Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут: ІГДГ
Кафедра: Кадастру території
ПРОЕКТ КАДАСТРУ ТЕРИТОРІЇ
КЛІЩІВНЯНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, РОГАТИНСЬКОГО РАЙОНУ, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Виконала:
Студентка
Перевірив:
Сай В.М.
ЛЬВІВ – 2013
Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЕДЕННЯ КАДАСТРУ
ТЕРИТОРІЙ………………………………………………..6
РОЗДІЛ ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ОБ’ЄКТ РОБІТ ……………………15
РОЗДІЛ ІІІ. ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КАДАСТРОВИХ ЗЙОМОК
3.1.Кадастрові зйомки……………………...………………23
3.2. Основні вимоги до полігонометричних мереж……..27
3.3. Розрахунок точності кутових вимірів……………… 31
3.4. Розрахунок точності лінійних вимірів………………32
3.5. Оцінка точності проекту полігонометричних мереж
методом послідовних наближень……………………35
РОЗДІЛ ІV. ПРОЕКТ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
4.1. Кадастрове та територіальне зонування…………………..42
4.1.1 Встановлення місця розташування обмежень та
обтяжень щодо використання земель……………………45
4.2. Охоронні зони…………………………………………………48
4.2.1 Охоронні зони магістральних трубопроводів………..…50
4.2.2 Охоронні зони ліній електропередач…………..………..51
4.2.3 Санітарно-захисні зони…………………………..……….54
4.2.4 Прибережні захисні смуги………………………. ……....56
4.2.5 Зона особливого режиму……………………….………...57
4.3. Сервітути…..……………………………………………….…..58
4.4. Визначення меж кадастрових зон та кварталів
4.4.1 Особливості встановлення кадастрових зон і кварталів..62
4.4.2 Встановлення кадастрового номера (території адміністративно-територіальної одиниці)……….…….66
4.5. Проект виносу земельної ділянки в натуру (на місцевість)….72
4.6. Визначення площі зовнішніх меж сільської ради аналітичним методом…………………………………………..……………81
РОЗДІЛ V. НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА РІЗНОГО ЦІЛЬВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
5.1. Теоретичні основи нормативної грошової оцінки земель…87
5.2.Порядок нормативної грошової оцінки земельної ділянки історико-культурного призначення…………….………….…88
5.3 Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки на
території Кліщівнянської с.р. ………………….…………90
5.4 Обгрунтування земельного податку…………………………..91
5.4. Державна реєстрація земель…………………………………94
ВИСНОВКИВ……………………………………………….………..103
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………….…105
Додатки
ВСТУП
Найбільше багатство нашої держави – це її земля. Земля – це основний елемент виробництва, з допомогою якого створюються матеріальні цінності. Однак, як просторовий об’єкт земля має природне походження – вона не створена людством і часто зазнає шкоди від нераціонального втручання.
Метою курсового проекту є проведення кадастру території Кліщівнянської сільської ради, що включає в себе : фізико-географічний опис населеного пункту; виконання геодезичних робіт на території об’єкту; виконання зонування території сільради; встановлення обтяжень та обмежень; встановлення санітарно-захисних та охоронних зон; проведення нормативної грошової оцінки земель даного функціонального призначення; проведення державної реєстрації земель сільради.
Завдання курсового проекту є засвоєння необхідного теоретичного матеріалу та закріплення навичок експериментальної роботи згідно з завданням керівника; уміння використовувати одержанні знання в конкретній ситуації; уміння теоретично обґрунтовувати одержані результати; здатність чітко формулювати одержані результати та робити з них висновки; грамотно, без помилок, написати текст проекту відповідно до правил оформлення наукової документації; уміння логічно побудувати доповідь, захистити сформульовані положення та висновки.
В наш час кадастр є важливою частиною в проведенні землеустрою в Україні, через який здійснюються такі функції управління земельними ресурсами, як:
1) земельно-кадастрове забезпечення управління земельним фондом (планово-картографічний матеріал, земельна статзвітність (ф – 6 зем), проведення ґрунтових геоботанічних та землевпорядних вишукувань);
2) прогнозування і планування використання земельних ресурсів та охорони земель (розроблення державних і регіональних прогнозів й програм, схем (проектів) використання і охорони земельних ресурсів);
3) організація раціонального використання і охорони земель в проектах землеустрою.
Важливе значення мають дані бонітування ґрунтів, яке проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти і кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.
Важливою складовою державного земельного кадастру є економічна оцінка земель різного призначення, що проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельних ділянок різного цільового призначення. Сьогодні особливо актуальним є питання застосування даних земельного кадастру для здійснення приватизації землі у сільському господарстві. З цього приводу, на наш погляд, є правильним вирівнювання розподілу всієї (фізичної) площі земель сільськогосподарського призначення між всіма громадянами, які проживають на території відповідної сільської, селищної ради. Це не означає суцільного переділу земель, що, звичайно, спричинило б хаос у використанні земель. Основою такого розподілу має бути пай, частка землі кожного громадянина, а спосіб використання її він вибирає сам. На підставі наявних паїв, еволюційнім шляхом, не під примусом владних органів, народжуватимуться господарі, які залежно від своїх можливостей ставатимуть власниками таких земельних масивів, які їм під силу обробляти.
Успішна реалізація земельної реформи в Україні тісно пов'язана зі станом організації державного земельного кадастру, призначеного для забезпечення органів державної влади і органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про використання земель.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЕДЕННЯ КАДАСТРУ ТЕРИТОРІЙ
Термін "кадастр" походить від французького слова саdastrum, яке буквально перекладається як реєстр, список складений офіційними особами [3].
Державний земельний кадастр відповідно до Земельного кодексу України [1] являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою Для ведення кадастрів інших природних ресурсів.
Сучасний державний земельний кадастр, як і будь-яка сфера діяльності, розглядається у двох аспектах пізнання: як державний захід (практичний) і як навчальна дисципліна (теоретичний). Як державний захід земельний кадастр являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим, цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Як навчальна дисципліна державний земельний кадастр не обмежується вивченням змісту системи земельно-кадастрових робіт, а розглядається за чітко визначеними вимогами і принципами. Такий підхід до вивчення державного земельного кадастру дає змогу майбутнім фахівцям не лише накопичувати суму необхідних знань, але й висвітлює їх різні аспекти, трансформацію і взаємозв'язок, значні) поліпшуючи можливості і сферу їх практичного застосування і урахування и нових реалій, що виникли а умовах переходу країни до ринкової економіки
Кадастр територій - це є реєстри, що містять систему відомостей і документів про правовий режим тих чи інших природних ресурсів, їх розподіл серед власників і користувачів, у тому числі орендарів, про якісну і вартісну характеристики природних ресурсів, дані щодо реєстрації права власності та права користування природними ресурсами та договорами на їх оренду, обліку кількості та якості природних ресурсів тощо.
Сьогодні кадастром займаються в усіх країнах світу. Він тісно переплітається із поняттями обліку, оцінювання стану і використання різних природних ресурсів, інженерної діяльності, їхнього екологічного стану, а також відзначається виокремленням внутрішньо однорідних за своїми умовами територіальних об'єктів різних рангів, картографуванням і складанням опису кількісних та якісних характеристик цих об'єктів.
Залежно від типу класифікації кадастр набуває різноманітної суті, відповідаючи тій меті, з якою його створено.
За призначенням кадастр можна класифікувати на три великі категорії:
- податковий або фіскальний - для характеристики нерухомої власності з метою визначення порядку і розмірів її оподаткування;
- правовий або юридичний - для захисту прав володаря власності;
- багатоцільовий - для вирішення широкого спектра правових, економічних, екологічних, містобудівельних завдань, а також для вирішення проблем управління та планування розвитку території.
Багатоцільовий кадастр містить відомості про об'єкти різного типу[2]:
- природні ресурси;
- інфраструктуру;
- соціально-економічні явища.
Існує поняття одновидового кадастру,що містить відомості про один об'єкт (будова, водопровід тощо), і багатовидового, що містить відомості про декілька об'єктів одного типу (кадастр інфраструктури, кадастр природних ресурсів, соціальних явищ тощо).
За територіальним принципом кадастр поділяють на державний і регіональний. У першому випадку кадастр поширюється на територію країни; у другому - галузь поширення кадастру обмежена територіальним регіоном (областю, містом, селищем тощо). У випадку, коли управління і методичне забезпечення кадастру, його оновлення здійснюють за єдиними для країни вимогами, то такий кадастр, незалежно від територіального принципу, називають державним.
Єдиного кадастру всіх природних ресурсів не існує, тому за кожним із видів природних ресурсів ведеться окремий кадастр. Термін "природноресурсові кадастри" має узагальнюючий характер і використовується в юридичній літературі для характеристики різних видів державних кадастрів, а саме: земельного, водного, лісогосподарського, містобудівного, кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інші. Слід зазначити, що кожний окремий кадастр характеризується специфічним змістом зведень та їх зовнішнім проявом.
Земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місця розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів [1].
Призначенням земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Іншими словами, земельний кадастр має створити розгорнуту юридично значиму інформаційну основу, необхідну як для охорони права власності та інших прав на землю, забезпечення становлення і розвитку земельного обігу, так і для заснованого на законі і юридично достовірних даних необхідного державного втручання у відносини земельної власності з метою забезпечення її соціальної функції. Вказана інформаційна база є підґрунтям державного планування використання земель і державного контролю за забезпеченням їх раціонального використання в інтересах всього суспільства. Вимоги до порядку ведення державного земельного кадастру визначаються Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15.
Земельний кадастр ведеться Держкомземом, Державним комітетом Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласними, Київським і Севастопольським міськими головними управліннями, районними відділами, міськими (міст обласного і районного значення) управлінням (відділами) земельних ресурсів, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.
Водний кадастр - це систематизована збірка відомостей про водні об’єкти, землі водного фонду, їхню кількість, склад і можливості використання [4].
Порядок ведення державного водного кадастру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 р. № 413.
До водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме: споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод; споруди для забору та транспортування води; споруди для скиду зворотних вод; споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності). Державний водний кадастр за розділом "Водокористування" ведеться Державним комітетом України по водному господарству та Мінприроди за розділами "Підземні води" і "Поверхневі води".
Кадастр родовищ корисних копалин містить відомості про кількість та якість запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів кожного родовища, гірничотехнічні, гідрогеологічні й інші умови розробки родовища і його геолого-економічну оцінку [4, с 107-116]. Дані державного кадастру заносяться у спеціальні паспорти, які складаються для кожного родовища і виявлених металевих, неметалевих корисних копалин, нафти і газу, вугілля і горючих сланців, розсипних родовищ і твердих корисних копалин, їх відомчу приналежність, територіальне розміщення, дату відкриття, ступінь промислового освоєння, а також дані про склад і властивості основних і супутніх корисних копалин, домішки, водопостачання, умови розробки родовища, заходи щодо охорони навколишнього середовища, перспективні родовища і рекомендації щодо їх використання.
Кадастр лісогосподарського призначення ведеться з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді. Згідно з Порядком ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1995 р. № 7672, Інструкцією про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженою наказом Мінлісгоспу від 15 листопада 1995 р. № 134, державний лісовий кадастр включає систему відомостей і документів про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, якісний і кількісний стан лісового фонду, поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності, економічну оцінку та інші дані, необхідні для раціонального ведення лісового господарства і оцінки результатів господарської діяльності в лісовому фонді [5].
Документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів та використання таких документів: рішень про надання в користування земель лісового фонду або їх вилучення, зміну категорій захисності і груп лісів; актів огляду місць рубок; актів технічного приймання лісових культур; актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі; актів натурного обстеження у разі зміни категорій земель в результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших чинників. Документація лісового кадастру в Україні поновлюється один раз на п'ять років.
Державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя перевіряють повноту і достовірність одержаної облікової інформації, формують зведені дані державного лісового кадастру по відповідному регіону і передають до центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, який узагальнює їх в цілому по країні. Зведена документація державного лісового кадастру подається Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, Мінприроди [6].
Кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду як система необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об'єктів, що належать до складу природно-заповідного фонду, ведеться з метою оцінки складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, стану територій та об'єктів, що включаються до нього, організації їх охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних органів, заінтересованих підприємств, установ та організацій відповідною інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил та в інших цілях, передбачених чинним законодавством [7].
Кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду містить відомості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, освітню, виховну, рекреаційну й іншу цінність. Ведеться державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду Мінприроди та його органами на місцях. Первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється адміністраціями територій та об'єктів загальнодержавного значення, а також підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші території та об'єкти природно-заповідного фонду, за їх рахунок.
Містобудівний кадастр - це інформаційна система, що містить дані про елементи території й об'єкти міського середовища, їх правовий і господарський статус, екологічну та інженерно-геологічну ситуацію, інженерно-комунікаційні, транспортні, енергетичні й інші мережі, їх просторове розміщення і технічні характеристики [8].
Створюється він на основі Закону України від 16 листопада 1992 року "Про основи містобудування" І згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року №224 “Про містобудівельний кадастр населених пунктів”.
Необхідність підтримання інформації в актуальному стані потребує створення спеціальної автоматизованої системи містобудівного кадастру населених пунктів України [9].
Містобудівний кадастр є складовою частиною державної системи кадастрової документації, яка вміщає відомості про земельні, водні, лісові та інші ресурси і забезпечує єдність обліку й контролю використання природних ресурсів. Вирішуючи однакові з іншими кадастрами завдання, містобудівний кадастр має свої характерні особливості, які обумовлюються специфікою міського середовища, характером інфраструктури і екологічної ситуації, що виражаються в спеціальних методах диференціації території на зони різної економіко-будівельної цінності.
Реалізація містобудівного кадастру дає можливість забезпечити органи управління, проектні установи, зацікавлені організації і особи актуальною і об'єктивною інформацією про дійсний стан і статус об’єктів землекористування та нерухомості, зміни їх характеристик, функціонального використання, результатів економічної оцінки, метричні дані тощо.
Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної "кадастрової" інформації, що включає відомості про просторове положення об'єктів міського середовища, які розміщені на земній поверхні, над і під нею, явища і процеси, які відбуваються на території населеного пункту, економічний і правовий статус цих територій і об'єктів, їх природні та господарські, кількісні і якісні характеристики.
Дані містобудівного кадастру використовуються для вирішення задач планування, забудови і прогнозування розвитку населених пунктів;
проектування розміщення будівництва і реконструкції об'єктів житлового, виробничого і громадського призначення; створення і реконструкції інженерно-технічної, транспортної та соціальної інфраструктури;
регулювання земельних й економічних відносин;
визначення зон економічної оцінки території; аналіз використання міських земель і контроль за використанням природних ресурсів тощо.
Ведення кадастру територій повинно спиратись на нормативно-правову базу і відповідати законодавству України. Відповідно для проведення кадастру різного цільового призначення потрібно керуватись різними законами, нормативами, методиками та порядками затверджених відповідно Верховною Радою України , Кабінетом Міністрів України та Держкомземом.
Основними джерелами для ведення кадастру є:Конституція України (1996 р.), Земельний кодекс України (2001р.), Закон України «Про державний земельний кадастр» (2005р.), Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 р.р.» (2000 р.), Закон України «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.), «Інструкція про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України (2005 р.) які регламентують порядок ведення кадастрових робіт, його складові і сучасний стан кадастру територій , в якому висвітлюється зміст і призначення кадастру територій, основні вимоги до складу та оформлення документації із кадастру територій який є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами.
Одним з останніх наказів, які мають досить важливе значення у сільському господарстві є наказ Державного агенства земельних ресурсів України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого – економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь» від 2 жовтня 2013 року № 396. Проекти землеустрою розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища, покращання природних ландшафтів та інших обґрунтованих заходів.
РОЗДІЛ ІІ
ВІДОМОСТІ ПРО ОБ’ЄКТ РОБІТ
Кліщівнянска сільська рада розташована у північній частині Івано-Франківської області, Рогатинського району на віддалі 11 км від районного центру м.Рогатин, та на віддалі 70 км від обласного центру. Адміністративним центром сільської ради є с. Кліщівня. Рельєф сільської ради досить пологий зі схилами до 10°. Середня висота над рівнем моря становить 336 м.
На території сільської ради виділено 3 агровиробничі групи ґрунтів. Переважають чорноземи опідзолені глеюваті крупнопилувато-важкосуглинкові (шифр 45е), також трапляються дернові глибокі оглеєні (шифр 176г) та ясно-сірі опідзолені легко суглинкові ґрунти (шифр 29г).
Чорноземи опідзолені глеюваті крупнопилувато-важкосуглинкові грунти найбільш поширені ґрунти у лісостеповій смузі Львівської області. На них тут припадає понад 50% ріллі фермерських господарств Чорноземи опідзолені мають вторинне походження; вони утворилися з колишніх чорноземів у результаті опідзолення останніх під пологом лісу. Вони поєднують у собі ознаки чорноземів і підзолистих грунтів.
Дернові глибокі оглеєні грунти містять у гумусовому горизонті в середньому 2,6% перегною (з коливанням від 2,3 до 3,7.Формування на безкарбонатних материнських породах і вплив підзолистого процесу ґрунтоутворення зумовили високу актуальну та потенціальну кислотність грунтів, рН сольової витяжки коливається в межах 4,0-4,7. Для поліпшення фізичних властивостей і підвищення родючості потрібно застосовувати цілий комплекс заходів, які включають осушувальні меліорації (гончарний і кротовинний дренаж), вапнування, внесення підвищених доз органічних добрив, люпинізацію. З мінеральних добрив хороший ефект дають азотні та фосфорні, дещо менший — калійні. Вміст гумусу в орному шарі дернових грунтів коливається в межах 3,4...2,6%.
Ясно-сірі опідзолені легко суглинкові ґрунти за гранулометричним складом ясно-сірі опідзолені ґрунти піщанисто-легкосуглинкові. Значних відмін у гранулометричному складі ґрунтів сільськогосподарських угідь та лісу не виявлено. Панівною гранулометричною фракцією є фракція гру-бого пилу (частинки 0,01-0,05 мм), вміст якої зменшується з глибиною від 55,0-56,8 % у горизонті НЕ до 41,6-41,9 % у горизонті Рgl (табл. 1). Друга за розміром є фракція дрібного піску (20-25 %), вміст її у цілинних ґрунтах на 2-4 % вищий, ніж в орних. Вміст мулистих частинок (<0,001 мм) становить 8,4-8,8 % у горизонті НЕ і поступово зростає з глибиною до 16-19 % у горизонтах Іе і І. Характерна особливість грануломет-ричного складу досліджуваних ґрунтів - малий вміст фракції грубого піску (частинки розміром 0,25-1,0 мм): 0,2-0,5 % в орних ґрунтах, 1,7-3,2 % у цілинних ґрунтах.
Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця липня в гірських районах - 14,5-16°, в передгірних - 16-17,5°, в низинних - 17,5-19оС, а найбільш холодного зимового місяця – січня - в гірських районах - 6-7°, в передгірних - 4-5,5°, в низинних - 4,5-5,5° нижче нуля. Найбільш забезпеченні теплом низинні райони. Тут сума середніх добових температур понад 9-10° становить 2400-2600°, а в гірських районах не перевищує 1500-1600°. Середня тривалість вегетаційного періоду в рівнинних районах - 220, а в гірських районах - 190 днів. Опади, їх інтенсивність, розподіл у часі і просторі є одним із основних метеорологічних елементів, які у комплексі з іншими природними і антропогенними факторами визначають формування водного режиму території, розвиток і інтенсивність ерозійних процесів. Івано-Франківська область знаходиться у зоні найвологішого в Україні клімату. Середньорічна кількість опадів змінюється від 600 до 1100 мм.
Рослинні ресурси
Основним типом лісової рослинності є формації букових лісів, представлені субформацією грабово-букових лісів (2 граб 3 бук). Згідно з ґеоботанічним районуванням вони приналежні до європейсько-сибірської лісової області; східноєвропейської провінції; західноукраїнської підпровінції; кременецько-хотинського ґеоботанічного округу букових та дубово-букових лісів, бурштинського району грабово-букових лісів.
У флорі налічується 14 видів рослин занесених до Червоної книги України: Licopodium annotinum L. — Плаун однорічний; Trollium eurupeum L. — Калюжниця європейська; Colchicum autumnale L. — Пізньоцвіт осінній (місцева назва: Восінній крокус); Fritillaria meleagres F. — Рябчик шаховий (місцева назва: Чорний тюльпан); Lilium martagon L. — Лілія лісова; Allium ursinum L. — Цибуля ведмежа (місцева назва: Дикий чисник); Galantus nivalis L. — Підсніжник білосніжний (місцева назва: Чисничок); Leucojum vernum L. — Білоцвіт весняний (місцева назва: Цибулька); Cephalanthera longifolia (L.) Fritsh. — Булатка довголиста (місцева назва: Дика конвалія); Planthera bifolia (L.) Rich. — Любка дволиста (місцева назва: Біла зозулька); Epipactis palustris (L.) Crantz. — Коручка болотяна; Neottia nidus-avis (L.) Rich. — Гніздівка; Dactilorhyza fuchsii (Druce) Soo — Пальчастокорінник Фукса (місцева назва: зозулька); Dactylorhysa traunsteineri (Saut) Soo — Пальчастокорінник Траунштейнера (місцева назва: зозулька)[2]
У складі мікобіоти налічується 1 вид грибів занесених до Червоної книги України — Grifola umbellata (Fr.) Pill. — Ґрифола парасолькова (місцева назва: Баранєчка).
У фауні відомо 11 видів тварин занесених до Червоної книги України: Callopterix virgo (L., 1758) — Красуня-діва; Anax imperator(Leach, 1815) — Дозорець імператор; Emus hirtus L., 1758 — Коротконадкрил волохатий; Papilio machon L., 1758 — Вітрильник Махаон; Iphyclides podalirius L., 1758 — Вітрильник Подалірій; Parnasius mnemosine L., 1758 — Вітрильник Мнемозина; Aglia tau L., 1758 — Сатурнія мала; Callimorpha quadripunctaria Poda, 1761 — Ведмелиця Гера (вид виключений із 3-го видання ЧКУ (2009 рік);Bombus muscorum F., 1775 — Джміль моховий; Cicconia nigra L., 1758 — Лелека чорний (місцева назва: Чорний бузьок).[2]
У фауні околиць с. Вишнів налічується 38 видів Жуків-вусачів, приналежних до 4-х підродин, 16-и триб та 33-х родів[3]. Найчисельнішими видами є Allostema tabacicolor – 16,1%,Dinoptera collaris – 14,1%, Phymatodes testaceus – 11,5%, Stenurella melanura – 12,3%, Brachyleptura maculicornis – 6,7 %, Grammoptera ruficornis – 3,6%, Leptura maculata – 3,8%,Rhopalopus macropus – 9,7%[4]. Ці види є типовими поліфагами на листяних деревах, їх личинки розвиваються в деревині бука, граба, дуба, берези, осики, яблуні, горіха, гіркокаштану,черешні, вишні та ін.
Лісова рослинність: дубові ліси на території району зосереджені переважно у його східній частині та пов’язані із згладженими елементами рівнинного рельєфу
Лучна рослинність: лучна рослинність на території району займає біля 18%. Частину площі займають суходільні та низинні луки та післялісові луки, на яких зараз сіножаті і пасовища. На найвищих ділянках річкових заплав поширені тонкомітлицеві луки, які займають найсухіші ділянки з низьким рівнем ґрунтових вод. Флора складається із 40-45 видів, травостій різнотравно-злаковий. Добре зволожені ділянки рельєфу займають дернистощучникові луки. Травостої цих лук – осоково-злакові із значною участю кислих трав. У складі флори нараховується 40-45 видів. Пануючими видами виступають щучник дернистий, мітлиця собача, тонконіг болотний, ситник членистий, осока просовидна, осока лисяча.
Польова рослинність: серед польової рослинності району можна виділити культурні рослини (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, картопля, цукровий і кормовий буряки, капуста, цибуля, огірки, помідори, гарбузи, кабачки, морква та інші), а також супутні рослини – бур’яни (осот жовтий, грицики звичайні, молочай польовий, молочай садовий, хрін суповидний, щавель кінський, пирій повзучий, будяк кучерявий, лобода біла, зірочник середній, ромашка непахуча).
Лікарська сировина: до рослинних ресурсів також відносяться 19 видів рослин, що є лікарською сировиною, яка збирається на території району у різних кількостях. До цих рослин відносяться бузина чорна, шипшина собача, малина, горобина звичайна, барвінок малий, конвалія, щитник чоловічий, звіробій звичайний орляк звичайний, купина лікарська, кульбаба лікарська, полин гіркий, полин звичайний, подорожник великий подорожник середній, кмин звичайний, деревій звичайний, хвощ польовий, грицики звичайні.
Тваринний світ: Видова чисельність тваринного світу Івано-Франківщини порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці — 74 видами, птахи — 280 видами. Ряд видів перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України: бурозубка альпійська, норка європейська, борсук звичайний, рись, тритон карпатський,саламандра плямиста, полоз лісовий, мідянка, вусач альпійський, вирезуб, чоп великий.
Багатий та різноманітний тваринний світ Карпатського національного природного парку. Із поширених у Карпатах видів хребетних на території парку зареєстровано більше 200 видів, серед них тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева, глухар, вивірка лісова, олень благородний, ведмідь бурий та ін. види.
Ліси: Івано-Франківська область є однією з найбільших лісових областей України. Середня лісистість області становить 42%. Ліси на території області розміщенні не рівномірно і знаходяться в основному в гірській частині. При цьому лісистість коливається від 5,5% (Снятинський район) до 68,2 (Долинський район).
Загальна площа земель лісового фонду постійного користування складає 626,0 тис.га, в т.ч. лісових земель вкритих лісовою рослинність 569 тис.га. Основними лісокористувачами, які займаються веденням лісового господарства в області є Івано-Франківське обласне управління лісового господарства в складі 16 держлісгоспів загальною площею 475,7 тис.га, ОП "Івано-Фрнаківськодлагроліс" (74,0 тис.га), Карпатський природній національний парк (38,6 тис.м .), національний природній парк "Гуцульщина" (7,6 тис.га), природний заповідник "Горгани" (5,3 тис.га), Завійський військовий ліспгосп (8,1 тис.га) та приватне підприємство "Спеціалізоване науково-дослідне природо-заповідне лісомисливське господарство "Чорний ліс" (8,5 тис.га).
У зв'язку з особливим захисним й функціями більше половини лісів області віднесенні до першої групи, де обмежений режим користування. На території земель лісового фонду області виділено більше 300 об'єктів природо-заповідного фонду на площі 186,5 тис.га.
За породним складом в лісах переважають хвойні лісоутворювачі ялина європейська (52%) та ялина біла (5%). З інших хвойних лісоутворюючих порід зустрічаються сосна звичайна, сосна гірська, кедр європейський, ялиця та модрина. Із листяних лісоутворючих порід найбільш поширені бук лісовий (21) та дуб звичайний (11%). З інших листяних лісоутворювачів зустрічаються дуби скельний та червоний, граб звичайний, ясен звичайний, клен, берест, акація біла, береза, осика, вільхи чорна та сіра, липа дрібнолиста та інші.
До складу сільської ради входять один населений пункт с.Кліщівня. В селі проживає 482 жителів, площа населеного пункту складає 135,2000га.
За кліматичними умовами територія сільської ради лежить у межах Малого Полісся і займає крайню південну частину її. На території сільської ради переважають північно-західні, південно-східні вітри. Весною і осінню переважають східні вітри, літом і зимою - північно-західні.
Гідрографічна сітка сільської ради характеризується наявністю лівої протоки Дністра річки Гнила Липа, довжина якої сягає 87 км, площа басейну 13,2 га, а лісистість більше 50 %. Вона належить до басейну Чорного моря і займає на території сільської ради площу у розмірі 8,9 га. Також у межах сільської ради знаходяться ставок площею 0,2 га. Навколо річки та ставків встановлюються прибережні захисні смуги, відповідно до законодавства по берегових лініях річок - 25 м та навколо ставка шириною 25 м.
За Кліщівнянською сільською радою закріплено 905,0000 га.
Працездатне населення здебільшого зайняте в сільськогосподарсь кому виробництві, а також за наявності на території сільської ради Філія Агрофірма ТзОВ агрокомбінат "ГАЛАГРОПРОДУКТ" "КЛІЩІВНЯНКА" (Добування піску та гравію ), пасовища, школи, кар’єру, великого лісу та близькості до районного і обласного центрів, - і іншими видами діяльності.
Найважливішим елементом інженерної інфраструктури села є шляхова мережа, яка представлена шляхами загального користування та внутрігосподарськими шляхами, площею 33,55 га.
Шляхи державного підпорядкування з твердим покриттям зв'язують населений пункт з обласним центром, а також з районним центром.
Внутрігосподарська мережа шляхів представлена магістральними та польовими шляхами, які з'єднують населені пункти з полями сіво змін, обслуговують сільськогосподарські виробничі процеси, перевезен ня добрив, насіння, урожаю, переміщення сільськогосподарських машин і механізмів.
Навколо виробничих центрів (склад) встановлені санітарно-захисні зони, в межах яких забороняється будівництво жилих будинків, дитячих установ, спортивних споруд, парків, посадки плодово-ягідних дерев та ягідників, а також вирощування овочевих культур.
Санітарно-захисні зони і режим використання в них земель визначено будівельними нормами.
Також через територію даної сільської ради проходять лінії електропередач, дві з яких є високовольтними (35 кВт та 220кВт ); лініями зв'язку та радіопередач. Частина з них розміщена вздовж узбіччя існуючих доріг, а частина пересікає орні масиви, що в деякій мірі ускладнює проведення механізованих сільськогосподарських робіт.
Для збереження і нормального утримання повітряних ліній електропередач вздовж них встановлені охоронні зони по обидві сторони від крайніх проводів, а саме, для ліній електропередач 35 кВт - 15 м, а для 220 кВт – 25 м.
На території сільської ради в наявності є газопровід 1 класу.
З метою створення найкращих умов для постійного росту урожайності сільськогосподарських культур і систематичного підвищення родючості ґрунтів, під кожне із угідь відведено земельні ділянки, які по своїх природних властивостях найбільш відповідають культурам відповідної сівозміни або угіддям.
Площа сінокосів по Кліщівнянської сільській раді складає 37,9 га, в т.ч. прибережні смуги – 17,8га та сінокоси, які знаходяться у приватній формі власності – 20,10га.
Більша частина сільської ради знаходиться під лісами площею 518,00 га, що знаходиться на балансі Рогатинського Лісгоспу.
Під заболоченими землями заходиться 23,27 га, які неможливо осушити через те, що відсутній водоприймач.
Для випасу худоби індивідуального сектору виділено 2,78 га пасовищ.
На території села є різні форми власності на землю: державна, приватна, комунальна. В Україні за середніми показниками приватизовано лише 38% земель, це означає що у даній сільський раді він рівний такому ж значенню.
Для того щоб провести співвідношення між землями даної сільської ради нам потрібно провести експлікацію цих угідь. Експлікація проводиться за допомогою підрахунку сум площ кожної категорії земель використовуючи дані кадастрової карти Кліщівнянської сільської ради. Дана експлікація подана у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Експлікація земельних угідь Кліщівнянської сільської ради
|
Категорія земель |
Площа, га |
Частка у % |
|
1.Землі сільськогосподарського призначення в т.ч.: |
244,29 |
26,99 |
|
- рілля |
195,71 |
21,63 |
|
- багаторічні насадження |
7,90 |
0,87 |
|
- сіножаті |
37,90 |
4,19 |
|
- пасовища |
2,78 |
0,310 |
|
2. Землі житлової і громадської забудови |
50,13 |
5,54 |
|
3. Землі природо-заповдного та іншого природоохоронного призначення |
- |
0,00 |
|
4. Землі оздоровчого призначення |
- |
0,00 |
|
5. Землі рекреаційного призначення: - спортивний майданчик |
1,89 |
0,21 |
|
6. Землі історико-культурного призначення: - кладовище і церква |
1,30 |
0,14 |
|
7.Землі лісогосподарського призначення |
518,00 |
57,24 |
|
8. Землі водного фонду в т.ч.: |
51,94 |
5,74 |
|
- річки |
8,94 |
0,99 |
|
- ставки |
0,20 |
0,02 |
|
-болота |
23,27 |
2,57 |
|
- канави |
19,53 |
2,16 |
|
10.Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення: - дороги - Кар’єр (ТзОВ «Галагропродукт «Кліщівнянка») - склад мін. добрив |
37,45 33,55 3,70 0,20 |
4,14 3,71 0,41 0,02 |
|
ВСЬОГО |
905,0000 |
100 |
Висновок: як бачимо, сільська рада відноситься до територій багатими на лісництво та видобування корисних копалин, оскільки. Високий рівень розораності території що свідчить про аграрний характер сільської ради. Досить значна частина земель є забудованою (5,5%), що свідчить про високий рівень населення. На території знаходиться кар’єр (Добування піску та гравію) який займає 0,4% усієї території, досить значними є водні об’єкти (5,74%), а також заболочені території (2,5%). На території сільської ради немає земель які б відносились до таких категорій як землі природо-заповдного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення. Усі необхідні данні взято з проекту формування території Кліщівнянської сільської рада у масштабі 1: 10 000, та просумовано окремо площі по кожної з категорії земель.
РОЗДІЛ ІІІ
ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДАСТРОВИХ ЗЙОМОК
3.1. Кадастрові зйомки
Кадастрові зйомки — комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж землеволодінь, землекористувачів з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для різних кадастрів [13].
Кадастрова зйомка вклюсає:
- геодезичне встановлення меж земельних ділянок;
- погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами;
- відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обмеження та обтяження щодо використання землі;
- виготовлення кадастрового плану .
Кадастрові зйомки виконуються особами, які мають ліцензію на проведення робіт з кадастрових зйомок, видану органом Держкомзему у встановленому законодавством порядку. Порядок проведення кадастрової зйомки, склад і форми документів, які подаються за результатами її виконання, вимоги до точності робіт визначаються нормативними актами Держкомзему України та головного управління по геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України.
Одним із таких нормативних документів є Положення про кадастрові зйомки, де визначаються методи проведення кадастрової зйомки, а також ті норми, дотримання яких необхідно забезпечити. Визначаються необхідні рівні кваліфікації виконавця цих робіт.
Роботи з кадастрових зйомок проводяться у два етапи, перший - підготовчий; другий - виробничий.
Підготовчий етап полягає у:
- розробці технічного завдання на виконання робіт;
- підготовці робочого кадастрового плану (схеми)виконання робіт;
- збиранні, вивченні забезпечення правовими земельно-кадастровими та планово-картографічними матеріалами.
Вивченню й аналізу підлягають графічні, текстові і правові документи на земельні ділянки, матеріали попередніх зйомок, наявні кадастрові плани, топокарти та карти найбільших масштабів.
На основі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання на виконання робіт, в якому вказують:
- черговість виконання обстежень та кадастрових зйомок земельних ділянок;
- способи виконання зйомок;
- необхідність встановлення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок;
- вимоги до оформлення документації.
На основі наявних планово-картографічних матеріалів створюються робочі кадастрові плани (схеми) та готується договір на проведення робіт.
За наявності необхідних матеріалів роботи проводяться в такому порядку:
- на планово-картографічний матеріал наносяться межі земельних ділянок і кадастрових зон та їх номери (у населених пунктах);
- наносяться межі кварталів та їх номери;
- наносяться межі зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок.
Виробничий етап передбачає:
- складання списку власників земельних ділянок та землекористувачів;
- польове обстеження земельних ділянок з уточненням їх меж;
- геодезичне встановлення (відновлення) меж земельних ділянок;
- погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками та землекористувачами;
- встановлення меж зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок.
Виробничий етап починається зі складання списків всіх власників землі та землекористувачів. Від кожного власника (землекористувача) отримуються копії правовстановлюючих документів (держактів або рішень органів державної влади про надання, передачу земельних ділянок у власність). Відомості про власників землі і землекористувачів групуються в переліки, окремо щодо юридичних та фізичних осіб [14].
Польове обстеження включає пошук та уточнення розташування поворотних точок меж земельних ділянок. У процесі польового обстеження виконується зйомка способом промірів і засічок. Ведеться абрис встановлення і відновлення меж, обмежень і обтяжень.
Встановлення меж - це процес закріплення в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності з узгодженою і зареєстрованою точною лінією.
Межі земельних ділянок, що надаються або передаються у власність чи у користування, встановлюються або відновлюються в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими межовими знаками установленого зразка.
Встановлення в натурі або відновлення усіх поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з прив'язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі і закріпленням довгостроковими межовими знаками. Здійснюється зйомка з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж і площі ділянки.
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками землі та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат погодження меж оформляються протоколом, до якого додається кадастровий план земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості меж здійснюється за наявності протоколу погодження меж.
Спори відносно меж земельної ділянки регулюються місцевими органами Держкомзему України.
Камеральні роботи передбачають обробку результатів польових робіт та складання кадастрового плану, який є складовою частиною технічної документації (див.додаток).
Кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів (див. додаток). На план наносяться:
- межі земельної ділянки з описом суміжних власників і землекористувачів;
- поворотні точки меж земельних ділянок;
- лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки;
- всі лінії, які є суходільними межами;
- річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші елементи рельєфу, що збігаються з межами земельної ділянки;
- межі вкраплених земельних ділянок сторонніх власників і землекористувачів;
- межі зон обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки.
У Кіщівнянської сільській ради були проведені для уточнення площ земельних масивів обстеження та горизонтальну зйомку ТНЕО – 020В з прив’язкою до державної геодезичної мережі.
3.2. Основні вимоги до полігонометричних мереж
В залежності від наявності та віддаленості вихідних пунктів, а також топографічних умов місцевості, планові мережі можна здійснювати шляхом прокладання ходів полігонометрії 4 класу, 1, 2 розряду, теодолітними ходами, методом тріангуляції або іншими лінійно-кутовими побудовами. Ходи полігонометрії та теодолітні ходи прокладають з таким розрахунком, щоб закріплені опорні пункти знаходились як найближче до межових точок, при цьому необхідно дотримуватись нормативних вимог, що наведені в таблиці 3.2.1.
Для забезпечення необхідної точності визначення координат пунктів виконують розрахунок точності проекту мережі полігонометрії. Згідно з нормативними вимогами [13,15] похибка у визначенні планового положення опорних пунктів не повинна перевищувати 0,2 мм в масштабі плану.
Таблиця 3.2.1.
Вимоги до проектування ходів полігонометрії та теодолітних ходів
|
Показники |
4 клас |
1 розряд |
2 розряд |
GPS |
|
Гранична довжина ходу, км: окремого Між вихідною і вузловою точками Між вузловими точками |
14,0 9,0 7,0 |
7,0 5,0 4,0 |
4,0 3,0 2,0 |
|
|
Граничний периметр полігону, км |
40 |
20 |
12 |
|
|
Довжини сторін ходу, км: найбільша |
3,00 |
0,80 |
0,50 |
10 |
|
найменша |
0,25 |
0,12 |
0,08 |
2 |
|
середня |
0,50 |
0,30 |
0,20 |
|
|
Кількість сторін в ході, не більше |
15 |
15 |
15 |
6 |
|
Відносна помилка ходу, не більше |
1:25000 |
1:10000 |
1:5000 |
|
|
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками в ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше |
3 |
5 |
10 |
|
|
Кутова нев’язка ходу або полігону, кутові секунди, не більше, де п – кількість сторін в ході |
5√n |
10√n |
20√n |
|
|
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: До 500м Від 500 до 1000м Більше 1000м |
1 2 1:40000 |
1 2 - |
1 - - |
1:200000 |
Розвиток геодезичних мереж можна виконувати також з допомогою GPS спостережень. GPS – глобальна навігаційна система, базується на сузір’ї із 24 супутників, які облітають по орбіті землю. GPS – супутникова система визначення місцеположення, яка працює під контролем Міністерства Оборони США (МО). Система позволяє цілодобово і при будь-яких погодних умовах одержувати інформацію про час і визначати координати об’єктів в будь-якій точці Земної кулі.
Супутники безперервно випромінюють сигнали, які приймачі використовують для рішення задач позиціонування і навігації. Точність визначення координат лежить в діапазоні від 100 метрів до декількох міліметрів в залежності від приладів, що використовуються, і методів знімання.
До переваг GPS-мереж можна віднести:
Для визначення координат геодезичних пунктів застосовують такі методи GPS-знімання:
- статичний (статичне знімання),
- кінематичний (кінематичне знімання),
- псевдокінематичний (статичний переривчастий).
Точність визначення положення геодезичного пункту із застосуванням GPS-знімання наведено в табл.3.2.2. [18].
Таблиця 3.2.2.
Точність визначення положення геодезичного пункту
|
Частота |
Довжина бази, км |
Кількість супутників |
Тривалість сесії, хв. |
Точність визначення (10-6 Д), мм |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Статичне знімання |
||||
|
Одна |
1 |
4 5 |
30 15 |
5-10 |
|
5 |
4 5 |
60 30 |
5 |
|
|
10 |
4 5 |
90 60 |
4 |
|
|
|
30 |
4 5 |
120 90 |
3 |
|
Кінематичне знімання |
||||
|
Одна |
3 |
5 |
0,1 |
10 |
|
Дві (Р-код) |
100 |
5 |
0,1 |
3 |
На практиці застосовують комбінації з цих трьох методів, виходячи з їх оптимальності для даного району робіт.
Методи визначення положення геодезичних пунктів із спостережень і вимоги до польового обладнання (типи приймачів, антен тощо) зазначають у технічному проекті.
Проектування GPS-знімань виконують на топографічних картах масштабів 1:25 000 - 1:100 000 згідно з вимогами Інструкції [15].
На основі затвердженого технічного проекту проводять рекогностування GPS-мережі, під час якого уточнюється проект мережі і намічуються місця встановлення пунктів і закладання центрів. При цьому слід враховувати такі важливі вимоги:
- розташування пункту повинно бути в зоні безперешкодного огляду неба;
- відсутність поблизу пункту об'єктів, що відбивають радіосигнали від супутників (металеві споруди, огорожі, потужні радари, телепередавачі тощо).
Для визначення положення геодезичних пунктів застосовують два основних типи GPS-мережі:
- радіальний;
- тип замкнутої геометричної мережі.
При радіальному типі мережі один приймач установлюють на вихідному пункті і виконують вимірювання векторів (баз) від цього пункту до приймачів, установлених на інших пунктах. Тип мережі у вигляді замкнутої геометричної фігури полягає у послідовному спостереженні суміжних пунктів і переході від одного пункту до іншого по замкнутій кривій.
GPS-мережа має відповідати таким основним вимогам:
- мережа повинна складатися із замкнутих петель або інших замкнутих геометричних фігур;
- повинна бути здійснена прив'язка мережі не менш як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов'язково виконуються GPS- спостереження.
3.3. Розрахунок точності кутових вимірів
Оцінку точності запроектованих полігонометричних ходів обчислюють за формулою
, (3.3.1) де М- очікувана середня квадратична похибка в положенні кінцевої точки
ходу відносно початкової після врівноваження за дирекційні кути;
– середня квадратична похибка вимірювання ліній;
- середня квадратична похибка вимірювання кута;
n– кількість сторін у ході,
L - довжини сторін ходу;
- кількість секунд в радіані = 206265.
Поперечна помилка ходу є наслідком помилок кутових вимірювань і визначається залежністю:
(3.3.2)
Звідки
(3.3.3)
Враховуючи (3.3.1) отримаємо
(3.3.4)
Розрахуємо точність кутових вимірювань для даної сільської ради у полігонометрії 1 розряду. В ході 1 розряду 1: Т = 1:10000, а n не повинно перевищувати 15. Тоді
3.4. Розрахунок точності лінійних вимірів
Для визначення похибок формулу (3.3.1) представимо у вигляді:
(3.4.1)
де і - відповідно повздовжній і поперечний зсув кінцевої точки ходу. Для попередніх розрахунків використовують принцип рівного впливу похибок лінійних вимірювань на положення кінцевої точки ходу запишемо:
(3.4.2.)
Оскільки або (3.4.3)
Залежність від визначається виразом:
(3.4.4)
де S – середня (оптимальна) довжина ліній, м.
Підставляючи значення (3.4.4) в (3.4.3), отримаємо:
або , (3.4.5) де .
Виходячи з принципу однакових впливів помилок лінійних вимірювань для витягнутого ходу запишемо:
або . (3.4.6)
Прирівняємо праві частини формул (3.4.5) і (3.4.6) запишемо:
, (3.4.7)
. (3.4.8)
На підставі (3.4.4) і (3.4.8) запишемо:
, (3.4.9)
або
. (3.4.10)
Розглянемо тепер застосування приведених формул для розрахунку точності полігонометричного ходу. Візьмемо хід 1 розряду завдовжки L =3,45 км, в якому передбачено 9 сторони і для якого 1:Т = 1: 10000 (1:Тс = 1:20000).
Якщо під час лінійних вимірювань з’являтимуться переважно випадкові помилки, то згідно з формулою (3.4.8):
,
а за формулою (3.4.10) знайдемо:
При цьому згідно формули (3.4.9) та при середній довжині лінії 200 м запишемо:
см
За одержаними значеннями і згідно з табл. 3.1. , уточнюють розряд мережі полігонометрії та підбирають тип світловіддалеміра, теодоліта чи електронного тахеометра.В нашому випадку згідно отриманих даних (, см) вибираємо електронний тахеометр Pentax 326 EX.
Для вибору потрібного електронного тахеометра необхідно детально розібратися у можливостях приладу. Перевагу надають точності кутових та лінійних вимірів. За цим показником доцільно встановити таку класифікацію.
• Прецизійні – це такі електронні тахеометри, точність вимірювання кутів яких становить ≤ 1″, ліній ≤ 1 мм. Їх використовують для високоточних інженерно-геодезичних робіт. Еталоном у цьому класі є прилад фірми Тrimble 5601 DR Standart, що має точність кутових вимірів 0,5″, а лінійних 0,3 мм до 1 км. Таким приладом користується Укрметртестстандарт.
• Точні – це електронні тахеометри, точність кутових вимірювання яких коливається в межах від 1″ – 5″, а лінійних 4 мм на 1 км. Такі прилади доцільно використовувати для різноманітних топографо-геодезичних робіт, для створення мережі полігонометрії, землевпорядних та кадастрових робіт.
Наприклад, прилад NPL 632 фірми Nikon, SET X1 фірми Sokkia тощо [17].
• Рутинні – це прилади, точність кутових вимірювань яких може досягати 10″, а лінійних 5 мм і більше на кілометр. Ці електронні тахеометри використовують для створення знімальної основи, а також застосовують для виконання електронних тахеометричних зйомок різних масштабів. Серед них
можна назвати модель Focus 4 фірми Spectra Precision, 326Х фірми Pentax.
• Безрефлекторні – це прилади, що працюють без відбивача. Прилади цього класу здатні працювати без застосування відбивача на великих відстанях; такі, як Leica FlexLine, – до 1000 м, а Topcon IS – 1 до 2000 м [17].
• Універсальні – спеціальний клас ЕТ, наприклад, з інтегрованим GPS-приймачем. Точність кутових і лінійних вимірювань висока. Перша такі прилади почала випускати компанія Leica Geosystem моделі SmartStation 1201+, забезпечує високу точність вимірювання кутів 1″, ліній 1+1.5 ррм [20].
Уточнений вид планової мережі викреслюють у вигляді схеми згідно з нормативними вимогами.
3.5. Оцінка точності проекту полігонометричних мереж
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої є: встановити якою точністю можна отримати основні параметри мережі, координати пунктів, довжини, дирекційні кути сторін, як відомо ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів, розмірів та конфігурації мережі. Оцінка проекту проводиться для того, щоб визначити чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати необхідним технічним умовам чи не буде.
Метод послідовних наближень, запропонований проф. Б.А. Літвіновим, простий за своїм застосуванням і його часто використовують в геодезичній практиці. Суть методу така: у першому наближенні система ходів, які сходяться в кожній вузловій точці, розглядається як окрема система, що спирається на пункти, помилки визначення положення яких дорівнюють нулю. В кожному ході за формулами визначають очікувану середню квадратичну помилку, а потім – середню квадратичну помилку положення кожної вузлової точки, тобто обчислення виконують за методикою середньовагового.
В наступному наближенні за помилки вихідних даних приймають визначені помилки вузлових точок з попереднього наближення і т.д. Наближення продовжують до тих пір, доки в двох останніх наближеннях будуть отримані практично однакові середні квадратичні помилки вузлових точок.
Послідовність оцінки точності цього методу розглянемо на прикладі рисунку 3.5.1.
Рис3.5. 1 Схема полігонометричних ходів
Для цього надамо ходам конкретні числові значення, які отримали з розрахунків наведених вище, а саме см, , с=1000
Нами проектується мережа, що складається з семи ходів, які сходяться в трьох вузлових точках. Користуючись формулами в кожному ході визначимо середню квадратичну помилку М. Пукти GPS.1, GPS.2, GPS.3, GPS.4 є вихідними, помилки визначення координат яких приймаємо рівними нулю. Для системи ходів Z1, Z2 , Z3 , Z4, Z7 вихідними будуть точки GPS.1, GPS.2, GPS.3, GPS.4. Очікувані помилки визначення кінцевих точок кожного ходу обчислюємо за приведеною формулою (3.3.1) для витягнутих ходів.
Кількість ліній n і довжини ходів у прикладі, який розглядається приведені в табл. 3.5.1.
Таблиця 3.5.1
Кількість ліній і довжини ходів
|
№ ходів |
Кількість ліній в ході |
Довжина ходу в км |
|
Z1(GPS 2 - ІІв) |
5 |
2,78 |
|
Z2 (ІІв – GPS 3) |
9 |
5,48 |
|
Z3 (ІІІв – GPS 3) |
3 |
2,21 |
|
Z4 (GPS 4 - ІІІв ) |
7 |
4,27 |
|
Z5(GPS 1 - Ів) |
6 |
2,72 |
|
Z6 (Ів – ІІІв) |
4 |
2,82 |
|
Z7 (Ів - ІІв) |
4 |
2,14 |
Числові дані ходів і розраховані на їх підставі значення середніх квадратичних помилок наведені в табл. 3.5.2.
Ваги визначення положення вузлової точки І в по кожному ходу одержують як:
, (3.5.1)
де коефіцієнт С в даному випадку доцільно прийняти порівнюваним 100.
Знаходять суму ваг для вузлової точки Ів в першому наближенні (Рів ) І наближення, а потім і середню квадратичну помилку визначення її положення
. (3.5.2)
Аналогічно виконують подальші обчислення. Наближення здійснюють доти, поки у двох останніх наближеннях не будуть отримані практично одинакові результати.
Розрахунок оцінки точності проекту полігонометричної мережі Кліщівнянської сільської ради методом послідовних наближень приведено у табл.3.5.2. Відносну очікувану помилку в кожному ході підраховують за формулою:
, (3.5.3)
де - очікувана помилка визначення початкової точки ходу; - відповідно, помилка кінцевої точки; - для кожного ходу.
Таблиця 3.5.2
Обчислення середніх очікуваних помилок визначення положення кінцевих точок ходу
|
№ ходу |
К-сть сторін |
Довжина ходу, км |
, мм2 |
, мм |
||||
|
Z1( GPS 2 - ІІв) |
5 |
2,78 |
5120 |
4214,55 |
9334,554 |
96,61 |
||
|
Z2 (ІІв – GPS 3) |
9 |
5,48 |
9216 |
24564,87 |
33780,87 |
183,80 |
||
|
Z3 (ІІІв – GPS3) |
3 |
2,21 |
3072 |
1997,60 |
5069,597 |
71,20 |
||
|
Z4 (GPS4 - ІІІв) |
7 |
4,27 |
7168 |
12428,76 |
19596,76 |
139,1 |
||
|
Z5( GPS 1 - Ів) |
6 |
2,72 |
6144 |
4538,92 |
10682,92 |
103,36 |
||
|
Z6 (Ів – ІІІв) |
4 |
2,82 |
4096 |
3794,62 |
7890,62 |
88,83 |
||
|
Z7 (Ів - ІІв) |
4 |
2,14 |
4096 |
2185,23 |
6281,232 |
79,25 |
Таблиця 3.5.3
Оцінка точності полігонометричної мережі 1 розряду методом послідовних наближень
|
Вузлова точка ІІІ в |
||||||||||||||||
|
№ Хо- ду |
І наближення |
ІІ наближення |
ІІІ наближення |
ІУ наближення |
||||||||||||
|
Z6 |
7890 |
0 |
7890 |
0,13 |
7890 |
263 |
8153 |
0,12 |
7890 |
277 |
8167 |
0,12 |
7890 |
277 |
8167 |
0,12 |
|
Z4 |
19596 |
0 |
19596 |
0,05 |
19596 |
0 |
19596 |
0,05 |
19596 |
0 |
19596 |
0,05 |
19596 |
0 |
19596 |
0,05 |
|
Z3 |
5069 |
0 |
5069 |
0,20 |
5069 |
0 |
5069 |
0,20 |
5069 |
0 |
5069 |
0,20 |
5069 |
0 |
5069 |
0,20 |
|
Вузлова точка ІІ в |
||||||||||||||||
|
№ хо- ду |
І наближення |
ІІ наближення |
ІІІ наближення |
IУ наближення |
||||||||||||
|
Z7 |
6281 |
0 |
6281 |
0,16 |
6281 |
263 |
6544 |
0,15 |
6281 |
278 |
6559 |
0,15 |
6281 |
278 |
6559 |
0,15 |
|
Z1 |
9334 |
0 |
9334 |
0,11 |
9334 |
0 |
9334 |
0,11 |
9334 |
0 |
9334 |
0,11 |
9334 |
0 |
9334 |
0,11 |
|
Z2 |
33780 |
0 |
33780 |
0,03 |
33780 |
0 |
33780 |
0,03 |
33780 |
0 |
33780 |
0,03 |
33780 |
0 |
33780 |
0,03 |
Продовж. табл. 3.5.3
|
Вузлова точка 1 в |
||||||||||||||||
|
№ хо- ду |
І наближення |
ІІ наближення |
ІІІ наближення |
ІV наближення |
||||||||||||
|
Z5 |
10682 |
0 |
10682 |
0,09 |
10682 |
0 |
10682 |
0,09 |
10682 |
0 |
10682 |
0,09 |
10682 |
0 |
10682 |
0,09 |
|
Z7 |
6281 |
0 |
6281 |
0,16 |
6281 |
333 |
6614 |
0,15 |
6281 |
345 |
6626 |
0,15 |
6281 |
345 |
6626 |
0,15 |
|
Z6 |
7890 |
0 |
7890 |
0,13 |
7890 |
263 |
8153 |
0,12 |
7890 |
270 |
8160 |
0,12 |
7890 |
270 |
8160 |
0,12 |
Результати обчислення очікуваних відносних помилок по ходах для приведеного прикладу подані в табл. 3.5.4.
Таблиця3.5.4
Результати обчислення очікуваних відносних помилок
|
№ ходу |
Довжи-на ходу, км |
Вихідні пункти |
,мм2 |
,мм2 |
,мм2 |
,мм2 |
мм2 |
мм |
||
|
Z1 |
2,78 |
GPS2 |
ІІв |
0 |
345 |
345 |
9334 |
9679 |
98,38 |
1/28258 |
|
Z2 |
5,48 |
ІІв |
GPS3 |
345 |
0 |
345 |
33780 |
34125 |
184,73 |
1/64676 |
|
Z3 |
2,21 |
ІІІв |
GPS3 |
270 |
0 |
270 |
5069 |
5339 |
73,07 |
1/30245 |
|
Z4 |
4,27 |
GPS4 |
ІІІв |
0 |
270 |
270 |
19596 |
19866 |
140,95 |
1/30294 |
|
Z5 |
2,72 |
GPS1 |
Ів |
0 |
278 |
278 |
10682 |
10960 |
104,69 |
1/25981 |
|
Z6 |
2,82 |
Ів |
ІІІв |
278 |
270 |
548 |
7890 |
8438 |
91,68 |
1/30699 |
|
Z7 |
2,14 |
Ів |
ІІв |
278 |
345 |
623 |
6281 |
6904 |
83,09 |
1/25755 |
Результати останнього стовпця табл. 3.5.4 свідчать, що запроектована мережа відповідає вимогам полігонометрії 1-го розряду, для якої 1:Тс=1:20000.
Геодезичні роботи проводились з використанням високоточного геодезичного GPS-обладнання: GPS-приймачів TRIMBLE 4000 SSE.
На території сільської ради було запроектовано 7 ходів полігонометрії 1 розряду. Всі ходи, які запроектовані на території сільської ради зображені на кальці (Додаток А ) і відповідають вимогам, які приведені в табл. 3.2.1.
РОЗДІЛ ІV
ПРОЕКТ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
4.1. Кадастрове та територіальне зонування
Кадастрове зонування міської території виконується з метою створення індексного кадастрового плану міста та запровадження на його основі єдиної ситеми нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру.
Індексний кадастровий план (ІКП) створюється для відображення розташування і нумерації облікових кадастрових одиниць на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці верхнього рівня.
Кадастрова облікова одиниця – земельна ділянка, будівля або споруда, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-територіальна одиниця. Розробка індексних планів об’єктів кадастрового обліку міста полягає в поділі території на кадастрові зони та кадастрові квартали з подальшим присвоєнням відповідних кадастрових номерів земельним ділянкам.
На практиці кадастрове зонування і розробка індексних карт передує проведенню суцільної інвентеризації земельних ділянок, а тому спочатку розробляються орієнтовні (проектні) межі кадастрових зон і кварталів, виходячи з наявних топографічних планів та містобудівної документації на територію міста. При розробці проектних меж кадастрових кварталів може бути використана схема містобудівних кварталів, схеми червоних ліній та ліній регульованої забудови, а також схеми землеоціночної структиризації території, яка виконувалася в процесі грошової оцінки земель міста.
Важливим для кадастрового зонування з застосуванням ГІС є створення цифрової моделі планувального каркасу території, який називають базовим планом або топоконтуром міста. Базовий план визначається як сукупність каркасних елементів території. До таких елементів відносяться: межа населеного пункту, магістралі загальноміського та районного рівнів, осі вулиць, межа смуги землевідведення залізниці, природні перешкоди (ріки, струмки, канали, яри, рівчаки, тощо), в окремих випадках - межі ділянок виробничих підприємств, зелених та рекреаційних зон.
Межі територіальних зон формуються на підставі наявної або окремо розробленої документації із землеустрою. При відсутності документації із землеустрою, зокрема, проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів, що визначають геодезичні координати меж територіальних зон у єдиній геодезичній системі координат, та неможливості або недоцільності проведення пректно-вишукувальних робіт, дані про межі територіальних зон можуть визначатися по матеріалам планів формування територій сільських, селищних, міських рад та населених пунктів, спеціальних тематичних карт і атласів стану земель та їх використання, здійсненням дигіталізації планово-картографічних матеріалів та фотограмметричним методом, з обов'язковим урахуванням вже існуючих даних про суміжні або вкраплені земельні ділянки або ТЗ по даних державного земельного кадастру.
Територіальна зона межі адміністративно-територіальних утворень - формується відповідно до затвердженої в установленому порядку землевпорядної документації. В разі відсутності такої документації можливе використання в роботі проектів формування територій сільських, селищних, міських рад та населених пунктів.
Територіальна зона містобудівної цінності формується для міст державного, обласного та районного значення, відповідно до ДБН 360-92 (із змінами) [5], при цьому додатково повинні вказуватися території за межами населених пунктів, які мають містобудівну цінність на підставі прийнятих генеральних планів розвитку територій.
Територіальна зона архітектурно-планувального зонування земель формується на основі даних управлінь містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства.
Територіальна зона дії санітарно-гігієнічних факторів формується на основі виконаних землевпорядних та топографо-геодезичних робіт. При цьому визначаються:
- санітарно-захисні зони вздовж промислових та комунальних підприємств, розміри яких визначаються проектом землеустрою та ДБН 360-92 ( із змінами) [18];
- санітарно-захисні зони інженерно-технічних споруд і комунікацій, розміри та межі визначаються нормативними вимогами до відповідних споруд та комунікацій, відповідно до ДБН 360-92 (із змінами) [19];
Територіальна зона економіко-планувального зонування, оціночні райони формується на основі землеоціночних робіт (економічна та грошова оцінка). Виділяються окремі території в межах адміністративно-територіальних одиниць, на яких проведено економічну та грошову оцінку земель. Дані вносяться по виконаним роботам.
Територіальні зони агровиробничих груп формується на основі виконаних робіт по бонітуванню ґрунтів. Вихідними даними можуть виступати схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), схеми формування територій.
Територіальні зони дії інженерно-геологічних факторів формується в межах адміністративно-територіальних одиниць за даними відповідних вишукувань та обстежень.
Територіальні зони обмежень та обтяжень у використанні земель, земельних сервітутів формується в межах окремих територій та земельних ділянок, відповідно до яких встановлено обмеження та обтяження згідно до закону або договору;
Територіальні зони особливого режиму використання земель формується відповідно до ст. 115 Земельного кодексу України [2], інших нормативно-правових актів, розробленої документації із землеустрою;
Територіальна зона охоронні зони інженерних споруд формуються відповідно до ДБН 360-92 (із змінами) [18] та іншої нормативної документації. При цьому визначаються:
- охоронні зони ЛЕП (напругою 10 кВ та вище), ліній зв'язку (наземні та підземні), навколо випромінювальних споруд, телерадіостанцій та радіорелейних ліній, інші захисні смуги та охоронні зони. Розміри та межі ТЗ визначаються згідно ДБН 360-92 (із змінами) та інших нормативних документів.
При формуванні територіальних зон збирається уся наявна інформація, що визначає дану територіальну зону.
4.4.1. Встановлення місця розташування обтяжень та обмежень щодо використання земель
Обтяження на використання землі – це право на земельну ділянку, включаючи право на заставу, оренду, сервітути, обмеження, обов’язки по договору, рішення суду про передачу прав та інші встановлені законодавством права відносно землі.
Відповідно до цього може виникати особливий режим використання земель, тобто режим землекористування, що обмежує ті або інші види господарської або правової діяльності на території зон особливого режиму землекористування з метою гарантування прав власників землі, захисту населення від шкідливого впливу промислових та інших об’єктів, що мають спеціальний режим виробничої діяльності.
Зони особливого режиму використання включають охоронні зони, зони санітарної охорони, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, зони особливого режиму, санітарно-захисні зони. Кожний тип зон особливого режиму використання землі має свою характеристику.
Обмеження – це перелік дій (прав третіх осіб), що обмежують права власника чи користувача щодо розпорядження або користування земельною ділянкою.
Обмеженням треба вважати будь-які заборони і вимоги про утримання від вчинення певних дій, які передбачені законодавством для відповідних видів земельних ділянок при наявності певних умов і які не застосовуються стосовно інших земельних ділянок аналогічного цільового призначення.
Встановлення обмежень прав на земельні ділянки є формою закріплення в законодавстві меж здійснення суб’єктивних прав осіб на земельні ділянки. Цілі обмеження прав на землю полягають у забезпеченні раціонального та ефективного використання земель та охорони всього навколишнього середовища. Характер обмежень повинен бути таким, щоб у результаті реалізації суб’єктивного права у встановлених межах не було заподіяно шкоди землям, для охорони яких встановлені обмеження, та іншим об’єктам природи. У той же час характер встановленого обмеження не повинен перешкоджати використанню земельної ділянки відповідно до її основного цільового призначення.
Відповідно до ст.111 Земельного кодексу України право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення:
- заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку;
- заборони на передачу в оренду (суборенду);
- права на переважну купівлю у разі її продажу;
- умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем;
- умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;
-заборони на провадження окремих видів діяльності;
-заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна;
- умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;
- умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;
- умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;
- інших зобов’язань, обмежень або умов.
Обмеження прав власників землі і землекористувачів щодо викори стання земельних ділянок у господарській діяльності і обтяження їх пра вами інших осіб виникають, як правило, у зв’язку з тим, що ці землі зна ходяться в середині або примикають до територій і об’єктів, які особливо охороняються, або розміщені поблизу шкідливих виробництв чи в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин, торфу і підзем них вод, або на них прокладено різні комунікації.
