Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УРОК 13
Тема XI. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Тема уроку Засоби масової інформації в демократичному суспільстві
|
Мета: |
- сформувати знання про ЗМІ, їх види, функції та роль у сучасному суспільстві; - розкрити сутність понять «інформація», «ЗМІ», «інформаційний процес», «громадська думка», «свобода слова», «цензура» ; - закріпити вміння та формувати навички визначати ЗМІ як джерело поширення інформації в суспільстві та засобу формування громадської думки; - вчити характеризувати моделі взаємин ЗМІ й держави,оцінювати значення ЗМІ для формування громадянського суспільства; - розвивати навички критичного мислення та вчити критично аналізувати інформаційний простір в Україні; - продовжити формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, робити висновки на основі отриманих знань; - формувати громадянську компетентність, активність, не байдуже ставлення до існуючих проблем суспільства. - виховувати почуття власної гідності, відповідальності, толерантність, здатність до компромісу. |
|
Тип уроку: |
вивчення нового матеріалу. |
|
Форма проведення: |
інтерактивний урок із застосуванням ікт. |
|
Базові поняття (глосарій): |
ЗМІ- періодичні друковані й електронні видання та технічні засоби, які забезпечують збирання, опрацювання, передавання та поширення інформації для широкого кола осіб. Громадська думка - колективне ставлення певної спільноти до суспільної проблеми та шляхів її розв’язання. Інформація-відомості про навколишній світ, які підвищують рівень обізнаності людей. Інформаційне агентство-центр збирання ,обробки, зберігання та поширення інформації, яка використовується ЗМІ . Інформаційний процес - процес у результаті якого відбувається прийом,обмін та використання інформації. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому більшість працівників зайняті виробництвом, збереженням , переробкою, продажем та обміном шляхів її розв’язання. Свобода слова - право громадян та їхніх організацій вільно висловлювати свої погляди через газети ,журнали ,електронні засоби. Цензура--систематичний контроль за діяльністю ЗМІ шляхом конституційних,судових,адміністративних або силових заходів,що проводяться владою. Четверта влада-термін,яким визначають впливовість ЗМІ у суспільстві. Поряд із трьома гілками влади (законодавчою ,виконавчою і судовою) |
СЛАЙД 1
Тема уроку та епіграф уроку
Структура уроку
І. Організаційний момент уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
III. Мотивація навчальної діяльності
.
ІV. Вивчення нового матеріалу
План уроку(записаний на дошці)
1. З історії розвитку ЗМІ.
2. Види ЗМІ.
3. Функції ЗМІ.
4. ЗМІ як засіб формування суспільної думки.
5. Свобода слова та цензура.
6. ЗМІ і влада.
7. Соціальна відповідальність ЗМІ.
V. Закріплення знань умінь та навичок.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
Епіграф уроку: Проти діла соромного виступає слово праве…
Леся Українка
І. Організаційний момент.
Вчитель. Шановні друзі ,сьогодні ми продовжимо вивчення курсу «Людина і світ» І поговоримо про ЗМІ та їх роль у суспільному житті. На сьогодні мабуть не знайдеться такої людини, яка б не знала, що таке ЗМІ і змогла б обійтися без них. Людина-суспільна істота і тому не може обходитися без спілкування .Для успішної діяльності у будь-якій сфері життя нам необхідна інформація,а одним із її джерел є ЗМІ. Існує думка про те ,що в демократичному суспільстві ЗМІ відіграє роль четвертої влади поруч із законодавчою,виконавчою і судовою. Яку ж роль відіграють ЗМІ в нашому житті ми спробуємо з’ясувати з вами на сьогоднішньому уроці.
Зверніть увагу на план нашого уроку та на епіграф. Можливо хтось із вас зможе його пояснити вже на початку уроку..?
Проблемне питання: Чи можна вважати ЗМІ «четвертою владою»?
ІІ. Актуалізація опорних знань,умінь,навичок
1. Що означає термін ЗМІ?
2. Які види ЗМІ вам відомі?
3.Які центральні та регіональні ЗМІ вам відомі?
ІІІ. Мотиваційний аспект.
Учні нашого класу провели цікаве соціологічне дослідження, тож давайте надамо їм слово.
СЛАЙД 2 ПИТАННЯ АНКЕТИ:
1.. Який із видів ЗМІ є для вас домінуючим?
2. Яку інформацію ви отримуєте із ЗМІ.;
-політичну;
-наукову;
-пізнавальну;
-розважальну
3.Чи завжди довіряєте ви отриманій інформації?
4.Чи помічаєте ви помилки в ЗМІ?
5.Як ви до них ставитесь?
Учні роблять короткий аналіз анкети, проведеної серед різних вікових груп населення
СЛАЙД И 3 ,4,5 РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
.
ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК Отже люди по-різному відносяться до ЗМІ. Кожен віддає перевагу своїм ЗМІ. Але не знайшлося такої людини, яка б була байдужою і не користувалася ЗМІ
IУ. Вивчення нового матеріалу
Хто з вас знає скільки років виповнилося нашій міжрайонній газеті «ЗОРЯ»
А чи знаєте ви як давно існують ЗМІ? Інформацію про це нам підготувала ваша однокласниця.
СЛАЙД 6 демонструє історію ЗМІ
ПОВІДОМЛЕННЯ
1.►► 3 історії розвитку ЗМІ
(виступ учня з повідомленням) Як свідчить еволюція журналістики, одним із головних напрямків її розвитку було найбільш повне задоволення потреб людини в комунікації, тобто необхідній їй соціально значимої інформації. Вже в доісторичні часи людина сама виступала як засіб комунікації: різні відомості поширювали шамани, провісники, оракули, а засобом консервації її був наскальний живопис, пергамент, глиняні дощечки.
На сьогодні більшість дослідників єдині в думці, що появу преси слід віднести до V ст. до н. е., коли в Римі виходили перші газети, які лише за часів Юлія Цезаря (60 р. до н. е.) почали нагадувати сучасні. Найбільш відомим є щоденний бюлетень «Acta diurna» («Події дня»). Разом з тим є відомості, що доісторичні видання були і в Азії (наприклад, в Китаї у VIII столітті нашої ери виходила «Диба» — «Придворна газета», «Кібелчжі» — «хронікальна газета», а в Японії на глиняних дошках збереглася «Іоміурі каварабан» — «Читати і передавати»), що є, по суті, прагазетними явищами.
У середньовіччі значного поширення набули так звані «летючі листки» (серед них — реляції, ревю, куранти та ін.), які мали яскраво виражений інформаційно-прикладний характер. Винахід в 1440 p. І. Гуттенбергом процесу друку за допомогою рухомих літер сприяло розвитку преси і журналістики. Батьківщиною преси як соціального інституту можна вважати територію Західної Європи. Першою газетою у власному розумінні цього слова прийнято вважати бельгійську «Niewe Tydingen» («Всі новини»), яка стала виходити в Антверпені приблизно з 1605 року в друкарні Авраама Вергевена. 3 11 березня 1702 р. в Англії, в Лондоні почали видавати першу щоденну газету «Daily Courant» («Щоденний вісник» Термін газета увійшов до широкого вжитку з появою у Франції видання «Ля газет»(1631р.).Перші газети в Україні З’явилися польською мовою(«Кур’єр львівський» ,1749р)., російською ( «Харьковские известия»,1817-1823рр.). Перша газета українською мовою –«Зоря галицька» - видавалася у Львові в 1848-1857роках.
У стародавні часи форми мови реалізовувалися в літописах, хроніках, анналах, життєписах, історіях, подорожах, у різноманітних епістолярних формах — від особистого листа до офіційних послань, від повчань і наказів до булл, рескриптів, прокламацій. А після виникнення друкованої журналістики почала формуватися система журналістських жанрів. Серед початкових можна назвати інформацію-хроніку, репортаж, памфлети. Далі почали з’являтися й інші газетно-журнальні жанри. Прийнято виділяти такі типи журналістики:
• релігійно-клерикальна (XV-XVI ст.);
• феодально-монархічна (XVI-XVIII ст.);
• буржуазна (ХІХ-ХХ ст.);
• соціалістична (XX ст.);
• загальногуманістична (кінець XX ст. — початок III тисячоліття)
До теперішнього часу ми можемо говорити про формування загальногуманістичної журналістики.
