Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
3
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 631.51:631.81:633.854.78:631.6:631.582
КАПЛІН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ, СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СКОРОСТИГЛИХ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ ПРИ ЗРОШЕННІ
06.01.02 –сільськогосподарські меліорації
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті, Міністерство аграрної політики України
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент ЛАЗЕР ПЕТРО НАРЦИСОВИЧ, Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри землеробства.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ЛИМАР АНАТОЛІЙ ОСТАПОВИЧ, Інститут південного овочівництва та баштанництва УААН, головний науковий співробітник;
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник АКСЬОНОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ, Інститут олійних культур УААН, завідувач лабораторії генетики та електрофорезу.
Провідна установа: Інститут землеробства південного регіону УААН, відділ зрошення, м. Херсон.
Захист відбудеться “27” травня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету.
Автореферат розіслано “26” квітня 2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, ____________ В.В. Базалій
доктор сільськогосподарських наук, професор
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми За останні десять років у нашій державі спостерігається тенденція до зростання посівних площ під соняшником (у середньому за рік на 8%), з одночасним зниженням показників урожайності на 30%, а валового збору - на 16%. У цей період стрімке зростання цін на соняшникову сировину (з 22 грн/ц у 1995 р. до 103 грн/ц у 2003 р.) супроводжувалось збільшенням собівартості продукції з 6,7 грн/ц у 1995 р. до 42,7 грн/ц у 2003 р., а в 2001 р. - навіть 46,1 грн/ц. Як наслідок, рівень рентабельності вирощування соняшнику коливався протягом цього періоду в межах від 18% до 170% (Щербаков В.Я., Лазер П.Н., Яковенко Т.М., 2004). Це свідчить про екстенсивний розвиток виробництва, незбалансованість та нерегульованість ринку соняшнику в Україні протягом останніх років.
Основним напрямком інтенсифікації та збільшення виробництва насіння соняшнику має стати дотримання науково-обгрунтованих сівозмін, упровадження у виробництво нових високоврожайних гібридів та сучасних технологій їх вирощування. За врожайністю насіння гібриди соняшнику значно перевищують кращі районовані сорти. Тому вдосконалення технологій вирощування соняшнику, в тому числі в зрошуваних сівозмінах, із застосуванням нових гібридів є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та наукові розробки, узагальнені в дисертаційній роботі, виконувались автором відповідно до тематичного плану Херсонського державного аграрного університету “Розробити і впровадити економічну та екологічно надійну технологію вирощування гібридного насіння соняшнику в ланках підтримуючої селекції” (номер державної реєстрації 0199 U 003596).
Мета і задачі досліджень. Метою роботи було визначити місце соняшнику в ланці зрошуваної сівозміни та розробити найбільш ефективні елементи технології його вирощування після різних попередників.
До задач досліджень входило:
- провести порівняння скоростиглих гібридів соняшнику щодо встановлення найбільш продуктивного, для вирощування в основних і проміжних (післяукісних та післяжнивних) посівах в умовах півдня України при зрошенні;
- визначити ефективність мінеральних добрив щодо впливу на формування врожаю насіння скоростиглими гібридами соняшнику в основних та проміжних посівах;
- дослідити вплив різних прийомів основного обробітку ґрунту під основні та проміжні посіви культури;
- вивчити рівень і раціональність використання основними та проміжними посівами гібридів соняшнику тепла, вологи та внесених мінеральних добрив в зоні південного Степу України при зрошенні;
- встановити економічну й енергетичну ефективність вирощування скоростиглих гібридів соняшнику в основних та проміжних посівах, залежно від досліджуваних факторів;
- розрахувати математичну модель отримання оптимальних урожаїв скоростиглих гібридів соняшнику в основних й проміжних посівах.
Об’єкт досліджень –скоростиглі гібриди соняшнику (Візит, Красень, Харківський 49, Одеський 149); процеси росту, розвитку та формування врожаю і його якості під впливом технологічних прийомів.
Предмет досліджень –елементи технології вирощування скоростиглих гібридів соняшнику в основних і проміжних посівах: застосування мінеральних добрив, способи основного обробітку ґрунту, попередники; їх економічна та енергетична ефективність.
Методи досліджень –польовий –для визначення врожаю, біометричних обліків та вимірів, лабораторний –аналіз якості насіння, вмісту основних елементів живлення у ґрунті; розрахунковий –оцінка економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування соняшнику в основних і проміжних посівах; статистичний –проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки результатів досліду.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах півдня України проведена комплексна порівняльна оцінка продуктивності кращих вітчизняних скоростиглих гібридів соняшнику та розроблені елементи ресурсозберігаючих технологій їх вирощування після різних попередників у сівозміні при зрошенні.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені елементи технології вирощування скоростиглих гібридів соняшнику забезпечують в основних посівах урожайність насіння в межах від 22,8 до 36,2 ц/га, з отриманням від 1779 до 2737 грн/га чистого прибутку; а в проміжних посівах –отримання від 10,4 до 31,7 ц/га насіння соняшнику, що забезпечує від 369 до 2574 грн/га чистого прибутку. Виробничу перевірку та впровадження результатів досліджень проведено в 2002-2003 роках на площі 140 га в ПСГП “Південний” Іванівського району та ДГ “Асканійське” Каховського району Херсонської області.
Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблено схеми дослідів; безпосередньо проведено польові та лабораторні дослідження; виконано аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури; оброблено експериментальні результати дослідів; визначені показники економічної й енергетичної ефективності агротехнічних заходів, що вивчалися; зроблено висновки та надано рекомендації для практичного використання. Особистий внесок здобувача у наукових працях, надрукованих у співавторстві склав 75%.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на: щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів агрономічного факультету ХДАУ (м. Херсон, 2002-2004 рр.); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора С. Д. Лисогорова “Стан, проблеми зрошуваного землеробства та шляхи їх вирішення в сучасних умовах господарювання”(м. Херсон, 3-4 вересня 2003 р.); другій Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні” (м. Херсон, 26-27 травня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи підвищення ефективності землеробства та родючості ґрунтів”, присвяченій 100-річчю заслуженого діяча науки, доктора с.-г. наук, професора С. Ю. Казакова (м. Одеса, 15-17 вересня 2004 р.).
Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 7 наукових праць, серед яких 6 - у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Зміст дисертації викладено на 152 сторінках машинописного тексту, що містить 37 таблиць, 9 рисунків, 26 додатків. Робота складається з вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел і додатків. Список використаних літературних джерел включає 305 найменувань, у тому числі 43 - іноземних.
ЗМІСТ РОБОТИ
Польові досліди виконували протягом 2000-2002 рр. на полях ЗАТ ім. Шевченка Генічеського району Херсонської області згідно з методикою польового досліду (Б.О. Доспєхов, 1985).
Клімат місця проведення досліджень (південної зони Степу України) посушливий, з великими тепловими ресурсами, частими суховіями, незначною кількістю та нерівномірним розподілом опадів. Проведені спостереження свідчать, що роки досліджень за показниками забезпеченості соняшнику в період вегетації теплом і вологою переважали відповідні середньобагаторічні дані. Разом з тим були відмічені значні коливання перерозподілу накопичення тепла та вологи опадів за місяцями.
Вивчення впливу попередників основного та проміжних посівів соняшнику (озима пшениця на зерно - основний строк сівби соняшнику –-я декада квітня; озима пшениця на зелений корм - ранній післяукісний посів соняшнику –-я декада травня; злаково-бобова сумішка на зелений корм - пізній післяукісний посів соняшнику –-а декада червня; озимий ячмінь на зерно - післяжнивний посів соняшнику –-а декада липня), способів обробітку ґрунту (полицевого та безполицевого на глибину 20-22 см) та мінеральних добрив (без добрив; NP; NP) на продуктивність скоростиглих гібридів соняшнику (Харківський 49; Красень; Візит; Одеський 149) проводили у польовому чотирьохфакторному досліді методом розщеплених ділянок.
