Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 2
ЗМІСТ
Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємства. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємства. 3
Задача 1 14
Задача 2 16
Задача 3 17
Задача 4 19
Список використаної літератури 21
Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємства. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємства.
В Україні розроблена й діє Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, що затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинників фінансового стану.
Розглянемо основні групи показників.
1. Показники оцінювання майнового стану.
1.1. Активна частина основних засобів.
1.2. Коефіцієнт зносу основних засобів.
1.3. Коефіцієнт оновлення.
1.4. Коефіцієнт вибуття.
2. Показники оцінювання фінансової стійкості (платоспроможності).
2.1. Рівень фінансової стійкості.
2.2. Маневреність робочого капіталу.
2.3. Коефіцієнт незалежності (автономії).
2.4. Коефіцієнт фінансової стабільності.
2.5. Коефіцієнт фінансової стійкості.
2.6. Показник фінансового лівериджу (важеля).
3. Показники оцінювання ліквідності активів.
3.1. Коефіцієнт покриття.
3.2. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості.
3.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
4. Показники оцінювання прибутковості.
4.1. Прибутковість активів.
4.2. Прибутковість власного капіталу.
4.3. Прибутковість реалізованої продукції.
5. Показники оцінювання ділової активності.
5.1. Продуктивність праці.
5.2. Фондовіддача.
5.3. Оборотність оборотних активів.
5.4. Оборотність запасів.
5.5. Оборотність власного капіталу.
5.6. Оборотність основного капіталу.
6. Показники оцінювання ринкової активності.
6.1. Прибуток на акцію.
6.2. Цінність акції.
6.3. Дивідендна дохідність акції.
6.4. Дивідендний вихід.
6.5. Коефіцієнт котирування акції.
Для визначення коефіцієнтів групи 6 використовують дані фінансової звітності (форми № 2 і 3) та дані ринку цінних паперів (фондової біржі).
Наведених у групах показників достатньо для визначення загального інтегрального показника фінансового стану підприємства. У разі потреби кількість показників можна коригувати.
Експертним оцінюванням визначають вагомість груп показників, а також вагомість показників у групах. Наприклад, вагомість груп, %: І — 20, II — 20, III — 10, IV — 8, V — 15, VI — 27; вагомість показників першої групи, %: 1.1 — 10, 1.2 — 40, 1.3 — 30, 1.4 — 20. Вагомість можна коригувати.
Для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості (фінансового стану) розроблено програмний комплекс для персонального комп'ютера — INTEGRAL. Алгоритм базується на методах математичної статистики (варіаційний аналіз).
На основі вихідних даних зі стандартних форм фінансової звітності спочатку розраховують показники щодо всіх підприємств. Фіксують мінімальне та максимальне значення і напрямок оптимізації кожного показника — min (max).
Результат розрахунку — інтегральний показник фінансового стану — наводиться в балах. Рейтинг підприємств визначається у порядку спадання результатів.
Рейтингова оцінка господарюючого суб'єкта являє собою присвоєння певного класу, ряду, номера, категорії в процесі аналізу кількісних або якісних характеристик окремих об'єктів, процесів, явищ в упорядкованому їхньому ряді. Рейтингова оцінка формується шляхом трансформування комплексної оцінки в міру збільшення кількості оцінюваних параметрів і об'єктів аналізу.
Головна мета рейтингової оцінки - визначення положення господарюючого суб'єкта серед конкурентів, тобто присвоєння йому певної значимості (рангу). Основне призначення рейтингової оцінки господарюючого суб'єкта зниження ризику для всіх учасників інвестиційної діяльності й ділових партнерів.
Рейтинг означає вибудовування деяких одиниць у певному порядку, у відповідність із заздалегідь установленими правилами й критеріями, і дозволяє розташувати підібрані певним чином господарюючі суб'єкти в одному ряді на підставі значень деяких показників їхньої діяльності.
Огляд і аналіз наявних підходів до проведення рейтингу дозволяє виявити наступні проблемні ситуації:
відсутність єдиної методології рейтингової оцінки;
складність формування інформаційної бази в умовах непрозорості фінансового ринку й невизначеності зовнішнього середовища;
неможливість застосування закордонного підходу до рейтингової оцінки, що відрізняється формами й утримуванням надаваної інформації й не враховує специфіки розвитку ринкових відносин в Україні.
Нижче пропонується методика комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, заснована на теорії й методиці фінансового аналізу підприємства в умовах ринкових відносин.
Складеними етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є (рис. 1):
збір і аналітична обробка вихідної інформації за оцінюваний період;
обґрунтування системи показників, використаних для рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності й ділової активності підприємства, і їхня класифікація, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;
класифікація (ранжирування) підприємств по рейтингу.
Рисунок 1 - Алгоритм побудови рейтингової оцінки
Рейтингова оцінка представляється складною, оскільки стандартних методик її проведення не існує. Вибір і обґрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні виходити із цілей оцінки потреб суб'єктів керування в аналітичній оцінці й ґрунтується на даних зовнішньої фінансової звітності, що обумовлено наступним:
дані управлінського обліку є недоступними для формування рейтингової оцінки;
зовнішня фінансова звітність відображає всі наслідки дій, здійснюваних керівництвом на підставі проведеного управлінського аналізу;
використання даних зовнішнього фінансового аналізу дає можливість брати до уваги узагальнені показники фінансово-економічної діяльності й формувати рейтингові таблиці господарюючих суб'єктів.
Відповідно до цілей формування рейтингової оцінки господарюючого суб'єкта вихідні показники комплексного аналізу групуються по чотирьох основних блоках показників:
4. Інвестиційної привабливості.
Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської й виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому. При її побудові використовуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів, стан і розміщення коштів, їх джерела і інші показники.
Точна й об'єктивна оцінка фінансового стану не може базуватися на довільному наборі показників. Тому вибір і обґрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватися, відповідно до досягнень теорії фінансів підприємства, виходити із цілей оцінки, потреб суб'єктів керування в аналітичній оцінці. У табл. 1 приводиться приблизний вибір вихідних показників для загальної порівняльної оцінки.
Таблиця 1
Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
|
I група |
II група |
III група |
IV група |
|
Показники оцінки прибутковості господарської діяльності |
Показники оцінки ефективності керування |
Показники оцінки ділової активності |
Показники оцінки ліквідності й ринкової стабільності |
|
Загальна рентабельність підприємства – балансовий прибуток на 1 грн. активів Чиста рентабельність підприємства – чистий прибуток на 1 грн. активів Рентабельність власного капіталу – чистий прибуток на 1 грн. власного капіталу (коштів) Загальна рентабельність виробничих фондів – балансовий прибуток до середньої величини основних виробничих фондів і оборотних коштів у товарно-матеріальних цінностях |
Чистий прибуток на 1 грн. обсягу реалізації Прибуток від реалізації продукції на 1 грн. обсягу реалізації Прибуток від фінансово-господарської діяльності на 1 грн. обсягу реалізації Балансовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізації |
Віддача всіх активів – виторг від реалізації на 1 грн. активів Віддача основних фондів – виторг від реалізації продукції на 1 грн. основних фондів Оборотність основних фондів – виторг від реалізації продукції на 1грн. постійних активів Оборотність запасів – виторг від реалізації продукції на 1 грн запасів Оборотність дебіторської заборгованості – виторг від реалізації продукції на 1 грн. дебіторської заборгованості Оборотність найбільш ліквідних активів – виторг від реалізації на 1 грн. найбільш ліквідних активів Віддача власного капіталу – виторг про реалізацію на 1 грн. власного капіталу |
Коефіцієнт покриття – оборотні кошти на 1 грн. термінових зобов'язань. Коефіцієнт загальної ліквідності - кошти, розрахунки та інші активи на 1 грн. термінових зобов'язань Індекс постійного активу – основні фонди та інші внеоборотні активи до власних коштів Коефіцієнт автономії - власні кошти на 1 грн. підсумку балансу Забезпеченість запасів власними оборотними коштами – власні оборотні кошти на 1 грн. запасів |
Пропонована система показників базується на даних публічної звітності підприємств. Ця вимога робить оцінку масовою, дозволяє контролювати зміни у фінансовому стані підприємства всіма учасниками економічного процесу. Вона також дозволяє оцінити результативність і об'єктивність самої методики комплексної оцінки. Вихідні показники для рейтингової оцінки об'єднані в чотири групи.