Даючи оцінку існуючим типам, потрібно відзначити, що не скрізь вони існували обов’язково в такому порядку і чистій формі — їх наявність залежала від конкретної ситуації в державі
.
ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК
Отже ЗМІ мають давню історію і мали різноманітний вигляд. А зараз давайте прослідкуємо які ж види ЗМІ є популярними сьогодні.. і спробуємо дати їм оцінку, проаналізувавши їх позитивні і негативні сторони.
2. ►► Види засобів масової інформації (ЗМІ).
Робота в групах. Метод аналізу та порівняння.
Учні отримують картки на яких записані види ЗМІ . Кожна група визначає позитивні і негативні риси «свого виду ЗМІ».Потім іде обговорення результатів роботив групах.Порівняння даних з таблицею
.
СЛАЙД 7 Таблиця слабких і сильних сторін ЗМІ
|
Види ЗМІ |
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
Газети |
Велика аудиторія. Величезний вибір, тому що різні газети читаються людьми різного віку, відповідно до професійних чи інших інтересів. Можливість оперативних і частих публікацій. |
Коротке життя. Обмежені можливості друкування. У величезній кількості важко розібратися. |
|
Журнали |
Висока вибірковість, яскравий, якісний друк. Довге життя. Престижність. Читається без поспіху. |
Великі фінансові витрати на видання. Тривалий процес підготовки до друку. Досить висока вартість. Недостатня інформаційна мобільність. |
|
Радіо |
Висока мобільність. Дешевизна. оперативно можна вносити поправки, коментарі. Висока вибірковість. |
Мало радіостанцій, що транслюють на всю країну. Коротке життя. Якість програм багатьох станцій низька. Втратило престиж. |
|
Телебачення |
Вихід на велику аудиторію. Малі витрати на одного глядача. Високий престиж. Висока мобільність. Можливість цілодобового мовлення. Яскравість подачі інформації. Можливість поєднання картинки, тексту, музики. |
Високі фінансові витрати. Коротке життя телерепортажів. Кількість і склад аудиторії не гарантовані. Якість багатьох програм низька. Велика кількість пропонованих каналів ускладнює пошук інформації. |
|
Інтернет |
Аудиторія – весь світ. Безмежні можливості пошуку і розміщення будь – якої інформації. Різноманітність джерел і думок. |
Багато недостовірної інформації. Складність пошуку у величезній кількості інформації. Вимагає особливих умінь пошуку. |
ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК
Засоби масової інформації — це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.
ЗМІ становлять складну систему, виділяють два головні їх типи: друковані (преса) та електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіопродукція).
Сучасні ЗМІ представляють собою установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам Це відносно самостійна система, що характеризується множинністю складових елементів: змістом, властивостями, формами, методами і певними рівнями організації (у країні, в регіоні, на виробництві). Відмітні ознаки ЗМІ — це публічність, тобто необмежене коло користувачів, наявність спеціальних технічних приладів, апаратури; непостійний кількісний склад аудиторії, змінюється залежно від виявленого інтересу до тієї чи іншої передачі, повідомленням або статті.
Поняття «засоби масової інформації» не слід ототожнювати з поняттям «засоби масової комунікації» (ЗМК). Це не зовсім правильно, оскільки останнє поняття характеризує більш широкий спектр масових засобів. До ЗМК належать кіно, театр, цирк і т. ін., всі видовищні вистави, які відзначаються регулярністю у зверненні до масової аудиторії, а також такі технічні засоби масової комунікації, як телефон, телеграф, телетайп і т. ін.
Власне журналістика прямо пов’язана з використанням розвинених технічних засобів комунікації — преси (засоби поширення інформації за допомогою друкованого відтворення тексту та зображення), радіо (передання звукової інформації за допомогою електромагнітних хвиль) і телебачення (передання звукової і відеоінформації також за допомогою електромагнітних хвиль; для радіо і телебачення обов’язковим є використання відповідного приймача).
Завдяки використанню цих комунікаційних засобів виникли три підсистеми ЗМІ: преса, радіо і телебачення, кожна з яких складається з величезної кількості каналів — окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по всьому світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах). Кожна підсистема виконує відповідно функції журналістики на основі певних специфічних особливостей.
Преса (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) дістала особливе місце в системі ЗМІ. Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм, які читач-глядач сприймає без допомоги яких-небудь додаткових засобів (натомість для отримання радіотелевізійної інформації потрібні телевізор, радіоприймач, магнітофон і т. ін.). Друковані видання легко мати «при собі» і звертатися до «вилучення» інформації у зручний час, не заважаючи оточуючим, і за обставин, що не дозволяють або заважають слухати радіо чи дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку і ін. критичне мислення)
3.►► Функції ЗМІ
Слайд 8 СХЕМА «Функції ЗМІ»
Метод «Коло думок»
Користуючись опорною схемою учні пояснюють функції ЗМІ
Проміжний рідсумок
Розгляд і аналіз функцій будь-якої системи соціальної діяльності — найважливіший момент її теорії.
Це пов’язано з тим, що процеси, які відбуваються в кожній системі соціальної діяльності, визначаються, зрештою, тим, що вона здійснює певну функцію в більш широкому загалі.
Взагалі, ЗМІ виконує величезну кількість функцій в абсолютно різних сферах.
1. Комунікативна — функція спілкування, налагодження контакту.(листи, дзвінки, обмін думками) пошук однодумців, висвітлення різних поглядів
2. Організаторська — у ній найбільш наочно проявляється роль журналістики як «четвертої влади» в суспільстві .Через ЗМІ суспільство впливає на прийняття політичних рішень,ЗМІ роз’яснює прийняті постанови,державні рішення. Згуртовує людей.
3. Ідеологічна (соціально-орієнтаційна), пов’язана з прагненням здійснювати глибокий вплив на світоглядні основи та ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів.
4. Культурно-освітня, яка полягає в тому, щоб, будучи одним з інститутів культури суспільства й беручи участь у пропаганді та поширенні в житті суспільства високих культурних цінностей, виховувати людей на зразках загальносвітової культури, тим самим сприяючи всебічному розвитку людини.
5. Рекламно-довідкова, пов’язана із задоволенням утилітарних запитів у зв’язку зі світом захоплень різних верств аудиторії (сад, город, туризм, колекціонування, шахи і т. д. і т. п.).
6. Рекреативна (розваги, зняття напруги, отримання задоволення).
7.Функція «сторожового собаки» термін з’явився у США(боротьба ЗМІ із суспільними вадами , захист від корупції і бюрократі
8 . Функція критики й контролю.
9.Оперативна (обслуговування ЗМІ певних політичних об’єднань.
10. «Жовта преса»( бульварно - сенсаційні ЗМІ- події скандального характеру)
ЩО ОЗНАЧАЄ ТЕРМІН «жовта преса »?Чи має вона право на життя?
4.►► ЗМІ як засіб формування суспільної думки ЧОМУ?
Метод «Коло думок»
Учні висловлюють свою точку зору,а група експертів фіксує основні думки і записує їх на аркуші,а потім іде обговорення
Вчитель: роздає картки ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЦІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ?
1. Девіз ЗМІ : Будь-яку подію можна зробити темною, якщо її правильно висвітлити.
2. Якби мені довелося вибирати між урядом без газет і газетами без уряду, я обрав би останнє.
Томас Джефферсон
3. Хто володіє інформацією, той володіє світом
Б.Гейтс(комп’ютерний магнат)
4. Прочитайте інформацію і висловіть власну думку щодо цієї розмови.
У романі Роже Мартена дю Гара «Сім’я Тібо» є епізод, коли два товариші , один із яких - лікар, а інший - політичний діяч ,обговорюють питання , чи вступить Франція у Першу світову війну .Лікар доводить,що громадська думка не на боці тих,хто хоче участі Франції у війні. На це політичний діяч спокійно відповідає,що за допомогою газет вони за два_три дні зможуть повернути громадську думку на дев’яносто градусів
Виступи експертів.
Слайд 9 ВПЛИВ ЗМІ НА ФУРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ.
СЛАЙД 10
СЛАЙД 11 .
СЛАЙД 12
СЛАЙД 13
Проміжний підсумок
Розповідь учителя
ЗМІ відіграють у політичному житті суспільства істотну роль, безпосередньо стосуючись його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (творить) функції, тому вони тією ж мірою, що і творці політики, несуть відповідальність за те, що відбувається в суспільстві.
Політичний вплив ЗМІ здійснюють через вплив на розум і почуття людини
Використання технологій інформаційно-психологічного впливу на маніпулювання громадською думкою - поширене у світі явище. ЗМІ призначені для сприйняття їх масами. Тому ще не дуже давно були визначені межі складності подання матеріалів. Було сформульовано правило,згідно з яким повідомлення повинно мати рівень зрозумілості,який відповідає коефіцієнту інтелекту,приблизно на 10% нижчому від середнього рівня середовища ,на яке воно розраховане. Тому не дивно,що тексти повідомлень у ЗМІ інколи бувають дуже примітивними.
Політика,як сфера суспільної діяльності найбільше потребує ЗМІ для постійного зв’язку між державою та громадянами. Також влади намагається утримати контроль над суспільством за допомогою ЗМІ. Найбільший тиск влади на суспільство відбувається під час виборчих кампаній,використання «виборчих технологій» і т д.
У демократичних державах явно переважає раціональна модель масових комунікацій, розрахована на переконання людей за допомогою інформування та аргументації, побудованою згідно із законами логіки. Ця модель відповідає сформованому там типу менталітету і політичної культури людей. Вона пропонує змагальність різних ЗМІ в боротьбі за увагу і довіру аудиторії. У цих державах законом заборонено використання ЗМІ для розпалювання расової, національної, класової та релігійної ненависті і ворожнечі, проте в них різні політичні сили для пропаганди своїх ідей і цінностей широко застосовують методи переважно емоційного впливу, що особливо яскраво проявляється в періоди виборчих кампаній і нерідко може затьмарити раціональні доводи та аргументи. Цим широко користуються тоталітарні, авторитарні і особливо етнократичні режими, насичуючи свою політичну пропаганду емоційним змістом. Тут ЗМІ широко використовують методи психологічного навіювання, засновані на страху і вірі, для розпалювання фанатизму, недовіри або ненависті до політичних опонентів, осіб інших національностей і всіх неугодних.
Незважаючи на важливість емоційного впливу, все ж таки головний вплив на політику ЗМІ здійснюють через інформаційний процес. Основними етапами цього процесу є одержання, відбір, препарування, коментування відомостей. Від того, яку інформацію, в якій формі і з якими коментарями отримують суб’єкти політики, багато в чому залежать їх подальші дії. Вони не тільки відбирають відомості, які поставляють інформаційні агентства, але і самі видобувають і оформляють їх, а також виступають їх коментаторами і поширювачами. Потік інформації в сучасному світі настільки різноманітний і суперечливий, що самостійно розібратися в ньому не в змозі ні окрема людина, ні навіть група фахівців. Тому відбір найбільш важливої інформації та її подання у доступній масової аудиторії формі і коментування — важливе завдання всієї системи ЗМІ. Інформованість громадян, у тому числі політиків, прямо залежить від того, як, з якими цілями і за якими критеріями відбирається інформація, наскільки глибоко вона відображає реальні факти після її препарування та редукції, здійснених газетами, радіо, телебаченням, а також від способу і форм подання інформації.
Роль ЗМІ в політиці не можна оцінювати однозначно. Вони являють собою складний багатогранний інститут, що складається з безлічі органів і елементів, які забезпечують інформування населення про те, що відбувається в кожній конкретній країні і в усьому світі.
РОБОТА З ІНФОРМАЦІЄЮ В ГРУПАХ
Метод «Бортовий журнал»( що знали і що нового дізналися
з даного тексту)
Важливим надбанням демократії є свобода слова , крім того вона є одним із чинників ,що сприяють об’єктивності ЗМІ. Свобода слова одна з демократичних свобод,визначених Конституцією України., стаття 34 якої стверджує: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова,на вільне вираження своїх поглядів і переконань».
Кожний має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,письмово або в інший спосіб і на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки ,територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам,для охорони здоров’я населення,для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно ,або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.»
Свобода слова повністю залежить від свободи в широкому розумінні. А остання в свою чергу ,передбачає не лише вільні дії та погляди,а й цілковиту відповідальність за скоєне ,написане,або сказане. Тому свобода слова належить до групи обмежуваних прав.
Згідно з нормами міжнародного права,обмеження на свободу слова повинні відповідати трьом умовам:
1.Вони повинні суворо узгоджуватися із законом;
2.Мати праведну мету;
3.Бути необхідними та і адекватними для її досягнення.
Конституція України забороняє пропаганду соціальної, расової, національної чи релігійної ворожнечі, а також розголос відомостей,які містять державну таємницю. Тимчасові або часткові обмеження також можуть упроваджуватися за рішенням суду.
Самі ЗСІ сьогодні є суб’єктом бізнесу,і свобода слова сьогодні часто залежить від рівня їх економічної самостійності. Українські ЗМІ і в першу чергу регіональні і місцеві,ще не досягли того матеріального благополуччя,яке б дозволило їм зберігати незалежні позиції.
Що включає в себе поняття свобода слова.? Яке найголовніше обмеження свободи слова повинен пам’ятати працівник ЗМІ?(зробіть коротке повідомлення по цьому питанню)
ТЕКСТ 2 . ЦЕНЗУРА.
Протягом кількох століть найбільшим ворогом ЗМІ була цензура. В усі часи можновладці намагалися вплинути на ЗМІ,керувати ними. Їхній спектр дуже широкий : від заборони певних видань закриття телерадіоканалів до та переслідування журналістів за критику державної цензури .
ЦЕНЗУРА-контроль держави над публічним виявом думок і творчості індивіда.
Як правило цензура виявляється в придушенні певних ідей,порушенні певних тем або вживання певних слів,Як привід до цензури часто називається намагання нібито стабілізувати суспільство над яким уряд має контроль. Цензура буває відкритою,коли видаються спеціальні закони, які забороняють публікацію або оприлюднення певних ідей (наприклад у Китаї,Австралії або Саудівській Аравії, де законом заборонено відвідувати сайти певної тематики); або прихованою,у вигляді залякування,коли людям забороняється висловлювати або підтримувати певні ідеї під страхом позбавлення роботи або інших загроз ,навіть загрозою їх життю.
У сучасній суспільній свідомості існує однозначна думка: наявність цензури - перша ознака тоталітарного режиму, відсутність цензури - наявність демократичного режиму. У всіх розвинених країнах цензура законодавчо заборонена ,а конфлікти із ЗМІ громадяни, установи і влада вирішують лише в судовому порядку. Стаття 15 Конституції України містить категоричне положення: «Цензура заборонена»
Але крім цензури до ЗМІ можуть застосовуватися різні форми тиску: політичний тиск, економічний , моральний і фізичний. Політичний проявляється у втручанні державних гілок влади у роботу ЗМІ,ідеологічний у насаджуванні певних ідей і теорій правлячої верхівки і приховуванні опозиційних думок. Економічний тис проявляється у скороченні фінансування ЗМІ їхніми прихованими або очевидними господарями. Моральний тиск здійснюється через суди Недосконалість українського законодавства дозволяє будь-яку критику на адресу владних структур,певних кланів розглядати як образу честі і гідності. Причому закон дає можливість оцінювати моральну шкоду будь-якою сумою. Практика розгляду позовів проти ЗМІ поки що засвідчує,що суди,як правило,стають на бік органів влади. Позови економічно розоряють ЗМІ.
Але най ганебнішим явищем є фізичний тиск проти працівників ЗМІ, такі випадки трапляються також і в Україні. Журналісти навіть висунули ідею створення Білої книги, що висвітлювала б факти фізичної боротьби з представниками їхньої професії і була б пам’ятником загиблим журналістам.
Чому неможливе співіснування цензури і демократії? Які не правові форми тиску можуть застосовуватися до працівників ЗМІ?(зробіть коротке повідомлення по цьому питанню)
ТЕКСТ 3.
ЗМІ І ВЛАДА.
Найважливіше завдання ЗМІ в суспільстві - інформування громадян. Поряд з існуючими в демократичних державах трьома гілками влади – законодавчою виконавчою і судовою – ЗМІ називають«четвертою владою» Однак вони не мають іншого способу реалізації своєї влади,окрім слова,правдивої інформації, це і є той основний інструмент за допомогою якого ЗМІ формують громадську думку.».
Влада ЗМІ таким чином,- непряма влада. ЗМІ НЕ неспроможні прийняти жодне рішення .Але вони володіють великою силою-умами та свідомістю людей ,формують погляди на ті чи інші проблеми .
ЗМІ необхідні розвиненому демократичному суспільству як самостійна сила ,автономна від держави,адже тільки в такому разі вони здатні виконувати свої функції. Парадокс полягає в тому,що інформаційна безпека демократичної держави полягає у відсутності контролю над ЗМІ, у якомога повнішому інформуванні населення про всі явища внутрішнього і зовнішнього життя .Лише свобода забезпечує функціонування ЗМІ як «четвертої влади».Демократичне суспільство зацікавлене в перетворенні ЗМІ в «четверту владу як одному з факторів політичної і соціальної стабільності.»
У відносинах ЗМІ з державою існує чотири моделі взаємин:
1.ТОТАЛІТАРНА-в держава встановлює абсолютний контроль над ЗМІ.
2.АВТОРИТАРНА- ЗМІ повинні служити урядові і « роз’яснювати громадянам правильну політику»
3. МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ - встановлює межі функціонування ЗМІ,залишаючи за собою право втручання в певні тематичні сфери.
4. ЛІБЕРАЛЬНА МОДЕЛЬ ставить перед пресою завдання служити суспільству ,бути сторожем демократії.
У реальних умовах України,коли рівень реформування різних галузей життєдіяльності суспільства істотно відрізняється як мірою охоплення так і глибиною,коли самі реформи доводиться здійснювати в умовах економічної і соціальної кризи,вирішального значення набувають роль ЗМІ як гарантів політичної і соціальної стабільності , як каналів вираження суспільних інтересів.
У яких відносинах можуть перебувати ЗМІ з владою.?(моделі). Як влада може вплинути на ЗМІ? (зробіть коротке повідомлення по цьому питанню)
ТЕКСТ 4.
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРЕСИ.
Чи не найважливішим обмеженням є соціальна відповідальність ЗМІ взагалі і преси, зокрема.
Свобода слова – це не право журналістів на професійне досягнення або завоювання. Це не право говорити те, що думаєш, у тому числі будь – які нісенітниці, які можуть спасти на думку журналісту. Свобода слова – це все – таки конституційне право народу отримувати достовірну інформацію.
Нині складається парадоксальна ситуація: громадяни довіряють ЗМІ більше, ніж уряду та державному апарату. Так, за даними Євробарометра за 2006 рік, у середньому телебаченню довіряють 53% осіб, радіо – 61%, пресі – 45%.
Тому дуже важливо, щоб преса відповідально ставилася до тієї інформації, яку вона надає суспільству.
За сучасних умов політичні новини все більше стають товаром,і журналіст не може залишитися абсолютно вільним і незалежним у своїх судженнях, Але особливу небезпеку несуть факти політичного маніпулювання ,тобто спроб примусити людей до діяльності всупереч Їх власним інтересам.(підтасування фактів,,їх замовчування,поширення брехні та наклепів,навішування ярликів,та інше). Все це заважає отримати правдиву інформацію про події та окремих політиків,позбавляє людей можливості зробити інформований вибір. У протистоянні політичному маніпулюванні особливої ролі набувають морально - етичні якості журналіста.
На Заході існує така теорія соціальної відповідальності. Людина за своєю суттю не може розумно розпоряджатися необмеженою свободою. Звідси – право на свободу слова одних і право інших на свободу захисту від сторонньої свободи. На цій підставі виникають етнічні кодекси. Такий кодекс є і в журналістів.
Що таке маніпуляція громадською думкою? Яким чином їй можна протистояти?(зробіть коротке повідомлення з даного питання
ЗАВДАННЯ УЧНЯМ : ЗАПИШІТЬ КРИТЕРІЇ, ЯКИМ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ працівники ЗМІ
СЛАЙД 14 моральний кодекс журналіста
УЧИТЕЛЬ ЗНАЙОМИТЬ УЧНІВ З МОРАЛЬНИМ КОДЕКСОМ ЖУРНАЛІСТА
Члени товариства професійних журналістів вважають, що просвіта громадськості – це передумова справедливості й основа демократії.
Обов’язок журналіста – сприяти реалізації цієї мети за допомогою пошуку істини та забезпечення об’єктивного й усебічного висвітлення подій і проблем. Журналісти повинні сумлінно й чесно служити суспільству. Професійна чесність – це наріжний камінь, на якому ґрунтується довіра до журналіста.
Журналісти повинні бути чесними, неупередженими й сміливими під час збирання, викладу та коментування інформації.
Робіть шкоду мінімальною.
Журналісти, що дотримуються правил професійної етики, ставляться до джерел інформації, до героїв своїх репортажів і до колег як до людей, гідних поваги.
Будьте незалежними.
Журналісти повинні бути незалежними від будь – яких інтересів, за винятком права громадськості бути інформованою.
Будьте відповідальними.
Журналісти відповідальні перед своїми читачами, слухачами, глядачами й один перед одним.
СЛАЙД 15 ПАМ’ТНИК ЖУРНАЛІСТАМ.
СЛАЙД 16 ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРОБЛЕМНОГО ПИТАННЯ.
ЧИ МОЖНА ВВАЖАТИ ЗМІ «ЧЕТВЕРТОЮ ВЛАДОЮ»?
МЕТОД « ПРЕС»
1.Явважаю,що………
2. Тому, що……………
3.Наприклад………….
4. Отже, …………………..
V . Підсумок уроку ПОВЕРНЕННЯ ДО ЕПІГРАФА УРОКУ
Бесіда
Отже в сучасному світі існує величезна кількість інформації, і дуже важко розібратися в її достовірності. Тому необхідно навчитися її «просіювати». Вибирати головне , а також завжди мати свою точку зору.
СЛАЙД 17. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти інформацію в ЗМІ про міжнаціональні конфлікти(матеріал до наступного уроку ) (достатній рівень)
Написати
Твір – есе «За яких умов українські ЗМІ можуть дійсно стати «четвертою владою?». (високий рівень)
СЛАЙД 18 . ОЦІНКА СВОЄЇ РОБОТИ НА УРОЦІ
А зараз я прохаю Вас оцінити свою роботу на уроці за допомогою таблиці (кожен показник 0 – 1 – 2 бали):
|
Показник |
Бали |
|
Актуальність теми для вас |
|
|
Корисність поданої в темі інформації |
|
|
Ваше уміння працювати самостійно |
|
|
Ваше уміння працювати в команді |
|
|
Ваше уміння знайти необхідну інформацію в тексті |
|
|
Ваше уміння висловлювати власну позицію |