Густота стояння рослин досліджуваних гібридів соняшнику перед збиранням складала 70 тис. шт./га.
Повторність досліду –чотириразова. Площа ділянки четвертого порядку –м.
Проведення досліджень супроводжувалось аналізом ґрунтових, рослинних зразків і спостереженнями за погодою та рослинами.
Зміна фізичних і хімічних властивостей ґрунту в зв’язку
з досліджуваними факторами
Більш сприятливі для росту та розвитку рослин соняшнику показники загальнофізичних (щільності складення, шпаруватості) та воднофізичних (водопроникності) властивостей ґрунту складались в основних посівах соняшнику за умови застосування полицевого основного обробітку ґрунту.
Внесення азотних і фосфорних добрив сприяє збільшенню запасів рухомих форм азоту (NO-) та фосфору (PO) в ґрунті. У варіантах із внесенням добрив (як в основних, так і в проміжних посівах) запаси поживних речовин витрачаються інтенсивніше, ніж у варіантах без добрив. Це пов’язано з вищим урожаєм в основних посівах соняшнику і, відповідно, більшою потребою рослин у мінеральному живленні. Динаміка зміни вмісту рухомих форм азоту, фосфору та калію в ґрунті була різною. Якщо запаси нітратного азоту найбільш інтенсивно зменшувались протягом періоду “сходи –цвітіння”, то рухомого фосфору та обмінного калію –в період “цвітіння –фізіологічна стиглість насіння”.
Вплив попередників і агротехнічних заходів на динаміку росту
й розвитку соняшнику
Строки настання фаз росту та розвитку рослин соняшнику, тривалість міжфазних періодів в основних і проміжних посівах визначаються, головним чином, погодними умовами вегетаційного періоду років проведення досліджень (темпами накопичення ефективних температур). У проміжних посівах тривалість міжфазних періодів скорочується, передусім через кращу забезпеченість їх теплом порівняно з основним весняним посівом (за рахунок цього рослини забезпечувались необхідною кількістю ефективних температур швидше, ніж в основних весняних посівах). Досліджувані гібриди майже синхронно проходили всі фази росту і розвитку, за винятком гібриду Красень, який у кожний міжфазний період й протягом усього періоду вегетації потребував більшої кількості теплової енергії.
Найвищі темпи приросту рослин досліджуваних гібридів соняшнику відмічені в міжфазний період “утворення кошику –цвітіння”. Рослини соняшнику досягають максимальних розмірів у висоту за умови вирощування в післяукісних посівах. Висота рослин і діаметр кошику зумовлені, головним чином, фенотипом рослин досліджуваних гібридів соняшнику. Використання мінеральних добрив й полицевого основного обробітку ґрунту забезпечує помітне збільшення висоти та діаметра кошиків рослин соняшнику.
Динаміка накопичення надземної маси, площа листкової
поверхні та продуктивність фотосинтезу рослин соняшнику у зв’язку з досліджуваними факторами
Динаміка накопичення листкової поверхні та біомаси рослин соняшнику, чистої продуктивності фотосинтезу й фотосинтетичного потенціалу цієї культури протягом всього періоду вегетації значною мірою залежить від місця соняшнику в ланці зрошуваної сівозміни. Застосування мінеральних добрив покращує поживний режим ґрунту, дозволяючи рослинам соняшнику формувати більшу асиміляційну поверхню, за рахунок чого збільшується інтенсивність накопичення біомаси рослинами, зростає врожай насіння як основних, так і проміжних посівів культури. Поряд із впливом агротехнічних умов, величина показників площі листкового апарату, накопичення сухої речовини, фотосинтетичний потенціал й чиста продуктивність фотосинтезу великою мірою визначаються фенотиповими особливостями конкретного гібриду.
Вплив попередників, способів основного обробітку ґрунту та мінеральних
добрив на врожайність насіння
Урожайність гібридів соняшнику, як свідчать усереднені дані за 2000-2002 рр., коливалась у широких межах - від 10,4 до 36,2 ц/га, залежно від поєднання факторів (табл. 1).
Таблиця 1
Урожайність скоростиглих гібридів соняшнику залежно від попередників й агротехнічних прийомів вирощування, ц/га
Середнє за 2000-2002 рр.
|
Попередник (фактор А) |
Фон живлення (фактор С) |
Гібрид (фактор Д) |
|
Харківський 49 |
Красень |
Візит |
Одеський 149 |
||
|
Полицевий обробіток ґрунту (фактор В) |
|||||
Озимапшениця на зерно |
Без добрив |
23,8 |
,5 |
,0 |
,2 |
|
NP |
,9 |
,4 |
35,2 |
,4 |
|
|
NP |
,1 |
,3 |
36,2 |
,6 |
|
|
Озима пшениця на зелений корм |
Без добрив |
19,7 |
,1 |
,0 |
,8 |
|
NP |
,1 |
,0 |
,2 |
,0 |
|
|
NP |
,7 |
,2 |
,0 |
,2 |
|
|
Сумішки на зелений корм |
Без добрив |
14,5 |
,7 |
,3 |
,8 |
|
NP |
,2 |
,8 |
,1 |
,3 |
|
|
NP |
,2 |
,8 |
,6 |
,1 |
|
|
Озимий ячмінь на зерно |
Без добрив |
10,9 |
,1 |
,8 |
,9 |
|
NP |
12,7 |
,6 |
,7 |
,4 |
|
|
NP |
15,5 |
,5 |
,1 |
,4 |
|
|
Безполицевий обробіток ґрунту (фактор В) |
|||||
Озимапшениця на зерно |
Без добрив |
22,8 |
,3 |
,4 |
,4 |
|
NP |
,4 |
,2 |
33,8 |
,3 |
|
|
NP |
,3 |
,4 |
35,3 |
,2 |
|
|
Озима пшениця на зелений корм |
Без добрив |
18,9 |
,2 |
,3 |
,2 |
|
NP |
,3 |
,2 |
,7 |
,4 |
|
|
NP |
,2 |
,9 |
,7 |
,4 |
|
|
Сумішки на зелений корм |
Без добрив |
13,9 |
,2 |
,9 |
,8 |
|
NP |
,3 |
,8 |
,0 |
,9 |
|
|
NP |
,4 |
,2 |
,0 |
,7 |
|
|
Озимий ячмінь на зерно |
Без добрив |
10,4 |
,0 |
,5 |
,9 |
|
NP |
11,6 |
,4 |
,2 |
,2 |
|
|
NP |
,4 |
,3 |
,6 |
,2 |
НІР, ц/га:
Фактор А, Д –,41-0,47; Взаємодія АВ, АС, АД, ВД, ВС, СД –,51-0,94;
Фактор В –,36-0,41; Комплексна дія АВС, АВД, АСД, ВСД –,01-1,63
Фактор С –,29-0,33; Комплексна дія АВСД –,02-2,31
Проміжні посіви досліджуваних гібридів соняшнику за рівнем урожаю поступались основним весняним посівам культури.
Середня врожайність соняшнику за 3 роки досліджень після попередника озима пшениця на зерно (основний весняний посів) склала 29,8 ц/га; у проміжних посівах вона знижувалася: після озимої пшениці на зелений корм –на 15,1%; після злаково-бобової сумішки на зелений корм –на 45,4%; після озимого ячменю на зерно –на 116,1%.
Порівнюючи варіанти основного обробітку ґрунту, слід зазначити, що перевага, хоч і незначна, за полицевим. Прибавка врожаю в цих варіантах складала 0,2-1,5 ц/га.
Добрива значно збільшували продуктивність культури. Середня врожайність насіння на неудобреному фоні складала 19,0 ц/га, тоді як на фоні внесення NP, у середньому за 3 роки досліджень, вона зростала на 23,2%, а на фоні NP –на 32,1%.
Серед досліджуваних гібридів слід відмітити Візит, який забезпечував найбільшу врожайність в досліді –,9 ц/га, тоді як Красень - 22,9 ц/га, Одеський 149 –,8 ц/га, Харківський 49 –,2 ц/га. Максимальна врожайність за комплексної дії досліджуваних факторів - 36,2 ц/га зафіксована у варіанті: попередник –“озима пшениця на зерно”, спосіб обробітку ґрунту –полицевий, фон живлення -NP, гібрид Візит.
Щодо впливу попередників на вміст жиру в насінні, слід відмітити, що найвищі показники були зафіксовані за сівби в основні строки –у середньому після попередника “озима пшениця на зерно” цей показник складав 51,3%. У проміжних посівах вміст жиру в насінні поступово знижувався порівняно з контролем: після озимої пшениці на зелений корм на 0,6%; після злаково-бобової сумішки на зелений корм - на 2,9%; після озимого ячменю на зерно –на 3,8%.
Помітним був вплив добрив на вміст жиру в насінні. Якщо на неудобреному фоні середній показник складав 50,4%, то на фоні внесення добрив з розрахунку NP та NP спостерігалось зниження порівняно з контролем –відповідно на 1,0 та 1,7%.
Способи основного обробітку ґрунту майже не впливали на вміст жиру в насінні - різниця між ними щодо даного показника коливалась у межах 0,1-0,2%.
Найкращим, за вмістом жиру в насінні, серед досліджуваних гібридів виявився гібрид Візит –у середньому по досліду –,6%, що вище, ніж у Харківського 49 на 0,3%, Красеня –на 0,6%, Одеського 149 –на 1,3%.
Максимальні показники за зборами жиру з гектара посівів у основних і проміжних посівах забезпечував гібрид Візит за полицевого основного обробітку ґрунту на фоні внесення мінеральних добрив нормою NP. В основному посіві даний комплекс забезпечував збір жиру 1707 кг/га. У проміжних посівах відмічено зниження цього показника: за сівби після озимої пшениці на зелений корм –на 210 кг/га; після злаково-бобової сумішки на зелений корм - на 518 кг/га; після озимого ячменю на зерно –на 963 кг/га.
Маса 1000 насінин у проміжних посівах зменшувалась порівняно з основним весняним посівом (в основному весняному посіві, у середньому за 3 роки досліджень, маса 1000 насінин склала 62,2 г; у ранньому післяукісному –,1 г; у пізньому післяукісному –,2 г; у післяжнивному –,3 г). Використання добрив нормою NP збільшувало величину даного показника на 1,7%, а NP –на 3,3% порівняно з неудобреним контролем. Серед досліджуваних гібридів максимальна маса 1000 насінин у Візита - 55,3 г, менше - у Красеня –на 3,3 г; Харківського 49 –на 4,6 г; Одеського 149 –на 2,0 г. Лушпинність насіння в проміжних посівах зростала порівняно з основним весняним посівом. Так, в основних весняних посівах показник лушпинності насіння соняшнику, в середньому за 3 роки досліджень, становив 21,9%; у ранніх післяукісних посівах –,7%; у пізніх післяукісних –,5%; у післяжнивних –,3%. Внесення мінеральних добрив призводило до зменшення лушпинності насіння: на фоні NP середній показник лушпинності становив 23,9%, а на фоні NP –,5%, тоді як на контролі (без добрив) –,4%.
Водоспоживання посівів соняшнику залежно від досліджуваних факторів
На величину загального водоспоживання, ефективність та особливості використання вологи посівами соняшнику помітно впливають усі досліджувані нами фактори.
Величина сумарного водоспоживання найбільшою мірою змінювалась залежно від попередника (рис. 1).
c0
Примітки:
А –основний весняний посів соняшнику; В –пізній післяукісний посів соняшнику;
Б –ранній післяукісний посів соняшнику; Г –післяжнивний посів соняшнику.
Рис. 1 Дольова участь зрошення, опадів і ґрунтових запасів вологи в сумарному водоспоживанні соняшнику (середнє за 2000-2002 рр.).
Так, в основному весняному посіві (контроль) цей показник, у середньому по досліду, складав 2880 м/га; тоді як після озимої пшениці на зелений корм він збільшувався до 3094 м/га; після злаково-бобової сумішки на зелений корм та після озимого ячменю на зерно він складав, відповідно, 3043 та 2540 м/га.
При внесенні добрив сумарне водоспоживанння на фоні внесення мінеральних добрив з розрахунку NP складало 2894 м/га, NP –м/га, тоді як на контролі (без добрив) –м/га. Способи основного обробітку ґрунту суттєво не впливали на зміну величини даного показника.
Серед досліджуваних гібридів найбільше, як показали проведені розрахунки, потребував вологи для формування врожаю Красень –м/га, менше - Візит та Одеський 149 –відповідно 2890 та 2884 м/га; найменше –Харківський 49 –м/га.
При цьому спостерігався значний перерозподіл частки складових сумарного водоспоживання залежно від місця соняшнику в сівозміні (рис. 1).
Загальноприйнятим показником оцінки ефективності використання культурою вологи на формування врожаю є коефіцієнт водоспоживання. Серед досліджуваних попередників максимальним цей показник був за післяжнивних посівів (після озимого ячменю на зерно) –м/ц, тоді як за сівби в основні строки він знижувався майже вдвічі і складав 98 м/ц; а після озимої пшениці на зелений корм –м/ц; після злаково-бобової сумішки на зелений корм –м/ц. Відносно впливу добрив на зміну даного показника слід сказати, що внесення добрив сприяло зменшенню коефіцієнта водоспоживання. Так, якщо на неудобреному фоні він складав, у середньому по досліду, 162 м/ц, то на фоні внесення NP –м/ц, а NP –м/ц.
Під впливом способів основного обробітку ґрунту величина показника використання вологи на 1 ц насіння коливалась несуттєво.
Серед досліджуваних гібридів кращим, щодо раціональності використання води показав себе Візит, висіяний після полицевого основного обробітку на фоні живлення NP. Дане поєднання мало найкращі показники коефіцієнта водоспоживання: у основному весняному посіві –м/ц; у ранньому післяукісному –м/ц; у пізньому післяукісному –м/ц; у післяжнивному –м/ц.
Теплозабезпеченість посівів, раціональність використання
тепла гібридами соняшнику залежно від досліджуваних факторів
Результати спостережень і проведені розрахунки теплозабезпеченості основних та проміжних посівів соняшнику свідчать, що найбільше на забезпеченість теплом впливало місце культури в ланці зрошуваної сівозміни (попередник та строк сівби). Залежно від цього посіви скоростиглих гібридів соняшнику використовували різну кількість тепла як за весь період вегетації, так і в окремі міжфазні періоди.
Цікаві дані були отримані щодо перерозподілу використаних ефективних температур за міжфазними періодами. У проміжних посівах, порівяно з основним весняним, відмічене збільшення частки тепла, що надійшло в період “сходи-цвітіння”, відносно загальної кількості ефективних температур, що використовувались культурою протягом вегетації. У період “цвітіння-фізіологічна стиглість”, який є найвідповідальнішим щодо процесів формування врожаю насіння та накопичення жиру, ця тенденція змінюється в протилежний бік. В основних весняних посівах гібриди Харківський 49, Одеський 149 та Візит використовували за вказаний період до 59,2% загальної кількості використаної за вегетацію теплової енергії, а Красень –,1%; тоді як у післяжнивних посівах Харківський 49, Візит та Одеський 149 використовували по 30,0% від загальної кількості використаних ефективних температур, а Красень –,9%.
Був проведений також аналіз зв’язку між використанням посівами соняшнику ефективних температур вище 10°С і врожайністю культури (рис. 2). Результати розрахунків свідчать, що найбільш відповідальним, щодо впливу на врожай культури, є період “цвітіння-фізіологічна стиглість” (в цей період між використанням ефективних температур та врожаєм насіння виявлена пряма кореляційна залежність).
r=-0,005
d3, /
c2
c0