іде – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повна, стверджувальна, непоширена.
Друга частина: членована, двоскладна (не все – підмет, виражений займенником, простий; минає – присудок, простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу), повна, заперечна, частковозаперечна, поширена.
Група підмета: ------
Група присудка:
Минає (де?) над берегами – обставина місця, виражена іменником з прийменником,
неморфологізована.
Над берегами (чого?) ріки – непрямий додаток, виражений іменником, морфологізований.
Ріки (якої?) вічної – узгоджене означення, виражене прикметником, морфологізоване.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ
Усе іде¹, але не все минає над берегами вічної ріки² (Л.Костенко).
¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯ - . - . - . - . - . ~~~~~ - - - -
Розповідне, неокличне, складне, складається з 2 частин, сполучникове, складносурядне, закритої структури, протиставне.
[ ], але [ ]
1 частина: членована, двоскладна, повна, стверджувальна, непоширена.
2 частина: членована, двоскладна, заперечна, частковозаперечна, поширена.
АНАЛІЗ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою: (Це речення складне, оскільки складається із ... частин,
сполучникове, складнопідрядне).
4. Тип речення за структурно-семантичними ознаками:
а)складнопідрядне нерозчленованої структури (з підрядним присубстантивно-
атрибутивним, з’ясувальним, займенниково-співвідносним)
б)складнопідрядне розчленованої структури (з підрядним часу, умови, мети,
причини, місця, порівняльним, допустовим, наслідковим, супровідним).
5. Схема речення, засоби зв’язку.
6. Характеристика предикативних частин (дається за схемою аналізу простого речення,
починаючи з п.4).
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Де кров текла козацькая¹, трава зеленіє² (Т.Шевченко).
- . - . ¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~ ¯¯¯¯¯¯¯
Розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з 2 предикативних частин, сполучникове, складнопідрядне розчленованої структури з підрядним місця.
___________
↓ |
( де ), [ ]
1 частина: підрядна, членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.
2 частина: головна, членована, двоскладна, повна, стверджувальна, непоширена.
2. Густа, біла рослинність¹, що оточувала навкруги², переносила мрію в
~~~~~~~ ~~~~ ¯¯¯¯¯¯¯¯¯ - . - . - . - . - ¯¯¯¯¯¯¯¯¯ - - - - -
якусь зачаровану країну¹ (М.Коцюбинський).
~~~~ ~~~~~~~~ - - - - -
Розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з 2 частин, сполучникове, складнопідрядне нерозчленованої структури з підрядним присубстантивно-атрибутивним.
_________
| ↓
[ ім. ,( що ), ]
1 частина: головна, членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена, ускладнена
однорідними означеннями.
2 частина: підрядна, членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.
Усний аналіз СПР робиться так само, як і ССР.
АНАЛІЗ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО РЕЧЕННЯ
1. Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2. Тип за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.
3. Тип за структурою:(Це речення складне, оскільки складається з ... частин,
безсполучникове).
4. Характеристика структури безсполучникового речення та її різновиду:
а)безсполучникове речення з однотипними частинами (з перелічувальними
відношеннями: одночасності чи послідовності подій; із зіставно-протиставними
відношеннями);
б)безсполучникове речення з різнотипними частинами (з’ясувально-о’бєктні, часові,
причинові, умови, наслідкові та ін).
5. Схема речення.
6. Характеристика аналізу предикативних частин дається за схемою простого речення,
починаючи з п.4.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО РЕЧЕННЯ
Не рад явір хилитися – вода корінь миє (Нар. тв.).
¯¯¯¯¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯¯¯¯ - - - - - ¯¯¯¯
Речення розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з 2-х частин, безсполучникове з однотипними частинами (зіставно-протиставні відношення).
[ ] – [ ]
1 частина: членована, двоскладна, повна, заперечна (загальнозаперечна), непоширена.
2 частина: членована, двоскладна, повна,стверджувальна, поширена.
Усний аналіз БСР робиться так само, як і ССР.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ.
Сизий бузок¹, котрим обсаджені були стежки², переліз на їх гладеньке місце й
~~~~ - - - - - - ¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯ ¯¯¯¯¯¯¯ ~~~ ~~~~~~ - - - -
вільно ріс собі там¹, де ходили людські ноги³ (П.Мирний).
- . - . - ¯¯¯ - . - .- - . - ¯¯¯¯¯¯ ~~~~~
Розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з 3 частин, сполучникове, складнопідрядне з неоднорідною супідрядністю.
_________ _________
| ↓ | ↓
[ ім. , ( котрим ), присл. ], ( де )
1 частина: головна, членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена, ускладнена
однорідними присудками.
2 частина: підрядна, нерозчленована, присубстантивно-атрибутивна, членована,
двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.
3 частина: підрядна, розчленована, місця, членована, двоскладна, повна, стверджувальна,
поширена.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ
В цей момент важку імлу опалив синій промінь¹, дерева спалахнули золотими
~~~ - - - - - - ~~~~~ - - - ¯¯¯¯¯¯ ~~~~ ¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~~~
язиками², і десь над горою з тріском³, немов рушились якісь будовиⁿ,
- - - - - - - - . - . - - . - . - . -. - - . - . - . -. - ¯¯¯¯¯¯¯¯¯ ~~~~
загримів перший грім³ (П.Панч).
¯¯¯¯¯¯¯ ~~~~~~
Розповідне, неокличне, складне, оскільки складається з 4 частин, з різними типами зв’язку: 1 і 2 частини – безсполучникове, з однотипними частинами (перелічувальні відношення послідовності дії); 2 і 3 – сполучникове, складносурядне, відкритої структури (єднальні відношення послідовності дії); 3 і 4 – сполучникове, складнопідрядне, розчленованої структури, порівняльне.
_________
↓ |
[ ], [ ], і [ ,( немов ), ]
1 частина: членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.
2 частина: членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.
3 частина: членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.
4 частина: членована, двоскладна, повна, стверджувальна, поширена.