Тема 2 Організація маркетингу на підприємстві 2
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Тема 2. Організація маркетингу на підприємстві
2.1. Організаційні системи, структури і процеси
2.2. Призначення і принципи організації управління маркетингом
2.3. Маркетингові організаційні структури
2.4. Функції, права та обов'язки служби маркетингу на підприємстві
2.5. Організаційні сіті та маркетинг партнерських відносин
2.1. Організаційні системи, структури і процеси
2.2 Реальні та формальні організаційні структури
2.3. Принципи побудови маркетингових організаційних структур
2.4 Типи організаційних структур
2.5.Маркетингові організаційні структури
2.6 Системний підхід до організації маркетингу на підприємстві
2.1. Організаційні системи, структури і процеси
Термін «організація» вживають в трьох значеннях: 1) об’єднання людей, які діють разом для досягнення певної мети або виконання деякої програми (відповідає визначенню организаційної системи); 2) внутрішнє упорядкування, погодженість, взаємодія більш чи менш дифференційованих і автономних частин цілого (відповідає визначенню структури системи; 3) сукупність процесів або дій, що ведуть до створення і удосконалення взаємозв’язків між частинами цілого (відповідає визначенню організаційного процесу).
Поняття організації як организаційної системи безпосередньо розповсюджується на підприємство, працівники якого діють на засадах єдиних місії та цілей і спільно використовують ресурси, що є в їхньому розпорядженні. Але крім окремого підприємства, під організацією може розумітися й група підприємств, які мають спільні інтереси та виходячи з них тим чи іншим чином погоджують свою діяльність. Такі групи називають стратегічними, щоб відбити той факт, що підприємства, які їх створюють,. діють за погодженими стратегіями.
В Україні підприємства з з недержавною формою власності створюються у вигляді господарських товариств: відкритого акціонерного товариства, закритого акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитного товариства. З світової практики відомі різноманітні форми об’єднання підприємств у стратегічні групи: холдинг, договірне об’єднання по типу траста (довірче товариство) та інші. Стратегічні групи виникають в основному такими шляхами:
у результаті реструктуризації та поділу великих підприємств на малі з виокремленням таких сфер бізнесу, в яких малі підприємства здатні працювати самостійно,
завдяки створенню підприємствами в тих місцях,. які територіально віддалені від них, своїх філій з наданням їм прав юридичних осіби (окремих підприємств);
у результаті об’єднання малих підприємств (найчастіше таких, які мають спільних власників), що має за мету підвищення конкурентоспроможності цих підприємств завдяки консолідації або погодженого використання їх ресурсів.
Структура підприємства як організації, тобто организаційна структура підприємства, визначає форми розподілу праці, влади та контролю, що дозволяє найбільш ефективно з погляду результатів і витрат досягати цілей підприємства.
Розподіл праці може здійснюватися у горизонтальному і вертикальному напрямках. Горизонтальний розподіл робіт спрямовується на функціональну спеціалізацію працівників, що сприяє підвищенню продуктивності праці. Вертикальний розподіл праці відокремлює специфічні роботи з управління діями від самих дій. Вертикальний розподіл праці призводе не тільки до функціональної спеціалізації, але й до з’явлення відношення підлеглості того персоналу, який здійснює виконавчі дії, до працівників, які займаються їх координацією та контролем, тобто виконують управлінські функції. Підлеглість означає наявність певних обов’язків у виконавців і є проявом влади з боку їх керівників.
Организаційна структура підприємства відбивається в таких документальних формах: у статуті підприємства, у схемі организаційної структури, у положеннях про підрозділи, у положеннях про посадові (функціональні) обов’язки персоналу, у штатних розкладах підприємства та його підрозділів,
У статуті підприємства визначаються такі відомості про нього: організаційно-правова форма підприємства як юридичної особи; права власників; основні напрямки діяльності; склад, права, обов’язки та відповідальність вищих керівників; склад та функції основних підрозділів; порядок погодження та прийняття найбільш важливих рішень. Схема организаційної структури (organization chart) розкриває склад менеджерів та виконавців по рівнях управління, види виконуємих ними робіт, їх підпорядкованність та угрупування у підрозділи. У положенні про підрозділ містяться відомості про напрямок його діяльності (склад завдань, які повинні вирішуватися), права, обов’язки та відповідальність його керівника та підпорядкованих йому менеджерів підрозділу (заступників, керівників служб) Штатний розклад розроблюється на один календарний рік і визначає склад посад та кількість посадових одиниць, які можуть знадобиться для реалізації річних планів підприємства.
Призначенням організаційного процесу (process of organizing) є сприяння виконанню місії підприємства, досягненню його цілей, реалізації обраної стратегії шляхом створення умов для ефективного співробітництва персоналу. Підприємства являють собою системи, які розвиваються, мають адаптаційні властивості, які полягають у зміні структури в невизначеному або мінливому середовищі з метою найкращого пристосування до нього. Якість організаційної структури підприємства оцінюється ступенєм її відповідності певному зовнішньому середовищу та кількісно-якісним характеристикам ресурсів підприємства.
Відповідність структури змінам у зовнішньому середовищі та внутрішніх умовах діяльності підприємства забезпечує система стратегічного планування. Ця система дозволяє визначити найбільш привабливі напрямки діяльності, зв’язати окремі завдання дій в єдину логічно обумовлену послідовність, деталізувати ці завдання, потім їх розподілити між конкретними виконавцями та здійснювати контроль виконання. В процесі стратегічного планування здійснюють аналіз відповідності організаційної структури вибраним цілям та стратегії, які вибирають у залежності від прогнозу станів середовища та ресурсів підприємства.. При необхідності організаційну структуру коректують у відповідності зі змінами цілей та стратегій. Щоб структура відповідала мінливому невизначеному середовищу, організаційні зміни повинні мати безперервний характер.
Сутність організаційного процесу полягає у делегуванні прав (влади, повноважень) і обов’язків з метою ефективної організації взаємодії різних ланок управління та розподілі завдань, що розв’язуються різними працівниками. У ході організаційного процесу здійснюють департаменталізацію (departmentalization), тобто створюють организаційні підсистеми підприємства, які можуть називатися відділами, центрами, службами тощо. Норма керованості
Департаменталізацію доцільно здійснювати таким чином, щоб організаційні одиниці, які найбільш тісно зв’язані між собою, були об’єднані у більш великий підрозділ і підпорядковані однієй особі. Тоді менеджери отримують більші можливості для ефективної інтеграції та кооперації одиниць, які їм підпорядковані.
У відповідності з класичною теорією організації організаційний процес розгортається зверху вниз у такі 3 етапа. На першому етапі організацію поділяють горизонтально на керовані підсистеми, які відповідають найважливішим напрямкам діяльності, що визначає стратегія підприємства. Далі, на другому етапі, встановлюють цілі (завдання) діяльності керівників або в цілому команд цих підсистем, їх повноваження в прийнятті рішень, а також правила взаємодії підсистем.. Щоб уникнути перевантажень під час виконання встановлених завдань і для більш ефективного використання спеціалізації підсистеми можуть поділятися на менші підрозділи. На третьому етапі для кожного підрозділу визначають перелік посад і посадові обов’язки в формі сукупності завдань і функцій. Після цього виконання посадовіих обов’язків доручають конкретним особам.
здатні безпосередньо впливати
Організаційний процес розглядають як конкретну менеджерську діяльність, спрямовану на досягнення визначених цілей:
- розподіл на керовані сукупності, а ці сукупності — на завдання управління;
- групування цих завдань в організаційну структуру управління;
- розподіл цих завдань між працівниками які повинні їх вирішувати .
В маркетинговій організаційній діяльності можна виділити три напрямки:
- встановлення взаємовідносин, повноважень і відповідальності;
-формування відповідної організаційної структури управління підприємством.
для кожного робочого місця працівника , їх необхудна кількість
Але сутність управління зводиться не просто до об'єктивного існування «організації» як певної системи, а передбачає свідому координацію персонала організації для досягнення визначених цілей. Тому недостатньо побудувати належну структуру організації, необхідно
На основі цих правил реалізуються певні функції організаційної структури маркетингу з використанням деяких методів:
Для ефективного управління маркетингом на підприємстві необхідно сформулювати задачі, що визначають досягнення цілей підприємства. Угруповання задач, поставлених перед конкретними працівниками чи групами працівників, здійснюється відповідно до прийнятого на підприємстві типом управляючої системи і сформованою організаційною структурою, що у свою чергу, визначається типом організації управління маркетингом.. Ця організація передбачає:
- побудова й удосконалення структури управління маркетингом;
- підбір фахівців з маркетингу з відповідною кваліфікацією;
- розподіл задач, прав і відповідальності серед працівників маркетингових служб;
- створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу;
- забезпечення ефективної взаємодії маркетингових і інших служб.
2. А сдвиговых напряжений В тектонических напряжений С тангенциальных напряжений D сжимающих напряжен.html
3. Опыт работы центра социальной помощи по организации культурно-досуговой работы
4. Секс-шпионаж
5. диетические Иммунологи че ские Противомикробные Антиаллергические Применение меда Методы приме
6. тема научных дисциплинотрасль естествознания исследующая растения; название ее происходит от греческого с
7. на тему Решение СЛАУ методом Гаусса Выполнил студент группы ММ34 Петренко И
8. Регуляция транскрипции у эукариот
9. эксплуатационная характеристика станции и района тяготения
10. информационный ресурс толкование и обсуждение которого велось с того момента когда начали говорить о пер
11. Роль Менеделеева в развитии мировой науки
12. Основы журналистских расследований 4 курс ОЗО зимняя сессия Особенности расследовательских стр1
13. Туризм ІІ семестр 20132014 н
14. Загальні вимоги до аудиторського звіту та аудиторського висновку
15. Гражданская Зрелость 2014 год при поддержке Министерства Республики Карелия по вопросам национальн
16. реферату- Загальні характеристики планет
17. Для российской экономики сохраняется угроза оказаться в числе стран чье влияние на развитие мировой эконом
18. это функция специфического органа организации которая обеспечивает направление деятельности всех элем
19. Биомеханика и синергетика
20. Специфика основных видов налогов