У першу групу включені найбільш узагальнені й важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності підприємства. У загальному випадку показники рентабельності підприємства являють собою відношення прибутку до тих або інших коштів (майна) підприємства, що беруть участь в одержанні прибутку. Тому тут покладається, що найбільш важливими для порівняльної оцінки є показники рентабельності, обчислені по відношенню чистого прибутку до всього майна або до величини власних коштів підприємства.
У другу групу включені показники оцінки ефективності керування підприємством.
Розглядаються чотири найбільш загальні показники. Ефективність визначається відношенням прибутку до всього обороту (реалізації продукції, робіт, послуг). При цьому використовуються показники прибутку від реалізації продукції; прибуток від фінансово - господарської діяльності; балансовий прибуток; чистий прибуток.
У третю групу включені показники оцінки ділової активності підприємства. Віддача всіх активів (усього капіталу) підприємства визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середнього за період підсумку балансу. Віддача основних фондів визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньої за період вартості основних коштів і нематеріальних активів. Оборотність оборотних фондів (кількість оборотів) визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньої за період вартості оборотних коштів.
Оборотність запасів визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньої за період вартості запасів.
Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості.
Оборотність найбільш ліквідних активів визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньої за період суми найбільш ліквідних активів, тобто коштів і короткострокових фінансових вкладень.
Віддача власного капіталу визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньої за період величині джерел власних коштів.
У четверту групу включені показники оцінки ліквідності й ринкової стабільності підприємства. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми оборотних коштів і сум термінових зобов'язань.
Коефіцієнт критичної ліквідності визначається відношенням суми коштів, короткострокових вкладень і дебіторської заборгованості до суми термінових зобов'язань.
Індекс постійного активу визначається відношенням вартості основних коштів і інших необоротних активів до власного капіталу.
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) підприємства визначається відношенням суми власного капіталу до активів підприємства (підсумку балансу).
Забезпеченість запасів власними оборотними коштами визначається відношенням суми власних оборотних коштів до вартості запасів.
Підкреслимо одну важливу обставину. Серед вихідних показників оцінки є підсумкові, результативні показники, що характеризують обсяг реалізації продукції, прибуток і т.д. За звітний період. Разом з тим показники балансу мають одномірний характер, тобто обчислені на початок і кінець звітного періоду. Оскільки всі вихідні показники включені в табл. 1, є відносними виникає необхідність методологічного обґрунтування порядку їхнього розрахунку. Представляється, що нема рації здійснювати розрахунок цих показників на початок періоду, тому що дані про прибуток і обсяг продажів є тільки за поточний період. Тому показники табл. 1. розраховуються до усереднених значень статей балансу.
Після набору деякої статистики для фінансового аналізу (бухгалтерських звітів виряджаючи років) доцільно організувати й підтримувати автоматизовану базу даних вихідних показників для рейтингової оцінки, розрахованих за даними балансу усереднено за кожний період.
В основі розрахунку підсумкового показника рейтингової оцінки лежить порівняння підприємств по кожному показнику фінансового стану, рентабельності й діловій активності з умовним еталонним підприємством, що має найкращі результати по всіх порівнюваних показниках. Таким чином, базою відліку для одержання рейтингової оцінки стану справ підприємства є не суб'єктивні припущення експертів, а сформовані в реальній ринковій конкуренції найбільш високі результати із всієї сукупності порівнюваних об'єктів. Еталоном порівняння як би є самий щасливий конкурент, у якого всі показники найкращі.
Такий підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник має прагнути до того, щоб за всіма показниками діяльності виглядати краще свого конкурента.
Якщо суб'єктів ринкових відносин цікавлять тільки цілком певні об'єкти господарської діяльності (наприклад, потенційного інвестора можуть цікавити показники роботи тільки цукрових заводів або кондитерських фабрик, або скляних заводів і т.д.), то еталонне підприємство формується із сукупності однотипних об'єктів. Однак у більшості випадків еталонне підприємство може формуватися з показників роботи об'єктів, що належать різним галузям діяльності. Це не є перешкодою застосуванню методу оцінки, тому що фінансові показники порівнянні й для різнорідних об'єктів господарювання.
У загальному виді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності й діловій активності підприємства може бути представлений у вигляді послідовності наступних дій.
, (1)
де – стандартизовані показники стану ј – го підприємства.
4. Для кожного аналізованого підприємства значення його рейтингової оцінки визначається по формулі:
(2)
де - рейтингова оцінка для – го підприємства;
– стандартизовані показники – го аналізованого підприємства.
5. Підприємства впорядковуються (ранжируються) у порядку убування рейтингової оцінки. Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням R. Для застосування даного алгоритму на практиці ніяких обмежень кількості порівнюваних показників і підприємств не передбачено.
Викладений алгоритм одержання рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності ділової активності підприємства може застосовуватися для порівняння підприємств на дату складання балансу (за даними на кінець періоду) в динаміці.
У першому випадку вихідні показники, що ввійшли в табл. 1, розраховуються за даними балансу й фінансової звітності на кінець періоду.
У другому випадку вихідні показники табл. 1. розраховуються як темпові коефіцієнти росту: дані на кінець періоду діляться на значення відповідного показника на початок періоду або середнє значення показника звітного періоду ділиться на середнє значення відповідного показника попереднього періоду (або іншої бази порівняння). Таким чином, одержуємо не тільки оцінку поточного стану підприємства на певну дату, але й оцінку його зусиль і здатностей по зміні цього стану в динаміку, на перспективу. Така оцінка є надійним вимірником росту конкурентоспроможності підприємств у даній галузі діяльності. Вона також визначає більш ефективний рівень використання всіх його виробничих і фінансових ресурсів.
Як показує практика, найчастіше при ухваленні рішення про вибір ділового партнера менеджери компаній оцінюють фінансовий стан майбутнього партнера не з погляду близькості до еталонного, а з погляду віддаленості від критичного. Тому виникає необхідність введення поняття «умовно задовільного підприємства» при виборі бази відліку рейтингової оцінки. Будемо вважати, що «умовно задовільне підприємство має фінансові показники, що відповідають нормативним мінімальним значенням, певним виходячи із критеріїв ефективності господарської діяльності й організації фінансів підприємства, принципів достатності, ліквідності й прибутковості його капіталу й відсутності підстав для визнання структури балансу незадовільною, а підприємства неплатоспроможним.
На підставі викладеного спробуємо сформулювати вимоги, яким повинна задовольняти система фінансових коефіцієнтів з погляду ефективності рейтингової оцінки фінансового стану підприємства.
На основі цих вимог розроблена система показників і методика рейтингової експрес-оцінки фінансового стану підприємства.
У загальному виді алгоритм визначення рейтингового числа аналізованого підприємства виглядає в такий спосіб.
По встановлених алгоритмах на основі даних балансу й інших форм звітності обчислюються фінансові коефіцієнти.
Рейтингове число визначається по формулі:
(3)
де – число показників, використаних для рейтингової оцінки;
– нормативні вимоги для – го коефіцієнта;
– -й коефіцієнт;
– ваговий індекс – го коефіцієнта.
Легко бачити, що при повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів їх нормативним мінімальним рівням рейтинг підприємства буде дорівнювати 1, обраної як рейтинг умовного задовільного підприємства. Фінансовий стан підприємств із рейтинговою оцінкою менш 1 характеризується як незадовільне.
У випадку проведення просторової рейтингової оцінки одержимо оцінок ( – кількість підприємств), які впорядковуються в порядку зростання. При проведенні динамічної рейтингової оцінки одержимо оцінок ( – кількість порівнюваних періодів), які являють собою часовий ряд і далі піддаються обробці за правилами математичної статистики.
Для рейтингової оцінки підприємств пропонується використовувати п'ять показників, найбільше часто застосовуваних і найбільше що повно характеризують фінансовий стан.
, (4)
де – власні оборотні кошти підприємства, грн.;
– оборотні кошти підприємства, грн.
, (5)
де – короткострокові зобов'язання, грн.
(6)
,
де – дисконтна ставка НБУ.
, (7)
де – прибуток від реалізації продукції, грн.;
– чистий виторг, грн.
, (8)
де — коефіцієнт рентабельності власного капіталу;
— сума чистого прибутку в розглянутому періоді;
- середня сума власного капіталу в розглянутому періоді.
Відповідно до формули (3), вираження для рейтингового числа обумовленого на основі цих п'яти показників, буде виглядати в такий спосіб:
(9)
Дані, отримані в ході розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємства за різні періоди часу дозволяють зробити висновок про поліпшення або погіршення його фінансового стану.
ЗАДАЧА 1
Розрахувати необхідні коефіцієнти та проаналізувати стан основних засобів підприємства за наведеними даними в таблиці 1.
Таблиця 1
|
Показники |
|
|
Первісна вартість основ них засобів, тис. гри.: |
|
|
— на початок року |
353 |
|
— введено |
173 |
|
— вибуло |
75 |
|
— на кінець року |
451 |
|
Знос основних засобів, тис. гри.: |
|
|
— на початок року |
124 |
|
— на кінець року |
146 |
|
Коефіцієнт придатності(поч), % |
2,85 |
|
Коефіцієнт придатності(кін), % |
3,09 |
|
Коефіцієнт зносу(поч), % |
0,35 |
|
Коефіцієнт зносу(кін), % |
0,32 |
|
Коефіцієнт оновлення, % |
0,384 |
|
Коефіцієнт вибуття, % |
0,212 |
Коефіцієнт придатності характеризує долю вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у її первісній вартості:
Кприд = ОЗпер : Зн,
де ОЗпер - первісна вартість основних засобів, тис. грн.;
Зн - знос основних засобів, тис. грн.
Кприд.поч = 353 : 124 = 2,85,
Кприд.кін = 451 : 146 = 3,09.
Коефіцієнт зносу – це показник, зворотний до коефіцієнту придат ності.
Кзн. поч = 1 : 2,85 = 0,35,
Кзн.кін = 1 : 3,09 = 0,32.
Коефіцієнт оновлення визначає частку, яку становлять нові основні засоби від існуючих на кінець звітного періоду основних засобів:
Конов = ОЗввед : ОЗпер.кін,
де ОЗввед – вартість введених основних засобів за звітний рік, тис. грн.;
ОЗпер.кін – первісна вартість основних засобів на кінець звітного року, тис. грн.
Конов = 173 : 451 = 0,384.
Коефіцієнт вибуття визначає частину основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула на протязі звіт ного періоду:
Квиб = ОЗвиб : ОЗпер.поч,
де ОЗвиб - вартість основних засобів, що вибули за рік, тис. грн.;
ОЗпер.поч - початкова вартість основних засобів на початок звітного року, тис. грн.
Квиб = 75 : 353 = 0,212.
ЗАДАЧА 2
Визначити вартість вивільнення оборотного капіталу згідно до наве дених даних у таблиці 2.
Таблиця 2
|
Показники |
|
|
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн. |
320 |
|
Вартість оборотних коштів, тис. грн. |
59 |
|
Тривалість обороту оборотних коштів в плановому році скоро чується на вказану кі лькість днів |
27 |
Коефіцієнт оборотності - це показник, що відображає кіль кість кругообертань, які здійснюють оборотні кошти підприємства за від повідний період (наприклад, за рік):
Коб = Р : Соб,
де Р - загальний обсяг реалізації продукції, тис. грн.;
Соб- середні залишки нормованиих оборотних коштів, тис. грн.
Коб.отч = 320 : 59 = 5,4.
Оборотність (тривалість обороту) - це період, за який оборотні кошти підприємства роблять один оборот (в днях):
О = Т : Коб = Т х С : Р,
де Т - тривалість періоду, за який розраховується оборотність, дні.
Оотч = 360 : 5,4 = 67 днів,
Опл = 67 - 27 = 40 днів,
Коб.пл = 360 : 40 = 9,
Воа.пл = 320 : 9 = 35,56 тис. грн.
ЗАДАЧА З
На підставі наведених у таблиці 3 даних розрахувати показники:
чистий оборотний капітал (власні оборотні кошти);
частку чистого оборотного капіталу в поточних активах;
коефіцієнт абсолютної ліквідності;
коефіцієнт проміжної ліквідності;
коефіцієнт загальної ліквідності;
частку грошових коштів у поточних активах;
частку кредиторської заборгованості у поточних пасивах.
Таблиця 3
|
Показники |
|
|
Оборотні активи, тис. грн., всього |
510 |
|
в т.ч. запаси |
385 |
|
дебіторська забор гованість |
49 |
|
грошові кошти |
76 |
|
Поточні зобов'язання, тис. грн., всього |
423 |
|
в т.ч. короткостроко ві кредити |
284 |
|
кредиторська за боргованість |
139 |
Власні оборотні кошти (чистий оборотний капітал) - це по казник, що показує різницю між власним капіталом і сумою нематеріаль них активів або поточними активами і поточними зобов'язаннями:
ВОК = ВК - НОА
або
ВОК = ПА - ПЗ,
де ВК - власний капітал, тис. грн.;
НОА - необоротні активи, тис. грн.;
ПА - поточні активи, тис. грн.;
ПЗ - поточні зобов'язання, тис. грн.
ВОК = 510 – 423 = 87 тис. грн..
Частка чистого оборотного капіталу в поточних активах:
ВОК : ПА = 87 : 510 = 0,171
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, що показує, яка частина пото чних зобов'язань може бути погашена терміново за рахунок грошових ко штів та поточних грошових інвестицій:
Кабс = ГК : ПЗ,
де ГК - грошові кошти, тис. грн.
Кабс = 76 : 423 = 0,18,
Коефіцієнт проміжної (уточненої) ліквідності, що показує про гнозні платіжні можливості підприємства в умовах своєчасного проведен ня розрахунків з дебіторами:
Кпр = (ГК + ДЗ) : ПЗ,
де ДЗ - дебіторська заборгованість, тис. грн.
Кпр = (76 + 49) : 423 = 0,3.
Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), що по казує, в якій мірі оборотні активи достатні для задоволення поточних зо бов'язань:
Кзаг = ПА : ПЗ
Кзаг = 510 : 423 = 1,21.
Частка грошових коштів у поточних активах:
ГК : ПА = 76 : 510 = 0,149.
Частка кредиторської заборгованості у поточних пасивах:
КЗ : ПЗ = 139 : 423 = 0,33.
ЗАДАЧА 4
На підставі наведених у таблиці 4 показників фінансової стійкості розрахувати необхідні данні.
Таблиця 4
|
Показники |
|
|
Власні оборотні кошти, тис. грн. |
180 |
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
0,22 |
|
Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборот ними коштами |
3,2 |
|
Маневреність грошових коштів |
0,06 |
|
Коефіцієнт структури залученого капіталу |
0,75 |
|
Необоротні активи, тис. грн., всього |
638,18 |
|
в т. ч. основні засоби |
400 |
|
нематеріальні активи |
238,18 |
|
Оборотні активи, тис. грн., всього |
361,82 |
|
в т. ч. запаси |
56,25 |
|
дебіторська заборгованість |
316,37 |
|
грошові кошти |
10,8 |
|
Власний капітал, тис. грн. |
818,18 |
|
Позиковий капітал, тис. грн., всього |
181,82 |
|
в т. ч. довгострокові пози кові кошти |
136,4 |
|
короткострокові кошти |
45,42 |
|
Баланс |
1000 |
Власний капітал:
ВК = ВОК : Кмвк = 180 : 0,22 = 818,18 тис. грн.
Запаси:
З = ВОК : Кзмз = 180 : 3,2 = 56,25 тис. грн.
Позиковий капітал:
ПК = Б – ВК = 1000 – 818,18 = 181,82 тис. грн.
Грошові кошти:
ГК = ВОК х Кмгк = 180 х 0,06 = 10,8 тис. грн.
Необоротні активи:
НОА = ВК – ВОК = 818,18 – 180 = 638,18 тис. грн.
Нематеріальні активи:
НМА = НОА – ОЗ = 638,18 – 400 = 238,18 тис. грн.
Оборотні активи:
ОА = Б – НОА = 1000 – 638,18 = 361,82 тис. грн.
Дебіторська заборгованість:
ДЗ = ОА - (З + ГК) = 361,82 – (56,25 + 10,8) = 316,37 тис. грн.
Довгострокові пози кові кошти:
ДПК = Ксзк х ПК = 0,75 х 181,82 = 136,4 тис. грн.
Короткострокові кошти:
КК = ПК – ДПК = 181,82 – 136,4 = 45,42 тис. грн.
Список використаної літератури
1 Бочаров В.В. Финансовьій аналіз. С.-Пб: Питер, 2003. – 364 с.
2 Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. Навч. осіб. – К.: МАУП, 2000.-152 с.
3 Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – 2-ге вид., перероб. І доп. – X.: Фактор, 2003. – 148 с.
4 Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підпри ємств: Навч. посібн. - 3-є вид., перероб. - К.: Т-во Знання, КОО, 2002. -294 с.
Збір та аналітична обробка вихідної інформації
бґрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки та їх класифікації
Вибір методики і розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки
Ранжирування підприємства за рейтингом