Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Харків 2001 Д

Работа добавлена на сайт samzan.net:


ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

Зажарський Володимир Володимирович

УДК 619.849.19:618.14-002.2

ЛАЗЕРОТЕРАПІЯ ПРИ ГОСТРОМУ

ПІСЛЯРОДОВОМУ ЕНДОМЕТРИТІ У КОРІВ

16.00.07 –ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор

Мороз Іван Герасимович,

Луганський державний аграрний університет,

завідувач кафедри незаразних хвороб

                                     

Офіційні опоненти  доктор ветеринарних наук, доцент

Харенко Микола Іванович,

Сумський державний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії

кандидат ветеринарних наук, доцент

Гришко Дмитро Семенович,

Харківський зооветеринарний інститут,

завідувач кафедри акушерства і гінекології

Провідна установа Львівська державна академія ветеринарної

медицини ім. С.З.Гжицького, кафедра акушерства і

штучного осіменіння

Захист дисертації відбудеться  22.05.2001 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.070.01 при Харківському зооветеринарному інституті за адресою 62341, Харківська обл., Дергачівський район, п/в М.Данилівка, ХЗВІ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту (62341, Харківська обл., Дергачівський район, п/в М.Данилівка)

Автореферат розісланий 19.04.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент     Савенко М.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному скотарстві України залишається високий рівень неплідності корів, що приводить до зниження кількості приплоду, зменшення продуктивності та несвоєчасного вибракування тварин. Д.Д.Логвінов (1981), А.Я.Батраков (1994), І.Г..Мороз (1996), Яблонський В.А., Любецький В.Й. (2000) та інші визнають, що у більшості корів причиною симптоматичної неплідності є гострий післяродовий ендометрит. Вітчизняна наука і практика розробила і рекомендувала тваринництву багато методів лікування корів, хворих післяродовим ендометритом, більшість яких базується на місцевій протимікробній дії. Але запальні процеси органів відтворення корів часто розвиваються при порушенні обміну речовин, нервових та ендокринних розладах, які необхідно враховувати при виборі методів лікування.

Немедикаментозні методи лікування тварин стають актуальними у звязку з сучасними екологічними проблемами. Одним з таких методів є лазеротерапія (І.С.Панько, В.М.Власенко, В.І.Іздепський, 1987, 1994, Іноземцев В.П., Нежданов А.Г., 2000). Питання впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання від напівпровідникового діоду, перебіг запального процесу у тканинах матки, морфо-біохімічні та імунологічні показники крові корів, хворих післяродовим ендометритом, потребують більш глибокого вивчення.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є частиною наукової теми “Розробка ефективної системи діагностики, терапії та профілактики хвороб великої рогатої худоби”, номер державної реєстрації 0197U000758.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було обгрунтування ефективності застосування лазерного випромінювання у порівнянні з існуючими методами терапії корів при гострому післяродовому ендометриті, з урахуванням тривалості та характеру розвитку запального процесу.

Для вирішення даної проблеми були поставлені такі завдання:

  •  порівняти ефективність клінічних і лабораторних методів ранньої діагностики гострого післяродового ендометриту у корів
  •  вивчити мікробний статус вмісту матки при гострому післяродовому ендометриті та визначити чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків
  •  вивчити показники природної резистентності організму корів при гострому гнійно-катаральному ендометриті
  •  встановити вплив різних терапевтичних засобів на імунний стан хворих корів та морфо-біохімічні показники крові, розвиток і перебіг гострого гнійно-катарального ендометриту 
  •  вивчити у порівняльному аспекті ефективність лікування корів з гострим гнійно-катаральним ендометритом при різних методах застосування лазерного випромінювання
  •  зясувати терапевтичну та економічну ефективність застосованих методів лікування корів із гострим гнійно-катаральним ендометритом

Обєкт дослідження корови, хворі гострим гнійно-катаральним ендометритом, новонароджені телята.  

Предмет дослідження терапевтична ефективність лазерного випромінювання, тканинної суміші і окситетерацикліну-200 та їх вплив на фактори неспецифічної резистентності, морфо-біохімічні та імунологічні показники крові корів ексудат з порожнини матки.

Методи дослідження. При оцінці стану статевих органів використовували клінічні та лабораторні методи діагностики гострого і субклінічного ендометриту у корів. При дослідженні вмісту порожнини матки і крові використовували бактеріологічні, морфологічні, біохімічні та імунологічні методи.  

Наукова новизна. Проведено порівняльну оцінку клінічних і лабораторних методів діагностики післяродового ендометриту у корів протягом перших 10 днів після родів. Вперше обгрунтовано терапевтичні аспекти різних способів використання лазерного опромінення у порівнянні із існуючими методами лікування хворих корів. Встановлено позитивний вплив лазерного опромінення на морфо-біохімічні показники крові та рівень клітинного і гуморального імунітету тварин після лікування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень підтверджують доцільність комплексної діагностики післяродового ендометриту у перші дні його розвитку. Вперше вивчена терапевтична і економічна ефективність  напівпровідникового лазерного приладу “СТП-5” для лікування корів при післяродових запаленнях матки. Показано, що під дією лазерного випромінювання активізуються клітинні та гуморальні ланки імунітету, нормалізуються процеси обміну речовин.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на факультетах зооінженерному та ветеринарної медицини ЛДАУ. Результати досліджень, що викладені в дисертації, увійшли до методичних рекомендацій з діагностики та лікуванню ендометриту у корів, схвалені радою факультету ветеринарної медицини ЛДАУ.

Лазерний прилад “СТП-5” використовують у 4 господарствах Луганської області.

Особистий внесок здобувача. Автором опрацьовано достатню кількість джерел літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з питань, повязаних з темою дисертації. Самостійно виконано увесь обсяг експериментальної частини роботи, статистичну обробку отриманих даних, за винятком імунологічних досліджень, які проведено спільно із співробітниками лабораторії імунології при обласній педіатричній лікарні міста Луганська. Аналіз та інтерпретація одержаних результатів виконані автором самостійно, включаючи висновки і практичні пропозиції.

Апробація  результатів  дисертації. Матеріали дисертації доповідались на 

  •  наукових конференціях Луганського державного аграрного університету (1999-2000р.)
  •  на міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів”, 6-9 грудня 1999р., Полтавський с.–г. інститут
  •  Міжнародній науковій конференції “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука”, 4-6 травня 2000р., Львівська державна академія ветеринарної медицини
  •  І Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин”, 25-26 травня 2000р., Київський національний аграрний університет.

  Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 7 друкованих працях, у тому числі в 5 статтях, надрукованих у виданнях, які відповідають переліку, що пропонує ВАК. Також, у співавторстві, опубліковані методичні рекомендації “Діагностика та лікування ендометриту у корів”.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 142 сторінках компютерного тексту, ілюстрована 37 таблицями і 5 рисунками. Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку джерел літератури, який містить 229 найменування, у тому числі 52 іноземних.

МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ  МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проводили на коровах симентальської породи в КСП “Прогрес” Сватівського району Луганської області, чорно-рябої породи в Луганському інституті агропромислового виробництва (ЛІАВ), червоної степової породи в навчально-дослідному господарстві Луганського ДАУ. Корови були віком 4-8 років з середньорічною молочною продуктивністю 2,5-3,1 тис. кг молока за лактацію. Раціони годівлі дослідних і контрольних груп тварин були збалансовані за всіма показниками відповідно до норми годівлі.

При клінічному обстеженні корів після родів враховували загальний стан тварин, характер лохій, розмір та топографію матки, стан яєчників та інволюції жовтого тіла вагітності. У перші 10 діб після отелення корів, проводили ранню діагностику гострого ендометриту за методами В.С.Дюденка (1986), В.Г.Гавриша (1998) та І.С.Нагорного і В.П.Поліщука (1986). Поширення гострого післяродового ендометриту вивчали на 953 корів.  За результатом досліджень в дослід було відібрано 60 корів з діагнозом гострий гнійно-катаральний ендометрит, яких розділили на три дослідні групи. Контрольну групу складали 20 корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду.

Тварин першої групи лікували методом ректальної аплікації низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) інфрачервоного спектру дії у режимі: щодня, експозиція 5 хвилин, курс лікування 10-14 сеансів. Коровам другої дослідної групи застосовували тканинний препарат з печінки великої рогатої худоби, виготовлений за методом В.П.Філатова, який вводили підшкірно у дозі 5 мл на 100 кг живої маси 3-4 рази з інтервалом 5 діб. Для лікування корів третьої групи призначали окситетрациклін-200, який вводили внутрішньом’язово по 10 мл на 100 кг живої маси тварини один раз на добу до видужування.

У дослідних корів проводили бактеріологічне дослідження вмісту піхви та порожнини матки, відбирали проби крові для морфологічного дослідження та визначення показників клітинного і гуморального імунітету, а також неспецифічної резистентності до лікування, через добу від початку лікування, на 6 добу лікування, після видужування і через 10 днів.

У другій серії дослідів проводили порівняльну оцінку лікування хворих корів різними методами лазерного опромінення методом ректальної аплікації лазерного випромінювання, шляхом лазерного випромінювання на біологічно активні точки (БАТ) та при комбінованому застосуванні лазеротерапії на БАТ і масажу матки хворих тварин. У кожній групі було по 10 хворих тварин. Режим лікування: щодня, експозиція 5 хвилин, курс лікування 10-14 сеансів, масаж матки 5 хвилин Ефективність лікування оцінювали за термінами видужування корів, негативною пробою за Г.М.Калиновським (1986), біологічними пробами за М.А.Флегматовим та В.С.Шипіловим (1986), відновленням функції відтворення з урахуванням статевої циклічності, заплідненості та тривалості неплідності.

У сироватці крові визначали: вміст загального білка –рефрактометрично за методом Рейса (1975), білкові фракції –електрофорез на папері. Кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобін, лейкограму визначали загальноприйнятими методами. Бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) і лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) визначали фотонефелометричним методом, модифікованим співробітниками відділу зоогігієни УНДІЕВ (1974).

Відділення лімфоцитів проводили за методом Bojum (1968). Загальну кількість Т-лімфоцитів визначали методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за M.Jondal et al. (1992) у модифікації А.Н.Чередєєва та співавт. (1984). Вміст “активних” (ранніх) лімфоцитів визначали модифікованим методом розеткоутворення за M.Wansbrong-Tones (1979). Визначення числа теофілінчутливих (Т-супресорів) та резистентних до дії теофіліну (Т-хелпери) Т-клітин проводили за методом P.Limatibul et al. (1995). Імунорегуляторний індекс розраховували як співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів. Кількість В-лімфоцитів визначали за N.F.Mendes et al. (1973) методом розеткоутворення, метаболічну активність нейтрофілів за реакцією з нітросинім тетразолієм (НСТ). Фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів (ФА) виявляли  за реакцією з тест-об’єктом, де застосовували стандартні частини латексу. Вивчення імуноглобулінів основних класів (А, М, G) у сироватці крові проводили методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G.Mancini et al. (1965). Загальний рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) вивчали за М.Digeon et al. (1977) у модифікації В.М.Фролова (1986).

Під час бактеріологічного дослідження для ідентифікації чистих культур мікроорганізмів використовували набір морфолого-культуральних і біохімічних тестів. Ідентифікацію і класифікацію здійснювали згідно з настановою щодо систематики бактерій за  Bergey (1986) , І.В.Голубєвою та ін.(1985), M.P.Starr et al. (1986). Рівень антибіотикочутливості виділених штамів визначали методом паперових дисків і серійних розведень (А.І.Антонов та ін., 1986).  

Економічну ефективність методів терапії визначали за методиками Ф.Ф.Білоусова з співавт. (1982) та МСГ СРСР (1984), а статистичну обробку результатів проводили на комп’ютері Pentium-3 за програмою Gesta. Ступінь вірогідності оцінювали за критерієм Стьюдента (Р0,05).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА їХ АНАЛІЗ

Оцінка різних методів ранньої діагностики гострого післяродового ендометриту

Дослідження  були спрямовані на порівняння існуючих лабораторних методів ранньої діагностики післяродового ендометриту (табл. 1). Нами встановлено, що при застосуванні експрес-методу за В.С.Дюденком запалення слизової оболонки матки виявляли у всіх хворих корів, а при застосуванні ляпісної проби цей показник був нижчим на 5,4%.

Таблиця 1

Порівняльна оцінка різних методів ранньої діагностики гострого ендометриту                                                             

Досліджено тварин, гол.

Виявлено хворих

Всього

Проба за Дюденком

Проба з ляпісом

Проба за Нагорним, Поліщуком

гол.

гол.

%

гол.

%

гол.

%

953

,6

,5

Бактеріологічне дослідження ексудату матки

У корів з гнійно-катаральним ендометритом порожнина матки контамінована асоціативною мікрофлорою, серед якої переважають мікроби родини Enterobacterioceae: Escherichia coli –,7%, Proteus vulgaris –,6%. Крім названих, виділяються інші роди Staphylococcus, Streptococcus, Bacillus. Наявність в асоціаціях грибів із роду Candida суттєво ускладнює перебіг ендометриту.

Зясувавши, що порожнина матки хворих тварин контамінована умовно-патогенною мікрофлорою, ми припустилися думки про можливість лікування хворих корів не протимікробними препаратами, а лазерним випромінюванням і тканинними препаратами. Використовуючи дані антибіотикограми (табл. 2), ми зясували, що Staph.aureus, Str.faecalis –чутливі до тетрацикліну, який входить  до складу препарату окситетрациклін-200. Це дало нам підставу застосувати даний антибіотик для лікування хворих тварин.

У наших дослідах підтверджено утворення стійких до антибіотиків штамів мікроорганізмів. Так Proteus vulgaris був чутливий до ріфампіцину, цефалексину та левоміцетину, а E.coli - умовно чутлива до ріфампіцину та чутлива лише до левоміцетину. До поліміксину усі мікроорганізми були не чутливими. Тому ми вирішили застосувати лазерну терапію для лікування корів при післяродовому ендометриті в господарствах Луганської області.

Таблиця 2

                  Чутливість мікроорганізмів, виділених із ексудату матки корів, хворих ГГКЕ, до антибіотиків

Мікроорганізми

А Н Т И Б І О Т И К И

тетрациклін

ерітроміцин

Олеандоміцин

тілан

пеніцилін

ристаміцин

гентаміцин

канаміцин

стрептоміцин

лінкоміцин

оксацилін

ріфампіцин

неоміцин

цефалексін

Полімексин

Левоміцетин

E.coli

Proteus vulgaris

Staph. aureus

Ps. aeruginosa

Str. Faecalis

-чутливі

-умовно чутливі                          

-не чутливі

Лазерний прилад “СТП-5”  застосовували у 4 господарствах і отримали позитивні результати. Використовуючи різні методи ЛВ для лікування післяродового ендометриту не виявлено вірогідної різниці між ректальною аплікацією ЛВ, застосуванням ЛВ на БАТ у поєднанні з масажем рогів матки. Терапевтична ефективність була в межах 70-80,0%.

Лазерне випромінювання не викликало стресового стану у тварин, надавало знеболюючий ефект, прискорювало евакуацію запального ексудату із порожнини матки і, як наслідок, інволюцію матки. Також відзначена економічна ефективність лазерного приладу, яка складає на гривню затрат 34,9 грн, тоді як при тканинотерапії  - 29,9 грн, а при антибіотикотерапії – лише 4,2 грн.

Вплив різних методів терапії на показники крові корів

Для виявлення впливу лазеро-, тканино- та антибіотикотерапії на природну резистентність та імунний статус корів, дослідження проводились у динаміці. Відмічено вірогідне зниження гемоглобіну (на 2,6-2,9%) та кількості еритроцитів (на 12,2%) у хворих тварин відносно клінічно здорових корів. Кількість лейкоцитів у хворих тварин вірогідно збільшена щодо контролю на 20,9-22,4%. При гострому ендометриті спостерігалася нейтрофілія з простим регенеративним зрушенням ядра (зявлялися поодинокі нейтрофіли, вірогідно підвищувалась кількість паличкоядерних нейтрофілів).

Протягом лікування встановлено зміни морфологічних показників крові у корів дослідних груп. За кількістю еритроцитів і гемоглобіну нами виявлена перевага тварин І дослідної групи (лазеротерапії) по відношенню до корів ІІІ групи (антибіотикотерапії). За даним показником незначно відстають від І групи і тварини ІІ групи (тканинотерапія). Через добу від початку лікування встановлена вірогідна різниця кількості лейкоцитів між І (7,8±0,1) та ІІІ (8,1±0,1Г/л) групами корів, але надалі певних відмінностей між ними не виявлено. Найбільше лабільними були показники лейкограми, особливо паличкоядерні нейтрофіли. Так, вже протягом першої доби лікування дуже велика різниця між хворими та клінічно здоровими тваринами за кількістю паличкоядерних нейтрофілів починає зменшуватися. Після одужання спостерігали наближення абсолютної кількості паличкоядерних нейтрофілів у корів І і ІІ груп (0,42±0,03 і 0,35±0,02) до рівня контролю (0,38±0,05), але у тварин ІІІ групи (0,51±0,03 Г/л) даний показник вірогідно перевищував рівень у контрольних тварин і корів перших двох груп.

У сироватці крові хворих корів виявлено вірогідне зниження альбумінів (на 8,7-10,0%) і підвищення -глобулінів (на 23,0-24,9%) у порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Такі зміни  білкових фракцій сироватки крові у хворих корів свідчить про їх участь у механізмах захисту організму під час розвитку запалення. Протягом лікування у тварини І групи спостерігалося збільшення альбумінів, 1-, 2- та -глобулінів. Причому, на протязі всього періоду лікування дані показники значно відрізнялися від корів ІІІ групи. Після видужання дані показники усіх дослідних груп тварин наближалися до рівня корів контрольної групи.

Крім визначення білкових фракцій, діагностичне значення має співвідношення альбумінів до глобулінів. У тварин, хворих на ендометрит, цей коефіцієнт складав 0,590,02 проти 0,670,01 у здорових корів. Знижений білковий коефіцієнт вказує  на порушення оптимального співвідношення між фракціями (диспротеінемію). Вже на 6 добу від початку лікування рівень білкового коефіцієнту у тварин І та ІІ груп наближався до рівня контролю. Через 10 днів після видужання показники альбуміно-глобулінового співвідношення у корів І та ІІ груп (0,73±0,03 і 0,69±0,02 відповідно) вірогідно відрізнялися від тварин  ІІІ групи (0,61±0,03).

Нами також відмічено зниження кількості Т-заг. лімфоцитів у хворих тварин (на 28,9%), що відбувається, на нашу думку, з причини інтоксикації організму. Однією з причин зниження Т-заг. лімфоцитів у периферичній крові може бути збільшення їх кількості в ураженому органі, де лімфоцити здійснюють антитоксичний ефект. Значні зміни відбуваються серед Т-активних лімфоцитів (Т-а). У нашому досліді у хворих тварин кількість Т-а знижена у 2,8 рази 5,20,9% проти 14,30,8% у здорових тварин. Такий низький рівень Т-а вказує на неможливість швидкого реагування Т-хелперів (Т-х) на появу чужорідних агентів. Діагностичне значення має також імунорегуляторний індекс (ІРІ) –співвідношення Т-хелперів (Т-х) до Т-супресорів (Т-с). Визначено вірогідне зниження ІРІ у хворих тварин 1,70,2 проти 2,60,3 у здорових корів.

При вивченні особливості основних ланок клітинного та гуморального імунітету протягом курсу лікування (рис.1) встановлено, що в крові тварин усіх дослідних груп зростає відносна кількість Т- і В-лімфоцитів, але в І групі це відбувалося більш активно, ніж у тварин ІІ та ІІІ груп.

Рис.1 Динаміка субпопуляцій Т-лімфоцитів

Встановлено, що після видужування корів рівень Т-хелперів в І і ІІ групах був вірогідно вищим, ніж у тварин ІІІ групи, а за кількістю Т-активних лімфоцитів корови ІІІ групи поступалися тваринам І і ІІ груп на 38,6%. Також вірогідно більшим був ІРІ у корів І (2,1±0,1) групи відносно тварин ІІІ групи (1,7±0,1). Зміни в Т-субпопуляціях лімфоцитів свідчать, на наш погляд, про імунодепресивну дію окситетрацикліну-200.

Дослідження крові через 10 днів після видужання показують, що кількість Т-заг лімфоцитів у тварин І групи (1,62±0,03) незначно перевищували рівень контролю (1,55±0,04) та ІІ групи (1,61±0,04) і вірогідно - тварин ІІІ групи (1,31±0,03 Г/л). За рівнем Т-заг тварини ІІІ групи вірогідно поступаються контрольній групі.

Таким чином підтверджено імуностимулюючу дію ЛВ на Т- і В-клітинному рівні і, навпаки, імунодепресивну дію окситетрацикліну.

Збільшений рівень різкопозитивних клітин у хворих тварин (7,81,3 проти 2,50,5) вказує на наявність патологічного процесу в організмі корів. Зростання кількості функціонально активних нейтрофілів в НСТ-тесті обумовлено впливом на організм як продуктів розмноження мікроорганізмів, що задіяні в патогенезі, так і метаболітів запалення.

Вже на 6 добу від початку лікування визначено меншу кількість НСТ+++ у тварин І і ІІ групи (3,3±0,4 і 3,1±0,4 відповідно) порівняно до аналогічного показника ІІІ групи тварин (5,3±0,5). Зменшення показників НСТ+ свідчить про стійкість мембрани нейтрофіла до проникнення нітросинього тетразолію. У тварин ІІІ групи серед показників НСТ+++ встановлена вірогідна різниця по відношенню до контролю (Р<0,001). Залишалася вірогідною різниця між показниками НСТ+++ у тварин І і ІІІ груп після лікування (2,8±0,7 і 6,2±0,4) і через 10 діб після одужання (1,8±0,3 і 3,3±0,4 відповідно). Таким чином, після лікування у тварин І і ІІ груп відбувалася поступова нормалізація показників НСТ-тесту. У тварин ІІІ групи загальна метаболічна активність нейтрофілів навіть через 10 діб після одужання перевищувала рівень контрольних тварин. Це, на нашу думку, може свідчити про неповне завершення запального процесу в організмі.

Одночасно нами виявлено зниження кількості В-заг. лімфоцитів у хворих тварин (12,90,8%) порівняно із здоровими (15,60,6%). Зниження кількості Т-заг і В-заг лімфоцитів в крові корів під час гострого гнійно-катарального ендометриту вказує на послаблення в їх організмі імунної реактивності як гуморального, так і клітинного типу, що підтверджують показники вірогідного підвищення імуноглобулінів (Ig) класу G та М у хворих корів по відношенню до здорових. У хворих тварин визначено вірогідне зниження Ig А з 0,60,1 мг/мл до 1,10,2 мг/мл у клінічно здорових тварин. При дослідженні динаміки Ig ми встановили, що через 10 діб після одужання Ig A, M, G у тварин І та ІІ груп досягали рівня контролю, а у корів після антибіотикотерапії вони залишалися нижчими.

Серед показників циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) теж виявлено певні зміни. Так під час лікування спостерігалося вірогідне зниження рівня дрібномолекулярних ЦІК і збільшення крупномолекулярних ЦІК в усіх дослідних групах корів порівняно до контролю. Після видужання і через 10 днів рівень дрібних ЦІК у тварин І (60,5±3,2 і 37,7±4,1) та ІІ (65,8+8,1 і 48,6±9,4) груп досягали рівня показників контрольних тварин (48,3±9,6 і 47,2±10,4), в той час, як у корів ІІІ дослідної групи цей показник (186,5±25,5 і 143,2±17,3 од. відповідно) залишався вірогідно вищим щодо контрольної,  І і ІІ груп (Р<0,001). Такі зміни ЦІК у тварин ІІІ групи свідчать про недостатню активацію функціональних систем поліморфноядерних лейкоцитів і мононуклеарів. Зменшення рівня ЦІК у тварин І та ІІ дослідних груп  свідчить про затухання патологічного процесу.

Вірогідне зниження бактерицидної  (БАСК) і лізоцимної активності сироватки крові (ЛАСК) у корів, хворих ендометритом, свідчить про послаблення факторів неспецифічної резистентності.

На протязі лікування відзначено збільшення показників бактерицидної активності крові у тварин усіх дослідних груп (рис.2).

Рис.2 Динаміка бактерицидної активності сироватки крові

Після видужання рівень БАСК у тварин ІІІ групи перевищував цей показник у контрольній, І та ІІ групах. Такі відмінності спостерігаються тому, що антибіотики виконують функцію гуморальних факторів захисту, проявляючи бактерицидну дію в той час, як лазерне випромінювання стимулює активність факторів захисту. Через 10 днів після видужування показники БАСК знаходились на рівні здорових тварин.

Підвищення рівня лізоцимної активності сироватки крові у тварин І групи з першої доби лікування до видужування (рис.3) свідчить про нормалізуючий вплив лазерного випромінювання на опірність організму. Тварини ІІ групи під час лікування за рівнем ЛАСК незначно відставали від корів І групи, але через 10 діб після видужування досягали рівня контролю. У тварин ІІІ групи рівень ЛАСК спочатку знизився, під час лікування підвищувався, але залишався нижчим від показників І і ІІ груп корів.

Рис. 3 Динаміка лізоцимної активності сироватки крові

Фагоцитарна активність (ФА) крові у клінічно здорових тварин була вірогідно вищою ніж у хворих (75,52,1проти 58,22,2%). Показник поглинання фагоцитованих часток одним нейтрофілом був також вірогідно вищим у здорових ніж у хворих тварин (4,00,4 проти 2,30,3 од.). Низький показник фагоцитарного числа свідчить про пригнічений фагоцитоз  у хворих тварин.

ФА у корів ІІІ групи навіть через 10 днів (65,8±2,2) після одужання залишалась вірогідно нижчою за рівнем у контрольної (71,5±0,8) і І груп (71,7±0,2%) (Р<0,05). Відмічено також низький рівень фагоцитарного числа (ФЧ) у тварин ІІІ групи після одужання та через 10 днів. Рівень ФА у тварин І групи на протязі всього курсу лікування був вірогідно вищим, ніж у корів ІІІ групи, а через 10 днів він наближався до показника контролю.

Підсумовуючи наведені дані, можна констатувати, що за показниками ФА, ФЧ, БАСК і ЛАСК лазерне випромінювання посилює фагоцитоз, а окситетрациклін-200 пригнічує активність фагоцитарної системи тварин.

Терапевтична та економічна ефективність методів лікування корів, хворих гострим гнійно-катаральним ендометритом

Основними критеріями видужання тварин та ефективності лікування вважали відсутність гнійного ексудату  в порожнині матки, зменшення її розмірів, відновлення скоротливої здатності матки, закриття каналу шийки матки та негативну пробу на субклінічний ендометрит за Г.М.Калиновським.

За даними критеріями терапевтична ефективність ЛВ склала 80,0%, тканинним субстратом –,0%, окситетрацикліном-200 –,0%, що засвідчує доцільність використання ЛВ в акушерській практиці.

Відповідно терміну відновлення стадії збудження статевого циклу та заплідненість корів І групи були кращими, ніж ІІ і ІІІ груп. При цьому спостерігалась недостовірна різниця у тривалості лікування між дослідними групами корів.

Заплідненість корів після першого осіменіння в І групі складала 70,0% корів, у другій групі –,0%, а у ІІІ групі –лише 20,0%. Неплідними залишилось у І групі 4 корови (20,0%), у ІІ групі –тварин (25,0%), а у ІІІ групі –тварин (40,0%).

Затрати на лікування однієї корови лазерним випромінюванням склали 19,9 грн, тканинними препаратами –,2 грн і при антибіотикотерапії –,3 грн. Економічна ефективність від лазеротерапії дослідних корів становила 674,3 грн, тканинотерапії –,0 грн і антибіотикотерапії – 201,6 грн, що у розрахунку на 1 гривню затрат складало відповідно 34,9 грн,  –,9 грн і –,2 гривні.

Таким чином, ми відзначаємо, що застосування лазерного випромінювання економічно вигідніше, ніж використання тканинної та антибіотикотерапії.

Ми не залишили поза увагою постнатальний розвиток телят, народжених від дослідних корів. Телята, народжені  від корів І групи за розвитком і життєздатністю не відрізнялися від аналогів контрольної групи. Телята від корів ІІ і ІІІ груп народжувались дещо з меншою масою тіла  та мали більш виражену схильність до захворювань, але із збільшенням віку (3-6 місяців) вони вирівнювались із ровесниками.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що стосується комплексних методів ранньої діагностики післяродового ендометриту і обгрунтування різних способів лазерної терапії хворих корів у порівнянні із існуючими методами лікування з урахуванням метаболічного та імунного статусу організму тварин, термінів і показників становлення відтворювальної функції органів статевої системи корів після родів. У процесі вирішення поставлених задач були використані методи клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних досліджень. Проведено порівняльну оцінку різних методів лікування корів при післяродовому ендометриті та визначення їх терапевтичної ефективності за морфо-біохімічними та імунологічними показниками крові дослідних тварин.

  1.  Лазеротерапія є високоефективним і екологічно безпечним методом лікування корів при гострому післяродовому ендометриті. Використання лазера (ректальна аплікація, дія на біологічно активні точки) має кращий терапевтичний ефект у порівнянні з тканинотерапією і використанням окситетрацикліну-200. Терапевтична ефективність при лікуванні низькоінтенсивним лазерним випромінюванням приладом СТП-5 склала 80,0%, а при використанні тканинної суміші і окситетрацикліну-200 цей показник був нижчим і відповідно становив 75,0 і 60,0%.
  2.  Лазерне випромінювання має певний вплив на морфо-біохімічні показники крові корів, хворих гострим післяродовим ендометритом. Рівень еритроцитів, гемоглобіну, а також α-, α- та γ-глобулінів на протязі всього періоду лікування значно перевищував аналогічні показники у тварин, яких лікували за допомогою окситетрацикліну-200 (P<0,05).
  3.  Після застосування лазеротерапії у хворих тварин активніше відбувається збільшення Т-загальних лімфоцитів за рахунок підвищення Т-активних лімфоцитів та Т-хелперів. Зменшення рівня циркулюючих імунних комплексів у тварин груп лазеро- і тканинотерапії свідчить про затухання патологічного процесу.
  4.  Визначена стимулююча дія лазерного випромінювання на показники неспецифічної резистентності тварин. Лазеро- та тканинотерапія посилюють фагоцитоз, в той час як окситетрациклін-200 пригнічує активність фагоцитарної системи. Так, фагоцитарна активність нейтрофілів при лазеро- і тканинотерапії складає відповідно 71,7±0,2 і 71,2±1,9 проти 65,8±2,2% у тварин групи антибіотикотерапії; фагоцитарне число –3,8±0,3, 3,6±0,3 проти 3,2±0,2 відповідно; лізоцимна активність сироватки крові –,4±3,2, 28,9+3,2 проти 27,4±3,1% .
  5.  При порівняльній оцінці трьох методів (В.С.Дюденко, ляпісна проба, І.С.Нагорний) ранньої діагностики гострого післяродового ендометриту встановлено, що найчутливішим (100,0%) виявився  експрес-метод за В.С.Дюденком. Дослідження тічкового слизу від 93 корів виявлено, що за допомогою експрес-метода, запропонованого Г.М.Калиновським, виявляється 100,0% корів, хворих на прихований хронічний ендометрит.
  6.  Бактеріологічні дослідження мікрофлори матки показали, що ендометрит частіше викликається не однією культурою  мікроорганізмів, а їх асоціаціями. В умовах господарств Луганської області домінуючими в асоціаціях були бактерії із родини Enterobacteriaceae. Так, кількість E.coli становила 31,7%, Proteus vulgaris –,6%. Питома вага бактерій із родини Streptococcaceae становила 19,6% від усіх виділених культур мікроорганізмів. Наявність в асоціаціях грибів із роду Candida суттєво ускладнює перебіг гострого ендометриту, про що свідчить збільшення тривалості лікування на 7-12 днів.
  7.  Значна кількість мікроорганізмів (E.coli, Proteus vulgaris, Pseudomona aeruginosa), виділених з матки корів, хворих гострим гнійно-катаральним ендометритом, була стійкою до поліміксину, рістаміцину, олеандоміцину, пеніціліну, стрептоміцину, які широко застосовуються у практиці ветеринарної медицини. Виявлена висока чутливість Proteus vulgaris, Pseudomona aeruginosa, Streptococcus faecalis до тетрацикліну.
  8.  При гострому гнійно-катаральному ендометриті у корів встановлено регенеративне зрушення ядра ліворуч на фоні зменшення гемоглобіну (P<0,05) і еритроцитів (P<0,01), а також білкових фракцій, що обумовлює зниження білкового коефіцієнту у порівнянні з клінічно здоровими тваринами (P<0,05).
  9.  У тварин, хворих гострим гнійно-катаральним ендометритом, виявлено пригнічення функціональної активності основних субпопуляцій Т-лімфоцитів, послаблення гуморального імунітету та факторів неспецифічної резистентності. Це виявляється зниженням загальної кількості Т-лімфоцитів, а також їх субпопуляцій: Т-активних –на 55,8%; Т-хелперів –на 24,2%, співвідношення Т-хелперів до Т-супресорів на 38,5% при збільшенні кількості Т-супресорів на 18,9%, НСТ різкопозитивних клітин в 3,1 рази. Зменшення рівню Ig класу А на 45,4%. Зниження кількості крупно- та середньомолекулярних ціркулюючих імунних комплексів на 68,6% і 44,7% на фоні значного підвищення дрібномолекулярних комплексів (у 6,5 рази). Зниження рівня фагоцитарної активності нейтрофілів (P<0,001), фагоцитарного числа (P<0,01), бактерицидної активності сироватки крові 60,7±6,6%, лізоцимної активності сироватки крові 26,9±2,1% порівняно із здоровими коровами-аналогами, відповідно 80,8±2,5% та 28,8±3,1%.
  10.   Метод лазеротерапії виявився найбільш ефективним і в економічному відношенні. Економічна ефективність цього методу лікування склала 34,9 грн, в той час як при тканинотерапії і антибіотикотерапії аналогічний показник був значно нижчим і відповідно складав 29,9 і 4,2 грн на кожну гривню ветеринарних витрат.  

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

  1.  Для лікування корів з гострим гнійно-катаральним ендометритом застосовувати ректальну аплікацію лазерного випромінювання приладу СТП-5 з інфрачервоним спектром дії. Режим 10-14 сеансів. Експозиція 5 хвилин.
  2.  Не рекомендуємо застосовувати окситетрациклін-200 для лікування гострого гнійно-катарального ендометриту, тому що він негативно впливає на організм тварини.
  3.  Матеріали досліджень, які містяться в дисертації, рекомендується використовувати в навчальному процесі, а також застосовувати практичним лікарям ветеринарної медицини при діагностиці та лікуванні акушерських захворювань корів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Зажарский В.В., Вечтомов В.Я. Лазеротерапия при симптоматическом бесплодии коров // Міжвідомчий тематичний науковий збірник ІЕКВМ. –Харків, 2000. - №77. –С. 130-133.
  2.  Зажарський В.В. Природна резистентність корів при різних методах лікування ендометрита // Науковий вісник Львівскої ДАВМ ім. С.З.Гжицького. –Львів, 2000. –Том ІІ, Ч. 1. –С. 60-61.
  3.  Зажарський В.В. Вплив лазера та антибіотиків на імунні показники корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит // Науковий вісник НАУ. –Київ, 2000. –№22. - С. 45-47.
  4.  Зажарський В.В. Вплив окситетрацикліна на імунний статус корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит // Вісник Полтавського ДСГІ. –Полтава, 2000. - №2. –С.86-87.
  5.  Зажарський В.В. Вплив лазера на морфологічні показники крові корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит // Ветеринарна медицина України. –. - №3. –С.30-31.
  6.  Зажарский В.В. Ранняя диагностика и лазерная терапия послеродовых эндометритов у коров // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. –Луганськ, 1999. –С.14-17.
  7.  Зажарский В.В., Симонович В.Н. Влияние лазера на иммунный статус коров, больных острым послеродовым эндометритом // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. –Луганськ, 2000. –С.43-45.
  8.  Мороз І.Г., Руденко А.Ф., Ігнатов М.М., Зажарський В.В., Тресницький С.М. Діагностика та лікування ендометриту у корів / Рекомендації. –Луганськ, 2000. –с.

Зажарський В.В. Лазеротерапія при гострому післяродовому ендометриті у корів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 –ветеринарне акушерство. –Харківський зооветеринарний інститут, Харків, 2001.

У дисертації наведені результати досліджень по використанню низькоінтенсивного лазерного випромінювання від напівпровідникового діоду при лікуванні гострого післяродового ендометриту корів. Визначена його висока терапевтична ефективність у порівнянні з тканинотерапією і застосуванням окситетрацикліну-200. Проведеними дослідженнями встановлена стимулююча дія лазерного випромінювання на морфо-біохімічні, імунологічні показники і фактори неспецифічної резистентності організму корів, хворих на гострий гнійно-катаральний ендометрит, визначена імунодепресивна дія окситетрацикліну-200.

Проведена порівняльна діагностика по вияву гострого післяродового і субклінічного ендометриту у корів різними фізико-хімічними методами.

Здійснено аналіз показників відтворення корів, яких лікували різними засобами. Встановлено, що у корів після лазеротерапії скорочувався сервіс-період, знижувався індекс осіменіння.

Ключові слова: гострий гнійно-катаральний ендометрит, корови, показники крові, новонародженні телята, діагностика і лікування ендометриту, лазерне випромінювання, тканинна суміш, окситетрациклін-200.

Зажарский В.В. Лазеротерапия при остром послеродовом эндометрите у коров. –Рукопись.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 –ветеринарное акушерство. –Харьковский зооветеринарный институт. –Харьков, 2001.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, касающаяся комплексных методов ранней диагностики послеродового эндометрита и обоснования разных способов лазерной терапии  больных коров с учетом метаболического и иммунного статуса организма животных, сроков и показателей воспроизводительной функции половых органов коров после родов. В процессе решения поставленной задачи были использованы методы клинических, морфологических, биохимических и иммунологических исследований.              

Представлены результаты исследований по применению низкоинтенсивного лазерного излучения от полупроводникового диода при лечении острого послеродового эндометрита коров. Установлена его высокая терапевтическая эффективность в сравнении с тканевой терапией и применением окситетрациклина-200.

От коров, которые лечились лазерным облучением и тканевой взвесью, был получен более жизнеспособный приплод с повышенной энергией роста в постнатальный период.

Проведенными исследованиями установлено стимулирующее действие лазерного излучения на морфо-биохимические, иммунологические показатели и факторы неспецифической резистентности организма коров, больных острым гнойно-катаральным эндометритом, выявлено иммунодепрессивное действие окситетрациклина-200.

Проведена сравнительная диагностика по выявлению острого послеродового и субклинического эндометрита у коров разными физико-химическими методами. Наиболее чувствительным при выявлении острого послеродового эндометрита оказался экспресс-метод по В.С.Дюденко (100,0%). С помощью экспресс-метода, предложенного Г.Н.Калиновским, выявляли скрытый хронический эндометрит у больных животных в 100,0% случаев.

Анализ бактериологического исследования микрофлоры матки показал, что острый эндометрит чаще вызывается не одной культурой микроорганизмов, а их ассоциациями. В хозяйствах Луганской области доминирующими в ассоциациях оказались бактерии из семейства Enterobacteriaceae.

При исследовании чувствительности микроорганизмов к антибиотикам установлено, что значительное количество микроорганизмов (E.coli, Proteus vulgaris, Pseudomona aeruginosa), выделенных из полости матки коров, больных острым гнойно-катаральным эндометритом, были устойчивы к действию полимексина, ристамицина, олеандомицина, пенициллина, стрептомицина, которые широко применяются практическими врачами ветеринарной медицины. Выявлена высокая чувтвительность Proteus vulgaris, Pseudomona aeruginosa, Streptococcus faecalis к тетрациклину.

При остром гнойно-катаральном эндометрите у коров выявлен регенеративный сдвиг ядра влево на фоне снижения гемоглобина, эритроцитов, белковых фракций, что обуславливает уменьшение альбуминово-глобулинового коэффициента по отношению к клиническим здоровым животным. У животных, больных острым гнойно-катаральным эндометритом, выявлено угнетение функциональной активности основных субпопуляций Т-лимфоцитов, ослабление гуморального иммунитета и факторов неспецифической резистентности.

Проведен анализ показателей воспроизводства коров, которых лечили разными методами. Установлено, что у коров после лазеротерапии укорачивался сервис-период, был низким индекс осеменения.

Ключевые слова: острый гнойно-катаральный эндометрит, коровы, показатели крови, новорожденные телята, диагностика и лечение эндометритов, лазерное излучение, тканевая взвесь, окситетрациклин-200.

Zazharsky V.V. Laserotherapy of acute postpartum endometritis in cows. –Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the candidate of veterinary sciences, speciality 16.00.07 - veterinary obstetrics. - Kharkiv zooveterinarian institute. - Kharkiv, 2001.

The outcomes of researches on application of a laser radiation from a crystal diode at treatment acute postpartum endometritis of the cows are submitted in a thesis. Lasers high therapeutic efficiency in comparison with tissue-therapy and application oxytetracyclin-200 is established. It is detected the promoting effect of a laser radiation on biochemical, immunological parameters and factors of a non-specific resistance of an organism of the cows, ill acute purulent endometritis. The immunodepressive effect of oxytetracyclin -200 is noticed.

The comparative diagnostic on detection acute endometritis and subclinical endometritis for the cows by different physic-chemical methods is conducted.

It is carried out analysis of parameters of reproduction of the cows, which one treated by miscellaneous methods. Established, that in the cows after a laserotherapy the service-period was shortened, index of an insemination was low.

Keywords: acute purulent endometritis, cows, parameters of a blood, neonatal calves, diagnostics and curing of endometritis, laser radiation, liver tissue suspension, oxytetracyclin -200.




1. Методический аспект лексико-семантического анализа на уроках русского языка
2. ветвление Команда ветвления
3. заданием. Лабораторные работы преследуют следующие цели- приучить студента к экспериментальны
4. і Фізичним особам суб~єктам підприємницької діяльності резидентам які здійснюють свою діяльність без
5. Механикалы~ ~оз~алыс меаникалы~ ж~йе механиканы~ негізгі моделі- материалды~ н~кте,~атты дене, т~тас орта
6. бюджетной политики как процессы первоначального разграничения и последующего распределения налоговых дох
7. Основные вехи социологии XIX века
8. е изд. испр. и доп.html
9. это вынужденное причинение вреда правоохраняемым интересам с целью устранения угрожающей опасности если
10. варианту Преимущество расчетов аккредитивами- контроль качества продукции гарантия поставки продук.html
11.  Государственные налоги России в XIX веке На протяжении XIX в
12. ОВМащитько Эстетика как философская дисциплина
13. 1 Понятие особенности правового статуса бюджетных организаций и их классификация 1
14. Курсовая работа- Учет нематериальных активов.html
15. тема. Правовые семьи
16. Использование элементов страноведения на уроках иностранного языка
17. Овцеводство
18. Рубки и экспорт древесины в Китай - региональный фокус
19. БУРЖУАЗНЫЕ РЕВОЛЮЦИИ XVIIXIX В
20. Забруднення навколишнього природного середовища

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе