Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Курсова робота
Розробка конструкторської документації на складальну одиницю "Клапан В76 "
ЗМІСТ
ВСТУП
Метою виконання курсової роботи є придбання початкових навичок розробки і оформлення конструкторської документації на складальну одиницю. В курсовій роботі моделюється виробнича ситуація: відновлення втраченої або відсутньої конструкторської документації на механізм, який вийшов з ладу, для його аварійного ремонту.
При виконанні курсової роботи необхідно навчитися розв'язувати такі інженерні задачі:
Об єктом вивчення даної курсової роботи є клапан В76, на прикладі якого будуть вирішені вищевказані задачі.
Клапан призначений для запобігання гідросистем від перенавантаження, а також для підтримування певного тиску в них. Робоче середовище клапана - /від -30° до 80°С/, згідно з паспортом до виробу. Клапан відноситься до класу ремонтуємих виробів. Строк служби клапана не менше 5 років.
Клапан являє собою двопозиційний розподільник. Він складається з литого корпусу 1, у вертикальній робочій порожнині якого знаходиться штовхач 3. Штовхач 3 прижатий пружиною 11, яка в свою чергу знаходиться над втулкою 12. Під втулкою 12 знаходиться клапан 13. Між втулкою 12 та клапаном 13 передбачений вкладиш 14. У верхній робочій порожнині вставлена втулка 4.Під втулкою 4 розміщена манжета 20, яка призначена для ущільнення. Зверху і знизу до корпуса прикріплюються кришки 2 та 10 за допомогою гвинтів 16. До верхньої кришки 2 кріпиться важіль 5 за допомогою всі 7. До важіля приєднуємо ролик 6 за допомогою вісі 7, яка шплінтується шплінтом 18. Для фіксування важіля передбачено фіксатор 8. З ціллю ущільнення між корпусом 1 і кришкою 10 передбачена прокладка 15.
Клапан працює так, що стиснене повітря яке надходить підводиться в отвір А. Коли ролик 6 не притиснутий, штовхач 3 під дією пружини 11 знаходиться в положенні, показаному на кресленні. Резиновий вкладиш 14 клапана 13 зусиллям пружини 11 і тиском стисненого повітря прижимається до сідла втулки 4 і перекриває прохід повітря до отвору Б яке зєднується з атмосферним повітрям. При повороті важіля 5 навкруги вісі 7 , штовхач 3 починає рухатися, впираючись спочатку своїм торцем у вкладиш 14 і, ізолюючи отвір Б від атмосфери. При подальшому русі штовхача 3 клапан 13 відійде від сідла і відкриє впрохід стисненому повітрі від отвору А до отвору Б.
Згідно з ГОСТ 2.102-68 та методичними вказівками розробку складального креслення починаємо з вибору головного виду, типу та числа інших зображень. Клапан В76 на складальному кресленні зображуємо у чотирьох виглядах.
Виконання головного вигляду починаємо із зображення корпусу, а потім послідовно доповнюємо зображеннями інших деталей у послідовності збирання. На головному вигляді виконуємо повний розріз, який дає уявлення про внутрішню будову та роботу клапана. Вигляд зверху показуємо без розрізів. Навигляді збоку виконуємо половину виду та половину розрізу.
Деталі на складальному кресленні виконуємо, враховуючи умовності та спрощення.
Згідно з ГОСТ 2.109-73 на складальному кресленні використовуємо наступні умовності та спрощення:
стандартні вироби (гвинт 16, шайба 17, шарик 19) у продольному розрізі показуємо нерозрізаними;
На складальному кресленні не показуємо :
При зображені клапан показуємо у робочому положенні,різьбу на стрижнях показуємо повністю, а в отворах - тільки там , де вона не закрита різьбою стрижня. Вкладиш 14 заштриховуємо, як не металевий матеріал.
На складальному кресленні наносимо такі розміри:
Специфікація - основний конструкторський документ на складальну одиницю, який визначає її склад. Специфікацію виконуємо на аркушах формату А4 по формі, згідно з ГОСТ 2.108-68. Специфікацію складаємо з розділів, які розташовуємо в слідуючій послідовності: документація, деталі, стандартні вироби.Найменування кожного розділу записуємо в графі “найменування “ та підкреслюємо.В розділ “Документація “ входить складальне
креслення. В розділ “Деталі” - назви птнадцяти деталей. Гвинт 16, шайба17, шплінт 18, шарик 19, манжета 20 входять до розділу “Стандартні вироби”
Виконуючи дану курсову роботу посадки призначаємо по аналогам. З цією метою аналізуємо складальне креслення та виписуємо всі пори спряжених деталей з номінальними числовими значеннями розмірів в таблицю (див.табл 1 стовбчик 2). Візуально визначаємо характер спряження та вносимо у стовбчик З, номінальний розмір - в стовбчик 4. Після цього по аналогам вибираємо в ідповідні посадки та вносимо їх позначення у стовбчик 5. За ГОСТ 25346-82 визначаємо числові значення верхнього та нижнього крайніх відхилень (окремо для твору та валу ) і вносимо їх в таблицю, відповідно у стовбчики 6 і 7. Всі призначенні посадки вказуємо на складальному кресленні.
Таблиця 1 - Призначення посадок
№ |
Спряжені деталі отвір/вал |
Характеристика спряження |
Номінальний розмір |
Позначення посадок |
Чисельне значення полей допусків |
|
отвора |
вала |
|||||
Корпус 1 |
+ 52 |
-0 |
||||
1 |
Втулка 12 |
Гладке з зазором |
О 20 |
Н9/h9 |
0 |
-52 |
Кришка 10 |
+43 |
-0 |
||||
2 |
Втулка 12 |
Гладке з зазором |
О 14 |
Н9/h9 |
0 |
-43 |
Кришка 10 |
Рухоме |
+ 27 |
-16 |
|||
3 |
Клапан 13 |
з зазором |
О 14 |
Н8/f8 |
0 |
-43 |
Корпус 1 |
+ 12 |
-4 |
||||
4 |
Гвинт 16 |
Різьбове |
М 4 |
7Н/g6 |
0 |
-12 |
Корпус 1 |
Нерухоме |
+ 18 |
||||
5 |
Втулка 9 |
з натягом |
О 14 |
Н7/n6 |
0 |
+ 23 |
Корпус 1 |
Рухоме |
+ 22 |
-13 |
|||
6 |
Штовхач 8 |
з зазором |
О 7 |
Н8/f8 |
0 |
-35 |
Втулка 9 |
Рухоме |
+ 22 |
-13 |
|||
7 |
Штовхач 8 |
з зазором |
О 6 |
Н8/f8 |
0 |
-35 |
Втулка 12 |
Рухоме |
+ 22 |
-13 |
|||
8 |
Штовхач 8 |
з зазором |
О 8 |
Н8/f8 |
0 |
-35 |
Кришка 2 |
Нерухоме |
+ 12 |
-16 |
|||
9 |
Вісь 7 |
з натягом |
О 4 |
Н7/n7 |
0 |
- 8 |
10 |
Ричаг 3 Вісь 7 |
Рухоме з зазором |
O 4 |
Н8/f8 |
+ 18 0 |
-10 -28 |
Ричаг 3 |
Рухоме |
+ 18 |
-10 |
|||
11 |
Вісь 5 |
з зазором |
О 6 |
Н8/f8 |
0 |
-28 |
Ролик 4 |
Гладке |
+30 |
-0 |
|||
12 |
Вісь 5 |
з зазором |
О 6 |
Н9/h9 |
0 |
-30 |
3 ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗБИРАННЯ ТА РОЗБИРАННЯ ВЕНТИЛЯ
На початку збирання (див. складальне креслення) в корпус 1 вставляємо штовхан 8 та пружину 11. Потім притискаємо це все втулкою 12 з пружиною 11. Між втулкою 12 та клапаном 13 розміщений вкладиш 14. У верхній та нижній частині корпуса 1 кріпляться кришки 2 та 10 за допомогою гвинтів 16. У верхній частині корпуса 1 під кришкою 2 вставляється втулка 9. Ричаг З прикріплюємо за допомогою осі 7. Ролик 4 кріпиться до ричага 3. Для цього використовуємо вісь 5, яка для фіксування, шплінтується шплінтом 18. Прокладка 15 призначена для ущільнення між корпусом 1 і втулкою 10. Збирання закінчуємо фіксуванням за допомогою фіксатора 6 ричага 3. Розбирання клапана проводиться оберненим шляхом.
Корпус призначений для зєднання в єдиний вузол всіх деталей клапана, які забезпечують його нормальне функціонування. В середині корпуса розміщена робоча порожнина: отвори А, Б, впускні та випускні канали, для проходження потоку рідини.
У звязку з тим, що робота клапана повязана з агресивним середовищем, що викликають корозію, то матеріал для його виготовлення повинен бути корозійностійким. Для виготовлення корпуса використовуємо алюмінієвий сплав марки АЛ-2 за ГОСТ 2685-75. Корпус одержують литтям і наступною обробкою різанням. Внутрішні порожнини висвердлюються при необхідності шліфуються, нарізається різьба. При необхідності сплав можна замінити іншим антикорозійним матеріалом - латунню марки ЛС 59 - 1Л за ГОСТ 17711-72. На ескізі корпус зображений у трьох видах. На місці головного виду виконаний повний розріз, що відкриває внутрішню будову корпуса На виді збоку показана половина виду і половина розрізу. Вид зверху показаний з місцевими розрізами.
Головний вид клапана обраний так, щоб давати максимальне представлення про форму деталі і відповідати її полпженню при обробці основних поверхонь. Число інших зображень (основних і додаткових видів, розрізів,перетинів) мінімально, але досить для завдання форми та розмірів кожного елемента деталі.
Вибрані формат та масштаб зображено (глазомірні для ескізів) повинні забезпечити нанесення всіх розмірів кожного елементу деталі, розміщення необхідних написів (помічення видів, розрізів, перерізів виносних елементів, технічних вимог та ін., а також раціональне використання площини ескізу (зображення та написи повинні займати не менш 75% робочої площини ескізу ).
Ескізи виконуються на бумазі в клітку з ячейкою 5x5 мм без використовування креслярських інструментів.
Число проставлених розмірів на ескізі мінімально, але досить для однозначного завдання форми деталі. Для виконання цього, для кожного з виділених при аналізі елементів деталі необхідно задати розміри форми і розміри положення. Розміри форми визначають геометричну форму даного елемента, а розміри положення - координати його, щодо прийнятих для цієї деталі баз.
Форма, види розмірів і їхні числові значення для стандартних конструктивних елементів регламентовані відповідними державними стандартами. Числові значення розмірів вимірюють лінійкою або штангенциркулем, а потім по відповідному стандарту вибираються з розмірного ряду.
До таких елементів відносимо різьбу метричну, конічну (див. табл. 2).
Стандартні технологічні елементи істотно спрощують та роблять його більш дешевим процес виготовлення деталі за рахунок застосування стандартного устаткування, інструмента і технології. До числа таких елементів відносяться:
Формувальні ухили служать для полегшення витягування виливка з металевої форми. Розміри ливарних ухилів зазначені на ескізі і регламентовані ГОСТ 3212-85. Ливарні радіуси застосовуються для виключення термічних тріщин при охолоджуванні відливки. Ливарні радіуси задаються аналогічно нахилам.
Фаски різьбові виконують на початковій ділянці різьб усіх типів. Вони служать для напрямку різьбонарізного інструменту, а також для взаємного напрямку деталей на початковому етапі їх загвинчування. Розміри фасок проставляють один раз і вказують кількість однакових.
Шорсткість - це середньоарифметичне значення висот мікронерівностей поверхні в мікронах. Шорсткість у даній роботі призначають, попередньо оцінивши поверхню. Для необроблених різанням поверхонь шорсткість позначається відповідним значком. При наявності матового блиску з ледь помітними смугами (суцільними) значення шорсткості Ка = 3,2...6,3 мкм. Для різьбових ділянок призначаємо Ка = 3,2 мкм. На ескізі корпусу указані шорсткості поверхонь згідно з ГОСТ 2789-73. Загальна шорсткість корпуса позначена в правому верхньому куті ескізу.
Аналіз геометричної форми і розмірів корпуса зведений у таблицю 2. Для цього д ілимо корпус на геометричні елементи простої форми (циліндр,конус, паралелепіпед) і описуємо кожний окремо. Таблиця поєднує чотири групи елементів:
-елементи зовнішньої поверхні
Назва геометричного елементу (Г.Е.) |
Геометрична форма Г.Е. |
Розмір форми |
Розмір положення по осям х, у, г. |
Бази |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
3. Стандартні конструктивні елементи |
||||
3.1 Внутрішня |
Метрична |
М 4x0,5 |
г=0 |
верхній торець Г.Е. 3.1 |
різьба в ГЕ 1.1 |
Дрібна |
1=8 |
||
3.2 Внутрішня |
Метрична |
М 4x0,5 |
г=0 |
нижній торець Г.Е. 3.1 |
різьба в ГЕ 1.1 |
Дрібна |
1=8 |
||
3.3 Внутрішня |
Метрична |
М 8x1,5 |
г=22 |
нижній торець Г.Е. 3.1 |
різьба в ГЕ 1.1 |
дрібна |
1=10 |
||
4. Стандартні технологічні елементи |
||||
4.1 Фаска |
Конус |
0,5x45° |
г=0 |
верхній торець Г.Е. 4.1 |
на ГЕ 3.1 |
зрізаний |
|||
4.2 Фаска |
Конус |
0,5x45° |
х=0 |
нижній торець Г.Е. 4.1 |
на ГЕ 2.1.9 |
зрізаний |
|||
4.3 Фаска |
Конус |
1x45° |
г=0 |
нижній торець Г.Е. 4.1 |
на ГЕ 1.1 |
зрізаний |
|||
4.4 Ливарні |
По ГОСТ |
Ю...З |
|
|
радіуси |
3212-80 |
|||
4.5 Ливарні ухили |
По ГОСТ |
3...5° |
||
3212-80 |
Кришка 2 призначена для руху ричага в ній. Для виконання свого функціонального призначення кришка кріпиться до корпуса 1 за допомогою гвинтів 16.
Кришка працює у середовищі, яке викликає корозію (вологе повітря), тому матеріал для її виготовлення повинен бути корозійностійким. Саме тому використовуємо сталь марки 20X13 за ГОСТ 5632-72. Кришка виготовляється на фрезерному станку.
На ескізі кришка зображена у трьох виглядах. На головному вигляді показана половина виду та половина розрізу, так як деталь симетрична. Вигляд збоку показує геометричну форму деталі.
Ескіз кришки виконуємо на форматі АЗ, щоб детально показати будову деталі, вказати всі розміри та зробити необхідні написи.
До стандартних технологічних відносимо фаску 1,5x45°.
На ескізі проставляємо всі необхідні для виготовлення кришки розміри та шорсткості поверхонь. Шорсткість різьбової ділянки - Кд = 3,2 мкм.
Штовхан 8 виконує одну із основних функцій клапана - перекриває канали руху стисненого повітря. Для цього він вставлений у корпус 1 і зєднаний з пружиною 11. При різних тисках рідини опускається або піднімається при цьому контролює рух рідини.
Штовхан працює у агресивному середовищі та при навантаженні, тому матеріал для її виготовлення повинен бути корозійностійким та достатньо міцним. Матеріал для виготовлення штовхана - Сталь 20X13 за ГОСТ 5632-72. При необхідності можлива заміна даної марки сталі на аналогічну по вищевказаному стандарту. Штовхан виготовляється різанням стального прутка на токарному станку.
На ескізі штовхан зображений в одному вигляді. На цьому вигляді він розташований так, як і при обробці різанням, щоб вісь симетрії була горизонтальною.
Ескіз штовхана виконуємо на форматі А4. Цього формату достатньо, щоб детально показати будову деталі, вказати всі розміри та зробити необхідні написи.
На ескізі проставляємо всі необхідні для виготовлення штовхана розміри та шорсткості поверхонь. Загальна поверхня деталі оброблена з шорсткістю Ка =
Втулка призначена як проміжна деталь для регулювання тиску. Для забезпечення міцності, втулку виготовляють з бронзи Бр АЖ 9-4 за ГОСТ 1628- 72. При необхідності можлива заміна даної марки бронзи на аналогічну по ищевказаному стандарту.
На ескізі втулка зображена у єдиному вигляді. На ньомуі показаний пів виду пів розрізу.
Ескіз втулки виконуємо на форматі А4 для того, щоб детально показати будову деталі, вказати всі розміри та зробити необхідні написи.
На ескізі проставляємо всі необхідні для виготовлення кришки розміри та шорсткості поверхонь. Загальна поверхня деталі має шорсткість Яа = 6,3 мкм.
висновки
В даній курсовій роботі проведено розробку конструкторської документації на складальну одиницю "Клапан В76 ".
В першому розділі описане призначення клапана, його будова та принцип дії.
В другому розділі розроблене складальне креслення з використанням умовностей та спрощень, складена специфікація ( в розділ "Деталі" включено 15 деталей, в розділ "Стандартні вироби" - 5 виробів).
В третьому розділі описана послідовність складання та розкладання клапана
В четвертому розділі проведена розробка ескізів деталей: корпус, гайки накидної, втулки та шпинделя. Для кожної деталі вибраний матеріал (вибір обгрунтований) та метод виготовлення, описане функціональне призначення. Відповідно до умов роботи деталі призначені шорсткості поверхонь. На прикладі корпуса показано проведення аналізу форми та розмірів (результати зведені в таблицю 2).
В ході виконання курсової роботи були виконані всі задачі поставлені у вступі. До роботи додаються ескізи розроблених деталей, складальне креслення, специфікація до нього, ескіз складального креслення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Методические указания по оформлению дипломных, курсовых проектов и других видов письменных работ учащихся, выполняемых в ВПУ № 67 / Сост. Т.В.Коваленко, Т.И.Матюха, Н.Н.Шаповалова, Н.И.Журавлева, - Донецк, ВПУ №67, 2011г.
2. Справочник технолога-машиностроителя в 2-х т. /Под ред. А.Г.Косиловой и Р.К.Мещерякова. М.: Машиностроение, 2008. т.1.- 512с.
3. Обработка металлов резанием: А.А.Панов, В.В.Аникин, Н.Г.Байм и др.; Под общ. Ред. А.А.Панова М.: Машиностроение, 2011.- 736с.
4. Справочник технолога-машиностроителя в 2-х т. /Под ред. А.Г.Косиловой и Р.К.Мещерякова. М.: Машиностроение, 2007. т.2.- 496с.
5. Зайцев Б.Г., Рыцев С.Б. Справочник молодого токаря. / М.: Высшая школа, 2012.
6. Щербаков В.П. Програмування оброблення на токарному верстаті з пристроєм: Пробний навч. посіб.-К.: Вища шк., 2003-221с.:іл.
7. Технологія механічної обробки / Г.М.Стискін, М.П.Ревнівцев, В.В.Томашенко, М.М.Берізко.- К.:Техніка, 2009.- 512с.