У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

124 0758 ББК Ш 146923 Латинська мова

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 6.4.2025

PAGE 109

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний університет

Л.І. Ярцева

ЛАТИНСЬКА МОВА

Навчальний посібник

Запоріжжя

2011

УДК 811.124 (075.8)

ББК Ш 146-923

Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 77 с.

Навчальний посібник складається з 11 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.

Посібник призначений для студентів заочного відділення таких спеціальностей: „англійська мова та література”, „німецька мова та література”, „французька мова та література”, „іспанська мова та література”, „переклад (англійська мова), (французька мова), (німецька мова)”.

Рецензент О.О. Павлюк

Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко

Вступ

Кредитно-модульна технологія навчання запроваджується з метою подальшої гуманізації й демократизації навчального процесу, організації найраціональнішого й найефективнішого засвоєння студентами знань з максимальним використанням індивідуальних, індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці, самостійної роботи, створення найсприятливіших умов для модульного контролю.

Метою вивчення латинської мови на гуманітарних факультетах є читання і переклад оригінальних літературних зразків не тільки класичної, а й середньовічної, ренесансної і навіть просвітницької латини, у тому числі й вітчизняних авторів (кінець XVII ¾ початок XVIII ст.), розширення загальнолінгвістичного світогляду. Також студенти повинні засвоїти міжнародну латинську термінологію в галузі гуманітарних наук.

Курс латинської мови має виробити у майбутніх фахівців культуру філологічного аналізу джерела, навичок перекладу та науковий підхід до вивчення мови як суспільного явища. Крім того, вивчення латинської мови допоможе полегшити опанування новими європейськими мовами, поглибити розуміння рідної мови, сприятиме вивченню курсу порівняльного мовознавства.

Синтетична будова латинської мови для зрозуміння тексту вимагає детального морфолого-синтаксичного аналізу, котрий розвиває у студентів пам’ять, увагу, логічне та лінгвістичне мислення, уміння вдумливо читати текст, працювати зі словником.

Практичні заняття з латинської мови ставлять перед студентами такі завдання:

опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються;

навчання читання;

розвиток навичок перекладу;

опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються;

знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні в сучасних мовах;

знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу.

За підсумками вивчення курсу студент повинен:

володіти навичками читання і перекладу прозаїчних текстів;

знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівнювати граматичні явища латинської, західноєвропейських та слов’янських мов;

знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснювати значення тих з них, які увійшли в українську мову;

перекладати зі словником оригінальні тексти римських авторів, а також латиномовні твори інших часів.

За навчальним планом на вивчення курсу «Латинська мова» в ІІІ семестрі ІІ курсу відводиться 12 годин аудиторних занять. У зв’язку з цим можливий такий розподіл годин за темами:

І. Фонетика. Латинський алфавіт. Вимова приголосних. Сполучення приголосних. Вимова голосних. Поділ на склади. Наголос.

ІІ. Дієслово. Загальні відомості про граматичні категорії дієслова. Дієвідміни. Основи й основні форми дієслова. Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicativi actīvi). Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану (Imperatīvus praesentis actīvi).

ІІІ.

Тема 1. Фонетика

План:

Латинський алфавіт.
Голосні. Дифтонги і диграфи.
Приголосні. Сполучення приголосних.
Поділ на склади.
Наголос.

І. Латинський алфавіт

Буква	Назва	Вимова	Приклади	Українська транскрипція
Aa	a	a	actus	́áктус
Bb	бе	б	bis	біс
Cc	це	[к] [ц]	carmen civis	кáрмен цівіс
Dd	де	[д]	domus	до́мус
Ee	е	[е]	error	éррор
Ff	еф	[ф]	fabrica	фáбрика
Gg	ге	[ґ]	gradus	грáдус
Hh	га	[г]	humus	гýмус
Ii	і	[і]	institutum	інстітýтум
Jj	йота	[й]	Junius	ю́́́́́́ніус
Kk	ка	[к]	Karthágo	Картаго
Ll	ель	[л]	lapsus	ляпсус
Mm	ем	[м]	minister	мінíстер
Nn	ен	[н]	numĕrus	нýмерус
Oo	о	[о]	opus	óпус
Pp	пе	[п]	popŭlus	пóпулюс
Qq	ку	[к]	Quercus	квéркус
Rr	ер	[р]	ritus	ритус
Ss	ес	[с] [з]	stipendium casus	стіпéндіум кáзус
Tt	те	[т]	terra	тéрра
Uu	у	[у]	unus	ýнус
Vv	ве	[в]	vita	віта
Xx	ікс	[кс]	lex	лекс
Yy	іпсилон	[і]	Cyclops	Цíклопс
Zz	зета	[зета]	zona	зóна

ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.

Шість голосних а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:

шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y

шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў

Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад.

аu – [ау] aurum [áурум]– золото,

eu – [еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,

ei – [ей] hei! [гей!]

Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)

аe -[ e ] praemium [преміум] нагорода

оe -[ e ] poena [пена] покарання

Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма

III. Приголосні. Сполучення приголосних.

С вимовляється як ц і к. Ц – якщо С стоїть перед е, і, у, ае, ое

circŭlus – [цíркулюс] – круг

centum – [цéнтум] - сто

Cyclops – [Цíклопс] - Циклоп

Caesar – [Цезар] - Цезар

сoena – [цéна] - обід

К – перед а, о, u, аu, приголосними

carcer - кáрцер - в’язниця

color - кóльор - колір

causa - кáуза - причина

decretum - декрéтум- постанова

N.B. У класичний період літера С завжди читалася як [к]

G – вимовляється як український [ґ] gradus – грáдус – ступінь, крок

Н – вимовляється як український [г] honor – гóнор – честь

L – вимовляється м’яко:

anĭmal – áнімаль - тварина

lapsus – ляпcус - помилка

lux – люкс - світло

S – вимовляється як [с] semestris – семéстріс – півріччя. В позиції між двома голоснми s вимовляється як [з] rosa – рóза – троянда. У словах, запозичених з грецької мови s вимовляється як [з] [нз] visualis – візуáліс, censor – цензор

Т- вимовляється як український [т] tempus – тéмпус – час

Х - вимовляється як [кс] rex – рекс – цар

х - між голосними вимовляється як [кз] exercĭtus – екзéрцітус – військо

Z – зустрічається в словах грецького походження і вимовляється як [з] zona – зóна

Сполучення приголосних

Сполучення з [h] зустрічається в словах грецького походження:

сh – [х] schola – [схóля] – школа

рh – [ф] – philosophia – [фільозóфіа] – філософія

rh – [р] – rhythmus –[ рíтмус] – ритм

th – [т] – theatrum – [теáтрум] –театр

ngu – перед голосним, вимовляється як [нгв] lingua – лінгва – мова

su – [св] – consuetudo –[консветýдо] – звичка

але: [су] – suus – [cуус] – свій

ti – перед голосним як [ці] natio – [нáціо] – нація

як [ті] після s,t, x: bestia – [бéстіа] – звір

N.B. Сполучення muta cum liquida.

Приголосні p, b, d, t, c, g, сполучаючись з l, r , утворюють групу неподільних приголосних.

IV. Поділ на склади

Число складів у латинській мові відповідає числу голосних звуків. Склад, який закінчується на голосний, вважається відкритим. Закритим вважається склад який закінчується на приголосний. Склади рахуються з кінця слова:

mo-nu-men-tum

4 3 2 1

Поділ на склади відбувається:

між двома голосними: sci-en-ti-a

4 3 2 1

2) між голосним та поодиноким приголосним: do-mus; між дифтонгом та поодиноким приголосним: cau-sa 2 1

2 1

3) перед сполученням muta cum liquida: pa-tri-a

3 2 1

4) у групі приголосних:

а) між двома приголосними: lec-ti-o, ses-si-o

3 2 1 3 2 1

б) у групі з трьох приголосних – перед останнім (крім сполучень групи muta cum liquida): sanc- tus, але doc- tri -na

2 1 3 2 1

5) префікси виділяються: de-scen-do

3 2 1

V. Наголос

Наголос у латинській мові ніколи не ставиться на першому складі від кінця слова.

Наголос ставиться на другому складі від кінця, якщо він довгий або закритий: a-mī-cus ma-gis-ter

3 2 1 3 2 1

Якщо другий склад від кінця слова короткий, або відкритий, наголос переноситься на третій склад:

′fe - mĭ- na prae - ′si – di – um

3 2 1 4 3 2 1

Вправи

І. Прочитайте слова. Поясніть вимову дифтонгів і диграфів:

Augustus, Maecēnas, nauta, neuter, foedus, aetas, auditorium, causa, Caesar, caelum, proelium, Foenicŭlum, oecologĭcus, aestivālis, autumnus, auricŭla, europaeus, praeda.

II. Прочитайте слова. Поясніть правила вимови приголосного с:

Cato, incognitus, officiālis, copia, inspector, saecŭlum, punctum, vicīnus, cicūta, dictātor, cursus, curator, Camellus, columna, ocŭlus, citus, cellŭla, Columba, cor, circum, clarus, Cervus, centimetrum, confidentia..

ІІІ. Прочитайте слова. Поясніть вимову приголосних s i x:

Asĭnus, risus, discussio, illusio, Asia, basilica, stella, sensus, mos, rex, gens, praesidium, plus, miser, usus, silva, substantia, philosophia, uxor, vox, maxĭmus, mixtum, Xantippe.

IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:

Illuminatio, ultĭmum, defectio, variatio, antiquus, Latium, natio, obligatio, Lucretius, distantia, gratia, sanctio, stipendium, patientia, bestia, sectio, poētica, artifex, sentio, experientia.

V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:

architectus, schema, authentĭcum, Prometheus, delphīnus, charta, thermometrum, character, Rhodus, Phasiānus, phalanx, Thea, quae, Torquātus, quidem, quos, quod, quis, equus, quando, liquidus.

VI. Прочитайте слова, поділіть їх на склади. Поясніть правила наголосу:

Anĭmus, Tarquinius, aliquando, itaque, agricultūra, agricŏla, collectio, processus, heredĭtas, progressus, cylindrus, steppa, studiōsus, insectum, gaudium, milĭtes, sequester, unguis, lector, gloria, Helěna, humānus, Romāni, Alexander.

Тема 2. Verbum (дієслово)

План:

Загальні відомості про граматичні категорії дієслова.
Дієвідміни.
Основи й основні форми дієслова.
Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicativi actīvi)
Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану (Imperatīvus praesentis actīvi).

І. Граматичні категорії дієслова.

І. Tempus (час)

Система інфекта Система перфекта

1. Praesens 1. Perfectum

2. Imperfectum 2. Plusquamperfectum

3. Futūrum I 3. Futūrum II

II. Modus (Спосіб)

indicatīvus imperatīvus coniunctīvus

дійсний спосіб наказовий спосіб умовний спосіб

ІІІ. Genus (Стан)

actīvum passīvum

активний стан пасивний стан

IV. Numěrus (Число)

singulāris plurālis

однина множина

V. Persōna (Особа)

рrima перша

secunda друга

tertia третя

VІ. Coniugatio Дієвідміна

Крім особових форм у латинській мові вживаються неособові форми дієслова: infinitīvus, participium, gerundium, gerundīvum, supīnum.

II. Дієвідміни

Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни за закінченням основи інфекта.

Якщо від дієслів у неозначеній формі відкинути закінчення -re (1,2,4 дієвідміни), -ěre (3 дієвідміна), то ми одержимо основу інфекта.

gubernāre – gubernā 1

respondēre – respondē 2

legěre – leg 3

audīre – audī 4

Дієвідміна	Infinitīvus	Основа інфекта	Закінчення основи інфекта
І	dictāre	dictā	ā
ІІ	docēre	docē	ē
ІІІ а	scriběre	scrib	приголосний
ІІІ б	facěre	facĭ	ĭ
ІV	venīre	venī	ī

III. Основи й основні форми дієслова

Усі особові і неособові форми дієслова утворюються від трьох основ, які визначаються за словниковою формою дієслова.

У словнику подаються чотири основні форми дієслова: scribo, scripsi, scriptum, scriběre 3

I. Praesens indicativi actīvi ( persōna prima, singulāris) 1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану: scribo

ІІ. Perfectum indicativi actīvi (persōna prima І, singulāris) 1-а особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану: scripsi

ІІІ. Supīnum (віддієслівний іменник середнього роду): scriptum

IV. Infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма теперішнього часу активного стану ): scriběre (3 дієвідміна)

N.B. Якщо у дієслова відсутня одна з основних форм, то у словнику стоїть прочерк: floreo, ui, - ēre 2 – процвітати

ІV. Praesens indicativi actīvi ( теперішній час, дійсного способу, активного стану)

Правило утворення: до основи інфекта додаються особові закінчення активного стану:

Singulāris Plurālis

1 – o 1 – mus

2 – s 2 – tis

3 – t 3 – nt

N.B. У дієсловах І дієвідміни у 1-й особі однини кінцевий голосний основи ā зливається із закінченням – о: a+o=o

dictāre - 1 дієвідміна, основа інфекта dictā-

Singulāris Plurālis

1. dict (a+o)=o 1. dictā – mus

2. dicta – s 2. dictā – tis

3. dicta – t 3. dicta – nt

У дієсловах ІІ дієвідміни особові закінчення приєднуються безпосередньо до основи інфекта:

Docēre - 2 дієвідміна, основа інфекта docē навчати

Singulāris Plurālis

1. docē – o 1. docē – mus

2. doce – s 2. docē – tis

3. doce – t 3. doce – nt

У дієсловах ІІІª дієвідміни між основою інфекта і закінченням вставляються з’єднувальні (сполучні) голосні: - ĭ - (2, 3 особа, однини; 1, 2 особа множини), - u - (3 особа множини)

Scriběre - 3 дієвідміна, основа інфекта scrib писати

Singulāris Plurālis

1. scrib – o 1. scrib – ĭ – mus

2. scrib – i – s 2. scrib – ĭ – tis

3. scrib – i – t 3. scrib – u – nt

У дієсловах ІV дієвідміни у 3 особі множини між основою інфекта і закінчення вставляється голосний u

Audīre - 4 дієвідміна, основа інфекта audī слухати

Singulāris Plurālis

1 audi – o 1 audī – mus

2 audi – s 2 audī – tis

3 audi – t 3 audi – u – nt

V. Imperatīvus praesentis actīvi

Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану має форми другої особи однини і множини.

У 2-й особі однини І, ІІ і ІV дієвідміни вживається основа інфекта.

У дієслів ІІІ дієвідміни до основи інфекта додається закінчення -е

Дієвідміна	Infinitīvus	Imperatīvus
		2 особа однини	2 особа множини
I	dictāre	dictā !	dictā – te !
II	docēre	docē !	docē – te !
III a	scriběre	scrib – ě !	scrib – ĭ – te !
III б	capěre	capi !	capi – te !
ІV	audīre	audī !	audī – te !

N.B. У дієслів dicěre dic! говори!

ducěre duc! веди!

facěre fac! роби!

ferre fer! неси!

esse: es! este!

У 2 особі множини до основи інфекта додається закінчення -te (I, II, IV дієвідміни ) у ІІІ дієвідміні основа інфекта + ĭ + te ( порівн.: укр. слухайте!)

Заперечена форма наказового способу складається із наказового способу неправильного дієслова nolo (не бажаю) у 2 особі однини чи множини і неозначеної форми дієслова.

І	dictāre	noli dictāre !	nolīte dictāre !
ІІ	docēre	noli docēre !	nolīte docēre !
ІІІ а	scriběre	noli scriběre !	nolīte scriběre !
ІІІ б	capěre	noli capěre !	nolīte capěre !
ІV	audīre	noli audīre !	nolīte audīre !

Питання для самоперевірки:

1. Які словникові форми має латинське дієслово?

2. Як визначити дієвідміну латинського дієслова?

3. Як утворюється неозначена форма дієслова (infinitīvus)?

4. Які особливості мають дієслова при відмінюванні у теперішньому часі?

5. Як утворюється наказовий спосіб теперішнього часу активного стану?

Вправи

І. Утворіть від 1-ої особи однини неозначену форму дієслів:

Appello 1, clamo 1, habito 1, sto 1, veto 1, debeo 2, deleo 2, habeo 2, maneo 2, rideo 2, sedeo 2, ago 3, colo 3, rego 3, credo 3, vinco 3, lego 3, venio 4, custodio 4, erudio 4, munio 4, finio 4.

II. Визначте за інфінітивом дієвідміну поданих дієслів:

Audire, errāre, nocēre, munīre, valēre, petěre, consentīre, tenēre, punīre, servīre, servāre, mittěre, erudīre, corrumpěre, mordere, discěre, orāre, gaudēre.

III. Визначте граматичні форми дієслів ( особу, число, час), перекладіть:

laboras, studētis, ducĭtis, protegis, dividit, statis, vendo, definīmus, consentit, punis,do, agĭtis, delemus, credis, colit, regunt, veniunt.

IV. Утворіть наказову форму теперішнього часу.

Зразок виконання: lego 3 – читати

Стверджувальна форма

Singulāris Plurālis

legě! Legĭte!

Заперечна форма

Singulāris Plurālis

noli legěre! nolīte legěre!

Veto 1, affirmo 1, caveo 2, exerceo 2, peto 3, rego 3, punio 4, finio 4

V. Перекладіть на рідну мову:

1. Bene discĭte. 2. Audīte multa, dicĭte pauca. 3. Bene facĭte, quod facĭtis. 4. Credo. 5. Bene dicis, sed male agis. 6. Fac quod dico. 7. Nota Bene. 8. Salve. 9. Sapěre aude ! 10.Vale et me ama. 11. Qui scribit, bis legit. 12. Volo, non valeo. 13. Dum spiro spero. 14. Bene lego, sed male scribo. 15. Quod facis, bene fac! 16. Si vales, bene est, ego valеo. 17. Qui honeste vivit, bene vivit. 18. Dum docēmus discĭmus. 19.Qui bene audit bene discit. 20. Festīna lente. 21. Vive valeque.

VI. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення:

аплодувати, інформувати, конфіскувати, конструювати, консультувати, інвестувати, ігнорувати, опонувати, провокувати, транспортувати, консервувати, демонструвати, демобілізувати, сервірувати, адмініструвати, реформувати.

VIІ. Визначте, які слова в іноземних мовах, що ви вивчаєте, походять від латинських дієслів:

Adoptāre, adminіstrāre,excusāre, gubernāre, illustrāre, laborāre, studēre, docēre, conservāre, decorāre, servāre, servīre, finīre, donāre, curāre, respondēre, refrigerāre, transportāre, praesiděre, licěre, sanāre, aspirāre, enumerāre, erudīre, reformāre, notāre, sentīre.

Крилаті вислови

1. Aut vincĕre aut mori – перемогти або вмерти. ( укр. Або пан, або пропав).

Гасло гладіаторів Давнього Риму.

2. Cogito, ergo sum – я мислю, отже, я існую. (англ. I think means I am; нім. Ich denke, also bin ich). Крилатий вираз французького філософа Рене Декарта.

3. Dum spiro, spero – поки дихаю, сподіваюсь. (англ. I hope until I breathe;

While there is life, there is hope; нім. Solange ich atme, hoffe ich.) Афористична форма виразу сформувалася у відносно новий час, проте схожу думку висловлювали ще античні автори Цицерон, Сенека та ін.

4. Hoc age! – роби те, для чого ти прийшов (що треба робити зараз, насамперед). У Давньому Римі вислів використовували як заклик до уваги, дотримання пристойності.

5. Nosce tempus – знай (пізнай) час; на все своя пора. (англ. there is a time for everything; нім. Alles zu seiner Zeit; рос. Всему своё время). Давня латинська приказка, яку вживали в часи античності і використовують зараз.

6. Ora et labora – Молись і трудись! (англ. Pray and work!; нім. Bete und arbeite!) Таким був девіз членів католицького чернечого ордену, заснованого Бенедиктом Нурсійським (480 – 543).

7. Quo vadis? – Куди йдеш? Легендарне питання, яким апостол Петро, втікаючи з Риму, зустрічає Ісуса Христа (Євангеліє від св..Іоанна, 13:36)

8. Vivĕre est cogitare – жити – значить мислити ( англ. to live means to trink;

Нім. Leben heist denken). Вперше трапляється у Цицерона (“Тускуланські бесіди”, Y, 38, 111).

9. Vivĕre militare est – жити – значить боротися ( англ. to live means to struggle; нім. Leben heist kampfen). Сентенція Сенеки, наведена у “Моральних листах до Луцилія”.

10. Qui scribit, bis legit – хто пише, той читає двічі; хто записує, той краще запам’ятовує. (англ. who writes, reads twise; нім. Wer shreibt, behalt besser.) Ідеться про беззаперечну перевагу письмової інформації перед усною.

11. Qui totum vult, totum perdit – хто багато бажає, той втрачає все (англ. he who wants much, loses everything; нім. Allzuviel zerreist den Sack; allzuviel ist ungesund.) У вислові втілено заклик до помірності у бажаннях і зваженого оцінювання співвідношення людських прагнень і можливостей.

Тема 3. Nomen substantīvum (іменник)

План:

Граматичні категорії іменника.
Іменники І відміни.
Іменники ІI відміни.
Відмінювання дієслова esse (бути)
Синтаксис простого речення.

І. Граматичні категорії іменника

1. Genus (рід)

masculīnum (m) – чоловічий

feminīnum (f) – жіночий

neutrum (n) – середній

Рід іменника перевіряємо за словником. Родова ознака іменника у латинській та в українській і російській мовах може не збігатися.

Наприклад: liber, bri (m) – книга, lex, legis (f) – закон

Для деяких іменників рід визначається за значенням. Так, до чоловічого роду належать назви осіб чоловічої статі, річок, вітрів, місяців: domĭnus, i (m)-хазяїн, agricŏla, ae (m)-землероб. До жіночого роду належать назви осіб жіночої статі, дерев, країн та островів: mater, tris (f)-мати, Eurōpa, ae (f)-Європа, laurus, i (f)-лавр.

До середнього роду належать назви хімічних елементів, незмінні слова: Kalium, і (n), Cuprum, i (n).

У латинській мові є також імена спільного роду: aquĭla, ae (m,f) орел, canis, is (m,f) собака.

2. Numěrus (число)

singulāris – однина

plurālis – множина

Деякі іменники в латинській мові вживаються тільки в однині (singularia tantum): pecunia, ae (f) – гроші, scientia, ae (f) – знання. Деякі слова вживаються тільки у множині (pluralia tantum): castra, orum (n) – табір, arma, orum (n) –зброя.

3. Casus (відмінок)

Nominatīvus (N) – називний

Genitīvus (G) – родовий

Datīvus (D) – давальний

Accusatīvus (Acc) – знахідний

Ablatīvus (Abl) – орудний (місцевий, відкладний)

Vocatīvus (V) – клична форма

4. Declinatio (відміна)

Відміна іменника визначається за закінченням родового відмінка однини, яке фіксується у словнику.

Існує 5 відмін:

Відміна	Закінчення родового відмінка однини (gen.sing.)	Приклад
I	-ae	terra, ae (f) – земля
II	-i	amīcus, i (m) – друг
III	-is	lex, legis (f) – закон
IV	-us	senātus, us (m) – сенат
V	-ei	res, rei (f) – справа, річ

У словниках іменник подається у двох формах: Nom. sing.- vita

Gen. sing.-vitae, f - життя

ІІ. Іменники І відміни

Правило 1. До першої відміни належать іменники жіночого роду, які у N. s. закінчуються на – а, а у G. s. – на – ае.

terra, ae (f) – земля Roma, ae (f) - Рим

patria, ae (f) – батьківщина vita, ae (f) - життя

fortūna, ae (f) – доля magistra, ae (f) – вчитель

Правило 2. Практичну основу іменника визначаємо, відкинувши закінчення G. s. – ае

Правило 3. До І відміни належать також:

1) прикметники жіночого роду, які закінчуються на – а:

bona - добра

magna – велика

2) присвійні займенники жіночого роду, які закінчуються на – а:

mea – моя

tua – твоя

Римляни говорили „Nulla regǔla sine exeptione est“ ( Немає правила без винятку).

Особливості відмінювання іменників І відміни

До І відміни належать іменники чоловічого роду, що означають назви професій, рід занять, національність, власне ім’я:

collēga, ae (m) – товарищ

agricŏla, ae (m) – землероб

nauta, ae (m) – моряк

Catilina, ae (m) – Катиліна

Numa, ae (m) – Нума

Celta, ae (m) – кельт

Persa, ae (m) – перс

Sequana, ae (m) – Секвана (Сена)

Garumna, ae (m) – Гарумна (Гаронна)

Деякі іменники І відміни вживаються тільки у множині.

Kalendae, ārum (f, pl.t) – Календи

nuptiae, ārum (f, pl.t) – шлюб, весілля

Athenae, ārum (f) – Афіни

Декілька іменників першої відміни мають різні значення в однині та множині:

Однина Множина

copia, ae (f) - багатство copiae, ārum (f) - війско

littěra, ae (f) - буква litterae, ārum (f) – лист, література

fortūna, ae (f) - доля fortunae, ārum (f) – майно, багатство

Singulāris Plurālis

N.V. lingu – a latīna N.V. lingu – ae latīnae

G. lingu – ae latīnae G. lingu – ārum latīnārum

D. lingu – ae latīnae D. lingu – is latīnis

Acc. lingu – am latīnam Acc. lingu – as latīnas

Abl. lingu – ā latīnā Abl. lingu – is latīnis

III. Іменники ІІ відмини

Правило 1: До другої відміни належать іменники чоловічого роду, які у N.s. мають закінчення – us, а у G.s. – i :

domĭnus, i (m) – хазяїн,

deus, i (m) – бог

amīcus, i (m) – друг

servus, i (m) – раб

Правило 2: іменники чоловічого роду, які у N.s. мають закінчення – er, а у G.s. – i :

puer, i (m) – хлопчик liber, bri (m) – книга

vesper, i (m) – вечір magister, tri (m) – вчитель

Правило 3: іменник чоловічого роду, який у N.s. має закінчення -ir:

vir, i (m) – чоловік, лицар

Правило 4: Іменники середнього роду, які у N.s. мають закінчення -um, а у G.s. – i :

bellum, i (n) – війна

subsidium, (n) – субсидія, допомога

oppĭdum, i (n) – місто

Примітка 1: До ІІ відміни належать деякі іменники жіночого роду із закінченням -us у N.s.

а) назви країн, островів, міст, дерев:

Aegyptus, i (f) – Єгипет, laurus, i (f) – лавр, Cyprus, i (f) – Кіпр,

Corinthus, i(f) – Корінф

б) загальні іменники: humus, i (f) – грунт

Примітка 2: До ІІ відміни належать деякі загальні іменники середнього роду із закінченням - us у N.s.: virus, i (n) отрута,

vulgus, i (n) натовп, юрба

Особливості іменників ІІ відміни:

Тільки у словах чоловічого роду на – us в однині V. має закінчення – е.

В усіх останніх випадках Voc. = Nom.

Іменники на - er поділяються на 2 гр.:

а) які зберігають - е в усіх відмінках: puer, i (m)-хлопчик

б) які зберігають - е тільки в N., V. s. : magister, tri (m)-вчитель.

Деякі іменники ІІ відміни вживаються тільки у множині:

castra, ōrum (n) pl.t. – табір

arma, ōrum (n) pl.t. – зброя

liběri, ōrum (m) pl.t. – діти

bona, ōrum (n) pl.t. – майно

acta, ōrum (n) pl.t. – дії

N.B. Іменник deus, i (m) – бог у V.s. має форму deus; N.V.pl. dei – di

D. Abl. pl. deis, diis, dis

G. pl. deum deōrum

Зразки відмінювання іменників ІІ відміни

filius bonus (хороший син)

Singulāris Plurālis

N. . fili -us bon-us N. fili -i bon-i

G. fili -i bon-і G. fili -ōrum bon-ōrum

D. fili -o bon-o D. fili -is bon-is

Acc. fili -um bon-um Acc. fili -os bon-os

Abl. fili-o bon-o Abl. fili -is bon-is

V. fili -e bon- e V. fili -i bon-i

faber miser (нещасний ремісник)

Singulāris Plurālis

N.V. faber miser N.V. fabr - i misěr - i

G. fabr - i misěr - i G. fabr - ōrum misěr - ōrum

D. fabr - o misěr - o D. fabr - is misěr - is

Acc. fabr - um misěr - um Acc. fabr - os misěr - os Abl. fabr - o misěr - o Abl. fabr - is misěris

exemplum bonum (хороший приклад)

Singulāris Plurālis

N.V. exempl-um bon-um N.V. exempl-a bon-a

G. exempl-i bon-i G. exempl-ōrum bon-ōrum

D. exempl-o bon-o D. exempl-is bon-is

Acc. exempl-um bon-um Acc. exempl-a bon-a Abl. exempl-o bon-o Abl. exempl-is bon-is

IV. Відмінювання дієслова sum.fui – esse (бути)

Praesens indicatīvi actīvi

Singulāris Plurālis

1. sum – я є 1. sumus – ми є

2. es – ти є 2. estis – ви є

3. est – він,вона, воно є 3. sunt – вони є

ІV. Синтаксис простого речення

Порядок слів у латинській мові класичного періоду відносно закріплений:

а) підмет ставиться здебільшого на початку речення;

б) присудок – в кінці. Якщо присудок стоїть на початку речення, то він має логічний наголос;

в) прямий додаток виражається знахідним відмінком без прийменника і ставиться перед присудком або ближче до присудка;

г) узгоджене означення ставиться переважно після означуваного слова (persōna grata);

д) іменна частина складеного присудка ставиться у називному відмінку і узгоджується з підметом.

Terra est sphaera.

е) заперечення здійснюється за допомогою частки non. Конструкція речення не змінюється: In terra vita est.

In luna vita non est.

Питання для самоперевірки:

1. Які граматичні категорії має іменник у латинській мові?

2. Як визначити відміну іменників за словниковою формою?

3. Які іменники належать до I відміни?

4. Які іменники належать до II відміни?

5. Який порядок слів характерний для речення у латинської мові?

Вправи

І. Провідміняйте наступні словосполучення:

amīca bona, fabŭla antiqua, ripa dextra, ora maritĭma, hasta longa, filius parvus, ager fecundus, numěrus magnus, factum necessarium, proelium ultĭmum, pericŭlum manifestum, studium primum, puer altus, praesidium firmum

ІІ. Визначте граматичні форми іменників (відмінок і число)

Зразок виконання: magistram – Acc. s., magistra, ae (f) – вчительку

aedificia, agris, pecuniā, diligentiam, vitae, amīco, ancillae, agricŏlis, curam, incŏlae, dominōrum, filias, casis, consiliis, linguā, deos, concordiā, fluvii, libris, pugnae, liběris, malōrum.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Incŏlae Germaniae in casis parvis habĭtant.

2. Gaius Iulius Caesar oppĭdum occupat et ibi praesidium collocat.

3. In Eurōpa reliquias castrōrum et oppidōrum vidēmus.

4. Discipŭlus ad magistrum venīre debet.

5. Poētae de gloriā patriae scribunt.

6. Historia est magistra vitae.

7. Aurōra musis amīca est.

8. Pecuniam non habeo.

9. Romāni in pugnā multos inimīcos occīdunt.

10. Corvus ocŭlum corvi non eruit.

11. Magistri discipŭlos docent.

12. Lutetia est oppĭdum Parisiōrum.

13. Non scholae, sed vitae discĭmus.

14. Ad nonnullas disciplīnas scientia linguārum antiquārum necessaria est.

15. Linguam Latīnam discĭmus.

16. Domĭna non laborat.

17. Aeterna est clarōrum virōrum memoria.

18. Italia est magna paeninsŭla Eurōpae.

19. Athenae in Graeciā sunt.

20. Aquĭlam volāre doces.

De Graecōrum et Romanōrum deis

Graeci et Romāni non unum deum, sed multos deos deasque colunt. Primus in numěro deōrum Juppĭter est, Saturni filius, domĭnus mundi. Locus, ubi Juppĭter solio sedet et mundi imperium tenet, est Olympus. Neptūnus secundus filius Saturni est. Neptūnus in Oceāno regnat. Pluto, Saturni tertius filius, horrĭdus est umbrārum domĭnus, deus inferōrum. Pluto sub terrā regnat.

IV. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення: аргумент, арена, акваріум, вітамін, фрагмент, карта, лінія, лінгвіст, патріот, рубріка, санаторій, магістр, адвокат, фортуна, юстиція, територія, плантація, філіал, персона, копія, медик, факт, форум, око, премія.

V. Визначте, які слова в іноземних мовах, що ви вивчаєте, походять від латинських іменників:

disciplina, acta, forma, collega, regŭla, concordia, formŭla, industria, gratia, fabŭla, memoria, sententia, tabŭla, victoria, vita, villa, potentia, doctrīna, inventarium, propositum, ultimatum, compromissum, institutum, pactum, factum, territorium, deposĭtum, commercium, minister, credĭtum, instrumentum.

Крилаті вислови

Amīcum perdĕre est damnōrum maximum – втрата друга – найбільша із втрат (англ. to lose a friend is the greatest loss; нім. einen Freund zu verlieren ist der grosste Verlust.) Джерелом є «Сентенції» Публік Сіра. Ідеї нерозлучної братської дружби були поширені у грецькій міфології.
Aquam turbāre – каламутити воду (англ. to foul the water; нім. das Wasser trűben). Біблійний фразеологізм із Книги пророка Єзекіїля (34:18 – 19). Сюжет активно використовували в літературі (І. Крилов в російській, Л. Глібов – в українській). Лейтмотивом обох варіантів слугує ідея соціальної нерівності.
Candida de nigris facere – робити з чорного біле (англ. to make black white; нім. aus Schwarz Weiss machen). Фразеологічний зворот, що означає: перекручувати\спотворювати факти, видавати бажане за реальне, дійсне. Використав римський поет Овідій (Publius Ovidius Naso, “Metamorphoses”, 11, 313).
Cedant arma togae – нехай зброя поступиться місцем тозі, тобто: хай припинеться війна і настане мир. Ці слова належать оратору Цицерону. Тога була офіційним убранням римських громадян у мирний час, тому її назву можна вважати синонімом миру.
Lupus in fabŭla – букв.: вовк у байці; про вовка промовка (англ. speak of the devil and he will appear; нім. (wie) der Wolf in der Fabel; wenn man den Wolf nennt, kommt er gerennt; рос. легок на помине). Вираз використав римський письменник Плавт у комедії «Хвалькуватий воїн» («Miles Gloriuosus»). Вислів міститься також у комедії Теренція «Брати».
Asinus ad lyram – Осел біля ліри. (англ. he doesn’t make head or tail of smth; chief cook and bottle washer; нім. Die Kuh weiss nichts vom Sonntag; рос. Разбирается как свинья в апельсинах.) Вираз вживається у значенні «бути неосвіченим, некомпетентним у певній галузі. Першоджерелом є назва байки давньоримського поета Федра (прибл. 15 до н.е – 70 н.е.)
Aurōra musis amīca – букв. Аврора – подруга муз. (англ. rising with the lark brings good luck; нім. Morgenstunde hat Gold im Munde; укр. Хто рано встає, тому Бог дає.) В його основу покладено переконання, що ранковий час найпридатніший для занять мистецтвами й науками.
Bonum initium est dimidium facti. Добрий початок – половина справи. (Рос. Лиха беда начало.)
Connubia sunt fatalia – Шлюби визначені Богом / долею. (англ. God has joined together; нім. Ein Ehepaar wird vom Gott bestimmt; рос. Браки заключаются на небесах.)
Diabolus non est tam ater ac pingĭtur – Чорт не такий страшний, як його малюють. (англ. The devil is not so black, as he is painted; the lion is not so fierce as he is painted; нім. Der Teufel ist nicht so Schwarz, wie man ihn malt; рос. Не так страшен черт, как его рисуют.) Вираз використовують для заспокоєння людини, яка має звичку перебільшувати проблему, чи ускладнювати справу.

Самостійне заняття № 1.

План:

Прикметники І-ІІ відміни
Займенники: особові, зворотний, присвійні
Займенникові прикметники
Вказівні займенники
Прийменники

I. Прикметники І-ІІ відміни

До І-ІІ відміни належать прикметники чоловічого роду із закінченнями – us, - er жіночого роду – a, середнього роду – um у N.s.

magnus, a, um – великий pulcher, chra, chrum – гарний

У словнику прикметники І-ІІ відміни подаються у скороченій формі і перекладаються тільки у чоловічому роді.

Прикметники чоловічого і середнього роду відмінюються як іменники

ІІ відміни, а прикметники жіночого роду, - як іменники І відміни.

Прикметники на - er розподіляються на 2 групи.

До 1 групи належать прикметники, що зберігають голосний е в основі:

asper, ěra, erum – нерівний

liber, ěra, erum –вільний

miser, ěra, erum – нещасний

tener, ěra, erum – ніжний

До ІІ групи належать прикметники, що втрачають голосний е в основі:

niger, gra, grum – чорний

pulcher, chra, chrum – красивий

ІІ. Займенники.

1. Особові займенники. Pronomĭna personalia.

Особові займенники мають форми для першої та другої особи однини і множини ego – я; tu – ти; nos – ми; vos – ви. В 3 особі вживається один із вказівних займенників.

Singulāris	Plurālis
Відмінок	1 особа	2 особа	1 особа	2 особа
N.	ego я	tu ти	nos ми	vos ви
G.	mei мене	tui тебе	nostri нас nostrum із нас	vestri вас vestrum із вас
D.	mihi мені	tibi тобі	nobis нам	vobis вам
Acc.	me мене	te тебе	nos нас	vos вас
Abl.	me мною	te тобою	nobis нами	vobis вами

Зворотний займенник

N. -

G. sui себе

D. sibi собі

Acc. se себе

Abl. se собою

2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.

meus, mea, meum – мій, моя, моє

tuus, tua, tuum – твій, твоя, твоє

suus, sua, suum – свій, своя, своє

noster, nostra, nostrum – наш, наша, наше

vester, vestra, vestrum – ваш, ваша, ваше

Присвійні займенники відмінюються як і прикметники І-ІІ відміни

( meus – V.s. – mi)

Відмінювання присвійних займенників

Singulāris	Plurālis
Відмінок	m	i	n	m	i	n
N.	meus	mea	meum	mei	meae	mea
G.	mei	meae	mei	meōrum	mearum	meorum
D.	meo	meae	meo	meis	meis	meis
Acc.	meum	meam	meum	meos	meas	mea
Abl.	meo	mea	meo	meis	meis	meis
V.	mi	mea	meum	mei	meae	mea

N.	noster	nostra	nostrum	nostri	nostrae	nostra
G.	nostri	nostrae	nostri	nostrorum	nostrarum	nostrarum
D.	nostro	nostrae	nostro	nostris	nostris	nostris
Acc.	nostrum	nostram	nostrum	nostros	nostras	nostra
Abl.	nostro	nostra	nostro	nostris	nostris	nostris
V.	noster	nostra	nostrum	nostri	nostrae	nostra

ІІІ. Займенникові прикметники. Adiectīva pronominalia.

Займенникові прикметники відмінюються як прикметники І і ІІ відміни, тільки у genetīvus singulāris в усіх родах закінчуються на -ius (з наголосом на -i) і в datīvus singularis на – ī.

До займенникових прикметників належать:

Nominatīvus	Genetīvus	Datīvus	Значення
m	f	n	m, f, n	m, f, n
unus	una	unum	unīus	uni	один (із багатьох)
solus	sola	solum	solīus	soli	тільки один, єдиний
totus	tota	totum	totīus	toti	весь, цілий
ullus	ulla	ullum	ullīus	ulli	який-небудь, будь-який
nullus	nulla	nullum	nulius	nulli	ніякий, жоден
uter	utra	utrum	utrīus	utri	який (із двох), хто (із двох)
neuter	neutra	neutrum	neutrīus	neutri	ні той, ні інший; ніхто (жоден) із двох
uterque	utraque	utrumque	utrīusque	utrique	і той і інший, кожний (із двох), обидва
alter	altěra	altěrum	alterīus	altěri	один (із двох), другий
alius	alia	aliud	alterīus	alii	інший

Зразок відмінювання: totus, tota, totum

Число	Singulāris	Plurālis
Відмінок	m	i	n	m	i	n
N.	totus	tota	totum	toti	totae	tota
G.	totīus	totīus	totīus	totōrum	totārum	totōrum
D.	toti	toti	toti	totis	totis	totis
Acc.	totum	totam	totum	totos	totas	tota
Abl.	toto	tota	toto	totis	totis	totis

IV. Вказівні займенники:

is, ea , id – цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно

īdem, eặdem, ĭdem – той самий, та сама, те саме

iste, ista, istud – цей, ця, це; той, та, те

hic, haec, hoc – цей, ця, це (вказує на близький предмет)

ille, illa, illud – той, та, те; він, вона, воно (вказує на віддалений предмет).

Найбільш вживаний вказівний займенник is, ea, id виконує функцію і особового займенника 3-ї особи (він, вона, воно). Основа його має два варіанти: основа на -і і основа на -е. Цей займенник, подібно до інших вказівних займенників, відмінюється як прикметники І-ІІ відміни, лише в genetīvus singulāris усіх родів закінчується на – īus, а в datīvus singulāris

на – ī:

Число	Singulāris	Plurālis
Відмінок	m	f	n	m	f	n
N.	is	ea	id	ei (ii)	eae	ea
G.	eius	eius	eius	eōrum	eārum	eōrum
D.	ei	ei	ei	eis (iis)	eis (iis)	eis (iis)
Acc.	eum	eam	id	eos	eas	ea
Abl.	eo	ea	eo	eis (iis)	eis (iis)	eis (iis)
Число	Singulāris	Plurālis
Відмінок	m	f	n	m	f	n
N.	hic	haec	hoc	hi	hae	haec
G.	huius	huius	huius	horum	harum	horum
D.	huic	huic	huic	his	his	his
Acc.	hunc	hanc	hoc	hos	has	haec
Abl.	hoc	hac	hoc	his	his	his
Число	Singulāris	Plurālis
Відмінок	m	f	n	m	f	n
N.	ille	illa	illud	illi	illeae	illa
G.	illīus	illīus	illīus	illōrum	illārum	illōrum
D.	illi	illi	illi	illis	illis	illis
Acc.	illum	illam	illud	illos	illas	illa
Abl.	illō	illā	illō	illis	illis	illis

V. Прийменники

У латинській мові після прийменників іменники вживаються з двома відмінками: accusatīvus або ablatīvus.

З accusatīvus

З ablatīvus

ad – до, при

ante – перед

apud – біля, при, у

contra – проти

extra – поза, за, крім

inter – між, серед

per – через, протягом

post – після, позаду

propter – через

trans – через

a (ab) – від, з боку

coram – перед

cum – з

de – про, згідно

e (ex) – з (із), від

pro – перед, за, для

prae – перед, попереду

sine – без

Наприклад: ad notam – до відома; ab initio – спочатку.

Nota bene!

1. Прийменники in (в, на), sub (між) вживаються з обома відмінками. Вживання з Acc. вказує напрямок дії (куди?), вживання з Abl. – місце дії (де?)

Наприклад:

in aquam – у воду in aquā – у воді

sub aquam – під воду sub aquā – під водою

2. Прийменники causa (заради, з метою) і gratia (заради) вживаються з Genetivus та ставляться після слів, до яких відносяться:

exempli gratia – для прикладу; belli causa – з причини війни.

Вправи

I. Узгодьте іменники з прикметниками і присвійними займенниками

aedificium, i (n) hic, haec, hoc

ludus, i (m) is, ea, id

magistra, ae (f) ipse, ipsa, ipsum

negotium, i (n) tuus, tua, tuum

femĭna, ae (f) Romānus, a, um

poēta, ae (m) clarus, a, um

popŭlus, i (m) antiquus, a, um

testamentum, i (n) meus, mea, meum

filius, a, um vester, vestra, vestrum

II. Визначте відмінкові форми словосполучень, перекладіть на рідну мову:

Зразок виконання:

in oppido antiquo – Abl.s, II в. oppidum antiquum - у давньому місті.

apud amīcum nostrum, a domĭno bono, cum discipŭlis vestris, hi viri, ei fabro, filiam tuam, cum liběris meis, in Romā antiquā, a persōnā odiosā, pro patriā nostra, illōrum servōrum, in campo lato, eis ancillis misěris, domicilia sua, sine auxilio tuo, bella iusta, ipsis incǒlis, unum servum, aedificia alta, a magisto vestro, suo consilio bono, ex decreto, viro modesto, exemplis malis, mei collegae boni.

IV. Перекладіть на рідну мову:

1. Si tu et Tulia valētis, bene est; ego et Cicĕro meo valēmus.

2. Venīmus tecum ad meum amīcum.

3. Non credĭmus tibi.

4. Credĭte mihi, semper vobis credo.

5. Libenter legĭmus fabŭlas antiquas et libĕris nostris narrāmus.

6. Magister de vitā illius poetae nobis narrat.

7. Romāni variis ludis delectabantur, ad quĭbus circi et amphitheatra aedificabantur.

8. Romāni luxuriam amābant, magnificas domos sibi aedificābant.

9. Graeci cum Troiānis pugnābant, hi pro patriā, illi pro gloriā.

10. Duo eōrum Capitolīnus et Palatīnus maxĭme ex cetĕris eminent.

11. Aliena nobis, nostra plus aliis placent.

12. Nemo nostrum semper est felix.

De Graecōrum et Romanōrum deis

Слова до тексту

colo, colui, cultum 3 – обробляти

dea, ae (f) – богиня

deus, i (m) – бог

domĭnus, i (m) – хазяїн

filius, i (m) – син

Graecus, i (m) – грек

horrĭdus, a, um – волосатий, суворий, дикий

imperium, i (n) – влада

inferі, ōrum (m) – мешканці підземного царста, мерці

Iuppĭter, Iovi (m) – Юпітер

locus,i (m) – місце

multus, a, um – численний

mundus, i (m) – світ

Neptūnus i (m) – Нептун, бог океанів, морів, річок

numěrus, i (m) – число

Oceāno i (m) – океан

Olympus, i (m) – Олімп, гора в Греції, місцеперебування богів

Pluto, ōnis (m) – Плутон, бог підземного царства

primus, a, um – перший

regno 1 – правити

Romānus, i (m) – римлянин

Saturnus, i (m) – Сатурн

secundus, a, um – другий

sedeo, sedi, sessum 2 – сидіти

solium, i (n) – престол, царська влада

teneo, ui, ntum 2 – тримати, досягати, володіти

terra, ae (f) – земля

tertius, a, um – третій

ubi – де

umbra, ae (f) – тінь

unus, a, um – один

V. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення:

адвокат, арбітраж, біс (на біс), імперія, гуманний, магістр, санаторій, гербарій, аграрний, форум, гонорар, популізм, популярний, трибун

VІ. Визначте, які українські слова походять від латинських іменників ІІ відміни:

ager, arbĭter, candidātus, commercium, credĭtum, decretum, depositum, factum, fundamentum, humus, instrumentum, minister, momentum, officium, praemium, secretum, subsidium, triumphus, numěrus, intervallum, locus, medĭcus, ocŭlus, ornamentum, argumentum

Тема 4. Часи системи інфекта активного стану

План:

Imperfectum indicatīvi actīvi
Futūrum I indicatīvi actīvi

І. Imperfectum indicatīvi actīvi

Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану виражає незакінчену, тривалу дію, яка часто повторювалась у минулому, і відповідає на питання що робив? (читав, бачив)

Правило утворення: Imperfectum indicatīvi actīvi утворюється додаванням до основи інфекта суфікса – ba - (для І-ІІ дієвідмін) i - ēba - (для III-IV дієвідмін) та особових закінчень.

Singulāris Plurālis

- m 1. - mus
- s 2. - tis
- t 3 - nt

Зразок відмінювання дієслів

	dictāre I	docēre II	scriběre III a	capěre III б	audīre II
S.
1.	dictābam	docēbam	scribēbam	capiēbam	audiēbam
	я диктував	я навчав	я писав	я брав	я слухав
2.	dictābas	docēbas	scribēbas	capiēbas	audiēbas
3.	dictābat	docēbat	scribēbat	capiēbat	audiēbat
Pl.
1.	dictābāmus	docebāmus	scribēbamus	capiebāmus	audiebāmus
2.	dictābātis	docebātis	scribēbatis	capiebātis	audiebātis
3.	dictābant	docēbant	scribēbant	capiebant	audiēbant

II. Futūrum I indicatīvi actīvi

Futūrum I indicatīvi actīvi - майбутній час дійсного способу активного стану називає дію, яка відбудеться в майбутньому, відповідає на питання що буде робити? що робитиме? Перекладається на українську мову майбутнім часом недоконаного або доконаного виду.

Правило утворення: а) для дієслів І-ІІ дієвідміни додаванням до основи інфекта суфікса – b - , єднальних голосних (-ĭ-, -ǔ- ), та особових закінчень:

Singulāris Plurālis

1. – o 1. – mus

2. – s 2. – tis

3. – t 3. – nt

б) для дієслів ІІІ-ІV дієвідміни додаванням до основи інфекта суфікса –а-, (для 1-ї особи однини) або суфікса –ē- (для всіх інших осіб) та особових закінчень:

Singulāris Plurālis

1. – m 1. – mus

2. – s 2. – tis

3. – t 3. – nt

Зразок відмінювання дієслів

	dictāre	docēre	scriběre	capěre	audīre
S.
1.	dictābo	docēbo	scribam	capiam	audiam
	я буду диктувати	я буду навчати	я буду писати	я буду брати	я буду слухати
2.	dictābis	docēbis	scribes	capies	audies
3.	dictābit	docēbit	scribet	capiet	audiet
Pl.
1.	dictābĭmus	docebĭmus	scribēmus	capiēmus	audiēmus
2.	dictābĭtis	docebĭtis	scribētis	capiētis	audiētis
3.	dictābunt	docēbunt	scribent	capient	audient

Відмінювання дієслова esse (бути)

Imperfectum indicatīvi actīvi Futurum I indicatīvi actīvi

Singulāris Plurālis Singulāris Plurālis

eram erāmus 1. ero erĭmus
eras erātis 2. eris erĭtis
erat erant 3. erit erunt

Вправи

І. Провідміняйте дієслова у Imperfectum indicatīvi actīvi і Futurum I indicatīvi actīvi: dubito 1, sto 1, exerceo 2, valeo 2, studeo 2, defendo 3, dirigo 3, protego 3, venio 4, erudio 4, servio 4.

ІІ. Визначте граматичні форми поданих дієслів: agēbam, rogabis, respondebo, faciētis, vivēbat, ducebāmus, dabit, eram, serviet, eris, scribebāmus, ages, veniēmus, legēbas, habitābam, stabĭtis, nocēbat, tenēbis, defendes, erĭmus vidēbo, facies, respondēbat, gubernābĭtis, imperābas, exercebātis, defendebāmus, petēbant.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Servi Romanōrum vitam misěram agēbant.

2. Graeci antiqui oppĭda muris muniēbant.

3. In numěro magistrōrum Alexandri praeclarus Graecōrum philosophus Aristóteles erat.

4. Graeci longe Romānos doctrinā superābant.

5. Romāni magnum numěrum servōrum habēbant.

6. Apud Romānos antiquos agricultūra in gloria magna erat.

7. Puěri in Graecia philosophiae studēbant, verba clarōrum oratōrum audiēbant.

8. Discipŭli boni cotidie memoriam exercebunt.

9. In pericŭlis semper patriam defendēmus.

10. Legēmus librum de bello Gallico.

11. Quod hodie non est, id cras erit.

12. Verum amīcum pecuniā non parābis.

13. Stellas caeli nunquam numerabĭtis.

De Neptūno, Mercurio, Aesculapio

Popŭli antiqui multos deos colēbant. Neptūnus, domĭnus Oceani et fluviōrum, in Oceǎno habitābat. Nautae Neptūno equos et tauros immolābant. Mercurius, deus mercatūrae, nuntius deōrum erat . Propterea anĭmos mortuōrum ad infěros deducēbat. Aesculapium medĭci colēbant. Neptūni arae plerumque in ripis fluviōrum erant, Mercurio in viis, Aesculapii in lucis. Ita in fabŭlis poētae antiqui narrabant.

Слова до тексту

Aesculapius, i (m) – Ескулап, бог лікування

anĭmus, i (m) – душа

antiquus, a, um – давній, стародавній

ara, ae (f) – вівтар, жертовник

colo, colui, cultum 3 – обробляти, шанувати

deduco, duxi, ductum 3 – вести, приводити, зводити

deus, i (m) – бог

domĭnus, i (m) – хазяїн

equus, i (m) – кінь

fabŭla, ae (f) – казка, байка

fluviuі, ii (m) – річка

habito 1 – проживати, мешкати

immŏlo 1 – приносити в жртву, убивати

inferі, ōrum (m) – мешканці підземного царста, мерці

lucus, i (m) – священний гай

medĭcus, i (m) – лікар

mercatūrae, ae (f) – торгівля

Mercurius, i (m) – Меркурій, син Юпітера, вісник богів

mortuus, a, um – мертвий

multus, a, um – численний

narro 1 – розповідати

nauta, ae (m) – моряк

Neptūnus i (m) – Нептун, бог океанів, морів, річок

nuntius, i (m) – звістка

Oceāno i (m) – океан

plerumque – у більшості, звичайно

poēta, ae (m) – поет

popŭlus, i (m) – народ

propterea – з цієї причини, тому

ripa, ae (f) – берег

taurus, i (m) – бик

via, ae (f) – дорога

IV. Визначте, які дієслова в рідній та іноземній мові, що ви вивчаєте, походять від латинських дієслів: agitāre, administrāre, appellāre, approbāre, audīre (audio), conservāre, compensāre, consultāre, construěre, corrumpěre, decorāre, deponěre, deputāre, constituěre, creděre (credo), instituěre, importāre, lustrāre, militāre, observāre, ornāre, salutāre, saltāre (salto), transportāre, transferre, vetāre (veto), volvěre (volvo), protegěre, simulāre, propagāre, ventilāre.

Крилаті вислови:

Aliud ex alio malum nascĭtur – Одна біда породжує іншу. Рос. Беда не ходит одна.
Amicus certus in re incerta cernĭtur – Справжній друг пізнається в біді.

(англ. a friend in need is a friend indeed; нім. den wahren Freund enkennt man in der Not; рос. Старый друг лучше новых двух.) Вислів наведено у філософській праці Цицерона «Лелій або про дружбу» 44 до н.е.).

3. Doctus nemo nascĭtur – вченим ніхто не народжується.

4. Cum quo aliquis iungĭtur, talis erit – Скажи мені, хто твій друг, і я скажу,

хто ти. (англ. a man is known by the company he keeps; нім. Sage mir mit wem du umgehst, und ich sage dir, wer du bist.)

5. Hoc erat in fatis – так судилося. Вираз утілює ідею фаталізму, незворотності долі, а також безсилля людини перед нею та Богом.

6. Hoc erat in votis – це було предметом (моїх) бажань; ось про що я мріяв. Вислів зафіксовано у Горація («Сатири», ІІ, 6). Цими словами поет висловив свою вдячність Меценату, який, ставши його покровителем, наділив поета усілякими щедротами.

7. Annosa arbor non transplantantur – Старе дерево не пересаджують. Рос.

Старое дерево с трудом гнется.

8. Esto quod esse videris – Ти маєш бути тим, за кого себе видаєш.

Esse quam videri – бути таким, а не видавати себе за такого.

9. Fortuna vitrea est, tum cum splendet, frangĭtur – Щастя мов скло, легко розбивається. (англ. Fortune is like glass; нім. Glűk und Glas, wie leicht bricht das). Вираз першим ужив римський драматург Публій Сір в “Сентенціях”.

10. Male parta, male dilabuntur – Як прийшло, так і пішло. (англ. Easy come

Easy go; Lightly come, lightly go; нім. Wie gewonnen, so zerronen; рос. Было, да сплыло; укр. Прийшло махом – пішло прахом.)

Самостійне заняття № 2

План:

Часи системи інфекта пасивного стану.
Infinitīvus praesentis passīvi.
Cинтаксис пасивної конструкції.

І. Часи системи інфекта пасивного стану

Часи системи інфекта пасивного стану (praesens, imperfectum, futurum I ) відрізняються від часів системи інфекта активного стану особовими закінченнями.

Singulāris Plurālis

1. – or;-r 1. – mur

2. – ris 2. – mĭni

3. – tur 3. – ntur

Praesens indicatīvi passīvi

	laudāre	docēre	mittěre	capěre	audīre
S.
1.	laudor	docēor	mittor	capior	audior
2.	laudāris	docēris	mittěris	capěris	audīris
3.	laudātur	docētur	mittĭtur	capĭtur	audītur
Pl.
1.	laudāmur	docēmur	mittĭmur	capĭmur	audīmur
2.	laudāmĭni	docēmĭni	mittĭmĭni	capimĭni	audimĭni
3.	laudantur їх хвалять	docentur їх навчають	mittuntur їх посилають	capiuntur їх беруть	audiuntur їх слухають

Imperfectum indicatīvi passīvi

	laudāre	docēre	scriběre	capěre	audīre
S.
1.	laudābar	docēbar	scribēbar	capiēbar	audiēbar
2.	laudābaris	docebāris	scribebāris	capiebāris	audiebāris
3.	laudābatur	docebātur	scribebātur	capiebātur	audiebātur
Pl.
1.	laudabāmur	docebāmur	scribebāmur	capiebāmur	audiebāmur
2.	laudabāmĭni	docebāmĭni	scribebamĭni	capiebamĭni	audiebamĭni
3.	laudabantur їх хвалили	docebantur їх навчали	scribebantur їх записували	capiebantur їх брали	audiebantur їх слухали

Futūrum I indicatīvi passīvi

	laudāre	docēre	mittěre	capěre	audīre
S.
1.	laudabor	docebor	mittar	capiar	audiar
2.	laudabe-ris	doceběris	mittēris	capiēris	audiēris
3.	laudabĭ-tur	docebi-tur	mittētur	capiētur	audiētur
Pl.
1.	laudabĭ-mur	doceb-ĭ-mur	mittēmur	capiēmur	audiēmur
2.	laudabĭ-mini	docebi-mĭni	mittēmĭni	capiēmĭni	audiēmĭni
3.	laudabuntur їх будуть хвалити	docebu-ntur їх будуть навчати	mittentur їх будуть посилати	capientur їх будуть брати	audientur їх будуть слухати

ІІ. Infinitīvus praesentis passīvi

утворюється за допомогою суфікса - ri ( в І, ІІ, ІV дієвідмінах), - і (ІІІ дієвідміна)

amāre ( кохати) amāri (кохатись, бути коханим)

movēre (рухати) movēri (рухатись, бути руханим)

legěre (читати) legi (читатись, бути читаним)

audīre (слухати) audīri (слухатись, бути слуханим)

ІІІ. Cинтаксис пасивної конструкції

У реченні із присудком, вираженим перехідним дієсловом, можливі дві конструкції: активна і пасивна.

При вживанні активної конструкції присудок ставиться в активному стані і вказує на дію, що здійснюється підметом і поширюється на прямий додаток:

Magister fabŭlam narrat. Вчитель розповідає казку.
Amicitia vitam ornat. Дружба прикрашає життя.

При заміні активної конструкції на пасивну прямий додаток стає підметом, а підмет – непрямим додатком в Ablatīvus.

Якщо непрямий додаток виражений іменником, що означає неживий предмет, він вживається в Ablatīvus і називається Ablatīvus instrumenti. Дієслово-присудок вживається у пасивній формі: Vita amicitiā ornātur. Життя прикрашається дружбою.

Якщо непрямий додаток виражений іменником на означення живих істот, то він ставиться в Ablatīvus з прийменником a, ab і називається Ablatīvus auctōris (аблатив діючої особи): Fabŭla a magistro narrātur. Казка розповідається вчителем.

N.B. Римляни надавали перевагу пасивним конструкціям.

Питання для самоперевірки:

Як утворюється Praesens indicatīvi passīvi?
Як утворюється Imperfectum indicatīvi passīvi?
Як утворюється Futūrum I indicatīvi passīvi?
Яка різниця між активною та пасивною конструкцією?

Вправи

І. Провідміняйте дієслова в Praesens, Imperfectum, Futūrum I indicatīvi passīvi:

amo, āvi, ātum, āre 1 – любити

iubeo, iussi, iussum, ēre 2 – наказувати

defendo, defendi, defensum, ěre 3 – захищати

punio, īvi, ītum, īre 4 – карати

ІІ. Замініть активну конструкцію пасивною, перекладіть:

Agricŏlae agrum colunt.
Romāni multos deos colebant.
Magister discipŭlos docet.
Studiosi libros legunt.

III. Замініть пасивну конструкцію активною, перекладіть:

Liběri Romanorum a servis Graecis instruebantur.
Verba magistri a puěris audiuntur.
Liber a studiosā legĭtur.
Puella a magistrā ad tabŭlam vocatur.

IV. Перекладіть на рідну мову:

1. Attenti discipŭli a magistris in scholā laudantur.

2. Describĭtur ab Homēro bellum longum, quod Graeci cum Troiānis gerēbant.

3. Romae anseres publice in Capitolio alebantur.

4. Memoria minuitur nisi eam exercēmus.

5. Oppĭda antiqua vallō fossaque muniuntur.

6. Tertium non datur.

7. Galli a Romānis superantur.

8. Servi Romā pro nullis habentur.

9. Qui a multis timētur, multos timet.

10. Troia a Graecis expugnātur.

11. Discipŭlus a magistro interrogabātur.

12. Apud Romānos mortui plerumque cremabāntur.

13. Contraria contrariis curāntur.

14. Castra a Romānis ponebāntur.

15. Etiam magna regna delebāntur.

16. Apud Romānos multi servi in ludis gladiatoriis exercebāntur.

17. Liběri Romanōrum a servis Graecis instruebāntur.

18. Gallia antiqua a Belgis et Celtis incolebātur.

19. Si pericŭlum erit, ad arma vocabimĭni.

De Cassandrae verbis veris

Partia nostra popŭlis ruīnae exemplum dabĭtur. A vobis, o Troiāni, ruīnae et lacrĭmae non videbuntur – vos enim, interficiemĭni – sed a puěris et a femĭnis. Troia ab inimīcis non expugnabĭtur, sed a nobis Graeci introducentur et equus ligneus, ruīnae causa, intra muros includētur.

Tunc domicilia, templa incendentur destruenturque, deōrum signa detrahentur matronaeque cum liběris ab inimīcis malis in Graeciam pro servis ducentur.

Тема 5. Іменники ІІІ відміни.

План:

1. Характеристика іменників ІІІ відміни.

2. Приголосна, голосна та мішана група ІІІ відміни.

І. Характеристика іменників ІІІ відміни.

І. Правило: До ІІІ відміни належать іменники чоловічого, жіночого та середнього родів, які в родовому відмінку однини ( gen.s.) мають закінчення – is. В N.s. – закінчення різні. Номінатив іменників ІІІ відміни утворюється сигматично (за допомогою s) або асигматично (без s)

Основи на c, g, t, d утворюють сигматичний номінатив:

N. s. G. S. Основа

lex (f) leg-is leg (leg +s > lex)

pax (f) pac-is pac (pac + s > pax)

dens (m) dent-is dent (dent + s > dens)

palus (f) palud-is palud (palud +s > palus)

Основи на l, r, n, s утворюють aсигматичний номінатив:

consul, consŭlis (m)

victor, victōris (m)

noměn, nomĭnis (n) ( e → i у відкритому складі)

mos, moris (m) ( s між голосними → r за законом ротацізму)

N.B. Практичну основу іменників ІІІ відміни визначаємо, відкинувши у родовому відмінку закінчення – is: homĭn - is

Найуживаніші родові закінчення іменників ІІІ відміни в N. S. :

Чоловічий рід: o, or, os, er, es, ex: flos, floris(m) – квітка; miles, milĭtis (m) – воїн , iudex, iudĭcis (m) – суддя

Жіночий рід: io, do, go, as, us, x, is, es, s: regio, ōnis (f) – область, civĭtas, ātis (f) – держава, salus, ūtis (f) – здоров’я; pax, pacis (f) – мир

Середній рід: en, c, us, l, ut, ur, e, al, ar, ma: carmen, ĭnis (n) – пісня, corpus, ŏris (n) – тіло, caput, ĭtis (n) – голова, exemplar, is (n) – примірник

ІІ. Приголосна, голосна та мішана група ІІІ відміни

За характером історичної основи у ІІІ відміні виділяють три типи відмінювання: приголосний, голосний та мішаний.

Приголосний тип ІІІ відміни (Classis consonans)

Правило: До приголосної групи ІІІ відміни належать нерівноскладові (мають нерівну кількість складів в N. S. i G. S. (lex, legis (f) закон), іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний:

imperator, ōris (m) – полководець

lex, legis (f) – закон

noměn, nomĭnis (n) – ім’я

Зразок відмінювання:

orator, ōris (m) lex, legis (f) tempǔs, ōris (n)

S. S. S.

N.V. orator lex tempǔs

G. oratōr-is leg-is tempŏr-is

D. oratōr-i leg-i tempŏr-i

Acc. oratōr-ěm leg-ěm tempŭs

Abl. oratōr-e leg-e tempŏr-e

Pl. Pl. Pl.

N.V. oratōr-es leg-es tempŏr-a

G. oratōr-ŭm leg-ŭm tempŏr-um

D. oratōr-ĭbus leg-ĭbus tempǒr-ĭbus

Acc. oratōr-es leg-es tempǒr-a

Abl. oratōr-ĭbus leg-ĭbus tempǒr-ĭbus

Голосний тип ІІІ відміни (Classis vocalis)

Правило: До голосного типу іменників ІІІ відміни належать іменники середнього роду iз закінченням в N. S. -e, -al, -ar, а в G. S. -is

Історично основа цих іменників закінчувалась на голосний -і

mare, maris (n) – море

anĭmal, is (n) – тварина

exemplar, is (n) – зразок, примірник

N.B. До голосної групи ІІІ відміни належать іменники жіночого роду:

turris, is (f) – вежа

securis, is (f) – сокира

sitis (is) f – спрага

puppis, is (f) – корма

febris, is (f) – гарячка (лихоманка)

tussis, is (f) – кашель

anĭmal, is (n) turris, is (f)

S. S.

N.V. anĭmal N.V. turris

G. anĭmal-is G. turr-is

D. anĭmal-i D. turr-i

Acc. anĭmal Acc. turr-im

Abl. anĭmal-i Abl. turr-i

Pl. Pl.

N.V. anĭmal-ia N.V. turr-es

G. anĭmal-ium G. turr-ium

D. anĭmal-ĭbus D. turr-ĭbus

Acc. anĭmal-ia Acc. turr-es

Abl. anĭmal-ĭbus Abl. turr-ĭbus

Мішаний тип ІІІ відміни (Classis mixta)

Правило: До мішаного типу іменників ІІІ відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які у N.s. закінчуються на -es, -is:

nubes, is (f) – хмара

civis, is (m,f) – громадянин(нка)

testis, is (m,f) – свідок

avis, is (f) – птах

finis, is (m) – кінець

б) нерівноскладові іменники, які мають практичну основу на два, або більше приголосних:

pars, partis (f) – частина pons, pontis (m)

urbs, urbis (f) – місто dens, dentis (m)

nox, noctis (f) – ніч

N.B. за приголосною групою відмінюються іменники:

pater, tris (m) – батько

mater, tris (f ) – мати

frater, tris (m) – брат

parens, parentis (m) – близький родич

iuvěnis, is (m) – молодик

canis, is (m, f) – собака

pars, partis (f) -частина

S. Pl.

N.V. pars N.V. part – es

G. part – is G. part – ium

D. part – i D. part – ĭbus

Acc. part –em Acc. part - es

Abl. part – e Abl. part – ĭbus

civis, is (m, f) – громадянин

S. Pl.

N.V. civis N.V. civ-es

G. civ-is G. civ-ium

D. civ-i D. civ-ĭbus

Acc. civ-em Acc. civ-es

Abl. civ-e Abl. civ-ĭbus

N.B. os, ossis (n) – кістка

cor, cordis (n) – серце

S. Pl.

N.V. os N.V. oss-a

G. oss-is G. oss-ium

D. oss-i D. oss-ĭbus

Acc. os Acc. oss-a

Abl. oss-e Abl. oss-ĭbus

Вправи

І. Провідміняйте наступні іменники:

inspector, ōris (m) – оглядач, імператорський чиновник

institutio, ōnis (f) – установа, навчання

opus, opĕris (n) – труд, справа, твір

II. Визначте граматичні форми іменників, перекладіть: inscriptiōnes, facultātem, hereditāte, legis, capĭta, corporĭbus, civi, maria, arte, pacis, urbium, labōre, homĭnes, hostium, legiōne, rectōri, ducĭbus, oris, turrim, utilitātem, vectigalia, fratrĭbus, sorōrem, salūte.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Numěrus civium Romanōrum bellis perpetuis minuebātur.

2. Olim in patriā nostrā multitūdo arcium altārum erat.

3. Urbs Roma imperii Romāni caput erat.

4. Arx sita erat in media urbe, erat praesidium et refugium civium in bello et in magnis pericŭlis.

5. De Gallōrum morĭbus multa in Caesaris libro, qui Commentarii de bello Gallīco inscribĭtur, legētis.

6. Custōdes arcis Capitolīnae et aliārum urbium et arcium milĭtes erant.

7. Aetāte Periclis Athēnae erant sedes artium et litterārum.

8. In Palatīno colle Romŭlus et Remus arcem parvam ponunt.

9. Roma urbs septem montium appellabātur, nam in septem montĭbus sita erat.

10. Magnus erat numěrus milĭtum Romanōrum.

11. Milĭtes Romāni montem capiunt et ibi castra prope hostes ponunt.

12. Scriptōres antiqui in operĭbus suis multa exempla virtūtis virōrum magnōrum nobis praebent.

13. Carmĭna poētārum antiquōrum semper in scholis legebantur et leguntur.

14. Apud Romānos ansĕres sacri erant.

IV. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення: адміністрація, актор, акція, калькулятор, криміналістика, консультація, сесія, компенсація, лектор, лекція, ректор, проректор, оратор, доктор, доцент, корпус, композиція, позиція, авіація, асиміляція, дисиміляція, трансляція, презумпція, кондуктор.

V. Визначте, які іменники в рідній та іноземній мові, що ви вивчаєте походять від латинських іменників ІІІ відміни:

actio, accumulator, aggressio, aggressor, agitatio, conductor, conservātor, commentator, constitutio, constructor, consultatio, corruptio, dictor, demonstratio, discussio, expositio, lustratio, illustratio, generatio, novatio, novator, communicatio, opus, positio, oppositio, propositio, regio, reformatio, sanctio, sessio, sponsor, stimulatio, simulatio, translatio, traditio, usurpatio, variatio.

De Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus

Titus Livius, clarus scriptor Romanōrum, in libris suis, qui « Ab Urbe condĭta » appellantur, fabŭlam de Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus, narrat. Numĭtor, rex Albae. Longae, ab Amulio, fratre suo, regno privātur. Amulius quoque nepōtes Numitōris Romŭlum et Remum in flumĭne demergěre iubet, sed ministri regis ei non parent et puěros parvŭlos in flumĭnis ripā ponunt. Ibi lupa puěros invěnit et nutrit. Postea Romŭlus et Remus a Faustŭlo, pastōre regio et ab eius uxōre educabantur. Itǎque puěri paulatim adolescēbant. Paulo post Faustŭlus fratrĭbus Romŭlo et Remo veritātem apěrit et fratres Amulium, occīdunt et regnum Numitōri avo reddunt. Romŭlus autem postea rex civitātis fit et condit urbem novam haud procul a loco ubi lupa eos nutriēbat. Eam urbem a suo nomĭne Romam appellat.

Слова до тексту

adolesco, adolēvi, adultum, 2 – підростати, дозрівати

Alba Longa – Альба Лонга, місто в Італії

Amulius, ii (m) – Амулій

aperio, aperui, apertum , 4 – відкривати, відчиняти

appello 1 – називати, оголошувати

civĭtas, ātis (f) – право громадянства, община, держава

clarus, a, um – славний, відомий

condǐtor, ōris (m) – засновник

condo, dǐdi, dǐtum, 3 – будувати, засновувати

demergo, mersi, mersum – занурювати, топити

educo 1 – виховувати

fabŭla, ae (f) – байка, чутка, фабула

Faustŭlus, i (m) – Фаустул (пастух, який знайшов Рома та Ремула)

flumen, ĭnis (n) - ріка

frater, tris (m) - брат

ibi – там

invenio 4 – знаходити, одержувати, відкривати

itǎque – тому, таким чином

iubeo, iussi, iussum 2 – наказувати, веліти

liberi, liberōrum (m) – діти

locus, i (m) – місце, місцевість

lupa, ae (f) – вовчиця

minister, tri (m) – слуга, помічник

narro 1– розповідати, повідомляти

nepos, ōtis (m) – онук, нащадок

nomen, ĭnis (n) – ім`я, назва, найменування

Numĭtor, ōris (m) – Нумітор, цар м. Альба Лонга

nutrio 4 – годувати

occido, cidi, cisum – вбивати, знищувати

paro 1 – готувати

parvŭlus, a, um – маленький

pastōr, is (m) - пастух

paulātim – помалу, поступово

pono, posui, posĭtum 3 – засновувати, ставити, класти

postea – потім, згодом

privo 1 – позбавляти

puer, ĕri (m) – хлопець, дитина

reddo, dǐdi, dǐtum 3 – віддавати, повертати

regio, ōnis (f ) – район, країна, область

regnum, i (n ) – царство

Remus, i (m) – Рем, брат Ромула

rex, regis (m) – цар

ripa, ae (f) – берег

Roma, ae (f) – Рим

Romānus, a, um – римський

Romānus, i (m) – римлянин

Romŭlus, i (m) – Ромул, легендарний засновник Рима

scriptor, ōris (m) – письменник

Titus, i (m) – Тіт Titus Livius – Тіт Лівій

urbs, urbis (f) – місто

uxor, ōris (f) – дружина, жінка

verǐtas, ātis (f) – правда

аvus, i (m) – дід, предок

Крилаті вислови

Ars longa, vita brevis – мистецтво вічне, а життя коротке (англ. art is long, life is short; live and learn; нім. die Kunst ist lang, das Leben ist kurts). Вираз вперше використав в «Афоризмах» Гіппократ, а згодом Сенека.
Consuetudo est quasi altera natura – звичка – (ніби) друга натура (англ. habit/custom is like second nature; нім. Gewohnheit ist (wie) andere Natur; jung gewohnt, alt getan).
Finis coronat opus – Кінець вінчає справу (англ. The end crowns the work; нім. Ende gut, alles gut; франц. Tout est bien qui finit bien; рос. Все хорошо, что хорошо кончается).
Homo locum ornat, non homĭnem locus – Людина красить місце, а не місце людину (англ. A house is famous for the hospitality of its owner and not for its appearance or furniture; нім. Der Mench adelt den Platz; рос. Человек красит место, а не место человека).
Labor omnia vincit – Праця перемагає все (англ. Labour and patience defeat all resistance; нім. Unablassige Arbeit besiegt alles; Рос. Терпение и труд все перетрут). Крилатий вираз належить римському поету Вергілію.
Lupus pilum mutat, non mentem – вовк линяє, але звичок не міняє (англ. the leopard cannot change its spots; нім. der Wolf andert wohl das Haar, doch bleibt er, wie er war). Метафоричне позначення людини з усталеним способом життя, яка не відмовляється від своїх звичок. У латинській фразеології відомий ще один вираз: Vulpes pilum mutat, non mores (англ. the fox may grow grey, but never good; нім. der Fuchs wechselt den Balg, nicht die Sitten) – «Людина (погана) певним чином пристосовується до нових обставин, але не міняє своєї суті».
Mens sana in corpore sano – У здоровому тілі – здоровий дух (англ. A sound mind in a spund body; нім. Ein gesunder Geist in einem gesunden Kőrper). На думку римського поета Ювенала саме такі люди мали звертатися у своїх молитвах до богів.
Omnia vincit amor – Любов перемагає все (англ. Love wins everything; нім. Alles besiegt/bezwingt die Liebe). Афоризм належить римському поету Вергілію.
O tempora! O mores! – О часи! О звички! (англ. other times, other ways; other times, other manners; нім. o diese Zeiten, diese Sitten!; рос. О времена! О нравы!). Цей вигук належить політику й красномовцю античності Цицерону (106 – 43 до н.е.).
Repetitio est mater studiorum – Повторення – мати навчання (англ. Repetition is the mother of learning; нім. Ubung macht den Meister; рос. Повторение – мать учения).
Tempus vulněra sanat – час все\всі рани лікує (англ. time is the best healer; time cures all; нім. die Zeit heilt alles\alle Wunden; рос. время – лучший лекарь). Давня сентенція. Всі негаразди, неприємності, горе і біль з часом забуваються, вщухають.

Тема 6. Прикметники

План:

1. Прикметники ІІІ відміни

2. Ступені порівняння прикметників

І. Прикметники ІІІ відміни

Правило: Залежно від кількості родових закінчень в N.s. прикметники ІІІ відміни поділяються на три групи:

1. Прикметники 3 закінчень, які мають для кожного роду своє закінчення:

er – для чоловічого

is – для жіночого

e – для середнього

celer, -is, -e-швидкий, а , е.

2. Прикметники двох закінчень, які мають для чоловічого і жіночого роду спільне закінчення – is , а для середнього - e

brevis, e – короткий, а, е

fortis, e – сміливий, а, е

3. Прикметники одного закінчення, які мають спільне закінчення для всіх родів: r, s, ns, x

felix, ĭcis – щасливий, а, е

simplex, ĭcis – простий, а, е

par, is – рівний, а, е

N.B. Прикметники з однім закінченням подаються у словнику в N. s. і G. s. ( як іменники sapiens, sapientis – розумний)

Правило відмінювання: Прикметники ІІІ відміни відмінюються за голосною групою, тому що історично їх основа закінчувалась на – і.

В abl.s – i N. Acc. pl. середнього роду – ia Gen. pl. – ium

N.B. N. Acc. V. pl. Чоловічого і жіночого роду мають закінчення – es, Acc. s. чоловічій і жіночий рід - em

Зразок відмінювання прикметників ІІІ відміни

а) із трьома закінченнями (er, is, e)

Singulāris	Plurālis
	m	f	n	m.f.	n
N.V.	celer	celěris	celěre	celěres	celeria
G.	celěris	celěris	celěris	celěrium	celerium
D.	celěri	celěri	celěri	celěrĭbus	celerĭbus
Acc.	celěrem	celěrem	celěre	celěres	celeria
Abl.	celěri	celěri	celěri	celěrĭbus	celerĭbus

b) brevis, e - короткий, а, е

Singulāris	Plurālis
	m.f	n	m.f.	n
N.V.	brevis	breve	breves	brevia
G.	brevis	brevis	brevium	brevium
D.	brevi	brevi	brevĭbus	brevĭbus
Acc.	brevěm	breve	breves	brevia
Abl.	brevi	brevi	brevĭbus	brevĭbus

c) felix, felĭcis – щасливий, а, е

Singulāris	Plurālis
	m.f	n	m.f.	n
N.V.	felix	felix	felīces	feliciǎ
G.	felīcis	felicis	felīcium	felicium
D.	felīci	felici	felīcĭbus	felicĭbus
Acc.	felīcem	felix	felīces	feliciǎ
Abl.	felīci	felīci	felīcĭbus	felicĭbus

Примітка: Деякі прикметники ІІІ відміни з одним закінченням у N.s. відмінюються за приголосною групою:

dives, ĭtis – багатий, а, е

pauper, ěris – бідний, а, е

vetus, ěris – старий, а, е

princeps, ĭpis – перший, а, е; знатний, а, е

porticeps, ĭpis – причетний, а, е

ІІ. Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники у латинській мові мають три ступені порівняння:

gradus positīvus - звичайний ступінь;

gradus comparatīvus - вищий ступінь;

gradus superlatīvus - найвищий ступінь

Gradus positīvus:

longus, a, um – довгий

niger, gra, grum – чорний

felix, felĭcis – щасливий

Gradus comparatīvus

Правило утворення: практ. основа + ior (ч. р; ж. р)

+ ius (с. р)

longus, a, um G.s. - long - i

Gr.comp. long - ior - довгий, довша

long - ius - довше

niger, gra, grum G.s. nigr - i

Gr.comp. nigr - ior - чорніший, а

nigr - ius - чорніше

N.B. Прикметники у вищому ступені порівняння відмінюються за приголосним типом іменників ІІІ відміни

Singulāris Plurālis

m.f. n m.f. n

N.V long-ior long-ius longiōr-es longiōr-a

G. longiōr-is longiōr-um

D. longiōr-i longiōr-ĭbus

Acc. longiōr-em long-ius longiōr-es longiōr-a

Abl. longiōr-e longiōr-ĭbus

Ablatīvus comparatiōnis

У латинській мові при вживанні прикметників у вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:

1. Предмети, які порівнюються, ставляться у називному відмінку і з’єднуються сполучником quam ( ніж).

Agrentum vilius est quam aurum. Срібло дешевше, ніж золото.

2. Предмет, з яким порівнюють, ставиться в Ablatīvus без сполучників. Такий аблатив називається Ablatīvus comparatiōnis ( аблатив порівняльний).

В українській мові в таких випадках вживається родовий відмінок.

Agrentum vilius est aurum. Срібло дешевше золота ( за золото).

Gradus superlatīvus

Правило утворення: практ. основа прикм. + суф. issǐm + us, -a, -um

longus - long - issim - us, -a, -um найдовший, a, е

Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:

1. Прикметники на – er утворюють найвищий ступень порівняння за таким правилом:

N.s. (ч. р) + rim + us, a, um

pulcher, chra, chrum – pulcherrimus, a, um гарний, а, е

2. Шість прикметників ІІІ відміни

facĭlis, e - легкий

difficĭlis, e - важкий

simĭlis, e - подібний

dissimĭlis, e - неподібний

gracĭlis, e - стрункий

humĭlis, e - низький

утворюють найвищий ступінь порівняння за таким правилом:

Практ. основа + суф. lim +- us,- a, -um

facil - lim - us, a, um

У найвищому ступені порівняння прикметники відмінюються за І-ІІ відміною

Суплетивні ступені порівняння

Positīvus	Comparatīvus	Superlatīvus
	m.f	n
bonus, a, um	melor	melius	optĭmus, a, um
malus, a, um	peior	peius	pessĭmus, a, um
magnus, a, um	maior	maius	maxĭmus, a, um
parvus, a, um	minor	minus	minĭmus, a, um
multi, ae, a	plures	plura	plurĭmus, ae, a

Питання для самоперевірки:

Які прикметники належать до ІІІ відміни?
Як утворюється вищій ступінь порівняння прикметників?
Як відмінюються прикметники у вищому ступені порівняння?
Як утворюється найвищій ступінь порівняння прикметників?
Як відмінюються прикметники у найвищому ступені?
Запам’ятайте особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників.
Які ступені порівняння прикметників називають суплетивними?
Вживання відмінків при ступенях порівняння.

Вправи

І. Утворіть ступені порівняння прикметників, перекладіть:

Зразок виконання: iustus, a, um справедливий

Gr. comp. iustior (справедливіший, а)

iustius (справедливіше)

Gr. superl. iustissimus, a, um (найсправедливіший, а, е)

doctus, a, um; firmus, a, um; liber, ěra, ěrum; pauper, ěris; dives, ĭtis; simplex, ĭcis; sapiens, entis; vetus, ěris; fortis,e; аcer, acris, acre; utilis, e; parvus, a, um; novus, a, um; tener, ěra, ěrum.

II. Узгодьте прикметники ІІІ відміни з іменниками:

negotium, i (n) difficĭlis, e

femĭna, ae (f) ellegans, ntis

scriptor, ōris (m) vetus, ěris

nomen, ĭnis (n) celeber, celěbris, celěbre

genus, ěris (n) omnis, e

labor, ōris (m) ingens, entis

miles, ĭtis (m) fortis, e

pugna, ae (f) acer, acris, acre

homo, ĭnis (m) felix, ĭcis

tempus, ōris (n) brevis, e

mos, moris (m) hostilis, e

foedus, ěris (n) impossibĭlis, e

pars, partis (f) par, paris

III. Перекладіть словосполучення:

mons altissimus, labor gravis, magister optĭmus, amīcus probissīmus, discipŭla melior, exemplum peius, cum femĭnā elegantior, servus miserrĭmus, a milĭte audacissimo, sub monte altissĭmo, ad homĭnem felicissĭmum, in urbe celeberrĭmā, labor gravissĭmus, virgo pulchrior, leges ultilissĭmas.

IV. Перекладіть на рідну мову:

1. Nihil est homĭnis anĭmo iucundius, quam discěre.

2. Quid est velōcius mente humānā.

3. Sparta et Athēnae celeberrĭmae urbes Graeciae erant.

4. Celebris erat Carthāgo celebria erant templa et aedificia urbis, celebre est nomen Hannibalis, egregii et fortis Carthaginiensium ducis.

5. Dolor anĭmi gravior est, quam corpŏris dolor.

6. Virōrum fortium et prudentium praecepta saepe utilia sunt.

7. Magistri Romāni severiōres et crudeliōres erant quam nunc.

8. Honesta mors turpi vita potior.

9. Fontes frigidiōrem aquam nobis praebent quam flumĭna.

10. Mores Graecōrum et Romanōrum dissimillĭmi erant.

11. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres.

12. Exempla utiliōra sunt, quam praecēpta.

13. Amīcum perděre est damnōrum maxĭmum.

14. Optĭmum et pessĭmum in homĭne est lingua.

15. In dolōre matris amor suavissĭmus est.

16. Voluntas popŭli suprema lex est.

V. Визначте, які слова в рідній та іноземних мовах, що ви вивчаєте, походять від латинських прикметників:

actīvus, actualis, commerciālis, commūnis, complex, conservatīvus, corporatīvus, criminālis, civilis, debĭlis, elegans, antis, firmus, finalis, generalis, impossibĭlis, formālis, humānus, mobĭlis, modernus, novus, obiectīvus, populāris, rationālis, realis, regularis, simĭlis, simplex, universus, usuālis, utĭlis.

De Roma

Roma veterrĭma urbs Italiae putātur, sed coloniae Graecōrum in orā sitae vetustiōres sunt. Primo urbs minĭma erat. Viae angustissĭmae et domus humillĭmae, aedificia autem publĭca ampliōra et ornatiōra erant. In Capitolio, arce Romāna, Jovi templum celeberrĭmum erat. Roma templis plurĭmis et simulacris pulcherrĭmis ornāta est. Templa Romāna simillĭma templis Graecis erant. Maxĭmus est numěrus monumentōrum Vetěris Romae.

Слова до тексту

aedificium, i (n) – будинок, будівля

amplus, a, um – широкий, великий

angustus, a, um – тісний, вузький, загострений

arх, arcis (f) – укріплення, акрополь

Capitolium, i (n) – Капітолій, кремль у Римі

celeber bra, brum – славний, знаменитий, популярний

colonia, ae (f) – поселення громадян на чужій території

domus, us (f) – дім

humĭllis, e – низький

Iuppĭter, Iovis (m) – Юпітер

monumentum, i (n) – пам’ятник

numěrus, i (m) – число

ora, ae (f) – межа, берег, край

ornatus, a, um – прикрашений

primo – по-перше, перш за все, спочатку

publĭcus, a, um – суспільний, державний, загальнонародний

pulcher, chra, chrum – красивий

puto 1 – думати, вважати

similĭs, e – схожий

simulacrum, i (n) – образ, подоба. статуя

situs, a, um – розташований

templum, i (n) – храм

urbs, is (f) – місто

vetus, ěris – старий, давній

vetustus, a, um – старий, давній, витриманий

via, ae (f) – дорога

Крилаті вислови:

Amor matris carissimus omnium rerum est – Материнська любов найцінніша із уього на світі. (Порівняйте: укр. При сонці тепло, при матері добро. рос. Материнская ласка конца не знает).
Bona opinio tutior pecunia est – Добра слава краща від багатства (англ. A good name is better than riches; нім. Ein gutter Name ist besser als Silber und Gold). Цю думку часто висловлювали античні автори, зокрема римський драматург Публій Сір (1 ст. до н.е.) у моральних сентенціях.
Bona valetudo melior est quam maximae divitiae – Добре здоров‘я краще за найбільше багатство (англ. Good health is above wealth; нім. Gesundheit ist der grősste Reichtum). У Біблії у Книзі мудрості Ісуса, сина Страхова сказано: «Краще бідняк, здоровий і міцний силами, ніж багач із виснаженим тілом» (30;14-16).
Cogitatiōnes posteriōres saepe sunt meliōres – Пізніші думки часто кращі від попередніх (рос. Утро вечера мудренее).
Honōres mutant mores (sed raro in meliores) – почесті\шана змінюють характер людини (аде рідко – на краще). Латиномовний варіант крилатого виразу давньогрецького історика й філософа Плутарха.
Tunĭca pallio propior est – букв. Сорочка ближче, ніж верхній одяг. Туніка ближча ніж плащ (рос. Своя рубашка ближе к телу). Джерело прислів’я – комедія «Три грошова монета» римського комедіографа Плавта (Plautus Titus Maccius, приблиз. 254-184 р. до н.е.)
Vel sapientissimus errāre potest – Навіть найрозумніший може помилятися (рос. На всякого мудреца довольно простоты).
Potius sero quam nunquam – Краще пізно, ніж ніколи (англ. Better late than never; нім. Besser spat als gar nicht; франц. Mieux vaut tard que jamais; рос. Лучше позже, чем никогда). Уперше цей вислів зафіксований у Тіта Лівія в римській історії «Ab Urbe condita».
Veterrĭmus homĭni optĭmus est amīcus – Найдавніший друг – найкращий (англ. An old friend is best; нім. Ein gutter Freund ist mehr wert als hundert Verwandte; рос. Старый друг лучше новых двух). Вперше зустрічається у римського драматурга Плавта.
Verbum aptum vis maxĭma – влучне слово – велика сила (англ. a word in its place is a great force; golden apples on a silver plate; нім. ein treffendes Wort/ein Wort zu seinem Platz ist eine grosse Kraft; goldene Apfel auf silbernen Shalen). На силі слова наголошували в давнину. «Спочатку було слово» – так починається Євангеліє від св. Іоанна.

Самостійне заняття № 3.

План:

1. Іменники IV відміни

2. Іменники V відміни

3. Словотвір

І. IV відміна іменників (Declinatio quarta)

Правило: До четвертої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, які у G.s. закінчуються на –us, у N.s. іменники чоловічого роду закінчуються на – us, а середнього роду на – u

contractus, us (m) – договір, контракт

senatus, us (m) – сенат

fructus, us (m) – плід

exercĭtus, us (m) – військо

magistratus, us (m) – магістрат, посадова особа

spiritus, us (m) - дух

status, us (m) - стан, положення

cornu, us (n) - ріг, фланг

genu, us (n) - коліно

N.B. До IV відміни належать кілька іменників жіночого роду:

acus, us (f) – голка

anus, us (f) - стара жінка

manus, us (f) - рука

domus, us (f) - дім

pinus, us (f) - сосна

nurus, us (f) – невістка

N.B Іменник domus, us (f) має ряд паралельних ( і більш вживаних) форм, утворених за ІІ відміною

G. pl. – domōrum (domuum)

Acc. pl. – domus (domos)

Зразок відмінювання іменників IV відміни

contractus, us (m) cornu, us (n) domus, us (f)

Singulāris

N.V contractus	N.V cornu	N.V domus
G. contractus	G. cornus	G. domus
D. contractui	D. cornu	D. domui
Acc. contractum	Acc. cornu	Acc.domum
Abl. contractū	Abl. cornū	Abl. domū

Plurālis

N.V contractus	N.V cornua	N.V domus
G. contractuum	G. cornuum	G. domuum (ōrum)
D. contractĭbus	D. cornĭbus	D. domĭbus
Acc. contractus	Acc. cornua	Acc. domus (os)
Abl. contractĭbus	Abl. cornĭbus	Abl. domĭbus

ІI. Іменники V відміни

Правило: До V відміни належать іменники жіночого роду, які в N.s. закінчуються на – еs, а в G.s. – еі: res, rei (f) – справа, річ spes, spei (f) – надія

До V відміни належать також іменники чоловічого роду dies, ēi (m) – день, meridies, ēi (m) - полудень.

N.B! Іменник dies, ēi (m) у значенні строк, термін – жіночого роду: dies constitūta – установлений день.

Лише два іменники res, rei (f) dies, diei (m) мають однину і множину. Всі інші іменники відмінюються в однині, а в множині мають лише називний і знахідний відмінки.

Зразок відмінювання іменника V відміни res, rei (f) – справа

S. Pl.

N.V. res dies N.V. res dies

G. rei diēi G. rērum diērum

D. rei diēi D. rebus diēbus

Acc. rem diem Acc. res dies

Abl. re die Abl. rebus diēbus

Питання для самоперевірки:

Які іменники належать до IV відміни?
Які особливості мають іменники IV відміни?
Які іменники належать до V відміни?
Запам’ятайте основні способи словотворення.

Вправи

І. Провідміняйте словосполучення:

senātus Romānus, saltus altus, status summus, motus secūrus, casus compositus, effectus gravis, gustus perfectus, conflictus magnus, magistrātus Romānus, dies festus, res publĭca.

II. Визначте граматичні форми іменників:

concursum, defectuum, fidem, exercitĭbus, senātu, fructĭbus, contractum, rei, diem, effectĭbus, cornua, auditū, processum, usui, domuum, rebus.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Stultissimus est, qui homĭnem e veste aut habĭtū aestimat.

2. Lingua Latīna diu apud popŭlos Europae in magno usu erat.

3. Domus magna-magna cura.

4. Nonnulae bestiae unum diem vivunt.

5. E cantū dignoscĭtur avis.

6. Romae permulti dies festi erant.

7. Omnium reum initium difficĭle est.

8. Unus dies gradus est vitae.

9. Manus manum lavat.

10. Spes fidei auxiliīque deōrum apud popŭlos antiquos magna erat.

11. In magno pericŭlo olim res publĭca Atheniensium fuit.

12. Aliae bestiae homĭnem visū, aliae auditū supĕrant, omnes vero homo supĕrat mente et ratiōne.

13. Vitae cursus brevis est, gloriae sempitermus.

14. Mors ultĭma linea rerum est.

15. Rei publĭcae omnes cives serviunt et pro partia vitam dabunt.

De magistratĭbus Romanōrum

Principātus magistratuum Romae in manĭbus consŭlum erat. Consŭles erant magistrātus annui, consulĭbus erant imperium et potestas, praeterea consul ĕrat iudex et pontĭfex maxĭmus. Item ordinarii magistrātus varii erant. Praetor ius inter cives dicēbat. Quaestōres aerarium curābant. Censor censum agēbat etiam mores civium regēbat atque senātum legēbat. Extraordinarii magistrātus Romae erant dictātor, magister equitum, decemvĭri, tribūni milĭtum (aut plebis) consulāri potestāte.

Слова до тексту

adiministro 1 – керувати

adsum, affui, adesse 3 – допомагати, захищати

aedīlis, is (m) - едил (молодший магістрат)

aerarium, i (n) – державна казна, фонд

bellum, ( n) – війна

circenses, ium (m pl) циркові видовища

circus, i (m) – коло, цирк, ристалище

civis, is (m,f) – громадянин, - нка

consŭl, consŭlis (m) – консул

controversia, ae (f) – суперечка, тяжба

cura, ae (f) – турбота, піклування

deleo, ēvi, ētum 2 – знищувати, руйнувати

delecto 1 – тішити, веселити, захоплювати

dies, ēi (m,f) – строк, термін

dux, сis (m) – вождь, провідник

enim – бо; тому що; дійсно

exercǐtus, us (m) – військо

fascis, is (m) – пучок, вязка fascts, ium (m pl) – фасції (пучки лозин із сокирою всередині; ознака влади вищих магістратів)

festus, a, um – святковий

iudico 1 – вести судовий процес, судити

lex, legis (f) – закон

ludus, i (m) – гра

magistrātus, us (m) – магістрат

mando 1 – доручати, передавати

notus, a, um – відомий

omnis, e – весь

oratio, ōnis (f) – промова, доповідь, імператорський наказ

panis, is (m) – хліб

paro 1 – готувати, влаштовувати, організовувати

pax, pacis (f) – мир, спокій

peregrīnus, i (m) – чужинець, іноземець

popŭlus, i (m) – народ

porto 1 – носити, переносити, пересувати

potestas, ātis (f) – сила, могутність

praetor, ōris (m) – суддя, претор

primo – по-перше, перш за все

publicus, a, um – державний, громадський

quaestōr, is (m) – квестор при цезарях: чиновники, які зачитували в сенаті промови або накази

res, rei (f) – річ, предмет, суть

saepe – часто

senātus,us (m) – сенат

signum, i (n) – знак, ознака

summa, ae (f) – вища посада, вершина, досконалість, сума

summus, a, um – найвищий, верхній

urbānus, a, um – міський

valde – сильно, дуже

verbum, i (n) – слово, дієслово

via, ae (f) – дорога, шлях, право проїзду

IV. Визначте, які слова в рідній та іноземних мовах, що ви вивчаєте, походять від латинських іменників:

arcus, actus, aspectus, conflictus, concursus, consensus, contractus, cultus, cursus, dissensus, defectus, intellectus, processus, progressus, prospectus, status, usus, fructus, domus, sensus, spiritus, census.

Крилаті вислови

Amicus certus in re incerta cernĭtur – Справжній друг пізнається в біді (англ. A friend in need is a friend indeed; нім. Den wahren Freund erkennt man in der Not; рос. Старый друг лучшу новых двух). Віслів наведено у філософській праці Цицерона «Лелій, або Про дружбу» («Laelius sive De amicitia», 44 до н.е.)
Conubium sine prole est quasi dies sine sole – Подружжя без дітей, як день без сонця.
Cornu copiae – Ріг достатку (англ. Horn of plenty; нім. Fűllhorn das Horn der Amalthea; рос. Рог изобилия).
Dies ater – Чорний день (англ. The black day; нім. Schwarzer Tag). Так назвали день 18 липня 387 р. до н.е. У цей день на р. Аллія галли розбили римську армію, пограбували Рим і обложили Капітолій. День поразки став чорним днем Риму.
Dies diem docet – букв. День повчає (З кожним днем ми стаємо розумнішими) (англ. One day teaches another; нім. Ein Tag lernt den anderen). Одна з відомих “Сентенцій” римського письменника Публія Сіра.
Dies dolorem minuit – букв. День зменшує горе; Час лікує (англ. Time cures all; нім. Die Zeit heilt; kommt Zeit, kommt Rat; рос. Время пройдет – слезы утрет; укр. Час – найкращий лікар).
Dies levat luctum – День зменшує горе.
Domus propria - domus optima – Свій дім – кращий дім (англ. There is no place like home; нім. Ost, West – zu Hause am best; укр. У гостях добре, а дома краще).
E cantu dignoscitur avis – Птаха пізнають зі співу.
E fructu arbor cognoscĭtur – З плоду пізнають дерево.
Manus manum lavat – Рука руку миє (англ. One hand washes another; нім. Eine Hand wascht die andere). Сентенція існує 2,5 тисячоліть. Вираз започаткував грецький комедіограф Епіхарм із Сіракуз.

Тема 7. Часи системи перфекта активного стану

План:

Основні способи утворення основ перфекта.
Часи системи перфекта активного стану.

І. Основні способи утворення основ перфекту

Основні види перфекта діляться на декілька груп:

Основа із закінченням на V

amo, amāvi, amātum, amāre I – любити

deleo, delēvi, delētum, delēre II – руйнувати

peto, petīvi, petitum, petěre III – просити

audio, audīvi, audītum, audīre IV – слухати

Основа із закінченням на U

veto, vetui, vetĭtum, vetāre I – забороняти

habeo, habui, habĭtum, habēre II – мати

colo, colui, cultum, colěre III – обробляти, шанувати

aperio, aperui, apertum, aperīre IV – відкривати

Основа із закінченням на s (х)

maneo, mansi, mansum, manēre 2 – залишатися

scribo, scripsi, scriptum, scriběre 3 – писати

rego, rexi, rectum, regěre 3 – правити

Основа з подвоєнням:

do, dedi, dātum, dāre 1 – давати

mordeo, momordi, morsum, mordēre 2 – кусати

credo, credĭdi, credĭtum, creděre 3 – вірити

reperio, reppěri, repertum, reperīre 4 – находити

Основа з подовженням кореневої голосної

vĭdeo, vīdi, visum, vidēre 2 – бачити

lěgo, lēgi, lectum, legěre 3 – читати

věnio, vēni, vēntum, venīre 4 – приходити

Основа з чергуванням кореневої голосної:

ago, egi, actum, agěre 3 – діяти

facio, fēci, factum, facěre 3 – діяти, робити

capio, cepi, captum, capěre 3 – брати

Основа з повторенням основи інфекта:

defendo, defendi, defensum, defenděre 3,

statuo, statui, statūtum, statuĕre 3, встановляти

ІІ. Часи системи перфекта активного стану

Perfectum indicatīvi actīvi (Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану).

Означає дію, яка відбулася в минулому. Відповідає на питання що зробив? (написав)

Правило утворення: Perfectum indicatīvi actīvi утворюється шляхом додавання до основи перфекта особових закінчень:

Особа	Singulāris	Plurālis
1	- i	- ĭmus
2	- isti	- istis
3	- it	- ērunt

Зразок відмінювання дієслів

І ІІ ІІІ ІV

dictāre docēre legěre audīre

S. 1. dictāv-i	docu- i	lēg-i	audiv- i
2. dictav-isti	docu-isti	lēg-isti	audiv-isti
3. dictāv-it	docu-it	lēg-it	audiv-it
Pl. 1. dictāv-ĭmus	docu-ĭmus	lēg-ĭmus	audiv-ĭmus
2. dictāv-istus	docu-istus	lēg-istus	audiv-istus
3. dictāv-ērunt	docu-ērunt	leg-ērunt	audiv-ērunt

Plusquamperfectum indicativi activi

Давноминулий час дійсного способу активного стану називає дію, яка відбулася у минулому раніше другої дії. При перекладі на рідну мову можна використовувати прислівники давно, раніше:

scripsĕram – я раніше написав.

Правило утворення: основа перфекта + ĕrā + особові закінчення:

S Pl

1 – m 1 – mus

2 – s 2 – tis

3 – t 3 – nt

I II III IV

S S S S

1. dictav-ěra-m	docu-ěra-m	leg-ěra-m	audiv-ěra-m
2. dictav-ěra-s	docu-ěra-s	leg-ěra-s	audiv-ěra-s
3. dictav-ěra-t	docu-ěra-t	leg-ěra-t	audiv-ěra-t

Pl. Pl. Pl. Pl.

1. dictav-erā-mus	docu-erā-mus	leg-erā-mus	audiv-erā-mus
2. dictav-erā-tis	docu-erā-tis	leg-erā-tis	audiv-erā-tis
3. dictāv-ěra-nt	docu-ēra-nt	leg-ěra-nt	audiv-era-nt

Futurum II indicativi activi

Майбутній час доконаного виду дійсного способу активного стану виражає дію, яка відбудеться у майбутньому раніше другої майбутньої дії.

Правило утворення: основа перфекта + ĕrĭ, er (1 ос.одн.) + особові закінчення.

S Pl

1 – о 1 – mus

2 – s 2 – tis

3 – t 3 – nt

I II III IV

S S S S

1. dictav-ěr-o	docu-ěr-o	leg-ěr-o	audiv-ěr-o
2. dictav-ěri-s	docu-ěri-s	leg-ěri-s	audiv-ěri-s
3. dictav-ěri-t	docu-ěri-t	leg-ěri-t	audiv-ěri-t

Pl. Pl. Pl. Pl.

1. dictav-erĭ-mus	docu-erĭ-mus	leg-erĭ-mus	audiv-erĭ-mus
2. dictav-erĭ-tis	docu-erĭ-tis	leg-erĭ-tis	audiv-erĭ-tis
3. dictāv-ěri-nt	docu-ēri-nt	leg-ěri-nt	audiv-ěri-nt

Відмінювання дієслова sum, fui - esse - бути.

Perfectum ind. activi	Plusquamperfectum ind. activi	Futurum II ind. activi
S	S	S
1 fui	1 fu-ěra-m	1 fu-ěr-o
2 fuisti	2 fu-ěra-s	2 fu-ěri-s
3 fuit	3 fu-ěra-t	3 fu-ěri-t
Pl	Pl	Pl
1 fuĭmus	1 fu-erā-mus	1 fu-erē-mus
2 fuistis	2 fu-erā-tis	2 fu-erē-tis
3 fuērunt	3 fu-era-nt	3 fu-ěri-nt

Вправи

Провідміняйте дієслова в часах системи перфекта активного стану:

apello, āvi, ātum, āre 1 – називати

deleo, delēvi, delētum, ēre 2 – руйнувати

ago, egi, actum, ěre 3 – діяти, робити

invenio, veni, ventum, īre 4 – знаходити, відкривати

II. Визначте граматичні форми дієслів:

didicit, rogavistis, fuěram, cessěro, vetuistis, misěrant, potuěris, fecerāmus, stetit, vixerātis, egērunt, confirmāvi, fuěris, tradidi, coluisti, gessērunt, necaveras.

III. Перекладіть на рідну мову:

Attalus, rex Pergami, regnum suum donāvit Romānis.
Craeci diu Troiam urbem oppugnavērunt; decĭmo anno Troiam expugnavērunt.
Themistŏcles muros restituit, quos Persae delevĕrant.
Galli qui non longe a Roma castra posuĕrant, in urbem die non intrare constituērunt.
Helvetii suas copias per provinciam traducěre non potuērunt.
Romŭlus et Numa Pompilius binos quaestōres habuērunt.
Caesar cum iis novis legionĭbus quas in Italia conscripsĕrat, per fines Gallōrum in Genavam advenit.
Gaius Julius Caesar, postquam Pharnacem, regem Ponticum facĭle superāvit, ad amīcum suum scripsit: vēni, vidi, vici.
Venus nupsit Vulcāno.
Socrates, dum vixit, iuvenes docuit.
Pythagoras primus se appellāvit philosophum.
Librum tuum, quem mihi promisĕras, accēpi.
Ut sementum fecĕris, ita metes.
Puer, custos ovium, saepe per iocum auxilium rogāvit magna voce clamans: «Auxilium mihi date! Lupus adest».

De Aenēa

Graeci diu Troiam urbem oppugnavērunt; decĭmo anno Troiam expugnavērunt. Aenēas, unus e principĭbus Troianōrum, cum patre sene et filio parvŭlo et cum sociis naves conscendit et post multos et longos errōres in Italiam advēnit. Rex Latīnus Aenēam in hospitium accēpit et filiam Laviniam in matrimonium ei dedit. Sed primum Troiāni cum Rutŭlis pugnābant, Latīnus enim antea Laviniam Turno, Rutulōrum princĭpi, in matrimonium dare promīsit. Aenēas oppĭdum Lavinium (condĭdit) et filius eius, Ascanius, Albam Longam condĭdit. Eā gente Romŭlus, condĭtor Romae, fuit.

Слова до тексту

Aeneas, ae (m) – Еней, головний герой поеми Вергілія «Енеїда»

Ascanius, i (m) – Асканій, син Енея і Креузи, засновник м. Альба Лонга

expugno 1 – завойовувати

oppugno 1 – нападати

princeps, ĭpis (m) – вождь, глава

parvŭlus, a, um – маленький

socius, i (m) – союзник

conscendo, ndi, nsum 3 – підніматися

hospitium, i (n) – гостинна зустріч, притулок

matrimonium, i – шлюб

Rutūli, ōrum (m, pl. t) – рутули (італійське плем’я)

Turnus, i (m) – Турн – цар рутилів, наречений Лавінії, якого вбив Еней

Lavinia, ae (f) – Лавінія, дочка царя Латина

Lavinium, i (n) – Лавіній – місто, засноване Енеєм

Крилаті вислови:

Dixi et anĭmam levāvi – Я сказав і тим полегшив свою душу. Джерелом виразу є Біблія (книга пророка Езекіїля, 33; 9) де йдеться про необхідність переконати нечестивця стати на путь істинну.
Gallina scripsit – Курка написала (Як курка лапою).
Homo proponit, sed deus / fortūna dispǒnit – Людина припускає, а Бог (доля) влаштовує / здійснює (англ. Man proposes and, Gottlenkt; рос. Человек предполагает, а Бог располагает; укр. Стрілець стріляє, а Бог кулі носить). Вихідним лексичним матеріалом була Біблія ( Книга притч Соломонових (16:9). Схожа думка міститься в «Іліаді» Гомера.
Incidit – букв. (це) вирізав / викарбував (англ. Has (this) cut / engraved; нім. (dies) hat geschnitten). Термін із царини мистецтвознавства. У давнину така примітка стояла зазвичай на гравюрах із міді перед іменем митця.
Incidit in foveam, quam fecit, або In foveam incidit, quam fecerat ipse – Не копай іншому ями, бо сам туди впадеш (англ. He that mischief hatches, mischief catches; mind you don’t fall into your own trap; нім. Wer andern eine Grube grabt, fallt selbst hinein; рос. Не рой другому яму, сам в нее попадешь). Відома антична приказка, започаткована драматургом Еврипідом (приб. 484-406 до н.е.). Таке застереження вміщено в Біблії: “Хто яму копає, той в неї впаде…” ( Книга Екклезіаста, 10:8).
Veni, vidi, vici – Прийшов, побачив, переміг (англ. I came, I saw, I won; нім. Ich kam, ich sah, ich siegte). Слова Юлія Цезаря, якими він повідомив одного зі своїх друзів і сенат про перемогу над понтійським царем Варнаком у 47 р. до н.е.
Ut sementem feceris, ita metes – Як посієш, так і пожнеш (англ. As the call, so the echo; as you sow, so shall you reap; нім. Wie du sast, wirst du ernten; wie die Saat, so die Ernte; рос. Как аукнется, так и откликнется).

Вираз міститься у творі Цицерона “ Про оратора” (De oratore”, 55 до н.е.).

Тема 8. Часи системи перфекта пасивного стану

План

1. Дієприкметник минулого часу пасивного стану (Participium perfecti passīvi).

2. Часи системи перфекта пасивного стану:

a) минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану;

б) давноминулий час дійсного способу пасивного стану;

в) майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану.

1. Participium perfecti passīvi (PPP) (дієприкметник минулого часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень -us, a, um.

lego, lēgi, lectum 3 – читати

lectum + us, a, um – lectus, a, um – прочитаний, а, е;

audio, audīvi, audītum 4 – слухати

audītum + ua, a, um – audītus, a, um – прослуханий, а, е, вислуханий, а, е.

2. Часи системи перфекта пасивного стану утворюються за допомогою PPP і допоміжного дієслова esse в часах системи інфекта.

Perfectum indicatīvi passīvi (Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану)

Правило утворення: PPP + esse (praesens indicatīvi actīvi)

audio, īvi, ītum, īre 4 – слухати

S. 1 audītus, a, um sum я був (була) вислуханий (а)

2 audītus, a, um es ти був (була) вислуханий (а)

3 audītus, a, um est він (вона, воно) був (була, було) вислуханий (а, е)

Pl.1 audīti, ae, a sumus ми були вислухані

2 audīti, ae, a estis ви були вислухані

3 audīti, ae, a sunt вони були вислухані

Plusquamperfectum indicatīvi passīvi (Давноминулий час дійсного способу пасивного стану)

Правило утворення: PPP + esse (imperfectum indicabīvi actīvi)

S. 1 audītus, a, um eram я був (була) вислуханий (а) раніше

2 audītus, a, um eras ти був (була) вислуханий (а) раніше

3 audītus, a, um erat він (вона, воно) був (була) вислуханий(а)

раніше

Pl.1 audīti, ae, a erāmus ми були вислухані раніше

2 audīti, ae, a erātis ви були вислухані раніше

3 audīti, ae, a erant вони були вислухані раніше

Futūrum II indicatīvi passīvi (Майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану)

Правило утворення: PPP + esse (Futūrum I indicatīvi actīvi)

S. 1 audītus, a, um, ero я буду вислуханий (а) раніше

2 audītus, a, um, eris ти будеш вислуханий (а) раніше

3 audītus, a, um, erit він (вона) буде вислуханий (а, е) раніше

Pl.1 audīti, ae, a erĭmus ми будемо вислухані раніше

2 audīti, ae, a erĭtis ви будете вислухані раніше

3 audīti, ae, a erunt вони будуть вислухані раніше

Вправи:

І . Утворіть і перекладіть participium perfecti passīvi:

amo, āvi, ātum, āre 1 – любити;

moveo, movi, motum, ēre 2 – будити, рухати;

capio, cepi, captum, ěre 3 – брати;

vestio, īvi, ītum, īre 4 – одягати.

ІІ. Визначте граматичні форми (особа, число, час) поданих дієслів, перекладіть: actus est; audīti sumus; collecta erant; pictus erit; scriptum erat; gesta sunt; divisi estis; facta erunt; educāti erant; victus est; posĭta sunt; laudāta es; tradĭtum erit.

ІІІ. Перекладіть.

1. Roma condĭta est in Latio, in sinistra ripa Tiběris.

2. Ut fama est, ea urbs ab anserĭbus servata est.

3. Littěrrae a Phoenicĭbus inventae sunt.

4. Romŭlus et Remus, urbis Romae conditōres, a lupā nutrīti sunt.

5. Is locus multis et pulchris, aedificiis publĭcis ornātus erat.

6. Bellum in Gallia gestum est.

7. Alexander Magnus ab Aristotěle, viro sapienti, erudītus est.

8. Ab Augusto forum aedificātum est.

9. Hanĭbal in Hispaniam ductus a patre, qui ibi bellum gerēbat, in castris educātus est.

10. Nemo immortalis factus est, Carthago et Numantia a scipiōne Minōre deletae sunt.

11. Romŭlus et Remus, Romae conditōres, a pastōre regio educāti erant.

12. Troia a Graecis delēta est.

13. In magno campo proelium commissum est.

14. Accēpi omnes epistŭlas, quae a fratre meo missae erant.

De causa belli Troiāni

Erant nuptiae Pelei, regis Thessaliae, et Thetĭdis deae. Omnes dei invitāti erant, praeter Discordiam. Dea Discordiae ira commōta est et malum aureum inter epulantes iactāvit, in quo inscriptum erat «Pulcherrĭmae». Diu Iuno, Minerva, Venus de malo certābant. Denique iussu Iovis a Mercurio ad Parĭdem, regis Priami filium, ductae erant. Iuno Parĭdi potentiam, Minerva sapientiam, Venus Helěnam, pulcherrĭmam omnium muliěrum, promīsit. Paris Veněri malum tradĭdit. Paulo post a Priămo patre in Graeciam missus est. Ibi Helěnam, Menelai regis uxorem, rapuit. Hinc bellum Troianum incipĭtur. Multos annos ad Troiam pugnātum est. Denique Troia a Graecis dolō capta et deleta est.

Слова до тексту

aureus, a, um – золотий

bellum, i (n) – війна

capio, cepi, captum 3 – брати

certo 1 – змагатися

commoveo, vi, tum 2 – зворушувати, збуджувати

deleo, delēvi, deletum 2 – руйнувати

denĭque – нарешті

deus, i (m) – бог

Discordia, ae (f) – Діскордія, богиня розбрату

diu – довго

dolum, i (n) – хитрість

duco, duxi, ductum 3 – вести

filius, i (m) – син

hinc – звідси, звідти

iacio, ieci, iactum 3 – кидати

iacto 1 – кидати

incipio, cepi, ceptum 3 – починати

inscribo, psi, ptum 3 – надписувати, робити напис

invito 1 – запрошувати

ira, ae (f) – гнів

Iuno, ōnis (f) – Юнона

iussu Iovis – за наказом Юпітера

malum, i (n) – яблуко

Mercurius, ĭi (m) – Меркурій

Minerva, ae (f) – Мінерва

mitto, misi, missum 3 – посилати

nuptiae, ārum (f, pl. t.) – весілля

omnis, e – весь

Paris, ĭdis (m) – Паріс

pater, tris (m) – батько

paulo post – трохи пізніше

Peleus, i (m) – Пелей

potentia, ae (f) – сила

praeter – крім

Priāmus, i (m) – Пріам

promitto, misi, missum 3 – обіцяти

pugno 1 – боротися, битися

pulcher, chra, chrum – красивий

rapio, ui, tum 3 – схоплювати

rex, regis (m) – цар

sapientia, ae (f) – мудрість, розум

Thessalia, ae (f) – Фесалія

Thetĭdis, is (f) – Фетіда

trado, dĭdi, dĭtum 3 – передавати

uxor, ōris (f) – дружина

Venus, ěris (f) – Венера

Крилаті вислови:

Alea iacta est – Жереб кинуто (англ. The lot/dice is cast thrown; нім. Der Wurfel gefallen). Вислів означає, що зроблено рішучий крок або прийнято важливе рішення. Ці слова сказав 10 січня 2010 р. 49 р. до н.е. Гай Юлій Цезар, вирішивши перейти прикордонну річку Рубікон і тим самим розпочати громадянську війну.
In omnia paratus – Готовий до всього.
Littĕra scripta manet – Написана літера залишається (англ. The pen is mightier than sword; нім. Das geschriebene Wort haftet; рос. Что написано пером, того не вырубиш топором).
Nemo propheta acceptus est in patria sua, або In patria natus non est propheta vocātus – Немає пророка у своїй вітчизні (англ. Only in his hometown and in own house is a prophet without honor; нім. Der Prohet gilt nichts/wenig in seinem Vaterland). Трансформована форма біблійного вислову, з яким Ісус звернувся до мешканців рідного міста Назарет після того, як вони не визнали його за пророка.
Probatum est – Випробувано, перевірено, доведено, схвалено. Вердикт, винесений стосовно офіційних паперів або документів після їх ретельної перевірки.
Roma locuta est, causa finita est – букв. Рим сказав своє слово; справу завершено (англ. Roma has said his word; нім. Rom hat gesprochen).

Ідеться про те, що сказане висловив такий авторитет, якому не можна заперечувати.

Ab Urbe condita – Від заснування міста (Рима). Вираз позначає вихідну точку римського літочислення, а згодом і певний історичний період чи епоху.
Dictum – factum – Сказано – зроблено (англ. No sooner said than done; нім. Gesagt – getan; Ein Mann, ein Wort; рос. Сказано – сделано). Цей усталений фразеологізм тлумачиться як заклик до виконання обіцянок. Одним з джерел вважають п’єсу «Андріянка» («Andria», 381) римського комедіографа Теренція (Terentius, прибл. 195-159 до н.е.).

Самостійне заняття № 4.

Неособові форми дієслова (Дієприкметники. Gerundium. Gerundīvum)

План:

1. Дієприкметники (Participia) :

а) дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis activi);

b) дієприкметник минулого часу пасивного стану (Participium perfecti passivi);

c) дієприкметник майбутнього часу активного стану (Participium futuri activi).

2. Gerundium.

3. Gerundīvum.

І. Дієприкметники Participia

У латинській мові існує три форми дієприкметників:

Participium Participium Participium

praesentis activi perfecti passīvi futūri actīvi

дієприкметник дієприкметник дієприкметник

теперішнього часу минулого часу майбутнього часу

активного стану пасивного стану активного стану

Participium praesentis actīvi (PPA) (дієприкметник теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса –nt- (для дієслів І і ІІ дієвідмін) і суфікса –ent- (для дієслів ІІІ і ІV дієвідмін)

що дає у Nom.sing., –ns (I, II) - ens (III, IV)

основа інфекта + -nt- (I; II) + s = ns (Nom.sing.)

-ent- (III; IV) + s = ens (Nom.sing.)

Дієприкметник теперішнього часу має спільну форму для всіх родів і відмінюється за голосним типом ІІІ відміни, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів. Якщо рarticipium praesentis actīvi виступає в незалежній синтаксичній конструкції „Орудний незалежний” або як іменник, то в Abl.sing. вживається закінчення -е. В усіх інших випадках – закінчення -і.

Українською мовою перекладається дієприкметником теперішнього часу або дієприслівником.

Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:

laudā-re I	docē-re II	scrib-ĕre III	munī-re IV
lauda-ns, lauda-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто хвалить	doce-ns, doce-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто навчає	scrib-ens, scrib-ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто пише	munī-ens, munī-ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто (що) укріплює, укріплюючий, а, е

Participium perfecti passīvi (PPP) (дієприкметник минулого часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium perfecti passīvi:

Дієвідміна	Основні форми дієслова	Основа супіна	Рarticipium perfecti passīvi
І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ	scribo,scripsi, scriptum, scribĕre	script-	script-us, a, um – написаний, а, е
ІV	munio, munīvi, munītum, munīre	munīt-	munīt-us, a, um – укріплений, а, е

Participium futūri actīvi (PFA) (дієприкметник майбутнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи супіна суфікса -ūr- і родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium futūri actīvi:

І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір похвалити
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір навчити
ІІІ	scribo,scripsi, scriptum, scribĕre	script-	script-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір написати
ІV	munio, munīvi, munītum, munīre	munīt-	munīt-ūr-us, a, um – той, та, те, хто має намір укріпити

Дієприкметники PPP і PFA відмінюються за І-ІІ відміною.

2. Gerundium – віддієслівний іменник, що означає процес дії. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфіксів –nd – для дієслів І-ІІ дієвідмін та –end – ІІІ –IV дієвідмін і закінчення –i:

Infinitīvus

Основа інфекта

Gerundium

I laudāre

II docēre

III scribĕre

IV amunīre

lauda-

doce-

scrib-

muni-

lauda-nd-i

doce-nd-i

scrib-end-i

muni-end-i

Іменні ознаки герундія:

Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини. Він не має називного відмінка. Логічним називним відмінком ґерундія є infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану). Ґерундій має чотири відмінки: genetīvus, datīvus, accusatīvus, ablatīvus.

legěre 3

Gen. leg-end-i читання

Dat. leg-end-o читанню

Acc. ad led-end-um для читання

Abl. leg-end-o читанням

Дієслівні ознаки герундія:

Герундій зберігає деякі ознаки дієслова: керує тим відмінком, що й дієслово, від якого він утворений. Означенням при герундії виступає прислівник. Наприклад: Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo.

Герундій cadendo (Abl.) визначається прислівником saepe. – Крапля точить камінь не силою, а частим падінням. Ґерундій не має часів і пасивного стану, значення його – активне.

На українську мову герундій перекладається :

1) неозначеною формою дієслова:

Ars legendi libros. Уміння читати книги ;

2) віддієслівним іменником (з прийменником і без нього) ;

Ars amandi – мистецтво кохання

Homo natus est ad agendum. – Людина народжена для діяння.

3) дієприслівником : Docendo discĭmus. – Навчаючи, вчимося.

3. Gerundīvum або participium futūri passīvi (дієприкметник майбутнього часу пасивного стану) – це віддієслівний прикметник, що має значення повинності, необхідності у пасивному стані. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -nd для дієслів І-ІІ дієвідмін та -end ІІІ-ІV дієвідмін і родових закінчень І-ІІ відміни us, a, um:

I lauda-nd-us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід хвалити

II doce-nd- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід навчати

III scrib-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід писати

IV muni-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід укріпити

Герундів може вживатися

1) як означення: officium agendum – виконуваний обов’язок; Ґерундив як означення узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку і, як правило, не виражає повинності, необхідності. Він перекладається віддієслівним іменником із прийменником „для” або без нього чи неозначеною формою дієслова.

2) як іменна частина складенного присудка.

Якщо при герундіві, який є іменною частиною присудка, немає прямого додатка, то герундив ставиться у формі середнього роду однини:

Omnĭbus laborandum est. – Всім треба працювати.

Якщо при герундиві є прямий додаток, тоді конструкція герундива з допоміжним дієсловом esse утворює описову дієвідміну пасивного стану, яка виражає необхідність , повинність і перекладається за допомогою слів:

„слід”, „треба”, „необхідно”.

Liber mihi legendus est.

1) Мені треба читати книгу.

2) Книга мусить бути прочитана мною.

Діюча особа при герундиві виражається давальним відмінком:

Pacta sunt civitatĭbus servanda. – Державам слід дотримуватись угод.

Питання для самоперевірки:

Як утворюється дієприкметник теперішнього часу активного стану?
Як відмінюється Participium praesentis actīvi?
Як утворюється Participium perfecti passīvi?
Як утворюється Participium futūri actīvi?
Як утворюється Gerundium? Як він відмінюється?
Як перекладається Gerundium на рідну мову?
Як утворюється Gerundīvum?

Вправи

I. Утворіть Gerundium від поданих дієслів. Перекладіть:

vetāre – забороняти

studēre – вчитися, старатися

poněre – засновувати

munīre – зміцнювати, укріплювати

II. Утворіть Gerundīvum від поданих дієслів. Перекладіть:

laudāre – хвалити

tacēre – мовчати

petěre – просити

scīre – знати

ІІІ. Утворіть дієприкметники від поданих дієслів. Перекладіть:

deleo, delēvi, delētum, ērе – руйнувати

colligo, legi, lectum, ěre – збирати

definio, īvi, ītum, īre – визначати

dirĭgo, rēxi, rectum, ěre – направляти

porto āvi, ātum, āre – нести

lego, legi, lectum, ěre – читати

IV. Перекладіть речення рідною мовою:

1. Acerrĭmus ex omnĭbus nostris sensĭbus est sensus videndi.

2. Scribendo dicĭmus diligentius, dicendo scribĭmus facilius.

3. Multi libri puěris legendi sunt.

4. Ut ad cursum equus, ad arandum bos, sic homo ad duas res, ad intellegendum et agendum natus est.

5. Errando discĭmus.

6. Nihil agendo male agěre discĭmus.

7. Nulla aetas ad discendum sera est.

8. Modus vivendi.

9. Argumenta non mimeranda, sed ponderanda sunt.

10. Quod erat demonstrandum.

11. De duōbus malis minus est eligendum.

12. Quid mihi agendum est?

13. Deliberandum est saepe, statuendum est semel.

14. Nihil sine ratiōne faciendum est.

15. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum.

16. Memoria nobis quotidie exercenda est.

17. Ferrum est res, ad colendos agros necesseria.

De Herodŏto

Herodŏtus Halicarnassius discēndi causa terras remotissǐmas peragrāvit; multa enim discǐmus peregrinando et vidēndo et audiendo.

Herodŏtus in Aegyptum venit ibique a sacerdotǐbus multa didicit. Aegyptii enim scribēndi, pingēndi, sculpēndi perīti erant; medǐci arte medēndi florēbant. Inde ad Phoenīces pervenit, a quǐbus ars scribēndi invēnta est. Deinde Herŏdotus Babyloniam adiit, ubi incŏlae irrigāndo agros et hortos fertiliōres reddēbant. Postea Herodŏtus domum revertit.

Слова до тексту:

adeo, ĭi, ǐtum, īre – приходити

Aegyptus, i (f) – Єгіпет

ager, gri (m) – поле

ars, artis (f) – мистецтво, наука

audio 4 – слухати

Babylonia, ae (f) – Вавілонія

causa – заради; для

deinde – згодом , потім

disco, didǐci, - 3 – учитися, пізнавати

domus, us (f) – дім, будинок

fertǐlis, e – плодоносний, а , е; урожайний , а, е

floreo, ui, - , 2 – цвісти, процвітати

Herodŏtus, i (m) – Геродот, грецький історик

hortus, i (m) – сад, город

ibi – там

incŏla, ae (m) – житель

inde – звідси, згодом

invenio, vēni, ventum 4 – винаходити , відкривати

irrǐgo 1 – зрошувати, поливати

medeor, - , ēri – лікувати

medīcus, i (m) – лікар

multum – багато

perăgro, āvi, ātum 1 – проходити, обходити

peregrǐnor, ātus sum 1 – мандрувати

perītus, a, um – досвідчений, а , е

pervenio, vēni, ventum 4 – приходити, прибувати

Phoenǐces, um (m) – фінікійці

pingo, pinxi, pictum 3 – малювати

postea – після, згодом

qui, quae, quod – який, яка , яке

reddo, dǐdi, dǐtum 3 – віддавати

remotus, a, um – віддалений, далекий

revertor, reversus sum, reverti – повертатися, приходити назад

sacerdos, ōtis (m, f) – жрець, жриця

scribo, scripsi, scriptum 3 – писати

sculpo, sculpsi, sculptum 3 – вирізувати, різьбити

terra, ae (f) – земля, країна

ubi – де, коли

venio, veni, ventum 4 – приходити, прибувати

video, vidi, visum 2 – бачити, пізнавати

Тема 9. Дієслова, утворені від ESSE

Від дієслова sum, fui, esse (бути) за допомогою префіксів утворюється ряд похідних дієслів:

ab-sum, afui, abesse

ab-sum, adfui, adesse

de-sum, defui, deesse

in-sum, infui, inesse

inter-sum, interfui, interesse

бути відсутнім

бути присутнім, допомагати

не вистачати, бракувати

бути всередині

(з dat.)

Тема 10. Інфінітивні звороти

План

1. Інфінітиви

2. Синтаксичний зворот Accusatīvus cum infinitīvo.

3. Синтаксичний зворот Nominatīvus cum infinitīvo.

1. Інфінітиви

В латинській мові існує 6 інфінітивів:

1. Infinitīvus praesentis actīvi (інфінітив теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -re (I, II, IV), (-ěre) (III).

2. Infinitīvus praesentis passīvi (інфінітив теперішнього часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -ri (I, II, IV), -i (III).

3. Infinitīvus perfecti actīvi (інфінітив минулого часу активного стану) утворюється додаванням до основи перфекта суфікса –isse.

4. Infinitīvus perfecti passīvi (інфінітив минулого часу пасивного стану) складається з participium perfecti passīvi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

5. Infinitīvus futūri actīvi (інфінітив майбутнього часу активного стану) складається з participium futūri actīvi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

6. Infinitīvus futūri passīvi (інфінітив майбутнього часу пасивного стану) складається iз супіна та неозначеної форми iri:

Таблиця видів інфінітивів:

Стан	Infinitīvus praesentis	Infinitīvus perfecti	Infinitīvus futūri
Аctīvum	Основа інфекта + -re (I, II, IV), + -ĕre (III)	Основа перфекта + -isse	Participium futūri actīvi + esse
	laudā-re	laudav-isse	laudatūrus, a, um esse
	docē-re	docu-isse	doctūrus, a, um esse
	scrib-ĕre	scrips-isse	scriptūrus, a, um esse
	munī-re	muniv-isse	munitūrus, a, um esse
Passīvum	Основа інфекта + -ri (I, II, IV), + -i (III)	Participium perfecti passīvi + esse	Supīnum + iri
	laudā-ri	laudātus, a, um esse	laudātum iri
	docē-ri	doctus, a, um esse	doctum iri
	scrib-i	scriptus, a, um esse	scriptum iri
	munī-ri	munītus, a, um esse	munītum iri

Iri – Infinitīvus praesentis passīvi від дієслова eo, ii, itum, ire – йти.

NB ! На рідну мову поза контексту перекладаються лише Infinitīvus praesentis actīvi та Infinitīvus praesentis passīvi: laudāre – хвалити, laudāri – бути похваленим. Інфінітиви минулого та майбутнього часів перекладаються в складі інфінітивних зворотів за правилом перекладу цих синтаксичних зворотів.

2. Accusatīvus cum infinitīvo – це синтаксичний зворот, який складається з іменника, субстантивованого прикметника або займенника в accusatīvus і дієслова в формі infinitīvus. На рідну мову зворот перекладається підрядним з’ясувальним реченням із сполучниками „що”, „щоб”, „як”. Іменник, або займенник, що стоїть в assusatīvus, стає логічним підметом, а інфінітив – логічним присудком підрядного речення. Час та стан присудка залежить від форми інфінітива.

Video amīcum legěre. Я бачу, що друг читає.

Іменна частина складеного присудка ставиться також в accusatīvus,

Scimus terram rotundam esse. Ми знаємо, що земля кругла.

Зворот Accusatīvus cum infinitīvo залежить від дієслів із значенням:

1) говорити:

dicĕre – говорити, tradĕre – повідомляти, передавати, narrāre- розповідати, scriběre – писати, promittěre – обіцяти, declarāre – заявляти, docēre – учити, respondēre – відповідати тощо;

2) думати:

putāre – думати, existimāre – вважати, cogitāre – мислити, credĕre – вірити, intellegěre – розуміти, sperāre – сподіватися, scire – знати тощо;

3) відчувати:

audīre – чути, слухати, sentīre – відчувати, vidēre – бачити, gaudēre – радіти, dolēre – сумувати тощо, admirāri – дивуватися,

4) бажати:

cupĕre – бажати, imperāre – наказувати, vetāre – забороняти, flagitāre – вимагати, petěre, rogāre – просити, velle (volo) – хотіти, nolle – не хотіти, malle – дуже хотіти тощо; iubēre – наказувати, vetāre – забороняти, sinĕre – дозволяти тощо;

5) після безособових зворотів та дієслів:

fama est – говорять, notum est – відомо, constat – відомо, oportet – треба, слід, appāret \ visum est – очевидно, necesse est – необхідно; licet – можна, дозволено, interest – важливо, iustum est – справедливо тощо.

Зворот Accusatīvus cum infinitīvo може вказувати на теперішню, минулу або майбутню дію.

Інфінітиви теперішнього часу вказують на дію одночасну з дією головного речення.

1. Scio studiosos librum legĕre. – Я знаю, що студенти читають книгу.

2. Scio librum a studiosis legi. – Я знаю, що книга читається студентами.

Інфінітиви минулого часу вказують на дію, яка відбулась раніше за дію головного речення.

1. Scio studiosos librum legisse. – Я знаю, що студенти прочитали книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum esse. – Я знаю, що книга прочитана студентами.

Інфінітиви майбутнього часу вказують на майбутню дію.

1. Scio studiosos librum leсturum esse. – Я знаю, що студенти прочитають книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum iri. – Я знаю, що книга буде прочитана студентами.

Порядок перекладу речень із зворотом Accusatīvus cum infinitīvo:

1. Знайти і перекласти керуюче слово.

2. Ввести сполучник „що”, „щоб”, „як”.

3. Знайти іменник або займенник в accusatīvus (логічний підмет зворота) і перекласти підметом підрядного з’ясувального речення.

4. Знайти інфінітив (логічний присудок зворота) і перекласти його присудком підрядного з’ясувального речення (в особовій формі), узгодивши в особі і числі з підметом.

Таким чином, речення перекладаємо за схемою:

І ІІ ІІІ IV

Audio puellam cantāre.

Я чую, що дівчина співає.

II. Nominatīvus cum infinitīvo – синтаксичний зворот, який складається з іменника у Nominatīvus, і дієслова в інфінітиві. Особовий займенник у Nominatīvus у звороті як правило не вживається. На українську мову перекладається підрядним з'ясувальним реченням з сполучником що, щоб.

Зворот Nominatīvus cum infinitīvo залежить від дієслів із значенням говорити, бажати, вважати…у пасивному стані (videor, dicitur, traditur). Керуюче дієслово узгоджуеться з підметом підрядного речення в особі і числі, перекладається неозначено-особовою формою (diciĭtur, dicuntur – говорять).

І перекладається таким чином:

Intellegĕre videor

Intellegĕre vidēris

Intellegĕre vidētur

Intellegĕre vidēmur

Intellegĕre videmĭni

Intellegĕre videntur

Intellexisse videmĭni

Intellectūri esse videntur

Здається, що я рзумію.

Здається, що ти розумієш.

Здається, що він розуміє.

Здається, що ми розуміємо.

Здається, що ви розумієте.

Здається, що вони розуміють.

Здається, що ви зрозуміли.

Здається, що вони зрозуміють.

Ці приклади показують, що у випадку, коли логічним підметом звороту Nominatīvus cum infinitīvo є особовий займенник, то у звороті він не пишеться, а особа підмета виражається особовою формою керуючого дієслова.

Порядок перекладу речень зі зворотом Nominatīvus cum infinitīvo :

1. Знайти керуюче дієслово. Визначити за закінченням його особу і число. Перекласти дієслово неозначено-особовою формою.

2. Ввести сполучник „що” або „щоб”.

3. Знайти іменник у Nominatīvus і перекласти його підметом підрядного з’ясувального речення. Якщо іменника у Nominatīvus немає, підметом стає особовий займенник, який визначається за закінченням керуючого дієслова.

4. Знайти інфінітив і перекласти його особовою формою дієслова, узгодивши його з підметом підрядного речення.

Таким чином, речення

III IV II I

Roma a Romŭlo condita esse tradĭtur.

перекладаємо: Передають, що Рим був заснований Ромулом.

Вправи

І. Утворіть інфінітиви від поданих дієслів:

oro, āvi, ātum, āre – говорити, захищати

pono, posui, posĭtum, ĕre – класти, ставити, засновувати

sedeo, sedi, sessum, ērе – сидіти, засідати

reperio, reppĕri, pertum, īre – відкривати, знаходити

respondeo, respondi, responsum, ēre – відповідати

rideo, risi, risum, ērе – сміятися

rogo āvi, ātum, āre – запитувати, просити

rego, rexi, rectum, ěre – керувати, правити, управляти

ІІ. Перекладіть українською мовою, зробіть граматичний аналіз:

1. Spero me multos libros lectūrum esse. 2. Dixit se civem Romānum esse. 3. Notum est hostes ante urbem castra munivisse. 4. Ariovistus dicēbat bellum esse iustum. 5. Dico Cicerōnem consŭlem fuisse. 6. Caesar existimāvit se vincěre posse. 7. Imperator dixit hostes esse captos. 8. Scimus Cicerōnem oratōrem maxǐmum fuisse. 9. Romāni tradunt multas urbes a Caesăre expugnātas esse. 10. Romŭlus urbem constituit, quam a suo nomǐne Romam iussit nomināri. 11. Poētae narrant Aeneam Veněris deae filium fuisse. 12. Constat eum philosŏphum clarum fuisse. 13. Democrǐtus dicǐtur ocŭlis se privavisse. 14. Divites esse putamur. 15. Ante omnia necesse est se ipsum aestimāre, quia ferre plus nobis vidēmur posse, quam possumus. 16. Dicĕris noster amīcus esse. 17. Foedus a Troiānis ruptum esse dicǐtur. 18. Cicěro vidētur omnes oratōres eloquentiā superavisse. 19. Videmǐni vos non satis intellegěre, quae dixi. 20. Aristīdes vir iustissǐmus fuisse putātur. 21. Aesōpus servus fuisse tradǐtur. 22. Romāni fortissǐmi fuisse dicuntur. 23. Hyppocrătes et Galenus medǐci peritissǐmi fuisse dicuntur. 24. Calpurnia, uxor eius, somnium malum habuisse dicǐtur.

De Colosseo

Romae multas columnas, arcus, templa theatrăque antīqua delēta esse cuncti dolēmus. Notum est hodie quoque nonnullas reliquias Romae antīquae ostentāri posse. Homĭnes putant Romam urbem aeternam esse. Dicĭtur illud theātrum conservātum esse, quod Amphitheātrum Flavium nominabātur. Hoc amphitheātrum postea Colosseum appellātum esse ex colossea statua Nerōnis, quae hic collocāta erat, constat. Quo verbo nunc theātrum significātur. Scriptōres antīqui tradunt in Colosseo ludos magnifĭcos per centum dies perfectos esse. Quibus diēbus permultas bestias necātas esse notum est. Dicuntur alti muri eīus theātri, quod ovi formam habet, magnifĭcis columnis ornāti esse. Narrant Colosseum nimis amplum fuisse et a quinquaginta milĭbus Romanōrum complētum esse. Servos quoque iussu dominōrum pugnavisse constat.

Слова до тексту

aeternus, a, um – вічний, незабутній

altus, a, um – високий

amphitheātrum, i (n) – амфітеатр

amplus, a, um – великий

antiquus, a, um – давній, старий

appello 1 – називати, оголошувати

arcus, us (m) – лук

bestia, ae (f) – тварина, звір

centum – сто, безліч

colloco, 1 – ставити, розміщати

colosseus, a, um – колосальний, величезний

columna, ae (f) – колона, стовб

compleo, plēvi, plētum 2 – зізнаватися, не приховувати

conservo 1 – берегти, зберігати, охороняти

constat – відомо

cuncti, ae, a – всі розом, у сукупності

deleo, ēvi, ētum 2 – знищувати, руйнувати

dico, dixi, dictum 3 – говорити, казати, називати

dies, ēi (m,f) – строк, термін

dolēo, ui, (iturus) 2 – боліти, відчувати біль, страждати

domĭnus, i (m) – хазяїн, володар

Flavius, i (m) - Флавій

forma, ae (f) – форма, вид, обличчя, стан

habeo, habui, habĭtum 2 – вважати, мати, засідати

hic, haec, hoc – цей

hodie – сьогодні

homo, homĭnis (m) – людина, муж, раб

ille, illa, illud – той

iussum, i (n) – наказ

ludus, i (m) – гра

magnifĭcus, a, um – чудовий, відомий, розкішний

mile (mille) – тисяча, велика кількість

miles, ĭtis (m) – воїн

multus, a, um – численний

murus, i (m ) – стіна, мур

narro 1– розповідати, повідомляти

neco 1 – вбивати

Nero, ōnis (m) – Нерон (Тіберій Клавдій Нерон - римський імператор)

nimis – забагато, надмірно

nomino 1 – називати

nonnulus, a, um – деякий, інший

notum est - відомо

nunc – тепер, нині

orno 1 – прикрашати

ostento 1 – простягати, показувати, пропонувати, обіцяти

ovum, i (n) – яйце

perfectus, a, um – відмінний, досконалий

possum, potui – posse – могти, уміти

postea – після того, потім, пізніше

pugno 1 – битися, боротися

puto 1 – думати

quinquaginta – п’ятдесят

quoque – також,

reliquius, a, um – інший, той, що залишився

scriptor, ōris (m) – письменник

servus, i (m) – раб, слуга

significo 1 – подавати знак, робити знак

statua, ae (f) – статуя

templum, i (n) – святилище, храм

theatrum, i (n) – театр

trado, didi, ditum 3 – передавати, довіряти, доручати, розповідати

urbs, urbis (f) – місто

verbum, i (n) – слово, дієслово

рermultus, a, um – численний

Тема 11. Методика граматичного аналізу і перекладу складного речення.

De nominĭbus Romanōrum

Civĭbus Romānis tria nomĭna erant: primum erat praenōmen, secundum nomen gentilium (gentĭle), tertium cognōmen. Nomen gentilum genŭs cognōmen singŭlas familias commūnis geněris significabat. Ita Cicerōni, claro Romanōrum scriptōri, praenōmen erat Marcus, nomen gentilium Tullius (genus),

cognōmen Cicěro (familia). Numěruos praenomĭnum erat parvus. Itāque Romāni in libris pro praenomĭne tantum littěram usurpābant, ut pro Gaio C., pro Lucio L., pro Marco M/, pro Publio P., pro Quinto Q.

Слова до тексту

Cicěro, ōnis (m) – Ціцерон

civis, is (m,f) – громадянин, - нка

cognomen, ĭnis (n) – родинне ім’я, прізвисько

commūnis, e – загальний, спільний

familia, ae (f) – сім’я, родина

gentĭlis, e – родовий

genus, ěris (n) – рід, плем’я, походження

littěra, ae, (f) – літера, буква

nomen, ĭnis (n) – ім’я, назва

numěrus, i (m) – число

parvus, a, um – малий, незначний

praenomen, ĭnis (n) – власне ім’я

primus, a, um – перший

scriptor, ōris (m) – письменник, автор

secundus, a, um – другий, наступний

signifĭco – 1 – позначати, відзначати

singŭlus, a, um – одиночний

tantus, a, um – такий великий, такий

tertius, a, um – третій

tres, tria – три

usurpo 1 – захоплювати

Commentarii de bello Gallico

Galia est omnis divisa in partes tres, quarum unam incolunt Belgae, aliam Aquitani, tertiam, qui ipsōrum linguā Celtae, nostra Galli appellantur. Hi omnes linguā, institūtis, legĭbus inter se differunt. Gallos ab Aquitanis Garumna flumĕn, a Belgis Matrona et Seqnana dividit. Horum omnium fortissĭmi sunt Belgae, propterea quod a cultu atque humanitate provinciae longissime absunt, minimeque ad eos mercatōres saepe commeant atque ea, quae ad effeminandos anĭmos pertinent, important, proximique sunt Germanis, qui trans Rhenum incolunt, quibuscum continenter bellum gerunt. (Caesar, B.G. I, 1)

Слова до тексту

absum, afui – abesse – бути відсутнім, на відстані

alius, a, um – інший, чужий; один ... другий

anĭmus, i (m) – душа, дух, мужність, відвага

appello 1 – називати

Aquitanus, i (m) – аквітанець, мешканець Аквітанії

atque – також і, до того ж, що й

Belgae, ārum (pl. m) – белги, мешканці Галлії і давньої Бельгії

bellum, i (n) – війна

Celtae, ārum (pl., m) – кельти, назва племені, що мешкало переважно в Галії та Британії

commeo 1 – ходити туди й сюди; розїжджати

cultus, us (m) – виховання, культура

diffěro, stuli, lātum, ferre – різнитися

divido, visi, visum 3 – розділяти

effemĭno 1 – знижувати, робити слабким

flumen, ĭnis (n) – річка

fortis – мужнiй, сильний, відважний

fortis, propterea – тому, з тої причини

Gallia, ae (f) – Галлія, країна що охоплювала території нинішніх Франції та Бельгії

Gallus, i (m) – галл, мешканець Галлії

Garumna, ae (f) – річка на территорії Галлії, нинішня Гарона

Germānus, i (m) – германець (мешканець Германії)

gero, gessi, gestum 3 – вести, нести

hic, haec, hoc – цей

humanĭtas, atis (f) – культура, освіченість

importo 1 – ввозити, привозити

incŏlo, colui, cultum 3 – жити, мешкати

institutum, i (n) – звичай, порядок, інститут

inter (з Acc) – між, серед

ipse, ipsa, ipsum – сам

lex, legis (f) – закон

longe – довго, далеко

Matrona, ae (f) – Матрона – назва річки, нинішня Марна

mercator, ōris (m) – купець

omnis, e – весь

pars, partis (f) – частина

Pater noster

Pater noster, qui es in caelis: sanctificetur nomen tuum; adveniat regnum tuum; fiat voluntas tua, sicut in caelo, et in terra. Panem nostrum cotidiānum da nobis hodie; et dimitte nobis debĭta nostra, sicut et nos dimittĭmus debitorĭbus nostris; et ne nos inducas in tentatiōnem; sed liběra nos a malo Amen. (Євангеліє від Матфея, VI 9-13)

pertineo, nui, - 2 – служити, сприяти, стосуватися

provincia, ae (f) – провінція, підкорена область

proxĭmus, a, um – найближчий, сусідній

qui, quae, quod – який, хто, що

Rhenus, i (m) – Рейн-річка на території Германії

saepe – часто

Sequăna, ae (f) – Секвана, нинішня Сена

tertius, a, um – третій

trans – через, за

unus, una, unum – один, населяти

сontinenter - постійно

Gaudeāmus

Gaudeamus igitur, Vivant omnes virgines,

Iuvenes dum sumus ! Faciles, formosae !

Post iucundam iuventutem, Vivant et mulieres,

Post molestam senectutem Tenerae, amabiles,

Nos habebit humus. Bonae, laboriosae.

Vita nostra brevis est, Vivat et respublica,

Brevi finietur. Et qui illam regit!

Venit mors velociter, Vivat nostra civitas,

Rapit nos atrociter, Maecenatum caritas,

Nemini parcetur. Quae nos hic protegit.

Vivat academia, Pereănt dolores,

Vivant professores ! Pereat tristitia.

Vivat membrum quodlibet, Pereat diabolus,

Vivat membra quaelibet, Quivis antiburschius

Semper sint in flore ! Atque irrisores !

Погуляємо, юнаки, Ми не довго живемо,

Поки в нас є сила. Швидко вік минає,

Мине молодість щаслива, Смерть, не гаючись, прилине,

Мине старість докучлива, Без розбору всіх поглине –

Вкриє нас могила. Смерть жалю не знає.

Хай живуть нам вузи всі, Хай живе республіка

Вся наша еліта: Й той, хто управляє;

Професори і доценти, Хай живе наша спільнота

Аспіранти і студенти, - Й благодійників щедрота,

„ Многая їм літа!” Що про всіх нас дбає.

Хай дівчата всі живуть, Всякий смуток геть від нас.

Негорді, красиві, Песимізму досить:

Хай живуть нам молодиці, Всякий біс нехай сконає,

Наші любі, ніжнолиці, Що студентам не сприяє,

Добрі, не ліниві! На глум їх підносить.

Переклад М. Білика

Латинсько-український словник

a ( ab ) – від

absentia, ae (f) – відсутність, недолік

absolvo, solvi, solūtum 3 – виправдовувати, звільняти

abstineo, tinui, tentum 2 – стримувати, щадити

abūsus, us (m) – зловживання, споживання

accipio, accēpi, acceptum 3 – одержувати, зносити

accusatio, ōnis (f) – звинувачення, скарга

acer, acris, acre – гострий, запеклий

actio, ōnis (f) – дія, діяльність, позов

activĭtas, ātis (f) – діяльність

actor, ōris (m) – позивач, автор

actus, us (m) – акт, дія, право прогону худоби

adduco, duxi, ductum 3 – доводити, приводити

adhibeo, bui, bĭtum 2 – вживати, застосовувати

adiministro 1 – керувати

adlectio, ōnis (f) – обрання, обирання

administratio, ōnis (f – служіння, управління

admitto, misi, missum 3 – допускати, чинити

admoneo, monui, monǐtum, 2 – навчати, нагадувати, радити

adolesco, adolēvi, adultum, 2 – підростати, дозрівати

adoptio, ōnis (f) – усиновлення

adsum, affui, –, adesse – допомагати, захищати

adulescens, entis (m,f) – юнак, дівчина, недорослий

advenio, veni, ventum, īre – прибувати

adventus, us (m) – прихід, прибуття

adversarius, i (m) – супротивник

adversus, a, um – несприятливий

advocātus, i (m) – захисник, юрист (адвокат)

advŏco 1 – запрошувати до суду, закликати

aedes, is (f ) – будинок, будівля

aedificatio, ōnis (f) – будівництво, спорудження

aedificium, i (n) – будинок, споруда

aequĭtas, ātis (f) – справедливість, рівність перед законом

aerarium, i (n) – державна казна, фонд

Aesculapius, i (m) – Ескулап, бог лікування

aestimatio, ōnis (f) – оцінка майна, ціна

aetas, ātis (f) – життя, вік, літа

affectio, ōnis (f) – намір, настрій, почуття

affecto 1 – прагнути, жадати, досягати

affectus, us (m) – душевний стан, настрій, пристрасть

affirmo 1 – стверджувати

ager, gri (m) – поле, земля

agitatio, ōnis (f) – спонука, мотив

agĭto 1 – рухати, спрямовувати

ago, ēgi, actum 3 – діяти, робити

agricǒla, ae (m ) – землероб

agricultūra, ae (f ) – землеробство

Alba Longa – Альба Лонга, місто в Італії

alea, ae (f) – жереб

Alexander, dri (m) Magnus – Олександр – син Філіпа і Олімпії, засновник Македонської імперії (356-323 рр. до н.е.)

altus, a ,um – високий

allǐgo 1 – привязувати

ambitio, ōnis (f) – честолюбність, марнославство

ambĭtus, us (m) – підкуп виборців

amīca, ae (f) – подруга, кохана

amicitia, ae (f) – дружба, (договір)

amīcus, i (m ) – друг, товариш

amo 1 – кохати

amor, ōris (m) – кохання

amplus, a , um – великий

Amulius, i i (m) – Амулій

ancilla, ae (f) – служниця, рабиня

angustus, a, um – вузький, тісний

anĭmal, ālis (n) – тварина, худоба

anĭmus, i (m) – душа, дух, думка, намір

annus, i (m) – рік

annuus, a, um – щорічний

antinomia, ae (f) – суперечність між обома законами (грец.)

antiquĭtas, ātis (f) – давність

antiquus, a, um – давній, старий

aperio, aperui, apertum , 4 – відкривати, відчиняти

appareo, ui, ---, 2 – з`являтися, бути очевидним

appellatio, ōnis (f) – назва, оскарження, апеляція

appello 1 – називати, оголошувати

apprǒbo 1 – схвалювати, визнавати

apud – у; біля

aquaeductus, us (m) – право проведення води

ara, ae (f ) – жертовник

arātor, ōris (m) – орач, селянин

arbĭter, tri (m) – суддя, претор

arbitrium, i (n) – рішення, воля, суд

arcus, us (m) – лук

Ariovistus, i (m) – Аріовіст, цар свебів

Aristotĕles, is (m) – Арістотель (384-322 рр. до н. е.), славетний давньогрецький філософ

arma, armōrum (n, pl.t.) – залізо, зброя

armentum, i (n) – велика худоба

arrha, ae (f) – завдаток, застава

arrogatio, ōnis (f) – усиновлення (дорослого сина)

ars, artis (f) – вміння, ремесло, мистецтво

articŭlus, i (m) – суглоб, стаття(закону), рішення

artĭfex, ĭcis (m) – ремісник, художник

artificium, i (n) – ремесло, майстерність

arx, arcis (f) – вершина, фортеця

asĭnus, i (m) – осел

aspectus, us (m) – вигляд, поява

assessor, ōris (m) – помічник, засідатель

astrum, i (n) зірка

Athenae, ārum (f) – Афіни

auctio, ōnis (f) – аукцион, продаж

auctor, ōris (m) – засновник, творець, позивач, свідок

audacia, ae (f) – сміливість, відвага

audeo, ausus sum 2 – бути відважним, сміливим

audio 4 – слухати, чути

augeo, auxi, auctum 2 – збільшувати, сприяти

Aulus Agērius – Авл Агерій

auris, is (f) – вухо, слухач

Aurōra, ae (f) – Аврора, ранішня зоря

autem – але; напроти

auxilium, i (n) – допомога

avaritia, ae (f) – жадібність,жадоба

avis, is (f) – птах

avisatio, ōnis (f) – попередження, повідомлення

аvus, i (m ) – дід, предок

Belgae, ārum (m) – бельги

bellum, ( n) – війна

beneficium, i (n) – добродійність, прихильність

bestia, ae (f) – тварина, звір

bona, ōrum (n) pl.t – майно, маєток

bonum, i (n) – добро, благо

bonus, a, um – добрий, хороший

brevĭtas, ātis (f) – стислість

Brutus, i (m) – Брут

bulla, ae (f) – булла, амулет

cadāver, ĕris (n) – труп

cado, cecidi, casum – падати

caedes, is (f) – вбивство, загибель

caelum, i (n ) – небо

Caesar, ăris (m) – Цезар Гай Юлій (100-44 рр. до н. е.) римський політик, полководець, оратор, історик і письменник

calamĭtas, ātis (f) – нещастя, лихо, шкода

calumnia, ae (f) – наклеп

camĕra, ae (f) – склепіння, кімната, кабінет слідчого (грец)

campus, i (m) – поле, пустище

cancellarius, i (m) - писар

candidātus, i (m) – кандидат, претендент

canis, is (m, f) – собака

canto 1– співати

capio, cepi, captum 3 – брати, здобувати

Capitolium ii (n) – Капітолій, вершина Капітолійського пагорбу

captīvus, i (m) – полонений

caput, capĭtis (n) – голова, столиця, розділ,

carcer, ĕris (m) – в`язниця, тюрма

careo, ui, -, 2 – бути позбавленим, втрачати

Carthāgo, ĭnis (f) – Карфаген, місто на північному узбережжі Африки, зруйноване римлянами у 146 р. до н.е.

casa, ae (f ) – дім, будинок, хата

casffa, ōrum (n, pl .t ) – табір

casso 1 – анулювати, відміняти

castigatio ōnis (f) - очищення, покарання

castra, castrōrum (n, pl.t.) – табір

casus, us (m) – випадок, падіння, помилка

Catilīna, ae (m) – Катіліна, організатор антиреспубліканської змови

Cato, ōnis (m) – Катон

Caucǎsus, i (m) – Кавказ

causa, ae (f) – причина, справа, привід, судова справа, процес

cautio, ōnis (f) – обережність, запорука, гарантія

caveo, cavi, cautum 2 – бути обережним, піклуватися

cedo, cessi, cessum 3 – віддалятися, поступатися, підкорятися

celĕber, bris, bre – відомий, знаменитий

celer, e – швидкий

Celtae, ārum (m) – кельти

cena, ae (f) – обід

censeo, censui, censum 2 – визначати, оцінювати

censor, ōris (m) – цензор

centuria, ae (f) – сотня, центурія (війскова одиниця)

cerno, crevi, cretum 3 – бачити, вирішувати, пізнавати

cessatio, ōnis (f) – бездіяльність

cessio, ōnis (f) – поступка

charta, ae (f ) – папір

cibus, i (m) – їжа, харчі

Cicěro, ōnis (m) – Ціцерон (106-43 рр. до н. е.), видатний римський політичний діяч, письменник, оратор

cito 1 – викликати свідків, цитувати

civis, is (m, f) – громадянин

civĭtas, ātis (f) – право громадянства, община, держава

clamo, āvi, ātum, āre – кричати

clarus, a, um – славний, відомий

classis, is (f) – клас, розряд, флот

cliens, entis (m) – клієнт, підданий

clipeus, i (m) – круглий щит

codex, ĭcis (m) – стовбур, книга (кодекс)

codificatio, ōnis (f) – кодифікація

coēmptio, ōnis (f) – обряд купівлі, фіктивний шлюб

cogitatio, ōnis (f) – думка, судження, намір

cognatio, ōnis (f) – спорідненість, рід (когнація)

cognōmen, ĭnis (n) – родинне ім`я, прізвисько, ім`я

cognosco, nōvi, nĭtum 3 – пізнавати, помічати

cohēres,ēdis (m) – співспадкоємець

cohors, ortis (f) – когорта

collegium, i (n) – братство, колегія

colligo, lēgi, lectum 3 – збирати, робити висновки

collis, is (m ) – пагорб

collisio, ōnis (f) – зіткнення (колізія)

colloquium, i (n) – бесіда, розмова

colo, colui, cultum 3 – обробляти, шанувати богів

colōnus, i (m) – поселенець

comes, ĭtis (m,f) – супутник, товариш, pl. кортеж

commendatio, ōnis (f) – доручення, рекомендація

commercium, i (n) – торгівля, товарообіг

commissio, ōnis (f) – зв`язок, доручення

committo, misi, missum, 3 – доручати, надавати

commodātum, i (n) – позика, позичка

commodĭtas, ātis (f) – вибачливість, люб`язність

commoveo, mōvi, mōtum 2 – виконувати, завершувати

communicātor, ōris (m) - співучасник, спільник

communio 4 – міняти, обмінювати

compensatio, ōnis (f) – відшкодування, компенсування

comperio, pĕri, pertum – дізнаватися, довідуватися

compleo, plēvi, plētum 2 – зізнаватися, не приховувати

conātus, us (m) – замах, намагання

concordia, ae (f) – згода

concursus, us (m) – збори (конкурс)

condemnatio, ōnis (f) – обвинувальний вирок

condemno 1 – звинувачувати, виносити вирок

condictio, ōnis (f) – обов`язковий позов

condǐtor, ōris (m ) – засновник

condo, dǐdi, dǐtum, 3 – будувати, засновувати

confessio, ōnis (f) – визнання, згода, віра

confidentia, ae (f) – довір`я

confirmo 1 – зміцнювати, підтверджувати

confiteor, confessus sum 2 – збуджувати, приводити в рух

coniuratio, ōnis (f) – змова

coniuratio, ōnis (f) – змова, зговір

conscientia, ae (f) – свідомість, згода, совість

consensus, us (m) – згода, одностайність

consentio, sensi, sensum 4 - погоджуватися

consilium, i (n) – нарада, рада, намір

conspiratio, ōnis (f) – згода, договір

constituo, ui, ūtum 3 – постановляти, ухвалювати

constitutio, ōnis (f) – устрій, указ

constitūtum, i (n) – постанова, ухвала

construo, struxi, structum, 3 – споруджувати, будувати, зводити

consuetūdo, ĭnis (f) – звичка, звичай

consŭl, consŭlis (m) – консул

consulātus, us (m) – консульство

consǔlo, sului, sultum, 3 – радитися, дбати, піклуватися

consultum, i (n) – постанова, рішення

contestatio, ōnis (f) – свідчення, заява, виклик свідків до суду

contineo, tinui, tentum 2 – містити (в собі)

contradīco, dīxi, dictum 3 – заперечувати, суперечити

contrarius, a, um – протилежний

contrectatio, ōnis (f) – розтрата, розкрадання

contributio, ōnis (f) – внесок, збір, платіж

conubium, i (n) – шлюб, право на укладення шлюбу

convenio, vēni, ventum 4 – збиратися, сходитися, пасувати, личити

conventio, ōnis (f) – договір, угода (конвенція)

conventio, ōnis (f) – народні збори, договір

conventus, us (m) – збори (конвент)

convictus, us (m) – спільна перемога (юр.-доказ)

copia, ae (f) – чисельність, достаток, багатство, велика кількість

cor, cordis (n) – серце

cornu, us (n) – ріг, фланг

corpus, ōris (n) – тіло, сутність, ріст

corrĭgo, rēxi, rectum 3 – виправляти

corrumpo, rūpi, ruptum 3 – спотворювати, шкодити, зневажати

corruptio, ōnis (f) – обман, підкуп

cotidie – щодня

credĭtor, ōris (m) – позикодавець

credĭtum, i (n) – борг, позичка (креди

credo, dĭdi, dĭtum 3 – вірити, довіряти, вважати

cresco, crevi, cretum, 3 – рости, зростати

crimen, crimĭnis (n) – злочин, провина, проступок

crudelis, e – жорстокий

crudelĭtas, ātis (f) – жорстокість

culpa, ae (f ) – помилка, вина, провина

cur – чому?

cura, ae (f) – турбота, піклування

curia, ae (f) – курія, сенат, право (куріал)

curo 1 – піклуватися, турбуватися

cursus, us (m) – біг, напрямок, течія

custodia, ae (f) – охорона

custodio 4 – захищати, охороняти, стерегти

custos, ōdis (m ) – сторож

damnum, i (n) – збиток, шкода

Dareus, i (m) – Дарій, цар Персії

datio, ōnis (f) - дарування, надання

de – з; під; про

dea, ae ( f ) – богиня

debeo, ui, ĭtum 2 – бути зобов`язаним, бути боржником

debĭtor, ōris (m) – боржник

decemvir, i (m) – децемвір

declaratio, ōnis (f) – об`ява

decretum, i (n) – рішення, постанова

dedūco, duxi, ductum – 3 виводити, супроводжувати

defectio, ōnis (f) – зникнення, зменшення

defendo, ndi, nsum 3 – захищати

defensor, ōris (m) – захисник, оборонець

definio 4 – визначати, обмежувати

definitio, ōnis (f) – визначення, обмеження

delēgo 1 – доручати

deleo, ēvi, ētum 2 – знищувати, руйнувати

delictum, i (n) – правопорушення

delphĭcus, a, um – дельфійський, а, е

demergo, mersi, mersum – занурювати, топити

deminutio, ōnis (f) – обмеження

demonstratio, ōnis (f) – показ, доказ

denēgo 1 – відмовляти, заперечувати

dens, dentis (m) – зуб

denuntiatio, ōnis (f) – об`ява, заява, свідчення

dependentia, ae (f) – покарання, відплата

depōno, posui, posĭtum 3 – відкладати

deposĭtum, i (n) – відкладення (депозит)

describo, scripsi, scriptum 3 – описувати, розподіляти

descriptio, ōnis (f) – опис, розподіл

destinatio, ōnis (f) – призначення

destruo, struxi, structum – руйнувати, шкодити

detraho, traxi, tractum – стягати, знімати

deus, i (m) – бог

devǒro 1 – пожирати

dico, dixi, dictum 3 – говорити, казати, називати

dictātor, ōris (m) – диктатор (вища посада в Римі за надзвичайних обставин)

dies, ēi (m,f) – строк, термін

difficǐlis, e – важкий

difficultas, ātis (f) – труднощі, перешкода

dignĭtas, ātis (f) – гідність, велич, повага

diligens, ntis – старанний, ретельний

diligentia, ae (f) – ретельність, старанність

dirĭgo, rēxi, rectum 3 – направляти, спрямовувати

disciplīna, ae (f) – наука, навчання, освіта, виховання

discipŭla, ae (f ) – учениця

discipǔlus, i (m ) – учень

disco, didĭci, 3 – вчитися, вивчати, пізнавати

discordia, ae ( f) – незгода

dissimǐlis, е – несхожий

divĭdo, vīsi, vīsum 3 – розділяти, роз`єднувати

do, dedi, datum, 1 – давати, дарувати, платити

doceo, cui, ctum 2 – учити, навчати

doctrīna, ae (f) – вчення, наука, знання

doctus, a, um – вчений

dolor, ōris (m ) – біль, страждання

domicilium, i ( n – житло

domĭna, ae (f) – господиня, пані

dominium, i (n) – володіння, право власності

Domĭnus, i (m) – бог, господь

domĭnus, i (m) – хазяїн, володар

dono 1 – дарувати

donum, i (n) – подарунок

dormio 4 – спати

Druĭdes, um (m) – друїди, жерці кельтів у Галлії і Британії

dubĭto 1 – сумнівати

duco, xi, ctum 3 – вести, витрачати, переводити

dux, cis (m) – вождь, полководець

edictum, i (n) – едикт, розпорядження, наказ

editio, ōnis (f) – видання

edo, edi, esum, ěre – їсти

edo, edĭdi, edĭtum 3 – видавати

educo, avi, atum – виховувати

effectus, us (m) – наслідок

efficax, acis – надійний, певний

egregius, a, um – видатний

electio, ōnis (f) – вибір, обрання

eloquentia, ae (f) – красномовність

emptio, ōnis (f) – купівля

enim – бо; тому що; дійсно

Epīrus, i (m) – Епір, область у Західній Греції

epistŏla, ae (f) – послання, лист

equus, i (m ) – кінь

erro 1 – помилятися, блукати

error, ōris (m) – помилка

erubesco, bui –3 червоніти, соромитись

erudio 4 – вчити, навчати

Esquilīnus, i (m) – Есквілін, пагорб у Римі

et – і

Etruscus, i (m) – етруск, житель Етрурії

eventus, us (m) – доля, кінець, наслідок

ex – з; із

excusatio, ōnis (f) – виправдання

exemplar, āris (n) – зразок, примірник, оригінал

exemplum, i (n) – приклад, зразок, копія

exerceo, cui, cĭtum 2 – виконувати, тренувати

exercǐtus, us (m ) – військо

exilium, i (n) – вигнання

exĭtus, us (m) – вихід, кінець

expedio 4 – готувати, споряджати

expedio, īvi, ītum, īre – готувати, споряджати

expello, pǔli, pulsum – виганяти

expensus, us (m) – виплата, витрата

experientia, ae (f) – досвід, практика

expleo, plēvi, plētum 2 – задовольняти, сплачувати

explico – пояснювати

explorator, ōris (m) – дослідник

expugno 1– завойовувати

extraordinarius, a, um – надзвичайний

faber, bri (m) – ремісник, майстер, коваль

fabŭla, ae (f) – байка, чутка, фабула

facǐlis, e, – легкий

facio, fēci, factum 3 – виробляти, робити, діяти

facio, feci, factum, ĕre (3b) – виробляти, робити, діяти

factum, i (n) – вчинок, діло, справа

facultas, ātis (f) – можливість, здібність

fama, ae (f) – чутка, репутація

fames, is (f) – голод, злидні, бідність

familia, ae (f) – сім`я, родина, челядь

fatum, i (n) – доля

favor, ōris (f) – прихильність, доброзичливість

felicĭtas, ātis (f) – щастя, успіх

femǐna, ae ( f ) – жінка

ferox, ōcis – дикий. відважний

ferreus, a, um – залізний

festus, a, um – святковий

fictio, ōnis (f) – вигадка, видумка, фікція

fides, ei (f) – віра, довір`я, застава

filia, ae (f) – дочка

filius, i (m) – син

finio 4 – закінчувати, обмежувати, кінчати

finis, is (m) – межа, кордон, кінець, край

firmo 1 – зміцнювати

firmus, a, um – міцний

fleo, flēvi, flētum 2 – голосити, плакати

floreo, florui , - , 2 – цвісти, процвітати

flumen, ĭnis (n) – річка

fluvius, i (m) – ріка

foedus, ĕris (n) – союз, договір, угода

fons, fontis (m) – джерело, струмок, початок

forma, ae (f) – форма, вид, обличчя, стан

formŭla, ae (f) – формула, модель, формуляр, договір, справа, процес

fortis, is – мужній, сильний

fortǐter – хоробро, мужньо

fortūna, ae ( f ) – доля, щастя

Fortūna, ae (f) – Фортуна, римська богиня щастя та удачі

forum, i (n) – форум, ринок, майдан

fossa, ae ( f ) – рів

frater, tris (m) – брат

fraternĭtas, ātis (f) – братерство, братство

fraudatio, ōnis (f) – обман, шахрайство

fraudo 1 – віднімати, обманювати

frumentum, i (n ) – хліб, пшениця

frumentum, i (n) – хліб, зерно

frustratio, ōnis (f) – обман, марне очікування

functio, ōnis (f) – виконання

fundamentum, i (n) – основа

fundus,i (m) – земля, земельний наділ, ділянка

furtum, i (n) – крадіжка

Gaius, i (m) – Гай (юрист, II ст. н. е.)

Gallia, ae (f) – Галлія

Gallus, i (m) – галл

gaudeo, gavīsus, sum 2 – веселитися, радіти

gaudium, i (n) – радість, втіха

Genǎva, ae (f) – Генава, місто аллоброгів

gens, gentis (f) – рід, плем`я, народ

Genŭa, ae (f) – Генуя

genus, ĕris (n) – рід, походження

Germania, ae (f) – Германія – країна, яку заселяли германські племена

Germānus, i (m) – германець

gero, gessi, gestum 3 – вести, нести, здійснювати

gestio, ōnis (f) – ведення справ

gladiatorius, a, um – гладіаторський

gladius, i (m) –

Gracchus Sempronius – Гракх Семпроній, народний трибун в 187 р. до н. е., консул в 177 і 163 рр. до н. е.

Gracchus Tiberius – Гракх Тіберій, народний трибун (121 р. до н. е.)

Graecia, ae (f) – Греція

Graecus, i (m) – грек

gratia, ae (f) – подяка, милість

gravis, is – тяжкий, важливий

gubernātor, ōris (m) – керманич, стерновий

guberno 1 – правити, керувати

gustus, us (m) – смак

habeo, habui, habĭtum 2 – вважати, мати, засідати

habitatio, ōnis (f) – мешкання, житло

habĭto 1 – жити, мешкати

habĭtus, us (m) – зовнішність, одяг, спосіб життя

Hadriānus, i (m) – Адріан, римський імператор (117 - 138 рр. н.е.)

Hannĭbal, ālis (m) – Ганнібал, видатний карфагенський полководець (біля 248- 183 рр. до н. е.)

hasta, ae ( f ) – спис

Helvetii, ōrum (m) – гельвети, плем’я, що заселяло територію сучасної Швейцарії

heredĭtas, ātis (f) – спадок, спадщина

heredium, i (n) – спадщина

Herodŏtus, i (m) – Геродот, грецький історик (біля 484-425 рр. до н.е.)

homo, homĭnis (m) – людина, муж, раб

honestus, a, um – чесний

honor, ōris (m) – пошана, повага, честь, почесть

honorarium, i (n) – винагорода

Horatius, ii (m) – Горацій, видатний римський поет (65-8 рр. до н.е.)

hortus, i (m ) - сад

hostis, is (m) – ворог, чужинець

humǐlis, e – низький

humus, i (f) – земля, грунт

iaceo, cui, cĭtum 2 – висіти, лежати

iacio, ieci, iactum 3 – кидати

ibi – там

ignis, is (m ) – вогонь

ignorantia, ae (f) – незнання

imāgo, ĭnis (f) – зображення, відображення

imitatio, ōnis (f) – наслідування, копія

immǒlo 1 – приносити в жертву, вбивати

impedio 4 – заважати, перешкоджати

imperium, i (n) – наказ, вища влада держави

impĕro 1 – наказувати, управляти, панувати

impleo, plēvi, plētum 2 – виконувати, наповнювати

importo 1 – ввозити, привозити

impossibilĭtas, ātis (f) – неможливість

in – в; на; для

incendium, i (n) – пожежа

incendo, ndi, nsum 3 – запалювати, палити

inclūdo, clūsi, clūsum 3 – включати до, замикати, обмежувати

incŏla, ae (f) – житель, мешканець

indignĭtas, ātis (f) – безчестя, приниження, підлість

industria, ae (f) – працьовитість, старанність

infans, infantis (m) – дитина

infinītus, a, um – безмежний, незлічений

ingens, ntis – величезний

inimīcus, i (m) – ворог

initium, i (n) – початок

inscriptio, ōnis (f) – надписування, напис

inspicio, spēxi, spectum 3 – дивитися, пізнавати

instituo, ui, utum 3 – вирішувати, наставляти

instrumentum, i (n) – знаряддя, документ, акт

instruo, ruxi, ructum 3 – влаштовувати, готувати, наставляти, навчати

integratio, ōnis (f) – відновлення, поновлення

intellectus,us (m) – відчуття, розуміння

inter – між; серед

interdīco, dīxi, dictum 3 – забороняти, відмовляти, наказувати

interdictum, i (n) – інтердікт, церковна заборона

interficio, fēci, fectum 3– убивати

interrogo – 1 питати, запитувати

intervallum, i (n) – відстань, проміжок

intro 1 – входити

introduco, duxi, ductum 3 – вводити

invenio 4 – знаходити, одержувати, відкривати

invideo, vīdi, vīsum 2 – заздрити, ненавидіти

ita – так; таким чином

Italia, ae (f) – Італія

iubeo, iussi, iustum, 2 – наказувати, призначати

iudex, iudĭcis (m) – суддя

iurisprudentia, ae (f) – юриспруденція, знання права

iuro 1 – присягатися

ius, iuris (n) – право, закон, суд

iusiurandum, i (n) – клятва, присяга

iustitia, ae (f) – справедливість, правосуддя

iuvĕnis, is (m, f) – юнак, дівчина

Kalendae, ārum (f) – Календи, перший день кожного місяця

labor, ōris (m) – праця, труд

laboro 1 – працювати

Lacedaemonia, ae (f) – Лакедемонія (Спарта) - одна з облаcтей Давньої Греції

Lacedaemonius, ii (m) – лакедемонець, спартанець

lacrǐma, ae (f ) – сльоза

lana, ae (f) – шерсть, вовна, одяг

Latīnus, a, um – латинський

Latium, ii (n) – Лацій, область на теріторії Апенінського півострова, столицею якого був Рим

latus, a, um – широкий

laudo 1 – хвалити

legalĭtas, ātis (f) – законність

legātus, i (m) – посол, легат

legio, ōnis (f) – легіон

legitimatio, ōnis (f) – узаконення

lego, lēgi, lectum 3 – читати, вибирати, збирати

lex, legis (f) – закон

liber, bri (m ) – книга

libĕro 1 – звільняти

libĕrtas, ātis (f) – воля, свобода

licet, licuit (licĭtum est) 2 – дозволено, можна

ligneus, a, um – дерев’яний

lingua, ae ( f ) – мова

lis, litis (f) – сварка, суперечка, суд

littĕra, ae ( f ) – літера, наука, грамота

Livius Titus – Тіт Лівій, римський історик (59 р. до н. е. - 17 р. н.е)

locus, i (m) – місце, місцевість

lucrum, i (n) – прибуток

lucus, i ( m ) – ліс, гай

ludus, i (m) – гра, змагання

lupa, ae ( f ) – вовчиця

lupus, i (m) – вовк

Lycurgus, i (m) – Лікург, цар Спарти, законодавець

Macedonia, ae (f) – Македонія

Maecenas, ātis (m) – Меценат, римський аристократ, дорадник імператора Августа, покровитель поетів Вергілія, Горація та інших

magister, tri (m) – учитель, наставник

magistra, ae (f) – вчителька, наставниця

magistrātus, us (m) – магістрат

magnitūdo, ĭnis (f) – величина, могутність

magnus, a, um – великий

malitia, ae (f) – злість, підступність, спритність

malum, i (n) – яблуко

malum, i (n) – лихо, зло

mancipatio, ōnis (f) – обряд передачі власності (купівля або продаж)

mancipium, i (n) – власність, землеволодіння

mando 1 – доручати, передавати

maneo, mansi, mansum 2 – залишатися, зберігатися

mansus, i (m) – манс (селянський земельний наділ)

Marcus Tullius – дивіться Cicĕro

Mars, Martis (m) – Марс – бог війни у давньоримській міфології

mater, tris (f) – мати

matrōna, ae ( f ) – заміжня жінка, матрона

medicus, i (m ) – лікар

mediocrĭtas, ātis (f) – посередність

medium, i (n ) – середина

memoria, ae (f) – пам`ять

mens, mentis (f) – розум, мислення, думка

mercātor, ōris (m) – купець

mercatūra, ae ( f ) – торгівля

merces, ēdis (f) – плата, винагорода, прибуток

Mercurius, ii (m) – Меркурій – син Юпітера, крилатий вісник богів, покровитель гімнастики, торгівлі і красномовства у давньоримській міфології

mereo, ui, ĭtum 2 – заслуговувати, заробляти

meridies, ēi (m) – полудень, південь

merx, mercis (f) – товар

metus, us (m) – боязнь, страх

miles, ĭtis (m) – воїн

milǐto 1 – воювати, боротись

Minerva, ae (f) – Мінерва, богиня мудрості, ремесел і наук, улюблена дочка Юпітера (римська міфологія)

minister, tri (m) – слуга, помічник

ministerium, i (m) – служба, заняття

minuo, ui, ūtum 3 –зменшувати

mitto, misi, missum 3 – вводити, кидати, посилати

modestus, a, um – скромний

modus, i (m) – спосіб, міра, форма

molestia, ae (f) – неприємність, тягар

momentum, i (n) – привід, причина, момент

moneo, monui, monĭtum 2 – застерігати, умовляти

mons, montis ( m) – гора

monumentum, i (n) – пам'ятник

morbus, i (m) – хвороба

mordeo, momordi, morsum 2 – кусати, гризти

mors, mortis (f) – смерть, труп

mortuus, a, um – мертвий

mos, moris (m) – звичай, вдача, характер

motus, us (m) – рух

moveo, movi, motum 2 –будити, рухати

mulier, ĕris (f) – жінка

multa, ae (f) – кара (штраф)

multitūdo, ĭnis (f) – велика кількість

multum – багато

multus, a, um – численний

mundus, i (m) – світ

munio 4 – зміцнювати, оточувати, укріплювати

murus, i (m ) – стіна, мур

Musa, ae (f) – Муза – одна з дев’яти дочок Юпітера, богиня мистецтв і науки

mutatio, ōnis (f) – обмін, зміна

muto 1 – змінювати, зраджувати

nam – бо; оскільки

narro 1– розповідати, повідомляти

natio, ōnis (f) – народ, плем`я

natūra, ae (f) – природа

natus, us (m) –вік, народження

nauta, ae (f) – моряк, плавець

necessarius, a, um – необхідний

necessĭtas, ātis (f) – необхідність, нужда, потреба

neglego, lexi, lectum-3 нехтувати, знедбайливо ставитись

nego 1 – заперечувати, відмовляти

negotium, ii (n) – справа, заняття

nepos, ōtis (m ) – онук, нащадок

Neptūnus, i (m) – Нептун, бог морів у римлян

Nero, ōnis (m) – Нерон (Тіберій Клавдій Нерон - римський імператор)

Nervii, ōrum (m) – нервії, плем’я в Галлії

nescio 4 – не знати, не вміти, не розуміти

nobǐlis, e – знатний, чесний

nobilĭtas, ātis (f) – знаменитість, знатність

noceo, cui, cĭtum 2 – шкодити, псувати

nomen, ĭnis (n) – ім`я, назва, найменування

non – не

nonnulus, a, um – деякий, інший

nota, ae (f) – знак, літера

notus, a, um – відомий

novus, a, um – новий

noxa, ae (f) – шкода, збиток, вина, злочин

nullus, a, um – жоден, ніякий

Numa Pompilius – Нума Помпілій, другий римський цар

numĕro 1 – рахувати, лічити

numĕrus, i (m) – число

Numĭtor, ōris (m) – Нумітор, цар м. Альба Лонга

nummus, i (m) – монета

nuntius, i (m ) – вісник

nurus, us (f) – наречена, невістка

obedientia, ae (f) = oboedientia – слухняність

obligatio, ōnis (f) – зобов`язання, доручення

oblivio, ōnis (f) – забуття, амністія

observantia, ae (f) – спостереження, пошана

observātor, ōris (m) – спостерігач, прихильник

observo 1 – уважно стежити; споглядати

obses, ĭdis (m) – заложник, застава

obstinatio, ōnis (f) – завзятість

obtineo, tinui, tentum 2 – займати, захоплювати

occasio, ōnis (f) – випадок, нагода

occido, cidi, cisum 3 – вбивати, знищувати

occupatio, ōnis (f) – захоплення, заволодіння

oceǎnus, i, (m) – океан

Octaviānus Augustus – Октавіан Август, римський імператор

ocŭlus, i (m) – око

odor, odōris (m) – запах

Oedipus, i (m) Eдiп – легендарний цар міста Фів у Греції

officium, ii (m) – обов`язок, уряд, посада

Olympia, ae (f) – Олімпія, місцевість в Еліді, де відбувались Олімпійські ігри

Olympus, i (m) – Олімп, гора у Греції, місце перебування богів

omen, ĭnis (n) – знак, прикмета

omnis, e – весь

onus, ĕris (n) – тягар, вага, борги

opĕra, ae (f) – праця, послуга, потреба, необхідність

opinio, ōnis (f) – думка, чутка, репутація

oppĭdum, i (n) – місто

oppugno, avi, atum – битися, здобувати

opus, opĕris (n) – труд, праця, творіння

ora, ae (f ) – край, узбережжя

ordinarius, a, um – звичайний

Orgetŏrix, īgis (m) - Оргеторіг, знатний гельвет

orno 1 – прикрашати

oro 1 – говорити, захищати, ломитись

Orpheus, i (m) – Орфей – міфічний грецький співець і поет

otium, ii (n) – спокій, відпочинок

Ovidius Publius Naso – Публій Овідій Назон (43 р. до н.е. – 17 р. н.е.) – відомий римський поет

paeninsǔla, ae ( f ) – півострів

palatīnus, a, um – палатинський, а, е

Palatium, ii (n) – гора в Римі, імператорський замок

panis, is (m) – хліб

parens, entis (m,f) – батько, мати, батьки

pareo, ui, ĭtum 2 – з`являтися, дотримуватися

pars, partis (f) – частина, доля

parsimonia, ae (f) – ощадливість

parvus, a, um – малий

pater, tris (m) – батько, pl. сенатори

patientia, ae (f) – терпіння, терплячість

patria, ae (f) – батьківщина, вітчизна

patricius, i (m ) – патріцій

patronātus,us (m) – патронат

paucus, a, um, – нечисленний

pax, pacis (f) – мир, спокій

pecunia, ae (f) – гроші, власність, майно

pecus, ōris (n) – худоба

pedes, ĭtis (m) – піший, плебей

pendo, pependi, pensum 3 – важити, платити

Perĭcles, is (m) – Перікл (493-429 рр.до н.е.), афінський політик, полководець і оратор

pericŭlum, i (n) – небезпека

perǐtus, a, um – досвідчений

Persa, ae (m) – перс

perseverantia, ae (f) – наполегливість, настійність

persōna, ae (f) – особа, людина

pertineo, tinui, – 2 – служити, сприяти

petitio, ōnis (f) – вимога, позов

peto, petīvi, petītum 3 – досягати, домагатися, просити

Philippus, i (m) – Філіпп

piger, gra, grum – ледачий, бездіяльний

pilum, i (n) – спис, дротик

plebs, plebis (f) – народ, плебс

poena, ae (f) – кара, покарання, штраф

pono, posui, posĭtum 3 – засновувати, ставити, класти

pontĭcus, a, um – понтійський, а,е

popŭlus, i (m) – народ

possessor, ōris (m) – власник

possideo, sēdi, sessum 3 – оволодівати

possum, potui – posse – могти, уміти

post – після

posterĭtas, ātis (f) – майбутне, нащадки

postŭlo 1 – вимагати, просити

potens, ntis – сильний, могутній

potentia, ae (f) – сила, влада, вплив

praeceptum, i (n ) – вчення, настанови

praeclarus, a, um – прекрасний, чудовий

praeda, ae (f) – здобич, прибуток

praemium, i (n) – нагорода

praesentia, ae (f) – присутність, наявність

praesidium, i (n ) – захист, охорона

praesto 1 – стояти попереду, надавати, виконувати

praetor, ōris (m) – суддя, претор

pretium, ii (n) – платня, хабар, викуп

Priămus, i (m) – Пріам, цар Трої

principātus, us (m) – вища влада (принципат)

privo 1 – позбавляти

pro – для; за; згідно

probatio, ōnis (f) – доказ, схвалення

probo 1 – пробувати, доводити, задовольняти

processus, us (m) – хід, рух, процес

procul – далеко

procūro 1 – турбуватися, вести справи

proelium , i (n) – бій, битва, атака

progressus, us (m) – рух уперед, успіх, розвиток

prohibeo, bui, bǐtum, 2 – стримувати, вбивати напад

Prometheus, ei (m) – Прометей-титан, захисник людей від сваволі богів

promissor, ōris (m) – боржник

prope – близько

propōno, posui, posĭtum 3 – загадувати, пропонувати, передбачити

propriĕtas, ātis (f) – право власності, володіння

prospectus, us (m) – вигляд (проспект)

protectio, ōnis (f) – заступництво,опікування

protĕgo, tēxi, tectum 3 – захищати, покривати

provocatio, ōnis (f) – оскарження

provoco 1 – викликати

puella, ae (f) –дівчина, дочка, молода жінка

puer, ĕri (m) – хлопець, дитина

pueritia, ae (f) – дитинство

pugna, ae (f) – бій, битва

pugno 1 – битися, боротися

pulcher, chra, chrum – вродливий, красивий

punĭcus, a, um – пунічний, а, е, карфагенський, а, е

punio 4 – карати

Pyrrhus, i (m) – Пірр, цар Епіру

рermultus, a, um – численний

quam – ніж

qui, quae, quod – хто; що; який

quid – що; чому; далі

quaestus, us (m) – вигода, прибуток

qualĭtas, ātis (f) – якість

quantĭtas, ātis (f) – кількість, міра

querella, ae (f) – скарга

Quirinālis, is – Квірінал, один з семи пагорбів Рима

Quirītes, ium (m,pl) – квіріти (римські громадяни)

rapīna,ae (f) – грабіж

reddo, dǐdi, dǐtum 3 – віддавати, повертати

refugium, i (n) – втеча, захист

regio, ōnis (f ) – район, країна, область

regno 1 – царювати, владарювати

regnum, i (n ) – царство

rego, rexi, rectum 3 – керувати, правити, управляти

reperio, reppĕri, pertum, īre – відкривати, знаходити

respondeo, respondi, responsum, ēre – відповідати

rogo āvi, ātum, āre – запитувати, просити

regŭla, ae (f) – лінійка, правило, норма

Remus, i (m) – Рем, брат Ромула

reperio, reppĕri, pertum 4 – відкривати, знаходити

res, rei (f) – річ, предмет, суть

reservo 1 – зберігати

resideo, sēdi, sessum 2 – зберігатися, перебувати

respondeo, ndi, nsum 2 – відповідати

restituo, ui, utum 3 – повертати, відновлювати

revŏco 1 – кликати назад, відкликати, відміняти

rex, regis (m ) – цар

rideo, risi, risum 2 – сміятися

ripa, ae ( f ) – берег

risus,us (m) – сміх, усмішка

ritus,us (m) – звичай (ритуал)

rogatio,ōnis (f) – питання, законопроект

rogo 1 – запитувати, просити

Roma, ae (f) – Рим

Romānus, a, um – римський

Romānus, i (m) – римлянин

Romŭlus, i (m) – Ромул, легендарний засновник Рима

ruina,ae ( f) – руїна

Sabīni, ōrum (m) – сабіни, італійське плем’я в гірській області на північному сході від Рима

sacer, cra, crum – священний, святий

sacramentum,i (n) – клятва, таїнство

sacrifico 1 – приносити в жертву

saecŭlum , i (n) – вік, покоління

sagitta, ae (f ) – стріла

salto 1 – стрибати

saltus,us (m) – стрибок, помістя, ферма

salus, salutis (f ) – благо, здоров'я

saluto 1 – вітати

sanctio, ōnis (f) – непорушний закон

satisfactio, ōnis (f) – задоволення

Saturnus, i (m) – Сатурн, староіталійський бог землеробства

scientia, ae (f ) – знання, наука

scio 4 – вміти, знати, розуміти

scriba,ae (m) – секретар, писар

scribo, scripsi, scriptum 3 – креслити, писати

scriptor, ōris (m ) – письменник

scutum, i (n ) – щит

Scythia, ae (f) – Скіфія

secrētum, i (n) – таємниця

secundus, a, um – другий, сприятливий

securĭtas, ātis (f) – безпека

sed – але

sedeo, sedi, sessum 2 – сидіти, засідати

sedes, is (f ) – пристанище, житло

semper – завжди

senātus,us (m) – сенат

sensus, us (m) – відчуття, почуття, свідомість

sententia, ae (f) – вислів, вирок, рішення

sepăro 1 – відокремлювати

septem – сім

sepulcrum, i (n) – могила, гробниця

series, ēi (f) – ряд, низка

servio, īvi, ītum, īre – бути поневоленим, перебувати в рабстві

Servius Tullius (m) – Сервій Туллій, шостий римський цар (578-534 рр.

servus, i (m) – раб, слуга

severus, a, um – суворий

si – якщо; чи; чи...

sigillum, i (n) – печатка

significatio, ōnis (f) – показання, повідомлення

signum, i (n ) – знак, ознака

silentium, i (n) – тиша, мовчання

silva, ae (f ) – ліс

sinister, tra, trum – лівий

situs, us (m) – положення, споруда

societas, ātis (f ) – суспільство, товариство

Socrătes, is (m) – Сократ (469-399 рр. до н.е.), грецький філософ

solutio,ōnis (f) – звільнення від обов`язків

Sparta, ae (f) – Спарта, місто в Греції

spes, spei (f) – надія, чекання

spirĭtus, us (m) – дихання, дух

status, us (m) – стан, порядок

stella, ae (f ) – зірка

sto, steti, statum, āre – стояти, бути твердим

studeo, ui, – , ērе – вчитися, займатися, старатися

studium, i (n) – заняття

scĕlus, ĕris (n) – злочин, кара

stultus, a, um – дурний, нерозумний

suavis, e – приємний

sub – під

subduco, duxi, ductum 3 – приводити

subsidium, i (n) – допомога, підтримка

substantia, ae (f) – сутність, майно

successio, ōnis (f) – спадкоємство, наступність

sum, fui - esse – бути

supĕro 1 – перемагати, перевершувати

supremus, a, um – найвищий, верховний

taberna, ae (f) – лавка, майстерня

tabŭla, ae (f) – дошка, список, закон, таблиця

tabularium, i (n) – архів

taceo, tacui, tacitum, ere – мовчати

Tacĭtus, Publius Cornelius – Публій Корнелій Таціт (бл. 55-117 рр. н. е.), римський історик

Tarquinius Priscus – Тарквіній Пріск, п’ятий римський цар

Tarquinius Superbus – Тарквіній Гордий, сьомий римський цар

taurus, i (m ) – віл

templum,i (n) – святилище, храм

tempus, oris (n) – час, пора

teneo, tenui, tentum, ērе – володіти, тримати

terra, ae (f) – земля ( pl. - всесвіт)

testamentum, i (n) – заповіт

testis, is (m,f) – свідок

Thales, is (m) – Фалес, давньогрецький філософ, VI ст. до н.е.

Themis, ĭdis (f) – Феміда – богиня правосуддя у давньогрецькій міфології

Themistŏcles, is (m) – Фемістокл (525-461 рр. до н.е.) афінський політик і полководець

Tiběris, is (m) – Тібр, річка в Італії

timeo, timui, - 2 – боятися, тремтіти

timor, ōris (m) – страх, боязнь

Titus, i (m) – Тіт

tracto 1 – трактувати, керувати

traditio, ōnis (f) – передача

tradĭtus, us (m) – традиція

trado, tradidi, tradĭtum, ĕre – передавати

traduco, duxi, ductum 3 – приводити

Traiānus, i (m) – Траян, римський імператор (в 98-117 рр. н.е.)

transfero, tǔli, lafum, ferre – переносити, переміщувати

transmitto, mīsi, missum 3 – переходити

transporto 1 – перевозити, переносити

tribūnal, ālis (n) – трибунал, суд

tribūnus, i (m) – трибун

tribus, us (f) – триба, округа

triumphus, i (m) – тріумф

Troia, ae (f) – Троя, місто на північно-західному узбережжі Малої Азії

Troiānus, i (m) – троянець

turbo 1 – розладжувати, ламати

tutēla, ae (f) – охорона, опіка, безпека

unus, a, um – один

urbs, urbis (f) – місто

usūra, ae (f) – процент

usurpo 1 – захоплювати, заволодівати

usus, us (m) – використання, володіння, звичай

utǐlis, e – корисний

utilĭtas, ātis (f) – благо, вигода, користь

uxor, ōris (f) – дружина, жінка

valeo, ui, ĭtum 2 – бути здоровим

vallum, i (n ) – вал

varius, a, um – різний

vectĭgal, ālis (n) – податок

vendo, dĭdi, dĭtum 3 – продавати

venio 4 – приходити, прибувати

verbum, i (n ) – слово, розмова, дієслово

Vergilius Publius Maro – Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.), римський поет

verǐtas, ātis (f ) – правда, істина

verus, a, um – правдивий, справжній

vestio 4 – одягати, покривати

veto, vetui, vetĭtum, āre – забороняти

vetus, ĕris – старий

via, ae (f) – дорога, шлях, право проїзду

victoria, a (f) – перемога

video, vidi, visum, ēre – бачити

villa, ae (f) – загородня садиба, село, поселення

vincio, vinxi, vinctum 4 – зв`язувати, зобов`язувати

vinco, vici, victum 3 – долати, перемагати

vindicta, ae (f) – помста

virtus, virtūtis (f) – мужність, доблесть

vita, ae (f) – життя

vitium, i (m) – вада, недолік, хиба

vivo, vixi, victum 3 – жити

voco 1 – звати, викликати

volvo, volvi, volutum – котити, скочувати, долати

votum, i (n) – обітниця, молитва, жертва

Vulcānus, i (m) – Вулкан, бог вогню у давньоримській міфології

vultus, us (m) – обличчя, погляд

Xerxes, is (m) – Ксеркс, цар Персії в 486-465 рр. до н.е.

Хantippe, es (f) – Ксантіппа, дружина Сократа

Латинські стійкі вирази

A capillo usque ad ungues. – Від волосся до пальців на ногах.
Abiens, abi! – Ідучи, йди!
Actum ne agas. - Не роби зробленого.
Ad Kalendas Graecas. – До грецьких календ.
Ad praesens ova cras pullis sunt meliōra. – Краще яйця сьогодні, ніж курчата завтра.
Adulescentia in labore et patientiā exercenda est. – Молодь повинна тренуватися у труді та терпінні.
Aetas senīlis mala merx. – Старість – погана штука.
Age, quid agis – Що ти робиш – роби швидче.
Alea iacta est. – Жереб кинуто.
Aliēna vitia in ocǔlis habēmus, a tergo nostra sunt. – Чужі вади ми бачимо, свої не помічаємо.
Amantes – amentes. – Закохані – шалені.
Amat victoria curam. – Перемога любить турботу.
Amīci mores novĕris, non odĕris! – Пізнавай звички друга, але не зневажай його!
Amicum proba, probatum ama – Друга випробуй, друга люби.
Amīcus certus in re incertā cernĭtur. – Вірний друг пізнається в біді.
Amīcus cognoscitur amore, more, ore, re. – Приятель пізнається завдяки любові, характеру, мові, вчинкам.
Amīcus optĭma vitae possessio. – Приятель – найкращий скарб у житті.
Amīcus Plato, sed magis amica verĭtas. – Платон – мій друг, та істина дорожча.
Amor caecus. – Любов сліпа.
Amor magister optimus – Кохання – найкращий вчитель.
Anĭmos labor nutrit. – Праця – пожива душі.
Aquam in mortario tundĕre. – Товкти воду в ступі.
Aquam turbāre dedĕcet, ne pura tibi desit. – Не годиться каламутити воду, щоб тобі не забракло чистої. (=Не плюй у криницю, придасться води напитися).
Aquĭla non captat muscas – Орел не ловить мух.
Aquĭlam volāre doces. – Ти вчиш орла літати.
Arbor mala, mala mala. – Погане дерево – погані плоди.
Ars est – celāre artem. – Мистецтво – в умінні приховувати мистецтво.
Ars longa, vita brevis. – Мистецтво довге, вік короткий.
Asĭnus asĭnum fricat. – Осел осла хвалить.
Audi festinate, responde lente – Слухай поспішно, а відповідай повільно.
Audi multa, loquĕre pauca. – Слухай багато, говори мало.
Ausculta et perpende – Слухай і зауважуй!
Aut Caesar, aut nihil. – Або Цезар, або ніщо (або все, або нічого).
Aut cum scuto, aut in scuto. – Або з щитом, або на щиті.
Aut vincĕre, aut mori. – Або перемогти, або вмерти.
Ave, Caesar, moritūri te salūtant ! – Здраствуй, Цезаре, ті, що йдуть на смерть, вітають тебе!
Avis ex avĭbus. – Птах із птахів.
Barba crescit, caput nescit. – Борода росте, а голова не тямить.
Barba non facit philosŏphum. – Борода не робить людини філософом.
Bene tibi! – Хай у тебе все буде добре!
Bene vobis! – Хай у вас все буде добре!
Bis dat, qui cito dat. – Двічі дає той, хто дає швидко.
Bona valetūdo melior est quam maxĭmae divitiae. – Добре здоров’я краще за найбільше багатство.
Bonis nocet, qui malis parcit. – Добрим шкодить, хто злим потурає. (Сенека)
Bonum initium est dimidium facti – Добрий початок – половина справи.
Caelum digĭto attingĕre. – Торкнутися пальцем неба. Пальцем в небо.
Carpe diem Лови день (Гораций)
Charta (epistŭla) non erubescit. – Папір (лист) не червоніє (із сорому).
Circŭlus vitiōsus. – Порочне коло.
Cito inarescit lacrĭma. – Швидко сльоза висихає.
Clavus clavo pellĭtur. – Клин клином вибивають.
Cogito, ergo sum. – Я мислю, отже існую.
Cognosce te ipsum! – Пізнай самого себе.
Consuetūdo est altĕra natūra. – Звичка – друга натура.
Consultor homĭni tempus utilissĭmus. – Час – найкорисніший порадник людині.
Contra factum non est argumentum. – Проти факту немає доказу.
Contra spem spero. – Без надії сподіваюсь.
Contra vim mortis non est medicāmen in hortis. – Проти сили смерті немає ліків у городах.
Corvus albus. – Біла ворона.
Credo, quia absurdum – Вірую, тому що це безглуздо.
Credo. – Вірю (мої переконання).
Cui bono ? Cui prodest ? – Кому вигідно? Кому на користь?
Cui dolet, memĭnit. – Що кому болить, той про те пам’ятає. (=У кого що болить, той про те й говорить).
Cuiusvis hominis est errare, nullius, nisi insipientis, in errōre perseverāre. – Кожній людині властиво помилятися, наполягати на помилці властиво дурню.
Cum Deo – З Богом!
Cum tacent, clamant. – Красномовне мовчання.
Cupio omnia, quae vis – Бажаю всього, чого ти хочеш.
Curricŭlum vitae. – Плин життя, життєпис.
Da locum melioribus – Поступись місцем кращим.
Damnant quod non intellegunt – Осуджують те, чого не розуміють.
Dare verba in ventos. – Давати слова на вітер.
De gustǐbus non est disputandum. - Про смаки не сперечаються.
De linguā stultā veniunt incommoda multa. – Від дурного язика приходить багато шкоди.
De mortuis aut bene, aut nihil. – Про мертвих – або добре, або нічого.
De nihĭlo nihil. – З нічого нічого й не виникає (Лукрецій).
Deliberāndum est saepe, statuendum semel. – Розмірковувати треба часто, а приймати рішення єдиний раз.
Delphinum natāre doces. – Ти вчиш дельфіна плавати.
Deo iuvante. – З допомогою Бога.
Deus amor est – Бог є любов.
Deus inter nos est – Бог серед нас.
Di te amant – Да хранят тебя Боги!
Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur. – Не такий страшний чорт, як його малюють.
Dictum factum. – Сказано – зроблено.
Difficĭle dictu est. – Важко сказати.
Divǐde et imperā. – Розділяй і володарюй.
Dixi et anĭmam meam levāvi. – Я сказав і полегшив свою душу (Біблія).
Docendo discĭmus. - Навчаючи, ми вчимося.
Domus propria – domus optĭma. – Власний дім – найкращий дім. (=У гостях добре, удома краще).
Ducunt volentem fata, nolentem trahunt. - Доля веде бажаючого, небажаючого – тягне.
Dum spiro, spero. – Доки дихаю, сподіваюсь.
Duo cum faciunt idem, non est idem. – Коли двоє роблять те саме, то це, не те саме.
Duōbus litigantĭbus tertius gaudet. – Де двоє сваряться, третій користає.
Duos qui lepŏres sequĭtur, neutrum capit. – Хто за двома зайцями поженеться, жодного не впіймає.
E cantu dignoscĭtur avis. – Птаха пізнають за співом.
E duōbus malis minĭmum eligendum est. – Із двох лих слід вибирати найменше.
E fructu arbor cognoscĭtur. – Дерево пізнається з плоду.
Edĭmus, ut vivāmus; nоn vivĭmus, ut edāmus. – Ми імо, щоб жити, але не живемо, щоб істи.
Eiusdem farīnae. – З того самого борошна.
Elephantum e muscā facis. – Ти робиш з мухи слона.
Equi donāti dentes non inspiciuntur. – Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Errāre humānum est. – Помилятися властиво людині.
Est deus in nobis – Бог є (живе) у нас.
Est modus in rebus. – Міра в речах (Горацій)
Esto, quod esse videris – Ти маєш бути тим, за кого себе видаєш.
Et fumus patriae est dulcis – (І) солодкий дим Вітчизни.
Etiam sanāto vulnĕre cicatrix manet. – Хоч навіть рана вилікувалась, рубець залишається.
Etiam si omnes, ego non – Якщо навіть усі, то я – ні.
Excitāre fluctus in simpŭlo. – Робити бурю в ополонику.
Experientia est optĭma magistra. – Досвід – найкращий вчитель.
Faber est suae quisque fortūnae. – Кожен є ковалем своєї долі (Аппій Клавдій).
Facĭle dictu, difficĭle factu. – Легко сказати, важко зробити.
Fama crescit eundo. – Поголоска зростає ідучи (Вергілій).
Fames est optĭmus coquus. – Голод – найкращий кухар.
Féci, quód potuí, faciánt melióra poténtes. – Я зробив, що міг, нехай ті, що можуть, зроблять краще. Віршована парафраза формули, якою римські консули передавали свої повноваження.
Ferro nocentius aurum est. – Золото – злочинніше від заліза.
Festīna lente! – Поспішай повільно!
Finis corōnat opus. – Кінець вінчає діло.
Firmissĭma est inter pares amicitia. – Між рівними дружба – найміцніша.
Flamma fumo proxĭma est. – Немає диму без вогню.
Fortes fortūna adiŭvat. – Хоробрим доля допомагає.
Fortuna favet fatuis – Щастя сприяє дурням.
Fortuna non mutat genus – Багатство не змінює походження.
Fronti nulla fides. – Зовнішності не вір. Вигляд – оманливий.
Fur furem cognoscit, lupus lupum – Злодій злодія пізнає, вовк вовка.
Grandĭbus exigui sunt pisces piscĭbus esca. – Мала риба – пожива для великої. Мала риба – великій на обід.
Gratulor tibi de die natali! – Вітаю тебе з Днем народження!
Gutta cavat lapĭdem non vi sed saepe cadendo, sic homo fit sapiens non bis, sed saepe legendo. – Крапля довбить камінь не силою, а частим падінням, так і людина стає мудрою не від двократного, а від багатократного читання.
Haud semper errat fama. – Не завжди поголоска помиляється.
Hodie Caesar – cras nihil. – Сьогодні Цезар, завтра ніщо.
Homĭnem te esse memento! – Пам’ятай, що ти людина!
Homo locum ornat, non homĭnem locus. – Людина прикрашає місце, а не місце людину.
Homo propōnit, sed Deus dispōnit. – Людина планує, а Бог постановляє.
Homo sum: humāni nihil a me alienum puto. – Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. – Почесті міняють звичаї, але рідко – на кращі (Плутарх).
Ibi bene, ubi patria. – Там добре, де Батьківщина.
Ibi victoria, ubi concordia. – Де згода, там і перемога.
Ignis, mare, mulier – tria mala – Вогонь, море і жінка.
Ignorantia non est argumentum. – Незнання не є доказом.
Ignōtum est, quid cras futūrum sit. – Невідомо, що буде завтра.
Imperāre sibi maximum imperium est. – Влада над собою – найвища влада (Сенека).
In aquā scribĕre. – Писати на воді.
In deo spero – На Бога надіюсь.
In herbis esse – Бути ще зеленим.
In hoc signo vinces – Із цим знаком ти переможеш.
In maxĭme potentiā minĭma licentia (est).– Чим сильніша влада, свободи тим менше.
In pace leones, in pugna cervi. - У мирний час леви, в битві – олені.
In principio erat verbum – Спочатку було слово.
In saecula saeculorum – На віки вічні.
In silvam ligna ne feras! – Не носи до лісу дров! (Горацій).
In vino verǐtas. – Істина в вині.
Inter caecos luxus rex. – Серед сліпих і одноокий король.
Inter nos. – Між нами, по секрету.
Ita vivĕre oportet, ut homĭnes tibi credant. – Жити належить так, щоб люди тобі вірили.
Labor omnia vincit. – Праця все перемагає.
Laboremus. – Будемо працювати.
Lapis musco tegĭtur, qui non vertĭtur. – Камінь мохом обростає, якщо його ніхто не перевертає. (=Під лежачий камінь вода не тече).
Lingua est hostis homĭnum amīcusque diabŏli et feminārum. – Язик – ворог людей і друг диявола і жінок.
Luna latrantem canem non curat. – Місяць не зважає на гавкання собаки.
Lupus malus ovium custos est – Вовк – поганий сторож овець.
Lupus non mordet lupum. – Вовк вовка не кусає.
Lupus sub ovis pelle celātus. – Вовк під овечою шкірою захований.
Magni nominis umbra – Тінь його великого імені.
Mala herba cito crescit. – Погана трава швидко росте.
Male parta, male dilabuntur. – Ганебно придбане – ганебно й пропаде.
Mali principii, malus finis – Поганий початок – поганий кінець.
Malum nullum est sine alĭquo bono. – Немає лиха без якогось добра.
Manus manum lavat. – Рука руку миє.
Melius est prudenter tacēre, quam inanĭter loqui. – Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
Memento mori. – Пам’ятай про смерть.
Mendāci homĭni ne verum quidem dicenti credĭmus. – Брехуну ми не віримо навіть тоді, коли він говорить правду.
Mens sana in corpŏre sano. – У здоровому тілі – здоровий дух (Ювенал).
Miscere utile dulci – Поєднувати корисне з приємним.
Modus vivendi. – Спосіб життя.Montes aureos pollicēri. – Обіцяти золоті гори.
Multi nesciunt, quam vim scientia habeat. – Багато не знає, яку силу має знання.
Natūra incĭpit, ars dirĭgit, usus perfĭcit. – Природа починає, мистецтво спрямовує, досвід завершує.
Ne cede malis! - Не падай духом в нещасті.
Ne credas undam placĭdam non esse profundam! – Не вір, що тиха вода не глибока!
Ne diffĕras in crastīnum. – Не відкладай на завтра.
Ne varietur. – Змінам не підлягає.
Nec sibi nec altĕri. – Ні собі, ні іншим.
Nemine contradicente. – Без запречень, одноголосно.
Nemo nascitur artifex – Майстром ніхто не народжується.
Nemo omnia potest scīre. – Ніхто не може знати усього.
Nemo sine vitiis est. – Без вад нема нікого.
Nihil est celerior mente – Нема нічого швидшого за думку.
Nihil tam volucre est, quam mala fama. – Ніщо не є таким швидким, як погана чутка (Верґілій).
Nil admirāri. – Нічому не дивуватися (Горацій).
Nolīte mittĕre margaritas ante porcos. – Не кидайте перлини перед свинями.
Nomĭna sunt odiōsa – Не слід називати імена.
Non alĭter vives in solitudĭne, alĭter in foro. – Живи однаково – і один, і на людях.
Non est fumus absque igne – Нема диму без вогню.
Non multa, sed multum. – Не багато, але численно.
Non omne, quod nitet, aurum est. – Не все те золото, що блищить.
Non omnia possŭmus. – Не на все ми здатні.
Non progrĕdi est regrĕdi. – Не йти вперед – значить іти назад.
Non scholae, sed vitae discĭmus – Ми вивчаємося не для школи, а для життя.
Non simper erit aestas – Не завжди буде літо.
Non tam praeclārum est scīre Latīne, quam turpe nescīre. Не так почесно знати латинську мову, як ганебно не знати (Цицерон).
Non vult scīre satur, quid ieiūnus patiātur. – Не хоче знати ситий, що терпить голодний.
Nosce te ipsum. – Пізнай самого себе.
Nota bene! – Зверни увагу!
Notum est amōrem caecum esse. – Відомо, що кохання сліпе.
Novus rex, nova lex. – Новий цар – новий закон.
Nulla regŭla sine exceptiōne. – Жодного правила – без винятку.
Nummus nummum parit. – Гроші породжують гроші.
O tempŏra, o mores! – О часи, о звичаї! (Цицерон)
Ocŭli avidiōres sunt, quam venter. – Очі жадібніші від живота.
Odi et amo. – Ненавиджу і люблю (Катулл).
Oleum camīno addĕre. – Підливати олії до вогню.
Omne initium difficĭle est. – Всякий початок важкий.
Omnes cives optant, ut pax sit. – Усі громадяни прагнуть, щоб був мир.
Omnes salvos volo – Всім бажаю здоров’я.
Omnia mea mecum porto. – Все своє ношу з собою.
Omnia mutāntur. – Все змінюється.
Omnia tempus habent – Кожній справі – свій час.
Ómnia víncit amόr et nόs cedámus amόri. – Усе перемагає любов і ми підкоряймось любові (Вергілій).
Omnium malorum origo otium – Бездіяльність – початок усіх бід.
Opera pro pecunia – Яка плата, така й робота.
Orā et labōrā. – Молись і трудись.
Otia dant vitia. – Неробство породжує вади.
Otium post negotium. – Відпочинок – після праці.
Pacta servanda sunt. – Договорів слід дотримуватися.
Parsimonia est magnum vectīgal. – Бережливість – великий прибуток.
Parvi libĕri, parvum malum. – Малі діти – мале лихо.
Patientia omnia vincit – Терпіння все переможе.
Patriam amāmus non magna est, sed quia nostra. – Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому, що вона наша.
Paupertas vitium non est. – Бідність не вада.
Pecunia non olet. – Гроші не смердять.
Pedĭbus timor addit alas. – Страх додає ногам крила.
Per aspĕra ad astra. – Через терни до зірок.
Per fas et nefas – Усіма правдами й неправдами.
Per risum multum cognoscimus stultum. – За безпідставним сміхом впізнаємо дурня.
Pericŭlum (est) in morā. – У зволіканні небезпека.
Persaepe evĕnit, ut utilĭtas cum honestāte certet. – Дуже часто буває, що користь змагається із чесністю.
Piscis primum a capĭte foetet. – Риба смердить спочатку від голови.
Plenus venter non studet libenter. – Наповнене пузо до вчення глухо.
Post nubĭla Phoebus. – Після хмар – Феб (сонце).
Potius sero quam nunquam. – Краще пізно, ніж ніколи.
Primus inter pares. – Перший серед рівних.
Procul ex ocŭlis, procul ex mente. – Далеко від очей, далеко від серця.
Quae fuĕrant vitia, mores sunt. – Що раніше було вадами, то тепер є звичаями.
Quaelĭbet vulpes caudam suam laudat. – Кожна лисиця свій хвіст хвалить.
Quaerĭte et invenietis. – Шукайте і знайдете (Новий Завіт).
Qualis vita, et mors ita. – Яке життя, така і смерть.
Qualis domĭnus, talis servus. – Який господар, такий і раб.
Qualis rex, talis grex. – Який цар, такі й підлеглі.
Qui bene amat, bene castīgat. – Хто щиро кохає, той суворо карає.
Qui discit sine libro, is aquam haurit cribro. – Хто навчається без книги, той решетом черпає воду.
Qui fuit hic asĭnus, non ibi fiet equus. – Хто тут був ослом, не стане там конем.
Qui habet aures audiendi, audiat. – Той, хто має вуха, нехай почує!
Qui non celat, non amat – Хто не ревнує, той не любить.
Qui non est nobiscum, adversus nos est – Хто не з нами, той проти нас.
Qui quaerit, repĕrit. – Хто шукає, той знайде.
Qui tacet, consentīre vidētur. – Хто мовчить, той, очевидно, погоджується.
Quídquid agís, prudénter agás et réspice fínem. – Все, що робиш, роби розумно і дивися в кінець (Римські діяння).
Quidquid praecipies, esto brevis. – Коли навчаєш, будь стислим.
Quod bonum, felix, faustum fortunatumque sit! – Хай буде це добрим, щасливим, сприятливим і успішним!
Quod deest, deest – Чого не має, того не має.
Quod erat demonstrandum (скорочено Q.e.d.). – Що треба було довести.
Quod licet Iovi non licet bovi. – Що дозволене Юпітеру, те не дозволено бику.
Quod non licet, acrius urit. – Що не дозволено, притягає сильніше.
Quod tibi fieri non vis, altĕri ne feceris. – Чого не хочеш для себе, не роби іншому.
Quos deus perdĕre vult, dementat. – Бог позбавляє розуму тих, кого хоче знищити.
Rem involūtam emĕre. – Купувати закутану річ. (=Купити кота в мішку).
Repetitio mater studiōrum. – Повторення – мати навчання.
Res, non verba. – Діла, а не слова. (=Менше говори – більше роби).
Rosa de spinis floret. – Троянда цвіте з колючого куща.
Saecŭli vitia, non homĭnis. – Це вада століття, а не людей.
Salve! – Здраствуй!
Scientia potentia est. – Знання – сила.
Scio me nihil scire. – Я знаю, що я нічого не знаю (Сократ).
Scopae recentiōres semper meliōres. – Нові мітли завжди ліпші.
Semel scriptum, decies lectum. – Раз написано, десять разів прочитано.
Sero venientĭbus ossa. – Пізно приходячим – кістки.
Si fuĕris Romae, Romāno vivĭto more, si fuĕris alĭbi, vivĭto sicut ibi! – Якщо будеш у Римі, живи за римським звичаєм, якщо будеш деінде, живи так, як там живуть.
Si sapis, sis apis! – Якщо ти розумний, будь бджолою! (Сенека).
Si vis amāri, ama. – Якщо хочеш, щоб тебе кохали, кохай (Сенека).
Si vis pacem, para bellum. – Якщо хочеш миру, готуйся до війни.
Sic transit gloria mundi. – Так проходить світська слава.
Sint ut sunt, aut nоn sint. – Нехай буде так, як є, або нехай зовсім ніяк не буде.
Sit mens sana in corpŏre sano! – Нехай у здоровому тілі буде здоровий дух!
Tabŭla rasa. – Чиста дошка
Tamdiu discendum est, quamdiu vivis.– Треба вчитись так довго, як довго ти живеш.
Tanta est potentia veritātis, ut se ipsam sua claritāte defendat. – Така велика сила істини, що вона сама себе захищає своєю ясністю.
Tempŏris filia verĭtas. - Істина – дочка часу.
Tempus consilium dabit. – Час дасть пораду (ранок мудріший ніж вечір)
Terra incognǐta. – Невідома земля.
Terra mutāta non mutantur mores. – Хоч земля змінилась, звичаї не змінюються.
Tertium non datur. – Третього не дано.
Trahit sua quemque voluptas. – Кожного тягне своє захоплення (Верґілій).
Tu vipĕram sub ala nutrīcis. – Ти годуєш змію за пазухою.
Tunĭca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ. (=Своя сорочка ближча до тіла) (Плавт).
Túrbātό meliús capiúntur flúmĭne písces. – У каламутній воді краще ловиться риба.
Ubi amici, ibi opes. – Де друзі, там і бігатство.
Ubi bene, ibi patria. – Де добре, там і батьківщина.
Una hirundo non facit ver. – Одна ластівка весни не робить.
Unus dies gradus est vitae. – Один день – це крок життя.
Unus pro omnibus et omnes pro uno – Один за всіх та всі за одного.
Usus est optĭmus magister. – Досвід – найкращий учитель.
Ut desint vires, tamen est laudanda voluntas. – Нехай на вистачає сил, похвальним є само намагання (Овідій).
Ut quisque est doctissĭmus, ita est modestissĭmus Кто умнее, тот скромнее
Ut sementem fecĕris, ita metes. – Що посієш, те й пожнеш.
Utendum est aetāte. – Віком треба користуватися.
Vacua vasa plurĭmum sonant. – Порожній посуд найголосніше дзвенить.
Vade mecum. – Йдемо зі мною (путівник, дороговказ).
Vale! – Прощавай, будь здоровим.
Veni, vidi, vici. - Прийшов, побачив, пеерміг (Цезар).
Verbatim. – Дословно.
Verbis ut nummis utendum est. – Словами треба користуватися як грошима (економно).
Vestis virum reddit (facit). – Одяг говорить про людину.
Veto. – Я забороняю, заборона.
Vetus amor non sentit rubigĭnem. – Стара любов не знає іржі.
Vincuntur molli pectŏra dura prece. – Навіть тверде серце м’якне від ласкавих слів.
Vita brevis est, ars longa. - Життя коротке, мистецтво вічне.
Vivere est cogitare – Жити – значить мислити.
Vivĕre est militāre. – Жити – значить боротися.
Vivite bona conscentia – Живіть з чистою совістю.
Volens, nolens. – Волею - неволею, хочеш - не хочеш.
Volo, non valeo – Хочу, але не можу.
Vox popŭli, vox dei. – Голос народу, голос Божий.

Л І Т Е Р А Т У Р А

Бабичев Н.Т., Боровский Я.М. Словарь латинских крылатых слов: 2500 единиц / Под ред. Я.М. Коровского. – 4-е изд., испр. и доп. – М.: Русский язык, 1999. – 784 с.
Гончарова Н.А. Латинский язык. Учебник. 3-е изд., перераб.и доп. – М.: ТОО Остожье, 1999. – 352 с.
Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь. – М., 1976. – 1096с.
Корж Н.Г., Луцька Ф.И. Із скарбниці античної мудрості (словник). – К.: Вища школа, 1994. – 351 с.
Кравченко В.И. Универсальный справочник по грамматике латинского языка. – М.: ИКЦ МарТ, 2007. – 288с.
Латинська фразеологія: Словник-довідник / Авт. – уклад. П.І. Осипов. – К.: Академвидав, 2009. – 344 с.
Литвинов В.Д., Скорина Л.П. 500 крилатих висловів. Тексти, Латинсько-український словник + англійські, німецькі, французькі, іспанські відповідники. – К.: Індоевропа, 1993. – 320 с.
Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. – К.: Вища школа, 1990. – 247 с.
Маслюк В.П., Сенів М.Г. Латинська мова. – Харків: Основа, 1992. – 304 c.
Оленич Р.М. Латинська мова: Підручник для студ.ф-тів ін.філології. – Львів: Світ, 2001. – 352с.
Петрученко О. Латинско-русский словарь. Репринт ІХ-го издания 1914 г, М. – 1994. – 810 с.
Покровская З.А., Кацман Н.Л. Латинский язык. Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб.и доп. – М.: Высш.школа, 1987. – 368 с.
Ревак Н.Г., Cулим В.Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів) 2-ге вид., виправлене і доповнене. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 415с.
Скорина Л.П. Латинсько-український, українсько-латинський словник / Л.П. Скорина, О.А.Скорина. – К.: Обереги, 2004. – 448 с.
Соболевский С.И., Грамматика латинского языка. Часть теоретическая. Морфология и синтаксис. – СПб.: Летний сад. – 1999. – 431с.
Таривердиева М.А. От латинской грамматики к латинским текстам (Латинское предложение: форма и смысл). – М.: ВЛАДОС, 1997. – 176 с.
Яковенко Н.М., Трипуз В.М. Латинська мова: Підручник для студентів-істориків. – К.: Вища школа, 1993. – 360 с.
Ярхо В.Н., Покровская З.А., Кацман Н.Л. Латинский язык: Учебник для пед.ин-тов по спец. Иностр.яз.. – 4-е изд., испр.и доп./ Под ред В.Н.Ярхо и В.И. Лободы. – М.: Высш. школа, 1995. – 384 с.

Додаток 1

Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників

SINGULĀRIS

Відміна

III

Рід

приголосний

m, f, n

голосний

n, (f)

мішаний

m, f, n

Nom.

us, er, ir

різні (m, f)

різні (n)

e, al, ar (n)

is (f)

is, es,

x, s

(m, f)

s (n)

Gen.

Dat.

ui (u)

Acc.

n = Nom.

e, al, ar

n = Nom.

Abl.

Voc.

= Nom.

e, er

= Nom.

PLURĀLIS

Відміна

III

Рід

приголосний

m, f, n

голосний

n, (f)

мішаний

m, f, n

Nom.

es (m,f)

a (n)

ia (n)

es (f)

es (m,f)

a (n)

Gen.

ārum

ōrum

ium

uum

ērum

Dat.

ĭbus

ēbus

Acc.

Abl.

ĭbus

ēbus

Voc.

Примітка.

1. Acc. sing. всіх пяти відмін у чоловічому та жіночому роді закінчуються на -m, Аcc. plur. на -s.

2. Іменники середнього роду у 2-й, 3-й, 4-й відмінах мають осбливості: співпадіння форм Nom. sing., Acc. sing., Voc. sing. та Nom. plur., Acc. plur., Voc. plur. Крім того Nom. plur., Acc. plur., Voc. plur. завжди закінчуються на –а.

3. Dat. и Аbl. plur. в усіх відмінах завжди співпадають.

Навчальне видання

Ярцева Лідія Іванівна

ЛАТИНСЬКА МОВА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рецензент О.О.Павлюк

Відповідальний за випуск Є.А.Москаленко

Коректор А.І.Духонченко

1. 34 РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Киї
2. Диагностика конфликтной ситуации Организационная культура управления может быть осознана руководством
3. Закон Ома Выполнили Подпись 1 Подпись 2
4. Развитие критического мышления учащихся в процессе обучения географии.html
5. Омская юридическая академия УТВЕРЖДАЮ Ректор Ю
6. Некоторые гидробионты реки Актел Центрального Алтая
7. Реферат Зерновые ресурсы России
8. Я уезжаю в Бостон завтра
9. Социально-экономическое развитие Японии в VII-VIII веках.html
10. Комплексное обеспечение лабораторий 28 сентября 2010 года в столичном выставочном центре КиевЭкспоПлаза

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе