Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
30. Державний кредит — це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі підприємством державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником). Державне кредитування підприємств може здійснюватися для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки. Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи: пускових об'єктів; раніше розпочатих новобудов виробничого призначення; технічного переобладнання і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності. Кошти підприємств, які надходять до банку за користування бюджетною позикою, перераховуються до Державного бюджету в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовано штрафні санкції — 70% від цих сум. Решта суми надходить до уповноваженого банку для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики. Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства. Банки, які фінансують позичальника, здійснюють контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних кредитів, до підприємств-позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують штрафні санкції. Для одержання цільових кредитів підприємства подають до Фонду Державного майна відповідні документи: заяву про одержання кредиту; довідку комерційного банку про залишок коштів на рахунку підприємства і відсутність заборгованості за одержаними раніше позиками; копії засновницьких документів підприємства-засновника; довідку органів Державної податкової адміністрації про своєчасну сплату податків; висновки останньої аудиторської перевірки фінансового стану підприємства; баланс (копію) на останню звітну дату, засвідчений податковою інспекцією; перелік майна, яке слугуватиме заставою і є власністю підприємства-позичальника; техніко-економічне обґрунтування використання кредиту у вигляді бізнес-плану;інші документи. 22.Методи розрахунку нормативів оборотних коштів: - аналітичний – аналіз наявних товарно-матеріальних ресурсів з наступним корегуванням фактичних запасів та вилучення з них надлишкових; - коефіцієнтний – в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних обігових коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів; - метод прямого рахунку – це науково обґрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів(виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, залишки готової продукції). Це є найбільш ефективний метод, попередні два є допоміжні. |
29. Основними видами небанківського кредитування підприємств є комерційне, лізингове і державне кредитування, кредитування за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів. Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що виражає відносини з приводу перерозподілу матеріальних фондів між підприємствами. При комерційному кредиті в кредитну угоду включаються лише ресурси постачальника, який реалізує свою продукцію чи надає послуги. Призначенням комерційного кредиту є прискорення реалізації товарів та одержання прибутку. Процент за комерційний кредит, як правило, є нижчим, аніж за банківський кредит. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися через оплату боржником векселя, передаванням векселя іншій особі, переоформленням комерційного кредиту на банківський. Комерційний кредит надають у товарній формі. Лізинговий кредит - це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем (кредитором) лізингоотримувачеві (позичальнику). Здійснюючи лізингові операції, орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні засоби і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, і зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди. Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних інвестицій, альтернативною традиційному банківському кредитуванню чи використанню для придбання основних засобів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі засоби без значних одноразових витрат, а також уникнути втрат, пов'язаних із моральним старінням засобів виробництва. Державний кредит - це економічні відносини, які виникають між; підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником). Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи: пускових об'єктів; раніше розпочатих новобудов виробничого призначення; технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності. Кредитування за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів. Отримати такий кредит можна через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються уповноваженими банками. За рахунок коштів ЄБРР здійснюються короткострокове та довгострокове фінансування проектів, які задовольняють вимоги ЄБРР. Короткострокове кредитування надається для реалізації експортних контрактів та придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва. Довгострокове кредитування надається для фінансування основних засобів (придбання нового вітчизняного та імпортного обладнання). |
28. Підприємства отримують кредити на принципах терміновості, повернення, цільового використання, забезпечення, платності. Принцип терміновості означає, що кредит має бути поверненим у визначений строк. Принцип повернення — кредит має бути повернений у повній сумі. Принцип цільового використання і цільовий характер кредитування припускає вкладення позикових коштів у конкретні господарські проекти, підприємства. Від дотримання цього принципу значною мірою залежить своєчасність погашення кредиту, бо тільки реалізація цілі, на яку одержано позику, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу. Принцип забезпечення кредиту означає наявність у підприємства юридично оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту. Такими документами можуть бути: заставне зобов'язання (згідно з законом України "Про заставу"); договір-гарантія; договір-поручительство. Принцип платності означає, що підприємство має внести в банк визначену плату за користування кредитом. 27. Банківський кредит - це основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного, або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського процента. Банківський кредит надається підприємствам на сучасному етапі в таких основних видах: 1.Бланковий (незабезпечений кредит). 2.Контокорентний кредит (овердрафт). 3.Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу. 4.Відкриття кредитної лінії. 5.Револьверний 6.Онкольний 7.Ломбардний 8.Іпотечний. 9.Роллеверний 10. Консорціумний (консорціальний) Бланковий (незабезпечений) кредит під здійснення окремих господарських операцій, як правило, дається комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Даний вид кредиту дається тільки на короткостроковий період. Контокорентний кредит передбачає ведення банком поточного рахунка клієнта з оплатою розрахункових документів, що надійшли, і зарахуванням виторгу. Кредитна лінія - договір між банком і його клієнтом, що представляє собою обіцянку банка надати клієнтові визначену суму грошей до деякого ліміту протягом визначеного терміну. Револьверний кредит - автоматично поновлюваний кредит (або акредитив), кредитна лінія. Юридично формалізований контракт про надання кредиту на якусь максимальну суму протягом визначеного періоду. Ломбардний кредит здійснюється у формі банківського кредиту під заставу депонованих у банку цінних паперів. У заставу звичайно приймаються цінні папери, що котируються на біржі. Онкольний кредит є різновидом контокорента і видається, як правило, під заставу товарно-матеріальних цінностей або цінних паперів. У межах забезпеченого кредиту банк оплачує всі рахунки клієнта, одержуючи право погашення кредиту на першу свою вимогу за рахунок коштів, що надійшли на рахунок клієнта, а при їхній недостатності - шляхом реалізації застави. Іпотечний кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємств у цілому. 21.Ефективність використання обігових коштів характеризується системою економічних показників. Швидкість оборотності обігових коштів є найважливішим показником інтенсивності використання обігових коштів. Вона визначається за допомогою таких взаємозв'язаних показників: коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту в днях та коефіцієнт завантаження обігових коштів. Коефіцієнт оборотності (Коб) показує кількість оборотів, здійснених обіговими коштами за рік (півріччя, квартал) і розраховується за формулою: обсяг реалізованої в плановому періоді продукції поділити на залишок обігових коштів. Коефіцієнт завантаження обігових коштів (Кз) - показник, зворотний коефіцієнту оборотності. Він характеризує величину обігових коштів, які припадають на одиницю (1 грн, 1 тис. грн) реалізованої продукції і розраховується за формулою: 1/ Коеф.оборотності. Тривалість одного обороту в днях визначається як к-сть днів у звіт.періоді поділити на коеф.оборотності. |