Право власності на земельну ділянку не припиняється при встано вленні обмеження (обтяження).
Обмеження встановлюються Законом України, підзаконними актами, держстандартами та іншими нормативними документами.
Земельним кодексом України передбачено, що власники земельних ділянок і землекористувачі зобов’язані не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, в тому числі орендарів; дотримувати режиму санітарних норм і територій, що особливо охороняються; дозволяти власникам землі і землекористувачам земельних ділянок прохід до доріг загального користування, спорудження або ремонту споруд; не чинити перешкод у проведенні до суміжної ділянки необхідних комунікацій тощо.
На території Годовицько-Басівсько сільської ради є досить велика кількість об’єктів що до яких потрібно встановити обмеження і обтяження. Перелік таких об’єктів наведено у таблиці 4.1.1.1
Таблиця 4.1.1.1
Реєстр режимоутворюючих об’єктів Кліщівнянської сільської ради.
|
Код |
Режимоутворюючі об’єкти |
|
8 |
Об’єкти історичної і культурної спадщини |
|
8.2. |
Кладовище |
|
6. |
Водні об’єкти |
|
6.1. |
Річка Гнила Липа |
|
6.3. |
Ставок |
|
10. |
Комунально-складські приміщення |
|
10.1. |
Склади |
|
10.1.4. |
Для зберігання мінеральних добрив |
|
16. |
Електричні мережі і споруди |
|
16.4. |
Електричні мережі |
|
16.4.1. |
Повітряні лінії електропередач |
|
17. |
Магістральні трубопроводи |
|
17.1. |
Газопровід |
4.2. Охоронні зони
Охоронні зони створюються:
а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;
б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
4.2.1 Охоронні зони магістральних трубопроводів
Для збереження нормальних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газопроводів встановлюють охоронні зони, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів» установленні такі обмеження на використання земель у межах цих зон, які наведені у таблиці 4.2.1.1.
Таблиця 4.2.1.1
Розміри охоронних зон об’єктів магістральних газопроводів.
|
Газопровід І класу |
Газопровід ІІ класу |
|||||||
|
Діаметр газопроводу, мм |
До 300 включно |
301-600 |
601-801 |
801-1000 |
1001-1200 |
1201-1400 |
До 300 включно |
Більше як 300 |
|
Ширина охоронної зони з обох боків від осі, м |
100 |
150 |
200 |
250 |
300 |
350 |
75 |
125 |
В процесі підготовчих робіт на території даної сільської ради проходить газопровід 1 класу з діаметром труби 350 мм, який, як видно з таблиці, має охоронну зону 150м. Площа охоронної зони газопроводу буде дорівнювати добутку протяжності газопроводу на загальну ширину охоронної зони.
Площа охоронної зони газопроводу становить: 5 753,21 м * 300м = 1725962,33 кв.м або 172 га.
У межах охоронних зон трубопроводів проводити ті чи інші дії. Які можуть порушити нормальну експлуатацію газопроводів або викликати їх неполадки, згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони магістральних газопроводів» забороняється:
- споруджувати житлові, громадські та дачні будинки;
- розміщувати автозаправні станції та склади паливномагістальних матеріалів;
- будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди;
- влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів;
- розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
- будувати огорожі для відокремлених приватних земельних ділянок. Лісових масивів, садів, виноградників тощо.
4.2.2 Охоронні зони ліній електропередач
Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж. Створення належних умов їх експлуатації та дотримання вимог технічної безпеки встановлюються охоронні зони.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року № 209 « Про затвердження Правил охорони електричних мереж» установлені розміри охоронних зон та обмеження щодо використання цих земель у межах цих зон приведено у таблиці 4.2.2.1.
Таблиця 4.2.2.1
Розміри охоронних зон об’єктів для ЛЕП.
|
Напруга лінії електропередач, кВт |
1 |
до20 |
35 |
110 |
220 |
330-500 |
750 |
|
Розмір санітарно-захисних (охоронних) зон від проекції крайніх проводів з обох боків, м |
2 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
Загальна ширина охоронних зон (В) ліній електропередач розраховується за формулою:
В = М + 2Оз, (4.2.2.1)
М – відстань між крайніми проводами, м;
Оз – охоронна зона,м.
Площа охоронної зони вираховується за формулою:
S = B*L (4.2.2.2)
де L – протяжність ліній електропередач,м.
На території даної сільської ради проходить високовольтні лінії електропередач 35 кВт та 220кВт. Що мають охоронну зону відповідно 15 м і 25м
Таблиця 4.2.2.2
Розрахунок площі охоронної зони
|
Власники землі та землекористувачі |
ЛЕП, кВт |
Охоронна зона, м Оз |
Загальна площа зони, м В |
Протяжність, м |
Площа зони, га |
|
Кар’єр (ТзОВ «Галагропродукт «Кліщівнянка») |
220 |
25 |
55 |
2697,19 |
14,84 |
|
Фермерські господарства |
35 |
15 |
32 |
4891,41 |
15,65 |
У межах охоронної зони повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій. Розподільних пунктів забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж. Спричинити їх пошкодження чи нещасні випадки, а саме:
- перебувати стороннім особам на території й у приміщенні трансформаторних підстанцій. Розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих споруд. Самовільно перемикати електричні апарати і підключатись до електричних мереж;
- влаштовувати будь-які звалища;
- складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;
- саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок;
- влаштовувати спортивні майданчики для ігор. Стадіони. Ринки. Зупинки громадського транспорту тощо.
В межах охоронних зон повітряних кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємства, у віддані яких перебувають ці мережі, а також без присутності їхнього представника забороняється:
- будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель та споруд;
- знесення усіх видів гірничих, важко-розвантажувальних, землечерпальних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубування дерев, розташування польових загонів для худоби;
- виконання земельних робіт на глибині 0,3 м, а на орних землях – на глибині понад 0,45м;
- риболовля, збирання рослин, влаштування водопою.
4.2.3 Санітарно-захисні зони
Санітарно-захисні зони передбачено створювати навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищення рівня шуму, вібрації, ультразвукових та електромагнітних хвиль, електричних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій житлової забудови.
Згідно Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства здоров’я України від 19.06. 1996 року № 173 розмір санітарно-захисної зони для різного виду підприємств та виробництва від 50 до 3000 м.
У нашій сільській раді знаходиться немає підприємств з шкідливими викидами.
На території Кліщівнянської сільської ради навколо складу мінеральних добрив ІV типу (зберігання вапняної муки, ЖКУ, карбаміді, перфосфату простого гранульованого, суперфосфату двійчастого гранульованого, нітроамофоска, амофосу, кіаніту, хлористого калію), який розташований на заході від Рогатинського ліснцтва. Навколо таких шкідливих приміщень теж є обов’язкова санітарно охоронна зона.
Згідно таблиці 4.2.3.1 ширина санітарної зони становить 200м і повинна бути опорядкована і озеленина.
Таблиця 4.2.3.1
Розміри санітарно-охоронних зон навколо отрутохімікатів та складів мінеральних добрив
|
Пестициди що зберігаються |
Розміри санітарно-захисних зон, м |
||||||
|
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
1000 |
|
|
Допустимі кількості пестицидів та мінеральних добрив, м |
|||||||
|
Отрутохімікати (пестициди) |
до 20 |
21-50 |
51-100 |
101-300 |
301-400 |
401-500 |
більще 500 |
|
Мінеральні добрива І типу |
- |
до 50 |
51-100 |
101-300 |
301-400 |
401-500 |
більще 500 |
|
Мінеральні добрива ІІ типу |
- |
- |
до 200 |
201-400 |
401-600 |
601-800 |
більще 800 |
|
Мінеральні добрива ІІІ типу |
- |
до 100 |
101-500 |
501-1000 |
1001-2000 |
2001-3000 |
більще 3000 |
|
Мінеральні добрива ІV типу |
до 500 |
501-1000 |
1001-2000 |
2001-4000 |
4001-8000 |
8001-10000 |
більще 10000 |
В= Р*Оз=50 м*200 м=10000 кв.м=1,0 га (4.2.3.1)
Розміри санітарно-захисних зон навколо кладовищ приведені в табл. 4.2.3.2
Таблиця 4.2.3.2
Розміри санітарно-захисних зон навколо кладовищ
|
Кладовища |
Розмір СЗЗ, м |
|
Стокомогильники із захороненням в ямах |
500 |
|
Діючі кладовища |
300 |
|
Закриті кладовища |
100 |
Ширина санітарної зони кладовища у Кліщівнянській с.р. становить 300 м, оскільки кладовище є діючим.
Площа санітарно-захисних зон навколо кладовищ становить 78016,68 кв.м = 7,80 га.
4.2.4 Прибережні захисні смуги
Згідно Водного кодексу України з метою охорони водних об’єктів від забруднення і засмічення в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок і навколо водойм уздовж урізів води.
Таблиця 4.2.4.1
Розміри прибережної захисної смуги
|
Площа водного об’єкту, га |
до 3 |
понад 3 га |
Для великих площ |
|
Розміри прибережної захисної смуги, м |
25 |
50 |
100 |
Вздовж сільської ради протікає річка Гнила Липа, що займає площу 8,94 га. Відповідно охоронна зона сягає 25м по один берег річки, оскільки річка протікає по межі сільради. Площа прибережної захисної смуги – 136200 кв. м = 13,62 га. Крім того на території сіла розміщений ставок, прибережна смуга якого становить 25м, площа прибережної захисної смуги = 1,79га. Межі прибережної захисної смуги вздовж річки та навколо ставків відображені графічно на плані сільської ради.
У межах прибережної захисної смуги, згідно Порядку користування землями водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.96 року № 502 забороняється:
- використання стійких і сильнодіючих пестицидів;
- розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
- скидання неочищених стічних вод із використанням балок, кар’єрів, струмків тощо.
У прибережних захисних смугах забороняється:
- розорювання земель, садівництво і городництво;
- зберігання і застосування пестицидів і добрив;
- влаштування літніх таборів для худоби;
- будівництво будь-яких споруд;
- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників тощо;
- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
- випасання худоби.
4.2.5 Зона особливого режиму
Призначена для забезпечення безпеки , військової техніки та ін.
На території Кліщівнянської сільської ради таких об’єктів не розташовано [11].
В межах зони особливого режиму не допускається здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції, перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу, вивезення за межі зони будь-яких конструкцій, машин і устаткування без дозволу Міністерства оборони, випасання худоби, спортивне і промислове полювання та рибальство, збирання грибів, ягід, лікарських рослин, перегін тварин. В’їзд (вхід) на територію зони особливого режиму і виїзд (вихід) з неї здійснюється за перепустками.
4.3. Сервітути
Сервітут – це право обмеженого користування чужою земельною ділянкою або її частиною, яке полягає у здійсненні проїзду чи проходу по чужій землі, прокладенні лінійних споруд, ліній передач тощо. Термін «сервітут» означає – обслуговування. Земельний сервітут обмежує право власності на земельну ділянку і є безстроковим.
Земельні сервітути дають можливість підвищити господарську придатність "панівної" земельної ділянки, забезпечити інтереси власників та землевласників невеликих земельних ділянок, а тому як інститут цивільного права допомагають вирішувати надзвичайно важливі економічні та соціальні питання.
На території Кліщівнянської сільської ради встановлено такі сервітути на земельні ділянки Кліщівнянського управління магістральних газопроводів у віддані яких перебувають електромережі, газопроводи.
Земельний сервітут може бути постійним або тимчасовим і зберігатися при переході земельної ділянки до іншої особи. На вимогу власника або користувача земельної ділянки, яка обтяжена сервітутом, дія сервітуту може припинитися, якщо відпали підстави, через які він був встановлений. У випадку, якщо земельна ділянка в результаті обтяження сервітутом не може використовуватися відповідно з цільовим призначенням. Власник має право вимагати через суд припинення сервітуту.
Власник або користувач земельної ділянки, яка обтяжена сервітутом, має право вимагати відповідної плати від осіб, в інтересах яких встановлено сервітут, якщо інше не передбачено законом.
Сервітут встановлюється за усною або письмового згодою власника і підлягає державній реєстрації.
Зміст і порядок дії сервітутів обумовлюється у відповідних текстових юридичних документах, які оформляються під час реєстрації землеволодінь, землекористувань і об’єктів нерухомості на їх території.
За призначенням встановлюються наступні сервітути:
а) проходу – право проходу або проїзду на велосипеді через земельну ділянку;
б) проїзду – право проїзду на транспортному засобі по проїзному шляху через чужу земельну ділянку;
в) інженерних комунікацій – право прокладки і експлуатації державних, комунальних та приватних ліній електропередач, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій через чужу земельну ділянку;
д) водостоку – право відводу води зі своєї земельної ділянки на чужу або через чужу земельну ділянку;
е) водозбору – право забору води для своїх потреб з чужої водойми та право проходу до водойми;
є) водопою – право поїти свою худобу з чужої водойми та право прогону худоби, що веде до водойми;
ж) прогону худоби – право прогону худоби та проходу через чужу земельну ділянку;
з) пасовища – право сінокосу та випасу худоби на чужій земельній ділянці на періоди, що відповідають місцевим умовам і звичаям;
и) будівництво – право зведення будівель та споруд на власній земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку;
і) ремонтно-будівельної смуги – право встановлення будівельних риштувань та складання матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
ї) охорони довкілля – право здійснювати на чужій земельній ділянці заходи щодо охорони довкілля;
й) проведення науково-дослідних робіт – право тимчасового користування земельною ділянкою для проведення науково-дослідних робіт;
к) вилову рибу з берега річки, озера, ставка;
л) інші способи задоволення потреб, які не можуть бути забезпечені без встановлення відповідних земельних сервітутів.
- проходу – право проходу або проїзду на велосипеді через земельну ділянку;
- проїзду – право проїзду на транспортному засобі по проїзному шляху через чужу земельну ділянку;
- інженерних комунікацій – право прокладки і експлуатації державних, комунальних та приватних ліній електропередач, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій через чужу земельну ділянку;
- водопою – право поїти свою худобу з чужої водойми та право прогону худоби, що веде до водойми;
- ремонтно-будівельної смуги – право встановлення будівельних риштувань та складання матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
- вилову рибу з берега річки, озера, ставка [19].
Публічний сервітут – загальновизнані правила добросусідства:
Реальний сервітут – сервітут, який обтяжує одну земельну ділянку (обтяжувану) на користь іншої земельної ділянки (обтяжуючої). Реальний сервітут повинен здійснюватися способом найменш обтяжуваним для обтяжуваної земельної ділянки.
Реальний сервітут є неподільний. В разі поділу обтяжуючої земельної ділянки дія реального сервітуту зберігається на користь усіх її частин. А при поділі обтяжуваної земельної ділянки дія реального сервітуту також зберігається у відношенні всіх її частин. Отже, реальний сервітут є неподільним.
Особистий сервітут – сервітут, який обтяжує земельну ділянку в інтересах особи, яка правомірна використати таку земельну ділянку відповідним чином і мати від цього певну користь. Особистий сервітут не підлягає передачі, якщо законом чи угодою не встановлене інше.
Нижче приведемо загальну таблицю площ земель, на які діють обмеження на території даної сільської ради.
Таблиця 4.3.1
Площа земель на які діють обмеження
|
Підстави для обмеження |
Площа, на яку діють обмеження всього, га |
в тому числі угідь |
|||
|
рілля |
сіножаті |
пасовища |
інші |
||
|
Охоронні зони об’єктів магістральних газопроводів |
172,6 |
171,8 |
0,8 |
||
|
Охоронні зони ліній електропередач з напр: |
30,4 |
22,5 |
0,5 |
6,2 |
1,2 |
|
- високовольтна лінії електропередач ( 35 кВт) |
15,6 |
15,1 |
0,5 |
||
|
- високовольтна лінії електропередач ( 220 кВт) |
14,8 |
7,4 |
6,2 |
1,2 |
|
|
Санітарно-охоронна зона навколо складу мінеральних добрив ІV типу |
1,0 |
0,3 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
|
Санітарно-захисні зони навколо кладовища |
7,8 |
4,2 |
3,6 |
||
|
Прибережні захисні смуги |
15,4 |
10,3 |
3,1 |
1,7 |
|
|
- річка Гнила Липа |
13,6 |
10,2 |
3,1 |
||
|
- ставок |
1,8 |
0,1 |
1,7 |
||
|
ВСЬОГО |
227,2 |
194,6 |
11,0 |
13,9 |
7,4 |
Як бачимо з таблиці загальна площа землі на яку діють обмеження становить 227,2 га. Такі обмеження займають 194,6 га рілля, 11,0 га – сіножатей, 13,9 га – пасовищ та 7,4 га інших земель. Детальніше з поляганням обмежень можна ознайомитись у додатку 2 «План схема обмежень і обтяжень на території Кліщівнянської сільської ради»
4.4. Визначення меж кадастрових зон та кварталів
4.4.1 Особливості встановлення кадастрових зон і кварталів
Кадастрова зона – це сукупність земельних ділянок, які розташовані за межами населеного пункту на території сільської (селищної) ради, або об’єднання кадастрових кварталів у населених пунктах.
Кадастровий квартал – це компактне об’єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами.
При встановленні меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки земель [20].
При встановленні меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки земель.
Розробка індексних карт об’єктів адміністративно-територіального поділу (населених пунктів, сільських рад та ін.) полягає в поділі відповідних територій на кадастрові зони та кадастрові квартали з послідуючим присвоєнням кадастрових номерів земельним ділянкам.
В ідеалі межі кадастрових кварталів (зон) повинні проходити по зовнішніх межах земельних ділянок (кварталів). Важливе значення має підхід до встановлення меж кадастрових кварталів.
Серед можливих підходів найбільш поширеним є підхід з встановленням фіксованих меж кадастрових кварталів. В якості меж кварталів можуть використовуватись осьові лінії доріг, лінії тротуарів, межі землеволодінь, червоні лінії та ін. Межа кварталу моделюється полігоном, що проходить через характерні точки (вузли) з фіксованими координатами. Топологічний план визначається як сукупність каркасних елементів території. До таких елементів відносяться: межа населеного пункту, магістралі загальноміського та районного рівнів, осі вулиць, межа смуги землевідведення залізниці, природні перешкоди (ріки, струмки, канали, яри, рівчаки, тощо), в окремих випадках - межі ділянок виробничих підприємств, зелених та рекреаційних зон.
Таким чином в межах населеного пункту можна виділити наступні групи зон:
зони житлової забудови;
промислові та комунально-складські зони;
зони ділової та комерційної діяльності;
зони невиробничої діяльності;
рекреаційні та історико-культурні зони;
зона містобудівних обмежень.
До складу групи зон житлової забудови відносяться в залежності від поверховості будівель та щільності населення наступні зони:
зона розміщення багатоквартирної багатоповерхової забудови з високою щільністю населення;
зона розміщення змішаної багатоквартирної багатоповерхової, середньо- та малоповерхової забудови з середньою щільністю населення;
зона розміщення змішаної малоповерхової забудови зблокованої з приквартирними ділянками та котеджної забудови з низькою щільністю населення;
зона розміщення котеджної (садибної) забудови з розміщенням на кожній земельній ділянці одного жилого будинку.
Група промислових та комунально-складських зон включає наступні зони:
зона розміщення промислово-виробничих об'єктів з екологічними обмеженнями;
зона розміщення промислово-виробничих об'єктів, які не мають екологічних обмежень;
зона розміщення науково-промислових об'єктів;
зона розміщення складів та баз;
зона розміщення об'єктів комунального господарства.
Група зон ділової та комерційної діяльності включає:
зони розміщення об'єктів громадського, ділового та комерційного призначення загально-міського значення (загальноміський центр);
зони розміщення об'єктів громадського, ділового та комерційного призначення районного значення (центри обслуговування жилих районів).
До зон невиробничої діяльності відносяться наступні зони:
зона розміщення лікарень та лікувальних закладів;
зона розміщення закладів наукового обслуговування та підготовки кадрів для наукових закладів;
зона розміщення спортивного комплексу загальноміського значення.
До групи рекреаційних та історико-культурних зон відносяться наступні територіальні зони:
ландшафтно-рекреаційна зона загальноміського значення (міські парки та сквери);
дачна рекреаційна зона (зона розміщення дач та садових ділянок);
зона державного історико-культурного заповідника;
зона державного природного заповідника;
Поділ Кліщівнянськох сільської ради на зони та квартали представлено на додатку 3 «Проект зонування території Кліщівнянської сільської ради», який містить детальні картосхеми кадастрових зон і кадастрових кварталів.
4.4.2 Встановлення кадастрового номера (території адміністративно-територіальної одиниці)
Кадастрові номери земельних ділянок запроваджуються з метою їх однозначної ідентифікації в базах даних та на кадастрових планах для забезпечення створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, системи реєстрації земельних ділянок, об’єктів нерухомості та прав на них, забезпечення можливостей ефективної обробки і управління інформацією, підтримки інформаційного зв’язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами. [21].
Головним критерієм формування структури кадастрового номеру є забезпечення його унікальності в межах України протягом всього періоду існування земельної ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним на протязі всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.
Сформований кадастровий номер використовується тільки для кодування земельних ділянок, несе в собі інформацію щодо місцеположення земельної ділянки в межах адміністративно-територіального устрою і не обов’язково повинен слугувати об’єктом синтаксичного чи семантичного аналізу з метою отримання будь яких інших даних похідного характеру.
Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастрові номери присвоюються земельним ділянкам всіх форм власності. При переході прав на земельну ділянку від одного власника до іншого та при зміні самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.
Новим земельним ділянкам, сформованим в результаті виділення або поділу чи об’єднання їх, присвоюються нові кадастрові номери. При цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються для ідентифікації земельних ділянок.
Кадастрові номери земельним ділянкам присвоюються місцевими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Структура кадастрового номера земельної ділянки є однорідною на всій території України і має наступну ієрархічну структуру:
| КОАТУУ |:| НКЗ |:| НКК |:| НЗД |
|КОАТУУ| - код одиниці адміністративно-територіального устрою України;
| НКЗ | - номер кадастрової зони;
| НКК | - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;
| НЗД | - номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.
Позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки має вид:
<хххххххххх>: <хх>: <ххх>: <хххх>
Номер земельної ділянки (чотирьохзначний);
Номер кадастрового кварталу (трьохзначний);
Номер кадастрової зони (двохзначний);
Код об’єктів адміністративно-територіального устрою України (десятизначний) [21].
КОАТУУ складається з кодів та назв всіх адміністративно-територіальних об’єктів України.
Об’єктами класифікації у КОАТУУ є одиниці адміністративно-територіального устрою України:
Уся множина об’єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративно підпорядкованістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. До кожного рівня класифікації входять об’єкти попереднього рівня.
Перший рівень класифікації (розряди 1,2) включає:
Другий рівень класифікації (розряди 3-5) включає:
Третій рівень класифікації ( розряди 6-8) включає:
Четвертий рівень класифікації (розряди 9,10) включає:
Кожна позиція класифікатора структурно складається з ідентифікаційного коду та назви об’єкта. Ідентифікаційний код будується з використанням серійно-порядкового і послідовного методів кодування і тим самим забезпечується наступність з раніше діючим «Общесоюзным классификатором «Система об означений обьектов административно-териториального деления Союза ССР и созных республік, а также населенных пунктов»(СОАТО)».
Загальне кодове позначення об’єктів КОАТУУ має 10 розрядів та такий вигляд:
ХХ ХХХ ХХХ ХХ
------ ------ -------- ----
Об’єкти першого рівня класифікації | | | |
------------------------------------------------------ | | |
Об’єкти другого рівня класифікації | | |
--------------------------------------------------------------- | |
Об’єкти третього рівня класифікації | |
------------------------------------------------------------------------- |
Об’єкти четвертого рівня класифікації |
-----------------------------------------------------------------------------------
У разі кодування об’єктів другого та третього рівня класифікації застосовується послідовний метод кодування. При цьому розряди 3 та 6 відведено під ознаки, що вказують на рівень класифікації та на вид об’єкту класифікації, що кодується.
Ознака другого рівня класифікації ( 3-ий розряд) має таке значення:
1 – міста обласного підпорядкування;
2 – райони Автономної Республіки Крим, області;
3 – райони міст , що мають спеціальний статус.
Ознака третього рівня (6-й розряд) має таке значення:
1.- міста районного підпорядкування;
2 – не використовується;
3 – райони у містах обласного підпорядкування;
4 – селища міського типу, що входять до складу міськради;
5 – селища міського типу, що входять до складу райради;
6 – селища міського типу, що входять до складу райради в місті;
7 – міста, що входять до складу міськради;
8 – сільради, що входять до складу райради;
9 – сільради, села, що входять до складу райради міста, міськради.
Назва центру області, району, сільради друкується поряд з назвою області, району, сільради після символу « / ».
Для нашого випадку 26 - код яким позначається Львівська обл., 244 - код яким позначається Рогатинський р-н.,824 - код яким позначається Кліщівнянської с. р., 01 – код яким позначається с. Кліщівня
Для зручності читання, для кодів сіл друкуються останні два розряди коду зі зміщенням по відношенню до коду сільради, тобто не повторюються перші вісім розрядів коду.
Ведення КОАТУУ здійснює Науково-дослідний інститут статистики Державного комітету статистики України. Підставою для актуалізації є зміни підпорядкованості та назв об’єктів адміністративно-територіального устрою України.
Друга складова частина кадастрового номера відповідає номеру кадастрової зони (НКЗ) в межах території , визначеної кодом адміністративно-територіального устрою . Номер кадастрової зони складається з двох чисел. Таким чином , максимальна кількість кадастрових зое в межах одного об’єкта адміністративно-територіального устрою становить 99.
Третя складова частина кадастрового номера відповідає номеру кадастрового кварталу (НКК) в межах кадастрової зони. Номер кадастровго кварталу складається з трьох чисел. Таким чином, максимальна кількість кадастрових кварталів в межах кадастрової зони становить 999.
Четверта складова частина кадастровго номера відповідає номеру земельної ділянки в межах кадастровго кварталу. Номер земельної ділянки складається з чотирьох чисел. Максимальна кількість земельних ділянок в межах кадастрового кварталу може становити 9999.
Кадастровий номер вперше присвоюється земельній ділянці на стадії кадастрових зйомок. При цьому використовується індексний кадастровий план об’єкта адміністративно-територіального устрою з поділом на кадастрові зони і кадастрові квартали та їх нумерацію.
Для відображення розташування і нумерації облікових кадастрових одиниць в кадастровій карті Кліщівнянської сільскої ради створено п'ять кадастрових зон, відповідно в кожній зоні – кадастрові квартали та кадастрові земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Індексний код земельної ділянки номер 1 кадастрової зони номер 1, кадастрового кварталу номер 1 села Кліщівна, Рогатинського району Івано-Франківської області ( код КОАТУУ – 2624482401) має кадастровий номер: 2624482401:01:001:0001.
4.5. Проект виносу земельної ділянки в натуру (на місцевість)
Для перенесення узгодженого проекту земельної ділянки в натуру виконують його геодезичну підготовку, яка полягає в аналогічних розрахунках та виготовленні розпланувальних креслень. Аналітичний розрахунок даних для перенесення проекту розпочинають із вибору визначення межових точок ділянки [14].
У випадку неможливості включення кутів меж і межових знаків безпосередньо в ходи геодезичної основи для їх координування використовують засічки (пряма, лінійна, обернена), полярний спосіб і інші.
Для розрахунків розпланувальних елементів необхідно скласти таблицю координат вихідних та межових точок. Вихідними точками, відносно яких здійснюється визначення на місцевості положення межових точок, служать пункти запроектованої полігонометрії. В даному розділі координати вихідних та межових точок визначають із плану сільської (селищної) ради масштабу 1:10000 ( додаток 4) графічним методом і заносяться в таблицю, взірець якої наведено нижче, яка має назву «Каталог координат» (див. табл.4.5.1). Величину кутових та лінійних елементів обчислюють із рішення прямих і обернених геодезичних задач між відповідними точками за формулами:
; (4.5.1)
, (4.5.2)
, (4.5.3.)
де - координати точок ;
- дирекційні кути напрямків та ;
- відстань між точками ;
- кут між напрямками та .
Обчислені значення кутових та лінійних розпланувальних елементів виписують на розпланувальному кресленні
Розпланувальні креслення виконують на папері формату А4. Опорні та межові точки наносять за координатами. На кресленні наносять також схему перенесення в натуру всіх межових точок і контури земельної ділянки. Розпланувальні елементи виписують на кресленнях.
Таблиця 4.5.1.
Каталог координат вихідних пунктів та точок кутів
повороту меж земельної ділянки
|
№ точки |
Координати, м |
||
|
Х |
У |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1 |
ПП10 |
3543 |
4845 |
|
ПП11 |
3015 |
5216 |
|
|
2 |
ПП6 |
5705 |
4456 |
|
ІІв |
6175 |
3858 |
|
|
3 |
ПП3 |
6620 |
3085 |
|
ПП2 |
6770 |
2374 |
|
|
4 |
ПП1 |
7400 |
2677 |
|
GPS-2 |
7450 |
2299 |
|
|
5 |
ПП6 |
6950 |
2064 |
|
ПП5 |
6669 |
1733 |
Продовження таблиці 4.5.1
|
6 |
ПП1 |
4663 |
420 |
|
GPS3 |
4159 |
240 |
|
|
ПП10 |
3975 |
217 |
|
|
7 |
ПП10 |
3975 |
217 |
|
ПП9 |
3660 |
206 |
|
|
8 |
ПП8 |
2967 |
24 |
|
ПП7 |
2924 |
117 |
|
|
9 |
ПП6 |
2647 |
234 |
|
ПП5 |
1880 |
416 |
|
|
10 |
ПП1 |
198 |
139 |
|
GPS4 |
9 |
44 |
|
|
11 |
ПП6 |
177 |
2630 |
|
ПП5 |
444 |
3248 |
|
|
12 |
ПП5 |
444 |
3248 |
|
ПП4 |
695 |
3508 |
|
|
13 |
ПП4 |
695 |
3508 |
|
ПП3 |
855 |
3611 |
|
|
14 |
ПП4 |
695 |
3508 |
|
ПП3 |
855 |
3611 |
|
|
15 |
ПП3 |
855 |
3611 |
|
ПП2 |
535 |
3998 |
|
|
16 |
ПП3 |
855 |
3611 |
|
ПП2 |
535 |
3998 |
Економічно найвигідніше планове прив’язування точок різними видами засічок. Розглянемо методику побудови різних кутових засічок (див. рис 4.5.1, 4.5. 2, 4.5.3, 4.5.4).
Для даної сільської ради 5 точок прив’язано прямою кутовою засічкою, 9 способом полярних координат, і по 1 оберненою кутовою та лінійною геодезичною засічкою [14].
1. Спосіб прямої кутової засічки: засічки передбачає визначення координат точки 1 з двох пунктів з відомими координатами (див. рис.1).
Відомі : (Х10, У10), (Х11, У11).
Знайти: (Х1, У1).
Для т.1
Рис. 4.5.1 Схема прямої кутової засічки
(4.5.1)
(4.5.2)
пп11-пп21= arctan = arctan=54º54′22,13″ (4.5.3)
(4.5.4)
(4.5.5)
пп11-т.1 = пп10-пп11 + β2 =343º34′36,4″+45º =28º34′36,46″ (4.5.6)
ΔХ=S1*cos пп1-т.1 =577 * cos 28º34′36,46″ = - 506 (4.5.7)
Х1=Хпп10+ΔХ = 3543 - 506 = 3037 (4.5.8)
ΔУ=S1*sin пп1-т.1 = 577 * sin 28º34′36,46″= 276 (4.5.9)
У1=Упп10+ΔУ = 4845 + 276= 5121 (4.5.10)
За аналогією обчислимо і інші пункти знімальної мережі, а саме точок 2-5. Координати яких подані у таб. 4.5.2.
Таблиця 4.5.2
Обчислені координати Т.2-5 способом прямої кутової засічки
|
№ точки |
||
|
2 |
5969 |
4069 |
|
3 |
6643 |
5969 |
|
4 |
7417 |
2412 |
|
5 |
6773 |
1901 |
2. Спосіб оберненої засічки.
Нехай маємо 3 точки ПП1, GPS3 та ПП10 є відомими координатами, а координати 4 точки потрібно визначити, тобто Т.6. Теодоліт встановлюють у Т.6 і вимірюють два кута між напрямками на відомі точки [14]., тобто кути В1 і В2. (β1 = 83 β2 = 173)
Рис. 4.5.2 Обернена засічка
Табляця 4.5.3
Координати вихідних пунктів
|
№ точки |
Х |
У |
|
|
6 |
ПП1 |
4663 |
420 |
|
GPS3 |
4159 |
240 |
|
|
ПП10 |
3975 |
217 |
Припустимо, що координати точки Т.6 (Х, У) знайдені. Визначає дирекцій ний кут напрямку Т.6-ПП1, запишемо:
(4.5.11)
=
Не вдаючись у подробиці перетворень, подамо лише кінцеві формули для обрахунків.
(4.5.12)
(4.5.13)
Отже, координати Т.6 (4145; 299).
3. Спосіб полярних координат. Точку 7 (Т.7) знаходять на місцевості за кутом і відкладеним вздовж цього напрямку проектним відрізком (рис.4.5.3).
Рис4.5.3. Полярна засічка
Положення точки т.7 визначаємо полярним кутом і полярною відстанню S.
(4.5.14)
(4.5.15)
Табляця 4.5.4
Координати вихідних пунктів
|
№ точки |
Х |
У |
|
|
7 |
ПП10 |
3975 |
217 |
|
ПП9 |
3660 |
206 |
S ПП9-Т7=87,19 м
Хт.7=3660+87,19*cos 55=3710
Yт.7=206+87,19*cos 55=235
Аналогічно обчислюємо наступні точки 8-5, результати обчислення наводяться в таб.4.5.5 :
Табляця 4.5.5
|
№ точки |
||
|
8 |
2861 |
54 |
|
9 |
1881 |
417 |
|
10 |
162 |
462 |
|
11 |
190 |
2804 |
|
12 |
623 |
3229 |
|
13 |
984 |
3740 |
|
14 |
1172 |
3931 |
|
15 |
459 |
3922 |
4. Лінійна засічка – є одним з точних способів. Точку 16 на місцевості отримують внаслідок перетину двох відрізків і від вихідних пунктів (рис.4.5.4).
Рис.4.5.4 Лінійна засічка
В цьому методі для характерної точки 16 вимірюють відстань від пункту ПП 3 і пункту ПП 12. Прирости координат Т.16 відносно ПП16 координати якого відомі, обчислимо за формулами:
(4.5.16)
(4.5.18)
4.6. Визначення площі зовнішніх меж сільської ради аналітичним методом
Використовують такі способи визначення площ:
По графічному способі контури на плані розбивають на елементарні геометричні фігури (трикутники, трапеції).
Допустиме розходження між 2-ма значеннями не повинне перевищувати:
fРдоп=±0,04*(М/10000) *√Р, (4.6.1)
де: М - великий знаменник числового масштабу,
Р - площа в гектарах (га).
Якщо площа контурів обчислена аналітично, то:
fРдоп=+-0,03 M/1000 *√Р (4.6.2)
Аналітичний спосіб є найбільш точним, оскільки на його результати впливають тільки помилки польових вимірів і помилки від заокруглень при обчисленні, які є незначними [14].
Спочатку складаємо каталог координат точок повороту меж населеного пункту.
За допомогою каталогів координат можна визначити площі земельних ділянок та площ окремих угідь. В даному проекті площу всіх земельних ділянок слід обчислювати аналітичним способом за координатами точок поворотів меж. Для цього використовують формулу (4.6.3):
, (4.6.3)
де Р– площа ділянки,
Хі, Уі – координати поточної точки.
Нумерацію точок здійснюється за годинниковою стрілкою.
В лабораторній роботі поміщають таблицю експлікації земель, в якій вписують назву категорії земель або угідь та їх площу, а також сумарну площу.
Наближену оцінку точності визначення площі здійснюють за формулою:
, (4.6.4)
де - похибка у визначенні площі; - різниця між сумарною площею угідь та загальною площею ділянки , обчисленого аналітичним способом. Допустиме значення не повинно перевищувати ≤ 1/500.
Зробимо потрібні розрахунки у таблиці 4.6.1.
Таблиця 4.6.1
Розрахунок площі Кліщівнянської сільської ради
|
№ X Y Довжина Кут |
|
1 560 774,57 379 859,77 39,47 004°03'13" |
|
2 560 813,94 379 862,56 43,67 037°12'40" |
|
3 560 848,72 379 888,97 88,81 017°37'52" |
|
4 560 933,36 379 915,87 29,70 012°06'30" |
|
5 560 962,40 379 922,10 32,23 355°55'33" |
|
6 560 994,55 379 919,81 11,76 351°59'13" |
|
7 561 006,20 379 918,17 15,68 340°25'56" |
|
8 561 020,97 379 912,92 34,29 318°40'38" |
|
9 561 046,72 379 890,28 199,60 335°28'45" |
|
10 561 228,32 379 807,44 62,13 345°18'54" |
|
11 561 288,42 379 791,69 326,12 082°29'46" |
|
12 561 331,01 380 115,02 81,85 081°56'14" |
|
13 561 342,49 380 196,06 45,88 083°58'57" |
|
14 561 347,30 380 241,69 30,11 174°37'35" |
|
15 561 317,32 380 244,51 51,37 264°14'06" |
|
16 561 312,16 380 193,40 35,54 209°13'08" |
|
17 561 281,14 380 176,05 19,38 136°44'09" |
|
18 561 267,03 380 189,33 8,43 096°40'41" |
|
19 561 266,05 380 197,70 43,53 112°36'02" |
|
20 561 249,32 380 237,89 39,25 099°23'08" |
|
21 561 242,92 380 276,61 63,56 179°24'18" |
|
22 561 179,36 380 277,27 18,31 096°06'44" |
|
23 561 177,41 380 295,48 17,93 001°20'31" |
|
24 561 195,34 380 295,90 6,17 014°15'41" |
|
25 561 201,32 380 297,42 4,49 073°49'36" |
|
26 561 202,57 380 301,73 12,06 155°31'00" |
|
27 561 191,59 380 306,73 8,23 142°30'13" |
|
28 561 185,06 380 311,74 4,57 109°32'39" |
|
29 561 183,53 380 316,05 37,63 083°25'22" |
|
30 561 187,84 380 353,43 7,39 055°45'03" |
|
31 561 192,00 380 359,54 26,94 052°07'03" |
|
32 561 208,54 380 380,80 32,21 039°02'25" |
|
33 561 233,56 380 401,09 27,97 025°17'30" |
|
34 561 258,85 380 413,04 15,46 310°59'14" |
|
35 561 268,99 380 401,37 2,30 346°08'43" |
|
36 561 271,22 380 400,82 17,48 036°36'04" |
|
37 561 285,25 380 411,24 30,26 031°06'01" |
|
38 561 311,16 380 426,87 6,78 121°03'55" |
|
39 561 307,66 380 432,68 22,94 031°06'18" |
|
40 561 327,30 380 444,53 3,61 121°02'44" |
|
41 561 325,44 380 447,62 9,09 173°14'32" |
|
42 561 316,41 380 448,69 5,14 196°44'31" |
|
43 561 311,49 380 447,21 10,23 131°07'03" |
|
44 561 304,76 380 454,92 61,35 020°11'12" |
|
45 561 362,34 380 476,09 33,73 097°15'20" |
|
46 561 358,08 380 509,55 30,55 176°55'23" |
|
47 561 327,57 380 511,19 95,20 150°55'13" |
|
48 561 244,37 380 557,46 54,02 101°53'25" |
|
49 561 233,24 380 610,32 28,67 057°05'09" |
|
50 561 248,82 380 634,39 26,43 118°56'27" |
|
51 561 236,03 380 657,52 11,97 080°31'47" |
|
52 561 238,00 380 669,33 20,02 091°24'10" |
|
53 561 237,51 380 689,34 15,42 069°27'41" |
|
54 561 242,92 380 703,78 5,47 098°37'08" |
|
55 561 242,10 380 709,19 58,80 146°50'23" |
|
56 561 192,88 380 741,35 6,95 109°14'36" |
|
57 561 190,59 380 747,91 73,39 056°29'15" |
|
58 561 231,11 380 809,10 145,14 117°36'31" |
|
59 561 163,85 380 937,71 114,56 091°48'21" |
|
60 561 160,24 381 052,21 32,95 212°10'50" |
|
61 561 132,35 381 034,66 390,37 153°44'10" |
|
62 560 782,28 381 207,40 82,04 268°44'09" |
|
63 560 780,47 381 125,38 10,28 261°46'31" |
|
64 560 779,00 381 115,21 13,14 242°28'45" |
|
65 560 772,93 381 103,56 16,62 217°35'38" |
|
66 560 759,76 381 093,42 17,29 204°47'12" |
|
67 560 744,06 381 086,17 9,72 191°41'29" |
|
68 560 734,54 381 084,20 10,91 173°06'11" |
|
69 560 723,71 381 085,51 163,26 166°48'54" |
|
70 560 564,75 381 122,75 67,44 165°29'16" |
|
71 560 499,46 381 139,65 608,11 272°38'41" |
|
72 560 527,52 380 532,19 65,01 219°40'13" |
|
73 560 477,48 380 490,69 313,00 305°55'01" |
|
74 560 661,09 380 237,20 27,03 224°45'37" |
|
75 560 641,90 380 218,17 52,53 144°40'13" |
|
76 560 599,04 380 248,55 7,74 175°06'26" |
|
77 560 591,33 380 249,21 7,71 218°06'11" |
|
78 560 585,26 380 244,45 8,51 205°05'24" |
|
79 560 577,55 380 240,84 85,94 220°53'42" |
|
80 560 512,59 380 184,58 9,40 245°12'28" |
|
81 560 508,65 380 176,05 9,51 271°01'27" |
|
82 560 508,82 380 166,54 10,08 172°00'53" |
|
83 560 498,84 380 167,94 37,13 144°26'53" |
|
84 560 468,63 380 189,53 9,56 234°26'54" |
|
85 560 463,07 380 181,75 14,60 268°16'21" |
|
86 560 462,63 380 167,16 26,83 239°51'37" |
|
87 560 449,16 380 143,96 34,06 329°52'01" |
|
88 560 478,62 380 126,86 17,01 068°43'49" |
|
89 560 484,79 380 142,71 12,84 333°33'17" |
|
90 560 496,29 380 136,99 20,81 058°28'45" |
|
91 560 507,17 380 154,73 3,25 328°27'42" |
|
92 560 509,94 380 153,03 56,82 266°22'40" |
|
93 560 506,35 380 096,32 8,86 340°46'04" |
|
94 560 514,72 380 093,40 16,22 331°24'44" |
|
95 560 528,96 380 085,64 25,73 338°44'25" |
|
96 560 552,94 380 076,31 41,08 242°55'25" |
|
97 560 534,24 380 039,73 17,09 228°30'41" |
|
98 560 522,92 380 026,93 18,69 222°30'24" |
|
99 560 509,14 380 014,30 7,28 215°53'40" |
|
100 560 503,24 380 010,03 48,23 193°08'46" |
|
101 560 456,27 379 999,06 28,57 286°18'13" |
|
102 560 464,29 379 971,64 16,72 233°32'04" |
|
103 560 454,35 379 958,19 23,00 198°05'18" |
|
104 560 432,49 379 951,05 20,99 290°12'17" |
|
105 560 439,74 379 931,35 15,57 231°35'56" |
|
106 560 430,07 379 919,15 16,01 191°29'33" |
|
107 560 414,38 379 915,96 24,04 285°30'59" |
|
108 560 420,81 379 892,80 88,02 010°47'02" |
|
109 560 507,28 379 909,27 4,84 354°32'54" |
|
110 560 512,10 379 908,81 7,95 292°28'13" |
|
111 560 515,14 379 901,46 7,62 003°09'32" |
|
112 560 522,75 379 901,88 70,35 036°52'12" |
|
113 560 579,03 379 944,09 69,49 348°25'12" |
|
114 560 647,11 379 930,14 115,17 253°26'54" |
|
115 560 614,30 379 819,74 3,39 343°22'54" |
|
116 560 617,55 379 818,77 35,10 342°34'37" |
|
117 560 651,04 379 808,26 17,29 033°22'06" |
|
118 560 665,48 379 817,77 11,72 044°24'44" |
|
119 560 673,85 379 825,97 14,36 013°54'03" |
|
120 560 687,79 379 829,42 11,66 027°38'31" |
|
121 560 698,12 379 834,83 12,81 049°33'32" |
|
122 560 706,43 379 844,58 20,65 043°26'59" |
|
123 560 721,42 379 858,78 17,79 018°16'56" |
|
124 560 738,31 379 864,36 22,91 354°39'55" |
|
125 560 761,12 379 862,23 13,67 349°38'07" |
|
1 560 774,57 379 859,77 |
Експлікацію Кліщівнянської сільської ради біло сформовано за допомогою ПЗ Digitals.
РОЗДІЛ V. НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ РІЗНОГО ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
5.1. Теоретичні основи нормативної грошової оцінки земель
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель різного функціонального призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а для земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території [22].
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які розміщені на територіях, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається з урахуванням коефіцієнтів, наведених у таблицях Порядку [23].
Організація робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) здійснюється Державним комітетом України по земельних ресурсах, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах, обласними та Севастопольським міським головними управліннями, районними відділами земельних ресурсів.
5.2.Порядок нормативної грошової оцінки земельної діляноки історико-культурного призначення
В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земельних ділянок відповідного функціонального використання.
Об'єктами нормативної грошової оцінки відповідно до вимог цього розділу є земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного,оздоровчого,рекреаційного та історико-культурного призначення:
які не перебувають під водою;
не входять до складу лісових земель на території адміністративно-територіальних одиниць України, крім Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного,оздоровчого,рекреаційного та історико-культурного призначення визначається за формулою
Цн = Е х Тк х Кмц х Пд (5.1.)
де Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у грн);
Е - нормативний середньорічний економічний ефект від використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого,рекреаційного та історико-культурного призначення в розрахунку на 1 м2 (у грн);
Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;
Кмц - коефіцієнт, який характеризує місце розташування та цінність земельної ділянки відповідного функціонального призначення;
Пд - площа земельної ділянки, м2.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 (783-2000-п ) "Про проведення індексації грошової оцінки земель".
Значення нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в таблицях [23].
Коефіцієнт, який враховує місцерозташування та цінність земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (Кмц), обчислюється за формулою
Кмц = Км х Кц х Кс (5.2)
де Км - коефіцієнт,який враховує місце розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту,що має магістральні шляхи сполучення; входження до приміської зони великих міст тощо);
Кц - коефіцієнт,який враховує цінність об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
Кс - коефіцієнт, який враховує статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення.
Загальне значення коефіцієнта Км розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1 , Кр2 , Кр3 , Кр4 , значення яких наводяться в додатку 1 (табл. 1.1, 1.4, 1.5) [23].
Значення коефіцієнта Кц для об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.2) [23].У випадку,коли об'єкт має багатофункціональне призначення, значення коефіцієнта Кц розраховується як добуток відповідних його значень для кожної з груп земель: природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного; історико-культурного призначення.
5.3.Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки на території Кліщівнянської сільської ради
Об’єктом оцінки є земельна ділянка (кладовище), площа якої складає 1,3 га земель сільської ради. Земельна ділянки є історико-культурного призначення на яких розміщені кладовище.
Розрахунок проведено в таблиці 5.2.1
Таблиця 5.1
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки
історико-культурного призначення на території Кліщівнянської сільської ради
|
Назва показників |
Одиниця виміру |
Показники |
Нормативні витяги коефіцієнтів і нормативів |
|
Цн (Е х Тк х Кмц х Пд) |
грн |
11,76 |
Розрахунково за 1 кв.м. |
|
E |
грн./м2 |
0.095 |
Таблиця №2.1 Додаток 1 до „Порядку грошової оцінки земель ..” |
|
Тк |
років |
33 |
Встановлений згідно „Порядку грошової оцінки земель ..” |
|
Кмц (Км х Кц х Кс) |
Х |
3,75 |
Розрахунково |
|
Км (Кр1 х Кр2 х Кр3 Кр4) |
Х |
1.10 |
Розрахунково |
|
Кр1 |
Х |
1.1 |
Таблиця № 1.4. Додатку 2 до „Порядку грошової оцінки земель..” |
|
Кр2 |
Х |
1.0 |
Таблиця № 1.5. Додатку 2 до „Порядку грошової оцінки земель...” |
Продовження таблиці 5.1
|
КрЗ |
Х |
1.0 |
Таблиця № 1.5. Додатку 2 до „Порядку грошової оцінки земель..” |
|
Кр4 |
Х |
1.0 |
Таблиця № 1.1. Додатку 2 до „Порядку грошової оцінки земель..” |
|
Пд |
кв.м. |
13000 |
Кадастровий план земельної ділянки |
|
Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. |
грн |
11,76 |
Розрахунково |
|
Площа ділянки |
Га |
1,30 |
Згідно кадастрового плану |
|
Нормативна грошова оцінка ділянки, грн. |
грн |
152880 |
Розрахунково |
Після проведення нормативної грошової оцінки земель історико-культурного призначення на території сільської ради було встановлено ціну у розмірі 11,76 грн/м2.
5.4. Обґрунтування земельного податку
Плату за землю в Україні введено з Податковим кодексом України, розділом "Про плату за землю". [25].
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а земельна частка (пай), перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Платником є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі оренда;
Плата за землю справляється у двох формах:
- земельний податок;
- орендна плата.
Земельний податок сплачують власники земельних ділянок та землекористувач ( крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України 06.10.98р. №161-XIV "Про оренду землі", який визначає правові засади оренди землі, об'єкти, орендодавців та орендарів землі, їх відповідальність і права, порядок набуття права на оренду земельних ділянок, у тому числі права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, умови та порядок укладення договорів оренди землі, їх змін припинення, розірвання й поновлення тощо.
Орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві: користування земельною ділянкою [9].
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. Тому всі юридичні та фізичні особи, які фактично використовують земельні ділянки без належного оформлення документів на землю, повинні сплачувати земельний податок і стати на облік у відповідній податковій службі за місцем знаходження земельної ділянки як його платники.
Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів і обчислюється, виходячи з площі земельної ділянки, переданої у власність або наданої у користування, ставки земельного податку та розміру грошової оцінки земель.
Ставки земельного податку встановлюються Законом України "Про плату за землю" окремо для кожної категорії земель, визначених Земельним кодексом України. Грошова оцінка земельних ділянок провадиться органами Державного комітету України по земельних ресурсах за методикою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України. Грошова оцінка землі застосовується з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.
Законодавством передбачено єдиний порядок проведення щорічної індексації грошової оцінки земель та доведення її до відома власників земельних ділянок і землекористувачів.
Для правильності нарахування та обчислення земельного податку важливим є розподіл земель за їх категоріями.
У межах сільської ради знаходяться земельні ділянки, історико-культурного призначення. На підставі державного акту на право власності, земельна ділянка буде оподатковуватись.
Податок за використання земель історико-культурного призначення
Податок земель історико-культурного призначення встановлюються у розмірі одного відсотка (1 %) від їх грошової оцінки [25].
Отже, розрахуємо величину орендної плати для використання земельної ділянки історико-культурного призначення площею 1,30га.
Використовуючи розраховану нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,30 га встановимо величину орендної плати:
152880,00 * 0,01 = 1528,80 грн/міс.
В розрахунку на рік отримаєм :
1528,80*12 = 18345,60 грн/рік
Отже річний податок за користування земельною ділянкою історико-культурного призначення , площею 1,30 га становить – 18 345,60 грн.
5.5. Державна реєстрація земель
Державна реєстрація земельних ділянок - це юридичне оформлення закріплених меж землеволодінь і землекористувань в натурі та видача власникам чи землекористувачам документів на право власності на землю, право користування землею та запис їх у відповідних землереєстраційних книгах [27].
Внесення відомостей про земельні ділянки в державний реєстр земель проводиться після:
- формування кадастрової справи;
- нанесення земельної ділянки на черговий кадастровий план;
- присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.
Формування кадастрової справи - процес опису конкретної земельної ділянки і міцно пов'язаного з нею нерухомого майна та складання безпосередньої справи, що містить необхідні документи і матеріали.
Документи і матеріали, що описують власне земельну ділянку, можна поділити на три основні групи:
- документи і матеріали, що складаються зі свідоцтва про місце розташування та просторово-площинні характеристики (адреса, розміри (площа), опис меж на місцевості, координати поворотних точок, розміри і планування об'єктів нерухомого майна на території земельної ділянки, матеріали погодження меж із суміжними землекористувачами і матеріали їх закріплення на місцевості, дані про наявність і межі функціональних зон і зон особливого режиму використання на земельній ділянці та прилеглих ділянок, відомість площ, експлікація будівель і споруд);
- документи і матеріали, що складаються з технічних характеристик об'єктів і нерухомого майна, розміщених на земельних ділянках;
- документи і матеріали, які містять відомості про економічні характеристики земельної ділянки і тісно пов'язаного з нею нерухомого майна (результати оцінки, відомості про податки, платежі, пільги тощо).
Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі Державного реєстру земель. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин:
1) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
2) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку (кадастровий номер, місцезнаходження, площу, цільове призначення, правовий режим, у тому числі обмеження і обтяження щодо використання землі, вартість земельної ділянки, кадастровий план).
Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, і містить відомості про земельну ділянку, в т.ч. кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК).
Відповідно до вказівки Держкомзему України від 1.08. 2002р. №24 запроваджено форми Книги у складі:
Книга 1 - Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян;
Книга 2 - Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю юридичних осіб;
Книга 3 - Книга записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею;
Книга 4 - Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі.
Внесення відомостей до Поземельної книги здійснюється після внесення запису про земельну ділянку до відповідних Книг записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування нею, договорів оренди землі.
Право власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю, право постійного користування землею - державним актом на право постійного користування землею. Форми державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею затверджується Верховною Радою України. Право тимчасового користування землею (на умовах оренди) оформлюється договором за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Нижче подано зразок оформлення державного акту на право власності. Для прикладу узято земельну ділянку (ставок №1), яка знаходиться на території Годовицько-Басівської сільської ради у власності фізичної особи Назаренко П.І.
Порядок заповнення реєстраційної картки та внесення відомостей до бази даних АС ДЗК.
Бланки реєстраційних карток заповнюються державною мовою з використанням комп'ютерної техніки або будь-яких інших друкувальних пристроїв. Виправлення в реєстраційній картці не допускаються.
У реєстраційній картці відображаються відомості про земельну ділянку, власників, користувачів та орендарів (суборендарів) земельної ділянки та документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування або оренди земельної ділянки:
У рядку 1 відображається повна назва документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, право оренди (суборенди) земельної ділянки.
У рядку 2 відображаються форма власності на землю.
У рядку 3 відображаються дані про вид власників, користувачів та орендарів (суборендарів) земельних ділянок, визначених згідно зі статтями 2, 80 Земельного кодексу України як суб'єкти прав на землю.
У стовпці 1 відображається порядковий номер власника (користувача) земельної ділянки.
У стовпці 2 відображаються прізвище, ім'я та по батькові фізичної
або повна назва юридичної особи власника (користувача) земельної ділянки.
У стовпці 3 відображаються код країни громадянства фізичної або реєстрації юридичної особи суб'єкта земельних відносин згідно а класифікатором ДК007-96 (класифікатор затверджений наказом Держстандарту України від 18 квітня 1996 р. N 160).
У стовпці 4 відображається ідентифікаційний номер, наданий Державною податковою адміністрацією України фізичній особі, або ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України юридичної особи.
У стовпці 5 відображається назва документа, що посвідчує фізичну особу, або назва документа (довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи), що посвідчує юридичну особу.
У стовпці 6 відображаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу, або для юридичних осіб номер свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи чи довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У стовпці 7 відображається адреса проживання (реєстрації) фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.
У стовпці 8 відображається частка в спільній власності у відсотках (%) або частках у разі спільної часткової власності на земельну ділянку.
У стовпці 9 відображається порядковий номер запису в таблиці.
У стовпцях 10, 11,12, 13 відображається код адміністративно-терито ріальної одиниці, на якій розташована земельна ділянка, окремо за позиціями об'єктів 1 — 3 рівнів КОАТУУ (КОАТУУ затверджений наказом Держкомстата України від 09.12.97 N 78 «Про впровадження державних класифікаторів України: Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності; Класифікації основних фондів; Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України»).
У стовпцях 14, 15, 16 відображається частина кадастрового номера
земельної ділянки, що містить номер кадастрової зони, кадастрового кварталу та земельної ділянки.
У стовпцях 17, 18 відображається місцерозташування земельної ділянки: назва ради (населеного пункту) згідно КОАТУУ; тип та назва проїзду.
У стовпцях 19, 20, 21 відображаються відомості про номери будівель (споруд), корпусів, квартир, розміщених на земельній ділянці.
У стовпці 22 відображається порядковий номер запису в таблиці.
У стовпцях 23, 31, 38, 50 відображається кадастровий номер земельної ділянки.
У стовпцях 24, 25, 26, 27, 28, 29 відображаються дані кількісної характеристики земельної ділянки (сумарна площа угідь, сумарна площа сільськогосподарських угідь, у тому числі площа ріллі, площа бага торічних насаджень, площа кормових угідь, інших несільськогосподарських угідь, площа земель під будівлями, лісами та іншими угіддями), наданої у власність чи користування у гектарах.
У стовпці 30 відображається порядковий номер запису в таблиці.
У стовпці 32 відображається код підстави набуття права власності (користування) земельною ділянкою.
У стовпці 33 відображається код та назва цільового призначення (ви користання) земельної ділянки.
У стовпці 34 відображається дата прийняття документа, який є підставою набуття права власності на земельну ділянку (права постійного користування земельною ділянкою).
У стовпці 35 відображається номер документа, який є підставою на буття права власності на земельну ділянку (права постійного користування земельною ділянкою).
У стовпці 36 відображаються назва органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, нотаріату, який видав документ, що є підставою набуття права власності на земельну ділянку (права постійного користування земельною ділянкою), серія та номер бланка (бланків) документа.
У стовпці 37 відображається порядковий номер запису в таблиці.
У стовпці 39 відображаються відомості про скорочені назви типів наявних обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку, земельних сервітутів, договорів оренди (суборенди) землі.
У стовпці 40 відображається код обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку.
У стовпці 41 відображається ідентифікаційний номер, наданий Дер жавною податковою адміністрацією України фізичній особі, або ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України юридичної особи, на користь якої встановлюється земельний сервітут, обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку або яка є орендарем (суборендарем) земельної ділянки.
У стовпці 42 відображається інформація про площу, на яку поширю ється дія обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, зе мельного сервітуту, або наданої в оренду (суборенду) в гектарах чи у відсотках від загальної площі земельної ділянки з зазначенням символу « % » .
У стовпці 43 відображається розмір плати за встановлення земельного сервітуту або орендна плата. Орендна плата за землю, що зазначені в договорі оренди землі, відображається в залежності від її форми (грошова, натуральна, відробіткова та інші форми плати). Яким, орендна плата за землю справляється у грошовій формі, розмір орендної плати відображається в гривнях за рік.
У стовпці 44 відображається дата початку дії обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту.
У стовпці 45 відображається дата закінчення дії або термін дії (в роках) обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту, договору оренди (суборенди) землі.
У стовпці 48 відображаються відомості про підставу встановлення обмеження чи земельного сервітуту, нотаріуса, який посвідчив договір оренди (суборенди) землі, земельного сервітуту, судовий орган, який прийняв рішення про встановлення земельного сервітуту.
У рядку 4 відображаються серія, номер бланка державного акта, який посвідчує право власності на земельну ділянку (право постійного користування земельною ділянкою).
У рядку 6 відображаються серія, номер бланка, реєстраційний номер у Книзі реєстрації земельних часток (паїв), дата видачі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого громадянину України якщо державний акт на право власності видано замість сертифіката на право на земельну частку (пай).
У стовпці 49 відображаються відомості про пільги щодо плати за землю ( та додаткові відомості про орендаря (суборендаря) земельної ділянки, інші відомості.
Територіальний орган земельних ресурсів відображає в реєстраційній картці такі відомості:
У стовпці 49 відображаються відомості про видачу дублікатів документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку (право постійного користування земельною ділянкою), рішень судових органів та інші відомості.
У стовпцях 50, 51, 52 відображаються зміни відомостей, що пов'язані з відчуженням або зміною цільового призначення земельних ділянок, чи іншої кадастрової інформації, або позначки про внесення та виправлення помилкових відомостей про земельні ділянки, власника (користувача), орендаря (суборендаря) земельної ділянки.
Оператор (реєстратор) відображає в реєстраційній картці (додаток 1, 2) такі відомості:
У стовпці 46 відображається реєстраційний номер державної реєстрації обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту, договору оренди (суборенди) землі.
У стовпці 47 відображається дата державної реєстрації обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту, договору оренди (суборенди) землі.
У рядку 4 відображаються реєстраційний номер та дата державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою.
У рядку 5 відображається повна назва структурного підрозділу Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, який виконав державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди (суборенди) землі.
Реєстраційний номер
Реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.
Структура реєстраційного номера.
Реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; дворозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п'ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.
XX ХХ ХХХ ХХХХХ
_ Порядковий номер державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі
_ Код оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі
_ Рік реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі
_ Номер розділу книги реєстрації
ВИСНОВОКИ
Даний курсовий проект кадастру територій розроблений для проведення комплексних кадастрових, геодезичних та землеоціночних робіт на території Кліщівнянської сільської ради. Проект складається з п’ятьох розділів.
В першому розділі розглянуто теоретичні основи ведення кадастру територій, подано огляд нормативно-правового забезпечення кадастру територій, сучасний стан та розвиток кадастру, основні вимоги до складу, та оформлення документації із кадастру.
В другому розділі подано загальні відомості про сільську раду, її фізико-географічну характеристику, клімат, ґрунти та ін., експлікацю по угіддях.
В третьому розділі описуються геодезичні роботи, які виконувались на території Кліщівнянської сільської ради. В цьому розділі викладено вимоги щодо проектування планової геодезичної мережі методом GPS-спостережень та мереж згущення полігонометрії. Приведені короткі відомості про дії, які виконують при підготовці проекту GPS зйомки з послідуючою обробкою спостережень. Розкрито суть підготовчих робіт та сам процес проектування згущення геодезичної мережі. Пункти планової геодезичної мережі служать основою для подальшого створення знімальної основи. Описано методику створення планової основи та проведення знімальних робіт, вказуються прилади, що використовувались для проведення робіт на об’єкті GPS-приймач 4600LS Serveyor та електронний тахеометр Pentax 360 EX. Створено полігонометричну мережу 1 класу, яка в ключає чотири вихідних пункти GPS та три вузлові точки, які поєднані сімома полігонометричними ходами. Проведено оцінку точності мережі методом послідовних наближень. За результатами аналізу матеріалів та розрахунку точності можна зробити висновок, що геодезичні та кадастрові роботи проведено відповідно вимогам Інструкції [20].
Четвертий розділ включає кадастрові роботи. До кадастрових робіт належать: кадастрове зонування і кадастрові зйомки. На території Кліщівнянської сільської ради об’єктами кадастрового зонування є лінії електропередач лінії (220 кВт та 35 кВт), які проходять через приватне фермерське господарство та сільськогосподарські угіддя протяжністю 7,6 км і займають площу 30,49 га. Впродовж цих ліній створені охоронні зони з особливим режимом роботи. На території села проходить газопровід 1 класу протяжністю 5,75 км. Створені прибережні захисні смуги в межах водоохоронних зон по обидва боки річки Гнила Липа та ставків.
В п’ятому розділі детально описано методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (земель водного фонду). Було визначено площу і вартість цих земель. Тут описується земельний податок, а також зроблений розрахунок земельного податку на одній із ділянок.
Також в цьому розділі приведена методика реєстрації земель.
Таким чином даний курсовий проект охоплює весь комплекс кадастрових та геодезичних робіт на території сільської ради.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА